Джерелами статистичної інформації по тваринництву є також річні звіти сільськогосподарських підприємств, переписи (обліки) породної худоби, бюджетні обстеження господарств фермерів, робітників, службовців і пенсіонерів. 
1.2. Показники собівартості продукції тваринництва та методика їх визначення.
 Собівартість як економічна категорія являє собою відокремлену частину вартості. Основу цієї категорії становлять вартість спожитих засобів виробництва і вартість необхідного продукту. В конкретно економічному розумінні собівартість – це грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).
Собівартість – один з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природноекономічних умовах господарювання.
Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших ознакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її  собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на товарному ринку.
 Важливо зазначити й те, що прибутковість підприємства знаходиться в оберненій залежності від собівартості. З її зниженням зростає окупність витрат прибутком і створюються сприятливі умови для прискорення темпів розширеного відтворення та підвищення матеріальної заінтересованості працівників. Показник собівартості є важливим інструментом для розробки рекомендацій з удосконалення розміщення сільськогосподарського виробництва по природних зонах і мікрозонах України, а також для визначення перспектив розвитку підприємств щодо вибору ними найбільш ефективних галузей.
У сільськогосподарському виробництві , як зазначає Андрійчук Т.В., розрізняють декілька видів собівартості.
Індивідуальна собівартість  визначається на кожному підприємстві. По окремих видах продукції її рівень залежить від місцевих агрономічних, зоотехнічних, технічних, організаційно-економічних і природний умов.
Суспільна собівартість  розраховується за сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції. Розрізняють такі її форми, як середня галузева (обчислюється по країні в цілому в розрізі кожного виду продукції), середньо зональна і зведена. Остання визначається відповідно до адміністративно-територіального принципу – по району, області.
За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортування до франко-місця зберігання (виробничого споживання зеленої маси на корм). В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.
Залежно від досліджень, цілей аналізу діяльності підприємств розрізняють індивідуальну і галузеву собівартість продукції.
Індивідуальна собівартість продукції слугує  реальним відображення витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції.
Галузева собівартість відображає сукупні витрати на виробництво та реалізацію продукції всіх підприємств галузі, тобто являє собою середню собівартість продукції по галузі.
На собівартість продукції як економічний показник впливає велика кількість чинників, що враховують специфіку кожної галузі економіки, кожного окремого підприємства. Високий рівень собівартості продукції може свідчити про наявність на підприємстві застарілого технологічного устаткування, про нераціональне використання робочого часу, низьку продуктивність праці, високу матеріаломісткість продукції, що випускається, дорогу, сировину або високі транспортні витрати, непродуктивну технологію, високі адміністративні витрати, недосконале дослідження ринку, тощо.
При проведенні економічного аналізу розрізняють собівартість планову і фактичну.
Планова собівартість відображає індивідуальні витрати конкретного підприємства, які плануються виходячи з норм, тарифів, цін, ставок поточного періоду.
Фактична собівартість – це виражені в грошовій формі індивідуальні витрати кожного підприємства за даних умов.
На відміну від планової, фактична собівартість обчислюється в процесі щоденного оперативно-технічного та бухгалтерського обліку витрат на виконання робіт та виготовлення продукції.
Собівартість одиниці продукції визначається за допомогою певних методів. Їх вибір залежить від особливостей технології та організації виробництва, характеру продукції, що виробляється. В сільськогосподарському виробництві використовуються такі методи:
1.                  Пряме віднесення витрат на відповідні види продукції.
Застосовується в тих галузях, де одержують лише один вид однорідної продукції. Собівартість одиниці продукції при цьому визначають  діленням суми понесених витрат на даному об`єкті планування і обліку на загальний обсяг її виробництва (робіт, послуг).
2.                  Вилучення із загальної суми витрат побічної продукції, вираженої у грошовій формі. У тваринництві гній також оцінюється за нормативною собівартістю, а такі види побічної продукції, як вовна-лінька, пух, перо, роги, міражні яйця оцінюються за цінами можливої реалізації (використання). Залишок витрат, що дорівнює різниці між загальною сумою витрат і вартісною оцінкою побічної продукції, відносять на одержаний обсяг основної продукції.
3.                  Розподіл витрат між видами продукції пропорційно кількісному значенню однієї з головних ознак, спільної для всіх видів одержаної продукції.
4.                  Коефіцієнтний метод. Застосовується тоді, коли в процесі відповідного виду діяльності одержують понад один вид продукції з наступним визначенням собівартості кожного з них. Витрати між цими видами продукції розподіляються пропорційно їх питомій вазі в загальному обсязі умовної продукції. Її розраховують шляхом проведення за допомогою прийнятих коефіцієнтів усіх видів продукції в основний. Цим методом визначають, наприклад, собівартість продукції свинарства.
5.                  Пропорційний метод. Базується на розподілі витрат між окремими видами продукції пропорційно вартості продукції, оціненими за реалізаційними цінами.
6.                  Комбінований метод. Включає два або більше вищезазначених методів.
Об`єктами визначення собівартості в тваринництві є основні види продукції. Зокрема, в скотарстві визначають собівартість молока, приплоду, приросту живої маси молодняка всіх вікових груп і дорослої худоби на відгодівлі, а також їх живої маси; у птахівництві – яєць, приросту живої маси і живої маси за відповідними віковими групами кожного виду птиць; в рибництві – собівартість мальків, риби однорічного віку і товарної риби.
Собівартість молока і приплоду визначають так. Спочатку розраховують собівартість одного кормодня в молочному скотарстві діленням усієї суми витрат по цій галузі на кількість кормоднів. Нормативно вважають, що собівартість однієї голови приплоду становить 60 кормоднів. Множенням одержаного приплоду на 60 кормоднів і на собівартість одного кормодня визначають суму витрат, яку відносять на приплід. Загальна сума витрат по молочному скотарству зменшується на витрати, які віднесені на приплід, і на загальну нормативну собівартість гною, яку розраховують множенням планової собівартості тонни цієї побічної продукції на її загальний обсяг, одержаний протягом звітного року. Залишок витрат відносять на молоко. Діленням цих витрат на обсяг одержаного молока визначають собівартість центнера цього виду продукції.
По молодняку ВРХ і худоби на відгодівлі визначають собівартість центнера живої маси і центнера її приросту. Щоб розрахувати приріст живої маси, необхідно до живої маси тварин на кінець року добавити живу масу вибулого(облікового) за рік поголів`я (включаючи загиблих тварин) і від одержаного результату відняти живу масу поголів`я худоби на початок року, живу масу поголів`я, що надійшло протягом року, і живу масу приплоду. Собівартість центнера приросту живої маси визначають методом вилучення із загальної суми витрат вартості побічної продукції (гною). У фактичну собівартість приросту живої маси за відповідними видами і групами тварин включають втрати від загибелі молодняка і дорослої худоби на відгодівлю, за винятком витрат, що відшкодовуються за рахунок винних осіб, і тих, які сталися внаслідок епізоотії та стихійного лиха.
Загальна сума витрат для визначення собівартості 1ц. живої маси обчислюється сумою початкової балансової вартості тварин на початок року, вартості тварин, переведених на вирощування і відгодівлю протягом року (в обліку – без маси загиблих тварин). Собівартість 1 ц. живої маси худоби є важливим економічним показником, оскільки на його основі визначається собівартість тварин, що реалізуються підприємством, здійснюється грошова оцінка молодняка, який переводиться в основне стадо, і собівартість тварин, що залишилися на кінець року.

