Таблиця 4,5 (а)

Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу (в цілому по підприємству, т/год). Таблиця 4.5 (б)



Кількість води зібраної з водних об’єктів (водопровідних систем інших підприємств), використаної і переданої іншим організаціям. Таблиця 4.6.



Характеристика водооборотних систем (ВОС). Таблиця 4.7.




Характеристика джерел стічних вод по стану на 1990 р. Таблиця 4.8



Характеристика очисних споруд. Таблиця 4.9.



Характеристика відходів які утворюються па підприємстві. Таблиця 4.10.





Полігони та накопичувачі, призначені для захоронення (складування) відходів на підприємстві відсутні. Порушено 20 га земель. Рекультивізація порушених не проводиться. Наявність транспорту на підприємстві наводимо в табличні формі.
Транспорт підприємства. Таблиця 4.11

Для ВАТ “Здолбунівагрохім" в даному проекті ми будемо проектувати біологічно - інженерну споруду, для того щоб очистити стічні води перед скидом у водойму. Для очистки викидів можна запропонувати сухий золовловлювач. Основні викиди в атмосферу йдуть з котельні, тому ми і пропонуємо його поставити біля котельні. Природною витяжкою відпрацьована газоподібна суміш йде через димохід і потрапляє в золовловлювач. Частинки золи опадають вниз, а очищене на 70% повітря виходить через трубу.
Мал.41. Схема сухого золовловлювача.

                                                                                                                                       димохід        котел
                            Частинки золи                                                                                
Двері для вибирання золи
                                                                                                                                       Котельня

5. Розробка комплексу природоохоронних заходів

5.1 Розрахунок максимально-приземних концентрацій

Проводимо розрахунок максимально-приземних концентрацій шкідливих речовин від органічного джерела викиду.

Максимально приземні концентрації від одинарного джерела викиду будуть спостерігатись на віддалі Х м. від даного джерела і знаходяться за формулами:
 мг/м³ (5.1.1 а)



  (5.1.1 б)

 або

, м³/с

, мг/м³ (5.1.1 в)

 якщо  

 якщо  
де: См-максимально-приземні концентрації, мг/м^3,А - коефіцієнт, який залежить віл температурної стратифікації атмосфери

М-маса шкідливої речовини, що викидається за одиницю часу г/с.

F - безрозмірний коефіцієнт, який враховує шкідливість осідання часток в атмосфері:

для пилу F=3

для газоповітряної суміші F=1

для аерозолів F=2

m,n - безрозмірний коефіцієнт, який враховує умови викиду газоповітряної суміші із джерела викиду.

h - безрозміринй коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевості. Для рівнинної місцевості h=1.

Н - висота джерела викиду, м

V₁ - витрата газоповітряної суміші за одиницю часу, м³/БІС

D-діаметр устя джерела викиду, м.

w₀ - швидкість виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду м³/БІС

_DТ - різниця між температурою повітря навколишнього середовища і температурою газоповітряної суміші. За температуру природного середовища береться температура найтеплішого місяця року (середньомісячна).

Безрозмірні коефіцієнти f, fe, Vm, Vґm визначаються за такими формулами:
 (5.1.2)

 (5.1.3)

 (5.1.4)

 (5.1.5)
Коефіцієнт m визначається в залежності від безрозмірних коефіцієнтів за формулами:
  (5.1.6 а)

 (5.1.6 б),  , (5.1.6 в)
Коефіцієнт m знаходиться в залежності від Vm: n=1,якщо Vm>=2, (5.1.7а);
N=0,532Vm²-2,13 Vm=3,13, якщо 0,5<=Vm<2 (5.1.7б);

N=4,4 Vm, якщо Vm<0,5 (5.1.7.в).
Віддаль Х м, на які приземна концентрація досягає при несприятливих умовах max значення. См визначається за формулою:
 (5.1.8 а)
Де d - безрозмірний коефіцієнт, який при f>100:

де d - безрозмірний коефіцієнт, який при f<100:




при f>100

 
Значення небезпечної швидкості вітру Им (м/с), при якій на рівні флюгера спостерігається значення максимально-приземних концентрацій См, на віддалі Х м від джерела викиду по осі факела:
при f <100:

 

при f >100:

 
Максимальне значення приземних концентрацій шкідливих речовин при несприятливих метеорологічних умовах при швидкостях вітру, які відрізняються від Им визначаємо за формулою:
 (5.1.9)
де: r - безрозмірний коефіцієнт, який визначається в залежності від співвідношення U/Um за формулою:
 (5.1.10)

 (5.1.11)
При небезпечній швидкості вітру Um приземні концентрації шкідливих речовин С (мг/м³) по осі факелу викиду на різних віддалях х від джерела викиду визначаємо за формулою:
 мг/м^{3 (}5.1.12);
де: S₁ - безрозмірний коефіцієнт, який залежить від параметра F і х/х_м:
 (5.1.13)

 (5.1.14)

 (5.1.15)


У випадку, якщо у джерела викиду спостерігається прямокутне устя, то розрахунки проводяться із врахуванням діаметра і D=De, V=Ve/

Швидкість виходу газоповітряної суміші у цьому випадку визначаємо за формулою:
Woe=V₁/Lв (5.1.17)
де: V₁ - витрата газоповітряної суміші,

L - довжина устя, м;

В-ширина устя, м:

Ефектний діаметр (De);
 (5.1.18)
Витрата (V_1e) визначається:
 (5.1.19)
Масу викиду знаходимо за формулою:
 г/с (5.1.20)
Отже за формулою (5.1.20)

Визначаємо масу викиду:

Спочатку розраховуємо витрату газоповітряної суміші:

Територія Здолбунівського району належить до помірного потенціалу забруднення атмосфери. Коефіцієнт А, який залежить від температурної стратифікації атмосфери становить А=180.

