МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКІЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ
Кафедра фінансів та кредиту
КУРСОВА РОБОТА
з курсу «Фінансовий аналіз»
Аналіз фінансового стану підприємства
(на матеріалах ВАТ «РАДСАД» )
студентка групи 415
Ніколаєнко О. О.
Науковий керівник
Нетудихата К. Л.
Миколаїв 2008

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ І ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
1.1. Предмет і мета фінансового аналізу
1.2. Методи та види фінансового аналізу
1.3. Основні етапи фінансового аналізу
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «РАДСАД»
2.1. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства
2.2. Аналіз майна та капіталу підприємства
2.3. Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства
2.4. Аналіз грошових потоків та прогнозування ймовірності банкрутства
2.5. Аналіз ділової активності та рентабельності підприємства
РОЗДІЛ III. ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «РАДСАД»
3.1. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства
3.2. Проектування заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства
3.3. Фінансово-економічна оцінка запропонованих заходів
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості  підприємства;
- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.
Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.
Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ І ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
1.1. Предмет і мета фінансового аналізу
Аналіз - логічний метод наукового дослідження, суть якого полягає в уявному або практичному розчленуванні єдиного цілого на складові частини й вивчення їх у всій багатоманітності суттєвих взаємозв'язків.
Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси підприємства і їх потоки.
Фінансовий аналіз - це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.
Перед тим як приступити до проведення аналізу фінансового стану підприємства, потрібно точно визначити вихідну мету аналізу.
Від мети залежить ступінь деталізації і глибина досліджень по окремих напрямках аналізу:
- аналіз майна та джерел його формування;
- аналіз структури витрат;
- аналіз структури балансу й оборотних коштів;
- аналіз ліквідності і фінансової стійкості;
- аналіз грошового потоку;
- аналіз оборотності;
- аналіз прибутковості;
- аналіз ефективності діяльності компанії.
Основною метою фінансового аналізу є одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства і фінансових результатів його діяльності.
Мета аналізу досягається в результаті вирішення визначеного взаємозалежного набору аналітичних задач. Щоб приймати рішення по керуванню в області виробництва, фінансів, інвестицій керівництву потрібна постійна ділова поінформованість з відповідних питань, що є результатом добору, аналізу, оцінки і концентрації вихідної інформації. Необхідно аналітичне прочитання вихідних даних, виходячи з цілей аналізу і керування.
Але не тільки тимчасові границі визначають альтернативність цілей фінансового аналізу. Вони залежать також від цілей суб'єктів фінансового аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації.
В найбільш загальній формі цілі основних користувачів фінансової інформації представлені ( за Е.Хелфертом) на малюнку.
1.2. Методи та види фінансового аналізу
Для вирішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується цілий ряд спеціальних методів, які дозволяють одержати кількісну оцінку окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Фінансовий аналіз використовує цілий ряд методів як загальнонаукових і загальноекономічних, так і специфічних методів фінансового аналізу.
Можна виділити серед них шість основних методів фінансового аналізу:
Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.
Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.
Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.
Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв'язків показників.
Порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський аналізі порівняння зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз і порівняння показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.
Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованихчи стохастичнихприйомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.
Метод Дюпон-каскад - система фінансового аналізу, яка передбачає розкладання показника «коефіцієнт рентабельності активів» на ряд інших фінансових коефіцієнтів його формування, взаємозалежність у єдиній системі.
Види фінансового аналізу
Фінансовий аналіз (за І.О.Бланком) підрозділяється на окремі види в залежності від наступних ознак:
1. По організаційних формах проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз підприємства.
а) Внутрішній фінансовий аналіз проводиться фінансовими менеджерами чи підприємства власниками його майна з використанням усієї сукупності наявних інформативних показників. Результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницю підприємства.
б) Зовнішній фінансовий аналіз здійснюють податкові інспекції, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності.
2. По обсягу дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства.
а) повний фінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі.
б) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом тематичного фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства: оптимальність фінансування різних активів з окремих джерел: стан фінансової стійкості і платоспроможності підприємства; оптимальність інвестиційного портфеля: оптимальність фінансової структури капіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства.
3. По об'єкту аналізу виділяють наступні його види:
а) аналіз фінансової діяльності підприємства, об'єднання в цілому. У процесі такого аналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів.
б) аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства.
в) аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв'язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями; з фінансуванням окремих реальних проектів і інші.
4. По періоду проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз.
а) попередній фінансовий аналіз зв'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійснення окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту).
б) поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових чи планів здійснення окремих фінансових операцій з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.
в) наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.
Внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз
Фінансовий аналіз є частиною загального аналізу господарської діяльності, що складається з двох взаємозалежних розділів: фінансового аналізу і виробничо-управлінського аналізу. Фінансовий аналіз, що ґрунтується на даних тільки бухгалтерської звітності, здобуває характер зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, чи власниками державними органами.