2. Характеристика природних і економічних умов ВАТ «Сонячне» Тарутинського району Одеської області
ВАТ “Сонячне”  розташоване на території Тарутинського району, Одеської області. Віддаленість від районного центру Тарутине -38 км, від обласного центру м. Одеса - 151 км.
ВАТ “Сонячне” знаходиться у рівнині Буджак.
ВАТ “ Сонячне” розташоване на кордоні Тарутинського району Одеської  області; з одного боку межує з ВАТ ім. Калініна та  ЗАТ “Грона”, з другого – з ПП “Комунар”. З інших боків знаходяться Саратський район та Молдова.
Усі землі даного підприємства знаходяться на горбистій місцевості, тому дуже важко її обробляти для господарських потреб, а для випасу тварин ця місцевість дуже підходить, тому саме це підприємство базується також і на розвитку тваринництва. Але це не означає, що ВАТ “Сонячне” не займається сільськогосподарським виробництвом, навпаки, на даному етапі рослинництво переважає тваринництво у виробництві продукції.  З самої назви зрозуміло, чому підприємство саме так називається. Соняшник  - це культура, яка дуже полюбляє сонце, тому їй ліпше зростати на схилі. На схилі також добре росте виноград, який так само полюбляє сонце.
ВАТ “Сонячне” розташоване в таких кліматичних умовах, що дозволяють вирощувати такі культури, як соняшник, кукурудзу, ячмінь, жито, ріпак, горох, буряк та інші. Так трапилось, що це підприємство знаходиться на найвищій точці у радіусі ста кілометрів, тому тут завжди раніше випадає сніг, та пізніше розтоплюється. На цій території дуже часто йде дощ, мабуть тому що на території є два ставки та й навколо підприємства знаходиться декілька ставків. Температура в даній місцевості до останнього року була більш рівномірною:  літом – до 30 тепла, а ось узимку градусів до 20 морозу в середньому. Цього ж року, за поясненнями вчених-синоптиків, почалось глобальне потепління, яке ж одразу вплинуло на майбутній врожай, й на тваринах та птахах це дуже відобразилось.
Як і у інших підприємствах у ВАТ “Сонячне” є свої ринки збуту продукції. Авжеж, підприємство розвинене більш у рослинництві, тому й ринок збуту буде більшим у галузі рослинництва. Практично усі товари йдуть на експорт, окрім винограду. Наприклад, жито, ячмінь, ріпак, кукурудза та соняшник здають у морські порти Одеси, Іллічівська та інших припортових міст. З виноградом легше, його здають у сусіднє підприємство, у якого є винно-переробний завод. М’ясні продукти йдуть у сусідній район на Кілійський м’ясокомбінат.  Шкури та вовна також експортуються.
Сільське господарство - друга за обсягом і зайнятістю трудових ресурсів галузь Одещини, де обсяг сільськогосподарського виробництва становить 4,92 % від обсягу сільськогосподарського виробництва України. Земельний фонд перевищує 3,3 млн. га, в тому числі 77,8% становлять сільськогосподарські угіддя, з них 55,2% - рілля, 15,7% - сінокоси і пасовища, 3,6 - плодово-ягідні насадження.
       Використаємо статистичні величини для характеристики обсягів і структури виробництва. За допомогою структури  виробництва можна визначити спеціалізацію підприємства. Спеціалізація підприємства – це концентрація засобів виробництва  і робочої сили  на виробництві певного виду товару. Розглянемо обсяги і структури виробництва нашого підприємства в таблиці 1.
Із даних таблиці видно, що виручка від реалізації в 2006р. порівняно з 2004р. зросла. Так 2004р. виручка становила 4270 тис. грн, а в2006р. 3623,8 тис.грн, тобто збільшилася на 120,4 тис.грн. так, виручка від реалізації продукції рослинництва зменшилась на 34,6тис.грн, а від реалізації продукції тваринництва збільшилася на 155 тис.грн.

Таблиця 2.1. Обсяги і структура реалізованої продукції

Види продукції	2004р.		2005р.		2006р.				В середньому за 2004-2006 роки
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн			%	тис. грн	%
Продукція рослинництва усього	3662	85,7	196	0,5	627,4			82,62	3828,5	82,79
У тому числі: Зернові і зернобобові	806	42,3	2128	40,8	2211,4			50,36	2048,5	44,30
Насіння сояшника	0,54	24,6	985	18,9	21			0,478	686,7	14,85
Цукрові буряки	___	___	___	___	___			___	___	___
Картопля	___	___	___	___	___			___	___	___
Овочі	___	___	__	___	___			___	___	___
Плоди	__	___	___	___	___			___	___	___
Ягоди	___	___	___	___	___			___	___	___
Виноград	802	18,8	1049	20,1	1390			31,66	1080,3	23,36
Інша продукція рослинництва	___	___	34	0,65	5			0,11	13	0,28
Продукція тваринництва, усього	0,8	14,2	1015	9,48	763			17,38	795,3	17,2
У тому числі Вирощування худоби і птиці	60	14,1	48	0,9	93			2,12	67	1,45
ВРХ	___	___	___	___	___			___	___	___
Свиней	474	11,1	869	6,7		554	12,6		632,3		13,67
Овець і кіз	47	1,1	45	0,86		45	1,02		45,6		0,99
Молоко	21	0,49	29	0,56		50	1,13		33,3		0,72
Вовна	6	0,1	19	0,36		21	0,48		15,3		0,33
Інша продукція твариництва	___	___	5	0,096		___	___		1,667		0,04
Усього продукції сільського госп-ва	4270	100	5211	100		4390,4	100		4623,8		100

 За даними цієї таблиці ми бачимо, що провідне місце в сільському господарстві цього підприємства займає рослинництво, а саме – вирощування зернових. В розвитку тваринництва провідне місце займає вирощування свиней.
В цій таблиці були використанні абсолютні величини (реалізація продукції, ціна, виручка) і відносні величини. Тепер розглянемо забезпеченість ВАТ«Сонячне»  виробничими ресурсами розглянемо в таблиці 2.
Таблиця 2.2. Забезпеченість ВАТ «Сонячне» виробничими ресурсами

