Рівненський інститут слов’янознавства
Київського славістичного університету
Кафедра товарознавства та експертизи
Дипломна робота
на тему
“Характеристика асортименту та якісних показників ірису, його митне оформлення(за матеріалами Новоград-Волинського районного споживчого товариства”
2007

Зміст
  "1-3" Вступ................................................................................................................ 4
1 Проблеми насичення ринку ірисом. Виробництво продукції................... 6
1.1 Стан вітчизняного і світового ринку........................................................ 6
1.1.1 Харектеристика ринку ірису................................................................. 8
1.1.2 Цінова політика кондитерських підприємств..................................... 12
1.2. Асортимент та споживні властивості продукції.................................... 13
1.3 Вимоги нормативних документів........................................................... 16
1.4 Характеристика підприємства................................................................ 17
1.5 Технологія виробництва продукції........................................................ 18
1.5.1 Характеристика сировини................................................................... 18
1.5.2 Технологія виробництва ірису............................................................ 25
1.6 Пакування, маркування, транспортування та зберігання ірису........... 30
Висновки до розділу..................................................................................... 36
2 Товарознавча експертиза ірису................................................................. 38
2.1 Організація експертизи ірису................................................................. 38
2.2 Рефрактометричний метод визначення масової частки жиру............... 42
2.3 Екстракційно-ваговий метод визначання вмісту жиру.......................... 47
2.4 Визначення масової частки вологи висушуванням............................... 49
2.5 Визначення масової частки загальної золи............................................ 52
2.6 Визначення золи, нерозчинної в розчині соляної кислоти, з масовою часткою 10%........................................................................................................................ 53
2.7 Феррицианідний метод визначення вмісту редукуючих речовин........ 55
2.8 Органолептична оцінка якості ірису...................................................... 58
Висновки до розділу..................................................................................... 64
3 Митне оформлення ірису........................................................................... 66
3.1 Обґрунтування доцільності експортування ірису................................. 66
3.2 Порядок митного оформлення ірису..................................................... 67
3.3 Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до ірису........ 69
3.4 Визначення країни-походження товару................................................. 74
3.5 Нарахування митних платежів............................................................... 79
3.5.1 Визначення митної вартості................................................................. 79
3.5.2 Нарахування мита................................................................................ 84
3.5.3 Нарахування ПДВ................................................................................ 84
3.5.4 Нарахування митного збору............................................................... 85
3.5.5 Визначення загальної суми митних платежів..................................... 85
3.6 Використання ВМД при митному оформленні ірису............................ 86
Висновки до розділу..................................................................................... 95
Висновки та пропозиції................................................................................. 97
Перелік посилань........................................................................................ 100
Додатки........................................................................................................ 102

Вступ

Кондитерські вироби відомі людині з давніх часів. Основною сировиною для їхнього виготовлення в ті давні часи був мед. У нашій країні вже в ХVI ст існував кондитерський пряниковий промисел.
Великий вплив на прискорення виробництва кондитерських виробів зробило виникнення на початку ХІХ ст у нашій країні промислового виробництва цукру з буряка. Однак виробництво було кустарним і здійснювалося в невеликих «кондитерських», у яких готували льодяники, цукерки, тістечка, шоколадний напій і т.п.
Фабричне виготовлення кондитерських виробів стало розвиватися, починаючи з 60-х років минулого століття. До Жовтневої революції виробництво кондитерських виробів концентрувалося тільки у великих містах Петербурзі, Москві, Харкові, Одесі.
Більшість підприємств належалася іноземним фірмам. Після революції великі підприємства були націоналізовані, а після громадянської війни відновлені і реконструйовані. У великих містах була проведена спеціалізація кондитерських фабрик. Багато процесів були механізовані.
На основі досягнень науки й інженерної думки перетерпіла значні зміни технологія виробництва багатьох видів кондитерських виробів. Був розроблений і впроваджений ряд прогресивних потокових процесів: готування карамельного сиропу, безперервний заміс цукрового тіста, безперервний процес збивання пастильних мас під надлишковим тиском і ін.
Таким чином, основні процеси виготовлення кондитерських виробів були змінені на базі самої передової техніки і технології.
Для контролю виробництва були розроблені нові більш швидкі і точні методи аналізу. Замість класичних хімічних методів знайшли широке застосування нові методи на основі виміру різних фізичних характеристик: рефрактометрія, поляриметрія, фотоелектрокалориметрія і т.ін.
 Усе це дозволило швидкими темпами збільшити вироблення кондитерських виробів, значно підвищити продуктивність праці, поліпшити асортимент і різко підвищити якість.
На даний час серед кондитерських виробів ірис користується великою популярністю, тому дана тема є актуальною.
Метою дипломної роботи є охарактеризувати асортимент та якісні показники ірису, дослідити особливості його митного оформлення.

