Курсова робота на тему

„Що таке навчальний проект?”

Зміст

1. Типологічні ознаки проекту

2. Особливості проектів відповідно до першої ознаки

3. Види проектів по другій ознаці

4. По третій ознаці — характеру координації — проекти можуть бути:

5. Дослідницький метод

6. Телекомунікаційні проекти

7. Організація і проведення телекомунікаційних проектів у школі

8. Етапи виконання проекту

9. Представницький лист

10. Культурний пакет

11. "Мозкова атака"

12. Десять золотих правил

13. Приклади описів телекомунікаційних проектів

1. Типологічні ознаки проекту

Знання типології проектів, що використовуються в мережах або в звичному учбовому процесі, може надати істотні допомоги педагогам при розробці цих проектів, їх структури, при координації діяльності учнів в групах. Перш за все визначимося з типологічними ознаками.

Метод або вид діяльності, домінуючий в проекті: дослідницький, творчий, пригодницький, ролево-ігровий, практико-орієнтований, інформаційний і ін.

Змістовний аспект проекту: літературна творчість, природничо-наукові дослідження, екологічні, мовні (лінгвістичні), культурологічні (країнознавчі), ролево-ігрові, спортивні, географічні, історичні, музичні.

Характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований (неявний, що імітує учасника проекту).

Характер контактів: внутрішній (локальний), регіональний, міжнародний і т.д.

Кількість учасників: персональний, парний, груповий.

Тривалості проведення: короткостроковий, довгостроковий, епізодичний.

2. Особливості проектів відповідно до першої ознаки

Дослідницькі проекти

Такі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, позначених цілей, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значущості, продуманих методів, зокрема експериментальних і досвідчених робіт, методів обробки результатів.

Творчі проекти

Такі проекти, як правило, не мають детально проробленої структури, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись логіці і інтересам учасників проекту. В кращому разі можна домовитися про бажані, плановані результати (спільній газеті, творі, відеофільмі, спортивній грі, експедиції, ін.). Оформлення результатів проекту може бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята, відеофільму і т.д.

Пригодницькі, ігрові проекти

У таких проектах структура також тільки намічається і залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники приймають на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі або вигадані герої, що імітують соціальні або ділові відносини, ускладнювані придуманими учасниками ситуаціями. Результати роботи можуть намічатися на початку проекту, а можуть вимальовуватися лише до його кінця. Наголошується високий ступінь творчості.

Інформаційні проекти

Цей тип проектів спочатку направлений на збір інформації про якийсь об'єкт, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти також, як і дослідницькі, вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції по ходу роботи над проектом.

Структура такого проекту може бути позначена таким чином:

• мета проекту — результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали і ін.);

• предмет інформаційного пошуку — поетапність пошуку з позначенням проміжних результатів—аналітична робота над зібраними фактами — висновки —коректування первинного напряму (якщо потрібен) — подальший пошук інформації по уточнених напрямах — аналіз нових фактів — узагальнення — висновки і т.д. до отримання даних, що задовольняють всіх учасників проекту, — висновки, оформлення результатів (обговорення, редагування, презентація, зовнішня оцінка).

Практико-ориєнтовані проекти

Ці проекти відрізняє чітко позначений із самого початку результат діяльності учасників проекту. Причому цей результат обов'язково чітко орієнтований на соціальні інтереси, інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал, ін.).

Такий проект вимагає добре продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чіткі виходи і участь кожного в оформленні кінцевого продукту. Тут особливо важлива хороша організація координаційної роботи в плані поетапних обговорень, коректування сумісних і індивідуальних зусиль, в організації презентації одержаних результатів і можливих способів їх упровадження в практику, організація систематичної зовнішньої оцінки проекту.

3. Види проектів по другій ознаці

Літературно-творчі

Це найпоширеніші типи сумісних проектів. Діти різних вікових груп, різних країн світу, різних соціальних шарів, різного культурного розвитку, нарешті, різної релігійної орієнтації об'єднуються в бажанні творити. Іноді, як це було в одному з проектів, координатором якого виступав професор Кембріджського університету Б. Робінсон, приховану координацію здійснює професійний дитячий письменник, задача якого в ході розігруваного сюжету навчити хлоп'ят грамотно, логічно і творчо висловлювати свої думки.

Природно-научні

Найчастіше бувають дослідницькими, що мають чітко позначену дослідницьку задачу (наприклад, стан лісів в даній місцевості і заходи щодо їх охорони).

