ББК 67.311я73 М69

I5ВN 966-7302-76-8

© Михайленко О.Р., 1996 © Михайленко О.Р., 2000 © Юрінком Інтер, 2000

* Михеенко М. М. Доказьгаание в советском уголовном судопроизвод-стве. - К., 1984. - С. 25.

^ Передбачається, що немає принципової різниці між поняттям "пись­мовий процесуальний акт" і "процесуальний документ". В літературі тер­міном "процесуальні документи" в широкому розумінні охоплюються всі документи, які складаються в зв'язку з провадженням в кримінальній справі, в її рамках, а у вузькому — ті з них, яким за прямою вказівкою закону має бути надана процесуальна форма.

Без письмових процесуальних документів судочинство є неможливим, оскільки письмові процесуальні акти ста­новлять матеріалізовану частину процесуальної форми.

Ще П. І. Пестель у своїй знаменитій "Русской правде" писав, що "дела, будучи представленьї на бумаге, могут с полной основательностью и совершенньїм хладнокровием бьіть судьями рассмотреньї и обсужденьї, каковое действие невозможно при словесном судопроизводстве, где красно-речие адвоката может иметь великое влияние, тем более, что судья имеет возможность повторно заняться содержа-нием произнесенной речи и отделить существо дела от цве-тов красноречия"¹.

Завдяки письму розумова, вольова, психологічна діяль­ність об'єктивізується мовними, словниковими та грама­тичними засобами. Це, у свою чергу, дає можливість не тільки зафіксувати прийняте рішення, а й заощадити час, передати на відстань, довести, якщо це потрібно, до відома необмеженого кола осіб.

Письмові акти можна неодноразово вивчати, оці­нювати, погоджуватися чи не погоджуватися з ними. Це об'єкт перевірок з метою встановлення їх законності і об­грунтованості, правомірності діяльності відповідних осіб і органів.

Відсутність у справі, наприклад, постанови (ухвали) про порушення кримінальної справи, постанови про при­тягнення як обвинуваченого, про віддання до суду, прото­колу судового засідання чи інших документів є істотним порушенням законності.

иРішення, що приймаються з кримінальних справ та за­фіксовані у певних документах, є правовими актами, зо­крема, кримінально-процесуальними в тому випадку, коли вони передбачені кримінально-процесуальним законодав­ством. Як правило, вони не тільки передбачені законом, а й суворо регламентовані ним. Найбільш детально регла­ментовано написання вироку (статті 333—335 КПК). Закон (ст. 85 КПК) вказує на загальні реквізити, які повинен ма­ти протокол, передбачаючи при цьому для конкретних йо­го різновидів додаткові: протоколи розпорядчого і судового засідань (статті 86, 87 КПК), обшуку і виїмки (ст. 188 КПК), допитів (статті 145, 170 КПК). Закон також вказує,

* Восстание декабристов. Документи. — Т. VII. — М, 1958. — С. 224.

тво шо повинно бути зазначено в постанові слідчого і про-:та- курора (ст. 130 КПК), які обставини повинні бути викладе­ні в обвинувальному висновку (статті 223, 224 КПК), а та-де" кож передбачає зміст ухвали касаційної інстанції (ст. 378 т с КПК) та ін^

їєм Проте, процесуальні акти завжди є актами індивідуаль-вие ними, пов'язаними з конкретними життєвими ситуаціями, яо- котрі мають відповідні правові якості. Складання того чи іее, іншого процесуального акта — це результат застосування ка- норми права, тобто не просто судження, а певне вирішен­еє- ня правових питань, в тому числі й наказового порядку.

\^Е-Кримінально-процесуальних актах можуть вирішува­нь- тися не тільки суто процесуальні питання, а й криміналь­на- но-правові (постанова щодо порушення кримінальної не справи, щодо притягнення як обвинуваченого, обвину-ас, вальний висновок, вирок та ін.), а також цивільно-правові, ма цивільно-процесуальні (визнання цивільним позивачем, відповідачем, заміна відповідача належною особою та ін.), ді- інші галузі прав^

Це В кримінально-процесуальному законі (ст. 32 КПК) б- суть таких актів, як вирок, ухвала, постанова, охоплюється 5 і терміном "рішення".

Саме в цих актах мають бути дані чіткі відповіді на пра-и) вові питання: що конкретно встановлено та яким чином н- далі діяти для досягнення поставленої мети. Це і відрізняє щ- І рішення від протоколів, в яких тільки фіксуються факти, їм зміст і наслідки процесуальної дії. Проте така різниця між названими актами є умовною, оскільки й при складанні а- протоколів приймаються певні рішення. Крім того, вирі-|> і шення правових питань міститься і в інших актах: обвину-іи вальному висновку, вказівці, резолютивних актах прокуро-}- ра (санкція, згода, затвердження), поданні, протесті, скарзі і І таін.

і- V Кримінально-процесуальні акти, які складаються з її кримінальної справи компетентними органами і особами, і- є юридичними фактами, що породжують виникнення, змі-і_ ну чи припинення відповідних правовідносин. Особливу о юридичну силу мають процесуальні рішення таких право-3 охоронних органів, як прокуратура, органи слідства, ді-, знання, а також суд.

Згідно з законом прийняті цими органами акти, а саме: постанови, вироки, ухвали (статті 114 і 403 КПК), є обо­в'язковими для усіх, кого вони стосуються^!

Владний характер діяльності органів, які здійснюют кримінальний процес, не виключає, а передбачає забезпе чення ними прав і гарантій інших осіб, котрі беруть участ в судочинстві і які також можуть приймати певні рішення складати необхідні процесуальні акти. Так, захисник, об винувачений часто подають скарги, заявляють клопотання дають відповіді та ін. У зв'язку з цим важко погодитися думкою, що право приймати рішення надано тільки дер жавним органам і посадовим особам, які беруть участь кримінальному судочинстві, а процесуальний акт — це до кумент, який виходить лише з державного органу. Обов'яз ковість процесуальних рішень, прийнятих державними ор ганами, не виключає прийняття процесуальних рішень іншими особами, наприклад захисниками.

Отже|кримінально-процесуальне рішення — це право вий акт особи, яка на законних підставах бере участь у кри міняльному судочинстві (втілений в процесуальну форму закріплений, як правило, в певному процесуальному доку менті, спрямованого на виконання завдань кримінальної судочинства, охорону прав та законних інтересів фізичних юридичнихосіб.

2. ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ФОРМИ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Кримінально-процесуальний закон встановлює чітки порядок розслідування злочинів, розгляду справ в судах і складання процесуальних актів, визначає певну процес] альну форму. Кримінальна справа порушується в форі складання про це постанови чи ухвали: притягнення особ як обвинуваченого в формі винесення відповідної постаю ви, складання протоколу допиту і т. д.

\"Під процесуальною формою (процесуальним поря! комрозуміються як умови, так і послідовність проведеш окремих процесуальних дій, як прийняття рішень, так умови проведення їх в сукупності, в їх системі як єдине Ц ле"Ч Ще Жан Поль Марат писав, що "важливо, щоб ро слідування справи було підпорядковане непорушним, то<

Особливе місце в структурі кримінально-процесуальної Ф°Р^МИ посідає складання процесуальних документів, їсть 5 Процесуальні акти, належним чином оформлені у (е до- письмовій формі, складають, так би мовити, матеріалізо->в'яз- частину процесуальної форми, найбільш видиму її и ор- сторону.

Саме в процесуальних документах містяться відповіді на правові питання. За конкретними актами, за їхньою заво- ефективністю дається суспільно-політична оцінка діяль-кри- ності правоохоронних органів. Більшість документів, скла­ду), лених органами розслідування, прокуратури і суду, мають (оку- велике морально-виховне значення (обвинувальний вис-ного новок, вирок) та певні психологічні наслідки, них і Оформлення прийнятих процесуальних рішень не можна зводити лише до технічної сторони, до форми. Згід­но з законом фактичні дані мають бути одержані не тільки в установленому порядку, а й належним чином зафіксовані в протоколах чи інших документах. В противному разі во­ни не матимуть сили доказів.

Правильно оформлені процесуальні документи і про-цесуальна форма в цілому забезпечують встановлення істи-_{х та} ни в справі, сприяють зміцненню режиму законності, за-»су- хисту прав і свобод громадян.

рмі Важливе значення мають не тільки вимоги правильно-оби го і грамотного складання процесуальних документів, а й но- належна їх систематизація, розташування матеріалів кри­мінальної справи, оформлення слідчої справи в цілому. Ці яд- питання закон практично не регламентує, а лише вказує, мя що матеріали попереднього слідства розміщуються в томах ^к і підшитими й пронумерованими (статті 218, 220 КПК). ^Ц1" Підшивати їх потрібно так, щоб ними зручно було корис-⁰³~ туватися. Відповідно варто систематизувати і матеріали ^)Ч" справи. Цим необхідно займатися протягом усього розслі-

* Марат Ж. П. План уголовного законодательства. — М., 1951. — С. 138.

из-

дування, особливо по багатоепізодних багатотомні! справах.

Проте, чи всі матеріали, документи, одержані, складе] в період розслідування, повинні підшиватися до справ при направленні її до суду? Однозначно відповісти на і питання не просто. Воно повинно вирішуватися стосови кожної конкретної справи. Важко буває вирішити ці пі тання у справах, з яких тривалий час велося розслідувана в зв'язку зі встановленням і розшуком осіб, які вчинил зло«ин. У таких випадках перевіряється багато версій, ні громаджується велика кількість документів. Так, матеріал справи Г. Михасевича, яку розслідували органи прокурат ри Білорусі, склали 175 томів (Літ. газ. 1988 р. 2 березня Очевидно, матеріали слідства, які відносяться до версії що не мають прямого відношення до обвинуваченого, сл сконцентрувати в окремому томі (томах) з відповідним зі головком і направити до суду, котрий встановить, які верс перевірялись, а які ні, наскільки всебічно, повно і об'єі тивно досліджувались обставини справи. Наприклад, крі 130 томів справи по обвинуваченню А. Адилова, залишиш ся ще "в запасі" 170 томів (Изв. — 1992 р. — 21 квітня).

Якщо обвинувачувані притягуються до відповідальної ті за декілька злочинів, то доцільно документи систематі зувати по епізодах і щодо кожного обвинуваченого. Ді зручності користування том треба комплектувати з 300 сті рінок документів (не більше). Якщо є дуже громіздкі док менти (200 і більше сторінок кожний), то їх доцільно пі шивати в окремих томах. Це можуть бути, наприклад, м теріали ревізій, експертиз, обвинувальні висновки, вирок В окремих томах можна підшивати і матеріали з конкре них епізодів, щодо кожного обвинуваченого.

\ Порядок розміщення процесуальних документів (ві роблений практикою) такий:

• довідки про висновки в справі, опис документі список обвинувачених (якщо їх декілька);

• постанова (ухвала) про порушення кримінальн справи, усі матеріали, одержані на початковій стадії крий нального процесу;

• процесуальні документи, з допомогою яких встано люються події злочину і особи, які до нього причетні (пр токоли допитів, оглядів, обшуків, виїмок, матеріали ек пертиз та ін.);

— постанова про притягнення особи як обвинувачено-' го, протокол її допиту, документи про запобіжні заходи,

матеріали перевірки показань, пояснень обвинуваченого;

• дані, які характеризують особу обвинуваченого, по­терпілого й інших учасників процесу, матеріали, що роз­кривають причини, умови і обставини, які сприяли вчи­ненню злочинів, характеризуючі, пом'якшуючі й обтяжую­чі обставини;

• документи, пов'язані з оголошенням про закінчення попереднього слідства, ознайомлення з матеріалами спра­ви обвинуваченого, його захисника, потерпілого, цивіль­ного позивача, відповідача, їх представників, заяви, клопо­тання і рішення по їх розгляду;

• обвинувальний висновок з додатком, постанова про припинення справи чи інший документ, яким закінчується провадження в справі.

Матеріали судового розгляду справи розміщуються по окремих стадіях, етапах судочинства (віддання до суду, су­довий розгляд з його етапами, касаційне провадження та ін.) в порядку і послідовності, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

За зовнішнім виглядом кримінальна справа має бути оформлена подібно до оправленої книжки.

Речові докази, їх знімки, описи додаються до справи в окремому пакеті.

Глава 2

ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ПРИЙНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ, IX СИСТЕМА ТА ВЛАСТИВОСТІ

1. ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

й Процес прийняття рішень в кримінальному судочин-

і- стві складається із декількох взаємообумовлених етапів, стадій. П. А. Лупинська виділяє їх дві: інформаційну і за­ключну (Решение в уголовном судопроизводстве, их видьі, с і содержание и формн. — М., 1976. — С. 19). Інші автори ви­діляють чотири, п'ять і більше. Наприклад, А. М. Смолкін схему організаційного процесу прийняття рішень подає в трьох проекціях — інформаційній, аналітичній, цільові (Принятие решений как процесе управленческого труда. -М., 1977). С. С. Алексєєв усі правозастосовчі дії підрозді ляє на три основні стадії: встановлення фактичних обста вин, вибір і аналіз норм права, вирішення справи (Обща теория права, т. 2. — М., 1982).

Названі схеми можуть бути використані і для визначен ня процесу прийняття правозастосовчих актів у криміналі ному судочинстві. Тут є і своя специфіка, пов'язана з ти» що ця діяльність регулюється законом, що інформація пр злочин, яка аналізується, має бути достатньою для прий няття обгрунтованого рішення в кримінальній справі.

Крім того, необхідно враховувати, що кримінальне процесуальні рішення мають імперативний характер і мс жуть бути пов'язані з обмеженням прав і свобод громадяї а процес їх прийняття відбувається в жорстких часови рамках, яким кримінально-процесуальний закон нада особливого значення. В КПК є понад 40 чинників, вир шення яких обумовлюється конкретними строками.

Особливість кримінально-процесуальної діяльності п< лягає також і в тому, що оформлення прийнятого рішенн може здійснюватися шляхом використання уніфіковані форм: бланків, зразків процесуальних актів, що являюі собою друковані форми (в бланках міститься інформаці яка повторюється, а в зразках, крім цього, й типові особлі вості даного виду документа). Уніфікується і форма дою мента, його реквізити, розміщення і певною мірою, зміс вказаний в законі і вироблений практикою. Якщо док мент містить не менше 2/3 постійної інформації від обсяі тексту, то модель його взагалі може використовуватись * трафарет, стереотип (повістка, підписка про невиїзд і т. д.

Загальновідомо, що практика широко використав; бланки документів, які не завжди відповідають вимога закону.

Впровадження уніфікованих форм, якщо вони викон; ні належним чином, полегшує працю, прискорює строп складання документів, сприяє дотриманню законност підвищує культуру праці. Уніфіковані тексти піддають< кодуванню, що дозволяє використовувати їх в умовах АС

Водночас уніфікація не має нічого спільного з процес альним спрощенням. В основу уніфікації покладено пр< цесуальну форму й вимоги закону, що визначають осної

стандарту. Рішення в кримінальній справі залишається ін­дивідуальним актом застосування норм права законозабез-печувального характеру.

Особливості і умови здійснення кримінально-процесу­альної діяльності визначають зміст кожної стадії прийнят­тя рішень і складання документів в кримінальній справі. Так, інформаційна стадія прийняття кримінально-проце­суального рішення включає збирання, одержання, закріп­лення інформації, її перевірку, аналіз фактичних обставин справиД Кримінально-процесуальний закон визначає пра­вила збирання, перевірки і оцінки доказів для встановлен­ня необхідних фактів в рамках предмета доказування.

Компетентні органи повинні вести цілеспрямований пошук інформації, намагатись, за можливості, одержувати прямі докази, бо з допомогою їх прямо (тобто одноступе-нево) встановлюється предмет доказування, встановлюєть­ся чи спростовується головний факт — подія злочину і винність обвинуваченого у його вчиненні.