Об'єктом даної дипломної роботи є ірис.

Завданнями дипломної роботи є:

-                     висвітлити проблеми насичення ринку ірисом;
-                     дослідити особливості технології виготовлення ірису;
-                     визначити показники якості, що нормуються у ірисі;
-                     охарактеризувати асортимент ірису;
-                     висвітлити особливості експертизи ірису за органолептичними та фізико-хімічними показниками;
-                     дослідити особливості митного оформлення ірису.

1 Проблеми насичення ринку ірисом. Виробництво продукції

 

1.1 Стан вітчизняного і світового ринку

Як відомо, вітчизняна «солодка індустрія»,на відміну від своєї європейської «колеги», в основному представленна «всеїдними» виробниками. І навпаки, загальнонаціональний виробник цукерок обов'язково стає масштабним виробником вафель.(В країнах ЄС і США нерідко вузька спеціалізація, наприклад лідер по випуску шоколадних цукерок не візьметься за випуск печива і не звабиться «сусідніми» сегментами тортів і тістечок). І не дивлячись на достатньо активну присутність іноземного капіталу в кондитерській галузі,тенденція до утворення підприємств-конгломератів в «солодкій індустрії»України продовжує мати місце.
Зміна прав власності в контерському бізнесі країни не замічено. (Остання велика операція-перехід Дніпропетровської контерської фабрики під «крило» об'єднання «АВК» в 2004 році). І ось торгово-промислова-фінансова група «Контініум» продала пакет акцій кондитерської фірми «Буковинка» (м.Чернівці) і частину в виробничо-комерційної фірмі «Луцьккондитер». Офіційно покупцем активів стала компанія «ПолАрт Капітал» (з дозволу Антимонопольного комітету України).В той же час на думку профільних експертів за «ПолАрт Капітал» в операції з «Контініумом» стоїть один з операторів кондитерського ринка.За покупку «Буковинки» не «підписались» ні КК Roshen,ні «Крафт Фудс Україна»,ні «АВК», ні «КОНТІ», ні «Житомирські ласощі»,ні «Екотехніка».
Існує думка, що члени верхньої сімки українських виробників кондитерських виробів ні «Буковинка», ні «Луцьккондитер» зовсім не цікавлять.Якщо це так ,то методом виключення можна визначити основних претендентів на покупку даних підприємств (або одного з них):
a)                компанія «Топ Транс», яка на сьогодні володіє великим підприємством і маркою «Світ ласощів» (борошняні кондитерські вироби і шоколадні цукерки);
б)      шоколадного «принца» ТПГ Rainford, володіючого одноіменною торговою маркою.
Як сповіщає асоціація «Укркондитер» в останню неділю вересня на кондитерській фабриці Klaipedos konditerija в Литві (м. Клайпеда) вперше в якості представника нового власника був президент української кондитерської корпорації Roshen В’ячеслав Москалевський. На думку п. Москалевського, у клайпедського виробника карамелі,яка носить назву Roshen Nord, зовсім непогані перспективи по нарощуванню темпів виробництва і продаж. Окрім цього діюча в Латвії і Естонії дистриб’юторська система буде більш активно і ефективно діяти.
Компанія «АВК» на зібранні акціонерів вирішила створити в Російській Федерації дочірнє підприємство для розвитку дистрибуції, а в перспективі –організувати кондитерське виробництво.На сьогоднішній день російський ринок в плані експорта для компанії являється пріоритетним, і «АВК» фокусується на продажі в Росії продуктів преміям і середнього цінового сегментів. За оцінками експертів компанії, в цьому секторі дуже висока конкуренція, але «АВК» має чіткі і продумані плани розвитку продаж на російському ринку.
Взагалі, при діючій економічній політиці нашого «північного сусіда» українським кондитерам без вивозу в Росію виробничого капітала не обійтись. Вчасності , по даним «Укркондитер», в 2005 році українські виробники кондитерських виробів знизили експорт в Росію приблизно на 30%. Внаслідок падіння об'ємів експорта в період першого півріччя 2006 року виробництво кондитерських виробів знизилось на 11% в Україні. Одною з причин зменшення об'ємів поставок стало прийнята в жовтні минулого року постанова уряду Росії «Про введення спеціальних мит на окремі товари, які мають українське походження і ввозяться на митну територію Російської Федерації», яким було затвердженно митні тарифи на українські контерські вироби.
Асоціація «Укркондитер», яка об'єднує українських виробників кондитерських виробів ,ініціює підписання країнами СНД міждержавної конвенції по використанню товарних знаків республік бувшого Радянського Союзу на групу кондитерських виробів,вироблених по уніфікованій рецептурі. До таких виробів відносяться карамелі («Бабарис», «Гусячі лапки»), ірис «Кіс-кіс», »Золотий ключик») і шоколадні цукерки («Білочка», «Кара-Кум», «Червоний мак») та інші вироби , які випукаються по радянській рецептурі,яка на сьогоднішній день – спільне надбання бувших республік СССР.