Екологічні проекти також, як правило, вимагають залучення дослідницьких, наукових методів, інтегрованого знання з різних областей. Частіше вони бувають практико-орієнтованими одночасно (кислотні дощі; флора і фауна наших лісів; пам'ятники історії і архітектури в промислових містах; безпритульні домашні тварини в місті і ін.).

Мовні (лінгвістичні)

Надзвичайно популярні, оскільки вони торкаються проблеми вивчення іноземних мов, що особливо актуально в міжнародних проектах і тому викликає живий інтерес учасників проектів. Відповідно до вказаних ознак можна запропонувати наступну типологію проектів по іноземних мовах:

• навчальні проекти, направлені на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовних навиків і умінь.

• лінгвістичні, направлені на вивчення мовних особливостей, мовних реалій (ідіом, неологізмів, приказок і т. п.), фольклору.

• філологічні, направлені на вивчення етимології слів, літературні дослідження, дослідження історико-фольклорних проблем і ін.

Культурологічні проекти

Вони пов’язані з історією і традицією різних країн. Без культурологічних знань дуже важко буває працювати в спільних міжнародних проектах, так як необхідно добре розбиратися в особливостях національних і культурних традицій партнерів, їх фольклорі. Культурологічні (країнознавчі) проекти передбачають розвиток мовних вмінь і навиків на більш або менш продвинутому рівні володіння мовою через організацію міжкультурного спілкування з метою ознайомлення з культурою, історією, етнографією, географією, економікою, політикою, державним влаштуванням країн партнерів, мистецтвом, літературою, архітектурою, традиціями і побутом народів і т.д. Проекти цього типу доцільно проводити з носіями мови, що витікає з цілей, описаних вище. Іноземна мова (ІМ) виступає в ролі засобу спілкування; природне мовне середовище сприяє формуванню необхідності використання ІМ як єдино можливого засобу комунікації.

З погляду змісту культурологічні проекти бувають:

• історико-географічні, присвячені історії країни, міста, місцевості, географії країни, міста, місцевості;

• етнографічні, націлені на вивчення традицій і побуту народів, народної творчості, етнічного складу народу, що проживає на даній території, національних особливостей культури різних народів і т. д;

• політичні, мета яких ознайомлення з державним устроєм країн, з політичними партіями і суспільними організаціями, із засобами масової інформації і їх впливом на державну політику, із законодавством країни і т.д.;

• присвячені проблемам мистецтва, літератури, архітектуру, культури країни мови, що вивчається.

• економічні, присвячені проблемам фінансової і грошової системи, оподаткування і т.д.

Ролево-ігрові також вельми популярні і часто поєднуються з якимсь іншим напрямом проекту, наприклад, пригодницьким, або літературно-творчим, або культурологічним. Ролево-ігрові і ігрові проекти, також, як і культурологічні, припускають розвиток мовних умінь і навиків володіння мовою за допомогою організації міжкультурного спілкування на двох останніх рівнях засвоєння мовного матеріалу (рівень застосування по аналогії, рівень творчого застосування).

Із змістовної точки зору ігрові і ролево-ігрові проекти можуть бути наступних типів:

• уявні подорожі, які можуть переслідувати найрізноманітніші цілі: навчання мовним структурам, кліше, специфічним термінам, діалоговим висловам, описам, міркуванням, умінням і навикам з інших областей знань;

• імітаційно-ділові, моделюючі професійні, комунікативні ситуації, які максимально наближають ігрову ситуацію до реальної;

• драматизовані, націлені на вивчення літературних творів в ігрових ситуаціях, де в ролі персонажів або авторів цих творів виступають учні;

• імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі (політичних лідерів, журналістів, вчителів, ін.).

Спортивні проекти об'єднують хлоп'ят, що захоплюються яким-небудь видом спорту. Часто вони в ході таких проектів обговорюють майбутні змагання улюблених команд (або своїх власних); методики тренувань; діляться враженнями від якихось нових спортивних ігор; обговорюють підсумки крупних міжнародних змагань і ін.

Географічні проекти можуть бути дослідницькими, пригодницькими і ін.

Історичні проекти дозволяють їх учасникам досліджувати найрізноманітніші історичні проблеми; прогнозувати розвиток подій політичних, соціальних, аналізувати історичні події, факти.

Музичні проекти об'єднують партнерів, що цікавляться музикою. Це можуть бути аналітичні проекти, творчі, коли хлоп'ята можуть навіть спільно складати якийсь музичний твір, аранжувати його.

