Диплом Дизайн інтерєрів дитячого садка
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-24Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Міністерство освіти і науки України
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Кафедра «Інтер’єр та обладнання»
Спеціальність «Дизайн»
Випускний проект бакалавра
Тема проекту
Ескізний проект інтер’єрів дитячого садка «Сонечко»у м. Ахтирка
Малярової Лілії Олексіївни
Харків 2011 р.
Зміст
Вступ
1. Концепція проекту
2. Архітектурно - планувальне рішення
3. Образне рішення проекту
4. Обробчі матеріали
5. Конструктивне рішення обладнання
6. Світлотехнічні розрахунки
7. ТДЧ
Список використаних джерел літератури
Додатки
Вступ
«В процесі сучасної діяльності дорослі поступово передають суспільно розроблені способи вживання предметів. В сумісній діяльності дорослі організують діяльність дитини, а потім здійснюють функції заохочування та контролю за ходом формування цих дій...». Д.Б. Ельконін
Двадцяте століття для ряду країн Європи характерно процесами інтенсивної урбанізації у зв’язку з індустріалізацією виробництва і відповідним розмахом містобудівництва. В нашій країні процес урбанізації привів до виключно гострої проблеми забезпечення населення житлом й суспільним обслуговуванням. Зріст житлового будівництва не міг обігнати темпів зросту міського населення. Будівництво будівель дошкільних та шкільних закладів мають велике значення поряд з житловим будівництвом.
Від того, в яких умовах буде розвиватися дитина залежить її майбутнє. В період дошкільного віку дуже важливо розвивати основні психічні процеси такі як пам'ять, сприйняття, мислення, мовлення і таке ін. В цей період у дитини безперервно оновлюються знання про устрій світу, вона розвиває свій словниковий запас, переймає культурно-історичний досвід. Першим соціальним інститутом в житті дитини є родина. Саме через спілкування з близькими дорослими дитина отримує свої перші знання. Другим соціальним інститутом в житті дитини є дитячий садок. Коли дитина приходить в дитячий садок у неї виникає уявлення про новий світ соціальних відносин, де панують інші норми, ніж у близькому колі. В цей момент настає початок підготовки до майбутнього дорослого (соціального) життя.
Завданням суспільного виховання в дитячих дошкільних закладах є: всебічний розвиток дитини, забезпечення охорони її здоров’я, правильне фізичне та розумове виховання, моральне та естетичне виховання. Зміст та методи виховної та оздоровчої роботи дитячих дошкільних закладів побудовані диференційовано для кожної вікової групи з урахуванням психофізичних особливостей дітей кожного віку.
Будівлю дитячого саду-ясел було зведено у 1979 р. Головний архітектор – Шалов. Типовий проект дитячого садка-ясел розроблено на основі технічного проекту, який було затверджено Державним комітетом по громадському будівництву та архітектурі при Держстрої СРСР. Типовий проект було розроблено для будівнцтва на території зі звичайними умовами. Основне призначення дитячого саду-ясел – перебування та навчання дітей дошкільного віку.
Будівля дитячого саду-ясел – цегляна з несучими зовнішніми та внутрішніми стінами, вирішена єдиним складним об’ємом – двоповерхова будівля, в плані має вигляд подвоєної букви «н». Загальний розмір будівлі
68 м (по головному фасаду) та 54 м (по боковому фасаду).
В будівлі дитячого саду-ясел 12 вхідних дверей (не враховуючи пожежних виходів), дві з них парадні, що знаходяться на головному фасаді.
Простінки між вікнами та портали навколо парадних входів оброблені керамічною плиткою. Стіни викладені з білої цегли. Покрівля суміщена з рулонним покриттям з неорганізованим збросом атмосферних опадів. Поли виконані з бетону, який зверху покрито ДВП та лінолеумом. Перегородки викладені з білої цегли. Вікна дерев’яні з розмежувальною оправою в рабочому проекті прийняті по ГОСТ 112 14-65. Дверні блоки виконані з деревини та прийняті по ГОСТ 66 29-64. Зовнішні дверні блоки індивідуальні. Зовнішній вихідний майданчик виконано з монолітного бетону.
1. Концепція проекту
Основна функція дитячого садка, як соціально-освітнього закладу, надання педагогічної допомоги та підтримки сім’ям своїх вихованців, а також компенсування проблем в їх поведінці та розвитку.
Одним із основних чинників впливу на різні аспекти дитячого виховання – є розробка дизайну інтер’єрів для дитячих дошкільних закладів. За допомогою новітніх технологій та професійного погляду дизайнера естетичний вигляд інтер’єрів дитячого садка набуває гармонійного, комфортного та, найголовніше, повчального змісту. Всі ці фактори впливають на правильне естетичне та моральне виховання дітей дошкільного віку.
На основі всього вищезазначеного, необхідно відмітити, що головною ідеєю проекту є допомога дітям молодшого дошкільного віку (до 3 років) краще пізнати навколишнє середовище, відчути себе невід’ємною частиною світу, в якому вони живуть. Розуміння природи та єднання з нею допомагають виховати в дитині охайність, дбайливе ставлення та, навіть, любов до життя.
Метою створення інтер’єрів дитячого садка є формування у дітей бажання та потягу ближче пізнати навколишній світ та відчувати себе його частиною. Проектуючи приміщення дитячого садка, головною задачею ставимо створення простору, функцією якого є взаємодія з дітьми. Форма подачі обирається на підставі сприйняття дитиною предметно-просторового середовища.
Запропоновані сучасні технічні та наукові досягнення в галузі інженерно-технічного обладнання (опалення, кондиціонування, тощо) для дітей дошкільного віку не несуть ніякого пізнавального моменту. Все це створює комфортну атмосферу для навчальної діяльності, а саме пізнання нового пропонується провести через репрезентативні системи сприйняття.
Ми користуємося трьома репрезентативними системами – візуальною, аудіальною та кінестетичною. Одна з них у нас займає передове положення, й у процесі мислення та сприйняття ми звертаємось до неї все частіше. Тобто хтось надає перевагу думати яскравими картинками (візуал), або слухати свій внутрішній голос (аудіал), або потужно діяти та інтуїтивно відчувати істину десь в середині (кінестетик). Виходячи з того, що в даному випадку мова йде про дітей дошкільного віку можна зробити висновок про те, що візуальне та кінестетичне сприйняття мають першорядне значення.
Візуально орієнтована людина звертає увагу на форму й колористику, колір. Для кінестетика характерним є акцент на текстурах поверхонь, такі якості, як гладкість, шерсткуватість, оксамитовість. Для аудіального сприйняття характерна важливість ритмічної побудови простору, певний порядок. Простір даним типом приймається як інформаційний фон. Будь-які звуки сприяють на сприйняття простору. Це пов’язано з виникненням емоцій.
Доволі часто зустрічається суміщення систем. Але при їх взаємодії завжди одна залишається головною, а друга відомою. Це називається синестезією. Скажімо, головна система – кінестетична, а відома, та, що «прикриває» кінестетику, - візуальна. Тобто спочатку бачу, а потім відчуваю.
Спираючись на данні знання, ми намагаємося розширити способи подачі інформації для дітей дошкільного віку. Адже чим ширший спектр форм, тим вищій відсоток засвоєння. Використання послідовності чергування впливу на різні репрезентативні системи, активує увагу дитини. Таким чином, процес засвоєння інформації перебігає без відчуття втоми та не завдає дискомфорту.
Образ природи було підтримано стилізованими деревами (розсувні перегородки та панелі), а також яскравою кольоровою гамою. Загалом образ приміщень імітує стилізовану казкову галявину з деревами, іграшками та розвагами, а кольорова гама викликає радісний, теплий настрій та позитивні емоції. Формоутворення від найпростіших площинних форм перегородок поступово ускладнюється через систему модульних трансформуючихся меблів та світильників до об’ємних кулевидних елементів.
2. Архітектурно-планувальне рішення
Планувальне рішення інтер’єру спальної кімнати будується насамперед на основі характерних рис і особливостей даного приміщення.
Приміщення в плані майже квадрат 6,8 м\6,6 м. Площа кімнати - 44,88 м кв. з висотою 3 м. Стеля бетонна заштукатурена, покрита тепло- та шумоізоляцій ними матеріалами, зашпатльована та вкрита водоемульсійною фарбою. Стіни цегляні заштукатурені, покриті тепло- та шумоізоляційними матеріалами, зашпатльовані та вкриті шпалерами. Підлога бетонна з системою теплих полів та вкрита ковроліном.
В основу планувального рішення покладений принцип симетрії,центром якої є діагональ. Ліжка розташовані вздовж двох стін, між якими, в куті, розташовано стелаж. Навпроти, у куті, знаходиться крісло для вихователя.
Планувальне рішення інтер’єру музично-гімнастичної зали будується насамперед на основі характерних рис і особливостей даного приміщення.
Приміщення в плані квадрат зі зрізаним кутом 10 м\10 м. Площа зали - 98 м. кв. з висотою 3 м. Стеля бетонна заштукатурена, покрита тепло- та шумоізоляцій ними матеріалами, зашпатльована та вкрита водоемульсійною фарбою. Стіни цегляні заштукатурені, покриті тепло- та шумоізоляційними матеріалами, зашпатльовані та вкриті шпалерами. Підлога бетонна, покриття –паркет.
В основу планувального рішення покладений принцип симетрії, центром якої є діагональ (від зрізаного кута). Устаткування розташоване спираючись на циркульні лінії, які відокремлюють гімнастичну зону або зону для виступів від зони для спостереження. М’які диванчики к кутах залу та стільці також циркульної форми.
Для гімнастичної зони застосований принцип шафи-купе – дві шведські стінки, за потреби, маскуються пересувними перегородками. Все устаткування для спортивних занять кріпиться до релінгу під стелею, тому його, при необхідності, легко зняти. Також є ще декілька релінгів, наприклад, для декорацій або для додаткового освітлення.
3. Образне рішення проекту
Для спальної кімнати було обрано просту стилізовану форму подачі образу: кольори природи, стилізовані казкові дерева на стінах, незвичайні дзеркально-якраві світильники та стеля з дзеркальним візерунком. На основі стилізованих казкових природних елементів побудоване все контруктивне рішення обладнання. Шляхом стилізації та деформації відбувається трансформація в об’ємно-просторову структуру. Таким чином створюється казкова атмосфера.
За основу для музично-гімнастичної зали було обрано циркульні форми. Все устаткування зали створене з площин, які мають таку форму. Образ природи було підтримано стилізованими деревами (розсувні перегородки та панелі), а також яскравою кольоровою гамою. Світильники нагадують за формою дзиґу, кольорова гама яких перекликається з кольорами стільців. Загалом образ музично-гімнастичного залу імітує стилізовану казкову галявину з деревами, іграшками та розвагами, а кольорова гама викликає радісний, теплий настрій та позитивні емоції.
4. Обробчі матеріали
З метою покращення умов перебування дітей у дошкільних закладах пропонується встановити дерев’яні вікна та двері, застосувати тепло- та шумоізоляційні матеріали, що затверджені МОЗ України для використання у дошкільних закладах. Всі тканини, використані для оздоблення інтер’єрів, натуральні. Для підлоги краще за все використати систему теплих підлог. Пропонується оновити опалювальну та сантехнічну системи, а також встановити такі прилади як: кондиціонер та зволожувач повітря.
Матеріали використані для спальної кімнати:
Тепло- та шумоізоляційний матеріал
Спінений полиєтилен – екологічно чистий матеріал, що виготовляється з полиєтилена шляхом спінення бутан пропановою сумішшю. Матеріали зі спіненого полиєтилена або його ще називають пенополиєтилен, характеризуються гладкою зовнішньою поверхнею, дрібнопористою структурою, високою пружністю, еластичністю, високою хімічною, біологічною стійкістю й довговічністю. Пенополиєтилен має низьке вологовбирання й низькою теплопровідністю тому що має замкнені повітряні пори, тому він з успіхом застосовується в будівництві. Зі спіненого полиєтилена виготовляються теплоізоляційні матеріали різного застосування у вигляді циліндрів і аркушів. Аркуші виготовляються різної товщини, можуть мати фольгированный шар і липкий шар. Такий матеріал застосовується для тепло- та звукоізоляції приміщень, шумоглушник вентиляції, гідроізоляція.
