Марка цементу

Марка розчину

25

50

75

100

400

1:1,7: 12

1: 0,7: 6

1: 0,3: 4

1: 0,2: 5

500

-

1:1: 8

1: 0,5: 5

1: 0,3: 4

600

-

1: 0,7: 6

1: 0,4: 4,5

-

Рецептура кольорових террацевих складів (у об'ємних частинах)

Світлий, розбілений

Портландцемент марки 300

1

Кам'яна крихта марки МК білого кольору

1

Кам'яна крихта марки МС білого кольору

1

Кам'яна крихта марки ММ білого кольору

1

Кам'яна мука біла

0,3

Білий з чорним

Портландцемент марки 300

1

Кам'яна крихта марки МК білого кольору

1

Кам'яна крихта марки МС білого кольору

1

Кам'яна крихта марки ММ білого кольору

1

Перекис марганцю (у%% від ваги цементу)

12,5

Білий з червоним

Портландцемент марки 300

1

Кам'яна крихта марки МК білого кольору

1

Кам'яна крихта марки МС білого кольору

1

Кам'яна крихта марки ММ білого кольору

1

Сурик залізний (у%% від ваги цементу)

10

Чорний

Портландцемент марки 300

1

Кам'яна крихта марки МК чорного кольору

1

Кам'яна крихта марки МС чорного кольору

1

Кам'яна крихта марки ММ чорного кольору

1

Перекис марганцю (у%% від ваги цементу)

5

Чорний з білим

Білий портландцемент марки 400

1,5

Кам'яна крихта марки МК чорного кольору

2

Кам'яна крихта марки МС чорного кольору

1

Кам'яна крихта марки МЛ чорного кольору

1

Рожевий з червоним

Портландцемент марки 300

1

Кам'яна крихта марки МК рожевого кольору

1

Кам'яна крихта марки МС рожевого кольору

1

Кам'яна крихта марки ММ рожевого кольору

1

Сурик залізний (у%% від ваги цементу)

8

Червоний з коричневим

Портландцемент марки 300

1

Кам'яна крихта марки МК червоного кольору

1

Кам'яна крихта марки ММ червоного кольору

1

Кам'яна крихта марки МС червоного кольору

1

Перекис марганцю (у%% від ваги цементу)

5

Сурик залізний

5

Чорний із зеленим

Білий портландцемент марки 400

1,5

Кам'яна крихта марки МК чорного кольору

2

Кам'яна крихта марки МС чорного кольору

1

Кам'яна крихта марки ММ чорного кольору

1

Окисел хрому (у%% від ваги цементу)

17

Найменування механізмів, пристосувань, інструментів

Од. вим.

Кількість

Розчиномішалка

шт.

1

Косинець Піванова

»

1

Рейка Піванова

»

10

Сокіл дюралюмінієвий

»

6

Напівтерок дюралюмінієвий великий

»

2

Напівтерок дюралюмінієвий малий

»

6

Правило оковане завдовжки 1,75 м

»

2

Малка дерев'яна

»

2

Терка дюралюмінієва з поролоновою основою

»

3

Терка дюралюмінієва з повстяною

»

8

Штукатурна кельма

»

11

Рейка-схил

»

1

Схил

шт.

1

Рівень

»

1

Гладилка пластмасова

»

1

Правило усіночне

»

1

Ножиці крівлі

»

1

Молоток штукатурний

»

7

Конопатка дерев'яна

»

2

Киянка

»

2

Ківш штукатурний

»

3

Мішалка дерев'яна

»

3

Кисть мочальна

»

9

Відро

»

9

Скребок

»

2

Ємкість для води і розчину

»

6

Робочий ящик

»

3

Щити інвентарні

»

20

Інвентарний ящик для розчину ємкістю 0,5 м³

»

1

Бункер для зберігання цементу ємкістю 0,5 м³

»

1

Бункер для зберігання гіпсу ємкістю 0,5 м³

»

