КОНСПЕКТ КОРЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
ЗАНЯТТЯ 1
Гра «Знайомство»

Мета: можливість вийти з власного «Я», подивитися на себе по іншому і у перспективі стати іншим.

Кожному учаснику групи пропонують назвати себе вигаданим ім'ям,

1 тільки назване ім'я фігуруватиме у спілкуванні. Вибір імені говорить про те, як підліток сприймає своє «Я».

Вправа «Подобається – не подобається»

Психолог просить підлітків розкреслити чистий аркуш паперу на

2 половини і написати відповіді на запитання:

а) що мені не подобається у школі;

б) що мені не подобається вдома;

в) що мені не подобається взагалі в житті.

Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записують у правій частині аркуша:

а) що мені подобається у школі;

б) що мені подобається вдома;

в) що мені подобається взагалі в житті.

Підлітки розповідають спочатку про те, що їм не подобається, потім– про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку негативні, потім позитивні, показавши, що не так все й погано у житті.

Анкетування за методикою Лусканової

Вправа «Віночок побажань»

Мета: розвивати навички вербального спілкування.

Всі учасники стають у коло один за одним та кладуть праву руку на плече сусіду. Кожен учасник по черзі називає ім'я сусіда і щось йому бажає. Гра закінчується, коли всі учасники обмінялися побажаннями.
ЗАНЯТТЯ 2
Малюнок на тему «Моє їм 'я»

Мета: невербальне символічне вираження змісту обраного імені.

Після того, як всі учасники групи назвали свої імена, підліткам пропонують подумати і намалювати малюнок «Моє ім'я», який у вигляді символів або образів відображав би зміст обраного імені. Після виконання малюнка проводиться обговорення малюнка.

Вправа «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, вміння слухати себе і визначати свій настрій; вміння діагностувати емоційне самопочуття учасників групи.

Школярам пропонують сісти в зручну позу, заплющити очі, розслабитися і прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, і подумати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття підлітків, сприйняття ними форм і методів роботи групи.

Гра «Гусінь»

Майже завжди партнерів не видно, хоча і чутно. Успіх просування усіх учасників залежить від уміння кожного скоординувати свої зусилля з діями інших учасників.

– Діти, зараз ми з вами будемо однією великою гусінню і будемо всі разом пересуватися по цій кімнаті. Шикуйтеся в ланцюжок, руки покладіть на плечі того, хто стоїть попереду. Між животом одного гравця і спиною іншого затисніть повітряну кулю чи м'яч. Торкатися руками до повітряної кулі чи м'яча суворо забороняється! Перший у ланцюжку учасник тримає свою кулю на витягнутих руках.

Таким чином, у єдиному ланцюзі, але без допомоги рук, ви повинні пройти маршрут».

Зверніть увагу, де розташовуються лідери, хто регулює рух «живої гусині».

Вправа «Подаруй усмішку»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра оточуючим; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Психологу варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м'язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки необхідні м'язи, всі інші мають бути розслабленими. Цілком розслаблена людина «знешкоджує» всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м'язів, в усмішці – 7. Фізіологічний сміх – це вібрація і масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і оточуючим, для шукайте приводу усмішки, провокуйте усмішку.

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки. Кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той, у свою чергу, усміхається іншому сусідові і т.д.

Керівник групи цікавиться враженням школярів від заняття, дякує групі за роботу і запрошує на наступну зустріч.
ЗАНЯТТЯ 3
1. Релаксаційний комплекс «Бійка»

Розслабити м'язи нижньої частини обличчя і рук.

– Ви з другом посварилися. От-от почнеться бійка. Глибоко вдихніть, міцно-преміцно стисніть щелепи. Пальці рук зафіксуйте в кулаках, до болю втисніть пальці в долоні. Затамуйте подих на кілька секунд. Подумайте: а може, не варто битися? Видихніть і розслабтеся. Ура! Неприємності позаду!

