План

1.Правові підстави та порядок конвоювання затриманих та взятих під варту осіб

2.Підстави та порядок застосування заходів безпеки при охороні та конвоюванню затриманих та взятих під варту осіб

3.Управління підрозділами і нарядами конвойної служби

Вступ

Охорона затриманих осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, і взятих під варту осіб полягає у забезпеченні їх надійної ізоляції і постійного нагляду за ними з метою виключення можливості ухилитися від слідства й суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі або займатися злочинною діяльністю, а також забезпечити виконання вироку суду. Конвоювання полягає в охороні затриманих і взятих під варту осіб при доставленні (супроводі) їх до місця призначення. Охорона й конвоювання затриманих і взятих під варту осіб здійснюється нарядами міліції. Для виконання цих обов'язків у порядку, встановленому МВС України, формуються підрозділи міліції або виділяються спеціальні наряди з найбільш підготовлених працівників МІЛІЦІЇ. Діяльність міліції з охорони й конвоювання затриманих і взятих під варту осіб ґрунтується на суворому дотриманні законності. Органи МВС України, підрозділи міліції і спеціально призначені наряди виконують зазначені обов'язки, спираючись на принципи неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних норм і стандартів поводження з ув'язненими та затриманими, законів України "Про міліцію", "Про попереднє ув'язнення" та інших законодавчих актів України, нормативних актів Кабінету Міністрів України, МВС України та Положення про службу міліції з охорони й конвоювання затриманих і взятих під варту осіб.

Інструкція про роботу ІТТ ОВС України та конвойну службу ОВС, затверджена наказом МВС України № 60 дск від 20.01.2005р. визначає завдання та основи організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб органами внутрішніх справ, особливості конвоювання на різних видах транспорту, організації конвоювання в судах та під час проведення слідчих дій, заходи щодо попередження виникнення надзвичайних подій під час конвоювання, порядок управління конвойними нарядами.

1. Правові підстави та порядок конвоювання затриманих та взятих під варту осіб

Конвоювання затриманих і взятих під варту осіб для проведення слідчих дій або розгляду справи в суді здійснюється на підставі письмових заявок суддів, прокурорів, слідчих, дізнавачів.

Заявка посадових осіб на ім'я начальника органу є підставою для виділення конвою, а заявка на ім'я начальника ІТТ, слідчого ізолятора - підставою для видачі конвою затриманих або взятих під варту осіб.

У разі відсутності в органі внутрішніх справ ізолятора тимчасового тримання, конвоювання затриманих і взятих під варту осіб із СІЗО для допитів, ознайомлення з матеріалами кримінальної справи або для проведення слідчих дій, забороняється.[5,6ст]

Слідчі дії, дозволені для проведення в органі внутрішніх справ, ведуться лише у спеціально обладнаних приміщеннях - слідчих кімнатах.

У заявках слідчих, дізнавачів і суддів зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, рік народження затриманої або взятої під варту особи, у вчиненні якого злочину ця особа підозрюється чи обвинувачується; місце тримання затриманої чи взятої під варту особи (найменування ІТТ, слідчого ізолятора),місце розгляду справи в суді чи проведення слідчої дії, строк доставки затриманої або взятої під варту особи (дата, час), вимоги до режиму тримання(ізоляції) затриманих або взятих під варту осіб на весь час їх конвоювання. У разі одночасного виклику судом (суддею), прокурором, слідчим чи органом дізнання осіб, утримуваних в ізоляторі тимчасового тримання або слідчому ізоляторі, які проходять обвинуваченими в одній справі та свідками в іншій, в обов'язковому порядку робиться відповідний запис у заявці.

Заявки на конвоювання, підписані головами судів, їх заступниками або головуючими в судових засіданнях, скріплюються гербовою печаткою.

Заявка слідчого, дізнавача чи суду на конвоювання затриманих або взятих під варту осіб надсилається за місцем їх тримання до ІТТ, слідчого ізолятора та до конвойного підрозділу з розрахунку одержання її за три доби до початку проведення слідчих дій чи судового засідання, але не пізніше ніж за добу до відправлення чергового конвойного наряду за плановим маршрутом конвоювання.

