Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Фізичний факультет

Кафедра комп’ютерних систем та мереж

7.091501 комп’ютерні системи та мережі

Інструментальна система створення електронних підручників

Дипломний проект

Виконав

студент 5-го курсу 507 групи

М. В. Кожукар

“ “ 2010 р.

2010

Зміст

Анотація

Summary

Перелік скорочень

Вступ

1. Аналітичний огляд

2. Проектно-пояснювальний розділ

2.1 Вибір технології та мови програмування

2.1.1 Основні вимоги до системи

2.1.2 Вимоги та вибір мови програмування

2.2 Вимоги до програмного та апаратного забезпечення

3. Опис програми

3.1 Загальні положення

3.2 Функціональне призначення

3.3 Загальна характеристика програми і принцип роботи

3.4 Детальний опис програми

3.4.1 Опис програми-додатка

3.4.2 Опис модулів

3.5 Опис тегів, які підтримуються HTML-редактором

3.6 Опис файлу та каталогу проекту електронного підручника

3.7 Технічні засоби, що використовуються

3.8 Виклик та завантаження

4. Розрахунок собівартості інструментальної системи створення електронних підручників

5. Охорона праці

5.1 Загальні положення

5.2 Специфіка дипломного проекту

5.3 Особливості праці користувачів ЕОМ

5.4 Організація робочого місця

Висновки

Література

Анотація

В даному дипломному проекті розробляється інструментальна система створення електронних підручників, яка використовується в якості інструментального засобу для створення електронних підручників, що можна проглядати за допомогою Web-браузерів. Система дозволяє створювати Web-сторінки та генерувати чітко-визначену структуру електронного підручника. Інструментальна система створення електронних підручників являє собою програму-додаток із зручним для користувача інтерфейсом. Розробляється програмна документація даної системи та документація щодо апаратно-програмного забезпечення, необхідного для функціонування системи.

Summary

In the given degree project is developped instrumental system of making the electronic textbooks, which is used as the tool for making the electronic textbooks, which possible examine by means of Web-browser. System allows to create Web-pages and generate clearly-determined structure of electronic textbook. Instrumental system of making the electronic textbooks presents itself programme exhibit with suitable for the user by the interface. Developped programme given system documentation and documentation hardware-software, which it is required for system operations.

Перелік скорочень

ВООЗ — всесвітня організація охорони здоров'я;

ВСНиПРВЦ — временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров;

ЕОМ — електронно-обчислювальна машина;

ЕП — електронний підручник;

ІССЕП—інструментальна система створення електронних підручників;

ООП — об’єктно-орієнтоване програмування;

ПЗ — програмні засоби;

ПК — персональний комп'ютер;

РМ — робоче місце;

СКБД — система керування базами даних;

HTML — HyperText Markup Language;

UML — Unified Modeling Language.

Вступ

Основою будь-якого навчального процесу є знання, яке отримає особа, що навчається. Як правило, в якості джерела знань виступають підручники, які використовуються для збереження та передачі знань здобутих людством.

Одними з перших підручників були рукописи. Люди за їх допомогою мали можливість фіксувати інформацію, яку потім могли використовувати в якості джерела знань. З появою друкарського верстата Гутенберга у XV столітті була започаткована ера друкованого слова. Поширення друкованих видань мало визначальний вплив на розвиток людської цивілізації, зокрема цей вплив був суттєвим на систему освіти. За рахунок цього, була отримана одна важлива перевага — тиражування підручників, яке дозволило збільшити джерела знань.

Із розвитком людства об’єм знань значно виріс і з розвитком комп’ютерів інформація почала зберігатись в електронному вигляді, тобто з’явились електронні підручники.

В сучасних умовах все більше і більше людей стикається з необхідністю сприйняття і переробки інформації, яка в свою чергу передається по каналах засобів масової інформації, у тому числі із використанням комп'ютерної техніки. В педагогіці був сформований новий напрямок — медіаосвіта, яка має на меті надати допомогу, в першу чергу школярам і студентам, а також всім іншим людям, які приймають участь у навчальному процесі засвоїти, мову засобів масової інформації, навчитися працювати з медіатекстами, а також їх аналізувати. Основне завдання медіаосвіти — полягає у підготування нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, що припускають сприйняття і розуміння різної інформації, оволодіння способами спілкування на основі невербальних форм комунікації.

Широке впровадження комп’ютерних та інформаційних технологій в освіту можна розглядати як основний внесок у медіаосвіту, а комп’ютерні та інформаційні технології являють собою сукупність прийомів і методів, які спрямовані на отримання, переробку та збереження інформації засобами комп’ютерної техніки.

Проведення аналізу праць педагогів і психологів, дозволили визначити переваги і недоліки, які виникають при використанні комп’ютерних та інформаційних технологій в процесі навчання в університетах, інститутах, школах та інших учбових закладах і сформулювати основі вимоги до майбутніх фахівців — освоєння загальних методів, пізнання суттєвого, уміння орієнтуватися в пошуках інформації. Це, в свою чергу, привело до необхідності розробки наукових основ, щодо застосування нових інформаційних технологій в процесі навчання і створення конкретних методичних рекомендацій із використання комп'ютера при вивченні наукових дисциплін.

В якості основного елементу навчального процесу виступають знання. Але, крім знання, студент повинен систематизувати й інформацію, яка являє собою відомості будь-якого характеру. В якості джерела інформації виступають як підручники так і метамережа Internet. В останній, вірогідність інформації може мати сумнівний характер. Отже, у зв’язку з останнім аспектом, комп’ютер виступає як новий засіб навчання. Тому, в такому випадку, актуальним постає питання поєднання традиційних і нових засобів навчання.

За допомогою даного підходу можна переглянути існуючу систему освіти та вдосконалити її, останнє полягає у паралелізації використання як підручника так і комп’ютера в навчальному процесі. Перевага цього поєднання полягає у новому пред’явленні інформації. Відповідно до неї той школяр або студент, який навчається, звертається в пошуках навчальної інформації до комп'ютера або метамережі Internet, або до традиційного підручника в залежності від свого бажання, тобто при роботі на комп'ютері він може використовувати так званні електронні підручники, а при читанні підручника звертатися до інформації, яка зберігається в електронному вигляді.

Поява комп’ютерів, а згодом і об’єднання їх у мережі відкрили наприкінці XX ст. нові небачені можливості поширення інформації. Звичайно інформацію пов’язують з її носіями: друкована інформація, звукова чи візуальна. Новітні засоби — гіперносії інформації — дають змогу постачати гіпертекстову інформацію, де текст, звук і образ об’єднані в єдине ціле. Можна стверджувати, що ці нові можливості є першоосновою нового небаченого інформаційного спалаху.

Завдяки Internet світ став близьким, відстань, як фактор затримки поширення інформації, не має тепер жодного значення. Час — ось нове мірило, що є визначальним. Тривалість доступу до інформаційних ресурсів, тривалість обміну інформацією, тривалість опрацювання інформації — це нові критерії, які визначають наші нові успіхи.

Завдяки останнім здобуткам науки та техніки і з’явились електронні підручники, які являють собою файл або групу файлів записані у певному форматі, що об’єднані відповідним чином. В даному дипломному проекті розглядається інструментальна система, яка дозволяє створювати електронні підручники. Останні, являють собою Web-сторінки, тобто представленні у HTML-форматі і можуть бути проглянути за допомогою Web-браузерів. Крім того, їх можна розмістити на Internet-серверах.

Електронні підручники, знаходять популярність серед студентів денної та заочної форми навчання, які є власниками персональних комп’ютерів, а також тих, що підключенні до метамережі Internet.

Дана система, крім цього, являє собою допоміжний засіб для викладачів. Вони можуть створювати за її допомогою електронні підручники курсів, які викладаються ними.

1. Аналітичний огляд

На сьогоднішній день існує певна кількість інструментальних систем, за допомогою яких можна створювати електронні підручники. Інструментальна система створення електронних підручників представляє собою засіб, в першу чергу, для викладача, за допомогою якого останній може створювати електронні підручники для студентів денної та заочної форми навчання. Крім цього, за його допомогою можуть бути створенні електронні підручники і для школярів.

Певні інструментальні системи потребують додаткові знання, наприклад знань з області гіпертекстової розмітки Web-сторінок, тобто знання тегів мови HTML (HyperText Markup Language — мова гіпертекстової розмітки) та синтаксису мови програмування сценаріїв (скриптів) JavaScript, інші системи дозволяють створювати електронні підручники у інших форматах, тобто не в HTML-форматі. Крім цього, в багатьох системах інтерфейс містить багато зайвого, і з-за цього підвищується складність роботи з ними.

Тому виникає необхідність у створенні інструментальної системи створення електронних підручників, яка б мала зручний інтерфейс користувача, не потребувала якихось додаткових знань, з боку користувача, з іншій області науки, генерувала електронні підручники у HTML-форматі, надавала підручнику чітку структуру, а також максимально відповідала б тим вимогам, які поставлені замовником.

Нижче наведений короткий опис деяких інструментальних систем створення електронних підручників.

HTMLHelpEpublisher Version 1.1 — являє собою інструментальний засіб, за допомогою якого, можна створювати електронні підручники у CHM-форматі. Цей формат на даний час, практично повністю замінив стандартний формат файлів допомоги (*.hlp), особливо в операційній системі Windows 2010. Даний програмний продукт надає користувачу зручний інтерфейс, крім того, надає багато можливостей при створенні змісту електронного підручника. В цілому, даний інструментальний засіб є непоганим, але він не дозволяє створювати самостійні файли для параграфів, тобто необхідна наявність теоретичного або практичного матеріалу.

Microsoft FrontPage Editor Version 3.0.2.926 — являє собою потужний редактор HTML-документів, який призначений для створення Web-сторінок, в які можна вставляти елементи інтерактивності, написані на мові програмування сценаріїв (скриптів) та програми-аплети, які написані на мові програмування Java. Головний недолік даної системи полягає в тому, що користувач повинен самотужки, писати зміст електронного підручника, тобто вона не надає засобів автоматизації змісту.

Система дистанційного навчання – “Прометей” — являє собою інструментальний засіб, за допомогою якого можна створювати навчальні курси з будь-яких дисциплін у вигляді електронних підручників. Електронний підручник, який створений даною системою виконаний у форматі HTML, тобто він може бути розміщений на Internet-сервері. Дана система надає користувачу наступні можливості:

вставляти малюнки, аудіо- і відеофрагменти в параграфи електронного підручника;

автоматично створювати зміст електронного підручника;

автоматично вставляти навігаційні гіперссилки із підказами, що дозволяють "перегортати" розділи підручника;

автоматично копіювати всі файли, що складають електронний підручник, в окремий каталог.

