Зміст

1. Текстовий редактор Microsoft Word

1.1. Загальні відомості

1.2. Режими перегляду документів

1.3. Створення та переміщення по документу

1.4. Робота з документами

1.5. Робота з текстом

1.6. Оформлення таблиць

1.7. Робота з малюнками

1.8. Введення математичних формул і рівнянь

1.9. Друк документа

1.10. Відомості про Microsoft Word 2007

2. Створення електронного документу

3. Створення презентації

4. Фізико-хімічні покажчики виробничого середовища

Загальні відомості

Microsoft Word – текстовий редактор для створення і редагування текстових документів (див. мал. 1.).

Так само присутній ряд функцій, що добре зарекомендували себе, такі як можливість не перериваючи роботу з документом роздрукувати деякі сторінки. В цьому випадку програма управління друком з буферизацією бере на себе спостереження за друком на задньому плані.

Листи і факси, записки і звіти, публікації і web-сторінки – ось далеко не повний перелік документів з над якими користувач має можливість працювати використовуючи текстовий процесор Microsoft Word.

Для запуску Word необхідно:

• Подвійне натискання ЛКМ на його значку ;

• За допомогою команди: пуск/програми/Microsoft Word, пуск/програми/Microsoft Office/Microsoft Word, пуск/всі програми/Microsoft Office/Microsoft Word.

Багатовіконна організація Microsoft Word дозволяє одночасно працювати з декількома документами, кожен з яких розміщений в своєму вікні. При введення і редагуванні тексту користувач працює з активним документом в активному вікні. Для переходу до іншого вікна документа необхідно натиснути на його імені на панелі задач або меню вікно, що містить перелік усіх відкритих документів.

Панелі інструментів:

Під рядком меню розташовані панелі інструментів, що складаються з кнопок з малюнками, кожній кнопці відповідає команда, а малюнок на цій кнопці передає значення команди. Більшість кнопок дублює найбільш часто вживані команди доступні в меню. Для виклику команди зв’язаної з кнопкою необхідно натиснути 1 раз ЛКМ на цій кнопці.

Навести покажчик миші на кнопку і трохи почекати поруч з’явиться рамка з назвою команди.

Зазвичай під рядком меню знаходяться дві панелі інструментів:

• Стандартна (див. мал. 2.);

• Форматування (див. мал. 3.).

Щоб вибрати або забрати панель з екрану слід:

• Вибрати меню ввід, пункт панелі інструментів, а потім натиснути на ім’я потрібної панелі. Якщо панель присутня на екрані, то навпроти її імені буде стояти позначка .

• За допомогою контекстного меню. Для цього потрібно навести курсор миші на панель інструментів та один раз натиснути ПКМ, після чого у вікні, що відкрилося натиснути на ім’я потрібної панелі.

Координатні лінійки

Горизонтальна координатна лінійка розташована над робочим полем. Вертикальна ліворуч від робочого поля. З їхньою допомогою можна встановлювати поля сторінок, абзацні відступи, змінювати ширину колонок і встановлювати позиції табуляції. За замовченням координатна лінійка встановлюється в сантиметрах. Щоб вивести або прибрати лінійку потрібно: відкрити меню ввід та вибрати пункт лінійка.

Рядок стану

Розташований у нижній частині екрану Microsoft Word. На ньому містяться різні повідомлення та довідкова інформація.

1. Стр. 1 – порядковий номер видимої у вікні сторінки документа;

2. Разд. 1 – номер розділу в якому знаходиться видима сторінка;

3. 1/1 – номер видимої сторінки/кількість сторінок в документі;

4. 2 см – відстань від курсору введення до краю сторінки;

5. Ст. 1 – номер рядку в якому знаходиться курсор;

6. Кол. 1 – номер позиції курсору в рядку;

7. ЗАП – індикатор режиму запису мікрокоманди;

8. ИСПР – індикатор режиму редакторської правки;

9. ВДЛ – індикатор режиму розширення маркування;

10. ЗАМ – індикатор режиму заміни;

11. Український – індикатор мови.

Смуги прокручування

Бувають: горизонтальна та вертикальна. Розташовані у нижній правій частині вікна програми. Вони призначені для переміщення тексту у вікні редактора по вертикалі та горизонталі. Переміщення по документу з використанням смуг прокручування здійснюються за допомогою миші.

- переміщення вікна на один рядок угору (1 раз натиснути ЛКМ);

- переміщення вікна на один рядок униз (1 раз натиснути ЛКМ);

- переміщення вікна ліворуч;

- переміщення вікна праворуч;

- переміщення вікна в напрямку зсуву прямокутника;

- переміщення вікна на один об’єкт угору (сторінка, малюнок, табл. та інші);

- переміщення вікна на один об’єкт униз;

- вибір об’єкту пересування.

Для завершення роботи з Microsoft Word необхідно закрити вікно програми за допомогою:

• закриття вікна;

• Файл/вихід;

• Комбінацію клавіш Alt+F4.

Навести покажчик миші на ярлик програми, який знаходиться на панелі завдань, натиснути ПКМ та вибрати рядок закрити.

Режими перегляду документів

Режими відображення документів:

- звичайний – є стандартним режимом роботи з документом, найбільш зручний для виконання більшості операцій по обведенню, редагуванню та форматуванню тексту.

