Міністерство освіти і науки України
Українська інженерно-педагогічна академія
Гірничий факультет
Кафедра соціально-економічних та педагогічних дисциплін
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліні
«Дидактичні основи професійної освіти»
Організація та методика проведення уроку з теми: «Робота з Windows XP»
Спеціальність: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем»;
дисципліна: «Операційні системи»
Керівник роботи Карчевська Н.В.
Фіногєєва Т.Є.
Виконавець студент гр. ДГ-К7-1
Гостілов О. С.
Стаханов, 2009

Реферат
Курсова робота містить: 5 табл., 1 додаток, 10 джерел.
В даній курсовій роботі був виконаний аналіз учбової документації по підготовці фахівця, розроблений порядок організації і методики уроку, дані рекомендації по удосконаленню розробки уроку.
УЧБОВИЙ ПЛАН, УЧБОВА ПРОГРАМА, КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МОТИВАЦІЯ, АКТУАЛІЗАЦІЯ, СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ

Зміст
Вступ
1. Аналіз учбової документації
1.1 Загальна характеристика учбової дисципліни
1.2 Кваліфікаційна характеристика
1.3 Аналіз учбового плану
1.3 Аналіз учбової дисципліни та її ролі у підготовці фахівця
1.4 Міжпредметні зв'язки
1.5 Розробка фрагмента поурочно-тематичного плану
1.6 Розробка переліку комплексно-методичного забезпечення для вибраної теми
1.7 Характеристика учбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернута для вивчення вибраної теми
1.8 Вибір системи виробничого навчання
2. Організація і методика уроку обраної теми
3. Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання. Соціальна адаптація учнів в умовах професійного навчання
3.1 Сучасна проблема соціальної адаптації
3.2 Поняття "соціальна адаптація"
3.2.2 Соціальна адаптація особистості як психолого-педагогічна проблема
Висновок
Список використаних джерел
Додаток 1

Вступ
Професійна підготовка, підвищення кваліфікації та перепідготовка безробітних громадян є найважливішим чинником активної політики зайнятості населення і направлена:
·  на розвиток трудових ресурсів;
·  забезпечення продуктивної, вільно обраної зайнятості громадян;
·  посилення їх соціальної захищеності за допомогою підвищення зростання професійної майстерності, професійної мобільності та конкурентоспроможності на ринку праці.
Педагогічне проектування — область, в рамках якої пропонуються конкретні педагогічні дії для досягнення бажаних педагогічних результатів; процес прийняття рішень про найкращих педагогічних методах для здійснення бажаних змін у знаннях і навичках з урахуванням конкретного змісту курсу та цільової аудиторії. Педагогічне проектування можна визначити як систему процедур (або педагогічну технологію), що забезпечує педагогічну ефективність навчальних матеріалів, у тому числі розроблених з використанням нових інформаційних технологій. Це систематичне (наведене в систему) використання знань (принципів) про ефективнысть навчальної роботи (навчання та навчанні) в процесі проектування, розробки, оцінки та використання навчальних матеріалів.
Мета даної курсової роботи: на основі аналізу початкових даних (учбових документів, матеріально-технічної бази і дидактичного забезпечення дисципліни) і умов розробити порядок організації і методику проведення уроку з заданої теми.
Об'єкт дослідження: професійне навчання в професіонально-технічних навчальних закладах.
Для досягнення заданої мети необхідно виконати наступні задачі:
- виявити роль і місце учбової дисципліни «Операційні системи» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;
- визначити міжпредметні зв'язки та виявити, які дисципліни і теми забезпечують вивчення теми: «Робота з Windows XP»; виявити, вивчення яких дисциплін і тем забезпечує дана тема;
- скласти поурочно-тематичний план вивчення теми: «Робота з Windows XP»;
- розробити комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;
- виконати аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Робота з Windows XP»;
- розробити порядок організації і методику теми: «Робота з Windows XP»;
- дати рекомендації по удосконаленню розробки уроку.

