25 грн. та гроші в сумі 655 гри., а всього на суму 680 грн. Враховую­чи, що гр. Петренко І. В. утримує дружину, яка не працює, та двох малолітніх дітей і окрім заробітної плати, яка становить 670 грн. на місяць, інших джерел для існування не має, завдана йому шкода є значною.

Враховуючи, що в представлених матеріалах містяться достатні дані, які свдчать про наявність ознак злочину, керуючись п 1 ст 94 ст. 98 та ч. 2 ст. 113 КПК України,

постановив:

1. Порушити кримінальну справу за фактом таємного викраден­
   ня індивідуального майна гр. Петренка І. В. за ознаками злочину,
   передбаченого ч. З ст. 185 КК України.

2. Кримінальну справу прийняти до провадження та приступити
   до розслідування.

3. Копію даної постанови направити прокуророві Печерського
   р-ну м. Києва.

Слідчий слідчого відділу Печерського РУ ГУ

МВС України у м. Києві лейтенант міліції Підпис (Вітошенко А. А.)

Зразок постанови про порушення кримінальної

справи і доручення розслідування справи

кільком слідчим

ПОСТАНОВА

про порушення кримінальної справи і доручення розслідувати справу кільком слідчим

20 січня 2006 р.

Заступник начальника Дарницького РУ зі слідства ГУ МВС України у м. Києві підполковник міліції Шерстюк В. Г., розгля­нувши матеріали, що надійшли з відділу державної служби бо­ротьби з економічною злочинністю цього ж управління, про розкрадання державного майна в спецРБУ Дарницького району м. Києва,

встановив:

Начальник спецРБУ Шрамов Е. В. за попередньою змовою з го­ловним бухгалтером Білою Н. К, майстрами Костюком В. П. та Пін-чуком Н. І., зловживаючи своїм службовим становищем, система-

тично протягом 2005 р. приписували обсяги виконаних робіт, одер­жані за рахунок приписок будівельні матеріали реалізовували, а гроші привласнювали.

Проведеною документальною ревізією встановлено нестачу бу­дівельних матеріалів на суму 150 200 грн.

Окрім цього, зазначеними майстрами протягом серпня - верес­ня 2005 р. табелювалась неіснуюча бригада мулярів у кількості де­сяти чоловік, а незаконно нараховані як заробітна плата гроші в сумі 11 115 грн. одержали майстри і розподілили між собою та начальником спецРБУ і головним бухгалтером.

Таким чином матеріали перевірки містять дані, які свідчать, що начальник спецРБУ Шрамов Е. В., головний бухгалтер Біла Н. К., майстри Костюк В. П. та Пінчук Н. 1. шляхом зловживання службо­вим становищем вчинили злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК Ук­раїни.

Згідно зі ст. 112 КПК України щодо таких злочинів проваджен­ня досудового слідства обов'язкове.

Приймаючи до уваги, що кримінальна справа буде об'ємною, а процес слідства складним у зв'язку з необхідністю проведення контрольного вимірювання будівництва на 15 об'єктах, проведен­ням будівельних та бухгалтерських експертиз, допитів значної кіль­кості свідків тощо, а також керуючись п. 5 ст. 94, статтями 98, 112 та 1141 КПК України,

постановив:

1. Порушити кримінальну справу за фактом розкрадання дер­
   жавного майна громадянами Шрамовим Е. В., Білою Н. К., Костю­
   ком В. П. та Пінчуком Н. І. в спецРБУ Дарницького р-ну м. Києва
   за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

2. Доручити провадження досудового слідства по даній кримі­
   нальній справі ст. слідчому слідчого відділу Дарницького РУ ГУ
   МВС України у м. Києві підполковнику міліції Чугунову М. В. та
   слідчим цього самого відділу ст. л-нту міліції Клименку О. Р. і капі­
   тану міліції Хмарі В. Г.

3. Керівництво діями групи слідчих покласти на підполковника
   міліції Чугунова М. В.

4. Копію цієї постанови направити прокуророві Дарницького ра­
   йону м. Києва.

Заступник начальника Дарницького РУ зі слідства підполковник міліції

Примітка. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу має бути порушено щодо цієї особи (ч. 2 ст. 98 КПК України). Відповід­но до ст. 119 КПК України старший слідчої групи приймає кримі­нальну справу до свого провадження. Постанова про призначення в справі декількох слідчих оголошується обвинуваченому, про що складається протокол або робиться примітка на постанові. .

Зразок постанови про прийняття кримінальної справи до свого провадження

ПОСТАНОВА

про прийняття кримінальної справи до свого провадження

м. Київ 23 січня 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві підполковник міліції Чугунов М. В., розглянувши мате­ріали кримінальної справи № 01-1239, порушену за фактом розкра­дання державного майна в спецРБУ Дарницького р-ну м. Києва за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

встановив:

20 січня 2006 р. заступник начальника Дарницького РУ зі слід­ства ГУ МВС України у м. Києві підполковник міліції Шер-стюк В. Г., порушив зазначену кримінальну справу.

Беручи до уваги, що досудове слідство за кримінальною справою № 01-1239 доручено групі слідчих, старшим якої призначено мене, керуючись ст. 113 КПК України,

постановив:

1. Кримінальну справу № 01-1239 прийняти до свого прова­
   дження.

2. Копію постанови направити прокурору Дарницького району
   м. Києва.

Ст. слідчий СВ Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві підполковник міліції

Примітка: копія постанови про прийняття справи до свого про­вадження слідчим протягом доби надсилається прокуророві.

Зразок постанови про закриття кримінальної

справи у зв'язку із застосуванням

до неповнолітнього примусових заходів

виховного характеру

«ЗГОДЕН»

Прокурор Шевченківського райо­ну м. Києва молодший радник юстиції

В. А. Шкапенко 31 березня 2006 р.

ПОСТАНОВА

про закриття кримінальної справи у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру

м. Київ 31 березня 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві майор міліції Колотуха А. П., розглянувши матері­али кримінальної справи №8-1625 про вчинення неповнолітнім Карпенком О. Г. суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 128 КК України,

встановив:

20 лютого 2006 р. під час перерви, приблизно о 12-й годині 30-ть хвилин учень 10-6 класу середньої школи № 34 м. Києва Карпенко О. Г., 15 грудня 1989 р. народження, у спортивному залі школи, розташованої за адресою: 02178, м. Київ, вул. Щербакова, 15-в, умисно наніс своєму однокласникові удар кулаком правої руки в обличчя, від чого той упав на металеву штангу, яка розта­шовувалась поруч. Під час падіння Поляков В. С ударився голо­вою об штангу внаслідок чого йому були заподіяні згідно з ви­сновком судово-медичної експертизи тілесні ушкодження серед­ньої тяжкості.

За фактом заподіяння Полякову В. С тілесних ушкоджень се­редньої тяжкості 26 лютого 2006 р. слідчим відділом Шевченків­ського РУ ГУ МВС України у м. Києві порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Досудовим слідством встановлено таке: Карпенко О. Г. та Поля­ков В. С. перебували у поганих стосунках з приводу того, що Поля­ков В. образив знайому Карпенка О. 20 лютого 2006 р. під час пере­рви, Карпенко став вимагати від Полякова, щоб той вибачився

перед його знайомою, на що Поляков В. заявив, що вибачатися не буде. Після цього Карпенко і наніс йому удар в обличчя.

Слідством встановлено, що умисел Карпенка О. був спрямова­ний не на заподіяння Полякову В. тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а на заподіяння йому фізичного болю. У зв'язку з чим дії Карпенка О. було перекваліфіковано згідно зі ст. 128 КК України (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження).

21 березня 2006 р. Карпенку О. було пред'явлено обвинувачення у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 128 КК України. Допита­ний в якості обвинуваченого у злочині, передбаченому ст. 128 КК України Карпенко О. вину визнав повністю і показав, що 20 лютого 2006 р. Поляков образив його дівчину Павленко Валентину. На його вимогу попросити пробачення у Валентини Поляков відмовився. На великій перерві вони вдвох з Поляковим пішли у спортивний зал школи, де він удруге запропонував Полякову вибачитися перед Пав­ленко В. Поляков категорично відмовився від цього. Тоді він кула­ком правої руки ударив його в обличчя. Поляков упав і головою вда­рився об металеву штангу, яка лежала на підлозі спортивного залу. Він не хотів завдавати Полякову тілесних ушкоджень середньої тяж­кості і не розраховував, що Поляков впаде від нанесеного ним удару.

а. с. 43-44

Допитаний в якості потерпілого Поляков В. С повністю підтвер­див покази обвинуваченого.

а. с. 41-42

Допитана в якості свідка Павленко Валентина Петрівна показа­ла, що дійсно 20 лютого 2006 р., ЇЇ образив Поляков В. С і це стало причиною того, що Карпенко О. у спортивному залі вдарив його в обличчя.

а. с. 28.

Факт образи Павленко Валентини підтвердили під час допиту і свідки Кривцов Олег Миколайович і Кушнір Ольга Григорівна.

а. с. 24, 25

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи Полякову Віктору Сергійовичу завдано тілесні ушкодження середньої тяж­кості у вигляді струсу головного мозку, з приводу чого він перебу­вав на стаціонарному лікуванні.

а. с. 20-21.

За місцем проживання та навчання Карпенко О. Г. характеризу­ється позитивно, раніше до адміністративної та кримінальної відпо­відальності не притягувався.

а. с. 33, 34, 35.

Карпенко О. Г. на обліку в інспекції у справах неповнолітніх за місцем проживання не перебуває і його виправлення можливе без застосування покарання.

а. с. 41

Суспільно небезпечне діяння, яке вчинив Карпенко О. Г., перед­бачене ст. 128 КК України і відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, є невеликої тяжкості. Кримінальна відповідальність за необережне нанесення тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень не передбачає позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 97 КК України, ст. 9 КПК України,

постановив:

1. Кримінальну справу № 8-1625 за обвинуваченням неповноліт­
   нього Карпенка Олега Григоровича у вчиненні злочину, передбаче­
   ного ст. 128 КК України, 15 грудня 1989 р. народження, уродженця
   м. Києва, українця, учня 10-го класу середньої школи № 34 м. Киє­
   ва, який зареєтрований та проживає за адресою: 03155, м. Київ,
   вул. Щербакова, 17, кв. 34, раніше не судимого, закрити.

2. Кримінальну справу направити до суду для застосування до
   неповнолітнього Карпенка Олега Григоровича примусових заходів
   виховного характеру.

Ст. слідчий майор міліції

Підпис (Колотуха А. П.)

СПИСОК

осіб, які підлягають виклику до судового засідання

Особа, яка вчинила злочин - Карпенко Олег Григорович, заре­єстрований та проживає: 03155, м. Київ, вул. Щербакова, 17, кв. 34.

а. с. 43-44

Потерпілий: Поляков Віктор Сергійович, зареєстрований та проживає: 03155, м. Київ, вул. Щербакова, 11, кв. 10.

' а. с. 41-42 Свідки:

1. Павленко Валентина Петрівна, зареєстрована та проживає:
03155, м. Київ, вул. Щербакова, 11, кв. 13.

а. с. 28

2. Кривцов Олег Миколайвич, зареєстрований та проживає:
03155, м. Київ, вул. Салютна, 9, кв. 11.

а. с. 24, 25

3. Кушнір Ольга Григорівна, зареєстрована та проживає: 03155, м. Київ, вул. Естонська, 31, кв. 40.

а. с. 25

Законний представник неповнолітнього Карпенка О.- Карпенко Григорій Остапович, зареєстрований та проживає: 03155, м. Київ, вул. Щербакова, 17, кв. 34.

а. с. 37

Законний представник неповнолітнього потерпілого Поляко­ва В. - Поляков Сергій Володимирович, зареєстрований та прожи­ває: 03155, м. Київ, вул. Щербакова, 11, кв. 10.

а. с. 39

Захисник - Кравченко Микола Васильович, зареєстрований та проживає: 01135, м. Київ, вул. Лугова, 17, кв. 34.

Ст. слідчий майор міліції

Підпис (Колотуха А. П.)

«ЗГОДЕН»

Прокурор Шевченківського ра­йону м. Києва молодший радник юстиції

В. А. Шкапенко 1 березня 2006 р.

ПОСТАНОВА

про закриття кримінальної справи у зв'язку із застосуванням примусових заходів виховного характеру

_м. Київ 1 березня 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві майор міліції Колотуха А. П., розглянувши матері­али кримінальної справи № 8-1624 про вчинення неповнолітнім Петренком О. Г. суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

встановив:

20 лютого 2006 р. приблизно о 15-й годині в універмазі, що роз­ташований по вул. Коротченка, 28 у м. Києві, неповнолітній Пет­ренко О. Г. умисно, з корисливих мотивів, шляхом шахрайства за­володів грошима гр. Павлова О. І. в сумі 450 грн. за таких обставин.

