Вступ
На сьогодні сільське господарство є одним із основних споживачів нафтопродуктів. Адже високопродуктивне використання сільськогосподарської техніки неможливе без паливо-мастильних матеріалів. Щороку с/г підприємтва витрачають мільйони тон нафтопродуктів, вартість яких істотно позначається на затратах на виробництво с/г продукції.
Нафтогосподарства с/г підприємств призначені для безперебійного забезпечення МТП паливо-мастильними матеріалами. На них покладають такі основні функції: планування і завезення нафтопродуктів з баз постачальних організацій; зберігання нафтопродуктів і контроль за їх якістю; видача та облік матеріалів; збір відпрацьованих масел і здавання їх на регенерацію і т.д. Проте через велику фінансову кризу, як в країні, так і в с/г; зокрема, забезпечення с/г товаровиробників паливо-мастильними матеріалами стає проблематичним. Це пояснюється неконтрольованою (з боку держави) лібералізацією цін на нафтопродукти та скрутним фінансовим становищем самих с/г підприємств, які через високі процентні ставки не можуть отримати банківські кредити. Тому уряду і державі в цілому потрібно активізувати пошуки шляхів виходу з економічної кризи та розвитку підприємницької діяльності.
Метою написання даної курсової роботи є:
- охарактеризувати господарську діяльність ТОВ „Дружба” та з'ясувати стан забезпечення його нафтопродуктами;
- розрахувати потребу господарства в паливо-мастильних матеріалах для самохідних комбайнів та с/г машин;
- описати заходи, що будуть сприяти покращенні забезпечення господарства нафтопродуктами.

1. Коротка характеристика господарства
1.1 Основні відомості про господарство
Теперішнє товариство з обмеженою відповідальністю “Дружба” утворилось внаслідок реструктуризації колишньої селянської спілки “Дружба”. На території колишнього КСП утворилося три нових господарства:
·  Приватно-аграрне підприємство “Сокіл”;
·  Приватно-аграрне підприємство “Маяк”;
·  ТОВ “Дружба”.
До одного господарства входять три населені пункти: с. Тулин, с. Козаччина і с. Ланівці, де знаходиться центральна садиба господарства. Господарство займає досить вигідне географічне положення, оскільки розміщене поблизу шосе Борщів-Тернопіль. Відстань до районного центру м. Борщова складає 6 км., а до обласного – м. Тернопіль 105 км.
Основними виробничими підрозділами товариства є дві рільничі, тракторна та будівельні бригади, три ферми, автопарк. На території господарства збудовані капітальні приміщення ремонтної майстерні та пункту технічного обслуговування техніки, зернового току, складів. Зв’язок між виробничими підрозділами здійснюється шосейною дорогою то дорогами з твердим покриттям.
ТОВ “Дружба” спеціалізується по вирощуванню зернових культур і цукрового буряка, а також по виробництву молока та м’яса. Вигідне розташування забезпечує господарству швидку доставку виробленої продукції до переробних підприємств, які в основному знаходяться в м. Борщові. Там же і розташовані підприємства постачальники матеріально технічних ресурсів. Це фірма “Прометей ЛТД”, яка постачає нафтопродукти, Борщівське ВАТ “Украгрохім”, Райгосппостач та ряд інших.
1.2 Структура земельних угідь і посівних площ
Земля – найважливіше багатство нашого суспільства. На сільськогосподарських підприємствах земля є не тільки територіальною базою виробництва, але й його основним засобом, який не можна змінити іншим. Тому землю необхідно використовувати раціонально з найвищою віддачею. Вся земельна територія с/г підприємства розподіляється на угіддя. З них виділяють сільськогосподарські угіддя, які виступають основним засобом для виробництва с/г продукції. Найважливішими та найціннішими с/г угіддями є рілля, оскільки з одиниці її площі виробляють більше с/г продукції ніж з інших. Співвідношення площ окремих угідь (у відсотках до заданої площі земельного фонду), а це впливає на спеціалізацію й організацію виробництва. Розглянемо структуру земельних угідь ТОВ “Дружба”, що подана в таблиці 1.
Таблиця 1. Структура земельних угідь господарства

Види угідь	Площа, га	Структура%
Загальна земельна площа	1119,2	100
В т. ч. сільськогосподарські	1034,8	92,5
З них
Ріллі	987,7	88,3
Сіножаті	1,6	0,14
Пасовища	42,4	3,8
Багаторічні с/г насадження	-	-
Зарибнені ставки і водоймища	5,8	0,5

