Курсовая Аналіз економічної ефективності ВАТ Птахорадгосп Мирний
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-25Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
от 25%
договор
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи економічної ефективності сільськогосподарського виробництва
1.1 Суть економічної ефективності виробництва
1.2 Показники економічної ефективності виробництва
1.3 Види ефективності виробництва
2. Умови і показники розвитку промислового птахівництва в ВАТ Птахорадгосп “Мирний”
2.1 Організаційно - економічна характеристика господарства
2.2 Поголів’я птиці, продуктивність та виробництво продукції
2.3 Складання виробничого бюджету ВАТ Птахорадгосп «Мирний»
3. Шляхи підвищення ефективності виробництва птахівництва та подолання кризового становища галузі
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
У масштабі народного господарства ефективність виробництва вимірюється відношенням розмірів створеного впродовж певного часу національного доходу до витрат суспільної праці; у масштабах галузі, об'єднання, підприємства — відношенням величини чистої продукції до витрат суспільної праці в кожній із цих ланок народного господарства. Водночас для розмежування результатів ефективності на мікроекономічному рівні виділяють категорію «виробнича ефективність».
Ефективність виробництва — найважливіша узагальнююча характеристика результативності сільськогосподарського виробництва, яка відображає відношення величини створених товарів до сукупних витрат праці.
Важливим є аналіз ефективності виробництва, а також проблемні питання щодо пошуків напрямків та шляхів підвищення економічної ефективності виробництва продукції.
Виходячи з актуальності питання і наявності ряду невирішених проблемних питань щодо організації і ефективності виробництва в птахівництві була обрана тема курсової роботи «Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва (яєць)».
Метою даної роботи являється проведення економічного аналізу виробництва та обґрунтування основних шляхів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на підприємстві.
Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі основні задачі:
дати загальну характеристику теоретичних основ ефективності виробництва продукції;
проаналізувати законодавчі акти та вимоги щодо регулювання поставленого питання;
дати оцінку природно - економічних умов діяльності підприємства;
розкрити основні показники рівня економічної ефективності виробництва;
проаналізувати динаміку та структуру виробленої продукції,
визначити фактори, що впливають на зміни у виробництві продукції та зробити аналіз їх впливу.
Інформаційну базу роботи склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи, які регламентують діяльність сільськогосподарських підприємств в Україні. Була зроблена оцінка та аналіз звітності підприємства, яке було обране об'єктом дослідження, з тією метою, щоб знайти нові шляхи підвищення ефективності інтенсифікації.
Об’єктом дослідження стало Відкрите акціонерне товариство Птахорадгосп “Мирний”.
1. Теоретичні основи організації економічної ефективності сільськогосподарського виробництва
1.1 Суть економічної ефективності виробництва
Найважливішим якісним показником суспільного виробництва є його ефективність. У найзагальнішому плані ефективність означає ефективний розвиток кожної зі сфер суспільного відтворення (безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання), або народногосподарську ефективність, нерозривно пов'язану з рухом сукупного суспільного продукту, тобто ефективність виробництва цього продукту, ефективність його обміну тощо.
Економічна ефективність — це досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Економічна ефективність - конкретна форма вияву дії закону економії часу. За капіталістичного способу виробництва узагальнюючим показником економічної ефективності є норма прибутку. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу головна мета — не максимізація прибутку, а максимізація чистого прибутку на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку.
Показниками економічної ефективності є продуктивність праці, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін.
Основні напрями зростання економічної ефективності в Україні — істотне зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції в Україні майже в 3,5—5 разів перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах світу, нафти — у 8—10 разів), матеріаломісткості (витрати матеріалів та ресурсів в Україні на одиницю продукції у 2—3,5 раза вищі, ніж аналогічні показники в країнах Заходу), зростання фондовіддачі тощо.
1.2 Показники економічної ефективності виробництва
Усі показники ефективності є розрахунковими. Зрозуміло, що для їхнього обчислення потрібно мати необхідну сукупність первинних показників, які відображають реальні виробничі процеси та стан системи господарювання за всіма її напрямками. Основним джерелом інформації комплексного економічного аналізу є дані оперативного обліку всіх видів ресурсів і витрат, основних результатів та балансу підприємства за станом на відповідну дату.
