Курсовая на тему Організація та методика виконання курсових
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-06-24Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЮРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Природничо-гуманітарний ННІ
Педагогічний факультет
Кафедра методики навчання
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Організація сільськогосподарського виробництва"
на тему: „Організація та методика виконання курсових
Виконав:
студент групи №1 ПВШ Івановський А.В.
Київ-2009
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЮРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Природничо-гуманітарний ННІ
Педагогічний факультет
Кафедра методики навчання
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Організація сільськогосподарського виробництва"
на тему: „Організація та методика виконання курсових
Виконав:
студент групи №1 ПВШ Івановський А.В.
Київ-2009
ЗМІСТ
Вступ
1. Курсова робота - самостійна робота студентів
2. Завдання до виконання курсової роботи, підбір і вивчення літератури
3. Методика виконання та вимоги до оформлення курсової роботи
4. Структура курсової роботи
5. Орієнтований план виконання курсової роботи на тему «Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур»
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
1. Курсова робота - самостійна робота студентів
2. Завдання до виконання курсової роботи, підбір і вивчення літератури
3. Методика виконання та вимоги до оформлення курсової роботи
4. Структура курсової роботи
5. Орієнтований план виконання курсової роботи на тему «Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур»
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Прискорений інноваційний розвиток аграрного сектора економіки України в умовах ринкових відносин значною мірою залежить від рівня підготовки спеціалістів сільськогосподарського виробництва, зокрема економістів аграрного профілю.
Сучасний економіст повинен мати глибокі знання із спеціальних дисциплін, поєднувати фундаментальну теоретичну і практичну підготовку, досконало володіти своїм фахом.
Економіст аграрного профілю, використовуючи знання з технологічних, технічних та економічних дисциплін, повинен уміти робити глибокий аналіз виробничо-фінансової діяльності сільськогосподарського підприємства та обґрунтовувати шляхи дальшого розвитку його галузей з метою одержання максимального прибутку.
Підготовці висококваліфікованого спеціаліста, який відповідає таким вимогам, має бути підпорядкована комплексна система організаційних форм і методів навчання — лекції, семінарські і практичні заняття, самостійна робота, навчальна та виробнича практика, курсове і дипломне проектування.
Особливе значення в навчальному процесі відводиться самостійній роботі студентів, зокрема виконанню курсових робіт на матеріалах різних організаційно-правових форм господарювання ринкового типу: господарських товариств, виробничих сільськогосподарських кооперативів, приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств та ін.
В умовах упровадження досягнень науково-технічного прогресу підвищення рівня наукових знань і вміння використовувати їх у практичні діяльності стає одним з головних джерел зростання економічного потенціалу нашої країни.
Сільське господарство є досить складною сферою людської діяльності. На ефективність виробництва в цій галузі впливають природні, економічні та соціальні фактори. Тому спеціалісти сільського господарства повинні оволодіти спеціальними знаннями , які є основою вироблення сучасного економічного мислення, зорієнтованого на моніторинг соціально-економічного розвитку агропромислового комплексу країни .
Виконання студентами курсової роботи з організації сільського господарства є важливим засобом підвищення їх економічних знань і вироблення єдиного методологічного підходу до вивчення діяльності різних аграрних формувань та активного впливу на оптимізацію рішень менеджменту в ринкових умовах господарювання.
Прискорений інноваційний розвиток аграрного сектора економіки України в умовах ринкових відносин значною мірою залежить від рівня підготовки спеціалістів сільськогосподарського виробництва, зокрема економістів аграрного профілю.
Сучасний економіст повинен мати глибокі знання із спеціальних дисциплін, поєднувати фундаментальну теоретичну і практичну підготовку, досконало володіти своїм фахом.
Економіст аграрного профілю, використовуючи знання з технологічних, технічних та економічних дисциплін, повинен уміти робити глибокий аналіз виробничо-фінансової діяльності сільськогосподарського підприємства та обґрунтовувати шляхи дальшого розвитку його галузей з метою одержання максимального прибутку.
Підготовці висококваліфікованого спеціаліста, який відповідає таким вимогам, має бути підпорядкована комплексна система організаційних форм і методів навчання — лекції, семінарські і практичні заняття, самостійна робота, навчальна та виробнича практика, курсове і дипломне проектування.
Особливе значення в навчальному процесі відводиться самостійній роботі студентів, зокрема виконанню курсових робіт на матеріалах різних організаційно-правових форм господарювання ринкового типу: господарських товариств, виробничих сільськогосподарських кооперативів, приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств та ін.
В умовах упровадження досягнень науково-технічного прогресу підвищення рівня наукових знань і вміння використовувати їх у практичні діяльності стає одним з головних джерел зростання економічного потенціалу нашої країни.
Сільське господарство є досить складною сферою людської діяльності. На ефективність виробництва в цій галузі впливають природні, економічні та соціальні фактори. Тому спеціалісти сільського господарства повинні оволодіти спеціальними знаннями , які є основою вироблення сучасного економічного мислення, зорієнтованого на моніторинг соціально-економічного розвитку агропромислового комплексу країни .
Виконання студентами курсової роботи з організації сільського господарства є важливим засобом підвищення їх економічних знань і вироблення єдиного методологічного підходу до вивчення діяльності різних аграрних формувань та активного впливу на оптимізацію рішень менеджменту в ринкових умовах господарювання.
1. КУРСОВА РОБОТА - САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Як відомо, самостійна робота — це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний та позааудиторний час. Мета СРС — сприяти формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості молодої людини, суть якої полягає в уміннях систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою діяльність без допомоги й контролю викладача. Завданнями СРС можуть бути засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення та систематизація набутих знань, їхнє застосування за вирішення практичних завдань та виконання творчих робіт, виявлення прогалин у системі знань із предмета. Самостійна робота дає можливість студенту працювати без поспіху, не боячись негативної оцінки товаришів чи викладача, а також обирати оптимальний темп роботи та умови її виконання. Організація самостійної роботи студентів з навчального предмета має здійснюватися з дотриманням низки вимог, зокрема таких:
1. Обґрунтування необхідності завдань у цілому й конкретного завдання зокрема, що вимагає виявлення та стимулювання позитивних мотивів діяльності студентів.
2. Відкритість та загальна оглядовість завдань. Усі студенти повинні знати зміст завдання, мати можливість порівняти виконані завдання в одній та в різних групах, проаналізувати правильність та корисність виконаної роботи, відповідність поставлених оцінок (адекватність оцінювання).
3. Надання детальних методичних рекомендацій щодо виконання роботи (у якій послідовності працювати, з чого починати, як перевірити свої знання). За окремими завданнями студенти мають отримати пам'ятки.
4. Надання можливості студентам виконувати творчі роботи, які відповідають умовно-професійному рівню засвоєння знань, не обмежуючи їх виконанням стандартних завдань
5. Здійснення індивідуального підходу за виконання самостійної роботи. Індивідуальні завдання можуть виконувати за бажанням усі студенти або окремі з них (які творчо обдаровані, вимогливі, мають великий досвід практичної діяльності, навчання та роботи за кордоном тощо). Індивідуалізація самостійної роботи сприяє самореалізації студента, розкриваючи в нього такі грані особистості, які допомагають професійному розвитку.
6. Нормування завдань для самостійної роботи, яке базується на визначенні витрат часу та трудомісткості різних їхніх типів. Це забезпечує оптимальний порядок навчально-пізнавальної діяльності студентів — від простих до складних форм роботи.
7. Можливість ведення обліку та оцінювання виконаних завдань і їхньої якості, що потребує стандартизації вимог до вмінь майбутніх спеціалістів та розроблення комплексу професійно орієнтованих завдань. Для цього ми пропонуємо такі типи завдань, які передбачають отримання матеріалізованого результату (продукту). Під час їхнього виконання формуються також особистісні риси студента.
8. Підтримання постійного зворотного зв'язку зі студентами в процесі здійснення самостійної роботи, що є фактором ефективності навчального середовища.
Отже, самостійна робота студентів потребує чіткої організації, планування, системи й певного керування (обсяг завдань, типи завдань, методичні рекомендації щодо їхнього виконання, аналіз передбачуваних труднощів, облік, перевірка та оцінювання виконаних робіт), що сприяє підвищенню якості навчального процесу. Успіх цієї роботи багато в чому залежить від бажання, прагнення, інтересу до роботи, потреби в діяльності, тобто від наявності позитивних мотивів. Велике значення під час самостійної роботи студента мають його спрямованість, психологічна готовність, а також певний рівень бази знань, на який будуть нашаровуватися нові знання.
