№ опе-рації

Назва операції

Обладнання

Марка (орієнтовна)

Оптова ціна, грн.

Потужність двигуна, кВт

Габарити, мм

Займана площа, м²

1.

Обробка отвору і торця

2Н135

11500

4

1030×825

4,25

2.

Протяжка отвору

7Б55У

59800

17

4070×1600

26,05

№ операції

Назва операції

t_штi, хв.

n_рi,шт.

n_прi, шт.

η_зі, %

№ операції

Назва операції

t_штi, хв.

n_рi,шт.

n_прi, шт.

η_зі, %

t_штi/n_прi

Ступінь несинхро-нізації, С_і

1

Обробка отвору і торця

7,46

1,78

2

88,81

3,73

0,32

2

Протяжка отвору

2,32

0,55

1

55,24

2,32

-0,18

3б

Токарна обробка

4,42

1,05

2

52,62

2,21

0,34

4

Фрезерування торцевою фрезою

6,04

1,44

2

71,90

3,02

-0,22

5

Свердлення отвору Ø20

4,06

0,97

2

48,33

2,03

0,07

6

Слюсарна обробка

2,98

0,71

1

70,95

2,98

-0,28

7

Миття

2,12

0,50

1

50,48

2,12

0,06

8

Термічна обробка

6,00

1,43

2

71,43

3,00

-0,25

9

Внутрішнє шліфування

9,94

2,37

3

78,89

3,31

0,06

10

Зовнішнє шліфування

5,08

1,21

2

60,48

2,54

0,17

Разом

50,42

-

18

-

27,26

0,00

Назва операції

Модель верстата

Габаритні розміри верстата, мм

Кіль-кість верстатів

Ціна, грн.

Потужність двигунів, кВт

одного верстата

Всього

одного верстата

всього

Обробка отвору і торця

2Н135

1030×825

2

11500

23000

4

8

Протяжка отвору

7Б55У

4070×1600

1

59800

59800

17

17

Токарна обробка

1И611П

1820×970

3

66700

200100

3

9

Фрезерування торцевою фрезою

6Р80

1525×1875

2

23000

46000

3

6

Свердлення отвору Ø20

2Н125

915×785

2

9200

18400

2,5

5

Слюсарна обробка

Слюсарний верстат

1000×800

1

4600

4600

–

–

Миття

Мийка

950×750

1

6900

6900

0,5

0,5

Термічна обробка

Термопіч

1020×950

2

13800

27600

4

8

Внутрішнє шліфування

3К227А

5815×1900

3

82800

248400

4

12

Зовнішнє шліфування

3А-110В

1880×2025

2

71300

142600

4,2

8,4

Разом

-

-

19

-

777400

-

73,9

Назва операції

Модель верстата

Габаритні розміри верстата, мм

Кіль-кість верстатів

Ціна, грн.

Потужність двигунів, кВт

одного верстата

Всього

одного верстата

всього

Обробка отвору і торця

2Н135

1030×825

2

11500

23000

4

8

Протяжка отвору

7Б55У

4070×1600

1

59800

59800

17

17

Токарна обробка

1Б24СБ-6К

4330×1600

2

167900

335800

17

34

Фрезерування торцевою фрезою

6Р80

1525×1875

2

23000

46000

3

6

Свердлення отвору Ø20

2Н125

915×785

2

9200

18400

2,5

5

Слюсарна обробка

Слесарный станок

1000×800

1

4600

4600

–

–

Миття

Мойка

950×750

1

6900

6900

0,5

0,5

Термічна обробка

Термопечь

1020×950

2

13800

27600

4

8

Внутрішнє шліфування

3К227А

5815×1900

3

82800

248400

4

12

Зовнішнє шліфування

3А-110В

1880×2025

2

71300

142600

4,2

8,4

Разом

-

-

18

-

913100

-

98,9

№ опе-рації

t_шт, хв.

n_прi, шт.