Як видно з даних таблиці с/г угідь становить основну частину (92,5%) земель господарства. В той час велика кількість ріллі (88,3%) свідчить про високий ступінь розораних земель, а це в свою чергу дозволяє ефективно розвиватися такій важливій галузі с/г виробництва, як рослинництво.
На остання місце в раціональному використанні землі, одержання високих врожаїв с/г культур належить і структурі посівних площ. Під структурою посівних площ розуміють процентне співвідношення посівних площ ріллі.
Розглянемо структуру посівних площ господарства, яка наведена в табл. 2
Таблиця 2. Структура посівних площ господарства

Назва культур	Площа, га	Структура,%
Рілля	987,7	100
Озима пшениця	300	30,4
Ячмінь	142	14,4
Жито	40	4,0
Овес	15	1,5
Гречка	24	2,4
Цукрові буряки	106	10,8
Картопля	1	0,1
Овочі	2	0,2
Кукурудза на силос	90	9,1
Однорічні трави	267,7	27,1

Як видно із даних таблиці в структурі посівних площ важливі значення надано трьом основним групам с/г культур, це – зерновим, частка яких в структурі становить 52,7%, кормовим – 36,5%,та цукровому буряку – 10,8%. Ці культури визначають спеціалізацію господарства в галузі рослинництва.
1.3 Машинно-тракторний парк господарства
Для здійснення комплексної механізації сільськогосподарського виробництва важливе значення має раціональна структура машинно-тракторного парку господарства. Адже виконання кожного технічного процесу передбачає його безпосередність, яка забезпечується правильним співвідношенням між кількістю та продуктивністю тракторів і сільськогосподарських машин.
Крім того структура машинно-тракторного парку повинна відповідати природно – економічним умовам господарства та його спеціалізації.
Одним із найважливіших енергетичних засобів МТП господарства є комбайни. Розглянемо наявність комбайнів у ТОВ “Дружба”, яка наведена у таблиці 3.
Таблиця 3. Наявність у господарстві самохідних комбайнів

Марка комбайна	Наявність у господарстві, шт.	Рік випуску	Заплановано ремонтів шт.		План завозу нових комбайнів,шт.
			Поточних	Капітальних
ДОН-1500
СК-6 “Колос”	1	1989	1	-	-
СК-5М “Нива”	2	1988, 1991	1	1	1
КС-6Б	1	1989	-	1	1
РКС-6	-		-	-	-
КСКУ-6	-		-	-	-
КСК-100	1	1990	1	-	-
КСК-4-1	-		-	-	-
та ін.

Як видно із даних таблиці самохідних комбайнів в господарстві небагато – 5 штук і всі вони вже досить багато років (більше 10) працюють. Для підтримання їх в робочому стані необхідно проводити щороку численні поточні та капітальні ремонти. Проте, щоб замінити їх новими господарство не має достатньо коштів, хоча й планує в цьому році закупити один зерновий та один бурякозбиральний комбайни.
Основна частина всіх робіт в рільництві виконується сільськогосподарськими машинами. І від того на скільки добре господарство забезпечене с/г технікою залежить якість та терміни виконання робіт, завантаження машин, а значить і ефективність їх використання. Розглянемо наявність с/г машин у господарстві, яка подана в таблиці 4

Таблиця 4. Наявність у господарстві сільськогосподарських машин

Назва та марка с/гмашини	Наявність у господарстві, шт.	Об´єм виконуваних робіт	Навантажування на одну машину, га
Плуги:
ПЛН-5-35	2	987,7	197,5
ПН-3-35	3
Культиватори:
КПС-4	3	845,7	281,9
УСМК-5,4Б	1	51	51
КРН-4,2	1	91	91
Оприскувач:
СП-2000	1	987,7	987,7
Стогоклад:
ПФ-0,5	1	517	517
Граблі:
ГВК-6	1	517	517
Сівалки:
СЗ-3,6	4	517	129,3
СЗТ-3,6	4	517	129,3
ССТ-126	1	51	51
Картоплесаджалки:
КСМ-4	1	1	1
Жатки:
ЖВН-6А	1	487	487
ЖРБ-4,2	1	30	30
Сінокосарки:
КС-2,1	2	322,7	161,4
Силосозбиральний комбайн:
КСС-2,6	1	90	90
Гичкозбиральна машина:
БМ-6А	1	51	51
І т.д.