Для реалізації самостійної роботи в процесі вивчення навчального предмета студенти виконують комплекс завдань різних типів відповідних рівнів складності. У цілому, завдання для самостійної роботи студентів мають відповідати таким вимогам (за В.А. Козаковим):
Професійна результативність — формулювання завдання, яке має гарантувати формування хоча б одного професійного вміння в термінах та поняттях майбутньої спеціальності студента.
Продуктивність — передбачає отримання квазіпрофесійного продукту навчальної самостійної праці студента після завершення всіх дій з вирішення цього завдання.
Конструктивність — наявність визначеної структури завдання-задачі (мета, вихідні дані, умови, що їх зв'язують).
Когнітивність — перевага розумових дій над психомоторикою в процесі вирішення завдання.
Самостійність — переважна кількість дій студента має бути самостійною, що забезпечується переліком вихідних даних, умовами задачі та необхідністю отримання різноманітних квазіпрофесійних продуктів. Кожен з елементів завдання-задачі має спонукати студента до того, щоб він сам приймав рішення, порівнював умови, здійснював необхідний інформаційний пошук тощо.
Розроблення завдань для СРС різних рівнів є основною умовою належного планування та організації самостійного навчання.
Ураховуючи цілі навчального предмета (теми), конкретизуйте вимоги до знань, умінь і навичок, які потрібно сформувати в студентів в процесі реалізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності.
Відповідно до вимог організації СРС розробіть систему завдань різних рівнів складності згідно з наперед визначеними рівнями засвоєння знань. Складаючи систему завдань для СРС, ураховуйте необхідність актуалізації мотивів навчальної діяльності студентів та трансформації характеру цих мотивів від пізнавального й наукового до професійного.
Проаналізуйте можливості виконання завдань в аудиторний та позааудиторний час, прогнозуючи та обґрунтовуючи терміни їхнього опрацювання студентами.
Потрібно надати студентам конкретні ситуації, у яких вимагалося вирішення завдань, запропонованих для самостійного опрацювання. Контекстний характер такого підходу дає змогу використати морфологічний аналіз проблеми та знайти нетипові рішення.
Запропонуйте студентам технологічний ланцюжок виконання необхідних завдань, що дасть змогу раціонально розподілити час, дії та прийоми навчання студентів.
Забезпечити виконання СРС відповідним збірником інформаційно-методичних матеріалів (література, методичні рекомендації, практикуми, конспекти, сітковий план тощо). Зразки виконаних робіт, надані студентам, породжують у них конкуренцію та спонукають виконати свою роботу краще від інших.
У процесі навчання студенти часто виконують завдання, потреба в яких для майбутньої спеціальності, на перший погляд, неочевидна й незрозуміла. Це необхідно насамперед для того, щоб бути готовим до будь-якої іншої діяльності, потреба в якій може виникнути повсякчас. Головне вміння, яке для цього необхідно, — це вміння вчитися. Процеси навчання дуже складні. Вони охоплюють сприйняття й накопичення інформації, упізнавання, розпізнавання, систематизацію, оброблення, порівняння, запам'ятовування й розуміння, пошук і знаходження інформації.
Навчитися вчитися — це одне з найголовніших завдань освіти взагалі та економічної зокрема, а найважливіша складова самостійного інтенсивного навчання — це вміння ефективно та продуктивно працювати з текстовим матеріалом.
Як відомо, самостійна робота — це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний та позааудиторний час. Мета СРС — сприяти формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості молодої людини, суть якої полягає в уміннях систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою діяльність без допомоги й контролю викладача. Завданнями СРС можуть бути засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення та систематизація набутих знань, їхнє застосування за вирішення практичних завдань та виконання творчих робіт, виявлення прогалин у системі знань із предмета. Самостійна робота дає можливість студенту працювати без поспіху, не боячись негативної оцінки товаришів чи викладача, а також обирати оптимальний темп роботи та умови її виконання. Організація самостійної роботи студентів з навчального предмета має здійснюватися з дотриманням низки вимог, зокрема таких:
1. Обґрунтування необхідності завдань у цілому й конкретного завдання зокрема, що вимагає виявлення та стимулювання позитивних мотивів діяльності студентів.
2. Відкритість та загальна оглядовість завдань. Усі студенти повинні знати зміст завдання, мати можливість порівняти виконані завдання в одній та в різних групах, проаналізувати правильність та корисність виконаної роботи, відповідність поставлених оцінок (адекватність оцінювання).
3. Надання детальних методичних рекомендацій щодо виконання роботи (у якій послідовності працювати, з чого починати, як перевірити свої знання). За окремими завданнями студенти мають отримати пам'ятки.
4. Надання можливості студентам виконувати творчі роботи, які відповідають умовно-професійному рівню засвоєння знань, не обмежуючи їх виконанням стандартних завдань
5. Здійснення індивідуального підходу за виконання самостійної роботи. Індивідуальні завдання можуть виконувати за бажанням усі студенти або окремі з них (які творчо обдаровані, вимогливі, мають великий досвід практичної діяльності, навчання та роботи за кордоном тощо). Індивідуалізація самостійної роботи сприяє самореалізації студента, розкриваючи в нього такі грані особистості, які допомагають професійному розвитку.
6. Нормування завдань для самостійної роботи, яке базується на визначенні витрат часу та трудомісткості різних їхніх типів. Це забезпечує оптимальний порядок навчально-пізнавальної діяльності студентів — від простих до складних форм роботи.
7. Можливість ведення обліку та оцінювання виконаних завдань і їхньої якості, що потребує стандартизації вимог до вмінь майбутніх спеціалістів та розроблення комплексу професійно орієнтованих завдань. Для цього ми пропонуємо такі типи завдань, які передбачають отримання матеріалізованого результату (продукту). Під час їхнього виконання формуються також особистісні риси студента.
8. Підтримання постійного зворотного зв'язку зі студентами в процесі здійснення самостійної роботи, що є фактором ефективності навчального середовища.
Отже, самостійна робота студентів потребує чіткої організації, планування, системи й певного керування (обсяг завдань, типи завдань, методичні рекомендації щодо їхнього виконання, аналіз передбачуваних труднощів, облік, перевірка та оцінювання виконаних робіт), що сприяє підвищенню якості навчального процесу. Успіх цієї роботи багато в чому залежить від бажання, прагнення, інтересу до роботи, потреби в діяльності, тобто від наявності позитивних мотивів. Велике значення під час самостійної роботи студента мають його спрямованість, психологічна готовність, а також певний рівень бази знань, на який будуть нашаровуватися нові знання.
Для реалізації самостійної роботи в процесі вивчення навчального предмета студенти виконують комплекс завдань різних типів відповідних рівнів складності. У цілому, завдання для самостійної роботи студентів мають відповідати таким вимогам (за В.А. Козаковим):
Професійна результативність — формулювання завдання, яке має гарантувати формування хоча б одного професійного вміння в термінах та поняттях майбутньої спеціальності студента.
Продуктивність — передбачає отримання квазіпрофесійного продукту навчальної самостійної праці студента після завершення всіх дій з вирішення цього завдання.
Конструктивність — наявність визначеної структури завдання-задачі (мета, вихідні дані, умови, що їх зв'язують).
Когнітивність — перевага розумових дій над психомоторикою в процесі вирішення завдання.
Самостійність — переважна кількість дій студента має бути самостійною, що забезпечується переліком вихідних даних, умовами задачі та необхідністю отримання різноманітних квазіпрофесійних продуктів. Кожен з елементів завдання-задачі має спонукати студента до того, щоб він сам приймав рішення, порівнював умови, здійснював необхідний інформаційний пошук тощо.
Розроблення завдань для СРС різних рівнів є основною умовою належного планування та організації самостійного навчання.
Ураховуючи цілі навчального предмета (теми), конкретизуйте вимоги до знань, умінь і навичок, які потрібно сформувати в студентів в процесі реалізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності.