1.1.1 Харектеристика ринку ірису

 Англійське слово Candy частіше перекладається, як «льодяник». В спеціалізованій кондитерській термінології кєнді являє собою різновидний набір солодощів, які різніяться за рецептурою виготовлення і за процесами обробки і за «органолептикою». Тут представленні карамель льодяникова, карамель м'ягка, карамель мармелади (фруктово-пектинові), іриси желейні цукерки, помадні цукерки. Все досить різне, а в одну групу цю «різношерсту» компанію об'єднує відсутність в рецептурі какао-продуктів. Виключення представляє наприклад «Еклер», який являє собою ірис з шоколадною начинкою або «жувастики з какао».
Якби там не було, але останні 2 роки в вітчизняній індустрії проглядається активне нарощування виробничих можливостей в напрямку без шоколадного Candy. Лідирують як і має бути найбільші компанії – КК Roshen і «АВК»,до яких приєдналися «Екотехніка» з своєю ТМ «Ріконд». Різноманітність рецептур, сировини і технологій дозволяє вітчизняним виробникам майже не пересікатися по смаку і кольору продукції. Наприклад, не малу роль в оригінальності кєнді від «АВК» зіграла співпраця українського «кондитера» з найбільшим світовим виробником желатина- міжнародною компанією GELITA.
По оцінкам дослідницької компанії AC Nielsen Ukraine методом аудиту роздрібних продаж,верхня п`ятірка лідерів в міській частині українського ринку виглядає так :
- «АВК»(ТМ «Жувастик», «Жувіленд», «Клубжеле»);
- турецький Kent (ТМ Tofita,Jelibon);
- бельгійський Masterfoods (ТМ Skyttles,Starburdst);
- голландський Pesfetti Van Melle (ТМ Frutella, Mentos);
- КК Roshen ( ТМ «Джелі», «Боніфрут»);
Перелік лідерів наданий в алфавітному порядку, разом з тим пересічному покупцю «ріже око» вибір іноземних марок. Вся верхня п'ятірка в Україні за перше півріччя 2006 року забезпечила 84,3% роздрібних продаж. Минулий рік цей показник був 85,5%- на 1,2% вище, що не є причиною для оголошенням тенденції на дезінтеграцію ринку. Це просто природне коливання споживчого попиту. Як, згадувалось вище, ринок «желейки» за останій рік заповнюють великі українські компанії, наприклад «Екотехніка» (ТМ «Ріконд»), але говорити про близьке зменшення частки верхньої п'ятірки завчасно,на думку спостерігачів.
Потрібно відмітити, що в сегменті жувальних цукерок найбільш популярними в Україні смаком є фруктова суміш. Смак йогурту, досить популярний на ринку морозива і кремових виробів, в «жувальному» сегменті «пасе задніх» з майже найменшою часткою. (Як начинка в шоколадну плитку йогурт в Україні потерпів невдачу ще 2 роки тому , а в країнах ЄС шоколад з йогуртом в середині представлений широко і на даний час .) З іншої сторони є достатньо умов думати ,що слабка популярність йогурта в 2005 році більш була обумовленна слабким пропонуванням зі сторони виробника (імпортера) .
Наступний підсегмент кенді – ірис запакований (фасований) і у вигляді батончиків ( в т .ч. поштучний товар ), в Україні також відмічений присутністю серед лідерів іноземних компаній. (Слід, нагадати що серед лідерів вагового ірису практично безподільно керують вітчизняні виробники,такі як, «АВК», «Бісквіт-Шоколад», «Полтавакондитер», «Рікон», Roshen та інші.) За даними випробувань роздрібних продаж компанією AC Nielsen Ukraine,верхня п'ятірка контролює 97,4% ірисового сегмента ринку в містах України,а в алфавітному порядку її представляють компанії:
-                     Perfetti Van Melle ( ТМ Meller );
-                     КК Roshen ;
-                     ВО «Бісквіт-Шоколад»;
-                     ПП «Харчовик» (без торгової марки);
-                     «Шполянський завод продтоварів» (без торгової марки ).
Найбільш популярним серед українських любителів ірису являється розмір в 50 г (точніше 41-50г). Слід відмітити, що рік тому розприділення розмірів по своїй популярності виглядало по іншому (див. рисунок 1.1.1). Дану різницю спеціалісти сегменту пояснюють швидше змінами в структурі пропозиції, чим “ротацією” звичок українського споживача.

