ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Лабораторна робота № 1 Вивчення системи одиничних показників якості промислової продукції

Лабораторна робота № 2 Дослідження показників якості продукції

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 Вивчення порядку роботи з нормативними документами (база, вибір за їх назвою, тематикою, типи)

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 Складання технічних умов на продукцію, процес, послугу

ЛАБОРАТОРНа РОБОТА № 5 Вивчення порядку сертифікації продукції, вибір і опис схеми сертифікації

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6 Розроблення основоположних документів системи управління якістю

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7 Вивчення порядку сертифікації системи управління якістю на виробництві

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8 Акустичний контроль якості виробів і конструкцій

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9 Електричний контроль якості виробів і конструкцій

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10 Магнітний контроль якості виробів і конструкцій

лабораторна робота № 11Радіаційний контроль якості

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ




ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Питання забезпечення якості продукції в умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності є домінуючою економічною проблемою для всіх країн світу. Успіх організації чи підприємства на зовнішньому або внутрішньому ринку цілком залежить від якості їх продукції, робіт чи послуг. Без докорінного поліпшення якості продукції не може бути ефективно вирішена жодна значна наукова, виробнича чи соціальна проблема.

Підвищення якості продукції – задача довгострокова і безперервна. Економічні перетворення, що відбуваються в Україні, необхідність інтеграції її промисловості у світову систему, торгівельні інтереси, вимоги екології і безпеки вимагають принципово нового відношення до якості. З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, навпаки, вирішувати її традиційними методами контролю якості готової продукції неможливо. Тому, як основний засіб створення конкурентоспроможної продукції розглядаються саме системи менеджменту якості.

Все вищезазначене викликає гостру потребу в кваліфікованих спеціалістах в сфері управління якістю. Якими б досконалими не були виробництво, технологія чи система управління, за всім цим стоїть людина з її бажанням чи небажанням, умінням чи невмінням працювати якісно.

У промислово розвинених країнах світу навчанню методам управління якістю приділяється значна увага. Широко розвинене навчання у вищих учбових закладах, існують інститути з підвищення кваліфікації спеціалістів, аспірантури для підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. Крім того зацікавленість у підвищенні кваліфікації персоналу виявляють самі фірми і організації, з цією метою витрачаються значні кошти. На фірмах розробляються самостійні програми з навчання, які поєднують теоретичні і практичні аспекти якості. На багатьох мовах видається література з питань якості і систем управління якістю, в якій висвітлюються усі новітні досягнення і зміни в цій сфері. Створюються умови, за яких мати високу кваліфікацію і постійно її підвищувати вважається дуже престижно.

Метою стандартизації є створення оптимальних умов життєдіяльності людини. Саме тому таким важливим у цьому плані є взаєморозуміння й співпраця всіх зацікавлених сторін - розробників стандартів, їх прямих і непрямих користувачів і суспільства загалом.

Основні цілі стандартизації були сформовані Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) і були спрямовані на вирішення проблем за чотирма напрямками:

1) максимальна економія ресурсів на всіх етапах життєвого циклу продукції і в процесі товарообміну;

2) захист інтересів споживача через стабільне забезпечення заданого рівня якості на всіх етапах життєвого циклу продукції і послуг;

3) безпека праці, охорона здоров’я населення і захист довкілля;

4) спілкування і порозуміння між зацікавленими сторонами.

Важливим елементом у системах управління якістю випробів і конструкцій є стандартизація – нормотворча діяльність, яка находить найбільш раціональні норми, а потім закріплює їх у нормативних документах типу стандартів, інструкцій, методик і вимог до розроблення продукції, тобто це комплекс засобів, які встановлюють відповідність стандартам.

Курс “Основи метрології, стандартизації і контролю якості” призначений для підготовки спеціалістів насамперед, в сфері якості і систем управління якістю. Передбачається, що менеджер з якості – це професіонал широкого профілю, який володіє основами стандартизації, сертифікації і випробувань продукції, основами управління і маркетингу, запасом економічних знань і питаннями бухгалтерського обліку. Крім того він повинен володіти методами математичної статистики, принципами сучасного управління якістю, знати законодавчу і нормативну базу якості.