4. По третій ознаці — характеру координації — проекти можуть бути:

• з відкритою, явною координацією. У таких проектах координатор виступає в проекті у власній своїй функції, ненав'язливо направляючи роботу учасників, організовуючи, у разі потреби, окремі етапи проекту, діяльність окремих його учасників (наприклад, якщо потрібно домовитися про зустріч в якійсь офіційній установі, провести анкетування, інтерв'ю з фахівцями, зібрати репрезентативні дані і ін.);

• з прихованою координацією. У таких проектах координатор не знаходить себе в діяльності груп учасників в своїй функції. Він виступає як повноправний учасник проекту (один з...). Прикладом таких проектів можуть служити відомі проекти, організовані і проведені у Великобританії (Кембрідж, Б. Робінсон), в яких в одному випадку професійний дитячий письменник виступав як учасник проекту, прагнучи "навчити" своїх "колег" грамотно і літературно висловлювати свої думки з різних приводів. В кінці цього проекту була видана цікава збірка дитячих розповідей по типу арабських казок. У іншому випадку в якості такого прихованого координатора економічного проекту для учнів старших класів, виступав британський бізнесмен, який також під виглядом одного з ділових партнерів намагався підказати найефективніші рішення конкретних фінансових, торгових, інших операцій, в третьому випадку для дослідження деяких історичних фактів в проект був введений професійний археолог, який, виступаючи в ролі некваліфікованого фахівця, направляв "експедиції".

Що стосується таких ознак, як характер контактів, тривалість проекту і кількість учасників проекту, то вони не мають самостійної цінності і повністю залежать від типів проектів.

У роботі над проектами обов'язковий дослідницький метод, і тому нам представляється важливим стисло зупинитися на його характеристиці.

5. Дослідницький метод, або метод дослідницьких проектів

Заснований на розвитку уміння освоювати навколишній світ на основі наукової методології, що є однією з найважливіших задач загальної освіти.

Учбовий дослідницький проект структурується на основі загальнонаукового методологічного підходу: визначення цілей і формулювання гіпотези про можливі способи рішення поставленої проблеми і результати майбутнього дослідження, уточнення виявлених проблем і визначення процедури збору і обробки необхідних даних, збір інформації, її обробка і аналіз одержаних результатів, підготовка відповідного звіту і обговорення можливого застосування одержаних результатів.

На основі приведеної загальнодидактичної типології телекомунікаційних проектів з'являється можливість розробки проектів по конкретних учбових предметах або, точніше, предметно-орієнтованих проектів, оскільки, як вже мовилося, чисто "математичні" або "біологічні" проекти розробити досить складно, всі вони в тій чи іншій мірі інтегровані, міжпредметні. Тому мова може йти про специфіку типології у зв'язку з цільовою спрямованістю проектів.

Як приклад можна привести типологію, орієнтовану на вивчення іноземних мов, найбільш адекватну цілям навчання, які і явилися типологічними, ознаками: практичне оволодіння мовою; лінгвістичний і філологічний розвиток школярів; ознайомлення з культурологічними, країнознавчими знаннями; ситуативна, комунікативна природа спілкування.

Всі види проектів, якщо це міжнародні проекти, ведуться на іноземній мові і тому представляють, крім можливості реалізації дидактичних або методичних задач, додатковий інтерес, оскільки створюють умови для реального мовного середовища, на базі якого формується потреба спілкування на іноземній мові, потреба у вивченні іноземної мови. В зв'язку з цим особливий інтерес представляють мовні (лінгвістичні), культурологічні (країнознавчі) і ролево-ігрові проекти, типологія яких приведена вище.

Майже всі види проектів передбачають використовування дослідницьких методів для вирішення закладеної в них проблеми. Дослідницький метод заснований на розвитку в учнів уміння освоювати навколишній світ на базі наукової методології, що є однією з найважливіших задач загальної освіти. Учбовий проект (особливо дослідницького типу) структурується на основі загальнонаукового методологічного підходу: виявлення проблеми або ряду проблем, визначення цілей і формулювання гіпотези про можливі способи рішення поставленої проблеми, уточнення виявлених проблем в ході обговорення методів її рішення, визначення процедури збору і обробки необхідних даних, збір інформації, її обробка і аналіз одержаних результатів, підготовка відповідного звіту і обговорення можливого застосування одержаних висновків.

Реалізація методу проектів і дослідницького методу на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат в класній кімнаті, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою учбово-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

6. Телекомунікаційні проекти

Особливе місце в освітній діяльності школи займають телекомунікаційні регіональні і міжнародні проекти.