Зразок заповнення ВМД при експорті ірису наведено у додатку.
Графи заповнюються так:
Графа А – у графі зазначається: 1 – номер розрахункового рахунку у валюті України, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито розрахунковий рахунок декларанта; 2 – номер валютного рахунку, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито валютний рахунок декларанта.
Зазначаються реквізити:
-            за пунктом 1 – р/р 26007302585043, Рівненське головне відділення ПІБ, МФО 333335;
-            за пунктом 2 – в/р 26007302585043, Рівненське головне відділення ПІБ, МФО 333335.
Графа В "Подробиці розрахунків". Графа призначена для зазначення заявником платіжних документів, які свідчать про внесення митних платежів. У графі зазначаються:
-           шифр платежу відповідно до класифікатора видів митних платежів;
-           загальна сума платежів по цьому шифру;
-           платіжні реквізити митного органу на розрахунковий рахунок якого сплачуються митні платежі.
У ВМД на оформлення ірису зазначено – вид платежу: 010 – 64,64 грн. Платежі сплачуються на р/р 2603340 в АППБ "Аваль" м. Рівне, МФО 35360.
Графа С заповнюється інспектором митної служби.
Графа D – заповнюється інспектором митної служби;
Графа 1 "Тип декларації" – ЕК 10 (вивезення товарів з України).
Графа 2 "Відправник" – зазначаються відомості про відправника – нерезидента України, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору - Новоград - Волинське районне споживче товариство, 11000, Житомирська обл., м. Новоград - Волинськ. вул. Київська, 23. Обліковий номер платника податків – 3543213213, ідентифікаційний номер одержувача – 30101 – 56/6542135463.
Графа 3 "Додатковий аркуш" – заповнюється коли є додаткові аркуші. У першому розділі графи зазначається порядковий номер аркуша, у другому – загальна кількість аркушів, включаючи додаткові. У разі, коли додаткові аркуші не використовуються, у графі зазначається 1/1.
Графа 4 "Відвантажувальні специфікації". Заповнюється при використанні специфікацій. У нашому випадку специфікації відсутні.
Графа 5 "Всього найменувань товарів". У графі зазначається цифрами загальна кількість найменувань товарів, наведених у графі 31 "Опис товару" декларації та додаткових аркушів – найменувань товарів - 1.
Графа 6 "Кількість місць". У графі зазначається цифрами загальна кількість місць у декларованій партії товарів – кількість місць – 100.
Графа 7 "Довідковий номер". У графі проставляється номер та дата прийняття декларації – 204000000/6/000000 (де 204000000 – дев’ятизначний цифровий код митного органу згідно з класифікатором митних органів України (Рівненська митниця); 6 – остання цифра поточного року; 000000 – шестизначний порядковий номер декларації, оформленої зазначеним митним органом).
Графа 8 "Одержувач/імпортер". У графі проставляються відомості про одержувача товару – ОАО "Продукты", 65000, г. Москва, ул. Свободы, 45,, Российская Федерация.
Графа 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" – у графі наводяться відомості про вітчизняну особу, що уклала зовнішньоекономічний договір на відшкодувальній основі – повіреного агента – Рівненський інститут слов’янознавства КСУ, 33000, м. Рівне, вул. П.Могили, 29.
Графа 10 "Країна першого призначення" – не заповнюється.
Графа 11 "Торговельна країна" – проставляється цифровий код торговельної країни відповідно до загальнодержавного Класифікатора країн світу – 643 (Російська Федерація).
Графа 12 "Загальна митна вартість – зазначається загальна митна вартість декларованих товарів у валюті України – 32320,00 грн.
Графа 13 – товар не підлягає експортному контролю і тому не заповнюється.
Графа 14 – у графі наводяться відомості про декларанта товарів - Рівненський інститут слов’янознавства КСУ, 33000, м. Рівне, вул. П.Могили, 29.
Графа 15 "Країна відправлення" – У графі вказується скорочена назва країни, з якої товари були відправлені в Україну згідно з класифікатором країн світу – не заповнюється.
Графа 15а "Код країни відправлення" – у графі вказується цифровий код країни, з якої товари були відправлені, згідно з класифікатором країн світу – не заповнюється.
Графа 16 "Країна походження" – графа не заповнюється.
Графа 17 "Країна призначення" – у графі вказується скорочена назва країни призначення згідно з Класифікатором країн світу – Російська Федерація.
Графа 17а "Код країни призначення" - у графі вказується цифровий код країни призначення згідно з класифікатором країн світу – 643.
Графа 18 "Транспортний засіб при відправленні" – 1 – 12541 - 804, де 1 – кількість автомобілів; 12541 - номери автомобілів; 804 – українські авто.
Графа 19 – проставляється 0, оскільки у нашому випадку товар не прямує в контейнері.
 Графа 20 "Умови поставки" – у першому підрозділі проставляється цифровий код умови поставки відповідно до Класифікатора умов поставки, у другому підрозділі наводиться скорочене літерне найменування умов поставки (згідно з класифікатором умов поставки) з обов’язковим зазначенням географічного пункту – 09 DAF-Глухів.
Графа 21 "Транспортний засіб на кордоні" – 1 – 12541 - 804, де 1 – кількість автомобілів; 12541 - номери автомобілів; 804 – українські авто.
Графа 22 "Валюта та загальна фактурна вартість". У лівому підрозділі графи наводиться цифровий код валюти договору згідно із загальнодержавним класифікатором валют – 840 (долари США). У правому підрозділі вказується загальна фактурна вартість товарів у валюті України – 32320,00 (грн.).
Графа 23 "Курс валюти" – у графі наводиться курс одиниці валюти, зазначеної в лівому підрозділі графи 22, встановлений НБУ для зовнішньоторговельних операцій на дату прийняття митницею декларації для оформлення – 5,05.
