Зміст

Розділ 1. Історія Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки

1.1 Тернопільський державний медичний університет: історія і сучасність

1.2 Історія бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

Розділ 2. Бібліографічна робота в бібліотеці

2.1 Особливості бібліографічного забезпечення навчального процесу і наукової роботи в бібліотеці ТДМУ

2.2 Організація бібліографічного обслуговування

Розділ 3. Організація бібліотечного обслуговування

3.1 Організація обслуговування читачів у читальних залах і абонементах

3.2 Особливості обслуговування читачів у відділі навчальної ітератури бібліотеки ТДМУ

3.3 Новий підхід до культурно - просвітницької роботи бібліотеки у контексті загальноуніверситетської системи виховання особистості майбутнього медика

Список літератури

Додатки

Реферат

Слободян Н.П. Історія і сучасний стан розвитку бібліотек вищих навчальних закладів (на прикладі роботи бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського).: Дипл. робота / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. - Рівне, 2005. - 72 с.: іл.

Головним спрямуванням дипломної роботи є дослідження історії та сучасного стану розвитку бібліотек вищих навчальних закладів на прикладі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету. У процесі роботи проведено дослідження напрямків діяльності бібліотеки ТДМУ, вивчено значну кількість опублікованих та неопублікованих матеріалів з досліджуваної теми. На підставі аналізу проведених досліджень і з урахуванням сучасних досягнень бібліотечної теорії і практики сформульовані власні погляди на окремі проблеми і шляхи їх розв’язання.

Матеріал у розділах, крім першого, групується таким чином: вказуються особливості і сучасний стан розвитку конкретного напрямку бібліотечної діяльності; аналізується організація і ведення роботи окремого відділу; розглядаються нові напрямки, форми і методи роботи, а також можливі шляхи розв’язання проблем.

Робота складається з 3-х розділів, 8-ми підрозділів, висновків і додатків:

у першому розділі висвітлюється історія становлення і розвитку одного з вищих медичних закладів - Тернопільського державного медичного університету та його невід’ємної частини - бібліотеки.

другий розділ присвячений інформаційно-бібліографічній діяльності бібліотеки. Запропонована типологія інформаційно-бібліографічного забезпечення. Аналізується робота відділу бібліографії з надання традиційних і нових інформаційно-бібліографічних послуг.

у третьому розділі розглядається організація бібліотечного обслуговування у читальних залах і абонементах, вказується на особливості обслуговування окремих категорій читачів. Особлива увага надається організації роботи відділу навчальної літератури, як одному з найважливіших структурних, підрозділів бібліотек вищих навчальних закладів.

Серед завдань, що стоять перед бібліотеками вищих навчальних закладів, важливе місце займає культурно-просвітницька робота. Пропонується новий підхід до культурно-просвітницької роботи бібліотеки ТДМУ у контексті загальноуніверситетської системи виховання особистості майбутнього медика.

Вступ

Бібліотеки медичних університетів є учбово-допоміжними, науковими, інформаційними, культурно-просвітницькими підрозділами університету, які забезпечують літературою і інформацією учбовий процес і наукову роботу, надають допомогу університету в підготовці висококваліфікованих спеціалістів [72].

Перед бібліотеками ВНЗ постає завдання радикальної перебудови роботи з урахуванням сучасних наукових і освітніх вимог та технічних можливостей з метою забезпечення відповідного рівня бібліотечного обслуговування вищого навчального закладу, що включає інформаційне забезпечення, вільний доступ до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів, сприяння навчальному і науковому процесам та вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадянського обов’язку, відкритої до інтелектуального, духовного і творчого розвитку. Досягнення цієї мети потребує проведення наукових досліджень і теоретичного обґрунтування оптимальної моделі сучасної бібліотеки вищого навчального закладу.

У зв’язку з цим становить інтерес дослідження діяльності бібліотек окремих вищих навчальних закладів, кожна з яких по-своєму унікальна - з власною історією, фондом, традиціями, досвідом роботи. У даній дипломній роботі досліджується історія і сучасний стан розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я. Горбачевського.

Для працівників бібліотеки цього вузу ця тема постійно була актуальна, оскільки для складання перспективного плану бібліотеки потрібно бути обізнаним з етапами її розвитку.

При написанні роботи користувалася каталогами бібліотеки вузу, обласної медичної бібліотеки, обласної наукової бібліотеки та державним архівом Тернопільської області.

Стан наукової розробленості теми

Сьогодні одна з найстаріших на землі установ, незамінна супутниця усіх університетів - бібліотека, переживає період серйозних змін, про значення яких свідчать прийнятий у 1995 році (20.07.2000р. - нова редакція) Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу і ряд інших офіційних документів, спрямованих на підтримку і розвиток бібліотек - осередків інформації, яка у сучасному світі є одним з найзначущих державних ресурсів [1-6].

Основним завданням бібліотек вищих навчальних закладів є всебічна допомога у виконанні ними своєї державної і суспільної місії: підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які володіють тими знаннями і навичками, які вимагає у них час. Виходячи з цього, колектив кожної університетської бібліотеки повинен постійно направляти всі зусилля на пошуки вдосконалення форм і методів своєї роботи [22].

Запорукою успіху роботи бібліотеки і забезпечення її ефективного розвитку є розуміння колективом бібліотеки таких основних питань: якою є бібліотека сьогодні з усіма її сильними і слабкими сторонами, якою її хочуть бачити у майбутньому, які можливості існують для реалізації мети і що треба зробити для досягнення цієї мети [28].

У доступній фаховій літературі останніх років з’явився ряд робіт, у яких аналізується сучасний стан університетських бібліотек. У 2001 році вийшла перша в Україні монографія В.Г. Дригайла, О.В. Башун, В.М. Волинець “Основы управления библиотекой высшего учебного заведения”, у якій розкриті наукові основи, організація, структура, кадри, техніка і технологія управління бібліотекою вищого навчального закладу [22].

Еволюція структури, функції і концептуальні засади формування електронної бібліотеки університету розглядаються у роботах М. Слободяника [55].

Ряд авторів досліджують і пропонують нові підходи до формування бібліотечних фондів і забезпечення їх збереження. Пропонується Інтернет-технологія комплектування бібліотек, яка базується на використанні в телекомунікаційному режимі бібліографічних записів зведеного тематичного плану випуску літератури. Така технологія забезпечує бібліотекам отримання разом з книгами й відповідних бібліографічних записів, зменшення витрат на опрацювання документів, оперативне їх одержання і можливість планування розвитку фондів [18].

У ряді робіт розглядаються питання пошуку бібліотеками нетрадиційних шляхів і джерел розвитку. Важливим фактором, який сприяє розвитку бібліотек вищих навчальних закладів є їх співробітництво з міжнародними організаціями, у першу чергу з Міжнародним фондом “Відродження” (Україна) та Інститутом Відкритого Суспільства (Будапешт), які є частинами системи організацій фонду Джорджа Сороса [9,48].

Серед робіт, які мають загальнобібліотечне значення, найбільший інтерес представляють роботи, у яких розглядаються ключові напрямки розвитку бібліотек - створення електронних бібліотек і корпоративних бібліотечно-інформаційних систем, можливості використання Інтернету в бібліотеках. Інтернет відкриває нові можливості для розвитку усіх процесів бібліотечної технології: комплектування фондів, каталогізації, довідково-бібліографічного обслуговування, бібліографічного інформування [36,66,69].

Сьогодні бібліотеки працюють у напрямку автоматизації бібліотечних процесів. У ряді робіт дається докладна характеристика сучасних автоматизованих бібліотечних систем і обгрунтування їх вибору [29,45,69].

Основним чинником, який має вирішальний вплив на реалізацію стратегії розвитку бібліотеки, в тому числі і бібліотеки ВНЗ, є її персонал. Ряд робіт у фаховій літературі останніх років присвячений проблемам підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів, новим підходам до розробки і впровадження системи безперервної бібліотечної освіти [52,58,68].

Об’єкт дослідження - бібліотека Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Предмет дослідження - історія діяльності бібліотеки ТДМУ та сучасного стану її розвитку.

Мета дослідження - вивчення і аналіз історії становлення і сучасної діяльності бібліотеки ТДМУ.

Джерела дослідження - регламентуюча і нормативна документація бібліотеки ТДМУ, плани-звіти роботи, практичний досвід, матеріали фахових видань, архівні матеріали.

Методи дослідження - порівняльний аналіз, узагальнення, аналіз документальних джерел, аналітико-синтетичний метод обробки матеріалів дослідження.

Завдання дослідження:

охарактеризувати історію Тернопільського державного медичного університету;

дослідити історію бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету;

проаналізувати бібліографічну роботу бібліотеки;

визначити комплекс завдань, направлених на забезпечення рівня бібліотечного обслуговування, який максимально відповідає стратегії розвитку університету.

Розділ 1. Історія Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки

1.1 Тернопільський державний медичний університет: історія і сучасність

Навчання студентів у Тернопільському медичному інституті розпочалося 1 вересня 1957 р. відповідно до постанови тодішнього уряду України від 12 квітня того ж року про становлення у Тернополі медичного вузу. Це був перший вищий навчальний заклад у місті, яке майже повністю було знищене Другою світовою війною і лише почало підніматися з руїн.

Уже через три дні після урядової постанови в Тернопіль прибув призначений директором (ректором) медичного інституту хірург П.О. Огій (пізніше - доктор медичних наук, професор).

Для розміщення інституту рішенням обласної ради було виділено два навчальні корпуси та два гуртожитки. Клінічною базою стала міська лікарня, яка одночасно виконувала функції обласної лікарні. Розпочалося будівництво морфологічного корпусу, обласної лікарні та ще одного гуртожитку.

В інституті було відкрито 19 кафедр, працювало 66 викладачів, серед них - 1 доктор наук і 17 кандидатів наук [76].

З першого року існування інституту пов’язали з ним своє життя на той час молоді викладачі-науковці, а нині - професори, заслужені діячі науки К.В. Кованов, Ю.Т. Коморовський, О.О. Маркова, А.І. Локай, І.О. Ситник та інші.

В інституті відразу було організовано три курси, де навчалося 624 студенти. На 1 курс прийняли 210 студентів. На 2 і 3 курси зарахували студентів (відповідно 120 і 224 чол), добровільно переведених з медичних інститутів України, Росії та інших республік тодішнього СРСР.

У 1959 р. відбувся перший науковий форум на базі молодого інституту - виїзна конференція Українського товариства патофізіологів. Значною подією стало проведення в жовтні 1960 р.7 пленуму Наукового товариства хірургів України. Успішно розгорталася робота студентських наукових гуртків.

Отже, інститут запрацював як педагогічний, науковий, лікувальний, культурно-освітній осередок області. Його кращі самодіяльні колективи успішно виступали на міському й обласному оглядах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях. [61]

Розгорнулася санітарно-просвітня робота професорсько-викладацького складу, яка поєднувалася з консультативною допомогою населенню безпосередньо на базах сільських дільничих лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів та районних лікарень.

1960-1961 навчальний рік увійшов в історію інституту як рік організаційного завершення його формування. Було введено в дію морфологічний корпус, закінчено будівництво основної клінічної бази інституту - обласної лікарні, введено в дію обласну поліклініку. В інституті вже навчалося 1360 студентів, функціонувало 30 кафедр, на яких працювало 148 викладачів, з них - 7 докторів і 66 кандидатів наук.

Перший випуск 203 лікарів із дипломом Тернопільського державного медичного інституту відбувся в червні 1961 р.

Чимало нового в діяльності колективу інституту з’явилося в 70-80-ті рр. Незважаючи на сувору регламентацію всього життя радянським режимом, тривав процес подальшого утвердження і росту авторитету навчального закладу, формувалося багато таких традицій, яких не можна втрачати й сьогодні. Насамперед це високий рівень навчального процесу в інституті, свідома дисципліна, справедлива вимогливість до знань студентів, натхненність наукових пошуків викладачів, що дозволило значно зміцнити науково-педагогічний потенціал вузу в 70-х рр. Цей спалах творчого ентузіазму молодих науковців і студентів реалізувався у результатах Всесоюзного конкурсу, де Тернопільський медичний інститут посів четверте місце серед медичних вузів.

Сказане матеріалізувалося в конкретних справах. Так, за перші 10 років існування інституту значно зросла його матеріальна та навчально-наукова база. Побудовано 2 гуртожитки, віварій з лабораторіями. На 32 кафедрах уже працювало 178 викладачів, з них - 13 докторів та 82 кандидати наук. Наукова зрілість вузу також характеризувалася проведенням на його базі різнопрофільних республіканських конференцій.

