Якщо виникла пожежа, то потрібно терміново викликати пожежну команду і приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.
Приступаючи до гасіння пожежі, необхідно знеструмити всі прилади
і апарати, відключити вентиляцію, винести з приміщення всі ємності з вогненебезпечними речовинами і балони із стислими газами.
Найбільше застосування отримали вуглекислотні і порошкові вогнегасники.
Вогнегасники вуглекислотні призначені для гасіння загорянь речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря, загорянь електроустановок, що знаходяться під напругою не більше 1000 В, рідких і газоподібних речовин (клас В, С). Вогнегасники вуглекислотні діляться на переносні і пересувні. До переносних відносять вуглекислотні вогнегасники, що носяться людиною, здатність яких відповідає мінімальним технічним вимогам, встановленим в нормативно-технічній документація. До пересувних вуглекислотних вогнегасників відносять вогнегасники, обладнані пристроєм для перевезення. Вуглекислотними вогнегасниками переважно обладнані протипожежні щити в лакофарбних цехах, на складах, АЗС і на території промислових підприємств. Вогнегасники вуглекислотні повинні експлуатуватися в діапазоні робочих температур від -40 до +50 градусів Цельсія.
Порошкові вогнегасники заряджені порошком і закачані газом (повітря, азот, вуглекислота) до тиску 16 атм. Призначені для гасіння пожеж класу А, В, С або ВС залежно від типа вживаного порошку, а також електроустановок, що знаходяться під напругою до 1000 ВС. Забезпечені пристроями, що забезпечують вільне відкриття і закриття простим рухом руки. Експлуатація при температурі від -20 до +50 С.

2                   Загальна характеристика підприємства
Комунальне підприємство Сумської обласної ради «Підприємство виробничо-технологічної комплектації»
42305 Сумська область , смт. Степанівка вул. Центральна 49/1
2.1 Про створення «ПВТК»
РІШЕННЯ
Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи звернення управління капітального будівництва обласної державної адміністрації від 17.03.05 №130, обласна рада вирішила:
1.                Створити комунальне підприємство Сумської обласної ради «Підприємство виробничо - технологічної комплектації».
2.                Внести до статутного фонду підприємства частину майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що знаходяться в користуванні управління капітального будівництва облдержадміністрації, у розмірі 229,8 гривень.
3.                Управління майном обласної ради ( Сидорченко О.С.) розробити та затвердити статут створеного підприємства.
4.                Управлінню капітального будівництва облдержадміністрації в установленому чинним законодавством порядку передати комунальне майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, створеному підприємству.
5.                Контроль за виконанням рішення покласти на управління майном обласної ради.
Голова М.А. Берфман

2.2 Види діяльності за КВЕД
-                     Оптова торгівля;
-                     Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту;
-                     Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням;
-                     Надання платних послуг юридичним та фізичним особам.
2.3 Предмет діяльності Підприємства
–                   моніторинг проектно-кошторисної документації об єктів будівництва на предмет застосування в ній сучасних матеріалів, обладнання, устаткування;
–                   забезпечення будівництва технологічними, енергетичними, енерготехнічними та іншими устаткуваннями, апаратурою, матеріалами;
–                   проведення перед монтажної ревізії устаткування, що знаходиться на зберіганні понад нормативний термін;
–                   передача будівельним організаціям обладнання, устаткування, що підлягає монтажу, апаратури та матеріалів;
–                   виробництво нестандартного та нетипового устаткування та конструкцій.