Визначення економічної ефективності діяльності має опиратися на власну методичну основу.
Проте в Україні не існує офіційної та загально визначеної методики комплексної оцінки результатів діяльності. Натомість можна орієнтуватися на такі визначальні положення цієї методики. Аналітична оцінка економічної й соціальної ефективності виробництва має базуватися на результатах комплексного аналізу діяльності господарства за певний час. Такий комплексний аналіз, що охоплює моніторинг, фіксування фактичних (очікуваних) значень у динаміці й аналітичну оцінку певної сукупності показників діяльності, варто проводити за наперед визначеною схемою, в кілька етапів (рис. 1).
Формування системи показників для оцінки ефективності має здійснюватися передусім залежно від направленості останньої. Як відомо, головна мета господаря полягає у тому, щоб максимально задовольняти потреби вітчизняного ринку та отримувати достатні абсолютні й відносні величини прибутку.
а) Складання плану економічного аналізу
Визначення теми аналізу і напрямів використання його результатів Розробка програми і календарного плану, розподіл роботи між виконавцями Визначення джерел інформації Розробка макетів аналітичних таблиць, методичних вказівок щодо їх заповнення, методів графічного оформлення матеріалів |
б) Підготовка матеріалів для аналізу
Збирання інформації та визначення додаткових джерел її отримання Перевірка вірогідності інформації Аналітична обробка інформації |
в) Попередня оцінка результатів аналізу
Загальна характеристика підприємства Характеристика зміни показників порівняно з попереднім періодом або з іншими подібними підприємствами |
г) Аналіз причин динамічних змін показників діяльності
Визначення й групування чинників, що впливають на діяльність підприємства Виявлення зв’язків і залежності між окремими чинниками Вимірювання впливу чинників Оцінка збитків, зумовлених дією негативних чинників Виявлення невикористаних можливостей для позитивних змін показників діяльності |
д) Остаточна оцінка результатів аналізу
Висновки з результатів аналізу Пропозиції для підвищення ефективності діяльності |
Рис. 1. Основні етапи проведення комплексного економічного аналізу результатів діяльності підприємства
Сукупність вимірників ефективності варто об’єднати у дві групи: перша – цілеоцінні показники; друга – показники використання ресурсів (рис. 2).
Рис. 2. Система оцінних показників ефективності виробництва
Продуктивність праці визначають як співвідношення продукту до кількості зайнятих у його виробництві за певний проміжок часу.
Обернений показник — трудомісткість — показує, скільки праці витрачається на виробництво одиниці продукції. Продуктивність праці — найважливіший показник прогресивності технологічного способу виробництва та відносин власності, який свідчить про використання робочої сили. За продуктивністю праці у промисловості Україна відстає від розвинутих країн світу майже в 5—6 разів, у сільському господарстві — в 7— 8 разів. Таке відставання в сільському господарстві означає, що один працівник у цій сфері в розвинутих країнах світу створює таку кількість продукції, якою можна прогодувати до 130 осіб, а в Україні — менше 15.
Фондовіддача — відношення вартості продукту до засобів праці (основних виробничих фондів). Вона виражає ефективність використання засобів праці або показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Щоб підвищити фондовіддачу устаткування, необхідно використовувати його у 2 - З зміни. Фондовіддача в матеріальному виробництві України у 1991—1997 рр. знизилася майже на 35%.
Фондомісткість продукції — обернений показник фондовіддачі.
Матеріаловіддача — відношення вартості продукту до предметів праці (матеріальних витрат). Зниження матеріаловитрат в Україні на 1 грн. дало б змогу додатково отримати десятки мільйонів національного доходу.
Матеріаломісткість продукції — обернений показник матеріаловіддачі.
Названі величини (продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача) — основні показники ефективності виробництва. З її підвищенням зростають продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача, поліпшується якість продукції. Водночас на практиці можна спостерігати різноспрямований рух цих основних показників. Так, підвищення якості продукції може супроводжуватися застосуванням дорожчих матеріалів, тобто зменшенням фондовіддачі (або зростанням фондомісткості). Тому для всебічного визначення ефективності праці використовують інтегруючий показник, який враховує різноспрямованість руху окремих показників:
Е = Чн / (П + М + V + Ф) (1)
де Е — ефективність виробництва; Чн — чистий продукт з урахуванням його складу й якості; П — витрати живої праці; М — кількість витрачених матеріалів; Ф — витрати засобів праці (основних виробничих фондів); v — коефіцієнт приведення до єдиної розмірності, який дає змогу узагальнити витрати і вкладення.