години

Період обслуговування потокової лінії Т₀ , годин

Табельний № робітника

1 година

2 година

1

7,46

2

3,55

 №1

№2

2

2,32

1

1,10

 №3

3а

11,32

3

5,39

 №4

№5

№6

4

6,04

2

2,88

 №7

№8

5

4,06

2

1,93

№9

№10

6

2,98

1

1,42

№11

7

2,12

1

1,01

№12

8

6,00

2

2,86

№13

№14

9

9,94

3

4,73

№15

№16

№17

10

5,08

2

2,42

№18

№19

№ опе-рації

t_шт, хв.

n_прi, шт.

години

Період обслуговування потокової лінії Т₀ , годин

Табельний № робітника

1 година

2 година

1

7,46

2

3,55

 №1

№2

7. Розрахунок заділів на потоковій лінії

Для забезпечення безперервності роботи потокової лінії поряд з іншими заходами необхідно створити ряд заділів. Внутрішньо лінійні заділи на потокових лініях бувають: технологічними, транспортними, страховими та оборотними.

1. Технологічний заділ

Технологічний заділ (З_техн) – загальна кількість деталей, що знаходяться в даний момент в процесі обробки на всіх операціях лінії:

, (2.8)

де т – кількість операцій на лінії;

п_і – кількість робочих місць на кожній операції;

S – кількість одночасно оброблюваних деталей на кожному робочому місці, S = 1.

З_{техн (а)} = (2 + 1 + 3 + 2 + 2 + 1 + 1 + 2 + 3 + 2) * 1 = 19 деталей;

З_{техн (б)} = (2 + 1 + 2 + 2 + 2 + 1 + 1 + 2 + 3 + 2) * 1 = 18 дететалй;

2. Транспортний заділ

Транспортний заділ (З_тр) створюється деталями, які знаходяться на потоковій лінії поміж робочими місцями:

, (2.9)

де р – розмір транспортної партії деталей.

При поштучній передачі деталей з операції на операцію величина р = 1.

З_{тр (а)} = (19 – 1) * 1 = 18

З_{тр (б)} = (18 – 1) * 1 = 17

3. Страховий заділ

Страховий заділ (З_стр) створюється перед найбільш відповідальною (як правило, це найбільш трудомістка) операцією. Його величина встановлюється в розмірі 4-5% змінного завдання. Окрім цього, перед кожною операцією створюється 15-20 хвилинний страховий заділ деталей з метою створення можливості для незалежного початку роботи:

, (2.10)

де З_{стр і} – страховий заділ на і-тій операції, штук;

п_і – кількість верстатів на даній операції, штук;

t_шті – трудомісткість операції, хвилин.

З_{стр 1} = (20 / 7,46) * 2 = 5,36

Зстр 2 =	8,62
Зстр 3а =	5,30
Зстр 3б =	9,05
Зстр 4 =	6,62
Зстр 5 =	9,85
Зстр 6 =	6,71
Зстр 7 =	9,43
Зстр 8 =	6,67
Зстр 9 =	6,04
Зстр 10 =	7,87

4. Оборотний міжопераційний заділ

Оборотний міжопераційний заділ (З_об) створюється поміж суміжними операціями внаслідок їх різної трудомісткості (продуктивності). Його величина розраховується на основі графіка-регламенту роботи потокової лінії. Для того, щоб розрахувати міжопераційні оборотні заділи між суміжними операціями, період обслуговування Т₀ розподіляють на часткові періоди часу t₀, впродовж яких на двох суміжних операціях працює незмінна кількість верстатів.

Максимальну величину оборотного заділу, що знову утворюється (якщо результат виходить зі знаком плюс) або витрачається (якщо результат виходить зі знаком мінус) для кожного відрізку часу t₀ визначаємо по формулі:

, (2.11)

де п_і, п_і+1 – кількість верстатів, працюючих одночасно, відповідно, на попередній та послідуючих операціях протягом часу t₀.

Розраховані величини заділів наносяться в прийнятому масштабі на ординати графіка-регламенту, які знаходяться між відповідними суміжними операціями (рисунок 2.3).

