Курсовая Економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-25Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Зміст
Вступ
1. Характеристика Польщі – зовнішньоекономічного партнера України та торгово-економічних відносин Польщі з Україною
1.1 Коротка загальна характеристика країни
1.2 Характеристика політичного стану Польщі
1.3 Аналіз соціально-економічних процесів Польщі
1.4 Приєднання країни до міжнародних організацій, інтеграційних угруповань
1.5 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни
1.6 Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Польщі з Україною
1.7 Характеристика основних виробників продукції, що експортується з Польщі до України, та продукції, що імпортується Польщею з України
1.8 Обґрунтування вибору товару та зовнішньоекономічного партнера
2. Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції
2.1 Складання плану проведення експортної (імпортної) операції
2.2 Розробка організаційної структури підрозділу, що займатиметься проведенням зовнішньоекономічних операцій
2.3 Розробка системи мотивації (стимулювання) персоналу, який займатиметься зовнішньоекономічними операціями
2.4 Складання кошторису витрат на проведення зовнішньоекономічної операції
2.5 Визначення прибутковості, ефективності, доцільності проведення зовнішньоекономічної операції. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності операції
2.6 Розробка проекту договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Відновлення внутрішнього економічного зростання - єдина мета, на як повинно бути зорієнтовано регулювання розвитку зовнішнього сектору економіки України, що вимагає вжитку цілеспрямованих заходів політичних реформ, зокрема у сфері сприяння експорту, політики обмінного курсу та сприяння іноземним інвестиціям.
Стратегічним напрямком державного регулювання зовнішньоекономічної сфери є проведення експортоорієнтованої політики підприємств, що передбачає оптимізацію структури експорту, розширення асортименту товарів та послуг, підвищення частки високотехнологічної продукції в загальному обсязі, пошук нових ринків збуту. Однак, з огляду на надто високу імпортозалежність (насамперед енергозалежність) України, досягнення зростання експорту без росту імпорту неможливе. А оскільки торговельні обмеження на імпорт практично вичерпали свої можливості, то основним напрямом скорочення імпорту повинно стати зменшення енергоємності ВВП за рахунок інтенсифікації впровадження ресурсозберігаючих технологій.
Актуальність роботи полягає в тому, що наприкінці XX - на початку XXI ст. спостерігається інтенсивне зростання зовнішньоекономічної діяльності.
Організація ЗЕД - дуже складна і клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких питань як кон’юнктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д.
З огляду на це в роботі акцентовано на сучасних підходах до висвітлення теорії і принципів функціонування ЗЕД, які є найсуттєвішими для розуміння, оцінки та практичного розв'язання економічних проблем, що виникають внаслідок функціонування підприємства у сфері ЗЕД (на прикладі експорту металопродукції до Польщі), і які останнім часом постали перед Україною.
Об’єкт дослідження - експорт металопродукції українським суб’єктами підприємницької діяльності до Польщі.
Предмет дослідження – здійснення зовнішньоекономічних операцій суб’єктами підприємницької діяльності.
Мета роботи – розглянути та проаналізувати зовнішньоекономічні операції між українськими та польськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції).
У відповідальності з поставленою метою роботи необхідно вирішити наступні завдання:
- надати характеристику Польщі як зовнішньоекономічного партнера України та торгово-економічних відносин цієї країни з Україною;
- провести обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції між українськими та польськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції).
У роботі буде використано наступні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення.
Інформаційною базою слугуватимуть вітчизняні та закордонні видання з ЗЕД, матеріали преси та фактичні дані з діяльності українських та польських суб’єктів підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції).
1. Характеристика Польщі – зовнішньоекономічного партнера України та торгово-економічних відносин Польщі з Україною1.1 Коротка загальна характеристика країни
Республіка Польща (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі у складі Європейського союзу. На півночі омивається водами Балтійського моря, на північному сході межує з Росією (Калінінградською областю) і Литвою, на сході – з Білоруссю і Україною, на півдні – з Чехією і Словаччиною, на заході – з Німеччиною [19].
Польща займає 9 місце в Європі за площею і 8 зі кількістю населення. Довжина польського кордону становить 3511 км, з них 440 км припадає на морський кордон (лінія узбережжя Балтійського моря, яка не є лінією державного кордону, повинна бути 770 км). Вона межує з такими державами:
- на заході з Німеччиною - 467 км,
- на півдні з Чехією - 796 км та Словаччиною - 541 км,
- на сході з Україною - 535 км і Білоруссю - 418 км,
- на півночі Литвою - 104 км і Росією (Калінінградська область) - 210 км.
Польща — індустріально-аграрна країна.
Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня [19].
На кінець 2008 року, населення Польщі становило 38 135 876 осіб. У 2002 році відбувся Національний перепис населення, згідно якого 96,74% опитаних ідентифікували себе як поляки. Цікавим фактом є те, що 2,03% осіб не змогли відповісти на запитання стосовно свого походження. Примітно, що тільки 1,23% осіб свою національність не вважають польською.
За кількістю населення Польща посідає 32 місце серед країн світу і 6 в Європейському Союзі. З року в рік кількість міського населення меншає і, відповідно, збільшується сільське. Згідно даних, які подає Центральний статистичний офіс Польщі, найбільша кількість людей у 2008 році переселилась до сіл в 9 воєводствах [19].
В табл. 1.1. зведена інформація щодо запасів основних корисних копалин у Польщі.
Таблиця 1.1 - Запаси основних корисних копалин Польщі [20]
| Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
| Підтверджені | Загальні | |||
| Барит, тис. т | 1000 | 2000 | 50 (BaSO4) | 0,3 |
| Залізні руди, млн. т | 300 | 800 | 30 (Fe) | 0,2 |
| Золото, т | | 30 | | |
| Калійні солі в перерахунку на К2О, млн. т | 10 | 20 | 10 (К2О) | 0,1 |
| Мідь, тис. т | 22200 | 36000 | 1,69 (Cu) | 3,3 |
| Нафта, млн. т | 5,5 | | | |
| Природний горючий газ, млрд. м3 | 149 | | | 0,1 |
| Свинець, тис. т | 2380 | 3890 | 1,3 (Pb) | 2 |
| Срібло, т | 66000 | 81000 | 50 г/т | 12,1 |
| Вугілля, млн. т | 42100 | 14478 | | |
| Цинк, тис. т | 6942 | 12037 | 3,7 (Zn) | 2,5 |
| Уран, тис. т | | 13,7 | 0,06 | |
Як видно з табл. 1.1., Польща за корисна копалина не сильно багата, але такі копалини, як мідь (3,3% у світі), срібло (12,1%), цинк (2,5%) мають сильне значення для економічного розвитку Польщі.
1.2 Характеристика політичного стану Польщі
Республіка Польща - парламентсько-президентська республіка. Діє конституція, прийнята Національними зборами2 квітня 1997 р., схвалена на референдумі 25 травня 1997 р. Набрала чинності 17 жовтня 1997 р. Маніфестом Польського комітету національного визволення від 22 липня 1944 року Польща була проголошена Польською Республікою. З 22 липня 1952 року по 29 грудня 1989 року - Польська Народна Республіка. З 29 грудня 1989 року - Республіка Польща [19].
Глава держави - президент, що обирається громадянами Польщі терміном на п'ять років на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Одна і та ж особа може обиратися президентом не більш двох разів підряд. Президентом може бути обраний громадянин Польщі, який до дня виборів досяг 35 років і володіє правом бути обраним в сейм. Президент є вищим представником країни на міжнародній арені, призначає термін виборів до сейму і сенату, призначає голову Ради Міністрів, голову Верховного суду, начальника Генерального штабу Війська Польського, наділяється правом оголошувати надзвичайний стан в країні, є головнокомандувачем збройними силами. У разі неможливості виконання президентом своїх обов'язків, його повноваження переходять до маршала сейму. Президент Республіки Польща - Броніслав Коморовський (Bronislaw Komorowski). Обраний 4 липня 2010 р.
Законодавча влада здійснюється двопалатним парламентом, який складається з сейму (нижня палата) і сенату (верхня палата), що обираються на чотирирічний термін шляхом таємного голосування на основі загального рівного і прямого виборчого права. Правом бути обраним в сейм має громадянин Польщі, що досяг до дня виборів 21 року, в сенат - 30 років. Депутати сейму і сенатори не можуть поєднувати свої мандати з важливими державними постами.