Але за допомогою цієї системи можна лише створити електронний підручник з необхідної дисципліни на основі наявного теоретичного і практичного матеріалу, тобто даний інструментальний засіб не дозволяє створювати HTML-документи, які можна зв’язувати з параграфами.

Отже актуальним постає питання про розробку такої інструментальної системи створення електронних підручників, яка б забезпечувала крім зручного інтерфейсу користувача, HTML-формату параграфів електронного підручника, яка б дозволила їх вільно розміщувати на Web-серверах, ще й відсутність необхідності у якихось додаткових знаннях при створенні і роботі із проектом електронного підручника.

2. Проектно-пояснювальний розділ

В цьому розділі пояснюється вибір технології та мови програмування, вказуються основні апаратні та програмні вимоги необхідні для встановлення інструментальної системи створення електронних підручників на окремій ЕОМ. Крім цього, в ньому вказуються основні вимоги, які накладені на систему.

2.1 Вибір технології та мови програмування

2.1.1 Основні вимоги до системи.

Інструментальна система створення електронних підручників повинна бути виконана у вигляді окремого програмного додатку, що дасть змогу працювати клієнту із даною системою на комп’ютері із встановленим звичайним програмним забезпеченням. Для того, щоб подивитись на результати своєї роботи, тобто переглянути електронний підручник необхідна наявність Web-браузера.

Інструментальна система створення електронних підручників повинна володіти наступними властивостями та вимогами:

Дозволити користувачу створювати власні та відкривати вже існуючи проекти електронних підручників;

Забезпечувати зручний інтерфейс користувача;

Бути стійкою в роботі;

Оповіщати користувача про припущення ним певних помилок при роботі з системою;

Система повинна генерувати файл та каталог проекту електронного підручника;

Згенерований системою електронний підручник повинен являти собою комплекс Web-сторінок з чітко-визначеною структурою;

Електронний підручник, який буде згенерований системою повинен володіти елементами інтерактивності;

Система повинна мати засоби, які дозволяють створювати власні, нескладні Web-сторінки.

2.1.2 Вимоги та вибір мови програмування

Середовище створення програмних додатків Delphi 5.0 являє собою комбінацію деяких важливих технологій. До них належать наступні технології:

Високопродуктивний компілятор в машинний код;

Об’єктно-орієнтована модель компонент;

Візуальна (а відповідно і швидка) побудова програмних додатків з програмних прототипів;

Масштабовані засоби для побудови баз даних;

Інтегроване середовище розробки додатків;

Технологія Two Ways Tools.

Розглянемо кожну технологію детальніше.

Високопродуктивний компілятор в машинний код

Компілятор, який вбудований в Delphi, забезпечує високу продуктивність, яка необхідна для побудови програмних додатків в архітектурі “клієнт-сервер”. Цей компілятор на даний час є найбільш швидким у світі, його швидкість компіляції складає більше 120 тисяч рядків за хвилину на комп’ютері 486DX33. Він пропонує легкість розробки і малі витрати часу на перевірку готового програмного блока, який характерний для мов четвертого покоління (4GL) і в той же час він забезпечує якість коду характерного для компілятора 3GL. Крім того, Delphi забезпечує швидку розробку без необхідності писати вставку на С або ручного написання коду (хоча це й можливо).

У процесі розробки програмного додатку розробник обирає з палітри компонентів готові компоненти аналогічно художнику, який робить замазки кістю. Ще до компіляції він бачить результати своєї роботи — після підключення до джерела даних їх можна бачити відображеними на формі, можна переміщатися по даним, представляти їх в тому або іншому виді. З цієї точки зору проектування в Delphi мало чим відрізняється від проектування в інтерпретуючому середовищі, однак після виконання компіляції ми отримуємо код, який виконується в 10-20 разів швидше, ніж це ж саме зроблене за допомогою інтерпретатора. Крім того, в Delphi компіляція проводиться безпосередньо в рідний машинний код, в той час як певні існуючі компілятори, перетворюють програму в так названий р-код, який потім інтерпретується віртуальною р-машиною. Це не може не сказатися на фактичній швидкодії готового програмного додатку.

Компілятор Delphi є 32-бітовим, при цьому він надає можливість генерувати або прості EXE-файли, або складні програмні додатки, що потребують підключення DLL-бібліотек.

Об’єктно-орієнтована модель компонент

Основну увагу в цієї моделі Delphi приділялось максимальному повторному використанню коду. Це дозволяє розробникам будувати програмні додатки швидко із завчасно підготовлених об’єктів, а також дає їм можливість створювати свої власні об’єкти для середовища Delphi. Ніяких обмежень по типам об’єктів, які можуть створювати розробники, не існує. Дійсно, все в Delphi написано на ньому самому, тому розробники мають доступ до тих самих об’єктів і інструментів, які використовувались для створення середовища розробки. В результаті немає ніякої різниці між об’єктами, які надаються фірмою Borland або третіми фірмами, і об’єктами, які ви можете створити.

В стандартну поставку Delphi входять основні об’єкти, які утворюють вдало підібрану ієрархію з 270 базових класів. На Delphi можна однаково писати як додатки до корпоративних баз даних, так і, для прикладу, ігрові програми. Це пояснюється наступним чином, що традиційно в середовищі Windows було достатньо складно реалізувати інтерфейс користувача. Модель подій у Windows завжди була складна для розуміння і відладки. Але саме розробка інтерфейсу в Delphi являє собою найбільш просту задачу для програміста.

Візуальна побудова програмних додатків з програмних прототипів

Візуальна технологія розробки програм — дозволяє швидко створювати програмні додатки шляхом розміщення на формі стандартних компонентів. При цьому відповідний код програми автоматично генерується Delphi. Така технологія звільняє розробника від рутинної роботи по створенню інтерфейсу користувача і дозволяє привертати більше уваги внутрішній організації програми і обробці даних.

Середовище Delphi включає в собі повний набір візуальних інструментів для швидкої розробки додатків (RAD — rapid application development), який підтримує розробку інтерфейсу користувача і підключення до корпоративних баз даних. VCL — бібліотека візуальних компонентів, яка включає в собі стандартні об’єкти побудови інтерфейсу користувача, об’єкти управління даними, графічні об’єкти, об’єкти мультимедіа, діалоги і об’єкти управління файлами, управління DDE та OLE.

Масштабовані засоби для побудови баз даних

Об’єкти БД в Delphi основані на SQL та включають в собі повну потужність Borland Database Engine. До складу Delphi також включений Borland SQL Link, тому доступ до СКБД Oracle, Sybase, Informix и InterBase проходить з високою ефективністю. Крім того, Delphi включає в собі локальний сервер InterBase для того, щоб можна було розробити розширені на будь-які SQL-сервера додатки в офлайновому режимі. Розробник в середовищі Delphi, який проектує інформаційну систему для локальної машини (для прикладу, невелику систему обліку медичних карток для одного комп’ютера), може використовувати для збереження інформації файли формату *.dbf (як у dBase або Clipper) або *.db (Paradox). Якщо ж він буде використовувати локальний InterBase for Windows 4.0 (це локальний SQL-сервер, який входить до поставки), то його додаток без будь-яких змін буде працювати і у складі великої системи із архітектурою клієнт-сервер.

Отже, один і той самий додаток можна використати як для локального, так і для більш серйозного клієнт-серверного варіанту.

Інтегроване середовище розробки додатків

Інтегроване середовище розробки додатків (IDE — Integrated Development Environment) — дозволяє створювати, компілювати, проводити тестування та редагувати проект або групу проектів в єдиному середовищі програмування.

Технологія Two Ways Tools

Технологія Two Ways Tools робить більш ефективною роботу з компонентами. При зміні програмного коду у вікні редактора коду Delphi відповідним чином змінюються й самі компоненти. З іншого боку, зміна властивостей компонентів за допомогою інспектора об’єктів Delphi (Object Inspector) негайно відображається у вікні редактора коду.

Коротко охарактеризувавши всі ці властивості, я дійшов до висновку, що середовище створення програмних додатків Delphi, найбільше підходить в якості засобу для створення інструментальної системи створення електронних підручників.

2.2 Вимоги до програмного та апаратного забезпечення

Інструментальна система створення електронних підручників для нормальної роботи вимагає персональний комп’ютер сумісний з IBM PC базової конфігурації (монітор, клавіатура, миша).

Система може працювати під керуванням операційних систем Windows 98/NT/2010.

В операційній системі обов’язково повинен бути встановлений Web-браузер Microsoft Internet Explorer версії не нижче 4-ої.

Мінімальний об’єм вільного місця на жорсткому диску — 1Мб.

Об’єм оперативної пам’яті визначається операційною системою.

3. Опис програми

Опис програми містить загальну характеристику, функціональне призначення, детальний опис та принцип роботи програмного додатку “Інструментальна система створення електронних підручників”, а також містить опис файлів та каталогів з яких буде складатись проект електронного підручника. Крім того, опис програми містить інформацію про умови, які система накладає на проект електронного підручника.

3.1 Загальні положення

Інструментальна система створення електронних підручників призначена для створення та зміни вже існуючих проектів електронних підручників. Також, система надає користувачу зручний інтерфейс в процесі створення та редагування проекту електронного підручника. Кожен проект електронного підручника має відповідний файл та каталог проекту, де зберігатиметься електронний підручник. В кожному проекті міститься лише один електронний підручник, який являє собою комплекс Web-сторінок. Останні можна проглядати за допомогою Web-браузерів. Інструментальна система створення електронних підручників складається з однієї програми у вигляді виконавчого файлу та каталогів з графічними файлами.

Створений системою електронний підручник володіє елементами інтерактивності, які забезпечуються сценаріями, що написані на мові програмування сценаріїв (скриптів) JavaScript. Програма написана на мові програмування Object Pascal за допомогою системи розробки програмних додатків Borland Delphi 5.0.

3.2 Функціональне призначення

Інструментальна система створення електронних підручників дозволяє створювати та змінювати структуру електронних підручників, які представляють собою комплекс Web-сторінок, крім цього, система дозволяє створювати та переглядати власні, прості html-документи, які містять в собі основні теги мови гіпертекстової розмітки документів HTML, а також переглядати будь-які інші html-документи, яки не створені інструментальною системою електронних підручників.

Сценарії призначені для надання інтерактивності змісту електронного підручника. Програма-додаток призначена для роботи на окремий ЕОМ. Електронний підручник можна проглядати за допомогою Web-браузерів, таких як Microsoft Internet Explorer, версії не нижче 4.0 та Netscape Navigator, версії не нижче 2.0.

3.3 Загальна характеристика програми і принцип роботи

Інструментальна система створення електронних підручників являє собою проект, який написаний на мові програмування Object Pascal. Проект виконаний за допомогою середовища створення програмних додатків Borland Delphi 5.0. Інтерфейс інструментальної системи створення електронних підручників також розроблений за допомогою середовища створення програмних додатків Borland Delphi 5.0.