1

Інвентарний ящик для винищити ємкістю 0,5 м³

№№ п/п

Найменування, тип, марка, ГОСТ

Призначення

Кількість

на ланку

на групу

1

Розчинозмешувач С-772

Приготування розчинів

-

5

2

Конус стандартний

Перевірка рухливості розчинів

-

5

3

Віброрейка С-810

Ущільнення укладених розчинів

-

5

4

Лопати совкові і штикові ГОСТ 3625-63

Завантаження піску, розчину

2

10

5

Мірний ящик для піску

Відмірювання піску при приготуванні розчинів

-

1

6

То ж для цементу

Для відмірювання цементу

-

1

7

То ж для мармурової крихти

Відмірювання мармурової крихти

-

1

8

Мірна ємкість

Відмірювання води

-

1

Примітка: ємкості по позиціях 5, 6, 7 і 8 залежать від складу розчину, що готується

9

Візки для змінної тари (контейнери)

Переміщення приготованих розчинів в межах робочої зони

1

5

10

Змінна тара для сипких (контейнери) розміром 774(440(350

Переміщення приготованих розчинів і зберігання їх на робочому місці

3

15

11

Совок

Укладання мозаїчного складу в покриття

1

5

12

Граблі сталеві

Попереднє розрівнювання розчину і створення шорсткої поверхні прошарків

1

5

13

Маякові рейки завтовшки 2 см

Пристрій маяків для розрівнювання розчину

4

20

14

Правило з ручкою

Розрівнювання розчину по маяках

1

5

15

Трамбівка сталева

Трамбування укладеного розчину у важкодоступних місцях

1

5

16

Каток ручний

То ж

1

5

17

Кисть-макловіца типа КМА-2 ГОСТ 10597-65

Видалення цементного молока з мозаїчного покриття

1

5

18

Гладилка ГШ-2, ГОСТ 10403-63

Вирівнювання укладеного розчину

1

5

19

Молоток МПЛН-1 ГОСТ 11042-64

Допоміжні роботи

1

5

20

Рулетка вимірник металева РЖ-2 ГОСТ 7502-55

Виміри і розбиття підстави

1

5

21

Метр складаний металевий ГОСТ 7253-54

То ж

1

5

22

Шнур розмічальний в корпусі l 15 м (креслення НІЇСП Держбуду Української РСР)

Розмітка підстав

1

5

23

Рівень будівельний ВУС -2-700 по ГОСТ 9416-67

Перевірка горизонтальності

1

5

24

Правило контрольне завдовжки 2 м

Перевірка поверхні

1

5

25

Ступінчаста лінійка

Визначення величини виступів і западин

3

15

26

Кельма ГОСТ 9533-66

Розгладження террацевого шаруючи

1

5

27

Косинець плоский типа 250(400 ГОСТ 3749-65

Розбиття поверхні

1

5

Показники якості

Відмінно

Добре

Задовільно

Нерівності, виявлені при накладенні правила (не більше 2 нерівностей на 1 м²)

±1,5

±2

±3

Відхилення поверхні від вертикалі, мм:

а) на 1 м висоти

±1

±1,5

±2

б) на всю висоту приміщення

±6

±8

±10

Відхилення поверхні від горизонталі мм:

а) на 1 м довжини

±1

±1,5

±2

б) на всю довжину приміщення

±6

±8

±10

Відхилення лушпиння, усінків і дверних укосів від вертикалі або горизонталі, мм:

а) на 1 м довжини елементу

±1

±1,5

±2

б) на всю довжину елементу

±3

±4

±5

Відхилення ширини обштукатуреного укосу від проектної, мм

±1

±2

±3

Середня товщина штукатурного намету, мм

15

18

20

Товщина шару накривки після її вирівнювання і затерла, мм

1

2

3

Дефекти

Причина появи

Способи усунення

Нерівності поверхні

Штукатурка виконана під сокіл без перевірки поверхні правилом

Перевірити поверхню правилом завдовжки 2 м. У місцях поглиблень зробити додатковий набризг накривки і затерти. Горби зчистити кельмою, зробити набризг і затерти.

Зерниста фактура поверхні і колоподібні смуги

Погано виконана та, що затерла набризга. Розчин приготований на грубозернистому непросіяному піску.

Зробити додатковий набризг накривки з розчину, приготованого на дрібному піску, що просіює, і затерти поверхню.