Тривалість лабораторних занять, згідно робочого плану 30 аудиторних годин, наведено в таблиці 1.


Таблиця 1 – Тривалість лабораторних робіт



Для студентів напряму підготовки «Нафтогазова справа» з Частини 1- лабораторні роботи № 1 по № 6, а з Частини 2 – лабораторні роботи № 1, № 2, № 4, № 5, № 6, № 8, № 9,

№ 11. Загальна кількість – 36 год.

А для студентів напряму підготовки «Зварювання» з Частини 1 – лабораторні роботи № 4 по № 8, а з Частини 2 - лабораторні роботи № 4 і № 6. Загальна кількість - 18 год.


ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
На першому занятті викладач повідомляє студентам план виконання лабораторних робіт, кількість балів за лабораторні роботи, строки їх виконання і захист, рекомендує їм необхідну літературу, знайомить з прийнятою методикою проведення робіт, а також з дією різних технічних засобів.

Окрім того, на першому занятті особисто викладачем проводиться інструктаж з техніки безпеки. Після проведення інструктажу студенти обов'язково підтверджують підписами знайомство з правилами техніки безпеки і зобов'язання не порушувати встановлені правила у спеціальному журналі.

Перед виконанням кожної лабораторної роботи викладач опитує студентів, із змістом самої роботи, так із методикою її виконання. Непідготовлені студенти не допускаються до виконання лабораторної роботи, а вивчають в аудиторії не засвоєний ними матеріал з рекомендованої літератури. Окрім того, до виконання лабораторної не допускаються студенти, які не мають належним чином оформленого протоколу перед виконанням роботи.

Після дозволу на виконання лабораторної роботи студент виконує її згідно з планом проведення. Якщо в процесі роботи обладнання працює неправильно, він зобов'язаний знайти причину і усунути її, дотримуючись правил техніки безпеки. Після виконання лабораторної роботи експериментальні дані, отримані під час виконання роботи, підписуються викладачем.

Захист протоколів лабораторних робіт проводиться на лабораторних заняттях, консультаціях, під час самостійної роботи студентів, під контролем викладача.

Протоколи усіх робіт зберігаються у студента до виконання останньої роботи, після чого доповнюються загальною анотацією, змістом і резюме. Протоколи робіт можуть використовуватись студентом під час підготовки до заліку, після чого вони здаються викладачеві.

Протоколи лабораторних робіт оформляються в зошиті і повинні включати в себе титульний лист, мету роботи, короткі теоретичні відомості, хід роботи, результати експериментальних досліджень, необхідні розрахунки і графіки, висновки з роботи. Бажаним є використання обчислювальної техніки для опрацювання результатів експериментальних досліджень.


Лабораторна робота № 1
1 Вивчення системи одиничних показників якості промислової продукції
Мета заняття: вивчення номенклатури показників якості промислової продукції. Набуття навичок класифікації і визначення одиничних показників якості продукції.

Прилади і обладнання: нормативні документи на прилади і обладнання, персональний комп’ютер.

Тривалість: 2 год.
Основні теоретичні положення
Якість продукції - сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, які надають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби (ІСО 8402-86 Якість. Словник).

Кожен показник якості, як кількісна характеристика однієї із властивостей об'єкта, який повинен відображати здатність цього об'єкта задовольняти суспільні потреби в конкретних умовах. Таким чином, під час формування (введення) будь-якого показника якості необхідно враховувати наступні компоненти якості:

- суспільна потреба;

- конкретні умови;

- об'єкт;

- ступінь задоволення потреби.

Показник якості повинен давати відповідь на питання: якою мірою даний об'єкт (явище) має властивість (здатність) задовольняти суспільну потребу (інтерес, цінність)?

Номенклатура показників якості

Для того щоб оцінити рівень якості, необхідно використовувати відповідну номенклатуру показників. Показники якості поділяються на такі групи:

1) Показники призначення характеризують властивості продукції (послуг), що визначають основні функції, для виконання яких вона призначена, і що обумовлюють область її застосування.

Група поділена на чотири підгрупи:

- класифікаційні показники;

- показники функціональні і технічної ефективності;

- конструктивні показники;

- показники складу і структури.