Єдина умова, яку накладає система, це те що виконавчий файл інструментальної системи створення електронних підручників повинен знаходитись в тому самому каталозі, що й каталоги з графічними файлами.

Проект виконаний у вигляді виконавчого файлу з назвою EBookCreator.exe, який необхідно запустити на виконання для того, щоб почати роботу з інструментальною системою створення електронних підручників. Після того, як додаток запущений на виконання, система запропонує користувачу зробити вибір: створити новий проект електронного підручника або відкрити вже існуючий проект. В залежності від вибору, який зробить користувач, можна буде почати роботу по створенню нового або редагуванню вже існуючого проекту електронного підручника.

Система накладає на будь-який електронний підручник, яка вона створює, наступні правила:

будь-який електронний підручник повинен обов’язково мати хоча б одну тему та підпис автора;

кожна тема електронного підручника може в собі містити один або декілька параграфів, або не містити жодного;

кожний параграф електронного підручника повинен бути зв’язаним з певним HTML-файлом, який містить матеріал або інформацію про даний параграф електронного підручника. Якщо параграф не буде зв’язаним з якимось HTML-файлом, то система самостійно створить HTML-файл, якій буде містити в собі тільки заголовок параграфу;

кожний параграф електронного підручника повинен мати певну іконку, яка буде відображена у змісті електронного підручника, який являтиме собою Web-сторінку;

підпис, який свідчить про авторство, завжди у підручнику знаходиться в кінці змісту підручника.

Інструментальна система створення електронних підручників має простий і зручний інтерфейс. Система дозволяє проводити над електронним підручником наступні дії:

додати нову тему електронного підручника; якщо вибране місце займає певна тема або певний параграф електронного підручника, то нова тема додається в кінці вибраної теми або в кінці теми, до якої належить вибраний параграф;

додати новий параграф електронного підручника; якщо вибране місце займає певна тема або параграф електронного підручника, то наступним після них;

знищити вибраний параграф електронного підручника;

знищити вибрану тему електронного підручника, при цьому видаляються всі параграфи, які належать вибраній темі;

перейменувати вибрану тему електронного підручника, тобто змінити його назву;

перейменувати вибраний параграф електронного підручника;

змінити порядок розташування тем електронного підручника;

переносити параграф електронного підручника з однієї теми до іншої, або з одного місця в темі електронного підручника до іншого в межах тієї ж теми;

проглядати вміст HTML-файлів, які не створені інструментальною системою створення електронних підручників, а також дозволяє проглядати та редагувати ті HTML-файли, які створені за допомогою HTML-редактору системи.

Після завершення роботи система запропонує користувачу зберегти зміни в проекті електронного підручника. В результаті збереження буде створений файл та каталог проекту електронного підручника. Файл проекту буде містити в собі дані про структуру та елементи, якими володіє електронний підручник. Каталог проекту буде містити в собі електронний підручник у вигляді Web-сторінок та графічних файлів, які складатимуть графічну частину даного підручника.

3.4 Детальний опис програми

3.4.1 Опис програми-додатка

Проект “інструментальної системи створення електронних підручників” складається з 11 модулів: Dialog, InsertChapter, InsertTopic, MoveChapter, Rename, HTMLRedactor, Style, Image, Table, HyperLink, ViewHtml та головного файлу додатку EBookCreator. На малюнку 1 можна побачити відношення між ними:

Малюнок 1. Відношення між модулями

Робота програми починається з виконання головного файлу додатку, в якому спочатку проводиться виклик методу ініціалізації проекту. Після цього, створюються наступні форми:

інтегрованого середовища інструментальної системи створення електронних підручників;

діалогу;

вставки нової теми;

вставки нового параграфу;

переміщення тем;

перейменування тем та параграфів;

HTML-редактору;

стилів;

вибору та перегляду іконок;

перегляду HTML-документів.

При створенні форми інтегрованого середовища інструментальної системи створення електронних підручників визначаються розміри екрану у пікселях та надаються їхні розміри розмірам форми. Це робиться з метою, щоб форма займала весь простір робочого стола. Після цього індикаторам малюнків, що будуть виводитись на кнопках при наведенні та відведенні курсору миші на область кнопки присвоюються початкові значення. Наступним кроком є створення власних даних класу TForm_Table: Title, FileName, Icon, BgImage та BgColor. Вони будуть існувати на протязі виконання програми і міститимуть в собі дані, про елементи електронного підручника, що створюється або редагується за допомогою інструментальної системи.

Змінна Title містить в собі назви тем та параграфів, які будуть включені в електронний підручник.

Змінна FileName — містить в собі дані про повний шлях до HTML-файлів, які містять інформацію та матеріал про параграф.

Змінна Icon — містить повний шлях до графічних файлів з розширенням *.bmp, які й являють собою іконки. Кожний параграф повинен в обов’язковому порядку мати іконку.

Змінна BgImage — містить повний шлях до графічних файлів з розширенням *.gif та *.jpg, які використовуються в якості фонового малюнку. Ці дані отримуються з html-файлів параграфів, а саме з атрибуту “background” відкриваючого тегу <body>.

Змінна BgColor — містить колір фону у вигляді 16-го коду кольору в системи RGB, тільки написаної в зворотному порядку, тобто спочатку записуються байт синього кольору, далі байт зеленого кольору і останнім байт червоного кольору. Це зроблено, тому що саме з таким форматом кольору працює Delphi. Ці дані отримуються з HTML-файлів параграфів, а саме з атрибуту “bgcolor” відкриваючого тегу <body> та переписуються згідно правила, викладеного вище.

В подальшому створюються решта форм інструментальної системи створення електронних підручників.

І останнім у головному файлі проекту виконується метод Run об’єкту Application, який власне й здійснює запуск першої створеної форми, а саме форми інтегрованого середовища інструментальної системи створення електронних підручників. Після цього, виконання програми передається інтегрованому середовищу, в якому користувач може проробити всі ті дії над проектом електронного підручника, які описані вище.

При виході з інструментальної системи створення електронних підручників, вона запропонує користувачу зробити вибір, щодо збереження змін, які він зробив у даному проекті електронного підручника. Користувач може зберегти зміни або відмовитись від їх збереження.

Все описане вище, можна зобразити за допомогою діаграми стану (малюнок 2).

Малюнок 2. Діаграма стану.

3.4.2 Опис модулів

В програмному модулі Dialog, описаний клас TForm_Dialog, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Dialog описує форму, яка буде відображатись тільки при запуску інструментальної системи створення електронних підручників і призначена для того, щоб користувач перед початком роботи зробив вибір: створювати новий проект або відкрити вже існуючий проект електронного підручника. Цей вибір користувач повинен буде зробити шляхом натискання на запропоновані йому дві кнопки. При наведенні, на кожну кнопку, курсору миші, останній змінює свою форму на форму людської руки і внизу під кнопками відображається інформація про подію яка виникне внаслідок натискання на ту чи іншу кнопку.

Дана форма буде виведена у модальному режимі. Останнє означає що інші форми будуть недоступні користувачу, поки він не завершить роботу з даною формою.

Клас TForm_Dialog містить опис процедури обробки події FormKeyDown(Sender: TObject; var Key: Word; Shift: TShiftState), яка викликається кожного разу, коли користувач натискає на клавішу “Escape”. В результаті, це натискання буде сприйняте як відмова від вибору відкрити вже існуючий проект і буде запущена основна форма інструментальної системи створення електронних підручників, яка буде містити в собі новостворений проект електронного підручника. Останній міститиме в собі два наступних записи:

запис першої теми, з назвою “Нова тема”;

запис підпису автора.

Крім того, клас TForm_Dialog містить два поля даних з міткою private, яка означає, що ці змінні може використовувати тільки даний клас. Ці поля даних наступні:

New — використовується в якості індикатора, тобто в залежності від значення яке приймає ця змінна буде відображатись відповідний малюнок на кнопці SpeedButton_New. При отриманні значення True буде відображатись один малюнок, при отриманні значення False — інший.

Open — використовується в якості індикатора, тобто в залежності від значення яке приймає ця змінна, буде відображатись відповідний малюнок на кнопці SpeedButton_New. При отриманні значення True буде відображатись один малюнок, при отриманні значення False — інший.

В програмному модулі InsertChapter описаний клас TForm_InsertChapter, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_InsertChapter описує форму, яка буде відображатись при натисканні користувачем на відповідній кнопці головної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Вона призначена для введення користувачем нової теми. Дана форма буде запускатись в модальному режимі.

При запуску цієї форми, яка містить одне поле буде введена назва нової теми по замовчуванню, тобто “Нова тема”. Але користувач може змінити запропоновану йому назву на ту назву, яку він буде вважати за потрібне. Крім того, після того, як користувач ввів назву нової теми він має підтвердити або заперечити свій вибір, шляхом натискання на одну з двох запропонованих йому кнопок, тобто “Так” або “Відміна”.

Після цього, форма введення нової теми електронного підручника зникне і він побачить назву нової теми у робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронних підручників та продовжить в ній роботу далі.

У випадку, якщо користувач у полі назви нової теми не ввів жодного символу і натиснув кнопку підтвердження вибору назви нової теми, то система видасть йому повідомлення про помилку наступного характеру: “Назва нової теми повинна складатись хоча б з одного символу”. Після того, як користувач погодиться з цим повідомленням зникне форма вводу нової теми і він опиниться в робочій області електронного підручника головної форми системи.

Клас TForm_InsertChapter також містить одне загальнодоступне поле даних Indic типу Boolean. В залежності від того, яке значення буде мати дане поле даних, при закритті форми TForm_InsertChapter буде робитися висновок по ньому, чи треба ввести нову тему у електронний підручник або ні. Значення True означатиме, що необхідно ввести нову тему до вмісту електронного підручника, тобто була натиснута кнопка яка підтвердила правильність введеної назви нової теми, а значення False — ні, тобто була натиснута кнопка “Відміна” або натиснута клавіша “Escape”.

В програмному модулі InsertTopic описаний клас TForm_InsertTopic, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_InsertTopic описує форму, яка буде відображатись при натисканні користувачем на відповідній кнопці головної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Вона призначена для введення користувачем нового параграфу. Дана форма буде запускатись в модальному режимі.

При запуску цієї форми, яка містить поле вводу назви нового параграфу та поле вводу повного шляху до HTML—файлу, який містить матеріал або інформацію про цей параграф. В полі вводу назви нового параграфу буде введена назва нового параграфу по замовчуванню, тобто “Новий параграф”. Але користувач може змінити запропоновану йому назву на ту назву, яку він буде вважати за потрібне. В поле вводу повного шляху до HTML—файлу користувач може вводити повний шлях до HTML-файлу, який буде зв’язаний з новим параграфом. Крім того, після того, як користувач ввів назву нової теми та повний шлях до HTML-файлу, який буде зв’язаний з новим параграфом (ввід повного шляху до HTML-файлу не є обов’язковим) він має підтвердити або заперечити свій вибір, шляхом натискання на одну з двох запропонованих йому кнопок, тобто “Так” або “Відміна”.