Сейм налічує 460 депутатів. До складу Сенату входять 100 сенаторів. Після виборів обидві палати обирають своїх керівників - маршалів та їх заступників, які утворюють президії. Сейм і сенат, збираючись на спільні засідання для вирішення виключно важливих питань, створюють Національні збори. Нинішній Сейм (Sejm) шостого скликання, обраний 21 жовтня 2007 року(позачергові вибори). Маршал Сейму - Гжегож Юліуш СХЕТИНА(Grzegorz Juliusz Schetyna). Сенат (Senat), обраний 21 жовтня 2007 року. Маршал Сенату - Богдан Борусевич(Bogdan Borusewicz). Займає посаду з 2005 року. Повторно обраний 5 листопада 2007 р. [16]
Виконавча влада належить президенту і Раді міністрів(уряду). Рада міністрів складається з голови Ради міністрів, призначених президентом. Уряд несе відповідальність перед сеймом. Президент за пропозицією прем'єр-міністра проводить зміни у складі Ради міністрів. Нинішня Рада Міністрів приведена до присяги 16 листопада 2007 року. Коаліційна: Громадянська платформа (ГП), Польська селянська партія (ПСП) і безпартійні. Голова Ради Міністрів Республіки Польща - Дональд ТУСК (Donald Tusk)(ГП).
Починаючи з 70-х років ХХ століття і до сьогодні польська держава пройшла цілий ряд перетворень від країни соціалістичного табору до країни з розвинутою ринковою економікою, сталою демократією, ефективними політичними інститутами, яку сміло можна назвати державою європейського зразка [16].
Як і Україна, Польща після здобуття незалежності зіткнулася з цілою низкою проблем інституційного і системного характеру проте змогла ефективно їх вирішити доказом чого є її сучасний стан. На мою думку останні п’ять років стали найбільш цікавими для аналізу, з точки зору досвіду для України, оскільки за цей час Польща впритул наближалася до політичних криз, які могли паралізувати роботу політичних інститутів і спричинити розвиток багатьох суспільних проблем через які її становище було б набагато гіршим ніж теперішнє.
Президентство Леха Качинського є найбільш насиченим проблемними подіями через те, що після його обрання вся виконавча влада зосередилась в руках пропрезидентської партії у коаліції із популістськими силами, що викликало потужний супротив опозиції. Але не пройшло і половини президентського терміну, як польський політикум постав перед безпрецедентною проблемоюдострокових виборів, які відбулися безболісно і не спричинили жодних кризових явищ ані в суспільстві ані в економіці.
За три роки президентства Л. Качинського Польща в своєму соціально-економічному розвитку значно зросла про, що свідчать показники росту ВВП, зниження рівня інфляції, скорочення дефіциту бюджету, суттєвого зменшення рівня безробіття та збільшення обсягів іноземних інвестицій.
Не зважаючи на дострокову зміну урядів, Польща із країни, яка зупинилася у своєму розвитку десь посередині між країною колишнього соціалістичного табору і країною європейського зразка, переступила межу невизначеності і вступила у фазу остаточної європеїзації.
Серед основних факторів які сприяли соціальному, політичному та економічному розвитку польської держави в період президентства Л. Качинського основними є :
- чітке спрямування вектора зовнішньополітичного розвитку;
- готовність політичних гравців виступати основними носіями законотворчості і брати на себе відповідальність за соціально-економічний та політичний розвиток держави;
- конституційно закріплена, збалансована система стримувань і противаг, що здатна забезпечити неперервність управлінського процесу;
- наявність в головних політичних гравців завершених проектів державного розвитку, які вони можуть без проблем реалізовувати у випадку приходу до влади;
- наявність в політичного керівництва чіткого плану вирішення основних, реально існуючих соціально-економічних проблем в порядку їх пріоритетності;
- принципова пріоритетність національного інтересу у стосунках з іншими країнами;
- послідовна антикорупційна політика уряду та президента.
1.3 Аналіз соціально-економічних процесів Польщі
Польська економіка з показником росту ВВП 1,7 % у 2009 р. порівняно з 2008 р. розвивається (у 2008 році – 5%, в Україні (2009) – -14,8%) на відміну від інших країн єврозони, які вступили в ЄС разом зі Польщею [19]. Найбільш суттєвими детермінантами прискореного зростання економіки Польщі є щорічне підвищення об’ємів експорту, промислового виробництва, інвестицій та зайнятості. Динаміка цих показників у період вступу до ЄС та одразу після нього (з 2003 по 2009 рр.) представлена в табл. 1.2.
Таблиця 1.2. - Основні показники розвитку економіки Польщі в 2003–2009 рр.
| Показники | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| ВВП за ПКС (USD млрд.) | 368,1 | 372,1 | 483,9 | 547,3 | 632,4 | 678,6 | 690,1 |
| ВВП на душу населення (USD тис.) | 9,500 | 9,600 | 12,700 | 14,400 | 16,800 | 17,600 | 17,900 |
| Рівень безробіття, % | 18,3 | 19,1 | 17,6 | 16,9 | 15,8 | 6,5 | 8,9 |
| Баланс експортно-імпортної торгівлі товарами (USD млн.) | - 5077 | -4552 | -2182 | -1 312 | - 918 | - 868 | -837 |
| Баланс експортно-імпортної торгівлі послугами (USD млн.) | 442 | 776 | 1552 | 2258 | 2560 | 2730 | 2685 |
| Прямі інвестиції (USD млн.) | 2146 | 3216 | 4263 | 5612 | 6145 | 6529 | 5982 |
| Портфельні інвестиції (USD млн.) | 4143 | 6214 | 7365 | 8756 | 9885 | 10542 | 9630 |
Розраховано за даними сайтів Міністерства економіки та статистики Польщі [9; 11; 19].
Слід зауважити, що хоча темпи економічного росту в РП в останні роки перевищують динаміку індустріально розвинених держав ЄС, польська економіка має цілий комплекс досить серйозних проблем. До останніх відноситься, у тому числі, значне відставання від індустріально розвинених країн за рівнем конкурентоздатності. Іншою дуже істотною проблемою останнім часом стала заборгованість Польщі, що різко збільшилася, а також надмірно великий дефіцит платіжного балансу, який є одним з найвищих серед посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи.
Світова фінансова криза, яка розпочалась у 2008 році в США, як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, торкнулась економік усіх без винятку країн, в тому числі й Республіки Польщі. Проте її наслідки не були такими відчутними як для решти країн Центральної і Східної Європи і в 2009 році Польща була єдиною країною ЄС, яка продемонструвала економічне зростання.
Основними факторами кризи в Польщі були:
1. Уповільнення приросту зростання ВВП. В 2009 році ВВП 38-мільйонної Польщі з урахуванням реальної купівельної спроможності становив 535 мільярдів євро, приріст ВВП скоротився на 3,7 % порівняно з 2008 роком, та на 5,5 % порівняно з 2007.
2. Збільшення безробіття порівняно з 2008 роком на 1,5 %, і станом на кінець 2009 року – 9%.
3. Суттєве зниження курсу національної валюти: злотий подешевшав відносно євро на 10%, а відносно долара − майже на 30% [9].
Порівнюючи прояви кризи в Польщі з іншими країнами Східної Європи, наприклад з Україною, де ВВП у 2009 році скоротився на 35,6 % , рівень безробіття за даними Міжнародної організації праці становив 9,5 %, а інфляція − 12,3 %, її наслідки були незначними.
В рамках боротьби з фінансовою кризою у травні 2009 року увійшли в дію окремі положення «Плану стабільності і розвитку», який був розроблений урядом Польщі [12]. Згідно з цим планом в 2009 році передбачалося виділення 40 млрд. злотих (14,2 млрд. дол. США) на: збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства для банків; 20 млрд. злотих (7,14 млрд. дол. США) для малого і середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом Державного економічного банку Польщі профінансованого на суму 0,7 млрд. дол. США); використання фінансових інвестицій з бюджету ЄС на суму 16,8 млрд. злотих (6,0 млрд. дол. США).