2) Показники надійності характеризують властивості безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності і зберігання.

Група поділена на чотири підгрупи:

- показники безвідмовності;

- показники довговічності;

- показники ремонтопридатності;

- показники зберігання.

3) Показники технологічності характеризують сукупність властивостей конструкції продукції, що визначає її пристосованість до досягнення оптимальних витрат під час виробництва, експлуатації і ремонту для заданих показників якості продукції, обсягу її випуску і умов виконання робіт.

4) Показники уніфікації характеризує ступінь використання в продукції стандартизованих виробів і рівень уніфікації складових частин виробів.

5) Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції, вони важливі для визначення її конкурентоспроможності.

6) Ергономічні показники характеризують систему «людина - виріб» (або «Людина - машина») з позицій людини, як би дають їй «людський вимір», і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних і психологічних властивостей людини, що проявляються у виробничих і побутових процесах.

Група поділяється на наступні підгрупи:

- антропометричні;

- гігієнічні;

- фізіологічні та психофізичні;

- психологічні.

Гігієнічні показники визначають відповідність виробу гігієнічним умовам життєдіяльності і працездатність людини. Сюди відносять показники рівнів: освітленості, температури, вологості, тиску і т. д.

7) Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання.

Ця група включає наступні підгрупи показників:

- інформаційної виразності;

- раціональної форми;

- цілісності композиції;

- досконалості виробничого виконання і стабільність товарного ряду.

Показники інформаційної виразності визначають здатність виробу виражати своєю формою естетичне уявлення і культурні норми, що склалися в суспільстві. У цю підгрупу входять показники: знаковості, оригінальності; стильової відповідності; відповідності моді.

Показники цілісності композиції визначають єдність частин і цілого, ефективність використання професійно-художніх засобів, для створення повноцінного композиційного рішення, обмежений взаємозв'язок елементів форми виробу і його узгодженість з ансамблем інших виробів.

8) Показники транспортабельності - характеризують властивості продукції, до переміщенням в просторі, що не супроводжується її використанням або споживанням. До показників транспортабельності відносяться:

- середня трудомісткість підготовки одиниці продукції до транспортування;

- середня вартість пакування продукції;

- середня вартість перевезення одиниці продукції на один кілометр шляху;

- середня тривалість розвантаження продукції тощо.

9) Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, що виникають під час споживання продукції або її експлуатації.

10) Показники безпеки характеризують властивості продукції, що обумовлюють безпеку людини під час споживання чи використання продукції. До цієї групи відносять:

- ймовірність безпечної роботи людини протягом певного часу;

- час спрацювання захисних пристроїв опору ізоляції струмовідних частин.

11) Економічні показники характеризують витрати на розроблення, виготовлення, експлуатацію або споживання продукції.

Характеристики показників якості

Основними характеристиками показників якості є кількісна і якісна характеристика. Показники якості мають розмірність або можуть бути безрозмірними. Кількісною характеристикою показника якості є їх розмір, який потрібно відрізняти від значення - вираження розміру в певних одиницях. Якісною характеристикою показника якості є розмірність. Якщо показник якості є безрозмірним, то кількісною характеристикою є бал. Значення показників якості можуть бути, як абсолютними, так і відносними. Абсолютні значення мають розмірність, а відносні - безрозмірні.

Показники якості поділяються на одиничні і комплексні. Одиничні показники відносяться до однієї з властивостей продукції, що визначають якість, а комплексні - відразу до декількох.


Порядок виконання роботи
1) Вибрати об’єкт експертизи із заданого переліку (табл. 1.1).

2) Сформувати одиничні показники якості.

3) Визначити міри показників якості (в одиницях фізичних величин або у безрозмірних одиницях, балах)

4) Результати оформити у вигляді табл.1.2 і зробити висновки.
Таблиця 1. 1 – Типові об’єкти експертизи



Таблиця 1. 2- Оформлення результатів



Запитання до самоконтролю
1.1) Які існують основні ряди показників якості продукції?

1.2) Чому показники призначення продукції важливіші, ніж економічні показники?

1.3) Яким чином встановлюються безрозмірні показники якості продукції?