Гіпсокартон
При обробці житлових приміщень і приміщень адміністративного типу величезною популярністю користуються гіпсоволокно й гіпсокартон. Відомі в народі як гвл, гкл. Основу цих матеріалів становить будівельний гіпс – екологічно чистий матеріал. Покритий гіпс тонким шаром міцного картону – гкл, гвл – це будівельний матеріал, одержуваний методом напівсухого пресування із суміші гіпсового в'язкого і розпушеної целюлозної макулатури. Гвл, гкл мають рядом характеристик, таких як шумо- і вологотійкість, міцність і пожежостійкість. Усі перераховані характеристики властиві гіпсоволокну й гіпсокартону завдяки їхній основній складовій – гіпсу.
Шпатлівка
Масляно-клейова шпатлівка екологічно чиста нетоксична, без неприємного запаху, пожаровибуховобезпечна.
Готова до застосування, густа масляно-клейова шпатлівка. Використовується для вирівнювання бетону, штукатурки, гіпсу, дерева, закладення тріщин, поглиблень і швів, а також для суцільного шпатлювання стін і стель у приміщеннях у сухих внутрішніх приміщеннях нормальною вологістю. Масляно-клейова шпатлівка має гарну адгезію, розгладжується до "нульової" товщини. Легко шліфується.
Спосіб застосування: Масляно-клейову шпатлівку наносити на суху поверхню, очищену від пилу, жиру й бруду. Старі неміцні залишки шпатлівки й інших матеріалів попередньо вилучити. Перед шпатлюванням пористі місця обробити ґрунтом.
Фарба
Фарба — безсумнівний лідер серед оздоблювальних матеріалів для стін і стелі. Мова йде про водорозчинні: вони не виділяють шкідливих хімічних речовин, швидко висихають, не міняють свій колір із часом, практичні й економічні у використанні. Готове покриття відрізняється високою влаго- і вогнестійкістю, а також паропросякаємістю.
Про те, що продукт не містить шкідливих емісій і летучих розчинників, свідчить наявність па банці абревіатури ELE.
Тепла підлога
Із системою «тепла підлога» можна використовувати більшість напільних покриттів: наливні підлоги, натуральний камінь, керамічну плитку (товщиною до 30 мм), ковролін, лінолеум, ламінат, паркетну дошку й масивний паркет. Мабуть, тільки коркові підлоги не має сенсу укладати на теплу підлогу: пробка сама по собі втримує тепло. А от технічну пробку часто розташовують під теплою підлогою як додаткову тепло- і звукоізоляцію.
Ковролін
Ковролін – це екологічно чисте й комфортне сучасне килимове покриття, яке може мати різноманітні колірні комбінації, оригінальні малюнки й унікальну структуру. Ковролін проводиться на основі синтетичних або натуральних матеріалів, стійких до витирання й вицвітанню. Ковролін поєднує в собі гідності двох пілогових покриттів – лінолеуму й килимів.
Використання натуральних матеріалів дозволяє використовувати ковролін повсюдно, включаючи дитячі установи.
Килимові покриття мають ряд специфічних властивостей: вони є гарними поглиначами шуму. Пропоновані нами підлогові покриття виконані з високоякісних синтетичних і натуральних матеріалів. Покриття міцні, еластичні, пожежобезпечні й стійкі до стирання й деформації.
Велюровий ковролин рекомендується до застосування в дитячих кімнатах. Він легкий у збиранні, добре переносить різні механічні впливи.
Натяжна стеля
Натяжна стеля зробить незабутнім будь-яке приміщення. Її полотно дозволяє створювати рівні й багаторівневі площини, арки, вигини, і будь-які інші форми. Натяжні стелі роблять зі спеціальної вінілової плівки, яка натягається по периметру приміщення.
У неї можна вмонтувати різні світильники й задати висвітлення по своєму смакові.
Натяжна стеля допомагає сховати всі недоліки й нерівності стелі-основи. Дозволяють сховати електропроводку, невидимо розвести системи вентиляції, сигналізації й охорони. Натяжна стеля екологічно чиста. Не виділяє шкідливих речовин і алергенів. Вона не горить і не виділяє токсичних речовин, є засобом додаткової звукоізоляції. Крім того, вона не боїться вогкості, не покривається грибком або цвіллю. Не накопичують пил і при бажанні легко миються.
Всі меблі в спальній кімнаті вироблено з матеріалів природного походження: ДСП, ДВП та оздоблені натуральними тканинами: бавовною.
| Обладнання | Обробчі матеріали | Колір | Зразок |
| Підлога | Коврове покриття | Темно-зелений | |
| Підлога | Коврове покриття | Смугастий | |
| Стеля | Водоемульсійна фарба | Білий | |
| Стіни | Водоемульсійна фарба | Зелений | |
| Стіни | Водоемульсійна фарба | Жовтий | |
| Стіни | Водоемульсійна фарба | Світло-жовтий | |
| Ліжко | Тканина х/б | Темно-зелений | |
Матеріали використані для музично-гімнастичного залу:
Тепло- та шумоізоляційний матеріал, шпаклівку, фарбу для стелі, систему натяжної стелі та теплих полів використовуємо такі ж, як і в спальній кімнаті.
Стіни пропонується оздобити шпалерами.
Шпалери
Другий за популярністю спосіб обробки стін своїми руками — обклеювання їх шпалерами. Найбільшу нішу на ринку шпалер займають паперові. Папір — екологічно найчистий матеріал з усіх використовуваних для виробництва шпалер. Покриття з нього рекомендовані для сухих, часто провітрюваних приміщень із підвищеними вимогами до гігієнічності: спалень, дитячих, бібліотек і ін.
Для дитячого садка потрібні ті шпалери, целюлоза й паперова маса для яких зроблені без застосування хлору. Маркування цих екологічно чистих шпалер звичайно містить спеціальний знак — косий трикутник.
Підлога
Для гімнастичної зони або зони сцени пропонується прогумоване підлоговє спортивне покриття.
Монолітні гладкі багатошарові покриття PRACTІC SPORT і PROFY SPORT на основі поліуретанових еластомерів і гумової фракціонованої крихти, або спеціальних матів STEP оптимально задовольняють вимогам до покриттів підлоги в спортивні й фітнесзалах, покриттям критих тенісних кортів і майданчиків для ігрових видів спорту.
Виняткова зносостійкість і довговічність, універсальність застосування для всіх типів приміщень, стійкість до ударних і вібраційних навантажень, хімічних агресій, гігієнічність, простота застосування, економічність експлуатації, високі декоративні властивості й ремонтопридатність роблять монолітні наливні покриття практично незамінними там, де до підлоги пред'являються підвищені, а також спеціальні вимоги. Абсолютна гігієнічність і екологічна безпека, а також високі пожежно-технічні характеристики дозволяють експлуатувати покриття у житлових приміщеннях, дитячих і медичних установах. Спеціальні системи покриттів мають антистатичні властивості, радіаційну стійкість.
Для іншої частини пілоги доречним буде використання декоративних наливних підлог.
Наливна підлога — це полімерне покриття, що володіє високими експлуатаційними характеристиками. Наливні полімерні покриття застосовуються в приміщеннях промислового й цивільного призначення. Залежно від умов експлуатації наливні підлоги можуть мати спеціальні властивості: підвищена механічна міцність і хімічна стійкість, термостійкість, паропроникність і ін. Такі полімерні покриття складаються з декількох шарів спеціальних матеріалів, які визначають підсумкові характеристики й властивості підлоги.
Декоративні наливні підлоги широко застосовуються в різних установах. Основною перевагою глянсової наливної підлоги є її міцність і довговічність у комбінації з елементами прикраси. Наливна підлога дає можливість виготовити прозорі покриття й вмонтувати в структуру необхідні елементи декору. Глянсові кольорові наливні підлоги створюють неповторний стиль приміщення й надають повноту ансамблю.
Всі меблі в музично-гімнастичному залі вироблено з матеріалів природного походження: ДСП, ДВП та оздоблені натуральними тканинами: бавовною. Устаткування виготовлене зі сталі та х/б.
| Обладнання | Обробчі матеріали | Колір | Зразок |
| Підлога | Прогумоване спортивне покриття | Темно-зелений | |
| Підлога | Прогумоване спортивне покриття | Зелений | |
| Підлога | Наливна підлога | Сірий | |
| Стеля | Водоемульсійна фарба | Білий | |
| Стеля | Водоемульсійна фарба | Світло-зелений | |
| Стіни | Шпалери (Німеччина) | Кремовий | |
| Перегородка | МДФ | Жовто-гарячий | |
| Перегородка | МДФ | Світло-жовто-гарячий | |
| Перегородка | МДФ | Світло-жовтий | |
| Перегородка | МДФ | Світло-зелений | |
Використовуючи членування, наповнюємо форму змістом. З більших площин вичленовуються менші, при цьому зберігається сприйняття цілосності конструкції. Таким чином формуються об’ємні стилізовані форми стін та конструкції устаткування, що мають заокруглені та плавні лінії. Конструктивні вузли розсувних перегородок та модульних елементів меблів показані в графічній частині проекту.
Світлотехнічні розрахунки
Спальня:
Розрахунок штучного освітлення:
Е = 300 лк
S = 45 м. кв.
H = 1,8 м
Wy = 17,4 (за таблицею № 1 методичних вказівок)
Wo = Wy x S = 17,4 x 45 = 783 Вт.
W = 70 Вт.
N = Wo : W = 783 : 70 = 11 шт.
M = N : n = 11 : 1 = 11 шт.
[www.xrent.ru] Протягом декількох останніх років світлодіоди усе активніше витісняють інші джерела світла. Розширюється сфера їх застосування, збільшується потужність і світловіддача. Фахівці міланської фабрики Еголючє (EGOLUCE), дотримуючись вимог ринку, створили нову колекцію компактних світильників на світлодіодах американської фірми CREE.
Нова колекція світлодіодних світлових приладів, названа EGOLEDS, є результатом 30 років діяльності компанії в сфері створення інтер’єрних світильників. Швидкий технологічний розвиток світлодіодов уможливило й економічним їхнє масове використання у всіляких місцях застосування.
Дизайнери й інженери компанії Еголючє створили безпечні й надійні світлові прилади, що володіють усіма перевагами світлодіодних технологій: - довгий термін служби ( понад 50 000 години); - низьке споживання струму; - низька температура нагрівання (менш 50 градусів); - збільшена світловіддача: 63 люмена на ват потужності; - гарні колірні якості - колірна температура 3700 ДО (прохолодне світло) або 3000 ДО (тепле світло); - відсутність необхідності обслуговування; - можливість установки на будь-які поверхні завдяки використанню ефективних тепловідведних радіаторів; - можливість заміни тільки світлодіода без заміни самого світильника; - високий ступінь безпеки; - малі розміри й вага.
Галогенові лампи
Приємно сприймається використання висвітлення за допомогою вбудованих малогабаритних, майже крапкових галогенних світильників малої потужності (5–10 Вт), розсипом розкиданих по стелі або по периметру. У цьому випадку виникає "театральний" ефект.
Неонова підсвітка
Сьогодні неонове підсвічування знаходить своє застосування всюди: і там, де протікає суспільне й ділове життя. Професійно виконане неонове підсвічування інтер'єру здатне перетворити будь-яке приміщення, зруйнувати стереотипи замкненого простору й додати інтер'єру неповторний вигляд і стиль. На відміну від інших джерел світла, використовуваних для підсвічування в інтер'єрі, неонові лампи можуть повторити будь-яку конфігурацію багаторівневої стелі, ніші, карниза, і т.п., тобто створити рівний, безперервний світловий потік будь-якої форми. Лампи монтуються з мінімальною відстанню одне від одного, і, таким чином, проміжків у їхньому світлі немає. Результат — рівна яскрава хвиля світла потрібної форми.
Термін служби неонових трубок практично безмежний, а первісний ефект яскравості й насиченості при правильній експлуатації зберігається більш 10 років. Неонове підсвічування економічне — споживана потужність 7 метрів неонових трубок близько 100 Вт. Усе встаткування для неонового підсвічування спеціально розроблене для інтер’єрного використання. Неонове підсвічування не створює шумових ефектів під час своєї роботи, лампи не мигають і не нагріваються.
Музично-гімнастичний зал:
Розрахунок штучного освітлення:
Е = 300 лк
S = 100 м. кв.
H = 2,9 м
Wy = 17,4 (за таблицею № 1 методичних вказівок)
Wo = Wy x S = 17,4 x 100 = 1740 Вт.
W = 175 Вт.