Складовими формування позитивної економічної динаміки у 2009 році в економіці Польщі були [12]:
1. Заохочувальна, проте контрольована монетарна політика, що помітно знизила негативний тиск на реальний сектор. Так , напередодні кризи обсяги кредитування населення знаходились на рівні 16% ВВП , у той час як середній показник для країн ЄС знаходиться на рівні 50% ВВП.
2. Гнучкий валютний курс і девальвація національної грошової одиниці.
3. Стійке зростання купівельної спроможності громадян і зміцнення внутрішніх ринків.
4. Відносно невисока залежність від зовнішніх ринків. Частки експорту та імпорту Польщі у структурі ВВП країни складають приблизно по 40%, з незначним торговельним дефіцитом .
5. Стійкість і прозорість банківської системи.
6. Зниження окремих податків і помірне додаткове фіскальне стимулювання [2].
Дії уряду мали позитивні наслідки для економіки Польщі, так за підсумками першого півріччя 2010 року зростання рівня ВВП становило 103,1%, яке забезпечувалось за рахунок приросту виробництва промислової продукції на рівні 110,6 %, рівень інфляції склав 2,8%, знизився рівень безробіття – 11,6 %, державний борг залишається на відносно сталому рівні, оскільки антикризові заходи не призвели до значного нарощування державних зобов’язань. У порівнянні до даних станом на червень 2009 року з початку 2010 року польський злотий почав поступово зміцнюватись.
Отже, внутрішніми причинами прояву стабільної економічної ситуації Польщі в умовах кризи були виважені дії уряду, що поєднувались з врівноваженою структурою економіки, надійна банківська система, яка не похитнулася під час кризи і використання внутрішнього потенціалу ринку.
До зовнішніх чинників належить використання фінансових ресурсів ЄС на розвиток інфраструктури, людського капіталу, інноваційні технології, охорону навколишнього середовища, регіональний розвиток, а також модернізацію сільського господарства. Тому в Польщі, не зважаючи на кризу, спостерігалась позитивна динаміка ВВП з відчутним зниженням темпу приросту цього показника у 2009 році на 3,7% порівняно з 2008 роком.
1.4 Приєднання країни до міжнародних організацій, інтеграційних угруповань
На сучасному етапі Польща є членом таких міжнародних організацій, як ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація Економічної Співпраці і Розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, ЄС, МБРР, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі (CEFTA), ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ, ЦЄІ.
Приєднання Польщі до ЄС у 2004 році призвело до таких наслідків у соціально-економічній сфері, як зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, великих фінансових вливань в економіку країни з боку бюджету Європейського Союзу, покращення ситуації в основних галузях економіки країни, зокрема й найбільш проблемних – сільському господарстві й будівництві, збільшення кількості трудових мігрантів з Польщі до країн ЄС та притоку додаткових надходжень коштів від них в економіку країни. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни та до підвищення життєвого рівня громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення та в суттєвому зменшенні безробіття. Покращення соціально-економічної ситуації країни відчули й громадяни Польщі, про що свідчать дані соціологічних опитувань – покращилось ставлення населення до членства Польщі в ЄС. Однак далеко не всі соціально-економічні проблеми, які стояли перед країною, були вирішені й навіть з’явилися деякі нові. Зокрема темпи зростання ВВП Польщі не можна назвати дуже високими, посилилась поляризація серед аграрних господарств за рівнем доходів, збільшення трудової міграції призвело до дефіциту робітників у медичній галузі [13].
Вищим політичним інтересом Польщі в НАТО є належне (інструментальне) використання членства в організації на благо тих цілей, які відповідають національним інтересам.
По-перше, участь в процесах прийняття рішень і спільне формування дій Альянсу, згідно з польською зовнішньою політикою і політикою безпеки, а також з метою зміцнення Альянсу як установи, що гарантує ефективне виконання завдань колективної оборони та консультації з державами-членами.
По-друге, країни-члени вносять в організацію свій матеріальний, політичний, військовий і інтелектуальний вклад, що посилює вищеназвані функції.
По-третє, це означає внутрішньодержавне виконання пристосувальних заходів таким чином, аби всередині нашої країни союзницька система Альянсу знаходила партнерів, що гарантуватимуть справне і безперешкодне виконання зобов'язань та, навпаки, будуть формулювати задачі і доводити до відома Альянсу польські очікування.
1.5 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни
За результатами 11 місяців 2009 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП має тенденцію до зниження. Обсяг експорту за зазначений період склав 88 702,8 млн. євро (81,2% від аналогічного показника минулого року), а обсяг імпорту – 96 204,9 млн. євро (72,5% від аналогічного показника минулого року) [9].
У результаті переваги рівня імпорту над експортом, спостерігається від’ємне сальдо торговельного балансу (-7 502,1 млн. євро).
В польському експорті за результатами І–XI місяців 2009 року найбільша частка припадає на:
- машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,59%);
- автомашини, судна і повітряні апарати (18,34%);
- чорні метали та вироби з них (10,26%).
Натомість в імпорті, за результатами І–XI місяців 2009 року, найбільша частка припадає на:
- машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,07%);
- автомашини, судна і повітряні апарати (10,47%),
- продукти хімічної промисловості (10,00 %).
За результатами 11 місяців 2009 року головним торговельним партнером Польщі є Німеччина, на яку припадає 26,21% польського експорту та 22,45% польського імпорту [9].
Серед країн колишнього СРСР головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 3,72% польського експорту та 8,59% імпорту.
За підсумками 10 місяців 2010 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП мала тенденцію до зростання. Обсяг експорту у зазначеному періоді склав 97,4 млрд. євро або 134,4 млрд. дол. США (зростання на рівні 20,3% у порівнянні до аналогічного періоду 2009 р.), обсяг імпорту – 107,3 млрд. євро або 149,1 млрд. дол. США (зростання на рівні 21,1 % у порівнянні до аналогічного показника 2009 р.). Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 9,9 млрд. євро або 14,7 млрд. дол. США [9].
За результатами 10 місяців 2010 року головним торговельним партнером Польщі залишається Німеччина, на яку припадає 26,11% польського експорту та 21,79 % польського імпорту. Серед країн колишнього Радянського Союзу головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 4,22% польського експорту та 10,21% польського імпорту. Україна займає друге місце серед країн колишнього Радянського Союзу. На Україну припадає 2,53% польського експорту та 1,01 % польського імпорту. Беручи до уваги відсоткову частку торгівельних партнерів Республіки Польща, найбільшими партнерами РП у розрізі експорту та імпорту продукції й надалі залишатиметься Німеччина, інші країни Європейського Союзу, а також Росія [9].
1.6 Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Польщі з Україною
За даними Держкомстату України, за січень-вересень 2010 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща зросли на 35,4 % від рівня аналогічного періоду минулого року і склали 3 175,6 млн. дол. США.
Рівень українського експорту до РП за січень-вересень 2010 р. становить 1 209,5 млн. дол. США та у порівнянні з показником аналогічного періоду минулого року збільшився на 50,3 %.
Рівень польського імпорту до України за січень-вересень 2010 р. становить 1 966,1 млн. дол. США та у порівнянні з показником аналогічного періоду 2009 р. збільшився на 27,6 %.
Від’ємне для України сальдо торговельного балансу у звітному періоді склало - 756,6 млн. дол. США.
Обсяги зовнішньої торгівлі послугами України з Республікою Польща за результатами дев’яти місяців 2010 р. збільшились на 3,2% від рівня аналогічного періоду минулого року і склали 154,4 млн. дол. США. Рівень українського експорту послуг до РП за результатами дев’яти місяців 2010 р. становив 64,1 млн. дол. США, а рівень польського імпорту послуг до України – 90,3 млн. дол. США.
Таблиця 1.3. -Торгівля товарами та послугами між Україною та РП (дані Держкомстат України) [11]
| Рік | Обсяги, млн. дол. США | ||
| Імпорт в Україну | Експорт в РП | Взаємні обсяги торгівлі товарами і послугами | |
| 2003 | 849,0 | 794,0 | 1643,0 |
| 2004 | 1034,0 | 1022,0 | 2056,0 |
| 2005 | 1 482,9 | 1 072,2 | 2 555,1 |
| 2006 | 2 206,0 | 1 425,3 | 3 631,3 |
| 2007 | 3 066,8 | 1 741,4 | 4 808,2 |
| 2008 | 4 508,5 | 2 490,1 | 6 998,6 |
| 2009 | 2 284,8 | 1 295,6 | 3 580,7 |
| I-IX 2010 | 2 056,4 | 1 273,6 | 3 330,0 |
За даними Міністерства економіки РП [11], за результатами січня-жовтня 2010 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 3 553,1 євро (4 938,8 млн.дол.США).