Відповідно до вимог організації СРС розробіть систему завдань різних рівнів складності згідно з наперед визначеними рівнями засвоєння знань. Складаючи систему завдань для СРС, ураховуйте необхідність актуалізації мотивів навчальної діяльності студентів та трансформації характеру цих мотивів від пізнавального й наукового до професійного.
Проаналізуйте можливості виконання завдань в аудиторний та позааудиторний час, прогнозуючи та обґрунтовуючи терміни їхнього опрацювання студентами.
Потрібно надати студентам конкретні ситуації, у яких вимагалося вирішення завдань, запропонованих для самостійного опрацювання. Контекстний характер такого підходу дає змогу використати морфологічний аналіз проблеми та знайти нетипові рішення.
Запропонуйте студентам технологічний ланцюжок виконання необхідних завдань, що дасть змогу раціонально розподілити час, дії та прийоми навчання студентів.
Забезпечити виконання СРС відповідним збірником інформаційно-методичних матеріалів (література, методичні рекомендації, практикуми, конспекти, сітковий план тощо). Зразки виконаних робіт, надані студентам, породжують у них конкуренцію та спонукають виконати свою роботу краще від інших.
У процесі навчання студенти часто виконують завдання, потреба в яких для майбутньої спеціальності, на перший погляд, неочевидна й незрозуміла. Це необхідно насамперед для того, щоб бути готовим до будь-якої іншої діяльності, потреба в якій може виникнути повсякчас. Головне вміння, яке для цього необхідно, — це вміння вчитися. Процеси навчання дуже складні. Вони охоплюють сприйняття й накопичення інформації, упізнавання, розпізнавання, систематизацію, оброблення, порівняння, запам'ятовування й розуміння, пошук і знаходження інформації.
Навчитися вчитися — це одне з найголовніших завдань освіти взагалі та економічної зокрема, а найважливіша складова самостійного інтенсивного навчання — це вміння ефективно та продуктивно працювати з текстовим матеріалом.
2. ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ, ПІДБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ
Відповідно до навчального плану спеціальності 5.050202 «Організація виробництва» з дисципліни «Організація сільськогосподарського виробництва» передбачено виконання курсової роботи.
Курсова робота - це розробка студентом окремої теми, або питання предмета з використанням показників виробничо-економічної діяльності конкретного підприємства за 3-5 років.
Мета курсової роботи — закріпити і систематизувати знання з предмета, навчити студента працювати самостійно, використовуючи набуті в процесі вивчення предмета знання, уміння і навички.
Курсова робота повинна носити творчий характер, виконуючи яку студент опрацьовує самостійно основну і додаткову літературу, систематизує матеріал, використовує досвід передових господарств та досягнення вітчизняної і зарубіжної науки по конкретному питанню.
В процесі виконання курсової роботи студент застосовує елементи наукових досліджень, а це привчає його слідкувати за спеціальною літературою, яка стосується обраної теми, набуває навичок щодо проведення аналізу різних матеріалів, відшуковує і проводить паралелі відповідно до вимог життя, вчиться робити висновки і накреслювати шляхи оптимального та ефективного вирішення проблеми, яку досліджує. Курсова робота вимагає від студента свідомого, осмисленого опрацювання матеріалів, вміння користуватися інформаційно—довідниковою літературою. На початку вивчення предмета викладач повідомляє про те, що програмою передбачено виконання курсової роботи. В кабінеті і аудиторії вивішується тематика курсових робіт, тому студенти мають можливість вибрати собі тему за бажанням. По обраній темі вони можуть писати спочатку реферати, які використовуються на семінарських заняттях. Мотив самостійного обрання теми може бути різним: актуальність теми; підготовка рефератів;виступи на семінарах по обраній темі; можливість збору матеріалів у господарстві; рівень підготовки студента.
Підбір і вивчення літератури
Визначаючи тему курсової роботи, викладач одночасно рекомендує перелік основної літератури. Але рекомендована література є лише орієнтиром для самостійного пошуку матеріалу з літературних джерел. Спочатку студент опрацьовує по можливості всю рекомендовану літературу і ту, що відшукав самостійно по предметному і тематичному каталогах, роблячи помітки, що саме можна використати при написанні курсової роботи.
Обов'язково слід ознайомитися із журнальними публікаціями за останні 2-3 роки. Зокрема використати такі журнали, як «Економіка України», «Економіка АПК», «Вопросы економики», «Економіст», «Пропозиція» та інші. З цих джерел можна використати опубліковані законодавчі і підзаконні акти з економічних питань, нові матеріали, цифри, факти, результати роботи передових підприємств.
Статистичні дані минулих років містяться в щорічних інформаціях Кабінету Міністрів та довідниках, зокрема «Україна в цифрах», «Народне господарство України» та інше.
Безумовно, перш за все необхідно вивчити матеріал, вміщений в підручниках, посібниках. Але слід пам'ятати, що це лише допоміжна література. Основними джерелами повинні бути наукові публікації, результати досліджень, конкретні матеріали господарств.
Опрацьовуючи всі ці джерела студент робить виписки окремо можливих теоретичних положень, цифр, фактів з обов'язковими посиланнями на сторінки. Потім зібраний матеріал групується і таким чином, формується план майбутньої курсової роботи, який погоджується з викладачем. В результаті студент отримує завдання на курсову роботу і план.
План курсової роботи включає найважливіші питання, що відображають зміст теми: суть даної проблеми і методика її дослідження, природно-економічні умови досліджуваного господарства, динаміка розвитку та досягнутий рівень економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, а також шляхи її підвищення. План роботи будується за логічною послідовністю - кожне наступне положення необхідно органічно пов'язувати з попереднім, щоб усі питання забезпечили проведення єдиного і цілісного дослідження. Формулюються питання плану курсової роботи коротко і конкретно. При цьому виділяються теоретичні та методичні питання з організації сільського господарства, аналітична частина дослідження, а також обґрунтовуються шляхи підвищення економічної ефективності виробництва.
Курсова робота повинна мати вступ, перелік питань, які повністю розкривали б зміст даної теми, висновки , список використаної літератури.
3. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ТА ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконання курсової роботи сприяє закріпленню, поглибленню та узагальненню знань, одержаних студентом у процесі навчання. Робота над курсовою роботою допомагає студенту підготуватися до виконання більш складних завдань у своїй майбутній трудовій діяльності.
Студенти економічних спеціальностей обирають тему курсової роботи, рекомендовану викладачем, на початку VI семестра і виконують його майже протягом всього періоду вивчення курсу «Організація сільськогосподарського виробництва». Виконується курсова робота на матеріалах конкретного сільськогосподарського підприємства. Зміст курсової роботи має відповідати завданням даної дисципліни, практиці розвитку аграрного виробництва. Якість роботи визначається актуальністю теми, глибоким змістом, виявленням навиків самостійної творчої роботи.
Студенту надається право виконувати курсову роботу з теми, яка відсутня у переліку орієнтовної тематики, попередньо погодивши її з викладачем із затвердженням на засіданні циклової комісії.
Завдання на курсові роботи повинні бути індивідуальними і узгодженими з інтересами і здібностями студента.
Обравши тему курсової роботи, студент повинен скласти детальний план її виконання і погодити з викладачем.
Завдання на виконання курсової роботи студент одержує від викладача в порядку проведення консультацій. Курсову роботу доцільно починати із збирання і вивчення необхідних матеріалів виробничо-фінансової діяльності обраного підприємства та літературних джерел відповідно до теми.
Основним джерелом даних для виконання курсової роботи є матеріали річних звітів, річні плани та бізнес-плани сільськогосподарських підприємств, матеріали бухгалтерського й оперативного обліку та звітності. Зібрані матеріали повинні відображати показники виробничо-фінансової діяльності підприємства за останні 3-5 років. Необхідно також зібрати рекомендації науково-дослідних установ, сільськогосподарських органів, а також норми і нормативи для планування, матеріали передового досвіду в тій чи іншій галузі підприємства. При виконанні курсової роботи важливе значення має творчий підхід і критична оцінка студентом способів організації виробництва та його результатів в тій чи іншій галузі, підрозділі підприємства.
Відповідно до навчального плану спеціальності 5.050202 «Організація виробництва» з дисципліни «Організація сільськогосподарського виробництва» передбачено виконання курсової роботи.
Курсова робота - це розробка студентом окремої теми, або питання предмета з використанням показників виробничо-економічної діяльності конкретного підприємства за 3-5 років.