У виняткових випадках і у справах, строки розгляду яких значно скорочені, заявка на конвоювання може бути направлена з розрахунку одержання її начальником ІТТ або слідчого ізолятора, а також командиром підрозділу (начальником органу) не пізніше ніж за добу, але обов'язково з урахуванням розкладу руху конвойних нарядів на планових маршрутах конвоювання.

Якщо конвойний підрозділ відсутній і рішення про видачу з ІТТ затриманих і взятих під варту осіб приймає начальник органу, то він одночасно виділяє з цією метою і конвой. Конвоювання затриманих і взятих під варту осіб з таких ІТТ для проведення слідчих дій за заявками слідчих і дізнавачів інших органів внутрішніх справ здійснюється конвоями цих органів.[5,5ст]

Крім заявок, підставою для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб є:

1. Санкціонована відповідним прокурором постанова слідчого або органу дізнання, постанова судді чи ухвала суду про відправлення етапом;

2. Постанова прокурора, слідчого чи дізнавача або ухвала суду про проведення окремих слідчих дій, наприклад, стаціонарної судово-психіатричної експертизи;

3. Закінчення строку перебування в ІТТ осіб за наявності постанови або ухвали суду про взяття під варту, а також вироку суду у виді позбавлення волі (конвоюються до слідчого ізолятора);

4. Розпорядження начальника органу внутрішніх справ про направлення затриманих або взятих під варту осіб до лікувальних установ органів охорони здоров'я, обмінного пункту планового маршруту конвоювання.

Начальник ізолятора тимчасового тримання напередодні дня відправлення затриманих і взятих під варту осіб готує на кожного з них картки конвойного маршруту.

Конвой, одержавши наказ на виконання завдання, прямує до пункту приймання затриманих і взятих під варту осіб, де начальник конвою (старший конвоїр) зобов'язаний:

Пред'явити черговому помічникові начальника слідчого ізолятора, черговому ІТТ або начальникові караулу на плановому маршруті конвоювання Припис на право прийняття і здавання затриманих та взятих під варту осіб;

Одержати підготовлені документи й перевірити правильність їх оформлення: визначити порядок розміщення затриманих і взятих під варту осіб у камерах спеціального автомобіля, інформувати конвоїрів про осіб, за якими потрібен посилений нагляд;

Провести розрахунок і розстановку складу конвою для обшуку й охорони затриманих і взятих під варту осіб на час прийняття їх для конвоювання, прийняти на тимчасове зберігання зброю конвоїрів, які виділені для проведення обшуку й розміщення конвойованих у камерах спеціального автомобіля;

Оглянути приміщення, де буде проводитися приймання затриманих і взятих під варту осіб, вилучити предмети, які можуть бути використані для втечі або нападу.[6,37ст]

Документи на затриманих і особові справи на взятих під варту осіб(до особової справи підшиваються такі документи: протокол затримання, протокол особистого обшуку та огляду речей, постанова про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; анкета заарештованої особи, завірена копія повідомлення до Міністерства закордонних справ України про арешт іноземного громадянина з органу, який заарештував іноземця, дактилоскопічна карта, пізнавальні фотокартки, довідка про наявність або відсутність минулих судимостей), передаються начальникові конвою (старшому конвоїру) в опечатаних пакетах. Якщо конвоювання здійснюється за межі міста, районного центру, на пакети з особовими справами наклеюються довідки з особових справ (додаток 6) взятих під варту осіб з їх фотокартками.

У випадках, коли серед конвойованих є особа, яка схильна до втечі чи нападу на конвой або яка скоїла особливо тяжкий злочин чи засуджена до довічного позбавлення волі, виставляється картка з діагональною червоною смугою, яка долучається до особової справи.

У приміщенні, де проводиться приймання затриманих і взятих під варту осіб, повинні перебувати лише особи, які їх здають, а також особи, які їх приймають для конвоювання.

Приймання затриманих і взятих під варту осіб здійснюється по одному і полягає в їх опитуванні (у тому числі про стан здоров'я, наявність у них скарг або заяв), звіренні результатів опитування з документами, проведенні обшуку. У разі сумніву щодо особи затриманого або взятого під варту начальник конвою (старший конвоїр) звертається за відповідним роз'ясненням до чергового помічника начальника слідчого ізолятора, органу внутрішніх справ, ІТТ, начальника караулу за роз'ясненням. Особи, що заявили про застосування фізичної сили і нанесення тілесних ушкоджень, захворювання, оглядаються лікарем (фельдшером), а в разі його відсутності - медичним працівником територіального закладу охорони здоров'я. Про результат огляду робиться запис у довідках з особових справ взятих під варту осіб.[8,4ст] Здавання затриманих і взятих під варту осіб до СІЗО оформляється розпискою чергового помічника начальника слідчого ізолятора в заявці (другому примірнику попутного списку) та завіряється печаткою.