Обсяги українського експорту до РП склали 1 083,7 євро (1 506,3 млн.дол.США) та збільшились на 67,2% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року.
Обсяги польського імпорту в Україну склали 2 469,4 євро (3 432,4 млн.дол.США) та збільшились на 22,0% по відношенню до аналогічного періоду 2009 року.
Від’ємне для України сальдо торговельного балансу склало 1 385,6 євро (1 926,1 млн. дол. США).
1.7 Характеристика основних виробників продукції, що експортується з Польщі до України, та продукції, що імпортується Польщею з України
Товарна структура експорту українських товарів до Польщі представлена у табл. 1.4.
Таблиця 1.4 - Товарна структура експорту до Польщі, 2008 - 2009 р.
| Підгрупа та її назва | Вартість, млн. дол. США 2009р. | Вартість, млн. дол. США 2008р | У % до відп. періоду попер. року=100% |
| Всього | 1 143,6 | 2 351,7 | 48,6 |
| Чорні метали | 273,6 | 847,2 | 32,3 |
| мінеральні продукти | 272,2 | 572,2 | 47,6 |
| електротехнічне обладнання | 134,9 | 138,4 | 97,5 |
| продукти деревообробного виробництва | 107,3 | 129,1 | 59,8 |
| продукти рослинного походження | 93,1 | 210,1 | 44,3 |
| вироби хімічної промисловості та споріднених продуктів | 80,0 | 197,2 | 40,6 |
| харчові продукти, безалкогольні напої | 66,6 | 55,0 | 121,0 |
| жири тваринного і рослинного походження | 44,2 | 50,1 | 88,1 |
| паперові вироби | 13,2 | 9,9 | 133,4 |
| текстильні вироби | 11,5 | 14,0 | 81,8 |
| живі тварини, продукти тваринного походження | 9,1 | 6,0 | 152,2 |
| вироби з каменю, гіпсу, цементу | 8,6 | 9,7 | 88,7 |
| штучні вироби, каучук | 7,4 | 20,5 | 36,2 |
| наземний транспорт, повітряні та плаваючі судна | 5,6 | 68,6 | 8,3 |
| шкіряні вироби | 3,3 | 6,4 | 52,9 |
| взуття, головні убори, парасолі, тощо | 0,6 | 0,4 | 130,2 |
У структурі імпорту з Республіки Польща до України за 2009 р. найбільші обсяги посіли наступні групи товарів [4; 11]:
- електротехнічне обладнання (53,8 % від загального обсягу імпорту);
- вироби металургійної промисловості (50,2 %);
- вироби хімічної промисловості (82,3 %);
- штучні вироби, каучук (62,8 %);
- паперові вироби (80,0%).
- наземний транспорт, повітряні та плаваючі судна (18,5 %).
Таблиця 1.5 - Товарна структура імпорту з Польщі, 2008-2009 р. [4; 11]
| Підгрупа та її назва | Вартість, млн. дол. США 2009 | Вартість, млн. дол. США 2008 | У % до відп. періоду попер.року=100% |
| ВСЬОГО | 3 429,8 | 6 436,7 | 53,3 |
| електротехнічне обладнання | 564,7 | 1 050,2 | 53,8 |
| вироби з недорогоцінних металів | 426,5 | 850,2 | 50,2 |
| продукти хімічної промисловості | 422,1 | 513,1 | 82,3 |
| штучні вироби, каучук | 385,5 | 613,7 | 62,8 |
| паперові вироби | 270,9 | 338,6 | 80,0 |
| наземний транспорт, повітряні та плаваючі судна | 211,6 | 1 141,9 | 18,5 |
| текстильні вироби | 193,4 | 252,7 | 76,5 |
| продукти рослинного походження | 169,2 | 174,9 | 96,8 |
| мінеральні продукти | 142,3 | 348,4 | 40,9 |
| живі тварини, продукти тваринного походження | 139,6 | 276,1 | 50,6 |
| готові споживчі товари, безалкогольні напої | 125,1 | 166,5 | 75,2 |
| вироби з каменю, гіпсу, цементу | 117,2 | 261,4 | 44,8 |
| паперові вироби | 85,0 | 142,1 | 59,8 |
| Взуття | 45,9 | 61,7 | 74,5 |
| Фотоапарати | 23,7 | 37,7 | 62,9 |
| Шкіряні вироби | 12,5 | 31,9 | 39,2 |
| Жири | 1,1 | 2,7 | 40,9 |
Аналізуючи структуру імпорту з Республіки Польща до України, за результатами 2009 р. спостерігається тенденція зниження рівня імпорту до України. Хоча першу позицію займає імпорт готової продукції (вироби електротехнічної промисловості), проте частка сировини в структурі польського імпорту до України витіснила імпорт транспортних засобів та готової продукції з позиції груп-лідерів по імпорту до України.
Основними факторами, що обумовили зменшення двостороннього зовнішньоторговельного обороту в 2009 році, стали наслідки світової фінансової кризи, падіння попиту на продукцію металургійного комплексу та хімічної промисловості, несприятлива цінова кон’юнктура, пов’язана з коливаннями курсів злотого та гривні.
1.8 Обґрунтування вибору товару та зовнішньоекономічного партнера
Планується експортувати з України в Польщу чорний метал. Дана продукція займає 1-е місце у статтях експорту України в Польщу (273,6 млн. долл. – у 2009 році, 847,2 млн. долл. – у 2008 році).
Зовнішньоторговельні партнери – ВАТ “МК” Азовсталь (Україна) та Протект Корп. (Польща).
В Україні спостерігалося зростання обсягів металургійного виробництва (у жовтні 2009 року – 16,2%, листопаді 2009 року - 47,6%, грудні 2009 року - 27,3%, січні 2010 року - 26,6%).
Показник січня 2010 року (до січня 2009 року) перевищив середнє значення у передкризовий період (2000-2008 роки) - 9,8% (із врахуванням 2009 року – 4,2%).
Так, зростання обсягів металургійного виробництва у січні 2010 року було забезпечено, передусім, збільшенням виробництва чавуну (на 25,3%), сталі без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям (23%), напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям (29,1%), прокату готового чорних металів (24,2%).
Виробництво у січні-лютому 2010 року, відповідно до аналогічного періоду 2009 року, зросло та становило [4]:
- чавуну – на 15% та становило 4420 тис. тонн;
- сталі – на 12% та становило 5069 тис. тонн;
- прокату загального – на 10% та становило 4680 тис. тонн,
- прокату готового - на 11% та становило 4514 тис. тонн.
При цьому, протягом січня–лютого 2010 року спостерігається зменшення середньодобового виробництва металопродукції у відношенні до грудня–січня, що пояснюється зменшенням сезонних робіт у будівельній галузі, яка є одним із основних споживачів металопродукції на внутрішньому ринку, погодними умовами у цей період часу та збільшеною кількістю вихідних та святкових днів.
Проте, за 4 дні березня 2010 року спостерігається ріст середньодобового виробництва, порівняно з лютим 2010 року: чавуну на 9,3% до 81,3 тис. тонн, сталі – на 12,2% до 93,9%.
Динаміку розвитку металургійного виробництва у січні – лютому 2010 році визначали такі фактори:
У перші два місяці 2010 року спостерігалася тенденція подальшого зростання попиту на металопрокат та світових цін на металопродукцію. Враховуючи, що українська металургійна галузь є значно інтегрованою у глобальний металоринок та високозалежною від ситуації на світовому ринку через своюекспортоорієнтованість, позитивні світові тенденції вплинули на внутрішнє виробництво.
На кінець січня 2010 року ціни на метал, порівняно з початком року, за 8 регіонами світу в середньому зросли на 3,6%, що зумовило ріст цін на продукцію українських металовиробників від 2% до 5% [4].
У січні 2010 року спостерігався ріст експорту металопрокату як у відношенні до аналогічного періоду минулого року, так і до грудня 2009 року, що підтверджує покращення кон’юнктури зовнішніх ринків та стабілізацію роботи на підприємствах.