20 лютого 2006 р. близько 15-ї години Петренко О. Г. при прода­жі Павлову О. І. за 450 грн. жіночої шапки із хутра норки, зловжи­ваючи довір'ям останнього, замінив її на чоловічу шапку із штуч-

ного хутра вартістю 25 грн., чим вчинив суспільно небезпечне діян­ня, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

Допитаний по справі неповнолітній Петренко О. Г. показав, що він проживає разом із своєю матір'ю - Петренко Галиною Петрів­ною, яка через хворобу в даний час не працює. Оскільки грошей для придбання ліків у них не було, то 20 лютого 2006 р. мати попроси­ла його продати її нову норкову шапку. З цією метою він поїхав до універмагу, що розташований по вул. Коротченка, 28. Разом із шап­кою матері він взяв і свою шапку із штучного хутра вартістю 25 грн. Покупців на ці шапки не було. Перед тим, як повернутися додому, він ще раз підійшов до відділу «Жіночі головні убори» і випадково став свідком розмови одного покупця з продавцями. Покупець шу­кав для своєї дружини норкову шапку. Оскільки цей покупець перебував у нетверезому стані, він вирішив обманути його. Запро­понував йому шапку із хутра норки за 450 грн., а коли той став ді­ставати гроші, замінив шапку із хутра норки на шапку із штучного хутра. Чоловік передав йому 450 грн., а сам не розгортаючи паперу, в який була загорнута шапка із штучного хутра, пішов. Під час роз­мови він також назвав чоловікові своє прізвище та ім'я та розповів, що його мама хворіє.

Шапка була єдиною цінною річчю матері і він пожалів її прода­вати, а шахрайство вчинив з метою придбання ліків.

а. с. 17-19

Допитаний по справі в якості потерпілого Павлов О. І. показав, що 20 лютого 2006 р. він з метою придбати своїй дружині подару­нок - шапку із хутра норки приїхав до універмагу, розташованого по вул. Коротченка, 28. У відділі «Жіночі головні убори» необхідної йому шапки не було. Його розмову з продавцями випадково почув хлопець, який запропонував придбати йому нову жіночу шапку із хутра норки. Хлопець пояснив, що шапка належить його матері, яка хворіє і вони вимушені продати цю шапку для придбання ліків. Він оглянув шапку і вирішив її купити. Поки він діставав гроші, хло­пець загорнув шапку у папір і поклав її до своєї сумки. Він передав хлопцеві гроші в сумі 450 грн. і той віддав йому загорнуту у папір шапку. Він вірив, що хлопець його не обманює, оскільки той назвав своє прізвище Петренко Олег.

Дома, у пакунку, який передав йому Петренко О., він виявив чо­ловічу шапку із штучного хутра вартістю 25 грн.

а. с. 23-24

Законний представник неповнолітнього - Петренко Галина Пет­рівна показала, що в даний час вона не працює через захворювання

на цукровий діабет. Проживає вона із сином Петренко О. Г., 15 бе­резня 1990 р. народження. 20 лютого 2006 р. вона попрохала сина продати її нову шапку із хутра норки, оскільки їй потрібні гроші на придбання ліків. Близько 17-ї години син повернувся додому. По­вернув їй шапку і пояснив, що продавати її не став, оскільки пози­чив 450 грн. у знайомих.

а. с. 20-21

Вина Петренка О. Г. підтверджується речовими доказами - шап­кою із штучного хутра, вилученою у потерпілого Павлова О. І. та шапкою із хутра норки, вилученою у свідка Петренко Г. П.

а. с. 22, 23

протоколами впізнання зазначених шапок потерпілим Павло-вим О. І. та свідком Петренко Г. П.

а. с. 24, 25

протоколом впізнання потерпілим Павловим О. І. неповноліт­нього Петренка О., як того хлопця, який обманув його і продав йому за 450 грн. замість шапки із хутра норки шапку із штучного хутра.

а. с. 31

Допитана як свідок Шевченко В. А. показала, що вона є класним керівником 9-го класу середньої школи № 296 м. Києва, де навча­ється Петренко О. Г. За час навчання він проявив себе як здібний учень, порушень дисципліни не допускав. Він проживає разом із матір'ю, яка хворіє. Олег допомагає матері в домашніх справах, а під час канікул влаштовується на різні роботи, щоб допомогти сім'ї ма­теріально.

а. с. 32

За місцем проживання Петренко О. Г. характеризується пози­тивно, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальнос­ті не притягувався.

а. с. 33, 34

Шкода, завдана потерпілому Павлову О. І. суспільно небезпеч­ними діями Петренка О. Г., відшкодована повністю.

а. с. 35

Петренко О. Г. на обліку в інспекції у справах неповнолітніх за місцем проживання не перебуває.

" а. с 41

Суспільно небезпечне діяння, яке вчинив Петренко О. Г., перед­бачене ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство) і відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Кримінальна від­повідальність за шахрайство згідно із ст. 22 КК України настає з 16-річного віку.

Беручи до уваги, що на час його вчинення Петренко О. Г. не до-сяг віку, з якого, настає кримінальна відповідальність за шахрай­ство, керуючись статтями 7-3, 130 КПК України,

постановив:

1. Кримінальну справу № 8-1624 відносно Петренка Олега Гри­
   горовича, 15 березня 1990 р. народження, уродженця м. Києва,
   українця, учня 9-го класу середньої школи № 296 м. Києва, який за­
   реєстрований та проживає за адресою: 03155, м. Київ, вул. Шолохо­
   ва, 17, кв. 34, раніше не судимого, закрити.

2. Кримінальну справу направити до суду для застосування до
   неповнолітнього Петренка Олега Григоровича примусових заходів
   виховного характеру.

Ст. слідчий

Підпис (Колотуха А. П.)

СПИСОК осіб, які підлягають виклику до судового засідання

1. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння - неповно­
літній Петренко Олег Григорович, зареєстрований та проживає:
03155, м. Київ, вул. Шолохова, 17, кв. 34.

а. с. 17-19

2. Потерпілий Павлов Олександр Іванович, зареєстрований та
проживає: 02344, м. Київ, вул. Польова, 8, кв. 13.

" а. с. 23-24

3. Законний представник неповнолітнього - Петренко Галина
Петрівна, зареєстрована та проживає: 03155, м. Київ, вул. Шолохо­
ва, 17, кв. 34.

а. с. 20-21

4. Захисник - Кравченко Микола Васильович, зареєстрований
та проживає 01135, м. Київ, вул. Лугова, 17, кв. 34.

Ст. слідчий майор міліції

Підпис (Колотуха А. П.)

Примітка: у випадках звільнення від кримінальної відповідаль­ності і застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку притягнення їх до кримінальної відповідальності, обвинувачення їм не пред'являється. Якщо ж звільняються від кримінальної відповідальності неповнолітні, які досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність із засто-

суванням до них примусових заходів виховного характеру, їм, від­повідно до вимог ст. 9 КПК України, повинні пред'являтися обви­нувачення.

Зразок протоколу про ознайомлення

з матеріалами справи неповнолітнього, щодо

якого винесено постанову про застосування

примусових заходів виховного характеру,

а також його батьків або осіб, що їх

замінюють, та захисника

ПРОТОКОЛ

про ознайомлення з матеріалами справи

м. Київ 1 березня 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві майор міліції Колотуха А. П., керуючись ст. 85 КПК України відповідно до вимог ч. 2 ст. 7-3 КПК України, в кабінеті слідчого пред'явив неповнолітньому Петренку О. Г., його матері Петренко Г. П. та його захисникові Кравченку М. В. для ознайом­лення матеріали кримінальної справи № 8-1624 у підшитому і про­нумерованому вигляді в одному томі на 56 аркушах.

Неповнолітній Петренко О. Г, його мати Петренко Г. П. та за­хисник Кравченко М. В. у період з 11-ї години ЗО хв до 13-ї години ознайомилися з матеріалами кримінальної справи № 8-1624.

Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, неповноліт­ній Петренко О. Г. заявив, що з матеріалами справи ознайомився за допомогою захисника в повному обсязі, заяв і клопотань не маю.

Підпис (Петренко О. Г.)

Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, Петрен­ко Г. П. заявила, що з матеріалами справи ознайомилася в повному обсязі, заяв і клопотань не маю.

Підпис (Петренко Г. П.)

Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, захисник Кравченко М. В. заявив, що з матеріалами кримінальної справи ознайомився в повному обсязі, заяв і клопотань не маю.

Підпис (Кравченко М. В.)

Протокол прочитаний вголос, записано вірно.

Неповнолітній Підпис (Петренко О. Г.)

Мати неповнолітнього Підпис (Петренко Г. П.)

Захисник Підпис (Кравченко М. В.)

Ст. слідчий
майор міліції ' Підпис (Колотуха А. П.)

Зразок постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у разі добровільної відмови від доведення злочину до кінця

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Начальник Харківського район­ного управління Головного управ­ління МВС України у м. Києві полковник міліції

Підпис (А. В. Усов) ЗО січня 2006 р.

ПОСТАНОВА

про відмову в порушенні кримінальної справи

м. Київ 8 лютого 2006 р.

Ст. оперуповноважений відділу карного розшуку Харківського РУ ГУ МВС України у м. Києві майор міліції Кириченко М. Д., роз­глянувши матеріали перевірки за фактом замаху на крадіжку чужо­го майна гр. Кравченко П. В.,

встановив:

ЗО січня 2006 р. в 00 год. 25 хв у чергову частину Харківського РУ ГУ МВС України у м. Києві за тел. «02» зателефонував невідо­мий і повідомив, що в приміщення гастроному № 36 райгастроном-торгу Харківського району м. Києва, розташованого по вул. В. Ва-силевської, 7 проникла стороння особа.

Для перевірки цього повідомлення до зазначеного гастроному була направлена оперативна група у складі оперуповноваженого карного розшуку л-нта міліції Вітченка А. Б. та дільничного інспек­тора міліції л-нта міліції Попова К. Г. Ними було виявлено відсут­ність замка на вхідних дверях гастроному. На момент перевірки сторонніх осіб у магазині не виявлено.

Як пояснили директор гастроному Хмара М. В. та продавці Хар-

чєнко В. П., Костюк В. Г., ЗО січня 2006 р. о 20-й годині вони замкну­ли вхідні двері гастроному на навісний замок і розійшлися по до­мівках. 31 січня 2006 р. о 7-й годині ранку їх викликали на роботу в зв'язку з крадіжкою з гастроному. Прибувши на роботу, вони поба­чили, що замок на дверях магазину відс\'тній. Разом з працівника­ми міліції зайшли до магазину і повністю оглянули торговий зал та підсобні приміщення. Переконавшись, що з магазину нічого не ви­крадено, вони про це повідомили працівників міліції.

31 січня 2006 р. до Харківського РУ ГУ МВС України у м. Києві прийшов повинитися гр-н Кравченко П. В. Він пояснив, що ЗО січня 2006 р. в нічний час мав намір вчинити крадіжку продовольчих това­рів із гастроному № 36 по вул. В. Василевської, 7 у м. Києві. З метою вчинення крадіжки він зірвав замок на вхідних дверях і ввійшов до гастроному. Перебуваючи в гастрономі, він уявив можливі наслідки у випадку затримання і відмовився від вчинення крадіжки. Повернув­шись додому, розповів дружині про те, що сталося.

Кравченко О. П. пояснила, що ЗО січня 2006 р. пізно вночі додому прийшов її чоловік Кравченко П. В. Він був дуже схвильований, блі­дий. На її запитання, чому він так пізно повернувся додому і що ста­лося, він відповів, що хотів вчинити крадіжку продовольчих товарів із гастроному № 36. Після проникнення до гастроному йому стало страшно, що його можуть затримати, і він не захотів вчиняти крадіж­ку. Оскільки чоловік всю ніч не спав через вчинене, то вона поради­ла йому піти до районного управління міліції і про все розповісти.

Згідно з довідкою Харківського райгастрономторгу, із гастроно­му № 36 по вул. В. Василевської, 7 товаро-матеріальних цінностей не викрадено і матеріальної шкоди не завдано.

Оскільки Кравченко П. В. добровільно відмовився на стадії за­маху від доведення крадіжки до кінця і в його діях відсутній склад будь-якого іншого злочину, тому на підставі ст. 17 КК України він не несе кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 6 КПК України,

постановив:

1. В порушенні кримінальної справи стосовно Кравченка Петра
   Васильовича відмовити за відсутністю в його діях складу злочину.

2. Про прийняте, рішення повідомити директора Харківського
   райгастрономторгу м. Києва.

Ст. оперуповноважений відділу карного роз­
шуку Харківського РУ ГУ МВС України
у м. Києві майор міліції Підпис (Кнричеико М. Д.)

Л прийнятим рішенням погоджуюсь.

Начальник відділу карного розшуку Харків­ського РУ ГУ МВС України у м. Києві майор

^М|'"^ції Підпис (А. В. Дубов)

8 лютого 2006 р.

Зразок постанови про відмову в порушенні

кримінальної справи за відсутністю

у діях особи складу злочину

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Начальник Старокиївського ра­йонного управління Головного уп­равління МВС України у м. Києві полковник міліції

Підпис (Г. В. Ребров) 20 лютого 2006 р.

ПОСТАНОВА

про відмову в порушенні кримінальної справи

^м- Київ 20 лютого 2006 р.

Оперуповноважений відділу карного розшуку Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві ст. л-нт міліції Попов І. І., розгля­нувши заяву гр. Іванова П. А. про крадіжку у нього шкіряного паль­та та матеріали перевірки,

встановив:

Іванов П. А. мешкає у комунальній квартирі № 15 по вул. Чехо-ва, 3 у м. Києві. Окрім нього, в цій квартирі мешкають ще дві сім'ї. І І лютого 2006 р. один із мешканців цієї квартири - Соколов К. К. у відсутності Іванова П. А. взяв належне останньому на праві при-иатної власності шкіряне пальто, яке висіло у шафі в загальному ко­ридорі.