N = Wo : W = 1740 : 175 = 10 шт.
M = N : n = 10 : 3= 3 шт.
Зважаючи на те, що є точкові світильники у гімнастичній зоні та над диванчиками мають допоміжну функцію лампи в них можуть бути по 10 Вт., а в інших [www.nіkrum.ru] 9-ти світильниках по 3 лампи потужністю 50 Вт.
Галогенові лампи
Приведемо основні переваги галогенних ламп у порівнянні зі звичайними лампами накалювання: -більш висока світлова віддача – у деяких випадках вона доведена до 25 лм/Вт, що в 2 рази вище, чим у ламп накалювання; -більша довговічність – їх термін служби в 2– 4 рази вище; -менші розміри – у низьковольтних галогенних ламп (12 В, 100 Вт) діаметр колби в 5 раз менше, ныж у ламп накалювання тієї ж потужності; -більш багатий спектр випромінювання – у галогенних ламп світло більш "біле"; -регулювання світлового потоку, причому при зниженні напруги світловий потік зберігає достатню "білизну".
ТДЧ
Роль дитячого садка у вихованні та освіті дитини
Зараз ми можемо говорити про те, в дитячих садках провели зміни вікової структури контингенту. У зв’язку цим можна говорити про тенденцію, що намічаються зі збільшенням спеціалізацією дошкільних закладів на виховання дітей старшого дошкільного віку. Одним з можливих наслідків цієї тенденції все більша спеціалізація системи дошкільного виховання і по своїй меті , й по своєму змісту, й по методам роботи на підготовку дітей до школи. І все ж така спеціалізація доволі ризикована, тому що на другий план відходять ключові психологічно педагогічні аспекти вікового розвитку, наприклад, повноцінне засвоєння ігрової діяльності.
Головним доказом ефективності дитячого садка є вступ дитини до школи. Адже тепер умови шкіл з приймання першокласників дещо змінилися, а програми освіти в дитячому садку залишаються поки що на рівні нижче шкільних.
Наскільки добре вихователі підготовлять дитину в дитячому садку до школи залежить його майбутнє. Чи зможуть вони розвити здібності дитини, прищепити йому інтерес до учбової діяльності так, щоб у дитини було бажання навчатися.
В цілому можна зробити висновок, що знаходження дитини в дитячому садку позитивно позначається на його розвитку, і що дитячий садок є найприйнятнішою середою для отримання знань та умінь.
Принципи організації предметного середовища для дітей
Вирізняючи три репрезентативні системи сприйняття аудиальну, візуальну та кінестетичну, двом останнім віддаємо домінуючу роль. Будь-яка інформація, що переходить до нас з навколишнього світу, «пакується» нашим апаратом сприйняття, тобто органами відчуттів, в зорові образи, звуки та відчуття. Фактично, так кодується для нас реальність. Після чого вся інформація, «розфасована» на ці три потоки даних, поступає в нейронні мережі нашого мозку. І далі на цьому інформаційному «паливі» працюють вже інші наші метапрограми, а також свідомість та підсвідомість в цілому.
Більшість фахівців, що займаються проблемами дитячого встаткування, вважають, що діти повинні мати своє власне середовище, що відрізняється від предметного середовища дорослих. Це підтверджується дослідженнями в області психології дітей, які показують, що діти прагнуть до активної взаємодії зі своїм оточенням, воліють будувати власний світ, а не одержувати його готовим.
Деякі прихильники цього напрямку не рідко фетишизують дитячу діяльність, вільно або мимоволі перебільшуючи самостійність дітей і їх здатність до оцінки ситуацій і прийняттю рішень. Вони шукають у дитячій творчості готові рішення, наділяючи дітей здатностями вільних творців, далеких умовностям і проникаючих у сутність складних явищ.
Таку точку зору, яка єдиним критерієм формування предметного середовища для дітей уважає «волю самовираження», інші фахівці вважають неправильною. Вони виходять із того, що дітям властиве бажання мати все « як сьогодення» і звідси – посилене наслідування дорослим.
У сприйнятті предметного середовища в дітей дошкільного віку «більше реакцій іде від кольору, а не від форми». Психологи виявили, що діти мають свій світ фарб і почуття кольору, протилежне загальноприйнятій думці, згідно з яким батьки й вихователі воліють оточувати дітей гамою бляклих приглушених і подавлених тонів. Почуття кольору в дітей цілком розвинене вже в дуже ранньому віці, вони в стані відрізняти відтінки квітів. Але маленькі діти віддають перевагу яскравим насиченим кольорам, особливо червоному. На жаль ніхто не опікується про задоволення цих бажань маленьких споживачів. Їхні перші іграшки й одяг пофарбований у пастельні бляклі тони, хоча вони самі віддали б перевагу одержати яскраве брязкальце й одягти червоний, а не рожевий носок. На жаль учені не можуть установити який певний колір від народження віддають перевагу діти.
Таким чином, при розробці окремих предметів і предметного середовища для дітей повинні враховуватися наступні вимоги. Необхідно вже на стадії проектування мати уявлення про характер майбутнього предметного середовища; промислові вироби разом з архітектурою повинні формувати цілісне предметне середовище. Це середовище повинне бути пропорційний до дитині, тобто повинне відповідати рівню його фізичного й психологічного розвитку. У всім комплексі й окремих його частинах повинні враховуватися особливості фізичного розвитку, виховання й навчання дитини.
При проектуванні для дітей також повинні враховуватися сучасні вимоги художнього конструювання: уніфікація, мобільність, модульність, використання новітніх матеріалів, оптимальність конструктивних рішень. Особлива увага повинна приділятися при цьому колірному рішенню й питанням формоутворення.
Меблі й великогабаритна іграшка
Різні іграшки, ігри, інструменти, функціональне устаткування, що представляють собою предметне оточення дитини, здійснюють зв'язок дитини із середовищем і є елементами цього середовища.
Традиційні форми речей не завжди відповідають вимогам, пред'явленими фізіологами до дитячого устаткування. Японським фахівцем були проведені дослідження устаткування дитячих установ, у результаті виявилося, що дитячий стілець, наприклад, є зменшеною копією дорослого. Такий стілець не враховує особливості будови дитячого хребта, адже в дітей до 3-х років хребет практично без вигинів, а остаточно формується тільки до 14-ти років.
У конструюванні меблів для дітей особливо важлива вимога до пристосування до швидкого росту дітей і зміні з віком їх потреб і інтересів. Дитячі меблі повинні рости й змінюватися разом з дітьми. Віковими особливостями дитини визначається як кількість предметів, необхідних для устаткування приміщень, так і їх номенклатура.
Один з основних принципів проектування дитячих меблів – рухливість і гнучкість конструктивних систем. Набори меблів для дітей являють собою, як правило, комплекти уніфікованих елементів, з яких можуть бути залишені різні композиції як в об’ємі, так і на площині. Ця особливість найбільш вдало використовується в корпусних дитячих меблях.
Характерні риси, що відрізняють дитячі корпусні меблі від дорослої, - заокруглені кути, відсутність виступаючої фурнітури, велика кількість дрібних ємностей, а також обробка, що дозволяє робити вологе прибирання.
Збірно-розбірні меблі, задовольняючи потребу в самостійному перетворенні світу, перетворюється в меблі-конструктор і перестає бути власне меблями в традиційному змісті цього слова. Коли меблі виступає в ролі конструктора, головним завданням роботи над художньо-конструкторським рішенням стає вузол з'єднання й кріплення. Вдале з'єднання цих вузлів стає, як би, ізюминкою проекту, несе декоративне навантаження й, залучаючи увагу дитини, стимулює потребу в збиранні й розібранні.
Дитячі меблі перебувають в експлуатації обмежену кількість часу – кілька років, а меблі для дошкільників і того менше. Ця здатність дитячих меблів змушує звертатися до різних конструктивних матеріалів, іноді зовсім несподіваних. Для виготовлення дитячих меблів часто застосовуються: картон, полімерні матеріали та ін.
У розвитку проектування дитячих меблів можна виділити два основні напрямки: меблі-конструктор і меблі-іграшка.
Гігієнічні вимоги до якості та безпеки іграшок та ігор (фізико-гігієнічні показники)
1. Ігри не повинні мати тріщин, задирок, сколів. Нефункціональні гострі пружини, крайки, ребра та кути повинні бути притуплені.
2. Гострі кінці кріпильних деталей, використаних при виробництві ігор, повинні бути закриті. Цвяхи, шурупи, крім декоративних, повинні бути у рівень або утоплені.
3. Деталі, які використовуються для з'єднання частин м'якої іграшки, не повинні мати гострих країв та виступів. Спіральні пружини повинні бути захищені, якщо відстань між двома послідовними витками (в неробочому стані) більше 3,0 мм або може стати рівним чи більше 3,0 мм при дії на пружину сили 40,0 Н.
4. Деталі ігор для дітей до 3-х років, виготовлені із металу, дерева або інших твердих матеріалів, повинні бути закріплені таким чином, щоб вони не могли бути роз'єднані або розірвані.
5. Ігри, які складаються з двох та більше частин, з'єднаних за допомогою петельок та мають проміжок між краями деталей, повинні бути виготовлені таким чином, щоб проміжок був менше 5,0 мм або більше 12 мм в залежності від кута відкриття петельки.
Відстань між колесами та корпусом іграшки, який являється несучим та може витримати масу дитини, повинен бути менше 5,0 мм або більше 12,0 мм.
6. Збірно-розбірні ігри для дітей до 3-х років (піраміди, набори кілець, кульки на стержнях і т.п.) не повинні мати деталей діаметром менше 30,0 мм.
7. Міцність кріплення деталей ігор типу брязкалець повинна витримувати навантаження не менше 25,0 Н.
8. Наповнювачі для брязкалець повинні мати діаметр не менше 5,0 мм.
9. Шнурки для ігор на колесах або роликах повинні бути товщиною не менше 2,0 мм та мати на кінці ручку у вигляді циліндру і т.п.
10. Надувні ігри, великогабаритні (розміром більше 350,0 мм), призначені для гри на воді, повинні бути:
- виготовлені із плівок (гумових, латексних, полімерних) товщиною не менше 0,25 мм;
- мати не менше двох ізольованих камер;
- мати ширину зварного шва не менше 1,5 мм;
- зварний шов та фіксована пробка на клапані ігор повинні витримувати навантаження не менше 300,0 Н.
10.1 Надувні ігри малогабаритні повинні мати клапан з міцно фіксованою щільно литою пробкою, здатною витримати навантаження 50,0 Н.
11. Механізм керування великогабаритними іграми повинен бути безпечним при експлуатації та відповідати зросту і віку дітей.
12. Мікроелектродвигуни в іграх повинні мати напругу - для дітей віком до 7 років - 12,0 В, а старше 7 років - 18,0 В.
Не дозволяється використання автотрансформаторів.
13. В калейдоскопах світлорозсіювальне скло повинно мати коефіцієнт світлопропускання - 0,5.
13.1. Конструкція калейдоскопів повинна виключати доступ дітей до наповнювача. Скло або шматочки пластмаси повинні мати яскраве забарвлення.
14. Пофарбовані дерев'яні ігри повинні бути покритті безкольоровим лаком, який дозволений МОЗ України.
15. Ігри, що імітують холодну зброю (шпага, ніж і т.п.), не повинні мати гострих кінців та різальних кромок.
Державні будівельні норми України
Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів(ДБН В.2.2-4-97)
Державні будівельні норми «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів» поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків дошкільних закладів загального типу (дитячих ясел, садків, ясел-садків), комплексів дошкільних закладів, будинків дитини і дитячих будинків для дошкільників, а також приміщень для груп короткочасного перебування дітей, що входять до складу будинків іншого призначення.
Ці норми обов'язкові для організацій та підприємств, які здійснюють проектну, будівельну та інвестиційну діяльність на території України, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.
При проектуванні дитячих дошкільних закладів поряд з положеннями цих норм слід також керуватися вимогами інших діючих нормативно-інструктивних документів. Список основних нормативних документів, на які є відповідні посилання в цих нормах, наведений у додатку 7.
1 Загальні положення
1.1 До дошкільних закладів загального типу можуть входити групи з різним режимом роботи: денні, цілодобові, скороченого перебування, а також оздоровчі (реабілітаційні) для ослаблених, часто воріючих дітей, логопедичні тощо.