Раковини на поверхні

Приготування розчину на тій, що не загашується повністю винищити

Виробити кілька разів протягом двох тижнів змочування поверхні водою. Після висихання поверхні зробити набризг накривки і затерти.

Відшаровування штукатурки з бетонних і кам'яних поверхонь

Погано підготовлена поверхня стенів, не очищена від пилу або маслянистих місць.

Зчистити місця, що відшаровуються, виробити насічку зубилом або сокирою, промити поверхню водою і знов обштукатурити.

Відшарування штукатурки з дерев'яних поверхонь

Поверхня стенів неодранкована або дранка прибита дуже рідко. Хисткі перегородки.

Зчистити місця штукатурки, що відшарувалися, набити дранку і укріпити перегородку, очистити поверхню від пилу, змочити водою і знов обштукатурити.

Відшарування укосів, виконаних гіпсовим розчином

Вживання неякісного розчину, проникнення вологи.

Зчистити пошкоджені місця, висушити поверхню, усунути причини зволоження і знов обштукатурити.

Виконане облицювання плитки на горизонтальних поверхнях повинне відповідати наступним вимогам:

Відхилення фанерованої поверхні від вертикалі (мм на 1 м довжини), мм:

• Зовнішньою – 2;

• Внутрішньою – 1,5;

• Відхилення розташування швів від вертикалі і горизонталі (мм на 1 м довжини) в облицюванні, мм:

• Зовнішньою – до 2;

• Внутрішньою – до 1,5;

Відхилення ширини шва облицювання для внутрішнього і зовнішнього облицювання – +0,5;

При підготовчій штукатурці звернути увагу на правильність виведення кутів внутрішніх і зовнішніх, вони мають бути 90 градусів.

• Пол має бути горизонтальним відповідно до вимог до підлог такого роду.

• Поріжок з плитки повинен розташовуватися посередині полотна дверей або за погодженням.

• Всі горизонтальні шви повинні сходитися відповідно до допусків стандартів.

• У санвузлах при пристрої полови має бути виконана гідроізоляція.

Фанерована поверхня має бути вимитою і чистою.

Перевіряється:

• якість укладання плитки відповідності з вимогами стандартів (схилом і рівнем 1 м);

• цілісність плитки, емалі;

• акуратність установки розкладок, прирізка під настановні елементи;

• рівність тієї, що затерла міжплиткових швів і примикань настановних сантехприборів до плитки;

• щільність тієї, що приклеїла плитки до поверхні підлоги, порожнеч бути не повинно (перевіряється простукуванням).

2.2 Облицювання скляною плиткою

Скляні плитки застосовують для облицювання стенів і перегородок в приміщеннях самого різного призначення. Скляні плитки розмірами 150х150 і 150х75 мм, покриті білою емаллю, призначено для облицювання санітарних вузлів, душових, ванн. Плитки, покриті кольоровою емаллю, використовують при декоративній обробці кухонь і інших внутрішніх приміщень. До початку облицювання тильну сторону скляних плиток обробляють, створюючи шорстку поверхню. Цим забезпечують міцне зчеплення плитки з підставою. Існує декілька способів такої обробки: — тильну сторону скляних непрозорих облицювальних плиток покривають шаром гарячого бітуму (марки БН-70/30) завтовшки 1,5-2 мм і присипають гарячимо грубозернистим піском. Після охолодження утворюється шорсткий прошарок, застережливий відшаровування облицювання і розтріскування плитки унаслідок температурних перепадів і різних температурних деформацій скла і бетону. Крім того, плитки з прозорого скла покривають бітумом, якщо необхідний чорний колір облицювання; — шорсткість на тильній стороні скляних плиток отримують також обмазкой її рідким склом щільністю 1550 кг/м3. У рідке скло додають кремнійфтористий натрій (15% від маси рідкого скла), прискорюючий затвердіння. Розчин наносять кистю на кожну плитку і присипають сухим піском. Частки піску, закріплені рідким склом, забезпечують міцне зчеплення плитки з прошарком розчину. Якщо лицьова поверхня скляних плиток покрита емаллю, прошарок розчину через них не просвічує. При обробці плиток з прозорого скла в розчин рідкого скла вносять вапнякову муку, що додає облицюванню світлий тон, а добавки лугостійких фарбників забарвлюють її в заданий колір; — тильну сторону плиток також обробляють за допомогою піскоструминного апарату.