Мета курсової роботи — закріпити і систематизувати знання з предмета, навчити студента працювати самостійно, використовуючи набуті в процесі вивчення предмета знання, уміння і навички.
Курсова робота повинна носити творчий характер, виконуючи яку студент опрацьовує самостійно основну і додаткову літературу, систематизує матеріал, використовує досвід передових господарств та досягнення вітчизняної і зарубіжної науки по конкретному питанню.
В процесі виконання курсової роботи студент застосовує елементи наукових досліджень, а це привчає його слідкувати за спеціальною літературою, яка стосується обраної теми, набуває навичок щодо проведення аналізу різних матеріалів, відшуковує і проводить паралелі відповідно до вимог життя, вчиться робити висновки і накреслювати шляхи оптимального та ефективного вирішення проблеми, яку досліджує. Курсова робота вимагає від студента свідомого, осмисленого опрацювання матеріалів, вміння користуватися інформаційно—довідниковою літературою. На початку вивчення предмета викладач повідомляє про те, що програмою передбачено виконання курсової роботи. В кабінеті і аудиторії вивішується тематика курсових робіт, тому студенти мають можливість вибрати собі тему за бажанням. По обраній темі вони можуть писати спочатку реферати, які використовуються на семінарських заняттях. Мотив самостійного обрання теми може бути різним: актуальність теми; підготовка рефератів;виступи на семінарах по обраній темі; можливість збору матеріалів у господарстві; рівень підготовки студента.
Підбір і вивчення літератури
Визначаючи тему курсової роботи, викладач одночасно рекомендує перелік основної літератури. Але рекомендована література є лише орієнтиром для самостійного пошуку матеріалу з літературних джерел. Спочатку студент опрацьовує по можливості всю рекомендовану літературу і ту, що відшукав самостійно по предметному і тематичному каталогах, роблячи помітки, що саме можна використати при написанні курсової роботи.
Обов'язково слід ознайомитися із журнальними публікаціями за останні 2-3 роки. Зокрема використати такі журнали, як «Економіка України», «Економіка АПК», «Вопросы економики», «Економіст», «Пропозиція» та інші. З цих джерел можна використати опубліковані законодавчі і підзаконні акти з економічних питань, нові матеріали, цифри, факти, результати роботи передових підприємств.
Статистичні дані минулих років містяться в щорічних інформаціях Кабінету Міністрів та довідниках, зокрема «Україна в цифрах», «Народне господарство України» та інше.
Безумовно, перш за все необхідно вивчити матеріал, вміщений в підручниках, посібниках. Але слід пам'ятати, що це лише допоміжна література. Основними джерелами повинні бути наукові публікації, результати досліджень, конкретні матеріали господарств.
Опрацьовуючи всі ці джерела студент робить виписки окремо можливих теоретичних положень, цифр, фактів з обов'язковими посиланнями на сторінки. Потім зібраний матеріал групується і таким чином, формується план майбутньої курсової роботи, який погоджується з викладачем. В результаті студент отримує завдання на курсову роботу і план.
План курсової роботи включає найважливіші питання, що відображають зміст теми: суть даної проблеми і методика її дослідження, природно-економічні умови досліджуваного господарства, динаміка розвитку та досягнутий рівень економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, а також шляхи її підвищення. План роботи будується за логічною послідовністю - кожне наступне положення необхідно органічно пов'язувати з попереднім, щоб усі питання забезпечили проведення єдиного і цілісного дослідження. Формулюються питання плану курсової роботи коротко і конкретно. При цьому виділяються теоретичні та методичні питання з організації сільського господарства, аналітична частина дослідження, а також обґрунтовуються шляхи підвищення економічної ефективності виробництва.
Курсова робота повинна мати вступ, перелік питань, які повністю розкривали б зміст даної теми, висновки , список використаної літератури.
3. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ТА ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконання курсової роботи сприяє закріпленню, поглибленню та узагальненню знань, одержаних студентом у процесі навчання. Робота над курсовою роботою допомагає студенту підготуватися до виконання більш складних завдань у своїй майбутній трудовій діяльності.
Студенти економічних спеціальностей обирають тему курсової роботи, рекомендовану викладачем, на початку VI семестра і виконують його майже протягом всього періоду вивчення курсу «Організація сільськогосподарського виробництва». Виконується курсова робота на матеріалах конкретного сільськогосподарського підприємства. Зміст курсової роботи має відповідати завданням даної дисципліни, практиці розвитку аграрного виробництва. Якість роботи визначається актуальністю теми, глибоким змістом, виявленням навиків самостійної творчої роботи.
Студенту надається право виконувати курсову роботу з теми, яка відсутня у переліку орієнтовної тематики, попередньо погодивши її з викладачем із затвердженням на засіданні циклової комісії.
Завдання на курсові роботи повинні бути індивідуальними і узгодженими з інтересами і здібностями студента.
Обравши тему курсової роботи, студент повинен скласти детальний план її виконання і погодити з викладачем.
Завдання на виконання курсової роботи студент одержує від викладача в порядку проведення консультацій. Курсову роботу доцільно починати із збирання і вивчення необхідних матеріалів виробничо-фінансової діяльності обраного підприємства та літературних джерел відповідно до теми.
Основним джерелом даних для виконання курсової роботи є матеріали річних звітів, річні плани та бізнес-плани сільськогосподарських підприємств, матеріали бухгалтерського й оперативного обліку та звітності. Зібрані матеріали повинні відображати показники виробничо-фінансової діяльності підприємства за останні 3-5 років. Необхідно також зібрати рекомендації науково-дослідних установ, сільськогосподарських органів, а також норми і нормативи для планування, матеріали передового досвіду в тій чи іншій галузі підприємства. При виконанні курсової роботи важливе значення має творчий підхід і критична оцінка студентом способів організації виробництва та його результатів в тій чи іншій галузі, підрозділі підприємства.
В курсовій роботі мають бути викладені матеріали аналізу виробничо-фінансової діяльності підприємства за останні 3-5 років, сформульовані конкретні висновки і пропозиції, спрямовані на збільшення обсягів виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції певної галузі або групи галузей та підвищення ефективності її виробництва в перспективі.
Обсяг курсової роботи - 30-35 аркушів рукописного, або 25-30 сторінок машинописного (або роздрукованого на комп'ютері шрифтом Times New Roman, 14) тексту стандартних аркушів, включаючи таблиці та рисунки (схеми, графіки та ін.). Матеріал вступної частини рекомендується викласти на 1,5-2 сторінках. Частина роботи, що характеризує сучасний стан досліджуваного підприємства з аналізом даних за останніх 3-5 років, може бути викладена на 10 сторінках. Основна текстова і розрахункова частина, в якій обґрунтовуються показники розвитку певної галузі підприємства на перспективу та організаційно-економічні заходи їх досягнення, повинна мати 15 сторінок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними і викладеними на 1,5-2 сторінках, список використаної літератури — 1,5-2 сторінки. В кінці курсової роботи можуть бути розміщені додатки, до яких входять схема земельної території підприємства, технологічні карти, розрахункові таблиці, графіки тощо. Вони повинні бути пронумеровані, а у відповідних розділах курсового проекту мають бути посилання на них.
Текст курсової роботи повинен бути стилістично і орфографічно грамотним, викладений зрозуміло, чітко, в логічній послідовності на стандартних аркушах 203x288 мм або 210x297 мм.
Діаграми і схеми, необхідні для розкриття змісту теми, можуть бути виконані безпосередньо в тексті курсової роботи, або окремо на листках ватману, міліметрівки і вкладені в текст.
В курсовій роботі мають бути викладені матеріали аналізу виробничо-фінансової діяльності підприємства за останні 3-5 років.
У визначені строки відповідно до навчального плану студенти подають курсову роботу на перевірку. Курсова робота перевіряється викладачем, і після його позитивного висновку допускається до захисту.
Вимоги до оформлення курсової роботи. Курсова робота повинна відповідати встановленим вимогам як щодо змісту, так і оформлення. Текстова частина, таблиці, схеми та інші матеріали повинні бути розміщені на одній стороні аркуша. Всі сторінки курсової роботи нумерують арабськими цифрами. Першою з них є титульний аркуш (номер сторінки на титульному аркуші не проставляється), який заповнюють за стандартною формою. На ньому вказують назву навчального закладу, його підпорядкованість, тему курсової роботи із зазначенням підприємства, на матеріалах якого вона виконана, прізвище, ім'я, по батькові студента і викладача.