Економічну ефективність слід розглядати як раціональне й ефективне використання не лише одного з факторів виробництва (наприклад, робочої сили), а й усіх виробничих факторів (речові фактори виробництва), управління виробництвом та ін., що передусім залежить від їх оптимального розподілу.
Економічну ефективність необхідно зіставляти із соціально-економічною оптимальністю, яка передбачає проведення державою такої макроекономічної політики (за допомогою оподаткування кінцевих доходів, соціальних витрат, кредитно-грошової політики та ін.), яка б не гальмувала стимулів до праці, до підприємницької діяльності тощо, з одного боку, і не породжувала бажання прожити лише за рахунок соціальних витрат держави — з іншого.
1. Одним із головних цілеоцінних показників є рівень задоволення потреб ринку (I), який обчислюється зіставленням виготовленої і реалізованої товарної продукції (В) та визначеного у процесі маркетингового дослідження ймовірного попиту ринка (О).
I= В/О * 100% (2)
2. Важливим показником, що відбиває одну з численних цілей господарства, є валовий та чистий прибуток. Проте абсолютна величина такого показника лише обмежено характеризує діяльність господарства. Останню краще відображає коефіцієнт зростання валового прибутку (Квп), який визначається порівнянням фактичної і запланованої його величин (відповідно Пф і Пп) за формулою
Квп = Пф/Пп (3)
За аналогічною формулою можна розрахувати також коефіцієнт зростання чистого прибутку.
3. Найбільш ретельно варто підходити до планування й визначення рентабельності як відносного показника прибутковості системи господарювання. Важливе значення для оцінки діяльності набуває насамперед рентабельність виробництва (Рв), для визначення якої треба порівняти отриманий валовий (чистий) прибуток (Пв/ч) з сумою основних фондів (ОсФ) та оборотних фондів (ОбФ), тобто
Рв=Пв / (ОсФ+ОбФ)*100%. (4)
Поряд з рентабельністю виробництва варто також обчислювати рентабельність окремих виробів (Рт) як співвідношення валового прибутку (Пв) і собівартість товарної продукції (Стп), тобто за формулою
Рт=Пв/Стп*100%. (5)
4.Ефективність виробництва великою мірою залежить від рівня використання трудових ресурсів. Найбільш вірогідно його характеризує показник продуктивності праці (Вп), який визначають діленням обсягу товарної продукції (Втп) на загальну кількість персоналу (Чп), тобто
Вп=Втп/Чп. (6)
5.Одним із головних чинникі будь-якого процесу виробництва завжди є основні фонди (технічні засоби праці у грошовому виразі). Найбільш загальним і широкозастосовуваним показником використання основних фондів є фондовіддача (за обсягом продукції та отримуваним прибутком)
Фондовіддача за прибутком (рентабельність основних фондів) обчислюється за аналогічною формулою з тією різницею, що в чисельнику замість обсягу товарної продукції використовують величину валового прибутку (Пв), тобто
ФВп=Пв/ОсФ (7)
6.Для обчислення зарплатоємності продукції (ЗЄп) користуються показниками фонду заробітної плати (Фзп) та обсягу товарної продукції (Втп):
ЗЄп=Фзп/Втп (8)
Можна і варто розраховувати також обернений показник – зарплатовіддачу (ЗВп), тобто обсяг виготовленої і реалізованої продукції на одну грошову одиницю заробітної плати.
7.Зрештою серед сукупності показників використання ресурсів господарства виокремлюють поточні витрати на одиницю товарної продукції (ПВ), величину котрих розраховують діленням собівартості товарної продукції (Стп) на загальний обсяг, тобто
ПВВ=Стп/Втп (9)
1.3 Види ефективності виробництва
Ефективність виробництва (продуктивність системи) має поліморфність визначення і застосування для аналітичних оцінок і управлінських рішень. З огляду на це важливим є вирізнення за окремими ознаками відповідних видів ефективності (продуктивності), кожний з яких справляє певне практичне значення (рис.3).
