Диплом Дослідження асортименту клумбових рослин в озелененні м. Харкова
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-24Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
от 25%
договор
ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ КЛУМБОВИХ РОСЛИН В ОЗЕЛЕНЕННІ М. ХАРКОВА
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Визначення та класифікація клумбових рослин
1.2. Історія озеленення з використанням клумбових рослин.
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
РОЗДІЛ 3. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ. КЛІМАТ.
3.1. Рельєф, зволоження та ґрунтові умови території дендропарку ХНПУ
3.2. Ґрунтові умови ділянок для клумб в парках і скверах м. Харкова.
РОЗДІЛ 4. ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ, ЩО ЗРОСТАЮТЬ НА КЛУМБАХ М. ХАРКОВА.
4.1. Характеристика декоративних рослин та бур'янів, що зростають на клумбах м. Харкова.
4.2. Участь окремих клумбових рослин у вивчених клумбових композиціях.
4.3. Однорічники – складова частина озеленення дендропарку ХНПУ.
4.4. Нові види і сорти однорічників, які в майбутньому доцільно впровадити в озеленення Харкова.
РОЗДІЛ 5. ДЕЯКІ МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ У СУЧАСНІЙ МІСЬКІЙ ШКОЛІ
5.1. Пізнавальна діяльність учнів та особливості її активізації під час вивчення шкільної біології.
5.2. Плани розроблених уроків та особливості їх реалізації
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Любов до природи, до прекрасного, намагання створювати прекрасне і живе своїми руками – все це притаманне людям, які вирощують квіти.
Особливо корисно знайомити людей з вирощуванням квітів в дитинстві, коли знання впливають якнайбільше на світогляд та звички людини і залишаються в ній назавжди. Вирощування однорічних декоративних квітів процес відносно швидкий і зрозумілий в своїй простій технології: “посіяли насіння і через кілька тижнів розквітають квіти”. Тому знайомство дітей з вирощуванням рослин, мабуть слід починати саме з вирощування однорічних клумбових квітів, щоб згодом доповнити його багаторічними і деревними рослинами [45].
Багато садівників використовують як клумбові багаторічні рослини і вважають що це зменшує щорічні трудові затрати. Але і однорічні клумбові рослини мають кілька суттєвих переваг: по-перше однорічники безперервно квітують з травня по жовтень. По-друге саме за їх рахунок можна швидко заповнити в молодому саду вільні ділянки яскравими квітами. Однорічні декоративні рослини мають надзвичайно широку екологічну амплітуду (серед них є дуже витривалі до спеки і посухи рослини – наприклад портулак, і стійкі до приморозків – наприклад цинерарія приморська). Палітра барв, характер цвітіння у декоративних однорічників також незрівнянні [24, 33, 56]. Тому знані спеціалісти ландшафтного озеленення завжди приділяли однорічним клумбовим рослинам велику увагу. Але в останній час в клумбових композиціях використовують у вигляді постійних елементів і багаторічні рослини і навіть дерева і кущі. Наприклад в клумбах-килимах використовують багаторічні очітки [2] а як солітери вирощують туї та ялівці[25].
Світ рослин для клумб рік від року змінюється: в культуру входять нові роди і види рослин [23. 24], з'являються нові сорти, і в той же час, деякі інколи популярні рослини зникають з каталогів [54]. Зміни торкаються не тільки сортименту — відходять в минуле часи, коли садівники були вимушені самостійно вирощувати з насіння потрібні їм рослини. Тепер все більше і більше найрізноманітніших рослин купують у вигляді розсади [33].
Клумбовою спочатку називали таку декоративну рослину, яку у вигляді розсади висаджують на постійне, оформлене у вигляді клумби місце у відкритий ґрунт або в контейнер, де його вирощують протягом обмеженого часу [54]
. Традиційно клумбові рослини висаджували на клумби, розташовуючи їх у вигляді того або іншого геометричного узору — рядами, колами, квадратами і т.п. Поняття клумбових рослин в останні часи поширилося і на багаторічні рослини і навіть на дерева, якщо вони є невід'ємною складовою композиції клумби.
Деякі дизайнери регулярні клумби вважають застарілими, вони надають перевагу альпінаріям, рокаріям, композиціям з хвойних рослин. На жаль, разом з модою на регулярні клумби виходять з моди і клумбові рослини. Це абсолютно несправедливо. Що ще може забезпечити таку різноманітність кольору і форми в крихітному садку, і які ще рослини, якими можна було б заповнити пусті місця в бордюрі або альпінарії, можуть порівнятися з клумбовими по барвистості?