Цю вправу корисно проводити не тільки з тривожними, а й з агресивними дітьми.

Вправа «Міміка і стан людини»

Мета: навчити виражати свій внутрішній стан мімікою та розуміти її.

Рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан, називаються мімікою. Міміка – важливий елемент спілкування людей.

Дітям пропонують зобразити мімікою такі емоції:

• гнів; *

• презирство, прагнення йти на контакт;

• страждання, байдужість;

• страх, іронія;

• подив, тріумф;

• спокій, стримане роздратування;

• радість, обурення.

А тепер вправи у парах. Один з учасників виражає згоду або протест, вимовляючи подумки тільки «так» чи «ні». А партнер повинен найшвидше визначити, яке саме слово з двох було вимовлено подумки. Виграє той, кого правильно зрозуміли, і той, хто вгадав.

Визначити, що подумки каже партнер («так» чи «ні»), нескладно.

Коли ми кажемо «так», то «так» говорить усе наше тіло. Воно розслаблюється, що видно з рухів м'язів обличчя і рук.

Рухлива гра «Жучок»

Мета: діагностика ієрархії групових взаємин, рівня самооцінки; розвиток стриманості, самоконтролю.

Школярі вишикувалися, утворивши невелике півколо. У центрі, спиною до інших учасників, стоїть ведучий, обхопивши руками свої плечі і виставивши одну руку долонею до учасників. Хтось із учасників торкається долоні ведучого, який повертається і намагається відгадати (за невербальними ознаками: міміки обличчя, рухи, жести тощо), хто торкався його руки. Якщо ведучий вгадав, хто торкався його руки, той, стає ведучим.

Психолог звертає увагу школярів і ведучого на невербальні ознаки, що можуть виказати людину, яка торкнулася руки ведучого. Людина може бути надто напруженою або, навпаки, робити вигляд, що їй усе байдуже.

Гра також допомагає діагностувати ієрархію групових взаємин і рівень самооцінки: так, лідери щоразу прагнуть торкнутися долоні ведучого; школярі з низькою самооцінкою торкаються ведучого або надто рідко, або взагалі не торкаються. Гра також сприяє розвитку стриманості, виробленню самоконтролю в підлітків.

Вправа «Продовж речення»

Мета: збирання додаткової діагностичної інформації й матеріалу для корекційно-формувальної роботи.

Підліткам пропонують продовжити речення висловами, що першими спадають на думку. На аркуші паперу школярі записують тільки продовження висловів: найбільше я боюся..., мене засмучує..., я серджусь, коли...

З відповідей можна зробити висновок про здатність школяра до рефлексії власних переживань. Відповідь «Не знаю» свідчить про недостатній розвиток цієї здатності або, можливо, про високу її значущість, або про проблему, яку спричиняє страх.

Вправа «Емоційний ланцюжок»

Усі учасники стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусіда й по черзі один за одним дякують сусідові ліворуч за гарну роботу, позитивні емоції, висловлюють побажання тощо. Останнім виступає керівник.
ЗАНЯТТЯ 4
Релаксаційний комплекс «Скафандр»

Мета: опанування прийомів зняття важкості.

Стан відпочинку під час аутотренінгу настає під час видиху. Так влаштована дихальна система людини: на вдиху дихальна система скорочує мускулатуру, на видиху – розслаблює. Тому в момент видиху розслаблення завжди буде більш повним і глибоким. Найбільший ефект має так званий вечірній вдих – видих.

І частина комплексу (*

—               Сядьте зручно на стілець (поза нудьгуючих). Заплющте очі. Дихаємо вечірнім подихом. Акцент на видиху. Зосередьтеся на відчутті розслаблення під час видиху.

– Уявіть собі, що ви знаходитеся в зручному скафандрі. З кожним видихом ви наповнюєте його теплим важким повітрям, як насосом.