- web-документ – відображає документ у вигляді web-сторінки в цьому режимі розмітка документу відображається спрощено. Наприклад текст зображується символами великого розміру, а довжина рядків встановлюється рівною розміру вікна, тільки цей режим дозволяє задавати фон для аркушу та виводити малюнки в якості фону, вигляд тексту в цьому режимі не відповідає тому, як документ буде виглядати при роздруку.

- розмітка сторінок – відображає документ у точній відповідності з тим, як він буде виводитись на друк; у цьому режимі зручно працювати з колонтитулами, фреймами та багатоколонною версткою документів; тільки у цьому режимі відображається вертикальна координатна лінійка.

- структура – призначена для роботи зі структурою документа, дозволяє показувати і приховувати текст і заголовки визначеної глибини укладення, створювати та працювати з піддокументами.

- режим читання – з’явився в останній версії Word 2003. Він використовується для читання книг в електронному вигляді.

Перехід між режимами здійснюється за допомогою відповідних команд з меню вид або кнопок розташованих ліворуч від горизонтальної смуги прокручування.

Створення та переміщення по документу

Для створення нового документу слід відкрити меню файл та вибрати команду створити, у діалоговому вікні, що відкриється, буде декілька вкладок (листи, факси, резюме, документ і т.д.), а потім шаблон, на основі якого буде створено документ після чого натиснути кнопку ОК.

Звичайні документи створюються на основі шаблону «новий документ». Для швидкого створення документу на основі шаблону «новий документ» можна натиснути кнопку створити на панелі інструментів або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+N.

Переміщення по документу

Існують два поняття курсор введення і покажчик миші. Курсор введення являє собою миготливу вертикальну смужку, він показує місце в яке буде водитись текст. Для його переміщення використовуються клавіші керування курсором.

Для переміщення курсору введення за допомогою миші, слід встановити покажчик миші в потрібне місце та один раз натиснути ЛКМ.

Переміщення курсору введення за допомогою клавіатури

Комбінація клавіш на клавіатурі	Виконана дія
á	На один рядок угору
â	На один рядок униз
ß	На одну позицію ліворуч
à	На одну позицію праворуч
Ctrl+á	На один абзац угору
Ctrl+â	На один абзац униз
Ctrl+ß	На одне слово ліворуч
Ctrl+à	На одне слово праворуч
PgUp	На один екран угору
PgDn	На один екран униз
Home	На початок рядка
End	На кінець рядка
Ctrl+Home	На початок документу
Ctrl+End	На кінець документу

Робота з декількома документами або з двома частинами одного документу

Робота з декількома документами

Перш ніж почати роботу з документом його треба активувати. Для цього необхідно відкрити меню вікно внизу якого є список всіх відкритих документів і клацнути ЛКМ по документу з яким ми хочемо працювати (активізуємо його). Активний документ буде відмічений галочкою. Для одночасного відображення всіх відкритих документів потрібно відкрити меню вікно та вибрати пункт впорядкувати все.

Для переходу з вікна у вікно досить клацнути ЛКМ по потрібній назві документа. Щоб знову відобразити одне вікно потрібно натиснути на ньому кнопку розгорнути.

Робота з двома частинами одного документа

Щоб можна було працювати з одним документом в декількох вікнах, якщо потрібно бачити одночасно декілька фрагментів тексту, які знаходяться на різних сторінках, необхідно відкрити нове вікно за допомогою команди нове з меню вікно.

Перехід від одного вікна в інше виконується за допомогою миші або за допомогою комбінації клавіш Ctrl+F6. Максимальна кількість оброблюваних документів залежить від об’єму пам’яті комп’ютера.

Вікно поточного документу можна розділити на дві частини, для цього потрібно вибрати команду розділити із меню вікно. Після чого можна переміщати лінію розділу, що з’явилася за допомогою миші або клавіш керування курсором. Вибране положення лінії розділу потрібно підтвердити клацанням ЛКМ або натисканням клавіші Enter.

Перехід від вікна у вікно виконується натисканням клавіші F6. друге вікно можна закрити за допомогою команди зняти розділення.

Робота з текстом

Виділення за допомогою миші

Область	Дії з мишею
Слово	Підвести курсор миші до будь-якої букви і двічі клацнути ЛКМ Підвести покажчик миші на початок або кінець слова натиснути ЛКМ та не відпускаючи її перетягнути до іншої сторони
Речення	Підвести курсор миші до будь-якої букви будь-якого слова і натиснути клавішу Ctrl один раз клацнути ЛКМ Підвести покажчик миші на початок або кінець слова натиснути ЛКМ та не відпускаючи її перетягнути до іншої сторони
Прямокутний блок	Тримаючи затисненою клавішу Alt і ЛКМ розтягнути курсором зроблене виділення до потрібного рядка
Рядок	Помістити покажчик миші зліва від речення (курсор прийме вигляд ö) і клацнути ЛКМ один раз
Абзац	Тричі клацнути ЛКМ на будь-якому символі в межах абзацу Підвести курсор зліва від абзацу (курсор прийме вигляд ö) і двічі клацнути ЛКМ Виділити перетягуванням
Весь документ	Правка/виділити все Помістити курсор зліва від тексту (ö) натиснути клавішу Ctrl і один раз натиснути ЛКМ

Виділення за допомогою клавіатури

Область	Комбінація клавіш і клавіші
Знак

	Shift+ß, Shift+à
Рядок	Shift+â, Shift+á
Слово	Ctrl+Shift+ß, Ctrl+Shift+à
На початок/кінець абзацу	Ctrl+Shift+á, Ctrl+Shift+â
На початок/кінець рядка	Shift+Home/Shift+End
На екран вверх/вниз	Shift+PgUp/Shift+PgDn

Переміщення та копіювання тексту

Текстовий редактор Word дозволяє копіювати та переміщувати виділені фрагменти тексту.