Структура та динаміка активів
№ п/п	Показник	2005 рік	2006 рік	Темп зростання, %
1	Всього майна	34475	38593,3	111,95%
2	Необоротні активи	21547	25091,1	116,45%
3	% до майна	62,50%	65,01%	-
4	Оборотні активи	12928	13502,2	104,44%
5	% до майна	37,50%	34,99%	-
6	В т. ч.	-	-	-
7	Запаси	7891	9626,1	121,99%
8	% до оборотного капіталу	61,04%	71,29%	-
9	Дебіторська заборгованість	8050	6533,8	81,17%
10	% до оборотного капіталу	62,27%	48,39%	-
11	Грошові кошти	605	41	6,78%
12	% до оборотного капіталу	-	-	-
13	Витрати майбутніх періодів	0	0	-
14	% до майна	-	-	-

№ п/п	Показник	2005 рік	2006 рік
1	Середньорічна валюта балансу	34475	38593,3
2	Виручка від реалізації продукції	15380	14910,8
3	Ресурсовіддача	0,45	0,39

Внесок чинників
Екстенсивного	1853,24	(38593,3-34475)*0,45
Інтенсивного	-2315,6	(0,39-0,45)*38593,3

2.3. Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства
Підприємство має нестачу власного оборотного капіталу, власного капіталу, короткострокових кредитів та позик, основних джерел покриття запасів. При цьому власний капітал протягом року зріс на 2125,5 тис. грн. Спостерігається кризовий стан, тому що розмір запасів перевищує розмір основних джерел покриття.
Баланс протягом звітного року був неліквідним, оскільки рівняння балансування було таким:
А1 < П1
А2 > П2
А3 > П3
А4 < П4
Для поліпшення ліквідності необхідно вжити комплекс заходів для зменшення поточної кредиторської заборгованості перед постачальниками та бюджетом.

Коефіціенти ліквідності (платоспроможності)
№ п/п	Показник	Формула	Роки
			2005	2006	2007
1	Коефіціент ліквідності поточної (покриття)	ф1р260/ф1р620	11,71	9,54	3,53
2	Коефіціент ліквідності швидкої	ф1р260-(100+110+120+130+140)/ф1р620	4,56	2,74	1,07
3	Коефіціент ліквідності абсолютної	ф1р230+240/ф1р620	0,55	0,03	0,018
4	Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості	ф1р160+170+180+190+200+ 210/ф1р520+530+540	6,2	8,7	2,8
5	Коефіціент забезпеченості власним капіталом	ф1р380+430+630-080/ф1р260	0,88	0,87	0,64

У звітному періоді (2005-2007 роки) коефіціенти ліквідності підприємства знизились.

Коефіціент поточной ліквідності знизився з 11,71 до 3,53 пунктів.

Коефіціент швидкої ліквідності знизився з 4,56 до 1,07 пунктів.

Коефіціент абсолютної ліквідності знизився з 0,55 до 0,018 пунктів.

Зниження цих показників є негативним для діяльності підприємства.

2.4. Аналіз грошових потоків та прогнозування ймовірності банкрутства

Аналіз обсягу та складу грошових потоків
№ п/п	Показник	2005 рік	2006 рік	Темп зростання, %	Відхилення
1	Грошові кошти та їх еквіваленти (ф1р230+240)	605	41	6,78%	-564
2	Грошові кошти в національній валюті (ф1р230)	220	41	18,36%	-179
3	Питома вага 230/(230+240)*100%	36,36	100	-	-
4	Грошові кошти в іноземній валюті (ф1р240)	385	0	0,00%	-385
5	Питома вага 240/(230+240)*100%	63,64	0	-	-

На даному підприємстві спостерігається зменшення грошових коштів та їх еквівалентів протягом року показники зменшились: у національній валюті на 179 тис. грн., у іноземній на 385.