З_об1-2 = 1,1(2/7,46-1/2,32) *60 = -10

З_об1-2ʼ = (1,55-1,10)(2/7,46-0) *60 = 5

З_об1-2ʼʼ = (2,00-1,55)(1/7,46-0) *60 = 5

Ʃ З_об1-2 ≈ 0,00

З_об2-3а = 1,1(1/2,32-3/11,36) *60 = 11

З_об2-3аʼ = 0,29(1/2,32-3/11,36) *60 = -3

З_{об2-3аʼʼ} = 0,61(-2/11,36) *60 = -8

З_об3а-4 = 0,51(3/11,36-1/6,04) *60 = 3

З_об3а-4ʼ = 0,61(2/11,36-1/6,04) *60 = 1

З_{об3а-4ʼʼ} = 0,88(3/11,36-2/6,04) *60 = -4

З_об4-5 = 0,965(2/6,04-2/4,06) *60 = 12

З_об4-5ʼ = 0,085(1/6,04-2/4,06) *60 = -2

З_об4-5ʼʼ = 1,035(1/6,04) *60 = -10

З_об5-6 = 0,965(2/4,06-1/2,98) *60 = 9

З_об5-6ʼ = 0,455(-1/2,98) *60 = -9

З_об6-7 = 1,42(1/2,98-1/2,12) *60 = -8

З_об6-7ʼ = 0,41(1/2,98) *60 = 8

З_об7-8 = 1,01(1/2,12-2/6*60) = 7

З_об7-8ʼ = 0,15(-2/6) *60 = 3

З_об7-8ʼʼ = 0,99(-1/6) *60 = -10

З_об8-9 = 0,86(2/6-3/9,94) *60 = 2

З_об8-9ʼ = 0,13(2/6-2/9,94) *60 = 1

З_об8-9ʼʼ = 1,14(1/6-2/9,94) *60 = -3

З_об9-10 = 0,73(3/9,94-2/5,08) *60 = -4

З_об9-10ʼ = 0,31(3/9,94-1/5,08) *60 = 7

З_об9-10ʼʼ = 1,27(2/9,94-1/5,08) *60 = -3

З_об2-3б = 1,1(1/2,32-2/3,16) *60 = 1

З_об2-3бʼ = 1(1/2,32-1/4,42) *60 = 12

З_{об2-3бʼʼ} = 0,9(-1/4,42) *60 = -13

З_об3б-4 = 0,88(2/4,42-2/6,02) *60 = 11

З_об3б-4ʼ = 0,78 (1/4,42-2/6,02) *60 = -5

З_{об3б-4ʼʼ} = 1,12(1/4,42-1/6,02) *60 = -6

8. Розрахунок основних і оборотних засобів дільниці

Основні засоби – це засоби виробництва, що беруть участь у процесі виробництва довгий час.

Оборотні засоби – це предмети праці, що беруть участь у виробництві один раз, при цьому їхня вартість входить у собівартість продукції.

Порядок розрахунку основних фондів по групах наступний.

Для будівель:

В_Б=1,2*S*В_S, (2.12)

де В_Б – вартість будівель, грн.;

1,2 – коефіцієнт, який враховує частку іншої площі цеху, що припадає на дільницю;

S – площа дільниці (із планування), вирахувана із внутрішньої частини будівлі, м²;

В_S – вартість 1 м² виробничої площі (приймаємо 250 грн./м²).

В_Б(3а) = 1,2 * 257 * 250 = 77100 грн.

В_Б(3б) = 1,2 * 262 * 250 = 78600 грн.

Вартість споруд і передаточних пристроїв умовно приймаємо на дільниці в розмірі 3-5% від вартості будівлі дільниці.

В_{споруд (3а)} = 77100 * 0,05 = 3855 грн.

В_{споруд (3б)} = 78600 * 0,05 = 3930 грн.

Для робочих машин та обладнання:

В_рм=1,15*1,1*, (2.13)

де В_рм – вартість робочих машин та обладнання дільниці, грн.;

1,15 – коефіцієнт, який враховує витрати на транспортировку і монтаж обладнання;

1,1 – коефіцієнт, який враховує вартість міжопераційного транспорту;

- сумарна вартість верстатів.

В_рм(а) = 1,15 * 1,1 * 777400 = 983411 грн.

В_рм(б) = 1,15 * 1,1 * 913100 = 1155071,5 грн.

Вимірюючі і регулюючі пристрої, лабораторне обладнання складає 3-8% вартості робочих машин та обладнання дільниці, транспорт – 5%, інструмент та інвентар – 2-5%.

Вартість оборотних засобів дільниці складає 50% вартості основних фондів.