1.2 Розрахункова кількість дітей у вікових групах дошкільних акладів та групах короткочасного перебування дітей дошкільного віку приймається згідно з обов'язковим додатком 1. Кількість і співвідношення вікових груп слід приймати за завданням на проектування.
1.3 Місткість дошкільних закладів загального типу не повинна превищувати 280 місць (14 груп), будинків дитини і дошкільних дитячих будинків - не більше ніж 200 місць. Місткість та організаційна структура комплексів дошкільних закладів має визначатися завданням на проектування за узгодженням з рганами освіти та охорони здоров'я. Кількість місць у кожному будинку (корпусі) з приміщеннями дитячих групових осередків не повинна перевищувати 280.
1.4 Дошкільні заклади загального типу місткістю до 160 місць озволяється об'єднувати з початковими або основними школами, а в елищах міського типу і сільській місцевості при місткості до 120 місць - з квартирою для обслуговуючого персоналу.
1.5 На літній період допускається збільшення кількості місць у дошкільних закладах за рахунок будівництва літніх павільйонів. Для закладів на 60 і менше дітей кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати кількість місць в основному будинку. Для закладів більшої місткості загальна кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати 50% місткості основного будинку і бути не більше 100. Літні павільйони повинні проектуватися неопалюваними місткістю на 1-2 групи (до 40 місць). Склад і площі приміщень харчоблоку і пральні слід визначати з розрахунку максимальної кількості місць у дошкільному закладі на літній період.
1.6 Приміщення для груп короткочасного (до 3 годин) перебування дітей дошкільного віку дозволяється передбачати у перших поверхах житлових будинків та громадських центрів житлових утворень. Кількість груп має визначатися згідно з місцевими умовами і узгоджуватися з органами охорони здоров'я та освіти.
1.7 Будинки дошкільних закладів слід проектувати із матеріалів, які дозволені для будівництва дитячих закладів Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України).
3. Об’ємно-планувальне рішення
3.1 Дошкільні заклади слід розміщувати, як правило, в будинках, що стоять окремо. Найбільшу кількість поверхів будинків слід приймати в залежності від кількості місць і ступеня вогнестійкості, вказаних у таблиці 1.
Комплекси дошкільних закладів, які (формуються з розташованих окремо, або із зблокованих корпусів, повинні бути не нижче ІІ ступеня вогнестійкості. Місткість корпусів з приміщеннями дитячих групових осередків дозволяється приймати не більше наведеної у таблиці 1.
Таблиця 1
Кількість місць | Ступінь вогнестійкості не менше | Кількість поверхів |
До 50 | ІV, V, ІІІ | 1 |
До 100 | ІІІ | 1 |
До 150 | ІІІ | 2 |
До 280 | ІІ | 2, 3 (див.п.3.3) |
3.2 Опалювані переходи між корпусами, а також веранди, прибудовані навіси, тераси, галереї слід проектувати того самого ступеня вогнестійкості, що і основні будинки. Допускається приймати вогнестійкість прибудованих до будинків навісів і веранд на один ступінь нижче, ніж вогнестійкість основного будинку за умови відокремлення їх протипожежними стінами 1 типу.
3.3 Триповерхові будинки дошкільних закладів дозволяється проектувати у найзначніших, значних та великих містах несейсмічних районів з щільністю населення забудови понад 400 люд/га за умови додержання спеціальних протипожежних заходів, а також в інших поселеннях на ділянках, що мають складний рельєф, за умови влаштування безпосередніх виходів з 1-го та 2-го поверхів на рівень планувальної відмітки землі. Триповерхові будинки повинні бути не нижче ІІ ступеня вогнестійкості незалежно від кількості місць і проектуватися згідно з пунктами 3.6, 3.12, 3.22 даних норм.
3.4 При розміщенні дошкільного закладу в одному будинку зі школою ступінь вогнестійкості слід приймати відповідно до таблиці 1 за загальною кількістю місць, а при влаштуванні протипожежної стіни 1-го типу між дошкільним закладом і школою - за кількістю місць у кожній частині будинку окремо.
3.5 Допускається прибудова дошкільних закладів загального типу не нижче ІІ ступеня вогнестійкості місткістю до 160 місць до глухих торців житлових будинків І-ІІ ступеня вогнестійкості, а також розміщення в нижніх поверхах житлових будинків кабінету завідуючого, методкабінету, гардеробу і туалетів персоналу вбудовано-прибудованих закладів загального типу місткістю до 120 місць того самого ступеня вогнестійкості. При цьому приміщення дошкільних закладів повинні бути відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу, мати виходи назовні, відокремлені від входів до житлових будинків.
3.6 Висота надземних поверхів будинків дитячих дошкільних закладів від підлоги до підлоги наступного поверху повинна прийматися не менше 3,3 м. У надземних поверхах слід розміщувати приміщення дитячих груп, зали для музичних і фізкультурних занять, медичні приміщення, кухню. На третьому поверсі допускається розташовувати приміщення для старших груп, зали, ігротеку-комп'ютерний клас, кабінет завідуючого, методкабінет, кімнату завгоспа, комори; в цокольному поверсі - службово-побутові приміщення, крім кабінету завідуючого та методичного кабінету, а також пральню, охолоджувальні камери та комори; в підвальному поверсі - охолоджувальні камери, овочесховище, комори (за винятком комори сухих продуктів), столярно-слюсарну майстерню. У будинках дошкільних закладів, що розміщуються на радононебезпечних ділянках, рекомендується на першому поверсі розташовувати приміщення з обмеженим перебуванням дітей (службово-побутові, медичні, харчоблок, пральню тощо) і посилювати герметизацію перекриттів над підвалом. Висоту підвального поверху та технічного підпілля слід приймати за нормами проектування громадських будинків та споруд (додаток 7, п.2).
3.7 Об'ємно-планувальне рішення будинків дошкільних закладів для будівництва у ІІв, ІІІб та ІІІв кліматичних зонах необхідно приймати, як правило, централізованим або блоковим. Будинки, які розміщуються у степових районах цих зон, можуть мати замкнуті або напівзамкнуті конфігурації та дахи, що вентилюються. Для будівництва на територіях, які розташовані над гірничими виробками, на просадних грунтах і зонах з сейсмічністю 7 балів і вище повинні прийматися блокові рішення, які забезпечують розрізку будинку деформаційними швами на відсіки. У ІІІб, ІUв кліматичних зонах на територіях з уклоном рельєфу більше 35% допускаються ярусні та галерейні рішення. Влаштування неопалюваних переходів між блоками не допускається.
3.8 У будинках дошкільних закладів слід передбачати зовнішні входи до приміщень для дітей, а також центральний (службовий) вхід у будинок. Центральний вхід допускається об'єднувати із входом до приміщень для дітей дошкільного віку. Зовнішні входи до приміщень для дітей ясельного віку повинні бути, як правило, самостійними. Загальні входи допускається проектувати з розрахунку не більше ніж на 2 ясельні або 4 дошкільні групи в дошкільних закладах загального типу, не більше ніж на 4 ясельні групи в будинках дитини та не більше ніж на 6 груп в дошкільних дитячих будинках. При зовнішніх входах допускається проектувати хол-вестибюль на 2-4 групи із розрахунку 6 м2 на кожну, а на одну групу - шлюз площею не менше 4 м . При холах-вестибюлях і шлюзах дозволяється передбачати дитячі туалети із розрахунку один унітаз і один умивальник на 2-4 групи.
3.9 Зовнішній вхід до вестибюлю, холу або коридору будинків дошкільних закладів слід проектувати з вхідним тамбуром. Зовнішні входи, які ведуть безпосередньо до приміщень дитячих групових осередків, слід проектувати з одним тамбуром для ІUв кліматичної зони та з двома тамбурами в решті кліматичних зон.
3.10 Шляхами евакуації є коридори, сходові клітки, веранди. Допускається також використовувати переходи по плоскій експлуатованій покрівлі, що ведуть до сходових кліток. Ширина коридорів, евакуаційних проходів повинна бути не менше 1,4 м. Шляхи евакуації мають відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним у нормах проектування громадських будинків та споруд (додаток 7, п.2) і діючих протипожежних нормах. При розміщенні дошкільного закладу в одному будинку зі школою або квартирою персоналу (див. п. 1.6) приміщення дошкільного закладу повинні мати відокремлені виходи назовні, а шляхи евакуації з приміщень іншого призначення не повинні проходити через приміщення дошкільного закладу. Внутрішні стіни та перегородки (у тому числі з світлопрозорих матеріалів), що розділяють шляхи евакуації, слід передбачати з негорючих матеріалів, які мають межу вогнестійкості не менше 0,75 години.
3.11 3 кожного поверху будинків дошкільних закладів, а також з кожного дитячого осередку повинно бути передбачено не менше двох розосереджених виходів. Як другий евакуаційний вихід з другого поверху будинки дошкільних закладів ІІ ступеня вогнестійкості допускається використовувати зовнішні відкриті металеві сходи з уклоном не більше 45 град. Ширина маршів зовнішніх відкритих сходів і дверей на їх площадки має бути розрахована на число осіб, які евакуюються, але не менше 0,8 м, а ширина суцільних проступів їх сходинок - не менше 0,2 м.
3.12 Триповерхові будинки дошкільних закладів повинні мати не менше двох внутрішніх сходів, що розміщуються в сходових клітках 1-го типу з шириною маршів не менше ніж 1,2 м. Сходові клітки, що використовуються для евакуації, слід проектувати згідно з нормами по проектуванню громадських будинків та споруд і протипожежними нормами (додаток 7, п.п. 2 і 4).
3.13 На шляхах евакуації опорядження стін і стелі, покриття підлог в сходових клітках і холах-вестибюлях повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Для утеплення стін будинків дошкільних закладів слід використовувати неорганічні матеріали.
3.14 Поручні та огорожа у будинках дошкільних закладів мають відповідати таким вимогам: висота огорожі сходів, якими користуються діти, повина бути не менше 1,3 м; вертикальні елементи в огорожі повинні мати просвіт не більше ніж 0,1 м, горизонтальне членування не допускається ; - поручні для дорослих повинні розташовуватись па висоті 0,85 м, а для дітей - біля стін або на огорожі сходів - на висоті 0,5 м; висота огорожі ганків, що розміщені на рівні 0,45 м і більше від землі, повинна бути не менше 0,8 м; на засклених дверях з двох боків повинні передбачатися захисні грати на висоту не менше 1,2 м. Встановлювати грати на вікнах приміщень, де знаходяться діти, не допускається.
3.15 Орієнтацію вікон приміщень по сторонах горизонту слід приймати за таблицею 2.
Таблиця 2
Найменування приміщень | Орієнтація вікон приміщень | |||
північніше 48 пн.ш. | 45-48 пн.ш. | |||
Опт. | Допустим. | Опт. | Допустим. | |
Ігрова | Пд. | 65-295 | Пд. | 85-275о |
Спальня | Сх. | Будь-яка | Сх. | Будь-яка |
Зали, палати, ігротека,кімната ручної праці | Пд. | Будь-яка | Пд. | Будь-яка |
Кухня, заготівельний цех | Пн. | Будь-яка | Пн. | Крім170-230 |
Медкабінети | Сх. | Будь-яка | Сх. | Будь-яка |
Комп'ютерний клас | Пн. | 95-265 | Пн. | 115-245 |
Зал басейну | Пд. | Будь-яка | Пд. | Будь-яка |
3.16 Природне освітлення приміщень і коридорів дошкільних закладів слід проектувати відповідно до діючих норм (додаток 7, п.6) і передбачати переважно пряме бічне освітлення.
Освітлення другим (непрямим) світлом допускається для приміщень персоналу (гардеробної), мийної кухонного посуду, роздягальнях при басейні. Для освітлення другим світлом слід використовувати перегородки із склоблоків, фрамуги та засклені двері суміжних приміщень, які мають пряме бічне освітлення.
Допускається не передбачати природного освітлення в буфетних, коморах (включаючи комору чистої білизни при наявності у будинку кастелянської), а також душових при ізоляторі та басейні, туалетах персоналу та технічних приміщеннях.
3.17 Для обмеження перегріву приміщень необхідно передбачати стаціонарні або такі, що трансформуються, сонцезахисні пристрої на вікнах ігрових, спалень, залів для музичних та фізкультурних занять, палат ізолятора, залу кухні, заготівельного цеху і пральні при орієнтації вікон на сектор горизонту 130 град. - 275 град для районів, які розташовані північніше 48 град. пн.ш., і на сектор горизонту 90 град. - 200 град. для районів 45 град. - 48 град. пн.ш.