–                   виконання комерційних та посередницьких операцій;
–                   організація торгового та побутового обслуговування населення;
–                   постачальницька – збутова діяльність;
–                   заготівля, переробка і реалізація втор сировини та відходів виробництва;
–                   сприяння у розвитку мережі підприємств оптової і роздрібної, торгівля та громадського харчування по забезпеченню населення продовольчими і непродовольчими товарами, як власного виробництва так і закуплених у юридичних та фізичних осіб чи виділених з державних кошт;
–                   надання юридичним і фізичним особам посередницьких, агентських та консалтингових послуг, в тому числі в сфері маркетингу та менеджменту;
–                   здійснення зовнішньоекономічної діяльності, операції з експорту-імпорту, згідно з чинни законодавством;
–                   здійснення торгово-закупівельних операцій з наступною реалізацією на внутрішньому та зарубіжному ринках;
–                   пошук потенційних партнерів серед державних та зарубіжних підприємств, організацій інших юридичних та правових осіб для налагодження прямих контактів, а також попередня та взаємна обробка комерційних проектів та пропозицій;
–                   рекламно-інформаційна діяльність.

3                   Структура управління
Загальна кількість працівників - 10;
Директор:
Визначає, формулює, планує, здійснює й координує всі види діяльності підприємства.
Визначає напрями розвитку підприємства у формуванні, цінової, кредитно-банківської, податкової та страхової політики, соціальної та зовнішньоекономічної діяльності.
Організує роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства, направляє їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку й удосконалення виробництва та продукції.
Забезпечує відповідність продукції кращим світовим зразкам з метою задоволення потреб замовників і споживачів у відповідних видах продукції, підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва і якості продукції на основі широкого запровадження нової техніки і прогресивної технології, організації праці, виробництва й управління, удосконалення господарського механізму.
Направляє діяльність персоналу на досягнення високих економічних та фінансових результатів.
Забезпечує виконання підприємством програми оновлення продукції, планів капітального будівництва, обов’язків перед державним бюджетом, постачальниками, замовниками й банками.
Організує виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, широкого розповсюдження передового досвіду, а також максимальної мобілізації резервів виробництва шляхом досягнення високих техніко-економічних показників, підвищення технічного рівня і якості продукції, раціонального й економного витрачання всіх видів ресурсів.
Уживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання безпечних і сприятливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.
Здійснює заходи з соціального розвитку колективу підприємства, забезпечує розроблення, укладання і виконання колективного договору, проводить роботу щодо зміцнення трудової й виробничої дисципліни, сприяє розвитку творчої ініціативи і трудової активності працівників.
Забезпечує сполучення економічних і адміністративних методі» керівництва, матеріальних і моральних стимулів підвищення ефективності виробництва, а також підсилення відповідальності кожного працівника та доручену йому справу.
Вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам директора, керівникам виробничих підрозділів підприємства.
Забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни й обліку, господарського розрахунку.
Здійснює заходи щодо соціального захисту колективу підприємства, забезпечення й збереження зайнятості працівників.
Представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах із партнерами.
Готує проекти нормативних документів, що вимагають затвердження загальними зборами акціонерів.
Гол. Бухгалтер – бере участь у складанні та узгодженні бюджетів, розробці стандартів витрат, надає інформацію про минулі події та складає розрахунки щодо можливих наслідків майбутніх дій, здійснює облік основних та оборотних фондів, оформляє бухгалтерську та статичну звітність.
Гол. Інженер – відповідає за газове господарство, електрогосподарство по базі, відповідає за роботу з представниками «Держенергонагляду» при проведенні ними заходів з контролю у сфері господарської діяльності підприємства.
Начальник відділу маркетингу:
Організує комплексне вивчення і аналіз вітчизняних та зарубіжних ринків, перспектив їх розвитку з метою одержання інформації щодо співвідношення попиту і пропозиції, рівня цін на продукцію, можливих замовлень, розвитку виробництва підприємств-конкурентів, стратегії і тактики їх діяльності, реакції на появу нової продукції.
Здійснює розроблення коротко-, середньо- та довготермінової стратегії маркетингової діяльності, орієнтує проектувальників та виробництво на виконання вимог споживачів щодо продукції, що виробляється підприємством.
Організує дослідження споживчої властивості продукції та факторів, що визначають структуру й динаміку споживчого попиту на продукцію підприємства, ринкової кон’юнктури.