З'явившись на початку восьмидесятих років, телекомунікаційні мережі спочатку використовувалися у сфері науки і освіти лише як зручний і оперативний вид зв'язку, оскільки вся мережна робота тоді полягала в обміні листами між учнями. Проте, як показала міжнародна практика і численні експерименти, на відміну від простого листування, спеціально організована цілеспрямована спільна робота учнів в мережі може дати вищий педагогічний результат. Найефективнішою виявилася організація сумісних проектів на основі співпраці учнів різних шкіл, міст і країн. Основною формою організації учбової діяльності учнів в мережі став учбовий телекомунікаційний проект.

Під учбовим телекомунікаційним проектом ми розуміємо спільну учбово-пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів - партнерів, що організована на основі комп'ютерної телекомунікації, і має загальну проблему, мету, узгоджені методи, способи діяльності, направлену на досягнення сумісного результату діяльності.

Рішення проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібна, як правило, глибша інтеграція знань, що припускає не тільки знання власне предмету досліджуваної проблеми, але і знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчування. Це завжди діалог культур.

Міжнародні проекти, які проводяться на англійській мові, доцільно включати, якщо дозволяє програма, в структуру змісту навчання для даного класу і співвідносити його з тією або іншою темою усної мови і читання. Таким чином, вибрана тема для телекомунікаційного проекту органічно вписуватиметься в систему навчання, включаючи весь програмний мовний матеріал. Якщо міжнародний проект передбачається по інших предметах шкільної програми, який також повинен виконуватися на англійській мові, але який не відповідає програмному матеріалу по англійській мові, то такий проект виконується під час позакласної роботи, як правило, не всією групою, а окремими учнями.

Проблематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання абсолютно природно вимагало залучення властивостей комп'ютерної телекомунікації. Іншими словами, далеко не будь-які проекти, якими б цікавими і практично значимими вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів. Як визначити, які проекти можуть бути найефективніше виконані із залученням телекомунікацій?

Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання:

• передбачаються множинні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тими або іншими природними, фізичними, соціальними, ін. явищами, які потребують збору даних в різних регіонах для вирішення поставленої проблеми;

• передбачається порівняльне вивчення, дослідження тих або інших явищ, фактів, подій, що відбулися або відбуваються в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або ухвалення рішення, розробки пропозицій, і ін.;

• передбачається порівняльне вивчення ефективності використовування одного і того ж або різних (альтернативних) способів рішення однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найефективнішого, найприйнятнішого для будь-яких ситуацій рішення, тобто для отримання даних про ефективність пропонованого способу рішення проблеми;

• пропонується сумісна творча розробка якоїсь ідеї: чисто практичною (наприклад, виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах, спостереження за погодними явищами, ін.), або творчою (створення журналу, газети, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій по вдосконаленню учбового курсу, спортивних, культурних сумісних заходів, народних свят і т.д. і т.п.);

• передбачається провести захоплюючі пригодницькі сумісні комп'ютерні ігри, змагання.

Параметри зовнішньої оцінки проекту:

• значущість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх тематиці, що вивчається; коректність використовуваних методів дослідження і обробки одержуваних результатів; активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей; колективний характер ухвалених рішень (при груповому проекті);

• характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнюваності учасників проекту;

• необхідна і достатня глибина проникнення в проблему;

• залучення знань з інших областей;

• доказність прийманих рішень, уміння аргументувати свої заключення, висновки;

• естетика оформлення результатів проведеного проекту;

• уміння відповідати на питання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей кожного члена групи.

7. Організація і проведення телекомунікаційних проектів у школі

Для успішного переходу до реалізації учбових телекомунікаційних проектів необхідно передбачити вільний доступ учасників проектів до комп'ютера в телекомунікаційному центрі. Це дасть можливість кожному з учасників відправити своє послання по мережі в будь-який слушний для нього час. Практика показує, що своєчасність відповідей партнерам — одна з складових успіху. У тих випадках, коли відповідь затягується в часі без відповідного попередження, хлоп'ята втрачають інтерес до проекту. Разом з тим, учасники проекту повинні мати нагоду спокійно обговорити і підготувати матеріали, щоб не псувати враження партнерів сирими, непродуманими відповідями. Тому доцільно скласти чіткий графік доступу до комп'ютера в телекомунікаційному центрі для різних груп, якщо в школі декілька груп беруть участь в телепроектах. Точно також по графіку повинна здійснюватися робота в рамках телеконференцій, а при необхідності і прямий зв'язок з партнерами для обговорення якихось питань.