Сонцезахисні пристрої на вікнах повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і не перешкоджати евакуації дітей і персоналу з будинку.
3.18 Структуру будинків дошкільних закладів слід створювати на основі функціонально об'єднаних груп приміщень: дитячих осередків; приміщень для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор; медичних; службово-побутових приміщень; харчоблоку; пральні.
Приміщення дитячих груп
3.19 Кожна вікова група дітей в дошкільних закладах загального типу повинна розміщуватись у приміщеннях групового осередку, у будинках дитини і дошкільних дитячих будинках - у приміщеннях житлового осередку. Груповий (житловий) осередок, призначений для дітей даного віку, має бути ізольований від решти дитячих осередків і повинен мати зручні зв'язки з функціональними групами інших приміщень.
В дошкільних закладах загального типу допускається використання групових осередків універсального типу: для дітей ясельного або дошкільного віку.
3.20 Групові осередки для дітей ясельного віку, як правило, повинні розташовуватись на першому поверсі у безпосередньому зв'язку з земельною ділянкою. У будинках дитини житлові осередки для дітей старших одного року допускається розміщувати на другому поверсі.
Під дитячими осередками забороняється розміщувати комори, столярно-слюсарну майстерню, майстерні з ремонту взуття та одягу, а також приміщення, у яких є джерела шуму та вібрацій.
3.21 Евакуація людей із дитячого групового або житлового осередку через приміщення іншого забороняється. Другий (евакуаційний) вихід із приміщень групового осередку дошкільних закладів загального типу, житлового осередку будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід передбачати із ігрової; допускається - із спальні.
Евакуаційний вихід повинен проектуватися з відчиненням назовні, ширина дверей приймається за розрахунком, але не менше 0,8 м.
3.22 У триповерхових будинках з кожного групового або житлового осередку, розміщеного на другому та третьому поверхах, повинні бути запроектовані розосереджені виходи на дві сходові клітки 1-го типу. Коридори, що сполучають сходові клітки, слід розділяти протипожежними дверима 2-го типу за умови забезпечення виходу із кожного дитячого осередку в різні відсіки коридору. Вхідні двері дитячих осередків повинні бути обладнані ущільненням притворів.
3.23 Місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору або холу, має бути розрахована не більше ніж на 80 чоловік. Відстань по коридору від виходу з дитячого осередку до виходу назовні або у сходову клітку необхідно визначати за таблицею 3, приймаючи щільність людського потоку при евакуації понад 5 чол/м2.
Таблиця З
Розташування виходу із дитячого осередку | Ступінь вогнестійкості будівель | Відстань до виходу назовні або на сходи, м |
Між сходовими клітками або зовнішніми виходами | ІІ-ІІІ | 20 |
ІІІб, ІV | 15 | |
ІІІа, V | 10 | |
Вихід у тупиковий коридор або хол | ІІ-ІІІ | 10 |
ІІІб, ІV | 7 | |
ІІІа, V | 5 |
3.24 У приміщення групи короткочасного перебування дітей (див. п. 1.6) слід передбачати відокремлений вхід та самостійний евакуаційний вихід. При розміщенні приміщень груп у громадських будинках допускається передбачати входи із вестибюлів або загальних коридорів.
3.25 Мінімальний склад приміщень для груп короткочасного перебування дітей має включати: роздягальню, ігрову, туалетну, гардеробну з туалетом та душовою для персоналу, підсобне приміщення із розрахунку не менше 5,5 м загальної площі на одне місце.
3.26 Групові осередки дошкільних закладів загального типу повинні складатися з роздягальні, ігрової, спальні, туалетної, буфетної. Склад та площі приміщень дитячих осередків, які проектуються у сільських дошкільних закладах для змішаних ясельно-дошкільних груп, приймаються як для дошкільних груп.
Для житлових осередків будинків дитини додатково передбачається кімната вихователя (відпочинку персоналу), приміщення для сушіння одягу, кімната для зберігання особистих сезонних речей, комора, ванно-душове приміщення.
У дитячих житлових осередках дошкільних дитячих будинків, крім того, передбачається приміщення для приймання їжі (їдальня).
У літніх павільйонах для кожної групи дітей потрібно передбачати роздягальню, ігрову, спальню, туалетну, буфетну та комору.
3.27 Площі приміщень дитячих осередків дошкільних закладів загального типу, будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід приймати не меншими ніж наведені у таблиці 4.
Таблиця 4
Найменування приміщень | Одиниця виміру | Дошкільні заклади загального типу | Будинки дитини | Дитячі будинки | |
ясельні групи | дошкільні групи | ясельні групи | дошкільні групи | ||
Роздягальня | М.кв. на 1 місце | 1,2 | 0,9 | 1,4 | 1,2 |
Ігрова | М.кв. на 1 місце | 3,3 | 2,5 | 3,6 | 3,3 |
Їдальня | М.кв. на 1 місце | 1,8 | 1,8 | 1,8 | 1,8 |
Спальня | М.кв. на 1 місце | 2,4 | 2,5 | 2,4 | 2,4 |
Веранда | М.кв. на 1 місце | - | - | 2,4 | - |
Туалетна | М.кв. на 1 місце | 1,1 | 1,0 | 1,2 | 0,9 |
Ванно-душова | М.кв. на 1 місце | - | - | - | 0,5 |
Буфетна | М.кв. на 1 місце | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 5,0 |
Комора | М.кв. на 1 місце | - | - | 6,0 | 6,0 |
Кімнатаперсоналу | М.кв. на 1 місце | - | - | 9,0 | 9,0 |
Приміщення: сушіння одягу | М.кв. на 1 місце | - | - | 4,0 | 4,0 |
зберігання колясок | М.кв. на 1 місце | - | - | 6,0 | 6,0 |
зберігання сезонних речей | М.кв. на 1 місце | - | - | 4,0 | 4,0 |
3.28 Приміщення роздягальні в дошкільних закладах загального типу обладнується персональними шафами для зберігання і сушіння одягу та взуття дітей (див. п.4.10). Для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків суміжно з роздягальнями передбачаються приміщення для сушіння верхнього одягу та взуття, забезпечені гарячою водою та обладнані витяжною вентиляцією, а також комори для зберігання колясок, санчат та іншого інвентаря.
3.29 Приміщення ігрової повинно бути придатним для внутрішнього перепланування та просторового виділення функціональних зон. Ігрова кімната для змішаної ясельно-дошкільної групи може бути розділена на зони заскленою перегородкою (з межею вогнестійкості 0,25 год.) заввишки 1,8-2,0 м.
3.30 У групових осередках для дітей дошкільного віку дитячих закладів загального типу допускається об'єднання ігрової та спальні в єдиний простір за допомогою розсувної перегородки з межею вогнестійкості 0.6 години.
3.31 Розміщувати ігрову слід з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Допускається влаштовувати провітрювання ігрових через спальні.
3.32 Вікна ігрових не допускається розташовувати над вікнами кухні, пральні, плавального басейну. Не менше 50% вікон ігрових повинні обладнуватися верхніми фрамугами із щитками та важільними пристроями. Підвіконня слід встановлювати на висоті 0,6 м від рівня підлоги.
3.33 Спальні повинні розміщуватись, як правило, суміжно з ігровими кімнатами і мають бути обладнані шафами для зберігання запасу чистої білизни та спальних речей. В будинках дитини та дошкільних дитячих будинках слід проектувати декілька спалень не більше ніж на 10 місць кожну.
3.34 Скорочення площі спалень при реконструкції будинків дошкільних закладів загального типу допускається не більше ніж до 2,1 м /місце. Якщо в дитячому осередку передбачається декілька спальних приміщень, то допускається збільшення норми площі до 2,7 м/місце.
3.35 Їдальня - окреме приміщення для приймання їжі передбачається у складі житлового осередку дошкільних дитячих будинків, їдальня не може бути прохідною, повинна мати окремий вхід і розміщуватись суміжно з буфетною.
3.36 Туалетні в дитячих осередках слід проектувати як єдине приміщення з природним освітленням, яке складається із зон вбиральні та умивальної. Ванно-душову для дитячих будинків необхідно виділяти вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення. Для старшої та підготовчої груп слід передбачати відокремлені вбиральні для хлопчиків та дівчаток. У зоні вбиральні повинні розміщуватись в кабінах розміром 0,75 х 0,80 м дитячі унітази і в окремій кабіні - унітаз для дорослих. Екрани-перегородки між кабінами слід виконувати з негорючих матеріалів, а їх висота повинна бути 1,2 м (від підлоги). Злив (відуар) і дитячі унітази для старшої ясельної групи можуть встановлюватись без кабін. В зоні умивальної слід передбачати умивальники для дітей та дорослих, рушникосушильник, а в туалетних без ванни - душовий піддон, який повинен мати підходи з трьох боків. У ванно-душовій встановлюються душові піддони, ванна зі змішувачем, ногомийка (ванночка для миття ніг).и Для дитячих групових осередків універсального типу слід передбачати встановлення обладнання що забезпечує функціонування туалетної для дітей як ясельного, так і дошкільного віку.
3.37 Підлога у приміщеннях дитячих осередків повинна бути з матеріалів, дозволених для використання МОЗ України, і має бути вологостійкою. Підлога в роздягальнях, ігрових і спальнях повинна мати утеплену основу. Для підлоги в туалетних і ванно-душових слід використовувати керамічні плитки.
3.38 Стіни приміщень дитячих осередків повинні бути гладенькими, вологостійкими, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла повинен бути 50 - 70%. Стіни в туалетній, ванно-душовій, буфетній слід облицьовувати глазурованною плиткою на висоту не менше 1,5 м. Опорядження стін решти приміщень дитячих осередків у будинках ІІ, ІІІ, ІІІ, ІІІб ступенів вогнестійкості повинно виконуватись із негорючих матеріалів. Приміщення для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор
3.39 Кількість залів для музичних та фізкультурних занять у дошкільних закладах повинна визначатися завданням на проектування, але бути не меншою одного універсального залу в закладі з двома дошкільними або старшими ясельними групами та не меншою двох залів (музичного та фізкультурного), коли старших ясельних і дошкільних груп 8 і більше. При кожному залі необхідно передбачати комори по 6 м .
3.40 Зали не повинні бути прохідними. При наявності у будинку окремих залів для музичних та фізкультурних занять допускається об'єднувати їх за допомогою розсувної перегородки, що забезпечує нормативну звукоізоляцію.
3.41 Площа залів розраховується на проведення навчальних занять одночасно з однією групою. Площа залу для музичних занять у дошкільних закладах загального типу приймається із розрахунку не менше ніж 3,7 м.кв. на одне місце в дошкільній групі, залу для фізкультурних занять і універсального залу - не менше 5 м.кв.. У закладах на 2 групи, а також при реконструкції будинків площу універсального залу допускається приймати 4 м.кв. на місце в дошкільній групі. У будинках дитини та дошкільних дитячих будинках площу залів слід приймти не меншою 5 м.кв. на місце в ясельній або дошкільній групі.
3.42 Приміщення ігротеки у будинках місткістю 90 і більше місць, а також кімнату занять з технічними засобами навчання (ТЗН) або комп'ютерний клас у будинках понад 160 місць для дошкільних закладів загального типу та дошкільних дитячих будинків допускається передбачати площею не менше 50 м.кв. кожне. Кімнату для ручної праці (образотворчого мистецтва) площею не менше 42 м.кв. і логопедичний кабінет площею не менше 12 м.кв. допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю 90 і більше місць, а також у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць. Приміщення для індивідуальних музичних занять площею не менше 9 м.кв. допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю понад 90 місць.
3.43 Криті плавальні басейни для дошкільників слід проектувати з розрахунку одночасної пропускної спроможності: 2-4 дитини - для будинків дитини; 10 дітей (1 підгрупа) - у складі дошкільного закладу загального типу, дошкільного дитячого будинку; 20 дітей (2 підгрупи по 10 дітей) і більше - для групи дошкільних закладів, у складі комплексу дошкільних закладів або кооперованої будівлі «ясла-садок - початкова школа».
3.44 До складу приміщень басейну повинні включатися: зал з ванною, дві роздягальні для хлопчиків і дівчаток з туалетами та душовими, кімната тренера, кімната медсестри, лабораторія аналізу води, вузол керування та інші технічні приміщення для обслуговування басейну, комора інвентаря. При розміщенні додаткової ванни для дітей ясельного віку слід передбачити окреме приміщення роздягальні.