Скляні плитки застосовують для облицювання стенів і перегородок в будівлях різного призначення. Скляні плитки розмірами 150x150 і 150x75 мм, покриті білою емаллю, призначено для облицювання санітарних вузлів, душових, ванн. Плитки, покриті кольоровою емаллю, використовують при декоративній обробці приміщень громадських будівель. До початку облицювання тильну сторону скляних плиток обробляють, створюючи шорстку поверхню. Цим забезпечують міцне зчеплення плитки з підставою. Тильну сторону скляних облицювальних плиток обмазують гарячим бітумом марки БН-70/30 завтовшки 1,5-2,0 мм і присипають гарячимо грубозернистим піском. Після охолодження утворюється еластичний прошарок, застережливий відшаровування облицювання і розтріскування плитки унаслідок температурних перепадів і різних температурних деформацій скла і бетону. Крім того, плитки з прозорого скла покривають бітумом, якщо необхідний чорний колір облицювання.

Шорсткість на тильній стороні скляних плиток отримують також обмазкой рідкого скла щільністю 1550 кг/м3. У рідке скло додають кремнефтористий натрій (15% від маси рідкого скла), прискорюючий тверднення. Розчин наносять кистю на кожну плитку і присипають сухим піском. Частки піску, закріплені рідким склом, забезпечують міцне зчеплення плитки з прошарком розчину.

Якщо лицьова поверхня скляних плиток покрита емаллю, прошарок розчину через них не просвічує. При обробці плиток з прозорого скла в розчин рідкого скла вносять вапнякову муку, що додає облицюванню світлий тон, а добавки лугостійких фарбників забарвлюють її в заданий колір.

Поверхня під облицювання скляною плиткою готують так само, як при обробці її керамічною плиткою.

Скляні плитки укладають на цементних розчинах, на кислотостійких розчинах, зачинених на рідкому склі, а також на цеглобітумних мастиках складу 1:1. Для попередження розтріскування укладеної плитки і відшаровування її від підстави, викликаної відмінністю температурних деформацій скла і бетону, застосовують худі цементні розчини (складу 1:4 або 1:5), а в склеювальні мастики вносять мелені добавки вапняку або піску.

Технологія робіт і прийоми укладання скляних плиток такі ж, як при облицюванні поверхні глазурованими керамічними плитками. У виробничих будівлях облицювання із скляної плитки з швами, заповненими кислотостійкою мастикою, є хімічно стійким захистом будівельних конструкцій від агресивних дій середовища.

Плитки з відходів вітринного скла — смуги шириною 70-100 мм різної довжини. Грані нарізаних смуг заздалегідь обточують на шліфувальному крузі. З тильного боку їх забарвлюють за два рази масляною фарбою. Після висихання першого шару фарби наносять другий і присипають грубозернистим піском, створюючим шорстку поверхню.

Підготовлені таким чином смуги з вітринного скла встановлюють на цементному розчині з добавкою дисперсії ПВА або наклеюють на мастиці ПЦ.

Плиткою, виготовленою з вітринного скла, облицьовували нижню частину стенів в приміщеннях сходових кліток, санітарних вузлів, вестибюлів, а також при сполученні полови з керамічної плитки з обштукатуреними стінами.

До початку роботи поверхні, що підлягають облицюванню, очищають від грязі і пилу, видаляють плями, перевіряють рівність підстави. Сортують плитку по кольорах і відтінках, заготовляють неповномерні плитки, розрізаючи їх ножівкою або зачищаючи кромки розпила шліфувальною шкіркою.

Роботи виконує ланка з двох чоловік. Один робітник ґрунтує тильну сторону плиток, іншій їх наклеює. В ході укладання перевіряють якість облицювання двометровою рейкою, рівнем і схилом. Надлишки мастики, що виступили з швів, поки вона не засохнула, знімають лезом ножа. Усохлі потьоки мастики змивають скипидаром, ацетоном або гасом.