Слід мати на увазі, що телекомунікаційний зв'язок у принципі може і повинен використовуватися не тільки в учбових цілях, але і в адміністративних і просто в інформаційних як достатньо оперативний, надійний і дешевий. Саме тому також необхідний чіткий графік доступу до комп'ютера для всіх зацікавлених сторін.

Якщо в школі передбачається вести роботу з телекомунікаціями по двох напрямах відразу — проектному і інформаційному, — необхідно скласти спеціальний план розвитку телекомунікацій. У цьому плані слід врахувати інтереси всіх охочих використовувати телекомунікаційні канали зв'язку. Крім окремих вчителів і їх учнів це може бути адміністрація, бібліотека з своїми інтересами. Звичайно, охопити відразу всю школу і всіх вчителів не представляється можливим, якщо врахувати, що технічних ресурсів на перших порах буде явно недостатньо (це, як правило, один комп'ютер і модем на всю школу).

Робота над будь-яким телекомунікаційним проектом включає певні етапи виконання проекту, які потрібно врахувати і чітко спланувати для досягнення максимальної ефективності проектної роботи.

8. Етапи виконання проекту

Організаційний: включає уявлення і пошук партнерів. Як правило, займає від одного до декількох тижнів.

Вибір і обговорення головної ідеї майбутнього проекту: включає визначення цілей і задач (навіщо я затіваю цей проект, що мої учні дізнаються і чому навчаться після закінчення роботи над цим проектом); обговорення стратегії досягнення поставлених цілей і уточнення відповідних для цього тем проектів (тобто які теми майбутніх проектів допоможуть моїм учням взнати те-то і навчитися тому-то і який загальний план роботи над конкретним проектом, що забезпечує досягнення поставленої мною задачі). Цей етап проводиться вчительськими парами, що відбулися, за участю координаторів з обох боків (якщо проект міжнародний).

Обговорення методичних аспектів і організація роботи учнів на уроці і в позаурочний час: припускає роботу координатора індивідуально з кожним вчителем (особисто або по мережі). Якщо проект міжнародний, то, враховуючи різницю в методичних підходах партнерів різних країн до рішення одних і тих же учбових задач, цей етап можна опустити, оскільки нерозуміння предмету обговорення з обох боків часто веде до припинення всяких контактів. Краще дозволити кожному вчителю діяти на свій розсуд в рамках привичних для нього методичних концепцій, якщо, зрозуміло, не йдеться про спеціально організовуваний науковий експеримент, де необхідно враховувати варіативні і інваріантні компоненти.

Структуризація проекту з виділенням підзадач для певних груп учнів, підбір необхідних матеріалів: загальний простий план стає розгорненим, виділяються етапи і їх задачі (підзадачі) і розподіляються між групами учнів з урахуванням їх інтересів, визначаються плановані результати і способи їх рішення, оформлення.

Власне робота над проектом: ретельно розроблені завдання для кожної групи (по 2-5 чоловік) учнів і підібраний (якщо це необхідно) матеріал дозволяють вчителю не втручатися в роботу групи, виконуючи роль консультанта. Передбачається інтенсивний обмін інформацією, думками, одержаними результатами між партнерськими групами різних шкіл.

Підведення підсумків: на цьому етапі групи розказують про виконану роботу, результати узагальнюються і оформляються у вигляді книги, журналу, відеофільму.

При використовуванні телекомунікацій в зарубіжній школі добре себе зарекомендували:

• інтерактивні пригодницькі ігри між двома і декількома школами, особливо для молодших школярів;

• міжшкільні літературні журнали, газети, ін.;

• спільні проекти, що передбачають збір різноманітних фактів, даних, ін.

Наші зарубіжні колеги (д-р Рос Кіп, Австралія, проф. Б. Робінсон, з Кембріджського університету, Великобританія) пропонують ряд ідей для використовування телекомунікацій в шкільній освіті:

• спільне написання віршів, розповідей, ін.; порівняльне вивчення курсів історії, географії, що оточує середовища, релігії;

• статистична робота;

• вивчення і аналіз спортивних результатів і спортивних заходів;

• спільне рішення різноманітних проблем;

• спільна підготовка і видання газет, журналів;

• розробка проектів подорожей, туристичних походів з урахуванням розкладу рухів транспортних засобів, правил обміну валюти, і т. п.;

• шкільні стінні газети; спільне створення книги, в якій партнери пишуть кожен наступний розділ;

• використовування одного пакету програм в класах двох країн з однаковою методикою і подальшим порівнянням результатів роботи;

• спільні проекти в рамках природно-наукового циклу і суспільних наук для проведення порівняльних досліджень по двох країнах.

