Контрольная работа на тему Організації обліку ЗЕД зовнішньоекономічної діяльності
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2014-07-02Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
План
Комплексне будівництво об'єктів за кордоном. Документальне забезпечення цих операцій. 2
Облік імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі. Документальне забезпечення цих облікових операцій. 6
Задача. 17
Список використаної літератури. 18
Комплексне будівництво об'єктів за кордоном. Документальне забезпечення цих операцій.
Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний способи здійснення будівництва.
Ці норми можуть застосовуватися для визначення вартості ремонтнобудівельних робіт, які здійснюються на будовах (об’єктах) промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічних особливостей. Рішення з цього питання приймаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.
Система ціноутворення в будівництві містить у собі кошторисні нормативи, правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації.
Кошторисні нормативи — це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, що об’єднуються в окремі збірники. Разом з правилами і положеннями, що містять у собі необхідні вимоги, вони служать для визначення вартості будівництва.
Інвесторська кошторисна документація — це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.
Документи, які деталізують основні правила і положення, що містяться в кошторисних нормативах класу “Д” відповідно до Класифікації нормативних документів України в галузі будівництва, можуть випускатися як допоміжні, у вигляді інструкцій, методичних вказівок, посібників та інших матеріалів, що також використовуються при визначенні вартості будівництва.
Загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов’язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
До відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні нормативи, які розробляються в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах. Ці нормативи застосовуються в тій галузі, для якої вони розроблені.
Відомчі кошторисні нормативи обов’язкові для організацій, установ і підприємств міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, що затвердили ці нормативи. Для організацій, установ і підприємств, що входять до сфери управління інших міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов’язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.
Відомчі кошторисні нормативи не повинні суперечити загальнодержавним або дублювати їх. Для окремих будов в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для цих будов технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах, можуть розроблятися ресурсні елементні кошторисні норми на будову. Рішення про розроблення таких норм приймається забудовником за погодженням з Держбудом України.
Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) і застосовуються тільки для будови (об’єкта) за даним проектом.
Розробка зазначених норм здійснюється на підставі Методичних рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм, схвалених рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 N 21.
При розробці зазначених норм із залученням коштів державного бюджету експертиза цих норм здійснюється обов’язково. Якщо розробка таких норм здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, рішення щодо їх експертизи приймається інвестором.
Локальні та об’єктні кошторисні розрахунки розробляються замість локальних та об’єктних кошторисів у тих випадках, коли:
а) обсяги робіт і розміри витрат ще остаточно не визначилися і підлягають уточненню при розробленні робочої документації (робочих креслень);
б) обсяги робіт, характер і методи їх виконання не можуть бути точно визначені при проектуванні і уточнюються в процесі будівництва (окремі види робіт і конструктивні елементи підводної частини гідротехнічних споруд, будівель і споруд експериментального будівництва, будівель і споруд, що реконструюються, технологічної частини об’єктів з новими видами виробництва, днопоглиблювальні і гірничопрохідницькі роботи тощо). При цьому на підставі уточнених у процесі будівництва обсягів робіт складається об’єктний (локальний) виконавчий кошторис.
Локальні та об’єктні кошторисні розрахунки складаються в поточному рівні цін на трудові та матеріально-технічні ресурси за формами об’єктних і локальних кошторисів на підставі архітектурно-будівельних і технологічних рішень Ескізного проекту, ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту з використанням укрупнених ресурсних кошторисних норм та показників вартості будівництва, а також інших укрупнених нормативів.
За відсутності укрупнених кошторисних нормативів для складання кошторисних розрахунків застосовуються вартісні показники об’єктів-аналогів*, а за їх відсутності або великої трудомісткості в застосуванні кошторисів об’єктів-аналогів припускається складання кошторисних розрахунків з використанням укрупнених показників вартості окремих конструктивних елементів та видів будівельно-монтажних робіт, обчислених за даними кошторисів до робочих креслень об’єктів, що мають у своєму складі аналогічні проектні рішення.
При складанні кошторисних розрахунків для об’єкта, що проектується, за даними вартісних показників об’єктів-аналогів враховуються розбіжності в технологічних, конструктивних, об’ємно-планувальних, інших проектних рішеннях, розмірах загальновиробничих витрат шляхом зміни кошторисних даних об’єкта-аналога і приведення їх у відповідності до норм будівельного і технологічного проектування (які діють на момент розроблення Ескізного проекту, ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту) до характеристик об’єкта, що проектується. З цією метою вартість по кошторису до робочих креслень об’єкта-аналога, прийнята за основу кошторисного розрахунку об’єкта, що проектується, коригується по окремих параметрах будівлі або споруди (зміни числа поверхів, ширини і довжини прогонів або кроків несучих конструкцій тощо) або по окремих конструктивних елементах і видах робіт (види заповнення отворів, підлоги, опоряджувальні роботи тощо). За необхідності до кошторису об’єкта-аналога включається цінова поправка для приведення вартісних показників об’єкта-аналога до поточного рівня.