Після цього, форма введення нового параграфу електронного підручника зникне, і користувач побачить назву нового параграфу у робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронних підручників та продовжить в ній роботу далі.

У випадку, якщо користувач у полі назви нового параграфу не ввів жодного символу і натиснув кнопку підтвердження вибору назви нового параграфу, то система видасть йому повідомлення про помилку наступного характеру: “Назва нового параграфу повинна складатись хоча б з одного символу”. Після того, як користувач погодиться з цим повідомленням зникне форма вводу нового параграфу і він опиниться в робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронного підручника.

Крім того, клас TForm_InsertTopic містить процедуру обробки події SpeedButton1Click(Sender: TObject), яка виникає в результаті натискання на кнопку SpeedButton1 (кнопка на якій зображено три крапки). В результаті натискання на цю кнопку буде відображений стандартний діалог відкриття html-файлів, в якому користувач вибере html-файл, який буде зв’язаний з новим параграфом. Після того, як користувач підтвердить свій вибір, стандартний діалог відкриття файлів зникне і в полі вводу повного шляху до html-файлу, який буде зв’язаний з новим параграфом, буде відображений повний шлях до файлу який обрав користувач у стандартному діалозі відкриття файлів.

Клас TForm_InsertTopic також містить одне загальнодоступне поле даних Indic типу Boolean. В залежності від того, яке значення буде мати дане поле даних, при закритті форми TForm_InsertTopic буде робитися висновок по ньому, чи треба ввести новий параграф у електронний підручник або ні. Значення True означатиме, що необхідно ввести новий параграф до вмісту електронного підручника, тобто була натиснута кнопка яка підтвердила правильність введеної назви нового параграфу, а значення False — ні, тобто була натиснута кнопка “Відміна” або натиснута клавіша “Escape”.

В програмному модулі Move_Chapter описаний клас TForm_Move_Chapter, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Move_Chapter описує форму, яка буде відображатись при натисканні користувачем на відповідній кнопці головної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Вона призначена для зміни користувачем порядку слідування тем електронного підручника. Дана форма буде запускатись в модальному режимі.

Після запуску цієї форми, яка містить список назв тем електронного підручника, в якому розташовані теми в такому ж порядку як і в електронному підручнику, при чому покажчик списку завжди знаходитиметься на першій темі в списку, а також дві кнопки: одна із зображенням стрілки вверх, інша із зображенням стрілки вниз.

В класі TForm_Move_Chapter визначені також поля даних під специфікатором private і можуть бути використані тільки даним класом. Це наступні поля даних:

IndexChapter — містить в собі порядкові номера тем у списку тем і параграфів разом узяті, причому в списку початковий індекс дорівнює нулю;

Temp — містить в собі копії назв тем і параграфів електронного підручника;

TempFileName — містить в собі копії повних шляхів до HTML-файлів, що містять в собі матеріал відповідного параграфу;

TempIcon — містить в собі копії повних шляхів до графічних файлів (файлів з розширенням *.bmp), які використовуються в якості іконок для тем і параграфів;

TempBgImage — містить в собі копії повних шляхів до графічних файлів (файлів з розширенням *.gif), які використовуються в якості фонових малюнків для html-файлів, що містять матеріал параграфів;

TempBgColor — містить в собі копії кодів кольорів фону html-файлу, що містить матеріал параграфу. Причому код кольору записаний згідно системи RGB, тільки розташування байтів що відповідають за червоний, зелений та синій кольори в оберненому порядку, тобто спочатку йде байт синього кольору, потім байт зеленого кольору і останнім байт червоного кольору;

Клас TForm_Move_Chapter містить такі процедури обробки подій:

SpeedButton_UpClick(Sender: TObject) — викликається при натисканні на кнопку із зображенням стрілки вверх SpeedButton_Up. При цьому, здійснюється обмін місцями теми електронного підручника на який знаходиться покажчик із темою, яка знаходиться на одну позицію вище. Після цього викликається процедура Move(const First, Second: Integer), яка міняє місцями відповідні значення копій масивів елементів електронного підручника. Індекси місць визначаються процедурою самостійно, на основі параметрів First – порядковий номер теми на якому спочатку знаходився покажчик списку та Second – порядковий номер на якому переміститься тема електронного підручника;

SpeedButton_DownClick(Sender: TObject) — викликається при натисканні на кнопку із зображенням стрілки вниз SpeedButton_Down. При цьому, здійснюється обмін місцями теми електронного підручника, на якій знаходиться покажчик із темою, яка знаходиться на одну позицію нижче. Після цього викликається процедура Move(const First, Second: Integer), яка міняє місцями відповідні значення копій масивів елементів електронного підручника. Індекси місць визначаються процедурою самостійно, на основі параметрів First – порядковий номер теми на якому спочатку знаходився покажчик списку та Second – порядковий номер на якому переміститься тема електронного підручника;

ListBox_ChapterDrawItem(Control: TWinControl; Index: Integer; Rect: TRect; State: TOwnerDrawState) — дозволяє виводити в рядках об’єкта ListBox_Chapter і назву теми і іконку теми;

Після того, як користувач провів необхідні йому зміни щодо порядку розташування тем електронного підручника, він має підтвердити або заперечити свій вибір, шляхом натискання на одну з двох запропонованих йому кнопок, тобто “Так” або “Відміна”. Якщо користувач натисне на клавішу “Escape” то це буде аналогічно натисканню на кнопку “Відміна”.

В програмному модулі Rename описаний клас TForm_Rename, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Rename описує форму, яка буде відображатись при натисканні користувачем на відповідній кнопці головної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Вона призначена для зміни назви певної теми або параграфу електронного підручника. Дана форма буде запускатись в модальному режимі.

При запуску цієї форми, яка містить одне поле буде введена назва теми або параграфу, на який знаходився покажчик в таблиці робочої області електронного підручника основної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Користувач може змінити стару назву теми або параграфу електронного підручника на нову назву, яку він буде вважати за потрібне. Крім того, після того, як користувач ввів нову назву теми або параграфу електронного підручника, він має підтвердити або заперечити свій вибір, шляхом натискання на одну з двох запропонованих йому кнопок, тобто “Так” або “Відміна”.

В тому випадку, якщо користувач підтвердив зміни які він зробив, форма перейменування теми або параграфу електронного підручника зникне і він побачить нову назву теми або параграфу електронного підручника замість старої назви у робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронних підручників та продовжить в ній роботу далі.

В тому випадку, якщо користувач у полі назви нової теми не ввів жодного символу і натиснув кнопку підтвердження вибору назви нової теми, то система видасть йому повідомлення про помилку наступного характеру: “Нова назва повинна складатись хоча б з одного символу”. Після того, як користувач погодиться з цим повідомленням зникне форма перейменування назви теми або параграфу електронного підручника і він опиниться в робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронного підручника.

Клас TForm_Rename також містить одне загальнодоступне поле даних Indicator типу Boolean. В залежності від того, яке значення буде мати дане поле даних, при закритті форми TForm_Rename буде робитися висновок по ньому, чи треба перейменувати назву теми або параграфу електронного підручника або ні. Значення True означатиме, що необхідно ввести нову назву теми до вмісту електронного підручника, тобто була натиснута кнопка, яка підтвердила правильність введеної нової назви теми замість старої назви, а значення False — ні, тобто була натиснута кнопка “Відміна” або натиснута клавіша “Escape”.

Програмний модуль Image містить в собі опис класу TForm_Icon, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Icon містить в собі опис форми, яка призначена для заміни іконки вибраного параграфу електронного підручника. Ця форма запускається в модальному режимі при подвійному натисканні лівої кнопки миші по полю іконок в робочій області головної форми інструментальної системи створення електронних підручників.

Після запуску форми TForm_Icon користувачу пропонується зробити вибір тієї іконки, яку він вважатиме запотрібне вибрати для певного параграфу електронного підручника. Свій вибір він здійснює шляхом перегляду тих чи інших іконок із списку з назвами графічних файлів (файли з розширенням *.bmp), що містять ці іконки.

Після того, як користувач зробив свій вибір, він повинен зробити підтвердження того, що він вибрав саме цю іконку, шляхом натискання на одну з двох йому запропонованих кнопок: “Так” або “Відміна”.

Якщо користувач змінив іконку та підтвердив цю зміну шляхом натискання на кнопку “Так”, тоді зникне форма зміни іконки параграфу електронного підручника і він опиниться в робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи, причому стара іконка буде замінена на нову.

Клас TForm_Icon інкапсулює в собі такі поля даних:

Icons — визначено в розділі private і містить повні шляхи графічних файлів, тобто файлів з розширенням *bmp, які встановлені в інструментальній системі створення електронних підручників;

IconPath — визначено як загальнодоступне і містить повний шлях до графічного файлу, тобто файлу з розширенням *bmp, який вибраний користувачем для заміни старої іконки параграфу;

Програмний модуль Style містить в собі опис класу TForm_Style, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Style містить в собі опис форми, яка призначена для додавання, знищення та редагування таблиці стилів певного HTML-файлу. Дана форма запускається в модальному режимі при натисканні на відповідну клавішу яка знаходиться на панелі форми редактора HTML-документу.

Після запуску форми додавання, знищення та редагування таблиці стилів певного HTML-файлу на ній можна побачити список наявних стилів таблиці стилів певного HTML-файлу, а також поля та панель які відображають назву стиля, назву шрифту, висоту шрифту та колір символів. Крім того, форма містить панель управління, на якій розташовані кнопки управління: додавання, знищення, редагування стилів та збереження і відміна проведених змін. Також форма містить панель прикладу, на якій відображається декілька символів, які зображені з параметрами вибраного стилю.

Форма може знаходитись в двох режимах:

редагування;

перегляду.

Режим перегляду не дозволяє змінювати параметри стилів, а дозволяє лише переглядати параметри вибраного стиля або знищувати вибраний стиль. Форма знаходиться в цьому режимі при кожній її активізації та до того моменту поки не буде натиснута кнопка редагування стилів й переходить в цей режим при натисканні на кнопку запису або відміни проведених змін в таблиці стилів.

В режим редагування форма переходить при натисканні користувачем кнопки “Додати” або “Редагувати”. В даному режимі користувач може змінити назву стилю та його параметри, такі як шрифт, висота та колір символів.