Після того, як потрібний фрагмент виділений, потрібно відкрити меню правка та вибрати пункт копіювати, щоб скопіювати або пункт вирізати, щоб перемістити. Після чого потрібно підвести і встановити курсор в потрібне місце та вибрати в меню правка рядок вставити.

Ті ж самі дії можна виконати за допомогою контекстного меню, вибираючи відповідні рядки або за допомогою комбінації клавіш:

• Для копіювання – Ctrl+Ins, Ctrl+C;

• Для переміщення – Shift+Del, Ctrl+X;

• Для вставки – Shift+Ins, Ctrl+V.

Переміщення за допомогою миші – найпростіший і зручніший спосіб переміщення та копіювання фрагментів тексту. Виділивши фрагмент, який ви хочете перемістити, натисніть ЛКМ і не відпускаючи її перемістіть курсор миші в потрібне місце, як тільки ви відпустите ЛКМ видалений фрагмент переміститься. Якщо ви бажаєте скопіювати об’єкт, а не перемістити, потрібно до відпускання ЛКМ Ctrl. Така операція називається Drag & Drop (перетягнути і кинути).

Також можна виконати переміщення та копіювання тексту за допомогою ПКМ, але після переміщення тексту і відпускання ПКМ з’явиться контекстне меню в якому необхідно вибрати необхідну вам дію.

Можна виконати ті ж самі дії за допомогою кнопок буферу обміну, які знаходяться на панелі інструментів стандартна.

• - переміщення тексту;

• - копіювання тексту;

• - вставка тексту.

Зміна зовнішнього вигляду тексту в документі

Текст в документі відображається за допомогою шрифту. Шрифт є повний набір символів, що мають однаковий дизайн. Один і той же шрифт може мати різні розміри. Розмір шрифту вимірюється в пунктах (один пункт рівний 1/72 дюйми). Щоб шрифт був доступний на комп'ютері, його потрібно встановити. Деякі поширені шрифти (наприклад, Times New Roman, Courier або Arial) встановлюються автоматично в процесі установки операційної системи, інші вимагають додаткової установки.

Щоб додати тексту велику виразність, можна скористатися спеціальними ефектами, до яких належать зображення шрифту, колір символів, фон і тінь. Наприклад, щоб виділити заголовки, можна скористатися напівжирним зображенням, а для виділення приміток - курсивом. Якщо передбачається переслати документ по електронній пошті або надрукувати на кольоровому принтері, можна застосувати різні кольори для тексту і фону.

При форматуванні документа можна відкрити панель завдання Показати форматування, на якій відображається формат тексту, включаючи шрифт і спеціальні ефекти. За допомогою цієї панелі можна змінити форматування виділеного фрагмента, а також порівняти форматування різних частин документа.

1. Виділите заголовок "Прекрасна лілія" на початку документа.

2. На панелі інструментів Форматування клацніть на стрілці поля Шрифт, прокрутіть список доступних шрифтів і клацніть на Monotype Corsiva.

3. Вирішення проблем. Якщо шрифт Monotype Corsiva недоступний, виділите схожий шрифт, наприклад, Brush Script MT.

4. Виділений заголовок відобразиться з використанням вибраного шрифту.

5. На панелі інструментів Форматування клацніть на стрілці поля Розмір шрифту , а потім клацніть на значенні 26 в списку. Розмір шрифту збільшиться до 26 пунктів.

6. У меню Формат клацніть на команді Показати форматування. З'явиться панель завдання Показати форматування, де відображаються зведення про форматування виділеного фрагмента (див. мал. 4.).

7. На панелі завдання показати форматування в розділі Шрифт клацніть на зв’язку Шрифт. Зявиться діалогове вікно Шрифт (див. мал. 5.).

Використання анімації

Якщо документ призначений для користувачів комп'ютерів, можна застосувати ефект анімації, щоб привернути увагу читача до окремих слів і фраз. Залежно від вибраного ефекту, текст мигатиме, спалахуватиме або вібруватиме. Щоб застосувати анімацію, виконаєте наступні кроки:

1. Виділите потрібний фрагмент тексту.

2. У меню Формат клацніть на команді Шрифт.

3. Клацніть на вкладці Анімація.

4. У полі Вид анімації виділите потрібний ефект.

5. Клацніть на кнопці ОК.

Пошук та заміна тексту

Для пошуку та заміни тексту використовується діалогове вікно «знайти і замінити».

На вкладці «знайти» є кнопка «більше» після натиснення якої вікно розкривається і з’являються нові можливості пошуку. При цьому назва кнопки змінюється на «менше». В полі знайти потрібно ввести текст, який потрібно знайти:

• Всюди – пошук проводиться по всьому документу;

• Назад – пошук виконується в цій частині документа, яка знаходиться до курсору введення;

• У перед – пошук в тій частині документа, який знаходиться після курсору введення, по замовчанню вибраний параметр усюди;

• Враховувати регістр – при пошуку будуть розрізнятися прописні та звичайні букви;

• Кількість слів в цілому – виконується пошук тільки окремих слів, а не символів, які є частинами слів;

• Підставні знаки – це символи, які розглядаються як символи маски, а не як звичайні символи;

• Вимовляється як – встановлення режиму пошуку англійських слів, які мають таку ж вимову як і слово, що ведене в поле знайти;

• Всі словоформи – пошук слів з урахування відмінку, часу (для дієслівників) та числа (однина, множина).