Аналіз обсягу та складу грошових потоків
№ п/п	Показник	2005 рік	2006 рік	Відхилення
1	Виручка від реалізації (ф2р035)	15380	14910,8	-469,2
2	Середній розмір ГА(за рік) (ф1р230+240)	605	41	-564
3	Оборотність ГА (360*ГА/В) (В-виручка, показник 1)	14,16	0,99	-13,17
4	Оборотність ГА в разах	25,42	363,68	338,26

Підприємство ефективно використовує грошові кошти, оскільки оборотність грошових активів скоротилась на 13,17 днів, але зросла на 338,26 разів, тобто підвищилась кількість обернення капіталу за виробничий цикл.

Прогнозування банкрутства
1) z-модель Альтмана
z = 1,5x1+1,4x2+3,3x3+0,6x4+1x5
x1 = ВОК/Загальна вартість активів
x2 = нерозподілений прибуток/загальна вартість активів
x3 = фінансовий результат від операційної діяльності/загальна вартість активів
x4 = ВК/поточні зобовязання
x5 = чиста виручка/загальна вартість майна
Показник z дорівнює у 2005 році 10,33, у 2006 – 7,52. Протягом звітного періоду спостерігається зменшення показника, що є негативним. Така тенденція в майбутньому може привезти до банкрутства.
2) модель Спрингейта
z = 1,03A+3,07B+0,66C+0,4D
A = ВОК/активи
B = прибуток до сплати податків та %/загальні активи
C = прибуток до сплати податків/короткострокові (поточні) зобовязання
D = чиста виручка/загальні активи
Показник z дорівнює у 2005 році 0,77, у 2006 – 0,39. За розрахованими показниками можна зробити висновок, що підприємство не є потенційним банкрутом, але спостерігається негативна тенденція зменшення показника.
3) модель Лісу
z = 0,063A+0,92B+0,057C+0,01D
A = оборотній капітал/загальні активи
B = операційний прибуток/загальні активи
C = чистий прибуток/загальні активи
D = ВК/позиковий капітал
Показник z дорівнює у 2005 році 0,25, у 2006 – 0,23. Значення розрахованих показників більше нормативного, тому банкрутство неможливе, спостерігається негативна тенденція.
4) R – модель
R = 8,38k1+k2+0,054k3+0,63k4
k1 = оборотній капітал/активи
k2 = чистий прибуток/ВК
k3 = виручка від реалізації/активи
k4 = чистий прибуток/інтегральні витрати
Показник R дорівнює у 2005 році 0,12, у 2006 – 0,08. Значення коефіціентів в середньому складає 0,1, що говорить про ймовірність банкрутства.
2.5. Аналіз ділової активності та рентабельності підприємства
Основні показники рентабельності

№ п/п	Показник	Формула	2005	2006
1	Рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком	операційний прибуток/чиста виручка	0,08	0,09
2	Рентабельність реалізація продукції за прибутком від реалізації	прибуток від реалізації/чиста виручка	0,41	0,31
3	Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком	чистий прибуток/чиста виручка	0,11	0,08
4	Рентабельність капіталу	чистий прибуток/активи балансу	0,03	0,01
5	Рентабельність власний капітал	чистий прибуток/власний капіта	0,05	0,03
6	Рентабельність виробничих фондів	чистий прибуток/виробничі фон	0,07	0,04

Протягом року значення всіх коефіцієнтів зменшились, це є негативним для діяльності підприємства, тому що за нормативами позитивним є збільшення показників. Ця негативна тенденція в діяльності підприємства потребує вжити негайних заходів з метою підвищення рівня рентабельності підприємства.
Факторний аналіз рентабельності реалізованої продукції

					2005 (0)	2006 (1)
P - прибуток від реалізації		P=V-S		P=	4463,8	3415,6
V - чиста виручка				V=	15380	14910,8
S - собівартість		S=V-P		S=	10916,2	11495,9
R - рентабельність		R=P/V		R=	0,29	0,23

∆R - зміна рентабельності
∆R = R1-R0 = (P1/V1)-(P0/V0) = ((V1-S1)/V1)-((V0-S0)/V0)
∆R = 0,23-0,29 = (3415,2/14910,8)-(4463,8/15380) = (14910,8-11495,9)/14910,8-(15380-10916,2)/15380 = -0,06
Ціновий та собі вартісний чинники мають негативний вплив на рентабельність.

