Панель ″Явления погоды″ призначена для введення явищ поточної погоди. В текстовому вікні ″Явления″ технік-метеоролог вводить явища поточної погоди з клавіатури згідно таблиці 4768 Міжнародних метеорологічних авіаційних кодів або за допомогою кнопки  відкриває вікно для вибору необхідних кодових груп явищ погоди. Вибрані групи явищ відображаються у вікні «Код Явлений погоды».
Для збереження даних та подальшого включення їх до зведень погоди технік-метеоролог натискає мишею на кнопку „Применить”.
При відсутності ручного введення у вікнах білого фона, відповідні параметри включаються в зведення по приладним вимірюванням автоматично.
В нижній частині головного вікна КРАМС-4 розташований рядок діагностики каналів з різнокольоровими квадратами з логотипом ИРАМ (в правому нижньому куті), які відображають роботу системи КРАМС-4.

3. Головне меню
Головне меню КРАМС-4 складається з п'яти розділів: ”Наблюдения”, ”Просмотр данных”, ”Настройка”, ”Техника” , ”Справка”, кожний з яких має меню зі списком файлів (вікон). Результатом виповнення команди є відкриття відповідного файлу (вікна).
Для активації будь-якого розділу головного меню КРАМС-4 та виведення на екран відповідного кожному розділу списку (меню) потрібно виконати наступні дії:
- підвести курсор мишки до найменування вибраного розділу (пункту меню);
- короткочасно один раз натиснути на ліву клавішу мишки;
- на екрані відкривається список (меню) функцій (команд).
Для відкриття будь-якого файлу (реалізації функції) із визначеного розділу потрібно:
- підвести курсор мишки до рядка з найменуванням вибраного файлу (функції);
- на екрані – вибрана функція (команда) меню виділяється світовим вікном;
- натиснути лівою клавішею мишки на світовому вікні;
- на екрані – результат реалізації вибраної функції (команди).
Швидкий виклик основних розділів головного меню здійснюється натиском лівої клавіші мишки на відповідну кнопку-піктограму.

4. Використання головного меню
4.1 Розділ „Наблюдения”
4.1.1 Команда „Данные наблюдений”
Команда „Данные наблюдений” відкриває вікно „Ручной ввод данных”. Робоче вікно „Ручной ввод данных” складається з двох закладок.
- Закладка «Облачность» призначена для введення даних спостережень за хмарністю для кодування в телеграмах METAR/SPECI.
В полі «METAR» технік-метеоролог вводить дані хмарності репрезентативні для всієї зони аеродрому по групам, згідно прийнятим скороченням зазначеним в Міжнародних авіаційних метеорологічних кодах:
1-а група – кількість нижнього масиву хмар (вертикальна видимість), форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).
2-а група – кількість хмар другого масиву хмар, їх висота, форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).
3-я група – кількість та висоту третього масиву хмар. Форма хмар не зазначається.
Технік-метеоролог використовує дані вимірювача висоти хмар для введення вручну висоти в другій та третій групі. У випадках, коли другий та третій масив хмар - середнього або верхнього шару та не вимірюється приладом, технік-метеоролог вводить дані візуальних спостережень.
Примітка: при відсутності 2-го та 3-го масиву хмар нижнього шару, у 2-й та 3-й групі вводяться кількість та висота хмар середнього або верхнього шару (при наявності).
- Закладка «Бортовая» призначена для введення даних про обледеніння, турбулентність, зсув вітру (фактичний або очікуваний), інформації про грози штормового кільця, прізвища техніка-метеоролога, явищ нещодавньої погоди та вітру на висотах 100 і 500м.
Технік-метеоролог вводить інформацію про обледеніння та турбулентність по шарам, з зазначенням інтенсивності та зони розповсюдження (в хмарах, в хмарах та опадах, поза хмарами). Для введення інформації про обледеніння та турбулентність технік-метеоролог ставить „відмітку” біля відповідних вікон.
При отриманні інформації про зсув вітру визначеної інтенсивності технік-метеоролог натискає клавішу мишки у вікні зліва від напису «Зсув вітру» (у вікні з'явиться „відмітка”).
Текстове вікно «RMK» призначене для введення додаткової інформації.
В групу RMK автоматично включається інформація про зсув вітру відповідної інтенсивності на російській мові відкритим текстом (Наприклад: «ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ:УМЕРЕННЫЙ СДВИГ ВЕТРА»), іншу додаткову інформацію про фактичний зсув вітру технік-метеоролог вводить вручну в групі RMK.