Розроблює рекомендації щодо удосконалення асортименту І якості продукції, обґрунтованості та доцільності випуску нової продукції, орієнтованої на задоволення потреб споживачів.
Визначає стратегію й тактику збуту продукції.
Організує роботи з аналізу ефективності використання каналів збуту, найбільш ефективних форм і методів реалізації продукції, послуг посередників.
Бере участь в організації виставок, ярмарків, рекламуванні продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, розповсюдженні інформації про виробника та його можливості.
Бере участь у внесенні відповідних коректив до діяльності підприємства в разі зміни зовнішнього середовища чи зіткнення з певними проблемами, в розробленні заходів захисту від конкурентів.
Здійснює організацію збуту продукції підприємства згідно з плановими завданнями та укладеними договорами, вчасного її відвантаження споживачам у встановлених обсягах реалізації.
Забезпечує участь відділу в підготовці проектів перспективних і річних планів виробництва та реалізації продукції, виконання робіт щодо вивчення попиту на продукцію підприємства, одержання замовлень, узгодження умов і укладання договорів на її постачання, розрахункових нормативів запасів готової продукції, планування її постачання споживачам.

4. Роботи з енергозбереження на підприємстві
1)                Установка комерційних і технологічних приладів та систем обліку споживання ПЕР.
2)                Поліпшення теплоізоляції будинків і споруджень, котлів, трубопроводів пари і гарячої води.
3)                Використання теплоти підходящих газів за паровими, водогрійними котлами і теплотехнічним устаткуванням.
4)                Герметизація стиків вікон, які не відкриваються (наприклад, шпаклівкою) знизить інфільтраційні втрати .
5)                Регулювання подачі палива в котельну установку в залежності від величини теплового навантаження у споживача.
6)                Заміна фізично і морально застарілого обладнання і котельних установок на сучасні високоефективні автоматизовані котельні агрегати.
7)                Установка регуляторів на опалювальні прилади і балансувальних вентилів, що дозволить рівномірно розподілити теплове навантаження по приміщеннях і дасть можливість знизити теплове навантаження будинку до 20%.
8)                Впровадження нових, менш електроємних технологічних процесів, обладнання.
9)                Заміна ламп розжарення на більш ефективні.
10) Встановити обладнання для контролю температури теплоносія на виході із котла.

5. Техніко-економічні показники основного енергоспоживаючого обладнання та контрольно-вимірювальних приладів
5.1 Газові котли
Апарати опалювальні газові водогрійні АОГВ-100 , далі по тексту апарати, призначені для теплопостачання будинків, споруджень, житлових будинків з будівельним обсягом до 900, 1500, 3000 м3, обладнаних системами водяного опалення.
Апарати призначені для роботи на природному газі й можуть експлуатуватися при паралельному включенні їх у єдину опалювальну систему.
В апаратах застосований газовий клапан «Honeywell», що працює від мережі змінного струму напругою 220В. Електрична частина апаратів забезпечує можливість підключення регулятора (контролера), що забезпечує всі можливі види програмно-тимчасового керування температурою повітря в опалювальному приміщенні залежно від змін температури зовнішнього повітря. Можливо також підключення кімнатного регулятора температури.
Характеристики котла:
–                   Високий ККД
–                   Якість згорання газу відповідає всім екологічним нормам
–                   100% ремонтопридатність
–                   Плавна подача газу на основний пальник при запуску
–                   Має можливість підключення пристроїв, що забезпечують програмне управління роботою апарату
–                   Значно дешевше за аналогічне імпортне устаткування
–                   Застосування газового клапана Honeywell забезпечує надійну і безвідмовну роботу котла

Таблиця 5.1 – Технічні характеристики котла:
Лічильник газу ротаційний G10 РЛ призначений для вимірювання об'єму природного газу відповідно до ГОСТ 5542-87 та парів скрапленого вуглеводневого газу у відповідності з ГОСТ 20448-90 при проведенні комерційного обліку на об'єктах газоспоживання. Основними споживачами лічильників є громадяни - індивідуальні споживачі природного газу, комунально-побутові та інші підприємства та організації.