Так, вітчизняні металургійні підприємства збільшили експорт гарячекатаного прокату, у відношенні до аналогічного періоду минулого року, на 24,1% до 461,7 тис. тонн. [4]
При цьому, експорт г/к прокату, у відношенні до грудня минулого року, збільшився на 8,4%.
Експорт холоднокатаного прокату, у відношенні до січня 2009 року, збільшився на 0,1% до 66,8 тис. тонн, а відповідно до грудня 2009 року – зменшився на 9,3%.
Експорт арматури, у відношенні до січня минулого року, збільшився на 40,2% до 255,2 тис. тонн, а відповідно до грудня минулого року - на 39,9%.
Експорт катанки, у відношенні до січня 2009 року, збільшився в 2,85 рази до 169,6 тис. тонн, а відповідно до грудня 2009 року – на 7,7%.
Таблиця 1.6 - Обсяги експорту металопродукції у 2010 році тис. Тонн
| Продукція | Січень 2010 | Січень 2009 | Грудень 2009 | Січень 2010/ січня 2009, % | Січень 2010/ грудня 2009, % |
| Гарячекатаний прокат | 461,7 | 372,04 | 425,9 | 124,1 | 108,4 |
| Холоднокатаний прокат | 66,8 | 66,7 | 73,6 | 100,1 | 90,7 |
| Арматура | 255,2 | 182,0 | 182,4 | 140,2 | 139,9 |
Впродовж останніх 10 років спостерігається стрімке збільшення виробництва сталі у Китаї, що пов’язано з високими темпами індустріалізації країни. Аналогічна ситуація спостерігається і в Індії.
При цьому, основною проблемою вітчизняних металургів є висока собівартість виробленої продукції, яка унеможливлює вихід на зовнішні ринки з привабливою ціною. Конкурувати на зовнішніх ринках вітчизняним металургам важко, зокрема, через порівняно високу частку транспортних витрат (насамперед, через високу вартість перевалки продукції в вітчизняних портах, через невпорядкованість портових тарифів та зборів). Крім того, на рівень собівартості металопродукції впливає й обмеження портової інфраструктури.
Враховуючи такий стан справ, за підсумками 2009 року Україна у структурі виробництва сталі у світі займає 3% при 57,2% Китаю та 5,7% Індії.
Низький внутрішній попит на металопродукцію, насамперед, у будівництві та машинобудуванні.
Обмеження кредитування спричинило суттєве зменшення обсягів житлового будівництва, що вплинуло на обсяги внутрішнього споживання металу.
ВАТ "Металургiйний комбiнат "Азовсталь" засновано в 1996 роцi. З 2006 року "Азовсталь" є одним з активiв Групи Метiнвест, яка здiйснює стратегiчне управлiння гiрничо-металургiйним бiзнесом Групи СКМ. Сьогоднi ВАТ "МК "Азовсталь" - одне з найбiльших i стабiльно працюючих металургiйних пiдприємств України з повним замкнутим металургiйним циклом, має свої в розпорядженнi модернiзованi доменнi печi; киснево-конвертерним комплексом, включаючи позапiчну обробку i безперервне розливання сталi; могутнім устаткуванням повного циклу для виробництва рейок i крупного сорту; високопродуктивним товстолистовим прокатним станом, має розвинену транспортну систему i цех морських перевезень. Завдяки автоматизації процесів з використанням комп'ютерних систем, комбінат працює над виконанням завдань по одержаному замовленню впродовж всього металургiйного циклу, з урахуванням гарантованого управлiння всiм технологiчним процесом, аж до неруйнуючого контролю i складання паспорта-сертифiкату.
Комбiнат "Азовсталь" - монополiст по виробництву залiзничних рейок широкої колiї, рейкових накладок, пiдкладок i клем, а також найбiльший виробник сталевого канату. Також комбiнат зберiг прiоритет в технологiї виробництва заготiвки (штрипсiв) для труб магiстральних газо - i нафтопроводiв великого дiаметру, будучи своєрiдним полiгоном для вiдробiтку нових технологiй i нових марок сталi.
Продукцiя марки комбiнату "Азовсталь" вiдповiдає кращим свiтовим стандартам i експортується в десятки країн Захiдної Європи, Пiвнiчної i Центральної Америки, Пiвденно-схiдної Азiї i Близького Сходу.
Польська фірма Protekt шукає в Україні виробників сталевого канату.
Параметри канату: сплетення 7х19 ,зовнішній діаметр fi4мм , металева серцевина оброблюваних маслом, потужність канату – 1960МПа, відповідно до європейських норм EN 12 385-4.
2. Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції
2.1 Складання плану проведення експортної (імпортної) операції
Для складання плану проведення експортної операції необхідно визначити, які дії буде виконувати ВАТ МК “Азовсталь” в цілому.
Проведення експортної операції є складним процесом, який вимагає певних знань та кваліфікації широкого кола залучених до цього фахівців. Реалізація угод здійснюється в декілька етапів, на яких вирішуються певні завдання та виконуються відповідні формальності, пов'язані з оформленням та обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.
Проектуючи проведення зовнішньоекономічної операції, передбачаються такі етапи (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1 - Планування етапів проведення експортної операції між ВАТ МК “Азовсталь” і Протект Корп
| Етап | Опис |
| Маркетингове дослідження ринку | Під час маркетингового дослідження ринку ВАТ МК “Азовсталь” вивчається кон'юнктура ринку металопродукції в Польщі. Аналіз кон’юнктури ринку має на меті виявити попит на чорний метал, який ВАТ МК “Азовсталь” збирається експортувати на цей ринок |
| Вибір форм та методів роботи на зовнішньому ринку | Вивчають такі питання, як торгово-політичні умови роботи з погляду можливості створення у країні збуту власних представництв, змішаних фірм, торгових посередників; наявність вільних (спеціальних) економічних зон, а також нетарифні бар'єри, такі, як заборона імпорту, контингентування, ліміти цін, ліцензування, необхідність зустрічних закупівель (особливо у слабкорозвинутих країнах), спеціальні вимоги сертифікації, вимоги стандартів. Виходячи з цих обставин приймається рішення про експорт; участь країни у міжнародних картельних або товарних угодах щодо певного товару; транспортні умови; умови платежу та кредиту; рівень розвитку суміжних галузей металургії економіки Польщі з метою визначення перспектив розвитку виробничої та виробничо-збутової кооперації; правові питання, відображені у законах про страхування, законах, що регулюють правове становище та діяльність фірм, законах про охорону промислової власності, про патентування винаходів, про реєстрацію торгових знаків; способи розв'язання суперечок, що виникають при здійсненні зовнішньоторгових угод; існуючі в Польщі торгові звичаї. |
| Розробка організаційних та комерційних заходів | Організація системи збуту, участь у ярмарках та виставках, використання бірж та аукціонів; проведення рекламної кампанії стосовно розробленої системи збуту; проведення переговорів та підписання контрактів. |
| Проведення ринкової кампанії | Участь у виставках, ярмарках, салонах тощо; проведення рекламних конференцій. |
| Підготовка до укладання зовнішньоекономічного контракту | Направлення пропозиції (оферти); прийняття та підтвердження замовлення покупця; направлення покупцю пропозиції у відповідь на запит із зазначенням конкретних умов майбутнього контракту або з проформою контракту; участь у торгово-промислових виставках та ярмарках. |
| Укладання зовнішньоекономічного контракту | Підписання контракту партнерами |
| Організація контролю за виконанням зовнішньоекономічного контракту | Повідомлення іноземних покупців про готовність продукції до приймання, якщо це передбачено у контракті; укладання договорів про транспортування вантажів по території імпортуючої країни, договорів з національними монтажними фірмами, якщо такі роботи за умовами контрактів входять в зобов'язання експортерів. |
В Польщі в останні роки проводилася реорганізація чорної металургії відповідно до спільної програми уряду країни й Еврокомісії. При цьому основні інвестиції були спрямовані на модернізацію і впровадження сучасного устаткування для виплавки і розливу сталі, введення в експлуатацію нових прокатних станів для виробництва листа і канатів, створення нових сервісних центрів і реалізацію проектів по захисту навколишнього середовища. У 2007р. прийняті в Польщі міри, такі як приватизація компаній, розширення виробничих потужностей, упровадження нових технологій, удосконалювання організації праці і збільшення його продуктивності дозволили підвищити конкурентноздатність польської продукції на світовому ринку.
