Тема: Технічне обслуговування робочого обладнання бульдозера ДЗ-110А

Зміст

ВСТУП

1. ПРИЗНАЧЕННЯ Й КЛАСИФІКАЦІЯ БУЛЬДОЗЕРІВ

2. КОНСТРУКЦІЯ БУЛЬДОЗЕРА ДЗ-110А

3. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ БУЛЬДОЗЕРА

3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

На сьогоднішній день наша держава без власного виробництва сучасної високопродуктивної, економічно обґрунтованої будівельної техніки не може конкурувати на світовому ринку. Одним із напрямків розвитку будівельної галузі є використання раціональної техніки та прогресивних технологічних процесів. Тому технічне переоснащення машинобудівної галузі економіки повинне забезпечувати виконання сучасних вимог до технологій виробництва. Насамперед це дотримання оптимальних строків та якісного виконання технологічних операцій досягнення високої продуктивності агрегатів та зменшення питомих енергетичних витрат на виконання будівельних робіт за рахунок розширення використання ресурсоощадних технологій виробництва, збалансованих технологічних комплексів машин, альтернативних джерел енергії та зниження технологічного навантаження на довкілля, створення комфортних умов для роботи працівників.

Трактори є основними енергетичними засобами виконання технологічних операцій у різних галузях виробництва. Вони широко використовуються в будівництві, землеробстві, тваринництві. З кожним роком вони стають усе складнішими, а їх парк - різноманітнішим. Водночас удосконалюються методи й засоби їх обслуговування та ремонту. Поряд з випуском простих засобів діагностування збільшується виробництво електронних приладів, розробляються

Сьогодні, зміцнення економіки України залежить від рівня кваліфікації кадрів. Машиніст бульдозера, машиніст екскаватора повинні досконало знати конструкцію трактора, його вузлів, кваліфіковано та своєчасно виконувати регулювальні роботи і технічне обслуговування, вміло виявляти та усувати несправності в процесі експлуатації машин.

Завдання даної роботи охарактеризувати особливості конструкції робочого обладнання бульдозера ДЗ-110А; навести його технічні характеристики; описати процеси виконання робіт та правила техніки безпеки при виконанні цих робіт.

1. ПРИЗНАЧЕННЯ Й КЛАСИФІКАЦІЯ БУЛЬДОЗЕРІВ

Залежно від потужності й конструкції бульдозери можуть працювати на різних ґрунтах: від болотистих і піщаних до розбірних, висаджених або розпушених порід і руд. Економічно вигідна дальність переміщення ґрунту бульдозером залежить від класу базового трактора, виду й міцності ґрунту й експлуатаційних умов. Звичайно вона не перевищує 60 м.

При можливості перекосу відвала й достатнім тяговому зусиллі бульдозерами з неповоротним відвалом можна розробляти до 70% всіх видів ґрунтів, включаючи мерзлі й гірські породи, для яких звичайно потрібне попереднє розпушування. Бульдозери з поворотним відвалом мають обмежену галузь застосування. Їх в основному використовують для нарізки терас на косогорах, засипання траншей поперечними ходами й прокладки піонерних доріг. При цьому повернений у плані відвал дає деякі переваги. Положення центра тиску базових тракторів не дозволяє використовувати відвал, повернений у плані на кут менш 60° від поздовжньої осі. У зв'язку із цим безперервний схід ґрунту убік не забезпечується й тому робота безперервними поздовжніми ходами практично не дає ефекту. До 90-95% годин бульдозери працюють із прямою установкою відвала.

Бульдозери класифікують за призначенням, номінальному тяговому зусиллю й різними конструктивними ознаками.

За призначеням розрізняють бульдозери загального призначення й спеціальні.

Бульдозери загального призначення виконують копання й розробку ґрунтів, порід і матеріалів у середніх ґрунтові (супіщані, суглинні й глинисті ґрунти, тріщинуваті сланці, легкі вапняки, мергелі й т.п.) і помірних кліматичних умовах з температурою навколишнього повітря від —40 до +40° С. Найчастіше їх постачають з неповоротним у горизонтальній площині відвалом. Поворотним відвалом обладнують в основному легкі й малогабаритні трактори.

Спеціальні бульдозери призначені для виконання таких робіт, як прокладка шляхів і піонерних доріг, згрібання торфу, розрівнювання кавальєрів, підземна або підводна розробка матеріалів, розробка легких матеріалів типу вугілля й ін., а також для роботи в особливих кліматичних й експлуатаційних уиовах (при низьких негативних температурах до —60° С, тропічній вологості й температурі до +60° С, у сухому й пісчаному кліматі пустель, у небезпечних і загазованих місцях, на ґрунтах зі зниженою несучою здатністю й т.д.). На спеціальних бульдозерах використовують відвали різних типів, що відповідають їхньому призначенню. Деякі відвали дозволяють економічно вигідно працювати при дальності переміщення більше 100 м.

По номінальному тяговому зусиллю бульдозери й розпушувачі підрозділяють на надважкі - з номінальним тяговим зусиллям більше 300 кн, важкі - 200-300 кн, середні- 135-200 кн, легкі - 25-135 кн і дуже легкі -менш 25 кн. Номінальне тягове зусилля залежить від маси базового трактора.

За конструктивними ознаками бульдозери класифікують по типу ходової частини, робочих органів, рам і керуванню.

За ходовою частиною розрізняють бульдозери гусеничні й колісні. Останні застосовують рідко.

За типом робочого органу розрізняють бульдозери:

з неповоротним відвалом (звичайно їх називають просто бульдозерами або бульдозерами із прямим відвалом), що встановлений перпендикулярно поздовжньої осі машини й не може повертатися в плані;

з неповоротним напівсферичним відвалом, бічні частини якого встановлені під невеликим кутом до лобової поверхні;

з неповоротним сферичним відвалом, що складається із трьох приблизно рівних частин, установлених одна до іншої під кутом близько 15°;

з неповоротним посиленим відвалом, обладнаним амортизаторами для зменшення ударних навантажень при штовханні скреперів;

за встановленням в горизонтальній площині під кутом до поздовжньої осі машини або перпендикулярно до неї.

Існують також відвали інших типів, використовувані для специфічних робіт, але вони поширені значно менше. Наприклад, відомі відвали із щелепним гідрокерованим захопленням для переміщення сипучих матеріалів на більші відстані або під водою; із двома відвальними поверхнями для роботи переднім і заднім ходом; з відвальною поверхнею убік машини для роботи від стінки; провертаються для роботи на собі й від собе; з убудованими по краях гідрокерованими зубами для роботи в лісовій і іншій тяжкій умовах; з відбійним брусом зверху, колуном і загостреним ножем для розчищення місцевості від дерев і чагарнику; з подовженою відвальною поверхнею для переміщення вугілля й інших сипучих матеріалів, бульдозери на базі двох з'єднаних між собою важільною системою гусеничних тракторів з одним загальним відвалом не одержали поширення внаслідок малої прохідності й недостатніх універсальності й маневреності.

Найпоширеніші в цей час бульдозери з напівсферичним неповоротним відвалом і механізмом перекосу.

За типом рами розрізняють бульдозери що охоплює й внутрішньою рамою. Внутрішню раму використовують для бульдозерів-штовхачів, твердість яких повинна бути підвищеною.

За типом механізму керування розрізняють бульдозери з гідравлічним і канатно-блоковим керуванням. Керування останнього типу в цей час майже не використовують. Автоматизоване керування бульдозерами застосовують в основному на планувальних роботах.

З метою розширення області застосування бульдозери постачають додатковим швидко знімним устаткуванням: розпушувальними зубами, укісниками, відкрилками, поширювачами, подовжувачами, канавними наставками, лижами, вилами й т.д. (рис. 1.2). І певних умовах найбільш ефективні відкрилки, подовжувачі й поширювачі.

Гідрокеровані поширювачі, які можна з кабіни встановлювати під будь-яким кутом до відвала, починаючи від перпендикулярного положення і закінчуючи неробочим положенням, коли вони повернені назад і майже не виходять за габарити відвала, ефективні майже в будь-яких умовах, крім робіт на важких розпушених скельних породах.

Визначальним фактором у використанні різних видів змінного додаткового устаткування до бульдозерів є обсяг специфічних робіт і можливість швидкої встановлення й демонтажу цього устаткування без переїздів.

Галузь застосування бульдозерів може характеризуватися відношенням тягового зусилля до довжини ріжучої кромки й можливого (по перекиданню) вертикального зусилля до опорної площі ножів. Використання гідравлічно керованого з кабіни механизма перекосу відвала забезпечує підвищення цих показників.

2. КОНСТРУКЦІЯ БУЛЬДОЗЕРА ДЗ-110А

Робоче обладнання з шарнірним кріпленням відвала до брусів володіє універсальністю, технологічністю виготовлення та зборки, забезпечує виконання великої кількості операцій, підвищує продуктивність на 25…30% за рахунок зміни положення робочого органа у вертикальній площині.

В робочому обладнанні бульдозера ДЗ-110А (рис. 2.1.) бруси прикріплені шарнірно до відвалу. Тому поперечний перекіс його (у вертикальній площині) відбувається гідравлічно на кут ± 12° в кожну сторону. Це дозволяє більш точно планувати поверхню, розробляти більш міцні та замерзлі матеріали за рахунок використання кутів відвалу, нарізувати кутовими ножами кювети. Робоче обладнання (рис. 2.2.) складається з відвалу 7, двох штовхаючи брусів 9 та 17, гідророзкосу 2, гвинтового розкосу 8, механізму компенсації (підкосу) 7 та двох упряжних шарнірів 10, якими обладнання кріплять до рам гусеничних візків трактора. Шарнір представляє собою хрестовину 26, до якої на двох взаємно перпендикулярних пальцях 25 шарнірно встановлені відвал 7 і штовхаючі бруси 9 та 11. Шарніри дозволяють штовхаючим брусам повертатися в вертикальній та горизонтальній площинах при перекосі відвала. Гідророзкіс 2 та гвинтовий жорсткий розкіс 8, які встановлені у площинах відповідно лівого та правого штовхаючи брусів, утримують відвал у робочому положенні. Одна сторона розкосів прикріплена до штовхаючи брусів, інша – до відвалу за допомогою двух пальців 6 і 3. Пальці фіксовані від поперечного зміщення циліндричними штифтами 5 зі шплінтами. Гідророзкіс 2 здійснює перекіс відвала у поперечній площині та представляє собою гідроциліндр подвійної дії, який включений у гідросистему трактора за допомогою шлангів та трубопроводів. При видвиганні штока бульдозерний відвал повертається у поперечній площині праворуч по ходу машини (за годинниковою стрілкою) на кут до 12^о; при втягуванні його – ліворуч на той же кут. Упряжний шарнір виконаний у вигляді циліндричної опори 17, на якій закріплена сферична втулка 21 за допомогою шайби 22 та болтів 24. Втулку обхвачують дві розрізні півсфери 20, одна з яких приварена до кінця штовхаю чого бруса, інша прикріплена до втулки двома болтами 19 з гайками. Для регулювання зазору в упряжному шарнірі між півсферами розміщені прокладки. З метою захисту поверхні тертя від попадання абразивних частинок шарнір захищений гумовими кільцями 18. Матеріал для змащування подається до шарніру через прес-оливницю 23. Механізм компенсації 7 представляє собою циліндричну тягу з провушинами, який однією стороною шарнірно зв’язаний з правим штовхаючим брусом, інший – з поперечним шарніром, розміщеним в зоні продольної осі на кронштейні лівого штовхаючого бруса 11. В кронштейні встановлений палець 15 з різьбовим кінцем. Для полегшення зборки деталей використовують монтажні прокладки 14. Механізм компенсації забезпечує стійкість відвала в горизонтальній площині та дозволяє передавати поперечні навантаження рівномірно двом штовхаючим брусам. Обладнання піднімають й опускають за допомогою двох гідроциліндрів подвійної дії. Їх штоки закріплені до відвалу шарнірно через кронштейни 12. Протилежні штокам кінці гідроциліндра приєднані до трактора.

Рис. 2.2. Робоче обладнання бульдозера ДЗ-110А з неповоротним відвалом та гідророзкосом

1 – відвал, 2 – гідро розкіс, 3,6,13,15,25 – пальці, 4 – кільця, 5 – штифт, 7 – підкос,

8 – розкіс, 9,11 – бруси, 10 – шарнір, 12 – кронштейн, 14 – прокладки, 16 – гайка,

17 – опора, 18 – кільце, 19, 24 – болти, 20 – півсфера, 21 – втулка, 22 – шайба,

23 – прес-оливниця, 26 - хрестовина

Основні складальні одиниці робочого обладнання бульдозера представлені на рис. 2.3. Відвал представляє собою лобовий лист 2 криволінійного профіля, забезпечую чого мінімальну енергоємність копання та знижуючого залипання грунта. Ззаду по всій довжині листа приварені верхній та нижній пояса жорсткості, а також з’єднувальний лист, в результаті чого утворюється об’ємна металоконструкція. Торці відвалу закриті боковими щоками 5, до яких приварені вертикальні ножі 1 зі скошеною ріжучою кромкою. В щоках зроблені отвори для кріплення поширювачів та відкрилків. В зоні встановлення ножів бокова щока посилена накладкою нижня частина лобового листа утворює підножеву плиту, яка ззаду відвала підперта рядом подовжніх приварених косинок. На підножеву плиту за допомогою болтів 3 з потайними головками, гайок 5 і пружинних шайб 4 встановлені два середніх 6 і два литих бокових ножі 7.Верхня частина лобового листа переходить у козирок зі скошеними краями по профілю призми. Штовхаючі бруси служать для передачі тягового зусилля від трактора до відвала. Вони мають коробчасте січення та зварені з кутників. До передніх торців брусів приварені литі провушини для кріплення через хрестовини до відвалу. Зверху на коробці брусів приварені кронштейни для встановлення гвинтового розкосу та гідро розкосу.

Рис. 2.3.Основні складальні одиниці робочого обладнання бульдозера ДЗ-110А

а – відвал, б – штовхаючі бруси, в – жорсткий розкіс

1,6,7 – ножі, 2 – лобовий лист, 3 – болт, 4 – шайба, 5 – гайка, 8 – щоки,

9,10,13 – кронштейни, 11 – брус, 12 – опора, 14 – підшипники, 15 – гвинт,

16 – труба, 17 – патрубок, 18 – провушина, 19 – стопор

Із зовнішньої сторони вушка для кріплення через хрестовини до відвалу, позаду — підлоги-сфери опори 12 запряжних шарнірів. Зверху на коробці брусів приварені кронштейни для установки гвинтового розкосу й гідророзкосу. Із зовнішньої сторони балки посилені накладками, які одночасно охороняють бруси від абразивного зношування. Із внутрішньої сторони лівого бруса приварений кронштейн, до якого шарнірно кріплять механізм компенсації.

Гідророзкіс складається з гідроциліндра, гідрозамка, захищеного кожухом, і штуцерів для приєднання до гідросистеми трактора.

Гвинтовий розкіс служить для механічної зміни кута різання ножів у діапазоні +10° від середнього кута установки, рівного 55, і вирівнювання відвалу в пряме положення після складання. Розкіс являє собою трубу 16, з однієї сторони якої виконаний різьбовий отвір, а з іншого — вставлена вільно обертова вушко 18 із шестигранником, який фіксується від вільного провертання пружинним стопором 19. У різьбову частину труби ввернутий гвинт 75 з головкою, в отвір якої запресований шарнірний підшипник 14.

Поверхні тертя гвинта й вушка 18 змазуються за допомогою маслянок. Гвинт захищений від бруду ущільненням.

При нагвинчуванні труби на гвинт за допомогою рукоятки, установленої в патрубок 17, зменшують кут різання відвалу. Збільшуючи міжцентрову відстань розкосу, відповідно збільшують кут установки відвалу. При роботі на легких ґрунтах збільшують кут різання, при розробці важких і липких матеріалів — зменшують. Стружка ґрунту самостійно відділяється від верхнього козирка відвалу у випадку добору оптимального кута різання.

Ножі бульдозерів ріжуть ґрунт у процесі його розробки. Від конструкції ножа, форми ріжучої кромки, збереження загострення її у процесі роботи, зносостійкості залежить продуктивність машини. Застосовують два типи ножів (рис. 2.4.): середні й бічні.

Середній ніж виготовляють зі смугового прокату. Виконані по його краях паралельні кромки скошені під кутом 30°. Для підвищення довговічності ріжучі кромки ножів наплавляють сормайтом або сталінітом. Два ряди квадратних отворів ножа із двох сторін раззенковані під кутом 90°. Отвори втримують кріпильні болти із квадратним оголовником від провертання при нагвинчуванні гайок. Конічна головка болта входить в отвір таким чином, що виявляється заподлицо із плоскою робочою поверхнею ножа й незаважає руху ґрунту по ньому. Отвори розташовані на відстані а й б.

Схема зсуву й перестановки середніх ножів показана на рис. 2.4 , а. На заводі середній ніж 1 прикріплюють до подножевої плити 3 болтами 2 з гайками в нижньому ряді отворів (положення Г). Після зношування ріжучої кромки на міжцентрову відстань Ь гайки відвертають, ніж опускають до сполучення верхнього ряду отворів (положення II) і свердлінь у плиті 3 і затягують ніж болтами. Коли ріжуча кромка знову зношується, ніж знімають із відвала, розвертають на 180° і закріплюють у нижньому ряді отворів (положення III). Після подальшого зношування його знову зміщають долілиць і кріплять на верхньому ряді отворів (положення IV). Якщо ріжуча кромка виступає на 15...25 мм над нижнім краєм подножевой плити, то ніж заміняють новим. Чотириразова перестановка середнього ножа значно підвищує строк його служби. На бульдозерний відвал установлюють два-три середніх ножі для полегшення їхньої перестановки.

Рис. 2.4. Ріжучі ножі бульдозерного відвала:

а - середній, б - бічний

Рис. 2.5. Схеми перестановки ріжучих ножів бульдозера:

а - середнього, б - бічного; 1,4 — ножі, 2 - болт,

3 - надножова плита відвала

Лівими й правим бічними ножами 4 (рис. 2.5, б) захищають краї відвала. Відлито ножі зі зносостійкої сталі. Кожний ніж являє собою плоску пластину, бічні й нижня зовнішні кромки якої стовщені для підвищення строку їхньої служби. Нижні й бічні кромки скошені під заднім кутом 60°. Верхній край ножа зрізаний під кутом 45°, щоб зменшити залипання ґрунту. У ножі зроблені чотири ряди квадратних отворів з конічною зенковкою із зовнішньої сторони для встановлення конічних головок кріпильних болтів. Ножі прикріплені до подножевой плити 3 двома рядами болтів 2 (положення V). Два інших ряди використовують для зсуву ножів долілиць після їхнього зношування (положення VI).

3. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ БУЛЬДОЗЕРА

Виробництво земляних робіт бульдозерами і розпушувачами необхідно виконувати відповідно до вимог Снип Ш-4-80 "Техніка безпеки в будівництві".

До роботи на бульдозері і розпушувачі допускається машиніст, що вивчив пристрій і правила експлуатації, викладені в технічній документації, прикладеної до машини, а також технікові безпеки, викладену в будівельних нормах і правилах, та маючий посвідчення на право керування машиною.

Бульдозер і розпушувач, що надійшов в організацію для експлуатації, має паспорт машини, що складається з технічного опису, і інструкцію з експлуатації, а також форми для обліку технічного стану машини і даних по його експлуатації. Додатково до паспорта бульдозера і розпушувача додаються паспорти й інструкції з експлуатації комплектуючих складальних одиниць (трактора, електроустаткування).

Паспорт містить відомості про призначення машини; технічну характеристику; опис конструкції і принцип роботи основних вузлів і механізмів; системи приводу; системи керування і приладів і основні правила експлуатації; вказівки по технічному обслуговуванню машини, регулюванню механізмів, системи приводів і автоматичних систем для роботи в автономному режимі.

До інструкції з експлуатації додається перелік запасних частин, інструмента та приладдя, що поставляються з машиною.

Щоб уникнути нещасних випадків і ушкодження машини обслуговуючий персонал зобов'язаний знати і строго дотримувати правила техніки безпеки.

Перед початком роботи необхідно переконатися в справності машини. Перед пуском двигуна перевіряють положення важеля головної муфти зчеплення і важеля коробки зміни передач. Важіль переключення передач повинен знаходитися в нейтральному положенні, тому що при пуску основного двигуна машина може почати рухатися .

Забороняється експлуатувати машини при наявності в них наступних несправностей:

а) двигун внутрішнього згоряння - нестала робота; знижений тиск у масляній системі; підтікання палива, оливи й охолодної рідини; сторонні стуки; збільшений вміст окису вуглецю у відпрацьованих газах;

б) трансмісія - утруднене включення і вимикання передач і муфт зчеплення; ненормальний шум і вібрація механізмів; підтікання оливи з редуктора заднього моста і бортових редукторів;

в) ходова частина - відсутність трака гусеничної полотнини; наявність тріщин або деформацій на опорних котках, ведучих і направляючих колесах гусеничного ходу; ушкодження або ослаблення кріплень підвіски гусеничного ходу;

г) гідравлічна система - підтікання робочої рідини; знижений тиск; підвищене нагрівання робочої рідини, насосів, розподільників і інших вузлів; нестала робота гидронасосов;

д) робоче місце машиніста - збільшене зусилля на важелях і педалях керування; ненормальна робота системи вентиляції і опалення; ушкодження вітрового скла; неправильні показники контрольних приладів; не працює або не відрегульована система освітлення;

е) робоче устаткування - тріщини в деталях; ушкодження зварених швів; ослаблення кріплення основних вузлів; затуплені ножі і зуби робочих органів; ненадійне кріплення ножів до відвалу бульдозера і наконечника до зуба розпушувача.

До початку виробництва земляних робіт бульдозерами і розпушувачами розбивають границі земляних розробок, ділянку очищають від дерев, пнів, валунів, а в зимовий час і від снігу. Особлива увага приділяється організації робіт у зоні розташування діючих підземних комунікацій (кабельних електричних і телефонних мереж, водопроводу, каналізації, газу і нафтопроводів і т.д. ).

При роботі бульдозера і розпушувача забороняється: а) робити які-небудь регулювальні роботи, виправлення, змазування, очищення при русі машини;

б) знаходитися під машиною при працюючому двигуні і під відвалом бульдозера або розпушувача, якщо під них не поставлені підставки

в) роботи на косогорах з поперечним ухилом понад 30°;

г) робити різкі розвороти на крутих косогорах;

д) робити роботу в нічний час без належного освітлення місця роботи;

е) знаходитися стороннім особам під час роботи трактора в кабіні трактора або біля нього;

ж) користуватися відкритим вогнем або курити при заправленні трактора і контрольний огляд баків.

Щоб уникнути обвалення ґрунту (сповзання насипу) і опрокидывания бульдозера при сталкивании ґрунту під укіс насипу або засипанню виїмок і траншів відвал бульдозера не повинний выдви гаться за брівку укосу, а при пристрої насипу відстань від краю гусениці бульдозера до краю насипу повинне бути не менеї 1м. (

Щоб уникнути поломки ножів забороняється працювати бульдозером з опущеним відвалом при задньому ході трактора.

При русі своїм ходом відвал бульдозера і розпушувач повинні бути підняті в транспортне положення. При будь-якій зупинці трактора відвал бульдозера необхідно опускати на ґрунт.

Під час руху машини забороняється машиністові виходити з кабіни.

Для забезпечення працездатності машин у процесі їхньої експлуатації проводиться комплекс організаційно-технічних заходів, основним з яких є технічне обслуговування. Технічне обслуговування - це плановий захід, виконуваний у встановленому обсязі й у визначений термін. Технічне обслуговування машин проводиться для попередження підвищеного зношування деталей, відмовлень машин і в цілому для продовження їхньої довговічності. Технічне обслуговування трактора виробляється згідно "Технічному описові й інструкції з експлуатації трактора".

Технічне обслуговування навісного устаткування (бульдозерного і розпушувачного) у залежності від терміну його проведення й обсягу робіт підрозділяють на наступні види:

щозмінне технічне обслуговування (ЩТО) - проводиться перед початком або наприкінці робочої зміни через 5-10 мотогодин;

перше технічне обслуговування (ТО-1) -через 60-100 мотогодин;

друге технічне обслуговування (ТО-2) -через 240-500 мотогодин;

сезонне технічне обслуговування (СТО) - при переході до весняно-літніх або осінньо-зимових умов експлуатації.

Під час технічного обслуговування необхідно дотримувати наступні міри безпеки:

огляд і усунення несправностей, змазування і регулювання машини можна робити тільки при непрацюючому двигуні й опущеному на ґрунт відвалі бульдозера і розпушувача;

перед розбиранням усі складові частини, що можуть почати рухатися під дією сил ваги, приводити в положення, що забезпечує безпечне ведення робіт;

забороняється вести зварювальні роботи на трубопроводах, приєднаних до гідравлічного приводу;

не рекомендується підтягувати гайки гідроприводу, що знаходиться під тиском;

не рекомендується застосовувати стиснене повітря при розбиранні гідросистеми машини.

Щозмінне технічне обслуговування проводиться машиністом у наступному складі. Спочатку роблять зовнішній візуальний огляд машини (кабіну, ходову частину, навісне устаткування) і очищають неї від бруду, снігу і ґрунту. Перевіряють і при необхідності підтягують з'єднання відвала, розпушувачного устаткування, особливо вузла кріплення навісного устаткування до корпуса трактора. Крім того, перевіряють герметичність гідросистеми бульдозера і розпушувача, тому що не допускається підтікання робочої рідини по нарізних сполученнях, кришкам, сальникам і ущільненням гідроприводу.

При технічному обслуговуванні № 1 (ТО-1) виконують операції щозмінного технічного обслуговування і, крім того, роблять підтяжку кріплень ножів до відвала бульдозера, огляд зварених з'єднань. При виявленні тріщин у зварених з'єднаннях їх заварюють.

При технічному обслуговуванні № 2 (ТО-2) виконують операції технічного обслуговування № 1 і перевіряють технічний стан шарнірних з'єднань бульдозерного і розпушувачного устаткувань; роблять зміну болтів, що прийшли в непридатність, і інших кріпильних деталей, роблять промивання і змазування шарнірних з'єднань відповідно до таблиці і карті змащення.

Сезонне технічне обслуговування роблять у повному обсязі технічного обслуговування бульдозера і розпушувача і заміняють рідина в гідророзкосі бульдозера.

Особливі вимоги технічного обслуговування необхідно враховувати при підготовці технічного стану машин до експлуатації в осінньо-зимовий період у районах з холодним кліматом. Осінньо-зимовий режим експлуатації починається з моменту, коли температура зовнішнього повітря знижується нижче 5°С для дизельних двигунів. У цей період необхідно замінити паливо, оливи і рідини відповідно до інструкцій по їхньому застосуванню, при цьому заміну роблять незалежно від відпрацьованих мотогодин пробігу до моменту підготовки до осінньо-зимової експлуатації. Перед зміною очищають від забруднень і промивають баки, фільтри і трубопроводи, а також перевіряють і регулюють паливний насос високого тиску (знімаючи з двигуна), форсунки; топли-воподкачивающий насос, передпусковий обігрівач палива; про водять утеплення і підігрівши баків з дизельним паливом; акумуляторних батарей.

Зміст робіт з періодичного технічного обслуговування в зимовий період залишається в основному тим же, що й у літній. Різниця лише в тім, що узимку додаються роботи з обслуговування обігрівальних пристроїв кабін двигунів і іншого устаткування, установлюваного на машини в зв'язку зі специфікою умов експлуатації. Унаслідок підвищеного зношування деталей машин і, у першу чергу робочих органів (ножів і наконечників), при роботі на мерзлих і вечномерзлых ґрунтах частіше виникає необхідність їхнього ремонту і заміни. У період експлуатації бульдозера і розпушувача при необхідності проводять роботи з поточному ремонтові.

Періодичність поточного ремонту повинна бути кратної періодичності технічного обслуговування, але не рідше чим через 960- 1000 ч роботи.

При поточному ремонті частково розбирають бульдозери і розпушувачі для огляду, дефектации і ремонту складових частин. При цьому усувають несправності, заміняють окремі деталі або вузли машини на нові або заздалегідь відремонтовані, виконують регулювальні роботи, проводять технічне обслуговування й іспит машини.

Поточний ремонт повинний забезпечувати нормальну експлуатацію машин до чергового планового ремонту (поточного або капітального). Поточний ремонт трактора виробляється за технологією поточного ремонту трактора.

При поточному ремонті машини необхідно розбирати і ремонтувати тільки ті деталі і вузли, що вимагають ремонту.

Розбирання і зборку роблять відповідно до технологічної послідовності щодо кожного складеного вузла машини, користуючись відповідним інструментом і пристосуваннями.

Поточний ремонт можна організувати на базах механізації або на місцях експлуатації машини силами і засобами пересувних ремонтних майстерень, обладнаних вантажопідйомними засобами, за участю машиніста.

Ремонт бульдозера з розпушувачем може бути організований трьома методами: індивідуальним, заміни складальних одиниць, змішаним.

Найбільш прогресивним методом, що забезпечує скорочене перебування машини в ремонті, є метод заміни складальних одиниць новими або заздалегідь відремонтованими. Цей метод може бути застосований при наявності необхідного оборотного фонду складальних одиниць і організаціями їхнього ремонту.

При невеликому числі ремонтуємих бульдозерів і розпушувачів застосовують індивідуальний метод, при якому складальні одиниці ремонтують на машині або знімають з неї, ремонтують і знову встановлюють на машину.

При одночасному ремонті невеликої групи машин і при наявності достатнього числа складальних одиниць застосовують змішаний метод ремонту.

Технічний стан і ремонт деталей повинні перевіряти відповідно до розділу "Технічні вимоги на дефектацию деталей після розбирання" паспорта машини.

Для ряду стандартизованих деталей машин розроблені загальні технічні умови на дефектацию. Так, дефектация підшипників качения складається з огляду, перевірки на шум і легкість обертання, вимір радіального й осьового зазорів. Дефекти різьблення (зривши, знос, зминання і т.п. ) визначають візуально або по калібрі, виготовленому по номінальному розмірі різьблення. Для різьблень, застосовуваних на бульдозерах і розпушувачах, допускається зрив не більш двох ниток.

Технічний стан шарнірних з'єднань начіпного про рудования обов'язково перевіряють по граничному зносі отвору і вала (пальців). Зварені шви перевіряють на відсутність тріщин зовнішнім оглядом і з застосуванням дефектоскопів. Збирання і розбирання деталей гідросистеми проводять на спеціальній ділянці, щоб виключити можливість улучення на деталі пилу і бруду.

При догляді за гідроциліндрами треба вчасно заміняти зношені ущільнення і брудознімачі; стежити за тим, щоб штоки циліндрів не мали вибоїв і подряпин. При появлени вони повинні бути ретельно зачищені тонким шліфовальним папером.

Ущільнення варто змінювати тільки в чистому приміщенні. Манжетні ущільнення застосовують без заусенець і інших пошкоджень. Манжети, армовані для ущільнення валів, повинні входити у свої посадкові місця, не провертатися в корпусі при обертанні вала і щільно охоплювати вал.

Після зборки й випробовування отвору деталей і вузлів для проходу робочої рідини і приєднання трубопроводів необхідно закривати технологічними заглушками. Заглушки виймають безпосередньо перед установкою і підключенням складальних одиниць до системи.

Періодичну зміну робочої рідини роблять відповідно до інструкції по експлуатації на гідропривід, а позачергову- при наявності забруднень, а також при температурі нагрівання вище припустимої.

При зборці необхідно дотримувати наступні основні правила:

тертьові і різьбові поверхні деталей, а також кріпильні деталі перед зборкою варто змазувати оливою, застосовуваною для даного вузла;

до зборки допускають деталі чисті і придатні для зборки, перед установкою вони повинні бути протерті і продуті стисненим повітрям, звернути особливу увагу на чистоту мастильних каналів; прокладки повинні рівномірно прилягати до поверхонь, металеві прокладки, застосовувані для регулювання, повинні бути відрихтовані і не мати тріщин, надривів, при рухливій посадці деталі, що сполучаються, повинні вільно переміщатися без заїдання; у всіх випадках, передбачених конструкцією, необхідно встановлювати, стопорні деталі (пружинні, шайби, шплінти й ін.), одну стопорну деталь заміняти іншою не допускається, замкові (стопорні) шайби щільно затискають гайками, при цьому вусики повинні щільно прилягати до ребер гайки і деталі;

деталі, що мають шліфовані і поліровані поверхні, варто оберігати, від ушкоджень і забруднень;

складові частини і деталі кріплять гайками або болтами спочатку попередньо по діагоналі, а потім остаточно затягують, болти і гайки необхідно затягувати тільки ключами відповідного розміру (без подовжувачів);

осі (пальці) шарнірних з'єднань необхідно надійно зашплінтовувати;

остаточно зібрані вузли і деталі варто заправляти свіжим мастильним матеріалом після загальної зборки бульдозера і розпушувача.

Після зборки бульдозерного і розпушувачного устаткування перевіряють роботу гідросистеми, вивішуючи передню частину машини на відвалі і задню частину на розпушувачі до моменту спрацьовування запобіжного клапана (3 рази не менш).

Капітальний ремонт роблять для повного відновлення працездатності машини. При капітальному ремонті цілком розбирають трактор, бульдозерне і розпушувальне устаткування і змінюють усі зношені деталі. Машину направляють у капітальний ремонт на підставі аналізу його граничного стану з урахуванням наробітку з початку експлуатації.

Граничним станом машини і його деталей є такий стан, при якому подальша експлуатація без капітального ремонту неможлива, витрати на запасні частини і ремонт перевищують нормативи, а технічний стан машини не може бути відновлений при поточному ремонті внаслідок гранично припустимого зносу більшості деталей .

Основними ознаками граничного стану, що визначають необхідність проведення капітального ремонту бульдозера, являются: зношування шарнірних з'єднань, при якому бічний зсув відвала викликає торкання брусів за гусеницю, а також нижньої кромки лобового листа відвала (знос більш 20 мм), при цьому необхідно відновити або замінити відвал; наявність більш двох тріщин на лобовому листі відвала, деформацій відвала брусів і тяги, що не піддається виправленню, трещин у зварних швах, а також порушення герметичності зварених швів у трубах гидро системи.

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Заробітна плата ремонтних робітників

Заробітна плата ремонтних робітників складається з основної та додаткової заробітної плати.

Основна заробітна плата включає в себе:

- Тарифну заробітну плату, що розраховується для робітників третього розряду згідно опрацьованого часу за час виконання ними капітального ремонту машини, ЗПтар, тенге за формулою:

ЗП_тар = С_чIII · Т_кр · Т_см · N_раб

де: С_чIII - це годинна тарифна ставка робітника 3-го розряду = 115 тенге; Т_КР - кількість днів простою в КР = 14 дн; Т_СМ - тривалість робочої зміни = 8 годин; Nраб - загальна кількість робочих = 7 чол. ЗП_тар = 115 • 14 • 8 • 7 = 90160 тн. - Преміальні доплати, складові 30% від тарифної заробітної плати, ПР, тенге розраховується за формулою: ПР = 0,3 • ЗП_тар ПР = 0,3 • 90160 = 27048 тн. - Доплати за керівництво бригадою виплачуються одному робітникові в розмірі 10% від тарифної ставки робітника 6-го розряду, яка становить 143 тенге, Д_бр, тенге розраховується за формулою:

Д_бр = 0,1 · С_чVI · Т_см · Т_кр Д_бр= 0,1 · 143 · 8 · 14 = 1601,6 тн.

Доплата по районному коефіцієнту становить 20% від попередніх виплат, ДРК, розраховується за формулою:

Д_рк = 0,2 · (ЗП_тар + ПР + Д_бр )

Д_рк= 0,2 · (90160 + 27048 + 1601,6) =23761,9 тн.

Підсумкова сума основної заробітної плати, ЗПосн, тенге розраховується за формулою:

ЗП_осн = ЗП_тар + ПР + Д_бр + Д_рк

ЗП_осн = 90160 + 27048 + 1601,6 + 23761,9 =142571,5 тн.

Додаткова Заробітна плата розраховується на підставі відсотка додаткової ЗП і визначається за формулою:

%^ЗП_доп = ((Д^осн_отп + Д^доп_отп + Д^эколог_отп ) / Д_раб) · 100 + 1 ,

де: Д^осн_отп -дні основної відпустки 21 день; Д^доп_отп - дні додаткової відпустки 3 дні; Д^эколог_отп -дні екологічного відпустки 10 днів; Д_раб - кількість робочих днів у році = 250 дня. %^ЗП_доп = ((21 + 3 + 10) / 250) • 100 + 1 = 14,6% Розраховуємо величину додаткової заробітної плати

ЗП_доп = (%^ЗП_доп · ЗП_осн) / 100 ЗП_доп = (14,6 · 142571,5) / 100 =20815,4 тн.

Фонд заробітної плати, ФЗП, тенге визначається за формулою:

ФЗП = ЗП_осн + ЗП_доп (75)

ФЗП = 142571,5 + 20815,4 = 163386,9 тн.

Середня денна заробітна плата на одного робітника, ЗПсред, тенге складає:

ЗП_сред = ФЗП / N_раб · Т_КР

ЗП_сред= 163386,9 / (7 · 14) =1667,2 тн.

Пенсійні відрахування, ВПФ, тенге розраховується за формулою:

ОПФ = 0,1 ·ФЗП

ОПФ= 0,1 · 163386,9 = 16338,7 тн.

Відрахування на соціальне страхування становить 20% від ФЗП за вирахуванням ВПФ, визначається за формулою: ОСС = 0,2 · (ФЗП – ОПФ) (78)

ОСС = 0,2 · (163386,9 – 16338,7) = 29409,6 тн.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. – 624с.

Захарчук Б.З. Телушкин В.Д. Шлойдо Г.А. Яркин А.А. Бульдозеры и рыхлители – М.: Машиностроение, 1987. – 240 с.: ил.

Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350с.

Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. – 624с.

http://stroy-technics.ru/article/gusenichnye-buldozery