Не допускається робота лічильника при об'ємних витратах, які перевищують максимальний об'ємна витрата, зазначений у паспорті на лічильник і циферблаті відлікового пристрою, і при значенні робочого надлишкового тиску понад 300 кПа.
Лічильник рекомендується застосовувати для обліку об'єму газу на об'єктах газоспоживання з максимальним сумарним споживанням газу до 16,0 m3 / h (у випадку одночасної роботи приладів газової апаратури при максимальних об'ємних витратах).

Таблиця 5.2 – Технічні характеристики лічильника газу
Основні переваги роторних лічильників газу:
– сучасна конструкція і дизайн;
– надійність і безпека;
– малогабаритні;
– самоочисні;
– стабільні метрологічні характеристики протягом усього терміну служби;
– стійкі до вологості навколишнього повітря до 98% при температурі 25 ° С
– надійно працюють при змінах щільності, Тиску і швидкості потоку газу;
– прості у використанні та обслуговуванні;
5.2 Лічильники електроенергії
Електролічильники СА4у-І672М 5А 380В кл.т 2
Електролічильники для обліку і виміру активної електроенергії в трифазних чотири провідних мережах змінного струму частотою 50 Гц. Гідності:
- довговічність, простота в експлуатації,
- наявність повного ряду модифікацій по напрузі, струму і схемами підключення,
- стойка лічильників виконана методом лиття з алюмінієвого сплаву, що дозволяє забезпечити точні геометричні розміри і як наслідок стабільність показників лічильників,
- технологічний запас по класу точності,
- уніфікація вузлів і деталей з однофазний лічильниками - 50%.
Таблиця 5.3 – Технічні характеристики лічильника СА4у-І672М
Трифазний індукційний лічильник СА4У-І673М призначений для обліку реактивної електроенергії в трьох-і четирехпроводних мережах змінного струму частотою 50 Гц. Електролічильники трансформаторного включення.
Особливості:
- довговічність, простота в експлуатації;
- наявність повного ряду модифікацій по напрузі, струму і схемами підключення;
- стійка лічильників виконана методом лиття з алюмінієвого сплаву, Що дозволяє забезпечити точні геометричні розміри і як наслідок стабільність показань лічильників;
- технологічний запас по класу точності;
- захист від розкрадання електроенергії (стопор зворотного ходу).
Таблиця 5.4 – Технічні характеристики лічильника СА4у-І673М
5.3 Лічильники води
Таблиця 5.4 Технічні характеристики лічильника холодної води СТВ-65

6. Індивідуальне заняття. Системи та прилади обліку пер, які випускаються в україні та за кордоном
Ця концепція розроблена з метою всебічного обґрунтування вибору Кабінетом Міністрів України шляхів вирішення проблеми нормативно-правового врегулювання засад створення ефективної системи обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів (далі ПЕР) та води для забезпечення прозорості споживання ПЕР суб’єктами господарювання у ринкових умовах, запровадження механізмів розвитку і вдосконалювання новітніх засобів обліку споживання ПЕР, забезпечення економічного стимулювання споживачів та постачальників до впровадження засобів обліку ПЕР, що забезпечить виконання п. 20 Заходів щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки, затверджених Указом Президента України від 05.03.2002 №216.