В_лаб(а) = 983411 * 0,06 = 59004,66 грн.

В_лаб(б) = 1155071,5 * 0,06 = 69304,29 грн.

В_{трансп(а)} = 983 411 * 0,05 = 49170,55 грн.

В_{трансп(б)} = 1155071,5 * 0,05 = 57753,57 грн.

В_{инстр(а)} = 983411 * 0,03 = 29502,33 грн.

В_{инстр(б)} = 1155071,5 * 0,03 = 34652,15 грн.

В_ОФ(а) = 77100+3855+983411+59004,66+49170,55+29502,33=1202043,54грн.

В_ОФ(а) = 78600+3930+1155071,5+69304,29+57753,57+34652,15=1399311,51грн.

В _{ОС (а)} = 1202043,54 * 0,5 = 601021,77 грн.

В _{ОС (б)} = 1399311,51 * 0,5 = 699655,76 грн.

9. Розрахунок амортизаційного фонду дільниці

Амортизація – процес переносу вартості основних фондів у плині терміну їхньої служби на вартість виготовленого товару й акумуляція її в амортизаційному фонді.

Норми амортизаційних відрахувань наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3а - Розрахунок амортизаційного фонду дільниці

Таблиця 2.3а - Розрахунок амортизаційного фонду дільниці

Квартальні амортизаційні відрахування визначаються в відсотках від вартості основних фондів по групах (нормах амортизаційних відрахувань).

Основні фонди підрозділяються на наступні групи:

1) група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передаточні засоби;

2) група 2 – транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі, меблі, конторське обладнання; побутові електромеханічні пристрої та інструменти;

3) група 3 – інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1, 2, 4 (робочі машини та обладнання);

4) група 4 – інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації; периферійні пристрої до них; системи зв’язку, включаючи мобільний.

Квартальні норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного кварталу в наступних розмірах:

1) група 1 – 2%;

2) група 2 – 10%;

3) група 3 – 6%;

4) група 4 – 15%.

Для врахування амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи використовується лінійний метод впродовж терміну використання, але не більше 10 років.

10. Розрахунок штатів потокової лінії

1. Розрахунок чисельності основних робітників

Явочну кількість основних робітників (п_яв) визначаємо із графіка регламенту (рисунок 2.3) по робочих місцях з врахуванням суміщення професій. Найбільший табельний номер робочого місця дорівнює явочній кількості робітників в одну зміну. Спискова кількість робітників (п_сп) буде дорівнювати:

п_сп=, (2.14)

де к_вик – коефіцієнт виконання робочого часу (к_вик=0,88-0,91);

т – число змін (в проекті т=2).

п_яв(а) = 19 раб.

п_яв(б) = 18 раб.

п_сп(а) = 19/0,91*2 = 42 чел.

п_сп(б) = 18/0,91*2 = 40 чел.

2. Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Явочна кількість допоміжних робітників може бути визначена наступними методами:

1) по точках обслуговування (транспортні робітники);

2) по нормах обслуговування (наладчики, ремонтні робітники та інші);

3) у відсотках від чисельності основних робітників (укрупнений метод).

В проекті дільниці необхідно визначити лише деякі категорії допоміжних робітників, яких можна закріпити за даною потоковою лінією. Розрахунки зводимо до таблиці 2.4.

Явочне число допоміжних робітників (слюсарів-ремонтників і наладчиків (п_яв)) визначається за формулою:

, (2.15)

де О – число об’єктів обслуговування, штук;

N_О – норма обслуговування, штук/чол. у зміну;

т –число змін.

Норма обслуговування для наладчиків на одного робітника звичайно знаходиться в межах 5-8 верстатів в зміну.

В проекті явочну кількість слюсарів-ремонтників можна прийняти в розмірі 2 чоловіка в зміну.

Контроль якості на таких потокових лініях звичайно виконується після кінцевої операції і тому лінію обслуговує контролер в зміну.

Спискова чисельність допоміжних робітників звичайно визначається в цілому по цеху, а тому в проекті достатньо навести розрахункову формулу і обмежитися встановленням явочного числа робітників.