Після встановлення всіх необхідних умов пошуку слід натиснути кнопку знайти далі. Більш жорсткі умови пошуку можна виконати з а допомогою кнопки «формат». Для пошуку спеціальних символів використовується кнопка «спеціальний».

На вкладці «замінити» відображається все те ж саме, але з’явилося поле «замінити на» та дві кнопки: замінити і замінити все. Відкрити вкладку замінити можна також відкривши меню правка та вибрати пункт замінити.

Оформлення таблиць

Для оформлення таблиць послуговуються засобами ві­домого вікна «Границы и заливка» (див. мал. 6.), що активізується командою Формат ð Границы й заливка.

Для обрамлення таблиці можна використовувати штрихові, одинарні, подвійні, потрійні, напівжирні, комбіновані й інші лінії. Тип лінії вибирають зі списку «Тип», товщину (0,25 - 6 пт) - зі списку «Ширина»; як пра­вило, вона дорівнює 0,5 пт. Лініям можна надати певно­го кольору (зазвичай вони чорні), вибравши його зі списку «Цвет».

Останній штрих в оформленні таблиці додають, засто­совуючи заливання її комірок, рядків або стовпців. Колір заливання можна встановити, скориставшись вкладкою «Заливка».

Наведені вище дії можна також виконати за допомо­гою кнопок панелі «Таблицы й границы» (див. мал. 7.) Крім того, є можливість об'єднати або поділити комірки на частини, вирівняти текст по верхньому (нижньому) краю чи розташувати по центру, відсортувати записи за зрос­танням (спаданням) і т. ін.

Робота з малюнками

Word має вмонтовану галерею художніх зображень, які можна вставити в документ, а також спеціальні засоби формування графічних об'єктів та їх імпортування з ін­ших програм і додатків до Windows.

Вставлення рисунків у документ

Вставлення різних ілюстрацій виконується через коман­ду Вставка ð Рисунок, яка відкриває спеціальне меню з на­бором команд для вибору потрібного графічного об'єкта.

Команда Картинки відкриває вікно «Microsoft Clip Gallery» з набором кольорових малюнків. Будь-який з них вставляють у документ на місце курсору. Зо­браження можна редагувати, тоб­то змінювати їх розмір і колір, додавати та забирати окремі еле­менти і навіть розбирати на скла­дові частини.

Команда Из файла активізує вікно «Добавить рисунок» (див. мал. 8.), у якому вибирають файл із потрібним рисунком, який вставляють у текст кла­цанням мишею на кнопці «Добавить».

Команда Автофигуры виводить на екран панелі інстру­ментів «Рисование» та «Автофигуры» (мал. 3), які за­стосовують для формування рисунків.

Зображення схем алгоритмів засобами Word

Клацання мишею на кнопці «Автофігури» панелі «Рисование» зумовлює появу на екрані однойменного підменю, що містить множину вмонтованих геометричних фі­гур, розділених на шість груп: «Линии», «Основные фигуры», «Фигурные стрелки», «Блок-схема», «Звезды й ленты» та «Выноски» (див. мал. 9.).

Група «Блок-схема» складається з усіх символів і бло­ків, регламентованих ГОСТ 19.003-80 і ГОСТ 19.002-80 для схем алгоритмів та програм. Послідовність побудови таких схем розглянуто на прикладі схеми циклічного ал­горитму обчислення полінома за формулою Горнера: P=P_k-1x + a_n-k,

де P₀=a_n,

k= 1, 2, ..., n

Ця послідовність така:

кнопкою («Малювання») стандартної панелі на екран викликають однойменну панель інструментів. Із підменю «Автофигуры», що активізується одно­йменною кнопкою, вибирають групу фігур «Блок-схема»;

у зазначеній групі послідовно активізують символи «Пуск-Останов», «Ввід-вивід», «Процес» та «Рішення», які потім відображаються на екрані в позиції курсору. Розмір символів і їх розміщення на екрані встановлюють «буксируванням» покажчиків миші (↔, ↕).

клацанням правою клавішею миші на символі на ек­ран викликають контекстне меню. Його командою Вставить текст у поля схеми, починаючи з позиції курсору, послідовно вводять слова, змінні, цифри, фор­мули. Розмір шрифту не повинен перевищувати роз­міру регламентованих символів. Номери символів вставляють, як і текст, але над лініями. Вставляти текст можна також кнопкою панелі «Малювання».

усі символи потім об'єднуються в схему лініями по­току, які формуються за допомогою кнопки і курсору миші. Характер ліній та напрямок стрілок встановлюються за допомогою наявних кнопок па­нелі «Рисование». Лінії можна вибирати також із групи «Линии» (мал. 4);

сформовану таким чином схему алгоритму виділя­ють за допомогою кнопки («Выбор объектов»), а всі її елементи групують у кадр, послуговуючись командою Групувати зі списку «Дія»

Для рисування ліній, фігур і форматування тексту по­слуговуються ще такими варіантами:

• для зміни розмірів шрифту й установлення режимів введення над- і підрядкових символів можна скориста­тися клавішами <Ctrl+]>, < Ctrl +[> та < Ctrl +Shift + =>, < Ctrl + +>, відповідно;

• швидке введення горизонтальних, (вертикальних) лі­ній і стрілок, квадратів та кіл можливе за допомогою відповідних кнопок панелі («Малювання»);

• накреслення ліній легко змінюється за допомогою кнопки та її списку. Аналогічно встановлюєть­ся товщина лінії – кнопкою ;

стрілки можна вводити за допомогою кнопки («Вид стрелки»), спочатку виділивши лінію;

колір лінії вибирають зі списку, що викликається кнопкою .