1. Аналіз учбової документації
1.1 Загальна характеристика учбової дисципліни
Навчальна дисципліна «Операційні системи» є загальнопрофесійною, що формує базовий рівень знань для освоєння спеціальних дисциплін.
Мета дисципліни: формування теоретичної бази знань та умінь студентів для освоєння та ефективного використання базових операційних систем, що використовуються: MS DOS, Windows та Linux, створення підгрунтування для подальшого засвоєння спеціалізованих програмних продуктів з питань техніки і технології.
Програма розроблена з урахуванням вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми спеціальності «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем». Програмою дисципліни передбачено вивчення загальних принципів будови і функціонування базових операційних систем MS DOS, Windows та Linux, системного програмного забезпечення, необхідного для функціонування ЕОМ та прикладного програмного забезпечення, призначеного для ефективного вирішення практичних задач.
За навчальним планом освітньої установи дисципліна передбачає 162 години, з яких на аудиторні заняття відводиться 32 години, на практичні роботи — 60 годин, на самостійні роботи — 70 годин.
Студенти повинні знати:
·                   структуру базових операційних систем, що використовуються, загальні принципи функціонування їх основних компонентів;
·                   призначення, функціональні можливості і правіша використання основних складових базових операційних систем;
·                   призначення, функціональні можливості і правила використання програм системного призначення;
·                   параметри настроювання базових операційних систем.
Студенти повинні вміти:
·                   використовувати можливості базових операційних систем та системних програм для вирішення практичних завдань;
·                   використовувати можливості базових операційних систем та системних програм для забезпечення безвідмовної роботи ЕОМ;
·                   виконувати настроювання базових операційних систем для даної конфігурації ЕОМ;
·                   виконувати встановлення базових операційних систем на ЕОМ.
1.2 Кваліфікаційна характеристика
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.
Спеціальність: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем»
Розряд: 4-й
Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» — повинен вміти:
·  приймати участь під керівництвом спеціаліста в розробці математичних об'єктно-орієнтованих моделей ІС в умовах автоматизованого проектування та управління організаційно-економічними, конструкторсько-технологічними об’єктами за допомогою операційних досліджень на виробництві, використовуючи процедури формального уявлення про об'єкти моделювання;
·  володіти нормативними документами щодо контрольних випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, вміти проводити контрольні випробовування апаратного та програмного забезпечення систем;
·  здійснювати перевірки, регулювання, настроювання та випробовування компонентів ІС після усунення причин їх нештатного функціонування згідно нормативно-технічної документації за допомогою відповідних методів та тестових програм;
·  розробляти пропозиції щодо удосконалення структури, електричної, функціональної схем та алгоритмічно-програмного забезпечення, методів діагностики технічного і функціонального стану та усунення несправностей;
·  володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
·  направляти до переробки складові частини ПС, засобів автоматики і управління.
Повинен знати: правила експлуатації комп'ютерної техніки і систем зв'язку, технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програми, інші нормативні і методичні матеріали щодо техніки проведення та послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах); комплекс знань з основних розділів математики (дійсні та комплексні числа, тотожні перетворення, логарифми, функції та графіки, рівняння, нерівності, тригонометричних функцій), геометрії (прямі, трикутники, чотирикутники, подібність геометричних фігур, прямі і площини у просторі, багатогранники і круглі тіла); широкі знання з української мови та української літератури.
Кваліфікаційні вимоги: повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта; без вимог до стажу роботи.
Елементи предмета діяльності: пакет офісних програм, прикладні програми, електронна пошта, Інтернет.
Види діяльності: діяльність фахівця «Молодший спеціаліст з обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» пов’язана з маркетингом обслуговуванням, експлуатацією окремих складових інтелектуальних інтегрованих систем управління об’єктами і процесами видобування, перетворення, виробництва матеріалів, виробів продукції та утилізації відходів, а також функціонування транспорту, послуг, фінансової, посередницької, громадської, освітянської діяльності і діяльності, пов’язаної з державним та організаційно-технічним управлінням, операціями з нерухомістю в сфері інформатизації, а також підготовки, перепідготовки підвищення кваліфікації працівників різних видів економічної діяльності.
Сфера діяльності: обробна промисловість, харчова, текстильна, целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа, металургія, виробництво, оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани, транспорт та транспортні послуги, пошта і зв'язок, фінансова діяльність, страхування, операції з нерухомістю, сфера інформації, дослідження та розробки, технічний контроль та аналіз, державне управління, соціальна сфера, оборона, юстиція, освіта.
1.3 Аналіз учбового плану
Наступним етапом є аналіз основних розділів учбового плану стосовно початкових даних.
Термін навчання робітника: 4 роки на базі основної загальної освіти; 3 роки на базі повної загальної середньої освіти.
Тривалість учбового року, його структура: учбовий рік триває 10 місяців.
В таблиці 1.1 представлені зведені дані по бюджету часу.
У Вищому професійному училищі виділяють три цикли дисциплін:
1) професійно-технічний — 1836 годин;
2) загально-технічний — 1998 година;
3) загальноосвітній — 2340 години.