Маса викиду сірчаного ангідриду:
 г/с,  г/с

 г/с,  г/с
Зважені речовини:
 г/с
За формулами (5.1.2,5.1.3,5.1.4,5.1.5) визначаємо такі параметри:







Оскільки у нашому випадку використовується умова f<100 s Vm>0,5, тому для розрахунку См використовуємо формулу 1а. Розрахувавши спочатку m і n:



Отже, розраховуємо максимальні приземні концентрації шкідливих речовин:
 мг/м³

Окиси азоту:  мг/м³

Сажа:  мг/м³

Окис вуглецю:  мг/м³

Зважені речовини:  мг/м³
Небезпечна швидкість вітру Um (м/c) при якій на рівні флюгера спостерігається значення максимально-приземних концентрацій Сm, на відстані Хm від джерела викиду по осі факела має значення Um+0,78 так як . Визначаємо віддаль, на якій спостерігаються максимально-приземлені концентрації за формулою (5.1.8), але спочатку визначимо коефіцієнт d:

Газоподібні речовини (окис азоту, оксид вуглецю)

Рідини (сірчаний ангідрид, зважені речовини)


Тверді домішки (сажа)

Концентрації шкідливих речовин на різних віддалях від джерела викиду визначається за формулами (5.1.12,5.1.13,5.1.14,5.1.15,5.1.16)

Розрахунок для сірчаного ангідриду









Розрахунок для окисів азоту:



Розрахунок для сажі









Розрахунок для оксиду вуглецю



Розрахунок для завислих речовин

5.2 Розрахунок ГДК для речовин, які володіють ефектом сумації

Групи сумацій - декілька речовин, які володіють ефектом однакової дії:

При одночасній присутності у атмосфері декількох шкідливих речовин, які впливають одно направлено, безрозмірна сумарна концентрація повинна задовольняти умову:
С₁/ГДК₁ + С₂ /ГДК₂ +. + С_н /ГДК_н <=1
де C_1, С₂, Ст - концентрація шкідливих речовин в одній і тій же точці місцевості, мг/м³. Виходячи з умов проекту виявлена слідуюча група сумації: сірчаний ангідрит, окис вуглецю:
q= 0,1/0,05+1,5/3=2,5;
Приведена концентрація визначається за формулою:
С_пр=С₁+С₂·ГДК₁/ГДК₂+С₃·ГДК₁/ГДК₃+. +С_н·ГДК₁/ГДК_н
Де С_1-н - концентрація речовин, які володіють ефектом сумації.

Розрахунок концентрації шкідливих речовин зазнають повністю або частково хімічного перетворення (трансформацію) в більш шкідливі речовини виконується для кожної речовини, встановлюється з врахуванням максимально можливої трансформації вихідних речовин в більш токсичні.

Потрібно вибрати з даної групи сумації С_мах
С_пр сірч. анг. =0,1+1,5·0,05/3=0,125.

С_пр ок. вугл. = 1,5+0,1·3/0,05=7,5.
Найбільшу концентрацію має окис вуглецю. Відповідно будуємо графік зміни концентрації речовин, що володіють ефектом сумації на різних віддалях.

Вище розрахований коефіцієнт S₁ для оксиду вуглецю С_пр ок. вугл. = 7,5 підставляємо у формулу (5.1.12) і визначаємо концентрацію шкідливих речовин:
С₁₀₀ = 7,5·0,68=5,1 мг/м³.

С₂₀₀ = 7,5·0,125=0,94 мг/м³.

С₃₀₀ = 7,5·0,056=0,42 мг/м³.

С₅₀₀ = 7,5·0,023=0,17 мг/м³.

С₁₀₀₀ = 7,5·0,007=0,05 мг/м³.

5.3 Розрахунок нормативів граничнодопустимих та тимчасово погоджених викидів для стаціонарних джерел.

Величина зони впливу визначається як найбільше з двох відстаней: Х₁=10·х_м=155,0м, Х₂=116,4 м.

Зону впливу визначають для речовини, яка максимально перевищує ГДК, тобто для оксиду вуглецю, так як 1,5/3=0,5, Х₂-віддаль, на якій концентрація домішок становить 0,05 ГДК.

З графіку концентрацій для оксиду вуглецю визначаємо відстань Х₂.
S₁ = С/С_м = (0,05·ГДК) /С_м = (0,05·3) /3,7=0,04.
Гранично допустимий викид (ГДВ) від одинарного джерела викиду встановлюється таким чином, щоб викиди від одинарного джерела, а також сукупності джерел із врахуванням розвитку підприємства та розвитку міста не створюють приземних концентрацій більших від ГДК для рослинного, тваринного світу і відповідають величинам ГОСТу 17.25-78. ГДВ в г/с (т/рік) встановлюється за умов повного навантаження технічного та газоочисного обладнання за умови їх нормальної роботи і не повинні перевищувати ГДВ в любий 20^ти хвилинний відрізок часу. ГДВ розраховується окремо для кожного джерела викиду, якщо мають місце неорганізовані викиди то вони приводяться в розрахунок як сукупність умовних джерел викиду, поряд із ГДВ для кожного джерела встановлюється ГДВ для підприємства в цілому, як сума ГДВ від одинарних джерел.

ГДВ визначається для кожної речовини окремо за формулою:
,
де Сф - фонова концентрація, яка дорівнює 0;

ГДК - середньодобові гранично допустимі концентрації.

Розрахунок ГДВ:
Сірчаний ангідрид: г/с

Окисли азоту: г/с

Сажа: г/

Завислі речовини: г/с

Оксид вуглецю: г/с

5.4 Біологічно - інженерна споруда.