У 1969 р. відкрито підготовче відділення, функціонувало до 1992 р. У 1997 р. відділення відновило свою роботу.

Для оздоровлення студентів і викладачів у с. Більче-Золоте Борщівського району в 1972 р. побудовано спортивно-оздоровчий табір “Берізка". У 1971 р. завершено будівництво спортивного корпусу. У 1989 р. відкрито профілакторій.

У зв’язку з побудовою в 1979 р. потужної обласної психоневрологічної лікарні, для кафедр нервових хвороб та психіатрії були створені належні умови для проведення навчальної роботи.

Зважаючи на кадрові можливості, мережу і потужність клінічних баз, з 1979 р. в інституті, окрім діючого лікувального, відкривається другий факультет - післядипломної підготовки лікарів.

В інституті відкрито навчальні музеї: кафедри біології, кафедри анатомії людини. Останній вважається одним із кращих анатомічних музеїв в Україні. У 1982 р. відкрито загальноінститутський музей.

У квітні цього року інститут відзначив 25-річний ювілей. До 25-річчя ввійшли в експлуатацію нові гуртожитки на 1000 місць. Це дозволило повністю забезпечити студентів місцями для проживання та виділити окремі кімнати для сімейних студентів.

За 25 років значно зріс рівень професорсько-викладацького складу, вдосконалилися форми і методи навчально-методичної та наукової роботи. В інституті на цей час навчалося понад 2500 студентів, лікарів-курсантів та інтернів. На 36 кафедрах працювало 310 викладачів, серед них - 27 докторів та 207 кандидатів наук. Третину викладачів інституту складали його випускники.

Значною подією стало відкриття у 1989 р. Центральної науково-дослідної лабораторії.

В умовах комуністичного режиму частина викладачів та студентів інституту відзначалася нестандартністю мислення, сміливістю думки, вмінням збуджувати свідомість людей. Зокрема, покоління студентів 60-х рр. Добре пам’ятає викладача філософії В.С. Лісового, який працював у медінституті в 1962-1966 рр. Запам’яталися його лекції, а також нестандартні інститутські стінгазети, редактором яких він був. Пізніше В.С. Лісового заарештували за “антирадянську діяльність", 11 років провів у тюрмах і концтаборах. У 1998 р., через 32 роки, він приїхав до Тернополя, прочитав для студентів 2 курсу мед академії лекцію з філософії, зустрівся з ректором, викладачами і студентами. [61].

Слід зазначити, що такі випускники інституту, як Георгій Петрук-Попик, Степан Бабій, Ганна Костів-Гуска, які пройшли “пробу пера” на інститутській лаві, виросли до відомих поетів, стали членами Спілки письменників України.

Із здобуттям незалежності відкрилися нові можливості та імпульси для розвитку інституту: можливості входження його в рикові відносини, в європейський освітній простір.

Ось окремі віхи змін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1992 р. інституту присвоєно ім’я видатного, дійсного члена Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, Всеукраїнської академії наук, уродженця Тернопільщини Івана Горбачевського [61].

У 1994 р. інститут акредитований за 4 рівнем. Отримано ліцензію на прийом 400 студентів на медичний факультет.

У 1995 р. відкрито медсестринський факультет за спеціальностями “Сестринська справа” (підготовка медсестер і медсестер-бакалаврів) і “Лабораторна справа” (підготовка лаборантів-бакалаврів). Створено навчальний комплекс - медичний інститут-ліцей (нині Галицький коледж) м. Тернополя. Якщо 1 вересня 1995 р. факультет нараховував 82 студенти, то вже в 1997 р. - 450.

30 січня 1997 р. Постановою Кабінету Міністрів інститут отримав статус медичної академії.

У квітні 1997 р. Тернопільська державна академія імені І.Я. Горбачевського урочисто відзначила своє 40-річчя. Протягом 16 років колектив вузу очолював проф. І.Я. Сміян, якому було присвоєно звання заслуженого працівника Вищої школи України, його обрано членом-кореспондентом Академії медичних наук України. Заслуженим працівником Вищої школи став проф. М.П. Скакун. Почесного звання заслуженого діяча науки і техніки України удостоєні проф. Л.Я. Ковальчук, М. А Андрейчин, Я.І. Федонюк, М.І. Швед, О.О. Маркова. Звання заслужений винахідник України уже тривалий час носить проф. О.М. Єдинак. Апарати його конструкції нині широко використовуються для регенерації кісткової тканини під час різних методів остеосинтезу.

З 1997 р. при академії функціонує спеціалізована рада із захисту докторських дисертацій із спеціальності “Хірургія" і кандидатських дисертацій із спеціальностей “Хірургія", “Нормальна анатомія” (медичні й біологічні науки) і “Патологічна фізіологія” (голова ради - проф.Л.Я. Ковальчук).

У 1998 р. навчальний процес забезпечували 334 викладачі. Серед них - 71 доктор (21,3%) і 224 кандидати наук (67,1%), що більше, ніж в інших медичних вузах України. За роки існування академії випущено понад 12000 лікарів, на факультеті післядипломної освіти пройшли підвищення кваліфікації близько 15000 спеціалістів [76].

З серпня 1997 р. академію очолив її випускник - заслужений діяч науки і техніки України, проф. Л.Я. Ковальчук. Кредо ректора: “Ми мусимо стати вищим навчальним закладом високого європейського рівня". [61]

Здійснюється комплексна перебудова всіх напрямів діяльності академії. Насамперед це навчальний процес. Він перебудовується з врахуванням світових вимог кваліфікаційних характеристик спеціалістів. Введено в дію нові навчальні плани і програми. Відкрито потужне видавництво “Укрмедкнига", комп’ютерний центр “Інтернет", студію запису компакт-дисків. Вперше в Україні у вузі створена кафедра медичної інформатики, навчання на якій триватиме шість років.

Академія отримала ліцензію на право довузівської і вузівської підготовки іноземних громадян. Зокрема, в 1998-1999 навчальному році вже навчалося 54 студенти і 8 клінічних ординаторів з 10 країн світу.

У науковій діяльності пріоритетним стає науковий напрям “Остеопороз", у розробці якого бере участь половина кафедр академії.

З метою вдосконалення і розширення обсягу лікувально-профілактичної роботи при академії створено консультативно-лікувальний центр.

Чимало нового з’явилося у виховній, національно-патріотичній роботі, духовному житті. Чітко відрегульовано систему наставників курсів і груп, створено студентське самоврядування. Працює духовний оркестр і хор, танцювальний ансамбль народних інструментів, спортивні секції. Відновлена команда КВК академії, працює студентський театр, створено студентський диспут-клуб. В академії є своя картинна галерея. Нова генерація поетів виростає і серед викладачів, і серед студентів. Побачили світ поетичні збірки викладачів Лесі Романчук, Валерія Дідуха, Романа Ладики.

Кардинальні зміни відбуваються щодо матеріально-технічної бази: реконструйовано і по-сучасному обладнано майже всі корпуси. А навчальна база академії велика: 8 корпусів і 16 лікувальних закладів. Зроблено ремонт в гуртожитках, створено мережу студентських кафе і їдалень. У 1998 р. заново відремонтовано, обладнано і реорганізовано у спортивно-оздоровчу базу для відпочинку студентів і викладачів колишній спортивно-оздоровчий табір “Берізка".

У січні 1999 р. в академії у рамках візиту на Тернопільщину побував Президент України Л.Д. Кучма. Гість поспілкувався зі студентами і співробітниками академії, ознайомився з кафедрами, аудиторіями, розробками науковців ТДМА, побував у видавництві “Укрмедкнига”. Президент був щиро вражений і захоплений досягненнями академії та результатами діяльності її колективу [60].

За розпорядженням № 831-р Кабінету Міністрів України Тернопільську державну медичну академію імені Івана Горбачевського 18 листопада 2004 року реорганізовано в університет. див. додаток №2

Колектив медакадемії до статусу університету пройшов нелегкий, але плідний шлях. Університет - це багатопрофільний навчальний заклад, на відміну від інституту чи академії.

Для того, щоб отримати статус університету, повинні були відкрити нові факультети. П’ять років тому вперше сіли за студентські лави фармацевти. Нині вони здобувають три спеціальності. Напередодні першого вересня 2004 року відкрили стоматологічний факультет. Саме з цією подією в академії з’явилися зримі обриси створення університету - закладу європейського типу [62].

1.2 Історія бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

Історія цієї бібліотеки бере початок далекого 1957 року. Тоді біля витоків її заснування стояли такі одержимі люди, як Павло Сидорович Герасимчук, який був завідувачем бібліотеки, Сабіна Іванівна Венгер і Дарія Омелянівна Климчук [18].

Робота бібліотеки Тернопільського медичного інституту була спрямована в основному на забезпеченні учбового процесу в інституті.

На 1.06.1958 року книжковий фонд бібліотеки нараховував 26564 примірників. З них суспільно-політичної - 2950 прим., медичної і з суміжних наук - 22273 прим., художньої - 985 і іншої - 356 прим. [76].

Із загальної кількості літератури до кінця 1958 року оброблено і заінвертаризовано 22229 примірників, з написанням карточок для створення алфавітного і систематичного каталогів. За порівняно короткий час колектив бібліотеки із 4-ох працівників фізично був не в стані повністю обробити всю літературу, яка поступала і приступити до виконання інших важливих завдань бібліотечної роботи. Необхідно також врахувати, що на протязі півроку працювало фактично 3 працівників з обслуговуванням читачів в читальному залі в дві зміни в період підготовки і проведення екзаменаційної сесії.

Комплектування бібліотечного фонду відбувалося за рахунок надходження літератури із інших медичних інститутів України (6980 прим), деяких обласних медичних бібліотек, Харківської наукової медичної і Державної Центральної науково-медичної бібліотек (6940 прим).

Добре підібрана література одержана з бібліотек Київського, Дніпропетровського, Харківського, Одеського інститутів, обласних медичних бібліотек - Хмельницької, Станіславської, Запорізької та інших [76]. Але література, яка поступала з деяких інститутів (Чернівецького, Львівського, Вінницького) і обласних (Закарпатської, Кримської) бібліотек була застарілою, а в окремих випадках не придатною до використання.

Основну увагу при комплектуванні бібліотеки приділялось отриманню літератури за рахунок виділених для цієї цілі коштів через Тернопільський облкниготорг, бібколектор і магазини міст Києва, Львова, Станіслава, Чернівців та інших джерел.

У 1957 році бібліотека по підписці через "Союздрук" отримувала 11 назв газет і 96 назв вітчизняних журналів, а з 1958 р. зроблена підписка на 235 назв вітчизняних і зарубіжних періодичних видань, а також на серії лекцій Всесоюзного і Республіканського закладів по розповсюдженню політичних і наукових знань. Крім того, через Республіканську науково-медичну бібліотеку для бібліотеки інституту виділено 8 журналів, які видавалися в Англії і США.

На протязі 1958 року бібліотека обслуговувала 744 читачів. З них: наукових працівників - 61, студентів (1-3 курсів) - 636, інших читачів - 47. За період учбового року бібліотеку відвідало: абонемент - 6778 чит., читальний зал - 22198. Здійснено книговидачу - 51860 прим. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної - 2599 прим., медичної і з суміжних наук - 46855 прим., художньої - 756 і іншої - 1660 прим. [76].

Бібліотека інституту повністю ще не могла задовольнити запитів читачів на літературу по окремих питаннях, особливо учбову, а також мали місце відмови і на наукову вітчизняну літературу. В бібліотеці також був відсутній фонд іноземної літератури. .

Для задоволення запитів читачів на літературу, якої не було у фонді бібліотеки, входить в практику одержання книг по міжбібліотечному абонементі (МБА) із Республіканської публічної, Державної Центральної науково-медичної бібліотеки, Державної бібліотеки СРСР ім.В.І. Леніна, Всесоюзної Державної бібліотеки іноземної літератури та інших.

За період 1957-1958 рр. від читачів поступило і було відіслано 209 замовлень, по яких було одержано 106 книг. Добре задовольняла потреби бібліотеки Харківська Державна науково-медична бібліотека, Державна Центральна науково-медична бібліотека МОЗ УРСР і Державна бібліотека СРСР ім. В.І. Леніна.

З метою інформації читачів про новинки літератури на абонементі і в читальному залі організовувалися вітрини нових видань, а також виконувалася усна інформація для викладачів про поступлення в бібліотеку літератури, яка їх цікавила.