Таблиця 1.1 — Учбовий план

№ п\п	НАЗВА ПРЕДМЕТІВ	РОЗКЛАД ПО СЕМЕСТРАМ				КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
		Іспити	Заліки	Курс. робота	КР	Всього	В ТОМУ ЧИСЛІ						КУРС 1		КУРС 2		КУРС 3		КУРС 4
							Лекційні заняття	Семінар. заняття	Лаборатор. заняття	Практичні заняття	Самосійна робота	Індив. заняття	1 сем. 18 тиж.	2 сем. 20 тиж.	3 сем. 16 тиж.	4 сем. 19 тиж.	5 сем. 18 тиж.	6 сем. 18 тиж.	7 сем. 15 тиж.	8 сем.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
1	Загальноосвітній цикл					1368	830	32	74	432			36	36
2	Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки					972	208	66		304	402				9	6	6	6	7	3
3	Цикл природно-наукової підготовки					1998	548	40	108	299	985				14	18	13	5		16
4	Цикл професійної та практичної підготовки					1836	376	22	656	6	736				7	4	12	19	23	14
	Теоретичне навчання					4752
	Державна атестація,сесія					810
	Практичне навчання					1080
	Резерв					270
	Тижневе навантаження												36	36	30	30	30	30	30	30
	Всього					6804
	Разом					6912

Основною характеристикою для оцінювання рівня професійної підготовки в ПТЗО є відношення часу, який відводиться на теоретичне навчання, до часу, який відводиться на виробниче навчання. Даний показник має назву показник інте-летуалоємкості професійної підготовки.

 — час, що відводиться на теоретичне навчання;
 — час, що відводиться на практичне навчання.
Показник загальноосвітньої бази професійної підготовки визначається за формулою:
       , де
 — час, що відводиться на вивчення загальноосвітнього циклу;
 — час, що відводиться на вивчення професійно-технічного циклу;
1.3 Аналіз учбової дисципліни та її ролі у підготовці фахівця
Дисципліна: Операційні системи
Час на вивчення: 162 години.
Навчальна дисципліна «Операційні системи» є загальнопрофесійною, що формує базовий рівень знань для освоєння спеціальних дисциплін. Основною метою освоєння дисципліни є систематизація знань про основи організації сучасних мультіпроцессних операційних систем (ОС).
Курс досліджуваної дисципліни включає 3 розділи. Перший розділ знайомить студентів з загальними відомостями про операційну систему MS DOS. Другий розділ розглядає загальні відомості про програму-оболонку Norton Commander та її можливості. У третьому розділі розглядаються загальні відомостями про роботу з операційними системами Windows 9x, ХР та Linux, розглядає призначення цих операційних систем та їх функції.

Ще можна відзначити галочкою параметр. Тоді можна буде здійснювати перетягування об'єктів, не утримуючи кнопку миші.
На 2-ий вкладці Покажчики вибирається схема покажчиків для миші. Покажчик миші може приймати різний вигляд залежно від події, що відбувається на комп'ютері. Наприклад, якщо система зайнята, недоступні ніякі дії, то курсор миші набуває вигляду пісочного годинника і т.д.
Види покажчиків вибираються зі списку Схема.
Нижче в полі Налаштування міститимуться покажчики, що відносяться до обраної схеми.
Якщо клацнути по одному з видів покажчика, то в полі Зразок покажчика можна побачити, як буде вести себе «живий» вказівник (як він обертається і т.д.). Виділений покажчик (у полі Налаштування:) можна змінити самостійно, використовуючи кнопку Огляд, знаходять і Відкривають потрібний стиль покажчика та Застосовують його. Можна створити комбіновану схему вказівників, взявши з різних схем різні сподобалися покажчики.
Ще можна відзначити галочкою параметр Увімкнути тінь покажчика.
На 3-ої вкладці Параметри покажчика за допомогою бігунка на лінієчці задають швидкість переміщення покажчика (Нижче... Вище). Галочкою відзначають параметр Встановити підвищену точність установки покажчика (для підвищення керованості миші).
Можна налаштувати миша так, щоб у діалогових вікнах курсор відразу ставав на кнопки (такі, як, наприклад, ОК, Застосувати, тощо) без участі користувача. Для цього відзначають галочкою параметр.
А ще є можливість встановити шлейф за курсором миші. Для цього відзначають галочкою і на лінієчці задають довжину шлейфа (Коротше..... довша)
Також можна налаштувати такі параметри (відмітити галочкою), як Приховувати покажчик миші під час введення з клавіатури (коли користувач друкує в текстовому редакторі) і Позначити положенні покажчика при натисненні CTRL (це для того, щоб після натискання кнопки Ctrl покажчик з’явився на екрані).
На інших вкладках, таких як Обладнання, можна дізнатися ім'я виробника миші, порт, до якого миші підключається, стан миші (чи працює даний пристрій); Параметри пристрою — тут можна Вимкнути даний пристрій на комп'ютері або налаштувати додаткові Параметри (наприклад, чутливість миші і т.д.), а також приховати на панелі завдань значок роботи миші або вибрати стиль відображення значка; на вкладці Коліщатко налаштовують відстань, на яку прокручується вміст сторінки, при одному повороті коліщатка миші.
Щоб налаштувати клавіатуру, потрібно:
1) Меню Пуск → Налаштування → Панель управління
2) З'явиться діалогове вікно «Свойства: Клавиатура».
Щоб налаштувати Час, потрібно:
1) Меню Пуск → Налаштування → Панель управління
2) З'явиться діалогове вікно «Властивості: Дата і Час»
Щоб налаштувати Екран, потрібно:
1) Меню Пуск → Налаштування → Панель управління
2) З'явиться діалогове вікно «Властивості: Екран».
Питання для фронтального опитування:
• Назвіть основні меню діалогового вікна?
• Як налаштувати мишу а клавіатуру?
• Як налаштувати відображення вікон?
• Назвіть основні функції Панелі керування?
V. Домашнє завдання
• Повторити матеріал сьогоднішнього завдання.
• Ахметов К. С. Windows ХР – глава 2.

3. Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання. Соціальна адаптація учнів в умовах професійного навчання
3.1 Сучасна проблема соціальної адаптації
Актуальність дослідження соціальної адаптації обумовлена необхідністю наукового дослідження проблеми вирішення протиріччя між зміною вимог сучасного соціуму до особистості та якістю професійної підготовки конкурентоспроможних фахівців для ринку праці.
Товариство інформаційних технологій зацікавлене в тому, щоб його сучасники володіли здібностями швидкої адаптації, умов життя, що динамічно розвиваються, активної діяльності і самостійного прийняття рішень. Система освіти покликана реалізовувати основні завдання соціально-економічного і культурного розвитку суспільства: розвивати потребу особистості в самозміни, зацікавленість у знаннях-трансформаціях, знаннях-інструменті, виховувати розумову культуру покоління нової інформаційної цивілізації. У зв'язку з цим здатність вищої школи гнучко реагувати на запити суспільства, зберігаючи при цьому накопичений позитивний досвід, має надзвичайно велике значення.
На сучасному етапі стратегічним напрямком розвитку освіти є інтелектуальний та моральний розвиток людини на основі її залучення в самостійну доцільну діяльність з різних галузей знань. При цьому реалізується антропоцентричний підхід — удосконалювання конкретної особистості з її потребами в самоактуалізації. Змінилася парадигма освіти, яка визнала пріоритет гуманітарних цінностей, що орієнтуються на освоєнні нових високих технологій в рамках предмета професійної праці, безумовно, створює необхідні умови для підготовки молодих фахівців нового покоління з широким діапазоном культурологічної бази знань, мобільного, комунікабельного, здатного адаптуватися в соціально-економічних умовах житті суспільства.
Соціально-психологічна адаптація э необхідною умовою успішного навчання учнів у професійному училищі. Вчені стверджують, що можливість особистості досягти в житті успіху значною мірою залежить від її здатності адаптуватися до нових умов.
Адаптація студентів до навчання у вузі як важливий етап їх особистісного та професійного розвитку характеризується складними протиріччями соціальних явищ, зумовленими новим для випускників шкіл освітньої середовищем вищого навчального закладу. Умови навчання у вузі задаються соціальною ситуацією розвитку студента, в якій формуються необхідні для реалій безперервної освіти нові якості особистості — професійне самовизначення, готовність до змін, зумовлених траєкторією професійної освіти.
Педагогічна підтримка студентів на етапі адаптації до навчання у вузі є міжособистісне взаємодія і співпраця учасників освітнього процесу.
Для успішної адаптації необхідно вчитися керувати своєю поведінкою, вміти виробляти у себе готовність до дій за доцільне в нових обставинах. Перехід зі школи в професійне училище є «стрибком» для молодої людини. Нові умови вимагають від нього вміння створювати відносини в колективі однолітків, пристосовуватися до уроків не тільки теоретичного, а й виробничого навчання.
Порушення механізмів адаптації пов'язано, в першу чергу, з психофізіологічних розвитком юнаків і дівчат, що виражається властивою їм у цьому віці підвищеним збудженням, емоційною нестійкістю, непередбачуваністю в поведінці. Дає про себе знати і несформованість психолого-соціальних якостей - працьовитості, здатності до самореалізації і т.п.
Відомо, що значний період юнацького віку проходить в процесі своєрідних видів навчальної діяльності. Гуманітаризація освіти, спрямована на розвиток, освоєння та використання гуманітарних знань для усвідомлення ставлення до навколишнього світу і самого себе, своєї самостійної діяльності в цьому світі, створює необхідну базу для оптимізації процесу адаптації молоді до різних форм навчання.
Особливістю сучасної системи вищої професійної освіти є наявність низки суперечностей:
·  між готовністю першокурсників вищих навчальних закладів до навчання в новій системі та вимогами цієї системи до першокурсників, які обумовлюють необхідність у швидкій адаптації студентів до навчального процесу вузу;
·  між необхідністю швидкої та ефективної адаптації студентів першого курсу та неопрацьованості системи заходів, що забезпечують педагогічну підтримку на етапі адаптації до освітнього процесу вузу;
·  між відсутністю системи педагогічних заходів, що сприяє адаптації учнів, і процесами розвитку особистості, характерними для початкового етапу професійної освіти на першому курсі.
Студентська молодь у всі часи відрізнялася від інших соціальних груп молоді своєю соціальною активністю. За нею закріпився пріоритет у духовному та інтелектуальному розвитку. Сьогоднішня система вищої освіти не задовольняє повною мірою вимогам збереження і розвитку інтелектуального і морального потенціалу. Вона все ще недостатньо орієнтована на самореалізацію та саморозвиток особистості. Ринкова ж економіка в цивілізованому суспільстві вимагає, щоб кожна людина виступає як суб'єкт з широкими можливостями вибору. Звідси випливає, що система освіти, з одного боку, повинна задовольняти вимог, що змінюються суспільства, а з іншого, забезпечувати розвиток особистості з урахуванням її запитів, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій. У зв'язку з цим виникає необхідність пошуку шляхів узгодження, оптимізації співвідношення та варіативності інтересів суспільства та особистості з урахуванням пріоритету особистості.
Труднощі, які відчувають студенти в адаптаційний період, обумовлені відсутністю наступності між методами і формами організації навчання у школі та організацією процесу навчання у вузі.
Проблема адаптації в сучасній науці розглядається з різних позицій. З біологічної, фізіологічної та медичної точок зору процеси адаптації досліджували: Є.Д. Божович, А. І. Воложин, В.П Казначеєва, ВИ. Медведєвим, Н.И Сарджвеладзе, Г. Сельє, М.С.Яницьким та ін
Психологічні аспекти адаптації відображені в працях вітчизняних і зарубіжних вчених Г.А. Балла, В.Т. Березіна, Г. Гартмана, А. Маслоу, А.В. Пепровского, К.К. Платонова, ВВ. Фалілеева, 3. Фрейда, Е. Еріксона та ін.
Вивчаючи питання адаптації та розвитку особистості, не можна обійти увагою поняття соціалізації та соціальної адаптації. Відповідно до досліджень Г.М Андреєвої, В.П. Гурова, І.Ф. Ісаєва, І.Б. Котової, А.И. Міщенко, Л.К. Сінцовой та ін, соціалізація є сполучною ланкою перших двох категорій і водночас створює передумови для соціальної адаптації особистості.
Аналіз літературних джерел дозволяє констатувати, що розробленість проблеми адаптації першокурсників до навчального процесу вузу залишається недостатньою. Більша частина публікацій, що відносяться до адаптації в умовах вузу, відноситься до соціальних або професійних аспектів адаптації. Рішення вимагають такі сторони проблеми, як комплексний підхід до процесу адаптації студентів першого курсу, до умов навчання у вузі, формування педагогічних заходів, визначення їх змісту, форм, методів і засобів, що сприяють ефективності процесу адаптації. Аналіз реального стану проблеми психолого-педагогічної підтримки студентів в адаптаційний період показав, що в регіональній практиці відсутня система педагогічних заходів, що реалізують комплексний підхід до процесу адаптації першокурсників у системі вищої освіти.