1. Проблема
Сучасний стан справ у сфері обліку ПЕР та води, істотно гальмує розвиток ринкових відносин в економіці України, сприяє розкраданню і безгосподарному використанню ПЕР та води, перешкоджає ефективному проведенню енергозберігаючих заходів. Сформовані ще в період планової економіки організаційні принципи та інфраструктура сфери обліку ПЕР на сьогоднішній день залишилися практично без змін. В умовах, що існують, значна частина ПЕР витрачається безконтрольно і даремно. Економіка обліку ПЕР, що існує, практично визначається сформованим станом, коли величезні неконтрольовані втрати ПЕР та води, основну частину яких складають втрати від розкрадання, безгосподарності, неефективного використання енергетичного устаткування, в повному обсязі сплачуються споживачами енергетичних ресурсів та через систему тарифів, субсидій чи дотацій фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
На сучасному етапі фактично склалися умови, коли у підприємств, що займаються виробництвом, передачею і розподілом ПЕР та води, відсутня зацікавленість у підвищенні якості обліку, у виявленні і зниженні неконтрольованих втрат ПЕР та води.
Для забезпечення належного контролю за використанням ПЕР та води в Україні, у першу чергу, необхідна цілісна система правових і нормативних документів, що визначали б правову, економічну і технічну політику держави в сфері такого обліку.
Основною метою зазначених документів повинно бути:
а) створення умов для побудови ефективної системи обліку ПЕР з застосування сучасних засобів обліку, що підтримувала б роботу ринкової економіки на належному рівні надійності і цілісності та мала б механізми розвитку і вдосконалення;
б) створення інформаційного забезпечення для:
- побудови системи розрахунків за використання: електричної енергії, теплової енергії, газу, нафти і води;
- підвищення ефективності функціонування енергетичних ринків України;
- мінімізації втрат у відповідних мережах постачання ПЕР та води;
- управління режимами енергопостачання та енерговикористання;
в) забезпечення економічного стимулювання сфери обліку ПЕР та води як у плані створення технічних засобів, так і в плані організації обліку та його систематизації.
Стан обліку енергетичних ресурсів в Західній Європі та країнах СНД. Аналіз стану обліку ПЕР та води в країнах Західної Європи, зокрема в Франції, Данії та Німеччині свідчить про наступне:
1. У промислове розвинених країнах з ринковою економікою ПЕР та вода розглядаються як будь-який інший товар - об'єкт купівлі - продажу, на який розповсюджуються всі чинні правила комерційного обліку щодо їх кількості та якості. Тому наявність всебічного комерційного обліку ПЕР та води розглядається як невід'ємний елемент, притаманний ринковим принципам побудови цивілізованих ринкових економічних відносин, що зумовлює і всебічне технічне забезпечення такого обліку.
2. Облік охоплює всі ланки виробництва та споживання ПЕР та води, однак стосується виключно сфери купівлі - продажу, тобто регулює взаємовідносини між продавцями та покупцями (як суб'єктами господарювання так і фізичними особами). Внутрішній (технічний, технологічний) облік ПЕР та води, який охоплює власне технологічні процеси підприємств - суб'єктів ринків ПЕР та води, залишається прерогативою підприємств.
3. Форми та технічні засоби здійснення обліку ПЕР в країнах Західної Європи відрізняються різноманітністю і тісно пов'язані з прийнятими місцевими особливостями тарифікації та оплати споживаних ПЕР та води і організації енергетичних ринків.
Що стосується країн Східної Європи з перехідною економікою та країн Балтії, то тут впроваджуються найсучасніші автоматизовані системи та засоби комерційного обліку, і цей процес активно стимулюється державами. Технологічно їх системи та засоби обліку поступово наближаються до тих, які діють у країнах Західної Європи.
 Серед країн СНД високим технічним рівнем забезпечення обліку ПЕР та води виділяється Білорусь (електричної енергії - 100%, газу — 100%, води - 100%, теплової енергії - 70%). Добре налагоджений комерційний облік в окремих містах Росії, але це стосується лише електричної енергії. Найвищий рівень обліку електричної енергії досягнутий у системах Мосенерго, де всі споживачі охоплені дистанційним зонним обліком електричної енергії, Івановенерго та ін.