У текстовому вікні „RMK” технік-метеоролог вводить вручну інформацію про фактичний або очікуваний зсув вітру, інформацію про грози з метеостанцій штормового кільця в радіусі 10км.
При відмові датчиків видимості та переході на візуальні спостереження у текстовому вікні „RMK” технік-метеоролог вводить вручну „Видимость менее 550м” при видимості менше 550м в денний час та „Видимость менее 1700м” при видимості менше 1700м в нічний час.
Вітер на висотах - у вікні „Ветер на высоте 100” технік-метеоролог вводить напрямок та швидкість вітру на висоті 100м визначені за допомогою кулепілотних спостережень або даних радіозондування; у вікні „Ветер на 500” вводить напрямок та швидкість вітру на висоті 500м визначених за допомогою кулепілотних спостережень або даних радіозондування, при відсутності – вводить напрямок та швидкість прогностичного вітру, отриманого від синоптика.
У текстовому вікні «Прошедшая погода» – технік-метеоролог вводить позначення явищ погоди в кодовій формі METAR вручну, згідно вимогам Міжнародного метеорологічного авіаційного коду.
У текстовому вікні «Наблюдатель» - технік-метеоролог вводить прізвище.
Інформація про закриття штучних перешкод („ипз”, „м/з”) включається в зведення автоматично при наявності хмарності висотою нижче 385м (висота телевізійної вежі – 385м). При наявності хмар висотою до 150м зазначається – „ипз”, від 150 до 385м зазначається „м/з”.
Після введення всіх даних технік-метеоролог натискає мишею на кнопку „OK”.
Для виходу з вікна „Ручной ввод данных” технік-метеоролог натискає мишею на кнопку «Х» у правому верхньому куті вікна.
4.1.2 Спостереження в строки 00 та 30 хвилин, „Запись срока”
Технік-метеоролог вводить необхідні дані в вікна ручного введення. Зведення METAR і MET REPORT формуються по результатам ручного введення даних та показанням датчиків.
При роботі в автоматичному режимі передачі зведень METAR і MET REPORT в 00 та 30 хвилин кожної години (або кожні 60 хвилин) передача зведень здійснюється автоматично. При роботі в автоматичному режимі технік-метеоролог не викликає редактор телеграм „Запис строку”, цей редактор вийде автоматично на головному вікні КРАМС-4 та зведення METAR відправиться в лінію зв'язку автоматично. Якщо є необхідність корекції зведення, то технік-метеоролог закриває редактор телеграм „Запись срока” зі сформованим зведенням METAR (кнопкою «Х» в правому верхньому куті вікна), вносить зміни у вікна ручного введення даних, далі - відкриває піктограму „Передача данных” зі сформованим зведенням METAR, перевіряє та відправляє в лінію зв'язку (натискає на кнопку „Передача телеграммы в выбранный канал связи ” в лівому верхньому куті).
При роботі не в автоматичному режимі передачі зведень - технік-метеоролог передає інформацію на МД, зведення METAR і MET REPORT вручну. Для передачі метеоінформації на МД та зведення MET REPORT в 00 та 30 хвилин (або кожні 60 хвилин) технік-метеоролог натискає клавішею миші на піктограму „Передача на индикатор”. Для передачі зведення METAR в ручному режимі технік-метеоролог не викликає редактор телеграм „Запис строку”, цей редактор вийде автоматично на головному вікні КРАМС-4, для відправлення зведення METAR в лінію зв'язку технік-метеоролог натискає клавішею миші на кнопку «Передача телеграммы в выбранный канал связи».
Після передачі зведення METAR в інформаційному рядку виходить повідомлення „Телеграмма отправлена”.
Якщо технік-метеоролог помітив помилку в зведенні METAR в групах, які вводяться вручну (явище поточної погоди, кількість, форму та висоту хмарності, якщо висота хмарності визначена візуально) технік-метеоролог викликає редактор телеграм, натиснувши на піктограму „Передача данных”, цей редактор вийде на головному вікні КРАМС-4, вибирає зведення METAR COR та коригує зведення вручну. Для відправлення зведення METAR COR в лінію зв'язку технік-метеоролог натискає клавішею миші на кнопку «Передача телеграммы в выбранный канал связи».