Форматування малюнків

Будь-який рисунок поміщають у кадр-рамку, розміри якої мають бути сумірними з розмірами сторінки або її частини, виділеної користувачем для рисунка.

Для збільшення або зменшення розміру будь-якого ри­сунка необхідно виділити його кадр із маркерами, встано­вити покажчик миші, що має вигляд ↕ або ↔ , на один із маркерів. Далі натиснути на ліву клавішу миші і «відбу­ксирувати» зображення в потрібному напрямку до отри­мання його бажаного розміру, а потім відпустити клаві­шу миші. Виділяють кадр клацанням мишею на межі поля рисунка. Скасувати виділення можна кла­цанням мишею на порожньому полі екрана. Клацання мишею на полі рисунка активізує курсор з двох сторонньою стрілкою, «буксирую­чи» який можна переміщувати рисунок як у межах сто­рінки, так і між сторінками.

Для обрамлення рисунка слугує команда Формат ð Границі та заливка.

Навіть при нормальному розміщенні рисунка його по­ложення на сторінці залишається непостійним, тому що він починає «плавати» по тексту під час його редагування.

Налаштування формату рисунка дає змогу вирішити всі про­блеми, пов'язані з його розміщенням у документі. Його виконують командою Формат ð Малюнок, яка викликає на екран однойменне вікно з шістьма вкладками (див. мал. 10.).

У цьому вікні можна встановити висоту і ширину рисун­ка, задати засіб його обтікання, вибрати варіант розміщення рисунка на сторінці та задати низку інших параметрів.

У вкладці «Кольори та лінії» визначають колір зали­вання фону зображення, колір, товщину і тип ліній його рамки. За допомогою параметра «Нема лінії» поля «Колір» знімають (знебарвлюють) рамку рисунка.

Вкладка «Розмір» дає змогу вибрати або встановити висоту та ширину рисунка, а вкладка «Положення» - ва­ріанти його розміщення на сторінці.

У вкладці «Малюнок» (мал. 10.) рисунок обрізують, встановлюють колір, яскравість та контрастність його зобра­ження.

Вкладка «Надпись» використ. для доповнення рисунка написами, текстом і формулами. При цьому допускається зміна параметрів шрифту всіма доступними засобами.

Отже, форматування дає змогу не тільки вставити ри­сунок у текст із відповідним оформленням, але й жорстко зв'язати його з елементами тексту.

Вставлення в текст документа графічних об'єктів

Послідовність вставлення в текст графічних об'єктів залежить від їх характеру та середовища створення. Най­простіше у word-тексти вставляти діалогові вікна. Для цього необхідно:

• викликати на екран монітора потрібне діалогове вік­но, наприклад «Сортування», і натис­ненням на клавіші <Alt + PrtScr> занести його в бу­фер обміну Clipboard;

• активізувати текстовий файл. Командою Правка ð Вставить уставити графічний об'єкт із буфера на по­зицію курсору;

• виділити межу-кадр уставленого вікна, задати його розміри та розмістити в центрі.

Таке вставлення робить положення вікна в тексті фік­сованим, тому що воно вважається в системі окремим сим­волом.

Послідовність вставляння у word - текст панелей інструментів, кнопок-піктограм та інших графічних об'єктів різ­них вікон трохи інша:

• натисненням на клавіші <Alt + PrtScr> або <PrtScr> у буфері обміну Clipboard запам'ятовується зобра­ження вибраного вікна, наприклад вікна Word, Excel, Access тощо;

• вікна вставляють у word-текст, починаючи з позиції курсору;

• виділяють кадр вікна, і на екран автоматично ви­кликається спеціальна панель інструментів «На­стройка изображения».

клацанням лівою клавішею миші на кнопці («Обрізка») зазначеної панелі активізується покажчик миші . За його допомогою виділяють потріб­ний графічний об'єкт «буксируванням» усіх меж кадру;

сформований таким чином графічний об'єкт мож­на обрамити, використовуючи кнопку «Зовнішні межі».

Аналогічно у word - текст можна вставляти й об'єкти, сформовані безпосередньо в додатках до Windows (на­приклад, діаграми, таблиці, фрагменти баз даних, рисунки тощо). Будь-який із таких об'єктів спочатку виділяють і, послуговуючись командою Копіювати (Вирізати), зано­сять у буфер обміну. Потім командою Правка ð Спеціальна вставка його вводять у текст.

Зазвичай графічні об'єкти вставляють у текст коман­дою Правка ð Вставить. При цьому формат і положення будь-якого об'єкта задаються засобами вікна «Формат малюнка».

Введення математичних формул і рівнянь

Редактор Word має спеціальний додаток Equation Editor, що дає змогу формувати математичні формули та рівнян­ня. Далі математичні об'єкти вводять до тексту і редагу­ють безпосередньо в ньому або в спеціальному вікні.