Таблиця 2.4а - Чисельність допоміжних робітників

Таблиця 2.4а - Чисельність допоміжних робітників

3. Розрахунок чисельності службовців

Чисельність службовців встановлюється виходячи з штатного розкладу цеху. Для дільниці приймемо:

1) 1 змінний майстер на 20-25 основних робітників;

2) 1 технолог-нормувальник;

3) 1 нарядчик у зміну;

4) 1 прибиральник у зміну.

11. Розрахунок фондів заробітної плати

Річний фонд заробітної плати основних виробничих робітників () з урахуванням всіх нарахувань на заробітну плату, а також доплат і додаткової заробітної плати визначається за формулою:

, (2.16)

де п – число операцій, штук;

t_шті – штучний час (норма часу) на виконання і-тої операції, хв./шт.;

С_чі – годинна тарифна ставка робітника на і-тій операції, грн./год.;

N_р –річний обсяг виробництва деталі, шт./рік;

К_д – коефіцієнт, який враховує розмір доплат і додаткової заробітної плати (К_д=1,25);

К_в – коефіцієнт, який враховує розмір всіх нарахувань на заробітну плату (соціальне страхування, пенсійне страхування, фонд зайнятості та інші фонди).Приймається у відповідності з діючими в поточному році нормативами нарахувань.

Годинну тарифну ставку і-того розряду (С_чі) потрібно приймати в залежності від мінімальної місячної заробітної плати (М_З), галузевого коефіцієнта (К_гал), розмір якого для машинобудування знаходиться в межах 2,5-2,84, а також місячного фонду робочого часу, який в середньому дорівнює 176 годин, і тарифного коефіцієнта (К_Ті). Годинна тарифна ставка визначається за допомогою наступної формули:

(2.17)

Тарифні коефіцієнти приймаються у таких розмірах: 1-й розряд – 1,0; 2-й – 1,2; 3-й – 1,35; 4-й – 1,5; 5-й – 1,7; 6-й – 2,0.

За згодою керівника проекту можуть бути використані діючі годинні тарифні ставки машинобудівних підприємств, що діють на момент проектування.

С_{чі 1} = (460*2,5*1,0)/(22*8) = 6,53 грн.

t_шт1/60 = 7,46/60 = 0,12 н-ч/дет.

t_шт1/60*С_ч1 = 0,12*6,53 = 0,78 грн.

Розрахунки по всіх останніх варіантах наведені у таблиці нижче.

Таблиця 2.5

_(а) = 10,41 * 54000 * 1,25 * 1,3827 = 971588,72 грн.

_(б) = 9,13 * 54000 * 1,25 * 1,3827 = 852123,44 грн.

Середньомісячну заробітну плату одного робітника визначаємо по формулі:

, (2.18)

де З_сер – середньомісячна заробітна плата одного робітника, грн./міс.;

- річний фонд заробітної плати основних робітників без нарахувань на зарплату, грн./рік;

К_пр – коефіцієнт, який враховує розмір премії із фонду матеріального заохочення (К_пр=1,25);

12 – число місяців в році;

п_сп – спискова чисельність основних робітників, чол.

З_{сер (а)} = (562140 * 1,25) / (12 * 42) = 1394,2 грн./мес.

З_{сер (б)} = (493020 * 1,25) / (12 * 40) = 1283,9 грн./мес.

Для оплати праці допоміжних робітників, як правило, використовується почасова форма оплати праці, тобто їх заробіток залежить від відпрацьованого часу. При плануванні річного фонду заробітної плати почасовиків використовується плановий бюджет робочого часу, який визначається по формулі:

Т_роб=Ч_рд*t_зм*К_вик, (2.19)

де Т_роб – річний бюджет робочого часу, год./рік;

Ч_рд – число робочих днів у рік;

t_зм – довготривалість робочої зміни (t_зм=8 год.);

К_вик – коефіцієнт використання робочого часу (К_вик=0,91).

Т_роб = 252 * 8 * 0,91 = 1835 год./рік

Річний тарифний фонд заробітної плати допоміжних робітників () визначаємо по формулі:

=Т_роб**, (2.20)

де – середня годинна ставка допоміжних робітників, грн./год.;

– спискова чисельність допоміжних робітників, чол.

_{(а) наладчика} = 1835 * 13,07 * 7 = 167884,15 грн.