Графа 24 "Характер угоди". У графі вказується код характеру угоди згідно з Класифікатором характерів угод – 21 (переміщення товарів з розрахунком у ВКВ).
Графа 25 "Вид транспорту на кордоні". У графі проставляється код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту – 30 (автотранспорт).
Графа 26 "Вид транспорту в межах країни". У графі проставляється код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту – 30 (автотранспорт).
Графа 27 "Місце завантаження/розвантаження" – вказується код та найменування митного органу, в зоні діяльності якого передбачається перевантаження товарів з одного транспортного засобу в інший – перевантаження не передбачено.
Графа 28 "Фінансові та банківські відомості". У цій графі вказуються фінансові та банківські відомості про особу, що зазначена у графі 9. Кожен з реквізитів починається з нового рядка і перед кожним з них проставляється номер: 1 – 09333335; 2- Рівненське головне відділення ПІБ; 3 – м Рівне, вул. С. Бандери, 41; 4 – р/р 26007302585043, МФО 333335.
Графа 29 "Митниця на кордоні". У графі вказується назва митного органу, в зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні, у правому верхньому кутку – його код згідно з Класифікатором митних органів України – 801000000 Глухівська митниця.
Графа 30 "Місце огляду товару" – не заповнюється.
Графа 31 "Вантажні місця та опис товару". "Маркування та кількість – номери контейнерів – опис товару". Вказується лише комерційна і фірмова назва товару, характеристики товару, що включають в себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають однозначно класифікувати його за задекларованою у графі 33 субпозицією УКТ ЗЕД – Ірис тиражений, місць - 100.
Графа 32 "Товар №". У графі проставляється порядковий номер товару, що декларується у графі 31 – 1.
Графа 33 "Код товару". У першому підрозділі вказується десятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД – 1704907500.
Графа 34 "Код країни походження". Заповнюється згідно з класифікатором країн світу. У графі вказується код країни походження товару, описаного у графі 31 і класифікованого за УКТ ЗЕД у графі 33 – 804.
Графа 35 "Вага брутто". У графі вказується вага брутто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 – 3050 кг.
Графа 36 "Преференція". У графі вказуються цифрові коди тарифних преференцій, передбачених чинним законодавством: 00/00/00, оскільки тарифні преференції відсутні.
Графа 37 "Процедура". У графі проставляється 6-значний код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму згідно з класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України: перші дві цифри – код митного режиму – 10 (експорт); наступні дві – код попереднього митного режиму – 00; останні дві – особливість переміщення товарів – 50 (інше).
Графа 38 "Вага нетто". Проставляється вага нетто товару у кг – 3000 кг.
Графа 39 "Квота". Заповнюється для товарів, на які є кількісні обмеження.
Графа 40 "Загальна декларація/попередній документ". Заповнюється, якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подавалась попередня, періодична чи загальна декларація, або якщо декларація оформлялась замість анульованої.
Графа 41 "Додаткова одиниця виміру". У графі вказується код додаткової одиниці виміру згідно з загальнодержавним Класифікатором одиниць виміру, якщо така одиниця виміру передбачена для цього товару – відсутні.
Графа 42 "Фактурна вартість товару". У графі наводиться у валюті України фактурна вартість товарів, задекларованих у графі 31 ВМД – 32320,00 грн.
Графа 43 – порядок використання графи встановлюється ДМСУ.
Графа 44 "Додаткова інформація/подані документи". У графі вказуються реквізити документів: номер розділу; код документа згідно з Класифікатором документів; номер документа, дата і, при необхідності, назва та кінцевий термін дії.
0013 – декларація на транспортний засіб;
2701 – універсальний транспортний документ;
2730 – товарна транспортна накладна CMR;
2950 – книжка МДП;
3105 – рахунок-фактура (INVOICE);
4010 – договір купівлі-продажу, що передбачає розрахунки у ВКВ;
6001 – довідка про декларування валютних цінностей;
6852 – санітарний сертифікат;
6854 – радіологічний дозвіл.
Графа 45 "Митна вартість" – вказується митна вартість товару у валюті України, заявленого у графі 31 – 32320,00 (грн.).
Графа 46 "Статистична вартість". У графі вказується митна вартість товару у тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення – 32.
Графа 47 "Нарахування мита та митних зборів". У графі зазначається вид платежу (код), основа нарахування, ставка, сума, спосіб платежу:
-      010 (митний збір за митне оформлення), 32320,00 (митна вартість більше 1000 доларів США), 0,2% (ставка), 64,64 грн. (сума), 01 (спосіб платежу – переказ);
Графа 48 "Відстрочення платежів". Заповнюється у випадку відстрочення платежів.
Графа 49 "Найменування складу". Порядок використання графи встановлюється ДМСУ.
Графа 50 "Довіритель". Зазначаються дані підприємства-перевізника - ТОВ "Камазтранссервіс", м. Рівне, вул. Відінська, 67.
Графа 51 "Митниця країни транзиту". Графа заповнюється митним органом.
Графа 52 "Гарантія не дійсна для...". Порядок використання графи встановлюється ДМСУ.
Графа 53 "Митниця в країні призначення". Порядок використання графи встановлюється ДМСУ.
Графа 54 "Місце та дата". У графі вказуються місце та дата заповнення декларації; прізвище та ініціали особи, уповноваженої на декларування товарів організацією, що зазначена у графі 14; займана ним посада; ставиться його особистий підпис; номер телефону або телетайпу; номер посвідчення особи декларанта: Рівне, РІС КСУ, Онищук М., свд. 578, 28/12/2006.