5.4.1 Проектування біологічно інженерної споруди

Одним із методів очистки дрена жорно - скидних вод є застосування спеціальних гідротехнічних споруд з використанням штучно створеного біоценозу із вищих водних рослин (ВВР), які називаються біологічно інженерними - спорудами (БІС).

При проходженні дренажерно-скидних вод у горизонтальні площині через зарості вищих рослин та у вертикальні - через фільтруючу товщу піщаної засипки, яка насичена мікрофлорою проходить очищення їх забруднюючих речовин.

Підбір ВВР здійснюється з врахуванням кліматичних умов району та еколого-біологічних особливостей водних рослин. Найчастіше використовується очерет звичайний (Phragmister australis), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), та вузький (Typha angustifolia L), або болотний (Асrus calamus L/), їжака голівка пряма (Sparganian erectum) і інші вологолюбні рослини.

Очерет звичайний - багаторічна злакова світло, волоk., солевитривала, голубувато-зелена рослина до 4 м заввишки з довгим повзучим надземним і підземним кореневищем. Стебло прямостояче, міцне, товсте (до12мм у діаметрі), голе, гладеньке, до верхівки облиснене. Листки (1-5 см завширшки) лінійно-ланцетні, плоскі, жорсткі, по краях гострошорсткі. Язичок у вигляді потовщеного валика з довгими волосками. Суцвіття - велика (до 40 см завдовжки) лінійно ланцетні, темно-буроваті, з фіолетовим відтінком 3-7 квіткові., нижня квітка - тичинкова, решта двостатеві. Колоскові луски плівчасті, неоднакові, загострені, коротші від квіткових. Нижня квіткова луска на верхівці витягнута в шиловидне вістя, яке в два-три рази довше за її довжину. Вісь колоска майже по всій довжині вкрита колосками, цвіте в липні-вересні. Харчова, технічна та кормова рослина. Надземна частина очерету містить цукор, каротин, целюлозу та значну кількість аскорбінової кислоти, а кореневище - білок і крохмаль. Молоді пагони можна споживати в свіжому або вареному вигляді. З них готують вітамінні напої, а з кореневища - сурогат кави. Очерет цінується як будівельний матеріал. З нього можна виготовляти дошки, очеретно-бетонні та гіпсоволокнисті плити. Очеретом покривають дахи, роблять стіни, тини, перегородки.

Ціна сировина для целюлозно-паперової промисловості. Молоді рослини скошують на сіно та силос. Очерет звичайний збагачує киснем не тільки воду, але й грунт і тим самим сприяє посиленню процесів окислення. Кисень циркулює в рослині по його пустих стеблах і проходить в корінні по повітряно-провідних паростках. Густе, мичкувате коріння рослин як своєрідний механічний фільтр затримує завислі у воді частинки і очищає від них воду. Своїм глибоким корінням очерет поглинає з води і концентрує в масі свого тіла багато хімічних елементів - азот, фосфор, калій і інші. Один гектар заростей очерету може поглинути і акумулювати в своїй біомасі до 5-6 тон різних солей, в тому числі калію - 859 кг/га, натрію - 451, калію 95, магнію - 94, сірки - 277, мінерального азоту 167, кремнію - 3672 кг/га. Крім того, дуже цінним є те, що очерет може детоксинувати різні шкідливі сполуки, а високі концентрації аміаку, фенолу, азотно-кислотного свинцю, азотнокислої сірчаної міді не впливають на його життєдіяльність.

Ступінь поглинання забруднюючих речовин вищими водними рослинами наведено в таблиці.


Таблиця Кумуляція хімічних елементів гідрофітами.



За період вегетації один гектар, зайнятий очеретом звичайним, може акумулювати в наземній масі 1,2 тони, кореневищах - 4,5 тон мінеральних солей.

Кумуляцію солей очеретом звичайним (Кроткевич П. К.) приводимо в таблиці:
Таблиця

Кумуляція солей очеретом звичайним



На підставі аналізу роботи діючих БІС, даних лабораторних і дослідно-промислових випробувань, а також літературних джерел сукупність очищення може досягти, %: від іонів амонію - до 81-82; від нітрит-іонів - до 92-99; від нітрат-іонів - до 86-96; від завислих речовин - до 92-97; сульфат іонів - до 36-40; від іонів кальцію Na Mg - до 10-20; від органічних домішок - до 60-80.

В даному дипломному проекті пропонуємо влаштування ставка біологічної очистки на провідному каналі.

БІС складається з таких основних елементів:

-                     басейн - земляна споруда виконується у напіввиїмці, може бути у напівнасипу.

-                     При розташуванні у верхів’ях балок огороджувальні дамби по периметрові, як правило, відсутні, споруджуються тільки поперечна. Для недопущення перевантаження переповнення і відведення у нижній б’єф БІС поверхневого стоку.

-                     фільтруюча товща грунту (штучна або природна). Штучна фільтруюча засипка з пісну на всій басейну товщиною 0,6 м. Грануметричний склад фільтруючої засипки має бути несуфозійним або слабосуфозійним з коефіцієнтом неоднорідності, який менше або дорівнює 10 і коефіцієнт фільтрації 1…5 м/добу.

-                     вищі водні рослини (очерет звичайний, рогіз широколистий і вузьколистий і інші)

-                     горизонтальний трубчастий дренаж. Укладаються на дно басейну поліетиленові труби (ТУ 2 УРСУ 72-77). Труби обгортаються суцільною фільтрувальною обгорткою із штучних волокнистих матеріалів, які відповідають норм проектування дренажу на зрошувальних землях. Як фільтрувальний рекомендується полотно неткане клеєне (ТУ 17 УРСР 3772-83) товщиною 1,8 мм (три шари).

-                     Глухий колектор для збору води з дрен з керамічних або залізобетонних труб з глухим зашпаровуванням стиків.