Факторна модель
№ п/п	Показник	Звітний період 2006	Попередній період 2005
1	Прибуток від звичайної діяльності (ф2р190)	1730	1159,8
2	Чиста виручка від реалізації (ф2р035)	15380	14910,8
3	Середньорічна вартість ОВФ (ф1р030)	17526	19622
4	Середньорічна вартість ОбВФ (ф1р100+120)	6999	8578,2
5	Середньорічна вартість ВФ (3+4)	24525	28200,2
6	Коефіціент фондомісткості продукції (коп/грн) (3/2)	1,14	1,31
7	Коефіціент закріплення обігових коштів (коп/грн) (4/2)	0,46	0,58
8	Рентабельність реалізованої продукції (коп/грн) (1/2)	0,11	0,08
9	Рентабельність ВФ (коп/грн) (1/5)	0,07	0,04

Рівень рентабельності виробничих фондів за звітний рік 0,07 за попередній 0,04.

Відповідно рентабельність збільшилась на 0,03 пункта.

Вплив чинників на зміну рівня рентабельності

- зменьшення части прибутку на 1 грн реалізованої продукції спричинило збільшенню рівня рентабельності на 0,12 пункта

- збільшення фондомісткості основних виробничих фондів призвело до збільшення рентабельності на 0,16 пункта

- збільшення коефіціента закріплення оборотніх виробничих фондів спричинило зниження рентабельності виробничих фондів на 0,03 пункта

Загальний вплив цих чинників на рентабельність є позитивним і складає 0,03 пункта.

РОЗДІЛ III. ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «РАДСАД»
3.1. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства

№ п/п	Показник	Формула	2005	2006	Xij = aij/aij(нк)
					2005	2006
1. Показники оцінки майнового стану
1	Коефіціент зносу основних засобів	ф1р032/ф1р031	0,42	0,41	1	0,98
2	Частка основних засобів в активах	ф1р030/ф1р280	0,51	0,51	1	1
3	Коефіціент мобільності активів	ф1р260+270/ф1р080	0,59	0,54	1,09	1
4	Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах	ф1р040+045/ф1р280	0	0	0	0
5	Частка оборотних виробничих активів	ф1р100+120+270/ф1р280	0,2	0,22	1	1,1
2. Показники оцінки фінансової стійкості
1	Власні обігові кошти (робочий, функціональний капітал)	ф1р2380+430+630+480-080	11824	12087	1	1,02
2	Частка основних засобів в активах	ф1р100+120+130+140/ф1р380+430+630+480-080	0,63	0,76	1	1,21
3	Коефіціент фінансової незалежності (автономії)	ф1р380+430+630/ф1р640	0,96	0,96	1	1
4	Коефіціент фінансової залежності	ф1р640/ф1380+430+630	1,05	1,05	1	1
5	Коефіціент фінансової стабільності (коефіціент фінансування)	ф1р380+430+630/ф1р480+620	21,91	21,78	1	0,99
3. Показники ліквідності
1	Коефіціент ліквідності поточної (покриття)	ф1р260/ф1р620	11,71	9,54	1	0,82
2	Коефіціент ліквідності швидкої	ф1р260-(100+110+120+130+140)/ф1р620	4,56	2,74	1,66	1
3	Коефіціент ліквідності абсолютної	ф1р230+240/ф1р620	0,55	0,03	1	0,06
4	Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості	ф1р160+170+180+190+200+210/ф1р520+530+540	6,2	8,7	1	1,4
5	Коефіціент забезпеченості власним капіталом	ф1р380+430+630-080/ф1р260	0,88	0,87	1	0,99