4.1.3 Спостереження між строками 00 та 30 хвилин
При переході через граничні значення даних вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, висоти хмарності (штормові критерії для передачі SPECIAL) зведення SPECIAL відправляються автоматично („режим шторм”); при появі, зміні інтенсивності та закінчені небезпечного явища погоди, при отриманні інформації про обледеніння, турбулентність, фактичний або очікуваний зсув вітру, інформації про грози зі штормового кола, зміні курсу або коефіцієнту зчеплення, при зміні прогнозу на посадку TREND, при сигналі „Тривога” – технік-метеоролог відправляє зведення SPECIAL вручну (натискає на піктограму „Передача на индикатор”).
При переході через граничні значення даних вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, висоти хмарності, при появі, зміні інтенсивності та закінчені небезпечного явища погоди (штормові критерії для передачі SPECI), в інформаційному рядку з'явиться повідомлення „Передайте телеграму SPECI”.
Для передачі SPECI технік-метеоролог відкриває піктограму „Запись SPECI”, перевіряє зведення та передає в лінію зв'язку (натискає на кнопку „Передача телеграммы в линию связи” в лівому верхньому куті).
При виникненні, посиленні, закінченні НЯ та СГЯ (штормові критерії для передачі WAREP), в інформаційному рядку з'явиться повідомлення „Передайте телеграмму WAREP”. Для передачі зведення WAREP технік-метеоролог відкриває піктограму „Передача данных”, вибирає зведення WAREP, перевіряє і доповнює зведення (при необхідності) та передає в лінію зв'язку.
Примітка: якщо по технічним причинам зведення METAR, SPECI, WAREP не потрапили до банку даних, необхідно провести повторну передачу зведень, слід натиснути мишею на піктограму „Передача данных”, вибрати потрібне зведення та відправити в лінію зв'язку.
Якщо технік-метеоролог помітив помилку в зведенні SPECI в групах, які вводяться вручну (група явищ поточної погоди, кількість хмарності, групи нещодавніх явищ погоди), технік-метеоролог викликає редактор телеграм, натиснувши на піктограму „Передача данных”, цей редактор вийде на головному вікні КРАМС-4, вибирає зведення SPECI COR та коригує зведення вручну. Для відправлення зведення SPECI COR в лінію зв'язку технік-метеоролог натискає клавішею миші на піктограму «Передача телеграммы в выбранный канал связи».
Спостереження по сигналу „Тривога” – при надходженні сигналу „Тривога” технік-метеоролог проводить спостереження в повному обсязі на протязі 1 хвилини та оновлює інформацію на МД, передає зведення SPECIAL (вручну), в журналі АВ-6 зазначає, що спостереження проводились по сигналу тривога. Проводить позачерговий випуск кулепілота. Визначає напрямок та швидкість вітру для стандартних рівнів (100,200,300,500,600,900м), та зазначає, що даний кулепілот випущений по сигналу тривога.
Примітка: після отримання інформації про сигнал „Тривога” на аеродромі Святошин, технік-метеоролог проводить позачерговий випуск кулі-пілота. При обробці даних кулепілотних спостережень технік-метеоролог зазначає „Ш/п по ТРЕВОГЕ Святошин» та передає визначені дані вітру на висотах по телефону ГОА Святошин.
4.1.4 Команда „Режим автоматической передачи”
Команда „Режим автоматической передачи” відкриває вікно „Настройка интервалов передачи метеосводок”. Вікно поділене на 2 поля: поле „Режим передачи местных регулярных сводок” та поле „Режим передачи сводок”. В полі „Режим передачи местных регулярных сводок” технік-метеоролог встановлює потрібний режим передачі зведень MET REPORT (30 або 60 хвилин). Якщо біля напису „Автоматическая передача с интервалом” технік-метеоролог встановить „відмітку” – зведення MET REPORT будуть передаватися автоматично. Якщо технік-метеоролог видалить „відмітку” – зведення MET REPORT будуть передаватися вручну.
В полі „Режими передачи сводок” технік-метеоролог встановлює інтервал автоматичної передачі зведень METAR (30, 60 хвилин). Якщо біля напису „Автоматическая передача METAP в канал” технік-метеоролог встановить „відмітку” – зведення METAR будуть передаватися автоматично. Якщо технік-метеоролог видалить „відмітку” – зведення METAR будуть передаватися вручну.