-                     Трубопровід для відводу води з дренажу і подачі її у регулювальну споруду (подавальний трубопровід) проектується із залізобетонних труб з глухим зашпаровуванням стиків

-                     Споруда для підтримання потрібного рівня води у басейні. (регулювальна споруда). Ця споруда може являти собою колодязь, поділений шандорами на два відсіки. Простим і надійним способом для підтримки рівня води у басейні є застосування рукава гумового, який проектується до подавального трубопроводу (мал.)

Схема для розрахунку БІС з використанням закритого дренажу.

1 - дамба БІС, 2 - колодязь; 3 - ВВР; 4-зимовий рівень води; 5 - колектор; 9 - дрена.
Споруда для подачі у БІС може бути виконана у вигляді традиційної числової споруди. До цієї споруди має бути забезпечений підхід для вимірювання витрати вод на вході або на виході із БІС. для цього БІС обладнується мірними рейками. Одна рейка встановлюється у басейні, друга - регулювальні споруди. Якщо БІС працює у зимових умовах, помірна рейка басейну встановлюється із залізобетонних труб.

При розрахунку БІС визначаємо такі їх основні параметри

1.                 геометричні розміри регулюючого басейну довжина (L), ширина (В), плаща (F);

2.                 необхідний час проходження дренажно-скидних вод

3.                 відстань між дренами (В);

4.                 тип дренажу.

5.                 склад штучного біоценозу вищих водних рослин.

Дані для розрахунку:

1. Дебіт дренажних вод, що подається до БІС становить - Q= 7,56 т/м³ год = 20,2 м³/добу.

2. в дренажних водах виявлено такі забруднюючі речовини:

-                     азот нітратний С1= 0,03 м² /добу

-                     азот амонійний С2 = 25,4 м^2/л

-                     сульфати С3=28,0 м^2/л

вода в річці рибогосподарського використання, отже ТДК азот амонійний = 0,39

1.                 розрахунок проводиться для того щоб дізнатися на скільки зменшити вміст забруднень в дренажних водах азотом амонійним. ÑС2= (С2-ГДК) С2= (25,0,32) /25,4·100%=98%.

2.                 Отже, потрібно зменшити вміст азоту амонійного в дренажних водах на 98%.

3.                 Для БІС встановлено такі параметри: - потужність фільтруючі товщі БІС=0,6БІС;

Розрахункову величину складу води у басейні БІС - Н=0,8 м;

-                     перевищення рівня води у колодязі Н=0,1БІС

-                     питомий приток води до дрен

площа басейну БІС визначається за формулою:
F=Q+m/ к· (Н+БІС-h), m² (5.4.1.1)
Де Q - дебіт дренажних вод, що подаються до БІС, м³ /добу; к - умовний коефіцієнт фільтрації, який визначається за формулою
К=м· (4БІС+В) /4Тк · (Н+БІС\h), (5.4.1.2)
Де Тк - час контакту дренажних вод, які очищаються в біоценозі БІС.

Н - глибина води в басейні БІС, БІС

Н-0,1…0,2БІС - рівень води після посадки кореневищ ВВР; 0,6-0,8БІС - рівень води в весняно-літньо-осінній період (беремо за розрахунковий); 1,2,.1,5 БІС - рівень води в зимовий період; н - перевищення рівня води у регульованому колодязі або зливній струмині (у випадках зі зливальними рукавами) над основою фільтруючої товщі, БІС h = залежить від властивості фільтруючої засипки і регулюється і процесі накладки і експлуатації с. розрахункове значення 0,1м;

В - відстань між дренами, м;

БІС - 0,6-0,85 БІС (шар фільтруючої дренажної засипки 0,4 - 0,6 БІС + шар грунту з кореневищами мокрофілів 0,15+шар піску для покриття - 0,1м) Ж

Для розрахунку площі басейну БІС згідно формули (5.4.1.1) потрібно визначити такі параметри:

А) час контакту дренажних вод, які очищаються в біоценозі БІС, Тк, діб. Тк знаходимо за допомогою графіка Тк=F (C) (мал)

Концентрація забруднюючих речовин

Повинна бути в межах вказаних на графіку. Отже, лише азот амонійний входить в ці межі

Його концентрація 25,4 м²/л. тому очищувати стічні води будемо від азоту амонійного.

Мала ефективність роботи БІС (С,%) в залежності від часу контакту (Тк, діб) для деяких забруднень.

Так час контакту дренажних вод з біоценозом БІС при очищенні від азоту амонійного становить - Тк=10 діб при С2= 98% і С2=25,4 м²/л;

б) відстань між дренами (В, м) знаходимо за допомогою графіків В=F (H,h),

Так, при Н=0,8 БІС, h=0,1 v

Q=0,5 m /добу відстань між дренами дорівнює В=2БІС

в) умовний коефіцієнт фільтрації визначаємо за рівнянням:
K=0,6· (4·0,6 +2) /4·10 (0,8+0,6-0,1) =2,64/52=0,05 м/добу
отже площа басейну становитиме
F= (20,7·0,6) / (0,05· (0,8+0,6 - 0,1)) =191 м².
Остаточно приймаємо розміри БІС - 22х9м.

Концентрація БІС вибирається в залежності від характеру рельєфу місцевості, глибину залягання рівня грунтових вод, питомого дебіту води, яку очищають також вхідного ступеня забруднення і вимог до ступеня очистки.

При розчленованому рельєфі місцевості 0,01-0,05 дренаж в основі фільтруючої товщі, в основі або тілі огороджуючих дамб.

При проектуванні БІС необхідно в першу чергу добре вивчити рельєф, та фільтруючу властивість грунтів, вибрати конструкцію БІС та склад ВВР і БІС повинні будуватися і вводитися в експлуатацію або разом з меліоративною системою, або краще перед будівництвом меліоративних систем. В даному проекті проектуємо БІС на водопровідному каналі меліоративної системи. Склад вищих водяних рослин такий: очерет звичайний, рогіз широколистий і рогіз вузьколистий.