Показники	2004р.	2005р.	2006р.	2006р. до 2004р., %
1	2	3	4	5
Сільськогосподарських угідь, га В тому числі:-  ріллі, - сіножатей, - пасовищ, - багаторічних насаджень	3788,82	3476	3460,21	91
	3135,02	3088	3026,45	96,5
	___	___	___	___
	281,3	16	15,7	5,5
	372,5	372	418,06	112,23
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн., В тому числі сільськогосподарського призначення	4141	3866	3842	92,7
	3313	3093	3040	91,75
Сумарні енергетичні потужності, к.с.	5305	4790	4900	92,36
Середньорічна чисельність працюючих, чол. В тому числі в с/г	265	228	220	83
	180	155	149	82,8
Навантаження земельних угідь (припадає на 1 працюючого в сільському господарстві), га: - сільськогосподарських угідь, - ріллі.	0,047	0,045	0,043	91,4
	0,06	0,05	0,049	81,7
Капіталозабезпеченість, тис. грн. Капіталоозброєність , тис. грн.	87,44	88,98	87,85	100,46
	18,4	19,95	20,4	110,86
Енергозабезпеченість, к. с. Енергоозброєність, к. с.	140,01	137,8	135,8	97,02
	29,5	30,9	32,88	111,45

Як видно з таблиці 2.2. в ВАТ “Сонячне” в 2006р.порівняно з 2004.
Спостерігаються деякі зміни. Кількість сільськогосподарських угідь знизилася на 91%, ріллі – на 96.5%, багаторічних насаджень навпаки зросла на – 112.23%. Середньорічна чисельність робітників знизилась на 82.8%, капіталозабезпеченість зросла на 100.5%, а капіталоозброєність зросла на 110.86%.
Обсяги виробництва і реалізації основних видів продукції та показники виробничих витрат в господарстві розглянемо в таблиці 3.
Таблиця 2.3. Обсяги виробництва і реалізації основних видів продукції та показники виробничих витрат в ВАТ “Сонячне”

Показники	2004р.	2005р.	2006р.	2004р. до 2006р.,%
1	2	3	4	5
Валова продукція сільського господарства в порівняних цінах 2000р., тис. грн.	5674	5341	5401	95,2
Доход (виручка) від реалізації продукції сільського господарства, тис. грн.	427	7457	4390,4	174,6
Прибуток (збиток) від реалізації продукції сільського господарства, тис. грн.	2192	5175	701,4	236,08
Виробництво продукції, ц - зернових і зернобобових - насіння соняшника, - овочів - приросту живої маси ВРХ - приросту живої маси свиней, - молока.	85429	72377	64586	75,6
	8628	10152	5924	68,6
	___	___	___	___
	258	260	367	142,2
	739	836	841	113,8
	___	___	___	___
Реалізовано продукції, ц: - зернові і зернобобові, - насіння соняшника, - плоди, - картопля, - овочі відкритого ґрунту, - виноград, Вирощування в живій масі: - великої рогатої худоби, - свиней, - птиці - молоко, - вовна, - яйця	50990	55940	52041	102,06
	9641	11278	8630	89,5
	__	___	___	___
	___	___	___	___
	___	___	___	___
	8782	7783	7802	88,8
	194	118	220	113,4
	721	927	796	110,4
	___	___	___	___
	___	___	___	___
	___	___	___	___
	___	___	___	___
Собівартість реалізованої продукції сільського господарства, тис.грн	3493	4516	3689	105,6

Виходячи з даних таблиці 3 видно, що доход в ВАТ “ Сонячне в 2006р. порівняно з 2004р. Зріс на 174,6%. Виробництво продукції найбільше при виробництві живої маси ВРХ і складає 142,2%. На другому місці знаходиться виробництво приросту живої маси свиней – 113,8%, далі іде виробництво молока–106,5%, виробництво зернових – 75,6%, а соняшнику 68,6%. Прямі затрати праці на всю продукцію сільського господарства складають 83,3%. А собівартість реалізованої продукції збільшилась на 105,6%.
Ефективність сільськогосподарського виробництва в господарстві розглянемо в таблиці 4.
Таблиця 2.4. Ефективність сільськогосподарського виробництва в ВАТ “Сонячне”

Показники	2004р.	2005р.	2006р.	2006р. до 2004р.
Одержано з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. - валової продукції (  в одиниці по порівняних цінах 2000р.)
- доходу (виручки) від реалізації
- прибутку(+) (збитку -)
Вироблено с.-г. продукції в натуральному виразі з розрахунку -          на 100 га ріллі, ц -            зерна соняшника овочів приросту  живої маси свиней	2725 275,2 --- 23,6	2343 328,8 ---- 27,1	2134 195,7 --- 27,7	78,31 71,11 --- 117,4
-          на 100 га сільськогосподарських угідь, ц: -молока -приросту живої маси ВРХ	70,04 8,23	60,8 8,42	77,3 12,13	110,4 147,4
Капіталовіддача, грн	1,71	1,72	1,78	104,1
Капіталомісткість , грн	0,58	0,58	0,56	97
Вироблено  валової продукції з розрахунку на : - 1 середньорічного робітника, зайнятого в сільському господарстві, грн -          1 люд.-год прямих затрат праці, грн.	31,5 12,8	34,5 13,5	36,2 14,6	115,1 114,4
Рівень рентабельності сільського господарства, %	122,2	165,1	202,1	Х

З даних таблиці 4 видно, що продукції тваринництва вироблено в 2006р. більше ніж в 2004р.(живої маси свиней – 117.4%,ВРХ-147.4%, молока – 110.4%), а продукції рослинництва вироблено  в 2006р. менше ніж в 2004р.(зерна – 78.31%, соняшника –71.1%). Капіталовіддача в 2006р. збільшилась –на 104.1%, а капіталомісткість зменшилась на 97 %.Рівень рентабельності став більше на 165,4%

3. Економіко-статистичний аналіз собівартості продукції свинарства в ВАТ «Сонячне» Тарутинського району Одеської області
3.1 Статистичний аналіз динаміки собівартості продукції свинарства  та факторів, що впливають на її  рівень
Усі природні та суспільні явища перебувають в постійному русі, розвитку. Процеси розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують стан і зміну явищ у часі, - рядами динаміки. Дослідження процесу розвитку явищ у часі є одним з найважливіших  завдань економіко-статистичного аналізу. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ і виразити їх у конкретних цифрах.
Таблиця 3.1. Динаміка собівартості валової продукції свинарства в ВАТ «Сонячне»Тарутинського району Одеської області за 2004-2006 роки.

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2006 рік у % до
				2004 року	2005 року
Собівартість 1 ц. продукції свинарства, грн.	415	462	784	188,9	169,7

За даними таблиці 3.5 можна зробити висновок, що собівартість валової продукції свинарства у 2006 році в порівнянні з 2004 роком зросла на 88,2 %, а у порівнянні з 2005 роком підвищилась на 69, 7 %.
Побудуємо ряд динаміки собівартості валової продукції свинарства за даними економічного паспорту ВАТ Сонячне»Тарутинського району Одеської області за період з 1998 - 2006 роки.
Ряд утворюють два елементи: ознака часу (інтервал в один рік) та рівень ряду (собівартість 1 ц. продукції свинарства). Найвищий рівень ряду спостерігався в 1999 році – 923.10 грн., мінімальний – в 2004 році – 450 грн.
Таблиця 3.2. Ряд динаміки собівартості валової продукції свинарства в ВАТ «Сонячне»Тарутинського району Одеської області за 1998- 2006 роки.