В період обслуговування читачів працівниками абонементу систематично підбиралася і рекомендувалася література по спеціальних і суспільно-політичних предметах для підготовки викладачів, до лабораторних і семінарських занять, а також по запитах викладачів з конкретних тем.

До знаменних і пам’ятних дат, також в період екзаменаційних сесій бібліотека організовувала книжкові виставки на теми: “40 років Великої Жовтневої соціалістичної революції”, “40 років Комуністичної партії України", “На допомогу студентам в підготовці до екзаменів (по фізіології, анатомії, хірургії, терапії) ”, “Нові надходження медичної літератури (книги, журнали) ”.

В адміністративному корпусі було виділено приміщення, яке складалося із 2-ох кімнат загальної площі 100 кв. м., в одній з яких розміщувався абонемент з книгосховищем наукової, політичної і художньої літератури, при загальному обслуговуванні всіх читачів, і в другій - книгосховище учбової літератури і періодики. Читальний зал бібліотеки на 90 місць знаходився в учбовому корпусі інституту, з відведеним в ньому місця для видачі літератури і зберігання книжкового фонду [31].

На початку учбового року для керівництва роботою бібліотеки була створена бібліотечна Рада з 9 чол. За 1957-1958 рр. відбулося 4 засідання, на яких розглядалися плани роботи бібліотеки, обговорювалися заходи організаційної роботи і роботи в період екзаменаційних сесій.

Працівники бібліотеки Тернопільського медичного інституту систематично працювали над підвищенням свого професійного рівня шляхом відвідування теоретичних семінарів, а також проводили самостійну роботу над вивченням медичної термінології, приймали активну участь в суспільному житті інституту.

В 1958-1959 учбових роках колектив бібліотеки всю свою роботу направляв в бік якісного покращення обслуговування літературою і довідково-інформаційною роботою студентів і професорсько-викладацький склад усіма доступними формами бібліотечної роботи, сприяв забезпеченню учбового і наукового процесів в інституті.

Як і в попередні роки, особливу увагу в роботі бібліотеки приділялося комплектуванню книжкового фонду учбовою і науковою літературою, із врахуванням потреб і запитів читачів і наукової роботи кафедр.

На 1.06.1959 р. книжковий фонд бібліотеки нараховує 33251 прим., з них: суспільно-політичної - 4248, медичної і з суміжних наук - 25943, художньої - 1384 і іншої - 646 [76].

Із загальної кількості літератури за цей період було оброблено і заінвертаризовано 9178 прим. книг, з написанням 13000 каталожних карточок для алфавітного і систематичного каталогів.

Комплектування бібліотечних фондів відбувається за рахунок, виділених на придбання літератури, коштів. Бібліотека комплектується через Тернопільський облбібколектор і магазини облкниготоргу, книжкові магазини Київського книготоргу і по окремих замовленнях одержує літературу через магазини “книга-поштою" із інших міст. Частину книг одержано в обмін від медичних інститутів і науково-дослідних закладів. Також було одержано 350 прим. учбової літератури від Київського, Дніпропетровського і Чернівецького медінститутів. Однак бібліотека ще відчуває гостру потребу в необхідних виданнях учбової літератури, особливо тих, які не видавалися в останні роки (по фізиці, біохімії, гістології, організації охорони здоров’я, урології, латинській і французькій мовах та ін), а також в атласах по анатомії і багатьох видань наукової літератури.

З бюджетного року по підписці через “Союз-друк” бібліотека одержує 17 назв газет, 173 назви вітчизняних і 24 назви зарубіжних журналів. Крім цього, через Республіканську науково-медичну бібліотеку МОЗ УРСР на 1959 рік із лімітного фонду було виділено для бібліотеки інституту 5 журналів, які видавалися в США і Швейцарії. Також створювалися пересувні бібліотеки, які складалися в основному з підручників і учбових посібників.

Обслуговування читачів здійснюється через абонемент і читальний зал, загальних для професорсько-викладацького складу і студентів інституту, з організацією МБА. На протязі учбового року бібліотека обслуговувала студентів (1-4 курсів) - 889 чит., наукових працівників - 94 чит. і інших - 76 чит.

За період учбового року бібліотеку відвідало: абонемент - 8865 чит., читальний зал - 28884 [76].

Коли проходили екзаменаційні сесії, читальний зал працював в дві зміни з 10 год. ранку до 10 год. вечора.

Було здійснено книговидач, всього - 62869 прим. З них: абонемент - 14020, читальний зал - 48849. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної - 8165, медичної і з суміжних наук - 49790, художньої - 1534 і іншої - 3380. В тому числі журналів - 3475 і газет - 2661 прим. [18].

На даний період бібліотека інституту ще не має можливості в достатній мірі задовольнити запити читачів на необхідну учбову літературу. Мають місце відмови і на наукову вітчизняну літературу, особливо на монографії, збірники наукових робіт і наукові журнали за роки періоду Вітчизняної війни і довоєнні. В бібліотеці ще відсутній фонд іноземної літератури.

Для задоволення запитів читачів на літературу, яка відсутня в бібліотеці, використовується одержання книг і журналів по МБА з Республіканської і Харківської науково-медичних бібліотек МОЗ УРСР, Державної бібліотеки ім. Леніна, Всесоюзної Державної бібліотеки іноземної літератури і Державної публічної бібліотеки ім. С. - Щедріна.

За період 1958-1959 рр. було відіслано 541 замовлень, згідно яких було одержано 333 прим. книг і журналів [76].

З метою інформації читачів про новинки літератури на абонементі і в читальному залі були організовані вітрини нових надходжень і усна інформація викладачів.

В період обслуговування читачів працівником абонемента систематично підбиралася і рекомендувалася література із спеціальних і суспільно-політичних питань для підготовки викладів, до практичних занять, по запиту викладачів, при підготовці лекцій та ін. На протязі учбового року було видано 232 бібліографічні довідки, в тому числі 19 письмових З 1959 р. розпочато створення бібліографічних картотек на теми - “Роботи наукових працівників інституту" і “Історія інституту", які систематично поповнювалися. Бібліотека, як і в попередні роки організовує тематичні книжкові виставки і стенди на теми: “До дня Конституції СРСР", “До виборів у Верховну Раду УРСР", “До 150-річчя з дня народження М.В. Гоголя” та ін.

У 1959 р. з метою покращення умов в розміщенні бібліотеки дирекцією інституту вирішено перемістити бібліотеку в морфологічний корпус інституту, який будувався. В цьому ж корпусі будуть поміщені студентський читальний зал на 65-70 місць і читальний зал на 20 місць для наукових працівників, з окремою кімнатою для підсобного книжкового фонду, при загальному обслуговуванні всіх категорій читачів.

Перехід бібліотеки у нове приміщення передбачається при введені в експлуатацію морфологічного корпусу до нового 1959-1960 учбового року.

За період 1958-1959 рр. відбулося 2 засідання бібліотечної Ради, на яких обговорювалися питання комплектування, про стан обслуговування читачів і план роботи бібліотеки.

Працівники бібліотеки і надалі систематично працюють над підвищенням своєї професійної кваліфікації. Приймають активну участь в суспільному житті інституту.

Враховуючи об’єм, зміст і вимоги вузівської бібліотеки, кількісний склад бібліотечних працівників (4 прац) вимагав хоча би деякого збільшення. На жаль, неодноразові прохання в цьому дирекції інституту перед Міністерством охорони здоров’я УРСР поки що були безрезультатні.

В 1960 р. на кафедрах інституту - кафедрі гігієни, організації охорони здоров’я, біології, гістології створюються бібліотеки-пересувки, в основному з підручників.

Значним кроком в роботі бібліотеки було створення у 1960 році довідково-бібліографічного апарату (ДБА) - алфавітного і систематичного каталогів на весь книжковий фонд і предметного на розписані праці, збірники і медичні журнали. Систематично продовжувалася робота над поновленням раніше початих карточок на теми - “Роботи наукових працівників" і “Історія інституту". [31]

В 1960 році колективом бібліотеки при допомозі студентів і лаборантів деяких кафедр проведена велика робота відносно переїзду бібліотеки в новий корпус.

Беручи до уваги об’єм, зміст і потреби вузівської бібліотеки, кількісний склад бібліотечних працівників потребував деякого збільшення.

В 1962 році в бібліотеці медичного інституту працювало 7 чоловік.

За 70-80-ті рр. роботи бібліотеки медичного вузу спостерігалося збільшення книжкового фонду, числа читачів і книговидачі, покращилося бібліотечно-бібліографічне і інформаційне обслуговування читачів. За учбовий рік фонд поповнився на 16261 примірників і на 1975 р. нараховувалося 198624 примірників, книг, авторефератів і журналів. Продовжувалася робота по дальшому удосконаленню каталогів і картотек - введення нових рубрик, написання нових роздільників [76].

Комплектування фонду проходило через місцеві книготорговельні організації, зарубіжні книги на іноземних мовах через магазин “Книга - поштою” м. Ленінграда, а також шляхом замовлень з інших міст, в основному видань з медицини.

В 1975 р. бібліотека одержує 231 вітчизняних і 34 зарубіжних найменувань журналів. Зроблена підписка періодичних видань для кабінетів кафедр: іноземних мов і військової кафедри.

Всі сторони діяльності бібліотеки були направлені на удосконалення форм роботи з читачами, подальший зв’язок з кафедрами і суспільними організаціями інституту.

Особливу увагу в обслуговуванні приділялось максимальному задоволенню запитів з учбової і наукової літератури, кращих по ідейному змісті художніх творів, залученню читачів, особливо студентів молодших курсів, до використання наукової медичної літератури.

Бібліотека обслуговувала студентів, слухачів підготовчого відділу, аспірантів, клінічних ординаторів, професорсько-викладацький склад, працівників інституту і тих, що відвідують бібліотеку, практичних лікарів міста - всього 2995 читачів

Періодично проводився аналіз забезпечення студентів учбовими посібниками і планувалося придбання нових. Так за 1975 р. придбано більш як 5000 примірників нових видань підручників [76].

Читальний зал через обмежену кількість місць, не все був спроможний забезпечити всіх бажаючих в ньому працювати. Читальний зал для наукових працівників з окремо виділеним фондом був відсутній. Як наслідок цього бібліотека вимушена була із скороченими строками користування видавати додому і єдині примірники видань книг і журналів.

Покращенню обслуговування читачів сприяв відкритий доступ до частини книжкового фонду, особливо наукових працівників. На допомогу студентам для підготовки до практичних занять, семінарів і екзаменів з багатьох предметів в читальному залі і на абонементі організовувалися виставки рекомендованої літератури.

Серед форм масової інформації особливою популярністю користувалися “Дні інформації", ціль яких - надання повної інформації спеціалістам щодо новинок медичної і іншої літератури, яка поступала до бібліотеки на протязі місяця. Одночасно з проведенням “Днів інформації” організовувалися “Дні перегляду" - представлялася література для більш широкого кола читачів з представленням не тільки спеціальної медичної літератури, але і суспільно-політичної, художньої, всі види інформаційних і інших матеріалів нового поступлення.

Не дивлячись на постійне покращення кількісного і якісного складу фонду, ще мали місце відмови на деякі видання наукової літератури - праці, збірники, зарубіжні валютні журнали і які користуються підвищеним попитом, але давно видані, підручники - А.Л. Мясникова “Внутренние болезни", Н.Н. Еланского “Хирургические болезни", атласи з оперативної хірургії і внутрішніх хвороб”.

Однією із форм групової інформації була організація тематичних виставок: “Діагностики алергії", “Користуйтеся бібліографічними джерелами", “Лікарські препарати".

Працівники абонементу і бібліографічного відділу постійно проводили бесіди з читачами про правила користування бібліотекою, про її фонди, надавали консультативну допомогу в методиці роботи з бібліографічними джерелами, в користуванні каталогами і картотеками.

Приділялася увага масовим формам пропаганди літератури - організації книжкових виставок, оглядів, конференцій, диспутів, вечорів.

Довідковий фонд поповнився новими виданнями бібліографічних покажчиків, довідниками, інформаційними виданнями інформаційних центрів. З 1978 р. в предметному каталозі крім аналітичного опису періодичних видань і збірників були відображені всі публікації з медицини і суміжних наук.

В 1977 р. кількісний склад бібліотечних працівників складав 23 чоловіка.