4.1.5 Команда „Шаропилотные наблюдения”
Призначена для роботи з даними кулепілотних спостережень. Команда відкриває вікно „Шаропилотные наблюдения”. В цьому вікні вводяться дані в рядки, які відмічені синіми рисками. Місця, які помічені червоним кольором, заповнюються розрахованими величинами.
В верхній частині вікна „Шаропилотные наблюдения” знаходиться горизонтальне меню, яке містить два пункти: „Файл” та „Результаты”. Нижче горизонтального меню знаходиться панель-інструментів, яка містить шість кнопок.
Вікно „Шаропилотные наблюдения” поділене на дві частини. Ліву частину вікна необхідно заповнити результатами кулепілотних спостережень у відповідності з формою КАЭ-1. Технік-метеоролог заповнює позиції, які виділені синім кольором. Введення результатів кулепілотних спостережень здійснюється за допомогою клавіатури.
Після введення результатів, технік-метеоролог вибирає рядок „Расчёт” в меню „Результаты”, після чого в лівій частині вікна будуть відображатися результати розрахунку траєкторії руху кулепілота, в правій частині вікна будуть результати розрахунків для стандартних ізобаричних поверхонь.
Для запису результатів введення та розрахунків в архів, необхідно в меню „Файл” вибрати рядок ”Сохранить”.
Для виведення результатів на печать, необхідно в меню „Файл” вибрати рядок ”Печать”.
Перегляд траекторії руху кулепілота виконується при виборі рядку „Траекторія” в меню „Результати”.
У випадку, якщо треба продивитися результати за попередні строки, а також при необхідності їх реагування, потрібно вибрати рядок „Архивний” в меню „Файл”. При цьому на екран буде відкрите вікно „Архив”
У вікні необхідно встановити відповідний рік, місяць, день і строк та натиснути клавішу „Выбрать”. Після чого у вікні будуть виведені результати за вибраний строк.
Рядок „Новый” в меню „Файл” використовується для підготовки пустого шаблону для введення результатів спостережень.
По закінченню роботи з додатком необхідно вибрати рядок „Выход” в меню „Файл”.
4.2 Розділ „Просмотр данных»
4.2.1 Команда „Анализ архивных данных”
Команда „Анализ архивных данных” відкриває вікно „Отображение архивных данных”, в якому містяться: графіки напрямку та швидкості вітру (з двома курсами), видимості (з двома курсами та середина ЗПС), висоти нижньої межі хмар (з двома курсами), атмосферного тиску, температури та вологості повітря.
4.2.2 Команда „Работа с АВ-6”
В верхній частині вікна знаходиться рядок заголовку „Журнал АВ-6”. Нижче – рядок меню журналу АВ-6, який містить 7 пунктів. Далі – панель інструментів, яка складається з ряду кнопок-піктограм. Далі – область, яка називається робочою областю журналу АВ-6, в верхній частині якої – назви граф.
Дані вимірювань та ручного введення в строки передачі зведень MET REPORT та SPECIAL (відправлених автоматично або вручну) заносяться в журнал АВ-6 автоматично, дані в щоденнику погоди АВ-6 доповнюються техніком-метеорологом тільки відомостями про час початку та закінчення явищ погоди, про наявність додаткової інформації (зсув вітру, грози зі штормового кільця) та інші. Атмосферні явища, що вводяться вручну в нижній частині фонового вікна за допомогою „Таблицы явлений”, заносяться в АВ-6 автоматично у вигляді символів. У тому випадку, якщо відсутній символ явища в АВ-6, його можна записати вручну за допомогою символьної таблиці - підказки, яка виводиться на екран. Для цього необхідно установити курсор миші на піктограмі „Показать символьную таблицу” та клацнути кнопкою. На екран вийде таблиця із символами атмосферних явищ. Встановити курсор на графі АВ-6 „Особые явления погоды” відповідного строку спостережень, вибрати вид явища та натиснути на кнопку „OK”. Аналогічно записати інтенсивність явищ. Після доповнення даними слід натиснути на піктограму „Сохранить файл в архиве”. Журнал АВ-6 складається зі сторінки A та сторінки В. Для перегляду архіву журналу АВ-6 технік-метеоролог натискає мишкою на піктограму „Открыть файл из архива”, далі вибирає рік, дату, число місяця та натискає на кнопку „Выбрать”. Для друку журналу АВ-6 технік-метеоролог натискає на піктограму „Печатать текст”, спочатку роздруковує сторінку А, потім сторінку В. Після закінчення роботи з журналом АВ-6 технік-метеоролог натискає мишкою на кнопку „End”.