У своєму поясненні Соколов К. К. повідомив, що він з Івано­вим П. А. близько 20 років є сусідами по комунальній квартирі і перебувають у дружніх стосунках. 11 лютого 2006 р. він повинен був їхати у відрядження до м. Мурманська. Потяг відправлявся о 15-й годині.

Виходячи із квартири, щоб їхати на залізничний вокзал, він ви­падково розірвав тканину на рукаві свого пальта. Відремонтувати

пальто до відходу потягу він не мав можливості і вирішив на період відрядження скористатися пальтом сусіда Іванова П. А. Пальто взяв без дозволу, тому що Іванов П. А. та його дружина в цей час пе­ребували за межами м. Києва. 18 лютого 2006 р. він повернувся з відрядження і повернув пальто Іванову П. А.

Перевіркою встановлено, що Соколов К. К. не мав умислу при­власнити пальто, тому в його діях відсутній склад злочину.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ст. 6 КПК України,

постановив:

1. У порушенні кримінальної справи стосовно Соколова Костян­
   тина Костянтиновича відмовити за відсутністю в його діях складу
   злочину.

2. Про прийняте рішення повідомити гр. Іванова П. А.

Оперуповноважений відділу карного розшуку Старокиївського РУ ГУ МВС України у м. Києві ст. лейтенант міліції

Підпис (Попов І. І.)

З прийнятим рішенням погоджуюсь.

Начальник відділу карного розшуку Старо-київського РУ ГУ МВС України у м. Києві підполковник міліції

Підпис (Куценко Г. П.)

Глава II

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ПРОВАДЖЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

Зразок постанови про виділення справи в окреме провадження

ПОСТАНОВА

про виділення справи в окреме провадження

м. Київ 10 лютого 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітан міліції Осадчий В. І., розглянувши матеріали кри­мінальної справи № 228 за фактом розбійного нападом на гр. Сте­панова Г. В.,

встановив:

20 грудня 2005 р. о 19-й годині на пр. Кутузова поблизу будинку № 5 у м. Києві Шевчук Г. П. за попередньою змовою з невстановле-ним слідством громадянином напали на гр. Степанова Г. В. та із за­стосуванням насильства, небезпечного для здоров'я, заволоділи йо­го шапкою із хутра норки, вартістю 450 грн., та наручним чоловічим годинником марки «Орієнт», вартістю 380 грн.

Цього самого дня о 19-й годині ЗО хв Шевчук Г. П. був затрима­ний. При цьому у нього була вилучена шапка гр. Степанова Г. В.

23 грудня 2005 р. Шевчуку Г. П. пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Враховуючи, що вина Шевчука Г. П. у вчиненні розбійного напа­ду доведена повністю, по справі зібрано достатньо доказів для скла­дання обвинувального висновку та направлення справи до суду, і що виділення матеріалів справи стосовно невстановленого слід­ством громадянина не може негативно позначитися на всебічності, повноті та об'єктивності дослідження і вирішення справи, а також керуючись ст. 26 КПК України,

встановив:

1. Виділити із кримінальної справи № 228 в окреме проваджен­ня матеріали відносно невстановленого слідством громадянина, який за попередньою змовою з гр. Шевчуком Г. П. вчинив розбій­ний напад на гр. Степанова Г. В., та порушити стосовно нього кри­мінальну справу.

Виділенню підлягають матеріали кримінальної справи на арку­шах 1 -45 та 58-85 в копіях.

2. Виділеній кримінальній справі присвоїти № 293.

3. Копію цієї постанови направити прокуророві Печерського ра­
   йону м. Києва.

Слідчий слідчого відділу Печерського РУ ГУ

МВС України у м. Києві капітан міліції Підпис (Осадчий В. І.)

ч. • ; •■'

Зразки постанови про передачу кримінальної справи за підслідністю

ПОСТАНОВА

про передачу кримінальної справи за підслідністю для об'єднання з іншою кримінальною справою

м. Київ 10 березня 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві л-нт міліції М. її. Хоменко, розглянувши матеріали кри­мінальної справи № 401 за обвинуваченням Качанова І. К. у вчи­ненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

встановив:

2 лютого 2006 р. о 4-й годині ранку Качанов І. К. незаконно заво­лодів транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак К 21-42 І К, що належав гр. Шестопалову В. В. і зна­ходився на подвір'ї будинку № 7 по вул. Вишневій у м. Києві. Того самого дня, о 6-й годині ЗО хв, він був затриманий працівниками мі­ліції на вул. Зеленій у м. Києві.

5 лютого 2006 р. Качанову пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, і застосована міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.

15 лютого 2006 р. він за попередньою змовою із гр. Таранен-ком І. П. на території Залізничного району м. Києва вчинив таємне викрадення індивідуального майна гр. Остапенка. За вказаним фактом порушена кримінальна справа № 3-1428 за ознаками злочи­ну, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, досудове слідство, за яким проводить слідчий відділ Залізничного РУ ГУ МВС України у м. Києві. Стосовно Качанова І. К. обрана міра запобіжного захо­ду - взяття під варту.

Досудове слідство по кримінальній справі № 401 проведено в ионному обсязі. Разом з тим закінчити цю справу і направити її до Суду не є можливим, оскільки досудове слідство по справі про таєм­не викрадення чужого майна Качановим І. К. ще не закінчено.

Беручи до уваги, що зазначені злочини вчинені однією і тією са­мою особою, з метою їх найшвидшого, повного та об'єктивного роз­слідування, кримінальні справи необхідно об'єднати в одне прова­дження. На підставі викладеного, керуючись ст. 116 КПК України,

постановив:

1. Кримінальну справу № 401 за обвинуваченням Качанова Іва­
   на Корнійовича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК
   України; направити у прокуратуру м. Києва для спрямування її за
   підслідністю до слідчого відділ}' Залізничного РУ ГУ МВС Украї­
   ни у м. Києві для об'єднання з кримінальною справою № 3-1428 за
   обііинувачениям Качанова І. К. у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185
   К К України, що перебуває у їх провадженні.

2. Копію цієї постанови направити прокурору Шевченківського
   району м. Києва.

Слідчий лейтенант міліції

ПОСТАНОВА

про передачу кримінальної справи за підслідністю прокуророві

12 січня 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України у М, Києві л-нт міліції Кучак О. І., розглянувши матеріали криміналь­ної справи № 1021 за обвинуваченням Ониська І. І. у вчиненні зло­чину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

встановив:

5 грудня 2005 р. о 17-й годині ЗО хв біля станції метро «Арсеналь­на» у м. Києві гр. Онисько І. І. під час сварки з гр. Швайкою М. І. умисно завдав останньому два удари ножем у живіт, чим заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого.

15 грудня 2005 р. Ониську 1.1. пред'явлено обвинувачення у вчи­ненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Згідно з висновком комплексної судової психолого-психіатрич-пої експертизи під час вчинення злочину обвинувачений Онись­ко І. І. діяв в стані сильного душевного хвилювання, що раптово ви-никло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого Швайки М. І.

Крім того, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, потерпілому Швайці М. І. були завдані тілесні ушкодження, несу­місні з життям.

Отже, досудовим слідством доведено, що Онисько І. І. вчинив умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання, кримі­нальна відповідальність за яке передбачена ст. 116 КК України.

Беручи до уваги, що провадження досудового слідства в справах про злочини, передбачені ст. 116 КК України, провадиться слідчи­ми прокуратури, керуючись статтями 112, 130 КПК України,

постановив:

1. Кримінальну справу за обвинуваченням гр. Ониська Ігоря Іва­
   новича у скоєнні злочину, передбаченого ст. 116 КК України, на­
   правити прокуророві Печерського р-ну м. Києва для передачі за
   підслідністю.

2. Копію цієї постанови направити прокурору Печерського р-ну

м. Києва.

Слідчий лейтенант міліції

Зразок заперечення на письмові вказівки прокурора

Прокурору м. Києва Державному раднику юстиції 3-го класу Козаченку Д. В.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на письмові вказівки прокурора

У моєму провадженні перебуває кримінальна справа № 24126 за обвинуваченням Шкапенка В. Г. та Карпинського А. М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Розслідуванням встановлено, що Шкапенко В. Г. та Карпин-ський А. М. 8 січня 2006 р. о 22-й годині поблизу будинку № 5 по вул. Гарматній у м. Києві зустріли наочно знайомого Шовкуна В. П. і, погрожуючи йому насильством, почали вимагати передати їм відео­магнітофон «Шарп», який належав за правом приватної власності Шовкуну. Побоюючись приведення погрози до виконання, Шов­кун В. П. пообіцяв їм передати відеомагнітофон наступного дня (9 січ­ня 2006 р.) о 10-й годині поблизу київського універмагу «Україна».

Оскільки Шовкун не виконав свою обіцянку, то цього самого дня о 21-й годині Шкапенко та Карпинський зустріли його у дворі бу­динку № 3 по вул. Зоологічній у м. Києві і заподіяли йому побої, які завдали фізичного болю, проте не спричинили тілесних ушкоджень. Після цього разом з Шовкуном пішли до нього додому в кв. 32 по вул. Гарматній, 5, де він передав їм зазначений відеомагнітофон.

10 січня 2006 р. Шкапенко та Карпинський були затримані від­повідно до вимог ст. 115 КПК України, а 12 січня 2006 р. їм пред'яв­лено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за ознаками вчинення вимагання за попередньою змо­вою групою осіб.

15 січня 2006 р. прокурором Святошинського району м. Києва молодшим радником юстиції Брошком А. А. була вивчена зазначе­на кримінальна справа і по ній дана письмова вказівка кваліфікува­ти дії Шкапенка та Карпинського, які мали місце 8 січня 2006 р., за ознаками вимагання - за ч. 2 ст. 189 КК України, а дії, які вони вчи­нили 9 січня 2006 р.,- за ч. З ст. 186 КК України. Таку кваліфікацію їхніх дій 9 січня 2006 р. прокурор мотивував тим, вони вчинили грабіж з метою заволодіння чужим майном шляхом проникнення в житло.

«Я не погоджуюсь із кваліфікацією вчиненого 9 січня 2006 р. Шкапенком та Карпинським діяння за ч. З ст. 186 КК України.

Як видно із матеріалів кримінальної справи, Шкапенко та Кар­пинський мали умисел на заволодіння відеомагнітофоном «Шарп» і їхні дії 8 та 9 січня 2006 р. були спрямовані на досягнення цієї ме­ти. Побої вони заподіяли Шовкуну з метою примусити його у май­бутньому передати їм відеомагнітофон. Тим більше, що при грабежі особа має умисел заволодіти чужим майном відразу, а не в майбут­ньому. Тому їхні дії слід кваліфікувати лише за ч. 2 ст. 189 КК Ук­раїни як вимагання.

У зв'язку з викладеним, керуючись п. 2 ст. 114 КПК України, прошу Вас скасувати вказівку прокурора Святошинського р-ну м. Києва про перекваліфікацію дій Шкапенка та Карпинського, які мали місце 9 січня 2006 р., на ч. З ст. 186 КК України.

Слідчий слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітан

Підпис (Трохименко С. В.)

Примітка. Відповідно до ст. 227 КПК України, вказівки прокуро­ра органам дізнання і досудового слідства у зв'язку з порушенням

Зразок постанови про порушення клопотання

про продовження строків досудового слідства

і тримання обвинувачених під вартою

Строк досудового слідства по кримінальній справі № 044653 до трьох місяців

«ПРОДОВЖУЮ» Прокурор Святошинського райо­ну м. Києва, молодший радник юстиції

підпис (С. І. Савченко) 18 лютого 2006 р.

ПОСТАНОВА

про порушення клопотання про продовження строків досудового слідства

_м. Київ ¹⁶ лютого 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві л-нт міліції Сюравчик В. Г., розглянувши матеріали кри­мінальної справи № 046553,

встановив:

2 січня 2006 р., у період з 10-ї до 12-ї год. гр. Ващенко П. Г. за по­передньою змовою з гр. Овдієнком С В. з метою крадіжки чужого майна вибили вхідні двері у квартиру № 367 по пр. Червонозоряно-му, 12 у м. Києві, де мешкає гр. Рисаченко К. О., і таємно викрали з квартири ЇЇ індивідуальне майно: чотири золоті обручки загальною вартістю 1350 грн., золотий перстень з печаткою вартістю 1280 гри. та гроші в сумі 200 грн., а всього на суму 2830 грн., чим завдали значної шкоди потерпілій.

Цього самого дня, о 14-й годині ЗО хв, при спробі продати викра­дені золоті речі працівникам заводу «Ремточмеханіка» вони були затримані працівниками міліції.

Все викрадене ними індивідуальне майно гр. Рисаченко К. О. у них вилучене і передане за належністю.

2 січня 2006 р. за фактом крадіжки індивідуального майна гр. Ри­саченко К. О. мною порушена кримінальна справа за ознаками зло­чину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, і прийнята до прова­дження.