Висновки до розділу

Зовнішньоекономічні зв’язки України постійно зростають і тому постає необхідність у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності окремих суб’єктів ЗЕД. У цій діяльності особлива роль належить митній службі, діяльність якої регулюється законодавством України і, зокрема, Митним Кодексом України.
         Особливу роль у процесі міжнародної торгівлі відіграє контроль за проведенням операцій – тарифні і нетарифні методи регулювання.
         Завданням розділу "Митне оформлення" було визначити, які нетарифні методи застосовуються до ірису при експорті, а також підрахунок тарифних елементів.
Нетарифними методами при експорті ірису виступають радіологічний та санітарний контроль. Тарифні методи до вітчизняних товарів (зокрема, ірису) не застосовуються.
         Дослідження проводилось на основі зовнішньоекономічного контракту, у якому зазначено:
-                                  товар – ірис тиражений;
-                                  експортер – Рафалівське споживче товариство (Україна), імпортер – ОАО "Продукты" (Російська Федерація);
-                                  кількість товару – 100 ящиків по 30 кг (маса нетто 3000 кг);
-                                  вартість 1 кг ірису – 2 долари США;
-                                  умови поставки - автотранспортом DAF-Глухів;
-                                  курс долара на день митного оформлення – 5,05 грн. за 1 долар США.
У даному випадку, при експорті ірису до Російської Федерації на умовах поставки DAF-Глухів, необхідно оформити ВМД форми ЕК 10 (для декларування залучено декларанта – Рівненський інститут слов’янознавства), сплативши митний збір за митне оформлення у сумі 64,64 грн., тобто 0,2% від митної вартості товару.
Підприємству відшкодовується ПДВ у розмірі 20% від вартості товару, тобто 6464,00 грн.
Таким чином, здійснення експортних поставок буде вигідним для Новоград – Волинського районного споживчого товариства, оскільки митні збори становлять незначну частку і підприємство отримуватиме додаткові надходження - відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та пропозиції