3.2 Поняття «соціальна адаптація»
Необхідність аналізу поняття «соціальна адаптація» виникла у зв'язку з мінливими соціально-економічними умовами життя сім'ї, розвитком нових форм навчання, здійсненням заходів щодо профілактики асоціальної поведінки молоді. Різні фахівці-педагоги, психологи, лікарі, працівники правоохоронних органів досить неоднозначно визначають поняття «соціальна адаптація».
Поняття адаптація використовується в даний час в багатьох областях знань: біології, філософії, соціології, соціальної психології, педагогіки, етики, кібернетики, екології та інших. Вивчення цієї проблеми знаходиться на стику різних галузей знань і є одним з перспективних підходів у комплексному вивченні людини.
У словнику сучасної літературної мови адаптація визначається як «пристосування організму до мінливих зовнішніх умов» [6]. У радянському енциклопедичному словнику поняття адаптація трактується як пристосування (в біології) будови і функцій організмів і їх груп до умов існування. У фізіології та медицині позначає також процес звикання.
Таке визначення адаптації характеризує лише кінцевий етап цього процесу і не дає уявлення про динаміку і сутності його розвитку.
Поняття про адаптацію (у широкому розумінні слова як пристосування до мінливих умов існування) застосовувалося у вивченні процесів як біологічного, так і технічного управління. Вивчення принципів організації адаптивних систем показало, що адаптивність, як можливість міняти свою поведінку, зберігаючи його оптимальність в різних ситуаціях визначається здатністю системи самої перебудовувати свою структуру так, щоб вона задовольняла новим вимогам функціонування, тобто здатність до самоорганізації. Самоорганізація та адаптивність настільки тісно пов'язані між собою, що адаптивна система, як правило, виявляється здатною до самоорганізації, а система, що самоорганізується проявляє властивості адаптивності.
Соціологічний словник дає наступне визначення поняття «соціальна адаптація»: «Активне освоєння особистістю або групою нової для неї соціального середовища».
Вчені відзначають, що адаптаційні процеси відбуваються постійно, так як безперервно відбуваються зміни і в соціальних умовах нашого існування і в нас самих.
3.2.2 Соціальна адаптація особистості як психолого-педагогічна проблема
Одним з факторів, що визначають ефективність процесу навчання студента у вузі, є успішна і швидка адаптація колишнього абітурієнта до нових для нього умов. Адаптація (від латинського слова adaptare що означає пристосування) — в широкому сенсі це пристосування до навколишніх умов. Найбільш загальноприйнятим у психології, соціології та педагогіки є визначення адаптації як процесу пристосування студента до умов навчання у вузі, нової для нього організації інтелектуальної діяльності. З перших же днів свого перебування у вузі студент зустрічається з новою структурою навчального закладу, з новим колективом людей, з новою системою навчання, новою, не звичною для себе методикою викладання, інноваційними технологіями, не традиційними методами і формами навчання, а також новими вимогами до нього, як суб'єкту, не об'єкту навчання.
Адаптація як процес пристосування, звикання до нових умов за допомогою зміни вже сформованих соціально-психологічних стереотипів має широке поле свого здійснення:
1) навчально-виховний процес;
2) раціональне використання бюджету часу;
3) сфера формального та неформального взаємодії, і тому подібне.
Адаптація студентів у кожному певному напрямку має різну ступінь труднощів та особливостей, яка залежить з одного боку від індивідуальних особливостей студентів до сприйняття, осмислення і освоєння нового середовища, яка відмінна від властивостей відомої йому раніше (шкільного середовища) і з іншого боку від особливостей вищого навчального закладу.
У дослідженнях В. І. Загвязінского [3], А. В. Петровського [4], В. М. Рогінський [5] виділяють чотири аспекти адаптації: професійну, соціальну, психологічну і дидактичну.
• Професійна адаптація — пристосування до структури вищої школи, змісту і компонентів навчального процесу у вузі, особливостям обраної професії. Виділяють такі основні труднощі професійного характеру: «Невизначеність мотивації вибору професії, недостатня підготовленість до неї», «Незвичність університетської системи навчання», «Перевантаженість навчальних планів великою кількістю іспитів і заліків», «Перевантаженість навчальних програм новою інформацією», «Складність і новизна, що вивчаються предметів».
• Соціальна адаптація являє собою процес входження особистості в сукупність ролей і форм діяльності студентства як соціальної групи. Соціальна адаптація пов'язана з такими труднощами як: «Труднощі в організації свого побуту», «Велике і нерівномірно розподілене навантаження», «Матеріальна скрута», «Житлові проблеми», «Слабке здоров'я», «Необхідність поєднувати навчання з роботою».
• Психологічна адаптація звикання до нових психологічних умов за допомогою зміни сформованих стереотипів і виражається у формуванні позитивних взаємин з викладачами і товаришами. («Негативні переживання, пов'язані з відходом зі школи», «Невміння здійснювати психологічне саморегулювання», «Труднощі в налагодженні взаємин з однокурсниками», «Труднощі в спілкуванні з викладачами»).
• Дидактична адаптація пов'язана з новими умовами роботи у вузі, відмінними від умов, до яких учні звикли в середній школі, вона забезпечує поступове введення в сферу вузівського навчання. Вона пов'язана з такими труднощами: «Невміння організувати самостійну роботу», «Невміння працювати над книгою», «Невміння користуватися довідкової та бібліографічної літературою», «Зміна контролю за успішністю», «Зміна опитувальної системи».