3.45 У басейнах, що стоять окремо і мають одночасну пропускну спроможність 20 дітей і більше, крім приміщень, вказаних у п. 3.44, необхідно додатково передбачити вестибюль з гардеробом площею 36 м.кв. кабінет завідуючого - 9 м.кв., кімнату відпочинку - 50 м.кв. В залі басейну повинна бути передбачена зона розминки площею не менше 24 м.кв. У басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей допускається проектування окремого приміщення для розминки площею не менше 36 м.кв., а у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей і більше - приміщення площею не менше 60 м.кв. з коморою інвентаря 6 м.кв.
3.46 Басейн з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей повинен обладнуватись ванною розміром 10-12,5 х 6 м, а пропускною спроможністю 10 дітей - ванною не менше 7 х 3 м. Ванна розміром З х 2 м розрахована на заняття з 2-4 дітьми ясельного віку і може використовуватись як додаткова для басейнів більшого розміру. Глибина ванни басейну повинна забезпечувати нормальне проведення занять при зміні рівня води з 0,6 м до 0,8 м від дна. По периметру ванни слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 0,75 м і 1,5 м з боку виходу із душових, а також борт заввишки 0,15 м над підлогою і завширшки 0,3 м. Уклон дна ванни в бік випуску води має бути не менше 1%.
3.47 Площу роздягальні слід приймати із розрахунку не менше 1,2 м на місце при одночасній пропускній спроможності басейну 10 дітей і 1,0 м - при 20. Біля кожної роздягальны слід передбачати душові із розрахунку 1 душова сітка на 3 місця і туалет на 1 унітаз і 1 умивальник. В місцях виходу із душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої води. Розмір ванни душу повинен бути не менше 0,8 м у напрямку проходу, а його глибина - 0,1 м.
3.48 Кімнату медсестри слід проектувати з входом і коридору площею не менше 6 м.кв. у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей і площею не менше 8 м.кв. у басейнах більшого розміру. Лабораторія аналізу води площею не менше 6 м.кв. повинна розміщуватись суміжно з залом басейну. Кімната тренера має проектуватися зі входом із коридору, кабіною для переодягання, туалетом і душем загальною площею не менше 10 м.
3.49 Технічні приміщення для обслуговування басейну повинні мати окремий вихід на господарську зону, їх площі та склад слід приймати за вимогами норм проектування спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд (додаток 7, п.21).
3.50 Підлога у фізкультурному та музичному залах допускається паркетна, у залі басейну, душових та туалетах її слід передбачати з керамічної плитки або мозаїчного бетону, в технічних приміщеннях цементну, в решті - з лінолеуму.
3.51 Опорядження стін у фізкультурному та музичному залах має бути із негорючих матеріалів, вологостійким і забезпечувати можливість прибирання вологим способом. Стіни залу басейну, туалетів і душових басейну слід облицьовувати керамічною глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1,8 м.
Медичні приміщення
3.52 В дошкільних закладах загального типу передбачаються такі медичні приміщення: медична кімната, процедурний і фізіотерапевтичний кабінети, ізолятор.
Медична кімната і процедурний кабінет у будинках без оздоровчих груп місткістю до 100 місць розміщуються в одному приміщенні площею не менше 14 м.кв., у будинках понад 100 місць, а також у будинках з оздоровчими групами вони повинні розміщуватися в різних приміщеннях з відокремленими входами площею не менше 14м.кв. і 8м.кв. відповідно.
Медична кімната проектується суміжно з однією із палат ізолятора. Між ними влаштовується засклений проріз на висоті 1,2 м.
3.53 Фізіотерапевтичний кабінет у дошкільних закладах загального типу місткістю від 70 до 100 місць проектується площею 9 м.кв., місткістю понад 100 до 200 місць - не менше 12 м.кв., в закладах понад 200 місць, а також при наявності оздоровчих груп у дошкільних закладах будь-якої місткості - не менше 18 м.кв.
3.54 Стоматологічний кабінет та фітокімнату площею не менше 8 м.кв. кожні, кабінет лікаря-спеціаліста площею не менше 9 м.кв., а також кабінет лікувальної фізкультури (ЛФК) площею не менше 50 м.кв. допускається передбачати додатково в дошкільних закладах, в складі яких є оздоровчі та цілодобові групи, що охоплюють не менше 30% від загальної кількості дітей.
3.55 Кількість місць в ізоляторі дошкільного закладу загального типу не повинна перевищувати 1,5% проектної місткості будинку. До складу ізолятора включаються: приймальна, палати, туалетна та приміщення для дезинфікуючих засобів. Приймальна, якщо в ізоляторі передбачена одна палата, приймається площею не менше 6 м.кв., якщо передбачено дві палати, - не менше 10 м.кв. У приймальній розміщується мийка посуду, яким користується хворий. Палати слід проектувати непрохідними, розрахованими на одне або два місця, площею не менше 6 м.кв. і 9 м.кв. відповідно. Туалетна приймається площею не менше 4 м.кв., для зберігання та приготування дезинфікуючих засобів виділяється окреме приміщення площею 3 м.кв. Виходи з ізолятора у дитячих закладах загального типу місткістю до 160 місць, які проектуються для ІІв, ІІІб, ІІІв кліматичних зон, допускається суміщати із загальними входами до будівель.
3.60 Підлога та опорядження стін у медичних приміщеннях повинні виконуватись із матеріалів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом. Для підлог у туалетах, душових, ванних слід використовувати керамічну плитку, для облицювання стін на висоту не менше 1,8 м глазуровану.
Службово-побутові приміщення
3.61 В дошкільних закладах загального типу треба передбачати кабінет завідуючого, кімнату завгоспа, методичний кабінет, комору чистої білизни, господарську комору, туалети для персоналу, хол-вестибюль.
3.62 Склад службово-побутових приміщень дитячих будинків та будинків дитини повинен визначатися завданням на проектування в залежності від типу та місткості закладу. Рекомендується передбачати такі групи приміщень: адміністративні, методико-виховні, для зустрічей з родичами, обслуговуючі майстерні (столярну, слюсарну, з ремонту одягу та взуття дітей), складські, побутові (кімната техперсоналу, кастелянська, перукарня, санвузли персоналу), вестибюль з гардеробом.
3.63 Кабінет завідуючого в дошкільних закладах загального типу місткістю до 40 місць об'єднується з кімнатою завгоспа та методичним кабінетом в одному приміщенні площею не менше 12 м.кв., у будинках понад 40 і до 200 місць проектується окремий кабінет завідуючого площею не менше 9 м.кв., а у будинках більшої місткості - не менше 12 м.кв. Окрема кімната для завгоспа передбачається площею не менше 6 м.кв. для будинків місткістю понад 60 місць.
3.64 Методичний кабінет у дошкільних закладах місткістю понад 40 і до 100 місць приймається площею не менше 12 м.кв., понад 100 і до 200 місць - 18 м.кв., понад 200 місць - 24 м.кв. У методичному кабінеті слід передбачати місце для роботи дитячого психолога.
3.65 Господарська комора площею не менше 6 м передбачається у будинках дошкільних закладів загального типу місткістю до 80 місць, у будинках на 90 - 200 місць слід влаштовувати 2 госпкомори площею по 6 м.кв. кожна, а у будинках понад 200 місць - 3 комори загальною площею 24 м.кв.
3.66 Комору чистої білизни в дошкільних закладах загального типу місткістю до 120 місць слід проектувати площею не менше 6 м.кв., місткістю понад 120 місць - площею 10 м.кв. Комору брудної білизни площею до 6 м.кв. допускається проектувати у дитячих закладах на 120 і більше місць. Двері комор повинні бути протипожежними 2-го типу.
3.67 Кімнату кастелянші (кастелянську) площею не менше 6 м.кв. слід передбачати у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць.
3.68 Кімнату технічного персоналу площею не менше 8 м.кв. та столярно-слюсарну майстерню площею не менше 18 м.кв. допускається проектувати у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 120 місць. У будинках місткістю більше 200 місць - кімнату психологічного розвантаження площею не менше 12 м.кв. Хол-вестибюль у будинках місткістю від 90 до 200 місць приймається площею не менше 12 м.кв., понад 200 місць - не менше 18 м.кв. Туалети персоналу слід обладнувати одним унітазом та одним умивальником.
3.69 Підлога та стіни в адміністративних, методико-виховних приміщеннях і майстернях повинні бути вологостійкими і забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла має бути в межах 50-70%.
Харчоблок
3.70 У дошкільних закладах необхідно проектувати харчоблоки, що працюють на сировині. Технологічне обладнання харчоблоків слід приймати на електричному живленні.
Пральня
3.76 Пральня для дошкільних закладів загального типу проектується з двох приміщень: приміщення для прання та сушильно-прасувальної.
4 Інженерне обладнання та вимоги до енергозбереження
Водопостачання і каналізація
4.1 Будинки дошкільних закладів повинні обладнуватись системами господарсько-питного, протипожежного, гарячого водопостачання, каналізацією і водостоком згідно з нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків (додаток 7, п.14). У районах, де не забезпечується безперервне водопостачання, будинки дошкільних закладів її погодженням із замовником слід обладнувати резервними ємкостями для добового запасу води.
4.3 Санітарно-технічне обладнання будинків дошкільних закладів слід передбачати згідно з додатком 2.
4.4 Басейни повинні проектуватися із знезараженням, очищенням і, як правило, рециркуляцією воді з доданням свіжої в об'ємі, що дорівнює 10% ємності ванни на добу. Басейни з ваннами ємкістю 20 м. куб. і менше допускається проектувати без рециркуляції з подаванням свіжої води в об'ємі, що дорівнює 20% ємкості ванни на годину. Басейни слід проектувати з пристроями вторинного використання тепла води, що скидається охолоджуючи її в теплообмінниках.
4.5 Температура води у басейні не повинна бути вища 32 град.С і нижче 29 град.С. Температура гарячої води. що подається на крани змішувачів, які встановлюються у душових та умивальних для дітей, повинна буті не вища 37 град.С і не нижча 34 град.С.
4.6 Влаштування трапів слід передбачати у кухні, заготівельному цеху, мийній кухонного посуду, завантажувальній, приміщенні для прання та душових басейну, туалетних дитячих осередків.
Опалення та вентиляція
4.7 Будинки дошкільних закладів повинні підключатись, як правило, до систем централізованого теплопостачання. В разі неможливості такого підключення слід проектувати теплогенератори при додержанні вимог норм з проектування котельних установок, які рекомендується монтувати в комплексі альтернативними джерелами тепла, наприклад, сонячними колекторами для літнього гарячого водопостачання (додаток 7, п.22). Будинки, що підключаються до систем централізованого теплопостачання, повинні бути обладнаі лічильниками теплоти. Заходи щодо енергозбереження необхідно виконувати згідно з вимогами норм з проектування громадських будинків та споруд (додаток 7, п.2).
4.8 Пічне опалення проектувати забороняється. В окремих випадках при обгрунтуванні та узгодженні з територіальними органами державної пожежної охорони допускається використання пічного опалення в одноповерхових будинках для сільської місцевості місткістю не більше 20 місць. Використання електричного опалення з замоноліченими у бетон гріючими кабелями не допускається.
4.9 Системи опалення та вентиляції будинків дошкільних закладів слід проектувати відповідно до вимог діючих норм (додаток 7, п. 15). Температура поверхні підлоги ігрових, що розміщуються на 1 поверсі, а також спалень та роздягалень для ослаблених дітей протягом опалювального періоду повинна бути 23 град.С за рахунок підігрівання підлоги. На .поверхні обхідних доріжок басейну в період експлуатаціповинна підтримуватися температура 26-28 град.С.
4.10 Опалювальні прилади повинні бути захищені негорючими екранами або гратами, виготовленими з матеріалів, дозволених до використання МОЗ України. Шафи для сушіння дитячого одягу у роздягальнях, а також рушникосушильники у туалетних повинні обігріватися водою протягом усього року. Об'єм повітря, що видаляється із однієї шафи, слід приймати не менше 10 м.куб./год.
4.11 Розрахункову температуру повітря та кратність повітрообміну у приміщеннях слід приймати за таблицею додатка 3.
4.12 У будинках дошкільних закладів повинна проектуватися витяжна вентиляція, як правило, з природним спонуканням. При відповідному обгрунтуванні для кухні, приміщень плавального бассейну допускається використання механічної витяжної вентиляції.