Лабораторна робота № 2
2 Дослідження показників якості продукції
Мета заняття: ознайомлення з теоретичним прогнозуванням результатів контролю якості. Набуття навичок з чисельних задач розрахунку показників якості продукції

Прилади і обладнання: нормативні документи на прилади і обладнання, персональний комп’ютер.

Тривалість: 4 год.
Основні теоретичні відомості
Відповідно до ГОСТ 15467 якість продукції – сукупність характеристик продукції, що зумовлюють її придатність задовольняти встановлені і передбачені потреби.

Будь-яка міра якості повинна допомогти нам дати відповіді на наступні запитання:

1) Чи відповідають параметри виробу вимогам споживачів?

2) Чи відповідає виріб усім нормативним і юридичним документам?

3) Чи переважає виріб товари-конкуренти?

Метою цієї роботи є оцінка рівня якості продукції. У нашому випадку будемо оцінювати рівень якості холодильних агрегатів різних моделей.

Рівень якості продукції – це будь-яка кількісна оцінка, отримана шляхом порівняння спостережуваних значень із заданими.

Опис об’єкту дослідження і технологічних особливостей

Відповідно з метою роботи слід виконати оцінювання якості наступних моделей холодильних агрегатів: A, B, C, D, E. Їх технічні характеристики (одиничні показники якості) наведені в табл. 2.1

Всі розглянуті моделі холодильних агрегатів призначені для зберігання продуктів в охолодженому і замороженому стані, приготування харчового льоду і охолодження напоїв у побуті. Конструкція холодильних агрегатів постійно вдосконалюється, тому аналізовані моделі мають відмінності в технічних характеристиках, дизайні і зручності використання.
Таблиця № 2. 1 - Одиничні показники якості



Наприклад, холодильний агрегат моделі D у порівнянні з іншими моделями має ряд елементів комфортності:

- можливість перенавішування дверей на протилежне відкривання;

- можливість перестановки полиць і бар'єрів по висоті з інтервалом 50мм;

- обмеження кута відкривання дверей холодильної камери;

- наявність автоматичного танення випарника холодильної камери і видаленні талої води за межі холодильника з подальшим випаровуванням.

До всіх моделей холодильних агрегатів встановлюються однакові вимоги з техніки безпеки, виробники подають відповідні рекомендації відповідно до догляду за холодильним агрегатом, а також правила його зберігання.

Оцінка рівня якості продукції

Оцінювання рівня якості продукції, зокрема холодильних агрегатів, будемо здійснювати методами, прийнятими в кваліметрії.

Кваліметрія - наукова дисципліна, що вивчає методологію і проблеми комплексного кількісного оцінювання якості об'єктів будь-якої природи. Кваліметрія поділяється на теоретичну і прикладну. У даній роботі будемо спиратися на прикладну кваліметрію, що розробляє методи кількісної оцінки якості для конкретних видів об'єктів. Під час оцінювання рівня якості однорідної продукції використовуються два кваліметричних методи: диференційний і комплексний. Диференційним називається метод, заснований на порівнянні одиничних показників якості розглянутого зразка продукції з такими ж показниками якості базового зразка. Базове значення показника якості продукції - це значення показника якості продукції, прийняте за основу під час порівняльної оцінки її якості. Вибір базового зразка здійснюється залежно від мети оцінки рівня якості розглянутих зразків. У разі, коли метою оцінки є прийняття рішення за результатами випробувань відповідно до нормативно-технічного документу, згідно з яким оцінювана продукція виробляється тоді, як базові показники використовуються показники даного стандарту. Якщо необхідно оцінити якість з точки зору споживача, то базовим є найбільш конкурентоспроможний зразок з розглянутих.

Використовуються два методи порівняння показників якості продукції:

1) За кваліметричною шкалою інтервалів, коли з i-го значення показника, що розглядається продукції р_i віднімається i-те значення показника якості базового зразка р_iб.