\В янйпітминій^ (згінній) ЩЛ" прийняття рІШвНЬ одер­жана інформ^щязіставляється з відповідними правовими приписами з урахуванням мети, яка має бути досягнута, обирається оптимальний, в рамках закону, спосіб дійл Складність тут може полягати у виборі й тлумаченні право­вої норми щодо конкретної життєвої ситуації. На цьому етапі з успіхом може бути використана автоматизована ін­формаційно-пошукова система законодавства. ^Назавер-шальному (заключному) етапі прийняття рішень, п6~сутгг" відбувається безпосереднє правозастосування, в результаті чого компетентний орган приймає конкретне рішення, що виявляється у розпорядженні щодо проведення тих чи ін­ших дій: порушити кримінальну справу, призначити екс­пертизу, визнати особу як потерпілу і т^д^

Прийняте рішення оформлюється письмово у вигляді процесуального акта (постанова, вирок тощо). Етапи прийняття рішення тісно взаємопов'язані, а сам такий по­діл певною мірою має умовний характер, оскільки на усіх етапах прийняття рішення бере участь людина з її розумо­во-вольовою, логічною діяльністю.

У кожному процесуальному документі тією чи іншою мірою можна знайти відображення триактності прийняття рішення. Наприклад, в поданні вказуються джерела інфор­мації, потім дається відповідний аналіз виявлених обста­вин і законодавства, а в кінці робляться висновки, вно сяться пропозиції.

Правильність прийнятого рішення, його належн оформлення багато в чому залежить від професійної підго товки, сумлінності посадової особи, її досвіду та умов скла дання документів, а також інших чинників.

Велику допомогу в роботі з розслідування злочини прийняття правових рішень, складання процесуальних до кументів кримінальних справ можуть надати ЕОМ. Юрис ставить конкретне правове завдання, спеціалісти-матема тики, програмісти його формалізують разом із зібраною ін формацією, складають алгоритми, і відповідно до завдан ня, розроблену програму пристосовують до мови конкреї ної ЕОМ. Ці програми записуються на дискетах або н папері й закладаються у динамічну пам'ять машини, і ЕОМ можна вводити найрізноманітнішу інформацію — я в конкретній справі, так і по групі кримінальних справ ч статистичних звітів.

Основу оперативної інформації можуть складати най менування процесуальних дій, строки їх проведення, даі про учасників розслідування, розміри збитків та ін. За та ким рефератом кримінальної справи ЕОМ може видат відповідну довідку стосовно стану розслідування справі сигналізуючи щодо наближення моменту закінчення пре цесуального строку і т. ін.

Комп'ютери, особливо персональні, слідчий може ВУ користовувати для оформлення і розмноження процес} альних документів на бланках, які заздалегідь закладаютьс у машину. При використанні текстового процесора як дрз карської машинки інформація йде не тільки на дисплей, потім на папір, а й одночасно в пам'ять машини. Створк ється можливість багаторазового виправлення окремі фрагментів, змінювати шрифти, вносити малюнки, вип товлені на ЕОМ, нарешті друкувати на принтері потрібї кількість екземплярів. Це є важливо для виготовлення Ті ких процесуальних документів, як обвинувальний висш вок, вирок та ін., яких необхідно мати декілька примірні ків для вручення обвинуваченим і деяким іншим, законо встановленим особам.

Комп'ютери дають також позитивні результати при р< боті з графічною інформацією. Зображений в графічні формі план розслідування в справі можна математично о(

приводу і арешту підозрюваного (обвинуваченого) до слід чих дій (п. 4 ст. 227 КПК).

Процесуальні (не слідчі) акти можуть бути оперативне виконавчими (повістки, постанови про призначення ек< пертизи та ін.), такими, що встановлюють процесуаль» становище особи (постанови про визнання потерпіли» цивільним позивачем, цивільним відповідачем), мати и меті забезпечення прав особи (протоколи ознайомлення матеріалами справи), запобігання правопорушенням (пс дання) і т. ін.

За методою отримання інформації, доказів, необхідн* для складання процесуальних документів, слідчі дії можи поділити на: а) розпитування (протоколи допитів, очвд ставок); б) спостереження, експеримент, моделюванн (протоколи оглядів, обшуків, освідування); в) поєднанн розпитування, спостереження і супроводжувальних мете дів (пред'явлення для впізнання, відтворення обстановки обставин події).

Передбачаються також слідчі дії, у проведенні яких б< руть участь: а) прокурор, б) спеціалісти, в) поняті та іт особи (обшук, виїмка, огляд та ін. статті 181, 182, її КПК).

3. За процесуальним значенням існують основні і допе міжпі акти. Основні становлять підсумок певної діяльносі Як правило, ними закінчуються стадії судочинства (пост, нова про закриття справи, обвинувальний висновок, вире і т. д.). В них можуть вирішуватися і другорядні питани (наприклад, у вироку виріїїгуеться питання про речові де кази).

Допоміжні акти, хоча і не є підсумковими в справі, аг також є дуже важливими, оскільки вони забезпечують зі конне і обгрунтоване прийняття основного рішення, даюі можливість учасникам процесу здійснювати свої права т< що. Вони завжди передують прийняттю основного рішеї ня і можуть бути як початковими (протокол-заява), так проміжними, які приймаються по ходу руху кримшальні справи (допити, арешти, огляди, експертизи і т. д.).

Залежно від екстреності проведення слідчі дії буваюі невідкладними (ст. 104 КПК) і наступними. Невідклаг ність проведення процесуальних дій та їх документальні го оформлення може виникнути на різних етапах пре вадження.

> слід- Для окремих осіб (зокрема для обвинуваченого) важли­ве значення можуть мати всі процесуальні документи — ос-ивно- новні і допоміжні. Закон передбачає вручення обвинуваче-і екс- ному копій чи других примірників не тільки підсумкових альне-*¹™⁸' таких як постанови, ухвали про закриття справи іілим (статті 214, 248 КПК), обвинувального висновку (ст. 254 ги на КПК), вироку (ст. 344 КПК), але і документів іншого пла-ння з НУ (ухвали чи постанови про зміну обвинувального виснов-(по- ^КУ (ст. 254 КПК), протоколу обшуку, виїмки (ст. 189 КПК).

Обвинуваченому надсилаються повістка, а також повідом-ідних ^{лення П}Р° результати розв'язання скарги та ін. (ст. 235, 254

4. За імперативністю прийняття — це є обовязкові и

факультативні акти. Обов'язкові — це ті з них, які завжди складаються з додержанням безумовної вимоги законодав­ця в будь-якій справі чи з певної категорії справ. Особливе місце в цьому числі займає акт порушення кримінальної справи {постанова чи ухвала). Без цього документа кримі­нальна справа, по суті, відсутня. Факультативні — це доку­менти, які складаються не з усіх справ (огляди, приводи, обшуки та ін.).

Для деяких категорій справ проведення тих чи інших процесуальних дій є обов'язковим. Слідчий чи інша ком­петентна особа може їх визначити заздалегідь. Так, в обов'язковому порядку призначається експертиза в спра­вах, де необхідно встановити причину смерті, тяжкість і ха­рактер тілесних ушкоджень, психічний стан підозрюваного чи обвинуваченого та ін. (ст. 76 КПК).

5. По суб'єктах прийняття вирізняються колегіальні й
одноособові акти. Колегіальним органом в даному випадку
виступає суд, носієм прав і обов'язків якого є усі члени су-
дової колегії, а право прийняття рішення належить судові,
як колегіальному органу. Колегіальність правосуддя забез-
печується розглядом судових справ колегіями професіо-
нальних суддів та суддями з розширеною колегією судових
засідателів чи присяжних.

Колегіальне прийняття рішення може здійснюватись як на місці, так і в нарадчій кімнаті за суворого додержання таємниці.

До питань, що в обов'язковому порядку мають вирішу­ватися у нарадчій кімнаті, відносяться:

• направлення справи для проведення додаткового роз­слідування;

• порушення або закриття справи;

• обрання, зміну або скасування запобіжного заходу;

• відводи і призначення експертизи (ст. 273 КПК).

В кожному випадку виноситься ухвала. Якщо ж ріше ня приймається судом на місці, то воно заноситься до пр токолу судового засідання.

Закон розширює права судді стосовно прийняття ні рішень одноособово. Це стосується питань про порушен справи, віддання до суду і навіть розгляду справ в суді пе шої інстанції (ст. 17 КПК).

Під час попереднього розслідування рішення прийм ються одноособово слідчим, начальником слідчого підрс ділу, органом дізнання, особою, яка проводить дізнанї прокурором. Такий порядок обумовлено специфікою в явлення і викриття осіб, які вчинили злочин, необхідніс оперативних і рішучих дій при нерозголошенні отримай даних.

Якщо слідство у справі проводиться групою слідчих, в такому випадку рішення не приймаються колегіальї Кожний слідчий, в межах дорученої йому ділянки воло! процесуальною самостійністю, здійснює відповідні дії і свого імені. Органи розслідування можуть приймати ] шення як за своєю ініціативою, так і відповідно до вказів прокурора чи начальника слідчого відділу. Деякі процес альні акти приймаються тільки з санкції, згоди чи затве дження прокурора (статті 7, 7-2, 10, 14, 157, 177, 178, 2( 218, 229 та ін. КПК).

6. За місцем опрацювання ці документи складаються службових приміщеннях органів розслідування, про кураї ри, суду та поза їх межами. Від місця проведення слідчи судових дій, умов складання процесуальних документів ч сто залежить успіх як окремих процесуальних дій, таї всього судочинства в цілому. Закон зобов'язує в процес альних документах зазначати місце їх складання (статті * 130, 250 та ін. КПК). Усі процесуальні дії, як правило, п винні проводитись в районі підслідності чи підсуднос визначеного законом, у місті проведення попередньо слідства (статті 116, 143,167 та ін. КПК), а іноді й за місці перебування певних осіб (статті 143, 167, 407, 409 та і КПК).

Якщо слідчі чи судові дії, пов'язані безпосередньо сприйняттям матеріальних об'єктш, то вони проводятьс* основному за місцем їх знаходження (огляди, обшуки, ви-| їмки, опис майна та ін.). Особливу складність становить | огляд місця події, який нерідко проводиться в несприятли-ген- вих умовах (важкодоступні місця, погана погода, відсут­ню- ність освітлення, на воді, під водою, за великого скупчення людей та ін.).

ним Виїзні судові засідання, як правило, проводяться в при-ння міщеннях за місцем роботи або проживання підсудних чи іер- потерпілих. Особливим місцем для прийняття важливих судових рішень закон називає нарадчу кімнату (статті 240, ма- 273, 322 КПК).

>°з- 7. За юридичною силою акти поділяються на ті, які на-!ня, брали і не набрали чинності.

ви- Рішення, що набрали чинності негайно виконуються :тю після закінчення строку на їх оскарження чи опротестуван-гіта ня, якщо інше не передбачено законом. Особливо детально законодавець регламентує порядок набрання чинності ви-, то роком, ухвалою і постановою суду (статті 401, 402 КПК). но. Судові акти, які набрали чинності, є обов'язковими для Діє державних і громадських установ, підприємств, організа-від цій, посадових осіб і громадян (ст. 403 КПК) на усій тери-рі- торії України, а якщо є відповідні угоди, то і за її межами, юк Виконання процесуальних актів, які ще не набрали чин-су- ності, є грубим порушенням законності. ;р- 8. За касаційним оскарженням і опротестуванням є ак-[)5, ти, які: оскаржуються і опротестовуються¹; тільки опротес­товуються; не оскаржуються і не опротестовуються, і в Для цього встановлено семиденний строк. Не оскаржу-гу- ються і не опротестовуються всі акти Верховного Суду Ук-х і раїни. Не підлягають окремому оскарженню і опротесту-іа- ванню також ухвали, винесені судом першої інстанції під : і час розгляду справи, яка закінчилася винесенням вироку у- (ст. 354 КПК). Не можуть бути оскаржені чи опротестовані 15, рішення по заявлених клопотаннях про порядок дослід-о- ження доказів, про призначення експертизи в суді, про від-гі, кладення судового розгляду, про поновлення судового го слідства та ін. В цих випадках заперечення можуть бути ви­їм кладені в касаційній скарзі чи поданні на вирок. Не опро-н. тестовуються і не оскаржуються також рішення, винесені у випадках, передбачених статтями 42, 407, 414 та ін. К1 (спір про підсудність, умовно-дострокове звільнення, і гашення і зняття судимості та ін.).

Оскарженню і опротестуванню підлягають акти, не і в'язані з вироком: окрема ухвала, ухвала про накладеь штрафу на особу, яка порушила порядок в залі засідаь суду, про порушення кримінальної справи щодо нової оі би, про закриття кримінальної справи, постанови суді ухвали суду про відмову в порушенні кримінальної спраї

Деякі процесуальні акти не оскаржуються, але мож бути опротестовані прокурором: це постанови, ухвали і віддання до суду, про повернення справи на додаткове р слідування, про порушення кримінальної справи за нов обвинуваченням. Всі судові акти, які набрали чинност випадках їх незаконності можуть бути опротестовані в і рядку нагляду.

Є певна специфіка в реагуванні на процесуальні ак які складають органи попереднього розслідування. Оскі ки повноваження прокурора при здійсненні нагляду за конністю розслідування злочинів має владний характе він вправі скасовувати незаконні постанови органів по реднього розслідування, то акти цих органів не опротес вуються, але можуть бути оскаржені прокуророві (сі ті 110, 234 КПК). Не можна погодитись з думкою про що серед актів прокурорського нагляду на попередим слідстві і дізнанні мають місце і протести.

Скаржниками на дії і рішення органів попереднь розслідування можуть виступати не тільки особи, інтересовані в результатах справи, а й інші громадяни посадові особи. Будь-яких строків для оскарження дій і і станов органів дізнання і слідчих закон не передбачає, винятком постанов про закриття справи, де для цього значено семиденний строк (ст. 215 КПК).

Але це зовсім не означає, що сплив вказаного стр виключає прийняття прокурором скарги і вирішення її суті. Він вправі це зробити, не відновлюючи пропуще* строк, і зобов'язаний дати відповідь скаржнику протяі трьох днів після отримання скарги (ст. 235 КПК).

Передбачений семиденний строк на оскарження пе прокурором постанови слідчого чи органу дізнання про криття справи має дисциплінуюче значення. Строк оск ження не повинен затягуватися. Крім того, вказаний ст) має своє значення для виконання рішень, сформульованих _{я по} » постанові про закриття справи. Наприклад, протягом усього часу оскарження не повинні знищуватися речові до-_{іе по}/ гази, передаватися матеріали справи на розгляд товари-нент ^{ського С}УДУ. комісії в справах неповнолітніх, скасовуватися цанш ^ш^{1, на ма}йно і т. ін.

ї осо- Незаконними є процесуальні акти, підготовлені з пору-_уДщ , шенням чи відхиленням від вимог закону. Істотні пору-р_ави шення кримінально-процесуальних норм перелічені в ст. >жуть ^ КПК. Проте це не вичерпний перелік. Юридичні на-л про сл'Д¹™ недодержання закону щодо конкретного документа залежать від ступеня порушення законності.

9. Щодо порядку поновлення законності існують акти, які скасовуються, змінюються прокурором, судом, а також є й такі, що не підлягають цьому.

Органи і посадові особи, які склали кримінально-про­цесуальні акти, за загальним правилом не мають права їх скасовувати чи змінювати. Так, ні слідчий, ні суддя не мо­жуть анулювати своє процесуально оформлене рішення. Це вправі зробити прокурор, якщо йдеться про документи попереднього розслідування, чи суду вищого рівня у ви­падку незаконності судового рішення. В деяких випадках слідчому надано право самому виправляти допущені по­милки, неточності: він може скасувати застосований ним запобіжний захід, відстрочити застосування приводу свід­ків чи іншої особи, але не має права, наприклад, скасувати свою постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та ін. Це можна зробити лише через прокурора, який здійснює нагляд, чи вищестоящого.

Як правило, не підлягають скасуванню уже виконані рішення органів попереднього розслідування. Винятками можуть бути, наприклад, застосування запобіжного заходу, накладення арешту на майно. Якщо незаконна постанова слідчого про проведення обшуку уже виконана, то проку­рор її не скасовує, а вживає відповідних заходів впливу на слідчого, який допустив порушення законності. Іноді сам закон визначає спосіб дії при виявленні незаконного рі­шення: якщо справа порушена незаконно, прокурор змі­нює постанову органу розслідування чи закриває справу, якщо по ній вже проводились слідчі дії (ст. 100 КПК).