Крім цього в багатьох психологічних, педагогічних і соціологічних дослідженнях розглядають біологічний аспект адаптації, пов'язаний насамперед з перебудовою організму стосовно до нових умов і режиму життєдіяльності. У даному дослідженні біологічний аспект адаптації буде розглянуто в меншій мірі, основну увагу буде зосереджено на професійній, соціальній, психологічній та дидактичній адаптації.
Аналіз процесу адаптації студента до нових для нього умов дає можливість досліджувати цілий ряд причин, що гальмують цей процес. Взаємозв'язок всіх сфер адаптації в одних випадках може спрощувати, а в інших ускладнювати процес входження студента в нові ролі. Тому необхідно комплексне дослідження цієї проблеми.
Отже, труднощі професійного характеру, які переживають студенти в адаптаційний період:
·  невизначеність мотивації вибору професії, недостатня підготовленість до неї;
·  незвичність університетської системи навчання;
·  перевантаженість навчальних планів великою кількістю іспитів і заліків.
·  перевантаженість навчальних програм новою інформацією;
·  складність і новизна предметів, що вивчаються.
Статистика показує, що більшість студентів зазнає професійні труднощі. Очевидно, специфіка вузівського навчального процесу становить для колишніх школярів певну складність. Ймовірно, це пов'язано з тим, що абітурієнти мають досить туманне уявлення про свою майбутню професію, про свої здібності щодо спеціальності, на яку вони надійшли і тому не готові до ефективного навчання у вузі. Наслідком цього є незадоволеність, що призводить іноді до розчарування, апатії. Все це свідчить про проблеми у професійному орієнтуванні, яке тому слід продовжувати і в вузі.
Труднощі соціального характеру, які переживають студенти в адаптаційний період:
·  труднощі в організації свого побуту;
·  велике і нерівномірно розподілене навантаження;
·  матеріальна скрута;
·  житлові проблеми;
·  слабке здоров'я;
·  необхідність поєднувати навчання з роботою.
Утруднення соціального характеру впливають на успішність процесу адаптації. Для більшості студентів навчання у вузі пов'язано з відривом від дому та сім'ї. Студент зустрічається з особливостями проживання в нових, незвичних для себе умовах — вузівського гуртожитку. Зміна побутових умов накладає на студента додаткові обов'язки з самообслуговування, самостійної організації дозвілля і відпочинку, що призводить, найчастіше, до необхідності поєднувати навчання з роботою.
Труднощі психологічного характеру, що переживають студенти в адаптаційний період:
·  негативні переживання, пов'язані з відходом зі школи;
·  невміння здійснювати психологічне саморегулювання;
·  труднощі в налагодженні взаємин з однокурсниками;
·  труднощі в спілкуванні з викладачами.
Результати дослідження психологічного аспекту адаптації показують, що у вузі студенти вступають в прямі і непрямі відносини з широким колом людей, утворюючи групи, як формальні, так і неформальні. При цьому студенти відчувають труднощі, пов'язані з невмінням здійснювати психологічне саморегулювання.
У процесі взаємодії зі студентами, викладачами формується певний образ поведінки, ідеалу, потреби, мотиви, цілі, інтересу, своєрідна психологія студента, що сприяє розвитку адекватної системи відносин і спілкування з оточуючими, а це суттєво впливає на зміну (адаптивність) поводження відповідно до рольовими очікуваннями викладачів і студентів.
Труднощі дидактичного характеру, що переживають студенти в адаптаційний період:
·  невміння організувати самостійну роботу;
·  невміння працювати над книгою;
·  невміння користуватися довідкової та бібліографічної літературою;
·  невміння користуватися обладнанням та приладами на фізичному практикумі;
·  зміна контролю за успішністю;
·  зміна опитувальної системи.
Відомо, що у студентів молодших курсів вищих навчальних закладів відзначається невисока успішність. Дослідження дидактичного аспекту адаптації показало, що причина такого явища полягає у різкій зміні умов і методики навчання.
У студента формується інше, ніж у школяра, ставлення до навчального процесу. Студенти в адаптаційний період нерідко не вміють раціонально планувати свій час, не мають виробленого стилю розумової праці. Не секрет, що колишній школяр іноді приходить до вузу, готуючись лише до пасивної ролі об'єкта навчання (позначається відсутність у колишніх школярів умінь самостійної роботи). Перехід від однієї навчальної системи до іншої вимагає від першокурсника перебудови, пристосування до нових умов. А це пов'язано із значними вольовими зусиллями і нераціональною втратою часу. Ключове завдання викладачів вузів полягає в тому, щоб зберегти плавне наростання елементів самостійності в найбільш важкий для тих, хто навчається в перехідний момент забезпечити розвиток культури розумової праці молодого фахівця.
Таким чином, успішність процесу адаптації студента залежить головним чином від його індивідуальних особливостей, що обумовлюють характер його навчальної та поза навчальної діяльності, від якості управління цим процесом з боку викладача і від взаємини до цього управління з боку того, кого навчають. Тому слід створити студентам необхідні педагогічні умови для формування навичок навчальної роботи в університеті вже з перших днів їх перебування у вищому навчальному закладі. Необхідно ознайомити студентів першого курсу зі структурою вузу, організацією та ходом навчального процесу, їх правами та обов'язками, сприяти інтеграції студентів першого курсу в своєму середовищі, інтеграції студентського колективу першого курсу в колектив всього факультету та університету. Лише комплекс організаційно-педагогічних заходів враховують індивідуальні особливості кожного студента, дозволить створити відповідні умови для успішного подолання студентами професійних, соціальних, психологічних та дидактичних бар'єрів пов'язаних з переходом на вузівську систему навчання і забезпечити можливість дієвої адаптації.