Особи, що приймаються для конвоювання, реєструються в дорожньому журналі згідно з наявними на них документами. Після цього вони підлягають обшуку, а їх особисті речі й продукти харчування — огляду. З цією метою зі складу конвою призначаються конвоїри з розрахунку один працівник на 5- 7 затриманих і взятих під варту осіб.

Про результати обшуку та огляду начальник конвою (старший конвоїр) робить запис у дорожньому журналі із зазначенням прізвища виконавця.

Виявлені в конвойованих осіб заборонені для зберігання предмети і цінності у встановленому порядку вилучаються та передаються з актом адміністрації місця утримання. Серед затриманих і взятих під варту осіб, які підлягають конвоюванню у спеціальних установах міліції, проводяться оперативні та оперативно - технічні заходи з метою виявлення намірів до втечі, нападу на конвой міліції тощо.

Одночасне конвоювання осіб, які безпосередньо перед перевезенням тривалий час утримувалися в одній камері ІТТ та до них не застосовувались вищезазначені заходи, забороняється.[5,7ст]

Прийняттю для конвоювання не підлягають:

• Особи з неправильно оформленими на них документами або без документів;

• Хворі, які не підлягають конвоюванню за висновком лікаря(фельдшера);

  • Жінки, які вагітні понад шість місяців або мають дітей віком до двох років - без супроводжуючих медичних працівників;

• Особи, одягнені не за сезоном;

• Особи, що були в контакті з інфекційними хворими і не пройшли необхідного медичного огляду та лабораторного обстеження, до одержання результатів;

• Особи, що не пройшли в установлений строк санітарної обробки;

• Особи які перебувають у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння.

Затримані і взяті під варту особи можуть мати при собі продукти харчування, а також медикаменти, предмети й речі, дозволені для видачі їм на руки, записи, що стосуються кримінальної справи, квитанції на вилучені у них гроші і цінності.

Якщо в конвойованих відсутній необхідний одяг або взуття (у тому числі за сезоном) і неможливо придбати їх через родичів затриманих і взятих під варту осіб, складається акт, який є підставою для видачі цим особам зазначених предметів з наявних в органах внутрішніх справ.

Конвой забезпечується медичною аптечкою, кожний з конвоїрів повинен володіти способами надання першої медичної допомоги в разі поранення, нещасного випадку, гострого захворювання. Він зобов'язаний стежити за додержанням конвойованими правил санітарії та гігієни. Конвойний наряд інструктується з питань надання першої медичної допомоги та про заходи профілактики в разі конвоювання хворих на інфекційні захворювання. Транспорт, на якому здійснювалося перевезення таких затриманих і взятих під варту осіб, підлягає дезінфекції силами органу внутрішніх справ або територіальною санітарно-епідеміологічною станцією.[7,3ст]

У разі захворювання конвойованого в дорозі начальник конвою(старший конвоїр) організовує його доставку разом з речами до найближчого органу внутрішніх справ, про що ним робиться відмітка в дорожньому журналі. Хворий при цьому госпіталізується до територіального закладу охорони здоров'я, а його охорону забезпечує відповідний підрозділ органу внутрішніх справ.

2. Підстави та порядок застосування заходів безпеки при охороні та конвоюванню затриманих та взятих під варту осіб

Діяльність міліції з конвоювання затриманих і взятих під варту осіб ґрунтується на додержанні законності. Конвойні підрозділи міліції і спеціально призначені наряди виконують зазначені обов'язки, спираючись на принципи неухильного додержання вимог Конституції України, Загальної декларації прав людини, Законів України "Про міліцію", "Про попереднє ув'язнення", інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів МВС України та Інструкція про роботу ІТТ ОВС України та конвойну службу ОВС.