При знаходженні в режимі редагування стилів користувач може крім того, щоб вибрати шрифт із списку запропонованих йому, набрати цей шрифт. Якщо такий шрифт не буде міститись в системі то система згенерує повідомлення про помилку наступного характеру: “Даний шрифт в системі не встановлений”. Користувач також може вибрати із списку висоти символів, але крім цього він може набрати в полі безпосередньо ту висоту символів, яка йому потрібно, тільки за умови, що це число знаходиться у межах від 1 до 1638. В протилежному випадку система видасть повідомлення про помилку наступного характеру: “Висота символу повинна знаходитись в межах від 1 до 1638”. Крім цього користувач має можливість змінити колір символів. Це відбувається наступним чином: при вході в режим редагування на панелі кольору з’являється кнопка, при натисканні на яку викликається стандартний діалог перегляду та вибору кольорів. Якщо користувач зробив якійсь вибір кольору й підтвердив його то вибраним кольором буде зафарбована панель кольору.

При кожній спробі видалити вибраний стиль з таблиці стилів буде системою виводитись запит, в якому система буде просити підтвердити свої наміри про знищення вибраного стилю.

При натискуванні на кнопку “Додати” система сама запропонує користувачу ім’я стилю по замовчуванню, яке не співпаде із жодним з наявних стилів в таблиці стилів певного html-файлу. Користувач звісно може змінити запропоновану йому назву.

Кожного разу, після того, як користувач додасть новий стиль або відредагує вже існуючий стиль він ці зміни в таблиці стилів повинен буде підтвердити шляхом натискання на клавішу “Зберегти”. В іншому випадку ці зміни будуть просто проігноровані.

Програмний модуль Table містить в собі опис класу TForm_Table, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Table містить в собі опис форми, яка є головною формою інструментальної системи створення електронних підручників і призначена для відображення змісту та структури електронного підручника. Дана форма запускається першою і існує під час роботи системи.

Крім того, головна форма інструментальної системи дозволяє виконувати наступні функції над проектами електронних підручників:

створювати нові проекти електронних підручників;

відкривати вже існуючі проекти електронних підручників;

виконувати збереження змін під час роботи із проектом електронного підручника.

Також інструментальна система створення електронних підручників дозволяє виконувати наступні дії над проектом електронного підручника:

вставляти нову тему;

вставляти новий параграф;

змінювати порядок слідування тем в електронному підручнику;

видаляти вибрану тему;

видаляти вибраний параграф;

змінити назву вибраної теми;

змінити назву вибраного параграфу;

перемістити параграф з однієї теми в іншу, а також поміняти порядок слідування параграфів в межах однієї теми.

Всі ці дії можна виконати за допомогою натискання на відповідні кнопки, які розміщені на панелі управління діями над електронним підручником.

Головна форма інструментальної системи EbookCreator містить розвинуту систему меню (menu bar) і відповідних низпадаючих меню (drop-down menus), яка дублює всі функції, що виконуються над проектами електронного підручника та всі дії, що виконуються над окремим проектом електронного підручника.

Також головна форма інструментальної системи створення електронних підручників містить контекстне або випливаюче меню, яка дублює дії, що виконуються над окремим проектом електронного підручника.

Форма TForm_Table містить в собі ще й робочу область. Остання, в свою чергу, являє собою таблицю, яка містить інформацію про елементи електронного підручника. Таблиця складається з 5-ти полів:

поле “Назва”;

поле “Файл”;

поле “Іконка”;

поле “Малюнок”;

поле “Фон”;

Поле “Назва” призначене для відображення стандартної іконки для теми та автору і вибраної користувачем або встановленої по замовчуванню іконки для параграфу. Цей поле також вістить в собі назву теми, параграфу або підпис автору.

Поле “Файл” містить в собі назву HTML-файлу, який містить матеріал або інформацію про параграф електронного підручника з яким він зв’язаний. Лише параграфи та підпис автору можуть бути зв’язані з HTML-файлом. Кожний запис, який вказує на будь-яку тему електронного підручника в даному полі не містить жодного символу.

Поле “Іконка” містить в собі зображення іконки параграфу електронного підручника. Кожний параграф повинен мати іконку. Якщо при створенні параграфу користувач не обрав жодної іконки для параграфу, то система автоматично присвоїть якусь іконку по замовчуванню. Запис підпису автору містить одну стандартну іконку, яку він не в змозі змінити, оскільки такі права інструментальна система створення електронних підручників не надає користувачу. Запис будь-якої теми електронного підручника в даному полі не містить жодного малюнку, оскільки системою передбачено, що теми мають стандартну іконку.

Поле “Малюнок” відображає назву графічного файлу (файлу з розширенням *.gif або *.jpg), який використовується в якості фонового малюнку для HTML-файлу, який вказаний в полі “Файл” даного запису. Такими значеннями можуть володіти записи параграфів та підпису автора. Записи тем електронного підручника в даному полі не містять жодного символу.

Поле “Фон” містить в собі прямокутні області, які зафарбовані тим кольором, що й фон HTML-файлу, з яким зв’язаний даний параграф або підпис автору. Це поле може бути й пустим, останнє означатиме, що HTML-файл в якості кольору фону, використовує той колір, що встановлений по замовчуванню. А по замовчуванню встановлений білий колір. Для запису будь-якої теми електронного підручника дане поле не містить жодного кольору.

Клас TForm_Table містить наступні власні поля даних:

Title — містить назви тем, параграфів та підпису автору електронного підручника. Для того, щоб відрізнити тему від інших елементів, першим символом в її назві є символ “-”. Для того, щоб відрізнити запис підпису автора від інших, то першим символом повинен бути символ “*”;

FileName — містить повний шлях до HTML-файлів, які містять матеріал або інформацію про параграф або підпис автора. Для кожної теми дане поле буде пустим;

Icon — містить повний шлях до графічних файлів (файлів із розширенням *.bmp), які містять зображення іконок для параграфів і підпису автора. Дане поле для будь-якої теми електронного підручника не містить жодної інформації, тобто воно порожнє;

BgImage — містить повний шлях до графічних файлів (файлів із розширенням *.gif та *.jpg), які містять зображення фонових малюнків для параграфів і підпису автора. Дане поле для будь-якої теми електронного підручника не містить жодної інформації, тобто воно порожнє;

BgColor — містить 3-байтовий код кольору системи RGB, який записаний у 16-вій системі числення. При чому цей код записаний у зворотному порядку, тобто спочатку йде байт синього кольору, після нього — байт зеленого кольору і останнім — байт червоного кольору;

Ці п’ять полів даних містять в собі інформацію про структуру та елементи електронного підручника. Вони створюються як об’єкти при створенні головної форми інструментальної систем створення електронних підручників і знищуються при закритті цієї форми. Під час роботи програми вміст цих полів даних модифікується в залежності від дій користувача. При створенні нового проекту електронного підручника ці поля заповнюють значеннями по замовчуванню. При відкритті вже існуючого проекту електронного підручника ці поля даних заповнюються значеннями, які містяться у файлі та каталозі проекту електронного підручника.

Клас TForm_Table також містить власні поля, які відповідають за зображення на кнопках панелі управління тих чи інших зображень. Тобто на кнопці буде одне зображення, а після того, як користувач наведе курсор миші, на кнопці з’явиться інше зображення. Після того, як користувач наведе курсор миші на ту область панелі управління, яка не містить жодного управляючого елементу, то зображення на кнопці відновиться на початкове. За цей ефект зміни зображень на кнопках панелі управління відповідають такі полі як: New, Open, Save, InsertC, InsertT, DeleteTC, MoveT та Rename.

Крім того, клас TForm_Table містить в собі визначення поля Dir під специфікатором private. Дане поле містить в собі повний шлях до каталогу проекту електронного підручника. Визначений під специфікатором private для того, щоб бути доступним лише в даному модулі.

В класі TForm_Table визначено 5 загальнодоступних полів даних, які містять копії основних елементів електронного підручника. Вони створюються і заповнюються оригіналами при спробі користувача змінити порядок слідування тем електронного підручника і знищуються при підтвердженні або відмові від проведених змін із порядком розташування тем. Крім того, при підтвердженні проведених змін їх значення записуються в оригінали елементів електронного підручника. Ці поля мають наступні назви:

CTitle — містить копії поля Title;

CFileName — містить копії поля FileName;

CIcon — містить копії поля Icon;

CBgImage — містить копії поля BgImage;

CBgColor — містить копії поля BgColor;

В цьому класі також визначено ще деякі загальнодоступні поля даних, такі як:

Move — являє собою індикатор, в залежності від значення якого можна зробити висновок, чи зробив користувач зміни щодо порядку слідування тем електронного підручника, незалежно від того, чи зробив користувач підтвердження;

SaveAsProject — являє собою індикатор, в залежності від значення якого можна зробити висновок чи даний проект має назву;

Dialog — являє собою індикатор, в залежності від значення якого можна зробити висновок чи треба виводити форму діалогу;

Path — містить в собі повний шлях до місця на диску де розташований проект електронного підручника;

FileNameProject — містить в собі ім’я файлу проекту електронного підручника без розширення;

FileNameProjectTotal — містить в собі ім’я файлу проекту електронного підручника із розширенням;

ApplicationPath — містить в собі повний шлях до місця на диску де розташований виконавчий файл інструментальної системи створення електронних підручників;

Клас TForm_Table містить також описи 5-ти загальнодоступних методів. Ці методи всі є процедурами.

DoShowHint(var HintStr: string; var CanShow: Boolean; var HintInfo: THintInfo) — призначена для відображення підказки при наведенні на тему або параграф електронного підручника, назва якого не вміщується у відведене для неї поле;

NewProject — призначена для заповнення власних полів даних, які відповідають за вміст елементів електронного підручника, при створенні нового проекту;

OpenProject(const FileName: AnsiString) — призначена для заповнення власних полів даних, які відповідають за вміст елементів електронного підручника, при відкритті вже існуючого проекту електронного підручника. В якості параметру цій процедурі дається повний шлях до файлу проекту;

CreateCodeScript — призначена для створення файлу Code.js, написаного на мові програмування сценаріїв (скриптів) JavaScript і містить в собі опис функцій, які в свою чергу реалізують зміст електронного підручника у вигляді дерева;

ClearList — призначена для очищення об’єктів, які відповідають за вміст елементів електронного підручника при створенні нового або відкритті вже існуючого проекту;

Compiler(const Path: String) — призначена для створення файлу, каталогу і сценарію проекту електронного підручника. Каталог матиме таку саму назву що й файл проекту, а сценарій матиме назву Project.js і він міститиме виклики функцій які визначені у сценарії Code.js. В якості параметру передається змінна Path, яка містить повний шлях до каталогу, де має бути збережені файл і каталог електронного підручника;

OpenHtmlFile(const i: Integer) — призначена для відкриття html-файлу і зчитування з нього інформації про фоновий малюнок та колір фону. В якості параметру передається порядковий номер запису в таблиці, що розташована в робочій області головної форми електронного підручника. По цьому номеру можна визначити ім’я html-файлу з якого необхідно прочитати інформацію для полів “Малюнок” та “Фон”;

WriteParameterToHtml(const i: Integer) — призначена для запису параметрів фонового малюнку та кольору фону в HTML-файл. В якості параметру передається порядковий номер запису в таблиці, що розташована в робочій області головної форми електронного підручника. По цьому номеру можна визначити ім’я HTML-файлу в який необхідно записати інформацію з полів “Малюнок” та “Фон”;

Програмний модуль Redactor містить в собі опис класу TForm_Principal, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Principal містить в собі опис форми, яка являє собою текстовий редактор і призначена для відображення і редагування створеного системою HTML-файлу. Дана форма запускається в модальному режимі при натисканні користувачем двічі лівою кнопкою миші по області першого поля в таблиці, яка знаходиться в робочій області системи, за умови, що даний HTML-файл створений інструментальною системою створення електронних підручників.