БІС проектується обов’язково з резервними потужностями, які необхідні для роботи БІС в період ремонтних робіт чи посадки ВВР в основній споруді. Резервні БІС проектується за різними варіантами, зокрема, як окремий паралельний основний басейн, або як басейн, що розділений на окремі відсіки. Вибір варіанту визначається в першу чергу, топографічними умовами. Резервні споруди мають працювати самостійно, вимоги до них аналогічні.

У разі необхідності зменшення капітальних затрат на будівництво БІС, або з інших причин, вимоги до якості очищення дренажно-скидних вод можуть знижуватися при відповідному зменшенні часу контакту стічних вод.

Резервні споруди можуть працювати періодично (тільки на час відключення головних) або постійно, на рівні з усіма, із збільшенням проти розрахованого, часом контакту (з недовантаженням).

У випадку роботи у паралельному взаємозамінному режимі (не менш 2 БІС), а також з урахуванням необхідності створення резервних потужностей або резервних споруд, кількість БІС визначається технічно-економічними розрахунками за приведеними витратами. Потужності споруд, які працюють у взаємозамінному режимі, рекомендується приймати однакову.

У випадку, коли допускається зниження вимог до вмісту у воді після БІС інгредієнтів, що нормуються і передбачаються лише резервні потужності, кількість споруд, працюючих у взаємозамінному режимі.

У випадку, коли є умови для скиду або використання дренажних вод у певні періоди без проходження їх через БІС, ремонтні роботи мають плануватися на цей період; при цьому не передбачаються ні резервні потужності ні резервні споруди.

У проектах БІС необхідно передбачити пристрої для припинення подачі дренажних вод на будь яку споруду, що працює у взаємозамінному режимі, і можливість перерозподілу води, яка очищується на спорудах, що відключають, на працюючі і резервні.

5.4.2 Технологія будівництва БІС

Будівництво БІС починається з прокладки і закріплення постійними знаками осі головних елементів споруди на місцевості та зняття рослинного шару.

У підготовку основи під БІС включають роботи по вилученню всього, що може привести до зниження стійкості дамб або укосів басейну і збільшення фільтрації крізь дно на берми споруди.

Дамби рекомендується споруджувати з вийнятого ґрунту з урахуванням балансу земляних мас, або з кар’єрів. Грунт дамб потрібно ущільнювати, спорудження їх має відповідати нормам гідротехнічного будівництва.

Технологія будівництва дренажу має певні особливості. У випадках, коли фільтрувальною засипкою є привізний матеріал, дренажна мережа виконується до спорудження фільтруючої засипки. Для запобігання зсуненню дрени під час засипання кріпляться до основи за допомогою шпильок із стального дроту діаметром 3-5мм кожні 2-3 метри. основа під дренаж має бути вирівняна з незначним похилом в бік колектора для збору води з дрен. Засипка дрен фільтруючим матеріалом здійснюється зануренням його бульдозером і верхом дренажних труб має бути шар товщиною не менше 0,5 метра. Розворот бульдозера над трубами не дозволяється.

У разі, коли фільтруюча засипка є природний грунт дна басейну, дрени укладаються вузькотраншейними дреноукладачами з незначним похилом у бік колектора.

Через те, що перфоровані труби (ТУ-6-19-224-83) мають обмеження по навантаженню щодо грунту і транспорту, застосування їх рекомендується при укладені вузькотраншейними дреноукладачами.

У фільтруючому матеріалі засипки на повинно бути сторонніх речей і крупних часток, які можуть пошкодити трубу. Для виключення зосереджених надходжень води у дрени кінці їх закриваються глушниками і ізолюються фільтрувальною обгорткою. Місця об’єднання дрен і колектора також мають бути ретельно зашпарованими водонепроникним матеріалом (наприклад, цементним розчином).

При спорудженні БІС на площадці з високим стоянням рівня ґрунтових вод необхідно передбачити заходи щодо попереднього водопронизення (осушення).

Інші споруди виконуються традиційним способом і не потребують окремих вказівок.

Підбір вищих водних рослин здійснюється з врахуванням їх поширеності та можливості використання для інших цілей (харчова, лікарська та сировина рослина).

Найбільш сприятливі умови в даній місцевості засадження БІС очеретом звичайним та рогізом широколистим вузьколистим.

Посадку здійснюють кореневищами, які викопують разом із грунтом на глибину 0,2 м. Ці кореневища ВВР доставляють до місця укладки на дно басейну. Для зменшення можливої кальматації фільтрувальної засипки і обгортки дрен важким муловим грунтом, в якому розвивається очерет в природних умовах рекомендується висаджувати або паростки кореневищ, або столони з ротовими бруньками. Викопані кореневища розрізають так на окремі відрізки довжиною 20-25 см так, щоб на кожному шматку кореневища одна дві ростові бруньки. Приготовлений таким чином посадковий матеріал закладають у борозни з відстанню між ними 20-30 см та глибиною 5-10 см на відстані 30-40 см один від одного. Посадка очерету здійснюється в серпні - вересні. Після посадки басейн БІС заповнюється шаром води 0,1-0,2 м, який підтримується 1-2 місяці. За цей період формується біоценоз, спроможний включитися в роботу БІС. Однак, від початку штучно новоствореного біоценозу і до пуску споруди на проектну потужність необхідно, як правило, 1-2 повних цикли вегетаційного розвитку ВВР.