– Увага зосереджується на ногах. З кожним видихом усе більше теплого повітря йде до ніг і там залишається. Приємна вага тягне вас до землі.

Спочатку теплими і важкими стають стопи.

(Аналогічно за командою керівника виникає відчуття тепла й важкості у всьому тілі.) у

II частина комплексу

• Ваш скафандр наповнений теплим важким повітрям;

• вам приємно відчути тепло і зняття важкості;

• ви відпочиваєте;

• ви спокійні, абсолютно спокійні;

• ви впевнені в собі;

• ви вмієте володіти собою;

• вас оточують друзі;'

• насолоджуйтеся вашим станом спокою та впевненості.

III частина комплексу

• Настав час знімати скафандр. Дихаємо, роблячи акцент на вдиху;

• з кожним видихом ви звільнятиметеся від скафандру. Я рахую від ІОдоО;

• зосередьтеся на ногах. На вдиху звільніть стопи, гомілки, верхню частину ніг. Свіже прохолодне повітря обвіває ваші ноги й піднімається вверх до тулуба. Один, два, три, чотири... десять (за командою керівника знімають скафандр: з тулуба – дев'ять, плечей – вісім, шиї – сім, голови – шість, обличчя – п'ять, рук – чотири);

ви майже невагомі. Вас буквально тягне вгору – три. Підведіться, підтягніться вгору – два. Усміхніться–один. Розплющте очі–нуль.

Вправа «На кого б я перетворився в чарівній країні

Мета: складання психологічного портрету учнів групи (заперечення або приписуваннярис свого характеру).

Підлітків просять подумати, на кого хотів би перетворитися кожен з них, якби був чарівником. Частіше це буває тварина. Відповіді «Ні на кого», «Хочу залишатися самим собою» свідчать про задоволеність собою, само прийняття. Учасники групи змальовують обрану ними тварину й коротко описують, де ця тварина живе, чим харчується, чим подобається учню. Як розминку можна запропонувати учням зобразити свою тварину, її зовнішній вигляд, рухи й ходу.

Вправа «Шосте почуття»

Мета: перевірка ступеня єдності й згуртованості групи.

Учасникам групи пропонують відповісти на запитання, але не від себе, а ніби від усіх учасників групи, тобто так, як, на їхню думку, відповідала більшість учасників групи. Школярі повинні мовчки записувати відповіді, не називаючи ніяких варіантів уголос.

Орієнтовні запитання:

– Який у більшості учасників групи улюблений день тижня?

– Яка улюблена пора року?

– Яке улюблене число?

– Яку геометричну фігуру вибрала б група?

– Що хотіли б робити учасники групи цієї миті?

Потрібно записати або намалювати тільки одну відповідь на запитання. Потім керівник знову зачитує запитання. А учні підносять руки в тому випадку, якщо пролунали їхні відповіді. Найбільша кількість однакових відповідей на запитання вважається думкою групи. Перевага завдання в тому, що підлітки одразу отримують інформацію про ступінь розвитку в них шостого відчуття.

Вправа «Допоможи виправитися»

Мета: самоаналіз рис людини й самовиховання.

– Напишіть на аркуші принаймні три риси, які варто було б виправити.

– Тепер кожному учаснику групи скажемо, які риси в ньому нам дуже не подобаються і які хотілося б виправити.

– А тепер порівняймо результати й обговоримо їх.

Вправа має бути виконана в досить м'якій формі, щоб не образити жодного з учасників групи, щоб у кожного учня виникло бажання виправити свої вади і стати кращим.

Вправа «Непотрібне продихайте»

Мета: розслаблення, усунення скутості й тривожності.

За поганим настроєм, невпевненістю, безпідставною тривогою та страхами ховаються, як правило, невидимі зовні напруження гортані, глотки, діафрагми й черевного пресу. Ви не можете зняти це прямим розслабленням м'язів, але тут можуть допомогти спеціальні дихальні вправи.

