Курсовая Вантажні перевезення

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-25

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 23.11.2024

РЕФЕРАТ

ПЗ: 41 сторінок, 9 таблиць, 6 рисунків, 4 джерела.

Мета проектування: головним завданням транспорту є повне і своєчасне задоволення промислових підприємств в перевезеннях, підвищення ефективності і якості роботи транспортних систем. Для цього необхідно удосконалювати організацію процесу перевезень, підвищувати рівень використання технічних засобів транспорту.

Мета курсового проектування - поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, прищеплювати їм навички самостійного вирішення інженерних питань в галузі організації роботи автомобільного транспорту.

У курсовому проекті треба виконати наступні розділи по організації перевезень дрібнопартійних вантажів:

1. Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків);

2. Складання схеми транспортної мережі; розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої звязуючої мережі;

3. Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах; розробка графіку роботи автомобілів.

ДІАГРАМА ДРІБНОПАРТІЙНИХ ВАНТАЖОПОТОКІВ, ДІАГРАМА МІЖЗАВОДСЬКИХ ВАНТАЖОПОТОКІВ, ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА, НАЙКОРОТША ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА, ЗВЕДЕНИЙ ГРАФІК РУХУ АВТОМОБІЛІВ

ЗМІСТ

Вступ

1 Організація перевезень дрібнопартійних вантажів автомобілями великої вантажопідйомності

1.1 Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків)

1.2 Складання схеми транспортної мережі

1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв’язуючої мережі

1.3.1 Пошук найкоротшої зв’язуючої мережі

1.3.2 Набір вантажних пунктів у маршрути

1.3.3 Визначення черговості об’їзду вантажних пунктів

1.3.4 Перевірка можливості одночасного розвозу та збору вантажних місць на маршрутах

1.4 Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах

2.Організація роботи автомобілів малої вантажопідйомності на міжза-

водських перевезеннях з урахуванням часу виконання їздок

2.1 Складання діаграми міжзаводських машинопотоків

2.2 Складання вихідного плану міжзаводських перевезень

2.3 Набір роботи автомобілями малої вантажопідємності на міжзаводських перевезеннях на зміну (розробка змінних розкладів) за допомогою ЕОМ

3 Розробка зведеного графіку роботи автомобілів

4 Визначення показників роботи транспорту за графіком

Висновки

Перелік посилань

ВСТУП

Автомобільний транспорт України представляє собою найбільш гнучкий і масовий вид транспорту. У нього ряд важливих відмінностей від інших транспортних галузей. Сфера застосування автотранспорту широка. Він виконує більшу частину коротких всипних перевезень, доставляє вантажі до станцій залізниць і річкових пристаней і розвозить їх до потребителямю. Щодня автотранспортом перевозиться близько 17 млн. тонн вантажів і більше 62 млн. пасажирів. Якщо порівнювати з аналогічним показником залізничного транспорту, то це майже в 6 разів більше по обсягах перевезень вантажів і в 17 разів - по перевезеннях пасажирів.

В автомобільному транспорті сконцентроване понад 97% від всіх лицензируемых суб'єктів транспортної діяльності. У сфері комерційних і некомерційних автомобільних перевезень зараз зайнято порядку півмільйона господарюючих суб'єктів. Їхня діяльність проходить в умовах досить високої внутрішньогалузевої й міжвидової конкуренції.

Вантажні перевезення - це один з найбільше «ринкових» секторів економіки автотранспорту Вантажопотоки, які генерируються ринками, що розвиваються, товарів і послуг, у першу чергу освоюються найбільш чуйним швидким і гнучким видом транспорту: автомобільним.

На відміну від інших видів транспорту автотранспорт в усіх зростаючих обсягах перевозить міжнародні вантажі. Це обумовлено його високою маневреністю, великою швидкістю, забезпеченням перевезень безпосередньо від відправника до одержувача в прямих бесперегрузочных повідомленнях. Мобільність автомобільного транспорту дозволяє оперативно реагувати на зміну пассажиро й вантажопотоків.

До недоліків автотранспорту ставиться низька продуктивність рухомого складу, а також порівняно висока (значно вище, ніж на водному й залізничному транспорті) собівартість перевезень. Крім того, автомобільний транспорт - один з основних забруднювачів атмосфери.

1 ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ДРІБНОПАРТІЙНИХ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЯМИ ВЕЛИКОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ

1.1 Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків)

Діаграма дрібнопартійних таропотоків сировини, матеріалів і готової продукції складається на основі зведеної діаграми вантажопотоків (рис. 1.1) і вихідних данних. Правила складання діаграми:

умовно позначити вид вантажу;
витримувати поперечний масштаб обсягу вантажопотоків;
розміщати вантажопотоки з правого боку від шляху у напрямку їх слідування;
вантажні пункти розміщувати аналогічно компоновці генерального (ситуаційного) плану промислового району;
вантажні пункти, які вантажі не приймають і не відправляють, у діаграму не включати.