Вибір одиниці виміру при складанні кошторисних розрахунків за даними кошторисів до робочих креслень аналогічних об’єктів провадиться залежно від типу будівлі (споруди) або виду конструктивного елемента (виду робіт). Наприклад, для будівель —1 куб. м об’єму або 1 кв. м виробничої (загальної, робочої) площі; для підземних споруд або підземної частини будівель — 1 кв. м площі забудови; для лінійних споруд — 1 км довжини; для конструкцій перекриття або покриття — 1 кв. м площі конструкцій тощо. Одиниця виміру, на яку наводиться вартість по об’єкту-аналогу, повинна найвірогідніше відбивати конструктивні і об’ємно-планувальні особливості об’єкта.
Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються, якщо ці види витрат не враховані в кошторисних нормативах. За наявності показників на окремі види витрат, виражених у відсотках від кошторисної вартості, кошторисні розрахунки не складаються. У цьому випадку до глав зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва включаються окремими рядками кошти за переліком.
Порядок проведення товарообмінних (бартерних) операцій регулюється Законом України від 23.12.98. р. №351-ХІУ “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Згідно із цим Законом право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій мають всі особи, визначені як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Установлений законодавством режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій, а також відповідальність за порушення його норм і вимог поширюється на всіх осіб, які здійснюють товарообмінні (бартерні) операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Оформляються товарообмінні (бартерні) операції бартерним договором або договором, яким передбачається змішана форма оплати, тобто часткова оплата в натуральній формі. І в тому і в іншому випадку обмін товарами (роботами, послугами) повинен бути збалансований за вартістю і не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
Зовнішньоекономічний бартерний договір (контракт) укладається у письмовому вигляді і за формою, яка визначена “Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 05.10.95, №75.
Зазначеним Положенням також визначені особливі умови, які повинні бути передбачені бартерним зовнішньоекономічним договором (контрактом).
Ціни на товари (роботи, послуги) можуть визначатися суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції, інших чинників, які діють на відповідних ринках на момент укладення зовнішньоекономічного бартерного договору (контракту). У випадку коли предметом бартерного договору є товари, відносно яких діють індикативні ціни, контрактна ціна визначається на підставі таких цін.
Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надана можливість проведення товарообмінної (бартерної) операції на підставі договору, який передбачає змішану форму оплати. Тому до форми і порядку укладення такого договору також застосовуються певні вимоги.
Так, у розділі "Предмет договору (контракту)" такого договору крім зазначення точного найменування, марки, сорту, товару або кінцевого результату робіт, що виконуються, послуг, що надаються, які один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому в обмін на грошові кошти, буде також указане і точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок товарів або зустрічного виконання робіт (надання послуг) у рахунок виконання зобов'язань.
При укладенні договору зі змішаною формою оплати в розділі "Ціна і загальна вартість договору (контракту)":
1) зазначається ціна одиниці виміру товару і загальна вартість товару або загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), які постачаються згідно з договором з оплатою грошовими коштами, а також валюта платежу за цей товар (роботи, послуги);
2) загальна вартість поставок, оплата за якими передбачається в натуральній формі, виражається обов'язково в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземних валют.
У разі експорту високоліквідних товарів за договором, яким передбачена оплата таких товарів як грошовими коштами, так і в натуральній формі, терміни повернення валютної виручки та імпортної частини договору (контракту) становлять відповідно 90 і 60 днів.
Товари, що імпортуються за зовнішньоекономічним бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у терміни, зазначені в договорі, але не пізніше 90 (а в разі експорту за бартером високоліквідних товарів - 60) календарних днів з моменту оформлення вивізної (експортної) вантажної митної декларації, а в разі експорту робіт (послуг) - з дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг нерезидентові.
У разі порушення суб'єктами ЗЕД термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуться за бартерним договором, з них стягується пеня в розмірі 0,3% вартості неотриманих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Однак загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості, що виникла за таким договором.
Якщо ж товари експортуються за договором, яким передбачена змішана форма оплати, пеня стягується за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неотриманої виручки в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Пеня нараховується за ненадання або невчасне надання інформації про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Пеня за вказане порушення встановлена в розмірі 1% вартості фактично експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
У разі перевищення термінів повернення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, терміни їх повернення можуть бути продовжені на підставі індивідуального дозволу (ліцензії).
Постановою Кабміну України “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ № 756 від 29.04.99 р. затверджено перелік високоліквідних товарів і перелік товарів, операції з якими за зовнішньоекономічними товарообмінними (бартерними) операціями заборонені.
Крім того, цією Постановою визначений Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Відповідно до зазначеного Порядку:
1. Бартерні договори відносяться до таких, що передбачають:
1) виробничу кооперацію ¾ у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов'язаних та необхідних для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та технологічних операцій;
2) консигнацію ¾ у разі коли за цими договорами здійснюються операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;
3) комплексне будівництво ¾ у разі коли за цими договорами здійснюються операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі "ноу-хау" в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою “будувати - експлуатувати - передавати (Вuild-Ореratе-Тransfer)”, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (послуг), а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;
Комплексне будівництво об'єктів за кордоном. Документальне забезпечення цих операцій. 2
Облік імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі. Документальне забезпечення цих облікових операцій. 6
Задача. 17
Список використаної літератури. 18
Комплексне будівництво об'єктів за кордоном. Документальне забезпечення цих операцій.