Доплати і додаткову заробітну плату, річний фонд заробітної плати та середньомісячну зарплату для допоміжних робітників визначаємо аналогічно розрахункам по основних робітниках.

Розрахунки зводимо до таблиці 2.6.

Таблиця 2.6а

Розрахунок фондів заробітної плати допоміжних робітників

Таблиця 2.6а

Розрахунок фондів заробітної плати допоміжних робітників

451821,60

5378,83

Категорії працівників

Тарифний фонд зарплати, грн.

Доплати і

додаткова зарплата

Річний фонд зарплати, грн.

Середньомісячна зарплата, грн.

%

грн.

Основні виробничі робітники

562140

25

140535

971588,72

1394,2

Робітники, зайняті обслуговуванням виробництва

261414,1

25

65353,53

493273,99

5872,31

Службовці

27120

10

6780

29832

621,5

Разом

850674,10

212668,53

1494694,71

7888,01

Категорії працівників

Тарифний фонд зарплати, грн.

Доплати і

додаткова зарплата

Річний фонд зарплати, грн.

Середньо-місячна зарплата, грн.

%

грн.

Основні виробничі робітники

493020

25

123255

852123,44

1283,9

Робітники, зайняті обслуговуванням виробництва

261414,1

25

65353,53

451821,6

5378,83

Службовці

27120

10

6780

29832

621,5

Разом

781554,10

–

195388,53

1333777,04

7284,23

Споживачі

І клас напруги – 27,5 кВ і вище

Крім того, ПДВ

Разом з ПДВ

ІІ клас напруги – до 27,5 кВ

Крім того, ПДВ

Разом з ПДВ

Всі споживачі, крім населення та населених пунктів, міського електричного транспорту, коп./кВтгод

26,44

Річна спожита кількість електричної енергії на виробничу програму може бути приблизно визначена по формулі:

, (2.21)

де N_д – сумарна потужність двигунів дільниці, кВт;

Ф_рд – дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год./рік;

К_о – коефіцієнт одночасної роботи обладнання (К_о=0,7);

К_в – коефіцієнт, який враховує втрати електроенергії в мережі (К_в=0,9);

η_з – коефіцієнт середнього завантаження обладнання (η_з=0,75);

η_д – коефіцієнт корисної дії двигунів та іншого обладнання (η_д=0,9).

Дійсний річний фонд часу Ф_рд роботи обладнання обчислюється по формулі:

Ф_рд=Ф_реж - t_ТоіР, (2.22)

де Ф_реж –річний режимний фонд часу, год.;

t_ТоіР – витрати часу на технічне обслуговування і ремонт обладнання (t_ТоіР=10 - 15%Ф_реж).

Річний режимний фонд часу визначається по формулі:

Ф_реж=Ч_рд*п_зм*t_зм, (2.23)

де Ч_рд – число робочих днів у рік;

п_зм – число змін (п_зм=2);

t_зм – тривалість робочої зміни (t_зм=8 годин).

Ф_реж = 252 * 2 * 8 = 4032 часов

Ф_рд = 4032 * 0,90 = 3628,8 часов

Q_{вл (а)} = (73,9 * 3628,8 * 0,7 * 0,75) / 0,9 *0,9 = 173812,8 грн.

Q_{вл (б)} = (98,9 * 3628,8 * 0,525) / 0,81 = 232612,8 грн.

З _{ээ (а)} = 173812,8 * 0,4235 = 73609,72 грн.

З _{ээ (б)} = 232612,8 * 0,4235 = 98511,52 грн.

2. Витрати на стиснуте повітря для промислових потреб

Кількість верстатів, що мають пристрої з пневматичними зажимами, складає від 30% до 50% загальної кількості верстатів дільниці.

Витрати на стиснуте повітря (В_сп) визначаємо по формулі:

В_сп=С_сп*, (2.24)

де С_сп – вартість 1 м³ стиснутого повітря (0,02 грн./м³);

– річна кількість спожитого стиснутого повітря, м³/рік, яка визначається по формулі:

=*Ф_рд*q_сп, (2.25)

де – кількість верстатів з пневмозажимами, шт.;

q_сп – витрати стиснутого повітря які здійснює один верстат в годину (q_сп=0,9 м³/год.).