Висновок
В процесі виконання курсової роботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:
- виявлено роль і місце учбової дисципліни «Операційні системи» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;
- визначено міжпредметні зв'язки (виявили, які дисципліни і теми з них забезпечують вивчення теми: «Робота з Windows XP»; виявили, які дисципліни і теми з них забезпечує дана тема);
- складено поурочно-тематичний план вивчення теми: «Робота з Windows XP»;
- розроблено комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;
- виконано аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Робота з Windows XP»;
- розроблено порядок організації і методику теми: «Робота з Windows XP»;
- розглянуто форми організації педагогічного процесу;
- визначено основні види і характеристики форм організації педагогічного процесу.

Список використаних жерел
1. «Дидактичні основи професійної освіти». Методичні рекомендації до виконання курсової роботи» / Упорядники Н.В. Карчевська, Т.Є. Фіногєєва. – Стаханов: ГФУ ІПА, 2008. – 40 с.
2. Васильєв І.Б. Професійна педагогіка: конспект лекцій для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. 3-є вид., перепрац. – Харків, 2003. – 151 с.
3. Загвязинский В.И. Теория и практика проблемного обучения в высшей школе//Интенсификация учебного процесса. — Челябинск. 1982. 416 с.
4. Основы педагогики и психологии высшей школы / Под ред. А.В.Петровского. — М., 1986.
5. Рогинский В.М. Азбука педагогического труда (Пособие для начинающего преподавателя технического вуза). — М.: Высш.шк., 1990. — 112 с.
6. Інтернет-ресурс: http://dic.academic.ru/.
7. Коваленко Е. Э. Методика профобучения.
8. Шевандрим М.И. Социальная психология в образовании. — М.: ВЛА-ДОС, 1995. — 554 с.
9. Георгиевский А.Б. Философские проблемы теории адаптации / под ред. Г.И. Цареогродцева. — М.: Мысль, 1975. — 277 с.
10. Профессиональная адаптация молодёжи. — М.: Изд-во МГУ, 1969. — 128с.