Конвоювання затриманих за підозрою у вчиненні злочину, заарештованих, підсудних, засуджених осіб полягає в їх своєчасному доставленні (супроводі) до місця призначення та надійній охороні.

Дії працівників міліції під час конвоювання затриманих і взятих під варту осіб не можуть поєднуватися з тортурами, іншими формами нелюдського поводження, умисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Затримані за підозрою у вчиненні злочину, заарештовані, підсудні, засуджені особи у разі порушення їх прав можуть оскаржувати дії працівників конвойного наряду міліції відповідно до законодавства України.

З метою виконання завдань з питань конвоювання затриманих і взятих під варту осіб у порядку, установленому МВС України, формуються конвойні підрозділи або виділяються спеціальні наряди з найбільш підготовлених працівників міліції.[10,326ст]

Конвойні підрозділи міліції створюються у головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС, УМВСТ) – для забезпечення міжрайонного конвоювання затриманих і взятих під варту осіб, з ізоляторів тимчасового тримання до слідчих ізоляторів Державного департаменту України з питань виконання покарань та у зворотному напрямку, екстрадиції розшукуваних осіб, а також обслуговування апаратів ГУМВС, УМВС, УМВСТ, органів прокуратури та суду. З урахуванням місцевих умов наказами начальників ГУМВС, УМВС, УМВСТ можуть бути сформовані міжрайонні конвойні підрозділи, чисельність яких визначається в залежності від кількості маршрутів конвоювання;

У міських, районних, лінійних органах внутрішніх справ для обслуговування місцевих органів суду та прокуратури, конвоювання затриманих і взятих під варту осіб до спеціальних установ, обмінних пунктів, забезпечення охорони під час проведення слідчих дій, експертиз та стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я;

В органах внутрішніх справ, де конвойні підрозділи не створені, для виконання завдань з конвоювання затриманих і взятих під варту осіб виділяються спеціально скомплектовані наряди міліції. У таких випадках обов'язки з організації служби покладаються на начальника органу.

Управління підрозділами конвойної служби полягає у визначенні більш доцільних способів забезпечення охорони затриманих і взятих під варту осіб, керівництво і контроль за нарядами з метою успішного виконання поставлених завдань. Планування або забезпечення заходів посилення охорони під час конвоювання здійснюється в тісній взаємодії служб охорони громадського порядку, штабів, оперативних підрозділів, слідства, дізнання із залученням підрозділів охорони, зв'язку, господарських і кадрових апаратів.

Начальник органу внутрішніх справ керує конвойними нарядами особисто і через підлеглих їм посадових осіб.

Управління підрозділами й нарядами включає:

• Безперервний збір, вивчення та узагальнення відомостей про обстановку, прийняття рішення щодо конвоювання затриманих і взятих під варту осіб;

• Підготовку сил і засобів для виконання поставлених завдань;

• Взаємодію з іншими органами і підрозділами з питань забезпечення надійної охорони конвойованих;

• Контроль за несенням служби;

• Облік і оцінку діяльності нарядів і підрозділів, які виконують ці обов'язки.

Конвоювання затриманих і взятих під варту осіб здійснюється за попередньо розробленими управліннями (відділами) адміністративної служби міліції ГУМВС, УМВС, УМВСТ основними та запасними маршрутами конвоювання з урахуванням періодичності і способу перевезення осіб автомобільним, залізничним або повітряним транспортом.[11,4ст]

Розклад руху міжрайонних конвоїв складається щорічно з урахуванням періодичності курсування планових варт у спеціальних вагонах внутрішніх військ і затверджується начальником ГУМВС, УМВС, УМВСТ або його заступником-начальником міліції громадської безпеки та узгоджується з територіальними органами судової адміністрації і управліннями Державного департаменту України з питань виконання покарань. Маршрути конвоювання розробляються між ІТТ міськрайлінорганів і СІЗО, а також між СІЗО або ІТТ та органами судової влади, іншими правоохоронними органами, обмінними пунктами на залізничних станціях, спеціальними палатами органів охорони здоров'я , в яких проходять лікування взяті під варту особи, місцями проведення слідчих дій.