Судові акти за скаргами чи протестами можуть бути скасовані чи змінені вищестоящими судовими інстанція­ми. В деяких випадках свої ухвали можуть скасовувати і ди, які винесли їх (наприклад, ухвали про накладення дом штрафу за порушення порядку в залі судового засіл ня — ст. 272 КПК). Суд, який постановив вирок, вправі кож вирішувати сумніви, суперечки та інші, вказав законі питання, що пов'язані з виконанням вироку (ст. КПК).

Кримінально-процесуальні акти можна також класі кувати за підставами, умовами їх прийняття, правові наслідками, ступенем процесуального примусу, емоційі впливом на людину та іншими ознаками і якостями.

Підлягають самостійній класифікації й окремі в процесуальних актів, наприклад, постанови, ухв< протоколи, вироки, протести та інші акти, передба* законом.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ КРИМНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ

В кримінальному судочинстві, як уже зазначалось, нує понад 20 різних видів процесуальних документів: постанови, протоколи, ухвали, подання, обвинувальні б новки, вироки, скарги, протести, вказівки, повістки, бов'язання, повідомлення, доручення, заперечення, к потання, заяви, пояснення, описи тощо.

Кожен вид процесуального документа незалежно розповсюдження має свій зміст, значення, структуру.

Постанова — це рішення органу дізнання, слідчі прокурора, одноособово судді, президії суду, Пленуму Е ховного Суду України (п. 14 ст. 32 КПК). Шляхом ви сення постанови порушуються кримінальні справи, прі гуються особи як обвинувачені, застосовуються запобі заходи, призначаються експертизи, припиняються і зак ваються справи і т. п. Своїми постановами прокурори с совують незаконні рішення органів розслідування. Зап ні реквізити постанов містяться у ст. 130 КПК.

На практиці, постанови складаються із вступної, о сової і резолютивної частин. У вступній частині містят назва постанови, місце і час складання, посада (якщо є звання або чин) особи, яка винесла постанову, її прізві й ініціали, короткий зміст справи, з якої проводиться і слідування. В описовій частині викладаються встанові

[ і с) (бставини, дається їм оцінка, наводяться підстави і мотиви я с>г:,'йнятого рішення, вказуються статті закону, якими ке-іданрувалась особа, виносячи постанову. В резолютивній час-ві та нні міститься формулювання прийнятих рішень, 'ні Постанова підписується відповідною посадовою осо-■ 40|ою, а в деяких випадках санкціонується (статті 157, 177, 78 та ін. КПК); затверджується (статті 218, 229 КПК) чи ифіргоджується з прокурором (статті 7—10 та ін. КПК). іимм Виконання постанов забезпечується не лише процесу-^[Ншіжьним примусом (привід, взяття під варту), а й моральни-факторами, високим авторитетом органів, осіб, які ^ІИДІжрийняли відповідні постанови. Наприклад, закон нічого ^али|Јг говорить про примусовий огляд потерпілого, свідка, ^чен*зяття у них зразків для порівняльного дослідження (во-■осся, кров та ін.).

Особливими юридичними ознаками позначаються роз'яснення Пленуму Верховного Суду України з питань растосування законодавства. Вони складаються на основі ізагальнених матеріалів судової практики, досягнень юри-. Ьичної науки, є обов'язковими не тільки для судів, а й для ^іс"ісіх інших органів у їх правозастосовчій діяльності.

В цьому плані керівні роз'яснення Пленуму Верховно­го Суду можна віднести до міжвідомчих актів.

ло-

від

Протокол за КПК (п. 20 ст. 32) визначається як доку­мент, пов'язаний з проведенням слідчих і судових дій, про їх зміст і результати. В КПК Казахстану (п. 23 ст. 21) під протоколом розуміється процесуальний документ, в якому _ІГО (описується кожна процесуальна дія. Таке визначення є _Єр.!(більш правильним, оскільки не усі протоколи відносяться _їе.|до слідчих дій, як це вказано в КПК України (наприклад, _гя_ протокол ознайомлення з матеріалами справи). _ші- Загальні реквізити протоколів слідчих дій визначені _(И. |ст. 85 КПК.

са- Протоколами оформляються допити, фіксуються і за-н,- Освідчуються певні факти, обставини, описується хід дії, яка

І проводиться: огляд, обшук, виїмка, впізнання та ін. и- Самостійну групу становлять протоколи розпорядчих і :я:: судових засідань суду першої інстанції і засідань Пленуму то Верховного Суду (ст. 84 КПК). Реквізити цих протоколів це * вказані у статтях 86, 87 КПК.

з- В протоколах не можна використовувати формулюван­ні ня оцінного характеру, робити висновки, які вимагають спеціальних знань. Протоколи слідчих і судових дій, с дені і оформлені в установленому законом порядку, є, релами доказів, оскільки в них підтверджуються обстаї і факти, які мають значення для вирішення справи (с КПК).

Обвинувальний висновок — підсумковий докуй попереднього розслідування, який додається до справи направленні її до суду. В ньому орган розслідування і курор остаточно формулюють своє ставлення до вині обвинуваченого у вчиненому злочині. Визнання вині відбувається на рівні обвинувачення і не більше. Питі про винність чи невинність остаточно буде вирішуваті першої інстанції.

Закон визначає структуру та реквізити обвинуваль висновку і додатку до нього (статті 223, 224 КПК).

При направленні справи до суду обвинувальний ви вок в обов'язковому порядку має бути затверджений курором. Правова природа цього процесуального доку та дуже складна. З одного боку, його складає слідчий, < мулюючи конкретне обвинувачення, з другого — він обвинувачем і в суді як таким не виступає.

Обвинувальний висновок це єдиний документ, скг ний на попередньому слідстві, який в обов'язковому рядку оголошується в суді. В цьому плані обвинувалі висновок відіграє велику суспільно-політичну і вих роль.

Обвинувальний висновок з додатками суду вручає підсудному, а якщо ним є неповнолітній, то в копії — законному представникові (ст. 254 КПК), що дає мо: вість будувати захист проти висунутого обвинувачення

В описовій частині обвинувального висновку обст ни злочину можуть бути викладені в хронологічном; системному чи змішаному порядку. Хронологічний м означає, що виклад обставин здійснюється утій послі ності, в якій вони були встановлені слідчим. Його доці застосовувати, коли обвинувачений не визнає своєї в При системному методі описується подія злочину в його стадіях від підготовки до вчинення. З багатоепізо, справ названі методи можуть застосовуватись у поєдна

Трапляються випадки, коли в описовій частині обв вального висновку замість аналізу доказів робиться л посилання на їх джерела, не виділяються обставини

^СІСкзм'якшують і обтяжують відповідальність обвинувачено-^є не наводяться необхідні відомості про потерпілого, тавиі п_ри підготовці обвинувального висновку необхідно '^ст-рискати неконкретності в описі злочину і фактів. Резолю-ївну частину слід погоджувати із змістом постанови про ^^м^риггягнення особи як обвинуваченого. *^И_!з Подання — документ, який складає слідчий, прокурор, , яка проводить дізнання по виконанню вимог статей 23 ^і КПК. При розслідуванні кримінальної справи за-чені органи зобов'язані виявляти причини і умови, що ють вчиненню злочину і вживати заходів через відпо-і органи щодо їх усунення. Суд у таких випадках вино-окрему ухвалу (статті 232, 340 КПК). За своїм характером подання має профілактичну спря-заність. В ньому повинно зазначатися, кому воно адре-ся і назва документа. В описовій частині коротко ви-дється фабула справи, потім — виявлені причини і ови, які сприяли вчиненню злочину, із зазначенням их осіб. За необхідності робляться посилання на дока-а також на службові інструкції та інші нормативні акти, ккі не виконувались. Подання завершується резолютивною лада_{частиною}^ _в формулюються висновки і пропозиції. ^у ^^Зазначається, хто має розглянути подання і усунути вияв-^ІЬНИ тені судом порушення і недоліки та вжити заходів щодо їх ^товн недопущення у майбутньому. Бажано запропонувати кон-

ікретні заходи профілактики. ^єТ^ьа Якщо подання виходить за рамки однієї справи і має ^ИО[1 узагальнюючий характер, то, на нашу думку, його повинен ^жли підписувати прокурор, оскільки за законом (ст. 23 КПК) І органи розслідування зобов'язані виявляти причини і умо-^гав*ви, які сприяли вчиненню злочину. Подання прокурора ^' Імає бути невідкладно розглянуто.

Не пізніше місячного строку по ньому повинні бути ^ІДОВ прийняті відповідні заходи і повідомлено про це органу, ^льн< який направив подання (ст. 23 Закону про Прокуратуру ^ини України). Стаття 23 КПК не містить вказівки на безвід-У^си кладний розгляд подання, що не можна визнати правиль-^ІНЮ ним. Розглядати подання рекомендується з участю пред-^НН1- ставника органу, який вніс його.

^ЇНУ" До недоліків, які зустрічаються при складанні подання, ^ише слід віднести те, що в деяких із них дуже детально і широко ^щс описуються обставини справи, а причини та умови, які

сприяли вчиненню злочину, викладені неконкретно, в гальних рисах або зовсім не вказуються, хоча мета пода — вжиття заходів до усунення причин і умов, які спри злочину. Це повинно бути відображено уже в назві де мента.

Чинне законодавство передбачає також внесення г курорами усіх рівнів в межах своїх повноважень касаі них подань (по суті мають значення касаційних осі жень), для скасування або зміни вироків, а також внесе окремих подань для скасування чи зміни ухвал суду і станов судді. Вирішення цього питання регулюється гл; ми 29, 39 КПК.

Ухвали — це всі рішення (крім вироку), які постане суд першої інстанції в судових і розпорядчих засідані рішення касаційної інстанції, а також колегії з криміні них справ Верховного Суду України (п. 13 ст. 23 КПК). кон визначає зміст ухвал розпорядчого засідання (ст. КПК), касаційної інстанції (ст. 378 КПК), а також пор* їх винесення (ст. 273 КПК). Окремо регулюються підеї винесення окремої ухвали (статті 340, 382 КПК).

Рішення у вигляді ухвали — це завжди судовий акт, становлений судом колегіально. Вони виносяться з усіх тань, які вирішує суд під час судового розгляду:

про направлення справи за підсудністю;

віддання обвинуваченого до суду;

повернення справи на додаткове розслідування;

про закриття справи;

застосування примусових заходів медичного харак та ін. Складаються вони із вступної, мотивувальної і р лютивної частин (ст. 378 КПК) і, винесені під час судо розгляду, підлягають оголошенню (ст. 273 КПК).

Ухвали, як й інші судові рішення, що набрали чин ті, є обов'язковими на усій території України для усіх жавних і громадських організацій, підприємств, уста службових осіб і громадян (ст. 403 КПК).

Вирок — рішення суду першої інстанції про вині чи невинність, відданої до суду особи (п. 12 ст. 32 КПК

Своєрідність вироку полягає в тому, що він відноси не тільки до теперішнього часу, а й водночас звернен минуле і майбутнє, оскільки в ньому реконструюю події, що мали місце в минулому, а покаранням, при ченим судом, прогнозується на майбутнє досягнення чо, в фвї мети — виправлення і перевиховання засуджених поданіст. 22 КК).

:прия» Серед усіх процесуальних актів вирок посідає особливе ві дофісце, як документ виняткового значення. Тільки за виро-і рвм суду особа визнається винною і піддається криміналь­ної пр "ому покаранню.

асаці Вирок постановляється іменем (ім'ям) України, оска Постанова вироку здійснюється детально регламенто-есен^Раио законом — гл. 28, статті 333—335, 446 КПК. у і п Постанова вироку здійснюється виключно в нарадчій глав и*наті за додержання таємниці наради суддів (ст. 322 СПК). Висновки в ньому повинні бути суворо визначени-інов#*и, чіткими, категоричними.

іння Виправдувальний вирок виноситься у випадках: іналі коли не встановлена (відсутня) подія злочину; [). Зі якщо у вчинках підсудного немає складу злочину; _г 25 ^не встановлено його участь у вчиненні злочину (ч. 2 _радс ст. 6, ст. 327 КПК).

став Недоведеність участі особи у вчиненні злочину за сво­єю юридичною силою, за наслідками, рівнозначна доказам по невинності. Обвинувальний вирок не тільки стає таким з

_{х пи} призначенням реального покарання, а й без такого (коли І на момент розгляду справи в суді вчинок втратив суспільну небезпечність, особа перестала бути суспільно небезпеч­ною) чи із звільненням від покарання (із закінченням стро­ку давності, внаслідок амністії, помилування). Можуть бу­ти вироки з умовним засудженням, відстрочкою виконан-

гер ня.

;зо Усі вироки оголошуються прилюдно в залі судового за-югс сідання, незалежно від того, чи розглядалася справа в за-I критому, чи відкритому судовому засіданні (статті 20, 34 ос- КПК).

ер- Також негайно оголошується вирок підсудному, що ви-ов] далений із залу засідання за порушення порядку (тимчасо-> во чи на весь період розгляду справи). В останньому випад­іть ку вирок може бути оголошений за місцем тримання засу­дженого під вартою. З цією метою він може також бути ся доставлений до залу судового засідання (ст. 272 КПК). і у Вироки Верховного Суду України оскарженню і опро-:я тестуванню в касаційному порядку не підлягають і набира-а- ють чинності з моменту проголошення. Виправдувальний і- вирок і вирок, за яким підсудний звільняється від покаран-

ня, чи при обранні йому покарання, не пов'язаного : збавленням волі, завжди виконується негайно в залі < вого засідання після його проголошення. Підсудний ті звільняється з-під варти, якщо він був попередньо заа; тований (статті 342, 401 КПК).

Вирок, який набрав чинності, підлягає виконанн усій території України та за її межами, якщо щодо цьі певні міжнародні угоди.

Протест — офіційна заява, вимога відповідних суд і прокурорських органів про скасування або зміну виї ухвали і постанови суду, що набрали законної сили ( ст. 32 КПК). Такі протести в межах своїх повноваже установленому законом порядку мають право принесті ше голови судів та їхні заступники, прокурори та їхн ступники, починаючи з обласного рівня і вище (с 384-387 КПК України).

В законі йдеться також про протест для перегляду с ви у зв'язку з нововиявленими обставинами (ст. 399 К Він приноситься за правилами опротестування судови тів, які набрали чинності. Підстави для поновлення сп в зв'язку з нововиявленими обставинами передбачені; ном (ст. 397 КПК). Вирок, опротестований в пор ст. 397 КПК, підлягає тільки скасуванню. Зміни вир< даному випадку закон не передбачає. Поданий касації протест за законом (ст. 353 КПК) може бути доповни чи змінений. Це правило, очевидно, може бути віднес до протестів на судові акти, які набрали чинності. Доде вий протест може містити дані, висновки, обставини доповнюють, уточнюють, коректують основний. Об вони розглядаються судом.

Проте зміни, які тягнуть за собою погіршення стан ща засудженого чи виправданого можуть бути внесеї пізніїде як за три доби до початку розгляду про^г (ст. 353 КПК). З такими змінами (до розгляду прот повинні бути ознайомлені особи, інтересів яких вони суються (ст. 353 КПК).

Повторно винесені вирок, ухвала чи постанова в з ку із скасуванням їх в касаційному чи наглядному пор можуть бути опротестовані повторно на загальних пії вах. З такої справи повторні протести будуть стосува знову винесених судових актів.

¹ Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела. — Харьков, 1998. — С. 181—211.

і прямЈ *У^т включаються і мотиви. Проте у вироку головне не іс діянь, а докази, мотивація. Це відображено в ст. 334 іщпові^*К.