Після титульної сторінки подається зміст із зазначенням сторінок, з яких починається вступ, розділи та підрозділи, висновки, список використаної літератури і додатки.
Текст курсової роботи повинен бути написаний розбірливо, або надрукований на комп'ютері (при здачі додається носій інформації з відповідною роботою) згідно з вимогами стандарту. Шрифт -14, міжрядковий інтервал — півторашній. При цьому зліва залишають поле шириною 20 мм, справа — 10 мм, знизу і зверху — по 15 мм.
Таблиці, рисунки, схеми супроводжують необхідним текстом, аналізуючи фактичні показники. При цьому текст має бути розміщений повністю або частково перед таблицями, рисунками з посиланням на них і, по можливості, не повторювати показників, які в них наведені. Таблиці нумерують послідовно в правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. Необхідно написати слово «Таблиця» і зазначити її номер. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці.
У списку використаної літератури спочатку наводять закони України, постанови уряду з питань розвитку агропромислового комплексу, потім інші літературні джерела в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. При цьому зазначають прізвище автора та ініціали, назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. У текстовій частині курсової роботи мають бути посилання на використані джерела літератури. Приклад [3-порядковий номер у списку літератури, с.229-сторінка].
В кінці курсової роботи можуть бути розміщені додатки, до яких входять технологічні карти, розрахункові таблиці, графіки, дані з підприємства, тощо. Вони повинні бути пронумеровані, а у відповідних розділах курсової роботи мають бути посилання на них.
Закінчену курсову роботу зшивають, роблять обкладинку, на лицевій стороні якої повинні бути зазначені дані, розміщені на титульній сторінці курсової роботи.
4. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Структура курсової роботи рекомендується така:
Вступ
1. Організаційно - економічна характеристика підприємства Природно-кліматичні умови і місце розташування підприємства, склад і структура земельних угідь, наявність і використання трудових ресурсів, забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання, спеціалізація підприємства, ефективність діяльності підприємства
2. Головна текстова і розрахункова частина
3. Шляхи, резерви або напрями поліпшення використання виробничих ресурсів; підвищення ефективності виробництва, переробки і реалізації продукції; вдосконалення діяльності фермерських господарств, акціонерних товариств і кооперативів
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Необхідно охарактеризувати значення і актуальність обраної теми, її важливість в економіці України, даного господарства і проблеми, які слід розв'язувати, виходячи з вимог ринкової економіки, існуючих законів,
Обсяг курсової роботи - 30-35 аркушів рукописного, або 25-30 сторінок машинописного (або роздрукованого на комп'ютері шрифтом Times New Roman, 14) тексту стандартних аркушів, включаючи таблиці та рисунки (схеми, графіки та ін.). Матеріал вступної частини рекомендується викласти на 1,5-2 сторінках. Частина роботи, що характеризує сучасний стан досліджуваного підприємства з аналізом даних за останніх 3-5 років, може бути викладена на 10 сторінках. Основна текстова і розрахункова частина, в якій обґрунтовуються показники розвитку певної галузі підприємства на перспективу та організаційно-економічні заходи їх досягнення, повинна мати 15 сторінок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними і викладеними на 1,5-2 сторінках, список використаної літератури — 1,5-2 сторінки. В кінці курсової роботи можуть бути розміщені додатки, до яких входять схема земельної території підприємства, технологічні карти, розрахункові таблиці, графіки тощо. Вони повинні бути пронумеровані, а у відповідних розділах курсового проекту мають бути посилання на них.
Текст курсової роботи повинен бути стилістично і орфографічно грамотним, викладений зрозуміло, чітко, в логічній послідовності на стандартних аркушах 203x288 мм або 210x297 мм.
Діаграми і схеми, необхідні для розкриття змісту теми, можуть бути виконані безпосередньо в тексті курсової роботи, або окремо на листках ватману, міліметрівки і вкладені в текст.
В курсовій роботі мають бути викладені матеріали аналізу виробничо-фінансової діяльності підприємства за останні 3-5 років.
У визначені строки відповідно до навчального плану студенти подають курсову роботу на перевірку. Курсова робота перевіряється викладачем, і після його позитивного висновку допускається до захисту.
Вимоги до оформлення курсової роботи. Курсова робота повинна відповідати встановленим вимогам як щодо змісту, так і оформлення. Текстова частина, таблиці, схеми та інші матеріали повинні бути розміщені на одній стороні аркуша. Всі сторінки курсової роботи нумерують арабськими цифрами. Першою з них є титульний аркуш (номер сторінки на титульному аркуші не проставляється), який заповнюють за стандартною формою. На ньому вказують назву навчального закладу, його підпорядкованість, тему курсової роботи із зазначенням підприємства, на матеріалах якого вона виконана, прізвище, ім'я, по батькові студента і викладача.
Після титульної сторінки подається зміст із зазначенням сторінок, з яких починається вступ, розділи та підрозділи, висновки, список використаної літератури і додатки.
Текст курсової роботи повинен бути написаний розбірливо, або надрукований на комп'ютері (при здачі додається носій інформації з відповідною роботою) згідно з вимогами стандарту. Шрифт -14, міжрядковий інтервал — півторашній. При цьому зліва залишають поле шириною 20 мм, справа — 10 мм, знизу і зверху — по 15 мм.
Таблиці, рисунки, схеми супроводжують необхідним текстом, аналізуючи фактичні показники. При цьому текст має бути розміщений повністю або частково перед таблицями, рисунками з посиланням на них і, по можливості, не повторювати показників, які в них наведені. Таблиці нумерують послідовно в правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. Необхідно написати слово «Таблиця» і зазначити її номер. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці.
У списку використаної літератури спочатку наводять закони України, постанови уряду з питань розвитку агропромислового комплексу, потім інші літературні джерела в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. При цьому зазначають прізвище автора та ініціали, назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. У текстовій частині курсової роботи мають бути посилання на використані джерела літератури. Приклад [3-порядковий номер у списку літератури, с.229-сторінка].
В кінці курсової роботи можуть бути розміщені додатки, до яких входять технологічні карти, розрахункові таблиці, графіки, дані з підприємства, тощо. Вони повинні бути пронумеровані, а у відповідних розділах курсової роботи мають бути посилання на них.
Закінчену курсову роботу зшивають, роблять обкладинку, на лицевій стороні якої повинні бути зазначені дані, розміщені на титульній сторінці курсової роботи.
4. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Структура курсової роботи рекомендується така:
Вступ
1. Організаційно - економічна характеристика підприємства Природно-кліматичні умови і місце розташування підприємства, склад і структура земельних угідь, наявність і використання трудових ресурсів, забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання, спеціалізація підприємства, ефективність діяльності підприємства
2. Головна текстова і розрахункова частина
3. Шляхи, резерви або напрями поліпшення використання виробничих ресурсів; підвищення ефективності виробництва, переробки і реалізації продукції; вдосконалення діяльності фермерських господарств, акціонерних товариств і кооперативів
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Необхідно охарактеризувати значення і актуальність обраної теми, її важливість в економіці України, даного господарства і проблеми, які слід розв'язувати, виходячи з вимог ринкової економіки, існуючих законів,
підзаконних актів, постанов уряду, указів Президента. Формулюється мета роботи, зазначається об'єкт дослідження (назва господарства) і матеріали, що використовуються.
Розділ - Організаційно — економічна характеристика підприємства для всіх тем курсової роботи складається з однакових підпунктів, тому даємо зразок їх висвітлення.
У цьому розділі коротко характеризують природні умови господарства (рельєф, температура, опади, грунти ) і аналізують чи є вони сприятливими для вирощування сільськогосподарських культур. Також вказують місцезнаходження господарства, відстань від адміністративних (районного і обласного) центрів, залізничної станції, розташування підприємства відносно місць збуту продукції, переробних підприємств, пунктів надходження вантажів, наявність та якість шляхів сполучення. Аналізують в динаміці склад і структуру земельних угідь господарства (таблиця 1), структуру посівних площ (таблиця 2), землезабезпеченість (таблиця 3), наявність і використання трудових ресурсів (таблиця 4), забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання (таблиця 5), спеціалізацію підприємства (таблиця 6), економічну ефективність діяльності підприємства (таблиця 7).
