Кафедра менеджменту
Контрольна робота
з дисціплінини
"Логістика"

Зміст
1. Логістика складування
2. Розрахунок площі складських приміщень
Список літератури

1. Логістика складування
Переміщення матеріальних потоків неможливе без концентрації у визначених місцях необхідної кількості запасів (матеріально-технічних ресурсів, готової продукції, товарів тощо), для збереження яких використовуються різноманітні склади. Організація процесу зберігання запасів необхідна насамперед тому, що цикли виробництва і споживання рідко збігаються у часі.
Сучасний склад – це складна технічна споруда, яка складається із взаємопов’язаних елементів, що має певну структуру та виконує ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, а також накопичення, переробки та розподілу вантажів між споживачами.
Це є місце складування, розміщення і зберігання матеріальних цінностей.
Склади є одним із найважливіших елементів логістичної системи. Об’єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного та закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється наявність великої кількості різноманітних видів складів.
Класифікація складів:
1. За розмірами складів: невеликі (загальна площа в декілька сотень кв. м); склади – гіганти (в сотні тисяч кв. м).
2. За конструктивними ознаками: закриті (розміщені в окремих приміщеннях); напівзакриті; відкриті.
3. За характером діяльності: матеріальні (постачальницькі) склади; внутрішньовиробничі (міжцехові та внутрішньоцехові); збутові.
4. За формою власності: колективного користування; індивідуального користування.
5. За призначенням вантажів: склади продукції виробничо-технічного призначення; склади товарів народного споживання.
6. За ступенем автоматизації: немеханізовані; комплексно-механізовані; автоматизовані; автоматичні.
7. За можливістю доставки та вивозу вантажу: пристанційні або портові; прирейкові; глибинні.
8. За видом та характером матеріальних цінностей, що зберігаються на складі: спеціалізовані; змішані або універсальні.
До основних функцій складів належать такі:
1.           Перетворення виробничого асортименту вантажів у споживчий асортимент відповідно до попиту.
2.           Приймання, складування та зберігання матеріальних цінностей.
3.           Унітизація та транспортування вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об'єднання (унітизацію) невеликих партій для декількох замовників, до повного завантаження транспортного засобу.
4.           Надання різноманітних послуг: підготовка товарів для продажу (фасування продукції, заповнення контейнерів, розпакування, перепакування та ін.); контроль за функціонуванням пристроїв та обладнання, монтаж; надання товарного вигляду продукції, необхідна обробка; надання транспортно-експедиційних послуг та ін.
Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний та внутрішній. Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості та якості вантажу, що перебуває. Вихідний потік зумовлює необхідність навантаження транспорту, внутрішній потік пов'язаний з необхідністю переміщення вантажу всередині складу. Перетворення матеріальних потоків проводиться шляхом розформування одних вантажних одиниць (наприклад, партій) та формування інших. Це означає необхідність розпакування, комплектації нових вантажних одиниць, їх пакування та перетарування.
Складська логістика охоплює всі основні функціональні сфери, що пов'язані з організацією руху матеріальних потоків на мікрорівні. Тому логістичний процес на складах є набагато ширшим, ніж просто технологічний процес переробки вантажів (рис. 1).
 SHAPE  \* MERGEFORMAT

1. Постачання запасів

2. Контроль за поставками

3. Розвантаження та приймання вантажів

4. Внутрішньоскладське транспортування і перевалка вантажу

5. Складування і зберігання вантажів

6. Комплектація замовлень клієнтів та відвантаження

7. Транспортування та експедирування замовлень

8. Збирання та доставка порожніх товароносіїв

9. Контроль за виконанням замовлення

10. Інформаційне обслуговування складу

11. Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг)