•шівним Мотивованість процесуального акта пов'язана з альтер-гості, Агивою рішень, що приймаються. Компетентна особа має іконаніР*⁸⁰ обрати певне рішення, мотивування якого є важли-нення ір* засобом самоконтролю. Так, якщо орган дізнання ви-лт, _полЬпив затримати підозрюваного, то він повинен в протоко-

1 пояснити причину, мотиви затримання (ст. 106 КПК), яна йо#°б Це рішення не було розцінене як суб'єктивне, не про-рунтоврктоване необхідністю. Мотиви і результати прийнятого

ішення мають перебувати у повній гармонії. При цьому іравов#^їтиви не повинні бути другорядними навіть при позитив-й одниЙ* результатах. У свою чергу, позитивні мотиви не можуть остано^правдати негативного результату, тим більше одержано-ь голо#* незаконним шляхом. Неприпустимою є й неправдива обгруі#отивація, яка використовується для маскування дійсного

0 заст^огиву прийнятого рішення. Боротися зі злочинністю не • Фактіожна, вдаючись до порушень законності, обману, власти Мотивованість прийнятого рішення має сприяти на-обхіднрмду за законністю і обгрунтованістю процесуального ак-зміст.*¹' допомагати виявляти помилки в судженнях осіб, які инниїЛРиймають рішення, давати можливість обвинуваченому й іістьяМшим особам зрозуміти доводи, які покладені в основу 'ішеннЙРийнятого рішення і належним чином захищати свої інте-

на до^си- Мотивованість начебто окреслює, робить більш яс-іювал№^авими обгрунтованість і законність рішень, надає доку-сність.*^ентам внутрішньої і зовнішньої переконаності, виключає

не су*умніви, суб'єктивізм.

Прот* Переконливість як самостійна ознака процесуальних аністьрйпень, завжди пов'язана з певною їх оцінкою сторонніми гевни#собами, які не мають прямого відношення до криміналь-іжнийР^ого судочинства.

--, щоб Судовий розгляд повинен бути організований так пере­конливо, щоб не тільки суддя і народні засідателі, а й усі ухвалйЩжсутні в суді, що розбиралися в даній справі, зрозуміли ІК), ^правильність винесеного рішення. Переконливість проце-

1 — цесуального акта базується, насамперед, на обгрунтованості і ґавин, ^мотивованості рішення, дає можливість твердо повірити в гення.^ного істинність, справедливість і законність висновків, іступ-сформульованих в ньому, що, в свою чергу, має важливе писо-^вих°вне значення. Переконливість акта не зводиться до

доказів, доведеності прийнятого рішення, бо воно може бути викладено невпевнено. Можна погодитися з виснов­ком, що "переконливість є властивість об'єктивно доказа­них обставин, що лежать в основі прийнятого рішення, і тому вона виконує специфічну "примусову функцію", примушуючи конкретну особу повірити в правильність прийнятого рішення, схилитися до таких же висновків, до яких дійшов правозастосувач, і на цій основі впевнитись і дійти висновку щодо його законності і обгрунтованості"¹. Основою переконливості є справедливість — міра оцінки правового акта, яка показує, що перед законом всі рівні, що інтереси громадян надійно захищені.

Справедливість є особливо необхідною там, де відкри­вається простір правозастосуванню, скажімо, при обранні запобіжного заходу, затриманні підозрюваного, в призна­ченні кримінального покарання. Стаття 372 КПК наголо­шує, що за своїм розміром покарання може бути неспра­ведливим як наслідок його м'якості, так і суворості.

Справедливість в першу чергу передбачає певне спів­відношення між діянням і відплатою (злочином і покаран­ням за нього). Еквівалентність відплати діянню — обов'яз­кова вимога справедливості. При визначенні відповідності покарання ступеню небезпечності злочину і характеристи­ки особи, яка його вчинила, враховуються законність, об­грунтованість і мотивованість прийнятого рішення, усі фактори всебічності, повноти і об'єктивності дослідження обставин справи і мети покарання конкретної особи. Зміц­нення законності, її забезпечення — важлива умова дійсної справедливості. Незаконний чи необгрунтований вирок або інший процесуальний акт не можуть бути визнані справедливими. Визначення справедливості, як властивос­ті процесуального акта означає, що до певного суб'єкта пі­дійшли належним чином не тільки з правової сторони, і позиції законності, а й з врахуванням моральних, етичню норм, обумовлених, як правило, політичними і суспільно-економічними відносинами.

Справедливість може виявлятися також і в кримінали но-процесуальних інститутах позитивного плану: звільнен ня від кримінальної відповідальності на законних підста

вах, винесення окремих ухвал щодо громадян, які виявили високу свідомість, мужність при виконанні громадянсько­го обов'язку.

Почуття соціальної, правової справедливості має стати характерною рисою кожної людини. Високе почуття спра­ведливості викликає у здорової людини огиду до негідної поведінки, прагнення активно підтримати процес бороть­би із злочинністю та іншими негативними суспільними явищами.

Важливою ознакою процесуальних документів є їх ло­гічність — послідовність, відсутність суперечностей. Про­цесуальний акт повинен бути викладений у чіткій логічній послідовності: кожна наступна його частина повинна бути продовженням попередньої і закономірно випливати із неї. Логічність виключає суперечливість, непослідовність ви­кладення, нечіткість висновків і рішень.

Закон (ст. 334 КПК) прямо забороняє включати у ви­правдувальний вирок формулювання, які ставлять під сум­нів невинність виправданого. Протиріччя в мотивації прийнятого рішення можуть звести нанівець мотивування в цілому, поставити під сумнів саму законність.

Нелогічний документ, який містить протиріччя, не мо­же бути законним. Логічність одного документа знаходить­ся в діалектичному зв'язку з іншими процесуальними акта­ми, взаємопов'язаними між собою, а закінчене проваджен­ня в справі в цілому має бути логічно завершеним.

Логічність визначає, що один документ не повинен су­перечити іншому. Так, якщо слідчий у поданні на ім'я ке­рівника твердить, що ревізія проведена неякісно, через що її акт не може мати доказової сили для визначення розміру матеріальної шкоди, але при цьому в обвинувальному вис­новку посилається на цей акт як на доказ вини обвинува­ченого, то тут з логікою негаразд.

Процесуальні рішення повинні бути належно оформле­ні, чітко, ясно, грамотно викладені, відрізнятися високою культурою виконання, мовою, тобто загальноприйнятою юридичною термінологією, офіційно-діловим стилем, який передбачає лаконізм, стандартні звороти, однаковість мовних засобів.

При цьому слід уникати мовних штампів і важких для розуміння зворотів.

Залежно від виду, змісту документа застосовуються й інші стилі: науковий (висновок експерта), розмовний (протокол допиту).

При оформленні правових документів слід ширше ви-1 користовувати відповідні бланки документів, інші уніфіко- ' вані форми. Бажано користуватись друкарською машин­кою або комп'ютером, оскільки для ознайомлення з надру­кованими матеріалами справи потрібно на чверть менше часу, ніж написаними від руки.

Процесуальні акти повинні бути високоефективними. Наукою сьогодні ще не вироблені конкретні критерії ви­значення співвідношення між досягнутим результатом і со­ціальною метою прийнятого процесуального рішення.

Діяльність, пов'язана з прийняттям процесуальних рі­шень та їх оформленням, регулюється законом, тому ви­значення ефективності прийнятих актів обумовлюється не тільки метою конкретної процесуальної діяльності, а й тією, яку поставив законодавець, приймаючи відповідні норми.

Процесуальний акт можна вважати ефективним в тому випадку, коли всі його цілі (ближні, більш віддалені, кінце­ві) досягнуто в максимально короткий строк з найменши­ми матеріальними затратами, обмеженнями прав, свобод і законних інтересів особи.

Про ефективність конкретного акта можна судити уже по якості його складання і осрормлення. Так, якщо в по­вістці не будуть вказані адреса особи, яка викликається, точний час явки і т. п., то процесуальні рішення про ви­клик, наприклад, свідка, не досягне мети. Тому, кожен бе: винятку процесуальний документ повинен бути належиш, чином осрормлений відповідно до зразків, які наводятьсяі наступній частині посібника.

Частина II

ОСНОВНІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ АКТИ

Глава 1

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ АКТИ ЯКІ СКЛАДАЮТЬСЯ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ

ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ

ПРОТОКОЛ усної заяви про злочин

м. Енськ Дата (число, місяць, рік)¹

Складання протоколу розпочато о 10 год., закінчено о 10 год. 20 хв. Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу їльєнко А. Р., з дотриманням вимог статей 95, 97 КПК України, прийняв в своєму робочому кабінеті усну заяву про злочин від громадянина Міркіна Анатолія Петровича, 1939 р. народження, який проживає в м. Енську, вул. Буль­варна, 32, кв. 6, пред'явив на посвідчення своєї особи пас­порт громадянина України — УІ-РУ № 547556, виданий РУ ГУ МВС України в м. Енську.

А. П. Міркін — попереджений по ст. 177 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос.

(підпис заявника)

■ Далі, якщо інше не сказано, під словом "дата" маються на увазі чис­ло, місяць, рік.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ проти пред'явленого позову

Слідчий прокуратури м. Енська Ільєнко А. Р. своєю по­становою від 15 січня 199_ р. притягнув АТП № 1062 як цивільного відповідача у кримінальній справі за обвинува­ченням Васіної О. В. в розкраданні профспілкових коштіе в особливо великих розмірах і в інших злочинах.

Підставою до цього, як зазначено в постанові слідчого, стало те, що водій нашого автопідприемства Войчук І. П 4 січня 199_ р. перевозив на склад міськторгу майно (меблі телевізор тощо), на яке було накладено арешт для забезпе­чення заявленого цивільного позову, і в районі торговель­но-економічного інституту допустив автоаварію, внаслідої якої був розбитий кольоровий телевізор вартістю (сума) Дорожньо-транспортна подія сталась через те, що безпосе­редньо перед рухаючим автомобілем раптово вискочиш дівчина, спіткнулась і упала. Водій Войчук І. П., намагаю чись уникнути наїзду, крутнув кермо вправо, і автомашині вдарилась об дерево, з кузова вилетів телевізор і розбився.

Ми заперечуємо проти рішення слідчого про притяг нення АТП № 1062 як цивільного відповідача у криміналь ній справі Васіної О. В., бо наше автопідприємство до зло чинних дій цієї обвинуваченої не має ніякого відношення.

¹ Документи службового листування виконуються з урахуванням ви повідних ГОСТів, як правило, на спеціальних бланках зі штампом устане ви, на якому проставляється дата (день, місяць, рік) відправлені документа і його вихідний номер.

Своє заперечення ми мотивуємо тим, що слідчим пору шено вимоги кримінально-процесуального законодавства які полягають в тому, що згідно із статтями 28, 51 КПК Ук раїни цивільний позов в кримінальній справі може буп пред'явлено до обвинуваченого або до осіб, які несуть май нову відповідальність, але тільки за злочинні дії обвинува ченого. В даній же справі водій АТП № 1062 Войчук І. Г до кримінальної відповідальності не притягається і до на

ПОСТАНОВА про відвід особи, яка проводить дізнання

м. Енськ Дата

Прокурор м. Енська, радник юстиції Перушко С. А розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинува ченням Васіної О. В. у вчиненні злочинів, передбачени статтями 86^і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

- « »» Л п II Ц •

встановив. Підозрюваний Войчук І. П. (дата) заявив відвід інспеї тору ДАІ УВС м. Енська ст. лейтенанту міліції Євстигнеєі Б. С, якому доручено проведення дізнання у справі зв'язку з автомобільною подією, котру допустив водій Воі чук І. П. при перевезенні майна обвинуваченої Вас ної О. В., на яке було накладено арешт.

У своїй заяві підозрюваний пише, що не довіряє пров дення дізнання працівнику ДАІ Євстигнеєву Б. С. на т підставі, що він його добре знає, раніше був з ним інциде з приводу притягнення до адміністративної відповідал ності за порушення правил дорожнього руху. За скарп Войчука І. П. це адміністративне стягнення судом бу скасовано, а Євстигнеєву Б. С. керівництвом ДАІ було в* зано на недопустимість перевищення своїх повноважен на необ'єктивність в своїх службових діях.

Беручи до уваги, що викладені обставини викликак сумнів в об'єктивності проведення дізнання Євстигні вим Б. С, керуючись статтями 60,130 КПК України, постановив:

1. Заявлений відвід старшому інспекторові ДАІ Євст неєву Б. С, який проводить дізнання у кримінальній сп ві в зв'язку з автоаварією, котру допустив водій В< чук І. П., задовольнити.

2. Кримінальну справу, порушену в зв'язку з цією тоаварією, для подальшого розслідування передати слід му прокуратури м. Енська, юристу 3-го класу Процьку С

Прокурор м. Енська,

радник юстиції (під!

ПОСТАНОВА¹ про надання дозволу обвинуваченій особі на побачення

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го клас; Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної справі за обвинуваченням Васіної О. В. у вчиненні злочинів, пе­редбачених статтями 86^і, 172, ч. З ст. 193 КК України, встановив:

Обвинувачена Васіна О. В., яка тримається під вартою, звернулася з заявою від (дата) до прокурора м. Енська про надання їй побачення з її матір'ю.

Ця заява направлена мені для вирішення по суті. Обви­нувачена просить надати їй побачення зі своєю матір'ю Ва-сіною Ольгою Григорівною для вирішення питання про за­прошення адвоката у справі, а також щодо встановлення опіки над її малолітньою дочкою.

Враховуючи обгрунтованість заяви обвинуваченої, на підставі ст. 12 Закону України "Про попереднє ув'язнен­ня", керуючись ст. 130 КПК України, постановив:

1. Надати обвинуваченій Васіній Ользі Володимирівні дозвіл на побачення з її матір'ю Васіною Ольгою Григорів­ною (указати її паспортні дані) у слідчому ізоляторі № 1 УВС в м. Енську (указати адресу) тривалістю до однієї го­дини під контролем адміністрації цього ізолятора.

2. Постанову для виконання і для ознайомлення з нею арештованої Васіної Ольги Володимирівни направити на­чальнику слідчого ізолятора № 1 УВС м. Енська, а також Васіній Ользі Григорівні (указати адресу її проживання).

Цей дозвіл вважається дійсним протягом семи днів з дня отримання постанови матір'ю обвинуваченої — Васіною О. Г. Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

(гербова печатка прокуратури) Постанову отримала Васіна О. Г.

-ізбсГ щхздзд тшнзждохвнсзт'зи/ шизадоньтоа щіі .і

(дата) (підпис)

* На практиці допускається оформлення надання дозволу на побачен­ня особам, взятим під варту, листом на ім'я начальника місця попередньо­го ув'язнення. Тут треба мати на увазі, що згідно з Законом України "Про попереднє ув'язнення" такий дозвіл надається не родичам чи іншим осо­бам заарештованого, а йому особисто.

Штамп прокуратури, Начальникові

дата в^ра«; Енського відділу внутрішніх

вихідний № справ м. Енська,

полковникові міліції

Мухову Г. С.

ОКРЕМЕ ДОРУЧЕННЯ¹

В моєму провадженні знаходиться кримінальна спрс за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни, скаї ника профкому Енського міськторгу, у розкраданні грон вих коштів в особливо великих розмірах.

В ході попереднього слідства встановлено, що Вг на О. В. значні суми викрадених грошей витрачала на

рортах м. Ялти.

В серпні 199_ р. вона відпочивала в санаторії "Енер тик" м. Ялти. В той час Васіна О. В. проживала в одній к наті з відпочиваючою Вдовенко Марією Степанівною, за даними, що в нас є, працює в побуткомбінаті, розтаї ваному на території м. Енська.

В порядку ст. 118 КПК України прошу провести ні

чевикладені дії:

1) установити місце проживання Вдовенко Марії ( панівни (вік приблизно ЗО років) і допитати її як свії з'ясувати такі обставини: з якого і по який час вона про вала в санаторії "Енергетик" з Васіною О. В., чи мала а торну путівку Васіна; що вона знає про її придбання, суму Васіна заплатила за путівку і кому; з ким із знайо проводила час Васіна, хто вони, де проживають, пра ють; чи відвідувала Васіна ресторани, з ким і як часто: їй відомо про наявність грошових сум у Васіної; який мала Васіна на курорті; чи не розповідала їй Васіна розкрадання профспілкових грошей, якщо так, то що с що писала їй Васіна у своїх листах.

* Окреме доручення, яке надсилається за межі України, пропон виконувати російською мовою.

2. При встановленні місцезнаходження листів 1 ної О. В. на адресу Вдовенко М. С, провести їх виїмку Зібрані матеріали на виконання даного доручення шу без затримки направити на адресу: 252000, м. Еі

вул. Енська, 13, прокуратура м. Енська, каб. 7, слідчом прокуратури Ільєнку А. Р.