Останніми роками ми спостерігаємо справжню епідемію захоплення контейнерним квітникарством [1], так що клумбові рослини знову в моді, а поява гібридів F1, (гібридів першого покоління) петунії, бальзаміну і бегонії постійно квітучої дає можливість протягом всього літа милуватися в саду килимом з кольорів.
На перших етапах своєї роботи по вивченню клумбових рослин (2002-2003 роки) основною їх базовою ознакою ми вважали однорічний цикл розвитку. Тому темою курсової роботи (2003 р.) було вивчення однорічних рослин, що зростають на території дендропарку ХНПУ. Рослини з однорічним циклом розвитку в еволюційному плані вважають прогресивними і це підтверджується їх надзвичайним пристосуванням до складних природних умов вирощування. Наприклад значну кількість видів рослин, що самостійно поширюються в посушливих умовах дендропарку на піскових ґрунтах складають однорічні рослини. В складних умовах вони мають короткий період розвитку, але при покращанні умов їх розміри, тривалість життя і насінна продуктивність збільшуються у багато разів.
Під час підготовки дипломної роботи ми поширили свої дослідження на парки і сквери міста Харкова та несподівано виявили, що невід'ємною частиною клумб стали багаторічні і навіть деревні рослини. Таким чином таблицю з характеристикою видів (Табл.. 1.) було значно доповнено новими видами.
Результати досліджень асортименту клумбових рослин міста Харкова пройшли апробацію на Міжнародній конференції «Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність» в м. Умань в 2007р. За матеріалами доповіді опублікована стаття в збірці трудів конференції [7].
Щоб вивчити особливості оздоблення нашого міста квітами та іншими клумбовими рослинами і в зв'язку із важливістю питань вирощування клумбових декоративних рослин для майбутнього вчителя, я обрала темою дипломної роботи “Дослідження асортименту клумбових рослин в озелененні м. Харкова”.
Мета роботи:
Вивчити елементи озеленення м. Харкова, створені з використанням клумбових декоративних рослин. Дослідити наявний асортимент клумбових рослин, та можливості його поповнення за рахунок рослин, які добре пристосовані до екологічних умов території нашого міста і доречні для вирощування в рокаріях і альпінаріях, на рабатках, клумбах.
Завдання роботи:
1. Вивчити наявний видовий склад клумбових рослин в озелененні міста.
2. Зробити морфолого-екологічний опис клумбових рослин що вже зростають на території міста, або тих, яки б було доцільно вирощувати.
3. Зробити колекцію фотографій клумбових композицій і клумбових рослин.
4. Скласти списки витривалих рослин для створення клумбових композицій у несприятливих умовах. Запропонувати шляхи збільшення асортименту клумбових рослин для подальшого впровадження в озеленення.
РОЗДІЛ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Визначення та класифікація клумбових рослин
озеленення місто клумбовий рослина
З шкільних часів ми знайомі з багатьма клумбовими рослинами. Так ще до уроків з ботаніки відомий популяризатор ботанічних знань, професор Микола Михайлович Верзилін в своїх «Мандрах з домашніми рослинами познайомив нас з пеларгонією, бальзаміном, бегонією, колеусом, хлорофітумом та іншими рослинами, які ми все частіше зустрічаємо в міському озелененні [15].
Навряд чи яка-небудь інша область садівництва в Україні зазнала таких ж разючих змін, як клумбове квітникарство. В колишні часи в палісадниках серед цибулинних рослин весною було прийнято вирощувати фіалку Вітрока [27], незабудки і маргаритки, а влітку замість них — чорнобривці[35], лобелію, сальвію, пеларгонію і календулу. Зараз звична схема змінюється — значно розширився асортимент клумбових рослин, а їх забарвлення стало більш різноманітним. Набули популярності петунія [30, 18], вербена [31], бальзамін [47] і бегонія постійно квітуча [1]. В каталогах і у продажу з'явилося багато нових рослин. У відвіку відомих групах з'явилися чудові нові сорти. Новим явищем стали гетерозисні гібриди (F1), які мають надзвичайні декоративні якості у поєднанні з витривалістю, однаковими розмірами і забарвленням. Щороку в культуру вводяться рослини нових видів забарвлення, форми або незвичайного розміру.