Щоб продихати страх, тривогу й інші емоції, виконайте «Собаче дихання» (швидке й поверхневе, горлом, через рот). Кілька хвилин такого дихання – і непотрібні емоції зникають. Іноді цього не вистачає, тоді потрібно додати вібрації на вдиху. Зробіть кілька повних вдихів і видихів, потім затримайте повітря на вдиху та зробіть до десяти рухів діафрагмою. Відбувається масаж внутрішніх органів і спадає напруження там, де іншим шляхом домогтися розслаблення не вдається.
ЗАНЯТТЯ 5
Вправа «Повітряна кулька»

Усі гравці стоять чи сидять у колі. Ведучий дає інструкцію: «Уявіть собі, що ми будемо надувати кульки. Наберіть повітря, піднесіть уявну кульку до губ і, роздуваючи щоки, повільно через відкриті губи надувайте її. Стежте очима за тим, як ваша кулька стає все більшою, ростуть візерунки на ній. Надувайте обережно, щоб кулька не лопнула. А тепер покажіть їх один одному». Вправу можна повторити тричі.

Гра «Витівник»

Мета: розвиток комунікативних рис; подолання невпевненості й тривоги; зближення учасників групи.

Це завдання дуже просте. Кожному учасникові пропонують по черзі згадати веселу гру і організувати її у групі. Це можуть бути хованки, квач або будь-які інші ігри. Учасники групи ставлять витівникові свої оцінки за

п'ятибальною системою. Після того, як усі награлися, визначають найкращого масовика.

Вправа «Розкажи про себе»

Мета: розвиток комунікативних здібностей; перевірка ступеня згуртованості групи і довіри між дітьми; збагачення знань про товаришів у групі.

Кожному учасникові групи пропонують розповісти про себе те, що він сам захоче (без обмежень у тематиці й часі).

Релаксаційний комплекс «Бійка»

Гра «Австралійський дощ»

Учасники стають у коло. Інструкція: «Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

• В Австралії здійнявся вітер. (Ведучий тре долоні.)

• Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)

• Дощ посилюється. (Почергове плескання долонями по грудях.)

• Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.)

• А ось град – справжня буря. (Тупіт ногами.)

• Але що це? Буря вщухає. (Плескання по стегнах.)

' Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях.)

• Кілька крапель падає на землю. (Клацання пальцями.)

• Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)

• Сонце! (Руки догори.)
ЗАНЯТТЯ 6

усмішка комунікативний риса тривога

Релаксаційний комплекс «Квітка»

Мета: з'ясувати, чи може учень працювати з образами; навчити працювати з образами; отримати додаткову діагностичну інформацію; ресурсно підживити.

Інструкція: займіть зручне положення. Спробуйте прислухатися до свого тіла і поступово розслабитися.

Уявіть собі якусь квітку... Будь-яку квітку, яку ви колись бачили чи яку малює вам уява... Все, що ви собі уявите, добре.

– Ми можемо працювати з будь-яким образом. Що тепер?

– Спробуйте торкнутися стебла квітки... Яке воно на дотик?

– Якої товщини стебло? Наскільки воно пружне?

– Торкніться листя. Яке воно на дотик? Спробуйте торкнутися

верхньої і нижньої частини листя. Спробуйте порівняти листочки на дотик.

–Яка чашечка у квітки? Торкніться її...

– Які на дотик пелюстки? Якого кольору пелюстки?

– Спробуйте торкнутися кінчиком пальця серединки квітки... Що ви відчуваєте?

– Спробуйте зазирнути всередину квітки... Як виглядає серединка? Що там є?

– Який ви відчуваєте запах квітки?

– А тепер подивіться вниз по стеблу. Де знаходиться квітка?

– Що знаходиться довкола квітки? Що її оточує?

– Зверніть увагу на те, які враження викликає у вас квітка. Що ви відчуваєте, дивлячись на квітку?

– Чи ^довкола ще якісь квіти.., комахи.., тварини?