Порядок введення формул до текст документа

Для вставлення нової формули в текст, починаючи з позиції курсору, слід скористатися командою Вставка ð Об’єкт. У діалоговому вікні «Вставка об’єкта», що з'являється, вибирають параметр «Microsoft Equation» і активізують команду ОК. При цьому вікно Microsoft Word міститиме видозмінене меню, нову панель інстру­ментів «Формула» з кнопками-шаблонами різних сим­волів, а також поле для введення формули (див. мал. 11.). Цю процедуру можна виконати також за допомогою кнопки («Редактор формул») стандартної панелі інструментів.

Клацання мишею на будь-якій із кнопок панелі «Фор­мула» розкриває список можливих шаблонів символів (див. мал. 12.). Для вставлення у формулу будь-якого симво­лу, наприклад «∑», «∏», «∫», «∩» тощо, досить клацнути на ньому зазначеною клавішею.

Щоб увести формули в текст, необхідно натиснути на клавішу <Esc > або клацнути мишею на вільному місці екрана.

Редагування формул

Математичні об'єкти редагують безпосередньо в тексті чи в спеціальному діалоговому вікні. Перед редагуван­ням формули в тексті її виділяють, клацнувши на ній мишею. Потім за допомогою команди Правка ð Об’єкт Equation ð Змінити або подвійним клацанням мишею на формулі активізують панель «Формула» (мал. 6). Після цього можна починати редагування.

Щоб редагувати виділену формулу в окремому вікні, треба командою Об’єкт ð Equation ð Відкрити із меню Прав­ка відкрити діалогове вікно «Редактор формул», де буде відображатися формула

Це вікно має меню, аналогічне меню вікна. Засобами цих вікон установлюють масштаб зобра­ження формул, розмір символів, міжсимвольні відстані, стиль форматування елементів формул тощо.

Масштабування зображення формул. Виконують його, послуговуючись командою Масштаб із меню Вид, яка від­криває однойменне вікно, де і встановлюють масштаб форму­ли (див. мал. 13.). Діапазон зміни масштабу — від 25 до 400%.

Встановлення інтервалу між символами у формулах.

Виконується програмою Equation Editor автоматично, але може задаватися також користувачем у діалоговому вік­ні «Интервал» (див. мал. 14), для відкриття якого слід акти­візувати команду Формат ð Интервал. У ньому є список відстаней між різними елементами формули. Результати внесених змін можна бачити на спеціальному транспаранті діалогового вікна, клацнувши мишею на його кнопці «Применить». Для відновлення стандартних відстаней використовують кнопку «По умолчанию».

Взаєморозташування окремих символів зручно встанов­лювати вручну, користуючись клавішею <Ctrl> і клавішею керування курсором. Наприклад, натиснення на клавіші <Ctrl +> та <Ctrl+>> зумовлює переміщення символу (або групи вибраних символів) відповідно угору і праворуч.

Встановлення розмірів символів у формулах. Здійс­нюється програмою Equation Editor автоматично з ураху­ванням розташування символів у формулі. Так, символи верхніх і нижніх індексів завжди мають зменшений розмір, а символи сум («∑») та інтегралів («∫») -збільше­ний. Користувач може встановити розміри символів та­кож безпосередньо у вікні «Размеры» (див. мал. 15.), що ак­тивізується командою Розмір ð Визначити. Призначення кнопок «Застосувати» і «По замовченню» тут таке саме, як і у вікні «Інтервал».

Вибір стилю форматування елементів формул

Варі­ювання різних варіантів форматування елементів формул дає змогу унаочнити підрахунки. Стильове форматування застосовують до математичних символів, змінних, функ­цій, матриць та інших об'єктів формул. Назву стилю вста­новлюють у меню Стиль, а його параметри - в діалогово­му вікні «Стилі». Останнє активізується командою Стиль ð Визначити.

Друк документа

Друкування документів у Word виконується матричним, струминним або лазерним принтерами. Редактор і комп'ю­тер у цілому взаємодіють із принтером за допомогою спеці­альної програми-драйвера. Вибирають необхідні принтер і драйвер на етапі підготовки та настроювання редактора.

Попередній перегляд документа

Перед друкуванням документ варто переглянути на ек­рані, щоб з'ясувати, який вигляд він матиме на папері. Пере­йти до режиму попереднього перегляду документа можна:

• активізувавши команду Файл ð Предварительный просмотр;

• клацнувши мишею на кнопці панелі інструментів;

• натиснувши на клавіші <Ctrl +F2>.

При цьому буде активізована панель інструментів «Предварительный просмотр» (див. мал. 16.), користуючись кнопками якої можна розпочати друкування документа, збільшити (зменшити) сторінку, переглянути одну або кіль­ка сторінок, вибрати масштаб перегляду, ввімкнути (вимк­нути) масштабні лінійки, припасувати сторінки, розгорну­ти сторінку на весь екран, закрити вікно перегляду і вий­ти з нього, нарешті, одержати контекстну довідку.

Припасування сторінок полягає в автоматичному змен­шенні їх кількості на одну тоді, коли остання сторінка документа містить лише кілька рядків. І ще: в режимі попереднього перегляду можна використовувати всі до­ступні у Word засоби редагування тексту: переміщувати виділені фрагменти, змінювати розміри полів сторінки, фор­мувати заголовки, вставляти графічні об'єкти, виправляти помилки і т. д. Редагування можливе після клацання ми­шею на кнопці («Збільшення»).

Друкування документа

Виконується воно за допомогою команди Файл ð Печать, яка викликає на екран однойменне вікно (див. мал. 17.).