Приводом до порушення кримінальної справи стала заява гр. Рисаченко про крадіжку майна з ЇЇ квартири, а підставою - наяв­ність у діях Ващенка та Овдієнка складу злочину.

2 січня 2006 р. Ващенко П. Г. та Овдієнко С В. були затримані в порядку ст. 115 КПК України, а 5 січня 2006р. стосовно їх Свято-шинським районним судом м. Києва обрано запобіжний захід -взяття під варту.

4 січня 2006 р. Ващенку П. Г. та Овдієнку С В. пред'явлено об­винувачення у вчиненні крадіжки індивідуального майна гр. Риса­ченко К. О. за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з про­никненням в ЇЇ житло, та за ознакою завдання їй значної шкоди.

Допитаний як обвинувачений Ващенко П. Г. у пред'явленому об­винуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК Укра­їни, винним себе визнав повністю і показав, що 2 січня 2006 р. разом з Овдієнком С. В. прогулювався Червонозоряним проспектом. По­близу автобусної зупинки Овдієнко С. В. побачив свою знайому Рисаченко, яка, не помітивши їх, зайшла в автобус 17-го маршруту. Коли автобус від'їхав, Овдієнко запропонував йому вчинити кра­діжку з її квартири. Вони зайшли у будинок, де розташована квар­тира Рисаченко, підійшли до дверей її квартири. Переконавшись, що інших мешканців квартири вдома немає, вибили двері і зайшли до квартири, звідки викрали гроші в сумі 200 гри., чотири золоті об­ручки та перстень.

Допитаний як обвинувачений Овдієнко С. В. у пред'явленому йому обвинуваченні щодо вчинення злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, винним себе визнав повністю і підтвердив по­казання обвинуваченого Ващенка в тому, що він разом з Ващенком вчинили крадіжку індивідуального майна та грошей із квартири його знайомої гр. Рисаченко.

Вина Овдієнка С. В. та Ващенка П. Г. у вчиненні злочину, перед­баченого ч. З ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібра­ними по кримінальній справі доказами: висновком дактилоскопіч­ної експертизи, згідно з яким три сліди пальців рук, вилучені під час огляду місця пригоди із квартири потерпілої Рисаченко, зали­шені обвинуваченим Ващенком; речовими доказами - чотирма об­ручками та перснем, що були вилучені у Овдієнка та Ващенка під час їхнього затримання та які впізнали потерпіла та її мати гр. Шко-менко В. Г., свідченнями свідка Школярчука А. Г., якому обвинува­чені розповіли про вчинену ними крадіжку.

По даній кримінальній справі виконані всі необхідні і достатні для віддання справи до суду слідчі дії. Разом з тим закінчити про-

вадження по справі в 2-місячний строк немає можливості, оскільки 13 лютого 2006 р. до РУ ГУ МВС України у м. Києві із слідчого ізо­лятора УВС Київської обл. надійшла заява обвинуваченого Овдієн-ка С. В. про раніше вчинені ним, Ващенком та Дмитренком інші злочини на території Київської та Вінницької областей.

Під час допиту по суті фактів, викладених у заяві, Овдієнко показав, що у червні 2005 р. він та Ващенко вчинили крадіжку ма­теріальних цінностей із промтоварного магазину с Скригалівка Фастівського р-ну Київської обл.: того самого місяця він та Дмит-ренко І. П. вчинили крадіжку із магазину «Промтовари» в с. Суха Балка Вінницької обл.

Обвинувачений Ващенко, додатково допитаний про факти, які стали відомі із показань Овдієнка, підтвердив їх і заявив, що магні­тофон марки «Маяк-204», викрадений ними із промтоварного мага­зину с. Скриг&швка Фастівського р-ну Київської обл., він подару­вав своїй знайомій Кириченко Вірі Андріївні. 15 лютого 2006 р. до­питана як свідок Кириченко В. А. показала, що дійсно в червні 2005 р., на день її народження, Ващенко подарував їй новий магні­тофон марки «Маяк-204». Кириченко В. добровільно видала магні­тофон «Маяк-204» працівникам міліції. Вказані факти крадіжок чу­жого майна підтверджені телетайпограмами органів внутрішніх справ.

У зв'язку з викладеним необхідно запитати кримінальні справи із Київської та Вінницької областей, об'єднати їх в одне проваджен­ня, провести повне та всебічне розслідування цих злочинів, встано­вити місце перебування Дмитренка І. П., провести очні ставки між ним та обвинуваченими Овдієнком та Ващенком. У разі потреби провести криміналістичні експертизи, з урахуванням добутих дока­зів, перепред'явити у повному обсязі обвинувачення Овдієнку та Ващенку, пред'явити обвинувачення Дмитренку та обрати йому мі­ру запобіжного заходу, виконати вимоги статей 218-220 КПК Ук­раїни, підготувати й надрукувати обвинувальний висновок та вико­нати ряд інших слідчих дій.

Строк досудового слідства по цій кримінальній справі продов­жується вперше.

Закінчити розслідування по даній справі в повному обсязі до закін­чення двомісячного строку неможливо через причини, зазначені вище.

На підставі викладеного, керуючись ст. 120 КПК України,

постановив:

Порушити перед прокурором Святошинського району м. Києва

клопотання про продовження строку досудового слідства по кримі­нальній справі № 044653 до трьох місяців (до 2 квітня 2006 р.)

Слідчий слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві лейтенант

Підпис (Сюравчик В. Г.)

Зразок подання про продовження строків тримання обвинувачених під вартою

«ЗГОДЕН»

Прокурор Святошинського райо­ну м. Києва, молодший радник юстиції

підпис (С. І. Савченко) 16 лютого 2006 р.

До Святошинського районного суду м. Києва

ПОДАННЯ

про продовження строків тримання обвинувачених під вартою

м. Київ 16 лютого 2006 р.

Слідчий слідчого відділ)' Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві л-нт міліції Сюравчик В. Г., розглянувши матеріали кри­мінальної справи № 046553,

встановив:

2 січня 2006 р., у період з 10-ї до 12-ї години гр. Ващенко П. Г. за попередньою змовою з гр. Овдієнком С. В. з метою крадіжки чужо­го майна вибили вхідні двері у квартиру № 367 на гір. Червонозоря-иому, 12 у м. Києві, де мешкає гр. Рисаченко К. О., і таємно викра­ли з квартири її індивідуальне майно: чотири золоті обручки загаль­ною вартістю 1350 грн., золотий перстень з печаткою вартістю 1280 грн. та гроші в сумі 200 грн., а всього на суму 2830 грн., чим завдали значної шкоди потерпілій.

Цього самого дня, о 14-й годині ЗО хв, при спробі продати викра­дені золоті речі працівникам заводу «Ремточмеханіка», вони були затримані працівниками міліції.

Все викрадене ними індивідуальне майно гр. Рисаченко К. О. у них вилучене і передане за належністю.

2 січня 2006 р. за фактом крадіжки індивідуального майна гр. Рисаченко К. О. мною порушена кримінальна справа за ознака­ми злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, і прийнята до провадження.

Приводом до порушення кримінальної справи стала заява гр. Рисаченко про крадіжку майна з її квартири, а підставою - наяв­ність у діях Ващенка та Овдієнка складу злочину.

2 січня 2006 р. Ващенко П. Г. та Овдієнко С. В. були затримані в порядку ст. 115 КПК України, а 5 січня 2006 р. стосовно Ващен­ка Петра Григоровича, 15 квітня 1961 р. народження, уродженця с. Осокорки Вашківського р-ну Київської обл., українця, громадя­нина України, безпартійного, освіта середня, неодруженого, непра­цюючого, несудимого, який мешкає у м. Києві по вул. Саксаган-ського, 15, кв. 18, та Овдієнка Сергія Васильовича, 26 травня 1963 р. народження, уродженця с Христинівка Кобиляцького р-ну Пол­тавської обл., українця, громадянина України, безпартійного, освіта 8 класів, неодруженого, до арешту працював слюсарем на приватно­му підприємстві «Зоря», несудимого, який мешкає у м. Києві, вул. Саксаганського, 17, кв. 26.

Святошинським районним судом м. Києва обрано запобіжний захід - взяття під варту.

4 січня 2006 р. Ващенку П. Г. та Овдієнку С. В. пред'явлено об­винувачення у вчиненні крадіжки індивідуального майна гр. Риса­ченко К. О. за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з про­никненням в її житло, та за ознакою заподіяння їй значної шкоди.

Допитаний як обвинувачений Ващенко П. Г. у пред'явленому об­винуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК Украї­ни, винним себе визнав повністю і показав, що 2 січня 2006 р. разом з Овдієнком С В. прогулювався Червонозоряним проспектом. Побли­зу автобусної зупинки Овдієнко С В. побачив свою знайому Рисачен­ко, яка, не помітивши їх, зайшла в автобус 17-го маршруту. Коли авто­бус від'їхав, Овдієнко запропонував Ващенку вчинити крадіжку із ЇЇ квартири. Вони зайшли у будинок, де розташована квартира Рисачен­ко, підійшли до дверей її квартири. Переконавшись, що інших меш­канців квартири вдома немає, вибили двері і зайшли у квартиру, звід­ки викрали гроші в сумі 200 грн., чотири золоті обручки та перстень.

Допитаний як обвинувачений Овдієнко С. В. у пред'явленому йо­му обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, винним себе визнав повністю і підтвердив показання обви­нуваченого Ващенка в тому, що вони разом вчинили крадіжку індиві­дуального майна та грошей із квартири його знайомої гр. Рисаченко.

Вина Овдієнка С. В. та Ващенка П. Г. у вчиненні вказаного зло­чину повністю підтверджується зібраними но кримінальній справі доказами: висновком дактилоскопічної експертизи, згідно з яким три сліди пальців рук, вилучених під час огляду місця пригоди -квартири потерпілої Рисаченко, залишені обвинуваченим Ващен-ком; речовими доказами - чотирма обручками та перснем, що були вилучені у Овдієнка та Ващенка під час їхнього затримання та які впізнали потерпіла та її мати гр. Шкоменко В. Г.; свідченнями свід­ка Школярчука А. Г., якому обвинувачені розповіли про вчинену ними крадіжку.

По даній кримінальній справі виконані всі необхідні і достатні для віддання справи до суду слідчі дії. Разом з тим закінчити про­вадження по справі у 2-місячний строк немає можливості, оскільки 13 лютого 2006 р. до РУ ГУ МВС України у м. Києві із слідчого ізо­лятора УВС Київської обл. надійшла заява обвинуваченого Овдієн­ка С. В. про раніше вчинені ним, Ващенком та Дмитренком інші злочини на території Київської та Вінницької областей.

Під час допиту по суті фактів, викладених у заяві, Овдієнко показав, що у червні 2005 р. він та Ващенко вчинили крадіжку ма­теріальних цінностей із промтоварного магазину с Скригалівка Фастівського р-ну Київської обл., того самого місяця він та Дмит-ренко І. П. вчинили крадіжку із магазину «Промтовари» в с. Суха Балка Вінницької обл.

Обвинувачений Ващенко, додатково допитаний про факти, які стали відомі із показань Овдієнка, підтвердив їх і заявив, що магні­тофон марки «Шарп», викрадений ними із промтоварного магазину с Скригалівка Фастівського р-ну Київської обл., він подарував своїй знайомій Кириченко Вірі Андріївні. 15 лютого 2006 р. допита­на як свідок Кириченко В. А. показала, що дійсно в червні 2005 р., на день ЇЇ народження, Ващенко подарував їй новий магнітофон марки «Шарп». Кириченко В. добровільно видала вказаний магні­тофон працівникам міліції. Інші, вказані в протоколах допитів об­винувачених Овдієнка С. та Ващенка П. факти крадіжок чужого майна підтверджені телетайпограмами органів внутрішніх справ.

У зв'язку з викладеним необхідно запитати кримінальні справи із Київської та Вінницької областей, об'єднати їх в одне проваджен­ня, провести повне та всебічне розслідування цих злочинів, встано­вити місце перебування Дмитренка І. П., провести очні ставки між ним та обвинуваченими Овдієнком та Ващенком. У разі потреби провести криміналістичні експертизи, з урахуванням добутих дока­зів, перепред'явити у повному обсязі обвинувачення Овдієнку та

Ващенку, пред'явити обвинувачення Дмитренку та обрати йому мі­ру запобіжного заход)', виконати вимоги статей 218—220 КІІК Ук­раїни, підготувати й надрукувати обвинувальний висновок та вико­нати ряд інших слідчих дій.

Строк досудового слідства по цій кримінальній справі продов­жений прокурором до 2 квітня 2006 р.

Беручи до уваги, що у двомісячний строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни запобіж­ного заходу обвинуваченим Ващенку П. Г. та Овдієнку С. В. на більш м'який немає, оскільки вони вчинили тяжкий злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, керуючись ст. 156 КПК України,

прошу:

Строк тримання під вартою обвинуваченим Ващенку Петру Гри­горовичу, 15 квітня 1961 р. народження, та Овдієнку Сергію Васи­льовичу, 26 травня 1963 р. народження, продовжити до чотирьох місяців.

Слідчий слідчого відділу Святошинського РУ

ГУ МВС України у м. Києві лейтенант міліції Підпис (Сюравчик В. Г.)