– Що вам зараз хотілося б зробити з квіткою? Зробіть це, будь ласка,...

– А тепер попрощайтесь з образом. Запам'ятайте всі свої враження, відчуття, всі кольори, звуки, запали... Коли будете готові, попрощайтеся з образом, стисніть руки в кулаки, міцно потягніть вперед і вгору, повільно розплющуючи очі...

Запитання:

– Чи складно було вам уявити квітку?,

– Чи сподобалося вам виконувати це завдання?

– Які емоції виникали у вас при виконанні цього завдання?

Вправа «Оповідач»

Мета: розвиток пам'яті й уваги, формування внутрішнього контролю, опанування мистецтва імпровізації.

Учасники сідають у коло. Психолог називає тему розмови. Один з учасників починає її розвивати, а потім випадковими асоціаціями заплутує розповідь. Він перестрибує з однієї теми на іншу, потім на третю, прагне якнайбільше заплутати свою розповідь. Потім жестом передає слово іншому учасникові. Той, кого вибрали, повинен розплутати розповідь, тобто коротко пройти по всіх асоціаціях свого попередника у зворотному порядку. Він повертається до головної теми, а потім сам заплутує розмову, передає іншому і т.д.

Учасники повинні вдосконалювати свою увагу. Чим довший асоціативний ряд, тим більше напруженої роботи пам'яті та уваги вимагає він від учасників групи, тим ефективніше психічне тренування

Гра «їстівне – неїстівне»

Мета: створення позитивного емоційного тла; усунення напруження й утоми; перевірка уваги.

Усі учасники групи стають у ряд обличчям до ведучого на певній відстані від нього. Ведучий кожному учасникові по черзі називає предмет і кидає невеликий м'яч або іграшку. Якщо названий предмет їстівний – учасник повинен упіймати м'яч, якщо неїстівний– відбити. За кожну правильну дію учасник пересувається на один крок до ведучого. Виграє той, хто швидше за всіх дійде до ведучого, він і проводить наступну гру.

Вправа «Примірювання ролей»

Мета: вироблення стилю поведінки та інтонації невпевненої та впевненої у собі людини.

Кожен учасник групи примірює по дві ролі: невпевненої та впевненої у собі людини.

Ситуації, що постають перед учасниками:

• Друг продовжує з вами розмовляти, а ви хочете піти. Ви кажете...

• Продавець розмовляє з приятелькою, а вам потрібно зробити покупку. Ви кажете...

• Ваше замовлення виконане з дефектами. Ви звертаєтесь до майстра...

• Ви хочете виправити оцінку. Звертаєтесь до вчителя...

• Ваш сусід забруднив чорнилом (крейдою) ваше сидіння. Ви підходите і кажете...

• Ваш товариш поставив вас у незручне становище перед незнайомими людьми. Ви заявляєте йому...

• Люди, що сидять позаду вас у кінотеатрі, заважають вам розмовою. Ви звертаєтесь до них...

Гра «Полювання на лева»

Мета: створити добрий настрій, зняти втому.

Учасники стають у коло один за одним. Психолог промовляє слова, які супроводжуються певними рухами, а всі учасники повторюють за ним:

– Ми йдемо полювати на лева! (Впевнений хід по колу.)

– Не боїмося ми нічого. (Заперечувальні рухи руками.)

– Ой, а це що? – Це болото! Чав! Чав! Чав! (Обережний хід з високо піднесеними колінами.)

– Ой, а це що? – Це море! Буль! Буль! Буль! (Рухи, що імітують плавання.)

Подолання шкільної тривожності п'ятикласників

– Ой, а це що? – Це поле! Туп! Туп! Туп! (Гучне тупотіння.)

– Ой, а це що! – Це дорога навпростець! (Впевнений хід.)

– Ой, а це хто такий великий? (Показують, який.) Такий пухнастий! (Показують рухами, ніби погладжуючи.)