Дана форма виконує функції текстового редактора HTML-документу, компілятора з тексту в HTML-код та декомпілятора з html-коду в текст.

Форма містить панель управління, на який знаходяться кнопки та поля управління процесом створення Web-сторінки. Також вона містить текстове поле, яке являє собою поле редактора тексту HTML.

Даний редактор дозволяє оперувати з такими параметрами символів як:

шрифт символу;

висота символу (в пунктах);

колір символу;

стиль символу (жирний, похилий, підкреслений та закреслений);

вставляти гіперссилки;

вирівнювання тексту (по лівому краю, по центру, по правому краю).

При чому даний редактор дозволяє користувачу використовувати стилі, які були визначені у HTML-файлі та власно-визначені стилі для даного HTML-файлу. Це можна зробити за допомогою поля із списком стилів. Система дозволяє власноручно набирати назву стиля у полі із списком стилів. Якщо введене ім’я не буде відповідати жодному з наявних у системі стилів, то система видасть повідомлення про помилку наступного характеру “Такий стиль в системі не визначений”.

Для зміни шрифту необхідно вибрати потрібний шрифт у полі зі списком шрифтів. Даний список створюється при створенні форми і містить в собі ті шрифти, які встановлені в системі. Система дозволяє власноручно набирати назву шрифту у полі із списком шрифтів. Якщо введена назва не буде відповідати жодному з наявних у системі шрифтів, то система видасть повідомлення про помилку наступного характеру “Такий шрифт в системі не встановлений”.

Для зміни висоти символу необхідно вибрати потрібне значення висоти у полі зі списком висот. Даний список створюється при створенні форми і містить найнеобхідніші значення. Якщо потрібно використати значення висоти, якої немає у списку значень висот, то необхідно власноручно набирати значення висоти у полі із списком висот. Якщо введене значення не буде відповідати тим жодному із значень, яке підтримує система, то остання видасть повідомлення про помилку наступного характеру “Значення висоти повинно знаходитись у межах від 1 до 1638”.

В тілі класу TForm_Principal визначене одне загальнодоступне поле даних FileName. Дане поле містить повний шлях до html-файлу, який відкритий редактором.

В описі класу TForm_Principal також містяться визначення таких загальнодоступних методів, як:

Read_File(const StrFile: AnsiString) — являє собою процедуру, яка здійснює відкриття HTML-файлу, ім’я якого вказано в параметрі StrFile, тобто декомпілювання HTML-коду в текст. При відкриванні HTML-файлу заповнюється масив стилів та поле редактора тексту, таким чином, як можна його побачити за допомогою Web-браузера. Крім того, декомпілятор володіє певними властивостями, що дозволяють йому правильно проаналізувати HTML-код, в якому містяться помилки;

Create_File_HTML(const PathFileName: AnsiString) — являє собою процедуру, яка створює HTML-файл з назвою, що вказана в параметрі PathFileName, тобто компілювання тексту в HTML-код. HTML-файл створюється чітко визначеної структури, тобто він має заголовок, в якому можуть міститись визначення стилів, що будуть використані даним файлом та тіло, в якому буде матеріал або інформація параграфу електронного підручника. В створеному HTML-файлі, завжди кількість відкриваючих тегів дорівнюватиме кількості закриваючих тегів;

Форма редактору містить лінійки меню (menu bar) і відповідних низпадаючих меню (drop-down menus). Останні дозволяють виконати наступні функції:

поточне збереження;

вихід з редактору;

вставка гіперссилки;

скопіювати виділений текст у буфер обміну Windows без знищенням його в полі редактора;

скопіювати виділений текст у буфер обміну Windows із знищенням його в полі редактора;

вставити тест з буферу обміну Windows у вказане місце в поле редактора.

Програмний модуль ViewHtml містить в собі опис класу TForm_View, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_View містить в собі опис форми, яка дозволяє відобразити HTML-сторінку, яка не створена інструментальною системою створення електронних підручників, подібно Web-браузеру. Дана форма запускається в модальному режимі при натисканні користувачем двічі лівою кнопкою миші по області першого поля в таблиці, яка знаходиться в робочій області системи, за умови, що даний HTML-файл не створений інструментальною системою.

Даний клас описує одне загальнодоступне поле даних FileName, яке містить повний шлях до HTML-файлу, який буде відображатись даною формою подібно до Web-браузеру.

Програмний модуль HyperLink містить в собі опис класу TForm_HyperLink, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_HyperLink містить в собі опис форми, яка призначена для створення гіперссилки на існуючий HTML-файл. Вона містить наступні елементи:

поле вводу слова, яке являтиме собою гіперссилку;

поле вводу назви гіперссилки;

поле вводу повного шляху до HTML-файлу, на який буде посилатися гіперссилка.

3.5 Опис тегів, які підтримуються html-редактором

Інструментальна система створення електронних підручників EBookCreator дозволяє також створювати та редагувати власно-створені HTML-документи.

До таких тегів відносяться наступні:

<html> — тег розмітки HTML-документу;

<head> — тег заголовку HTML-документу;

<body> — тег тіла HTML-документу. При чому в цьому тезі система підтримує 2 атрибута:

bgcolor — містить колір фону HTML-документу, який має вигляд 3-х байтового коду записаного у 16-вій системі числення в системі RGB, тобто спочатку байт червоного кольору, далі байт зеленого кольору і останнім байт синього кольору;

background — містить назву графічного файлу, тобто файлу із розширенням *.gif або *.jpg, який буде використовуватись в якості фонового малюнку;

<style> — тег таблиці стилів, в якій містяться власно-визначені стилі та змінені стилі тегів, що використовуються в конкретному HTML-документі. Цей тег підтримує такі параметри, як:

font-family — визначає назву шрифту, для даного стилю;

font-size — визначає висоту символів у пунктах для даного стилю;

color — визначає колір символів у системі RGB для символів даного стилю;

<p> — тег форматування абзаців. Цей тег підтримує наступні атрибути:

align — визначає вирівнювання абзацу. Може приймати три значення:

left — вирівнювання вмісту абзацу по лівому краю HTML-документу;

center — вирівнювання вмісту абзацу по середині HTML-документу;

right — вирівнювання вмісту абзацу по правому краю HTML-документу;

style — дозволяє змінити параметри стилю даного абзацу. Цей атрибут використовує такі параметри;

font-family — визначає назву шрифту, який буде використаний даним абзацом;

font-size — визначає висоту символів у пунктах для даного абзацу;

color — визначає колір символів у системі RGB для символів даного абзацу;

class — визначає який стиль, із визначених у таблиці стилів, буде використовуватись для даного абзацу;

<font> — тег, який дозволяє змінити стиль для певної послідовності символів у абзаці. Він підтримує наступні атрибути:

style — дозволяє змінити параметри стилю для даної послідовності символів в певному абзаці. Цей атрибут використовує такі параметри;

font-family — визначає назву шрифту, який буде використаний для послідовності символів в абзаці;

font-size — визначає висоту символів у пунктах для даної послідовності символів в абзаці;

color — визначає колір символів у системі RGB для послідовності символів у даного абзацу;

class — визначає який стиль, із визначених у таблиці стилів, буде використовуватись для даної послідовності символів у абзаці;

<br> — тег переривання рядку;

<a> — дозволяє створити гіперссилку на інший HTML-документ. Підтримує такі атрибути:

name — надає гіперссилці ім’я;

href — містить ім’я html-файлу (а в деяких випадках і шлях), на який буде посилатись дана гіперссилка;

<b> — визначає жирний шрифт для послідовності символів;

<i> — визначає похилий шрифт для послідовності символів;

<u> — визначає підкреслений шрифт для послідовності символів;

<strike> — визначає закреслений шрифт для послідовності символів;

3.6 Опис файлу та каталогу проекту електронного підручника

Інструментальна система створення електронних підручників дозволяє створювати електронні підручники які являють собою комплекс Web-сторінок.

Отже, в результаті створення електронного підручника створюється файл проекту електронного підручника, тобто файл із розширенням *.chb, який містить дані про структуру підручника, а саме про його зміст. Файл проекту електронного підручника містить наступну інформацію:

дані про теми, які містяться в електронному підручнику;

дані про параграфи, що містяться в темах;

дані про HTML-файли, які містять матеріал параграфів;

дані про іконки, які повинні мати в обов’язковому порядку кожний параграф;

дані про автора який створив електронний підручник;

Для того, щоб можна було б впізнавати назви тем від інших даних, що містяться в файлі проекту електронного підручника, перед кожною назвою теми у файлі проекту ставиться символ “-”. Отже якщо рядок містить першим символ “-”, а після нього певну назву, то це означає що даний рядок містить назву теми. Символ “-” може знаходитись і не в першій позиції в рядку, тобто до цього символу можуть знаходитись пусті символи (пропуски).

Кожна тема може складатись з одного або декількох параграфів, або не містити в собі жодного. Обмежень на кількість параграфів у теми не існує. Для того щоб розрізняти параграфи у файлі проекту від інших даних використовується ключове слово: “TopicName”, яке може знаходитись не в першій позиції рядка. Отже рядок може починатись з пустих символів (пропусків). Одразу після ключового слова повинен знаходитись знак “:”, який в свою чергу відділяє ключове слово від назви параграфу електронного підручника. Далі за відокремлюючим символом “:” слідує назва параграфу. Вона може починатись і не з першої позиції після відокремлюючого символу. Обмежень на довжину назви параграфу немає.

Кожний параграф повинен мати HTML-файл, який містить інформацію та матеріал параграфу. Для визначення HTML-файлу використовується ключове слово “TopicFileName”. Воно може знаходитись не в першій позиції в рядку. Таким чином, рядок може починатись з пустих символів (пропусків). Наступним, після ключового слова в рядку повинен знаходитись знак “:”, який в свою чергу відділяє ключове слово “TopicFileName” від імені файлу, останній повинен мати розширення *.htm або *.html. Далі за відокремлюючим символом “:” слідує HTML-файл параграфу. Він може знаходитись і не в першій позиції після відокремлюючого символу.