Зразок постанови про створення групи слідчих

ПОСТАНОВА

про створення групи слідчих для розслідування кримінальної справи

м. Київ 4 січня 2006 р.

Заступник начальника Дарницького районного управління слідства Головного управління МВС України у м. Києві підполков­ник міліції ГЛестюк В. Г., розглянувши матеріали кримінальної справи № 1171, порушеної 15 грудня 2005 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що перебуває у проваджен­ні старшого слідчого слідчого відділу районного управління майора міліції Сюравчика В. Г.,

встановив:

Протягом 2005 р. директор Київського кулінарного училища Петренко О. Т., використовуючи своє службове становище, заволо­дів будівельними матеріалами, виділеними для ремонту училища,

на загальну суму 17 980 грн. Будівельні матеріали використав для будівництва власного дачного будинку.

Під час розслідування цієї справи було виявлено, що Петрен­ко О. Г. за попередньою змовою з начальником відділення «Спирт­них напоїв та холодних закусок» цього самого училища Правден-ком В. М. протягом 2002-2004 рр. за хабарі сприяли вступу до учи­лища 15 учням.

Беручи до уваги, що до закінчення процесуального строку досу­дового слідства та тримання під вартою обвинуваченого Петрен­ка О. Г. необхідно виконати велику кількість слідчих дій (допитів, обшуків, очних ставок, пред'явити обвинувачення ще п'ятьом осо­бам тощо), що неможливо виконати одному слідчому, керуючись статтями 114-1 та 119 КПК України,

постановив:

1. Доручити провадження досудового слідства по даній кримі­
   нальній справі, яка перебуває у провадженні старшого слідчого
   майора міліції Сюравчика В. Г., також слідчим слідчого відділу Дар­
   ницького РУ ГУ МВС України у м. Києві капітанам міліції Трохи-
   менку С. В. та Гончаренку С. О.

2. Призначити керівником слідчої групи старшого слідчого ма­
   йора міліції Сюравчика В. Г.

3. Постанову про створення слідчої групи оголосити обвинува­
   ченим.

4. Копію цієї постанови направити прокурору Дарницького ра­
   йону м. Києва.

Заступник начальника Дарницького районного управління зі слідства Головного управління МВС України у м. Києві підполковник міліції Підпис (Шерстюк В. Г.)

Зразок протоколу оголошення обвинуваченому постанови про створення групи слідчих

ПРОТОКОЛ

оголошення обвинуваченому постанови про створення групи слідчих

м. Київ 10 січня 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві майор міліції Мисько О. М., відповідно до вимог ч. 2 ст. 119 КПК України, цього числа в період з 9-ї години ЗО хв до 9-ї години 40 хв у Київському СІЗО № 13 Управління Державного департаменту виконання покарань оголосив Петренку Олегу Григо­ровичу, обвинуваченому у скоєнні злочину, передбаченого ч. З ст. 191 КК України, постанову про створення групи слідчих для розсліду­вання кримінальної справи № 12141, за якого він є обвинуваченим.

Обвинувачений Петренко О. Г., ознайомившись з вказаною по­становою, заявив, що ніяких клопотань та відводів стосовно слід­чих, призначених у групу, не маю.

Протокол мною прочитаний, записано правильно.

Обвинувачений Підпис (Петренко О. Г.)

Ст. слідчий слідчого відділу Дарницького

РУ ГУ МВС України у м. Києві майор міліції Підпис (Мисько О. М.)

Зразок постанови про зміну у групі слідчих

ПОСТАНОВА

про зміну у групі слідчих

15 січня 2006 р.

Заступник начальника Дарницького районного управління зі слідства Головного управління МВС України у м. Києві підполков­ник міліції Шерстюк В. Г., розглянувши матеріали кримінальної справи № 1174 про розкрадання чужого майна в особливо великих розмірах посадовими особами спецРБУ Дарницького району м. Києва,

встановив:

провадження досудового слідства по даній кримінальній справі

доручено групі слідчих, до складу якої був включений слідчий л-нт міліції Лисенко Р. М.

25 грудня 2005 р. Лисенку Р. М. було зроблено операцію, у зв'яз­ку з чим він протягом довгого часу не зможе брати участь у розслі­дуванні кримінальної справи. Керуючись ст. 114-1 КПК України,

постановив:

1. Звільнити слідчого л-нта міліції Лисенка Р. М. від розсліду­
   вання даної кримінальної справи.

2. Включити до складу слідчої групи з розслідування злочину,
   передбаченого ч. 5 ст. 191КК України, по кримінальній справі
   № 1174 замість вибулого у зв'язку з хворобою слідчого Лисен­
   ка Р. М. слідчого цього самого відділу старшого л-нта міліції Невда-
   щенка В. П.

3. Постанову про зміни у складі слідчої групи оголосити обвину­
   ваченим.

4. Копію цієї постанови направити прокурору Дарницького р-ну
   м. Києва.

Заступник начальника Дарницького район­ного управління зі слідства підполковник міліції

Підпис (Шерстюк В. Г.)

Зразок постанови про об'єднання кримінальних справ в одне провадження

ПОСТАНОВА

про об'єднання кримінальних справ в одне провадження

м. Київ 11 березня 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві ст. л-нт міліції Захарченко С. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 1128 про крадіжку чужого майна,

встановив:

15 лютого 2006 р. о 14-й годині ЗО хв в тролейбусі маршруту № 5 під час його руху від зупинки «Берестейська» до зупинки «Індуст­ріальна» у м. Києві гр. Качанов І. К. із господарської сумки гр. Ос­тапенко О. В. таємно викрав її портмоне вартістю 4 грн., в якому бу­ли гроші в сумі 478 грн., і відразу ж був затриманий пасажирами.

Цього самого дня за даним фактом порушено кримінальну

справу № 1128 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

10 березня 2006 р. до слідчого відділу Святошинського районно­го управління із Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві надійшла кримінальна справа № 401 за обвинуваченням Качано­ва І. К. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Беручи до уваги, що вказані злочини скоєні однією і тією самою особою і з метою всебічного, повного та об'єктивного розслідуван­ня цих справ, керуючись ст. 26 КПК України,

постановив:

1. Об'єднати кримінальну справу № 401 з кримінальною спра­
   вою № 1128 за обвинуваченням Качанова І. К. у скоєнні злочинів,
   передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 185 КК України, в одне прова­
   дження та приступити до її розслідування.

2. Присвоїти об'єднаній кримінальній справі № 1128.

3. Копію цієї постанови направити прокурору Святошинського
   району м. Києва.

Слідчий

ст. лейтенант міліції Підпис (Захарченко С В.)

Зразок постанови про визнання юридичної особи цивільним відповідачем

ПОСТАНОВА

про визнання юридичної особи цивільним відповідачем

11 січня 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві ст. л-нт міліції Махинько М. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 12411 за обвинуваченням Клименка А. П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

19 грудня 2005 р. водій АТП № 1 м. Києва Клименко А. П., про­їжджаючи бульваром Шевченка у м. Києві на закріпленому за ним автомобілі ГАЗ 24, державний номерний знак 15-17 КІМ, порушив правила дорожнього руху, зіткнувся з автомобілем марки «ЗАЗ-968-М», державний номерний знак К 21-21 НР, яким керував влас­ник автомобіля Музиченко І. В., внаслідок чого останньому були

завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості, а також пошкодже­ний належний йому автомобіль.

Згідно з висновком товарознавчої експертизи, вартість ремонту автомобіля становить 1200 грн.

На вказану суму визнаний цивільним позивачем потерпілий Музиченко І. В.

Беручи до уваги, що, згідно з п. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, керуючись ст. 124 КПК України,

постановив:

Притягнути АТП № 1 м. Києва як цивільного відповідача по цій кримінальній справі.

Постанову оголосити представникові цивільного відповідача.

Слідчий ст. лейтенант міліції Підпис (Махинько М. В.)

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КПК України, представнику цивільного відповідача роз'яснено, що він має такі права: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'явленого по­зову; подавати докази;. заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слід­ство не провадилося,- після призначення справи до судового роз­гляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подава­ти скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав -на забезпечення безпеки.

Постанову про визнання АТП № 1 м. Києва цивільним відпові­дачем мені оголошено і права цивільного відповідача роз'яснені.

Представник АТП № 1 м. Києва

юрисконсульт Підпис (Посохов А. П.)

12 січня 2006 р.

Постанову про визнання АТП № м. Києва цивільним відповіда­чем оголосив, права цивільного відповідача роз'яснив.

Слідчий ст. лейтенант міліції Підпис (Махинько М. В.)

12 січня 2006 р.

Зразок довіреності

ДОВІРЕНІСТЬ

представляти інтереси підприємства

Автотранспортне підприємство № 1 м. Києва довіряє представ­ляти в органах дізнання, досудового слідства та суді інтереси АТП № 1 з цивільних та кримінальних справ юрисконсульту Посохову Івану Михайловичу, що мешкає за адресою: м. Києв, вул. Квітне­ва, 15, кв. 31, паспорт серія СО № 521121, виданий 10 травня 1999 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві.

М. П.

Директор АТП № 1

м. Київ

1 січня 2006 р.

Зразок заяви про визнання установи цивільним позивачем

До Шевченківського районного суду м. Києва

м. Київ, вул. Шулявська, 32 позивач: Київська міська клінічна лікарня № 1, юридична адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, З, р/р 26003200013010 «Сітібанк», м. Київ, МФО 300584

відповідач: Попов Олександр Іванович, який мешкає за адресою: м. Київ, вул. Чайки, 15, кв. 34 Ціна позову: 775 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

12 січня 2006 р. до травматологічного відділення Київської місь­кої клінічної лікарні № 1, розташованої за адресою: вул. Глибочиць­ка, 3, з проникаючим пораненням грудної клітки доставлений гр. Щербак Петро Іванович, 1949 р. народження, який перебував на стаціонарному лікуванні до 12 лютого цього року.

Щербак П. І. лікувався за рахунок лікарні. За 31 день його ліку-

вання лікарнею витрачено на ліки та на його утримання кошти в су­мі 775 грн. із розрахунку 25 грн. за день лікування.

Слідчим відділом Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві розслідується кримінальна справа за обвинуваченням По­пова Олександра Івановича в умисному заподіянні тяжких тілес­них ушкоджень гр. Щербаку П. І., який визнаний потерпілим. Бе­ручи до уваги, що тяжкі тілесні ушкодження Щербаку П. І. заподія­ні внаслідок умисного злочину, керуючись статтями 118, 119, 120 ЦП К України,

прошу:

1. Визнати Київську міську клінічну лікарню № 1 цивільним по­
   зивачем у даній кримінальній справі.

2. Стягнути з відповідача Попова О. І. на користь Київської місь­
   кої клінічної лікарні № 1 кошти в сумі 775 грн.

Додаток:

Копія позовної заяви, довідка-розрахунок витрат на лікування гр. Щербака П. І. на 2 арк. та довіреність на право представляти ін­тереси цивільного позивача юрисконсульту Павлову І. В.

Головний лікар

Київської міської клінічної лікарні № 1

Підпис (Гречаний П. П.)

17 лютого 2006 р.

Примітка: відповідно до ст. 29 КПК України, за наявності до­статніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода або зазначені витрати закладом охорони здоров'я на стаціонарне ліку­вання потерпілого від злочину, орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані вжити заходів до забезпечення цивільного по­зову.

Зразок заяви про визнання цивільним позивачем громадянина

До Солом'янгького районного суду м. Києва

позивач: Луговий Володимир Васильович, зареєстрований і проживає за адресою: 03061, м. Київ, вул. Каш­танова, 65, кв. 15

відповідач: Шевченко Володимир Петрович, обвинувачений по кримінальній справі № 19951 без визначеного місця проживання

ПОЗОВНА ЗАЯВА

4 січня 2006 р. у період з 9-ї до 12-ї години з квартири 15, по вул. Каштанова, 65, де мешкає моя сім'я, Шевченком Володимиром Петровичем було викрадено належні моїй сім'ї такі речі:

1. Переносний кольоровий телевізор марки «Юність-402», но­
   вий, вартістю 480 грн.

2. Золоту обручку вартістю 170 грн.

3. Кришталевий сервіз на шість осіб, у комлекті якого одна ваза,
   шість розеток та шість чарок на суму 485 грн.

4. Гроші в сумі 120 грн.

Усього мені завдано матеріальну шкоду на загальну сумму 1255 грн.

За вказаним фактом слідчим відділом Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві порушена і розслідується кримінальна справа № 19951, за якою мене визнано потерпілим.

Беручи до уваги, що злочином мені завдано матеріальну шкоду, керуючись статтями 118, 119, 120 ЦПК України,

прошу:

Визнати мене цивільним позивачем у зазначеній кримінальній справі на суму 1255 грн.

Додаток: копія позовної заяви, паспорт на переносний кольоро­вий телевізор марки «Юність-402», де зазначена його вартість, та чеки на придбання золотої обручки та кришталевого сервізу.

10 січня 2006 р. Підпис (Луговий В. В.)