Ірис являє собою різновидність молочних цукерок, але відрізняється від них технологією приготування, рецептурою і консистенцією. Його одержують, уварюючи цукор і патоку на молоці з додаванням харчових жирів. При виготовленні деяких сортів ірису додають каву натуральну, какао-продукти, горіхи, арахіс, кунжут, сою, фруктово-ягідні напівфабрикати.
При виготовленні ірису рецептурну суміш піддають томленню при температурі 110-115ºС протягом 1 хвилини. При цьому білки і цукор молока вступають в реакцію меланоідоутворення, чим обумовляється коричневий колір, а також характерний смак і аромат ірису. Ірисну масу уварюють до вологості 6-10%.
У ірисі нормується оранолептичні(форма, смак і запах, структура, і консистенція.) і фізико-хімічні показники якості. (вологість, масова частка редукуючих речовин, масова частка жиру, масова частка золи ).
Ірис виготовляють загорнутим і не загорнутим, фасованим ваговим і поштучним. Ірис загортають окремими шматками по кілька штук і плитками.
Ірис загортають в етикетку з підгорткою, етикетку з фольгою і підгорткою, етикетку з кашированої фольги і полімерних матеріалів.
Термін зберігання іриса, в тому числі який відправляється на експорт, при вказаних умовах зберігання і транспортування з дня виготовлення встановлюють наступна в місяцях:
Ø    6 для тираженого напівтвердого загорнутого;
Ø    5 для тираженого напівтвердого не загорнутого;
Ø    2 для литого напівтвердого і тиражиного м’якого згорнутого і не загорнутого, тягучого загорнутого, іриса з начинкою і іриса, який містить ядра горіхів і насіння масляних культур.
При експертизі ірису визначають такі показники:
Масову частку жиру в ірисі визначають рефрактометричним методом, метод заснований на витяганні жиру з наважку моноброміли монохлорнафталіном і визначенні показника заломлення розчинника і розчину жиру.
Масову частку вологи в ірисі визначають методом висушування, метод полягає у висушуванні наважки виробу і напівфабрикату при певній температурі і обчисленні втрати маси по відношенню до наважки.
Визначення масової частки загальної золи,метод заснований на спалюванні органічних речовин в наважці досліджуваного продукту.
Вміст редукуючих речовин в ірисі визначають феррицианідним методом,метод заснований на відновленні надлишкового феррицианіда стандартним розчином глюкози в присутності розчину метиленового блакитного до повного знебарвлення.
Зразки №1 та №2 Ірису «Еклер» і «Еклер молочний» отримали оцінку "відмінно", а зразок №3 - Ірис "Золотий ключик" отримав оцінку "добре", зразок №4 - - Ірис «Жуйчик з смаком пломбіру» отримав оцінку – задовільно.
У зразків №1 та №2 органолептичні показники оцінено на відмінно, що забезпечило високу оцінку продукту.
Зразок №4 отримав найнижчу оцінку – "задовільно", хоча його вартість є вищою ніж зрака №3. Варто відмітити, що маркування цього ірису оцінене на оцінку "задовільно".
Зразок №3 отримав оцінки "добре" за маркування і органолептичні показники, що спричинило загальну оцінку "добре".
Зовнішньоекономічні зв’язки України постійно зростають і тому постає необхідність у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності окремих суб’єктів ЗЕД. У цій діяльності особлива роль належить митній службі, діяльність якої регулюється законодавством України і, зокрема, Митним Кодексом України.
         Особливу роль у процесі міжнародної торгівлі відіграє контроль за проведенням операцій – тарифні і нетарифні методи регулювання.
 Завданням розділу "Митне оформлення" було визначити, які нетарифні методи застосовуються до ірису при експорті, а також підрахунок тарифних елементів.
Нетарифними методами при експорті ірису виступають радіологічний та санітарний контроль. Тарифні методи до вітчизняних товарів (зокрема, ірису) не застосовуються.
 Дослідження проводилось на основі зовнішньоекономічного контракту, у якому зазначено:
-                                  товар – ірис тиражений;
-                                  експортер – Новоград – Волинське районне споживче товариство (Україна), імпортер – ОАО "Продукты" (Російська Федерація);
-                                  кількість товару – 100 ящиків по 30 кг (маса нетто 3000 кг);
-                                  вартість 1 кг ірису – 2 долари США;
-                                  умови поставки - автотранспортом DAF-Глухів;
-                                  курс долара на день митного оформлення – 5,05 грн. за 1 долар США.
У даному випадку, при експорті ірису до Російської Федерації на умовах поставки DAF-Глухів, необхідно оформити ВМД форми ЕК 10 (для декларування залучено декларанта – Рівненський інститут слов’янознавства), сплативши митний збір за митне оформлення у сумі 64,64 грн., тобто 0,2% від митної вартості товару.
Підприємству відшкодовується ПДВ у розмірі 20% від вартості товару, тобто 6464,00 грн.
Таким чином, здійснення експортних поставок буде вигідним для Новоград – Волинського районного споживчого товариства, оскільки митні збори становлять незначну частку і підприємство отримуватиме додаткові надходження - відшкодування податку на додану вартість.