Покращилася в дечому і матеріальна база бібліотеки медичного інституту. Ректоратом було виділено і капітально відремонтовано приміщення в 60 кв. м., що давало можливість із книгосховища перемістити робочі місця бібліографічного відділу, комплектування, обробки і каталогізації, а також покращити умови праці працівників цих відділів. Але все ж таки бібліотека потребувала розширення приміщення для книгосховища, читальних залів, організації читальних залів наукових працівників і приміщення для каталогів.

Деякі покращення умов роботи бібліотеки медичного вузу планувалося провести після закінчення будівництва нового гуртожитку, в якому після прийому в експлуатацію, за рахунок реконструкції 2-3 приміщень цокольного і першого поверху, намічається організація учбової бібліотеки, з переміщенням до неї всього учбового фонду.

1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

На сьогодні бібліотека медичного університету є гордістю закладу. Її фонди нараховують близько 370 тис. примірників літератури. Основні статистичні показники формування бібліотечного фонду вказані у додатку №3. Книгозабезпечення підручниками складає майже 100%. Значно розширилась тематика комплектування у зв’язку з відкриттям нових факультетів: бакалаврату та молодших спеціалістів медицини, фармакологічного, стоматологічного. Особлива цінність - фонд медичних періодичних видань, де зібрано журнали як вітчизняні, так і іноземні, починаючи з 1957 р. [61].

Протягом останніх років завдяки сприянню української діаспори, Українсько-американського товариства “Сейбр-Світло" фонди бібліотеки значно поповнились англомовною літературою з медицини.

У забезпеченні потрібною науковою літературою відчутно допомагає видавництво медичної академії “Укрмедкнига”, відоме не тільки на Тернопіллі, а й в Україні. Воно на 70 відсотків забезпечує студентів книгами. Це потужний видавничо-поліграфічний комплекс, в якому працюють понад 50 чол.

Видавництво складається з редакційно-видавничого і поліграфічного підрозділів, а також відділу реклами й реалізації готової продукції. Редакційно-видавничий підрозділ оснащений найсучаснішою технікою (13 комп’ютерів, планшетні сканери, сучасні засоби для збереження і передачі інформації, потужні лазерні принтери). При редакційно-видавничому відділі функціонує міні-друкарня, оснащена різографами, ксерокопіювальними апаратами. Тут друкуються невеликі за обсягом і тиражем видання.

Поліграфічний відділ видавництва може виконувати весь цикл з виготовлення журналів, книг у м’якій і твердій палітурках та іншої друкованої продукції. Освоєно технологію повноколірного друку. В поліграфічному відділі функціонують друкарський, фотомонтажний, брошурувально-палітурний цехи, а також цех підготовки паперу, які оснащені сучасними друкарськими машинами та іншим обладнанням (офсетні друкарські машини “Домінант”, та “Ромайор", термоклеєва машина, ламінатор для припресування плівки, ниткошвейна та дротошвейна машини, листорізальні машини тощо). Таке обладнання дає змогу видавати книги на сучасному рівні вимог до їх якості.

Випуск підручників, посібників, монографій, журналів - один із напрямків діяльності видавництва. Щорічно у видавництві виходить понад 200 назв видавничої продукції, загальним обсягом 1500 обліково-видавничих аркушів.

Крім того, у видавництві щоквартально видаються 6 всеукраїнських наукових медичних журналів: “Шпитальна хірургія", “Інфекційні хвороби", “Вісник наукових досліджень", “Медична хімія", “Медична освіта”, “Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я".

Інший важливий напрямок діяльності видавництва - створення і тиражування на компакт-дисках навчально-контролюючих і наукових комп’ютерних програм. У видавництві “Укрмедкнига” вони були створені вперше в Україні. Дані програми сприяють швидкому і якісному засвоєнню матеріалу, допомагають зробити це легко, без втоми і перевантаження.

Сьогодні видавництво “Укрмедкнига” впевнено дивиться у майбутнє, обсяги робіт постійно розширюються, матеріальна база зміцнюється.

Для обслуговування читачів у бібліотеці медичної академії працюють чотири абонементи: абонемент наукової та художньої літератури, абонемент учбової літератури, абонемент №3 і абонемент №4. В окремі фонди виділено довідково-інформаційні й англомовні видання.

До послуг читачів - чотири читальних зали, обладнаних сучасною, комп’ютерною технікою, під’єднаною до глобальної комп’ютерної мережі Internet. У фондах читальних залів зібрано як раритетні видання, так і найновішу медичну літературу, окремо зібраний фонд електронних книг на компакт-дисках, які значно розширюють та покращують знання студентів. Зручні меблі, вишуканий інтер’єр створюють особливу атмосферу затишку й академічності водночас. Цікаво, що користування бібліотечним фондом і всі інші послуги тут безкоштовні, що засвідчує турботу ректора медичної академії про те, щоб усі мали однаковий доступ до знань. Студенти охоче займаються комп’ютерним пошуком медичної інформації з “Інтернету". Залюбки і часто з комп’ютерами працюють викладачі та молоді науковці. І їм у цьому допомагає “Укрмедкнига”, яка випускає комп’ютерні диски з відеофрагментами операцій, контрольними запитаннями та тестами. До речі, читальний зал, на відміну від інших бібліотечних закладів міста, працює без вихідних. Для зручності студентів читальні зали облаштовано і в гуртожитках. [18].

Орієнтуватись у книжковому морі читачам допомагає довідково-пошуковий апарат бібліотеки - система каталогів і картотек. Поряд із систематичним та алфавітним каталогами, в бібліотеці є унікальний предметний каталог, в якому зібрано статті зі всіх періодичних видань і збірників, які є у фонді бібліотеки, починаючи з 1957 р.

У складі бібліотеки є три структурних підрозділи: відділ обслуговування читачів, у який входять абонементи, читальні зали, філіали читальних залів, читальний зал для іноземних студентів; відділ комплектування та наукової обробки літератури; довідково-бібліографічний відділ.

За 2001 р. бібліотека медичної академії мала 9419 читачів, рух фонду - 349354, відвідувань - 104578, видачі - 312227.

В 2002 році була проведена велика робота з книжково-журнальним фондом. В лютому цього року була закінчена перевірка та передача бібліотечного фонду в зв’язку зі зміною завідувача бібліотеки. Було вилучено та підготовлено до списання багато застарілої та амортизованої літератури. Робота з фондом буде продовжена в 2003 році.

За 2002 рік надійшло 17969 прм. Літератури (переважно навчальної). Основна увага при комплектуванні фонду бібліотеки приділялась фармацевтичному факультету. Продовжується формування фонду бібліотеки підручниками для іноземних студентів. При плануванні роботи бібліотеки на 2003 рік враховувались зміни в програмах академії з навчально-виховної роботи, необхідність забезпечення нових спеціальностей навчальною та науковою літературою. Розширюється інформаційне обслуговування спеціалістів з нових спеціальностей.

За 2003 рік надійшло 12818 прм. Літератури (1627 прм. англомовної літератури).

Проведена велика робота по розширенню інформаційного сервісу. Створений новий абонемент з комп’ютерним читальним залом (8 комп’ютерів) для іноземних студентів (гуртожиток №1), який максимально наповнений навчальною літературою на англійській, російській та українській мовах.

Розширені інформаційні можливості філії читального залу (гурт. №3), за рахунок встановлення 5-ти комп’ютерів. Всі комп’ютерні читальні зали забезпечені електронними книгами навчального змісту. Вся система бібліотечних комп’ютерів підключена до internet.

Постійно вдосконалюється обслуговування абонементів медичного коледжу.

Згідно з інформаційними потребами користувачів бібліотеки університету за 2004 рік до бібліотеки надійшло 12718 примірників літератури, з них 9099 примірників навчальної.

Основна увага при формуванні навчального фонду 2004 р. приділялась літературі стоматологічного профілю (для створеного у 2004 р. стоматологічного факультету), продовжувалась робота по вивченню інформаційних потреб та забезпеченню навчального процесу фармацевтичного факультету.

Постійно проводиться робота по книгозабезпеченості потреб абонементу для іноземних студентів: комплектування новими підручниками на англійській, українській та російській мовах, на різних носіях.

Продовжується робота по розширенню інформаційного сервісу. Встановлено комп’ютер в відділі комплектування та наукової обробки літератури. Планується підключення комп’ютера в довідково-бібліографічному відділі, що дає можливість планувати організацію технологічних процесів комплектування, доукомплектування фондів бібліотеки, створенню електронних картотек.

Культурно-масова робота бібліотеки сприяла формуванню високих та моральних якостей майбутніх лікарів. Проводились цикли книжкових виставок: “Державу нам ніхто не подарує, її треба здобути в боротьбі", “Моє Тернопілля - ти окраса Поділля", “Мови рідної краса", “Історія України в прозових творах та документах". Цілий рік діяла книжкова виставка до 190-річчя від народження Т.Г. Шевченка - “Душа і совість українського народу".

В усіх підрозділах бібліотеки постійно діють виставки нових надходжень навчальної, наукової літератури. На 2005р. заплановано цикл книжкових виставок під загальною назвою “Життя - найбільша цінність на землі". Ряд книжкових виставок професійного спрямування (“В конспект майбутнього лікаря” і т.п.). Плануються книжкові виставки в підрозділах бібліотеки присвячених року Уласа Самчука на Тернопіллі (з нагоди 100-річчя з дня народження).

За 2004р. значна робота проводилась по удосконаленню довідково-пошукового апарату, оперативно вливались картки на нові надходження, відкривались нові рубрики, та максимально наповнювались картками існуючі. Працівники довідково-бібліографічного відділу (група предметного каталогу), своїми силами долали труднощі в організації предметного каталогу (відсутність централізованого розпису, недосконалий рубрикатор), оскільки попит на користування каталогом в бібліотеці дуже великий.

Методична робота була спрямована на вдосконалення технологічних процесів, впровадження інновацій, підвищення кваліфікації співробітників бібліотеки.

Проводився збір, обробка та аналіз виконаної роботи, готувалися статистичні звіти, довідки про роботу для керівництва університету, ОНМБ, для регіонального центру бібліотеки - Львівського державного університету, та Державної медичної бібліотеки МОЗ України.

На 2005р. в зв’язку зі зміною статусу вузу (академії на університет) планується переробка, доповнення та створення всієї регламентуючої та технологічної документації.

Статут бібліотеки університету вимагає значного підвищення фахового рівня працівників бібліотеки. Ця робота розпочата у 2004р. Проведено 10 занять з основних проблем бібліотекознавства з працівниками, які не мають бібліотечної освіти та досвіду роботи у бібліотеці. На2005р. планується робота по поглибленому вивченню медичної термінології, бібліотечної систематизації, бібліотечної етики.

Бібліотека приймає активну участь у роботі міжвузівського методоб’єднання міста, у міроприємствах бібліотек інших систем.

Роботу бібліотеки забезпечують 31 працівників і шість операторів-комп’ютерників. У всіх відділах бібліотеки працюють високоосвічені, ерудовані спеціалісти, мета яких - задоволення всіх запитів читачів, висока культура обслуговування.

Розділ 2. Бібліографічна робота в бібліотеці

2.1 Особливості бібліографічного забезпечення навчального процесу і наукової роботи в бібліотеці ТДМУ

Особливості бібліографічного забезпечення навчального процесу і наукової роботи в бібліотеці ТДМА визначається специфікою медичної науки і практики, для повноцінного розвитку яких необхідне використання всього комплексу знань і досягнень як вітчизняних так і світових інформаційних ресурсів. Оскільки обсяг медичної інформації величезний (щорічно з'являється близько 1млн публікацій на медичну тему), сучасний учений-медик, студент, лікар-практик відчувають значні труднощі у виборі потрібного з моря інформації. Завданням бібліотеки є надання користувачам максимально повних відомостей про важливу для них, актуальну і новітню інформацію. Звідси випливає основне завдання бібліотеки - пошук, виявлення, накопичення, вивчення і обробка джерел інформації, її зберігання, підготовка до використання і розповсюдження.

Не перебільшуючи можливості бібліотеки, можна тим не менше стверджувати, що ефективність медичної науки в певній мірі залежить від того, наскільки якісним є інформаційно-бібліографічне забезпечення і наскільки активно бібліотека зуміє підключитися до формування творчого мислення у студентів і виховання майбутніх вчених. Запорукою успіху бібліографічної роботи бібліотеки є вивчення, узагальнення і типізація інформаційних потреб користувачів.

Інформаційні запити користувачів бібліотеки ТДМУ можна умовно поділити на 4 типи:

запити, що виникають у зв'язку з навчанням;

запити у зв'язку з навчально-дослідницькою, науково-дослідницькою роботою і клінічною практикою;

запити у зв'язку з вивченням суспільно-політичних і загальноосвітніх наук;

запити, що виникають у процесі пошуку матеріалів по темі, складанню і оформленню списків літератури до дисертаційних робіт.