Як видно з таблиці парк с/г машин господарства також невеликий як в цілому так і по окремих назвах та марках техніки і як результат обсяги робіт які доводиться їм виконувати, також значні. Це особливо видно з колонки “навантаження на одну машину, га”

1.4 Нафтогосподарство с/г підприємства
Нафтогосподарство – важливий підрозділ матеріально-технічного постачання с/г виробництва, від чіткої роботи якого залежить ефективне використання машинно-тракторного парку. Воно повинно забезпечувати потребу господарства у всіх видах нафтопродуктів.
Нафтогосподарство ТОВ “Дружба” об’єднує в собі нафтосклад, пункт заправки, засоби транспортування паливо-мастильних матеріалів з нафтобаз і пересувні засоби заправки. До штабу робітників нафтогосподарства входять дві людини. Це завідуючий та шофер-заправник. Саме нафтогосподарство розміщене поблизу тракторної бригади і збудоване із дотриманням правил пожежної безпеки.
Як видно з рисунка нафтогосподарство огороджене і має окремі в`їзд та виїзд. Службове приміщення складається із двох частин. В одній знаходиться склад мастильних матеріалів, допоміжного обладнання, обладнання для перевірки якості нафтопродуктів та їх кількості в резервуарах (1), в іншій робоча кімната завідуючого нафтогосподарством (2). Заправка техніки відбувається через паливо-роздавальні колонки пункту заправки, що дозволяє уникати втрат ПММ та вести точний облік виданих нафтопродуктів. Нафтосклад знаходиться збоку, від руху техніки його захищає посадка дерев. Він складається із шести резервуарів, які знаходяться під землею. Вони призначені для зберігання паливо-мастильних матеріалів.
Доставка нафтопродуктів в господарство здійснюється як автотранспортом господарства так і транспортом підприємств постачальників на основі поданих заявок-замовлень та укладених договорів. Слідкує за цим завідуючим нафтогосподарством. Відпуск паливо-матеріалів здійснюється по лімітно-забірних картках та шляхових листках. Нажаль сьогодні через важке фінансове становище господарства трапляються перерви в постачанні паливо-мастильних матеріалів і якість їх бажає бути значно кращою.

2. Розрахунок потреби господарства в паливо-мастильних матеріалах для с/г машин
2.1 Розрахунок потреби паливо-мастильних матеріалів для роботи самохідних комбайнів
Раціональне використання палива і мастильних матеріалів у с/г підприємствах починається з правильного визначення потреби в них на запланований період. Розрахунок потреби ПММ для роботи самохідних комбайнів можна виконати при наявності даних про обсяг робіт та норму витрати палива на одиницю виконаної роботи. Обсяг робіт визначаємо із технологічних карт на вирощування с/г культур, а норми витрат ПММ із довідників (Типові норми виробітку та витрати палива на механізовані польові роботи).Розрахунок потреби палива для роботи самохідних комбайнів ТОВ “Дружба” проводимо в таблиці 5
Розрахунок потреби палива для роботи самохідних комбайнів господарства:

Назва роботи	Обсяг роботи, га	Марка комбайна	Норма витрати палива, кг	Загальна витрата палива,кг
Збирання озимої пшениці	300	СК-5М «Нива»	7,5	2250
Збирання ячменю	142	СК-6 «Колос»	8,7	1235
Збирання жита	10	СК-5М «Нива»	7,5	75
Збирання вівса	15	СК-5М «Нива»	7,5	112
Збирання гороху	30	СК-5М «Нива»	7,5	225
Збирання гречки	20	СК-5М «Нива»	7,5	150
Збирання цукрових буряків	51	КС-6Б	15,7	801
Збирання кукурудзи на силос	90	КСК-100	10,7	963
Всього				5811

До розрахованої загальної потреби палива додаємо додаткові витрати (на переїзд, підготовку поля до роботи і т.п.), які становлять 7,7% від загальної потреби.
Розрахунок проводимо за формулою:
де Зв – загальні витрати палива, Зв= 5811 кг
Дв – додаткові витрати палива,

Тоді потреба палива для роботи самохідних комбайнів господарства буде становити:
Пп =Зв+Дв=5811+447=6258 кг
Отже, для роботи самохідних комбайнів ТОВ “Дружба” потрібно 6258 кг палива.
Потребу мастильних матеріалів для роботи комбайнів визначаємо в процентному відношенні від витраченого основного палива. Розрахунки проводимо в таблиці 6.