Додаток 1
Питання для контролю знань по темі: «Знайомство з Windows XP»
1. Що таке операційна система та драйвери пристроів?
Базовою і необхідною складовою системного ПЗ комп'ютера є операційна система. Без неї комп'ютер не може працювати в принципі і є лише набором окремих апаратних пристроїв (процесор, монітор і т.п.). Первиннім завданням операційної системи є забезпечення спільного функціонування всіх апаратних пристроїв комп'ютера. Для цього до складу операційної системи входять драйвери пристроїв – спеціальні програми, які забезпечують управління роботою пристроїв і узгодження інформаційного обміну нових пристрої з іншими. Кожному пристрою відповідає свій драйвер.
2. Що таке робочий стіл?
Windows використовує концепцію «робочого столу», на якому знаходяться різні документи (вікна), які можуть перекривати один одного. Крім того, існує кілька додаткових елементів, таких як «Кошик», «Панель управління», «годинники» та ін.
3. Що таке вікна?
Вікна – це елементи взаємодії користувача з запущеними програмами. Кожна програма (програма) може мати одне або кілька вікон, якими можна керувати: змінювати їх розмір, положення на екрану і т. д. Кожне вікно має заголовок вікна, в якому відображено його ім'я і три стандартні кнопки (згортання, розорювання і закриття вікна). Крім цього вікна можуть містити меню, панель інструментів, лінійки прокрутки (вертикальну і горизонтальну) і статусний рядок.
4. Що таке рядок стану?
Рядок стану. Він розташовується в нижній частині вікна і відображає інформацію про поточний стан вмісту вікна або вибраного об'єкта.

5. Що таке панель завдань?
Панель завдань призначена для керування вікнами, а також для перемикання між ними. На ній також знаходиться кнопка «Пуск», яка відкриває доступ до багатьох можливостей системи Windows, і ряд додаткових елементів (години, індикатор клавіатури, кнопки швидкого запуску додатків та інше). У кнопках панелі швидкого запуску знаходяться значки програм, що найбільш часто використовуються (наприклад, згорнути, Internet Explorer і ін)
6. Що таке довідка?
За допомогою Довідки можна знайти інформацію з питання, яке Вас цікавить. Для виклику Довідки необхідно натиснути кнопку «Пуск» на «Панелі задач» і вибрати пункт «Довідка». Далі Ви можете переглянути зміст довідки, покажчик (де перераховані основні терміни) або шукати статті, використовуючи ключові слова, які треба ввести в рядку пошуку.
7. Що таке буфер обміну?
«Буфер обміну» – це віртуальний простір в комп'ютері, куди можна поміщати різноманітну інформацію (текст, графіку, звук і т. д.) або вставляти з цього простору інформацію у Ваші програми. Робота з буфером обміну може на багато разів збільшити швидкість роботи, наприклад, при роботі з текстом. Крім того, буфер обміну дозволяє обмінюватися інформацією різних додатків.