– Ой, та це ж лев! (Показують, як злякалися. Далі рухи повторю-ються.)

– Побігли додому! Через поле! Туп, туп, туп!

– Через море! Буль, буль, буль!

– Через болото! Чав, чав, чав!

– Прибігли додому! Двері зачинили! Які ми молодці! (Показують жестами і мімікою.)

– Які ми хоробрі! (Показують мімікою.)

– Похвалимо себе! (Погладжують себе по голові.)
ЗАНЯТТЯ 7
Вправа «Налаштування на позитивний емоційний стан»

Мета: усунення стану тривоги.

Підліткові пропонують подумки пов'язати схвильований, тривожний, емоційний стан з певною мелодією, кольором, пейзажем, якимось характерним жестом; спокійний, розслаблений стан – з іншими характеристиками. Під час іншого сильного хвилювання спочатку згадати перше, потім друге.

Рольове програвання ситуації «Дай мені книжку»

Мета: вибір конструктивних форм досягнення результату.

Психолог пропонує підліткам уявити себе у ситуації: школяр приходить до класу і бачить на столі цікаву книжку у красивій палітурці. Йому хочеться взяти її й погортати, подивитися картинки. Він підходить до столу, але в цей момент книжку бере інший учень. А подивитися її так хочеться! Як вчинити? Як її отримати?

Школярі парами по черзі програють ситуацію.

Можна запропонувати різні варіанти одержання книги: відібрати силою, заволодіти хитрістю або обманом, покупка або бартер, прохання типу: «Дай, будь ласка» або «Давай разом почитаємо».

Після програвання ситуації всі учасники групи обговорюють варіанти її вирішення і роблять висновок про те, що найконструктивнішою формою досягнення результатів виявилось ввічливе прохання.

Вправа «Використання ролі»

Мета: розвиток упевненості в собі та звільнення від негативних рис; підтримка позитивного емоційного тону.

Ви одержуєте роль і відповідаєте на будь-які запитання від імені персонажу. Усі інші учасники групи – допитливі кореспонденти радіо, телебачення газет і журналів.

Пропоновані ролі:

• переможниця конкурсу краси;

• відомий веселун;

• дуже серйозний і небагатослівний тип, що не вміє сміятися і жартувати;

• дама-академік, що зробила велике відкриття;

• людина-маска, без емоцій;

• різка, пряма людина, що не приховує свого незадоволення світом;

• постійно привітна людина, задоволена усім світом і собою.

Ролі бажано добирати персонально для кожного учасника групи. Тут можливі такі варіанти дій:

1. Коли в підлітка якась риса розвинута погано, йому пропонують грати людей, наділених цією рисою повною мірою (часто своїх антиподів).

Так, сором'язлива, нерішуча у спілкуванні дівчина може на деякий час стати ведучою молодіжної програми, організатором або переможцем якогось конкурсу. А нестриманий підліток – ідеалом стриманості, люб'язності, ввічливості.

2. Довірена роль повинна збільшувати небажану властивість до абсурду (щоб переконатися в негативності риси).

Ведучий: «А тепер дайте самому собі пораду з поліпшення навичок спілкування та зміни окремих рис характеру. Можете висловити це від імені зіграного персонажу».

Гра «Дракон»

Мета: допомогти дітям, що відчувають труднощі в спілкуванні, набути впевненості й відчути себе частиною колективу.

Гравці стають у лінію, тримаючи за плечі один одного. Перший учасник – «голова», останній – «хвіст». «Голова» повинна дотягтися до «хвоста» й торкнутися його. «Тіло» дракона нерозривне. Як тільки «голова»

схопила «хвіст», вона стає «хвостом». Гра триває доти, доки кожен учасник не побуває в двох ролях.
ЗАНЯТТЯ 8
Вправа «Мінялки»

Мета: розвиток комунікативних навичок, активізація дітей.