Комплексне будівництво у разі коли за цими договорами здійснюються операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі "ноу-хау" в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою “будувати - експлуатувати - передавати (Вuild-Ореratе-Тransfer)”, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (послуг), а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;.
По будовах (об’єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом. Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний способи здійснення будівництва.
Ці норми можуть застосовуватися для визначення вартості ремонтнобудівельних робіт, які здійснюються на будовах (об’єктах) промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічних особливостей. Рішення з цього питання приймаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.
Система ціноутворення в будівництві містить у собі кошторисні нормативи, правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації.
Кошторисні нормативи — це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, що об’єднуються в окремі збірники. Разом з правилами і положеннями, що містять у собі необхідні вимоги, вони служать для визначення вартості будівництва.
Інвесторська кошторисна документація — це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.
Документи, які деталізують основні правила і положення, що містяться в кошторисних нормативах класу “Д” відповідно до Класифікації нормативних документів України в галузі будівництва, можуть випускатися як допоміжні, у вигляді інструкцій, методичних вказівок, посібників та інших матеріалів, що також використовуються при визначенні вартості будівництва.
Загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов’язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
До відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні нормативи, які розробляються в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах. Ці нормативи застосовуються в тій галузі, для якої вони розроблені.
Відомчі кошторисні нормативи обов’язкові для організацій, установ і підприємств міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, що затвердили ці нормативи. Для організацій, установ і підприємств, що входять до сфери управління інших міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов’язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.
Відомчі кошторисні нормативи не повинні суперечити загальнодержавним або дублювати їх. Для окремих будов в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для цих будов технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах, можуть розроблятися ресурсні елементні кошторисні норми на будову. Рішення про розроблення таких норм приймається забудовником за погодженням з Держбудом України.
Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) і застосовуються тільки для будови (об’єкта) за даним проектом.
Розробка зазначених норм здійснюється на підставі Методичних рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм, схвалених рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 N 21.
При розробці зазначених норм із залученням коштів державного бюджету експертиза цих норм здійснюється обов’язково. Якщо розробка таких норм здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, рішення щодо їх експертизи приймається інвестором.
Локальні та об’єктні кошторисні розрахунки розробляються замість локальних та об’єктних кошторисів у тих випадках, коли:
а) обсяги робіт і розміри витрат ще остаточно не визначилися і підлягають уточненню при розробленні робочої документації (робочих креслень);
б) обсяги робіт, характер і методи їх виконання не можуть бути точно визначені при проектуванні і уточнюються в процесі будівництва (окремі види робіт і конструктивні елементи підводної частини гідротехнічних споруд, будівель і споруд експериментального будівництва, будівель і споруд, що реконструюються, технологічної частини об’єктів з новими видами виробництва, днопоглиблювальні і гірничопрохідницькі роботи тощо). При цьому на підставі уточнених у процесі будівництва обсягів робіт складається об’єктний (локальний) виконавчий кошторис.
Локальні та об’єктні кошторисні розрахунки складаються в поточному рівні цін на трудові та матеріально-технічні ресурси за формами об’єктних і локальних кошторисів на підставі архітектурно-будівельних і технологічних рішень Ескізного проекту, ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту з використанням укрупнених ресурсних кошторисних норм та показників вартості будівництва, а також інших укрупнених нормативів.
За відсутності укрупнених кошторисних нормативів для складання кошторисних розрахунків застосовуються вартісні показники об’єктів-аналогів*, а за їх відсутності або великої трудомісткості в застосуванні кошторисів об’єктів-аналогів припускається складання кошторисних розрахунків з використанням укрупнених показників вартості окремих конструктивних елементів та видів будівельно-монтажних робіт, обчислених за даними кошторисів до робочих креслень об’єктів, що мають у своєму складі аналогічні проектні рішення.
При складанні кошторисних розрахунків для об’єкта, що проектується, за даними вартісних показників об’єктів-аналогів враховуються розбіжності в технологічних, конструктивних, об’ємно-планувальних, інших проектних рішеннях, розмірах загальновиробничих витрат шляхом зміни кошторисних даних об’єкта-аналога і приведення їх у відповідності до норм будівельного і технологічного проектування (які діють на момент розроблення Ескізного проекту, ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту) до характеристик об’єкта, що проектується. З цією метою вартість по кошторису до робочих креслень об’єкта-аналога, прийнята за основу кошторисного розрахунку об’єкта, що проектується, коригується по окремих параметрах будівлі або споруди (зміни числа поверхів, ширини і довжини прогонів або кроків несучих конструкцій тощо) або по окремих конструктивних елементах і видах робіт (види заповнення отворів, підлоги, опоряджувальні роботи тощо). За необхідності до кошторису об’єкта-аналога включається цінова поправка для приведення вартісних показників об’єкта-аналога до поточного рівня.
Вибір одиниці виміру при складанні кошторисних розрахунків за даними кошторисів до робочих креслень аналогічних об’єктів провадиться залежно від типу будівлі (споруди) або виду конструктивного елемента (виду робіт). Наприклад, для будівель —
Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються, якщо ці види витрат не враховані в кошторисних нормативах. За наявності показників на окремі види витрат, виражених у відсотках від кошторисної вартості, кошторисні розрахунки не складаються. У цьому випадку до глав зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва включаються окремими рядками кошти за переліком.