4. Показники рентабельності
1	Рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком	ф1р100/ф2р035	0,08	0,09	0,89	1
2	Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	ф2р050-070-080/ф2р035	0,41	0,31	1,32	1
3	Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком	ф2р220/ф2р035	0,11	0,08	1,38	1
4	Рентабельність капіталу	ф2р220/ф1р280(сер.знач)	0,03	0,01	3	1
5	Рентабельність ВК	ф2р220/ф1р380+430+630	0,05	0,03	1,67	1
5. Показники ділової активності
1	Оборотність активів (обороти), ресурсовіддача, коефіціент трансформації	ф2р035/ф1р280	0,45	0,37	1,22	1
2	Фондовіддача	ф2р035/ф1р030	0,87	0,74	1	0,85
3	Коефіціент оборотності обігових коштів (обороти)	ф2р035/ф1р260+270	1,25	0,99	1,26	1
4	Коефіціент оборотності запасів (обороти)	ф2р040/ф1р100+120+130+140	1,61	1,05	1,53	1
5	Коефіціент оборотності готової продукції (обороти)	ф2р035/ф1р130	162,4	76,98	2,11	1

Інтегральний показник фінансового стану підприємства



Інтегральний показник фінансового стану підприємства в 2005 році становив 2,79. Простежується позитивна тенденція, оскільки для підприємства краще, коли цей показник наближається до нуля. Вже в 2006 році показник зменшився до 1,47, що на 1,32.
3.2. Проектування заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства
В стратегічному плануванні виділяються чотири основні напрямки дальшого розвитку підприємства:
1) розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;
2) розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;
3) диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.
Якщо, наприклад, підприємство поставило перед собою завданих дальшого росту, а виготовлена ним продукція добре себе зарекомендувала серед споживачів і користується достатньо гнучким попитом, то таке підприємство може вибрати для себе стратегію - дальше просування на ринок і тактику - зниження ціни.
Завдання дальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків. Якщо оточення даного підприємства представлено порівняно невеликими фірмами, які відрізняються за своїм орієнтуванням на ринок і технологічними можливостями, то можна вибрати стратегію диверсифікації, намагаючись придбати або контролювати інші фірми.
Треба також мати на увазі ще такі особливості поведінки підприємств.
Щоб вижити, вони застосовують різні варіанти стратегії, які передбачають:
- розпорошення ризику, тобто здійснення своїх операцій не на одному, а на кількох ринках, а також виробництво цілого ряду товарів широкого асортименту;
- адаптацію до умов, що змінюються, тобто інвестування в маркетинг, пошук можливостей випуску нових товарів для того, щоб оперативно реагувати на зміну зовнішнього середовища;
- пасивний маркетинг, тобто відмова від наступу на позиції конкурента, а звідси - відсутність ризику зустрічного удару;
- цільові відрахування з прибутку, тобто створення відповідних резервів в результаті успішної комерційної діяльності на "чорний день".
Після того, як стратегія подальшого розвитку підприємства остаточно вибрана, вона мас бути перетворена в конкретний оперативний план по маркетингу, виробництву, інвестиціям, прибутку.
Якщо фінансово-господарський стан підприємства визнано поганим, розробляються пропозиції стосовно його санації.
Санація підприємства може здійснюватись шляхом:
- погашення боргів підприємства;
- злиття збиткового підприємства з фінансове міцним підприємством;
- переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;
- випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;
- продажу майна підприємства-боржника іншому підприємству. При цьому враховуються соціальні наслідки можливого припинення діяльності підприємства або його окремого виробництва.
Заходи щодо поліпшення фінансового стану ВАТ «РАДСАД» .
Так само, як аналіз фінансової підсистеми підприємства припускає комплексну оцінку діяльності всіх аспектів його діяльності, заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін производственно - господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.
Реорганізація всіх сторін діяльності ВАТ «РАДСАД» припускає :
1) Серйозну постановку маркетингової діяльності підприємства по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту по видах продукції, просування зазначених товарів на ринку.
2) Постановку фінансової функції як в операційної, інвестиційної, так і власне фінансової діяльності з використання сучасних методик керування фінансами.
3) Ліквідації всіх технологічних недоліків. ( придбання оптимальної кількості необхідного устаткування).
4) Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення на ВАТ «РАДСАД».
5) Пристосованої до потреб ринків.
Керування оборотними активами і поточними зобов'язаннями підприємства.