Відповідні види ефективності виробництва виокремлюються переважно за різноманітністю одержуваних результатів (ефектів) господарської діяльності підприємства. Перш за все результат (ефект) виробництва буває економічним або соціальним.
Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві (в об'єднанні підприємств). До таких показників відносяться обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції, величина одержаного прибутку, економш тих чи інших видів виробничих ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції тощо. Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці та побуту, стану оточуючого середовища, загальної безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, але й негативними (наприклад, поява безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників).
Вони мають ту особливість, що далеко не всі з них піддаються кількісному вимірюванню. У зв'язку з цим на підприємствах визначають, оцінюють і регулюють (у межах своїх можливостей) як економічну, так і соціальну ефективність виробництва (продуктивність системи).
Рис. 3. Види ефективності виробництва (продуктивності системи) за окремими ознаками.
В залежності від об'єкту, стосовно якого визначають результативність його функціонування, розрізняють локальний (госпрозрахунковий) і народногосподарський ефекти. Локальний (госпрозрахунковий) ефект означає конкретний результат виробничо-господарської чи іншої діяльності даного підприємства, внаслідок якої воно, має певний зиск. Якщо ж виробництво продукції на даному підприємстві вимагає додаткових витрат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві пов'язане з меншими експлуатаційними витратами або іншими позитивними наслідками діяльності, то йдеться про визначення народногосподарського ефекту, тобто спільного ефекту у сферах виробництва і споживання відповідних виробів (послуг).
Внаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства, впровадження на ньому прибуткових певних технічних, організаційних чи економічних заходів має місце первісний (одноразовий) ефект. Проте майже завжди початковий ефект може повторюватися і примножуватися завдяки багатонапрямковому та багаторазовому використанню таких заходів не лише на даному, але й інших підприємствах, сферах діяльності. Саме тому досить важливого практичного значення набуває визначення і оцінка так званого мультиплікаційного ефекту, що має свої специфічні форми прояву (рис. 4).
Рис. 4. Специфічні форми мультиплікаційного ефекту.
Дифузійний ефект може реалізовуватись у тих випадках, коли певне господарсько-управлінське рішення, нововведення технічного, організаційного, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, внаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприклад, перш ніж знайти широке застосування у чорній металургії метод безперервного розливання рідкого металу був започаткований на підприємствах кольорової металургії). Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення у певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері (зокрема отримання синтетичного волокна високої якості призвело до виробництва нових видів тканин, а це стимулювало появу нових видів одягу тощо).
Ефект стартового вибуху — це ланцюгова реакція у перспективі. Він можливий за умови, що певний стартовий вибух стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту у тій же самій або іншій галузі виробництва чи діяльності (яскравий приклад — застосування економіко-математичних методів та моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки). У процесі створення будь-яких матеріальних цінностей з'являються супроводжувальні можливості з певним ефектом. Такі можливості проявляються у вигляді різних проміжних і побічних результатів, використання виробничих і побутових відходів тощо. Зрештою у будь-якій діяльності має місце також ефект акселерації, що означає позитивний наслідок не лише самого по собі конкретного результату, але й прискорення темпів його розповсюдження і застосування.
Межі між виокремленими формами мультиплікаційного ефекту досить умовні, рухомі і відносні. Діалектичний взаємозв'язок цих форм полягає у тому, що усі вони разом формують загальний інтегральний ефект від реалізації певного господарського рішення (впровадження нової техніки чи технології, прогресивних методів або форм організації виробництва, нових форм господарювання тощо). Коли вирішується певна великомасштабна проблема з очевидними мультиплікаційними характеристиками, то очікуваний ефект має охоплювати одночасно усі його специфічні форми. Загальна величина такого ефекту залежить від трьох головних чинників: економічної ефективності впроваджуваного господарського заходу (сукупності заходів), масштабів і швидкості його (їх) розповсюдження в усіх галузях чи сферах діяльності.