Для міцнішого зв'язку з розчином або мастикою тильну сторону непрозорих скляних плиток (з глушеного скла), що прикріплюються до підстави на цементному розчині, обробляють гарячим бітумом і посипають грубозернистим піском.

Інший спосіб обробки полягає в нанесенні на тильну сторону прозорих або непрозорих плиток рідкого скла і подальшому покритті грубозернистим піском. Оброблені цим способом плитки можуть кріпитися до поверхонь як на цементних малоусадочних розчинах, так і на казеїнових і бітумних мастиках. Якщо плитка виготовлена з прозорого незабарвленого скла, то до рідкого скла додають трохи вапняної муки і сухих пігментів.

Кріплення скляних плиток на бітумних мастиках виробляється так само, як на казеїнових мастиках Для прямокутної плитки розмірами 150x300 мм, укладеною горизонтально, товщину вертикальних швів приймають 4 мм, а горизонтальних – 2-3 мм.

При облицюванні скляними плитками не можна допускати забарвлення поверхні мастики, що заповнила шви. Сухі пігменти вводяться до складу мастики при її приготуванні.

Весь фронт облицювальних робіт ділиться на 4 захватки, роботи на яких ведуться в послідовності, вказаній на малюнку.

Малюнок 2. 1 – пересувний столик облицовщика; О1 – облицовщик плиточник 4 розряди; 2 – пересувний ящик для розчину; О2 – облицовщик плиточник – 3 розряди; 3 – контейнер для перенесення плиток; О3 – облицовщик плиточник 2 розряди; 4 – відро з водою; – напрям робіт ланки. 5 – ящик для перелопачування розчину; 6 – пересувний столик - подмости

По висоті захватка ділиться на 2 яруси. Висота кожного ярусу 1,5 м. Облицювальні роботи першого ярусу виконуються з підлоги, другої, - з інвентарних переносних столиків.

Вимоги до підготовлених для облицювання підстав:

- поверхні бетонні і цегельні з повнорозмірними швами повинні мати насічку (поверхні стенів, викладені в пустошовку, не вимагають насічку);

- будь-які поверхні необхідно перед їх облицюванням очистити, промити і перед нанесенням склеювального прошарку водних складів зволожити;

- перед облицюванням в приміщеннях виробити забарвлення стель і площини стенів над облицьовуваною поверхнею.

В межах захватки встановлюються всі рядові плитки, кутові плитки встановлюються після облицювання на всю висоту однієї поверхні стіни. Закінчивши облицювання стіни, ланка виробляє облицювання укосів на цій же захватці, після чого переходить на наступну захватку. Плінтусні плитки встановлюються після пристрою чистої полови в приміщенні. Сортування плиток по розмірах і забарвленнях виконується на дерев'яному верстаку розміром 1600×800×800 мм. Сортування плиток по розмірах виконується за допомогою шаблону.

До металевої або дерев'яної підстави кріпиться металева ступінчаста стійка, дві шпильки для упору плиток. При калібруванні плитку однією гранню упирають в шпильки і, опускаючи на ступінчасту стійку, стежать до якого рівня опуститься плитка. Рівні виконані з міліметровою різницею. Відкалібровані плитки укладаються на ребро в контейнери для перенесення по 50 штук в кожен контейнер.

Розмітка поверхні стенів під облицювання і установка струнних маяків виконується в наступному порядку: виробляється провішування стенів схилом; виносяться відмітки чистої підлоги і встановлюються струнні маяки.

Установка плиток виконується від низу до верху. Нижній ряд плиток встановлюється на дерев'яні рейки, укладені ланкою по відмітках чистої підлоги. Спирається 2-го і всіх подальших рядів виробляється на нижчих ряди. Тильна сторона плиток перед установкою очищається від пилу і змочується мокрою кистю. Розчин на плитки наноситься рівномірним шаром плитковою лопаткою в кількості, достатній для заповнення всього простору між плитками і облицьовуваною поверхнею. Плитка з шаром розчину підноситься до місця установки, обертається у вертикальне положення, притискається до облицьовуваної поверхні.

Шви облицювання мають бути рівними, однакової ширини.