Склад і структуру земельних угідь - можна охарактеризувати за допомогою таблиць 1, 2, 3.
Таблиця 1. Склад і структура земельних угідь
Таблиця 2. Структура посівних площ
Таблиця З. Землезабезпеченість
Наявність і використання трудових ресурсів можна характеризувати за допомогою таблиці 4.
Таблиця 4 Характеристика наявності і використання трудових ресурсів
Забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання можна охарактеризувати за допомогою таблиці 5.
Таблиця 5. Забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання
Спеціалізація підприємства є одним з основних факторів збільшення обсягів виробництва певних видів товарної продукції і підвищення його ефективності. її визначають за структурою товарної продукції підприємства в останні 3 роки. Для глибшого вивчення спеціалізації, яка склалася в підприємстві за останні роки, доцільно проаналізувати структуру валової продукції, затрат праці по галузях та інші показники.
Спеціалізація підприємства - передбачає розрахунки показників, що характеризують структуру грошових надходжень від реалізації продукції, яку розраховують в таблиці 6.
Таблиця 6. Структура грошових надходжень від реалізації продукції
Головна (головні) галузь займає найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції і формує виробничий напрям підприємства. На підставі даних аналізу визначають, в якій мірі спеціалізація і поєднання галузей відповідають природним та економічним умовам, як здійснюється внутрішньогосподарська спеціалізація та роблять висновок про доцільність поглиблення спеціалізації підприємства на базі міжгосподарського кооперування та агропромислової інтеграції.
Економічну ефективність діяльності підприємства можна охарактеризувати за допомогою таблиці 7.
Таблиця 7. Економічна ефективність діяльності підприємства
Розділ - Організаційно — економічна характеристика підприємства для всіх тем курсової роботи складається з однакових підпунктів, тому даємо зразок їх висвітлення.
У цьому розділі коротко характеризують природні умови господарства (рельєф, температура, опади, грунти ) і аналізують чи є вони сприятливими для вирощування сільськогосподарських культур. Також вказують місцезнаходження господарства, відстань від адміністративних (районного і обласного) центрів, залізничної станції, розташування підприємства відносно місць збуту продукції, переробних підприємств, пунктів надходження вантажів, наявність та якість шляхів сполучення. Аналізують в динаміці склад і структуру земельних угідь господарства (таблиця 1), структуру посівних площ (таблиця 2), землезабезпеченість (таблиця 3), наявність і використання трудових ресурсів (таблиця 4), забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання (таблиця 5), спеціалізацію підприємства (таблиця 6), економічну ефективність діяльності підприємства (таблиця 7).
Склад і структуру земельних угідь - можна охарактеризувати за допомогою таблиць 1, 2, 3.
Таблиця 1. Склад і структура земельних угідь
| Види угідь | 200 р. | 200 р. | 200 р. | ||||||
| Площа, га | питома вага, % | Площа,га | питома вага, % | Площа, га | питома вага, % | ||||
| У загальній земельні площі | У площі с/г угідь | У загальній земельні площі | У площі с/г угідь | У загальній земельні площі | У площі с/г угідь | ||||
| Загальна земельна площа | 100 | X | 100 | X | 100 | X | |||
| Сільськогосподарські угіддя | 100 | 100 | 100 | ||||||
| 3 них рілля | |||||||||
| сіножаті | |||||||||
| пасовища | |||||||||
| багаторічні насадження | |||||||||
| Ставки | X | X | X | ||||||
| Болота і заболочені землі | X | X | X | ||||||
| Ліси і чагарники | X | X | X | ||||||
| Інші землі | X | X | X | ||||||
| Культури | 200_р. | 200_р. | 200. р. | |||||
| Площа, га | Структура, % | Площа, га | Структура, % | Площа, га | Структура, % | |||
| 1. Зернові і зернобобові | ||||||||
| з них: озима пшениця | ||||||||
| жито | ||||||||
| ячмінь | ||||||||
| гречка | ||||||||
| горох | ||||||||
| кукурудза на зерно | ||||||||
| ... | ||||||||
| ... | ||||||||
| інші зернові | ||||||||
| 2. Технічні | ||||||||
| в т.ч. цукрові буряки | ||||||||
| соняшник | ||||||||
| 3. Картопля | ||||||||
| 4. Овочі | ||||||||
| 5. Кормові | ||||||||
| в т.ч. кормові коренеплоди | ||||||||
| кукурудза на силос | ||||||||
| на зелений корм | ||||||||
| ВСЬОГО | ||||||||
Таблиця З. Землезабезпеченість
| Показники | 200_р. | 200_р. | 200_ р. | Співвідношення 200_/2002_р.р.% |
| Площа сільськогосподарських угідь, га | ||||
| Площа ріллі, га | ||||
| Середньорічна чисельність працівників, чо л. | ||||
| Припадає на 1 працівника -сільськогосподарських угідь, га-ріллі, га | ||||
Наявність і використання трудових ресурсів можна характеризувати за допомогою таблиці 4.
Таблиця 4 Характеристика наявності і використання трудових ресурсів
| Показники | 200_р. | 200_ Р- | 200_ Р- | Співвідношення200 /200 р.р.,% |
| Вартість валової продукції в порівн. цінах 2000 р., тис. грн. | ||||
| В тому числі: - в рослинництві | ||||
| - в тваринництві | ||||
| Середньорічна чисельність працюючих, чол.: | ||||
| В тому числі: - в рослинництві | ||||
| - в тваринництві | ||||
| Відпрацьовано всього, тис. люд.-год.: | ||||
| В тому числі: - в рослинництві | ||||
| - в тваринництві | ||||
| Відпрацьовано одним працівником за рік тис. люд.-год. | ||||
| В тому числі: - в рослинництві | ||||
| - в тваринництві | ||||
| Вартість валової продукції в розрахунку на одного працівника, грн. | ||||
| В тому числі: - в рослинництві | ||||
| - в тваринництві | ||||
| Коефіцієнт використання трудових ресурсів | X | |||
Таблиця 5. Забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання
| Показники | 200__р. | 200 _р. | 200_р. | Співвідношення 200 /200 pp., % |
| Середньорічна вартість основних фондів, тис.грн. | ||||
| Площа сільськогосподарських угідь, га | ||||
| Середньорічна чисельність працівників, чол. | ||||
| Вартість валової продукції, тис.грн.(за цінами 2000 р.) | ||||
| Фондозабезпеченість на 100 га, тис.грн. | ||||
| Фондоозброєність, тис.грн. | ||||
| Фондовіддача, грн. | ||||
| Фондомісткість, грн. | ||||
| Норма прибутку, % | X |
Спеціалізація підприємства - передбачає розрахунки показників, що характеризують структуру грошових надходжень від реалізації продукції, яку розраховують в таблиці 6.
Таблиця 6. Структура грошових надходжень від реалізації продукції
| Види продукції, галузі | 200_р. | 200_р. | 200_ р. | |||
| Сума тис. гри. | в % до підсумк У | Сума тис. грн. | в % до підсум ку | Сума тис. грн. | в % до підсум ку | |
| Зернові і зернобобові | ||||||
| Цукрові буряки | ||||||
| Картопля | ||||||
| Овочі | ||||||
| … | ||||||
| Інша продукція рослинництва | ||||||
| Всього по рослинництву | ||||||
| Продукція скотарства, у т ч: м'ясо ВРХ молоко цільне | ||||||
| Продукція свинарства | ||||||
| Продукція вівчарства | ||||||
| Продукція птахівництва | ||||||
| Інша продукція тваринництва | ||||||
| Всього по тваринництву | ||||||
| Всього по підприємству | ||||||
Економічну ефективність діяльності підприємства можна охарактеризувати за допомогою таблиці 7.
Таблиця 7. Економічна ефективність діяльності підприємства
| Показники | 200_р. | 200_р. | 200_р. | Співвідношення 200_/200_рр., % |
| Вартість валової продукції (у порівнянних цінах, тис.грн. з розрахунку | ||||
| - на одного працівника | ||||
| - на Ілюд.- год. | ||||
| - на 100 грн. основних виробничих фондів | ||||
| - на 100 грн. виробничих витрат | ||||
| Прибуток, тис.грн. з розрахунку | ||||
| - на одного працівника | ||||
| - на Ілюд.- год. | ||||
| - на 100 грн. основних виробничих фондів | ||||
| Норма прибутку, % | X | |||
| Рівень рентабельності, % | X |
Другий розділ - Основна текстова і розрахункова частина виконується за планом залежно від теми курсової роботи. План курсової роботи по деяких темах може відрізнятись від вище наведеного. В другому розділі курсової роботи дається характеристика основних аспектів роботи та виконуються відповідні розрахунки в залежності від теми курсової роботи.