Обвинувачена тримається під вартою. Справа знахо диться на контролі в Генеральній прокуратурі України. Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис

2.2. ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО

ПОСТАНОВА про притягнення як обвинуваченого

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної справи № 14-832 про розкрадання колективних грошей, які нале­жали профспілковій організації Енського міськторгу, встановив:

1. Бухгалтер Енського міськторгу Васіна О. В., будучи скарбником профкому названого торгу, в період з 199_ по 199_ рр. зловживала своїм посадовим становищем, вико­ристовуючи підроблені документи, систематично не опри­бутковувала і недооприбутковувала по касі профкому гро­шові кошти, що надходили у вигляді профспілкових внес­ків, які утримувались з працівників при видачі їм зарплати.

Із каси Енського міськторгу Васіна О. В. отримала і, не оприбуткувавши, привласнила:

20. червня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 434);

21. жовтня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 620);

12. вересня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 239);

13. жовтня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 286);

30 листопада 199 р. — (сума) (видатковий касовий

чек № 344);

6 квітня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 71);

14 червня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий ч< № 160), з них Васіна О. В. оприбуткувала по касі (сума), (сума) витратила на свої потреби:

З січня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чі № 506), з них Васіна оприбуткувала (сума), а (сума) пр власнила.

З метою приховання розкрадання (сума), Васіна підр била квитанцію про отримання із Залізничного районно відділення Ощадбанку в м. Енську профспілкових марс виправивши цифру 1109 на 1308 крб.

Крім того, Васіна О. В. систематично привласнювг великі суми профспілкових грошових коштів, які отрш вала в названому районному відділенні Ощадбанку з і точного рахунку № 119 профкому міськторгу. Маючи чеі ву книжку з використаними чеками, 2 вересня 199_ р. вс склала свідомо неправдиву заяву в районний відділ Ощ банку на одержання нової чекової книжки, в якій підрої ла підпис голови профкому Міркіна А. П. За підроблен заявою Васіна О. В. в Залізничному районному відділе Ощадбанку м. Енська отримала чекову книжку з номерг чеків від 74651 до 74676. Чеки використовувала для розк дання грошей, зокрема, отримала і привласнила: З вересня 199_ р. за чеком № 74652 — (сума). 25 вересня 199_ р. за чеком № 74653 — (сума) отрил* начебто для покупки спортивного інвентарю, але із

(сума) привласнила;

13 листопада 199_ р. за чеком № 74654 — (сума).

Напередодні ревізії 14 грудня 199_ р. Васіна О. В. за ком № 74655 отримала в названому відділенні Ощадбг (сума) і з метою приховання недостачі внесла їх в і профкому. Всього Васіна О. В. для своїх потреб вик (сума), завдавши профспілковій організації Енсь міськторгу матеріальної шкоди в особливо великих рс рах, тобто вчинила злочин, передбачений ст. 86 ^і КК.

2. Як видно із викладеного, Васіна О. В. з 199

199_ рр., будучи посадовою особою — скарбником п] кому Енського міськторгу, неодноразово з корисливю тивів, з метою викрадення грошових коштів і прихов цього злочину, займалась підробленням офіційних фі сових документів, куди вносила свідомо неправдиві Вона склала свідомо неправдиву заяву в Залізничне ра не відділення Ощадбанку в м. Енську для одержання« вої книжки, підробивши підпис голови профкому Енсько­го міськторгу Міркіна А. П., і квитанцію про отримання профспілкових марок із відділення Ощадбанку, виправив­ши цифру 1108 на 1308, одержувала гроші із цього відділен­ня Ощадбанку за незаконно придбаною чековою книж­кою, тим самим вчинила посадовий підлог, тобто злочин, передбачений ст. 172 КК України.

3. 25 грудня 199_ р. Васіна О. В. викрала із квартири своєї сусідки Зюзіної Галини Тихонівни диплом Р № 924918 про закінчення Саратовського економічного ін­ституту в 196_ р. і мала намір переробити його на своє ім'я, тобто вчинила злочин, передбачений ч. З ст. 193 КК України.

Беручи до уваги наявність достатніх доказів, які вказу­ють на вчинення злочинів Васіною О. В., керуючись стат­тями 130, 131, 132, 140, 144 КПК,

постановив:

1. Притягнути Васіну Ольгу Володимирівну, яка наро­дилась 2 вересня 195_ р., як обвинувачену, пред'явити їй обвинувачення за статтями 86^і, 172, ч. З ст. 193 КК.

2. Оголосити Васіній О. В. цю постанову і роз'яснити суть пред'явленого обвинувачення і права обвинуваченої.

3) Копію постанови негайно надіслати прокуророві.

Слідчий прокуратури м. Енська, (підпис)

юрист 2-го класу

Постанову мені оголошено 17 січня 199_ р. Суть пред'явленого мені обвинувачення роз'яснено. Роз'яснено також права обвинуваченого, я особисто з ними ознайоми­лась, вивчила зміст статей 43, 44, 46 і 142 КПК України і зробила для себе необхідні виписки.

Ознайомившись зі своїми правами і пред'явленим мені обвинуваченням, прошу не притягувати мене до відпові­дальності за привласнення (сума), одержаних мною за че­ком № 74655, оскільки я цих грошей собі не взяла, а опри­буткувала по касі профкому. Показання бажаю давати на своїй рідній російській мові, заявляю клопотання про до­пуск захисника з моменту пред'явлення мені обвинувачен­ня, я погано бачу на одне око, часто страждаю головними болями, а обвинувачення пред'явлене мені, дуже серйозне з суворою санкцією.

Обвинувачена (підпис)

ПОСТАНОВА¹ прокурора про допуск захисника до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення

м. Енськ Дата

Прокурор м. Енська, радник юстиції Перушко С. А розглянувши прохання Васіної Ольги Володимирівни, о( винуваченої за статтями 86^і, 172, ч. З ст. 193 КК Україні про допуск захисника до участі в справі з моменту пред'яі лення обвинувачення і ознайомившись з матеріалами на ваної кримінальної справи,

встановив

всі а п и и п и .

Скарбник профкому Енського міськторгу Васіна О. І зловживаючи своїм посадовим становищем і підробляю¹

фінансові документи, систематично протягом 199

199 рр. привласнювала гроші профкому, викравши всь

го (сума). Крім того, Васіна О. В. 25 грудня 199_ р. викра диплом своєї сусідки Зюзіної Г. Т. про закінчення екон

мічного інституту.

Санкція ст. 86^і КК України, за якою обвинувачуєть Васіна О. В., передбачає позбавлення волі. Обвинуваче Васіна має поганий зір, страждає на частий головний 61 раніше перебувала на обліку в психоневрологічному ді пансері, що підтверджується документами медичних заю

дів (а. с. 28—33).

Враховуючи обставини даної справи і стан здоров'я < винуваченої Васіної О. В., з метою забезпечення її прав сприяння всебічному, повному і об'єктивному ДОСЛІДЖІ ню обставин справи, керуючись ч. 1 ст. 44, п. 12 ст. '. КПК України,

постановив:

¹ Ця постанова здебільшого має історичне значення, оскільки ні законодавством передбачається участь захисника з моменту появи п рюваного.

1. Допустити захисника до участі в справі з моме пред'явлення обвинувачення Васіній О. В., про що їй п< домити.

2. Дану постанову направити слідчому прокурат м. Енська, юристу 2-го класу Ільєнку А. Р. для виконаг Про прийняте рішення повідомити голову Енської місі колегії адвокатів з метою виділення захисника для участі при пред'явленні обвинувачення Васіній О. В.

Прокурор м. Енська, (підпис)

радник юстиції

Постанову мені оголошено 17 січня

Обвинувачена Васіна О. В. (підпис)

г — ■ -гг^"л.Тг

ПРОТОКОЛ допиту обвинуваченого (із застосуванням звукозапису)

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2 класу Ільєн-ко А. Р., за участю захисника Фельдмана А. М. — члена ко­легії адвокатів м. Енська, в своєму службовому кабінеті з додержанням вимог статей 85, 85^і, 143, 145 КПК провів до­пит обвинуваченої Васіної О. В., який розпочався о 15 го­дині і закінчився о 17 годині.

Перед початком допиту обвинувачена і захисник пові­домлені про те, що буде застосовуватися звукозапис за до­помогою магнітофона "Яуза-5", феромагнітної стрічки ти­пу 6, шириною 6,55 мм, при швидкості руху 9,53 см/сек.

Обвинувачена, назвіть своє прізвище, ім'я, по батькові.

— Васіна Ольга Володимирівна. Рік, місяць, день і місце народження.

— 195_ р., 2 вересня, с. Лебеді Липівського району Енської області.

Громадянство.

— Громадянка України.

Освіта.

— Середня спеціальна, закінчила Енське торговельне училище в 196_ р.

Сімейний стан.

— Одружена, з чоловіком не проживаю. Місце роботи і посада.

— До арешту працювала бухгалтером в Енському міськ-торзі і одночасно була скарбником профкому Енського міськторгу.

Місце проживання.

• м. Енськ, вуя. Широка, 99, кв. 51. Судимість.

• Не судима.

Скажіть, обвинувачена Васіна, чи визнаєте ви себе в нуватою в пред'явленому обвинуваченні?

— Винуватою в пред'явленому мені обвинуваченні, е кладеному в постанові від 17 січня 199_р., визнаю се частково — я витратила на свої потреби профспілков грошей не (сума), а (сума).

Пропоную вам дати показання по суті обвинувачення:

— По суті пред'явленого мені обвинувачення можу сі зати те, що: проживаю я з малолітньою донькою в коопе] тивній квартирі. Оленка навчається в третьому класі і < ночасно відвідує музичну школу. Чоловік мене залиш живе з іншою жінкою. Зарплата в мене невеличка. С здоров'я — поганий. Постійно відчуваю потребу в санаті но-курортному лікуванні. Грошей не вистачало і я їх ст брати із профспілкової каси, оскільки працювала скарбі ком. Попервах я повертала їх в касу. Потім перестала вертати, бо не було де взяти. Спочатку я привласнюв незначні суми, а пізніше брала і великі, але в касу їх не вертала. В торзі був заведений порядок, згідно з яі профспілкові внески утримувались із зарплати при її од жанні. В касі профкому я отримувала ці внески за видаї вими касовими ордерами. Профком також мав свій р« нок в Залізничному районному відділенні Ощадба м. Енська, звідки можна було брати гроші за чекої книжкою, яка знаходилась у мене. Я зараз не пам'ятаю і номерів розрахункових касових ордерів, за якими одер вала гроші і не оприбутковувала їх. Але знаю, що в 199_ не здала в касу спочатку (сума), потім — (сума). В 199 витратила на свої потреби спочатку 300, а потім брала тричі по (сума). Влітку 199_ р. я одержала із каси (сум; яких взяла собі (сума), а на початку 199_ р. недооприбу вала (сума). Великі суми одержувала за чековою книж із районного відділення Ощадбанку, де був відкрити) наш профком рахунок № 119. Восени 199_ р. я за чек одержала спочатку (сума), а потім — (сума). Майже всі ші я взяла собі. Я не вважаю себе винною лише у викра ні (сума), які я одержала в районному відділенні Ощад ку перед початком ревізії в грудні 199_ р. їх я одразу вн

в касу з тим, щоб ревізори не виявили недостачі. Ці гроші * не привласнювала і ними не користувалась. Отже, в цілому я витратила на себе більше (сума). При обшукові в мене за­брали (сума).

Як вам вдавалося приховувати таку велику суму грошей?

— Ревізії у нас проводили не часто і вони були не дуже детальними. Мені довіряли. Крім того, я підробляла деякі фінансові документи. Одного разу на квитанції про одер­жання марок я виправила шляхом підчистки цифру 1109 на 1308.

Я мала також невраховану чекову книжку, яку одержа­ла за заявою, розписавшись за голову профкому Міркіна — скопіювавши його підпис на віконному склі.

На які потреби ви витрачали привласнені гроші?

— Оплачувала кооперативну квартиру. Купила меблі "Міраж". Двічі відпочивала в Ялті. Платила гроші за на­вчання дочки в музичній школі. Витрачала на повсякденні потреби, але ніколи не пиячила. В моїй квартирі п'янок не було. Я вела скромний спосіб життя, виховувала дочку.

Що ви можете сказати про викрадення диплома у су­сідки?

— Це дійсно було. В грудні 199_ р. я зайшла до Галі Зю-зіної, її вдома не було. Двері відчинила її малолітня дочка. В столі я взяла диплом про закінчення економічного інсти­туту і хотіла переробити його на своє ім'я, з тим, щоб мати можливість обіймати більш високу посаду. В своїх вчинках розкаююсь, сама прийшла з повинною.

Протокол мною прочитано, з моїх слів записано все вірно.

Обвинувачена (підпис)

Захисник,

який брав участь при допиті (підпис)

Допитав слідчий прокуратури м. Енська,
юрист 2-го класу (підпис)

Допит закінчено. Вам відтворюється повністю фоно­грама звукозапису ваших показань.

Назвіть своє прізвище, ім'я, по батькові.

— Васіна Ольга Володимирівна.

Ви прослухали звукозапис своїх показань.

Чи маєте ви які-небудь зауваження чи доповнення?

— Ні, не маю. Фонограма відображає весь хід допиту так, як він проводився.

Назвіть своє прізвище, ім'я, по батькові.

— Васіна Ольга Володимирівна.

Магнітофонна стрічка з записом показань обвинувг ної Васіної О. В. упакована в паперовий конверт, я: опечатаний сургучем, печаткою слідчого і прилучений справи.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (піді

Захисник, який брав участь при допиті

і був присутній при відтворенні звукозапису (піді

Обвинувачена (під

ПОСТАНОВА про закриття справи в частині пред'явленого обвинувачення

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го к Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної сщ за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у і ненні злочинів, передбачених статтями 86^і, 172, ч. З ст. КК України,

встановив:

17 січня 199_ р. Васіній О. В. було пред'явлено обві вачення в тому, що вона систематично розкрадала грої кошти, вчинила посадовий підлог, а також викрала диг у сусідки про закінчення економічного інституту.

Всього Васіній О. В. поставлено у вину розкрадг профспілкових коштів на суму (сума), в тому числі ви дення (сума), одержаних нею 14 грудня 199_ р. в Залізі ному районному відділенні Ощадбанку в м. Енську зг ком № 74655.

Під час попереднього слідства цей епізод пред'явле обвинувачення не підтвердився. Як видно із матер справи, указану суму Васіна О. В. одержала наперел проведення ревізії, і спочатку слідчими органами це розцінено як приховування недостачі. Проте пізніше

установлено, ЩО ГРОШІ В СУМІ (ЯКУ), ЯКІ буЛИ ПрИЗНс

для придбання спортивного інвентарю, не були опр* ковані по касі тому, що сейф з документами профі опечатали ревізори.

Таким чином, пред'явлене Васіній О. В. обвинувачення в частині привласнення (сума), отриманих нею за чеком № 74655, не підтвердилося.

На підставі викладеного, і керуючись ч. 2 ст. 141 і п. 2 ст. 6 КПК України,

постановив: Справу в частині обвинувачення Васіної Ольги Воло­димирівни в привласненні (сума), одержаних нею за чеком № 74655 14 грудня 199_ р., провадженням закрити за від­сутністю за цим епізодом в діяннях Васіної О. В. складу злочину, про що їй повідомити.

Слідчий прокуратури м. Енська, (підпис)

юрист 2-го класу

Постанова мені оголошена 19 січня 199_ р.
Обвинувачена (підпис)

"Санкціоную" Прокурор м. Енська радник юстиції (підпис) (Перушко С. А.) Дата

ПОСТАНОВА¹ про відсторонення обвинуваченого від посади

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчи­ненні злочинів, передбачених статтями 86^і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

¹ Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Пре­зидентом України, вирішується Президентом України на підставі мотиво­ваної постанови Генерального прокурора України.