У вікні «Друк» задають значення низки параметрів:

• «Сторінки» (друкувати всі сторінки; тільки одну («поточна»); сторінки із зазначеними номерами або виділений фрагмент тексту);

• «Копії» (кількість копій і розібрати за копіями);

• «Вивести на друк» (всі сторінки діапазону, тільки непарні або парні);

• «Параметри» (друкувати: відомості, коди полів, при­мітки, прихований текст або графічні об'єкти;

• «Надрукувати» (документ, відомості, примітки, стилі тощо).

Відомості про Microsoft Word 2007

Загальна інформація

Версія Microsoft Office Word 2007, що вийшла недавно, крім нових можливостей, відрізняється ще і новим інтерфейсом, а, отже, і новими методами і прийомами роботи.

Коли планувався випуск системи 2007 Microsoft Office, розробниками було поставлено завдання зробити основні додатки Microsoft Office зручніше в роботі. В результаті був створений призначений для користувача інтерфейс Microsoft Office Fluent, який спрощує для користувачів роботу з додатками Microsoft Office і дає можливість швидше отримувати кращі результати.

У попередніх випусках додатків Microsoft Office користувачам надавалася система меню, панелей інструментів, діалогових вікон. Такий інтерфейс працював добре, поки в додатках було обмежене число команд. Тепер, коли програми виконують набагато більше функцій, користувачам стає нелегко працювати із старою системою: дуже багато програмні можливості, і їх важко знайти.

У Office Fluent дизайн призначеного для користувача інтерфейсу був перероблений, щоб спростити процедури пошуку і використання всього діапазону можливостей, що надаються цими додатками. Крім того, передбачалося запобігти тому, що захаращується робочої області — ради того, щоб користувачі менше відволікалися на пошук і могли більше часу і енергії витрачати на свою роботу.

Стрічка

Головний елемент призначеного для користувача інтерфейсу Microsoft Word 2007 є стрічкою, яка йде уздовж верхньої частини вікна кожного додатку, замість традиційних меню і панелей інструментів. (див. мал. 18.).

За допомогою стрічки можна швидко знаходити необхідні команди (елементи управління: кнопки, списки, що розкриваються, лічильники, прапорці і т.п.). Команди впорядковані в логічні групи, зібрані на вкладках.

Замінити стрічку панелями інструментів або меню попередніх версій додатку Microsoft Word не можна.

Видалити стрічку також не можна. Проте, щоб збільшити робочу область, стрічку можна приховати (згорнути).

• Натисніть кнопку Настройка панелі швидкого доступу (див. мал. 19.).

• У меню виберіть команду Згорнути стрічку.

• Стрічка буде прихована, назви вкладок залишаться (див. мал. 20.).

Для використання стрічки в згорнутому стані клацніть по назві потрібної вкладки, а потім виберіть параметр або команду, яку слід використовувати. Наприклад, при згорнутій вкладці можна виділити текст в документі Word, клацнути вкладку Головна і в групі Шрифт вибрати потрібний розмір шрифту. Після вибору розміру шрифту стрічка знову згорнеться.

Щоб швидко скрутити стрічку, двічі клацніть ім'я активної вкладки. Для відновлення стрічки двічі клацніть вкладку.

Щоб згорнути або відновити стрічку, можна також натиснути комбінацію клавіш Ctrl + F1.

Зміст стрічки для кожної вкладки постійно і незмінно. Не можна ні додати який-небудь елемент на вкладку, ні видалити його звідти.

Зовнішній вигляд стрічки залежить від ширини вікна: чим більше ширина, тим докладніше відображаються елементи вкладки. На малюнку приведено відображення стрічки вкладки Головна при ширині вікна 600 крапок (див. мал. 21.).

Не дивлячись на утаєння окремих елементів стрічки, всі вони залишаються доступні. Досить клацнути по значку або стрілці кнопки назви групи, і будуть відображені всі елементи групи.

При істотному зменшенні ширини вікна (менше 300 крапок) стрічка і імена вкладок перестають відображатися.

Елементи управління

Елементи управління на стрічках і вкладках об'єднані в групи, зв'язані з виглядом виконуваної дії. Наприклад, на вкладці Головна є групи для роботи з буфером обміну, установки параметрів шрифту, установки параметрів абзаців, роботи із стилями і редагування (див. мал. 18.) Елементами управління є звичайні кнопки, кнопки, що розкриваються, списки, списки, що розкриваються, лічильники, кнопки з меню, прапорці, значки (кнопки) групи.

Кнопки використовуються для виконання якої-небудь дії. Наприклад, кнопка Напівжирний групи Шрифт вкладки Головна встановлює напівжирне зображення шрифту. Щоб натиснути кнопку, треба клацнути по ній мишею (див. мал. 23.).

В деяких випадках після натиснення кнопки з'являється діалогове вікно.

Кнопки, що розкриваються, мають стрілку в правій або нижній частині. При клацанні по стрілці відкривається меню або палітра, в якій можна вибрати необхідну дію або параметр. Вибрана дія або параметр запам'ятовуються на кнопці, і для повторного застосування не потрібно відкривати кнопку. Наприклад, можна клацнути по стрілці кнопки Підкреслений групи Шрифт вкладки Головна і вибрати спосіб підкреслення (див. мал. 24.). Щоб ще раз призначити таке ж підкреслення, не потрібно клацати по стрілці, досить клацнути по самій кнопці.