СЛУЖБА ПРОДАЖІВ

СЛУЖБА ЗАКУПІВЕЛЬ

Рис. 1 – Схема логістичного процесу на складі [4]
Умовно логістичний процес на складах можна поділити на три складові:
1)     операції, що спрямовані на координацію роботи служби закупівлі;
2)     операції, що безпосередньо пов’язані з переробкою вантажів та оформленням необхідних документів (розвантаження, внутрішньоскладське транспортування, складування, комплектація, комісіонування замовлень, транспортування та експедирування замовлень, збирання і доставка порожніх товароносіїв, інформаційне обслуговування складу);
3) операції, що направлені на координацію роботи служби продажу.
Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу треба додержуватися таких принципів:
1)                проводити раціональне планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки вантажу;
2)                ефективно використовувати простір складу при розміщенні обладнання, що дозволяє підвищити потужність складу;
3)                використовувати універсальне обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку підйомно-транспортних машин;
4)                мінімізувати маршрути внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;
5)                здійснювати уніфікацію партій відвантажень та використовувати централізовані доставки, що дозволяє істотно знизити транспортні витрати;
6)                максимально використовувати можливості інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов’язані з документооборотом та обміном інформацією, тощо.
Іноді резерви раціональної організації логістичного процесу (навіть і незначні), полягають у простих речах: розчистці загромаджених проходів, покращенні системи освітлення, наукової організації робочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все повинно ретельно аналізуватися, а надалі використовуватися для поліпшення організації логістичного процесу.
Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв’язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (суто складськими) матеріальними потоками та пов’язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо).
Система складування включає такі складські підсистеми:
–              вантажна одиниця;
–              вид складування;
–              обладнання з обслуговування складу;
–              система комплектації;
–              управління переміщенням вантажу;
–              обробка інформації;
–              конструктивні особливості будівель і споруд.
Вибір раціональної системи складування повинен здійснюватись у такій послідовності:
1)           визначення місця складу у логістичному ланцюжку та виділення його функцій;
2)           визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);
3)           визначення мети та завдань щодо розробки системи складування;
4)           вибір елементів кожної складської підсистеми;
5)           створення комбінацій обраних елементів усіх підсистем;
6)           здійснення попереднього вибору конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно можливих;
7)           проведення оцінки кожного конкурентоспроможного варіанту;
8)           здійснення альтернативного вибору раціонального варіанту.

2. Розрахунок площі складських приміщень

Вихідними даними для визначення прощі складу є номенклатура, властивості та кількість матеріальних цінностей які необхідно зберігати.
Розрахунок площі складу включає такі процедури:
-          визначення корисної площі (площі на якій безпосередньо будуть зберігатися вантажі);
-          оперативної площі до якої відносять приймально-сортувальні, відпускні, вагові площадки, проходи, проїзди й т.д.;
-          конструктивної площі на якій розташовуються перегородки, колони, сходові клітки й т.д.
Розрахунок площі складських приміщень може проводитись двома методами: методом навантажень або точним методом.
Метод навантажень застосовується для визначення площі універсальних складів або на першій стадії проектування складських приміщень.
Розрахунок площі складського приміщення за методом навантажень визначається за допомогою наступної формули:
,                                                     (1)
де - загальна площа складу, м²;  – максимальна норма зберігання i-того вантажу на складі, т.;  – коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад; - середнє розрахункове навантаження на 1 м площі складу, т/м²;  – коефіцієнт використання площі складу.
Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад визначається за формулою:
,                                              (2)
де  – максимальний добовий обсяг вантажу, що надходить на склад, т/добу;  – середньодобовий обсяг вантажу, що надходить на склад, т/добу.
Максимальна норма зберігання вантажу на складі дорівнює наступному:

,                                             (3)
де  – річний обсяг надходження на склад i – го вантажу, т/ рік;  – максимальна норма запасу і – го вантажу, діб; – кількість найменувань вантажів, що надходять на склад.
Точний метод використовується при детальному проектуванні складських приміщень. Розрахунок точним методом потребує детальних характеристик матеріалів, що будуть зберігатися на складі. Розрахунок площі складу у відповідності з точним методом здійснюється у наступній послідовності:
1)                за каталогом на основі урахування характеристик вантажів вибирається складське обладнання;
2)                визначається потреба в обладнанні;
3)                визначається корисна площа складу виходячи із площі, що займає обладнання;
4)                далі розраховується оперативна та конструктивна площі.
Складське обладнання складається з таких основних компонентів:
–              допоміжні пристрої для навантаження-розвантаження;
–              внутрішньоскладські транспортні засоби;
–              полиці, стелажі, ящики та ін.
Для обслуговування складів використовують різноманітні підйомно-транспортні машини і механізми, їх вибір тісно пов’язаний з уже переліченими підсистемами і залежить від характеристик самих технологічних засобів і загальної спрямованості технічної оснащеності складу. Найбільш розповсюдженими на механізованих складах є такі види підйомно-транспортних засобів, як електронавантажувачи та електроштабелери, а на автоматизованих складах – міжстелажні крани-штабелери.
Для досягнення ефективності обороту важливим є вибір відповідних видів внутрішньоскладського транспорту.
Внутрішньо-складський транспорт охоплює: мостові крани, монорейки, транспортери, автокари, штабелери, пристрої для вертикального переміщення вантажів, ручні підйомники, електроталі, рольганги і т.д.
Тара та упаковка при зберіганні вантажів.
Тара – особливий вид промислових виробів, призначений для укладання і упаковування різних вантажів. У тарі вантажі передаються до перевезення транспортним організаціям та зберігаються у ній при транспортуванні і зберіганні на складах.
Основне призначення тари:
1)    запобігання пошкодженням від механічних дій (ударів, трясіння, бою), забрудненню та псуванню вантажів від впливів атмосферних опадів, температури, тобто збереження фізико-хімічних якостей вантажів та їх кількості при переміщенні і складуванні;
2)    створення відповідних умов для виконання вантажно-розвантажувальних та транспортних операцій на усіх видах транспорту;
3)    збереження зручностей при укладанні та збереженні вантажів на складах;
4)    краще використання складських об'ємів приміщень, вантажопідйомності транспортних засобів та збільшення їх продуктивності;
5)    полегшення умов праці складських робітників.
Упаковка – засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкоджень, втрат, а зовнішнє середовище від забруднень.
Упаковка сприяє раціональній організації процесу зберігання, реалізації та транспортування продукції. Крім функціонального призначення упаковки, є й інший бік, котрий значно ближче покупцю, і який він сприймає як знак марки. Упаковка має підтримувати ринкові позиції ринкової марки. Тому мають значення форма, розміри, кольорова гамма, конструкція, шрифт, що використовується, екологічність та ін.
На практиці використовують різні види тари та упаковки. Їх можна поділити на три основні групи:
а) зовнішня тара;
б) внутрішня (споживча) або первісна;
в) цехова (обігова) тара.
Зовнішня тара призначена для транспортування або зберігання у процесі переміщення вантажів від виробника до споживача. До неї відноситься більшість видів дерев'яних, металевих, пластмасових та картонних ящиків, бочок, барабанів, пляшок та ін.
Внутрішня, або, так звана, споживча тара або упаковка переходить з розміщеним в неї товаром в повну власність споживача. До цього виду тари відносяться різні паперові обгортки, картонні коробки, ящики, банки, пляшки та ін. В основі ділення тари на зовнішню та внутрішню лежить і така економічна ознака, як перенесення вартості тари на виготовлений продукт. Вартість внутрішньої тари разом з розміщеним в ній продуктом переходить на вартість виготовленого продукту.
Цехова тара використовується для транспортування товарів до робочих місць, доставки і збереження сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції. В якості цехової тари застосовують дерев'яні суцільні і ґратчасті ящики, металеві і пластмасові ящики, піддони, а також коробки з гофрованого картону.

Список літератури
1.     Антошкіна Л.І, Амелькін В.І, Шило К.М. Логістика. Курс лекцій: навч. посібник. – Донецьк: Юго-Восток, 2008. – 203c.
2.     Беспалов Р.С. Транспортная логистика: новейшие технологии построения эффективной системы доставки. – М.; СПб.: Вершина, 2008. – 382 с.
3.     Гурч Л.М. Логістика: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Міжрегіональна академія управління персоналом. – К.: Персонал, 2008. – 555 с.
4.     Кальченко А.Г., Логістика: навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. – К.: КНЕУ, 2006. – 472 с.
5.     Крикавський Є.В., Чухрай Н.І. Логістика: компендіум і практикум: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Кондор, 2009. – 340 с.
6.     Ларіна Р.Р. Логістика: Навч. посіб. / Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – 277 с.
7.     Окландер М.А. Логістика: підручник для студ. ВНЗ. / Одеський держ. економ. ун-т. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 346c.
8.     Смолка А.О. Логістика: навч.-метод. посібник для студ. спец. «Менеджмент організацій» та «Економіка підприємства» / Державна академія житлово-комунального господарства. – К.: ДАЖКГ, 2008. – 148с
9.     Таньков К.М, Тридід О.М., Колодизєва Т.О. Виробнича логістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Харківський національний економічний ун-т. – 2. вид., переробл. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 352 с.
10.           Тридід О.М., Азаренкова Г.М., Мішина С.В., Борисенко І.І. Логістика: навч. посібник. – К.: Знання, 2008. – 566 с.
11.           Цейтлин Л.М, Райко Д.В. Логистика: учеб. пособие для студ. экон. спец. / Национальный технический ун-т «Харьковский политехнический ин-т». – Х.: НТУ «ХПИ», 2007. – 148 с.
12.           Чухрай Н.І., Патора Р.А., Лялюк А.М. Маркетинг і логістика у вищому навчальному закладі: монографія / Волинський національний ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк: Вежа, 2008. – 324 с.