Рік	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Собівартість 1 ц. продукції свинарства, грн.	836,07	923,10	903,85	641,02	668,16	560	450	462	784

Визначимо показники динаміки базисним і ланцюговим методами (за даними ряду динаміки) і значення показників наведемо в таблиці 3.7.
Таблиця 3.3.  Динаміка собівартості валової продукції свинарства в ВАТ «Сонячне»Тарутинського району Одеської області

Рік	Собівартість валової продукції свинарства,  грн.	Абсолютний приріст, тис. грн.		Темп зростання, %		Темп приросту, %		Абсолютне значення 1% приросту, тис. грн..
		базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий
Умовні позначення	Рі	А о.	А л.	Т зр. о.	Т зр. л.	Т пр. о.	Т пр. л.	АЗ 1% пр.
1998	836,07	0	-	100	-	0	-	-
1999	923,10	87,03	87,03	110,41	110,41	10,41	10,41	8,36
2000	903,85	67,78	- 19,25	108,11	97,92	8,11	- 2,09	9,23
2001	641,02	-195,05	- 262,83	76,67	70,92	- 23,33	- 29,08	9,04
2002	668,16	-167,91	27,14	79,92	104,23	- 20,08	4,23	6,41
2003	560	-276,07	- 108,16	66,98	83,81	- 33,02	- 16,19	6,68
2004	450	-386,07	-110	53,82	80,36	-46,18	-19,64	5,60
2005	462	-374,07	12	55,26	102,67	- 44,74	2,67	4,50
2006	784	-52,07	322	93,77	169,70	-6,23	67,7	4,62
å	6228,2

Щороку в порівнянні з базисним відбувалося підвищення показника собівартості 1 ц. продукції свинарства. Так, в 2006 році в порівнянні з 1998 роком собівартість 1 ц. продукції свинарства зменшилась на 52,07 грн., про що свідчить базисний абсолютний приріст, до показника 1998 року зменшилась в 0,94 раз (темп зростання) і зменшилась на 6,23 % (темп приросту).
В порівнянні з попередніми роками відбувалася зміна собівартості валової продукції  свинарства в різних напрямках, про що свідчать показники динаміки ланцюгові. Так, в 2001 році в порівнянні з 2000 роком собівартість валової продукції свинарства знизилась на 262,83 тис. грн. або на 29,1%. В 2006 році в порівнянні з 2005 роком собівартість валової продукції свинарства зросла на 322 тис. грн.. або на 69,7 %. Таким чином показники динаміки свідчать про різну інтенсивність зміни собівартості валової продукції свинарства в окремі роки.
Одержати середні характеристики змін дозволить обчислення середньорічних показників собівартості валової продукції свинарства.
Обчислимо середній рівень ряду. Побудований ряд динаміки є інтервальним (ознака часу - 1 рік). Тому середній рівень обчислимо за середньою арифметичною простою:
Рсер.=åРі ,
          n
Де Р сер. – середній рівень ряду,
Рi – поточний рівень ряду,
n -  кількість рівнів ряду.
Середня собівартість 1 ц. продукції свинарства становитиме:
Р сер. =836,07+923,10+903,85+641,02+668,16+560+450+462+784 = 6228,2 =
                                                     9                                                             9                                                                                                                                                                             
= 692 грн                                                                                                                                           
Визначимо середньорічні показники динаміки:
- середньорічний абсолютний приріст (А сер.):
А сер. = Pn – P0  ,
               n-1
де Pn  - кінцевий рівень ряду,
n – кількість рівнів ряду.
А сер. = 784-836,07 = -52,07 = -6,51 грн.
                 9-1                8
Таким чином, за період з 1998 по 2006 роки в середньому щороку собівартість 1 ц. продукції свинарства  становила 692 грн. В середньому щороку собівартість продукції свинарства зменшувалась на 6,51 грн.
Важливим завданням статистичного аналізу рядів динаміки є виявлення і кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічних явищ.
Закономірності розвитку в рядах динаміки визначають абстрагуванням від випадкових змін досліджуваних ознак. Для цього статистика використовує такі способи: укрупнення періодів, спосіб ковзної середньої, вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання і способом найменших квадратів.
В нашому випадку для вирівнювання ряду динаміки собівартості продукції свинарства застосуємо наступні способи: вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту, спосіб визначення середньої для укрупнених та ковзних періодів, спосіб найменших квадратів.
Таблиця 3.4.Динаміка собівартості продукції свинарства ВАТ «Сонячне» Тарутинського району Одеської області

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2006 рік % до
				2004 року	2005 року
Собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней, грн..	450	462	784	174,2	169,7

Для виявлення тенденції собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней застосуємо вирівнювання ряду динаміки за середнім абсолютним приростом, що передбачає заміну фактичних рівнів ряду вирівняними за наступною схемою:
Уt=yo+At,
де Уt – вирівняні значення собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней,
t – порядковий номер року,
А – середній абсолютний приріст собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней.
Результати вирівнювання наведені в таблиці 3.10.
Таблиця 3.5. Вирівнювання ряду динаміки продукції свинарства в ВАТ «Сонячне» Тарутинського району Одеської області за середнім абсолютним приростом
А сер. = 784-836,07 = -52,07 = -6,51 грн.
                   9-1               8
При даному способі вирівнювання вирівнянні значення цілком залежать від двох рівнів ряду: початкового та кінцевого.
Здійснимо вирівнювання за способом визначення середньої для укрупнених періодів і ковзною середньою.
Укрупнення періодів – найпростіший спосіб виявлення основної тенденції розвитку. Суть його в тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами. Об’єднані періоди мають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак.
Різновидом укрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої.
Суть цього способу в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату. Визначаючи ковзну середню, спочатку додають рівень ряду та прийнятий інтервал часу і вичислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню і т.д.
  Результати вирівнювання вище вказаним способом представлені в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6. Згладжування ряду динаміки собівартості продукції свинарства  в ВАТ «Сонячне» Тарутинського району Одеської області

Рік	Собівартість 1 ц. приросту живої маси свине, грн..	Укрупнені періоди			Ковзні періоди
		період	сума показників за період, грн.	середня за період, грн.	період	сума показників за період, грн.	середня за період, грн.
1998	836,07
1999	923,10	1998-2000	2663,02	887,67	1998-2000	2663,02	887,67
2000	903,85				1999-2001	2467,97	822,66
2001	641,02				2000-2002	2213,03	737,68
2002	668,16				2001-2003	1869,18	623,06
2003	560				2002-2004	1678,16	559,39
2004	450				2003-2005	1472	490,67
2005	462				2004-2006	1696	565,33
2006	784

Результати вирівнювання свідчать про нестійку тенденцію до зменшення собівартості 1ц. приросту живої маси свиней.
Застосуємо метод аналітичного вирівнювання рівнів ряду динаміки.
Аналітичне вирівнювання ряду динаміки можна здійснити по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання і способом найменших квадратів. Застосуємо у нашому випадку для вирівнювання ряду динаміки спосіб найменших квадратів. Здійснимо таке вирівнювання із застосуванням рівняння прямої yt=ao+a1t
Здійснимо нумерацію років від умовного початку, у результаті розрахунки спрощуються. У даному випадку за умовний початок візьмемо 2002 рік, порядковий номер якого дорівнюватиме 0.
Параметри рівняння за спрощеним методом розрахунків знайдемо на основі вирішення системи рівнянь:
Розрахунки наведені в таблиці 3.7.
Рівняння лінійного тренду матиме вигляд:
Yt=692,02-43,46t
Параметр а0 дорівнює вирівняній собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней для центрального в динамічному ряді року, взятого за початок відліку. В нашому випадку це вирівняна собівартість для 2002 року (для якого t=0).