Зміст граф журналу АВ-6
-       графа 1 – час спостережень – строки 00 та 30 хвилин кожної години, час складання спеціальних зведень та спостережень по запиту, при сигналі „Тривога”, зміні курсу та коефіцієнту зчеплення, прогнозу на посадку, додаткової інформації;
-       графи 2,3 – вітер у землі, усереднені за 2 хв. значення напрямку та середньої швидкості вітру;
-       графа 4 – максимальна швидкість вітру (за 10 хвилин);
-       графи 5,6,7 та 8 - вітер на 100 м та 500 м (автоматично з вікна „Ручной ввод данных”), якщо дані вітру на 100 м відсутні автоматично в графу 5,6 заноситься скорочення «ПРОГН»;
-       графа 9 – видимість (при ручному введені значень видимості, визначеної візуально, заноситься автоматично із нижньої частини фонового вікна; при інструментальному вимірювані видимості вказується осереднене за 1 хвилину мінімальне значення з трьох датчиків);
-       графа 10 – ступінь ОМІ (заноситься автоматично з текстового вікна „Огни” з нижньої частини фонового вікна);
-       графа 11 – дальність видимості на ЗПС з робочим курсом (осереднене значення за 1 хвилину);
-       графа 12 – явища поточної погоди, при наявності явищ вручну вказується час початку, та закінчення явищ (заноситься автоматично з текстового вікна „Явления погоды” з нижньої частини фонового вікна);
-       графа 13 – загальна кількість хмар та кількість хмар нижнього ярусу в октантах (дані заносятья автоматично з нижньої частини фонового вікна);
-       графа 14 – скорочені латинські назви всіх форм хмарності, також CB та TCU (заносяться з текстового вікна „Форма облаков” з нижньої частини фонового вікна);
-       графа 15 – висота хмар з робочим курсом з датчиків або визначена візуально;
-       графа 16 – температура повітря з десятими долями;
-       графа 17 – температура точки роси (°С) з десятими долями;
-       графа 18 – відносна вологість повітря (%);
-       графа 19 – абсолютна вологість;
-       графа 20 –тиск QFE в мм.рт.ст. (з урахуванням поправки на висоту порогу ЗПС та температуру повітря (ззовні) з робочим курсом);
-       графа 21 – барична тенденція за останні 3 години;
-       графа 22 – відомості про турбулентність,обледеніння (заносяться з вікна „Ручной ввод данных”), автоматично заносяться дані мінімальної (за 06.00) та максимальної температури повітря (за 18.00) з вікна «Расчёт температуры и осадков»;
-       графа 23 – курс посадки (заноситься автоматично з текстового вікна „Курс” з нижньої частини фонового вікна);
-       графа 24– коефіцієнт зчеплення (заноситься автоматично з текстового вікна „Сцепление” з нижньої частини фонового вікна), зсув вітру, (дані заносяться із вікна „Ручной ввод данных”);
-       графа 25 – прогноз на посадку (заноситься автоматично з текстового вікна „TREND” з нижньої частини фонового вікна).
-       графа 26 – штучні перешкоди закриті, м/з –„мачта на севере закрыта”, ипз – „искусственные препятствия закрыты” (вказується автоматично із вікна „Ручной ввод данных”), другий рядок (знаменник) - дані висоти нижньої межі хмар неробочого курсу;
-       графа 27 – тиск QFE в гПа (з урахуванням висоти порогу ЗПС та температури повітря (ззовні)); другий рядок (знаменник) –тиск c БАРу в гПа;
-       графа 28 – тиск QNH в гПа; другий рядок (знаменник) – QFF в мм.рт.ст. – тиск, приведений до рівня моря по реальній атмосфері.