Виділення інформаційних запитів окремих читацьких груп допомагає оперативному створенню відповідного довідково-бібліографічного апарату.

Найвищі і найскладніші вимоги до інформаційного забезпечення пред'являє науково-дослідницька робота. Для успішного задоволення вимог, пов'язаних з цією роботою, необхідне виконання комплексу завдань, які включають:

аналіз тематики наукових досліджень, складання списків пріоритетних і перспективних наукових досліджень, виявлення списку новаційних робіт;

вивчення запитів користувачів інформації по таких каналах: анкетування, аналіз видач з основного фонду і в залі періодики.

вибір методики відбору і критеріїв оцінки іноземної літератури;

створення технічної інформаційної бази, яка відповідає рівню світових стандартів.

Щороку в університеті проходить загальноуніверситетська студентська наукова конференція, у програму якої входять пленарні та секційні засідання, стендові презентації, дискусії, обговорення актуальних проблем сучасної медичної науки в Україні і світі. З 2000 року студентські наукові конференції мають міжнародний статус. Разом з українськими студентами свої роботи на конференціях представляють студенти - іноземці, які навчаються в ТДМУ та медичних університетах інших міст і держав світу. Тези наукових робіт публікуються в збірниках, а також розміщуються на спеціальній сторінці у мережі Інтернет.

Окрім інформаційного забезпечення навчально-дослідницьких робіт молодим науковцям пропонуються заняття з бібліографії, надаються консультації з бібліографічного оформлення списків літератури.

Згідно з новими навчальними програмами розширюються рамки самостійної роботи студентів, яка включає: підготовку до практичних занять, заліків і іспитів, написання рефератів, навчальних історій хвороб, курсових та дипломних робіт, що вимагає широкого використання ресурсів бібліотеки. Ефективність самостійної роботи студентів у значній мірі залежить від оптимального одержання інформації, а також від кількості часу, витраченого на її пошук. У цьому зв'язку важливе значення має організація довідково-бібліографічного обслуговування у читальних залах бібліотеки. Правильно організована система тематичних картотек значно скорочує час на пошук потрібної літератури і одночасно сприяє максимально повному використанню усієї наявної в бібліотеці інформації.

Крім студентів і працівників ТДМУ у бібліотеці університету здійснюється довідково-інформаційне обслуговування лікарів залізничної та обласної лікарень, лікарні швидкої допомоги, а також лікарів з інших областей України. Ця категорія читачів обслуговується в індивідуальному режимі.

2.2 Організація бібліографічного обслуговування

Призначенням бібліографічного відділу є організація, формування, використання і пропаганда ДБА згідно з напрямками навчальної і науково-дослідницької роботи університету. Відповідно структуру і основні функції роботи відділу бібліографії визначають такі основні завдання:

довідково-бібліографічне та інформаційне забезпечення науково-дослідницької роботи і навчально-виховного процесу;

бібліотечно-бібліографічне навчання читачів.

Працівники відділу комплектують і формують довідково-бібліографічний апарат який включає:

фонд довідково-інформаційних видань: енциклопедії, енциклопедичні словники, Літописи книг та журнальних статей (укр), Літописи журнальних статей (рос), Літописи авторефератів дисертаційних робіт, Український реферативний журнал "Джерело".

. систему бібліографічних картотек: систематичні картотеки статей медичної і суспільно-політичної періодики і картотеки персоналій.

Довідково-бібліографічне обслуговування включає:

виконання письмових та усних довідок;

проставлення індексів УДК на дисертаційні і наукові роботи працівників університету;

перевірку бібліографічних списків літератури до дисертацій згідно з державними стандартами;

консультації біля ДБА.

З метою оптимального інформаційного і бібліотечно-бібліографічного забезпечення читачів працівники відділу вивчають інформаційні потреби наукових співробітників і студентів університету через аналіз запитів і відмов, анкетування, індивідуальні бесіди.

Пропаганда бібліографічних знань серед співробітників і особливо серед студентів, після відміни у 1987 році викладання студентам основ бібліографічних знань у курсі "Введення у спеціальність", втратила свою організованість і цілісність. Зараз ця робота здійснюється через бесіди біля ДБА про організацію та використання його різних частин, усні консультації з питань методики бібліографічного пошуку, з правил бібліографічного опису, пояснень особливостей роботи з МРЖ, РЖ та іншими інформаційними бібліографічними виданнями.

Пропаганді бібліографічних знань сприяють розміщені у доступних місцях (каталоги, читальні зали) папки із зразками бібліографічних описів документів згідно з ГОСТ 7.1 - 84, основних правил оформлення списку літератури, а також відповідно оформлені правила користування каталогами.

Новим напрямком пропаганди бібліографічних знань є популяризація інформаційних можливостей Інтернету і навчання читачів пошуку в Мережі. Одночасно завданням бібліотекаря є спростування хибного уявлення тих читачів, які вважаючи можливості Інтернету безмежними, недооцінюють значення друкованих видань, які залишаються важливим джерелом інформації.

Основним завданням бібліографічного інформування є регулярне доведення до споживачів інформації без запиту і у відповідності з тривало діючими запитами. Якість бібліографічного інформування залежить в тому числі і від розуміння бібліотекарем процесу науково-дослідницької роботи і інформаційно-бібліографічних потреб користувача на різних її етапах.

Процес науково-дослідницької роботи у будь-якій області складається, як правило, з одних і тих самих етапів: вибір теми, визначення стану проблеми, вивчення літератури, складання бібліографічного списку, вибір методів дослідження, оформлення роботи, впровадження результатів у практику.

Першочерговим завданням будь-якого пошуковця є забезпечення теми літературою. Допомога бібліотекаря на цьому етапі полягає у сприянні збору літератури, складанні бібліографічного списку. Бібліотекар повинен найбільш повно розкрити перед користувачем весь ДБА і фонди бібліотеки, показати найбільш ефективні шляхи пошуку літератури, своєчасно інформувати про нові поступлення на тему, яка цікавить користувача.

Індивідуальне інформаційне обслуговування науково-дослідницької роботи ведеться в режимі ВРІ (вибіркове розповсюдження інформації). Цей вид обслуговування є найбільш ефективним, оскільки він передбачає максимальну повноту, оперативність і регулярність доведеної до конкретного абонента бібліографічної інформації. До числа індивідуальних абонентів включені доценти, аспіранти і пошуковці, які займаються науково-дослідницькою роботою.

Організація індивідуального обслуговування.

Абонент ВРІ заповнює анкету, у якій формулює тему, вказує характер потрібної йому літератури, місце роботи, знання мов, адресу і телефон. На основі даних анкет складається алфавітна картотека абонентів ВРІ і алфавітно-предметна картотека тем, де вказується назва теми і перелік абонентів, яких ця тема цікавить. По мірі надходження інформації, абонентів повідомляють по телефону і вони приходять у бібліотеку.

Завідувачів кафедрами ТДМУ обслуговують у режимі ДЗК (диференційоване обслуговування керівників), який передбачає обов'язкове ознайомлення і оперативне одержання усієї нової літератури, яка має пряме відношення до адміністративної роботи. Крім інформації про нові надходження до бібліотеки завідувачам кафедрами надаються повідомлення про проведення з'їздів, конференцій на поточний рік, про зміни, які вносить Вища атестаційна комісія, про правила для авторів статей у конкретних журналах, про проведення в бібліотеці Днів інформації та ін.

Завдання широкого охоплення спеціалістів і студентів потрібною інформацією вирішується методом групового інформаційного обслуговування, яке ведеться на основі глибокого вивчення специфіки інтересів користувачів бібліотеки.

З метою широкого інформування про нові надходження до бібліотеки працівники відділу бібліографії складають та розсилають по кафедрах Інформаційний бюлетень нових надходжень, у якому подається опис на вітчизняну літературу, інформація про іноземну літературу та автореферати дисертацій, які надходять до бібліотеки.

До групового інформаційного обслуговування належить також проведення Днів інформації, Днів кафедр, Днів спеціаліста.

Проведення Дня інформації в бібліотеці ТДМУ проводиться на основі наказу № 541 від 19 жовтня 1978 року " Про покращення організації інформаційного обслуговування і підвищення ефективності використання наукової медичної інформації в галузі охорони здоров’я УРСР".

День інформації проводиться щомісяця. На нього запрошуються інформатори кафедр ТДМУ, практичні лікарі міста і районів області, працівники медичних бібліотек.

У підготовці Дня інформації беруть участь:

відділ комплектування і наукової обробки літератури, працівники яких готують нові надходження літератури і забезпечують консультації читачів біля каталогів;

відділ обслуговування, працівники якого обслуговують читачів.

Безпосередньою підготовкою і проведенням Дня інформації займаються працівники відділу бібліографії.

Поточне інформування здійснюється в міру надходження нової літератури через систему каталогів і картотек, виставок нових надходжень і тематичних бібліографічних оглядів.

Нові форми інформаційно - бібліографічного обслуговування:

сучасний стан і перспективи.

Бібліографічне інформування як найважливіша і невід’ємна частина бібліографічного обслуговування ґрунтується в бібліотеці ТДМУ в основному на використанні довідково-пошукового апарату бібліотеки, допоміжних картотек і фонду довідково-бібліографічних видань. Не відмовляючись від цих традиційних засобів інформаційного обслуговування, у бібліотеці ТДМУ шукають нових засобів і нових джерел інформації.

Доступ до Інтернету (з 2002 року) відкриває для бібліотеки нові широкі можливості інформаційного забезпечення читачів, оскільки у порівнянні з іншими галузями знань саме медичні ресурси представлені в Інтернеті найбільш широко. В мережі є БД, мультимедійні навчальні сервери, демонстрації клінічних випадків, каталоги медичних бібліотек, електронні версії журналів, описи науково-дослідницьких проектів, програмне забезпечення і ін.

Серед матеріалів Інтернету чи не найбільший інтерес для читачів бібліотеки ТДМУ становить доступ до електронних версій науково-медичних журналів, які є для вчених найважливішим джерелом наукової інформації. Із усіх видів наукової літератури саме журнали представлені у Всесвітній Мережі найширше.

У бібліотеці ТДМУ розуміють, що просте підключення до Мережі не є кінцевою метою. Інтернет - це надзвичайно важливо, але найголовнішим є автоматизація власних технологій. Тільки створивши власний електронний каталог, власний товар і інформаційні ресурси на своєму Web-сервері бібліотека створить можливість використання бібліотечних ресурсів не тільки для себе, а й для еквівалентного обміну з іншими вітчизняними і зарубіжними бібліотеками. На жаль, це питання є складним, воно потребує державної підтримки, а тому для бібліотеки ТДМУ залишається поки що тільки мрією.

Перспективним напрямком, на думку провідних спеціалістів, є перетворення бібліотеки не тільки в інформаційний, а й в аналітичний центр. На протязі тисячоліть бібліотека розглядалася як сховище інформаційних масивів і каталоги виконували функцію "орієнтира" у світі друкованої продукції. Сучасні бібліотеки розвивають традиційні функції по накопиченню і первинній обробці інформації: створюються фонди книг і журналів, паперові і електронні каталоги. Однак у сучасному світі з його стрімким інформаційним розвитком, такого орієнтира, будь він електронним або паперовим, уже недостатньо. Для того, щоб бібліотека як і раніше залишалася інформаційно потрібним об’єктом, вона повинна взятии на себе аналітичні функції. Зарубіжні бібліотеки вже вийшли на цей рівень: зараз вони активно створюють бази даних, які вміщують реферативну, оглядову і аналітичну інформацію [25]. У цьому зв’язку доцільно бачиться розробка концепції створення друкованого та електронного періодичного видання, яке б дозволило оперативно і в стислій формі відображати науково-медичну інформацію, одержану із книг і журналів, що полегшило б для користувачів відбір необхідного матеріалу без перегляду змісту всіх нових надходжень в бібліотеку.

Пропонується приблизна структура аналітично-інформаційного видання:

огляд нових надходжень (монографій, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій і програм, нових періодичних видань, реферативних журналів і збірників, іноземних видань);

повідомлення про нові медичні електронні видання;

офіційна медична інформація (закони, накази, постанови);

огляд праць учених університету;

вісті спецрад університету по захисту дисертаційних робіт;

огляд авторефератів дисертаційних робіт;

путівник по медичних ресурсах Інтернет.