Якщо донедавна до складу клумбових рослин відносили лише теплолюбні однорічні рослини, то зараз це поняття розуміють значно ширше. Так за Хессайоном [54] до клумбових ‑ належать рослини різних еколого-морфологічних ознак:
I. Теплолюбні однорічники. Їх життєвий цикл триває один сезон: їх вирощують з насіння, влітку або восени вони квітнуть, і потім відмирають. Вони не переносять низьких температур, тому для того, щоб збільшити тривалість цвітіння цих рослин, їх наперед вирощують у вигляді розсади, яку висаджують у відкритий ґрунт, коли мине загроза весняних заморозків. Деякі, наприклад, ротики садові («львиный зев»), цинію можна висівати відразу в ґрунт в травні [9, 32]. Дуже теплолюбні рослини, наприклад, портулак, добре квітнуть тільки в тепле літо. До цієї групи відноситься більшість популярних клумбових рослин — наприклад, бальзамін [47], лобелія, петунія [30, 18], календула, шавлія [48] і айстри.
II. Холодостійкі дворічники вирощують з насіння; в перший сезон вони розвивають тільки вегетативні пагони, а на другій — зацвітають. Після цвітіння рослина відмирає. Деякі рослини, що традиційно вважають дворічниками (наперстянка, турецька гвоздика і лакфіоль), насправді — багаторічники з недовгим терміном життя. Насіння висівають в травні або червні у відкритий ґрунт на грядку для розсади, восени сіянці пересаджують на постійне місце. До цієї групи відноситься більшість весняно-квітучих клумбових рослин — наприклад, маргаритка, дзвоники, незабудка і лакфіоль. З літньо-квітучих ‑ до них відносять наперстянку і турецьку гвоздику.
III. Теплолюбні багаторічники можуть жити в саду довгі роки, якщо їх вкривати на зиму. Звичайно рослини цієї групи вирощують, сіючи насіння або укорінюючи живців, або одержують в результаті розподілу материнської рослини і висаджують прямо в ґрунт в кінці травня – початку червня. Деякі з таких рослин застосовують як однорічники і не залишають на зиму (наприклад, фіалку Вітрока [27]), інші восени переносять в приміщення (наприклад, фуксію і пеларгонію)
IV. Холодостійкі багаторічники можуть протягом років жити в саду. Завдяки ускладненню клумбових композицій [19, 29, 55] та розповсюдженню контейнерного квітникарства і зростанню популярності висячих корзин [1, 22, 25] деякі вічнозелені холодостійкі багаторічники сталі зараховувати до клумбових рослин. Невеликі хвойні і вічнозелені чагарники іноді використовують як фокусні рослини в контейнерах із зимовими композиціями [1, 54].
V. Оранжерейні теплолюбні багаторічники частіше вирощують в теплиці або оранжереї, ніж у відкритому ґрунті. Горщики з крупними рослинами звичайно закопують в ґрунт на клумбі після того, як мине загроза заморозків, і потім восени, до настання холодів, повертають назад в теплицю або оранжерею. Приклади таких рослин: пальми, деревовидні папороті, канна, дурман, рицина [49], агава і банан. Ці рослини використовують як ті, що фокусують увагу, або фокусні рослини; менші рослини, такі як каланхое, хлорофітум, гіпоестес і т. п., використовують для озеленення.
VI. Холодостійкі однорічники вирощують з насіння, вони квітнуть весною, влітку або восени; при весняних посадках рослини завершують життєвий цикл за один сезон [24, 33, 56]. Насіння висівають у відкритий ґрунт в кінці березня-квітня або, якщо весна холодна і затяжна, в більш пізні терміни. Висівати можна відразу на постійне місце або на грядку для розсади, звідки сіянці пересаджують на постійне місце в травні. Насіння деяких однорічників можна посіяти у відкритий ґрунт у вересні — у такому разі рослини зацвітуть раніше. Інший спосіб добитися раннього цвітіння — поводитися з холодостійкими однорічниками так само, як з теплолюбними, тобто наперед вирощувати розсаду і висаджувати її у відкритий ґрунт в травні. До цієї групи відносяться багато клумбових рослин, наприклад, бурачок, волошка, кларкія [34], годеція, соняшник, іберіс [58] і чорнушка.
1.2. Історія озеленення з використанням клумбових рослин
Вважають, що висаджувати квіти на клумби в Європі вперше стали в 16 столітті [54]. В ці часи в деяких крупних маєтках було прийняте влітку виставляти на вулицю кадовби з лимонними, апельсиновими і гранатовими деревами, які за використанням можна віднести до клумбових. В тому ж 16 в. у Франції геральдичні щити прикрашали невеликими не квітучими рослинами, а у Версалі в середині сезону замінювали квіти на клумбах, що повинне було свідчити про багатство короля.