У 2009 р. на металургійних підприємствах Польщі було вироблено 10,6 млн.т. стали (на 6% більше, ніж у 2008р.), з них нелегованої - 94%, легованої - 6%, у т.ч. корозіоностійкої - 0,06%. Конвертерним способом було виплавлено 58% сталі (6,2 млн.т., на 8% більше, ніж у 2008р.), а з використанням електродугових печей - 42% (4,4 млн.т., на 5% більше, ніж у 2008р.) [11].
Випуск листового прокату перевісив 8 млн.т. (на 4% більше, ніж у 2008р.), з них на смугу приходилося 39% (3,089 млн.т.). Виробництво сталевих труб склало 414 тис.т., холоднокатаного прокату - 401 тис. У групі холодної переробки в 2009р. у порівнянні з 2008р. було зафіксоване зниження випуску листової і стрічкової сталі на 3%, а також оцинкованого листа - на 14%. У результаті модернізації і розширення виробництва листової і стрічкової сталі з гальванічним покриттям було випущено на 56% більше, ніж у 2008р.
На внутрішній ринок країни в 2009р. було поставлено 12 млн.т. продукції чорної металургії (на 12% більше, ніж у 2008р.), з них на лист приходився 51% [11].
Польський імпорт чорних металів дозрів у 2009р. 8 млн.т. (на 24% більше, ніж у 2008р.), а експорт - 5 млн. (на 22% більше, ніж у 2008р.). При цьому в 2009р. у порівнянні з 2008р. зростання доходів підприємств галузі збільшився на 20%, а чистий прибуток - на 30%, а число зайнятих у металургійній промисловості зменшилося до 28 тис. (у 2008р. - 30 тис.).
Багато процесів на підприємствах чорної металургії цілком автоматизовані. Ведучим підприємством галузі є ArcelorMіttal Poland, що випускає 67% всієї виплавлюваної в країні сталі. До великих фірм відносяться також (доля в сумарному виробництві в країні,%) ІSD Huta (м. Ченстохова) - 7, Celsa Huta (м. Островець) - 8, CMC (м.Заверче) - 13, Zlomrex - 4.
У 2011-2013р. у Польщі очікується збільшення внутрішнього споживання продукції чорної металургії внаслідок розвитку автомобільної промисловості, а також росту попиту в будівельній галузі (створення нової транспортної інфраструктури, будівництво електростанцій, промислових і житлових споруджень).
2.2 Розробка організаційної структури підрозділу, що займатиметься проведенням зовнішньоекономічних операцій
Департамент ЗЕД АТ МК “Азовсталь” був створений у жовтні 1993 року для організації системи управління, спрямованого на вивчення й облік ринкового попиту, потреб і вимог конкретних споживачів до продукції для більш обґрунтованої науково-технічної і виробничо-збутової діяльності заводу, орієнтований на випуск конкурентноздатних видів продукції в заздалегідь встановлених обсягах.
Структурно департамент ЗЕД складається із секторів, які мають свої функціональні обов'язки.
На рис. 2.1. представлена структура департаменту ЗЕД .
Сектор контрактів (СК) здійснює прийом листів, факсів, пропозицій на укладення договорів, кодування, облік, оформлення контрактів, специфікацій, протоколів зміни ціни і переписування зі споживачами (замовниками).
Сектор валютного експорту (СВЕ). Його функціями є пошук замовників і продаж продукції в країнах ближнього і далекого зарубіжжя, рішення проблем, зв'язаних з відвантаженням готової продукції.
польща зовнішньоекономічний
експорт
Рис. 2.1. Організаційна структура департаменту ЗЕД
Сектор організації збуту (СОЗ). У його функції входить пошук платоспроможних споживачів, пророблення бартерних угод, організація дилерської мережі, технологічні прогнози і дослідження галузевих тенденцій, розробка основних елементів стратегії маркетингу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Сектор оформлення і контролю відвантаження (СО і КВ). Функції: оформлення документів на відвантаження (наказ, накладна, пропуск), декларування вантажів, забезпечення контейнерного відвантаження.
Сектор дослідження ринку, виставок і реклами. Його функції: аналіз і прогноз зміни ринку металопродукції; вивчення конкурентів, вивчення сфери використання продукції заводу; надання рекомендацій; робота з організації усіх видів реклами; організація участі у виставках і ярмарках.
Така структура покликана служити основної стратегії: реалізувати вироблену підприємством продукцію на зарубіжних ринках.
В штаті департаменту ЗЕД працює 22 особи.
За ознакою взаємодії секторів департамент ЗЕД має дивізіональний тип структури управління.
Дивізіональна структура має переваги й недоліки.
Переваги:
- швидка пристосовуваність до змін у зовнішньому середовищі;
- децентралізація управління: кожний дивізіон здійснює весь цикл господарської та управлінської діяльності;
- зменшення мережі комунікацій, прискорення прийняття рішення, краща координація;
- націленість на якнайшвидше досягнення кінцевого результату.
Недоліки:
- дублювання функцій управління в кожному відділі;
- зростання витрат на управління;
- можливості диверсифікації виробництва ведуть до утворення конгломератів, у яких дуже важко здійснювати єдину загальну стратегію;
- тенденції до повної незалежності в дивізіонах можуть розвалити організацію.
2.3 Розробка системи мотивації (стимулювання) персоналу, який займатиметься зовнішньоекономічними операціями
Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, залежить не лише від технічного оснащення виробництва, наявності новітніх технологій, дотримання світових стандартів якості продукції, маркетингових досліджень ринкового середовища та послідовного впровадження ефективних механізмів просування товарів на зарубіжні ринки, а й від мотивації працівників департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Мотивація працівників - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають до діяльності, задають межі і форми діяльності і спря мовують цю діяльність на досягнення певних цілей [7, с. 259].
Основна мета мотивації працівників департаменту ЗЕД – це отримання максимальної віддачі від використання трудових ресурсів, що дає змогу підвищити загальну результативність і прибутковість діяльності підприємства, як на зовнішньому ринку та і підприємства в загалом.
З’ясовуючи сутність і природу мотивації, маємо усвідомлювати, що йдеться перед усім про процес, який відбувається в самій людині і спрямовує її поведінку в конкретне русло, спонукає її поводитись у конкретній ситуації в певний спосіб.
Мотивація працівників департаменту ЗЕД відіграє важливу роль у роботі підприємства і дає можливість підприємству:
- не втратити потенційний прибутку;
- скоротить плинність кадрів;
- ефективно управляти людськими кадрами;
- підвищить якість виконання роботи;
- забезпечить максимальну віддачу від працівників.
Для того, щоб організувати персонал департаменту ЗЕД необхідна ефективна система мотивації, тобто створення підприємством у працівників стимулів до праці і заохочення їх працювати з повною віддачею для досягнення особистих і підприємницьких цілей.
Для забезпечення більш ефективної роботи працівників департаменту ЗЕД необхідно застосовувати такі види мотивації, як матеріальну, трудову і статусну.
Матеріальна мотивація — це прагнення достатку, певного рівня добробуту, певного матеріального стандарту життя.
Матеріальна мотивація трудової діяльності підприємства в свою чергу, поділяється на такі чинники а) рівня заробітної плати та її динаміки; б) наявності прямої залежності рівня заробітної плати від кількості, якості результатів праці; в) диференціації заробітної плати на підприємстві та в суспільстві загалом; г) структури особистого доходу; д) матеріального забезпечення наявних грошових доходів тощо. Матеріальні мотиви, безумовно, відіграють важливу роль у визначенні трудової поведінки працівників департаменту ЗЕД.
Сучасна практика господарювання свідчить, що роль нематеріальних мотивів і стимулів постійно зростає. На поведінку людей у процесі діяльності все більше впливає трудова мотивація, яка породжується самою роботою, тобто її змістом, умовами, організацією трудового процесу, режимом праці тощо.
Безперечно, кожна людина має потребу у змістовній, цікавій, корисній роботі, пристойних умовах праці. Кваліфіковані працівники департаменту ЗЕД відчувають самоповагу, самоствердження, коли результати їх роботи оцінюються високо як ним самим, так і суспільством. У цілому трудова мотивація пов'язана, з одного боку, зі змістовністю, корисністю самої праці, а з іншого — із самовираженням, самореалізацією працівника департаменту ЗЕД.