Гра проводиться в колі, учасники обирають ведучого, який виносить свій стілець за коло. У такий спосіб стільців стає на один менше, ніж гравців. Далі ведучий говорить: «Міняються місцями ті, у кого...»(світле волосся, годинник...). Після цього ті, що мають названу ознаку, повинні швидко встати і помінятися місцями, ведучий намагається зайняти вільне місце. Учасник гри, що залишився без стільця, стає ведучим.

Гра «Оплески»

Мета: сприяння усвідомленню свого лідерства.

Учасники сідають у коло. Ведучий пропонує підвестися тим, хто володіє певними лідерськими вміннями або рисами: «Підведіться всі ті, хто вміє організовувати творчі справи для однолітків». Решта учасників аплодує тим, хто підвівся.

Запитання для обговорення:

1. Які почуття виникли в учасників під час гри?

2. Чи легко було визначити свої лідерські вміння чи риси?

Вправа «Словесний портрет лідера»

Мета: сприяння поглибленню самопізнання, розвитку невербальцої комунікації.

Учасники діляться на дві групи. Обом групам дають завдання написати словесний портрет кожного члена іншої групи. Портрет має відображати організаторські здібності лідерів. Портрет створюється після обговорення в групі й досягнення спільної думки. Далі портрети першої групи розкладають на столі, і кожен член другої групи, який був описаний, має знайти свій портрет. Потім члени першої групи намагаються впізнати себе в портретах, описаних членами іншої групи.

Запитання для обговорення:

1. Які почуття виникали у вас під час написання словесного портрету?

2. Чи вдалося описати задумане?

3. Що допомагало у створенні портрета?

4. Які були труднощі?

Вправа «Риси лідера»

Мета: ознайомлення учасників з рисами, притаманними лідеру; дати можливість учасникам оцінити особистісні риси лідера.

Учасники діляться на дві групи. Ведучий пропонує кожній групі назвати якнайбільше лідерських рис. Представник кожної групи записує на ватмані сформульовані його товаришами риси. Потім тренер пропонує групі вибрати учасника, якого всі добре знають, і сформулювати разом його лідерські риси. Пропонується також визначити риси,.які б допомогли цьому учасникові стати ще успішнішим.

До уваги психолога

Підбиваючи підсумки вправи, ведучий говорить: «Довідавшись про свою цінну рису, ставтеся до неї як до особистого надбання. Щоб набути необхідної риси, концентруйтеся на тому, що з кожним днем вона стає все більше властивою вашій особистості».

Вправа «Маятник»

Мета: зняття напруження після виконання попередніх вправ.

Всі учасники стають у коло, а один з них – у центр кола. Йому пропо¬нується розслабитись і довіритись іншим, які починають його повільно розгойдувати, ніби годинниковий маятник.

До уваги психолога

Важливе значення у виконанні вправи має специфіка підтримувальних рухів, які мають бути обережними, нерізкими, турботливими.
ЗАНЯТТЯ 11
Вправа «Корабель і вітер»

Мета: налаштування групи на роботу, особливо якщо діти втомилися. •

Ведучий: «Уявіть собі, що ваш вітрильник пливе по хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і запросимо на допомогу вітер. Вдихніть у себе повітря, сильно втягніть щоки... А тепер голосно видихніть через рот повітря, нехай вирветься на волю вітер, який підганяє корабель. Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути, як шумить вітер!»

Вправу можна повторити тричі.

Вправа «Не хочу хвалитися, алея...»

Мета: розвиток у підлітків уміння стислої самопрезентації.

Усі учасники тренінгу сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім'я та говорить вислів, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я...»

Наприклад: «Не хочу хвалитися, але я добре граю у футбол». У вправі мають бути задіяні всі учасники.

Вправа «Чарівний базар»

Мета: дати можливість учасникам з'ясувати, яких рис у них не вистачає, щоб бути хорошим організатором у роботі з однолітками.