Проте розбивати клумби в тому вигляді, в якому вони відомі нам, дійсно, стали тільки
В 1820-е рр. у Віндзоре, Дубліні і деяких інших містах Великобританії вперше з'явилися клумби з новими екзотичними теплолюбними однорічниками. Перші досліди вирощування клумбових рослин не мали на меті добитися декоративного ефекту, і клумби не можна було назвати красивими. Епоха клумбового квітникарства по-справжньому наступила лише в 1830-е рр., після того, як у Великобританії пройшли перші виставки клумбових рослин, а в 1838 р. була опублікована книга Джона Лоудона «Приміські сади і вілли» (J. Lowdon. “Suburban Garden and Villa Companion”). Основна ідея висловлених в цій книзі принципів планування невеликих садів зводилася до наступного: сади не повинні копіювати живу природу, в них потрібно прагнути «передати красу окремих дерев, чагарників і інших рослин» [54].
В 1845 р. у Європі був відмінений податок на скло, і всюди у великих садах сталі будувати теплиці. Саме в них в 1840-е-1850-е рр. почали в масі вирощувати розсаду багатьох клумбових кольорів, внаслідок чого країни охопило «клумбове безумство». Саме тоді стали популярні петунія, алісум [58], пеларгонія, лобелія, кларкія, вербена [31]. Всесвітня виставка 1851 р. стала апогеєм «клумбової лихоманки», яка продовжувалася потім ще протягом 30-ти років. В ці роки про клумбові рослини багато писали, їх використовували в своїх проектах самі відомі дизайнери, всюди розбивали квітники. В 1850-е рр. біля Кришталевого палацу в Сиденхемі висаджували до 50 тис. пеларгоній, в 1860-е рр. в Четсворті і в новому курортному містечку Істборн розбивали багатоколірні клумби, в 1870-е рр. в лондонських парках висаджували щорічно більше 2 млн. клумбових рослин. Величність посадок відповідала духу вікторіанської епохи. Виникли різні стилі клумбового квітникарства — в 1860-е рр. з'явилися «весняні і «екзотичні» клумби», на які звичайно висаджували рослини з декоративним листям; десятиріччям пізніше увійшов до моди орнаментальний стиль.
На початку 1980-х рр. введення в культуру нових видів і сортів і початок буму в контейнерному квітникарстві відродили інтерес до клумбового квітникарства. Характерні для довоєнної епохи рівні ряди червоних, білих і синіх кольорів в основному пішли в минуле, поступилися місцем новим рослинам, новим способам їх розміщення і новим типам контейнерів. Історія клумбових рослин продовжується. В наші дні намічається підвищення інтересу до кольорів більш приглушеного і складного забарвлення замість яскраво забарвлених і помітних.
Самі поняття «клумба»і «клумбові рослини» значно розширилися. Якщо раніше при створенні клумби використовували чисту ділянку землі і засаджували її однорічниками, то зараз ділянка під клумбу часто має скелет клумбової композиції, який складається з багаторічників [20], а іноді, в якості центральної рослини («солітера»), використовують дерева або кущі (наприклад, пірамідальну тую або ялівець козацький). З багаторічників (наприклад з очитків) складають «килимові» клумби [2], при цьому значну по площі частку елементів не треба поновлювати щорічно і це зменшує собівартість озеленення.
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Об'єкт дослідження:
Природні рослини Харківщини і декоративні інтродуценти, які зростають на клумбах міста.
Методи досліджень.
Клумбові рослини визначались за визначником (Определитель высших растений Украины, Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. [26]) в лабораторних умовах за допомогою бінокуляру. Значна кількість рослин виявилася відсутньою у визначнику і вивчалась по атласам (Хессайон Д.Г. Все о клумбовых растениях [34], Кудрявец Д.П., Петренко Н.А. Однолетние цветы в саду [15]).
Фотографування рослин під час квітіння проводилось фотоапаратами “Зеніт - Е”, та „Nikon E
3. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ. КЛІМАТ
Харків знаходиться у північно-східній частині України на висоті 90-
Територія міста Харкова лежить на південь від Середньо-руської височини і являє собою рівнину, на якій знаходяться річні долини, балки та яри. Річки ділять місто на три частини, які мають різний характер по відношенню до рельєфу. Низинні ділянки (90-
Зима починається з середини листопада. Холодний клімат з температурою нижче 0°С продовжується в середньому 135-125 днів. Зимою в основному хмарна погода. Відносна вологість збільшується до 80-90 %. Опадів взимку випадає не багато, приблизно 20-23 % річної кількості. Опади випадають в основному у вигляді снігу. Взагалі зима досить довга, але не сурова, з відлигами, іноді настільки інтенсивними, що поверхня землі іноді повністю звільнюється від снігового покриву.