1.2 Складання схеми транспортної мережі

Схема транспортної мережі складається на основі діаграми дрібнопартійних таропотоків і норм часу на рух транспортних машин (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 - Схема транспортної мережі

1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв’язуючої мережі

При перевезенні вантажів дрібними партіями транспортні машини (або поїзди), прийнявши вантаж у одного відправника, повинні розвезти його кільком одержувачам, рухаючись послідовно від одного до іншого і залишаючи певну кількість вантажу у кожного одержувача. В інших випадках транспортні машини об'їжджають кілька вантажних пунктів, збирають в кожному з них певну кількість вантажів і завозять весь цей вантаж конкретному одержувачу. Іноді одночасно виконується розвезення і збирання вантажів. Задача полягає у визначенні таких маршрутів об'їзду заданих вантажних пунктів, які забезпечують мінімум пробігу рухомого складу за цими маршрутами.

З терміналу Т (рис. 1.2) доставляють вантажі в шість підприємств (П₂-П₈), з яких в свою чергу необхідно повертати в цій самій тарі продукцію або порожню тару на склад. Кількість вантажних місць (ящикових піддонів), що доставляються з терміналу Т кожному одержувачу і вивозяться від них, надані в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Завезення і вивезення по вантажним пунктам підприємства

Вантажний пункт	Ввезення вантажних місць	Вивезення вантажних місць
П₂	5

	0
П₄	3	7
П₅	6	6
П₆	7	5
П₇	4	0
П₈	7	6

Місткість однієї транспортної одиниці не більш як 26 вантажних місць. Необхідно організувати перевезення між всіма вантажними пунктами з найменшим пробігом рухомого складу. Задачу розв'язують в декілька етапів.

1.3.1 Пошук найкоротшої зв’язуючої мережі

Знаходять найкоротшу зв'язуючу мережу, яка об'єднує всі вантажні пункти, між якими виконуються перевезення вантажів дрібними партіями. Вводять такі поняття: всі вантажні пункти (рис. 1.2)- вершини транспортної мережі; лінії, що з'єднують дві сусідні вершини - ланки; незамкнута мережа, що зв'язує дві і більше вершини з мінімальною сумарною довжиною всіх з'єднуючих ланок -найкоротша з'єднуюча мережа, яку визначають так.

На транспортній мережі знаходять найменшу ланку. У моєму прикладі - це ланка П₇ - П₈ = 6 хв. Потім розглядають всі ланки, зв'язані однією зі своїх вершин з вибраною ланкою, тобто ланки П₇ – П₄ = 18; П₄ – П₈= 12; П₇ – П₅ = 18; П₇ – Т = 21, П₇ – П₂ =18, П₈ – Т =30. З них вибирають ланку з найменшим часом руху. Такою ланкою є П₄ – П₈= 12. Далі розглядають ланки, зв'язані з вершинами отриманої лінії (П₇ – П₈ – П₄), і з них вибирають найменшу. При цьому не можна вибирати ланку, що з'єднає дві, раніше включені в мережу вершини. Така ланка в даному прикладі -ланка П₇ – П₄, якщо дві ланки мають однакові найменші значення, то з них можна вибрати будь-яку.

Далі знову розглядають всі ланки, зв'язані з вершинами отриманої гілки, і з них вибирають найменшу. Таким чином вибирають всі вершини мережі. Найкоротша зв'язуюча мережа даного прикладу показана на рис. 1.3. На схемі найкоротшої зв'язуючої мережі рекомендується проставляти біля кожного вантажного пункту кількість завезених (чисельник) і вивезених (знаменник) вантажних місць.

1.3.2 Набір вантажних пунктів у маршрути

Виконують набір вантажних пунктів у маршрути так: виділяють гілку у мережі, в якій найбільша кількість ланок і, починаючи з дальньої ланки, групують пункти в маршрут з урахуванням кількості ввезених та вивезених вантажних місць та місткості одиниці транспортного засобу.

Якщо всі пункти розглянутої гілки не можуть бути включені в один маршрут, найближчі до другої гілки пункти групують разом з її пунктами. Виходячи з умов задачі, пункти зазначені на рис. 1.3, можна згрупувати так, як показано в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 – Групування вантажних пунктів у маршрути

Вантажний пункт	Ввезення вантажних місць	Вивезення вантажних місць
Маршрут № 1
П₄	3	7
П₈	7	6
П₇	4	0
П₆	7	5
П₂	5	0
Разом	26	18
Маршрут № 2
Маятниковий Т-П₅-Т	6	6
Разом	6	6

1.3.3 Визначення черговості об’їзду вантажних пунктів

На цьому етапі зв'язують всі пункти маршруту (табл. 1.2.) починаючи з терміналу Т, замкнутою лінією, який відповідає найкоротший час об'їзду цих пунктів. Рекомендується застосовувати метод сум. При розрахунку за цим методом спочатку будують таблицю, яку називають симетричною матрицею (для маршруту № 1 вона наведена в табл. 1.3). По головній діагоналі в таблиці розміщені пункти, що включаються у маршрут. Числа показують найменший час прямування рухомого складу між цими пунктами. В матриці є підсумковий рядок "Рядок сум", в якому проставляють суму часу по кожному стовпцю.

