громадян, які стали інвалідами у зв’язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах захисту народу, та членів їх сімей;

військовозобов’язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов’язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей;

працівників воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та членів їх сімей.

Пенсійне забезпечення осіб, які займали командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л.Свободи та членів їх сімей здійснюється на підставах, встановлених цим Законом для осіб офіцерського складу та членів їх сімей. Зазначеним особам пенсії призначаються незалежно від того, чи мають вони офіцерські військові (спеціальні) звання. Пенсійне забезпечення жінок, прийнятих у добровільному порядку на дійсну військову службу на посади солдатів, матросів, сержантів і старшин, та членів їх сімей здійснюється на підставах, встановлених цим Законом для військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та членів їх сімей.

Особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

На підставах, установлених Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, призначаються також пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим військових або спеціальних звань (у тому числі під час перебування їх у запасі або у відставці), а також звільненим зі служби у зв’язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, та членам їх сімей.

Порядок сплати сум несплачених страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Пенсійному фонду України за відповідні роки служби щодо осіб, які не набули (не набудуть) права на пенсію за вислугу років згідно з цим Законом, або осіб, звільнених з військової служби, які виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, визначається Кабінетом Міністрів України.

Особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, поновленим у військовому (спеціальному) званні, крім осіб, звільнених зі служби у зв’язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, пенсії призначаються на умовах і за нормами, встановленими цим Законом, якщо вони на день позбавлення військового (спеціального) звання мали право на пенсію за вислугу років або по інвалідності.

Сім’ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів, після закінчення строку контракту, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв’язку України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали [8, 265].

Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги. Членам сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, допомога виплачується в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України [9, 156].

Особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням. Умови призначення та порядок виплати щомісячної грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. В такому ж порядку здійснюється пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей при призначенні їм пенсій на умовах і за нормами, встановленими Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей згідно з цим Законом здійснюється Міністерством оборони України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони, органами управління інших військових формувань, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством транспорту та зв’язку України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України [10, 238].

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і цим Законом. Органи місцевого самоврядування в межах наданих їм законом повноважень за власною ініціативою можуть встановлювати за рахунок коштів місцевого бюджету доплати до пенсій, які призначаються відповідно до цього Закону, додаткові компенсаційні виплати пенсіонерам з числа осіб, визначених цим Законом, та членів їх сімей.

РОЗДІЛ 2. ПЕНСІЇ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ

Пенсія за вислугу років призначається:

• особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше;

• особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Особам, які є інвалідами війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;

• особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”.

Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

• особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років — 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я — 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років — 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

• особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України: за страховий стаж 25 років — 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років — 1 процент відповідних сум грошового забезпечення;

• особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”: за вислугу 15 років — 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення [3, 444].

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, — 100 процентів, до категорії 2, — 95 процентів [11, 412]. Пенсії за вислугу років, що призначаються відповідно до цього Закону, не можуть бути нижчими від мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.

До пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується:

• надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, — на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім’ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім’ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім’ї надбавку. За наявності в сім’ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором;

• державна соціальна допомога на догляд інвалідам I групи внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, або одиноким пенсіонерам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують догляду, у порядку і на умовах, передбачених Законом України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”;

• надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.

Надбавки та допомога можуть нараховуватися одночасно.

Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:

• військова служба;

• служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

• час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;

• час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;

• час перебування під вартою та час відбуття покарання в місцях позбавлення волі особами, які мають право на пенсію за цим Законом, безпідставно притягнутими до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованими та згодом реабілітованими;

• час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового тримання осіб, у тому числі дітей, які були насильно вивезені з тимчасово окупованої території колишнього Союзу РСР у період Великої Вітчизняної війни та які після звільнення з цих місць були призвані або прийняті на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, якщо за час перебування в зазначених місцях примусового тримання ними не було вчинено злочину проти миру і людства;

• час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства;

• час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу;

• військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об’єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

• час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державною податковою адміністрацією України та Державним департаментом України з питань виконання покарань;

• час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, у підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються Державним департаментом України з питань виконання покарань та Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

• час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі Миротворчих Сил ООН відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

До вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п’яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Вислуга років для призначення пенсії у разі поновлення виплати пенсії після перерви в її одержанні, яка була раніше обчислена особі, яка має право на пенсію за цим Законом, відповідно до законодавства, яке діяло на день попереднього звільнення цієї особи зі служби, перегляду не підлягає. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом. Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ 3. ПЕНСІЇ ПО ІНВАЛІДНОСТІ ТА У РАЗІ ВТРАТИ

ГОДУВАЛЬНИКА

Пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства [12, 51].

Групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Залежно від ступеня втрати працездатності інваліди поділяються на три групи. Залежно від причини інвалідності інваліди з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії

• інваліди війни — при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) чи пов’язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час у статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

• інші інваліди з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом — при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби.

Пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:

• інвалідам війни I групи — 100 процентів, II групи — 80 процентів, III групи — 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

• іншим інвалідам I групи — 70 процентів, II групи — 60 процентів, III групи — 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються:

• інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи — у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, II групи — трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, III групи — двох мінімальних пенсій за віком, іншим інвалідам із числа солдатів і матросів строкової служби I групи — 200 процентів, II групи — 100 процентів і III групи — 50 процентів мінімального розміру пенсії за віком;

• інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби — у розмірі 110 процентів, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони — 120 процентів, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони — 130 процентів відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених цією статтею для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби.

В разі наявності у інваліда з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років, пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги [13, 34].

До пенсії по інвалідності, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується:

• надбавка непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, — на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім’ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку до пенсії по інвалідності на непрацездатного члена сім’ї за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім’ї надбавку. За наявності в сім’ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором;

• державна соціальна допомога на догляд у порядку і на умовах, передбачених Законом України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” [6, 405];

• надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених статтею 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” [5, 19].

Надбавки та допомога, передбачені цією статтею, можуть нараховуватися одночасно. Надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи нараховуються і в порядку, встановленому Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, пенсії по інвалідності підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом [3, 444]. Пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а інвалідам — чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років — довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться лише за їх заявою. В разі визнання пенсіонера, який не досяг пенсійного віку, працездатним пенсія виплачується йому до кінця місяця, в якому його визнано працездатним, але не довше ніж до дня, по який встановлено інвалідність.

Із зміною групи інвалідності, що настала після призначення пенсії, відповідно змінюється і розмір пенсії. Якщо при цьому у інваліда війни здоров’я погіршується у зв’язку із загальним захворюванням, трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, пенсія перераховується за новою групою інвалідності із збереженням її причини. В разі порушення інвалідом з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом строку повторного огляду у медико-соціальних експертних комісіях виплата йому пенсії зупиняється, а при визнанні його знову інвалідом — поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць до дня повторного огляду [14, 453].

В разі порушення інвалідом строку повторного огляду з поважної причини виплата йому пенсії поновлюється з дня зупинення, але не більш як за 3 роки до дня повторного огляду, якщо медико-соціальна експертна комісія визнає його за цей період інвалідом. Якщо за цих умов при повторному огляді встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений час виплачується за попередньою групою інвалідності.

Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом — якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім’ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті. Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу не менше 25 років — для чоловіків і не менше 20 років - для жінок [1, 377].

Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

• діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

• батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років) або є інвалідами;

• батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб)

• військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років або якщо вони є інвалідами;

• дід і бабуся — при відсутності осіб, які за законом зобов’язані їх утримувати;

• дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Дружина (чоловік) годувальника, померлого незалежно від того, працює вона (він) чи ні, має право на пенсію в разі втрати годувальника. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку. У разі смерті осіб, які загинули (померли) при виконанні службових обов’язків під час проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання цих обов’язків, і були посмертно нагороджені державними нагородами України або колишнього Союзу РСР, непрацездатні члени сім’ї осіб, зазначені в частині четвертій цієї статті, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, мають право на встановлення до пенсії надбавки за умов та в розмірах, що встановлюються Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" [7, 289]. Для батьків і дружин (чоловіків) окремих категорій загиблих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом Кабінет Міністрів України може встановлювати інші умови призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника.