Таблиця 3.7. Розрахунок параметрів для аналітичного вирівнювання ряду динаміки собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней в ВАТ «Сонячне» Тарутинського району Одеської області

Рік	Собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней, грн. Уі	Порядковий номер року t	Розрахункові параметри		Вирівняна собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней, грн. yt=ao+a1t	Відхилення фактичної собівартості від вирівняної Yi-yt	Квадрат відхилення (yiyt)2
			yt	T2
1998	836,07	-4	-3344,28	16	865,86	-29,79	887,44
1999	923,10	-3	-2769,3	9	822,4	100,7	10140.49
2000	903,85	-2	-1807,7	4	778,94	124,91	15602,51
2001	641,02	-1	-668,16	1	735,48	-94,46	8922,69
2002	668,16	0	0	0	692,02	-23,86	569,3
2003	560	1	560	1	648,56	-88,56	7842,87
2004	450	2	900	4	605,1	-155,1	24056,01
2005	462	3	1386	9	561,64	-99,64	9928,13
2006	787	4	3136	16	518,18	265,82	70660,27
Разом	6228,2	0	-2607,44	60	6228,18	-	148609,71

Рівняння лінійного тренду матиме вигляд:
Yt=692,02-43,46t
Параметр а0 дорівнює вирівняній собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней для центрального в динамічному ряді року, взятого за початок відліку. В нашому випадку це вирівняна собівартість для 2002 року (для якого t=0). Цей параметр також  вказує  на середній рівень ряду динаміки:
Р сер. = åу  = 6228,2 = 692 грн. за 1 ц.
             n          9
Коефіцієнт регресії а1=-43,46 грн. за 1 ц. від’ємний, що характеризує середнє щорічне зменшення на вказану величину.
Щоб оцінити ступінь наближення одержаного лінійного тренду до фактичних даних, визначимо показники варіації.
Залишкове середнє квадратичне відхилення становитиме:
Отже, коливання фактичної собівартості навколо прямої становить 128,5 грн. за 1 ц. або 15,71%, що слід розцінювати як середню варіацію. Простежується нестійка тенденція до збільшення  собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней.
Покажемо методику здійснення аналітичного вирівнювання за допомогою програмного забезпечення (методами Excel).
Таблиця 3.8. Вихідні дані для здійснення аналітичного вирівнювання за допомогою програми Excel.

Рік	Собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней, грн..	Порядковий номер року
	yi	t	t^2
1998	836,07	1	1
1999	923,10	2	4
2000	903,85	3	9
2001	641,02	4	16
2002	668,16	5	25
2003	560	6	36
2004	450	7	49
2005	462	8	64
2006	784	9	81
Разом	6228,2	45	285

Аналітичне вирівнювання ряду динаміки собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней за рівнянням прямої
Параметр лінійного тренду а0 знайдемо в ряду «у-пересечение»:
а0=907,0472222.
Параметр а1 знаходиться в ряду «переменная х1» : а1=-43,005 (даний параметр співпадає зі значенням параметра за даними попереднього вирівнювання), що свідчить про те, що в середньому щороку собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней зменшувалась на дану величину.
Лінійна модель динаміки матиме вигляд:
Уt=907,0472222-43,005t.
Статистичні критерії, наведені в таблиці «Вывод итогов», зокрема параметр «Значимость F» =0,056110573 свідчить, що рівень надійності побудованої моделі становить 94,39% [(1-0,056110673)*100%].
Аналітичне вирівнювання ряду динаміки собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней за допомогою параболи другого порядку
Yt=a0+a1t+a2t^2

ВЫВОД ИТОГОВ
Регрессионная статистика
Множественный R	0,761037
R-квадрат	0,579177
Нормированный R-квадрат	0,438902
Стандартная ошибка	134,926
Наблюдения	9
Дисперсионный анализ
	df	SS	MS	F	Значимость F
Регрессия	2	150332,9	75166,45	4,128883	0,07452454
Остаток	6	109230,2	18205,03
Итого	8	259563,1
	Коэффициенты	Стандартная ошибка	t-статистика	P-Значение	Нижние 95%	Верхние 95%
Y-пересечение	1114,315	171,6823	6,490567	0,000636	694,224001	1534,406951
Переменная X 1	-156,06	78,82983	-1,97971	0,095062	-348,9500574	36,82923488
Переменная X 2	11,30554	7,688124	1,47052	0,191824	-7,506620408	30,11770266
ВЫВОД ОСТАТКА
Наблюдение	Предсказанное Y	Остатки
1	969,5606	-133,491
2	847,4168	75,68318
3	747,8841	155,9659
4	670,9625	-29,9425
5	616,6519	51,50805
6	584,9525	-24,9525
7	575,8641	-125,864
8	589,3868	-127,387
9	625,5206	158,4794

В графі «коэффициенты» знайдемо параметри моделі:
а0=1114,315,
а1=-156,06,
а2=11,30554.
Модель розвитку показника собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней, що описується рівнями параболи другого порядку, має вигляд:
yt=1114,315-156,06t+11,30554t^2.
Рівень надійності моделі знайдемо за параметром «Значимость F» (1-0,07452454)*100%=92,55%. Таким чином, на 92,55% можна гарантувати адекватність одержаної моделі.
Значення параметрів пояснюється таким чином:
·                     а0=1114,315 грн. характеризує вирівняний рівень собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней до початку досліджуваного періоду «при t=0»,
·                     а1=-156,06 грн., що характеризує щорічне підвищення собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней в середньому на дану величину,
·                     а2=11,30554 грн. за 1 ц. характеризує середнє щорічне прискорення підвищення собівартості живої маси свиней.
Для того, щоб дати перевагу одній із одержаних моделей (лінійній або параболі), необхідно порівняти значення F-критерію обох моделей.
Для лінійної моделі Fрозр.=5,2272863 (рівень надійності 94,39%), для параболи Fрозр.=4,128883 (рівень надійності 92,55%).
Таким чином, можна віддати перевагу в даному випадку параболі другого порядку, яку і застосуємо для екстраполяції рівнів ряду (прогнозуванню собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней) на три наступних роки. Для цього в модель динаміки поставимо порядковий номер року, для якого здійснюється прогнозування:
для 2007 t=10,
для 2008 t=11,
для 2009 t=12.
Yt 2007=1114,315-156,06*10+11,30554*100=684,269 грн. за 1 ц.;
Yt 2008=1114,315-156,06*11+11,30554*121=765,625 грн. за 1 ц.;
Yt 2009=1114,315-156,06*12+11,30554*144=869,593 грн. за 1 ц.
Отже, до 2009 року очікуваний рівень собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней може збільшитися до 869,593 грн. за 1 ц., якщо дотримуватися й далі тих технологій, що використовуються зараз.