5.4.3 Експлуатація біологічно-інженерної споруди

У процесі експлуатації БІС основними технічними параметрами, що підлягають окремому контролю, є потрібний рівень води у басейні виконується за допомогою регулюючої споруди раніш вказаним способом. Залежно від періодів встановлюються такі рівні води в басейні:

До 0,2 м - рівень після посадки, і в період росту ВВР; 0,6-0,8м весняно-літній-осінній рівень у режимі роботи споруди на проектній потужності; 1,2-1,5м - зимовий період для запобігання фільтруючої товщі.

Тривале (більше одного місяця) осушення акваторії басейну не допускається.

У процесі експлуатації контролюється ефективність роботи дренажу. Якщо дрени виведені в оглядові колодязі, то періодичне спостереження за їх роботою здійснюється через оглядові колодязі шляхом візуального порівняння дебіту у різних дренах.

Перевірка занурення дрен проводиться пробним пуском води в них через розкриття початку дрени. Для зменшення пошкодження ВВР розкриття початку дрен рекомендується здійснювати вручну.

Після змін фільтруючої засипки або одночасно засипки і дренажу у басейні поновлюється біоценоз та проводиться підготовка БІС до роботи. Прибирання надземних частин ВВР проводиться з використанням косарок, або вручну. У зимовий період прибирання сухостою може здійснюватися по льоду такими ж способами або спалюванням. Прибирання здійснюється при мінімальні висоті сухостою. Літнє скошування рослини потрібно здійснювати на висоті 5.8 см вище рівня води, тому що скошування нижче рівня води негативно впливає на витворення фітомаси. Скошена органічна маса може використовуватись як органо-мінеральне добриво.

Для проведення ремонтних робіт на БІС вода, яка очищається, направляється на резервну споруду або на скид без очистки.

Тривалість роботи БІС 8-10 років. Після закінчення цього стоку у випадку зниження ефективності роботи БІС необхідно замінити верхню (0,3м) частину піщаного фільтру та заново посадити очерет та рогіз чи інші ВВР.

6. Охорона праці на ВАТ “Здолбунівагрохім”6.1 Охорона праці при користуванні мінеральними добривами і пестицидами

В теперішній час для боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин використовують: препарати ртуті; препарати миш’яку, міді, і фтору; алкогоїди; хлорорганічні та фосфороорганіні сполуки; формалін та багато інших. Всі вони являються ядами для теплокровних тварин і людей і при надходженні в організм можуть визвати порушення в стані здоров’я. Тому людям, які працюють на ВАТ "Здолбунівагрохім" з перерахованими препаратами, необхідно строго дотримуватись санітарних правил.

Працюючі з отрутохімікатами повинні періодично проходити медичні огляди два рази на рік. Не допускаються до роботи підлітки до 18 років, а також вагітні. Вживати алкогольні напої в період роботи категорично забороняється.

Склади з отрутохімікатами повинні знаходитись в сухому місті, на околиці міста або села, на відстані не ближче 200 м від житлового будинку, харчових та господарських об’єктів (столова, молокоферма). ВАТ "Здолбунівагрохім" знаходиться на околиці селища, так як необхідно.

Приміщення складів повинно бути сухим, просторим і світлим щільними стінами, полагодженим дахом і рівною підлогою (дерев’яна не допускається).

Перевозити отрутохімікати потрібно дуже обережно. Люди, які цим займаються повинні бути в спецодязі і строго додержуватись правил перевезення отрутохімікатів. Транспорт для перевезення повинний легко піддаватися очистці. Категорично забороняється перевозити разом з отрутохімікатами харчові продукти та інші товари і предмети. Після закінчення перевезення машини і візки повинні бути добре вимиті і знезаражені і лише після цього їх можна пускати в подальшу експлуатацію.

Протравлювання насіння, як правило потрібно проводити на відкритому повітрі, подалі від житлових приміщень (не ближче 200м). В дощову погоду протравляння можна проводити під накриттям. Необхідно врахувати напрямок вітру і розміщувати людей таким чином, щоб вони не знаходилися в зоні виділення ядро хімікати. Також важливо слідкувати за тим, щоб отруйний пил відносився вітром на житлові приміщення, тварині збори та пасовища.

Протравлювання насіння повинно проводитися за допомогою спеціальних препаратів або машин (ПУ-1, ПСП_0,5), які знаходяться в робочому стані. Протравлювання насіння з апаратів повинно поступати в мішки з щільної тканини. На мішках повинні бути надписи ” Протравлено”, “Ядовито”. Після видачі протравленого насіння для посіву, приміщення необхідно очистити. Сіяти протравлене насіння можна тільки справжніми сівалками. Не допускається висівання руками.

Для обпилювання і обприскування рослин дозволяється притіняти тільки спеціальну апаратуру різної потужності (літакові, тракторні, кінні та ручні обпилювання та обприскування).

Забороняється обприскувати вручну а також за допомогою кульків. На місцях роботи і на дорогах які проходять через обробленні отрутохімікатами поля, сади та інше, повинні бути попереджуванні надписи. Випасання худоби поблизу таких полів забороняється. Не дозволяється працювати з хімічними ядами при сильному вітрі.

Газацію складів може проводити тільки в тих випадках, коли вони не ближче 50 метрів від житлових приміщень і тваринницьких ферм. Перед газацією приміщення потрібно відремонтувати всі отвори.

Якщо не дотримуватись мір обережності, отрутохімікати можуть поступати в організм працівників через верхні дихальні шляхи в вигляді пилу парів та газів, через рот при курінні, прийманні їжі немитими руками.

Робота отрутохімікатами повинна проводитись під керівництвом спеціалістів по захисту рослин від шкідників і захворювань, а також агрономів, зоотехніків, ветеринарних лікарів в колгоспах, та інших господарствах, які пройшли підготовку по мірах обережності при роботі з отрутохімікатами.