Кількість і назви рубрик такого дайджесту можуть змінюватися у залежності від наявності інформації і зміни запитів користувачів [25].

Розділ 3. Організація бібліотечного обслуговування

3.1 Організація обслуговування читачів у читальних залах і абонементах

Головне місце в системі бібліотечного обслуговування читачів у бібліотеках вищих навчальних закладів належить абонементам і читальним залам, організація роботи яких визначається особливостями бібліотеки ВНЗ і у значній мірі залежить від структури ВНЗ і кількості студентів.

У бібліотеці ТДМУ є чотири абонементи, виділені фонди наукової та художньої літератури, учбової літератури, абонемент № 3 і абонемент №4, в окремі фонди виділені довідково-інформаційні й англомовні видання. Об’єм роботи абонементів бібліотеки досить значний, ними користуються тисячі читачів - студенти, інтерни, аспіранти, курсанти ФПО, викладачі, практичні лікарі та ін. Кількість і категорії читачів вказані у додатку №

Запис читачів і видача їм літератури здійснюється згідно з Правилами користування бібліотекою ТДМУ, затверджених ректором університету. При запису в бібліотеку читачам видається читацький квиток, який засвідчує особу читача і надає йому право користування абонементами, читальними залами і послугами бібліографічного відділу бібліотеки. На кожного читача заповнюється формуляр, який є основним документом в абонементі. В абонементах наукової і суспільно-політичної літератури ведуться картотеки індикаторів, в яких книжкові формуляри виданих книг розставляються за алфавітом авторів і назв. Це дозволяє швидко встановити, у разі потреби, кому видана та чи інша книга.

На протязі робочого дня ведеться статистика видачі книг, облік відмовлень з їх подальшим аналізом. При цьому визначається процентне відношення числа відмовлень до загальної кількості вимог, вказуються причини відмови. Аналіз відмовлень допомагає більш повно і оперативно задовольняти запити читачів і більш якісно комплектувати бібліотечний фонд.

В абонементі ведеться реєстраційна картотека, яка служить для встановлення загальної кількості читачів і наведення довідок про них. Картки розставляються за алфавітом прізвищ.

Термін користування літературою регламентується Правилами користування бібліотекою. У разі несвоєчасного повернення читачем взятої у бібліотеці літератури, бібліотекарі вдаються до різних заходів, спрямованих на її повернення. Боротьба із заборгованістю читачів ведеться працівниками абонементу систематично і досить активно, оскільки заборгованість веде до того, що із користування випадає значна і часто найбільш цінна частина книжкового фонду бібліотеки.

Система читальних залів бібліотеки ТДМУ включає читальні зали наукової медичної літератури, навчальної літератури, читальний зал відділу бібліографії, комп’ютерний зал. Така організація роботи читальних залів бібліотеки ВНЗ не є оптимальною і викликана браком приміщень. Для бібліотек ВНЗ важливе значення має зокрема диференціація читальних залів за рівнем підготовки читачів. Окремий читальний зал повинні мати науковці ВНЗ, доцільним є також диференційований підхід до обслуговування студентів різних курсів. Як вказує досвід, індивідуальний стиль роботи з літературою змінюється у студентів від курсу до курсу, з роками кожен студент стає досвідченішим, виробляє для себе оптимальний режим роботи, а тому за умови тривалого шестирічного терміну навчання відсутність у бібліотеки ТДМУ окремих читальних залів для студентів молодших і старших курсів є проблемою, яка потребує неодмінного розв’язання. Рівень обслуговування читачів оцінюється на основі співставлення та порівняння таких основних показників як книгозабезпеченість, обертаність, читаність і відвідуваність (див. додаток №

Одним з найважливіших показників ефективності обслуговування читачів є показник відвідуваності, який характеризує активність відвідування читачами бібліотеки, і становить у бібліотеки ТДМУ - 25. Однак ріст показника відвідуваності не завжди свідчить про високий рівень обслуговування у бібліотеці ВНЗ. Так зниження показника відвідуваності в абонементі навчальної літератури найчастіше пов'язаний із високою забезпеченістю студентів підручниками і навчальними посібниками. Щодо бібліографічного обслуговування, то показник відвідуваності може збільшуватися за умови пасивних методів роботи з читачами (режим запит-відповідь) і, навпаки, зменшуватися при активних методах. Так впровадження системи ВРІ, ДЗК, Днів інформації, видання "Інформаційного бюлетеня нових надходжень" зменшують кількість відвідувань у відділі бібліографії і одночасно свідчать про зростання ефективності його роботи.

3.2 Особливості обслуговування читачів у відділі навчальної ітератури бібліотеки ТДМУ

Серед структурних підрозділів бібліотеки відділ навчальної літератури займає особливе місце. Тут першокурсники вперше знайомляться з бібліотекою університету, сюди неодмінно приходить кожен студент на протязі усіх років навчання, тут ставлять останню відмітку в обхідному листі після закінчення навчання. Численні колишні випускники університету, які навчаються на курсах підвищення кваліфікації при ФПО, стверджують, що спогади про студентські роки тісно пов'язані зі спогадами про студентську "читалку" і загартовуючі студентський дух черги за підручниками на початку нового семестру. Пам'ятають випускники університету і працівників відділу навчальної літератури, адже за відсутності в медичному університеті випускаючих кафедр, бібліотекарі чи не єдині що регулярно контактують зі студентами на протязі усіх років навчання. Це накладає на працівників відділу особливу відповідальність, а перед адміністрацією бібліотеки постає проблема підбору кадрів - компетентних, всебічно освічених, з відповідною культурою мови і поведінки, здатних не тільки кваліфіковано виконувати свої прямі обов'язки, але і через особистий приклад сприяти вихованню майбутніх спеціалістів.

Обслуговування студентів у відділі навчальної літератури здійснюється у читальному залі і абонементі, фонд яких нараховує понад 250 тисяч примірників, що становить половину усього бібліотечного фонду.

Основними вимогами до роботи абонементу навчальної літератури є правильність розподілу навчальної літератури серед студентів відповідних курсів і факультетів, а також оперативність її видачі та прийому.

Забезпечення правильності розподілу навчальної літератури у значній мірі залежить від узгодженості роботи абонемента з кафедрами університету. Працівники абонемента регулярно інформують завідувачів і завучів кафедрами про кількість підручників, нагадують про наявність у абонементі мало використовуваної літератури. Відділ навчальної літератури має безпосередній контакт з навчальною частиною університету і її проректором.

Знайомство студента-першокурсника з бібліотекою університету розпочинається з його запису у бібліотеку, яке здійснюється у абонементі навчальної літератури. Запис здійснюється за затвердженими ректором списками студентів з пред'явленням документа, який засвідчує особу студента. У відділі розроблена технологія видачі навчальної літератури сту-дентам-першокурсникам, за якою за попередньо узгодженим з відповідними кафедрами списком, підбираються комплекти підручників, навчальних і методичних посібників. Підібрана література вписується у читацькі формуляри. Попередньо виписуються також читацькі квитки. Таким чином у присутності студента заповнюються читацький формуляр, контрольна картка і проставляється номер у читацькому квитку. Вивільнений при цьому час використовується для індивідуальної бесіди зі студентом, у якій бібліотекар знайомить першокурсника із структурою бібліотеки, послугами, які вона надає, правилами користування бібліотекою. Правильно встановлений у перше відвідування контакт бібліотекаря зі студентом стає запорукою їх подальшої успішної співпраці.

Навчальний процес у будь-якому ВНЗ вимагає оперативності забезпечення студентів навчальною літературою, а тому час масової видачі підручників повинен бути максимально стислим. В умовах ТДМУ цей час об'єктивно скорочується, особливо для студентів старших курсів. Оскільки більшість клінічних кафедр розміщена у лікарнях, що знаходяться у віддалених від університету районах міста, студенти можуть скористатися бібліотекою переважно тільки у вечірні години, що вимагає у працівників абонемента навчальної літератури постійного вдосконалення технології масової видачі підручників. З цією метою на початку нового семестру бібліотекарі переглядають читацькі формуляри, перереєстровують підручники, які залишаються на наступний семестр, або роблять відмітки про заборгованість. Для студентів-старшокурсників також готуються комплекти навчальної літератури, яка є в абонементі в достатній кількості.

На час масової видачі навчальної літератури в абонементі відкривають додаткові пункти обслуговування, що дає можливість організувати видачу підручників по факультетах.

Фонд читального залу відділу навчальної літератури включає медичну, суспільно-політичну літературу, газети і журнали. Читальний зал має свій довідково-бібліографічний апарат, який включає алфавітний і систематичний каталоги та картотеки. Організація ДБА у читальному залі відділу навчальної літератури зумовлена двома причинами: віддаленістю відділу від головного корпусу бібліотеки і специфікою запитів читачів.

Фундаментом медичної освіти є теоретичні дисципліни, однією з форм поглибленого вивчення яких є навчально-дослідницька робота. В рамках її програми студенти готують реферати, пишуть курсові роботи і навчальні історії хвороб. Завданням працівників читального залу є оперативне і максимально повне забезпечення студентам таких умов, за яких час на пошук потрібної літератури не перевищував би цінності знайденого матеріалу. З цією метою у читальному залі ведуться картотеки за розробленими кафедрами темами.

Крім тематичних картотек у читальному залі ведеться власний предметний покажчик на всю медичну літературу, яка є у фонді.

З метою популяризації літератури у читальному залі постійно організовуються тематичні виставки, виставки нових надходжень і календар пам'ятних дат.

3.3 Новий підхід до культурно - просвітницької роботи бібліотеки у контексті загальноуніверситетської системи виховання особистості майбутнього медика

На протязі тривалої історії медицини не можна виділити періоду, подібного до сучасного, коли перевірений і накопичений віками технічний арсенал медицини змінювався б так стрімко і радикально. У життя медиків входять численні технологічні новинки: комп'ютери, лазери, автоматизовані лабораторії, діагностичні установки, нові хімічні матеріали. Техніка широким потоком пішла в операційні, клініки, лікарні, піднімаючи медичну допомогу на якісно новий рівень. Водночас науково-технічний прогрес у медицині супроводжується обмеженням особистого контакту лікаря з пацієнтом. Діагностична та терапевтична апаратура, з якою хворий проводить усе більше часу, позбавлена можливості людського спілкування, співчуття і турботи, а саме брак уваги до хворого з боку медичного персоналу, за свідченням спеціалістів, переноситься хворим найважче і негативно відбивається і на найсучаснішому процесі лікування. Спостереження вчених доводять, що більшість хворих настійно надають перевагу не бездушній величі сучасної техніки, а живому ескулапові, дотикові теплих, умілих людських рук.

Отже, лікар XXI століття не може бути однобічно спеціалізованим "інженером чи техніком людського тіла", а має бути мудрим партнером і терапевтом хворої людини [24]. Виходячи з цього, провідні сучасні вчені-медики проголошують девізом нового мислення XXI століття гуманізацію медицини, поєднання надвисоких технологій і високої духовності спеціаліста-медика. Досягнення цієї мети можливе тільки шляхом формування у майбутніх спеціалістів принципово нового, мислячого, гуманного, високодуховного і високоінтелектуального світогляду.

Перехід української медицини на загальноцивілізований шлях розвитку оцінюється у ТДМУ як справа державної ваги [43]. Специфічні особливості підготовки медичних фахівців полягають у тому, що виховуючи студентів на ідеях добра, правди та краси, необхідно особливо акцентувати увагу на суто медичних моральних рисах: милосерді, співчутті, терпимості, делікатності, комунікабельності, вмінні зберігати лікарську таємницю, і водночас - утверджувати глибоке розуміння загальнолюдських моральних цінностей і громадянського обов'язку. До роботи з впровадження нової концепції виховання молоді, розробки і опрацювання сучасних підходів до форм і методів виховної роботи в університеті залучені усі підрозділи університету. Очолює цю роботу проректор з питань гуманітарної освіти і виховання. При дієвій підтримці ректорату в університеті опрацьована ціла низка рекомендацій, інструкцій і пропозицій з метою посилення виховної роботи. У жовтні 2000 року на базі ТДМУ була проведена міжрегіональна науково-практична конференція " Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України ", учасники якої обмінювалися досвідом роботи, визначали пріоритетні напрямки виховної роботи на перспективу [43].

Нова концепція системи освіти і національного виховання вимагає у бібліотеки університету переорієнтації культурно-просвітницької діяльності, пошуків нових форм і методів роботи.