З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однієї із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів - дефіцит власних оборотних коштів, надзвичайно низькі показники ліквідності й оборотності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршується ситуація в сфері взаємних розрахунків фірми й ін. Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового фінансового середовища (дефіцит оборотних коштів у покупців і постачальників, дорожнеча і важкоприступність довгострокових кредитів для інвестування виробничої діяльності підприємства, модернізації його технологій і відновлення застарілих основних фондів і ін.). Однак крім об'єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хитливого фінансового стану.
Виходячи з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація керування його оборотними активами.
При оптимальному керуванні поточні активи і поточні пасиви можуть змінюватися щодня і вимагають ретельного моніторингу. При дефіциті засобів керування поточними активами погіршується і їхнє використання в іншім місці може виявитися найбільш ефективним (наприклад, зменшення витрат на обслуговування кредитів, проведення довгострокових перспективних фінансових вкладень і ін.).
В даний час компанія користається кредитами на поповнення оборотних коштів в основному з місцевих джерел. Цьому сприяє наявність на складі величезних запасів готової продукції і товарів, що не призначені під конкретні замовлення.
3.3. Фінансово-економічна оцінка запропонованих заходів
В залежності від змісту запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства, можливі різні кінцеві результати від їх впровадження:
- зростання продуктивності праці, обсягів виробництва і прибутку внаслідок повнішого завантаження виробничих потужностей;
- збільшення обсягів реалізації і прибутку внаслідок прискоренні обертання оборотних коштів, кращого їх використання;
- збільшення випуску традиційної продукції і прибутку внаслідок розширення виробничих потужностей, додаткових капітальних вкладень, залучення позикових коштів;
- збільшення прибутку від впровадження заходів, спрямованих н. зниження собівартості продукції;
- збільшення прибутку внаслідок зростання випуску вже освоєно конкурентоспроможної продукції;
- збільшення прибутку шляхом освоєння виробництва нових конкурентоспроможних виробів;
- покращення результатів діяльності внаслідок поліпшення струк тури власних і позичених коштів, підвищення ліквідності, більш раціонального використання коштів і т. ін.
Відповідно до цього застосовуються різні показники для розрахунків і фінансово-економічної оцінки очікуваних результатів: валовиі доход, валовий прибуток, балансовий прибуток, чистий прибуток, чистий доход тощо.
З урахуванням реалізації запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану ВАТ «РАДСАД» припустимо основні доходи і витрати в 2005 році. Як наслідок активної діяльності відділу маркетингу, реалізації заходів підвищувальних якість, зовнішній вигляд, асортимент продукції планується підвищити обсяг реалізації продукції, при цьому недоліку чи потужностей недостачі оборотних коштів для виконання плану не відбудеться. Оскільки збільшення реалізації продукції вимагає незначних додаткових витрат, то збільшення собівартості реалізованої продукції буде прямо пропорційно збільшенню обсягу реалізації.
Прибуток від реалізації розраховується виходячи з обсягів реалізації і собівартості реалізованої продукції.

ВИСНОВОК
Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.
Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, можна визначити на базі публічної офіційної звітності.
Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон‘юнктура. Через це в якості інформаційної аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.
Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деяких показниках, воно знаходиться в критичному стані через нестачу грошових коштів. Готова продукція на складі не дуже користується попитом через високу ціну, яка обумовлена великою собівартістю.
Оскільки на ВАТ „РАДСАД” існує дві великі проблеми – проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості, на них потрібно звернути основну увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою або із знижкою, потрібно знижувати собівартість продукції. Щодо дебіторів, потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, по факту відвантаження продукції). Доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникнення додаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації дебіторської заборгованості.
Доцільно також продати частину основних фондів, оскільки вони вже застарілі, а отриману суму спрямувати на покупку нового обладнання чи на розширення виробничої діяльності.
Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.      Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1999. - 132с.;
2.      Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.;
3.         Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. -М.: Финансы й статистика, 1996.-429с.;
4.         Савчук В.П. Финансовый анализ деятельности предприятия (международные подходы)
5.      Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 1993;