Члени сім’ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім’ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію. Дітям, які втратили обох батьків, за період перебування на повному державному утриманні пенсія виплачується у повному розмірі. Іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 процентів призначеної пенсії.

Усиновителі мають право на пенсію нарівні з батьками, а усиновлені — нарівні з рідними дітьми. Неповнолітні, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, зберігають це право і при їх усиновленні. Вітчим і мачуха мають право на пенсію нарівні з батьком і матір’ю за умови, якщо виховували або утримували померлого пасинка чи падчерку не менш як 5 років. Пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми [17, 54].

Пенсія, призначена в разі смерті одного з подружжя, зберігається і при повторному одруженні пенсіонера.

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

• членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час — 40 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї. В таких же розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

• сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби, — 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім’ї не можуть бути нижчими:

• при обчисленні пенсій: для членів сімей солдатів і матросів строкової служби — 150 процентів, членів сімей сержантів і старшин, єфрейторів (старших солдатів) і старших матросів строкової служби — 165 процентів, членів сімей прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони — 180 процентів, а для членів сімей офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони — 195 процентів мінімального розміру пенсії за віком;

• при обчисленні пенсій 75 процентів розмірів, передбачених для членів сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Сім’ям військовослужбовців строкової служби, до складу яких входять діти, що втратили обох батьків (круглі сироти), пенсія в разі втрати годувальника може обчислюватись із загальної суми заробітку обох батьків за нормами, встановленими Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Пенсії у разі втрати годувальника ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.

Пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім’ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім’ї, які досягли: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років, — довічно. Зміна розміру пенсії, якщо у складі сім’ї, якій було призначено пенсію у разі втрати годувальника, станеться зміна, внаслідок якої окремі члени сім’ї або сім’я в цілому втратять право на пенсію, перерахунок пенсії або припинення її виплати провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, у якому сталася зміна [16, 95]. На вимогу члена сім’ї його частка пенсії виділяється і виплачується йому окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому надійшла заява про поділ пенсії. Пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному з батьків, дружині (чоловікові) загиблої (померлої) або пропалої безвісти особи офіцерського складу, прапорщика і мічмана, військовослужбовця надстрокової служби і військової служби за контрактом або особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

ВИСНОВКИ

Пенсійне забезпечення населення є однією з найважливіших функцій держави, яка забезпечує соціальний захзист населенню похилого віку та осові фінансових ресурсів, сформлованих з відрахувань з заробітної плати даних осіб. Пенсія — щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім’ї.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію, які стали інвалідами набувають право на пенсію по інвалідності. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Сім’ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003. № 49-51. - С. 376.

2. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992. - № 29. - С. 399.

3. Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004. - № 36. - С .444.

4. Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993. - № 45. - С. 425.

5. Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994. - № 4. - С. 18.

6. Законом України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004. - № 33-34. - С. 404.

7. Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000. № 35. - С. 289.

8. Законодавство України про пенсійне забеспечення: Наукове видання.- К.: Юрінком Інтер, 1999.- 400 c.

9. Законодавство України про соціальний захист населення: Наукове видання.- 3-є вид..- К.: КНТ, 2004.- 304 c.

10. Белінська О. Рівень пенсійного забезпечення в Україні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України (укр.).- 2003.- № 1.- C.237-240.

11. Буянова М.О., Кобзева С.И., Кондратьева З.А. Право социального обеспечения: Учебное пособие.- 2-е изд., перераб. и доп..- М.: Юристъ, 2001.- 814 c.

12. Калита Н.В. Формування систем приватного пенсійного забезпечення: світовий досвід і Україна // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2002.- № 6.- C.49-56.

13. Мельник О.М. Реформування пенсійного забезпечення в Україні // Фінанси України (укр.).- 2002.- № 4.- C.32-39.

14. Надточій Б., Демчук Л. Пенсія в Україні. Коментар до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": Коментар: Наукове видання.- К.: Юрінком Інтер, 2006.- 512 c.

15. Пенсионное обеспечение граждан Украины // Право и практика. Бюллетень (рус.).- 2002.- № 27.

16. Пічкуров Р.В. Від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2003.- № 10.- C.94-100.

17. Пенсійне страхування: консультації // Все про бухгалтерський облік (укр.).- 2003.- № 115.

34