У списку можна вибрати для застосування який-небудь параметр. Для цього треба клацнути по ньому мишею. Наприклад, в списку Стилі таблиць вкладки Конструктор можна вибрати варіант оформлення таблиці (див. мал. 25.).

Для проглядання списку в межах стрічки можна користуватися кнопками Вперед і Назад. Але зазвичай список розгортають, для чого треба клацнути по кнопці Додаткові параметри (див. мал. 25.).

У нижній частині розгорненого списку можуть відображаються відповідні команди меню (див. мал. 26.).

При використанні списку, що розкривається, треба клацнути по стрілці списку і вибрати необхідний параметр. Наприклад, в списку, що розкривається, Розмір шрифту групи Шрифт вкладки Головна можна вибрати розмір шрифту (див. мал. 27.).

В більшості випадків можна, не відкриваючи списку, клацнути мишею в полі списку, що розкривається, ввести значення необхідного параметра з клавіатури і натиснути клавішу Enter.

Лічильники застосовують для установки числових значень яких-небудь параметрів. Для зміни значення користуються кнопками лічильника Більше (Вгору) і Менше (Вниз). Наприклад, в лічильнику Інтервал групи Абзац вкладки Розмітка сторінки можна встановити значення величини інтервалу після абзацу (див. мал. 28.).

Також значення в полі лічильника можна ввести з клавіатури і натиснути клавішу Enter. Натиснення деяких кнопок не приводить до виконання якої-небудь дії, а тільки відображає меню, в якому слід вибрати потрібну дію. Наприклад, клацнувши по кнопці Регістр в групі Шрифт вкладки Головна, в меню, що з'явилося, можна вибрати регістр тексту, що оформляється (див. мал. 29.).

В деяких випадках вибір команди меню кнопки викликає діалогове вікно.

Прапорці використовуються для застосування якого-небудь параметра. Наприклад, прапорці групи Показати або приховати вкладки Вигляд (див. мал. 30.) визначають особливості відображення вікна.

Для установки або зняття прапорця досить клацнути по ньому мишею.

Значок (кнопка) групи – маленький квадрат в правому нижньому кутку групи елементів у вкладці. Клацання по значку відкриває відповідне цій групі діалогове вікно або область завдань для розширення функціональних можливостей. Наприклад, значок групи Шрифт вкладки Головна відкриває діалогове вікно Шрифт (див. мал. 31.)

А значок групи Стилі відображає область завдань Стилі (див. мал. 32.).

Не кожна група має значок.

Для кожного елементу управління можна відобразити спливаючу підказку з інформацією про призначення цього елементу — достатньо навести на нього і на деякий час зафіксувати покажчик миші. Приклади спливаючих підказок приведені на (див. мал. 33, 34, 35).

Іноді в підказці є текст Для отримання додаткових відомостей натисніть клавішу F1. В цьому випадку при натисненні клавіші F1 з'являється вікно довідкової системи з довідкою, що відноситься безпосередньо до вибраного елементу.

Кнопка "Office"

Кнопка "Office" розташована в лівому верхньому кутку вікна. При натисненні кнопки відображається меню основних команд для роботи з файлами, список останніх документів, а також команда для настройки параметрів додатку (наприклад, Параметри Word) (див. мал. 36.). Деякі з команд меню кнопки "Office" мають підлеглі меню.

Панель швидкого доступу

Панель швидкого доступу за умовчанням розташована у верхній частині вікна Word і призначена для швидкого доступу до найчастіше використовуваних функцій.

За умовчанням панель містить всього три кнопки: Зберегти, Відмінити, Повернути (Повторити). Панель швидкого доступу можна настроювати, додаючи в неї нові елементи або видаляючи ті, що існують.

Натисніть кнопку Настройка панелі швидкого доступу.

У меню виберіть найменування необхідного елементу (див. мал. 37.). Елементи, відмічені галочкою, вже присутні на панелі.

Для додавання елементу, що відсутній в списку, виберіть команду Інші команди (див. мал. 37.).

У розділі Настройка вікна Параметри Word в списку, що розкривається, Вибрати команди: виберіть вкладку, в якій розташований елемент, що додається, потім виділіть елемент в списку і натисніть кнопку Додати (див. мал. 38.).

Для додавання на панель будь-якого елементу з будь-якої вкладки можна також клацнути по цьому елементу правою кнопкою миші і в контекстному меню вибрати команду Додати на панель швидкого доступу.

Для видалення елементу з панелі досить клацнути по ньому правою кнопкою миші і в контекстному меню вибрати команду Видалити з панелі швидкого доступу.

Міні-панель інструментів

Міні-панель інструментів містить основні найбільш часто використовувані елементи для оформлення тексту документа.

Міні-панель з'являється автоматично при виділенні фрагмента документа. Спочатку відображається напівпрозора міні-панель (див. мал. 39.).

Міні-панель стане яскравою, як тільки на неї буде наведений покажчик миші (див. мал. 40.). Щоб використовувати міні-панель, клацніть будь-яку з доступних команд. Склад елементів міні-панелі інструментів - постійний і незмінний.

Висновок

Нова версія дуже цікава у використання, тому що незвична. Будемо вважати, що новостворення буде подобатись користувачам у роботі. Але зрештою кожна версія текстового редактору хороша по своєму. Мета створення, на мою думку, це вдосконалення функцій та команд для полегшення виконання операцій з текстом. Пройде час подивимось на результати.