Рис.1. Динаміка собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней в ВАТ «Сонячне» Тарутинського району Одеської області
3.2 Статистичний аналіз структури витрат на виробництво продукції свинарства.
У процесі господарської діяльності аграрні підприємства несуть різні витрати. Проте не всі вони включаються у собівартість продукції.
До собівартості продукції (робіт, послуг) включаються витрати, що пов’язані з використанням в процесі її виробництва і реалізації природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, живої праці та ін. Залежно від економічного змісту цих витрат, вони групуються за такими елементами:
1.                  матеріальні витрати за мінусом вартості оборотних фондів;
2.                  витрати на оплату праці;
3.                  відрахування на соціальні заходи;
4.                  амортизація основних фондів та нематеріальних активів;
5.                  інші витрати.
До матеріальних витрат відносять – продукцію промислового та сільськогосподарського походження, що використовується аграрними підприємствами в процесі агропромислового виробництва при створюванні нових споживчих вартостей.
Це, насамперед, витрати на насіння, корми, паливно-мастильні матеріали, добрива, отрутохімікати, підстилку, запасні частини, придбання інструменту, пристроїв та інших засобів та предметів праці, на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, захисними засобами та спеціальним харчуванням. Специфічним видом матеріальних витрат є витрати підприємств на оплату робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами та організаціями.
Важливо також зазначити, що витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії відносять до відповідних елементів витрат, а придбану енергію всіх видів, що витрачається на виробничі потреби, розглядають як матеріальні витрати.
В процесі виробництва аграрні підприємства багато коштів витрачають на оплату праці. Найбільша частка припадає на основну і додаткову заробітну плату працівників. Важливим елементом витрат на оплату праці є витрати на підготовку та перепідготовку кадрів. Для підвищення матеріальної зацікавленості працівників на кожному підприємстві встановлюють надбавки і доплати до тарифних ставок і окладів за роботу в інший час, роботу в шкідливих і важких умовах.
Значну частку в структурі витрат підприємств займають відрахування на соціальні заходи. Вони здійснюються за встановленими законодавством нормами на державне (обов’язкове) соціальне страхування, нормами внесків до Державного пенсійного фонду, Фонду сприяння зайнятості населення, а також на додаткове пенсійне страхування.
Елемент «амортизація основних фондів і нематеріальних активів» формується за рахунок амортизаційних відрахувань на повне відновлення, реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт основних виробничих фондів, що належить підприємству, в тому числі тих, що перебувають в його користування на умовах оренди.
Досить широке коло витрат включається в елемент «інші витрати», зокрема, сплата процентів за фінансові кредити, одержані для поповнення власних обігових коштів, а також витрати на реалізацію продукції.
Таблиця 3.9. Статистичний аналіз структури витрат на виробництво продукції свинарства

Елементи витрат	2004 рік		2006 рік		2006 рік до 2004 року, %
	грн.	%	грн.	%
Витрати на оплату праці	700	9,44	906	10,77	129,43
Відрахування на соціальні заходи	-	-	80	0,95	-
Матеріальні затрати, які увійшли в собівартість продукції	2889	38,98	3144	37,37	108,83
у тому числі: - Насіння та посадковий матеріал	658	8,88	330	3,92	50,15
Корми – усього	528	7,12	722	8,58	136,74
Мінеральні добрива	620	8,37	913	10,85	147,26
Нафтопродукти	435	5,87	671	7,98	154,25
Електроенергія	87	1,17	30	0,36	34,48
Запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту	128	1,73	123	1,46	96,09
Оплата послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями, та інші матеріальні затрати	433	5,84	357	4,21	81,76
Амортизація основних засобів	151	2,04	239	2,84	158,28
Інші витрати(включаючи оплату за оренду)	414	5,59	466	5,54	112,56
У тому числі орендна плата за земельні частки (паї)	369	4,98	436	5,2	118,157
Усього витрат	7412	100	8414	100

Отже, ми можемо зробити висновок, що витрати на оплату праці в звітному періоді збільшилися 29,43%. Витрати, які увійшли в собівартість продукції зменшились на 49,85%, амортизаційні витрати підвищилися на 58,28%. Інші витрати по виробництву продукції свинарства підвищились на 12,56%.
3.3. Визначення впливу факторів на зміну собівартості продукції свинарства
На собівартість продукції впливає ряд істотних факторів, під впливом яких формується їх рівень. В аграрних підприємствах вже досить давно сформувалась тенденція до збільшення собівартості основних видів продукції.
Зниження собівартості продукції є важливою умовою підвищення економічної ефективності виробництва і забезпечення розширеного відтворення в сільському господарстві. Воно передбачає збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і зменшення затрат праці і виробничих ресурсів на її одиницю.
Головний шлях зниження собівартості продукції сільського господарства – це підвищення продуктивності тварин. Основні затрати по утриманню тварин здійснюються незалежно від продуктивності, а додаткові витрати пов’язані лише з додатковою продукцією. При цьому витрати з розрахунку на одиницю продукції, як правило, зменшуються. Збільшення виробництва та поліпшення якості продукції за рахунок підвищення продуктивності тварин відбувається на основі інтенсифікації господарства, яка є важливою умовою зниження собівартості продукції.
У тваринництві рівень собівартості 1 ц. продукції залежить від затрат на 1 голову і продуктивності тварин. Для аналізу впливу цих факторів на собівартість 1 ц. продукції використовують методи індексів і ланцюгових підстановок.
Загальна зміна собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней звітнього року порівняно з базисним:
Z=Z1-Z0=78,45-45,06=33,39 грн.
В тому числі за рахунок зміни витрат на 1 голову:
Z (B)=B1 - B0 = Zi - Zум.=46,41 - 76,88 = 45,06-74,64 = -29,58 грн.;
          P1    P1                                    1,03     1,03
Таблиця 3.10. Продуктивність і затрати на виробництво 1 ц. продукції свинарства.