_(а) = 19 * 0,3 * 3628,8 * 0,9 = 18615,74 м³/год

_(б) = 18 * 0,3 * 3628,8 * 0,9 = 17635,97 м³/год

В_{сп (а)} = 18615,74 * 0,02 = 372,32 грн.

В_{сп (б)} = 17635,97 * 0,02 = 352,72 грн.

3. Витрати на воду для технологічних потреб

Витрати на воду для технологічних потреб визначаємо по формулі:

В_тв=С_тв*Q_тв, (2.26)

де С_тв – вартість 1 м³ технічної води (С_тв=1,05 грн./м³);

Q_тв – річна потреба в технічній воді, м³, яка визначається по формулі:

, (2.27)

де q_тв – годинні витрати технічної води на один верстат (q_тв=0,05 л/год.);

– питома вага верстатів в загальній кількості верстатів, які потребують охолодження водою (=15-30%).

Q_тв = (0,05 * 3628,8 * 15 * 0,75)/100 = 20,41 м³

В_тв = 1,05 * 20,41 = 21,43 грн.

4. Витрати на утримання обладнання

Витрати на утримання обладнання приймемо в розмірі 5% від його вартості.

З_{со а} = 777400 * 0,05 = 38870 грн.

З_{со б} = 913100 * 0,05 = 45655 грн.

5. Витрати на планові ТОіР

Витрати на планові ТОіР (окрім капітального ремонту) спрощено розраховуємо по формулі:

В_ТОіР=Q_рс*С_г*Ф_рд*η_з, (2.28)

де Q_рс – сума одиниць ремонтної складності всіх верстатів;

С_г – питомі годинні витрати на ТОіР одиниці ремонтної складності (С_г=0,015-0,02 грн./год.).

В_{ТОіР (а)} = 19 * 0,015 * 3628,8 * 0,75 = 775,66 грн.

В_{ТОіР (б)} = 18 * 0,015 * 3628,8 * 0,75 = 734,83 грн.

6. Вартість допоміжних матеріалів

Вартість допоміжних матеріалів можна прийняти в розмірі 50 грн. в рік в розрахунку на один верстат.

В_{дм (а)} = 19 * 50 = 950 грн.

В_{дм (б)} = 18 * 50 = 900 грн.

7. Амортизаційні відрахування

Амортизаційні відрахування беремо із таблиці 2.3.

А_{уео (а)} = 59004,66 * 4 = 236018,64 грн.

А_{уео (б)} = 69304,29 * 4 = 277217,16 грн.

8. Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань

Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань прийняти із розрахунку 300 - 500 грн. в рік на одного основного виробничого робітника.

З_(а) = 300 * 42 = 12600 грн.

З_(б) = 300 * 40 = 12000 грн.

Результати розрахунків зводимо до таблиці 2.9.

Таблиця 2.9а

Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Таблиця 2.9а

Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання розподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної плати основних виробничих робітників:

де В_ВУЕО – відсоток витрат на утримання і експлуатацію обладнання.

В_{ВУЕО а} = (363217,8 / 562140) * 100 = 64,61%

В_{ВУЕО б} = (435392,66 / 493020) * 100 = 88,31%

13. Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат

2.13.1. Витрати, пов’язані з управлінням виробництвом

В цій статті враховуємо заробітну плату службовців дільниці, а також всі нарахування на неї цієї категорії працівників.

Фонд заробітної платні службовців зі всіма нарахуваннями та доплатами для обох варіантів складає 29832 грн. за рік.

2.13.2. Витрати на електричну енергію для освітлення

Кількість електроенергії, що витрачається для освітлення, визначаємо по формулі:

=Т_рос*S*q_е, (2.30)

де Т_рос – річне число годин освітлення (Т_рос=2700 годин);

S – площа дільниці, м²;

q_е – питомі витрати електроенергії на освітлення 1 м² площі (прийняти рівними 0,015 кВт*година плюс 5% на чергове освітлення).

_(а) = 2700 * 257 * 0,015 * 1,05 = 10928,93 кВт*час

_(б) = 2700 * 262 * 0,015 * 1,05 = 11141,55 кВт*час

Розрахунок грошових витрат визначається по формулі:

=*С_ел, (2.31)

де С_ел – вартість 1 кВт*години.