Необхідні для одержання певного результату (ефекту) усі витрати поділяють на поточні (повсякденні) і одноразові. До поточних (повсякденних) витрат відносять витрати на оплату праці різних категорій персоналу (робочої сили) і обсяг засобів виробництва, які постійно використовуються (вартість витрачених предметів праці і сума амортизаційних відрахувань), а також деякі інші витрати, що включаються у повну собівартість продукції (послуг). Одноразові витрати являють собою авансові кошти на відтворення засобів виробництва у вигляді капітальних вкладень. При цьому капітальні вкладення справляють віддачу (ефект, результат) лише через деякий час, що дорівнює тривалості відтворювального циклу засобів праці і враховується при визначенні їх ефективності.
Розрахунки ефективності витрат необхідні для прийняття тих чи інших господарських рішень. По-перше, вони потрібні для оцінки рівня використання різних видів витрат і ресурсів, здійснюваних організаційно-технічних і соціально-економічних заходів, загальної результативності виробничо-господарської діяльності підприємства впродовж певного періоду часу. По-друге, за їх допомогою обґрунтовують і визначають найкращі (оптимальні) варіанти господарських рішень: застосування нової техніки, технології та організації виробництва, нарощування виробничих потужностей, підвищення якості і оновлення асортименту продукції тощо. У зв'язку з цим розрізняють абсолютний (загальний) і порівняльний ефект.
Кожний з них може бути економічним, соціальним, локальним (госпрозрахунковим), народногосподарським, первісним, мультиплікаційним.
Абсолютний ефект характеризує загальну або питому (в розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) його величину, яку має підприємство від своєї діяльності за певний проміжок часу. Порівняльний ефект відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибору кращого з них; його рівень відбиває економічні і соціальні переваги обраного варіанту здійснення господарських рішень (напрямку діяльності) у порівнянні з іншими можливими варіантами. Абсолютний і порівняльний ефекти тісно взаємозв'язані, доповнюють один іншого. Визначення економічно найбільш вигідного варіанту господарювання завжди базується на зіставленні показників абсолютного ефекту, а аналітична оцінка останнього здійснюється шляхом порівняння його запланованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їх динаміки за певний період.
2. Умови і показники розвитку промислового птахівництва в ВАТ Птахорадгосп “Мирний”
2.1 Організаційно - економічна характеристика господарства
ВАТ Птахорадгосп “Мирний” Сумського району організований як колективне господарство по виробництву сільськогосподарської продукції, зокрема продукції птахівництва. Але окрім вищезгаданої продукції в господарстві виробляється велика кількість продукції рослинництва.
Розташоване підприємство в
Найближча залізнично станція Суми знаходиться в
Район, де знаходиться господарство, розташований в північній частині Лівобережної України, яка в цілому характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів. зима не дуже холодна. Основними видами ґрунтів є чорноземи глибокі малогумузні. Таким чином, грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування основних видів сільськогосподарської продукції.
Для зберігання продукції призначені велика кількість складів. З метою безпосередньої переробки продукції на місцях її виготовлення на території господарства розташований невеликий цех по переробці овочів.
Обрана організаційно-виробнича структура господарства є доцільною та сприяє більш ефективному управління виробничо-господарською діяльністю, оперативному управлінню та контролю за виробничими процесами в структурних підрозділах.
Основним джерелом інформації комплексного економічного аналізу є дані оперативного обліку всіх видів ресурсів і витрат, основних результатів та балансу підприємства за станом на відповідну дату.
Галузеву структуру та рівень спеціалізації господарства розглянемо на основі даних про реалізацію товарної продукції в 2008 році:
Таблиця 2.1
Основні первинні показники господарської діяльності ВАТ Птахорадгосп “Мирний” за 2004-3003 рр
Назва показника | Роки | Відхилення 2008 від 2004 рр | Динаміка | ||||
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |||
Чисельність персоналу, чол | 144 | 94 | 47 | 132 | 152 | 8 | 105,6 |
Засоби праці (основні фонди) | 2972,0 | 3590,0 | 3895,0 | 3994,0 | 3778,0 | 806,0 | 127,1 |
Предмети праці (оборотні фонди) | 288,4 | 305,7 | 368,1 | 428,6 | 566,3 | 277,9 | 196,4 |
Фонд заробітної плати, тис. грн | 384,9 | 239,6 | 161,0 | 135,0 | 726,0 | 341,06 | 188,6 |
Товарна продукція або обсяг продажу, тис. шт | 19391 | 19896 | 13324 | 28337 | 45063 | 25672 | 232,4 |
Товарна продукція або обсяг продажу, тис. грн | 3559,0 | 4369,0 | 5245,0 | 5836,57 | 8411,0 | 4852,0 | 236,3 |
Собівартість товарної продукції,тис. грн | 2437,0 | 2859,0 | 2034,9 | 3636,3 | 6734,2 | 4297,2 | 276,3 |
Чистий прибуток, тис. грн | 315,0 | 781,0 | 698,0 | 558 | 554,0 | 239,0 | 175,9 |
Обсяг попиту ринку на продукцію господарства, тис. шт | 35000 | 24500 | 30600 | 39700 | 58640 | 56700 | 167,5 |
У нашому прикладі за п'ять років зростання величини чистого прибутку від виробництва і реалізації продукції птахівництва склало 75,9 %, або в сумі + 239 тис. грн.