2) За кваліметричною шкалою відносин, в цьому випадку визначають показники якості:
К₀ К₀ = р_i / р_{i баз} , (2.1)

К₀ = р_{i баз} / р_i , (2.2)


де р_i - значення i-го показника якості оцінюваної продукції;

р_{i баз} - значення i-го базового показника;

i - кількість показників якості продукції.
Вибирають ту формулу, під час якої збільшення відносного показника відповідає підвищенню якості продукції. Відносні значення показників якості не повинні відрізнятися від одиниці в обидві сторони більш, ніж на 20 % (0,8 <K_i <1,2), оскільки в цих межах вплив зміни дійсного значення показника р_i на величину відносної зміни показника К_i буде приблизно однаковим під час використання формули (2.1) або (2.2). Далі точки наносять в системі координат: за віссю абсцис - значення показника р_i, за віссю ординат - оцінки показника К_i; визначають тенденцію зміни залежності в інтервалі між головними точками і будують графік. Під час використання обчислювальних машин криві необхідно апроксимувати адекватними аналітичними функціями. В даній роботі оцінювання рівня якості холодильників диференційним методом проведемо за допомогою кваліметричної шкали відношень. Як базову модель оберемо холодильний агрегат моделі Е. Викорис-товуючи формули (2.1) і (2.2), визначимо значення відносних показників якості чотирьох моделей холодильників, що залишились (табл. 2.2).
Таблиця 2. 2 - Відносні значення показників якості




За допомогою отриманих відносних значень показників якості можемо побудувати графік, за допомогою якого оцінимо, яка з представлених моделей холодильних агрегатів є найкращою за порівняннями показників якості. Висновок: з графіків і таблиці видно, що частина значень відносних показників якості більше одиниці, а частина - менше, тому не можна однозначно оцінити рівень якості продукції тобто не можна визначити кращу модель. Отже, диференціальний метод оцінювання не підходить. Комплексний метод оцінки рівня якості продукції здійснюється з використанням комплексних (узагальнених) показників якості. Слід звернути увагу, що комплексна оцінка не дає уявлення про окремі властивості продукції; комплексні показники можна отримувати за різного поєднання одиничних показників. Тому комплексні показники повинні доповнювати, а не заміняти окремі показники якості. Комплексний показник характеризує сукупність взаємопов'язаних властивостей (складна властивість) з усієї безлічі властивостей, що утворюють якість продукції і виражається одним числом, що дозволяє на практиці порівнювати велику кількість показників якість продукції з такою ж кількістю базових показників. Він відображає таку сукупність властивостей продукції, за якою прийнято рішення оцінювати якість продукції. Комплексні показники визначають для усіченого і ієрархічного «дерев» властивостей якості. З точки зору оцінювання якості, якість представляють у вигляді ієрархічної структури «дерев властивостей». На самому низькому (нульовому) рівні «ієрархічного дерева властивостей» знаходиться якість, як узагальнена комплексна властивість продукції, на самому верхньому - прості одиничні властивості. Побудову «ієрархічного дерева якості» починають зі складання переліку одиничних показників якості (одиничних властивостей), які можуть виявитися істотними для розв'язуваної задачі оцінювання якості. У «дерево властивостей» не слід включати показники, що знаходяться в функціональній залежності з іншими показниками «дерева». Вибір одиничних показників якості обґрунтовують. Після складання списку показників, їх об'єднують у групи за характерними властивостями: призначення, технологічності, безпеки і інші. Розрахунок комплексного показника якості передбачає визначення коефіцієнтів вагомості. Комплексними показниками якості є головні, інтегральні і середньозважені. Коли це можливо, для оцінки використовується головний показник, який найбільш повно відображає основне призначення продукції.

Експертний метод ранжування


Коефіцієнти вагомості показників якості, що потрібні для визначення комплексних показників якості, визначаються експертними методом ранжування.

Експертні методи застосовуються під час вирішення наступних завдань:формулювання і уточнення мети оцінки якості продукції; розроблення класифікації продукції і споживачів; побудова ієрархічної структурної схеми показників якості;визначення коефіцієнтів вагомості показників; визначення базових значень показників і інші. Застосування експертного методу передбачає дотримання наступних умов:

 - експертна оцінка проводиться у разі неможливості використання більш об'єктивних методів для вирішення питання;

 - думки експертів повинні бути незалежними;

 - формулювання питань, поставлених перед експертами, повинна виключати можливість різного тлумачення;

 - експерти повинні бути компетентні в розв’язуваних питаннях;