З 0-08

встановив: Васіна О. В., прцюючи бухгалтером Енського міськтор­гу і одночасно будучи скарбником профкому цього торгу, зловживала своїм посадовим становищем, займалась поса­довим підлогом, підроблювала фінансові документи, си­стематично привласнювала грошові кошти профспілкової організації. Всього вона викрала (сума). Крім того, вона викрала диплом у своєї сусідки па квартирі Зюзіної Г. Т. про закінчення економічного інституту.

Беручи до уваги, що притягнена як обвинувачена Васі­на О. В., залишаючись на зазначених посадах і маючи до­ступ до бухгалтерських документів, може заважати розслі­дуванню злочинів, впливати на своїх співробітників, які є свідками у її справі, і цим самим перешкоджати встанов­ленню істини у даній справі, керуючись ст. 147 КПК, постановив:

1. Усунути обвинувачену Васіну Ольгу Володимирівну на час проведення попереднього слідства з посади бухгал­тера Енського міськторгу і скарбника профспілкового ко­мітету цього торгу.

2. Копію даної постанови направити директорові Енсь­кого міськторгу і в комітет профспілкової організації дано­го торгу для негайного виконання.

Віповідно до ст. 114 КПК України дана постанова обов'язкова для виконання.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

2.3. ЗАТРИМАННЯ 1 ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

ПРОТОКОЛ затримання підозрюваного у вчиненні злочину

м. Енськ Дата (з вказівкою години і хвилин)

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., у відповідності зі ст. 115 КПК України затри­мав громадянина України Купришка Степана Івановича, 1939 р. народження, який мешкає в м. Енську по вул. Кіль­цевій, 7, кн. ІЗ, працює начальником відділу кадрів Енсь­кого міськторгу.

Купришко С. І. був застигнутий в своїй автомашині "ВАЗь2Ш1" на обочині Кільцевої дороги в районі тарного складу № 2 громадським автоінспектором Шелестом

Дмитром Петровичем при зґвалтуванні неповнолітньої Бобко Світлани Іванівни і доставлений в міське управління міліції в 22 години ЗО хвилин, де потерпіла Бобко С. І. пря­мо вказала на Купришка С. І., як на особу, котра вчинила зґвалтування. Ці дані дають підставу для підозри Купришка С. І. у вчиненні зґвалтування, за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі.

Обставини вчиненого не виключають того, що підо­зрюваний Купришко С. І. може сховатися від слідства і бу­де перешкоджати встановленню істини у справі, що і є мо­тивом для його затримання.

Затриманому Купришку С. І. відповідно до ст. 43^і КПК роз'яснено, що він підозрюється в зґвалтуванні неповно­літньої Бобко Світлани Іванівни, тобто у вчиненні злочи­ну, передбаченого ч. З ст. 117 КК України, і що він, як пі­дозрюваний, має право давати пояснення, пред'являти до­кази, заявляти клопотання і відводи, мати захисника, вимагати перевірки прокурором правомірності затриман­ня, оскаржувати дії і рішення органів дізнання, слідчого і прокурора.

Затриманий Купришко С. І. пояснив:

"Бобко Світлану знаю як продавця. Вона давно проси­ла покатати її на автомашині. Сьогодні ми поїхали по Кіль­цевій дорозі за місто. Біля тарного складу, в автомашині, я з її згоди вступив з нею в статевий зв'язок. Потім Світлана стала кричати, нас затримали. Про те, що вона неповноліт­ня, я не знав. Прошу це врахувати. Те, що мене затримали, — непорозуміння".

Слідчий прокуратури м. Енська, (підпис)

юрист 2-го класу

Затриманий (підпис)

Письмове повідомлення про затримання Куприш­ка С. ї. як підозрюваного у вчиненні зґвалтування непов­нолітньої Бобко С. І. направлено прокуророві м. Енська, раднику юстиції Перушко С. А.

(підпис)

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

ПРОТОКОЛ

роз'яснення підозрюваному права мати захисника

м. Енськ Дата
Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу
Ільєнко А. Р., склав протокол про те, що в приміщенні За-
лізничного РУ ГУ МВС України відповідно до вимог ст. 21
КПК України роз'яснив підозрюваному Купришко Степа-
ну Івановичу 19 р. народження, затриманого (коли) при

вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 117 КК України, про право мати захисника до першого його допиту як пі­дозрюваного.

Затриманий Купришко С. І. пояснив: "Своє право ма­ти захисника до першого допиту розумію, але цим правом користуватися не бажаю, бо я ніякого злочину не вчиняв".

Протокол мною прочитаний, ніяких доповнень, заува­жень не маю.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Підозрюваний (підпис)

Прокуророві м. Енська, раднику юстиції С. А. Перушку

ПОВЩОМЛЕННЯ ПРОКУРОРУ про затримання підозрюваного у вчиненні злочину

Повідомляю, що 5 березня 199_ р. о 22 годині ЗО хв. у відповідності до ст. 115 КПК України затримав Купришка Степана Івановича, 1939 року народження, мешканця м. Енська, вул. Кільцевій, д. 7, кв. 13, працює начальником відділу кадрів Енського міськторгу за підозрою у зґвалту­ванні неповнолітньої Бобко Світлани Іванівни учениці 8-го класу середньої школи № 3 м. Енська на Кільцевій до­розі у власній автомашині "ВАЗ-2101", тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. З ст. 117 КК України.

Підставою затримання Купришка С. І. є те, що його за­став при вчиненні злочину громадський автоінспектор Шелест Д. П., і потерпіла прямо вказала на Куприш­ко С. І., як на особу, що саме вона вчинила злочин.

Мотивом затримання підозрюваного є обставини спра­ви, що вказують на те, що він може окритися від слідства і буде перешкоджати встановленню істини у справі.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу , .

„ (підпис)

Дата

Вих. №

ПОСТАНОВА про застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної спра­ви, порушеної щодо Юрченка Івана Семеновича за ознака­ми злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, встановив: Під час проведення обшуку на квартирі Юрченка І. С. було знайдено самогонний апарат і дві скляні трилітрові банки самогону. Юрченко І. С. виготовляв і зберігав його з метою збування.

Із довідки Служби по працевлаштуванню населення м. Енська видно, що Юрченко І. С. повинен виїхати в Тю­менську область на нафторозробки. Беручи до уваги мож­ливість ухилення Юрченка І. С. від слідства і перешко-дження встановленню істини у кримінальній справі, а та­кож враховуючи, що він в м. Енську має постійне місце проживання, працює в тресті їдалень водієм, раніше суди­мий не був, керуючись статтями 148—150 КПК України,

постановив: Застосувати щодо підозрюваного Юрченка Івана Семе­новича, 195_ р. народження, с. Соснівка Ольховського ра­йону Енської області, запобіжний захід — підписку про не­виїзд зі свого місця проживання в м. Енську, про що його повідомити.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Постанову мені оголошено 16 січня 199_ р.
Підозрюваний (підпис)

ПІДПИСКА про невиїзд

м. Енськ Дата

Я, Юрченко Іван Семенович, проживаю постійно в м. Енську, вул. Зелена, 5, кв. 32, даю цю підписку про те, що до закінчення попереднього слідства і судового розгля­ду кримінальної справи по обвинуваченню мене у вчинен­ні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК, зобов'язуюсь не виїжджати із вказаного місця свого проживання без дозво­лу слідчого і судових органів ї заявлятися за їх викликом. Мені оголошено, ще», коли я порушу дану підписку про не­виїзд, то міра запобіжного заходу може бути замінена на більш сувору, як про це вказано в ст. 151 КПК України.

Підозрюваний (підпис)

Підписку взяв

слідчий прокуратури м. Енська:,

юрист 2-го класу (відане)

-. : я N а о н в т о а

.'• •• і*- ч~^:'г ІЧНТШіЯИ ЬН \ррЛ1!до юін5;

ДОфІ ОЙН ДІГІ

ПОСТАНОВА про запобіжне обмеження

м. Енськ Дата

Прокурор м. Енська, радник юстиції Перушко С А., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинува­ченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 8в\ 172 і ч. З ст. 193 КК України, встановив:

слідчим прокуратури м. Енська, юристом 2-го класу Ільєнкем А. Р., порушена кримінальна справа щодо Васі­ної О. В. (дата) за ознаками зазначених злочинів.

Із матеріалів справи видно, що Васіна О. В. має намір терміново виїхати по туристичній путівці в круїз навколо Європи, чим може утруднити розслідування злочинів, вчи­нених нею, а також розгляд справи в суді.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 98^і КПК України,

постановив: 1. Заборонити Васіній Ользі Володимирівні» щодо якої порушена кримінальна справа, виїжджати за межі України до закінчення попереднього розслідування і судового її розгляду.

2. Про прийняте рішення повідомити Васіну о в ; ™ рист_ЙЧн_Уф,р_Му<„_азва), тптта^уш7^Ь Прокурор м. Енська, радник юстиції

(підпис)

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПОРУЧИТЕЛЯ

м. Енськ Дата

Я, Прокопенко Іван Сидорович, депутат Енської мі­ської ради був повідомлений слідчим прокуратури м. Енсь­ка Ільєнком А. Р. про суть кримінальної справи Васіної Ольги Володимирівни, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 86^і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, по якій обирається запобіжний захід — особиста порука і од­ним із поручителів визначено мене за згодою.

В зв'язку з чим ручаюсь за належну поведінку та явку обвинуваченої Васіної О. В. за викликом ї зобов'язуюсь при необхідності доставити її в органи слідства чи в суд на першу про те вимогу, як про це зазначено у ст. 152 КПК України.

Я також попереджений про те, що коли обвинувачена Васіна О. В. ухилиться від слідства і суду, то на мене, як по­ручителя, судом може бути накладено грошове стягнення до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в порядку, передбаченого ст. 153 КПК України.

Поручитель (підпис)

Зобов'язання прийняв

слідчий прокуратури м. Енська Щ?ясж2чго класу

(підпис)

СГОШК

"Тримання під вартою Васіної Ольги Володимирівни санкціоную"

Прокурор м. Енська, радник юстиції (підпис) (Перушко С. А.)

дата

(гербова печатка прокуратури)

ПОСТАНОВА про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчи­ненні злочинів, передбачених статтями 86^і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

встановив:

Васіна О. В., перебуваючи скарбником профкому
Енського міськторгу, за період з 20 липня 199_ р. по 3 січня
199 р. привласнила (сума) членських внесків. Розкрадан-
ня колективних коштів Васіна О. В. здійснювала, зловжи-
ваючи своїм посадовим становищем і займаючись посадо-
вим підлогом. На фінансових документах вона підробила
підпис голови профкому Міркіна А. П.

За незаконно придбаною чековою книжкою Васі­на О. В. неодноразово одержувала великі грошові суми із Залізничного районного відділення Ощадбанку м. Енська, в якому був відкритий рахунок профкому міськторгу. Знач­ні суми грошей Васіна О. В. не оприбутковувала, привлас­нювала і витрачала на особисті потреби, цим самим завда­ла колективній організації майнових збитків в особливо ве­ликих розмірах.

За даний злочин передбачено покарання у вигляді по­збавлення волі строком більше одного року. Крім того, Ва­сіна О. В. 25 грудня 199_ р. викрала з квартири своєї сусід­ки Зюзіної Г. Т. диплом про закінчення економічного ін­ституту, намагаючись переробити його на своє ім'я.

Таким чином, Васіна О. В. вчинила злочини, передба­чені статтями 86^і, 172 і ч. З ст. 193 КК України. Оскільки є достатні підстави вважати, що Васіна О. В., знаходячись на волі сховається від слідства і суду або буде перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, а також беру­чи до уваги тяжкість вчинених злочинів, керуючись стаття­ми 148-150, 155, 158, 161 КПК України,

постановив:

1. Обрати щодо обвинуваченої Васіної Ольги Володи­мирівни, яка народилась 2 вересня 195_ р. в с. Лебеді Ли-півського району Енської області, запобіжний захід у ви­гляді тримання під вартою, про що оголосити їй під роз­писку.

2. Арештовану Васіну О. В. тримати під вартою в слід­чому ізоляторі № 1 УВС м. Енська, куди і направити поста­нову для виконання.

3. Про арешт Васіної О. В. повідомити її матір і за міс­цем роботи в Енський міськторг.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Постанову мені оголошено 15 січня 199_ р.
Обвинувачена (підпис)

України.

-

Ні о

Енському міському суду з кримі­нальної справи Васіної Ольги Во­лодимирівни по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених

статтями 86^Т, 172, ч. З ст. 193 КК

СКАРГА на санкцію прокурора м. Енська на арешт обвинуваченої

м. Енськ

Дата

Прокурор м. Енська, радник юстиції Перушко С. А. за постановою слідчого прокуратури м. Енська, юриста 2-го класу Ільєнка А. Р. (дата) санкціонував арешт обвинуваче­ної Васіної О. В. на тих підставах, що вона розкрадала ко­лективне майно шляхом посадового підлогу і вкрала у своєї сусідки Зюзіної Г. Т. її диплом про закінчення економічно­го інституту, за що вона може бути позбавлена волі У по­станові про арешт обвинуваченої стверджується, що Васі­на О. В., перебуваючи на волі, скривається від слідства і су­ду або буде перешкоджати встановленню істини у справі.

Санкцію прокурора на арешт обвинуваченої Васі­ної О. В. вважаю необгрунтованою і незаконною.

Органи розслідування не мали ніяких доказів щодо то­го, що обвинувачена скривається від слідства і суду або бу­де перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі. Доказом цього є те, що Васіна О. В. з'явилася з по­винною, щиро розкаялась і сприяє розкриттю злочинів. Але всупереч вимогам ст. 148 КПК України, слідчий про­куратури домігся арешту Васіної О. В., а прокурор міста, даючи санкцію на це, ретельно не ознайомився з усіма ма­теріалами, що стали підставою для арешту, особисто не до­питав обвинувачену, а обмежився лише позначкою на по­станові слідчого про застосування запобіжного заходу у ви­гляді тримання під вартою, що він провів бесіду з обвинуваченою Васіною О. В., чим грубо порушив вимоги ст. 157 КПК України.

При дачі санкції на арешт, прокурор всупереч вимогам ст. 150 КПК України не врахував хворобливий стан здо­ров'я обвинуваченої; позитивну характеристику її особи, те, що обвинувачена має на утриманні малолітню дитину.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 236³, 236⁴ КПК України,

прошу:

Скасувати санкцію на арешт обвинуваченої Васіної Ольги Володимирівни, дану прокурором м. Енська (дата), і негайно звільнити її з-під варти.

Захисник обвинуваченої (підпис)

адвокат ЮК № ? м. Енська

ПОСТАНОВА судді про залишення скарги на арешт без задоволення

м. Енськ Дата

Суддя Енського міського суду Вдовенко Л. Р. у примі­щенні суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши скаргу за (дата) захисника обвинуваченої Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених стаття­ми 86^і, 172, ч. З ст. 193 КК України, на санкцію прокурора на її арешт, а також ознайомившись з витребуваними мате­ріалами, на підставі яких дано санкцію на арешт, заслухав­ши пояснення захисника, який підтримав свою скаргу, доводи прокурора, котрий відстоював законність і обгрун­тованість даної їм санкції на тримання обвинуваченої Васі­ної О. В. під вартою,

встановив:

Адвокат у своїй скарзі просить скасувати санкцію на арешт обвинуваченої Васіної О. В., яку дав прокурор м. Енська ^дата), на тій підставі, що санкція була дана з по­рушеннями вимог статей Ї48, 150, 157 КПК України, ос­кільки Васіна О. В. з'явилася з повинною, щиро розкая­лась і сприяє розкриттю злочинів, тому не буде скриватися від слідства і суду або перешкоджати встановленню істини у справі. У скарзі також стверджується, що при арешті Ва­сіної О. В. не були враховані стан її здоров'я, сімейний стан та позитивна характеристика, а при дачі санкції на арешт прокурор особисто не допитав обвинувачену.

Наведені доводи не дають підстав для звільнення обви­нуваченої Васіної О. В. з-нід варти.