Одним із головних цілеоцінних показників є рівень задоволення потреб ринку (I), який обчислюється зіставленням виготовленої і реалізованої товарної продукції (В) та визначеного у процесі маркетингового дослідження ймовірного попиту ринка (О).
У ВАТ Птахорадгосп “Мирний” показник рівня задоволення потреб ринку становить:
Таблиця 2.2
Рівень задоволення потреб ринку ВАТ Птахорадгосп “Мирний”
| Назва показника | 2004 р | 2005 р | 2006 р | 2007 р | 2008 р | Відхилення 2008 від 2004 рр | Динаміка |
1 | Товарна продукція або обсяг продажу, тис. шт | 19391 | 19896 | 13324 | 28337 | 45063 | 56700 | 232,4 |
2 | Обсяг попиту ринку на продукцію господарства, тис. шт | 35000 | 24500 | 30600 | 39700 | 58640 | 56700 | 167,5 |
3 | Рівень задоволення потреб ринку (п.1 / п.2) * 100 % | 55,4 | 81,2 | 43,5 | 71,4 | 76,8 | 21,4 | 138,7 |
Такі розрахункові показники свідчать про невисокий рівень задоволення потреб ринку продукцією господарства. Тому за належного господарювання таке господарство матиме відчутні перспективи зростання обсягу виробництва і розширення власної ринкової ніші, більш міцного закріплення на ринку.
Найбільш ретельно варто підходити до планування й визначення рентабельності як відносного показника прибутковості системи господарювання.
Таблиця 2.3
Рентабельність виробництва ВАТ Птахорадгосп “Мирний”
| Назва показника | Роки | Відхилення 2008 від 2004 рр | Динаміка | ||||
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | ||||
1 | Засоби праці (основні фонди) | 2972,0 | 3590,0 | 3895,0 | 3994,0 | 3778,0 | 806,0 | 127,1 |
2 | Предмети праці (оборотні фонди) | 288,4 | 305,7 | 368,1 | 428,6 | 566,3 | 277,9 | 196,4 |
3 | Чистий прибуток, тис. грн | 315,0 | 781,0 | 698,0 | 558 | 554,0 | 239,0 | 175,9 |
4 | Норма прибутку, % п.3 / (п.1+п.2)*100% | 9,7 | 20,0 | 16,4 | 12,6 | 12,8 | 3,1 | 132,0 |
Норма прибутку підприємства за показниками чистого прибутку в 2008 році становила 12,8 % проти 9,7 % в 2004. Але показник 2005 року (20 %) свідчить про можливість мати вищий рівень прибутковості.
Поряд з прибутковістю виробництва варто також обчислювати рентабельність окремих виробів.
Таблиця 2.4
Рентабельність виробництва яєць ВАТ Птахорадгосп “Мирний”
| Назва показника | Роки | Відхилення 2008 від 2004 рр | Динаміка | ||||
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | ||||
1 | Собівартість товарної продукції,тис. грн | 2437,0 | 2859,0 | 2034,9 | 3636,3 | 6734,2 | 4297,2 | 276,3 |
2 | Чистий прибуток, тис. грн | 315,0 | 781,0 | 698,0 | 558 | 554,0 | 239,0 | 175,9 |
3 | Рентабельність виробництва, % | 12,9 | 27,3 | 34,3 | 15,3 | 8,2 | -4,7 | 63,6 |
Рентабельність виробництва яєць ВАТ Птахорадгосп “Мирний” в 2008 році становила лише 8,2 % проти 12,9 % в 2004. Показник 2006 року був найвищим – 34,3 %, що свідчить про можливість мати вищу рентабельність виробництва яєць.