Після облицювання поверхні мають бути очищені від напливів розчину негайно, при цьому поверхні глазурованих плит промиті гарячою водою.

Заповнення швів між плитками виконується поле тверднення розчину, шви заповнюються за допомогою дерев'яної терки, підбитою губчастою гумою, виступаючою за краї терки. Потім на заповнені розчином шви тонким шаром наноситься крейдяне молоко. Після висихання крейда віддаляється спочатку вологим, а потім сухим дрантям.

Обробка ділянки і всієї поверхні інтер'єру облицювальною плиткою різного кольору, фактури, текстури і розмірів повинна вироблятися з підбором всього малюнка поля облицювання відповідно до проекту.

4. Якість облицювання поверхні стенів визначається відповідністю технічним вимогам СНіП 3.04.01-87.

Відхилення облицювань, що допускаються, не повинні перевищувати норм, приведених в таблиці 1.

Рисунок 2. Заповнення швів між плитками

Відхилення облицювань, що допускаються, не повинні перевищувати норм, приведених в таблиці 5. Товщина склеювального прошарку з розчину – 7 мм, але не більше 15 мм.

Поверхня всього облицювання має бути жорсткою.

Горизонтальні і вертикальні шви облицювання мають бути однотипні і рівномірні по ширині.

Простір між стіною і облицюванням має бути заповнений розчином.

Не допускаються:

- сколи в швах більше 0,5 мм;

- тріщини, плями, потьоки розчину і висоли.

Таблиця 11. Відхилення облицювань, що допускаються

Таблиця 11. Состав операцій і засоби контролю якості робіт

Склад по професіях і розподіл роботи між членами ланок

2.3 Технологія і організація процесу укладання однобарвного мозаїчного покриття

Керамічні плитки для мозаїчної полови (ГОСТ 6140-52) випускають квадратними з розміром сторін 23 і 48 мм і прямокутні розміром 23(48 мм, наклеєними на листи крафт-паперу розміром 398(598 мм, звані картами килимової мозаїки. Плитки випускаються марок А і Б. Перші, такі, що мають товщину 8 мм і водопоглинання, що не перевищує 1%, призначені для полови в приміщеннях з інтенсивним рухом; другі - завтовшки 6 мм і з водопоглиненням в межах 4% – для полови в житлових і комунально-побутових будівлях. Карти килимової мозаїки можуть бути однобарвними і багатоколірними.

Робоче місце, де виробляється приготування розчинів, є вузол розчину, схема якого показана на рис. 3.

Робочим містом, де виробляється укладання мозаїчного покриття, є само приміщення, де до початку робіт мають бути приготовані необхідні інструменти і пристосування.

Робота по пристрою прошарку і укладанню мозаїчного покриття виконується ланкою у складі двох що вчаться. Кожен з учнів повинен освоїти всі операції трудового процесу, для цього у міру освоєння одних операцій слід переходити на інших.

Таблиця 11. укладанню мозаїчного покриття

2.4 Технічні вимоги до якості

Укладене мозаїчне покриття не є готовою продукцією, і технічні вимоги до якості покриття можуть бути повністю пред'явлені лише після обробки покриття. В необробленого покриття слід перевірити лише правильність поверхні контрольним правилом завдовжки 2 м і ступінчастою лінійкою.

Оцінка якості укладання покриття дається залежно від величини просвіту між контрольною рейкою і поверхнею покриття. «Балу» 5 відповідає просвіт в 1 мм, «балу» 4 - відповідно - 2 мм, «балу» 3 - 4 мм, «балу» 2 - до 6 мм і «балу» 1 - більше 6 мм.

2.5 Перевірка якості виконуваних робіт

При самостійній перевірці якості виконуваних робіт учень прикладає контрольне правило за всією площею підлоги в різних напрямах і ступінчастою лінійкою або метром вимірює просвіт між покриттям і правилом. Крім того, приблизно може бути оцінене рівномірне наповнення крихтою поверхні підлоги. Остаточно про це можна буде судити лише після того, як покриття буде відшліфовано, оскільки лише при шліфовці повністю виявляється фактура покриття. Проте і оглядом невідшліфованого покриття можна судити про рівномірність наповнення покриття крихтою. Виявлення недоліків тільки що укладеного покриття особливе доцільно тому, що у цей момент всього краще виправити дефект. У «порожні» місця слід додати розчину і знову загладити покриття.