Кожний параграф повинен мати свою власну іконку, яка являє собою графічний файл з розширенням *.bmp. Для впізнання іконки певного параграфу використовується ключове слово “TopicIcon”, яке повинно знаходитись в новому рядку, але не на першій його позиції. Як висновок, рядок може починатись з пустих символів (пропусків). Одразу після ключового слова “TopicIcon” повинен знаходитись знак відокремлення “:”, який відділяє ключове слово від назви графічного файлу, що містить іконку. Далі за відокремлюючим символом “:” слідує назва графічного файлу із розширенням *.bmp. В якості графічного файлу може бути використаний лише той графічний файл, який встановлений в інструментальній системі створення електронного підручника. Назва графічного файлу може знаходитись і не на першій позиції після відокремлюючого символу, тобто імені може передувати один або декілька пустих символів (пропусків).

Для визначення автору, що розробив електронний підручник використовується рядок автору. Він починається з символу “*”, який ставиться перед іменем, що надається цьому рядку автором електронного підручника. Далі за іменем слідує відокремлюючий символ “:”, який відокремлює ім’я від назви HTML-файлу (файл з розширенням *.htm або *.html). HTML-файл повинен містити інформацію або матеріал про автора електронного підручника. Хоча автор може в даний рядок встановити будь-який інший HTML-файл.

Файл проекту електронного підручника може містити декілька рядків авторів, при чому в кожному з цих рядків може бути вказаний інший автор. Значення має лише рядок автора, який знаходиться першим у цій послідовності.

Файл проекту електронного підручника може містити в собі будь-яку кількість порожніх рядків. При відкритті файлу проекту електронного підручника інструментальною системою створення електронних підручників, порожні рядки будуть просто проігноровані.

Якщо файл проекту електронного підручника містить певні слова, які не підпадають під ті ключові слова, що описані вище то при відкритті файлу проекту електронного підручника інструментальною системою створення електронних підручників вони будуть проігноровані.

Область дії певної теми починається з назви теми, а саме з символу “-” і закінчується початком назви іншої теми, також символом “-” або кінцем файлу.

Область дії певного параграфа починається з імені параграфа, а саме з ключового слова “TopicName” та закінчується назвою наступного параграфа, тобто ключового слова “TopicName” або назвою наступної теми, яка слідує за темою до якої належить даний параграф або кінцем файлу.

Якщо після того, як визначена певна тема, але ще не визначено жодного параграфу, задані дані, які починаються ключовими словами “TopicFileName” та “TopicIcon”, то вони будуть просто проігноровані при відкритті файлу проекту електронного підручника інструментальною системою створення електронних підручників, оскільки вони не належать до жодного параграфу, хоча й належать певній темі.

В тілі параграфу може бути визначено декілька даних, які починаються з ключових слів “TopicFileName” та “TopicIcon”, тобто можуть бути визначені декілька HTML-файлів, які будуть містити в собі інформацію або матеріали про вказаний параграф та декілька іконок. Але враховуючи умови, які накладені на структуру електронного підручника, а саме те, що кожний параграф повинен бути зв’язаний з одним HTML-файлом та однією іконкою, то враховується лише перше визначення HTML-файлу, тобто ключового слова “TopicFileName” та іконки, яке визначається ключовим словом “TopicIcon”.

Крім файлу проекту електронного підручника, інструментальна система створення електронних підручників створює каталог проекту електронного підручника, який має таку ж саму назву, що й файл проекту електронного підручника. Він містить в собі такі файли та каталоги:

файл електронного підручника під назвою index.htm;

HTML-файли параграфів;

HTML-файл автора;

каталог CodeHtml;

каталог Image.

Файл електронного підручника має назву index.htm. Для того, щоб проглянути електронний підручник необхідно запустити цей файл.

Файл електронного підручника складається з двох фреймів. У фреймі, що знаходиться з лівого боку екрану можна проглядати зміст електронного підручника, який розроблений за допомогою файлу contents.htm. Фрейм, що знаходиться з правого боку екрану називається робочим. В ньому можна проглядати вміст параграфів. Кожного разу при завантаженні файлу index.htm в робочому фреймі відображається HTML-файл автора.

HTML-файли параграфів та автора містять інформацію та матеріали параграфів електронного підручника.

Каталог Image містить в собі графічні файли із розширенням *gif та *.jpg. Ці графічні файли використовуються HTML-файлами параграфів в якості малюнків фону або просто малюнків, які містять схеми, зображення, малюнки, тощо.

Каталог CodeHtml містить в собі наступні типи файлів:

файл змісту електронного підручника, який має назву contents.htm;

файли сценаріїв;

графічні файли з розширенням *.gif, які являють собою мітки та призначені для надання зручного інтерфейсу користувача;

графічні файли з розширенням *.gif, які являють собою іконки параграфів.

Файл contents.htm — це файл змісту електронного підручника, який написаний на мові гіпертекстової розмітки HTML. Він надає зручний інтерфейс користувача для перегляду змісту електронного підручника. Цей інтерфейс реалізує вікно списку у заданому фреймі та відображає ієрархічний список елементів. Він реалізований у вигляді дерева тем та параграфів, тобто являє собою ієрархію вузлів. Кожен вузол дерева складається з мітки, іконки та назви теми. Кожен вузол може містити асоційований з ним список підвузлів. При натисканні на мітку користувач може згортати або розгортати список підвузлів.

Файли сценаріїв являють собою файли із розширенням *.js, які написані на мові створення сценаріїв (скриптів) JavaScript, яка розроблена фірмою Netscape. Файли сценаріїв надають інтерактивності змісту електронного підручника. Це файли Code.js та Project.js.

Файл Code.js містить опис функцій та змінних, які використовуються для надання інтерактивності змісту електронного підручника.

Файл Project.js містить виклики функцій, які описані у файлі Code.js. Саме цей файл формує структуру змісту електронного підручника.

До графічних файлів з розширенням *.gif, які являють собою мітки і призначені для надання зручного інтерфейсу користувача змісту електронного підручника відносяться наступні файли: branch_i.gif, branch_l.gif, branch_t.gif, CopyR.gif, fol_clos.gif, fol_open.gif, minus.gif та plus.gif.

До графічних файлів з розширенням *.gif, які являють собою іконки параграфів відносяться файли, що являють собою копії іконок, що використовуються інструментальною системою створення електронних підручників під час роботи із певним проектом.

3.7 Технічні засоби що використовуються

Інструментальна система створення електронних підручників EBookCreator виконується на ПК сумісних з IBM PC базової конфігурації (монітор, клавіатура, миша).

3.8 Завантаження та звернення до програми

Завантаження, трансляція, редагування, виконання та звернення до програми-додатка інструментальної системи створення електронних підручників здійснюється за допомогою середовища розробки програмних додатків Delphi версії не нижче 5.0.

Завантаження, звернення та поглядання електронних підручників, які являють собою комплекс Web-сторінок здійснюється за допомогою Web-браузерів.

4. Розрахунок собівартості інструментальної системи створення електронних підручників

Основним завданням техніко-економічного обгрунтування дипломного проекту є визначення величини економічного ефекту від використання основних та другорядних результатів, які одержані в даній дипломній роботі. Оцінка ефективності прийнятого рішення повинна бути комплексною і враховувати всі його аспекти.

Проведемо оцінку витрат праці на розробку інструментальної системи створення електронних підручників з того, що розмір вихідного тексту запису алгоритму і даних в основному визначає затрати праці і час розробки програмного продукту:

де — кількість вихідних команд в тисячах.

В якості вихідної команди приймаємо рядок програми. Загальний об'єм вихідного тексту програми-додатка складає приблизно 4000 рядків. Тоді:

Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:

Тоді ми отримуємо, що продуктивність праці розробників:

Час необхідний для розробки програмного продукту, можна визначити за формулою:

де — строк розробки програмного продукту;

— коефіцієнт вірності постановки завдання;

— час розробки алгоритму;

— час настройки та тестування;

— час на підготовку тексту;

— час на розробку документації.

Останні величини обчислюються по наступним формулам:

де К — залежить від ступеня підготовки програміста;

— кількість рядків програми.

Підставляємо значення в останні формули враховуючи, що К=0,8 (стаж роботи до 2-х років).

Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює:

Визначимо собівартість години роботи ПК.

Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп'ютера.

До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості комп'ютера та інше.

Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи комп'ютера за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

де — середня кількість робочих днів у рік.

Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:

Витрати енергії визначаються за формулою:

де — витрати електроенергії за одну годину; — вартість 1 кВт/год електроенергії; — час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комп'ютера на норму амортизаційних відрахувань 10%:

Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (інженера з місячним посадовим окладом 300 грн.) складає:

Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:

Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

Кількість комп'ютерів, на яких працюватиме інструментальна система створення електронних підручників:

Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:

Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:

Рахуємо прямі витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:

де — собівартість години роботи на комп’ютері; —час необхідний для розробки програмного продукту. Підставляємо значення й одержуємо:

Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:

Загальні витрати на виконання дипломної роботи:

Підставляємо дані й одержуємо:

Визначення ціни на програмний продукт визначається наступним співвідношенням:

де В — витрати на виконання дипломного проекту;

P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 10;

K — коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,3.

Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:

Річний економічний ефект визначається за наступною формулою:

де: — витрати на розв’язання задачі традиційними методами;

— періодичність розв’язку задачі, для нашого випадку T = 300;

— приведені витрати.

Для визначення параметру використовується наступна формула:

де: — трудомісткість на складання документу, вимірюється в годинах;

— заробітна плата виконавця за одну годину.

Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:

Для визначення параметру використовується наступна формула:

де: — загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка;

— собівартість години роботи на комп’ютері;

— продуктивність праці розробників програмного забезпечення;

— нормативно-галузевий коефіцієнт ().

— ціна програмного продукту.

Отже приведені витрати дорівнюють:

Тоді річний економічний ефект дорівнює:

5. Охорона праці

5.1 Загальні положення

Охорона праці — система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних міроприємств та засобів, які забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.

Охорона праці займається проблемами, які зв’язані з забезпеченням здорових і безпечних умов праці. Вона виявляє і вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему міроприємств і вимог з метою усунення цих причин і створює безпечні і сприятливі для людини умови праці. При цьому поряд із соціальним ефектом досягається і певний економічний ефект.

Також під охороною праці розуміють все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорона праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.

Гігієна праці — галузь медицини, яка вивчає можливий вплив виробничих факторів на організм людини і розробляє гігієнічні рекомендації для створення здорових і сприятливих умов праці.

Фізіологія праці — наука, що вивчає функції людського організму під час трудової діяльності, виробляє принципи і норми, які сприяють покращанню і оздоровленню умов праці тобто підтриманню працездатності на високому рівні.