Основні та запасні маршрути конвоювання можуть бути простими та кільцевими. Прості маршрути розробляються для забезпечення конвоювання лише в один пункт призначення, як правило, у межах району або міста без районного розподілу. З метою раціонального використання сил і транспортних засобів, заповнення камер спеціальних автомобілів до передбачених норм організовується конвоювання за кільцевою системою, яка передбачає одночасне обслуговування декількох пунктів призначення в різних районах або містах. На підставі розкладу руху планових варт у спеціальних вагонах внутрішніх військ органи внутрішніх справ, командири конвойних підрозділів міліції розробляють графіки руху конвоїв на обмінні пункти для прийняття (передання) взятих під варту осіб.

Для економії сил і засобів під час забезпечення конвоювання орган-відправник своєчасно сповіщає орган-адресат про направлення конвойного наряду за плановим маршрутом. У разі зміни графіка руху потягів командири підрозділів внутрішніх військ повідомляють про такі зміни відповідні органи внутрішніх справ та органи і установи Державного департаменту України з питань виконання покарань.[12,24ст]

На кожний маршрут конвоювання складається Картка конвойного маршруту де зазначається:

- номер картки конвойного маршруту;

- схема і порядок руху спеціального автомобіля, характеристика маршруту, відстань у кілометрах від органу внутрішніх справ до пункту призначення порядок зв'язку з найближчими міськрайлінорганами, у тому числі за спеціальними кодами;

- порядок охорони затриманих і взятих під варту осіб під час руху, передання (прийняття) у пунктах призначення, особливості несення служби в особливих умовах.

З метою забезпечення надійної охорони затриманих і взятих під варту осіб під час конвоювання в органах внутрішніх справ (конвойних підрозділах) ведеться контрольно-наглядова справа в якій зосереджується:

а) план організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб відповідно до розроблених маршрутів, завдання нарядів;

б) розрахунок особового складу;

в) особливості несення служби, організація їх взаємодії між собою та іншими підрозділами;

г) порядок дій у разі виникнення надзвичайних подій при конвоюванні;

г) система зв'язку керівників міських, районних, лінійних відділів(управлінь) ГУМВС, УМВС, УМВСТ з конвойними нарядами, строки подання інформації, сигнали та умовні знаки;

д) наказ про допущення працівників органів внутрішніх справ до конвоювання, відомості про проведення занять та прийняття заліків;

є) порядок контролю за несенням служби конвойних нарядів; є) заходи організаційного, матеріального-технічного та фінансового забезпечення.

Для перевезення затриманих і взятих під варту осіб наказами начальників ГУМВС, УМВС, УМВСТ визначаються спеціально обладнані автомобілі, які за своїми технічними характеристиками відповідають встановленим нормам та пройшли двічі на рік комісійні обстеження. Конвоювання затриманих і взятих під варту осіб приміськими потягами забороняється.

3. Управління підрозділами і нарядами конвойної служби

Для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб призначається звичайний або посилений конвойний наряд. Склад, вид і чисельність таких конвойних нарядів визначаються начальником органу (командиром окремого підрозділу). Мінімальний склад конвойного наряду для конвоювання однієї взятої під варту особи визначається в кількості не менше трьох працівників: начальник конвою (старший конвоїр) та два конвоїри. Одночасне конвоювання в пішому порядку двох і більше осіб забороняється. У разі конвоювання жінок до складу конвойного наряду включається конвоїр - жінка.

Посилений конвой може призначатися, якщо серед конвойованих є особи, які мають намір вчинити втечу, напад на охорону, заподіяти шкоду оточуючим або собі, якщо географічні або кліматичні умови є складними. Начальником посиленого конвою призначається особа середнього або старшого начальницького складу, чисельність конвоїрів відповідно збільшується, до складу конвою включається працівник міліції із службовим собакою. Склад звичайного конвою для забезпечення охорони підсудних у залах судових засідань призначається відповідно до пункту 3.10. Інструкції.