Облік імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі. Документальне забезпечення цих облікових операцій.
Імпорт (імпорт товарів) ¾ купівля (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Порядок проведення товарообмінних (бартерних) операцій регулюється Законом України від 23.12.98. р. №351-ХІУ “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Згідно із цим Законом право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій мають всі особи, визначені як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Установлений законодавством режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій, а також відповідальність за порушення його норм і вимог поширюється на всіх осіб, які здійснюють товарообмінні (бартерні) операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Оформляються товарообмінні (бартерні) операції бартерним договором або договором, яким передбачається змішана форма оплати, тобто часткова оплата в натуральній формі. І в тому і в іншому випадку обмін товарами (роботами, послугами) повинен бути збалансований за вартістю і не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
Зовнішньоекономічний бартерний договір (контракт) укладається у письмовому вигляді і за формою, яка визначена “Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 05.10.95, №75.
Зазначеним Положенням також визначені особливі умови, які повинні бути передбачені бартерним зовнішньоекономічним договором (контрактом).
Ціни на товари (роботи, послуги) можуть визначатися суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції, інших чинників, які діють на відповідних ринках на момент укладення зовнішньоекономічного бартерного договору (контракту). У випадку коли предметом бартерного договору є товари, відносно яких діють індикативні ціни, контрактна ціна визначається на підставі таких цін.
Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надана можливість проведення товарообмінної (бартерної) операції на підставі договору, який передбачає змішану форму оплати. Тому до форми і порядку укладення такого договору також застосовуються певні вимоги.
Так, у розділі "Предмет договору (контракту)" такого договору крім зазначення точного найменування, марки, сорту, товару або кінцевого результату робіт, що виконуються, послуг, що надаються, які один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому в обмін на грошові кошти, буде також указане і точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок товарів або зустрічного виконання робіт (надання послуг) у рахунок виконання зобов'язань.
При укладенні договору зі змішаною формою оплати в розділі "Ціна і загальна вартість договору (контракту)":
1) зазначається ціна одиниці виміру товару і загальна вартість товару або загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), які постачаються згідно з договором з оплатою грошовими коштами, а також валюта платежу за цей товар (роботи, послуги);
2) загальна вартість поставок, оплата за якими передбачається в натуральній формі, виражається обов'язково в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземних валют.
У разі експорту високоліквідних товарів за договором, яким передбачена оплата таких товарів як грошовими коштами, так і в натуральній формі, терміни повернення валютної виручки та імпортної частини договору (контракту) становлять відповідно 90 і 60 днів.
Товари, що імпортуються за зовнішньоекономічним бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у терміни, зазначені в договорі, але не пізніше 90 (а в разі експорту за бартером високоліквідних товарів - 60) календарних днів з моменту оформлення вивізної (експортної) вантажної митної декларації, а в разі експорту робіт (послуг) - з дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг нерезидентові.
У разі порушення суб'єктами ЗЕД термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуться за бартерним договором, з них стягується пеня в розмірі 0,3% вартості неотриманих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Однак загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості, що виникла за таким договором.
Якщо ж товари експортуються за договором, яким передбачена змішана форма оплати, пеня стягується за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неотриманої виручки в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Пеня нараховується за ненадання або невчасне надання інформації про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Пеня за вказане порушення встановлена в розмірі 1% вартості фактично експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
У разі перевищення термінів повернення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, терміни їх повернення можуть бути продовжені на підставі індивідуального дозволу (ліцензії).
Постановою Кабміну України “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ № 756 від 29.04.99 р. затверджено перелік високоліквідних товарів і перелік товарів, операції з якими за зовнішньоекономічними товарообмінними (бартерними) операціями заборонені.
Крім того, цією Постановою визначений Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Відповідно до зазначеного Порядку:
1. Бартерні договори відносяться до таких, що передбачають:
1) виробничу кооперацію ¾ у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов'язаних та необхідних для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та технологічних операцій;
2) консигнацію ¾ у разі коли за цими договорами здійснюються операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;
3) комплексне будівництво ¾ у разі коли за цими договорами здійснюються операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі "ноу-хау" в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою “будувати - експлуатувати - передавати (Вuild-Ореratе-Тransfer)”, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (послуг), а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;
4) поставку складних технічних виробів - у разі коли за цими договорами здійснюються операції з поставки устаткування частинами або технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх в дію на місці експлуатації, а також складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів;
5) поставку товарів спеціального призначення - у разі коли за цими договорами здійснюються операції з поставки товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 7.3.2 Закону про прибуток затрати, понесені (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, визначаються в сумі, яка повинна дорівнювати балансовій вартості такої інвалюти, визначеній відповідно до положень підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 Закону про прибуток.
При цьому балансова вартість іноземної валюти визначається відповідно до положень підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 Закону про прибуток і не підлягає перерахунку у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Відповідно до пп.7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону про прибуток у випадку купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податків не змінюються. Сума гривень, оплачена платником податків у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податків), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.