4.13 Видалення повітря із спалень, які мають наскрізне або кутове провітрювання, допускається передбачати через ігрові приміщення. Транзитні повітроводи не повинні проходити через ігрові, спальні, холи та вестибюлі.
4.14 Зовнішнє повітря, що подається у холодний період року до приміщень, обладнаних механічною витяжною вентиляцією, слід підігрівати конвекторами або радіаторами, що встановлюються у припливних шафах.
Електрообладнання
4.15 Електропостачання дошкільних закладів виконується за ІІ категорією надійності від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення.
4.16 Електрообладнання у будинках дитячих дошкільних закладів слід передбачати згідно з нормами проектування електрообладнання житлових та громадських будинків, правилами влаштування електроустановок (додаток 7, п.20 і п.23). Електропривод та електрообладнання підйомників, а також технологічне обладнання харчоблоку та медичних приміщень проектуютьсзгідно з інструктивними документами відповідних міністерств та відомств.
4.17 У будинках дошкільних закладів необхідно передбачати такі види освітлення: робоче - у всіх приміщеннях; евакуаційне - у коридорах, холах, вестибюлях, на сходах, роздягальнях, кухнях, приміщеннях для прання; аварійне - в електрощитових, теплопунктах, чергових пожежних постах; чергове - у спальнях будинків дитини, дошкільних дитячих будинків та цілодобових груп дошкільних закладів загального типу, а також у палатах приймально карантинного відділення; ремонтне - у технічному підпіллі, теплових пунктах тощо.
4.18 Світильники чергового освітлення слід встановлювати над дверима на висоті не менше ніж 2,2 м від рівня підлоги. Допускається встановлення світильників на висоті 0,3 м від підлоги, але в такому разі напруга у мережі чергового освітлення повинна бути не більше 36 вольт. У спальнях, палатах ізолятора над дверними прорізами повинні бути встановлені світлові покажчики «Вихід» на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги, приєднані до мережі евакуаційного освітлення.
Бактерицидні лампи слід встановлювати у палатах ізоляторів, басейнах, залах ЛФК, медичних приміщеннях, залах для музичних та фізкультурних занять, ігрових. Наявність джерел ультрафіолетового випромінювання не враховується при визначенні рівня штучного освітлення.
4.19 Встановлення штепсельних розеток треба передбачати у всіх приміщеннях. Розетки повинні бути обладнані захисним пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято. Штепсельні розетки звичайного типу, що розміщуються у роздягальнях, ігрових, залах для музичних та фізкультурних занять, необхідно розташовувати на висоті 1,8 м від рівня підлоги.
4.20 Блискавкозахист, а також захисне заземлення медичної апаратури у фізіотерапевтичних кабінетах, процедурних та інших приміщеннях є обов'язковим та виконується згідно з відомчими інструкціями (додаток 7, п.25).
Зв'язок та сигналізація
4.21 У будинках дошкільних закладів слід передбачати влаштування телевізійної, радіотрансляційної та телефонної мережі, пожежної та охоронної сигналізації, а також централізовану систему оповіщення персоналу про пожежу. Приймальні пульти пожежної та охоронної сигналізації встановлюються у приміщенні, де забезпечується цілодобове чергування.
4.22 Антенна та кабельна розводка для приймання телепередач передбачається в ігрових, залах для музичних та фізкультурних занять та методичному кабінеті. Радіоточки встановлюються в адміністративних і господарських приміщеннях, харчоблоці, залах для музичних та фізкультурних занять, ігрових та ігротеках.
Телефони встановлюються у кабінеті завідуючого, медичній кімнаті або кабінеті лікаря, методичному кабінеті, кімнаті завгоспа. Селекторний двосторонній зв'язок завідуючого із завгоспом, груповими осередками, медичними приміщеннями, методичним кабінетом, кастелянською, харчоблоком допускається передбачати у дошкільних закладах місткістю 200 місць і більше.
4.23 Влаштування автоматичної пожежної сигналізації передбачається відповідно до норм з проектування пожежної автоматики будинків та споруд (додаток 7, п.16) у всіх приміщеннях дошкільних закладів, за винятком залу басейну, туалетних, душових, приміщення для прання, комори овочів, бойлерної, насосної, охолоджувальної камери, вентиляційної камери, мийних посуду і тари.
інтер’єр садок конструктивний планувальний
Додаток 1 (обов'язковий)
Кількість дітей у вікових групах дошкільних закладів, будинках дитини, дитячих будинках для дошкільників та групах короткочасного перебування
Кількість місць у групах | ||||
Найменування груп, вік дітей | Дошкільні заклади загального типу | Будинки дитини | Дитячі будинки | Короткочасного перебування |
Ясельні загального типу | ||||
молодші - до 1 року; | 10 | 10 | - | - |
середні - 1-2 роки; | 15 | 10 | - | 10 |
старші - 2-3 роки | 15 | 10 | - | - |
Ясельні оздоровчі | ||||
молодші - до 1 року; | - | 10 | - | - |
середні - 1-2 роки; | 15 | 10 | - | 10 |
старші - 2-3 роки; | 15 | 10 | - | - |
Дошкільні загального типу | ||||
молодші - 3-4 роки; | 20 | - | 15 | - |
середні - 4-5 років; | 20 | - | 15 | 15 |
старші - 5-6 років; | 20 | - | 15 | - |
підготовчі- 6-7 років; | 20 | - | 15 | - |
Дошкільні оздоровчі | ||||
молодші - 3-4 роки; | 20 | - | 15 | - |
середні - 4-5 років; | 20 | - | 15 | 15 |
старші - 5-6 років; | 20 | - | 15 | - |
підготовчі- 6-7 років. | 20 | - | 15 | - |
Примітка. У дошкільних закладах загального типу для сільської місцевості допускається передбачати змішані ясельно-дошкільні групи.
Кількість місць у змішаних групах дозволяється приймати до 15.
Примітка. У кабінетах лікаря, фізіотерапевтичному, масажу слід передбачати по одному умивальнику зі змішувачем для дорослих.
Додаток 2 (обов'язковий)
Розрахункова температура повітря та кратність повітрообміну у приміщеннях дошкільних закладів
Найменування приміщень | Розрахункова температура повітря, oС | Повітрообмін за годину у кліматичних зонах ІІв, ІІІб, ІІІв, ІUв | Приплив | Витяжка |
Ігрові, роздягальні | ||||
ясельних груп; | 22 | 21 | - | 1,5 |
молодших дошкільних групп | 21 | 20 | - | 1,5 |
середніх та старших дошкільних групп | 20 | 19 | - | 1,5 |
Спальні: | ||||
ясельних груп; | 21 | 20 | - | 1,5 |
дошкільних групп | 19 | 18 | - | 1.5 |
Туалетні: | ||||
ясельних груп; | 22 | 21 | - | 1,5 |
дошкільних групп | 20 | 19 | - | 1,5 |
Буфетні | 16 | 16 | - | 1,5 |
Зали для музичних та фізкультурних занять, ігротеки | 19 | 18 | - | 1,5 |
Приміщення бассейну | 30 | 30 | - | За розрахунком |
Медичні кімнати | 22 | 21 | - | 1 |
Службово-побутові приміщення | 18 | 17 | - | 1 |
Кухня (гарячий цех) | 16 | 15 | - | За розрахунком |
Пральня: приміщеня для прання | 18 | 18 | 5 | 5 |
сушильно-прасувальна | 16 | 16 | 5 | 5 |
Кабінети: | ||||
фізіотерапії; | 28 | 28 | - | 1,5 |
Массажу | 28 | 28 | - | 1,5 |
Переходи | 18 | 18 | - | - |
Примітка. У туалетах і душових басейну, туалетах персоналу, якщо вони проектуються без вікон, витяжка повинна бути не менше трьохкратної.
Додаток 4 (рекомендований)
Контрольні питомі показники розрахункової (нормованої) площі, загальної площі та будівельного об'єму ясел-садків загального типу
Кількість місць ясельних та дошкіьних груп | Співвідношення | Мінімально допустимі площі приміщень та будівельний об’єм (не менше) | Рекомендовані площі пиміщень та будівельний обєм | |||||||
Без басейну | З басейном | |||||||||
Нормована S м.кв. на місце | Загальна S м.кв. на місце | Будівельний обєм м.куб. на місце | Нормована S м.кв. на місце | Загальна S м.кв. на місце | Будівельний обєм м.куб. на місце | Нормована S м.кв. на місце | Загальна S м.кв. на місце | Будівельний обєм м.куб. на місце | ||
35 | 1:1 | 11,6* | 14,5* | 55* | 14,1 | 17,5 | 66,5 | - | - | - |
75 | 1:3 | 11,6 | 14,5 | 55,5 | 11,6 | 14,5 | 55,5 | - | - | - |
110 | 2:4 | 10,6 | 13,5 | 51,5 | 11,1 | 14 | 53,5 | 12,5 | 16 | 60,5 |
150 | 2:6 | 10,6 | 13,5 | 52 | 11,1 | 14 | 54,5 | 12 | 15,5 | 59,5 |
220 | 4:8 | 10,2 | 13,5 | 49 | 10,9 | 14 | 51,5 | 11,5 | 15 | 55 |
260 | 4:10 | 9,8 | 12 | 47,5 | 10,4 | 13 | 50 | 11 | 14 | 52,5 |
У середньому | 10,5 | 13,5 | 52 | 11 | 14 | 53 | 12 | 15 | 57 | |
*Із складу приміщень виключено зал для музичних та фізкультурних занять.
Додаток 7 (обов'язковий)
Список основних нормативних документів, що використовуються при проектуванні будинків дитячих дошкільних закладів, на які наведені посилання у цих нормах
1. ДБН 360-92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень
2. ДБН В.2.2-2-97 Громадські будинки та споруди
3.ДБН В.2.2-4-97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів
3. СНиП 2.01.01-82 Строитсльная климатология и геофизика
4. СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы
5. СНиП ІІ-3-79** Строительная теплотехника
6. СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусствснное освещение
7. СНиП ІІ-7-81** Строительство в сейсмических районах
8. СНиП ІІ-12-77 Защита от шума
9. СНиП 2.01.07-85 Нагрузки и воздействия
10. СН 429-71 Указания по размещению обьектов строительства и ограничению этажности в сейсмических районах
11. СНиП 2.01.09-91 Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах
12. СНиП 2.01.15-90 Инженерная защита территорий, зданий и сооружений от опасных геологических процессов. Основные положения проектирования
1З. СНиП 2.03.13-88 Полы
14. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий
15. СНиП 2.04.05-91 Отопленне, вентиляция и кондиционирование
16. СНиП 2.04.09-84 Пожарная автоматика зданий и сооружений
17. СНиП 3.05.06-85 Злектротехнические устройства
18. СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации
19. СН 512-78 Инструкция по проетированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин
20. ПУЭ (1986г.) Правила устройства электроустановок
21. ВСН 46-86 Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения
22. ВСН 52-86 Установки солнечного горячего водоснабжения
23. ВСН 59-88 Злектрооборудование жилых и общественных зданий и сооружений
24. ВСН 60-89 Устройства связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования
25. РД 34.21.122-87 Инструкния по устройству молниезащиты зданий и сооружений
26. РБН 356-91 Положення про радіаційний контроль на об'єктах будівництва та підприємствах будіндустрії і будматеріалів України
27. СанПиН 3231-85 Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений
28. СанПиН 5146-89 Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства, оборудования, содержания и режима работы на персональных злектронно-вычи слительных машинах и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислитсльной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений.
Санітарно-гігієнічні вимоги щодо дитячих дошкільних закладів
Відповідно до санітарних норм і правил, на 1000 мешканців населеного пункту, з метою забезпечення дітей віком від 2 місяців до 7 років, планується 70-90 місць у дитячих дошкільних закладах.
Дитячі ясла-садки в містах планують на 150-300 місць для обслуговування дітей віком від 1,5 до 7 років. Як правило, утворюють три ясельні групи: молодшу (від 2 місяців до 1 року), середню (від 1 до 2 років) і старшу (2-3 роки), а також 3 дошкільні: молодшу (3-4 роки), середню (4-5 років), старшу (5-6 років).