Статусна мотивація є внутрішньою рушійною силою поведінки, пов'язаною з прагненням людини зайняти вищу посаду, виконувати складнішу, відповідальнішу роботу, працювати у сфері діяльності підприємства яка вважається престижною, суспільно значущою. Проте є й інший бік статусної мотивації, оскільки статус людини визначається не тільки її місцем у штатному розписі. Людині властиве прагнення до лідерства у колективі, до якомога вищого неофіційного статусу. Тому “підтекст” статусної мотивації часто пов'язаний із прагненням людини бути визнаним фахівцем своєї справи, неофіційним лідером, користуватися авторитетом [7, c. 284].
Тому, для того, щоб покращити роботу департаменту зовнішньоекономічної діяльності, керівникам необхідно застосовувати всі вище зазначені види мотивації, дані види мотивації заохочують працівників департаменту ЗЕД до кращої роботи всього підприємства.
Таким, чином, мотивація праці є одним із вирішальних чинників успіху в управлінні підприємством, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. Керівники підприємства повинні завжди дбати про своїх працівників і мотивувати їх до праці. Для цього необхідно формувати в кожного працівника департаменту ЗЕД почуття власника, залучати людей до праці згідно з їхніми здібностями. Треба забезпечити такі умови, за яких працівник буде прагнути безперервно розвивати свої здібності та реалізувати їх на практиці. Використання цих мотивів призведе до покращення роботи підприємства, як на зовнішньому ринку так і а внутрішньому, що підвищить ефективність роботи підприємства в цілому і призведе до здійснення головної мети підприємства – результативність роботи та прибутковість діяльності підприємства, яке займається ЗЕД.
2.4 Складання кошторису витрат на проведення зовнішньоекономічної операції
Розглянемо методику складання кошторису витрат експортного контракту поставки 1000 т канату стального (діаметр 29 мм) за наступних умов:
- вартість одиниці товару, включаючи пакування (т) – 2340 дол. (18 720 грн.);
- виробничі витрати – 14 400 грн.;
- доставка в порт відправлення – 500 грн.;
- вартість вантажно-розвантажувальних робіт із доставкою товару вздовж борту судна – 100 грн.;
- вартість доставки на борт судна – 150 грн.;
- фрахт до порту призначення – 150 грн.;
- доставка на склад покупця – 50 грн.;
- страхування вантажу – 50 грн.
Митні збори становлять 0,2% від митної вартості товару, мито – 10%, ПДВ – 0%.
Кошторис складається за базовими умовами постачання за контрактом на CIF („вартість, страхування і фрахт”). За цією умовою зобов’язання продавця доповнюються страхуванням морських ризиків та оплатою послуг з транспортування товару, а також доставку вантажу на борт судна та на склад покупця.
Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:
- доставка в порт відправлення:
- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна
- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).
- доставка на борт судна:
- оплата страховки:
- фрахт до порту призначення
- доставка на склад покупця
Загалом витрати експортера збільшилися :
Таким чином, витрати експортера (МК “Азовсталь”) складають 17 370 640 грн.
2.5 Визначення прибутковості, ефективності, доцільності проведення зовнішньоекономічної операції. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності операції
Обчислюємо економічний ефект експортної операції:
Економічна ефективність експорту:
Розрахуємо економічний ефект за базових умов постачання FOB („порт відвантаження”). За цією умовою зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними, якщо товар переданий через поручні судна у вказаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі чи пошкодження товару повинен нести покупець.
Умова FOB потребує, щоб продавець очистив товар від мита для експорту.
Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:
- доставка в порт відправлення:
- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна
- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).
Загалом витрати експортера, включаючи виробничі витрати:
Обчислюємо економічний ефект експортної операції:
Економічна ефективність експорту:
Таким чином, перехід до умов постачання FOB („порт відвантаження”) суттєво збільшує ефективність даного зовнішньоторговельного контракту з 0,07 до 0.14. При цьому витрати МК «Азовсталь» як експортера становлять 16370640 грн. (на 1 000 000 грн. менше, чим при умовах постачання CIF).
Отже, МК «Азовсталь» може побудувати таку цінову політику, яка б врахувала зниження транспортно-заготівельних витрат і витрат в результаті зміни умов постачання. В результаті проведених заходів можна знизити ціну продукції заводу. Це приведе до підвищення конкурентоспроможності продукції.
2.6 Розробка проекту договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності
Проект договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності (надалі – зовнішньоекономічного договору (контракту) з іноземним партнером) розробляється у відповідності з положенням “Про типову форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”, затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001р., № 20.
Положенням рекомендована така структура зовнішньоекономічного договору (контракту):
а) суттєві умови:
– назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення;
– преамбула;
– предмет договору (контракту);
– кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);
– базисні умови постачання товарів (приймання-здавання виконаних робіт чи послуг);
– ціна і загальна вартість договору;
– умови платежів;
– умови здавання (приймання) товарів (робіт, послуг);
– упаковка та маркіровка;
– форс-мажорні обставини;
– санкції та рекламації;
– урегулювання заперечень у судовому порядку;
– місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
б) додаткові умови:
– страхування;
– гарантія якості товарів;
– залучення субвиконавців (субпідрядників) договору, агентів, перевізників;
– визначення норм навантаження (розвантаження);
– передача технічної документації на товар;
– збереження торгових марок;
– порядок сплати податків, мита, митних зборів;
– кількість підписаних примірників договору (контракту);
– порядок внесення змін та доповнень у договір (контракт);
– інші застереження.
Проект контракту на поставку канатів стальних (діаметр 29 мм) між МК “Азовсталь” і Протект Корп. (Республіка Польща) наведений у додатку А.
Висновки
В курсовій роботі надана економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України. Польща займає 9 місце в Європі за площею і 8 зі кількістю населення, є сусідом України. Не зважаючи на дострокову зміну урядів, Польща із країни, яка зупинилася у своєму розвитку десь посередині між країною колишнього соціалістичного табору і країною європейського зразка, переступила межу невизначеності і вступила у фазу остаточної європеїзації. Польська економіка з показником росту ВВП 1,7 % у 2009 р. порівняно з 2008 р. розвивається (у 2008 році – 5%, в Україні (2009) – -14,8%) на відміну від інших країн єврозони, які вступили в ЄС разом зі Польщею. У 1999 році Польща приєдналися до військово-політичного блоку НАТО та у 2004 році приєдналася до Європейського Союзу. Головним торговельним партнером Польщі є Німеччина, на яку припадає 26,21% польського експорту та 22,45% польського імпорту. На Україну припадає 2,53% польського експорту та 1,01 % польського імпорту.
Основними факторами, що обумовили зменшення двостороннього зовнішньоторговельного обороту між Польщею та Україною в 2009 році, стали наслідки світової фінансової кризи, падіння попиту на продукцію металургійного комплексу та хімічної промисловості, несприятлива цінова кон’юнктура, пов’язана з коливаннями курсів злотого та гривні.
В курсовій роботі надається пропозиція експортувати з України в Польщу чорний метал. Дана продукція займає 1-е місце у статтях експорту України в Польщу (273,6 млн. долл. – у 2009 році, 847,2 млн. долл. – у 2008 році). Зовнішньоторговельні партнери – ВАТ “МК” Азовсталь (Україна) та Протект Корп. (Польща).
Мотивація праці є одним із вирішальних чинників успіху в управлінні підприємством, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. Керівники підприємства повинні завжди дбати про своїх працівників і мотивувати їх до праці. Для цього необхідно формувати в кожного працівника департаменту ЗЕД почуття власника, залучати людей до праці згідно з їхніми здібностями.
Перехід до умов постачання FOB („порт відвантаження”) суттєво збільшує ефективність даного зовнішньоторговельного контракту з 0,07 до 0.14. При цьому витрати МК «Азовсталь» як експортера становлять 16370640 грн. (на 1 000 000 грн. менше, чим при умовах постачання CIF). МК «Азовсталь» може побудувати таку цінову політику, яка б врахувала зниження транспортно-заготівельних витрат і витрат в результаті зміни умов постачання. В результаті проведених заходів можна знизити ціну продукції заводу. Це приведе до підвищення конкурентоспроможності продукції.