Для підвищення надійності охорони під час перевезення більше 10 конвойованих в обов'язковому порядку призначаються автомобілі супроводження.[13,35ст]

У разі необхідності посилення конвою безпосередньо в дорозі або уразі прийняття для зворотного конвоювання великої кількості затриманих і взятих під варту осіб начальник конвою (старший конвоїр) звертається до найближчого органу внутрішніх справ, начальник якого зобов'язаний вжити заходів до посилення конвою наявними в його розпорядженні силами й засобами. Якщо немає можливості виділити додаткових конвоїрів, начальник органу, до якого звернувся за допомогою начальник конвою (старший конвоїр),залишає частину конвойованих у підпорядкованому йому ІТТ. На осіб, які відповідно до заявок органів внутрішніх справ, прокуратури, судів підлягають конвоюванню, складається список та готуються особові справи. Для призначення конвойного наряду начальник органу внутрішніх справ видає наказ, де визначає:

Склад конвойного наряду та порядок підготовки для конвою відповідних документів, транспорту, необхідних засобів охорони, зв'язку й сигналізації, зброї, спорядження, шляхового забезпечення конвойного наряду і конвойованих, а також службових собак;

Завдання конвойного наряду, способи та строк їх виконання, порядок зв'язку з органом внутрішніх справ (конвойним підрозділом) і порядок взаємодії з іншими органами внутрішніх справ (у дорозі), особливі обов'язки конвоїрів;

Маршрут руху (основний, запасний), який не повинен перевищувати відстань у 200 км в один бік, та його особливості;

Порядок інструктажу конвою і контроль за виконанням ним обов'язків.

Покладати на конвой обов'язки, не пов'язані з конвоюванням затриманих і взятих під варту осіб, забороняється.

У разі відсутності в органі внутрішніх справ штатних посад міліціонерів-конвоїрів начальник органу організовує підготовку таких працівників із числа підпорядкованих служб. На підставі складених заліків про знання нормативних документів, які регламентують питання охорони затриманих і взятих під варту осіб, наказом начальника органу внутрішніх справ щорічно затверджується перелік працівників, допущених до конвоювання.[15, 3ст] Увесь склад конвою повинен бути в установленій формі одягу, мати справну і приведену в бойову готовність зброю; начальник конвою (старший конвоїр) озброюється пістолетом. Вид зброї конвоїрів, залежно від умов і порядку конвоювання затриманих і взятих під варту осіб, визначає начальник органу внутрішніх справ (командир підрозділу), який призначив конвой. Порядок носіння зброї встановлюється начальником органу (начальником конвою). Тримати автомат у положенні "за спиною" забороняється. Зброя та засоби активної оборони носяться з боку протилежного від конвойованих. Під час огляду камер спеціального автомобіля, інших транспортних засобів і приміщень, де тримаються конвойовані або проводиться їх розміщення, зброя здається начальникові конвою (старшому конвоїру). На час тимчасового розміщення конвою в іншому органі внутрішніх справ або в іншому конвойному підрозділі міліції зброя та боєприпаси повинні бути здані на зберігання черговому цього органу (підрозділу).

Холодної пори року, якщо це необхідно, склад конвою забезпечується теплим одягом. Кожний конвоїр зобов'язаний мати при собі свисток, йому видається індивідуальний перев'язний пакет, а начальникові конвою (старшому конвоїру), крім цього, - ще й сумка для документів та наручники.

Залежно від умов і порядку конвоювання конвої споряджаються переносними радіостанціями, електроліхтарями та іншими технічними засобами.[12,53ст] Начальник конвою (старший конвоїр) несе відповідальність за точне і своєчасне виконання поставленого завдання щодо конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, додержання законності підлеглими, збереження службових документів, особових справ конвойованих, озброєння та інших засобів, які були видані конвою. Він зобов'язаний:

1. знати обстановку на маршруті конвоювання та її особливості, основні відомості про конвойованих; підготувати конвой до виконання завдання, встановити порядок взаємодії між конвоїрами; одержати необхідні документи, згідно з Переліком документів, що видаються начальникові конвою, вести Дорожній журнал, стежити за використовуванням матеріально-технічних засобів.

2. відповідно до списків особисто приймати конвойованих осіб, організовувати їх обшук, забезпечувати збереження виявлених при цьому грошей, цінностей, предметів і речей;

3. уміло керувати діями наряду, своєчасно доставляти конвойованих до місця призначення, забезпечувати їх охорону в органах судової влади або під час проведення слідчих дій, вживати заходів до посилення спостереження займи під час виведення із спецавтомобілів та переведення до об'єктів тимчасового перебування;

4. визначати дії конвою на випадок надзвичайних обставин. Якщо обстановка на основному маршруті конвоювання ускладнюється, слід переходити на запасний маршрут, а в разі втечі організувати негайне переслідування й затримання втікачів;

5. після повернення до органу внутрішніх справ (конвойного підрозділу) доповідати письмово рапортом начальнику міськрайліноргану конвойного підрозділу) про виконання поставлених завдань.