Тобто балансова вартість іноземної валюти визначається таким чином:
· якщо іноземна валюта отримана як виручка, то її балансова вартість визначається за курсом Національного банку України, який діяв на дату отримання доходу;
· якщо іноземна валюта самостійно придбана підприємством за гривні, то її балансова вартість дорівнює сумі гривень, сплачених у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні операції);
· якщо іноземна валюта самостійно придбана підприємством за іншу інвалюту, то її балансова вартість дорівнює балансовій вартості проданої інвалюти;
· якщо іноземна валюта надійшла на валютний рахунок у попередньому податковому періоді, то для поточного податкового періоду її балансова вартість визначається за курсом Національного банку України, який діяв на останній робочий день попереднього звітного періоду. Оскільки підприємство може розраховуватися з постачальником за конкретну партію товарів інвалютою, загальна сума якої складається з окремих сум, що надійшли на підприємство в різний час і з різних джерел, то необхідно вести оперативний облік для визначення балансової вартості інвалюти.
Підприємство може розрахуватися з постачальниками заздалегідь або з відстрочкою платежу. Якщо вийде так, що першою подією буде отримання товарів (робіт, послуг), тоді до складу валових витрат вартість такого товару (робіт, послуг) буде включена за курсом Національного банку України на дату оформлення вантажної митної декларації (підписання акта), але при другій події, коли вже буде відома балансова вартість інвалюти, що перераховується, необхідно буде відкоригувати суму, раніше включену до складу валових витрат. Якщо ж першою подією буде оплата товарів (робіт, послуг), то нічого коригувати не треба, адже вже при першій події відома балансова вартість перерахованої у вигляді авансу інвалюти.
Для цілей податкового обліку вартість товарів (робіт, послуг), постачальниками яких є нерезиденти, що знаходяться в офшорній зоні (або рахунки яких розташовані в офшорній зоні), включається до складу валових витрат тільки в розмірі 85 % (п. 18.3 Закону про прибуток).
Заборгованість в іноземній валюті, що виникла при здійсненні імпортної операції (дебіторська або кредиторська, залежно від того, яка подія сталася раніше - перерахування валюти або отримання товарів (отримання результатів робіт, послуг)), також бере участь у формуванні об'єкта обкладення податком на прибуток (пп. 7.3.3, 7.3.6 Закону про прибуток).
Оскільки у зовнішньоекономічному бартерному договорі загальна вартість експортованих товарів і загальна вартість імпортовуваних товарів обов'язково вказуються в іноземній валюті, то такі операції з метою оподаткування прирівнюються до операцій з розрахунками в іноземній валюті, тому оподаткування прибутку від зовнішньоекономічних товарообмінних операцій здійснюється відповідно до підпунктів 7.3.3 і 7.3.6 Закону про оподаткування прибутку [4, 84].
У платника податків дата збільшення валового доходу припадає на звітний період, у якому раніше сталася одна з таких подій: або відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), або оприбуткування товару (отримання результатів робіт, послуг).
Такий валовий дохід у податковому обліку відображається як сума заборгованості (дебіторської або кредиторської), вираженої в іноземній валюті і перерахованої у гривні за офіційним курсом НБУ на дату її виникнення.
Протягом звітного періоду балансова вартість такої заборгованості у податковому обліку в разі зміни курсу Національного банку України не перераховується.
Якщо заборгованість погашається протягом цього ж звітного періоду, то проводиться перерахування суми такої заборгованості, вираженої в іноземній валюті, у гривні за офіційним курсом Національного банку України, що діє на дату її погашення, тобто на дату здійснення заключної (балансуючої) операції.
Вартісна різниця, що виникла між сумами заборгованості на дату її виникнення і на дату її перерахування, збільшує валовий дохід або валові витрати. Одночасно до складу валових витрат включається вартість отриманих у рахунок бартерного контракту товарів (робіт, послуг), оскільки це заключна (балансуюча) операція.
Для наступного податкового періоду балансова вартість заборгованості прирівнюється до вартості заборгованості в іноземній валюті, перерахованій у гривні за курсом Національного банку України на останній робочий день звітного періоду [3, 89].
Що стосується податку на додану вартість, то датою виникнення податкових зобов'язань при здійсненні товарообмінних операцій з нерезидентами відповідно до підпункту 7.3.4 Закону про ПДВ вважається дата події, що сталася першою:
· або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податків; дата оформлення документа, що засвідчує факт надання результатів робіт (послуг) нерезидентові,
· або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує факт отримання платником податків товарів;
· дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання результатів робіт (послуг) платником податків.
Докладне роз'яснення щодо питання оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій у зовнішньоекономічній діяльності наведене в листі Державної податкової адміністрації України від 04.05.99 р. № 6452/7/16-1321 "Про оподаткування бартерних операцій у зовнішньоекономічних відносинах":
Так, відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платниками за межі митних кордонів України, та продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України, обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Пунктом 11.6 статті 11 зазначеного Закону встановлено тимчасову норму, згідно з якою до 01.01.99 р. (а відповідно до Закону України від 25.12.98 р. № 368-ХІV - до 01.01.2000 р.) у разі вивозу (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва платника податку.