Як узагальнюючий етап, в курсовій роботі розроблений зовнішньоторговельний контракт між МК “Азовсталь” і Протект Корп. (Республіка Польща) на продаж 1000 тонн сталевого канату 29 мм за ціною 2340 долл. США за тонну.
Список використаних джерел
1. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник для вузов / В.В.Боков, А.В.Буренина, Т.А.Воронова и др. – М.: Международные отношения, 2001. – 544 с.
2. Грабовський А. В інтересах української економіки є стабільність і передбачуваність політичної ситуації [електронний ресурс] – режим доступу: http://ukrslovo.org.ua/
3. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук.ред.В.Яцура, Д.Олесневич. – Львів: Бак, 2001. – 624 с.
4. Державний комітет статистики України [електронний ресурс] – режим доступу: http://ukrstat.gov.ua
5. Жаліло Я.А. Регулювання ринкової економіки: сучасний досвід розвинених країн. – К.: НІСД, 2008. – 86 с.
6. Козик В.В. Зовнішньоекономічні операції і контракти / В.В.Козик, Л.А.Панкова, Я.С.Карп’як, О.Ю.Григор’єв, А.О.Босак: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
7. Международный менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. С.Э.Пивоварова, Д.И.Баркана, Л.С.Тарасевича, А.И.Майзеля. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 624 с.
8. Назаренко В.М., Назаренко К.С. Транспортное обеспечение внешнеэкономической деятельности. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – 512 с.
9. Огляд економіки Польщі: Лютий 2010 [електронний ресурс] – режим доступу: www.razumkov.org.ua/
10. Основи митної справи в Україні: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. – К.: “Знання”, 2004. – 732 с.
11. Офіційний Веб-сайтМіністерства економіки Польщі [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.mi.gov.pl.
12. Польща - єдина країна ЄС, яка у 2009 році продемонструвала економічне зростання [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.wz.lviv.ua/
13. Польща має економічний імунітет [електронний ресурс] – режим доступу: http://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/702/
14. Робинс Стивен П., Коултер Мери. Менеджмент. 6-е изд.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 880 с.
15. Соскін О. Польський досвід у сфері реформування держави і побудови розвинутих місцевих органів самоврядування // Економічний часопис – ХХІ. – 2007. – №1-2.
16. Соціально-економічний та політичний розвиток Польщі за президентства Леха Качинського [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/31252. html/
17. Центральний комітет статистики Польщі [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.stat.gov.pl.
18. Чеботар С.І. Польський досвід роздержавлення власності та можливості його застосування в Україні // Регіональна економіка. – 2008. – №3. – C.165-168.
19. Экономика Польши [електронний ресурс] – режим доступу: http://iformatsiya.ru/78-polsha-yekonomika-demografiya-territoriya-vvp.html
20. The World Bank [електронний ресурс] – режим доступу: http://worldbank.org
21. The World Economic Forum [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.weforum.org
Додаток А
Контракт №
112-091
г. Мариуполь Украина “9” марта 2010 г.
ПОСТАВЩИК: ОАО МК «Азовсталь», (Украина), в лице Генерального директора, Бродник В.А, действующего на основании Устава, с одной стороны, и
ПОКУПАТЕЛЬ: «Протект Корп.», (Республика Польша), в лице Директора Косинцкого Р.В., действующей на основании учредительных документов, с другой стороны, заключили настоящий контракт о нижеследующем:
1. Предмет контракта
1.1. Поставщик поставляет, а покупатель покупает стальной канат диаметром 29 мм, согласно спецификации, которая является неотъемлемой частью данного контракта, именуемую в дальнейшем - «Товар».
1.2. Качество Товара должно соответствовать техническим условиям, быть не ниже среднего качества на аналогичные «Товары» в стране Продавца.
3. Цена и общая сумма настоящего контракта
3.1. Цены на Товар устанавливаются в долларах США.
3.2. Общая цена Контракта составляет 2 340 000 долларов США.
3.3. В стоимость Товара включается упаковка и маркировка.
4. Упаковка и маркировка
4.1. Упаковка поставляемого Товара должна обеспечивать сохранность Товара во время транспортировки и разгрузки при условии надлежащего обращения.
4.2. Каждое товарное место должно иметь маркировку:
наименование Товара;
наименование грузополучателя;
номер Контракта;
номер места;
вес брутто и нетто.
5. Условия поставки
5.1. Товар, указанный в п. 1.1. настоящего Контракта поставляется на условиях CIF (ИНКОТЕРМС, 2000).
5.2. Получатель: ________________________
5.3. Тара: Ящик из деревоплиты
5.4. Пункт отгрузки: г.Одесса, Украина.
5.5. Вид транспорта: морской, железнодорожный.
5.6. Допускается частичная поставка Товара.
5.7. Датой поставки считается дата отметки пограничной станции страны Поставщика на накладной поставщика.
6. Порядок отгрузки
6.1. Товар отгружается в адрес грузополучателя в соответствии с пунктом поставки, указанным в п. 5.2 настоящего Контракта.
6.2. Поставщик обязан обеспечить отправку Товара вместе со следующими документами:
инвойс – 2 экз.;
упаковочный лист – 2 экз.;
7. Прием Товара
7.1. Товар считается доставленным Поставщиком и принятым Покупателем:
по количеству (объему) – согласно упаковочным листам; по количеству мест и массе – согласно CMR.
8. Условия оплаты
8.1. Оплата Товара по настоящему Контракту осуществляется Покупателем в течении 45 календарных дней с даты поставки Товара.
8.2. Валюта Контракта – доллар США.
9. Претензии и штрафные санкции
9.1. Претензии относительно качества и количества Товара могут быть предъявлены в течение месяца с момента получения Товара, если его качество и количество не соответствует указанному в настоящем Контракте.
9.2. Штрафные санкции применяются за каждый день просрочки оплаты в размере 0,05% от просроченной суммы.
10. Форс Мажор
10.1. В случае, если какая либо из Сторон не может выполнять, в целом или частично, свои обязательства в соответствии с настоящим Контрактом, по причинам: пожара, стихийных бедствий, войны, военных операций различного рода, блокад, запрета экспорт/импорт, сроки исполнения сторонами контрактных обязательств должны быть продлены соответственно на период действия этих обстоятельств.
Если вышеперечисленные непредвиденные обстоятельства длятся более месяца, каждая Сторона имеет право отказаться от дальнейшего выполнения обязательств по Контракту, и ни одна из Сторон не имеет право на возмещение другой Стороной ущерба любого характера. Сторона, для которой исполнение обязательств по Контракту стало невозможным, обязана в письменной форме известить другую Сторону о начале действия и прекращении вышеуказанных обстоятельств не позже, чем через 5 дней от их начала.
Сертификаты, соответственно выданные Торговой палатой в стране Покупателя или Продавца по принадлежности, являются достаточным доказательством существования вышеуказанных непредвиденных обстоятельств.
11. Порядок разрешения споров
11.1. Все споры и разногласия, которые могут возникнуть из настоящего Контракта или в связи с этим Контрактом, должны быть разрешены соглашением сторон и, если стороны не придут к таковому соглашению, споры передаются на разрешение в Международный коммерческий арбитражный суд при Торгово-промышленной палате Польши в г. Варшава, решения которого окончательны и обязательны для обеих из сторон.
12. Срок действия Контракта
12.1. Настоящий Контракт вступает в силу с момента подписания его Сторонами и действует до “21” мая 2010г.
13. Другие условия.
13.1. Все изменения и дополнения к настоящему Контракту имеют одинаковую юридическую силу, если они совершены в письменной форме и подписаны представителями Сторон.
13.2. Настоящий Контракт составлен в двух экземплярах по одному для каждой из Сторон, на русском, польских и английском языках и имеют одинаковую юридическую силу.
13.3. Ни одна из Сторон не имеет передавать свои права по настоящему Контракту третьей Стороне без письменного на то согласия другой Стороны.
14. Юридические адреса и банковские реквизиты Сторон
| Продавец: Адрес: Реквизиты A/c Bank : Bank a/c S.W.I.F.T.: Intermediary Bank: S.W.I.F.T.: | Покупатель: Адрес: Реквизиты A/c Bank : Bank a/c S.W.I.F.T.: Intermediary Bank: S.W.I.F.T.: |
Размещено на Allbest.ru