Якщо намітилися невеликі групи хлоп'ят (великі групи недоцільні), об'єднаних якоюсь ідеєю, намічені можливі результати, слід приступати до пошуку партнерів. Радимо вам написати представницький лист і потім терпляче чекати відповіді.

9. Представницький лист

Для налагодження контактів між користувачами мережі, для їх знайомства один з одним, в мережі прийнято обмінюватися представницькими листами, в яких автори розказують про себе, про свої захоплення і професійні інтереси. Мета таких листів — не тільки повідомити яку-небудь інформацію про себе, але і привернути, зацікавити потенційного партнера по листуванню, викликати у нього бажання відповісти на ваш лист. Тому чим яскравішим і цікавішим буде ваш лист, тим у вас більше шансів одержати на нього відгук.

За традицією, що склалася в мережі, при листуванні вчителів їх представницькі листи обов'язково включають відповіді на наступні питання:

• що з себе представляє ваша школа: її спеціалізація і найцікавіші риси;

• де знаходиться ваша школа (республіка, місто, район), чим знамените це місце;

• які класи (вчителі, учні) хотіли б брати участь в листуванні, чому;

• ваші особисті і професійні інтереси, хобі.

Також ви можете розмістити своє повідомлення під грифом "Шукаю партнера" у всіх доступних вам конференціях і чекати відгуків. Як правило, довго чекати не доводиться.

Можна відправити свій представницький лист безпосередньо ведучому тої конференції, яка вас зацікавила. Цілком можливо, що після такого листа координатор проекту швидко запропонує вам партнера і ви станете учасником якого-небудь мережного проекту або програми. Далі ви обміняєтеся першими вітальними листами з школою-партнером. Дайте можливість знайти друзів по листуванню і своїм учням; запропонувавши їм оформити аналогічні вітальні листи.

Коли ви одержите у відповідь лист-вітання, ретельно сплануйте роботу, поставивши чіткі задачі для кожного етапу роботи і визначивши конкретні дати обміну листами. Скоректуйте свої плани з партнерською школою. Подальше ж залежить від вашої фантазії і ініціативи.

Варто звернути увагу на те, що при спілкуванні із зарубіжними партнерами все листування вестиметься на англійській або якій-небудь іншій іноземній мові. Крім того, ви можете зіткнутися з такими проблемами, як: відмінність учбових програм вітчизняних і зарубіжних шкіл, труднощі в знаходженні загальних тем для листування, неспівпадання по термінах канікул.

Якщо ж ви зацікавлені в організації великого регіонального або міжрегіонального проекту, то одними представницькими листами ви не обійдетеся. Вам потрібно буде підготувати так званий культурний пакет (термін, прийнятий в міжнародній практиці). Що це таке? Це ваші пропозиції партнеру відносно висунутої вами ідеї: у чому суть ідеї, її зміст, можливі результати, пропозиції для співпраці. Якщо є вже якісь напрацювання, можна теж включити їх у ваш "культурний пакет" (це можуть бути будь-які форми робіт, виконані учнями: план-проспект, слайди, відео, ін.).

10. Культурний пакет

"Культурний пакет" — це повідомлення, яке передається по мережі з метою знайти партнера по листуванню. Звичайно включають не тільки текстове запрошення до листування з короткою інформацією про відправника, але і додаток, що містить найяскравіші матеріали виконаних раніше проектів.

Такі "культурні пакети" можна направити одночасно декільком адресатам по звичній пошті, або по місцевих засобах масової інформації (у місцевому друці, радіо, телебаченні). Ці пакети можна направляти або конкретним адресатам, або до органів народної освіти з проханням передати ваші пропозиції яким-небудь школам, зацікавленим в подібній роботі. У деяких випадках "культурні пакети" можуть бути відправлені і по телекомунікаціях, якщо ви маєте в своєму розпорядженні сучасне програмне забезпечення, наприклад, середовище мультимедіа (програмою "Мозаїка", гіпертекстом, ін.).

Якщо ви отримаєте зустрічні пропозиції, можна приступати до наступного етапу роботи: призначити зустріч хлоп'ят для обговорення вже конкретних питань. На цій зустрічі необхідно домовитися про конкретне формулювання теми проекту з урахуванням інтересів партнера, уточнити методи спільної роботи, намітити етапи, точний час першого зв'язку і можливий зміст першого діалогу. Бажано тут же вибрати лідера групи з кожною із сторін, що беруть участь.

Коли намітилися дослідницькі групи, знайдені партнери, відібрані теми, тобто стало абсолютно очевидно, що ваші спільні з учнями наміри вести телекомунікаційні проекти знаходять реальні контури, можна звернутися до наступного організаційного питання — знайомства з партнерами, їх оточенням, інтересами і ін.

Підготовка текстів для партнерів, їх редакційна обробка проводяться безпосередньо учасниками проекту, бажано на окремому компьютері, але, зрозуміло, сумісному з комп'ютером, з якого здійснюється зв'язок.

Паралельно з роботою по відбору ідей, тематики проектів, слід почати цілеспрямовану роботу з учнями по оволодінню дослідницькими методами і технологією комп'ютерної телекомунікації.

Найдоцільнішою формою підготовки учнів буде спецсемінар, на якому ви достатньо докладно розкажете хлоп'ятам про специфіку справжнього наукового пошуку, про те, як і де можна шукати інформацію по даній темі у вашому регіоні, як її слід аналізувати.

Можливо, у вашому регіоні є якийсь науковий методичний центр, творче об'єднання, які можуть зацікавитися роботою ваших учнів, підказати їм цікаві речі, можливо, навіть дати конкретне завдання в рамках вибраної теми, разом подумати, як з користю для справи реалізувати одержані результати, якщо йдеться про науковий пошук і творчу роботу.

Треба обов'язково показати учням які існують способи обробки результатів, зокрема сучасними засобами нових інформаційних технологій.

Слід мати на увазі, що телекомунікаційні проекти, крім іншого, мають на меті залучити учнів до сучасних технологій, що широко використовуються в цивілізованому суспільстві як у сфері науки, виробництва, так і в побуті, в творчій діяльності. Хлоп'ята повинні навчитися користуватися багатоманітними можливостями комп'ютерної техніки для підготовки тексту, обробки даних, обчислень, побудови графіків, зберігання інформації, звернення до баз даних.

На цих же семінарах слід також цілеспрямовано вести навчання учнів навикам комунікації. До цієї роботи можна привертати фахівців з інших предметів, перш за все словесників, які професіонально володіють багатьма прийомами розвитку мови, комунікації як усної, так і письмової (причому, ця робота може вестися в рамках уроків, не обов'язково на семінарах). Важливо не забувати про правила хорошого тону, про що буде доречно систематично нагадувати хлоп'ятам, моделюючи різні дискусії, бесіди, диспути і ін.

В ході роботи над проектами може виникнути необхідність не тільки в звичному обміні ідеями, думками, гадками з того або іншого приводу, але і необхідність в швидкому пошуку рішення якоїсь проблеми, пошуку ідей. В цьому випадку добре зарекомендував себе такий метод як "мозкова атака".

11. "Мозкова атака"

Метод "мозкової атаки" дуже популярний у користувачів мережі, оскільки дозволяє швидко ухвалити рішення з якого-небудь актуального для всіх питання або швидко розв'язати проблему.

Здійснюється даний метод таким чином. За допомогою телекомунікаційного зв'язку партнери кожної групи передають лідеру свої ідеї.

Ці ідеї фіксуються на комп'ютерах партнерів, запам'ятовуються і, після закінчення зв'язку, роздруковуються на принтері в потрібній кількості екземплярів для подальшого обговорення в групах. Під час сеансу висловлені ідеї не обговорюються, а просто фіксуються.

Після закінчення "мозкової атаки" учасники групи під керівництвом свого лідера збираються і обговорюють висунуті ідеї, відбираючи з їх числа найраціональніші з погляду більшості учасників. Якщо при цьому присутній автор ідеї, він має нагоду пояснити свою думку. Ось коли стануть в нагоді комунікаційні навики всім учасникам проекту, в першу чергу, лідеру.

Дуже велике значення мають в таких дискусіях особисті якості лідера, який повинен дотримуватися тактики "доброзичливого спостерігача". Так, якщо, на ваш погляд, хлоп'ята ухвалюють не ті рішення, вам не слід їх "виправляти". Може ще виявитися, що мають рацію кінець кінцем вони. Тому дайте їм повну свободу помилятися і самим знаходити і виправляти свої помилки. Відібрані ідеї з обгрунтуванням групи готують у вигляді відредагованого тексту на комп'ютері і потім пересилають по електронній пошті партнерам. Те ж роблять і партнери. В ході подальших обговорень партнери приходять до консенсусу і домовляються про спільне рішення.

Приступаючи до листування по електронній пошті з іншими школами, не забудьте про десять золотих правил спілкування шкіл в телекомунікаційних проектах, які допоможуть вам і вашим учням уникнути багатьох проблем.