Весна характеризується покращанням радіаційних умов, зростає кількість годин сонячного випромінювання до 160-190 годин, тоді коли в січні їх було 34-45, а в грудні 27-35 годин. Початок весни залежить від приходу теплих повітряних мас, які розтоплюють сніг на великому просторі.
Початок літа можна віднести до середини травня. Значний вплив на літню циркуляцію мають відроги Азорського антициклону. Літо помірне тепле, інколи жарке з потрібною кількістю опадів. Найтепліший місяць – липень. При переході середньодобової температури повітря через +10°С, починається осінь. Осінь, особливо її друга половина, характеризується затяжними незначними опадами.
Клімат міста займає проміжне положення між макро- і мікрокліматом, це клімат невеликого району, який відчуває вплив людини. Він характеризується зменшенням притоку сонячної радіації, послабленням сили вітру і зміною його напрямку, збільшення температури та запиленості в порівнянні з пригородом. Суттєвий вплив на клімат міста чинить рельєф, експозиція схилів, орієнтування вулиць по відношенню до сонця, вітру, ширина вулиць та майданів, висота будинків, наявність водоймищ та річок, ступінь озеленення. Природний ландшафт заміщений асфальтом та каменем.
По багаторічним спостереженням у Харкові в середньому за рік випадає
Н
ПУ
Ґрунтові умови території ХДПУ ім. Г.С. Сковороди (площа до
Намиті піски місцями білого кольору, чисті від домішок, бідні. В інших місцях вони мають жовтий колір і дещо багатші на сполуки заліза. Часто вони сірого кольору і містять деяку кількість сапропелю і інших органічних залишків і є відносно придатними для вирощування відповідних рослин. Така різноманітність кольору і родючості намитих пісків спостерігається не тільки на різних сусідніх ділянках, але інколи і на різній глибині на одній ділянці. Освоєна частина території рівна, на решті території – хвилястий рельєф, з перепадами висот від 1 до 4 метрів. Природні рослинні угруповання на намивних пісках на момент початку будівництва університету були майже відсутні [16].
3.2
Ґрунтові умови ділянок для клумб в парках і скверах м. Харкова
Спільними ознаками ґрунтових умов в місцях створення клумб в парках і скверах міста є наступні: ущільненість, засолений глинистий ґрунт, відсутність структури ґрунту, низька вологість. Низька продуктивність окремих ділянок пов’язана з сусідством газонів, кущів та дерев, які поширюють свої кореневі системи на ділянки де створені клумби.
РОЗДІЛ 4. ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ ЩО ЗРОСТАЮТЬ НА КЛУМБАХ М. ХАРКОВА
4.1.
Характеристика декоративних рослин та бур'янів, що зростають на клумбах міста
При вивченні клумб в садах і парках міста ми з'ясували, що поряд із розсадою декоративних рослин на клумбах поширюються різноманітні бур'яни. Деякі з них досить декоративні і нібито просяться в озеленення. Наприклад Горлянка повзуча (Ajuga reptans L.) – бур'ян, а її пурпурова і триколірна декоративні форми зараз стали популярними клумбовими рослинами. Найкращі зразки клумб, наприклад клумби біля будівлі Гострому, використовують саме триколірну форму Горлянки повзучої (Ajuga reptans L. f. ‘Tricolor
’). Серед таких нових декоративних рослин – Вербозілля лучне (Lysimachia nummularia L.), Щириця хвостата (Amarantus caudatus L.), тощо. Бур'яни можуть виступати індикаторами якості ґрунту. Багато з ефемерів (Різушка Таля Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., Веснянка весняна Erophila verna (L.) Bess., Крупка дібровна Draba
nemorosa L.) є індикаторами пісків. Спориш (Polygonum aviculare L.) – індикатор ущільненого ґрунту, тощо. Цікаво, що серед бур'янів, що зростають в складних ґрунтових умовах значну частку складають однорічні рослини. Вони, в залежності від конкретних умов мають різну тривалість росту і в сприятливих умовах утворюють значно більше квітів і насіння. Подібне ми спостерігаємо і у більшості клумбових рослин. Серед них також багато однорічників і в сприятливих умовах більшість з них квітне до морозів [15, 22, 36].
Тому в таблицю 1 включені декоративні рослини і бур'яни, що супроводжують їх на клумбах.