Згідно з ст. 148 КПК питання про наявність достатніх підстав, необхідних для застосування запобіжного заходу, вирішують слідчий і прокурор. Стан здоров'я обвинуваче­ної та її сімейний стан не є перешкодою для тримання Ва­сіної О. В. під вартою, а позитивна характеристика — для скасування санкції на арешт є недостатньою. Особистий допит прокурором повнолітньої обвинуваченої при дачі санкції на її арешт відповідно до ст. 157 КПК є правом, а не обов'язком прокурора. Бесіда прокурора з повноліт­ньою особою, що заарештовується, законом не забороня­ється, тому і не є підставою для скасування запобіжного за­ходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене і беручи до уваги те, що згідно з ст. 155 КПК України до осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст. 86^і КК України, взяття під вар­ту може бути застосовано з мотивів самої тільки небезпеч­ності злочину, та керуючись ст. 236⁴ КПК України, постановив:

1. Залишити скаргу захисника про скасування санкції на арешт обвинуваченої Васіної Ольги Володимирівни без задоволення.

2. Постанову надіслати слідчому, в провадженні якого знаходиться справа, прокуророві, який дав санкцію на арешт, та адвокату, який подав скаргу.

Ця постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судця (підпис)

"З скасуванням тримання під вар­тою Зубової Ольги Володимирівни згодний"

Прокурор м. Енська (підпис),

дата, гербова печатка

ПОСТАНОВА про скасування запобіжного заходу

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Зубової Ольги Володимирівни у вчи­ненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 168 КК України, встановив

10 січня 199_ р. щодо підозрюваної Зубової О. В. був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, санкціонований прокурором м. Енська. Така міра була об­рана у зв'язку з тим, що Зубова О. В., будучи головою реві­зійної комісії об'єднаного профкому Енського міськторгу і займаючи відповідальне посадове становище, шляхом ви­магання одержала хабара у сумі (якої) і французькі духи "Шанель" від скарбника профкому міськторгу Васі­ної О. В. під час проведення в неї ревізії по касі в грудні 199_ р. Про це в прокуратурі заявила Васіна О. В. Під час обшуку на квартирі Зубової О. В. було знайдено (сума) і ду­хи "Шанель". На очній ставці з Зубовою О. В. Васіна О. В. підтвердила факт дачі їй хабара.

Таким чином підстави для арешту підозрюваної Зубо­вої О. В. спочатку були. В процесі слідства Зубова О. В. ка­тегорично заперечувала причетність до хабарництва і пояс­нювала, що Васіна О. В. її обмовила, що про наявність у неї духів вона знала раніше. Знайдені ж при обшукові гроші, назбирані для того, щоб купити одяг.

У даний час Васіну О. В. притягнуто до кримінальної відповідальності за розкрадання профспілкових грошей в особливо великих розмірах і за вчинення посадового підло­гу. Виникли сумніви в правдивості показань Васіної О. В., яка звинувачувала Зубову О. В. в хабарництві. Достатніх підстав для пред'явлення обвинувачення підозрюваній Зу­бовій О. В. в одержанні хабара немає, а встановлений деся­тиденний строк тримання під вартою закінчується.

Враховуючи викладене і беручи до уваги, що підозрю­ваній Зубовій О. В. в установлений строк обвинувачення не було пред'явлено, керуючись статтями 148, 165 КПК України,

постановив:

1. Скасувати запобіжний захід — тримання під вартою — щодо підозрюваної Зубової Ольги Володимирівни, 192_ р. народження, уродженки м. Енська Енської області, і з-під варти її негайно звільнити.

2. Дану постанову направити для негайного виконання начальникові слідчого ізолятора № 1 УВС м. Енська, а ко­пію —прокуророві м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, (підпис)

Юрист 2-го класу

Тримання під вартою Іванова Степана Сергійовича санкціоную"

-де . іуо наїм .

хл.м ' м мсффзооіі г.?-ч-^нЙШі

Прокурор м. Енська,

радник юстиції

(підпис) (ПерушкоС. А.)

нхут.■'іх<іЈуци;-.-іФ і (іоЯк/ іму-з ^ &4вді./ . -.^;:о"Шв^і

Дата

(гербова печатка прокуратури)

ПОСТАНОВА про зміну запобіжного заходу

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Іванова Степана Сергійовича у вчинен­ні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України, встановив:

Іванов С. С. ЗО грудня 199_ р., повертаючись з роботи на автомашині ВАЗ-2103 в напрямку бензоколонки, яка знаходиться на вул. Садовій, наїхав на пенсіонера Климен-ка Ігаатія Анатолійовича. Від одержаних тілесних ушкод­жень потерпілий помер.

Зважаючи на те, що Іванов С. С. доставив потерпілого до лікарні, про те, що сталося, повідомив в прокуратуру, раніше судимий не був, в м. Енську має постійне місце проживання і роботи, що явка його в прокурорсько-слідчі, судові органи може бути забезпечена підпискою про неви­їзд, щодо Іванова С. С. 2 січня 199_ р. був застосований указаний запобіжний захід.

У процесі розслідування виявилось, що Іванов С. С. во­лодів автомашиною "ВАЗ-2103" незаконно. Він 3 листопа­да Г99_ р. таємно викрав її з гаража, який належав Казаря-ну Р. М., заподіявши йому значної матеріальної шкоди. Дана крадіжка кваліфікується як злочин, передбачений ч. 2 ст. 140 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше одного року. Іванов С. С. написав листа своєму знайомому в м. Облуччя Хабаров­ського краю з проханням підшукати йому роботу.

Враховуючи тяжкість вчинених злочинів і беручи до уваги, що є достатньо підстав вважати, що обвинувачений Іванов С. С, перебуваючи на волі, може скриватись від слідства і суду або буде перешкоджати встановленню істи­ни у кримінальній справі, керуючись статтями 148—150, 155, 158, 161, 165 КПК,

постановив:

1. Змінити запобіжний захід з підписки про невиїзд що­до обвинуваченого Іванова С. С, 193_ р. народження, уродженця м. Енська Енської області, на тримання під вар-тоюц про що оголосити йому під розписку.

2. Арештованого Іванова С. С. тримати під вартою в слідчому ізоляторі № 1 УВС м. Енська, куди і направити дану постанову для виконання.

3. Про арешт Іванова С. С. повідомити його дружину, а також — за місцем роботи в Енський міськторг.

4. Копію цієї постанови направити прокуророві м..
Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, (підпис)

юрист 2-го класу

Обвинувачений (підпис)

"Тримання під вартою Захарова Миколи Петровича санкціоную"

Прокурор Енської

області, державний радник юстиції

3-го класу (підпис) (Ткач П. 1.)

Дата

(гербова печатка прокуратури)

ПОСТАНОВА про оголошення розшуку обвинуваченого і його арешт

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної спра­ви, порушеної за фактом крадіжки грошових коштів у сумі

(якої) із каси Енського міськторгу, за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 81 КК України¹, встановив:

В ніч з 3 на 4 грудня 199_ р. із каси Енського міськторгу було викрадено (сума), що залишилися від часткової ви­плати заробітної плати.

Злочинець виламав вхідні двері в касу, перепиляв пет­лю дверцят сейфа, а потім, виявивши в ящику стола ключ від сейфа, відімкнув його і викрав вказану суму.

На столі касира знайдено аркуш паперу з ненристо-йним зображенням і цинічним зверненням на адресу пра­цівників, які не одержали зарплати.

Згідно з висновком дактилоскопічної експертизи на ручці дверей в касу і на склянці виявлено відбитки пальців колишнього столяра Енського міськторгу Захарова Мико­ли Петровича, раніше судимого за злісне хуліганство. По­черкознавча експертиза показала, що цинічне звернення, залишене в касі, виконано тим же Захаровим М. П., який напередодні крадіжки заходив до касира і запитував, чи от­римав зарплату його знайомий Змієв І. Т.

24 січня 199_ р. щодо Захарова М. П. винесено поста­нову про притягнення його як обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 81 КК України, за який мо­же бути призначено покарання — позбавлення волі на строк більше одного року.

Місце перебування обвинуваченого Захарова М. П. встановити не вдалося. Із показань свідка Змієва І. Т. вид­но, що розшукуваний Захаров М. П. збирався виїхати за межі України до Казахстану. Але в аеропорту м. Енська за­реєстровано авіаквиток на прізвище Захарова М. П. до м. Енська в Україні. Таким чином, є підстави припускати, що розшукуваний Захаров М. П. знаходиться в межах України.

¹ Сумою у великих розмірах вважається така, що в 100 і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодав­ством України (Голос України. — 1992. — 6 серпня).

Беручи до уваги викладене, а також те, що обвинуваче­ний Захаров М. П. переховується від слідства і суду та пе­решкоджає встановленню істини у справі, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, керуючись статтями 138, 139, 148-150, 155 КПК України, постановив:

1. Оголосити розшук обвинуваченого Захарова Миколи Петровича, 196_ р. народження, уродженця м. Енська Енської області, раніше судимого за хуліганство, який про­живає в М. Енську, вул. Світла, 7, кв. З і продовжувати вжи­вати заходів для встановлення місця перебування обвину­ваченого.

2. При виявленні обвинуваченого Захарова М. П. не­гайно взяти його під варту і повідомити про це в прокура­туру м. Енська.

3. Дану постанову та довідку з необхідними даними про особу розшукуваного направити у відділ кримінального розшуку управління внутрішніх справ м. Енська для вико­нання.

Слідчий прокуратури м. Енська, (підпис)

юрист 2-го класу

ДОВІДКА з вказівкою необхідних даних про особу розшукуваного¹

Щодо особи розшукуваного обвинуваченого Захарова Миколи Петровича є такі відомості: народився 20 грудня 196_ р. в м. Енську Енської області, закінчив 8 класів се­редньої школи № 40 м. Енська, 15 серпня 199_ р. був засу­джений судом Енського р-ну м. Енська за ч. 2 ст. 206 КК України, звільнився з місця позбавлення волі після відбут­тя покарання в серпні 199_ р., неодружений, на військово­му облікові перебуває в Енському міськвійськкоматі, пас­порт громадянина СРСР, серія УП № 650753 одержав у ве­ресні 198_ р. в УВС м. Енська.

¹ Необхідні дані про особу розшукуваного згідно з ч. 1 ст. 139 КПК вказуються в постанові про оголошення розшуку, проте, в практиці ці дані більш детально викладаються в окремо оформленій довідці.

Зі слів очевидців, Захаров М. П. середнього зросту і статури, лоб низький, підборіддя пряме, очі сірі, брови ши­рокі, волосся на голові кучеряве, темно-русяве. На лівому боці грудей є татуїровка у вигляді дівчини з розпущеною косою, носить одяг переважно спортивного стилю, при со­бі має складаний ніж, цигарки "Столичні", хоча сам не палить.

Батьки Захарова М. П. померли. Його вітчим Марат Абдуршанов проживає десь у Криму.

Розшукуваний листувався з неповнолітньою Лисіною Галиною Федорівною, яка проживає в м. Караганда.

23 лютого 199_ р. в аеропорту м. Енська зареєстровано авіаквиток ВЖ № 716238 до м. Енська на прізвище Захаро­ва Миколи Петровича, але на посадку в літак він не з'я­вився.

В кримінальній справі є фотографія Захарова М. П., докази обставин вчинення їм злочину й інші відомості, з якими працівники кримінального розшуку можуть ознайо­митись безпосередньо у слідчого, котрий проводить розслі­дування злочинів, вчинених розшукуваним.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Дата

2.4. ДОВИТИ, ОЧИА СТАВКА ВПІЗНАННЯ

ПРОТОКОЛ допиту свідка

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу їльєнко А. Р. в своєму службовому кабінеті з 9 год. 10 хв. до Ю год. 30 хв. з дотриманням вимог ст. ст. 85, 167, 170 КПК України допитав як свідка Міркіна Анатолія Петровича, якому перед початком допиту роз'яснено його права, обов'язки та відповідальність свідка на попередньому слідстві, порядок його допиту згідно із ст. ст. 19, 68, 69, 70, 71, 85, 85^і, 85², 166, 167, 170 Кримінально-процесуального кодексу України, а саме:

Для допиту як свідок може бути викликана кожна осо­ба, про яку є дані, що їй відомі обставини, що стосуються справи, не підлягають допиту як свідок дише особи, за­значені у ст. 69 КПК України;

Свідка викликають до слідчого повісткою, телеграмою або телефонограмою і допитують в місці провадження по-

переднього слідства, а в разі необхідності — в місці його перебування;

Особа, що викликана слідчим, зобов'язана з'явитись в зазначені місце і час та дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі;

В разі неявки свідка без поважних причин, слідчий має право застосувати його привід через органи внутрішніх справ, а також за неявку до слідчого на свідка моА бути накладено грошове стягнення.

За злісне ухилення від явки до слідчого свідок несе та­кож відповідальність за ст. 185³ або 185⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення;

Свідок може бути допитаний про факти, що стосуються даної справи і зобов'язаний розповісти правду про все, що йому відомо в справі, а також про обставини, які підляга­ють встановленню по даній справі, зокрема про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного та їхні взаємостосунки.

Відповідно до вимог ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, ко­ло яких визначається законом (п. 11 ст. 32 КПК України), а саме: батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки. Зазначені особи не звільняються за відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Додатково мені слідчим роз'яснено:

що мої показання як свідка та відповіді на поставлені мені питання в протоколі викладаються від мого імені і в першій особі і по можливості дослівно;

що мені, на моє прохання, може бути надана можли­вість особисто написати свої показання в присутності слід­чого, про що робиться відповідний запис у протоколі;

що по закінченні складання протоколу допиту слідчий пред'явить мені протокол для прочитання, чи на моє про­хання слідчий може зачитати мені протокол уголос;

що при проведенні допиту за рішенням слідчого може застосовуватися звукозапис, кінозйомка або відеозапис, про що робиться відповідний запис у протоколі;

що я маю право просити слідчого про внесення допов­нень і поправок у протокол. Ці доповнення і поправки за­носяться до протоколу слідчим;

що протокол підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні при допиті. Якщо протокол написано на де­кількох сторінках, свідок підписує кожну сторінку окремо. Якщо свідок через фізичні вади або з інших причин не мо­же особисто підписати протокол, то для підписання прото­колу запрошується стороння особа;

щодо протоколу можуть бути додані фотознімки, мате­ріали Звуко-, відео- або кінозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст;

що згідно зі ст. 19 КПК України судочинство прово­диться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості, але якщо я не володію мовою, якою про­водиться судочинство, то маю право давати показання, за­являти клопотання, робити заяви рідною мовою і користу­ватися послугами перекладача.

Мене попереджено про кримінальну відповідальність як свідка за зав ідо мо неправдиві показання за ст. 178 Кри­мінального кодексу України та про кримінальну відпові­дальність за відмову свідка від дачі показань за статтею 179 Кримінального кодексу України, із змістом яких я ознайо­мився особисто.

Свідок (підпис)

Одночасно мене попереджено про мій обов'язок не розголошувати без дозволу слідчого будь-яких даних попе­реднього слідства і якщо з моєї вини будуть розголошені дані попереднього слідства, то я нестиму кримінальну від­повідальність за ст. 181 Кримінального кодексу України, з якою я ознайомився особисто.

Свідок (підпис)

Роз'яснення мені зрозумілі, я бажаю давати показання українською мовою.

Свідок (підпис)

Особа свідка встановлюється за паспортом громадянина СРСР, серії УІУ-РУ № 440557, виданий відділом внутрішніх справ Енського райвиконкому м. Енська 5 лютого 198_ р. На паспорті є відбиток штампу "Громадянин України".

Свідок про себе повідомив:

1. Прізвище, ім'я, по батькові: Міркін Анатолій Петрович

2. Дата народження: 6 червня 193_ року

3. Громадянство: громадянин України

4. Національність: росіянин

■

5. Освіта: вища юридична, закінчив Харківський юри­дичний інститут в 196_ р.

6. Місце роботи, посада, рід занять: Енський міськторг, голова профкому

7. Місце проживання: м. Енськ, вул. Енська, д. 32, кв. 6
Міркіну А. П. повідомлено, що його викликали як свід-
ка у справі Васіної О. В., обвинуваченої в розкраданні кош-
тів. Міркін А. П. як свідок попереджений про обов'язок
розповісти все, що йому відомо у справі.