4.2.3           Команда „Работа с архивами”
Команда „Работа с архивами” відкриває вікно „Просмотр архивов”. В верхній частині знаходяться кнопки: „Печать”, „Завершение работы”. Для перегляду архівів технік-метеоролог вибирає архів, встановлює почергово рік, місяць, число та час. У вікні ”Просмотр архивов” містяться такі архіви: FORM_TLG – архів сформованих повідомлень МД, зведень METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL (RMK); METEODISPLAY – архів МД; MTMT – архів „МЕТЕОТЕЛЕКСА”; PROG – архів роботи системи КРАМС-4; PROT - архів роботи програми КРАМС-4 та повідомлень інформаційного рядка; SENS – архів даних датчиків (пишеться по мірі надходження даних с датчику): HHH017 – дані висоти нижньої межі хмар з курсом 261 (дані 1-го, 2-го, 3-го шару та максимально виміряного сигналу), HHH019 – дані висоти нижньої межі хмар з курсом 81 (дані 1-го, 2-го, 3-го шару та максимально виміряного сигналу), MOR001- дані видимості з курсом 261, MOR003 - дані видимості, які виміряні у середини ЗПС, MOR007- дані видимості з курсом 81, дані видимості виміряні у середини ЗПС, PPP – дані атмосферного тиску, RRR – дані відносної вологості повітря, TTT – дані температури повітря, WIND029 – дані напрямку, середньої та максимальної швидкості вітру з курсом 261, WIND031 – дані напрямку, середньої та максимальної швидкості вітру з курсом 81; SHAP – архів кулепілотних спостережень; RUWW – архів ручного вводу даних (RUWW.DAT – архів ручного вводу даних, RUWW_SENS.DAT – архів ручного вводу приборних даних); TELG – відправлені повідомлення МД, зведення METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL, WAREP.
Розділ „Техника”
В розділі „Техника” техніком-метеорологом використовується вікно „Данные всех датчиков”, де у віконці „01” відображаються миттєві дані видимості с МК-261, „03” - дані видимості, виміряні у середини ЗПС, у віконці „07” - миттєві дані видимості з МК-81, у віконці „17” – миттєві дані висоти нижньої межі хмар з МК-261, у віконці „19” – миттєві дані висоти нижньої межі хмар з МК-81, у віконці „29” – миттєві дані параметрів вітру з МК-261, у віконці „31” – миттєві дані параметрів вітру з МК-81, у віконці „42” – миттєві дані атмосферного тиску, у віконці „45” – миттєві дані температури повітря, у віконці „49” - миттєві дані відносної вологості повітря. Якщо підвести курсор до віконця з миттєвими даними видимості „01”, „03” або „07” в нижній частині вікна „Данные всех датчиков” будуть відображатися миттєві мінімальні і максимальні значення видимості та значення осереднені за 1 та за 10 хвилин. Значення видимості осереднені за 10 хвилин відображаються у четвертому вікні. Якщо встановити курсор на інші віконця (зазначені вище), то в нижній частині вікна „Данные всех датчиков” будуть відображатися миттєві мінімальні і максимальні дані висоти нижньої межі хмар, параметрів вітру, температури повітря та вологості повітря.

5. Правила спостереження за метеоелементами та включення їх в зведення погоди
5.1 Спостереження за параметрами вітру – по датчикам вітру WIND, встановленими з двома курсами ЗПС. В зведення MET REPORT/SPECIAL включаються параметри магнітного вітру усереднені за 2 хвилини для двох курсів ЗПС (для початку та кінця ЗПС). Відхилення від середньої швидкості вітру (пориви) зазначаються як максимальні та мінімальні значення швидкості. В метеозведення METAR включаються параметри дійсного вітру усереднені за 10 хвилин.
На МД та в АВ-6 відображається середня швидкість та напрямок з урахуванням магнітного схилення усереднені за 2 хвилини, максимальна швидкість вітру - за останні 10 хвилин.
В зведеннях MET REPORT/SPECIAL:
Зміна напрямку кодується в наступних випадках:
а) повний діапазон змін напрямку за останні 10 хвилин перед строком спостережень від 60є до 180є , при середній швидкості вітру більше 2 м/с, такі зміни виражаються у вигляді двох екстремальних величин напрямку, в межах яких спостерігалась зміна напрямку вітру.
Наприклад: WIND TDZ 070/4MPS VRB BTN 030/ AND100;
б) повний діапазон змін напрямку за останні 10 хвилин перед строком спостережень складає від 60° до 180°, а середня швидкість вітру менше 2 м/с, напрямок вітру повідомляється як перемінне (VRB) та вказується дві екстремальні величини, в межах яких спостерігалась зміна напрямку вітру.
Наприклад: WIND VRB BTN 070/AND 150/1MPS;
в) повний діапазон змін напрямку вітру за останні 10 хвилин перед строком спостережень складає 180є і більше, напрямок вітру повідомляється як перемінне без вказівки середнього напрямку.