Таблиця 2.5
Продуктивність праці ВАТ Птахорадгосп “Мирний”
| Назва показника | 2004 р | 2005 р | 2006 р | 2007 р | 2008 р | Відхилення 2008 від 2004 рр | Динаміка |
1 | Товарна продукція або обсяг продажу, тис. грн | 3559,0 | 4369,0 | 5245,0 | 5836,57 | 8411,0 | 4852,0 | 236,3 |
2 | Чисельність персоналу, чол | 144 | 94 | 47 | 132 | 152 | 8 | 105,6 |
3 | Продуктивність праці п.1 / п.2*100% | 24,72 | 46,48 | 111,60 | 44,22 | 55,34 | 30,6 | 223,9 |
На період з 2004 по 2008 рік чисельність персоналу збільшилася на 5,6 відсотки. Це пов'язано з тим, що підприємство розширюється для випуску нових видів продукції.
При цьому рівень продуктивності праці на підприємстві збільшився майже в 2 рази. На це вказує показник випуску продукції в натуральному вираженні на 1 працюючого. У вартісному вираженні цей показник збільшився на 30,6 тисяч гривень, тобто на 123,9 %. Це зв'язано зі значним ростом цін на вироблену продукцію.
Зростання продуктивності праці в 2008 році є позитивним.
При цьому важливо підкреслити, що продуктивність праці зросла переважно за рахунок збільшення обсягу продажу (більш ніж на 136 %).
До резервів підвищення продуктивності праці в ВАТ Птахорадгосп “Мирний” можна віднести:
• збільшення обсягу виробничої програми;
• структурні зміни у виробництві (асортимент продукції);
• технічні і (або) технологічні процеси (механізація та автоматизація праці, заміна обладнання, технологічні нововведення);
• організаційні (нормування праці, скорочення втрат часу, стимулювання трудових процесів).
Таблиця 2.6
Розрахунок ефективності використання основних фондів ВАТ Птахорадгосп “Мирний”
| Назва показника | Роки | Відхилення 2008 від 2004 рр | Динаміка | ||||
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | ||||
1 | Засоби праці (основні фонди) | 2972,0 | 3590,0 | 3895,0 | 3994,0 | 3778,0 | 806,0 | 127,1 |
2 | Товарна продукція або обсяг продажу, тис. грн | 3559,0 | 4369,0 | 5245,0 | 5836,57 | 8411,0 | 4852,0 | 236,3 |
3 | Чистий прибуток, тис. грн | 315,0 | 781,0 | 698,0 | 558 | 554,0 | 239,0 | 175,9 |
| Фондовіддачу за обсягом продукції п.2 / п.1 | 1,20 | 1,22 | 1,35 | 1,46 | 2,23 | 1,0 | 185,9 |
| Рентабельність основних фондів п.3 / п.1*100% | 10,6 | 21,8 | 17,9 | 14,0 | 14,7 | 4,1 | 138,4 |
Показником, що характеризує виробничу активність підприємства, є товарна продукція в розрахунку на 1 грн. вартості основних виробничих фондів. Цей показник в аналізований період збільшився майже в 2 рази, що вказує на збільшення використання виробничо-технічної бази для випуску товарної продукції.
Таблиця 7
Розрахунок зарплатоємності та зарплатовіддачі продукції
| Назва показника | 2004 р | 2005 р | 2006 р | 2007 р | 2008 р | Відхилення 2008 від 2004 рр | Динаміка |
1 | Фонд заробітної плати, тис. грн | 384,9 | 239,6 | 161,0 | 135,0 | 726,0 | 341,06 | 188,6 |
2 | Товарна продукція або обсяг продажу, тис. грн | 3559,0 | 4369,0 | 5245,0 | 5836,57 | 8411,0 | 4852,0 | 236,3 |
4 | Зарплатоємність продукції п.1/п.2 | 0,11 | 0,05 | 0,03 | 0,02 | 0,09 | -0,02 | 79,8 |
5 | Зарплатовіддача п.2/п.1 | 9,25 | 18,23 | 32,58 | 43,23 | 11,59 | 2,34 | 125,3 |
У 2004-2008 роках спостерігається підвищення показника ефективності використання витрат на оплату праці в розрахунку по реалізованій продукції, так на кожну витрачену гривню на оплату праці було отримано 9,25 грн. від продажу у 2004 році і 11,59 грн. у 2008 році.