Отрутохімікати повинні зберігатись, перевозитись і відпускатися лише в спеціальній, добре закритті тарі з надписом "Отрута", вказаною назвою препарату і кількістю. Робітники, які працюють з отрутохімікатами повинні бути забезпеченні спец одягом з щільної, пилонепроникної тканини (комбінезони або халати), спецвзуттям (резинові чоботи, калоші, черевики), респіраторами протигазами, захисними окулярами і рукавицями. Спец одяг не повинен мати кишень, і повинен застібатися і зав’язуватися заду. Респіратори повинні бути відповідних розмірів і підбиратись індивідуально для кожного працюючого. Спецодяг повинне підбиратись відповідно росту робітника. Доступ до роботи з отрутохімікатами людей без спецодязі, спецвзуття і захисних пристосувань категорично забороняється. По закінченню роботи робітник повинний скинути спецодяг, добре почистити від пилу і залишити в шафі і окремому приміщенні, ізольованому від місця зберігання отрутохімікатів. Категорично забороняється зберігати спецодяг в дома і в приміщенні не призначеному для цих речей.

Поблизу від місця роботи з отрутохімікатами не в зоні забруднення ними обов’язково повинна бути вода, мило і рушник. Працюючи з отрутохімікатами повинні строго дотримуватись правила особистої гігієни: на місці роботи не їсти, не пити, не курити. Їсти в спеціально відведеному місці, віддаленому не лише, як на 100 метрів від виробництва робіт. Перед обідом необхідно знімати спецодяг, мити руки і обличчя, полоскати рот. Після роботи необхідно вимити тіло водою (під душем або в водоймі).

Час роботи з отрутохімікатами не повинні перевищувати 6 годин, а при використанні сильнодіючих хімікатів - 4 години. При протравлюванні насіння, незалежно від виду отрутохімікатів, роботи повинні продовжуватися не більше 4 години. Інша частина робочого часу використовується на роботах, не зв’язаних з отрутою.

При появі ознак отруєння у працівників після одержання першої допомоги слідує швидко направити потерпілого в ближній медичний пункт. Працівники повинні бути ознайомленні з правилами одержання першої допомоги при отруєнні.

Приміщення складів повинні складатися з двох відділів: відділення зберігання і видачі отрутохімікатів, відділення в якому повинен зберігатися спецодяг (вода, мило, а також аптечка для отримання першої допомоги в випадку отруєння).

Відповідальність за збереження і видачу отрутохімікатів веде спеціально навчена людина - завідуючий складом отрутохімікатів. Стороннім вхід в приміщення складу заборонено. Склади сильно діючих отрутохімікатів охороняються. Дуже обережно потрібно відкривати тару.

При авіаційно-хімічній обробці рослин необхідно: забезпечити спецодягом та індивідуальними захисними пристосуваннями всіх людей, які можуть підвергатися дії отрутохімікатів (льотчики, авіатехніки, робітники, які приймають участь у приготовлені розчинів отрутохімікатів і заповненні ними бака літака); механізувати приготування розчину отрутохімікатів на польовому аеродромі і заповнення баку літака, сигнальників розміщувати з врахуванням напрямку вітру таким чином, що вони не знаходились в хвилі отрутохімікатів. При приближенні літака на 50-100 м сигнальники повинні відходити в сторону.

Люди, які працюють на ділянках, раніше оброблених отрутохімікатами, повинні строго дотримуватись мір безпеки (захищати дихальні шляхи, мати спецодяг і спец взуття, скорочений робочий день, не дозволяється можливість контакту шкіри з обробленими об’єктами та інше). Напрямок потоку отрутохімікатів при обпилюванні і обприскуванні повинно виключати можливість попадання його в зону дихання, на шкіру і одежу працюючого.

Отруєні приманки, які використовують проти гризунів, слідує приготовляти добре протравленому приміщенні, або на відкритому повітрі. Місце приготування розчинів і отруєних приманок після закінчення роботи слідує знезаразити або перекопати.

Не допускаються до роботи люди, які мають такі захворювання: органічні захворювання нервової системи; психічні захворювання; епілепсія, ендокринно-вегетативні захворювання; активна форма туберкульозу; бронхіальна астма, бронхіт, лирінгід; захворювання шлунко-кишкового тракту (язва шлунка, хронічний гастрит); вираженні захворювання печінки; захворювання нирок; захворювання очей.

6.2 Розрахунок блискавка захисту

Виконується розрахунок блискавка - захисту від прямих ударів блискавки для адміністративного корпусу ВАТ "Здолбунівагрохім". Довжина корпусу L=30 м, ширина в 10м і висота h = 12 м. Грунт навколо корпусу - чорнозем. Корпус має ІІІ категорію захисту.

Проектуємо одиночний стержень блискавка-захист (блискавковідвід) який встановлюємо в центрі будівлі на даху.

Викреслюємо будівлю (в плані) в масштабі. В точки, в якій розміщений блискавковідвід, проводимо окружність радіусом (i_х), щоб будівля повністю була в колі. Радіус окружності r_х знаходимо шляхом безпосереднього вимірювання його на кресленні і ділимо на масштаб. В конкретному даному випадку його можна визначити:



Знаходимо висоту блискавковідводу за формулою:
м

 м

 м

 м

 м

 м
В якості опори блискавковідводу приймаємо дерев’яний брус, прикріплюємо його на даху в центрі будівлі. До брусу кріпимо блискавкоприймач з стального стержня діаметра 12мм (площа січення 113 мм) і довжиною 1 м. Для струмовідводу приймаємо пруток діаметром 7 мм, приварюємо до блискавкоприймача. Кінець струмовідводу, який прикріплюємо в грунт і приєднуємо до заземлення, робило круглого стержня діаметром 10мм. Розміри заземлювача визначаємо по величині його імпульсної протидії R₄, яке для споруд ІІІ категорії повинні бути не більше 20 Ом. Отже R₄ приймаємо R₄ =20 Ом.
 Ом
a - значення коефіцієнта, Ом.м. беремо в методиці 064-35
; Ом
користуючись методичною 064-32 з таблиці 2 підбираємо заземлювач. Нам підходить горизонтальна полоса 4х40 мм

довжиною 10 м на голубині 0,8 м





Мал 6.1 Горизонтальний полосовий заземлювач.
Мал 6.2 схема адміністративного корпусу блискавка відводом

6.3 Розрахунок освітленість

Освітлення в насосній станції ВАТ "Здолбунівагрохім" Даний метод використовується для розрахунку загального рівномірного освітлення в приміщенні при відсутності затінювань робочої поверхні.