Наприклад: WIND VRB10MPS
г) якщо швидкість вітру менше 1 м/с, вітер вказується як „CALM” – тихо.
Наприклад: WIND CALM;
д) якщо швидкість вітру складає 50 м/с чи більше, вона відмічається як більше 49 м/с.
Наприклад: 270/ABV49MPS;
е) при зміні швидкості (поривів), коли відхилення від середнього значення швидкості вітру складає 5 м/с і більше, кодується з зазначенням досягнених екстремальних значень.
Наприклад: WIND 120/5MPS MAX10 MNM2.
В зведеннях METAR/SPECI:
а) відхилення від середнього напрямку вітру відмічається двома екстремальними величинами у випадку, якщо сумарне відхилення складає 60є і більше, але менше 180є при середній швидкості вітру 2 м/с та більше;
Наприклад: 20002MPS 160V230;
б) якщо повний діапазон відхилення складає 60є або більше, але менше 180є при середній швидкості вітру менше 2 м/с, напрямок вітру відмічається як перемінний (VRB) без вказівки середнього напрямку вітру;
Наприклад: VRB01MPS;
в) якщо повний діапазон відхилення складає 180є або більше, напрямок вітру відмічається як перемінний без зазначення середнього напрямку незалежно від величини швидкості вітру.
Наприклад: VRB10MPS;
г) якщо швидкість вітру менша 1 м/с, вітер вказується як „штиль”.
Наприклад: 00000MPS;
д) якщо швидкість вітру складає 50 м/с або більше, вона відмічається як „більше 49 м/с.
Наприклад: P49MPS;
е) максимальна швидкість вітру відмічається тільки у тому випадку, якщо вона перевищує середню швидкість на 5 м/с або більше.
Наприклад: 12005G10MPS.
5.2 Видимість (MOR) – визначається датчиками видимості трансмісометрами FLAMINGO (діапазон вимірювань від 50 до 10000 м), розташованими у обох курсів ЗПС та датчиком видимості FD-12P розташованим у середини ЗПС (діапазон вимірювань від 10 до 50000 м). При значеннях видимості 10000м та менше, мінімальне її значення включається в зведення METAR/SPECI з осереднених за 10 хвилин трьох значень, виміряних вздовж ЗПС.
В MET REPORT/SPECIAL включається видимість осереднена за 1 хвилину з робочим курсом посадки. При погіршенні видимості вздовж ЗПС до значень 800 м та менше включається видимість осереднена за 1 хвилину для зони приземлення, середини та кінця ЗПС.
Наприклад: VIS TDZ 0800М MID 0900M END 1200М
На МД відображаються дані видимості в зоні приземлення, середині та кінці ЗПС.
В метеорологічних зведеннях METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL видимість вказують: при видимості менше 800м – в значеннях, кратних 50м; при видимості 800м та більше, але менше 5км – в значеннях, кратних 100м; при видимості 5км та більше, але менше 10км – в значеннях, кратних 1км, за виключенням випадків, коли метеоумови дозволяють використовувати термін CAVOK.
Умови для використання терміну CAVOK:
У тих випадках, коли видимість складає 10км та більше, відсутня хмарність нижче 1500м, відсутня купчасто-дощова хмарність, опади, явища, які погіршують видимість, гроза, шквал, град, піщана або пилова буря, пильний, піщаний або сніговий поземок, то інформація про видимість, дальність видимості на ЗПС, явища поточної погоди, кількість, висоту та форму хмар замінюється терміном CAVOK.
При інструментальному визначенні видимості технік-метеоролог очищує вікна ручного введення видимості у нижній частині фонового вікна.
5.3 Дальність видимості на ЗПС (RVR) – визначається по Таблицям переводу значень видимості (MOR), які введені в програму КРАМС-4. Значення дальності видимості на ЗПС (RVR) в зведеннях METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL включаються в нічний час доби, коли видимість (MOR) вздовж ЗПС менше 1500м. В зведення METAR/SPECI включаються дані дальності видимості на ЗПС (RVR) з робочого курсу посадки, осереднені за 10 хвилин, на основі даних видимості (MOR), введеній ступіні яскравості вогнів у відповідності з «Інструкцією з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі Київ» (розділ 2, п. 2.4). В зведеннях METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL включається значення дальності видимості на ЗПС до 2000м включно, якщо значення більше 2000м видимість кодується в METAR/SPECI „P2000”, в MET REPORT/SPECIAL - „ABV2000М”. Тенденція змін RVR визначається та включається в зведення METAR/SPECI автоматично.