Психологія праці — галузь психології, що вивчає психологічні аспекти трудової діяльності людини, займається питаннями професійного відбору, профорієнтацією, боротьбою з професійною втомою і нещасними випадками.

Гігієна, фізіологія та психологія праці дають можливість підняти на більш високий рівень охорону праці, забезпечити безпечний і здоровий спосіб життя та професійну діяльність. Крім того, ці галузі науки є основними, що займаються рішенням проблем “Ергономіки”. Остання займається проблемами оптимізації взаємовідносин людини з виробничим середовищем в трудовому процесі.

5.2 Специфіка дипломного проекту

Даний дипломний проект присвячений розробці інструментальної системи створення електронних підручників.

До роботи з комп’ютером допускаються особи, які пройшли інструктаж із техніки безпеки при роботі з радіоелектронною апаратурою і перевірку знань, у яких є допуск до роботи і кваліфікаційна група по техніці безпеки не нижче 3.

Користувачі ЕОМ в процесі роботи працюють з виробничим обладнанням. Загальні вимоги по безпеці роботи з виробничим обладнанням викладені в ГОСТ 12.2.003-74.

По засобу захисту людини від поразки електричним струмом клавіатура відноситься до класу 0 по ГОСТ 12.2.007-75. Монітор комп’ютера повинен бути обладнаний захисним екраном із заземленням. Комп’ютер повинен бути заземлений. Всі частини пристроїв, які знаходяться під напругою в процесі роботи, повинні бути захищені кожухами, що виключають дотик до струмоведучих частин. Категорично забороняється робота при знятих кожухах. Заміна блоків, підключення і відключення кабелів і роз’ємів, монтажні роботи при налагоджуванні виконувати тільки при відключеній напрузі.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

Площу приміщень, в яких розташовують персональні ЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане персональним ЕОМ: площа - не менше 6,0 кв. м, обсяг - не менше 20,0 куб. м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

При розробці програмного забезпечення користувач ЕОМ стикається з певними проблемами, наприклад: під час роботи програміст зазнає значного навантаження на очі, що призводить до зниження його працездатності до кінця робочого дня.

У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги.

5.3 Особливості праці користувачів ЕОМ

Розглянемо шкідливі особливості роботи, що зустрічаються при виготовленні, налагоджуванні та експлуатації програм.

Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ

ЕОМ на основі електронно-променевої трубки є джерелом кількох видів електромагнітного випромінювання, зокрема мікрохвиль нетеплової інтенсивності. Види випромінювання:

рентгенівське випромінювання;

оптичне випромінювання;

високочастотні електромагнітні поля;

низькочастотні електромагнітні поля;

електростатичні поля (ГОСТ 12.1045-84);

іонізуюче випромінювання;

випромінювання та поля радіочастотного діапазону (регламентуються ГОСТ 12.1.006-84).

Параметри шуму у робочому приміщенні

ЕОМ є потенційними джерелами цілого ряду звуків, що містять як коливання, які можна почути, так і коливання ультразвукового діапазону. Цей шум справляє негативний вплив на функціональний стан програміста та користувачів.

Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо при тривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов’язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15%, зростає кількість помилок), у прискореному розвитку зорового стомлення, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головного болю, розвитку безсоння, послаблення уваги та ін.

Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється згідно ГОСТ 12.1.050-86 та ГОСТ 23941-79.

Згідно ГОСТ 12.1.003-83 шум у приміщенні, де виконують роботу, пов’язану з виробленням концепцій, створення нових програм, творчістю, не повинен перевищувати 40 дБА (згідно шкали А шумоміра). Під час виконання операторської та близької до неї діяльності рівень шуму не повинен перевищувати 65 дБА (згідно шкали А шумоміра).

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення

Невикористовуване рентгенівське випромінювання, а також випромінювання в ультрафіолетовому, інфрачервоному та радіочастотному діапазонах повинні відповідати гігієнічним нормам згідно з ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.006-84.

Згідно з "Временными санитарными нормами и правилами для работников вычислительных центров " № 4559-88 (ВСНиПРВЦ), освітлення у приміщеннях з ЕОМ має бути змішаним (природним і штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщень з ЕОМ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення і відповідати нормальним рівням за СНиП 11-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования ", тобто коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

Температура і вологість у приміщенні

Оптимальні мікрокліматичні параметри прийнято вважати такими, що при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального та теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту та є передумовою збереження високого рівня працездатності.

Фізіологами встановлено, що відносна вологість є оптимальною для людини, якщо її значення знаходиться в межах 40–60%.

За даними ВООЗ, оптимальні значення температури повітря у приміщенні становлять 19-23 °С. Рекомендується відносна вологість повітря 55%. Швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0.1 м/с. Якщо швидкість руху повітря буде перевищувати 0.1 м/с, то людина буде відчувати легкий вітерець.

Використання принтерів

Актуальною стає проблема впливу роботи принтерів на навколишнє середовище та користувачів ПЕОМ. Тепер широко застосовуються лазерні, світлодіодні, голчасті, шрифтові, струменеві та інші принтери.

Вміст шкідливих речовин, зокрема озону, не повинен перевищувати концентрацій, вказаних у переліку "Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест " №3086-84 від 27.08.84р. Для озону концентрація не повинна перевищувати 0.03 мг/м.

Основним фактором для ударних принтерів, якій негативно впливає на робоче середовище користувача, є шум і запиленість.

5.4 Організація робочого місця

Робоче місце (РМ) - це обладнаний технічними засобами (засобами відображення інформації, органами управління, допоміжним обладнанням) простір, де здійснюється діяльність виконавця (або групи виконавців).

Удосконалення організації РМ є однією з умов, що сприяють підвищенню продуктивності праці, тому питанню організації РМ тепер приділяється велика увага. За літературними даним, при правільній організації РМ продуктивність праці друкарок зростає на 30-40%, операторів ЕОМ від 8 до 20%.

Основним обладнанням робочого місця користувача ЕОМ є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним - пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та ін. Вимоги до них відображені у нормативних документах: ВСПиПРВЦ; ГОСТ 12.2.032-78; ГОСТ 22269-76.

Робочі місця з ЕОМ повинні розташовуватися на відстані не менше як 1.5 м від стіни з віконними прорізами, від інших стін - на відстані 1м, між собою на відстані не менше 1.5 м. При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення. Джерело природного освітлення (вікно) не повинно також потрапляти в зону прямого спостереження користувача.

При розміщенні ЕОМ на робочому місці потрібно забезпечити простір для користувача величиною не менше як 850 мм з урахуванням виступаючих частин обладнання та застосування (при необхідності) спецодягу. Для стіп має бути передбачено простір по глибині та висоті не менше 150 мм, по ширині - не менше як 530 мм.

При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно забезпечити виконання наступних вимог:

робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті — під кутом 70 — 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови — 15 - 20 град. відносно вертикальної площини.

Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.

Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90—140 град.

Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680—800 мм, а ширина — забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота — 725 мм, ширина — 600—1400 мм, глибина — 800 — 1000 мм.

Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл для відеотерміналу, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні — в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.

У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.

Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.

Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400—500 мм, а кут нахилу поверхні — від 15 град. вперед до 5 град. назад.

Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина — не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині — 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0—30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 — 400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною — 50—70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 — 500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Розташовувати відеотермінал на робочому столі необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася на відстані 400-700 мм від очей користувача. Розташування екрану відеотерміналу має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град. від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 - 15 град.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб витримувалася однакова відстань очей користувача від екрана, клавіатури, тримача документів.

Принтер треба розташувати так, щоб доступ до нього користувача та його колег був зручним.

Висновки

В даному дипломному проекті була розглянута інструментальна система створення електронних підручників. Система була написана на мові програмування Object Pascal. Проект виконаний за допомогою середовища візуальної розробки програм Borland Delphi 5.0.

Інструментальна система створення електронних підручників володіє наступними властивостями:

Дозволяє користувачу створювати власні та відкривати вже існуючи проекти електронних підручників;

Надає користувачу зручний інтерфейс;

Стійка в роботі;

Оповіщає користувача про припущення ним певних помилок при роботі з системою, шляхом виведення певних повідомлень;

Система генерує файл та каталог проекту електронного підручника;

Згенерований системою електронний підручник являє собою комплекс Web-сторінок з чітко-визначеною структурою, тобто представлений у форматі HTML;

Згенерований системою електронний підручник володіє елементами інтерактивності;

Система дозволяє створювати власні, нескладні Web-сторінки.

Розроблена інструментальна система створення електронних підручників виконана у вигляді програмного додатку, який був докладно описаний в даному проекті.

На відміну від аналогів дана система має ряд переваг:

Дозволяє створювати прості Web-сторінки;

Має простий і зручний інтерфейс користувача.

Недоліком системи є досить тривалий час перетворення тексту, компілятором у HTML-формат.

Крім того, інструментальна система створення електронних підручників накладає наступну умову на користувача: при роботі із системою, для перегляду Web-сторінок, які не створенні інструментальною системою створення електронних підручників потрібна наявність Microsoft Internet Explorer версії 4 і вище, оскільки програма використовує компонент WebBrowser, який відображає HTML-сторінку подібно Web-браузеру.

При розробці даного проекту були засвоєні принципи побудови діаграм класів та діаграм станів за допомогою нової технології UML.

Література

1. Баас Р., Фервай М., Гюнтер Х.. Delphi 5 для пользователя: пер. с нем. — К.: Издательская группа BHV, 2010. — 496 с.: ил.

2. Баженова И. Ю.. Delphi 5. Самоучитель программиста — М.: КУДИЦ — ОБРАЗ, 2010. — 336 с.

3. Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++. — М.: «Издательство БИНОМ», 1998 г. — 560 с.

4. Буч Г., Рамбо Д., Джекобсон А. Язык UML. Руководство пользователя: Пер. с англ. — М.: ДМК, 2010. — 432 с.: ил. (Серия «Для программистов»).

5. Калверт Чарльз. Delphi 2. Энциклопедия пользователя: Пер с англ./ Чарльз Калверт. — К.: НИПФ «ДиаСофт Лтд.», 1996. — 736 с.

6. Інтернет: Конспект лекцій / Укл.:Режко Д.В. – Чернівці: Рута,2010. —56с.

7. Методичні вказівки для виконання дипломних та курсових робіт (проектів) для студентів фізичного факультету. / Упорядкував Остапович М.В. - Чернівці: ЧДУ, 1991 р. - 37 стор.

8. Методические указания по дипломному проектированию для студентов специальности 22-01 “Электронные вычислительные машины, комплексы, системы, сети”. — ЧГУ. — Черновцы. — 1992.

9. http://www.borland.com.

10. http://www.htmlhelp-epublisher.co.uk.

11. http://www.prometeus.ru.