У висновках викладаються найбільш важливі теоретичні та практичні результати, одержані у процесі роботи над темою. Для написання висновків, що є підсумком дослідження, можуть наводитись цитати з використаних робіт.
5. ОРІЄНТОВАНИЙ ПЛАН КУРСОВОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ «ОРГАНІЗАЦІЯ І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР»
ОРГАНІЗАЦІЯ І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР (аналогічно по іншим видам культур)
Вступ
У вступі висвітлити народногосподарське значення зернових культур, місце розташування, стан і перспективи розвитку зернового господарства в Україні.
1. Організаційно економічна характеристика підприємства
Необхідно охарактеризувати природнокліматичні умови і місце розташування підприємства, склад і структуру земельних угідь, наявність і використання трудових ресурсів, забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання, спеціалізацію підприємства, ефективність діяльності підприємства.
2. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зернових
2.1 Динаміка виробництва зернових
Проаналізувати структуру посівних площ, урожайність і валове виробництво зернових в динаміці за останні 3 роки (таблиця 8), вказавши на основні фактори та причини їх зміни. Урожайність порівняти з середнім рівнем по Україні.
Таблиця 8. Посівні площі, врожайність та валовий збір зернових
2.2 Організація основних виробничих процесів
Охарактеризувати основні виробничі процеси виробництва зернових: основний обробіток ґрунту і внесення добрив, передпосівний обробіток ґрунту і сівба, догляд за посівами, збирання урожаю.
2.3 Організація праці і оплати праці на виробництві зернових
Розглянути основні форми організації праці і робочих місць при вирощувані зернових, а також системи оплати праці, методи стимулювання, особливості оплати праці та рівень оплати праці на підприємстві.
2.4 Економічна ефективність виробництва зернових
Розглянути систему показників економічної ефективності виробництва зернових (Таблиця 9). Система показників включає урожайність, затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна з розрахунку на 1 люд.-год., собівартість 1 ц зерна, ціну реалізації 1 ц прибуток з розрахунку на 1 ц зерна, рівень рентабельності.
Таблиця 9 Економічна ефективність виробництва зернових
З. Шляхи збільшення виробництва зернових та зниження собівартості
Зміцнення матеріально-технічної бази, впровадження інтенсивних технологій виробництва, прогресивних форм організації праці, поліпшення матеріального стимулювання праці, розвиток ринку зерна мають сприяти підвищенню врожайності зернових культур та збільшенню обсягів виробництва зерна.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Курсова робота з дисципліни є творчою самостійною роботою студентів, яка виконується з метою: закріплення теоретичних знань, набутих у період навчання; поглиблення знань; адаптації теоретичних моделей і практичного методичного досвіду до умов діяльності аграрного навчального закладу; узагальнення знань та їх застосування при комплексному вирішенні конкретного фахового завдання.
Важливо також відмітити що викладач, який є керівником курсової роботи повинен здійснювати періодичний контроль процесу написання курсової роботи. При видачі завдання на виконання курсової роботи викладач вказує терміни її повного виконання і терміни виконання окремих розділів роботи. Це дозволяє контролювати студентів впродовж семестру і дає можливість вчасно виявити студентів, які не працюють над роботою.
Написання курсової роботи з дисципліни «Організація сільськогосподарського виробництва», як згадувалось раніше виконується на основі річних фінансових звітів підприємств. На сьогоднішній день постала проблема щодо отримання даних матеріалів студентами.
Виконання курсової роботи з дисципліни «Організація сільськогосподарського виробництва» дає студенту можливість поглибити знання з окремої теми дисципліни на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства, навчає студента працювати самостійно, використовуючи набуті в процесі вивчення предмета знання, уміння і навички.
Самостійну роботу ми розглядаємо як важливий фактор засвоєння навчального матеріалу, про що свідчать психолого-педагогічні дослідження.
Метою самостійної роботи є формування самостійності студента, його вмінь, знань, навичок, що здійснюється опосередковано через зміст і методи всіх видів учбових занять.
Самостійна робота - це робота студентів яка планується та виконується по завданню і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота студентів необхідна не тільки для оволодіння певною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі, в учбовій, науковій, професійній діяльності, здібності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації і т.д.
Незалежно від спеціалізації і характерна роботи, будь-який починаючий спеціаліст повинен мати фундаментальні знання, професійні вміння і навички діяльності свого профілю, досвід творчої і досвідної діяльності по рішенню нових проблем, досвідом соціально-оціночної діяльності. Дві останні складові освіти формуються як раз в процесі самостійної роботи студентів.
Вища школа відрізняється від середньої спеціалізацією, але головним чином — методологією учбової роботи і ступенем самостійності навчання. Викладач лише організовує пізнавальну діяльність студентів. Студент сам здійснює пізнання. Самостійна робота вирішує задачі всіх видів учбової роботи. Ніякі знання, якщо вони не підкріпленні самостійною діяльністю, не можуть стати справжнім надбанням людини. Крім того, самостійна робота має виховне значення: вона формує самостійність не тільки як сукупність вмінь та навичок, але й як рису характеру, яка грає суттєву роль у структурі особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації. Самостійна робота студентів повинна систематично контролюватися викладачем. Основою для самостійної роботи служить науково-теоретичний курс, комплекс отриманих студентами знань. При розподілу завдань студенти отримують інструкції по їх виконанню, методичні вказівки, посібники, перелік необхідної літератури.
Потенційні можливості людини можуть в повній мірі проявитися і реалізуватися лише при раціональній самоорганізації учбової діяльності. При цьому потрібно мати на увазі, що здатність до самостійної учбової діяльності не має безпосереднього зв'язку з рівнем розвитку окремих пізнавальних процесів чи мотиваційних потреб і не може бути пояснена ними.
Під ефективною самостійністю розуміється вміння без систематичного контролю, допомоги та стимуляції з боку викладача самостійно працювати на заняттях, дома, в бібліотеці, вміння організувати окремі форми роботи і всю учбову діяльність в цілому. В Вузі існують різні види індивідуальної самостійної роботи - підготовка до лекцій, семінарів, лабораторних робіт, заліків, іспитів, виконання рефератів, завдань, курсових робіт і проектів, а на заключному етапі - виконання дипломного проекту.
Співвідношення часу, який відводиться на аудиторну і самостійну роботу, в усьому світі складає 1/3.5. Таке співвідношення базується на великому дидактичному потенціалі цього виду навчальної діяльності студентів. Самостійна робота сприяє:
- поглибленню і розширенню знань;
- формування інтересу до пізнавальної діяльності;
- оволодінню прийомами процесу пізнання;
- розвитку пізнавальних здібностей.
Тому вона стає головним резервом підвищення ефективності підготовки спеціалістів.
ОРГАНІЗАЦІЯ І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР (аналогічно по іншим видам культур)
Вступ
У вступі висвітлити народногосподарське значення зернових культур, місце розташування, стан і перспективи розвитку зернового господарства в Україні.
1. Організаційно економічна характеристика підприємства
Необхідно охарактеризувати природнокліматичні умови і місце розташування підприємства, склад і структуру земельних угідь, наявність і використання трудових ресурсів, забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання, спеціалізацію підприємства, ефективність діяльності підприємства.
2. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зернових
2.1 Динаміка виробництва зернових
Проаналізувати структуру посівних площ, урожайність і валове виробництво зернових в динаміці за останні 3 роки (таблиця 8), вказавши на основні фактори та причини їх зміни. Урожайність порівняти з середнім рівнем по Україні.