Основоположною умовою успіху культурно-просвітницької роботи у сучасній бібліотеці вищого навчального закладу є розуміння того, що нинішні студенти - це освічені, всебічно розвинені люди, які завдяки новітнім інформаційним технологіям мають колосальний доступ до будь-якої інформації, а тому за умови відсутності існуючої раніше системи примусового відвідування культурно-просвітницьких заходів, змусити їх стати пасивними слухачами часом далеко не нової і неактуальної інформації - справа безперспективна. Отже, культурно - просвітницька робота бібліотеки повинна орієнтуватися в першу чергу не на пошук нової інформації заради самої інформації, а на інші цінності. Новітні інформаційні технології попри всю їх прогресивність і значущість мають і негативну сторону. У першу чергу це пов'язано із несприятливою дією комп'ютерного "наркотику" на організм людини, про яку попереджають спеціалісти країн з достатнім досвідом роботи в умовах комп'ютеризації. Надмірне захоплення спілкуванням з віртуальним світом призводить до скорочення безпосередніх контактів людини з людиною, при цьому поступово втрачається здатність співпереживання, пригнічується емоційна сторона відносин з іншими людьми, що завдає помітної шкоди формуванню гармонійної, морально досконалої особистості. Саме ця слабка сторона сучасної техніки може стати основою, на якій ґрунтуватиметься культурно-просвітницька робота бібліотеки, головним завданням якої повинно стати сприяння подоланню відчуження студента від людського спілкування. Вибір форм проведення заходів повинен схилятися на користь тих, у яких студенти виступають не пасивними слухачами, а найактивнішими учасниками, оскільки у порівнянні з іншими структурними підрозділами університету бібліотека має найкращі для цього можливості. Досвід роботи дає підставу вважати, що саме ті заходи, сценарії яких передбачають залучення до активної участі найбільшої кількості їх учасників, користуються серед студентів найбільшою популярністю.

Як приклад наводимо аналіз деяких, проведених у бібліотеці ТДМУ, тематичних вечорів за найактивної участі у них студентів різних факультетів.

До річниці незалежності України був проведений літературно-музичний вечір " Поезія і пісня у боротьбі за незалежність України". Знайомі з курсу історії України етапи становлення української державності були представлені у формі літературно-музичної композиції. Науковий виклад історичних подій було замінено образно-поетичним: звучала патріотична поезія і пісня різних періодів історії України, наводилися цікаві факти з біографій відомих і маловідомих борців за свободу України. Вечір закінчився не передбаченою сценарієм дискусією про роль слова в житті народу, нації, держави.

Свою аудиторію мають етнографічні вечори, на яких зал розквітає писанками, рушниками, сорочками, вінками, виготовленими руками університетських майстринь.

День матері, який пройшов у руслі давньої української традиції вшанування матері і жінки, висвітив гідну подиву кількість студентських талантів. Звучала пречудова народна і сучасна поезія і пісня, свої власні твори виконували самодіяльні митці.

Спостереження за реакцією студентської аудиторії при проведенні культурно-просвітницьких заходів вказує на величезне значення манери ведення і образність мови ведучого. Погано сприймається лекторська манера викладу, підвищений, чи, навпаки, безбарвний тон. Вирішальне значення має мова ведучого. Звиклі до прагматичного наукового стилю, студенти-медики виказують виразну потребу у мові інакшій - образній, поетичній, чаруючій самим своїм звучанням.

Художнє слово може стати основою цілої низки заходів на найрізноманітнішу тематику: громадсько-патріотичну ("Горнусь до тебе, Україно. "), світ навколо нас ("Цвітуть осінні тихі небеса"), народні звичаї і традиції ("А на тих рушниках - Україна моя. "), громадянського та професійного обов'язку і відповідальності ("Бо ти на землі - людина"). Запропоновані теми можуть лягти в основу тематичних вечорів, диспутів, зустрічей з тернопільськими поетами і письменниками, об'єднаних у цикл "Рідне слово моє".

Одним з варіантів заходу циклу "Рідне слово моє" може бути літературно-публіцистичний вечір-диспут на тему "Усі ми в слові наче в сповиткові" за участю іноземних студентів. Українська мова розглядається як складова мовного різноманіття планети, про необхідність збереження якого виступає шанована у світі організація ЮНЕСКО. Головна ідея такого вечора - рідна мова, мов золота нитка тягнеться крізь час, пов'язуючи сучасників з безцінним досвідом предків - знаходить підтвердження у прочитаних студентами українських, польських, болгарських, арабських поезіях. Інтернаціональна студентська аудиторія прийде до очевидного висновку, що збереження національних мов - справа планетарного значення, оскільки із зникненням однієї мови гине неповторна національна культура, закривається окрема сторінка людської історії.

Для студентів старших курсів можуть бути запропоновані диспути на тему: "Мова як засіб спілкування" (як важливий інструмент, що допомагає духовному і фізичному зціленню людини). У цих диспутах особливий наголос повинен ставитися на мові медика, культура якої вказує як на професійний рівень спеціаліста, так і на його людські якості.

Серед гуманітарних тем, які можуть викликати інтерес студентів-медиків, є тема творчості психічно - і соматично хворих людей. Такі матеріали є, однак вони потребують осмислення і консультацій зі спеціалістами. Правильно зрозумілий і прокоментований внутрішній світ хворого, поданий ним у образному художньому слові, може допомогти майбутньому медику у формуванні його манери спілкування з хворим, від якої багато в чому залежить успіх лікування.

Пошук бібліотекою свого місця в загальноуніверситетській культурно-просвітницькій роботі - процес творчий і безперервний, у результаті якого бібліотека має усі шанси стати центром гуманітарної культури, під якою розуміється не тільки і не на стільки набір гуманістичних знань, а формування способу життя і спілкування з іншими людьми.

Висновки.

1. Вищі навчальні заклади являють собою могутні наукові і навчальні центри, на які покладена важлива державна і суспільна місія - розвиток науки і підготовка висококваліфікованих спеціалістів. До важливих показників стану наукової і навчальної діяльності вищого навчального закладу входить інформаційно-бібліотечне забезпечення науково-дослідницького і навчально-виховного процесів, яке покладається на один із структурних підрозділів вищого навчального закладу - його бібліотеку.

2. Бібліотеки вищих навчальних закладів займають окреме місце в системі бібліотечних закладів, оскільки їх діяльність у значній мірі визначається вимогами, можливостями і специфікою ВНЗ, який вони обслуговують. Розвиток бібліотек вищих навчальних закладів і ефективність їх роботи вирішальним чином залежать від відповідного технічного забезпечення помноженого на чітке розуміння колективу бібліотеки пріоритетів вищого навчального закладу, і його здатності оперативно виявляти зміни запитів читачів і адекватно реагувати на них удосконаленням і зміною форм і методів інформаційно-бібліотечного обслуговування.

3. Бібліотека Тернопільського державного медичного університету імені Івана Горбачевського здійснює інформаційно-бібліотечне обслуговування одного з медичних закладів освіти України, який є на сьогодні сучасним багатопрофільним навчальним та науковим центром і відіграє значну роль у розвитку української медичної науки і освіти. На шести факультетах університету навчається понад 3500 студентів, у тому числі і іноземних. На факультеті післядипломної освіти щорічно підвищують свою професійну майстерність близько 6,5 тис. лікарів і провізорів. На 64 кафедрах і ЦНДЛ ТДМУ працюють близько 680 вчених, які розробляють 50 науково-дослідних тем у різних напрямках медицини. В ТДМУ активно працює студентське наукове товариство, діяльність якого спрямована на розвиток наукового потенціалу студентів з метою формування наукових кадрів.

4. Високий статус Тернопільського медичного університету пред'являє відповідні вимоги до його бібліотеки, зобов'язуючи її до постійного вдосконалення і пошуків нових форм і методів роботи на основі сучасних досягнень бібліотечної теорії і практики.

Фонд бібліотеки ТДМУ нараховує 371681 примірників. За складом книжковий фонд бібліотеки ТДМУ - багатогалузевий, він комплектується літературою з питань медицини, фармації, біології, хімії, фізики, суспільно-політичних наук. За цільовим призначенням переважаючих творів друку фонд бібліотеки має науково-дослідний і навчальний характер. Класифікація літератури ведеться згідно таблиць УДК.

За єдиним читацьким квитком кількість читачів становить 10918. У структурі бібліотеки - 3 відділи, у штаті - 31 висококваліфікованих працівників. Читачі бібліотеки обслуговуються у чотирьох читальних залах, чотирьох абонементах і комп'ютерному залі. Інформаційне обслуговування ведеться в режимах ВРІ та ДЗК. Завдання широкого охоплення спеціалістів потрібною інформацією вирішується методом групового інформаційного обслуговування, яке ведеться на основі глибокого вивчення специфіки інформаційних інтересів користувачів бібліотеки.

5. Організація роботи бібліотеки ТДМУ здійснюється з урахуванням сучасних наукових та освітніх вимог і направлена на вдосконалення традиційних форм і методів роботи з паралельним впровадженням нових видів бібліотечних послуг і продуктів. Ведеться пошук нових джерел книгопостачання, створюється фонд електронних видань. Впроваджуються нові засоби і джерела інформації, вдосконалюються методи бібліографічного інформування; розробляються і впроваджуються прогресивні методи обслуговування читачів. Бібліотека є осередком культурно-просвітницької роботи. Згідно з новою концепцією виховної роботи медичного університету переглянута тематика культурно-просвітницьких заходів, форм і методів їх проведення.

6. Використовується досвід інших бібліотек і ведеться пошук власних шляхів вирішення проблеми навчання і перенавчання персоналу бібліотеки, залучення його у процес автоматизації бібліотечної і інформаційної роботи; ведеться робота над створенням позитивного іміджу бібліотеки. У цілому рух вперед у бібліотеці ТДМУ пов'язують з об'єднанням інформаційно-технічного потенціалу з інтелектуальним і професійним потенціалом колективу бібліотеки.

7. Враховуючи досвід розвинених країн, де відбувається поступове об'єднання бібліотек - створюються міжнаціональні, національні та регіональні корпоративні комп'ютерні мережі, - бібліотека ТДМУ шукає шляхи активної співпраці з бібліотеками інших ВНЗ України з метою об'єднання їх зусиль для корпоративного ведення роботи, пов'язаної із створенням та використанням електронних ресурсів. Організація бібліотечних консорціумів дає можливість створення єдиного інформаційного простору, ефективного впровадження нових технологій і нових видів послуг. Корпоративна бібліотечна система дозволяє корегувати плани підписки, копіювати бібліографічні записи, обмінюватися копіями статей через службу електронної доставки документів. Створення консорціумів дозволяє бібліотекам-членам інтегрувати загальні інформаційні ресурси у світовий інформаційний простір, оскільки виставлення своїх каталогів на власному Web-сервері кожній окремій бібліотеці не завжди під силу.

8. Важливим джерелом поповнення фонду іноземної літератури є україно-американська фундація "Сейбр-Світло" і література, одержана в дар від української діаспори.

9. Розраховуючи на підтримку громадських, спонсорських і благодійних фондів і організацій, піклуючись про збереження свого становища як одного з найважливіших структурних підрозділів університету, бібліотека повинна активно дбати про створення власного іміджу і донесення власних здобутків до відома широкого загалу.

Список літератури

1. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України (за станом на 20 липня 2000 p). - К: - Парламентське вид-во, 2000. - 23 с.

2. Про додаткові заходи щодо державної підтримки національного книговидання і книгорозповсюдження: Указ Президента України // Бібл. вісн. - 2000. - № 6. - С.2-3.

3. Про інформатизацію: Закон України // Законодавство - бібліотекам України. - 2000. - Вип.1. - С.26-32.

4. Про науково-технічну інформацію: Закон України // Відомості Верх. Ради України. - 1993. - № 33. - С.843-851.

5. Про Національну програму інформатизації: Закон України // Вісн. Верх. Ради України. - 1998. - № 27/28. - С.482-493.

6. Про обов'язковий примірник документів: Закон України // Бібл. вісн. - 1999. - №4. - С.5-8.

7. Про освіту: Закон України // Відомості Верх. Ради У країни. - 1996. - № 21. - С.253-257.

8. Програма збереження бібліотечних і архівних фондів на 2000-2005 роки // Бібл. вісн. - 1999. - № 6. - С.5-10.

9. Архипська О. Інформаційна та бібліотечна програма Міжнародного фонду "Відродження" (фонд Сороса в Україні) // Бібл. планета/Спец, випуск. 19.04.2001-С.10-13.

10. Архипська О.І. Політика інформатизації в Україні. // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2001". - Судак, 2001 - Т.1. - С.35-42.