12. Десять золотих правил

Відповідайте на лист, що прийшов вам, зразу ж після його отримання.

Коли ви відправляєте підтвердження про отримання листа, не забудьте повідомити в ньому про те, коли ви збираєтеся відправити свою відповідь.

Після вітального листа пошліть школі-партнеру список учасників проекту з вашої сторони, щоб надалі можна було б налагодити особисте листування між учнями.

Постарайтеся зробити так, щоб у кожного учня був свій партнер по листуванню з іншої школи. Якщо кількість учнів в класах сильно відрізняється, об'єднайте їх в невеликі групи по 2-3 люди.

Дайте учням можливість обмінятися інформацією про себе, своєї сім'ї, про те, хто їх оточує, де вони живуть. Проте стежте за тим, щоб листування не перетворилося на безцільне базікання в мережі. Після обміну вітаннями бажано, щоб учні обмінялися своїми фотографіями.

Добре, якщо вчителі теж обміняються персональними вітаннями і дізнаються більше один про одного, про свої плани і роботу.

Відповідальним координаторам проекту варто обмінятися своїми домашніми адресами і телефонами на той випадок, якщо виникнуть проблеми із зв'язком.

Поклопочіться про наочність! У школі повинен бути спеціальний стенд, на якому буде розміщена вся інформація за телекомунікаційним проектом, з якою зможуть у будь-який час познайомитися вчителі і учні школи.

Якщо ви підготували запитальник або вікторину, не посилайте своїм партнерам дуже багато питань за один раз. Інакше відповіді на ці питання будуть односкладові і нецікаві для вас.

Не пускайте роботу за телекомунікаційними проектами на самоплив, розбивайте роботу на окремі етапи і завжди підводьте підсумки цієї роботи.

13. Приклади описів телекомунікаційних проектів

Проект "Сонце — джерело життя на Землі"

Мета проекту — створити шкільну базу даних "Все про Сонце", що включає літературну, наукову, технічну інформацію про Сонце як джерело духовної, етичної і фізичної енергії на планеті. До літературної частини можуть увійти окремі уривки з творів художньої літератури і власні твори школярів, присвячені Сонцю.

До наукової частини може увійти фантастика і наукова інформація у формі розповіді, есе, реферату, окремої статті.

У технічній частині дається опис діючих пристроїв, приладів, систем, що працюють від сонячної енергії, або розробляються проекти можливих пристроїв для використовування енергії світила. Можливі проекти пристроїв, що захищають від сонячної дії.

Тут можуть бути матеріали з історичним змістом, короткі описи, технічні проекти, осмислення наявних пристроїв і фантастичні проекти майбутнього.

Інформаційна частина повинна містити довідкову інформацію про Сонце як зірку, як центр сонячної системи (відстані, розміри, сучасні дослідження, установи, що займаються проблемами Сонця, сонячні затемнення, їх історія, сучасні знання).

За наслідками роботи можна буде видати друкарський варіант, провести (заочну мережеву конференцію).

Використані джерела

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – К.: Радянська школа. 1983.

2. Бугаєвич І.В. Праця як навчальний предмет. – К.: Радянська школа, 1970.

3. Буренко О.А. Пути активизации учащихся в процессе производственного обучения. – М.: Высшая школа, 1979.

4. Дидактика средней школы. – 2-ое изд. / Под ред. М.Н. Скаткина. – М.: Просвещение, 1982.

5. Журавлев В.И. Педагогика в системе наук о человеке. – М.: Высшая школа, 1990.

6. Калугин Н.И., Плотников Ю.Ф., Аббасов С.Н. Из истории трудового обучения в России (Вопросы методики трудового обучения). – Волгоград, 1976.

7. Кальней ВА, Капралова В.С., Поляков В.А. Основы методики трудового и профессионального обучения. – М.: Просвещение, 1987.

8. Кочетов С.И. Комплекснеє методическое обеспечение учебного процесса средствами обучения. – М. 1986.

9. Методика формирования трудових умений и навыков у учащихся 5-7 классов: Пособие для учителя / В.И. Качнев и др.; Под. ред. В.И. Качнева. – К.: Радянська школа, 1989.

10. Моштук В.В., Нищак І.Д., Зелений Р.І. Організація і методика проведення занять з навчального модуля «Проектування та виготовлення виробів з металу» в 5–9 класах. – Дрогобич: Коло, 2006.

11. Моштук В.В., Нищак І.Д., Зелений Р.І. Організація і методика проведення занять з навчального модуля «Проектування та виготовлення виробів з деревини» в 5–9 класах. – Дрогобич: Коло, 2006.