Норми часу (у чисельнику) і норми вироблення (у знаменнику) на пристрій мозаїчної полови з укладанням прошарку, без обробки підлоги, складають: .

2.6 Спрощені технологічні карти на виконання робіт

Закладення тріщин. Тріщини перед закладенням обов'язково розшивають (тобто розширюють і заглиблюють, інакше розчин не заповнить, а лише закриє їх зверху, і через деякий час тріщини знову з'являться на поверхні. Тріщини, що розрізають, промивають водою, заповнюють розчином і загладжують (затирають).

Закладення вибоїн, тріщин і інших пошкоджених місць виробляється розчином того ж складу як і виконана штукатурка. Дефектний накривочний шар видаляють шкрябаннями; поверхню штукатурки при цьому рекомендується зманювати водою, оскільки це усуває пил і полегшує роботу.

Поверхню підготовчого шару очищають, процарапивають, аби зробити її шорсткою, змочують водою і наносять новий накривочний шар.

У тих випадках, коли штукатурка сильно забруднена і має дрібні поверхневі дефекти, виробляють наступні роботи.

Видалення набілів з поверхні штукатурки металевими шкрябаннями зчищають набіл, тобто залишки старої фарби, а також грязь і кіптява. Товстий набіл зчищають з поверхні, не змочуючи водою; міцний набіл спочатку змочують водою, а коли він розмокне, зіскоблюють шкрябаннями. Неміцний набіл може бути видалений без зіскоблюванні — розмиванням водою. При зчисткі набілу не слід сильно натискувати скребком на штукатурку, аби не зіпсувати її поверхню.

Для видалення набілу можна застосовувати піскоструминні апарати, а також дротяні електромеханічні щітки.

Після того, як набіл видалений, виробляють, якщо потрібний, розшивання тріщин і закладення вибоїн і приступають до суцільної перетиркі штукатурки. Для цього на крейдою, піску, що добре просіює, готують розчин, який повинен відповідати по своєму складу розчину старої штукатурки. Гіпс в розчин не додають, оскільки останній від цього втрачає міцність, Поверхню штукатурки змочують водою з окамелка, потім наносить на неї окремими мазаннями за допомогою дерев'яної терки приготований розчин і затирають його звичайними способами.

Якщо штукатурна тяга неміцно тримається на поверхні, її видаляють. При порушенні цілості тяги па невеликій ділянці обробку можна виробляти за допомогою полутерков і лінійок. Пошкоджені ділянки завдовжки більше 1-2 м витягують шаблоном заново, для чого обрізують кінець тяги, знімають контур і по ньому виготовляють шаблон, точно відповідний профілю старої тяги. Потім готують поверхню підстави, навішують правила і витягують заново тягу на пошкодженій ділянці так, щоб все се лінії збігалися з лініями старої тяги. Надалі в цих місцях штукатурка обпилюється.

Недостатня міцність штукатурки викликається також поганою якістю терпких матеріалів або великою забрудненістю піску глиною і іншими домішками.

Спучення і отлупи виникають, якщо штукатурка виконана по сирих поверхнях.

Таблиця 11. Перелік робіт на обштукатурювання

Таблиця 11. Облицювання стенів скляною плиткою

мів тертий

клей тваринний 10%-ний

оліфа

Дрантя

м²

кг

кг

кг

кг

кг

кг

102

432,3

176 154

27,5 8,3 0,25

_–

_–

_–

_–

_–

_–

_–

Найменування робіт

Од. вим

Об'єм робіт

Трудомісткість на одиницю виміру чіл-година

Трудомісткість на одиницю виміру чел-дн

Состав бригади

Облицювання стенів плиткою 150×150 мм при товщині шва 1 мм площі >2 м

м

53.8

1.9

12,6

Облицювання укосів плиткою 150×150 мм при товщині шва 1 мм

м

4,64

3.5

2.00

Ланка облицовщиків-плиточників

Установка кутових плиток

п.м.

12

0,2

0,3