У кожному сільському населеному пункті, де мешкає понад 12 дітей дошкільного віку, теж організовують дошкільні заклади. Місткість ясел-садків установлюють на основі розрахунку: 65 місць на 100 дітей дошкільного віку, включаючи сезонні місця. Потужність закладів на літній період збільшують за рахунок організації дитячих павільйонів на 1-2 групи.
Кількість дітей в молодших ясельних групах не повинна перевищувати 15, у решті ясельних - 20, в дошкільних - 25 дітей. Ясла-садки на 1-2 групи І рекомендується кооперувати з початковими школами. Ясла-садки на 2-4 групи в основному комплектують з неповними середніми школами, в яких зменшено наповненість початкових класів.
З метою попередження поширення інфекційних захворювань в дошкільних закладах необхідно дотримуватись принципу групової ізоляції. Основним приміщенням у дошкільному закладі є гральня-їдальня (ясла) або групова (садок) кімната площею 2,5 м2 на дитину.
Кожна група повинна мати самостійний вхід, а також приймальню, спальню та туалет.
Передбачається зал для музичних та гімнастичних занять площею 75-100 м. кв.
Для дітей ясельного віку необхідно передбачити місце для зберігання візків і санчат.
Крім перелічених приміщень, в яслах-садках передбачаються кухня, пральня та приміщення для зберігання продуктів.
Важливо, щоб усі основні приміщення мали природне освітлення. Глибина їх не повинна перевищувати 6 м. Незалежно від виду опалення, температура повітря в основних приміщеннях протягом року повинна дорівнювати 20 °С, а в горшковій та кабінеті медичного персоналу - 22 °С (з перепадами не більше ніж 2-2,5 °С), відносна вологість повітря - у межах 40-50 %, швидкість руху повітря - у межах 0,2-0,3 м/с.
Ігрові-їдальні й групові приміщення обладнують столами і стільцями відповідно до кількості дітей в групі. Приміщення групових кімнат після занять, обіду, до і після сну необхідно провітрювати.
Найкращим є наскрізне провітрювання і водночас вологе прибирання приміщень, яке потрібно проводити при відсутності дітей і закінчувати за 30 хвилин до їх приходу.
В перехідні сезони року час провітрювання не повинен перевищувати 15 хвилин, а при температурі зовнішнього повітря нижче 0°С — 3 хвилини. Крім умивальника, там повинна бути полиця для білизни, скриня для предметів догляду за дітьми та бак для брудної білизни. Прибирають приміщення й обладнання за допомогою окремого маркованого інвентарю. Усі предмети (ганчірки, щітки тощо) після використання полощуть у воді і 0,2 % розчині хлорного вапна, після чого висушують.
Велике значення надається проведенню оздоровчих заходів. З метою загартування діти повинні займатися фізкультурою в спортивному одязі (труси, майка, тапочки). У теплу пору року заняття проводять на вулиці. Це рекомендується робити і взимку, але тільки за умови високого ступеня загартування дітей, наявності відповідного одягу й оптимального чергування швидких І повільних рухів. Обов'язково двічі на день, в першій і другій його половині, організовують прогулянки й ігри для дітей на вулиці загальною тривалістю не менше ніж 3-4 години за будь-якої погоди. Оздоровчі заходи необхідно проводити під постійним контролем медичного персоналу та включати у їх структуру повітряні й сонячні ванни, водні процедури, сон на відкритому повітрі тощо.
Санітарні норми припустимого шуму в приміщеннях житлових і суспільних будівель і на території житлової забудови
Санітарні норми встановлюють припустимі рівні шуму, що проникає в приміщення житлових і суспільних будівель від зовнішніх і внутрішніх джерел, і припустимі рівні шуму на території житлової забудови.
Нормованими параметрами постійного шуму є рівні звукового тиску L, дб, в октавних смугах часто зі середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц (октавні рівні звукового тиску). Для орієнтовної оцінки допускається використання рівнів звуку L, A, дба.
Нормованими параметрами непостійного шуму є еквівалентні (по енергії) рівні звуку L, дба й A экв. Максимальні рівні звуку L, дба, A макс.
Оцінка непостійного шуму на відповідність припустимим рівням повинна проводитися одночасно по еквівалентному й максимальному рівнях звуку.
Припустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку, еквівалентних і максимальних рівнів звуку проникаючого шуму в приміщення житлових і суспільних будівель, і шуму на території забудови слід ухвалювати по таблиці 1.
Відповідно до санітарних норм і правил, на 1000 мешканців населеного пункту, з метою забезпечення дітей віком від 2 місяців до 7 років, планується 70-90 місць у дитячих дошкільних закладах.
Дитячі ясла-садки в містах планують на 150-300 місць для обслуговування дітей віком від 1,5 до 7 років. Як правило, утворюють три ясельні групи: молодшу (від 2 місяців до 1 року), середню (від 1 до 2 років) і старшу (2-3 роки), а також 3 дошкільні: молодшу (3-4 роки), середню (4-5 років), старшу (5-6 років).
У кожному сільському населеному пункті, де мешкає понад 12 дітей дошкільного віку, теж організовують дошкільні заклади. Місткість ясел-садків установлюють на основі розрахунку: 65 місць на 100 дітей дошкільного віку, включаючи сезонні місця. Потужність закладів на літній період збільшують за рахунок організації дитячих павільйонів на 1-2 групи.
Кількість дітей в молодших ясельних групах не повинна перевищувати 15, у решті ясельних - 20, в дошкільних - 25 дітей. Ясла-садки на 1-2 групи І рекомендується кооперувати з початковими школами. Ясла-садки на 2-4 групи в основному комплектують з неповними середніми школами, в яких зменшено наповненість початкових класів.
З метою попередження поширення інфекційних захворювань в дошкільних закладах необхідно дотримуватись принципу групової ізоляції. Основним приміщенням у дошкільному закладі є гральня-їдальня (ясла) або групова (садок) кімната площею 2,5 м2 на дитину.
Кожна група повинна мати самостійний вхід, а також приймальню, спальню та туалет.
Передбачається зал для музичних та гімнастичних занять площею 75-100 м. кв.
Для дітей ясельного віку необхідно передбачити місце для зберігання візків і санчат.
Крім перелічених приміщень, в яслах-садках передбачаються кухня, пральня та приміщення для зберігання продуктів.
Важливо, щоб усі основні приміщення мали природне освітлення. Глибина їх не повинна перевищувати 6 м. Незалежно від виду опалення, температура повітря в основних приміщеннях протягом року повинна дорівнювати 20 °С, а в горшковій та кабінеті медичного персоналу - 22 °С (з перепадами не більше ніж 2-2,5 °С), відносна вологість повітря - у межах 40-50 %, швидкість руху повітря - у межах 0,2-0,3 м/с.
Ігрові-їдальні й групові приміщення обладнують столами і стільцями відповідно до кількості дітей в групі. Приміщення групових кімнат після занять, обіду, до і після сну необхідно провітрювати.
Найкращим є наскрізне провітрювання і водночас вологе прибирання приміщень, яке потрібно проводити при відсутності дітей і закінчувати за 30 хвилин до їх приходу.
В перехідні сезони року час провітрювання не повинен перевищувати 15 хвилин, а при температурі зовнішнього повітря нижче 0°С — 3 хвилини. Крім умивальника, там повинна бути полиця для білизни, скриня для предметів догляду за дітьми та бак для брудної білизни. Прибирають приміщення й обладнання за допомогою окремого маркованого інвентарю. Усі предмети (ганчірки, щітки тощо) після використання полощуть у воді і 0,2 % розчині хлорного вапна, після чого висушують.
Велике значення надається проведенню оздоровчих заходів. З метою загартування діти повинні займатися фізкультурою в спортивному одязі (труси, майка, тапочки). У теплу пору року заняття проводять на вулиці. Це рекомендується робити і взимку, але тільки за умови високого ступеня загартування дітей, наявності відповідного одягу й оптимального чергування швидких І повільних рухів. Обов'язково двічі на день, в першій і другій його половині, організовують прогулянки й ігри для дітей на вулиці загальною тривалістю не менше ніж 3-4 години за будь-якої погоди. Оздоровчі заходи необхідно проводити під постійним контролем медичного персоналу та включати у їх структуру повітряні й сонячні ванни, водні процедури, сон на відкритому повітрі тощо.
Санітарні норми припустимого шуму в приміщеннях житлових і суспільних будівель і на території житлової забудови
Санітарні норми встановлюють припустимі рівні шуму, що проникає в приміщення житлових і суспільних будівель від зовнішніх і внутрішніх джерел, і припустимі рівні шуму на території житлової забудови.
Нормованими параметрами постійного шуму є рівні звукового тиску L, дб, в октавних смугах часто зі середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц (октавні рівні звукового тиску). Для орієнтовної оцінки допускається використання рівнів звуку L, A, дба.
Нормованими параметрами непостійного шуму є еквівалентні (по енергії) рівні звуку L, дба й A экв. Максимальні рівні звуку L, дба, A макс.
Оцінка непостійного шуму на відповідність припустимим рівням повинна проводитися одночасно по еквівалентному й максимальному рівнях звуку.
Припустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку, еквівалентних і максимальних рівнів звуку проникаючого шуму в приміщення житлових і суспільних будівель, і шуму на території забудови слід ухвалювати по таблиці 1.
Таблиця 1
| № п/п | Призначення приміщень або територій | Час доби | Рівні звукового тиску, дБ | в октавних смугах частот зі середньо-геометричними частотами, Гц | Рівні звуку LA | экв. Уров. звуку LA экв, дБА | Максимальні рівні звуку LA макс., дБА |
| 1 | Житлові кімнати квартир, житлові приміщення будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для старих і інвалідів, спальні приміщення в дитячих дошкільних установах і школах-інтернатах | с 7 до 23 г. с 23 до 7 г. | 63-52 55-44 | 45-39 35-29 | 35-32 25-22 | 30-28 20-18 | 40-55 30-45 |
| 2 | Території, що безпосередньо прилягають до житлових будинків, будівель поліклінік, амбулаторій, диспансерів, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для старих і інвалідів, дитячих дошкільних установ, шкіл і інших навчальних закладів, бібліотек. | с 7 до 23 г. с 23 до 7 г. | 75-66 67-57 | 59-54 49-44 | 50-47 40-37 | 45-43 35-33 | 55-70 45-60 |
Виправлення на місце розташування об'єкта слід ураховувати тільки для зовнішніх джерел шуму в житлових кімнатах квартир, спальних приміщеннях будинків відпочинку й пансіонатів, спальних приміщеннях дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів, у будинках-інтернатах для старих і інвалідів, палатах лікарень і спальних кімнатах санаторіїв, житлових кімнатах гуртожитків і номерах готелів і на територіях житлової забудови.
Список використаних джерел літератури
1. Король І.Г., Світко В.А. Дитячі дошкільні заклади (проектування і будівництво). – К.: Будівельник, 1969 р.
2. Ерошина Г. Меблі та ігрове статкування для дітей дошкільного віку. – М.: ВНИИТЕ, 1972 р.
3. Гайказова Р.Т., Костикіна Т.Д. Оформлення дитячих дошкільних закладів. – М.: Просвітництво, 1974 р.
4. [http://www.str67.ru/mm/404/ Тепло- та шумоізоляційний матеріал.
5. [http://vertіkal.com.ua/trade/floor/gvl.html Гіпсокартон.
6. [http://www.konstanta.kіev.ua/ru/publіcatіons/str121/5558] Шпаклівка.
7. [http://www.ec-a.ru/іndex.php?mn=razdel&mns=sgtygd1qkvdd4_ru] Фарба.
8. [http://nexans.kharkov.ua/sіstema-teplіy-pol.html] Тепла підлога.
9. [http://www.stek.ua/d/kovrovіe.htm] Ковролін.
10. [http://mіrpotolkov.com.ua/] Натяжна стеля.
11. [http://www.ganza.com.ua/іnfo/catalogue_oboі/24/] Шпалери.
12. [http://www.remmers.ua/products/02/08/] Наливна підлога.
13. [http://www.voltus.com.ua/cat/194/] Галогенові лампи.
14. [http://www.neon-world.ru/] Неонова під світка.
15. [http://zakon.nau.ua/doc/?code=va117243-96] Державні будівельні норми України.
16. [http://osvіta.ua/school/theory/740] Санітарно-гігієнічні норми України.
17. [http://moz.org.ua/іndex.php?fіle=subject&spec_іd=122&tema_іd=7] Санітарні норми України допустимого шуму.
Размещено на Allbest.ru