На запитання, в яких стосунках він знаходиться з обви­нуваченою Васіною О. В., свідок Міркін А. П. відповів: в нормальних, службових. На пропозицію дати показання про факти, які стосуються даної справи, свідок Мір­кін А. П. попросив дозволу особисто викласти показання в письмовому вигляді в присутності слідчого.

Показання свідка Міркіна А. П.:

Я, Міркін Анатолій Петрович, знаю Васіну Ольгу з 198_ р. по спільній роботі в міськторзі. Як скарбник профкому вона працювала, на перший погляд, сумлінно. Мені як го­лові профкому ніколи не скаржилась на недостачу грошей у касі. Про те, що у Васіної була запасна, незаконно одер­жана чекова книжка, я нічого не знав. Вона одержала її в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська без мого відома, підробивши в заяві до відділення Ощад­банку мій підпис. Про привласнення Васіною профспілко­вих внесків мені нічого не відомо.

На засіданні профкому скарбник Васіна звітувала про свою роботу приблизно раз на квартал, що відображено в протоколах. Ми їй довіряли. Перед виборами нового проф­кому ревізійна комісія перевірила роботу каси. Недостачі грошей не виявлено, а чому — не знаю. Мабуть, перевірка проводилась поверхово. Привласнення грошей виявили лише ревізори із об'єднаного профкому торгу. Акт ревізії ми направили до прокуратури. Більше пояснити нічого не можу.

Написано мною власноручно (підпис)

Свідок.

Запитання. Що ви можете сказати стосовно особи об­винуваченої Васіної?

Відповідь. Наскільки мені відомо, з її слів, вона з чоло­віком не жила, хоча перебувала в зареєстрованому шлюбі.

На роботі поводила себе екромно, виховувала дочку, яка займалась музикою. Васіна за собою стежила, носила доро­гий одяг. В останній час вона носила норкову шапку і нату­ральну шубу. Дома у неї я ніколи не був. Близьких подруг на роботі Васіна не мала.

Запитання. Що вам відомо про крадіжку диплома про закінчення інституту, яку вчинила Васіна?

Відповідь. Про це мені нічого не відомо. Одного разу Васіна говорила: добре було б закінчити інститут.

Відповіді на запитання слідчого мною прочитано, з мо­їх слів записані вірно. Доповнень і зауважень не маю.

Свідок (підпис)

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

:Л ■.А &вїудЗ/ ^^аавнявдайюП

ПРОТОКОК допиту потерпілого

м. Енськ Дата

Допит розпочато о ї(Кй год., закінчено о М>-й год. 45 хв.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р. в своєму службовому кабінеті допитав потер­пілу з додержанням вимог статей 85, 167, 17®, 171 КПК Ук­раїни.

Особу потерпілої встановлено за паспортом громадя­нина СРСР, серії УП РУ № 430*33, виданим відділом внут­рішніх справ Енського райвиконкому м. Енська 10 люто­го 19Ф_ р. на паспорті є відбиток штампу "Громадянин України".

1. Прізвище, ім'я, по батькові — Зюзіна Галина Тихо-
нівна.

2. Вік — 45 років.

3. Громадянство — громадянка України.

4. Національність — росіянка.

5. Освіта — вища, закінчила Саратовський економіч­ний інститут.

6. Місце роботи, посада — Енський металургійний за­вод, економіст планового відділу.

7. Місце проживання — ш. Енськ, вул. Крайня, 12, кв. 4. Зюзіну Г. Т. попереджено про кримінальну відпові­дальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 178 КК України.

(підпис потерпілої)

Інші права та обов'язки потерпілого роз'яснені при ви­знанні Зюзіної Г. Т. потерпілою.

На запитання про те, в яких стосунках вона знаходить­ся з обвинуваченою Васіною О. В., потерпіла Зюзіна Г. Т. заявила, що стосунки у неї з сусідкою Васіною О. В. були нормальні, поки та не вкрала її диплом.

Потерпілій запропоновано розповісти все, що їй відомо у справі.

Зюзіна Г. Т. дала такі показання.

Васіну Олю знаю з моменту вселення в квартиру, тобто з грудня 198_ р. Двері наших квартир знаходяться поруч. По-сусідськи заходили одна до одної в гості, але не дуже дружили. Про те, що я закінчила економічний інститут, во­на знала з моїх слів. Документи я зберігаю в шухляді пи­сьмового стола. Васіна це бачила, коли заходила до мене. Одного разу вона попросила мене показати свій диплом, сказала, що також хотіла б поступити до інституту. Це було восени І99_ р. 26 грудня 199_ р. я хотіла зняти копію дип­лома та не змогла цього зробити. Моя десятирічна дочка Оленка сказала, що вчора заходила тьотя Оля і комусь від нас подзвонила по телефону, який завжди стоїть на моєму письмовому столі. Про те, що не стало диплома, я повідо­мила в міліцію, висловивши припущення, що його могла взяти сусідка Васіна, оскільки вона напередодні крадіжки була ш мою відсутність в квартирі. Моє припущення пізні­ше підтвердилося. Свій диплом я бачила в міліції, куди з'явилась за викликом.

Запитання. Що ви можете розповісти про особу Васі­ної О. В.?

Відповідь, Я ніколи не думала, що вона може таке учи­нити. Останнім часом Васіна з чоловіком не жита. Я часто бачила, як до неї заходили невідомі мені чоловіки. Видно було, що в квартирі вони пиячили. Чоловіки виходили ку­рити в коридор і знову повертались в квартиру. П'яною я її ніколи не бачила.

Запитання. Які меблі в квартирі Васіної О. В.?

Відповідь. В останній час у неї були імпортні меблі, зда­ється, "Міраж". Вартості їх я не знаю. Вона говорила, що купила їх в магазині через знайому, яка працює в ресторані "Бригантина".

Протокол мною прочитаний, зауважень немає. Пока­зання з моїх слів записано правильно.

Потерпіла (підпис)

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

ПРОТОКОЛ очної ставки

м. Енськ Дата

Очна ставка розпочата о 9-й год., закінчена о 10-й год.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р. в своєму службовому кабінеті з додержанням вимог статей 172, 173 КПК України провів очну ставку між раніше допитаними потерпілою Зюзіною Галиною Тихо-нівною (а. с. 46—47) і обвинуваченою Васіною Ольгою Во­лодимирівною (а. с. 24—28), оскільки в їх показаннях є протиріччя стосовно способу життя Васіної О. В. Усунути їх важливо для характеристики її особи, обставин витрат нею викрадених грошей.

Потерпіла Зюзіна Г. Т. попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

(підпис)

На запитання, чи знають допитувані одна одну і в яких стосунках знаходяться, викликані на очну ставку показали:

потерпіла Зюзіна Г. Т.: Васіну Ольгу Володимирівну, що сидить переді мною, знаю як сусідку за місцем прожи­вання. Відносини у нас нормальні; особистих рахунків між нами немає;

обвинувачена Васіна О. В.: переді мною сидить Зюзіна Галина Тихонівна. Я її знаю як сусідку по будинку. Відно­сини у нас були хороші. Особистих рахунків між нами не було.

— Потерпіла Зюзіна Г. Т., вам пропонується дати пока­зання про спосіб життя сусідки Васіної О. В.

Потерпіла Зюзіна Г. Т.: знаю, що Васіна О. В. прожива­ла в трикімнатній квартирі з чоловіком і малолітньою доч­кою. Будинок наш кооперативний. Приблизно два останні роки я не бачила, щоб чоловік Васіної приходив додому. Вона мені говорила, що він з ними не живе. Причини не знаю. Неодноразово бачила, як у вечірній час до Васіної приходили не знайомі мені чоловіки. З усього було видно, що вони в квартирі пиячили: виходили у коридор покури­ти, а потім знову заходили в квартиру. Саму Васіну п'яною не бачила ніколи. В її квартирі я також бачила імпортні меблі — з виду дорогі, а також кольоровий телевізор.

Одягалась Васіна добре, мала натуральну шубу, норко­ву шапку. За які гроші вона це купляла, сказати не можу.

— Обвинувачена Васіна О. В., вам пропонується дати по­яснення щодо показань потерпілої Зюзіної Г. Т.

Обвинувачена Васіна О. В.: не можу повністю підтвер­дити показання сусідки Зюзіної. Це неправда, що я пиячи­ла з чоловіками в квартирі, що до мене вони не раз заходи­ли вживати спиртні напої. Іноді у мене бував двоюрідний брат Тітов Василь, який працює таксистом. Ніяких п'янок не було. Меблі і інші товари купляла за гроші, які брала в касі профкому за місцем роботи. Про це я уже говорила на слідстві.

— Потерпіла Зюзіна Г. Т., опишіть зовнішній вигляд осіб, які приходили на квартиру Васіної пиячити.

Потерпіла Зюзіна Г. Т.: найчастіше я бачила у Васіної чоловіка середнього зросту, років тридцяти, кавказького типу, волосся і очі темні, ніс з невеликою горбинкою. Одягнений був здебільшого в джинсові штани, піджак си­нього кольору спортивного покрою. Чому Васіна не при­знається, що до неї приходили цей й інші чоловіки, сказати не можу. Не знаю.

— Обвинувачена Васіна О. В., чи підтверджуєте ви пока­зання Зюзіної?

Обвинувачена Васіна О. В.: показання Зюзіної не під­тверджую.

На запитання, чи будуть у допитуваних запитання одна до одної, потерпіла Зюзіна Г. Т. і обвинувачена Васіна О. В. відповіли заперечливо.

Протокол очної ставки мною прочитано. З моїх слів за­писано правильно, доповнень і зауважень до протоколу не маю.

(підпис потерпілої)

Протокол очної ставки мною прочитаний. Показання з моїх слів записані вірно. Доповнень до протоколу не маю.

(підпис обвинуваченої)

Очну ставку провів слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

сионк'п унісши умвО .^итяввя а чїшдшбє уаоке мгтоп ь ,кт

ІНТО.ОПМЇ ШШРйд ЖОЗБТ Н ІОНТЯБЯХ ЇЇ а .НІЮЯІН зн

•яоеіажзт йнаосіоапох тат Ј ,пс*}ог; удна є — іг.сЬм

ПРОТОКОЛ про пред'явлення особи для «пізнання і йото наслідки

м. Енськ Дата

Впізнання розпочато о 10-й год., закінчено об 11-й год.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., в своєму службовому кабінеті при природно­му освітленні з додержанням вимог статей 174, 176 КПК України в присутності понятих Яковлєва Миколи Іванови­ча, який проживає в м. Енську, вуя. Цементна, 3, кв. 1, і Коновалової Раїои Григорівни, яка проживає в м. Енську, вуя. Цементна, 3, кв. 5, пред'явив для впізнання потерпілій Зюзіній Галині Тихонівні 193_ р. народження, яка прожи­ває в м. Енську, вуя. Крайня, 12, кв. 4, раніше допитаній про зовнішність і прикмети особи, що впізнавалась (а. с. 48—49), таких осіб, які не мають різких відмінностей в зовнішності та одягові:

1. Акопяна Григорія Федоровича 195_ р. народження, середнього зросту, худорлявого, волосся чорне, кучеряве, очі темно-сині, ніс з горбинкою, вдягненого в джинсовий костюм синього кольору, піджак спортивного покрою, че­ревики темні, проживає в м. Енську, вул. Гагаріна, 6, кв. 23.

2. Фурлузані Ігоря Пантелеймоновича 195_ р. народ­ження, худорлявого, волосся темне, хвилясте, очі темно-

Зауважень і доповнень немає. Все записано вірно.
Впізнаюча	(підпис)
Впізнаний	(підпис)
Особи, які впізнавались	(підпис)
	(підпис)
Поняті	(підпис)
	(підпис)
Слідчий прокуратури м. Енська,	(підпис)
юрист 2-го класу

ПРОТОКОЛ про пред'явлення предмета для впізнання і його наслідки

м. Енськ Дата

Впізнання

розпочато о 9-й год., закінчено о 9-й год. 45 хв.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р. в своєму службовому кабінеті при природно­му освітленні з додержанням вимог статей 175, 176 КПК України в присутності понятих Семенової Лариси Ігорів­ни, яка проживає в м. Енську, вул. Колодязьна, 93, кв. 50, і Шевчука Андрія Борисовича, який проживає в м. Енську, вул. Колодязьна, 92, кв. 6, представив для впізнання свід­кові Юрчуку Івану Семеновичу 195_ р. народження, який проживає в м. Енську, вул. Локомотивна, 3, кв. 5, раніше допитаному про ознаки представленої для впізнання дру­карської машинки і про обставини, при яких він її бачив (а. с. 50—51), такі три канцелярські друкарські машинки:

1. Друкарську машинку з розвернутою кареткою "Образ-цовая Ундервуд" чорного кольору з російським шрифтом.

2. Друкарську машинку з розвернутою кареткою типу "Ундервуд", на щитку якої назва машинки стерта, темно-сірого кольору з російським шрифтом.

3. Друкарську машинку "Ундервуд" чорного кольору з російським шрифтом.

На пропозицію слідчого поняті на свій розсуд прикрі­пили до друкарських машинок номерки 1, 2, 3 і розмістили їх на столі в один ряд. Потім слідчий по телефону запросив із кімнати для відвідувачів Юрчука І. С, попередив його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправ­дивих показань, а також за відмову від дачі показань.

(підпис свідка)

Учасникам пред'явлення для впізнання роз'яснено право робити зауваження і доповнення, які підлягають за­несенню до протоколу, а понятим, крім того, — обов'язок засвідчити достовірність записів у протоколі представлен­ня для впізнання, передбачений ст. 127 КПК України.

Слідчий пропонує впізнаючому вказати на друкарську машинку, яку він може впізнати, і пояснити, за якими оз­наками він її впізнав.

Оглянувши представлені друкарські машинки, свідок Юрчук І. С. заявив: "Друкарську машинку з номером 2 я не раз бачив у квартирі Васіної Ольги Володимирівни. Впіз­наю її по назві — "Образцовая Ундервуд", по конструкції, кольору, шрифту, перевернутій літері "Е" на клавіші, під­фарбованому чорною фарбою корпусові".

На прохання учасників впізнання слідчий зачитав про­токол вголос.

Все записано вірно. Зауважень і доповнень немає.
Впізнаючий (підпис)

Поняті (підпис)

(підпис)

Слідчий прокуратури м. Енська, (підпис)

юрист 2-го класу

ПОСТАНОВА про привід свідка

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню Васіної Ольги Володимирівни у вчи­ненні злочинів, передбачених статтями 86^і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

встановив:
Свідок Юрчук Іван Семенович 195_ р. народження по-
вістками викликався в прокуратуру для проведення впі-
знання на 9 год. 15 січня і повторно на 10 год. 19 січня
199 р. За викликами не з'являвся, від отримання повіс-
ток відмовляється, співробітнику мшіції заявив, що у нього немає часу вдруге йти до прокуратури через те, що його уже допитували.

Беручи до уваги, що свідок Юрчук І. С. без поважних причин не виконує своїх обов'язків щодо явки до слідчого і керуючись вимогам ч. 2 ст. 70, ст. 130 КПК України, постановив:

1. Відносно свідка Юрчука Івана Семеновича, який проживає в м. Енську, вул. Локомотивна, 3, кв. 5, застосу­вати привід до прокуратури м. Енська на 9 год. 23 січня 199 р. в кабінет № 3 до слідчого Ільєнка А. Р.

2. Постанову для виконання надіслати начальнику від­ділу внутрішніх справ м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, (підпис)

юрист 2-го класу

Дана постанова мені оголошена 20 січня 199_ р.
Свідок (підпис)

2.5. ОБШУК, ВИЇМКА, НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ, ПРОСЛУХОВУВАННЯ ПЕРЕГОВОРІВ

Проведення обшуку санкціоную

Прокурор м. Енська, радник юстиції

Перушко С. А. (підпис)

ПОСТАНОВА про проведення обшуку

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу
Ільєнко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної спра-
ви, порушеної за ознаками статей 86^і і 172 КК України,
встановив:
Протягом 199_ — 199_рр. скарбник профкому Енсько-
го міськторгу Васіна О. В. систематично привласнювала
колективні гроші шляхом посадового підлогу і неоприбут-
кування всіх сум, які надходили в касу профкому. Всього
Васіна О. В. викрала більше крб.