Таблиця 1.3 – Симетрична матриця для маршруту № 1

Т	18	27	21	24	12
18	П₄	12	18	30	18
27	12	П₈	6	18	24
21	18	6	П₇	12	18
24	30	18	12	П₆	12
12	18	24	18	12	П₂
102	96	87	75	96	84

Після будови симетричної матриці будують початковий маршрут трьох пунктів, що мають максимальну суму по своїх стовпцях. Якщо існує кілька пунктів з однаковими максимальними сумами, для першого початкового маршруту вибирають будь-який з них. Максимальні суми мають стовпці пунктів Т,П₈,П₄. Приймають як початковий маршрут Т-П₄-П₆-Т. Потім в нього включають наступний пункт з максимальною сумою. Це - пункт П₈. Цей пункт слід вставити між такою парою сусідніх пунктів початкового маршруту, де приріст часу ∆ t руху рухомого складу буде мінімальним. Значення цього приросту знаходять за формулою:

∆ t_кр = t_кі + t_ір - t_кр → min (1.1)

де t – час, хв.;

k, p, і - пункт відповідно перший сусідній, другий сусідній та включений.

Для сусідніх пунктів ТП₄

∆ t_ТП4 = t_ТП8 + t_П8П4 - t_ТП4

∆ t_ТП4 = 21+12-18=15

Для сусідніх пунктів П₄П₆

∆ t_П4П6 = t_П4П8 + t_П8П6 - t_П4П6

∆ t_П4П6 = 12+18-30=0

Для сусідніх пунктів П₆Т

∆ t_П6Т = t_П6П8 + t_П8Т - t_П6Т

∆ t_П6Т = 18+27-24=21

Мінімальний приріст є ∆ t_П4П6, тому отримаю маршрут Т – П₄ – П₈ – П₆ – Т. Далі з таблиці 1.3 знаходжу наступний пункт з максимальною сумою часу по стовпцю – П₂. Подальші розрахунки виконую аналогічно.

∆ t_ТП4 = 12+18-18=12

∆ t_П4П8 = 12+24-12=30

∆ t_П8П6 = 24+12-18=18

∆ t_П6Т = 12+12-24=0

Найменший час - ∆ t_П6Т, тому пункт П₂ включаю між П₆Т і отримаю остаточний маршрут: Т – П₄ – П₈ – П₆ – П₂ – Т.

Далі з таблиці 1.3 знаходжу наступний пункт з максимальною сумою часу по стовпцю – П₇. Подальші розрахунки виконую аналогічно.

∆ t_ТП4 = 21+18-18=21

∆ t_П4П8 = 18+6-12=12

∆ t_П8П6 = 6+12-18=0

∆ t_П6П2 = 12+18-12=18

∆ t_П2Т = 18+21-12=27

Найменший час - ∆ t_П8П6, тому пункт П₇ включаю між П₈П₆ і отримаю остаточний маршрут: Т – П₄ – П₈ – П₇ – П₆ – П₂ – Т.

Час руху за маршрутом за оборот:

t_ро = 18+12+6+12+12+12=72 хв

Схеми рухомого складу за розрахованими маршрутами показані на рис. 1.4.

Рисунок 1.4 – Схема маршрутів № 1 і № 2

У тих випадках, коли маршрути тільки складені або тільки розвізні, на цьому розрахунки закінчуються. Якщо ж маршрути складено-розвізні (як в даному випадку), слід виконати четвертий етап розрахунку.

1.3.4 Перевірка можливості одночасного розвозу та збору вантажних місць на маршрутах

Ця перевірка викликана тим, що місткість рухомого складу обмежена.

Перевіряють, яка кількість вантажних місць буде на одиниці рухомого складу протягом всього маршруту, за допомогою таблиці, в якій вантажні пункти маршруту перебувають у послідовності, отриманій за розрахунком, і дається розрахунок наявності вантажних місць на одиниці рухомого складу після навантаження і розвантаження в кожному пункті (табл. 1.5). Береться, що з початкового пункту рухомий склад завантажений повністю ( в моєму завданні 26 вантажних місць).

Таблиця 1.5 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 1

Вантажний пункт	Кількість вантажнх місць
	Прибуло	Відправлено	Всього
Т	-	26	26
П₄	3	7	22
П₈	7	6	29
П₇	4	0	25
П₆	7	5	23
П₂	5	0	18

При заповненні таблиці 1.5 видно що починаючи з вантажного пункта П₈ , рухомий склад не вміщує всі вантажні місця. Одним з виходів із такого становища є зміна напрямку руху на маршруті.

Змінюючі напрям руху на маршруті, отримаю пслідовність об’їзду

Т – П₂ – П₆ – П₇ – П₈ – П₄ – Т.

Таблиця 1.6 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 1 після заміни напрямку руху

Вантажний пункт	Кількість вантажнх місць
	Прибуло	Відправлено	Всього
Т	-	26	26
П₂	5	0	21
П₆	7	5	19
П₇	4	0	15
П₈	7	6	7
П₄	3	7	11

1.4 Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах

Тривалість вантажних операцій можна визначити добутком кількості вантажних місць розвантажених і завантажених на даному вантажному пункті на норму часу з одним вантажним місцем (норматив часу на завантаження або розвантаження з одним вантажним місцем 1,4 хв). Норма тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах необхідна для розробки графіку роботи автомобілів.Результати визначення зведені у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 – Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах

№ маршруту	Вантажні пункти	Норма часу з одним вантажним місцем, хв	Прибуває вантажних місць	Норма часу на вивантаження, хв	Відправляється вантажних місць	Норма часу на завантаження	Загальна тривалість вантажних операцій
1	Т	1,4	-	-	26	36,4	36,4
	П₂		5	7	0	0	7
	П₆		7	9,8	5	7	16,8
	П₇		4	5,6	0	0	5,6
	П₈		7	9,8	6	8,4	18,2
	П₄		3	4,2	7	9,8	14
2	Т		-

8,4

П₅

8,4

16,8

2 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ МАЛОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ НА МІЖЗАВОДСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ З УРАХУВАННЯМ ЧАСУ ВИКОНАННЯ ЇЗДОК

У курсовому проекті треба виконати наступні розділи по організації роботи автомобілів на міжзаводських перевезеннях: складання діаграми міжзаводських машинопотоків; складання вихідного плану міжзаводських перевезень; набір роботи автомобілям на зміну за допомогою ЕОМ.

2.1 Складання діаграми міжзаводських машинопотоків

На діаграмі міжзаводських машинопотоків (кількості їздок) між вантажними пунктами, треба показати кількість машиноїздок які необхідно виконати в першій половині зміни, в другій половині зміни та нерегламентовані за часом зміни (рис 2.1).Діаграма складається на основі таких данних:

Таблиця 2.1 – Виличина міжзаводських машинопотоків (їздок) протягом першої половини зміни, другої половини зміни, нерегламентованих за часом

Вантажопотоки
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1

Правила складання діаграми міжзаводських машинопотоків:

умовно позначити вид вантажу;
витримувати поперечний масштаб обсягу вантажопотоків;
розміщати вантажопотоки з правого боку від шляху у напрямку їх слідування;
вантажні пункти розміщувати аналогічно компоновці генерального (ситуаційного) плану промислового району;
вантажні пункти, які вантажі не приймають і не відправляють, у діаграму не включати.

2.2 Складання вихідного плану міжзаводських перевезень

3 метою використання в подальших розрахунках ЕОМ необхідно закодувати відправників і одержувачів шестизначними числами. Перші 3 цифри повинні відповідати номеру підприємства (вантажному пункту), четверта і п’ята - номеру вантажного майданчика (по кількості заводських вантажопотоків по даному підприємству, що прибувають і відправляються ), шоста - вантажна операція (1- розвантаження, 2 - навантаження). Коли номера вантажних пунктів однозначні, тобто, коди можуть бути чотиризначними числами.Вихідний план (матриця) міжзаводських перевезень складається на основі діаграми міжзаводських вантажопотоків (їздок), вказаних в табл. 2.1 і норм часу на рух (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 – Нормативи часу на рух автомобілів між підприємствами

Одержувачі	Відправники
	Термінал	П.1	П.2	П.3	П.4	П.5	П.6	П.7	П.8	АТП
Термінал	0	18	12	12	18	30	24	24	30	6
П.1	18	0	12	18	30	12	18	24	36	12
П.2	12	12	0
6	18	18	12	18	24	12
П.3	12	18	6	0	12	24	18	12	18	12
П.4	18	30	18	12	0	36	30	18	12	12
П.5	30	12	18	24	36	0	6	18	24	18
П.6	24	18	12	18	30	6	0	12	18	18
П.7	24	24	18	12	18	18	12	0	6	15
П.8	30	36	24	18	12	24	18	6	0	21
АТП	6	12	12	12	12	18	18	15	21	0

Таблиця 2.3 - Вихідний план перевезень

Отримувачі

Відправники

1022

2032

2042

3032

3042

3052

5032

6022

7042

7052

8032

8042

сума

2011

0 0

1 15

0 12

4 15

0 0

2021

0 0

1 15

1 6

4 15

0 0

3011

0 0

1 15

0 6

3 15

0 0

3021

0 0

0 15

0 12

2 15

0 0

4011

0 0

0 15

0 12

4 15

0 0

4021

0 0

1 15

0 12

4 15

5011

0 15

0 12

3 15

0 0

6011

0 0

2 15

0 6

1 15

0 0

7021

0 0

2 15

1 18

1 15

0 0

7031

0 0

2 15

0 6

1 15

0 0

8011

0 0

2 15

1 6

3 15

0 0

8021

0 0

1 15

0 18

3 15

0 0

сума

Метод набору:

Складання вихідного плану перевезень

Задача по набору роботи ТМ на зміну полягає в наступному.

Існує m отримувачів і n відправників вантажу. Відома кількість машино-їздок в адресу кожного отримувача А( 1 < і < m) від кожного відправника Вj(1 < j < n).

Задані нормативи часу:

t_н_ij - час простою ТМ в усіх j-х пунктах навантаження (в j-x відправників вантажів) в адресу і-х одержувачів;

t_rij - час руху вантажної ТМ до і-х одержувачів вантажу від кожного j-го відправника;

tpij - час простою ТМ в кожному і-му пункті розвантаження, що прибув від j-го відправника;

txij - час руху порожньої ТМ від кожного і-го одержувача вантажу до кожного j-го відправника вантажу (і = 1...m, j = 1...n).

Задана кількість машино-їздок від кожного j-го відправника до відповідних і-х одержувачів;

ецj - кількість машино-їздок, які необхідно виконати в першій половині зміни;

е₂іj - кількість машино-їздок, які необхідно виконати в другій половині зміни;

е_nіj - кількість машино-їздок, нерегламентованих за часом зміни (і = 1...m; j = l...n).