Перелік посилань

1.       Грюнер В.С., Диккер Г.Л., Колісник А.А. Товарознавство смакових товарів., М: Госторгиздат 1962.
2.       Уласов В.М., Волков Д.М. Основи підприємницької діяльності. М: Фінанси і статистика, 1997р.
3.       Е.И.Журавльова, С.И. Кормаков, Л.И.Токарєв, К.Г.Рахманова. Технологія кондитерського виробництва. Изд-во «Харчова промисловість», 1968р.
4.       И.С.Лур'є. Технологія і технологічний контроль кондитерського виробництва. М: «Легка і харчова промисловість», 1981.
5.       За редакцією Г.А. Маршалкина. Технологія кондитерських виробів. М.: «Харчова промисловість», 1978р.
6.       Миколаїв М.А. і ін. Ідентифікація і фальсифікація харчових продуктів. М.: «Економіка», 1996р.
7.       Кофка Б.В., Лур'є И.С., Технологічний контроль кондитерського виробництва. М.: «Харчова промисловість», 1967р.
8.       Козлов С.А. Передовий досвід роботи на пастильно-мармеладной фабриці «Ударниця» М.: «Пищепромиздат», 1955р.
9.       Г.В. Кружків, В.З. Каган, Р.В. Самойлов і ін. Економіка харчової промисловості. М.: «Харчова прмышленность», 1979р.
10.  Рецептури: а) на карамель, б) на шоколад, порошок какао і шоколадні вироби, в) на цукерки й ірис, г) на мармелад і пастилу, д) на борошняні кондитерські вироби. М.: «Харчова прмышленность», 1968р.
11.  Збірник технологічних інструкцій з виробництва карамелі, цукерок, іриса, шоколаду, порошку какао, мармеладно-пастильных виробів, драже і халви. М.: «Пищепромиздат», 1960р.
12.  Довідник кондитера. Ч.1. Сировина і технологія кондитерського виробництва. Видання 2-і. М.: Харчова промисловість», 1966р.
13.  Товарознавство харчових продуктів. Під ред. Ф.В.Церевитинова. Т.I.,II.,III. М.: Госторгиздат», 1949р.
14.  Дудчак В.І, Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. Посібник. - К., 2002.
15.  Інструкція про порядок визначення країни походження товарів, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм, затверджена рішенням Президії ТПП України від 27 лютого 2002 р.
16.  Комп’ютерна програма "MD Declaration".
17.  Митний кодекс України.
18.  Пашко П.В. Основи митної справи: Навч. посібник. – К.: Знання, 2002.
19.  Пашко П.В., Каленський М.М. Митний контроль та митне оформлення. – К.: Знання, 2002.
20.  Порядок заповнення вантажної митної декларації / За ред. П.В.Пашка. – К.: Знання, 2005. – 399 с.
21.  Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку визначення країни похо­дження товару, що переміщується через митний кордон України" від 12.12.2002 № 1864.
22.  Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності.
23.Як заповнювати вантажну митну декларацію? (практичний посібник по заповненню митних декларацій форми МД-2, МД-3, МД-8 та збірник нормативних і законодавчих документів)/ Хохлов А.В., Андреєв О.Л., Репецька Ю.В, Репецький С.М. – К.: Видавництво "Основа", 1998. – 350 с.

№ з/п	Найменування показника	Вимоги до якості
1	Поверхня	Суха, без дефектів, не липка, з чітким малюнком.
2	Форма	Прямокутна, квадратна, фігурна, ромбічна, без дефектів.
3	Смак і запах	Ясно виражений, з присмаком топленого молока, і доданих есенцій.
4	Структура	Для литого напівтвердого – аморфна, для всіх видів тираженого – дрібнокристалічна, з рівномірним розприділенням кристалів по всій масі
5	Консистенція	Для напівтвердого (литого, тираженого) напівтверда, для м'якого - м'яка, для тягучого – тягуча, в'язка