Наприклад: 0500 R26/1100D
На МД автоматично включаються значення дальності видимості на ЗПС (RVR) для зони приземлення, середини та кінця ЗПС, осереднені за 1 хвилину, з зазначенням одиниць вимірювання, та вказується до максимальних значень, визначених світлосигнальним обладнанням.
У метеорологічних зведеннях дальність видимості на ЗПС зазначають таким чином: при дальності видимості на ЗПС менше 400м ціна поділки шкали відліку складає 25м, при дальності видимості на ЗПС від 400м до 800м (включно) – 50м і при дальності видимості на ЗПС більше 800м – 100м.
Якщо величина дальності видимості на ЗПС не вкладається в зазначену вище шкалу відліку, вона округлюється в меншу сторону до наступного значення шкали.
Наприклад: VIS TDZ 0600M MID 0900M END 1400M RVR TDZ 1300M MID 1800M END ABV2000M
5.4 Явища погоди – спостерігаються візуально та кодуються по таблиці 4768 Міжнародних метеорологічних авіаційних кодів. Групи явищ формуються у наступній послідовності:
- інтенсивність або близькість явищ (у разі необхідності);
- якщо необхідно, то вказується скорочення дескриптора, за яким вона йде без інтервалу;
- включається скорочення для явища погоди, що спостерігається, або їх сполучення.
В зведення MET REPORT/SPECIAL вказується інтенсивність: FBL – слабий, MOD – помірний, HVY – сильний. Якщо спостерігаються явища погоди непередбачені таблицею 4678, вони в зведення погоди не включаються. В метеозведеннях кодується не більше 3-х груп.
Спеціальні зведення на конвекційні явища: грозу, град, шквал, смерч, сильні зливові опади – передаються на МД та Special, обов'язково дублюються по ГМЗ диспетчерам та віщаються в зведеннях для ДВЧ-радіомовних передач.
Спостереження за грозою: згідно «Інструкції по метеозабезпеченню польотів на аеродромі Київ».
Наявність шквалу: визначається по даним вітрових датчиків. Середня швидкість при шквалі повинна змінитися на 8 м/с та більше, при цьому максимальна швидкість вітру повинна складати 15 м/с та більше.
Визначення діаметру граду: згідно «Наставления гидрометстанциям и постам» вип.3. ч.1.
Опади: мряка, дощ, сніг, снігові зерна, льодяний дощ, град та ін. – спостерігаються візуально та кодуються позначеннями в кодовій формі METAR (згідно Міжнародних авіаційних метеорологічних кодів).

5.5 Спостереження за хмарністю
Кількість хмарності визначається візуально з метеомайданчика (в октантах).
Стан неба визначається об’єктивно, якщо датчик висоти хмар LD-12 не вимірює висоту нижньої межі хмар, то вказуються дані візуальних спостережень.
Коли спостерiгається декiлька шарiв хмар або хмарнiсть у виглядi окремих масивiв, визначається кiлькicть хмар у кожному шарi (масивi), незалежно від іншої хмарності.
Для кодування метеозведень та передачі їх відкритим текстом використовуються наступні скорочення: SKC - ясно; FEW - декілька хмар 1-2 октанта (менше 3 балів); SCT - розсіяні хмари 3-4 октанта (3-5 балів); BKN - значна хмарність 5-7 октантів (6-9 балів); OVC - суцільна хмарність 8 октантів (10 балів). Якщо хмари відсутні та вертикальна видимість не обмежена, а скорочення „CAVOK” для опису умов погоди не підходить, використовується визначення „SKC” (ясно). У випадках, коли відсутні хмари, які мають важливе експлуатаційне значення (купчасто-дощові (CB) та потужно-купчасті (TCU)), нижче 1500м або вище найбільшої мінімальної абсолютної висоти в секторі, в залежності від того, яка з цих величин більша, вертикальна видимість необмежена, а скорочення „CAVOK” і „SKC” для описання умов погоди не підходять, використовується скорочення „NSC” (значима хмарність відсутня).
У тих випадках, коли спостерігається декілька шарів хмар або хмарність у вигляді окремих масивів, кількість і висота нижньої межі хмар указуються метеозведеннях у такому порядку:
а) найнижчий шар або масив, незалежно від кількості, зазначається відповідно як FEW, SCT, BKN, або OVC;