Начальникові конвою (старшому конвоїрові) забороняється змінювати маршрут та порядок конвоювання затриманих і взятих під варту осіб, залишати конвой, якщо цього не вимагають обставини.

Конвоїр підпорядковується начальникові конвою (старшому конвоїру) і зобов'язаний:

1. досконало знати свої обов'язки і точно їх виконувати, перебувати визначеному начальником конвою (старшим конвоїром) місці і не відлучатися без його дозволу;

2. бути вимогливим і ввічливим у поводженні з конвойованими особами, вести за ними постійне спостереження, дотримуватись правил особистої безпеки;

3. припиняти небезпечні й недозволені дії затриманих і взятих під варту осіб, проводити за вказівкою начальника конвою (старшого конвоїра) їх розшук, вилучати в них і передавати начальникові конвою (старшому конвоїру) і заборонені для зберігання предмети й речі.

Конвоїрові забороняється відволікатися від несення служби, вступати з конвойованими в розмови, крім випадків, коли необхідно дати вказівки про порядок руху й дотримання правил поведінки під час конвоювання; приймати від затриманих і взятих під варту осіб або передавати їм від сторонніх осіб будь-які предмети, продукти харчування, відправляти їх їсти, розголошувати маршрут руху конвою і його кінцевий пункт.

Начальник конвою (старший конвоїр) у разі втечі конвойованих призначає з підлеглих йому працівників спеціальну групу, обов'язки якої полягають у негайному переслідуванні й затриманні втікачів. Конвоїри, що виділені в групу переслідування, повинні бути проінструктовані про найбільш вірогідні напрямки руху й можливі місця переховування втікачів, володіти прийомами затримання.[3,78ст]

Дисциплінарні стягнення на осіб, включених до складу конвою, можуть бути накладені лише після виконання ними завдання з конвоювання затриманих і взятих під варту осіб.

Якщо за характером учиненого порушення конвоїр не може бути допущений до подальшого несення служби, начальник конвою (старший конвоїр) усуває його від виконання обов'язків, про що доповідає письмовим рапортом начальникові найближчого органу внутрішніх справ. У такому випадку начальник цього органу наказує звільненому конвоїрові здати зброю до чергової частини і направляє його до місця постійної служби, вручивши опечатаний пакет з відповідним рапортом, після чого поповнює склад конвою. У разі виникнення підозри на інфекційне захворювання будь-кого з особового складу конвойного наряду, у тому числі на туберкульоз, підозрілі потребують ізоляції та направляються до відповідного лікувального закладу, після чого в приміщеннях відпочинку конвою в органах судової влади, а також у спеціальному автомобілі силами територіальної санітарно-епідеміологічної станції проводяться відповідні заходи.

Висновок

Таким чином конвойні підрозділи міліції, які призначені для конвоювання затриманих за підозрою у вчинені злочину, заарештованих, підсудних та засуджених осіб, входять до блоку міліції громадської безпеки і відрізняються особливостями завдань, принципів організації та порядку несення служби з охорони затриманих і взятих під варту осіб, а також обов’язками та правами працівників міліції при здійснені конвоювання до необхідних місць призначення згідно законодавства України.

Виходячи із вищевикладеного зрозуміло, що для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб призначається звичайний або посилений конвойний наряд. Склад, вид і чисельність таких конвойних нарядів визначаються начальником органу (командиром окремого підрозділу). Мінімальний склад конвойного наряду для конвоювання однієї взятої під варту особи визначається в кількості не менше трьох працівників: начальник конвою (старший конвоїр) та два конвоїри.

Діяльність міліції з конвоювання затриманих і взятих під варту осіб ґрунтується на додержанні законності. Конвойні підрозділи міліції і спеціально призначені наряди виконують зазначені обов'язки, спираючись на принципи неухильного додержання вимог Конституції України, Загальної декларації прав людини, Законів України "Про міліцію", "Про попереднє ув'язнення", інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів МВС України та Інструкція про роботу ІТТ ОВС України та конвойну службу ОВС.