Показники	2004 рік	2006 рік	Відхилення 2005 від 2003 року(+,-)
Затрати на 1 гол.,тис. грн. (В)	46,41	78,88	30,47
Середньорічний приріст живої маси свиней, ц. (Р)	1,03	0,98	-0,05
Собівартість 1 ц.,тис. грн. (Z)	45,06	78,45	33,39
Зміна собівартості звітного року порівняно з базисним – всього,тис. грн.	X	X	-33,39
В тому числі - за рахунок зміни затрат на 1 гол.	X	X	-29,58
- за рахунок зміни середньорічного приросту живої маси свиней	X	X	-3,81

За рахунок зміни  середньорічного приросту живої маси свиней:
Z (p) = B0 - B0 = Zум. - Zi = 76,88- 76,88 = 74,64 - 78,41 = -3,81грн.
            P1    P0                                     1,03      0,98
Здійснимо перевірку:
Z = Z(P)+Z(B) = -29,58-3,81 = -33,39 грн.
Отже, звітні затрати на 1 ц. приросту живої маси свиней нижчі за базисні на 33,39 грн.
За розглянутий період 2004-2006 роки ми бачимо, що собівартість збільшилась на 33,39 тис. грн. Собівартість за цей період збільшується на 33,39 тис. грн., так як за цей же період Збільшуються затрати на 1 голову і збільшується продуктивність 1 голови:
¾                при зміні затрат собівартість зменшилась на 29,58 тис. грн
¾                при зміні продуктивності собівартість зменшилась на 3,81 тис. грн
3.4. Індексний аналіз собівартості продукції свинарства
У статистичній практиці часто виникає  потреба у визначені не тільки темпів розвитку окремого явища, а й середніх темпів розвитку кількох різнорідних явищ. Так, аналізуючи господарську діяльність підприємства, визначають як змінилися обсяг виробництва валової продукції, ціни реалізації, продуктивність праці порівняно з минулими роками, планом або іншими підприємствами і т. д. Для цього застосовують індекси.
У широкому розумінні "індекс" - це символ або число, яким позначається окремий елемент масиву (класифікації). У статистиці індексом називається відносний показник, який характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самого явища. Прийнятого за базу порівняння.
Індекси використовують не лише для визначення загальної зміни складного явища у часі або просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну. Як зазначалось, індекси змінного складу характеризують відношення двох і більше змінних величин. Прикладом таких індексів може бути індекс вартісного обсягу продукції, який одночасно характеризує зміни фізичного обсягу продукції і цін. Індекси змінного складу можна розкладати на індекси постійного складу. Розкладання індексів змінного складу на індекси постійного складу є суттю індексного методу аналізу.
За допомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного аналізу факторів використовують лише ті індекси. Які економічно взаємопов'язані.
Під час аналізу собівартості продукції порівняємо фактичний рівень собівартості з плановим, вивчаючи її динаміку, а також встановимо вплив окремих факторів на собівартість продукції. Аналіз виробничих витрат і факторів, що впливають на їх обсяг, розглянемо на прикладі таблиці 3.15.
Індивідуальний індекс собівартості продукції визначають за формулою:
I = Z1 ,
     Z0
Де Z0 і Z1 - собівартості одиниці продукції у звітному році і базисному періода
Таблиця 3.11. Індексний аналіз собівартості продукції свинарства
Загальний індекс виробничих витрат обчислюється за такою формулою:
Iqz = q1Z1 = 1306 = 1,839 або 183,9 %.
         q0Z0     710
Приріст виробничих затрат визначають як різницю між витратами у звітному і базисному періодах:
qZ = q1Z1 - q0Z0 = 1306 - 710 = 596 тис.грн.
Оскільки обсяг виробничих витрат залежить від кількості виробленої продукції і собівартості одиниці продукції, то цей загальний індекс можна розкласти на такі індекси:
1.                 зміни обсягу продукції:
Iq = q1Z0 = 873,2 = 1,230 або 123%;
       q0Z0        710
q = q1Z0  -  q0Z0   =  873,2 - 710 = 163,2 тис.грн.
2.                 зміни собівартості продукції:
Iz = q1Z1 =  1306 = 1,496 або 149,6%;
             q1Z0     873,2
z = q1Z1 - q1Z0 =  1306 - 873,2 = 432,8 тис.грн.
Здійснимо перевірку отриманих показників:
Iqz = Iq*Iz = 1,230*1,496 = 1,840 або 184%
qZ = Z + q = 432,8+163,2 = 596 тис.грн.
Обчислені індивідуальні індекси показують, що собівартість 1 ц. приросту хивої маси свиней у звітному  році порівняно з базисним роком зменшилась на 98,26%, 1 ц. приросту ВРХ - на 98,62%, молока - на 98,76%.
В цілому по всій продукції витрати на 2006 рік виробництва порівняно з 2004 роком підвищились на 84% або на 596 тис.грн. При цьому за рахунок  збільшення обсягу виробленої продукції на 23% виробничі витрати збільшились на 163,2 тис.грн., а за рахунок підвищення собівартості продукції на 49,6% виробничі витрати збільшились на 432,8 тис.грн.
3.5.Застосування методу статистичних групувань при здійсненні економіко-статистичного аналізу собівартості продукції свинарства
Первинні дані, зібрані в результаті статистичного спостереження, не можна використати для всебічної характеристики досліджуваних явищ. Щоб зробити на підставі цих даних певні висновки, їх треба систематизувати, обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називається зведенням і групуванням статистичних матеріалів.
Статистичне зведення - це систематизація, обробка і підрахунок групових і загальних підсумків даних статистичного спостереження. Воно включає групування даних. Розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підрахунок даних про кількість одиниць сукупності, одержання абсолютних статистичних показників, а також розрахунок середніх і відносних величин, табличне і графічне оформлення результатів.
Основним методом зведення є групування.
Статистичне групування - це розподіл усієї сукупності досліджуваних явищ на типи, групи і підгрупи за будь-якою істотною ознакою. Групування є одним з найважливіших етапів статистичної роботи з цифрами. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ними.
Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно, спираючись на раніше нагромадженні знання про досліджуване явище, виділити із всієї різноманітності зв'язків основний процес, який визначає інші зміни явища і спричинює якісні зміни. Після цього потрібно з'ясувати, що нового з'являється в ході розвитку цього процесу, які народжуються типи явищ та їх характерні риси.
Наступним етапом групування даних \ визначення форм розвитку певних типів явищ. Відповідно до форм розвитку потрібно вибрати групувальні ознаки, які точно і повністю відображують внутрішні особливості досліджуваних явищ. Вони повинні бути істотними і характерними для даного явища. При цьому потрібно додержуватися принципу рівності об'єктивних факторів виробництва, насамперед природних і економічних умов.
За допомогою групувань упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними варіюючи ми ознаками на групи для того. щоб глибше проаналізувати;є основою для застосування інших методів аналізу.
Здійснимо статистичне групування за даними  економічних паспортів господарств Одеської області. Показники, необхідні для вивчення собівартості приросту живої маси свиней методом статистичних групувань.
Для здійснення групування встановимо групувальну (факторну) та результативну ознаки і побудуємо ранжирований ряд за факторною ознакою. У нашому випадку групувальною ознакою буде приріст живої маси 1 голови, а результативною - собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней.
Встановимо число груп, на які розіб'ємо ранжирований ряд. У зв'язку з тим, що досліджувана сукупність відносно невелика, створимо 3 групи за приростом живої маси 1 голови.
Таблиця 3.12. Ранжирований ряд господарств Одеської області за продуктивністю свиней
Визначимо розмір інтервалу і побудуємо ряд розподілу:
І=Xmax-Xmin=1,03-0,1971=0,2776 ц.
           n                      3
Таблиця 3.13. Інтервальний ряд розподілу господарств Одеської області за продуктивністю свиней

№ п/п	Групи господарств за приростом живої маси 1 голови	Число господарств у групі
1	0,1971 – 0,4747	11
2	0,4747 – 0,7523	8
3	0,7523 – 1,0299	1
Разом	____	20

Побудуємо групову таблицю, в якій наведемо необхідні розрахунки; підрахуємо групові підсумки й обчислимо середню собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней та трудомісткість 1 ц. приросту живої маси по кожній групі господарств і сукупності в цілому.
Таблиця 3.14. Вплив продуктивності свиней на собівартість 1 ц. приросту живої маси і на трудомісткість 1 ц. приросту живої маси свиней у господарствах Одеської області.
Між такими показниками, як середньорічний приріст живої маси свиней та собівартість 1 ц. приросту живої маси 1 гол., існує обернена залежність: чим вищий вихід приросту живої маси свиней, тим нижча собівартість. Так, при середньорічному прирості живої маси свиней 0,3239 ц. собівартість 1 ц. становить 1215,38 грн., а при валовому виході приросту живої маси свиней 1,03 ц. собівартість 1 ц. становить 450,00 грн.