Світловий потік (лм) однієї лампи визначаємо по наступній формулі:
Ф= (ЕкS) /Nh (6.3.1) /
де Е - нормативне значення освітлення, як беремо з таблиці (1) (методичка 035-16);

S - площа приміщення, м²;

К - коефіцієнт запасу (таблиця 2 тієї ж методички)

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, рівний відношенню середньої освітленості приміщення до мінімальної;

N - кількість світильників;

h - коефіцієнт використання світлового потоку світильника.

По знайденому значенню світлового потоку лампи вбирається ближня стандартна лампа, світловий потік якої не повинен відрізнятися від розрахункової не більше як на 10 відсотків (табличці 3 або 4 з методички 0,35-16).

При неможливості вибору світлового потоку з такою точністю коректується кількість світильників.

Коефіцієнт Z залежить від багатьох факторів, з яких основне значення має відношення відстані між світильниками (L) до висоти підвіски світильники над робочою поверхнею (Нр).

Для отримання в найбільшій рівномірності освітлення рекомендується таке розташування світильників, при якому відношення L/ Нр: 1,4 ¸1,8 при розміщенні світильників по поверхнях прямокутника і L/ Нр = 1,8 - 2,5 при розташуванні в шаховому порядку. Відстань від стін світильника приймають від 1/3 до 1/2 L/

Значення Z при рекомендованому розташуванні світильників знаходяться в межах 1,1 - 1,3 при чому при збільшенні L/ Нр слідує приймати більше значень.

Висота підвищення світильників на робочі поверхні визначається:
Hр= 0,8 (Н-hр); (6.3.2)
Де Н - висота приміщення, м;

Hр-висота робочої поверхні, м.

Тоді визначаємо кількість світильників в приміщенні:
N=Ng ·Nm (6/3/3)
Де Ng =a/L - кількість світильників в приміщенні:

Nm=b/L - кількість світильників по довжині приміщення;

а і в - відповідно довжина і ширина приміщення, м.

Коефіцієнт h визначається по таблиці (методичка 035-16) в залежності від типу світильника, коефіцієнта відбиття стелі (rс) (таблиця 6 методички 035-16), а також індексу приміщення (і), який визначаємо по формулі:
І= (ав) /Нр (а+в); (6.3.4)
Розрахунок:

Освітлення приміщення насосної станції площею S=25х20м запроектоване світильниками “Універсаль" з лампами накалювання. В приміщенні виконуються роботи без виділення пилу, диму та копоті. В приміщенні, яке ми розглядаємо, стеля покрашена в білий колір і стіни в білий колір.

Розрахунок кількості світильників і сумарну потужність ламп. необхідно для створення нормативної освітленості. Висота h= 7 м.

Визначаємо висоту підвіски світильників над робочою поверхнею за формулою (6.3.2).
Нр=0,8 (7-1,5) =4,4м.
Визначаємо відстань між світильниками: L= (1,4¸1,8) Нр=1,4·4,4=6,16.

Приймаємо L=6м.

Визначаємо кількість світильників в приміщенні:
по довжині: Ng=25|6=4

по ширині: Nm= 20/6=3
при заданому розміщенні світильників в приміщенні їх загальна кількість складає N=Ng·Nm=4·3=12 штук.

Визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку. Для цієї цілі знаходимо спочатку індекс приміщення
І= (25·20) /4,4 (25·20) =0,23
Користуючись таблицею 6 (методичка 036-16) визначаємо коефіцієнт відображення світла від стін rс=50 і rст=70.

По індексу приміщення (і), коефіцієнту відображення від стін і стелі, типу світильника по таблиці 5. ("методичка 035-16") знаходимо використання світлового потоку світильника: r = 0, 19

Коефіцієнт нерівномірності освітлення світильника приймаємо z=1,2. Коефіцієнт запасу освітлення приймає рівним 1,3.

З рівняння (6.3.1) визначаємо світловий потік однієї лампи: Ф= (30·500·1,3·1,2) / (12·0, 19) = 10263 лм.

Користуючись таблицею (3) визначаємо необхідну потужність ламп для заданої напруги найближча по світловому потоку лампа має потужність 750Вт з світловим потоком подекуди вищим розрахункового, Ф=10263лм. Сумарна потужність освітлення буде рівна: Р заг = N·Рл; вт

Р заг=12·750=9000Вт.




Мал 6.3 схема освітленості приміщення насосної станції.

1. Диплом на тему Воспитание музыкальноэстетической культуры школьников на уроках музыки
2. Реферат Расчёт основных технико-экономических показателей кабельной магистрали
3. Реферат Дуговая сварка в защитном газе
4. Реферат Избирательный процесс в России 3
5. Реферат на тему Hamlets Claudius Essay Research Paper Of all
6. Статья Как согласовать мнение о себе с мнением окружающих
7. Биография на тему Давид Гильберт
8. Контрольная работа Организация управления в административнополитической сфере
9. Реферат Правовое регулирование рынка ценных бумаг и фондового рынка в России
10. Реферат Современные исследования сенсорно-перцептивных процессов