В лівому стовпці клітинок шахової матриці вихідного плану перевезень, що складається з трьох чисел, верхнє число - е_ь середнє -е₂, нижнє - е_n. В правому стовпці, що складається з чотирьох чисел, верхнє число - t_н, друге число зверху - tr, третє число зверху - tp, нижнє число - t_x.Всі нормативи часу повинні округлятися і бути кратними трьом.

Якщо яка-небудь величина з е_ь е₂, e_n t_H дорівнює нулю, то нуль записується і в клітинку вихідного плану перевезень. Величина t_xдорівнює нулю в тому випадку, якщо розвантажувальна і навантажувальна площадки розміщені поряд (в одному місці). Якщо між будь якими відправниками та одержувачами вантажів немає вантажних їздок, замість значень t_н, t_r, t_p в клітинках матриці також ставлять нулі.

Вихідні дані вводять у матрицю плану перевезень (табл.2.3).

Алгоритм набору роботи автомобілів

Коди відправників та одержувачів вантажів є в таблиці вихідного плану перевезень згідно з пріоритетом обслуговування, тобто коди відправників - зліва направо, а коди одержувачів - зверху вниз. Таким чином, розв'язок (набір роботи ТМ) починається завжди з лівої верхньої завантаженої клітинки матриці. Набір роботи першої ТМ починається з розгляду дообідніх їздок.

Після виконання кожної вантажної їздки час її елементів необхідно зразу наносити на сітку графіка для того, щоб при наборі роботи другій та наступним машинам була видною зайнятість вантажних фронтів (площадок) попередніми. В цьому разі ТМ ще в процесі розв'язку може бути спрямована на інший вільний вантажний фронт або на той, який вивільняється раніше інших і на адресу якого (або від якого) є вантажні їздки (відправлення).

Після нанесення навантаженої їздки на графік число дообідніх їздок зменшують на одиницю.

Від одержувачів транспортна машина спрямовується до відправника вантажу, якого визначають виходячи з умови

t_x = min {txij},j = 1...п (2.1)

(вибирають мінімальне нижнє число в правих стовпцях клітинок). Причому, чергового відправника вибирають у рядку одержувача (в якого розвантажена ТМ) зліва направо. Таким чином, при кількох однакових значеннях t_x, вибирають перше t_x₁ = t_x, тобто дотримуються принципу пріоритетності обслуговування вантажовідправників.

Для знайденого відправника знаходять пріоритетного одержувача (верхній в стовпці відправника). Якщо в процесі розв'язання видно, що на вантажному фронті - відправнику, до якого холостий пробіг мінімальний, вже немає навантажених дообідніх їздок (відправлень) еіу = 0, I = l...m. ТМ виконує їздку, не регламентовану в часі зміни; а якщо немає і такої, ТМ спрямовується до наступного за рядком відправника (з рівнозначним або найближчим холостим пробігом), для якого виконується умова

t_x = min {t_xij} або t_x₂ = min {t_xij} > t_х (2.2)

Подібним чином для першої ТМ вибирають роботу до обідньої перерви. Після обідньої перерви, якщо навантажена їздка не закінчена, вона закінчується і при подальшому розв'язанні розглядаються тільки післяобідні та останні нерегламентовані з часом їздки (е₂_ij і е_ni_j, де і = 1...m; j = 1...n).

В кінці зміни навантажена їздка повинна бути виконана повністю.

Якщо часу на виконання вантажної їздки на розглянутий вантажний фронт не вистачає, ТМ спрямовують на інший фронт з більшим часом холостого пробігу під навантаження, але з коротшим сумарним часом елементів навантаженої їздки. Якщо залишку часу не досить для виконання жодної їздки, перша ТМ спрямовується в гараж. На цьому набір роботи на зміну першої ТМ закінчується.

Якщо після набору роботи першої ТМ у вихідній матриці

(2.3)

то аналогічно виконують набір роботи для другої і наступних машин з урахуванням зайнятості вантажних фронтів попередніми машинами. Набір роботи для кожної ТМ виконується з початку зміни.

Паралельно складанню зведеного графіка роботи всіх ТМ складають розклад роботи для кожної машини.

Розрахунки на ЕОМ проводяться у наступній послідовності:

підготувати вихідні дані (викласти у пояснювальній записці);
вихідні дані ввести в ЕОМ;
видати на друк розклади роботи на зміну (змінні маршрути) для кожного автомобіля, та вантажного майданчика.

Результати розрахунків на ЕОМ:

12-04-09

ПЛАН ПЕРЕВОЗОК ВЫПОЛНЕН.

НЕОБХОДИМОЕ КОЛИЧЕСТВО ТМ: 5

КОЛИЧЕСТВО ОТПРАВИТЕЛЕЙ: 12

КОЛИЧЕСТВО ПОЛУЧАТЕЛЕЙ: 12

КОЛИЧЕСТВО КАНАЛОВ ОБСЛУЖИВАНИЯ: 24

НАЧАЛО РАБОЧЕЙ СМЕНЫ: 7.00

КОНЕЦ РАБОЧЕЙ СМЕНЫ: 16.00

НАЧАЛО ОБЕДЕННОГО ПЕРЕРЫВА: 11.15

КОНЕЦ ОБЕДЕННОГО ПЕРЕРЫВА: 11.45

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 1: 1022 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 4

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 2: 2032 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 4

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 3: 2042 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 4

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 4: 3032 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 4

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 5: 3042 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 4

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 6: 3052 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 4

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 7: 5032 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 6

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 8: 6022 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 6

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 9: 7042 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 5

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 10: 7052 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 5

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 11: 8032 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 7

КОД ОТПРАВИТЕЛЯ N 12: 8042 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ИЗ ГАРАЖА: 7

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 1: 2011 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 4

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 2: 2021 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 4

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 3: 3011 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 4

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 4: 3021 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 4

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 5: 4011 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 4

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 6: 4021 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 4

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 7: 5011 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 6

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 8: 6011 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 6

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 9: 7021 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 5

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 10: 7031 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 5

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 11: 8011 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 7

КОД ПОЛУЧАТЕЛЯ N 12: 8021 ВРЕМЯ ДВИЖЕНИЯ ДО ГАРАЖА: 7

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 1: 1022

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 2: 2032

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 3: 2042

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 4: 3032

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 5: 3042

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 6: 3052

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 7: 5032

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 8: 6022

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 9: 7042

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 10: 7052

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 11: 8032

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 12: 8042

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 13: 2011

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 14: 2021

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 15: 3011

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 16: 3021

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 17: 4011

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 18: 4021

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 19: 5011

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 20: 6011

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 21: 7021

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 22: 7031

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 23: 8011

КОД КАНАЛА ОБСЛУЖИВАНИЯ N 24: 8021

ПЛАН ПЕРЕВОЗОК НА 12-04-09

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 30

0 0 3 15 12 15 12

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 36

0 0 0 0 0 0 0

1 0 3 15 6 15 6

0 0 0 0 0 0 6

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 0

0 0 0 0 0 0 6

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

2 1 1 15 18 15 18

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 6

1 1 4 15 6 15 6

0 0 0 0 0 0 0

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 6

0 0 0 0 0 0 0

0 0 4 15 12 15 12

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 6

0 0 0 0 0 0 0

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 18

1 0 3 15 18 15 18

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 36

0 0 0 0 0 0 0

2 0 1 15 6 15 6

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 24

1 0 4 15 12 15 12

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 30

0 0 0 0 0 0 6

0 0 0 0 0 0 0

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

0 0 2 15 12 15 12

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 0

0 0 0 0 0 0 6

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 0

2 1 3 15 6 15 6

0 0 0 0 0 0 6

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 6

2 0 1 15 6 15 6

0 0 0 0 0 0 0

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 12

1 0 4 15 12 15 12

0 0 0 0 0 0 24

0 0 0 0 0 0 18

0 0 0 0 0 0 6

0 0 0 0 0 0 0

РАСПИСАНИЕ ТРАНСПОРТНОЙ МАШИНЫ N 1

НА 12-04-09

_____________________________________________________________

|___________|________|________|___________|________|________|

| 2032 | 7.12 | 7.27 | 3011 | 7.33 | 7.48 |

| 3032 | 7.48 | 8.03 | 2021 | 8.09 | 8.24 |

| 2032 | 8.24 | 8.39 | 3011 | 8.45 | 9.00 |

| 3032 | 9.00 | 9.15 | 2021 | 9.21 | 9.36 |

| 2032 | 9.36 | 9.51 | 3011 | 9.57 | 10.12 |

| 3032 | 10.12 | 10.27 | 2021 | 10.33 | 10.48 |

| ОБЕДЕННЫЙ ПЕРЕРЫВ С 11.15 ДО 11.45 |

| 2032 | 11.45 | 12.00 | 3011 | 12.06 | 12.21 |

| 3032 | 12.21 | 12.36 | 2021 | 12.42 | 12.57 |

| 2042 | 12.57 | 13.12 | 7021 | 13.30 | 13.45 |

| 7042 | 13.45 | 14.00 | 3021 | 14.12 | 14.27 |

| 3032 | 14.27 | 14.42 | 2021 | 14.48 | 15.03 |

| 3032 | 15.09 | 15.24 | 2021 | 15.30 | 15.45 |

РАСПИСАНИЕ ТРАНСПОРТНОЙ МАШИНЫ N 2

НА 12-04-09

_____________________________________________________________

|___________|________|________|___________|________|________|

| 2042 | 7.12 | 7.27 | 7021 | 7.45 | 8.00 |

| 7042 | 8.00 | 8.15 | 3021 | 8.27 | 8.42 |

| 3042 | 8.42 | 8.57 | 4011 | 9.09 | 9.24 |

| 3042 | 9.36 | 9.51 | 4011 | 10.03 | 10.18 |

| 3042 | 10.30 | 10.45 | 4011 | 10.57 | 11.12 |

| ОБЕДЕННЫЙ ПЕРЕРЫВ С 11.15 ДО 11.45 |

| 5032 | 11.48 | 12.03 | 6011 | 12.09 | 12.24 |

| 6022 | 12.24 | 12.39 | 2011 | 12.51 | 13.06 |

| 3042 | 13.12 | 13.27 | 4011 | 13.39 | 13.54 |

| 3052 | 14.06 | 14.21 | 8021 | 14.39 | 14.54 |

| 8032 | 14.54 | 15.09 | 7031 | 15.15 | 15.30 |

РАСПИСАНИЕ ТРАНСПОРТНОЙ МАШИНЫ N 3

НА 12-04-09

_____________________________________________________________

|___________|________|________|___________|________|________|

| 3052 | 7.12 | 7.27 | 8021 | 7.45 | 8.00 |

| 8032 | 8.00 | 8.15 | 7031 | 8.21 | 8.36 |

| 7052 | 8.36 | 8.51 | 8011 | 8.57 | 9.12 |

| 8032 | 9.12 | 9.27 | 7031 | 9.33 | 9.48 |

| 7052 | 9.48 | 10.03 | 8011 | 10.09 | 10.24 |

| 8042 | 10.24 | 10.39 | 4021 | 10.51 | 11.06 |

| ОБЕДЕННЫЙ ПЕРЕРЫВ С 11.15 ДО 11.45 |

| 3052 | 11.57 | 12.12 | 8021 | 12.30 | 12.45 |

| 8042 | 12.45 | 13.00 | 4021 | 13.12 | 13.27 |

| 3052 | 13.39 | 13.54 | 8021 | 14.12 | 14.27 |

| 8042 | 14.27 | 14.42 | 4021 | 14.54 | 15.09 |

РАСПИСАНИЕ ТРАНСПОРТНОЙ МАШИНЫ N 4

НА 12-04-09

_____________________________________________________________

|___________|________|________|___________|________|________|

| 5032 | 7.18 | 7.33 | 6011 | 7.39 | 7.54 |

| 6022 | 7.54 | 8.09 | 2011 | 8.21 | 8.36 |

| 2042 | 8.36 | 8.51 | 7021 | 9.09 | 9.24 |

| 7052 | 9.24 | 9.39 | 8011 | 9.45 | 10.00 |

| 8042 | 10.00 | 10.15 | 4021 | 10.27 | 10.42 |

| ОБЕДЕННЫЙ ПЕРЕРЫВ С 11.15 ДО 11.45 |

| 8042 | 11.45 | 12.00 | 4021 | 12.12 | 12.27 |

| 7052 | 12.45 | 13.00 | 8011 | 13.06 | 13.21 |

| 7052 | 13.27 | 13.42 | 8011 | 13.48 | 14.03 |

| 7052 | 14.09 | 14.24 | 8011 | 14.30 | 14.45 |

| 6022 | 15.03 | 15.18 | 2011 | 15.30 | 15.45 |

РАСПИСАНИЕ ТРАНСПОРТНОЙ МАШИНЫ N 5

НА 12-04-09

_____________________________________________________________

|___________|________|________|___________|________|________|

| 1022 | 7.12 | 7.27 | 5011 | 7.39 | 7.54 |

| 5032 | 7.54 | 8.09 | 6011 | 8.15 | 8.30 |

| 6022 | 8.30 | 8.45 | 2011 | 8.57 | 9.12 |

| 2042 | 9.12 | 9.27 | 7021 | 9.45 | 10.00 |

| 6022 | 10.12 | 10.27 | 2011 | 10.39 | 10.54 |

| ОБЕДЕННЫЙ ПЕРЕРЫВ С 11.15 ДО 11.45 |

| 1022 | 11.45 | 12.00 | 5011 | 12.12 | 12.27 |

| 1022 | 12.39 | 12.54 | 5011 | 13.06 | 13.21 |

3 РОЗРОБКА ЗВЕДЕНОГО ГРАФІКУ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ

При складанні форми (сітки) графіку для курсового проекту приймати час роботи транспорту з 7.00 до 16.00 год. Всі норми часу і ціна поділки на сітці графіка повинні бути кратними 3 хв. Час руху між АТП і підприємствами взяти із таблиці 2.2. Час перерви на обід з 11.00 до 11.45 год.

Зведений графік розробляється на основі:

розрахований збірно-розвізних маршрутів

Розрахунок збірно-розвізних маршрутів рекомендується проводити методом найкоротшої зв'язуючої сітки в наступній послідовності:

найти найкоротшу зв'язуючу мережу;
розробити набір вантажних пунктів в маршрут;
визначити послідовність об'їзду пунктів маршруту;
перевірити можливість одночасного розвозу і збору вантажних місць на маршрутах.

Розрахунок збірно-розвізних маршрутів рекомендується виконати методом Кларка-Райта за допомогою ЕОМ.

норми часу вантажних операцій на вантажних пунктах цих маршрутів (табл. 2.3);
норми часу руху (табл. 2.2);
розкладів роботи автомобілів малої вантажопід'ємності отриманих за допомогою ЕОМ (п. 2.3).

Спочатку на графік наноситься робота автомобілів за змінними маршрутами, потім автомобілів, які працюють на збірно-розвізних маршрутах.

Зведений графік показаний у додатку 1.