Зразок постанови про визнання цивільним позивачем потерпілого

ПОСТАНОВА

про визнання цивільним позивачем потерпілого

м. Київ 10 січня 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві майор міліції Дорошенко О. О., розглянувши мате­ріали кримінальної справи № 19951, порушеної за фактом таємного викрадення чужого майна,

встановив:

4 січня 2006 р. близько 10-ї години Шевченко Володимир Пет­рович через кватирку проник у квартиру № 15 в буд. № 65, на вул. Каштановій у м. Києві, звідки таємно викрав чуже майно, а са­ме: гроші в сумі 120 грн., переносний кольоровий телевізор марки «Юність-402» вартістю 480 грн., золоту обручку вартістю 170 грн., кришталевий сервіз на шість персон, що складається з шести ча­рок, шести розеток, вази, вартість якого 485 грн., що належало сім'ї гр. Лугового В. В. Усього викрадено майна на загальну суму 1255 грн.

6 січня 2006 р. Лугового В. В. визнано потерпілим по зазначеній кримінальній справі.

10 січня 2006 р. відповідно до вимог статей 118-120 ЦПК Укра­їни Луговий В. В. подав позовну заяву з проханням визнати його цивільним позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 123 КПК України,

постановив:

Визнати потерпілого Лугового Володимира Васильовича ци­вільним позивачем у даній кримінальній справі на суму 1255 грн., про що його повідомити.

Відповідно до вимог ст. 50 КПК України, цивільному позивачеві Луговому Володимиру Васильовичу роз'яснено, що він або його представник мають такі права: подавати докази; заявляти клопо­тання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матері­алами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у спра­вах, в яких досудове слідство не провадилось,- після призначення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а

м. Київ

ПОСТАНОВА

про відмову у визнанні цивільним позивачем

м. Київ 20 березня 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві капітан міліції Осика В. В., розглянувши заяву гро­мадянина Величка Петра Васильовича про визнання його цивіль­ним позивачем у кримінальній справі № 1212 за обвинуваченням гр. Кривого Павла Петровича у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

15 березня 2006 р. Кривий П. П. відкрито викрав у гр. Петро­ва В. П. чоловічий годинник марки «Орієнт», який того самого дня продав за 45 грн. своєму знайомому Величку П. В.

22 березня 2006 р. у зв'язку з розслідуванням зазначеної кримі­нальної справи цей годинник був вилучений у Величка П. В. і по­вернутий за належністю потерпілому Петрову В. П.

Після цього Величко П. В. звернувся в Шевченківське РУ ГУ МВС України у м. Києві із заявою про визнання його цивільним по­зивачем у цій кримінальній справі.

Досудовим слідством встановлено, що Величко П. В. зазнав збитків не безпосередньо від злочину, а внаслідок придбання го­динника у свого знайомого Кривого П. П. Величко П. В. знав, що Кривий П. П ніде не працює, зловживає спиртними напоями, не має цінних речей. У нього були обґрунтовані підстави сумніватися у на­лежності годинника марки «Орієнт» Кривому П. П., оскільки той не надав йому документів на годинник та продав його в декілька раз дешевше за його вартість.

У зв'язку з викладеним він не може бути визнаний цивільним позивачем у кримінальній справі.

Керуючись ч. 1 ст. 123 КПК України,

постановив:

1. Відмовити Величку Петру Васильовичу у визнанні його цивіль­
   ним позивачем у кримінальній справі за обвинуваченням Криво­
   го П. П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

2. Роз'яснити Величку П. В., що він має право заявляти цивіль­
   ний позов до громадянина Кривого П. П. у порядку цивільного су­
   дочинства.

3. Дана постанова може бути оскаржена прокурору Шевченків­ського району м. Києва.

Ст. слідчий капітан міліції Підпис (Осика В. В.)

Постанова мені оголошена
21 березня 2006 р. Підпис (Величко П. В.)

Примітка. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна. В даному конкретному випадку гр. Петров В. П. не відчужував сво­го майна (наручного годинника). Якщо вважати гр. Величка П. В. добросовісним набувачем, то і тоді відповідно до ст. 388 ЦК Украї­ни власник (гр. Петров В. П.) має право витребувати це майно у на­бувача за умови, що воно:

1. було загублене власником або особою, якій він передав майно
   у володіння;

2. було викрадене у власника або особи, якій він передав майно
   у володіння;

3. вибуло з володіння власника або особи, якій він передав май­
   но у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Зразок постанови про визнання особи потерпілим

ПОСТАНОВА

про визнання потерпілим

12 березня 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві, л-нт міліції Трохименко С. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 11718 про крадіжку індивідуального май­на гр. Лисенко О. В.,

встановив:

12 березня 2006 р., близько 11-ї години у тролейбусі маршруту № 5 під час його руху пр. Перемоги у м. Києві в напрямку станції метро «Нивки» між зупинками «Шулявська» та «Гарматна» гр. Юрченко О. І. із господарської сумки Лисенко О. В. таємно викрав косметичку з її особистими речами.

Беручи до уваги, що гр. Лисенко О. В. вказаним злочином була

завдана майнова та моральна шкода, керуючись статтями 49 та 122 КПК України,

постановив:

Визнати Лисенко Ольгу Василівну потерпілою у цій криміналь­ній справі, про що їй повідомити.

Слідчий

лейтенант міліції Підпис (Трохименко С В.)

Відповідно до вимог статей 49 та 122 КПК України, потерпілій Лисенко Ользі Василівні роз'яснено, що потерпілий вправі давати показання по справі. Потерпілий і його представник мають права: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матері­алами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у спра­вах, в яких досудове слідство не провадилося,- після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; за­являти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнан­ня, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки, а також право заявляти цивіль­ний позов.

У випадках, визначених цим Кодексом, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника під­тримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судо­вих /дебатах.

У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпі­лого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі.

З постановою ознайомлена, вищезазначені права мені роз'яснені.

Потерпіла Підпис (Лисенко О. В.)

12 березня 2006 р.

Слідчий

лейтенант міліції Підпис (Трохименко С В.)

Зразок постанови про визнання потерпілим близького родича особи, яка загинула

ПОСТАНОВА

про визнання потерпілим

м. Київ 15 березня 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві ст. л-нт міліції Шаров І. П., розглянувши матеріали кри­мінальної справи № 12243 про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої настала смерть потерпілого Кулакова О. І.,

встановив:

1 березня 2006 р. водій Київського автотранспортного підпри­ємства № 03054 Андрюшенко П. Д., близько 11-ї години, керуючи закріпленим за ним автомобілем марки ГАЗ-53, державний номер­ний знак 07-13 НІК, проїздив вул. Рильського у м. Києві. Під час руху порушив правила дорожнього руху, перевищив швидкість, внаслідок чого поблизу буд. № 5 вчинив наїзд на гр. Кулакова О. І., який від заподіяних йому тілесних ушкоджень через три дні помер.

Беручи до уваги, що дружині гр. Кулакова О. І., який загинув, Кулаковій В. К. заподіяна матеріальна та моральна шкода, керую­чись статтями 49 та 122 КПК України,

постановив:

1. Визнати Кулакову Варвару Кирилівну потерпілим у даній кримінальній справі, про що їй сповістити.

Слідчий

ст. лейтенант міліції Підпис (Шаров І. П.)

Постанову мені оголошено 15 березня 2006 р. і роз'яснено, що потерпілий, відповідно до статей 49 та 122 КПК України, має право давати показання у справі. Окрім того потерпілий і його представ­ник мають права: подавати докази; заявляти клопотання; знайоми­тися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося,-після призначення справи до судового розгляду; брати участь у су­довому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подава­ти скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки, а також право заявляти цивільний позов.

У випадках, визначених Кримінально-процесуальним кодексом, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий мо­же брати участь у судових дебатах.

У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть по­терпілого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі.

Підпис (Кулакова В. К.)

Потерпіла

Постанову оголосив і права роз'яснив Слідчий ст. лейтенант міліції

Підпис (Шаров І. П.)

Зразок постанови про визнання особи законним представником неповнолітнього потерпілого

ПОСТАНОВА

про визнання особи законним представником неповнолітнього потерпілого

м. Київ 15 березня 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві капітан міліції Гончаренко С. О., розглянувши ма­теріали кримінальної справи № 05-287 за фактом відкритого заво-лодіння індивідуальним майном неповнолітнього Дорожкіна Р. Г.,

встановив:

13 березня 2006 р., близько 14-ї години на території Київського зоопарку, розташованого на пр. Перемоги, 32, двоє, не встановлених слідством неповнолітніх, підійшли до неповнолітнього Дорожкіна Романа Григоровича, 17 квітня 1991 р. народження, погрожуючи йому фізичним насильством, відкрито заволоділи його кросівками вартістю 35 грн. та наручним чоловічим годинником марки «Елект-роніка-5» вартістю 15 грн.

Беручи до уваги, що потерпілий Дорожкін Р. Г. не може у повно­му обсязі користуватись процесуальними правами, передбаченими ст. 49 КПК України, у зв'язку з неповноліттям, керуючись стаття­ми 49, 52 та 122 КПК України,

постановив:

1. Визнати гр. Дорожкіну Лідію Григорівну - матір неповноліт-

його законним представником,

нього потерпілого Дорожкіна Р. про що їй повідомити.

Ст. слідчий капітан міліції

Підпис (Гончаренко С. О.)

Постанову мені оголошено 15 березня 2006 р. і роз'яснено, що я як законний представник неповнолітнього потерпілого маю права: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитись з усіма матері­алами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у спра­вах, в яких досудове слідство не провадилося,- після призначення справи /до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді, за­являти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнан­ня, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.

У випадках, визначених Кримінально-процесуальним кодексом, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий мо­же брати участь у судових дебатах.

У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпі­лого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі.

Законний представник

неповнолітнього потерпілого Підпис (Дорожкіна Л. Г.)

Постанову оголосив і права роз'яснив

Ст. слідчий

капітан міліції Підпис (Гончаренко С. О.)

■

Глава III

ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ. ЗАСТОСУВАННЯ МІРИ ЗАПОБІЖНОГО

ЗАХОДУ

Зразок протоколу про забезпечення підозрюваному права на захист

ПРОТОКОЛ

про забезпечення підозрюваному права на захист та роз'яснення вимог ч. і ст. 63 Конституції України

м. Київ 14 лютого 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві капітан міліції Сімак О. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 12-1113, порушеної за фактом крадіжки чу­жого майна,

встановив:

14 лютого 2006 р., о 12-й годині ЗО хв гр. Кліменцова Світлана Андріївна у тролейбусі маршруту № 5 на зупинці тролейбусу «Ст. метро «Берестейська» вчинила таємну крадіжку гаманця, вартістю 90 грн., в якому були гроші в сумі 400 грн., із сумки гр. Сімко Т. В. Після вчинення крадіжки була затримана праців­никами міліції. Викрадене у неї вилучене та передане за належ­ністю.

14 лютого 2006 р., о 15-й годині ЗО хв гр. Кліменцова Світлана Андріївна затримана в порядку ст. 115 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 21 КПК України, до першого допиту підозрю­ваній Кліменцовій С. А. в якості підозрюваного в період з 15-ї годи­ни 50 хв до 16-ї години 15 хв роз'яснено її право мати захисника та побачення з ним від моменту затримання.

Підозрюваній Кліменцовій С. А. також роз'яснено зміст ста­тей 44, 45, 46, 47 КПК України, які регламентують порядок участі захисника у кримінальному процесі.

Ознайомившись з правом підозрюваного мати захисника та по­бачення з ним від момент}' затримання, а також ознайомившись зі змістом статей 44, 46, 47 КПК України, підозрювана Кліменцова

Світлана Андріївна заявила, що зазначені права їй зрозумілі, вона бажає мати захисника і побачення з ним до першого допиту.

Окрім цього Кліменцовій С А., відповідно до ч. 1 ст. 63 Консти­туції України, роз'яснено, що вона не несе відповідальності за від­мову давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (батьків, рідних братів та сестер, діда, баби, внуків).

Ознайомившись зі змістом ч. 1 ст. 63 Конституції України, Клі­менцова заявила, що положення ч. 1 ст. 63 Конституції України їй зрозумілі і вона не відмовляється давати показання.

Протокол мною прочитаний, записано правильно.

Підозрювана

Підпис (Кліменцова С. А.)

Протокол склав ст. слідчий капітан міліції

Підпис (Сімак О. В.)

Примітка. Відповідно до ст. 46 КПК України, підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент прова­дження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного за­хисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того самого чи іншого захисника в подальших стадіях процесу.

При відмові від захисника особа, яка провадить дізнання, слід­чий складають протокол із зазначенням мотивів відмови, а суд за­значає про це в протоколі судового засідання. Про прийняття від­мови від захисника чи відхилення її особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.

Відмова від захисника у випадках, зазначених у ст. 45 цього Кодексу, може бути прийнята, лише коли підозрюваний, обвинува­чений, підсудний, засуджений чи виправданий обґрунтують її мо­тивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають та­кими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замі­нюється іншим у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прийнявши рішення про усунення захисника від участі в справі, а також прийнявши відмову захисника від виконання обов'язків, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя чи суд роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше ніж добу, а в стадії судового розгляду справи - не менше ніж три доби. Якщо у випадках, передбачених ст. 45 цього

Кодексу, підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросять іншого захисника, особа, яка провадить ді­знання, слідчий чи суддя постановою, а суд - ухвалою самі призна­чають захисника.

Заміна одного захисника іншим, крім випадків, передбачених ст. 61 цього Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій ста­дії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.