Ведучий просить учасників групи уявити, що є базар, на якому продають і купують незвичайні речі: активність, ініціативність, працездатність, самостійність, компетентність, уміння вести за собою, володіти собою, слухати, переконувати, товариськість тощо. Ведучий виступає в ролі продавця, який обмінює одні риси на інші. Викликають одного з учасників. Він може придбати одну чи кілька рис. Наприклад: покупець просить у продавця самостійність. Продавець з'ясовує, скільки йому потрібно самостійності, навіщо вона йому, в яких випадках він хоче бути самостійним. Продавець просить у покупця дати щось натомість, наприклад, покупець може розрахуватися почуттям гумору, якого в нього досить.

Запитання для обговорення:

1. Що ви відчули під час виконання вправи?

2. Чи задоволені ви покупкою?

3. Які емоції переважали?

«Кодекс лідера в малюнках»

Мета: сприяння створенню «Кодексу лідера».

Учасників розподіляють на дві групи. Ведучий пропонує їм розробити «Кодекс лідера в малюнках». По завершенні малювання зображене пояснюють члени групи, при цьому слово надається кожному з учасників. По закінченні вправи учасники групи обговорюють важливість використання в житті «Кодексу лідера».

До уваги психолога

Вправа дуже інформативна в плані діагностики процесів групової динаміки, визначення групового статусу кожного з учасників.

Вправа «Я пишаюсь...»

Мета: позитивно оцінити свої набуті вміння.

Учасники сідають у коло. Ведучий просить кожного учасника по черзі вийти на середину і сказати про себе: «Я пишаюсь собою, коли...» (наприклад: «Я пишаюсь собою, коли я допомагаю іншим» тощо). По закінченні – обговорення.

До уваги психолога

Необхідно, щоб учасники виголошували речення повністю, без скоро¬чень. Можна запропонувати учасникам-ораторам ставати на стілець. Фотографування перших учасників – стимул для інших.

Запитання для обговорення:

1. Чи складно було виконувати цю вправу?

2. Якщо так, то в чому були труднощі?

3. У яких ситуаціях корисно використовувати цю вправу?
ЗАНЯТТЯ 12
Вправа «Повітряна кулька»

Анкетування за методикою Лусканової

Тестування за методикою Філіпса

Вправа «Закінч речення»

Підсумкова вправа «Телеграма»

Мета: підбиття підсумків.

Кожен учасник відповідає на запитання:

– Що мені вдалося за період наших зустрічей.

–- Над чим мені ще треба попрацювати.

Напишіть, будь ласка, про це коротке послання, телеграму з 11 слів.

До уваги психолога

Заняття спрямоване на усвідомлення своїх можливостей у виявленні експресії, емпатії, саморегуляції. Важливо актуалізувати плани кожного щодо саморозвитку.

Список літератури
1. Адаптація дитини до школи / Упоряд.: С.Максименко, К.Максименко, О.Главник – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 111 с.

2. Безпалько О., Савич Ж. Спілкуємось та діємо: Навч.-метод, посіб. –К.: Навч. книга, 2002. – 112 с.

3. Емоційний розвиток / Упоряд.: С.Максименко, К.Максименко, О.Главник – К.: Мікрос-СВС, 2003.

4. Підліток: як йому допомогти / Упоряд.: Т.Гончаренко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 120 с.

5. Психопрофілактика/Упоряд.: Т.Гончаренко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2003. – 112 с.

6. Фурман А.В. Умови успішної адаптації учнів до середньої ланки загально-освітньої школи в системі покласної диференціації / Психологія. – К., 1992. – Вип. 38.

7. Як стати лідером / Упоряд.: О.І.Денисова, Г.Г.Ковганич: Навч.-метод, по-сібник. – К.: 2001,– 116 с.,

8. Настольная книга практического психолога. – 4.2. – М-, 2003.

9. Немов Р.С. Психология. – М., 1987.

10. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія. – К., 2001.

Размещено на Allbest.ru