Право на одержання податкового кредиту під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаних з вивезенням (експортом) товарів за межі митної території України та ввезенням (імпортом) товарів на митну територію України виникає на дату здійснення кожної із частин заключної (балансуючої) операції в сумі, пропорційній таким частинам. Тобто, якщо при здійсненні зовнішньоекономічної бартерної операції імпортна частина - перша подія, сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), включається у валові витрати (у разі її віднесення до податкового кредиту в попередніх звітних періодах платником проводиться коригування податкового кредиту в бік зменшення), а сума ПДВ, сплачена митним органам у зв'язку з виникненням податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів, включається в податковий кредит на дату здійснення заключної (балансуючої) експортної операції або в частині, пропорційній кожній із частин експортної (балансуючої) операції.
У випадку якщо сплата ПДВ при імпорті товарів у межах бартерного контракту відстрочена шляхом видачі податкового векселя, то дата виникнення права на податковий кредит буде визначатися відповідно до норм пункту 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме у звітному періоді, що настає за тим звітним (податковим) періодом, у якому вексель було погашено, або у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося погашення векселя, за умови оплати векселя раніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу, але не раніше від дати здійснення відповідної частини заключної (балансуючої) експортної операції [2,132].
Якщо при здійсненні бартерної операції першою подією є експортна операція, податкові зобов'язання визначаються відповідно до пункту 6.2 Закону "Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою. Сума ПДВ, сплачена у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту платника не відноситься, а включається у валові витрати (у разі її віднесення до податкового кредиту в попередніх звітних періодах платником проводиться коригування податкового кредиту в бік зменшення).
Податкові зобов'язання, що виникли на дату оформлення ввізної вантажної митної декларації, включаються в податковий кредит платника податків, відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 та 7.5.2 Закону України "Про податок на додану вартість", після сплати податку по податкових зобов'язаннях відповідно до підпункту 7.3.6 статті 7 Закону.
Необхідно врахувати, що пункт 12 Указу Президента України від 07.08.98 № 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" при виконанні зовнішньоекономічних контрактів стосується дати виникнення податкового кредиту по імпортованих товарах тільки для операцій з обміну товарами. При розрахунках з нерезидентом за поставлені товари, надані роботи (послуги), у національній чи іноземній валюті, дата виникнення права на податковий кредит у платника визначається згідно з підпунктом 7.5.2 Закону України "Про податок на додану вартість" [1, 35].
Сума податку на додану вартість при ввезенні (імпортуванні) товарів за бартерним контрактом може бути сплачена безпосередньо у момент митного оформлення або шляхом надання податкового векселя на суму ПДВ, визначену відповідно до законодавства.
При експорті підакцизних товарів у межах товарообмінних (бартерних) договорів, які передбачають форму оплати, відмінну від грошової, акцизний збір справляється у загальновстановленому порядку.
В разі переоформлення у встановленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору терміни поставок та розрахунків, установлені законодавством, не поновлюються. При цьому переоформлення таких договорів здійснюється у встановленому порядку.
Якщо замість поставок за бартерним договором (контрактом) іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, який раніше експортував за таким договором товари, роботи (послуги), то митні органи знімають зазначену бартерну операцію з контролю на підставі:
· довідки уповноваженого банку про зарахування коштів на рахунок цього суб'єкта на виконання зобов'язань за договором і на суму, еквівалентну вартості товарів, робіт (послуг), зазначених у договорі;
· копії додаткової угоди, яка обумовлює зміну умов договору.
У разі зміни умов договору, які передбачають заміну зобов'язань щодо оплати товарів у грошовій формі на зобов'язання щодо поставки товарів, робіт (послуг) у рахунок оплати, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України повинен подати до органів державної податкової служби копії договору і додаткових угод до нього.
Бухгалтерський облік товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності відображається у наступних проводках.
Таблиця №1.
1) Сума імпортного ПДВ: ПДВ=(Вартість товару+Мито+ Митні збот+Акциз)*20%=(5000*5,0+900)*20%=5180;
2) Журнал господарських операцій:
Список виокристаної літератури
1. Лисенков Ю.М., Педь І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Зовнішня торгівля, 2004.- 200 c.
2. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник: Навчальне видання: .- 3-е вид., перероб. i доп..- К.: КНЕУ, 2000.- 578 c.
3. Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2004.- 380 c.
4. Первинний та аналітичний облік на підприємстві: Навчальний посібник: Навчальне видання.- Тернопiль: Астон, 2005.- 464 c.
5) поставку товарів спеціального призначення - у разі коли за цими договорами здійснюються операції з поставки товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 7.3.2 Закону про прибуток затрати, понесені (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, визначаються в сумі, яка повинна дорівнювати балансовій вартості такої інвалюти, визначеній відповідно до положень підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 Закону про прибуток.
При цьому балансова вартість іноземної валюти визначається відповідно до положень підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 Закону про прибуток і не підлягає перерахунку у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Відповідно до пп.7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону про прибуток у випадку купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податків не змінюються. Сума гривень, оплачена платником податків у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податків), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.