Зразок протоколу про відмову від захисника

про відмову від захисника

14 лютого 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві капітан міліції Сімак О. В., у зв'язку з проведенням досудового слідства по кримінальній справі № 12-484, керуючись ч. 2 ст. 46, та ст. 85 КПК України, в період з 16-ї години ЗО хв до 17-ї години склав цей протокол про те, що підозрюваний у кражі чу­жого майна Коваленко Василь Петрович відмовився від правової допомоги захисника - адвоката Шевченка В. А.

Свою відмову Коваленко В. П. мотивував тим, що адвокат, ви­слухавши його доводи про те, що він ніякої крадіжки не скоїв, що його затримання є помилкою слідчих органів, заявив, що йому не вірить, і зможе йому допомогти лише за умови, що він зізнається у вчиненні крадіжки.

Протокол мною прочитаний, записано правильно. Прошу Вас надати мені іншого захисника до повернення з відпустки адвоката Богача Петра Васильовича.

Протокол склав ст. слідчий

Зразок постанови про прийняття відмови від захисника

ПОСТАНОВА

про прийняття відмови від захисника

м. Київ 14 лютого 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві капітан міліції Сімак О. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 12-484, порушеної за фактом таємного ви­крадення чужого майна,

встановив:

18 січня 2006 р. в період з 9-ї до 12-ї години не встановлена слід­ством особа шляхом підбору ключа до замка вхідних дверей, про­никла в квартиру № 15, будинку № 3 на вул. Зоологічній у м. Киє­ві, звідки таємно викрала майно, що належить гр. Шемченко В. К.

20 січня 2006 р. о 18-й годині ЗО хв у порядку ст. 115 КПК Укра­
їни за підозрою у вчиненні даної крадіжки було затримано гр. Кова­
ленка Василя Петровича, 15 травня 1980 р. народження.

Під час затримання йому роз'яснили права підозрюваного, в тому числі і право мати захисники та побачення з ним до першого допиту.

Він заявив бажання мати своїм захисником адвоката Богача Пет­ра Васильовича, який працює у Київській міській колегії адвокатів.

21 січня 2006 р. було встановлено, що адвокат Богач Петро Васи­
льович перебуває у відпустці за межами України і повернеться до
Києва лише 14 лютого 2006 р., про що і було повідомлено підозрюва­
ному Коваленку В. П. Оскільки була нагальна потреба в проведенні
невідкладних слідчих дій, в порядку ст. 47 КПК України тимчасово
захисником Коваленка В. П. був призначений адвокат Шевченко В. А.

21 січня 2006 р. о 14-й годині 40 хв після побачення з адвокатом Шевченком В. А. Коваленко В. П. відмовився від його послуг, про що було складено протокол. Свою відмову мотивував тим, що адво­кат, вислухавши його доводи про те, що він ніякої крадіжки не ско­їв, що його затримання є помилкою слідчих органів, заявив, що йому не вірить і зможе йому допомогти за умови, що він зізнається у вчиненні крадіжки.

Наведені підозрюваним Коваленком В. П. мотиви заслуговують на увагу, оскільки захисник, відповідно до ч. 1 ст. 48 КПК України, зобов'язаний використовувати передбачені КПК України та інши­ми законодавчими актами засоби захисту з метою з'ясування обста­вин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи

виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвину­ваченого, підсудного, засудженого та надавати їм необхідну юри­дичну допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 46, ст. 130 КПК Ук­раїни,

постановив:

1. Прийняти відмову підозрюваного Коваленка В. П. від захис­
   ника - адвоката Шевченко В. А.

2. Роз'яснити підозрюваному Коваленку В. П. його право запро­
   сити іншого захисника.

3. Про прийняте рішення повідомити підозрюваного.

Ст. слідчий

капітан міліції Підпис (Сімак О. В.)

Зразок підписки про нерозголошення даних досудового слідства

ПІДПИСКА

про нерозголошення даних досудового слідства

м. Київ 25 січня 2006 р.

Я, Петров Павло Васильович, адвокат правозахисної спілки «Юкон», вступаючи у кримінальну справу № 1174 як захисник гр. Дмитренка Олега Васильовича, підозрюваного у вчиненні зло­чину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, на підставі ст. 121 КПК України та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру» даю цю під­писку слідчому слідчого відділу Солом'янського РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві, лейтенанту міліції Сорокіну О. В. у тому, що без його дозволу не вправі розголошувати відомості, які стали мені ві­домі у зв'язку із виконанням моїх професійних обов'язків у цій кри­мінальній справі.

Мене ознайомлено зі змістом ст. 387 КК України і попереджено, що у разі порушення цієї підписки я буду нести кримінальну відпо­відальність за цією статтею.

Підпис (Петров П. В.) Підпис (Сорокін О. В.)

Примітка. Згідно зі ст. 121 КПК України, у необхідних випад-

ках слідчий попереджає свідків, потерпілих, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, спеціаліста, перекла­дача, понятих, а також інших осіб, які присутні під час проваджен­ня слідчих дій, про обов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства. Винні у розголошенні даних досудово­го слідства несуть кримінальну відповідальність за ст. 387 КК України.

Зразок протоколу про забезпечення обвинуваченому права на захист

ПРОТОКОЛ

про забезпечення обвинуваченому права на захист

м. Київ 20 квітня 2006 р.

Я, слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Укра­їни у м. Києві капітан міліції Грищук А. П., у зв'язку з проваджен­ням досудового слідства по кримінальній справі № І3-2546 за фак­том розбійного нападу на гр. Криворучка П. К., відповідно до вимог ст. 21 КПК України, до першого допиту склав цей протокол про те, що в період з 11-ї години 45 хв роз'яснив обвинуваченому Широ-ченку Петру Івановичу, що згідно з ч. 2 ст. 43 КПК України він має право знати, в чому його обвинувачують; давати показання з пред'явленого йому обвинувачення або відмовитися давати по­казання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися після закінчення досудового слідства або дізнан­ня з усіма матеріалами справи; брати участь у судовому розгляді в суді першої інстанції; заявляти відводи; подавати скарги на дії і рі­шення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.

Обвинуваченому Широченку П. І. також роз'яснено зміст статей 44, 46, 47 КПК України, які регламентують порядок участі захисника у кримінальному процесі.

Ознайомившись з правами обвинуваченого, а також зі змістом статей 44, 46, 47 КПК України, обвинувачений Широченко П. 1. за­явив, що права обвинуваченого йому зрозумілі і що він бажає мати захисника Алексеева Володимира Григоровича - адвоката адвокат­ського об'єднання № 1 Залізничного району м. Києва, з моменту пред'явлення обвинувачення.

кримінальної справи за обвинуваченням Філімонова О. А. у злочи­нах, передбачених ч. 2 от. 185 і ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

25 грудня 2005 р. Філімонову О. А. пред'явлено обвинувачення у тому, що він 22 грудня 2005 р., близько 14-ї години в універмазі «Україна», розташованому на пл. Перемоги у м. Києві, вчинив кра­діжку індивідуального майна гр. Семашка К. В. на суму 400 грн., а також у тому, що того самого дня, близько 22-ї години на вул. Са­лютній у м. Києві він заподіяв тяжкі тілесні ушкодження гр. Урчен-ку В. А., який зробив зауваження його знайомому Цибульку В. Н.

При подальшому провадженні у справі встановлено, що тяжкі ті­лесні ушкодження Урченку В. А. завдав не Філімонов, а його знайо­мий Цибулько В. Н.

Справу стосовно Цибулька В. Н. виділено в окреме проваджен­ня й оголошено його розшук.

Таким чином, пред'явлене Філімонову О. А. обвинувачення у частині заподіяння Урченку В. А. тяжких тілесних ушкоджень не підтвердилось.

На підставі викладеного і керуючись ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 141 КПК України,

постановив:

1. Справу у частині пред'явленого обвинувачення Філімонову
   Олегу Андрійовичу згідно з ч. 1 ст. 121 КК України у навмисному
   заподіянні тяжких тілесних ушкоджень Урченку В. А. закрити за
   відсутністю в його діях складу злочину.

2. Копію цієї постанови направити прокурору району.

3. Постанову оголосити обвинуваченому.

Підпис (Голубенко В. А.)

Постанову мені оголошено 17 січня 2006 р.

Підпис (Філімонов О. А.)

Зразок протоколу допиту обвинуваченого

ПРОТОКОЛ

допиту обвинуваченого

17 лютого 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Солом'нського РУ ГУ МВС Украї­ни у м. Києві, капітан міліції Сімак М. В. у кабінеті слідчого у пері­од з 11-ї години ЗО хв до 12-ї години 45 хв із додержанням вимог статей 143, 145 та 146 КПК України допитав як обвинувачену:

Прізвище, ім'я, по батькові: Кліменцова Світлана

Андріївна

Рік і місце народження: 15 січня 1974 р., м. Львів

Громадянство: громадянка України

Національність: українка

Партійність: безпартійна

Освіта і спеціальність: 8 класів, швачка

Сімейний стан: шлюб розірваний, має на утри-

манні сина Кліменцова Руслана, З січня 1995 р., народження

Місце роботи, рід занять тимчасово не працює

або посада:

Місце проживання: м. Київ, вул. Щербакова, 61/ж,

кв. 35

Дані про судимість: раніше несудима

Відношення до невійськовозобов'язана

військового обов'язку:

Дані про паспорт чи інші паспорт серії ВА, № 693547,

документи, що виданий Шевченківським

засвідчують особу РВВС УВС Київського міськви-

конкому 25.07.1997 р.

У пред'явленому обвинуваченні, викладеному у постанові від 17 лютого 2006 р. про притягнення мене в якості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, винною себе визнаю повністю.

Підпис (Кліменцова С. А.)

По суті пред'явленого мені обвинувачення пояснюю наступне: я мешкаю в однокімнатній квартирі за вказаною мною адресою. Разом зі мною проживає і мій десятирічний син Руслан. У 1990 р.

я розірвала шлюб зі своїм чоловіком Кліменцовим І. П.- батьком Руслана. На утримання сина одержую кожного місяця аліменти у сумі 75 грн. Сама я працювала швачкою на фабриці «Киянка». З липня 2005 р. я не працюю, позаяк мене звільнили з роботи за скороченням штатів. Майже два місяці я не маю ніяких коштів для того, щоб придбати для себе та дитини продукти харчування.

У жовтні 2005 р. я зробила спробу заробити гроші, перепродаю-чи деякі речі. Я продала обручку та золоті сережки, поїхала в м. Чернівці, де на ринку купила два килими і привезла до м. Києва, щоб продати дорожче. Я продала один килим за 1150 грн. поблизу Житнього ринку, і до мене підійшов хлопець років 20, почав вима­гати 200 грн. Я відмовилася дати гроші, і тоді до мене підбігли кіль­ка його товаришів, які відібрали у мене другий килим і втекли.

Про цю подію я не повідомляла в органи міліції, оскільки бояла­ся, що мене саму можуть притягнути до відповідальності за спеку­ляцію. Прикмети їх я не пам'ятаю. У подальшому заробляти гроші шляхом торгівлі я не намагалась. У лютому місяці я зовсім не мала грошей. На заводі, де працює мій колишній чоловік, мені повідоми­ли, що за відсутністю коштів робітникам не будуть видавати заро­бітну плату. Я зрозуміла, що аліменти на утримання сина в лютому 2006 р. я не отримаю.

Тоді я і вирішила вчинити крадіжку грошей у будь-кого із лю­дей. У магазин я йти побоялась, бо там в даний час не так багато по­купців, і вирішила вчинити крадіжку у транспорті. Тролейбусом маршруту № 5 я проїхала до площі Перемоги, там пересіла на тро­лейбус № 9, яким доїхала до Севастопольської площі. Хоч пасажи­рів у цих тролейбусах було багато, я не наважилась вчинити кра­діжку і вирішила повернутися додому.

Цього часу на зупинці «Севастопольська площа» зупинився ав­тобус маршруту № 71, який їхав у напрямку пл. Перемоги. Я за­йшла в автобус. В автобусі було дуже багато пасажирів. Поруч зі мною стояла невисока жінка. Одягнена вона була у сіре осіннє пальто з піднятим коміром. Я звернула увагу, що вона була у чорній в'язаній шапочці і в окулярах. На правій руці, якою вона трималась за стійку, у неї висіла сумка чорного кольору. У сумці, яка була від­крита, було кілька газет, а з боку лежало портмоне коричневого ко­льору. Я вирішила його вкрасти. Коли автобус від'їхав від зупинки «вул. Освіти» і зупинився на червоне світло світлофора, всі пасажи­ри за інерцією посунулися вперед. У цей час я, нібито випадково, правою рукою /цстала із сумки жінки в окулярах її портмоне. Порт­моне відразу заховала у кишеню своєї куртки, і мене в пей час взя-

ли за руки двоє незнайомих чоловіків. Вони представились праців­никами міліції. Один із них показав мені посвідчення працівника міліції. Мене відвели у відділення .міліції. Туди ж підійшла і жінка, у якої я викрала портмоне. Уже у відділенні міліції мені стало відо­мо, що прізвище цієї жінки Шликова.