Таблиця 2.8
Витрати на одиницю товарної продукції
| Назва показника | Роки | Відхилення 2008 від 2004 рр | Динаміка | ||||
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | ||||
1 | Товарна продукція або обсяг продажу, тис. грн | 3559,0 | 4369,0 | 5245,0 | 5836,57 | 8411,0 | 4852,0 | 236,3 |
2 | Собівартість товарної продукції,тис. грн | 2437,0 | 2859,0 | 2034,9 | 3636,3 | 6734,2 | 4297,2 | 276,3 |
3 | Витрати на одиницю товарної продукції п.2/п.1 | 0,685 | 0,654 | 0,388 | 0,623 | 0,801 | 0,12 | 116,9 |
Важливим показником, що характеризує діяльність господарства, є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності господарства, фінансовий стан господарства.
Аналіз собівартості продукції має виняткове значення. Він дозволяє виявити тенденції змін даного показника, виконання плана по його рівню, визначити вплив чинників на його приріст та на основі цього дати оцінку роботі господарства по використанню можливостей і виявити резерви зниження собівартості продукції.
Загальна сума витрат, що відносять на собівартість продукції, в період 2004 – 2008 рр. зросла на 4297 тис. грн., що перевищує показник базового року майже вдвічі. Таке зростання викликане економічним становищем господарства.
2.2 Поголів’я, продуктивність та виробництво продукції
Тваринництво - важлива галузь сільського господарства, основною метою якої є забезпечення потреб населення у продуктах харчування. До продукції тваринництва відносять по птахівництву - яйця, приріст молодняку птиці.
Аналіз виконання завдання з виробництва продукції тваринництва починають з аналізу чисельності, складу птиці та її продуктивності.
При плануванні й обліку, тварин класифікують за видами, за статтю і віком, господарському використанню, породністю та виробничо-економічному призначенню.
При вивченні складу тваринницьких галузей, а саме птахівництва, розглядають: чисельність поголів'я, віковими і виробничими групами, питому вагу окремих видів в загальному фізичному і умовному поголів'ї господарства.
Таблиця 2.9
Чисельність і склад поголів’я, тис. голів
Види | Базовий період | Звітний період | У відсотках до | ||
завдання | фактично | базового періоду | завдання | ||
Доросле стадо курей | 178 | 182 | 180 | 101,1 | 98,9 |
в т.ч. | | | | | |
Батьківське стадо | 70 | 67 | 68 | 97,1 | 101,5 |
Промислове стадо | 108 | 115 | 112 | 103,7 | 97,4 |
Питома вага | | | | | |
Батьківське стадо | 39,3 | 37,0 | 37,8 | х | х |
Промислове стадо | 60,7 | 63,0 | 62,2 | х | х |
За період, що розглядається, поголів'я дорослого стада курей в господарстві зросло на 1,1% при зменшенні поголів'я батьківського стада на 2,9 %. Поголів'я ж промислового стада навпаки збільшилося за рік на 3,7 %.
Таблиця 2. 10
Приблизна структура стада птиці на початок року, %.
Полова група | Кури | Качки | Гуси | Індички | |
Племінні ферми | Тварині ферми | ||||
Несушки | 90 | 92 | 85 | 80 | 90 |
Самці | 10 | 8 | 15 | 20 | 10 |
Всього: | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
Для визначення виробничої програми та напряму розвитку розміру господарства розраховують показники структури поголів'я. Так, у галузі дорослого стада курей питома вага промислового стада більша 50 % (60,7 %) - характеризує напрямок виробництва харчових яєць, середній (35-50%) – виробництво як інкубаційних, так і харчових яєць. За даними аналізу основну увагу в господарстві приділяють розвитку виробництва харчових яєць.
Покращання відтворення стада і збереження поголів'я - найбільш важливі завдання, що стоять перед птахівництвом. Відтворення стада - це постійний процес заміни птиці, яка вибула за рахунок одержання приплоду, вирощування та придбання молодняку.