 - кількість експертів повинна бути оптимальною;

- відповіді експертів повинні бути однозначними і забезпечувати можливість їх математичної обробки. До недоліків експертного методу слід віднести властивий йому суб'єктивізм, а також явище конформізму - вплив переважаючого у групі судження на думку експерта. Сутність експертного методу ранжування. Ранжування припускає розстановку об'єктів вимірювань або показників якості в порядку їх уподобання або важливості. Для цього експертам пропонують проранжувати параметри в порядку зростання важливості, тобто мінімальний ранг а_ij = 1 отримує найменш важливий показник, наступний, найменш важливий з решти, отримує ранг а_ij = 2 і так далі. Найбільш важливому показнику присвоюється ранг N. Часто в процесі експертного опитування виникає ситуація, коли експерт не може провести чіткого розмежування між двома або кількома членами ряду. У такому випадку вводяться «зв'язані ранги». Ступінь узгодженості експертів (коефіцієнт конкордації W) визначається за результатами ранжирування.

Проведемо експертне опитування ранжування одиничних показників якості холодильних агегатів за допомогою експертної групи, що складається з п'яти чоловік. Таким чином, визначивши вагомості показників якості холодильних агрегатів.

Коефіцієнт вагомості q_i визначають за формулою:
q_i = а_і / Σ a_i, (2.3)
де а_і - сума балів, присвоєних усіма експертами за i-тим показником якості; Σ a_i - сума балів, присвоєних усіма експертами за всіма показниками.

Ступінь узгодженості думок експертів характеризується коефіцієнтом конкордації W. Істотність значення W встановлюють за допомогою критерію χ²_w (розподіл Пірсона).
Коефіцієнт конкордації W обчислюється за формулою:

Холодильні агрегати	Показники  якості	Номер експерта					Сума балів	qi
		1	2	3	4	5
1	Висота	3	3	1	2	5	14	0,08
2	Ширина	2	2	4	3	7	18	0,1
3	Довжина	1	1	5	4	4	15	0,083
4	Вага	4	5	2	1	1	13	0,072
5	Отримання льоду за 1 год.	5	4	3	5	2	19	0,11
6	Потужність	8	8	7	8	6	37	0,21
7	Витрата електроенергії за добу	7	7	6	7	8	35	0,19
8	Потужність заморожування	6	6	8	6	3	29	0,16
Всього: 180

Моделі холодильних агрегатів	Показники якості
A B C D E	156,3 147,6 150,6 157,3 162,5

Номер нормативного документа	Найменування	Розділ	Група	Підгрупа	Дата внесення змін

Номер нормативного документа	Об’єкт стандартизації	Область розповсюдження	Вид документа

Види ТУ	ТУ на будь-яку продукцію	ТУ на продукцію, що є складниками конструкторської документації
Основоположні НД, що регламентують вимоги до побудови	ДСТУ 1.3:2004 ДСТУ 1.5:2003	ДСТУ 1.3:2004 ГОСТ 2.114-95 ДСТУ-Н 4486:2005
Розділи ТУ	- сфера застосування; - нормативні посилання; - технічні вимоги (класифікація, параметри й розміри, основні показники і характеристики, вимоги до сировини, матеріалів, покупних виробів, комплектність, маркування, пакування); - вимоги безпеки; - вимоги охорони довкілля, утилізація; - правила приймання; - методи контролювання (випробування, аналізу, вимірювання); - транспортування і зберігання; - правила експлуатування, ремонту; - гарантії виробника.	- вступна частина - технічні вимоги (основні параметри і (чи) розміри, основні показники (характеристики, властивості) функціональної призначенності; вимоги до сировини, матеріалів, покупних виробів, складових частин виробу, елементів конструкції; комплектність постачання; маркування; пакування); - вимоги безпеки; - вимоги охорони довкілля, утилізація; - правила приймання; - транспортування і зберігання; - правила експлуатування, ремонту; - гарантії виробника; - перелік НД, на які є посилання в ТУ (оформлюють, як додаток А до технічних умов).