Тобто балансова вартість іноземної валюти визначається таким чином:
· якщо іноземна валюта отримана як виручка, то її балансова вартість визначається за курсом Національного банку України, який діяв на дату отримання доходу;
· якщо іноземна валюта самостійно придбана підприємством за гривні, то її балансова вартість дорівнює сумі гривень, сплачених у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні операції);
· якщо іноземна валюта самостійно придбана підприємством за іншу інвалюту, то її балансова вартість дорівнює балансовій вартості проданої інвалюти;
· якщо іноземна валюта надійшла на валютний рахунок у попередньому податковому періоді, то для поточного податкового періоду її балансова вартість визначається за курсом Національного банку України, який діяв на останній робочий день попереднього звітного періоду. Оскільки підприємство може розраховуватися з постачальником за конкретну партію товарів інвалютою, загальна сума якої складається з окремих сум, що надійшли на підприємство в різний час і з різних джерел, то необхідно вести оперативний облік для визначення балансової вартості інвалюти.
Підприємство може розрахуватися з постачальниками заздалегідь або з відстрочкою платежу. Якщо вийде так, що першою подією буде отримання товарів (робіт, послуг), тоді до складу валових витрат вартість такого товару (робіт, послуг) буде включена за курсом Національного банку України на дату оформлення вантажної митної декларації (підписання акта), але при другій події, коли вже буде відома балансова вартість інвалюти, що перераховується, необхідно буде відкоригувати суму, раніше включену до складу валових витрат. Якщо ж першою подією буде оплата товарів (робіт, послуг), то нічого коригувати не треба, адже вже при першій події відома балансова вартість перерахованої у вигляді авансу інвалюти.
Для цілей податкового обліку вартість товарів (робіт, послуг), постачальниками яких є нерезиденти, що знаходяться в офшорній зоні (або рахунки яких розташовані в офшорній зоні), включається до складу валових витрат тільки в розмірі 85 % (п. 18.3 Закону про прибуток).
Заборгованість в іноземній валюті, що виникла при здійсненні імпортної операції (дебіторська або кредиторська, залежно від того, яка подія сталася раніше - перерахування валюти або отримання товарів (отримання результатів робіт, послуг)), також бере участь у формуванні об'єкта обкладення податком на прибуток (пп. 7.3.3, 7.3.6 Закону про прибуток).
Оскільки у зовнішньоекономічному бартерному договорі загальна вартість експортованих товарів і загальна вартість імпортовуваних товарів обов'язково вказуються в іноземній валюті, то такі операції з метою оподаткування прирівнюються до операцій з розрахунками в іноземній валюті, тому оподаткування прибутку від зовнішньоекономічних товарообмінних операцій здійснюється відповідно до підпунктів 7.3.3 і 7.3.6 Закону про оподаткування прибутку [4, 84].
У платника податків дата збільшення валового доходу припадає на звітний період, у якому раніше сталася одна з таких подій: або відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), або оприбуткування товару (отримання результатів робіт, послуг).
Такий валовий дохід у податковому обліку відображається як сума заборгованості (дебіторської або кредиторської), вираженої в іноземній валюті і перерахованої у гривні за офіційним курсом НБУ на дату її виникнення.
Протягом звітного періоду балансова вартість такої заборгованості у податковому обліку в разі зміни курсу Національного банку України не перераховується.
Якщо заборгованість погашається протягом цього ж звітного періоду, то проводиться перерахування суми такої заборгованості, вираженої в іноземній валюті, у гривні за офіційним курсом Національного банку України, що діє на дату її погашення, тобто на дату здійснення заключної (балансуючої) операції.
Вартісна різниця, що виникла між сумами заборгованості на дату її виникнення і на дату її перерахування, збільшує валовий дохід або валові витрати. Одночасно до складу валових витрат включається вартість отриманих у рахунок бартерного контракту товарів (робіт, послуг), оскільки це заключна (балансуюча) операція.
Для наступного податкового періоду балансова вартість заборгованості прирівнюється до вартості заборгованості в іноземній валюті, перерахованій у гривні за курсом Національного банку України на останній робочий день звітного періоду [3, 89].
Що стосується податку на додану вартість, то датою виникнення податкових зобов'язань при здійсненні товарообмінних операцій з нерезидентами відповідно до підпункту 7.3.4 Закону про ПДВ вважається дата події, що сталася першою:
· або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податків; дата оформлення документа, що засвідчує факт надання результатів робіт (послуг) нерезидентові,
· або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує факт отримання платником податків товарів;
· дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання результатів робіт (послуг) платником податків.
Докладне роз'яснення щодо питання оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій у зовнішньоекономічній діяльності наведене в листі Державної податкової адміністрації України від 04.05.99 р. № 6452/7/16-1321 "Про оподаткування бартерних операцій у зовнішньоекономічних відносинах":
Так, відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платниками за межі митних кордонів України, та продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України, обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Пунктом 11.6 статті 11 зазначеного Закону встановлено тимчасову норму, згідно з якою до 01.01.99 р. (а відповідно до Закону України від 25.12.98 р. № 368-ХІV - до 01.01.2000 р.) у разі вивозу (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва платника податку.