11. Бабич В. Роль бібліотек в інформатизації суспільства і підвищенні інформаційної культури. // Бібл. планета. - 199 8. -

№ 1. - С.17-20.

12. Березная Т.И. Опыт создания автоматизированной библиотечно-информационной системы в университетской библиотеке на базе системы ИРБИС. // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000, - Т.1. - С. 191 - 194.

13. Библиографическая работа в библиотеке: организация и методика / Под ред. О.П. Коршунова. - М.: Кн. палата, 1990. - 254с.

14. Библиотечные фонды / Под ред. Ю.Н. Смолярова и Е.П. Арефьевой. - М.: Книга, 1979. - 296с.

15. Буга П.Г. Вузовские библиотеки в условиях перестройки высшей школы // Науч. и техн. б-ки СССР. - 1986. - №10. - С.21.

16. Васильченко М.П. та ін. Бібліотечні фонди: Навч. посібник. - Х.: Основа, 1993. - 155с.

17. Верещагина Н.А., Нестеренко В.Г. Автоматизация процессов комплектования университетской библиотеки // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2002". - Судак, 2002. - Т.1. - С.132-136.

18. Газолишин В. Там, де знають усе про книги: Інтерв’ю із завідувачем бібліотеки ТДМУ Д.М. Тараненко // Медична академія. - 2001. - 30 верес.

19. Гирко Л.С. Концепція корпоративно-библиотечной системы // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000. - Т.2. - С.95-96.

20. Городева Р.Р. Вузовская библиотека - центр гуманитаризации образования // Науч. и техн. б-ки СССР. - 1990. - № 2. - С. - 35-36.

21. Дорфман Э.А. Медицинские библиотеки в период перестройки // Научн. и техн. б-ки СССР. - 1987. - № 11. - С.12.

22. Дрыгайло В.Г., Башун Е.В., Волынец В.М. Основы управления библиотекой высшего учебного заведения. - К.: Политехника. - 2001. - 389с.

23. Ерастов А.С. Вузовская библиотека в новых условиях // Научн. и техн. б-ки СССР. - 1988. - № 6. - С. 19.

24. Запорожан В.М. Медицина на порозі ХХІ ст.: Реалії та роздуми // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині. Додаток до "Одеського медичного журналу". - Одеса, 1999. - С.3-14.

25. Захарова Г.В. Nota Bene. Дайджест научно-медицинской информации // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак. 2000. - Т.3. - С.64-66.

26. Иванова И.Ш., Гаевая Н.Д. Пути развития доступа к информационным медицинским ресурсам научной библиотеки Харьковского государствнного медицинского университета // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000. - Т.1. - С.94-95.

27. Иванова Н.И. День библиотеки на кафедре // Науч. и техн. б-ки СССР. - 1991. - № 34. - С.34.

28. Карташов Н.С. Анализ деятельности библиотек как часть управленческого процесса // Управление библиотекой: Новые идеи и практические решения. - М., 1995. - С.79-89.

29. Карташов Н.С. Инновационные процессы: общее и частное // Библиотека. - 1998. - № 3. - С.39-42.

30. Киселева Т.Г. Высшая школа в информационном обществе. // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000. - Т.2. - С.89.

31. Козлюк Н. Бібліотечний спеціаліст як складова системи, наукових медичних бібліотек // Вісн. Кн. Палати. - 2001. - № 5. - С.4-7.

32. Кононенко Л. Бібліотека та інформаційні служби: міжнародне культурне співробітництво (з досвіду роботи зарубіжних культурно-інформаційних центрів в Україні) // Бібл. вісн. - 1999. - № 4. - С.30-36.

33. Корнієнко В. Проблеми розвитку стандартизації бібліотечної та видавничої справи в Україні: аналітичний огляд // Бібл. вісн. - 2000. - №3. - С.6-11.

34. Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс: Учебник. - М.: Кн. палата, 1990. - 228 с.

35. Коршунов О.П. Библиография. Теория. Методология. Методики. - М.: Книга, 1986. - 285 с.

36. Костенко Л. Використання Internet в бібліотеках // Бібл. вісн. - 1999. - № 2 - С.6-10.

37. Костенко Л., Сорока М. Бібліотека інформаційного суспільства // Бібл. вісн. - 2002. - № 3. - С.33-38.

38. Кузнецова Т.Я. Дополнительное профессиональное библиотечное образование и кадровая политика // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000-Т.1,-С.362-364.

39. Кучерявая Н.Н. Библиотека вуза: новые задачи и возможности // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000. - Т.2. - С.25-29.

40. Левченко І. Інформаційні технології - новий шанс для бібліотек // Вісн. Кн. палати України. - 1998. - № 4. - С.9-10.

41. Левченко I.Г., Самохвалова О.Ю. Інноваційна діяльність бібліотеки університету: деякі аспекти і проблеми: // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2001". - Судак, 2001. - Т.2. - С.985-987.

42. Магльований А. Національно-виховна робота: розроблено чітку систему управління // Alma Mater. - 2000. - № 10-11. - С.7.

43. Макар А. Виховання молоді - справа державної ваги // Alma Mater. - 2001. - № 10. - С.3.

44. Максумова М.А. Основне проблемы специализации комплектования зарубежной литературой научно-технических библиотек // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2001". - Судак, 2001. - Т.З. - С.1144-1146.

45. Маршак Б.И. Проблемы и решения в области автоматизации в корпоративной телекоммуникационной библиотечной сфере // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000. - Т.2. - С.42-46.

46. Павленко Р., Булах С. Участь медичних бібліотек у відтворенні історії медицини України // Вісн. Кн. палати. - 2000. - № 5. - С.15-17.

47. Павленко P.I., Орлеанська Н.А. Система бібліотечно-інформаційного забезпечення спеціалістів медиків України в єдиному інформаційному просторі // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000. - T.I. - С.84-86.

48. Павленко Р.1., Орлеанська Н.А. Міжнародні зв’язки Державної наукової медичної бібліотеки як фактор росту інформаційного потенціалу медичної галузі // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2001". - Судак, 2001. - T.I. - С.74-77.

49. Прокошева Т.М. Політика Міністерства культури і мистецтв в галузі створення та інтеграції інформаційних ресурсів українських бібліотек // Бібл. планета. - 2000. - № 4. - С.2-5.

50. Романова Р.С. Организация взаимодействия библиотеки и кафедр вуза // Науч. и техн. б-ки СССР. - 1989 - №2. - С. 19.

51. Рудзский Л.3. Система ИРБИС: Записки украинского дистрибьютора // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000, - T.I. - С. 200-203.

52. Савина 3.И. Профессия библиотекарь. Состояние. Требования. Испытание временем // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000. - T.I. - С.376-378.

53. Сенченко М.І. Стратегічний план інформатизації бібліотек України до 2005 року // Вісн. Кн. палати України. - 1997. - №6. - С.3-6.

54. Сенченко М. В єдиному інформаційному просторі // Українська культура. - 2001. - № 11-12. - С.12-13.

55. Слободяник М.С. Концептуальні засади формування електронної бібліотеки університету // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2002". - Судак, 2002. - Т.1. - С.257-259.

56. Сорока М.Б. Інформаційне забезпечення науки в Україні (90 pp. XX ст). Створення національної системи реферативної інформації. // Вісн. Кн. палати. - 2000. - № 8. - С. 20-25.

57. Стандарты по библиотечному делу и библиографии. - М.: Изд-во стандартов, 1985. - 32 с.

58. Степина О.Г. Обучение библиотечного персонала как фактор, активно влияющий на реализацию стратегии развития библиотеки // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: нове технологи и нове формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2000". - Судак, 2000. - Т.2. - С.165.

59. Столяров Ю.Н. Библиотечный-фонд: Учебник. - М.: Кн. палата, 1991 - 270 с.

60. Тернопільська державна медична академія ім.І.Я. Горбачовського: Покажчик. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С.4-6.

61. Тернопільський державний медичний інститут. - Львів, 1971. - С.3-8.

62. Тернопільській мед академії надано статус університету: Інтерв’ю з ректором, проф.Л.Я. Ковальчуком // Мед. Академія. - 2004. - 18 лист.

63. Тлехуч Ф.А., Кабак В.И. Перестройка высшего образования и библиотека: первый опыт, проблемы, предложения // Науч. и техн. б-ки СССР. - 1988. - № 1. - С.9.

64. Філіпова Л. Проблеми стандартизації, обміну та сумісності бібліографічної інформації в комп’ютерно-бібліографічному середовищі // Вісн. Кн. палати України. - 1998. - № 5. - С.11-14.

65. Чабан 1. Автоматизація бібліотечних процесів // Бібл. вісн. - 2002. - №2. - С.46-52.

66. Чекмарьов А.О., Костенко Л.Й., Павлуша Т.П. Національна система електронних бібліотек /НАН України, Нац. б-ка України ім.В.І. Вернадського. - К., 1998. - 50с.

67. Шевченко І.О. Сучасні освітні технології в системі підвищення кваліфікації бібліотекарів // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2001". - Судак, 200 I. T.I. - С.436-439.

68. Шевченко 1.О. Новий підхід до змісту безперервної освіти бібліотекарів України // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. "Крым 2002". - Судак, 2002. - T.I. - С.340-342.

69. Шрайберг Я.Л. Основные положения и принципы разработки автоматизированных библиотечно-информационных систем и сетей. - М.: ГПНТБ России, 2000. - 130с.

70. Інструкція про організацію передачі та обміну документами між бібліотеками України: Затверджено наказом Міністра культури і мистецтв України від 18.07.96 р. № 385. - К., 1996. - 4 с.

71. Про затвердження переліку бібліотек, до яких надсилаються документи у рамках міжнародного документообміну, що звільняються від сплати мита: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2000 року №1364. - К., 2000. - 10с.

72. Типове положення про бібліотеку вищого навчального закладу освіти Міністерства освіти України: Затверджено наказом Міністерства освіти України від 30.04.1998 р. № 155. - К., 1998. - 6 с.

73. Типові правила користування бібліотекою вищого навчального закладу освіти Міністерства освіти України: Затверджено наказом міністра освіти України від 31.08.98 р. № 321. - К., 1998.

74. Плани-звіти роботи бібліотеки ТДМУ за 2000 - 2004 рр., - Тернопіль, 2001-2004.

75. Плани-звіти роботи відділів бібліотеки ТДМУ за 2000 - 2004 рр., - Тернопіль, 2001-2004.

Архівні матеріали

76. Державний архів Тернопільської області: - Ф. Р - 2984, оп.1, спр.6, 10, 25 (1957), 24с.

Додатки

Додаток № ___

Таблиця 1. Основні статистичні показники формування бібліотечного фонду бібліотеки ТДМУ *

№ з/п	Назва показника	2003 рік	2004 рік
1.	Фонд
1.1	Всього	367842	371681
	у тому числі укр.	-	-
1.2	Наукової літератури	156869	159141
1.3	Навчальної літератури	194835	196449
1.4	Художньої літератури	16138	16091
1.5	Іноземної літератури	4109	4213
1.6	Вибуло	4767	8879

* Дані таблиці взяті зі звітів бібліотеки ТДМУ за 2003 і 2004 роки [74].

Додаток № _____

Таблиця 2. Основні статистичні показники використання бібліотечного фонду бібліотеки ТДМУ*

			Рік
			2003		2004
1.	Читачі
1.1	Всього за єдиним читацьким квитком		4409		4569
1.2	Кількість читачів обслужених всіма структурними підрозділами		10789		10918
2.	Кількість відвідувань		115685		116756
3.	Книговидача		349656		348429
	у тому числі:
	наукової літератури	121968		123913
	навчальної літератури	221311		218276
	художньої літератури	6377		6240
	іноземної літератури	12582		15815
4.	Відносні показники:
	обертаність	1,0		1,1
	читаність	79,3		76,2
	книгозабезпеченість	83,4		81,3
	відвідування	26,2		25,6

*Дані таблиці взяті зі звітів бібліотеки ТДМУ за 2003 і 2004 роки [74].

Додаток №____

КІЛЬКІСТЬ І КАТЕГОРІЇ ЧИТАЧІВ бібліотеки ТДМУ

(станом на 1.01.2004)

Абсолютні показники

Всього читачів за єдиним читацьким квитком з них: 4569

студентів та учнів 3274

професорсько-викладацького складу (в т. ч. наук. співробітників) 476

аспірантів, клін. ординаторів 121

практичних лікарів 206

робітників та службовців ун-ту 336

слухачів ФПО 83

інших 73