3.6. Кореляційний метод аналізу впливу різних факторів на продуктивність свиней і виявлення резервів їх росту
Важливим завданням статистики є встановлення і пояснення взаємозв’язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності (відповідності) або кореляції. Ця форма зв’язку характеризується тим, що кожному значенню однієї ознаки відповідає не одна, а кілька значень іншої ознаки.
Кореляційний аналіз – це метод визначення і кількісної оцінки взаємо залежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.
Всі явища, що існують у природі і суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємообумовленості. За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два типи зв’язку : функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний).
Функціональним називають такий зв’язок, при якому кожному значенню факторної ознаки (аргументу), що характеризує повне явище, в усіх випадках відповідає одне або кілька значень результативної ознаки (функції). У суспільно-економічних процесах функціональні зв’язки трапляються рідко, причому як поодинокі випадки, що відображають взаємозалежність тільки окремих сторін складних явищ.
Досліджуючи взаємозалежність масових соціально-економічних явищ, що формуються під впливом багатьох різноманітних факторів, використовують кореляційні зв’язки. Ці зв’язки мають ймовірний характер. При кореляційному зв’язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (результативної ознаки).
На відміну від функціонального  зв’язку кореляційний зв’язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень під час порівняння середніх значень взаємозалежних ознак.
За напрямом зв’язок між кореляційними величинами може бути прямим і оберненим. При прямому  зв’язку зміна факторної ознаки обумовлює зміну результативної ознаки в тому самому напрямі.
Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується чи, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна збільшується, то такий зв’язок називають оберненим.
За формою зв’язку розрізняють прямолінійні і криволінійні кореляційні залежності. Прямолінійний кореляційний зв’язок характеризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітитично криволінійний   зв’язок визначають за рівнянням кривої лінії.
Залежно від кількості досліджуваних ознак виділяють парну і множинну кореляцію. При парній кореляції аналізують зв’язок між факторною і результативною ознаками; при множинній кореляції – залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак.
Схематично кореляційний аналіз складається з таких послідовних стадій:
1.                  встановлення і відбору найбільш істотних ознак для аналізу;
2.                  визначення напряму і форми зв’язку результативного і факторного показників та відбору типу математичного рівняння для аналізу існуючих зв’язків;
3.                  розрахунку характеристик кореляційної залежності;
4.                  статистичної оцінки вибіркових показників зв’язку.
Графічне зображення статистичних показників дає наочне уявлення про наявність зв’язку між досліджуваними ознаками. При побудові графіка на горизонтальній осі відкладають значення факторної ознаки (х), а на вертикальній – значення результативної ознаки (у). За допомогою графіка співвідношення досліджуваних ознак роблять висновок про вибір типу математичного рівняння для кількісної оцінки зв’язку.
Здійснимо кореляцію по продуктивності свиней на прикладі господарств Одеської області.
Таблиця 3.15. Виробництво, продуктивність і собівартість приросту живої маси свиней в господарствах Одеської області
За наведеними в таблиці даними для побудови рівняння залежності здійснимо кореляційно-регресійний аналіз. В якості результативної ознаки «У» візьмемо показник собівартості приросту живої маси свиней, в якості факторної ознаки «Х» - показник продуктивності свиней.
Таблиця 3.16. Вихідні дані для проведення кореляційного аналізу

Назва господарства	Собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней, грн	Приріст живої маси 1 голови, ц
	У	Х
1	2	3
КСП «Ново андріївське» Ширяєвського району	4129,9	19,71
СВК «А/Ф Бургуджи» Арцизського району	489,7	21,54
ДДГ «Богунівська еліта» Іванівського району	230,1	32,49
СТОВ «Куяльник» Котовського району	315,3	32,49
СК «Дружба» Ізмаїльського району	3513,0	35,41
КСП «Дружба» Саранського району	119,7	40,15
ВАТ «Дністровський» Овідіопольського району	1297,8	42,34
СВК «Родіна» Саратського району	299,7	42,34
СВК «Росія» Саратського району	115,2	44,17
СВК «Рівненський» Тарутинського району	330,1	45,63
СВК «Правда» Фрунзівського району	314,5	47,09
КСП «Роздільнянське» Роздільнянського району	354,2	49,28
СВК «Деленський» Арцизського району	2456,3	52,56
КСХП «Вільне козацтво» Б.- Дністровського району	200,2	52,93
СВК «Суворове» Ізмаїльського району	209,9	54,75
КСП «Промінь» Кодимського району	310,3	60,96
СТОВ «Сербське» Комінтернівського району	904,85	68,26
СВК «Владичень» Болградського району	354,2	68,26
СВК «Тарутинське повстання» Тарутинського району	356,4	72,64
ВАТ "Сонячне" Тарутинського району	450	103

Результати кореляційного аналізу:

ВЫВОД ИТОГОВ
Регрессионная статистика
Множественный R	0,329677
R-квадрат	0,108687
Нормированный R-квадрат	0,05917
Стандартная ошибка	1121,085
Наблюдения	20
Дисперсионный анализ
	df	SS	MS	F	Значимость F
Регрессия	1	2758651	2758651	2,194925	0,15576
Остаток	18	22622975	1256832
Итого	19	25381627
	Коэффициенты	Стандартная ошибка	t-статистика	P-Значение	Нижние 95%	Верхние 95%
Y-пересечение	1818,616	708,0491	2,568489	0,019337	331,0604	3306,172
Переменная X 1	-19,8996	13,43179	-1,48153	0,15576	-48,1187	8,319573
ВЫВОД ОСТАТКА
Наблюдение	Предсказанное Y	Остатки
1	1426,396	2703,504
2	1389,98	-900,28
3	1172,079	-941,979
4	1172,079	-856,779
5	1113,973	2399,027
6	1019,649	-899,949
7	976,0685	321,7315
8	976,0685	-676,368
9	939,6523	-824,452
10	910,5989	-580,499
11	881,5455	-567,046
12	837,9655	-483,765
13	772,6949	1683,605
14	765,3321	-565,132
15	729,1148	-519,215
16	605,5385	-295,239
17	460,2717	444,5783
18	460,2717	-106,072
19	373,1116	-16,7116
20	-231,039	681,0393