Марка комбайна	Потреби палива, кг		Потреба мастильних матеріалів, кг
	Дизельного	Бензину	Автол		Дизельне масло		Солідол		Трансмісійне масло
	Норматив	Потреба%	Норматив кг	Потреба%	Норматив кг	Потре ба%	Норматив кг	Потре ба%	Норматив кг	Потре ба%
СК-6”Колос”	1235	12	3,1	38,2	3,6	44,5	0,5	6,2	0,8	9,9
СК-5М”Нива”	2812	28	3,1	87,2	3,6	101,2	0,5	14,1	0,8	22,4
Кс-6Б	801	8	3,1	24,8	3,6	28,8	0,5	4	0,8	6,4
КСК-100	963	10	3,1	29,6	3,6	34,7	0,5	4,8	0,8	7,7
Всього		58		179,8		209,9		29,1		46,6

2.2 розрахунок потреби палива і мастильних матеріалів для проведення ремонтів комбайнів
Самохідні комбайни – дуже складна с/г техніка, оскільки поєднують в собі силові та робочі машини. Під час проведення їх ремонту необхідно замінити мастильні матеріали, додатково змастити тертьові поверхні та й перевірити роботу вузлів і механізмів після ремонту. А на це також необхідно мати певну кількість паливо-мастильних матеріалів. Розрахунок їх проводимо використовуючи дані про заплановану кількість ремонтів, що подані в таблиці 3 пункту 1.3. і нормативи витрат ПММ на проведення одного ремонту, які беремо із довідників.

2.3 Розрахунок потреби паливо-мастильних матеріалів для проведення обкатки нових самохідних комбайнів
Всі самохідні комбайни, як нові, так і ті що вийшли з капітального ремонту, перед експлуатацією повинні пройти обкатку, для того, щоб припрацювалися тертьові поверхні деталей. При обкатці слід забезпечувати достатнє змащення деталей та вузлів і часту зміну масла в двигуні, а тому потрібно розраховувати потребу ПММ і на це. Розрахунок виконуємо в таблиці 8 на основі даних про план завозу нових машин, який наведено в таблиці 3 пункту 1.3. та нормативів витрат ПММ на обкатку одного комбайна, які беремо із довідників. Розрахунок виконуємо в таблиці 8.
Таблиця 8. Розрахунок потреби нафтопродуктів для проведення обкатки нових самохідних комбайнів

Назва і марка комбайна	План завозу, шт	Норма витрат дизпалива, кг	Потреба, кг		Дизельне масло
			Дизпалива	Бензину	Норматив, кг	Потреба, кг
Зернозбиральні комбайни	1	36,1	36,1	0,4	18,4	18,4
Спеціальні комбайни	1	36,1	36,1	0,4	24,0	24,0
Всього	2		72,2	0,8		42,2

Потребу бензину розраховують як 1% від потреби дизельного палива.
2.4 Розрахунок потреби мастильних матеріалів для обслуговування сільськогосподарських машин
Сучасний парк сільськогосподарських машин господарств складний і різнотипний. Уміле застосування його дає змогу повністю механізувати більшість технологічних операцій с/г машини і не мають двигунів внутрішнього згорання і їм не потрібне паливо, яке мастильні матеріали їм вкрай необхідні – для змащення тертьових поверхонь, для консервації робочих органів.
Для розрахунку потреби господарства в мастильних матеріалах для с/г машин використовуємо дані про обсяги виконуваних ними робіт, які беремо із таблиці 4, та нормативи пункту 1.3. витрат мастильних матеріалів на одиницю виконаної роботи, які беремо із довідників.
Розрахунок проводимо в таблиці 9.
Таблиця 9. Розрахунок потреби мастильних матеріалів для змащування с/г машин