Стан обліку ПЕР та води в Україні характеризується низькими показниками. Про це свідчать існуючі на сьогодні в Україні рівні неконтрольованих енергетичних втрат, які є неприпустимо високими, а для таких енергетичних ресурсів кінцевого вжитку, як електрична і теплова енергія, природний та скраплений газ, питна вода рівень неконтрольованих втрат можна охарактеризувати як катастрофічний.
За інформацією Мінпаливенерго України щодо неконтрольованих втрат ПЕР за 2002 р., відсоток втрат електричної енергії в електричних мережах, який в період до 1990 року не перевищував в Україні середньоєвропейського рівня 8% від споживання-нетто, наразі збільшився майже втричі при тому, що абсолютний рівень споживання електричної енергії зменшився за цей період вдвічі.
Сьогодні на технологічні потреби об'єктів Об’єднаної енергетичної системи України списується більше 40 млрд. кВт*г на рік, або близько 30% електричної енергії, що споживається всіма секторами економіки України. При цьому втрати електричної енергії на генеруючих станціях (стадія - виробництво) стабілізовані і знаходяться в межах 2-3 % від загального виробітку. Стабілізовані втрати і в основній мережі галузі (ВЛ 220 кВ і вище) (стадія - передача) і становить в середньому 3 %. Основні втрати електричної енергії припадають на стадію розподілу, тобто на розподільні мережі з напругою 10-110 кВ. Значна частка цих витрат є неконтрольованою, тобто такою, що споживається безоплатно.
За звітами Держспоживстандарту щодо обстежень стану обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів на об'єктах енергетики та промисловості, перевірками державних органів метрологічного контролю встановлені факти порушень метрологічних вимог та правил обліку електричної енергії на більшості перевірених промислових підприємств, причому кількість таких порушень зростає з часом (додаток 1).
Майже на всіх котельнях житлово-комунального господарства належні засоби обліку відпущеної теплової енергії або відсутні, або не відповідають метрологічним вимогам і чинним правилам обліку теплової енергії. Нерідко дані статистичної звітності про фактичні обсяги відпущеної теплової енергії та її втрати у мережах підміняються відповідними нормативними розрахунковими показниками.
При здійсненні Держспоживстандартом державного метрологічного нагляду були зафіксовані порушення у сфері комерційного обліку природного та скрапленого газу, особливо на стадії роздрібної торгівлі зазначеними енергоносіями (додаток 2).
Слід зазначити, що основним чинником, що обумовлює незадовільний стан справ у сфері обліку ПЕР та води є економічна незацікавленість певної категорії постачальників. До цієї категорії відносяться, у першу чергу, теплопостачальні, водопостачальні підприємства та компанії державної, а також комунальної форм власності, які обслуговують житлово-комунальний сектор економіки за збитковими тарифами з відповідним відшкодуванням збитків місцевими бюджетами.
Оскільки такі підприємства не одержують відчутного прибутку від підвищення ефективності своєї роботи внаслідок налагодження всебічного обліку, вони не зацікавлені у зниженні втрат палива, електроенергії, теплової енергії та води. Навпаки, встановлення лічильників споживачами призводить до зменшення надходжень коштів до постачальників ресурсів, що загострює і так складне їх фінансове становище. Тому місцеві комунальні теплопостачальні та водопостачальні підприємства не зацікавлені у встановленні засобів обліку ПЕР та води.
Пряму зацікавленість у встановленні засобів обліку ПЕР та води мають споживачі. Як свідчить досвід, встановлення лічильників гарячої води населенням призводить до зниження плати за відповідну послугу майже вдвічі. При цьому термін окупності витрат на встановлення таких лічильників становить рік і менше. Завдяки цьому, лічильники гарячої води користуються попитом у споживачів і темпи їх впровадження стримуються тільки низькою купівельною спроможністю населення. Аналогічні приклади можна привести і відносно холодної води, облік споживання якої теж призводить до різкого зниження платежів, оскільки реально води, як правило, споживається менше, ніж це передбачено існуючими нормами. Те ж саме спостерігається і відносно споживання газу.