_(а) = 10928,93 * 0,4235 = 4628,40 грн.

_(б) = 11141,55 * 0,4235 = 4718,45 грн.

2.13.3. Витрати на пару для опалення

Витрати на пару для опалення визначаються виходячи з норми її витрачання на 1 м³ виробничого приміщення та тарифів на теплову енергію. Вартість теплової енергії (В_те) визначаємо за формулою:

В_те=S*h*Т_роп*q_п*і_п*Ц_те, (2.32)

де S – площа дільниці, м²;

h – висота приміщення, м (дорівнює h = 5-8 м);

Т_роп – річна тривалість опалювального сезону, годин;

q_п – норма витрати пари в годину на нагрівання 1 м³ приміщення до температури +20ºС (дорівнює 0,00037 т/годину);

і_п –тепловміст 1 т пари, Гкал/т (дорівнює 0,75 Гкал/т);

Ц_те – тариф на теплову енергію, грн./Гкал (дорівнює 50 грн./Гкал).

Т_роп = (17+30+31+31+28+31+15) * 24 = 4392 години

В_{те (а)} = 257 * 8 * 4392 * 0,00037 * 0,75 * 50 = 125290,58 грн.

В_{те (б)} = 262 * 8 * 4392 * 0,00037 * 0,75 * 50 = 127728,14 грн.

2.13.4. Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв приймаємо в розмірі 1-2% від їх вартості.

В _{рем (а)} = 80955 * 0,01 = 809,55 грн.

В _{рем (б)} = 82530 * 0,01 = 825,3 грн.

2.13.4. Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв визначаємо по таблиці 2.3.

А _{буд (а)} = 1619,1 * 4 = 6476,4 грн.

А _{буд (б)} = 1650,6 * 4 = 6602,4 грн.

2.13.5. Витрати на охорону праці і техніку безпеки

Витрати на охорону праці і техніку безпеки визначаємо укрупнено в розмірі 15-30 грн. на одного працюючого.

В _{ОТіТБ (а)} = (42 + 12 + 4) * 15 = 870 грн.

В _{ОТіТБ (б)} = (40 + 10 + 4) * 15 = 810 грн.

2.13.6. Витрати по винахідництву та раціоналізації

Витрати по винахідництву та раціоналізації приймаємо в розмірі 25-40 грн. на одного працюючого.

В _{винах. (а)} = 58 * 25 = 1450 грн.

В _{винах.(б)} = 54 * 25 = 1350 грн.

2.13.7. Інші витрати

Інші витрати визначаємо в розмірі 5% від суми витрат по попереднім статтям.

На основі проведених розрахунків складаємо кошторис загальновиробничих витрат у формі таблиці 2.10.

Таблиця 2.10а - Кошторис загальновиробничих витрат

Таблиця 2.10б - Кошторис загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати розподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної плати основних виробничих робітників і сумі витрат на утримання і експлуатацію обладнання:

де В_ЗВВ – відсоток загально виробничих витрат.

В_{ЗВВ (а)} = (177824,78 * 100) / (562140 + 363217,8) = 19,22%

В_{ЗВВ (б)} = (180459,6 * 100) / (493020 + 435392,66) = 19,43%

14. Калькулювання собівартості та ціни деталі

Калькуляцію (розрахунок) собівартості звичайно складають на одну деталь (таблиця 2.10).

Таблиця 2.11 - Калькуляція собівартості та ціни деталі

Порядок розрахунку статей витрат наступний.

Вартість основних матеріалів (В_ОМ) визначається по формулі:

В_ОМ=Н_ВМ*Ц_М, (2.34)

де Н_ВМ – норма витрат металу, кг/шт.(таблиця 1.2);

Ц_М – ціна придбання металу без податку на добавлену вартість, грн./кг.

В_ОМ = 8,26 * 2,0 = 16,52 грн.

Транспортно-заготівельні витрати прийняли в розмірі 3 - 5% від вартості основних матеріалів.

В_Т-З = 0,03 * 16,52 = 0,5 грн.

Вартість зворотних відходів (В_ЗВ) визначаємо по формулі: