Вивчення давньої української літератури в школі

її естетичне значення

на прикладі геніального твору

«Слова о полку Ігореві»

ЗМІСТ

1. Вступ. Літературна освіта в школі

Естетичне значення давньої української літератури

Давньоукраїнське письменство

2. Урок №1

Тема: Давньоруська література, перлина українського ліро – епосу «Слово …». Історична основа твору.

3. Урок №2

Тема: «Слово про похід Ігорю». Сюжет, особливості композиції. Мова твору. Роль пейзажу.

4. Урок №3

Тема: Основні образи «Слова …». Ідея патріотизму.

5. Урок №4

Тема: Зв'язок поеми «Слово…». З усною народною творчістю з героїчним епосом. Переклади «Слова…» сучасною мовою. Фольклорні мотиви.

6. Урок №5

Урок розвитку зв’язного мовлення

Тема: «Слово…» - велична пам'ятка генію нашого народу

7. Урок №6

Контрольна робота (тестові завдання по темі «Давня українська література».

8. Виховний захід присвячений Дню слов'янської писемності та культури

Література

ВСТУП.

Літературна освіта в школі.

Художня література як один із видів мистецтва – найпопулярніший і найдоступніший усім. Вона приносить радість людині, підносить його духовно. Сила впливу художнього слова полягає в правдивості моделювання різних сторін і граней у дійсності, має гуманістичну основу. Засоби мистецтва слова виховують любов до Батьківщини, повагу до її мови, історії, звичаїв і традицій. Саме тому значення літератури в житті людини – це естетичне виховання юних громадян України.

Літературна освіта повинна бути зорієнтована на виховання особистості національно свідомої, духовно багатої. «У природу не все типове прекрасне, мистецтві ж, безумовно, все, бо до звичайних елементів при сприйманні творів мистецтва додається ще й думка про вміння художника, про організуючу силу», - писав А.В.Луначарський, пояснюючи вплив істинно художніх творів мистецтва на людину.

То чому ж один учень, ледве прочитавши кілька сторінок, відкладає книгу вбік: нецікаво, нудно, а другий з насолодою читає історичні твори, захоплюючись патріотизмом і відданістю героїв. Як «розкрити» перед кожним учнем красу кожного твору? Як навчити учня творчо мислити, творчо діяти? Адже реформування освіти вимагає по-новому підходити до навчання, бо, як свідчать наукові дослідження, учнів потрібно навчити самостійно здобувати знання, щоб потім уміти адаптуватися в соціумі й творчо працювати

Розвиток творчих навичок та здібностей учнів на уроках літератури

Постійне удосконалення методів вивчення літератури в школі вимагає приведення їх у відповідність до вимог сучасності, потреб життя, прогресивного поступу науки і суспільства.

Художня література збагачує емоційний світ учнів. Максим Рильський писав: « Література покликана в людині ясним світом запалювати любов до краси. Адже кожний художній твір повинен навчити учня утверджувати благородні моральні риси, навчити жити, і учень має його сприймати як дивну, чудову музику». У 8–12 класах програма вводить послідовне читання й вивчення художніх творів на історично-літературній основі з розкриттям творчої характеристики кожного героя й огляду етапу розвитку літератури у контексті суспільного життя. Текстуальне вивчення одного чи кількох творів, монографічна тема передбачає багатоплановий розгляд твору, зокрема його образної системи, ідейно-естетичної та моральної проблематики, авторської позиції, жанрових, композиційних, стилістичних і мовних особливостей.

Позакласна робота

Зважаючи на те, що основний курс літератури в школі спирається на спрямоване вчителем позакласне читання, програма визначає орієнтовний перелік творів для самостійного позакласного читання і відводить спеціальні уроки для бесід на матеріалі прочитаного.

Уроки позакласного читання

Позакласне читання – поняття досить містке. Воно включає в себе: ознайомлення з творами, рекомендованими програмою; розширене читання творів письменника, який вивчається за програмою, з метою поглибленого сприймання його творчості та епохи.

На таких уроках дуже цікаво й своєрідно проявляються художні здібності учнів, їхній естетичний смак, своєрідне «бачення» твору.

Уроки розвитку зв’язного мовлення

Тісно пов'язаний з вивченням художніх творів і літературного процесу розвиток усного і писемного мовлення учнів, основні види якого визначає програма. Для виконання рекомендуються такі завдання, які сприяють формуванню в учнів образного (художнього) і логічного (наукового) мислення, творчої уяви, естетичного почуття , критичних суджень прагнення до ідеалу.Художня література в школі відіграє велику роль у вихованні людини як громадянина України з притаманними йому мораллю та інтересами, високою культурою праці й поведінки. В.Гюго писав: «Література – це керівництво людського розуму над людським зростом». Саме вона володіє великою силою емоційного впливу на національне виховання, яке становить найважливіший фактор формування особистості.

Таким чином, розвиток художніх засобів та навичок учнів на уроках літератури сприяє глибшому розкриттю особистості учнів, формує їхній духовний світ, утверджуючи гармонійність особистості.

ЕСТЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вивчення давньої української літератури в школі й надалі залишається епізодом у навчанні як для вчителів, так і для учнів.

З одного боку, наче й зрозуміло: не можна естетично загорітися від переживань та думок, віддалених у часі, бо з «переважної більшості літературних творів того часу для нас звітрився всякий аромат і всяке зачарування» (Й. Гейзінга, «Осінь Середньовіччя»).

З іншого боку, єдине, на що здатний сучасник, - це раціоналізовано, з певною патріотичною прагматикою заглибитись у зміст давнього твору, що, може, полишить відчуття доторку до антикваріату – не більше; чи, може, подивує думкою, що викличе якість актуальні асоціації.

Так, пройнятися почуттями у думками людей, які жили кілька віків тому, спробувати прожити їхні захоплення й пристрасті, пройти їхній шлях пошуку – річ не проста, а то й неможлива. Саме тому пам’ятки давньої української літератури не викликають інтересу в читацького загалу – навіть якщо сотні разів повторити, що це чималий етап у розвитку нашого письменства, що там – джерела багатьох літературних традицій, наша художня та історична пам'ять…

То, може, взагалі сучасній людині (зокрема вчителеві та учню) не дано збагнути естетичний смисл та заряд давнього тексту, мати від нього задоволення?

На мою думку, пам’ятки давньої літератури можуть викликати естетичне відчуття, переживання лише в тих, хто розуміється на мистецтві художнього слова, бо естетичні переживання – це не емоція, спонтанний катарсис, наївна співмірність з висловленою у творі емоцією, а проникнення у художню структуру твору, розуміння, пізнання її. Словесні твори давнини естетичні не самі по собі, а можуть бути естетично реалізовані в художньому сприйманні читача. Отже, вирішальне значення має його естетичний досвіт – та необхідна база, яка має можливість збагнути поетику тексту, відгукнутися на нього, незважаючи на те, що між моментом його створення і рецепцією читача лежать століття.

ДАВНЬОУКРАЇНСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО

«Слово о полку Ігореві»

Ця давньоукраїнська героїчна поема ХІІ ст., вершинне явище національної епічної традиції й самого орнаментального стилю письменства Київської Русі, тісно пов’язана з попередньою і сучасною художньою словесністю та має вельми значну літературну історію в часи наступні. Неповторна, найвідоміша пам'ятка давніх українців – того ж значення й подекуди звучання, що й епос французів «Пісня про Роланда», німців «Пісня про Нібелунгів», англійців «Беовульф», іспанців «Пісня про мого Сіда», грузинів «Витязь у тигровій шкурі», вірмен «Давид Сасунський», киргизів «Манас», японців «Повість про дім Тайра» тощо. Водночас «Слово о полку Ігореві» багатьма ланками сполучене з книжною і народною словесністю з найдавнішої княжої доби, зокрема традицією дружинної творчості. Поема вплинула на інші писання (скажімо, фактичну вторинною є одна з перших пам'яток російської літератури «Задонщина» - наслідування «Слова…»). Яку ж найзагальнішу стислу характеристику можна дати художній словесності Київської Русі попередньої доби – тому грунтові, мистецьки вже не одноразово опрацьованому, на якому зросла наша визначна пам'ятка ?

По-перше, українське художнє слово з давніх – давен функціонувало в фольклорній і власне літературній системах. Вони не були замкненими, а активно взаємодіяли. Завдяки цьому давньоукраїнське письменство є, наприклад, і свого роду документом «буття фольклору», присутньому в ньому тією чи іншою мірою. У «Слові…», зокрема знайдемо компоненти голосів і заклять природних сил, міфофольклорні образи, символіку і тропи народнопоетичного типу.

По – друге, публікації й дослідження останніх десятиліть в Україні суттєво збагатили уявлення про її художню словесність. У галузі літератури в обіг увійшла найдавніша пам'ятка – «Вересова книга». Вона, можливо, потребує додаткових доказів своєї справжності, але в ХХ й ХІХ століттях із цього погляду скептично оцінювали й «Слово…». «Вересова книга», ця українська «Одіссея», випалена староукраїнським письмом («до кирилицею») на дубових дощечках. Ця збірка епічних творів – літопис далеких предків, найповніше відображення української первісної міфології. Ще давніше є «Рукопис Войнича» - пам'ятка на пергаменті , що є посланням оріян хозарам. Присвячений полеміці з приводу язичницької віри праукраїнців рукопис показує давність української мови, її лексики. Тож маємо підстави віднести початки давньоукраїнської літератури ще в дохристиянські часи.

Вам слово, літописці й віщуни,

Часів далеких непідкупні свідки.

Вам вигадок не взяти анізвідки

В бувальщинах нових старовини.

Обмани і облуди нам доволі,

Хвали пустої і лихої долі!

Пройдемося сторінками сторіч.

За фальш та кривду –

Плата головами.

Тож розповідь про Ігореву січ

Почнемо, братія, щирими словами

М.Ю.Брайчевський

Світова література знає не так уже багато творів, які б захоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. Саме до таких пам'яток належить безсмертне «Слово о полку Ігореві» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу поетична пісня – заклик, що лине з глибини сивих віків й відлунює в наших серцях.

Земля і держава предків наших – Русь – у часи свого розквіту була великою й сильною, забудованою незліченними містами, населеною працелюбним людом – хліборобами – ратаями, ремісниками, рибалками, мисливцями. На сторожі їхньої мирної праці стояли мужні воїни.

Через війни, пожежі, стихійні лиха, з багатьох інших причин давніх літописів дійшло до нас небагато. Від ХІ до Х Уст. Жоден з них, на жаль, не зберігся у первісному вигляді. Вони відомі тільки в уривках у складі пізніше написаних зводів. Але й крупиці письмових творів, що дійшли до нас крізь віки, свідчать про високу культуру Русі ХІІ ст., про наявність кількох літературних шкіл, про багатогранність жанрів. Твори Климента Смолятича, Кирила Туровського, Києво-Печерський патерик, повість об убієнні Андрія Боголюбського, повість Петра Бориславина про Володимира Галицького, моленіє Данила Заточника, твори Володимира Мономаха та інших авторів, відомих і безіменних, - всі вони чудові за формою й змістом. Літописи велися в кожному місці, в кожному монастирі. Літописці працювали майже у кожного князя й навіть в простій церкві.

У першій половині ХІ ст.. за часів Ярослава Мудрого в політичному житті Русі розпочався процес дроблення. Особливої гостроти він набув, коли Чернігівське князівство закріпилося за Олегом Святославичем онуком Ярослава Мудрого – та його нащадками. Саме Олега автор «Слова…» називає Олегом Гориславичем, вказуючи, що від нього й таких як він князів «сеяшется и растяшеть уособицями» руська земля. Приблизно в цей самий час відокремилось і Галицьке князівство, закріпившись за «Ростиславичами».

Вже багато років дослідники цієї видатної пам’ятки намагаються розгадати його таємниці. Одна з них – це авторство «Слова…».

Друга таємниця твору в часі його написання. Існує гіпотеза, що текст епосу датується 1185 – 1187 рр. Цілий ряд дослідників датує його 1186 рік. Єдиний відомий нам текст «Слова…» був у складі збірника, що зберігся в бібліотеці вже закритого Спасо-Ярославського монастиря.

Ідея національно – визвольної боротьби так гостро не ставилась в жодній слов'янській літературі. В кожний історичний період вона червоною ниткою проходила через усю світову літературу. Починаючи саме зі «Слова о полку Ігоревім»

Урок №1

Тема. Давньоруська література, перлина українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів». Історична основа твору.

Мета. Ознайомити школярів з давньоруською перлиною українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів», з'ясувати історичну основу твору, ідейно – тематичне спрямування; розвивати увагу, спостережливість, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно викладати свої думки, виважено їх обґрунтовувати; формувати кругозір, світогляд школярів; викликати в учнів гордість за славне минуле рідного краю, високий рівень давньої культури; прищеплювати повагу до творців героїчного епосу.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Теорія літератури. Історична основа твору, гіпотези авторства.

Обладнання. Міні-виставка «Видатні пам’ятки давньоруської літератури», текст «Слова…», учнівські малюнки до твору, історичні матеріали, дидактичний матеріал (тестові завдання).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.

Дайте визначення літопису як літературному жанру. В чому було призначення літописців ?

Пригадайте важливі історичні події часів Київської Русі?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІУ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя.

У глибину віків сягає історія могутньої слов'янської держави, оспіваної в давньоруських билинах і літописах. Київська Русь уже в кінці Х ст.. стала найбільшою державою середньовічної Європи і займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги.

Високим був міжнародний авторитет давньоруської столиці, яку літописець Нестор назвав «матір'ю міст руських». За часів князювання Ярослава Мудрого (1019 -1054) Київ став одним із світових політичних і культурних центрів, мав найтісніші зв’язки з різними країнами. Улюблений син Ярослава Всеволод одружився з Марією, дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха. Дочка Всеволода Євпраксія стала дружиною германського імператора Генріха ІV .

Найвище піднесення східнослов’янської держави припало на першу половину XI ст., невдовзі досягла апогею і руська література, яка стала важливим чинником у духовному розвитку суспільства.

Чим пояснюється такий швидкий культурний і літературний розвиток Київської Русі?

Насамперед, загальним піднесенням економіки Руської держави, раннім розвитком торгівлі і ремесла, а також швидким зростанням давньоруських «градів», тобто інтенсивного міського будівництва. Розвивались такі міста як Чернігів, Полоцьк, Галич, Смоленськ, Ростов, Володимир. 1037 рік Ярослав побудував у Києві чудовий Софіївський собор – головний храм Київської Русі, монументальну споруду бездоганних форм і пропорцій, з великим смаком прикрашену фресками і мозаїками.

Прийняття християнства та загально високий рівень культури Київської Русі посилили потребу в писемстві. Книги були великою цінністю. Писали їх на пергаменті – спеціально обробленій телячій шкірі – великими літерами, так званим уставом, де кожна літера виводилась чіткими прямими лініями. Процес написання ішов дуже повільно, був дорогим, вимагав високої кваліфікації та навичок. Так написана й найдавніша книга, що дійшла до наших днів.

Письменники давньої літератури були активними діячами своєї епохи, більшість з них своєю невтомною працею над словом , своїм високим ідейним горінням створювали міцні передумови для розвитку української літератури XIX – XX ст.. (Звертається увага на міні – виставку «Видатні пам’ятки давньоруської літератури).

Історична основа «Слова…».

Історичною основою (не темою) «Слова…» є невдалий похід Новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців на весні 1185 року. Цю історичну подію поет відтворив в епічно-ліричному плані, піднісши як найвищий принцип долю Руської землі і засуджуючи князів за їх незгоди, за ставлення особистого над загальним. Доісторичної оповіді автор додав мотиви снів, плачів, реакції природи на долю героїв, монологи князів. Автор згадує свого попередника – співця Бояна, який в XI ст.. прославляв князів, і зв’язує Бояна Вересового внука, з давнім дохристиянським співом божеств та обіцяє співати в його стилі й об'єднати давню й теперішню славу. Після описів підготовки до походу, до триденного бою і поразки Ігоря, автор «Слова….» з'ясовує причини, які довели до неволі Руську землю.

Тема: зображення Київської Русі у другій поливі XII ст..

Ідея : заклик до єдності князів

Основна думка: тільки в єдності – сила

Жанр: Слово – це урочиста ораторська промова

Авторство «Слова…»:

Автору «Слова…», зважаючи на все, судилося залишиться невідомим. Цей твір набув широкої відомості лише наприкінці XVIII ст., коли він потрапив до рук відомого збирача старожитностей графа А.І.Мусіна-Пушкіна.

Ідейно - художній зміст «Слова…»

Повість розкаже про надії, пов’язані з невдалим походом весною 1185 року Новгород –Сіверського князя Ігоря Святославича, його брата Всеволода, сина Володимира та племінника Святослава Ольговича проти войовничих степових кочівників – половців.

Ігор рушає в похід; загрозливі віщування. Ігор підготував військо до виступу проти ворога. Його бажання – відстояти рідну землю від набігу кочівників.

Князя підтримує брат Всеволод.

Виступ у похід Руських воїнів проти половців збігався із затемненням сонця. Але це не зупинило Ігоря.

Сон і золоте слово Святослава. У Києві Святослав бачить незрозумілий, смутний сон, що попереджувало його про біду.

Невідомий поет описує і втечу Ігоря, та те як половці пустилися за ним в погоню, але не здогнали його. Ігор летів птахом і щасливо дістався у Новгород. І тоді зраділа вся Україна.

Робота над змістом твору.

На запитання вчителя учні відшукують у тексті відповідь – цитату, виразно її зачитують.

З якою промовою звертається автор до читача?

Як у поемі характеризується пісенна творчість Бояна ?

Яка прикмета перешкоджала руху Ігоря?

Що свідчить про неминучість битви?

В чому полягала мета походу Ігоря і його дружини?

Чим закінчилися перша битва Ігоря з половцями?

Як на ваш погляд, чи отримали русичі насолоду від перемолот?

Який сон бачив Святослав?

Яке золоте слово «зронив» князів?

Коротке повідомлення учня 8-го класу

Понад вісім століть тому, в 1187 році було створено «Слово…». Плин століть не заглушив його поетичного звучання й не стер фарб. Інтерес до «Слова…» не тільки не зменшився, а набуває все ширших та ширших розмахів.

Любов до батьківщини надихала автора «Слова…». Вона начебто водила його рукою. Вона ж зробила цей твір безсмертним – однаково зрозумілим і близьким людям, які дійсно люблять свою батьківщину, свій народ.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання учням.

Встановіть відповідність між поняттями.

Мусін - Пушкін таємниця

«Слово…» поема

Князь Ігор рукопис

Жанр половці

Автор пам’ятка

Більше тисячі дослідження

VI. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення

«Судячи з відомостей про твір, одержаних на уроці, ця тема здається мені….»

Скласти самостійно тестові завдання до даної теми.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VIII. Домашнє завдання.

Скласти план, до твору, короткі повідомлення про мову поеми.

Урок №2

Тема. «Слово про похід Ігорів». Сюжет, особливості композиції. Мова твору. Роль пейзажу.

Мета. Ознайомити учнів із сюжетом та особливостями композиції давньоруської пам’ятки; розкрити багатство лексики «Слова …», її образність народність; розвивати навички виразного читання, переказування й коментування сюжету «Слова…»; формувати естетичний смак у школярів; виховувати відчуття патріотизму, захоплення художнім словом.

Тип уроку. Комбінований.

Теорія літератури. Сюжет, композиція.

Обладнання Ілюстрації до твору з пейзажами, малюнки учнів, дидактичний матеріал (тестові завдання).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Перевірка домашнього завдання

1. Орієнтовний план змісту «Слова….»

Вступ

1. Роздуми автора про засоби поетичної оповіді.

2. Зачин.

3. Основна частина.

а. похід Ігоря

б. спів про великого Святослава

в. повернення Ігоря на Руську землю.

III. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя.

Ніхто не скаже про художній твір краще, ніж сам цей художній твір. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо насолодитися красою поетичного слова давньоруської пам’ятки, перлини українського ліро – епосу «Слово про похід Ігорів».

IV .Актуалізація опорних знань. Вікторина «Хто з героїв»

Завдання: за поданою цитатою визначити, кому з героїв вона належить або кого стосується.

1. «Тоді … ізронив злоте слово, із сльозами змішане…». (Святослав)

2. «…Хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону».(Ігор)

3. «…свої віщії персти нажівії струни накладає, - і вони самі князям славу розкотали». (Боян)

4. «…Біжить сірим вовком». (Гзак)

• Проблемне запитання.

Хто може вважати твір «Слово…» більше «своїм» - російський, український чи білоруський народ? Чи варто «ділити» твір?

V. Оголошення теми, мети уроки.

VI. Основний зміст уроку.

1. Роль пейзажу в розгортанні сюжету поеми.

Природа – дійова особа в «Слові…»

Природа відіграє важливу роль у розвитку подій у творі. Автор, уважний спостерігач природи, наділяє її людськими думками, почуттями. В поемі простежується глибоке знання автором степової природи. Ігор хвалить Дінець, що той «сторожив його» , коли він ховався в зарослях річки, й чутливі гоголі й чайки попереджали про наближення людей.

Злиття природи з діями людей, її дійова активність – перед битвою з половцями криваві зорі світло оповідають: чорні хмари з моря йдуть; земля гуде, ріки мутно течуть, прах понад полями несеться; після поразки русичів – широкий сум іде по Русі.

Значна увага утворі приділяється значимості сонця – елемента природи. Сонце співпричетне до справ дійових осіб поеми.

Передчуттям трагічного результату походу князя Ігоря разом з сонцем сповнена вся природа.

2. Бесіда за питаннями

• Чому людина і природа тісно пов’язані між собою?

• Чому на вашу думку, поет в поемі наділяє природу людськими якостями?

3. Зауваження що до прочитання твору.

На перший погляд, усе просто і зрозуміло, особливо в перекладі, але майже кожне слово містить якусь таємницю.

Короткі повідомлення учнів про мову твору учня 8 класу.

Все багатство давньоруської літературної мови Київської Русі з особливою силою виявляється, звичайно, не в перекладах, а в оригінальних творах, прикладом чого може бути мова «Слова…». Так, автор «Слова…» - високо освічена людина, яка володіла прекрасними знаннями всіх родовідних князів, їхніх стосунків і їхнього особистого життя – дає дуже багатий на художні засоби, в тому числі й почерпнуті з народної творчості, твір. Фразеологія «Слова…» тісно пов’язана з народною поезією. Мова поеми – українська, з Сіверським діалектичними особливостями. Щось стосується приналежності мови твору до однієї з східнослов’янських, то ще на початку XX ст.. Іван Франко писав: «Темні місця «Слова…» та і загалом вся мова мають у собі ще одну важну признаку яка вказує на українство їх автора, на його повне володіння тодішньою українською мовою».

4. Робота з підручником.

Учні виписують цитати які характеризують події за допомогою пейзажу (затемнення сонця, та інше).

VII. Закріплення вивченого матеріалу.

Проведення тестового опитування

1. Елемент природи, до якого Ярославна звертається як до людини, як до своєрідного вищого покровителя:

а) Дону;

б) Сонця;

в) хмар;

г) моря.

VIII. Підсумок уроку

Заключне завдання учням.

Яким вам бачиться місточок від ідеї «Слова…» до сьогодення і в майбутнє?

IX. Домашнє завдання.

Дібрати цитати до характеристики образів Руських князів

Урок №3

Тема: «Образи у «Слові о полку Ігоревім». Ідея патріотизму.

Мета: дати характеристику образам пам’ятки давньоукраїнської літератури, розкрити їх сутність, символіко-міфологічне значення; розкрити втілення в образах твору ідеї патріотизму, встановити зв'язок із фольклором; розвивати й удосконалювати вміння аналізувати й зіставляти образи, уміння виразного читання, аналізу творів музичного та зображувального мистецтв; виховувати пошану та любов до давньоукраїнської літератури, до рідної землі; патріотизм, активну громадянську позицію.

Обладнання: тексти «Слова о полку Ігоревім», роздатковий матеріал, ілюстрації художників до твору, виставка видань «Слова …».

Тип уроку: комбінований.

«Слово» – не оповідання,

це роздуми

над долею рідної землі.

О.С.Орлов

Усі образи твору підпорядковані

єдиному ідейному задумові

становлять складну й водночас

струнку сукупність засобів його

вираження. Образи «Слова»

відзначаються великою

художньою місткістю, виразністю.

С.П.Пінчук

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

Для організації роботи учнів об’єднує в чотири роботи групи.

ІІ Актуалізація опорних знань

2.1. Усний журнал за планом

План:

1. Похід князя Ігоря – необачна авантюра.

2. Початок походу.

3. Битва.

4. Полон і втеча.

2.2. Методом «Закінчи речення» перевіряючи знання, які учні отримали на минулому уроці, про історичну основу, історію відкриття, особливості композиції та жарту «Слова…». Завдання перевіряють керівники груп.

Закінчи речення

1. «Слово…» - пам’ятка доби… стилю.

2. «Слово…» присвячене походу…

3. …передвіщало загибель війська.

4. Композиція складається зі…

5. Особливості композиції - …

6. Жанр твору - …

7. «Слово…» виявив на початку 90-x XVІІІ ст. …

8. Оригінал не зберігся, тому що…

9. «Слово…» вперше видано у… році.

10. Авторство точно (не доведено, доведено).

11. Головна думка твору – …

Відповіді:

1. Орнаментального.

2. Новгород-северського князя Ігоря на половців 1185 р.

3. Затемнення сонця.

4. Вступу, основної частини, закінчення.

5. Недотримання хронології.

6. Ліро-епічна поема.

7. О. Мусін-Пушкін.

8. Згорів під час пожежі в Москві 1812 р.

9. 1800 р.

10. Не доведено.

11. Єднання князів заради спасіння руської землі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Сьогодні ми продовжимо роботу над літературним шедевром доби орнаментального стилю. Тема нашого уроку – «Образи у «Слові о полку Ігоревім». Ідея патріотизму». Під час роботи вам треба буде знайти відповідь на проблемне питання:

«Образ Руської землі – це окремий образ «Слова …» чи узагальнене втілення всіх образів твору»?

IV. Робота над темою уроку.

1. Слово учителя.

– Розкриваючи зміст подій, що описані в «Слові…», автор розповідає про поведінку окремих людей, їхні вчинки, наводить їхні висловлювання, з чого поступово вимальовуються образи героїв. Людські характери змальовані скупо, але в кожному підкреслено найприкметнішу рису особи: в Ігоря – хоробрість, у Святослава – мудрість, у Ярославни – вірність.

Розкриті ці властивості в найхарактерніших для даного героя обставинах: воїна – у битві, політика – у промові, жінки – в очікуванні повернення коханого.

2. Робота в групах.

– Зараз вам пропонується попрацювати в групах. Ваше завдання – за планом, користуючись текстом «Слова …», дати характеристику образу.

1 група – Зима

2 група – Весна

3 група – Літо

4 група – Осінь

Відповідь оцінюється за кольором:

Червоний – відмінно;

Зелений – добре;

Синій – задовільно.

Відповідно до кількості кольорів, (кожен учень рахує смужки),

якщо переважає червоний – 1 група,

якщо переважає зелений – 2 група,

якщо переважає синій – 3 група.

Завдання:

1 група (червоний)

- комп’ютером (списати самостійно тести)

2 група (зелений)

- робота з тестами, що дав учитель

3 група (синій)

- робота з вчителем

1. Відзначити за кольором риси характеру.

2. Скласти кольорову веселку.

Образ Ігоря

План

Головний герой твору.

Як виступає в похід, які якості виявляє?

Як поводиться під час битви (+ якості), його досягнення.

Ставлення до Вс еволода та воїнів під час поразки.

Ставлення до нього князів.

Авторська позиція (+ цитати).

Образ Святослава

План:

1. «… Грізний, великий» Святослав, перемогти героя.

2. Сон Святослава.

3. Його промова, її ідея.

4. Головні якості князя.

5. Авторське ставлення (+ цитати).

6. Висновок.

Образ Ярославни

План:

1. Єдиний жіночий образ, справжнє ім’я.

2. Її душевний стан (+ цитати).

3. Плач героїні (уривок напам’ять – переспів Т.Шевченка).

а) до кого звертається;

б) з яким проханням;

в) які художні засоби використані автором.

4. Якими рисами характеру наділена (вірність, активна життєва позиція, патріотизм)?

5. Ставлення автора до Ярославни.

6. Значення образу для української літератури.

Образ природи

План:

1. Описи природи (+ художні засоби, які використовує автор):

а) затемнення сонця;

б) перед загибеллю руського війська;

в) після битви;

г) як допомагає Ігореві під час утечі.

2. Образи богів стародавніх слов’ян.

3. Значення образу природи, висновок.

3. Перевірка виконаної групами роботи, аналіз образів.

Презентація

Характеристика образу Ігоря

1. Відповідь учнів на 1 і 2 пункти плану.

2. Аналіз репродукції картини І.Глазунова «Князь Ігор»:

   • Яке враження справляє на вас картина?

   • Які кольори використовує автор? Чому?

   • Які символи ви побачили на картині?

3. Розповідь учнів про те, як відбувається битва, якості, що виявляє князь Ігор, його досягнення (звертання до ілюстрації С.Кобуладзе до «Слова …». Битва з половцями).

4. Аналіз картини В.Васнєцова «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями». (Ми бачимо, що художник зобразив поле після битви. Йому важливо було показати велич почуттів руських воїнів, які віддали свої життя за рідну землю. Хто падає без сил на труп свого ворога, в хто, вмираючи, широко розкинув свої могутні руки, намагаючись і мертвим тілом прикрити, захистити рідну землю.)

5. Прослуховування арії Ігоря з опери Бородіна «Князь Ігор», аналіз:

   • Які риси характеру виділяє герой?

   • Що відчуває у складний для батьківщини момент?

6. Розкриття учнями 4-7 пунктів плану.

Характеристика образу Святослава

1. Аналіз учнями образу Святослава за планом.

2. Порівняльна характеристика Ігоря й Святослава (на дошці записуються риси характеру, які називають учні).

Характеристика образу Ярославни

1. Представлення роботи групи за 1, 2 пунктами плану.

2. Виразне читання плачу Ярославни в переспіві Т.Шевченка, його аналіз.

3. Обговорення гравюри В.А.Фоворського «Плач Ярославни»:

   • Який момент зображено?

   • Який настрій передається?

4. Методом «ПРЕС» обговорюється питання:

Чому християнка у тяжку хвилину звертається до сил природи, що є уособлення язичеських богів?

5. Аналіз образу Ярославни за 4-6 пунктами плану.

6. Порівняльний аналіз ілюстрацій І.Я.Білібіна та Р.Бєлоусова «Ярославна»

• Який стан героїні передає митець?

• Які риси героїні найважливіші для художника?

• Як він зміг це відобразити?

Характеристика образу природи

1. Представлення роботи групи за планом.

2. Прослуховування опису природи перед битвою, що провіщує поразку, у виконанні Кисельова (до першого пункту плану).

Характеристика образу автора

Фронтальна бесіда.

• Чи відчуваємо ми присутність автора? Як само?

• Як автор висловлює своє ставлення до героїв? (Через епітети та символічно-метафоричні образи птахів, тварин. Автор відкрито звинувачує князів у міжусобиці та закликає їх до об’єднання й боротьби за рідну Русь.)

V. Підсумок уроку, оцінювання

• Якою спільною рисою наділені всі герої «Слова …»?

• Який з образів твору вас найбільше вразив? Чому?

VI. Домашнє завдання

• Написати твір-мініатюру на тему «Чи є місце патріотизму наш

• Урок №4

Тема: Зв'язок поеми «Слово про похід Ігорів» з усною народною творчістю, з героїчним епосом. переклади «Слова…»

Мета : Розкрити учням жанрову природу слова, його зв'язок з усною народною творчістю; досліди фольклорні мотиві у творі; розвивати вміння аналізувати ідейний зміст твору, при цьому грамотно висловлювати свої думки, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір школярів; виховувати в учнів любов до рідного краю, прагнення зняти і зберігати народні надбання.

Тип уроку. Лекція з елементами бесіди.

Теорія літератури. Героїчний епос.

Обладнання. Репродукції до «Слова…», учнівські малюнки, історичні матеріали, дидактичні матеріали.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя.

Чому понад два століття (саме стільки «Слово…» відоме широкому колу читачів) усі захоплюються цим твором? Мабуть, не лише через глибоко патріотичну ідею, приваблюючи образи, чітку композицію. Перш за все, приваблює чудова поетична мова, її образність, влучність, метафоричність. Спостереження автора над світом природи такі тонкі та влучні, що створюють ефект присутності. Тож перекинемо місточок до сердець і таланту наших славних пращурів. Нам є чого в них повчитися, незважаючи на незмірно вищий інтелектуальний, інформаційно – технічний рівень.

Актуалізація опорних знань.

Інтелектуальна гра «Так чи ні?»

(Відпові ді давати лише слова ми «Так» чи «Ні» кожна правильна оцінюється в один бал. Проводити за методикою літературного диктанту.)

1. Боян – це «Соловій години дивньої» (так .)

2. Князь Ігор хоче напитися шоломом води з Волги (ні)

3. «Чорнії тучі з моря йдуть, хотять прикрити чотири сонця» - це гіпербола? (ні)

4. Гзак і Кончак допомогли Ігорю втекти з полону (ні)

5. Всеволод славно загинув у битві з половцями (так)

6. Воїни князя Ігоря - християни( так)

7. Князь Святослав взяв в полон Кобяка (так)

8. Князь Святослав перед звісткою про поразку Ігоря бачив поганий сон (так)

9. Дружину Всеволода звали Глибіна (так)

10. Ярославна хоче чайкою полетіти на Чорне море, щоб побачити свого судженого (ні)

11. «Землі раді, городи веселі», тому що повернувся Ігор (ні)

12. Головна думка «Слова…» - уславлення краси рідної природи.(ні)

4. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Жанрова природа твору.

Зв'язок «Слова…» з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеї співзвучності думкам, прагненням і настроям

народних мас, сповнені закликами до захисту країни, до єдності, до мирної праці, і все це іде від народу, від його гуманізму і патріотизму. У поемі відчувається використання двох фольклорних жанрів: «плачу» і пісенних прославлянь – «слов».

У «Слові…» зберігається й тісний зв'язок з фактами. Ми виразно бачимо його історичність, документальність. І в той же час ці факти, подані в ліричному сприйняті автора який і не видає свого вимислу за дійсність. Коли автор «Слова…» передає бесіду Ігоря з Дінцем, він не вважає, що ця бесіда мала місце в справжньому житті, природа поетично, а не зовсім реально оживає в «Слові…».

Епічність «Слова…» особлива: вона перебуває по сусідству з книжними елементами. Авторські міркування, звернення

до слухачів, все це безумовно риси «книжної» природи поеми. Але з нею гармонійно поєднана і інша - фольклорна стихія. Ця стихія знайшла своє зображення в «словах» і особливу в плачах пам’ятки (плач Ярославни, плач матері Ростислава ), в пісенній символіці (князь) - це сонце. Фольклорними є також і образи вовка, тура, соколів, з кими порівнюються герої «Слова…» .

За всіма ознаками, перед нами – героїчний епос.

Епос – літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ, людей є розповідь та опис.

VI. Осмислення матеріалу.

Дати відповідь на поставленні запитання.

1. Як же сам автор називає «Слово…»?

2. Чи є у творі розповідь ? Доведіть свою думку на прикладі з твору.

3. Який жанр поеми?

Робота з текстом.

• Що спільного у «Слові…» з народною піснею? (відповідь підтвердити цитатами з творів.

Повідомлення учнів про переклади «Слова…»

Коротке повідомлення учениці 8-Б класу Кравець Ілони.

Історія перекладень «Слова…» багата талановитими іменами – цей пам’ятник ніби притягував найкращі поетичні сили країни. Після перекладу І.Сєрякова 1807 році в Харькові було опубліковане віршоване перекладення «Слова…», що його здійснив наш земляк видатний просвітитель, поет, перекладач і архітектор О.О.Паліцен. на України над перекладом «Слова…» ритмічною прозою працював 1809 – 1813 роках В.В.Капніст. протягом минулих двох століть вийшло багато перекладів цього видатного літературного пам’ятника, серед яких твори В.А.Жуковського (1819), Л.Мея (1850), А.Н.Майкова (1870), Н.А.Заболоцького (1946), І.Шкляревського (1980).

Коротек повідомлення учениці 8класу.

Глибоко знав і любив «Слово…» Тарас Шевченко. 1854 року перебуваючи на заслані, поет звертався до друзів з проханням надіслати йому оригінальний текст славетної пам’ятки, зауважуючи при цьому: «Перевода читати не втну». Він був не задоволений тодішніми перекладами і мріяв зробити свій. Але здійснити цей задум Т.Шевченко міг тільки після заслання і то не повністю – переклав лише два уривки: «Плач Ярославни» та «Битву при Каялі».

УІІ. Закріплення матеріалу.

• Назвіть хто з російський поетів робив переклад «Слова…» ?

• Назвіть перших перекладачів «Слова…» українською мовою.

• Що вам відомо про Шевченка – перекладача?

• У чому полягає основна цінність «Слова…»

VIII. Домашнє завдання.

1. Вивчити напам'ять «Плач Ярославни» у Шевченківському переспіві.

2. Підготуватись до написання твору на тему: «Слово про Ігорів

3. Урок №5

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. «Слово про похід Ігорів» - велична пам'ятка генію нашого народу ».

Мета : Перевірити знання тексту учнями і їх уміння добирати відповідний матеріал до коротких повідомлень та писати твори; розвивати увагу, логічне мислення, спостережливість, пам'ять, уміння акумулювати здобуті знання, раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір учнів; виховувати любов до праці, до свого краю, вчити шанувати і берегти пам’ятки минулого.

Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.

Теорія літератури. Тип, стиль.

Обладнання . Підручник, учнівські повідомлення.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Актуалізація опорних знань.

1. Пригадайте, які вам відомі типи мовлення.

2. Які ви знаєте стилі мовлення.

3. У якому стилі написана поема

4. Який тип мовлення вам найбільше імпонує.

5. Основний зміст уроку.

Минуле вабить нас таємницями забулих цивілізацій та нерозгаданими письменами. Вони зберігають пам'ять про гучні бенкети та криваві бої, про невідомі народи та про могутніх властителів, про те, як багато століть тому люди також жили, страждали, любили й вмирали. І ось тому дорогими для нас є нечисленні пам’ятки давньослов’янської письменності, в яких оживає наше не легка історія й найбагатіша культура: «Повість врем'яних літ», «Слово о полку Ігоревім»…

Вони – ніби маяки, що вказують нам путь з глибини віків. Їхнє світло ніколи не згасало тому, що поруч обов’язково знаходились люди, які були готові піддержувати світле та чисте полум’я і не боялися опектися…

Повідомлення учнів

Білокур.А., Кулішир.О. Історія твору.

Серед найвідоміших пам'яток історії, й літератури епохи Київської Русі особливе місце

належить твору «Слово про похід Ігорів», який є перлиною українського героїчного епосу.

Оригінал твору відкрив граф А.Мусін-Пушкін, відкупивши його в архімандрита Спасо – Ярославського монастиря Йоілля 1791 році і видав друком у Петербурзі 1800 році при співпраці знавців палеографії М.Малиновського і М.Бантиша – Каменського. Сам рукопис і більшість друкованих примірників «Слова…» згоріли під час Московської пожежі 1812 року брак оригінального списку викликав уже на початку XIX ст.. появу так званих

скептиків, які вважали «Слово…» пізнішим фальсифікатом (О Сенковський, М.Каченовський, І.Давидов, І. Беліков). До новіших скептиків належали французькі славісти (Л.Леже і А.Мазон.), останім часом переважає думка про безпідставність усіх закидів сфальшування, до цього чимало спричинилися різні знахідки. Ще 1818 році К.Калайдович знайшов у Псковському Апостолі 1307 рік приписку запозичену з «Слова…», 1829 рік Р.Тимковський видав список «Задонщини», що була наслідуванням або, як писав М.Спиранський, плагіатом «Слова…».

Через відомі політичні умови у дослідах над «Словом….» вели російські вчені. Зваживши що мова, якою написано твір, в основі давньоруська мова, поему зараховують до своєї літератури українці, білоруси і росіяни. Проте ніхто поважних учених не заперечує, що поема постала в Україні і що багато її мовних і поетичних засобів мають яскраво український характер. У 1920 роках М.СКрипних домагався визнати приналежність «Слова…» лише до української літератури.

Качура Максима «Руська земля» у «Слові…»

Центральним образом «Слова…» є не Ігор і не Ярославна, а Руська земля. Для кожної з історичних осіб, про яких розповідається у «Слові…», Київська Русь, рідна Батьківщина є не просто головним образом поеми, а головним сенсом їхнього життя, адже жоден з них не усвідомлює особистого щастя без доброботу та свободи Батьківщини. Любов до рідної землі супроводжує усі дії персонажів твору, їхні думки та вчинки. Автор поеми також майстерно описав природу рідного краю.

«Слово…» - дивовижна пам'ятка давньої літератури, яка вражає нас своєю художньою довершеністю.

6. Засвоєння матеріалу.

Самостійна робота учнів.

Написання твору на тему «Слово про Ігорів похід» - велична пам'ятка генію нашого народу».

VII. Підготуватись до контрольної роботи.

Урок №6

Тема: Контрольна робота по темі «Давньоруська література, «Слово о полку Ігореві»».

Мета.За допомогою запропонованих завдань виявити в учнів рівень знань, умінь та навичок з вивченої теми, закріпити їх; розвивати увагу, пам'ять, спритність, рішучість, кмітливість, уміння акумулювати отриманні знання і застосовувати їх під час виконання завдань; виховувати наполегливість, старанність, силу волі, пунктуальність , інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку. Контроль, корекція знань та вмінь.

Обладнання . Тестові завдання і питання для контролю за темою.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

3. Пояснення вчителя щодо виконання тематичної контрольної роботи.

Контрольна робота виконується за варіантами та рівнями. Оцінюється відповідно за рівнями.

Початковий рівень ( за кожне питання – 1 бал)

Середній рівень (за кожне питання – 1 бал), але відповідь дається в короткому викладі.

Достатній рівень – відповідь дається на одне з питань, яке оцінюється від 0 – 2 бали.

Високий рівень – учні пишуть твір – мініатюру на одну з поданих тем, який оцінюється від 0 – 4 балів.

1. варіант

початковий рівень

1. Дума – це:

а) художній твір усного погодження про вигадані та фантастичні події;

б) невеликий за обсягом оповідний художньо – публіцистичний твір, у якому зображено дійсні факти, події й конкретних людей;

в) великий пісенно – розповідний твір, переважно героїчного змісту.

2. Спів – плач Ярославни у творі «Слово…» порівнюється з :

а) соловейком;

б) жайворонком;

в)зозулею;

г) шумом вітру.

3. Місто, де перебувала Ярославна, очікуючи свого коханого Ігоря:

а) Суздаль;

б)Путивль;

в)Новгород;

г)Київ.

Середній рівень

4.Як ви вважаєте, чи можна із певненістю зазначити, що автор «Слова…» - уважний спостерігач природи.

5. Чи можна вважати, що твір невідомого автора пов'язаний з фольклором.

6. Порівняєте поведінку Ігоря під час першої битви і наступної.

Достатній рівень

7. Висловіть свої припущення стосовно того, як автор «Слова…» ставиться до князя Ігоря. Наведіть переконливі аргументи.

8. Чому, на ваш погляд «Слово…», вважається найдорожчим художнім надбанням східнослов’янських народів.

9. Дослідіть, яким чином образи Руських князів тісно пов’язані з основним замислом автора у творі, розкриттям його центральної ідеї – заклику до єднання.

Високий рівень

10. «Воїни – захисники рідної землі у «Слові…»»

11. «Любов до вітчизни – одна з найбільших людських чеснот».

12. Моє ставлення до князя Ігоря, героя поеми «Слово…».

2. варіант.

початковий рівень

1. Від якого ворога захищав князь Ігор землю Руську

а) хазарів;

б)печенігів;

в)половців;

г)варягів.

2. Князь який протиставляється Ігорю

а)Всеволод;

б)Ярослав;

в)Святослав;

г)Володимир.

3. День тижня, коли князь Ігор вперше виступив проти ворога

а)понеділок;

б)субота;

в)п’ятниця;

г) четвер

Середній рівень

4.Як за допомогою природи автор твору намагається передати лихі часи, страждання горе русичів.

5. Прокоментуйте думку про те, що в поемі відчувається використання фольклорних жанрів.

6. Дослідіть, як у «Слові…» зображена військова дружина Ігоря.

Достатній рівень

7. Як на вашу думку, хто є автором «Слова…»? Висловіть свої припущення.

8.Чим пояснити той факт, що автор «Слова…» не намагається подібно літописцю дати послідовний опис походу Ігоря, а фіксує лише найдраматичніші його моменти.

9. Доведіть, що невдалий похід Ігоря пояснюється не стільки його особистими якостями, скільки історичними подіями.

Високий рівень

10. «Золоте слово Святослава – основна думка «Слова…»

11. За що народ уславлює своїх захисників.

12. Чого вчить цей чудовий твір невідомого автора.

IV. Підсумок уроку

5. Домашнє завдання.

Підготувати міні-доповідь про епізоди життя Тараса Шевченка.

Усний журнал присвячений Дню слов'янської писемності та культури

Мета: вшанувати пам'ять славнозвісних просвітителів слов'ян – Кирила та Мефодія; познайомити учнів з історією виникнення письма, з'ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов'янських мов; виховувати повагу доісторичного минулого, почуття поваги до слов'янських учителів, інтерес до вивчення мов.

Тип заняття: усний журнал.

Вступне слово вчителя: сьогоднішню нашу зустріч ми вирішили провести у формі усного журналу. З цією метою учні 8 класу були поділені на групи, кожна з яких отримала своє завдання, опрацювала його, підібрала цікавий матеріал, і підготувала свою сторінку для створення колективного журналу. Кожна група обрала своїх ведучих, які представлять результати своєї пошукової роботи.

Гортаючи сторінки нашого усного журналу, ви дізнаєтесь, про виникнення письма в східних слов'ян, про великих просвітителів братів Кирила та Мефодія, про створення слов'янської абетки, витоки нашої мови та проведемо невелику вікторину.

З історії виникнення письма

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь - якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі й часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у східних слов'ян дуже складна й досі не розв’язана. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов'янська письменність, слов'янська абетка й чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки.

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилися лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги. Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращурі, особливо в Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, надгробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим і нині.

Дослідники вважають, що слов'яни мали примітивне письмо ще в першій половині першого тисячоліття. Пізніше слов'яни стихійно користувалися грецькими буквами. Свідчення про наявність писемності у східних слов'ян можна знайти в арабських географів та істориків. Але, на жаль ніяких тогочасних писемних відомостей до нас не дійшло.

І так було до тих пір, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм – не був створений алфавіт.

Хто ж вони, слов'янські вчителі Кирило та Мефодій?

Славнозвісні просвітителі, творці слов'янської абетки, проповідники

християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг виданих слов'янською мовою. Народилися брати у Фесалоніках (Греція) у родині військового начальника. За тих часів людність у цьому місті

складалася на половину з греків, на половину зі слов'ян. Їхня мати була грекиною, а батько – болгарином, тому брати з дитинства добре знали як грецьку, так і мову солунських слов'ян.

Два різновиди слов'янських писемних знаків.

Існує два різновиди старослов'янських писемних знаків: кирилиця і глаголиця. У науці тривалий час вважалося, що будь-яке письмо у своїй основі являє собою культурне наслідування. Спираючись на цю «непохитну наукову істину», учені XIX – XX ст. намагалися у такий же спосіб вивести глаголицю з якогось ще більш давнього письма: давньоєврейського, готського, арменського, рунічного, грузинського.

Нарешті вчені вимушені були визнати, що глаголиця не схоже на жодне інше письмо й скоріш за все цілком винайдена солунськими братами Кирилом і Мефодієм.

Спорідненість слов’янських мов

Зіставлення слов'янських мов з іншими показало, що слов'янські мови належать до індоєвропейської мовної сім'ї. Слов'янські мови генетично споріднені між собою. Спільність походження виявляється як у лексичному складі, так у фонетичній системі та граматичній будові. Про структурну близькість слов'янських мов виразно свідчить їхній словниковий склад. Переважна більшість слів з однаковим або подібним звучанням має однакове або споріднене значення у тих слов'янських мовах, у яких ці слова зберігаються.

Українська мова серед східнослов'янських

Українська мова – державна мова нашої країни. За даними перепису 1989 року в складі її населення яке становило 51,4мл.чол., налічувалося 37,4 мл.українців. рідною мовою українську вважали 32,8 мл.чол. із них. Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдавії, Чехії, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, Канаді, Австралії.

Сучасна українська літературна мова пов'язує свою історію з конкретною датою – виданням «Енеїди» Котляревського 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою в супереч тогочасній традиції користуватися в писемній практиці книжною українською мовою.

Як ми говоримо

У нашій школі всі учні знають, що такеукраїнська літературна мова, але вони користуються нею хіба що тільки на уроках української мови та літератури, та й то з великими труднощами. Тому вирішили наші учні провести невелике дослідження і встановити, яких же помилок в усному мовлені наших учнів найбільше.

Наводимо вам тільки невеликий перелік слів: ізвіняюсь, опять, начало, одьожа, пришли, встріли, сразу, время, форточка, короче, пашлі, перемена, сходні, шо, як діла, всьоравно, вобшем, канєшно, гоніш, блін, тупо, столова, кофе, каклєта, дєвки, пацани, прикід, обіжаця, замучений, бабахнув, прівет, потом, всєгда.

Вікторина

А зараз давайте перевірмо, якими ви були уважними при читанні нашого журналу. Для цього ми проведемо невеличку вікторину.

1. Хто є творцями слов'янської абетки?

2. Де народилися брати?

3. Які є два різновиди слов'янських писемних знаків?

4. З якого часу кириличний алфавіт застосовується в літературі?

5. Коли і хто надрукував першу В Україні книгу

Використана література

1. Грушевський М. Історія української літератури : В6т., 9кн. – К., 1993. – Т.ІІ

2. Махновець Л. Про автора «Слова о полку Ігоревім». К.,-1989. «Слово о полку Ігореве»: Комлексные исследования . – М. 1988.

3. Словарь-справочник «Слово о полку Игореве»(Сост.В.Виноградова) – Вип. 1-6.-М.-Л., 1965-1977.

4. Півтора Г. Пролема авторства «Слова о полку Ігоревім»// Українська мова та література . – 1998. – Ч. 4.

5. Берека А., Берека Д. Виховне значення природи, зображеної у «Слові о полку Ігоревім» // Рідна школа. – 1996. - №3. – С. 29 – 30.

6. Бройтман С.Н. К вопросу о субъектно-образной структуре «Слова о полку Игореве.».- М., 1990- Т.44. – С. 363-369.

7. Гладышева Л. Вещие образы великого «Слова …» К 800-летию «Слова о полку Игореве» // Подъём. – 1985. - №8. – С.123-130.

8. Джерела пружно б'ють: Хрестоматія з української літератури для 9 класу / Уклав Б. Срепашин. – К.: Освіта, 1995. – С. 34 – 49.

9. Ерёмин И.П. Лекции и статьи по истории древней русской литературы. – Л.: Изд.-во Ленинградского ун-та, 1987. – С. 99-132.

10. Орлов А.С. Слово о полку Игореве. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1946. – 216с.

11. Охріменко П.П. Ігор Святославович як герой «Слова о полку Ігоревім» і як історична особа // Укр.. мова і літ. В школі. – 1985. - №8. – С. 18-19.

12. Пінчук С.П. Слово о полку Ігоревім. Критичний нарис. К.: Вища школа, 1973. – 130с.

13. Степашин Б. Українська література: Підручник для 9 класу. – 5-те вид. – К.: Освіта, 1997. – С. 28-34.

14. Франко І. Історія української літератури // Збір. Творів: У 50 т.- Т.40. – К., 1983.