Раніше я ніколи ніяких злочинів не скоювала. Вчинити цей зло­чин мене примусило життя. Я прошу Вас запросити довідку про ви­плату аліментів з бухгалтерії заводу ім. Петровського, де працює мій колишній чоловік, а також довідку про звільнення мене з робо­ти за скороченням штатів, які підтвердять мої свідчення.

По суті пред'явленого мені обвинувачення доповнень до своїх показань не маю. Протокол мною прочитаний. З моїх слів записано правильно.

Обвинувачена Підпис (Кліменцова С. А.)

Допитав ст. слідчий капітан міліції

Зразок повідомлення прокурору

Прокурору Шевченківського району м. Києва молодшому раднику юстиції Ромашевському Г. П.

ПОВІДОМЛЕННЯ

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 140 КПК України, сповіщаю, що об­винувачений у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК Ук­раїни, по кримінальній справі № 11421 Гарбіна К. В. невмотивовано відмовився підписати складений мною протокол після пред'явлен­ня йому обвинувачення, роз'яснення його суті і вручення копії по­станови.

Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського

РУ ГУ України у м. Києві майор міліції Підпис (Друзенко Г. Д.)

Відповідно до ч. 4 ст. 140 КПК України, слідчий у разі відмови обвинуваченого поставити підпис у протоколі робить на ньому від­мітку про відмову від підпису і зазначає мотиви відмови, про що сповіщає прокурора.

Зразок постанови про відхилення відмови

неповнолітнього обвинуваченого від захисника на досудовому слідстві

ПОСТАНОВА

про відхилення відмови неповнолітнього обвинуваченого від захисника на досудовому слідстві

м. Київ 15 липня 2005 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітан міліції Сущенко Д. В., розглянувши матеріали кри­мінальної справи № 12-0171 за обвинуваченням Кириченка Д. О. у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 186 КК України,

встановив:

14 липня 2005 р. неповнолітній Кириченко Д. О., 10 січня 1989 р. народження, вчинив розбійний напад з проникненням у житло гр. Шкуренко А. А. і після вчинення злочину о 19-й годині ЗО хв був затриманий працівниками міліції.

Згідно з вимогами ст. 21 КПК України, йому до першого допиту в якості підозрюваного мною роз'яснено право мати захисника, про що складено відповідний протокол. А також роз'яснено, що, відпо­відно до п. 1 ч. 1 ст. 45 КПК України, участь захисника у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненнні злочину у віці до 18 років, є обов'язковою.

У зв'язку з викладеним батьки Кириченка Д. О. для захисту ін­тересів неповнолітнього підозрюваного запросили адвоката Соко­лова А. В.

Разом з тим Кириченко Д. О. заявив, що він вважає себе достат­ньо дорослим, щоб захищати свої інтереси самому, і тому відмовля­ється від послуг захисника.

Відмова неповнолітнього від захисника не може бути прийнята, оскільки це суперечить чинному законодавству України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 46 КПК України,

постановив:

1. Відмову від захисника, заявлену неповнолітнім підозрюваним
   Кириченком Д. О., відхилити.

2. Допустити адвоката Соколова А. В. до участі у справі як захис­
   ника неповнолітнього підозрюваного Кириченка Д. О.

Ст. слідчий слідчого відділу Печерського

РУ ГУ МВС України у м. Києві капітан міліції Підпис (Сущенко Д. В.)

Постанову мені оголошено і роз'яснено 15 липня 2005 р.
Підозрюваний Підпис (Кириченко Д. О.)

Законний представим к

неповнолітнього підозрюваного Підпис (Кириченко О. В.)

Постанову мені оголошено 15 липня 2005 р.

Адвокат Підпис (Соколов А. В.)

Зразок подання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

«ЗГОДЕН»

Прокурор Печерського район)' м. Києва молодший радник юстиції Шилов А. А.

{підпис) 2 березня 2006 р. До Печерського районного суду м. Києва

ПОДАННЯ

про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

м. Київ 2 березня 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві ст. л-нт міліції Котенко В. В., розглянувши матеріали кри­мінальної справи № 12422 за обвинуваченням Воронова Павла Гри­горовича, 15 квітня 1975 р. народження, уродженця м. Києва, укра­їнця, громадянина України, освіта - 11 класів, безпартійного, непрацюючого, неодруженого, на утриманні нікого не має, несуди-мого, який зареєстрований та проживає за адресою: м. Київ, вул. Потапенка, 15, кв. ЗО,

встановив:

1 березня 2006 р., близько 23-ї години Воронов П. Г., перебуваю­чи у стані сп'яніння, навпроти будинку № 4 на вул. Шутова у м. Ки­єві учинив напад на гр. Прохорова К. К., який проходив повз нього і, погрожуючи перочинним ножом застосувати насильство, небез­печне для життя гр. Прохорова, заволодів його наручним годин

ником марки «Орієнт» вартістю 140 гри., тобто вчинив розбій, пе­редбачений ч. 1 ст. 187 КК України.

2 березня 2006 р. о 10-й годині 20 хв Воронова П. Г. затримано в порядку ст. 115 КПК України, і цього самого дня він допитаний як підозрюваний у присутності адвоката.

Вина Воронова П. Г. у вчиненні розбійного нападу підтверджу­ється зібраними по справі доказами, а саме: протоколом упізнання потерпілим Прохоровим К. підозрюваного Воронова П. як особи, яка вчинила щодо нього розбійний напад. Протоколом у підозрюва­ного Воронова вилучено наручний чоловічий годинник марки «Орієнт», який був опізнаний потерпілим як його власний; паспор­том на годинник, який надав потерпілий і відповідно до якого но­мер на годиннику збігається з номером годинника, вказаним у пас­порті, та іншими доказами.

Враховуючи тяжкість вчиненого Вороновим злочину, за який за­коном передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк по­над 3 роки, і те, що, залишаючись на волі, він може ухилятися від органів слідства та суду, а також продовжувати злочинну діяль­ність, керуючись статтями 148-150, 155, 165, 165-2 КПК України,-

прошу:

1. Обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту до підо­
   зрюваного Воронова Павла Григоровича.

2. Копію цього подання направити прокурору Печорського ра­
   йону.

Слідчий

ст. лейтенант міліції

Примітка: відповідно до ч. 4 ст. 148 КПК України, при застосу­ванні запобіжного заходу до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред'явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред'явлене, запобіжний захід скасовується.

Зразок подання про застосування

до обвинуваченого запобіжного заходу

у вигляді взяття під варту

«ЗГОДЕН»

Прокурор Солом'янського райо­ну м. Києва радник юстиції

Підпис (Прищепа О. В.) 5 квітня 2006 р.

ПОДАННЯ

про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

4 квітня 2006 р.

Ст. слідчий слідчого відділу Солом'янського РУ ГУ МВС Укра­їни у м. Києві капітан міліції Коробко А. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 14214 за обвинуваченням Страшенка Ми­коли Івановича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

1. квітня 2006 р., о 23-й годині Страшенко М. І., перебуваючи у
   стані сп'яніння за місцем мешкання у квартирі № 1, буд. № 17, на
   вул. Космонавтів у м. Києві, під час сварки завдав проникаюче но­
   жове поранення грудної клітки своїй дружині Страшенко Оксані
   Григорівні, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні
   для життя, у вигляді поранення правої частки легені.

2. квітня о 8-й годині Страшенка М. І. затримано в порядку
   ст. 115 КПК України і цього самого дня йому пред'явлено обвину­
   вачення. Допитаний як обвинувачений у вчиненні злочину, перед­
   баченого ч. 1 ст. 121 КК України, Страшенко М. І. вину визнав пов­
   ністю і показав, що дійсно він заподіяв ножове поранення своїй
   дружині, оскільки вона зробила йому зауваження з приводу його
   зловживання алкоголем.

Окрім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина повністю підтверджується показаннями потерпілої, свідка Страшенка В. М., протоколом огляду місця пригоди та речовим доказом - ножем, ви­лученим під час огляду місця пригоди.

Враховуючи тяжкість вчиненого Страшенком М. І. злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки і те, що, залишаючись на волі, він може ухиля-

ра Павловича у вчиненні злочину, передбаченого ст. 196 КК Ук­раїни,

встановив:

З квітня 2006 р., близько 14-ї години товарознавець Печерського районного універмагу м. Києва Кравченко П. П., необережно пово­дячись з вогнем, знищив державне майно, внаслідок чого були запо­діяні тяжкі тілесні ушкодження гр. Шахову Анатолію Васильовичу.

19 квітня 2006 р. відносно Кравченка П. П. була застосована мі­ра запобіжного заходу - особиста порука.

29 квітня 2006 р. до Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві надійшла заява від поручителів Коровченка Степана Васильовича та Савченко Тетяни Петрівни про те, що вони відмовляються від взятого на себе зобов'язання у разі необхідності доставляти обвину­ваченого Кравченка П. П. в органи досудового слідства чи в суд, а та­кож не ручаються за належну його поведінку, оскільки Кравчен­ко П. П. після обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистої поруки більше на роботу не з'явився, на їх умовляння не залишати роботу відповів відмовою.

Беручи до уваги відмову поручителів, а також враховуючи, що Кравченко П. П. від органів слідства та суду не переховується, керу­ючись статтями 148-151 та 165^і КПК України,

постановив:

1. Змінити запобіжний захід - особисту поруку стосовно обви­
   нуваченого Кравченка Петра Павловича, 20 січня 1961 р. народжен­
   ня, уродженця м. Києва, несудимого, обвинуваченого у вчиненні
   злочину, передбаченого ст. 166 КК України, що мешкає у м. Києві,
   вул. Чубаря, 8, кв. 195, на підписку про невиїзд з місця постійного
   проживання або місця тимчасового перебування без дозволу слід­
   чого.

2. З даною постановою ознайомити обвинуваченого Кравчен­
   ка П. П.

3. Копію цієї постанови направити прокуророві Печерського ра­
   йону м. Києва.

Слідчий

ст. лейтенант міліції Підпис (Шмаков В. А.)

Постанову мені оголошено ЗО квітня 2006 р.

Підпис (Кравченко П. П.)

Зразок постанови про застосування

запобіжного заходу у вигляді підписки

про невиїзд

ПОСТАНОВА

про застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд

м. Київ 17 квітня 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітан міліції Король В. В., розглянувши матеріали кри­мінальної справи № 1921 за обвинуваченням гр. Лиштви Івана Іва­новича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

12 квітня 2006 р., близько 11-ї години, неповнолітній Лишт-ва 1.1., 14 січня 1989 р. народження, в універмазі «Україна», розта­шованому на пл. Перемоги у м. Києві, таємно викрав у гр. Михален­ко О. П. портмоне вартістю 12 грн., в якому зберігалися гроші у су­мі 711 грн., на загальну суму 723 грн.

Беручи до уваги, одо Лиштва у вчиненому щиро розкаявся, пра­цює, позитивно характеризується за місцем реєстрації та за місцем роботи, є неповнолітнім, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, шкода, завдана потерпілому, відшкодована в пов­ному обсязі, керуючись статтями 148, 150 та 151 КПК України,

постановив:

1. Застосувати до Лиштви Івана Івановича, 14 січня 1989 р. на­родження, уродженця м. Києва, який зареєстрований і проживає у м. Києві, вул. Якіра, 1, кв. 47, працює слюсарем на заводі «Транссиг­нал», обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, запобіжний захід - підписку про невиїзд з м. Києва, про що йому оголосити.

Слідчий

капітан міліції Підпис (Король В. В.)

Постанову мені оголошено 17 квітня 2006 р.

Зразок підписки про невиїзд

ПІДПИСКА

про невиїзд

м. Київ 17 квітня 2006 р.

Я, Лиштва Іван Іванович, зареєстрований та проживаю у м. Києві, вул. Якіра, 1, кв. 47, даю цю підписку слідчому слідчого відділу Со-лом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітану міліції Коро­лю В. В. про те, що зобов'язуюсь до закінчення досудового слідства та су­ду по кримінальній справі з обвинувачення мене у скоєнні злочину, пе­редбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового перебування без дозволу слідчого.

Мені оголошено, що у разі порушення даної мною підписки про невиїзд вона може бути замінена відповідно до вимог ст. 151 КІІК України більш суворим запобіжним заходом.

Обвинувачений Підпис (Лиштва І. І.)

Підписку відібрав слідчий

капітан міліції Підпис (Король В. В.)

Зразок зобов'язання обвинуваченого з'являтися

за викликом і повідомляти про зміну свого

місця перебування

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

обвинуваченого з'являтися за викликом і повідомляти про зміну свого місця перебування

м. Київ 10 лютого 2006 р.

Я, Васюков Петро Степанович, зареєстрований та мешкаю у м. Києві, вул. Потапенка, 31, кв. 12, відповідно до ч. З ст. 148 КПК України зобов'язуюсь до закінчення досудового слідства і розгля­ду справи за обвинуваченням мене у вчиненні злочину, передбаче­ного ст. 195 КК України, у суді, при зміні місця мешкання негайно повідомляти про це слідчого чи суд, а також своєчасно з'являтися до слідчого і в суд за їх викликом.

Обвинувачений Підпис (Васюков П. С.)

Зобов'язання відібрав

слідчий лейтенант міліції Підпис (Зелінський О. П.)

Зразок клопотання (заяви) слідчому щодо

обрання стосовно обвинуваченого

(підозрюваного) запобіжного заходу

у вигляді застави