Варіант	Підприємство
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	Управління бурових робіт Управління магістральних газопроводів Підземне сховище природного газу Машинобудівний завод Конструкторське бюро Виробниче підприємство Нафтопереробний завод Газопереробний завод Геофізична експедиція Сервісна компанія Науково-виробнича фірма Венчурна компанія

Варіант	Завдання І (розмір зерна, частота)	Завдання ІІ (товщина, частота)
1	(0,05;1)	(30;1)
2	(0,04;1)	(35;2)
3	(0,05;2)	(40;3)
4	(0,04;2)	(45;4)
5	(0,05;3)	(50;5)
6	(0,04;3)	(55;7)
7	(0,05;3)	(60;8)
8	(0,04;4)	(65;9)
9	(0,05;2,5)	(70;10)
10	(0,04;2,5)	(75;2,5)

T, мм	0	0,5	1,0	1,5	2,0	2,5	3,0	4,0	4,5	5,0
R, мм	100	100,5	101	101,5	102	102,5	103	104	104,5	105,0
C, пФ	285	305	329	357	390	430	477	613	714	854

Варіант	R0, мм	h, мм	Т, мм	Охоплення електродом 2 барабану
1	50	2,3	1,0-5,5	2/7
2	50	2,2	0,1-2,5	2/7
3	110	2,1	1,5-8,0	1/3
4	110	2,0	1,0-5,5	1/3
5	110	1,9	0,1-2,5	1/3
6	75	1,8	1,5-8,0	2/5
7	75	1,7	1,0-5,5	2/5
8	75	1,6	0,1-2,5	2/5
9	90	1,5	1,5-8,0	2/3
10	90	1,4	1,0-5,5	2/3
11	90	1,3	0,1-2,5	2/3
12	120	1,2	1,5-8,0	1/2
13	120	1,1	1,0-5,5	1/2
14	120	1,0	0,1-2,5	1/2

Парамагнітні	μ	Діамагнітні	μ	Феромагнітні	μ
Повітря Олово Алюміній Платина Марганець Паладій	1,00000036 1,000001 1,000023 1,000361 1.0037 1,00009	Вісмут Граніт Сурма Срібло Мідь Ртуть Цинк	0.990825 0,999895 0.999937 0.999981 0.999991 0,999975 0,999981	Сталь Армко Пермалой Ст. Е1ААБ Електротехн. сталь Нікель Кобальт Чавун	7000 75000 15400 14400 1120 174 620

Варіант	Н, А/см	dзв,мм	ddn, мм
1	100	30	15
2	90	32	24
3	80	27	12
4	70	25	20
5	60	24	12
6	50	20	8
7	40	16	10

Варіант	l, мм	d, мм	δ, мм	Br, Тл	Нс,А/м
1	151	20	1,2	0,6	20
2	155	22	1,4	0,7	23
3	160	24	1,6	0,8	26
4	165	26	1,8	0,9	29
5	170	28	2,0	1,0	32
6	175	30	2,2	1,1	35
7	180	32	2,4	1,2	38
8	185	34	2,6	1,3	41
9	190	36	2,8	1,4	44
10	195	38	3,0	1,5	47

Об’єкт, що контролюється	Дефекти або відхилення від заданих розмірів, що виявлені
Злитки і відливки	Тріщини: газові раковини, пористість, рихлоти, усадні раковини, земляні включення, шлакові включення, незлитини, ліквідації
Зварні з’єднання, одержані зварюванням, плавленням	Тріщини (повздовжні і поперечні) в наплавленому і основному металах, непровари (суцільні і переривчасті), шлакові включення, включення вольфраму, пористість, підрізи, проплави,пропалини, зміщення кромки раковини
Паяні з’єднання	Відсутність припою, тріщини в припої і основному матеріалі, пористість, чужорідні включення, підрізи основного металу
Клепані з’єднання	Тріщини в тілі заклепки або в основному матеріалі, зазори між тілом заклепки і основного матеріалу, зміна форми тіла заклепки
Збірні одиниці, агрегати	Неправильна збірка, зазори, перекоси і руйнування внутрішніх елементів, сторонні об’єкти у внутрішніх порожнинах, ступінь заповнення внутрішніх порожнин
Стінки і внутрішні елементи деталей і агрегатів	Відхилення від форми, відхилення від заданих розмірів