4 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ТРАНСПОРТУ ЗА ГРАФІКОМ

На основі графіка визначаються наступні показники:

1) Необхідне число робочого парку автомобілів на маршрутах N, в т.ч. автомобілів великої вантажопідйомності Nвв і автомобілів малої вантажопідйомності Nмв

N = N_ВВ + N_МВ(4.1)

N =5+1=6 автомобілів

2) Добовий пробіг кожного автомобіля в т.год. завантаженої і порожньої:

t_д = t_в + t_п(4.2)

1 автомобіль: 84+18=102 хв =1,70 год

2 автомобіль: 120+45=165 хв =2,75 год

3 автомобіль: 114+21=135 хв =2,25 год

4 автомобіль: 96+66=162 хв =2,70 год

5 автомобіль: 84+36=120 хв =2,00 год

6 автомобіль: 84+42=126 хв =2,10 год

3) Коефіцієнт використання часу пробігу кожного автомобіля:

β=t_в / t_заг(4.3)

1 автомобіль: 84/102=0,82

2 автомобіль: 120/165=0,73

3 автомобіль: 114/135=0,84

4 автомобіль: 96/162=0,59

5 автомобіль: 84/120=0,70

6 автомобіль: 84/126=0,67

4) Обсяг перевезень кожним автомобілем за зміну, Q_o.

Для автомобілів на міжзаводських перевезеннях по змінним маршрутам

Q_o = Eqy (4.4)

де E- кількість їздок за зміну ( по графіку);

q - вантажопід'ємність автомобілів малої вантажопід'ємності (прийняти 2 т);

у - коефіцієнт використання вантажопід'ємності (прийняти 0,8).

1 автомобіль: Q_o = 12·2·0,8=19,2 тонн

2 автомобіль: Q_o = 10·2·0,8=16,0 тонн

3 автомобіль: Q_o = 10·2·0,8=16,0 тонн

4 автомобіль: Q_o = 10·2·0,8=16,0 тонн

5 автомобіль: Q_o = 7·2·0,8=11,2 тонн

Для автомобілів на збірно-розвізних маршрутах об'єм перевезень за зміну підсумовується по усім маршрутам. Об'єм перевезень за обіг на одному маршруті, т

Q_o = (4.5)

де m_вi і m_зi - відповідно кількість вантажних місць, що вивозяться і завозяться по і-му пункту маршруту за обіг, шт.;

q_вi і q_зi - відповідно маса одного вантажного місця, що вивозяться і завозяться по і-му пункту маршруту (приймати 0,25).

Q_o = (25·0,25+44·0,25)+(6·0,25+12·0,25)=21,75 тонн

5) Годинна продуктивність автомобілів

W = Q_o / T_н(4.6)

де Т_н - час знаходження автомобіля в наряді (по графіку).

Т_н = Т_м+ t_н(4.7)

де Т_м - час знаходження автомобіля на маршруті, г;

t_н - час нульових пробігів, г.

1 автомобіль: Т_н = 1,70+0,4=2,10 год

2 автомобіль: Т_н = 2,75+0,6=3,35 год

3 автомобіль: Т_н = 2,25+0,5=2,75 год

4 автомобіль: Т_н = 2,70+0,5=3,20 год

5 автомобіль: Т_н = 2,00+0,7=2,70 год

6 автомобіль: Т_н = 2,10+0,2=2,30 год

1 автомобіль: W = 19,2/2,10=9,14 ткм

2 автомобіль: W = 16,0/3,35=4,78 ткм

3 автомобіль: W = 16,0/2,75=5,82 ткм

4 автомобіль: W = 16,0/3,20=5,00 ткм

5 автомобіль: W = 11,2/2,70=4,15 ткм

6 автомобіль: W = 21,8/2,30=9,48 ткм

ВИСНОВКИ

У курсовому проекті виконала наступні розділи:

1. По організації перевезень дрібнопартійних вантажів:

- складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків);

- складання схеми транспортної мережі;

- розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої звязуючої мережі;

- визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах; розробка графіку роботи автомобілів.

2. По організації роботи автомобілів на міжзаводських перевезеннях:

- складання діаграми міжзаводських машинопотоків;

- складання вихідного плану міжзаводських перевезень;

- набір роботи автомобілям на зміну за допомогою ЕОМ.

Розробила зведений графік роботи автомобілів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Вайчукович В.Ф. и др. Грузовые автомобильные перевозки. - Минск: Высшая школа,1989. - 272 с.

2. Воркут А. И. Грузовые автомобильные перевозки. - Киев. Вища школа, 1986. - 447 с.

3. Геронимус В. Л. Экономико-математические методы в планировании на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1982. - 192 с.

4. Бабушкін Г. Ф. Технологія та організація транспортно- складських робіт на промисловому транспорті. Навч. посібник. - К.: ІС ДО, 1993. - 192 с

1. Реферат Бухгалтерский учет банковских кредитов и затрат по их обслуживанию
2. Контрольная работа Планирование создания и функционирования предприятия ООО Мастер салат
3. Реферат на тему Macbeth Drama Essay Research Paper In the
4. Реферат Лекция по История
5. Реферат Страх 4
6. Реферат Мировая валютная система 10
7. Курсовая Технологическая карта производства бетонных работ при возведении типового этажа в процессе проектирования
8. Контрольная работа Контрольная работа по Менеджменту 9
9. Реферат Процес и методы принятия управленческих решений
10. Сочинение Анализ стихотворения Бунина Родина