Таблиця 8. Посівні площі, врожайність та валовий збір зернових
Культури | 200_р. | 200_р. | 200_р. | ||||||
| посівна площа, га | врожайність | злаковий збір, ц | посівна площа, га | врожайність ц/га | Валовий збір, ц | посівна площа, га | врожайність ц/га | злаковий збір, ц | |
| Зернові і зернобобові | |||||||||
| з них: озима пшениця | |||||||||
| жито | |||||||||
| ячмінь | |||||||||
| гречка | |||||||||
| горох | |||||||||
| кукурудза на зерно | |||||||||
| інші зернові | |||||||||
Охарактеризувати основні виробничі процеси виробництва зернових: основний обробіток ґрунту і внесення добрив, передпосівний обробіток ґрунту і сівба, догляд за посівами, збирання урожаю.
2.3 Організація праці і оплати праці на виробництві зернових
Розглянути основні форми організації праці і робочих місць при вирощувані зернових, а також системи оплати праці, методи стимулювання, особливості оплати праці та рівень оплати праці на підприємстві.
2.4 Економічна ефективність виробництва зернових
Розглянути систему показників економічної ефективності виробництва зернових (Таблиця 9). Система показників включає урожайність, затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна з розрахунку на 1 люд.-год., собівартість 1 ц зерна, ціну реалізації 1 ц прибуток з розрахунку на 1 ц зерна, рівень рентабельності.
Таблиця 9 Економічна ефективність виробництва зернових
| Показники | 200_р. | 200_р. | 200_р. | Співвідношення показників, 200_/200_р.р.,% |
| Площа посіву, га | ||||
| Валовий збір, ц | ||||
| Урожайність, ц/га | ||||
| Затрати праці на 1ц люд.-год. | ||||
| Виробництво зерна в розрахунку на 1 люд.-год. | ||||
| Собівартість 1 ц грн | ||||
| Ціна реалізації 1 ц грн. | ||||
| Прибуток (+), збиток (-)грн. | ||||
| Рівень рентабельності, % | X |
Зміцнення матеріально-технічної бази, впровадження інтенсивних технологій виробництва, прогресивних форм організації праці, поліпшення матеріального стимулювання праці, розвиток ринку зерна мають сприяти підвищенню врожайності зернових культур та збільшенню обсягів виробництва зерна.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВИСНОВКИ
Розвиток агропромислового комплексу країни в умовах ринкової економіки господарювання , запровадження нових економічних відносин на селі зумовлює вдосконалення економічних методів господарювання, забезпечення самостійності і відповідальності сільськогосподарських підприємств за результати своєї діяльності. Для забезпечення соціально-економічного розвитку країни в умовах ринку необхідно підвищити рівень підготовки спеціалістів сільського господарства, звернувши особливу увагу на освоєння ними сучасних методів управління та принципів роботи сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах, на набуття глибоких і ґрунтовних знань щодо широкого використання інтенсивних технологій виробництва конкурентоспроможної продукції, на вміння раціональне й ефективно використовувати виробничі ресурси господарств.Курсова робота з дисципліни є творчою самостійною роботою студентів, яка виконується з метою: закріплення теоретичних знань, набутих у період навчання; поглиблення знань; адаптації теоретичних моделей і практичного методичного досвіду до умов діяльності аграрного навчального закладу; узагальнення знань та їх застосування при комплексному вирішенні конкретного фахового завдання.
Важливо також відмітити що викладач, який є керівником курсової роботи повинен здійснювати періодичний контроль процесу написання курсової роботи. При видачі завдання на виконання курсової роботи викладач вказує терміни її повного виконання і терміни виконання окремих розділів роботи. Це дозволяє контролювати студентів впродовж семестру і дає можливість вчасно виявити студентів, які не працюють над роботою.
Написання курсової роботи з дисципліни «Організація сільськогосподарського виробництва», як згадувалось раніше виконується на основі річних фінансових звітів підприємств. На сьогоднішній день постала проблема щодо отримання даних матеріалів студентами.
Виконання курсової роботи з дисципліни «Організація сільськогосподарського виробництва» дає студенту можливість поглибити знання з окремої теми дисципліни на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства, навчає студента працювати самостійно, використовуючи набуті в процесі вивчення предмета знання, уміння і навички.
Самостійну роботу ми розглядаємо як важливий фактор засвоєння навчального матеріалу, про що свідчать психолого-педагогічні дослідження.
Метою самостійної роботи є формування самостійності студента, його вмінь, знань, навичок, що здійснюється опосередковано через зміст і методи всіх видів учбових занять.
Самостійна робота - це робота студентів яка планується та виконується по завданню і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота студентів необхідна не тільки для оволодіння певною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі, в учбовій, науковій, професійній діяльності, здібності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації і т.д.
Незалежно від спеціалізації і характерна роботи, будь-який починаючий спеціаліст повинен мати фундаментальні знання, професійні вміння і навички діяльності свого профілю, досвід творчої і досвідної діяльності по рішенню нових проблем, досвідом соціально-оціночної діяльності. Дві останні складові освіти формуються як раз в процесі самостійної роботи студентів.
Вища школа відрізняється від середньої спеціалізацією, але головним чином — методологією учбової роботи і ступенем самостійності навчання. Викладач лише організовує пізнавальну діяльність студентів. Студент сам здійснює пізнання. Самостійна робота вирішує задачі всіх видів учбової роботи. Ніякі знання, якщо вони не підкріпленні самостійною діяльністю, не можуть стати справжнім надбанням людини. Крім того, самостійна робота має виховне значення: вона формує самостійність не тільки як сукупність вмінь та навичок, але й як рису характеру, яка грає суттєву роль у структурі особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації. Самостійна робота студентів повинна систематично контролюватися викладачем. Основою для самостійної роботи служить науково-теоретичний курс, комплекс отриманих студентами знань. При розподілу завдань студенти отримують інструкції по їх виконанню, методичні вказівки, посібники, перелік необхідної літератури.
Потенційні можливості людини можуть в повній мірі проявитися і реалізуватися лише при раціональній самоорганізації учбової діяльності. При цьому потрібно мати на увазі, що здатність до самостійної учбової діяльності не має безпосереднього зв'язку з рівнем розвитку окремих пізнавальних процесів чи мотиваційних потреб і не може бути пояснена ними.
Під ефективною самостійністю розуміється вміння без систематичного контролю, допомоги та стимуляції з боку викладача самостійно працювати на заняттях, дома, в бібліотеці, вміння організувати окремі форми роботи і всю учбову діяльність в цілому. В Вузі існують різні види індивідуальної самостійної роботи - підготовка до лекцій, семінарів, лабораторних робіт, заліків, іспитів, виконання рефератів, завдань, курсових робіт і проектів, а на заключному етапі - виконання дипломного проекту.
Співвідношення часу, який відводиться на аудиторну і самостійну роботу, в усьому світі складає 1/3.5. Таке співвідношення базується на великому дидактичному потенціалі цього виду навчальної діяльності студентів. Самостійна робота сприяє:
- поглибленню і розширенню знань;
- формування інтересу до пізнавальної діяльності;
- оволодінню прийомами процесу пізнання;
- розвитку пізнавальних здібностей.
Тому вона стає головним резервом підвищення ефективності підготовки спеціалістів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін : навч. посіб. для викл. і студ. / О. В. Аксьонова; Київ. нац. екон. ун - т ім. Вадима Гетьмана. - Київ : КНЕУ, 2006. - 707 с - Бібліогр.: с 697-708.
2. Балягіна І.А., Богорад М.А., Ковальчук Г.О. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМИКИ Навч.-метод. посіб.— К.: КНЕУ, 2006. — 341 с
3. Курсове та дипломне проектування з організації агро бізнесу / Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. та ін. - К.: З AT «НІЧЛАВА», 2003. - 124с.
4. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 4-є видання, доповнене, 2003 р. -615с.
5. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.—К.: Видавничий центр «Академія», 2001. -528 с
1. Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін : навч. посіб. для викл. і студ. / О. В. Аксьонова; Київ. нац. екон. ун - т ім. Вадима Гетьмана. - Київ : КНЕУ, 2006. - 707 с - Бібліогр.: с 697-708.
2. Балягіна І.А., Богорад М.А., Ковальчук Г.О. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМИКИ Навч.-метод. посіб.— К.: КНЕУ, 2006. — 341 с
3. Курсове та дипломне проектування з організації агро бізнесу / Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. та ін. - К.: З AT «НІЧЛАВА», 2003. - 124с.
4. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 4-є видання, доповнене, 2003 р. -615с.
5. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.—К.: Видавничий центр «Академія», 2001. -528 с