Право на одержання податкового кредиту під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаних з вивезенням (експортом) товарів за межі митної території України та ввезенням (імпортом) товарів на митну територію України виникає на дату здійснення кожної із частин заключної (балансуючої) операції в сумі, пропорційній таким частинам. Тобто, якщо при здійсненні зовнішньоекономічної бартерної операції імпортна частина - перша подія, сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), включається у валові витрати (у разі її віднесення до податкового кредиту в попередніх звітних періодах платником проводиться коригування податкового кредиту в бік зменшення), а сума ПДВ, сплачена митним органам у зв'язку з виникненням податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів, включається в податковий кредит на дату здійснення заключної (балансуючої) експортної операції або в частині, пропорційній кожній із частин експортної (балансуючої) операції.
У випадку якщо сплата ПДВ при імпорті товарів у межах бартерного контракту відстрочена шляхом видачі податкового векселя, то дата виникнення права на податковий кредит буде визначатися відповідно до норм пункту 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме у звітному періоді, що настає за тим звітним (податковим) періодом, у якому вексель було погашено, або у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося погашення векселя, за умови оплати векселя раніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу, але не раніше від дати здійснення відповідної частини заключної (балансуючої) експортної операції [2,132].
Якщо при здійсненні бартерної операції першою подією є експортна операція, податкові зобов'язання визначаються відповідно до пункту 6.2 Закону "Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою. Сума ПДВ, сплачена у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту платника не відноситься, а включається у валові витрати (у разі її віднесення до податкового кредиту в попередніх звітних періодах платником проводиться коригування податкового кредиту в бік зменшення).
Податкові зобов'язання, що виникли на дату оформлення ввізної вантажної митної декларації, включаються в податковий кредит платника податків, відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 та 7.5.2 Закону України "Про податок на додану вартість", після сплати податку по податкових зобов'язаннях відповідно до підпункту 7.3.6 статті 7 Закону.
Необхідно врахувати, що пункт 12 Указу Президента України від 07.08.98 № 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" при виконанні зовнішньоекономічних контрактів стосується дати виникнення податкового кредиту по імпортованих товарах тільки для операцій з обміну товарами. При розрахунках з нерезидентом за поставлені товари, надані роботи (послуги), у національній чи іноземній валюті, дата виникнення права на податковий кредит у платника визначається згідно з підпунктом 7.5.2 Закону України "Про податок на додану вартість" [1, 35].
Сума податку на додану вартість при ввезенні (імпортуванні) товарів за бартерним контрактом може бути сплачена безпосередньо у момент митного оформлення або шляхом надання податкового векселя на суму ПДВ, визначену відповідно до законодавства.
При експорті підакцизних товарів у межах товарообмінних (бартерних) договорів, які передбачають форму оплати, відмінну від грошової, акцизний збір справляється у загальновстановленому порядку.
В разі переоформлення у встановленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору терміни поставок та розрахунків, установлені законодавством, не поновлюються. При цьому переоформлення таких договорів здійснюється у встановленому порядку.
Якщо замість поставок за бартерним договором (контрактом) іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, який раніше експортував за таким договором товари, роботи (послуги), то митні органи знімають зазначену бартерну операцію з контролю на підставі:
· довідки уповноваженого банку про зарахування коштів на рахунок цього суб'єкта на виконання зобов'язань за договором і на суму, еквівалентну вартості товарів, робіт (послуг), зазначених у договорі;
· копії додаткової угоди, яка обумовлює зміну умов договору.
У разі зміни умов договору, які передбачають заміну зобов'язань щодо оплати товарів у грошовій формі на зобов'язання щодо поставки товарів, робіт (послуг) у рахунок оплати, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України повинен подати до органів державної податкової служби копії договору і додаткових угод до нього.
Бухгалтерський облік товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності відображається у наступних проводках.
Таблиця №1.
| № з/п | Зміст операції | Дебет | Кредит |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | оприбутковані товари | 281 | 631 |
| 2 | відвантажені товари (з ПДВ) | 361 | 702 |
| 3 | списується вартість товарів | 902 | 281 |
| 4 | проведено залік заборгованості по бартерному контракту | 631 | 361 |
Задача
Підприємство-резидент безкоштовно отримало матеріальні активи від нерезидента на суму 5 000 дол. США , що підтверджується даними вантажної
митної декларації. Курс НБУ на дату складання ВМД - 5,0 грн. за 1 дол. CША. Сума митних платежів - 900 грн. Необхідно :
1) Визначити суму імпортного ПДВ;
2) Скласти журнал господарських операцій і вказати кореспонденцію рахунків
Розвязання: 1) Сума імпортного ПДВ: ПДВ=(Вартість товару+Мито+ Митні збот+Акциз)*20%=(5000*5,0+900)*20%=5180;
2) Журнал господарських операцій:
| № п/п | Операція | Дебет | Кредит | Сума, грн |
| 1. | Придбано товар | 20 | 685 | 25000 |
| 2. | Нараховано ПДВ | 641 | 685 | 5000 |
| 3 | Сплачено митні збори | 641 | 31 | 900 |
Список виокристаної літератури
1. Лисенков Ю.М., Педь І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Зовнішня торгівля, 2004.- 200 c.
2. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник: Навчальне видання: .- 3-е вид., перероб. i доп..- К.: КНЕУ, 2000.- 578 c.
3. Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2004.- 380 c.
4. Первинний та аналітичний облік на підприємстві: Навчальний посібник: Навчальне видання.- Тернопiль: Астон, 2005.- 464 c.