Назва машини	Об’єм робіт	Автол				Солідол				Машинне “С”				Трансмісійне
		Норма, га		Всього, кг		Норма, га		Всього, кг		Норма, га		Всього, кг		Норма, га		Всього, кг
1.	2.	3.		4.		5.		6.		7.		8.		9.		10.
Плуги	988	-		-		70		69,2		-		-		-		-
Культиватори:
КПС-4	846		-		-		25		21,2		-		-		-		-
УСМК-5,4Б	51		-		-		25		1,3		-		-		-		-
КРН-4,2	91		-		-		25		2,3		-		-		-		-
Сівалки:
СЗ-3,6	517		20		10,3		40		20,7		-		-		-		-
ССт-12Б	51		20		1,0		40		2,0		-		-		-		-
Картопле саджалки	1		20		0,02		20		0,02		-		-		-		-
Жатки:
ЖВН-6	487		5		2,4		38		18,5		-		-		10		4,9
ЖРБ-4,2	30		5		0,15		38		1,1		-		-		10		0,3
Сінокосарки	323		10		3,2		30		9,7		-		-		5		1,6
Граблі	517		-		-		10		5,2		-		-		-		-
Стогоклад	517		20		10,3		10		5,2		-		-				-
Силосо-збиральний комбайн	90		13		1,2		40		3,6		-		-		-		-
Гичкозби ральний комбайн	51		50		2,6		100		5,1		-		-		-		0,3
Оприскувач	988		40		39,5		20		19,8		-		-		5		9,9
Всього					70,7				184,9						10		17,0

3. Забезпечення господарства паливо-мастильними матеріалами
3.1 Заявка (договір) на постачання паливо-мастильних матеріалів
Важливою складовою частиною виробничо-фінансового стану с/г підприємства є заявка на постачання паливо-мастильних матеріалів.
Адже від наявності в господарстві придбаних паливо-мастильних матеріалів залежить нормальний хід виробництва і результати діяльності господарства.
Головний інженер в кінці року розраховує потребу господарства в нафтопродуктах і складає заявку.
Складена і обґрунтована заявка подається у районне управління сільського господарства, де її перевіряють районні спеціалісти.
3.2 Організація доставки паливо-мастильних матеріалів у господарство
З метою підтримки с/г підприємств, на основі аналізу стану виробництва в галузі, в державі щорічно розробляються заходи по забезпеченню сільського господарства матеріально-технічними ресурсами. Виходячи з того, що у с/г товаровиробників не має достатньо коштів на придбання необхідних їм нафтопродуктів постановою Кабінету Міністрів України „Про умови забезпечення сільських товаровиробників паливо-мастильними матеріалами» передбачено забезпечення сільського господарства пальним і мастильними матеріалами в порядку обміну на вироблену продукцію. Це дасть змогу с/г підприємствам отримати необхідні їм ПММ, а розрахуватись за них виробленою продукцією. Постачання в цьому випадку здійснюється на умовах тристороннього договору між постачальником, с/г товаровиробником і заготівельним підприємством.
Постачальник забезпечує с/г підприємство паливо-мастильними матеріалами за розпорядком заготівельної організації у встановлені договором строки, організовує їх доставку на умовах само вивозу, оформляє акти передачі – приймання, реєстри до них, забезпечує документообіг по руху ПММ і звітність перед ДАК „Хліб України”.
Сільськогосподарське підприємство приймає на баланс поставлені ПММ, розраховується із заготівельним підприємством в обумовлені строки до 1 жовтня с/г продукцією за кількістю і видами обумовленими договором. Вартість продукції, що поставляється в обмін на ПММ визначається з врахуванням цін на них на франко-складі постачальника, цін на зерно або іншу с/г продукцію на біржових торгах за оптовими контрактами на момент проведення розрахунків, податку додану вартість, виробничих витрат, пов'язаних з реалізацією с/г продукції.
Заготівельне підприємство приймає від товаровиробника с/г продукцію в обсягах, визначених за еквівалентами обміну на ПММ згідно умов договору.
За незабезпечення до 1 жовтня приймання вставлених обсягів с/г продукції, відмову прийняти продукцію, як плату за одержані ПММ заготівельне підприємство відшкодовує товаровиробнику вартість неприйнятої продукції та фактичні витрати по доставці її в прямому і зворотному напрямках.
Основним постачальником ПММ у даному господарстві є „Агротехсервіс”, як уже зазначалось основним документом на підставі якого проводиться постачання паливо-мастильними матеріалами являється договір. Порядок завозу паливо-мастильних матеріалів у господарстві такий: головний бухгалтер виписує довіреність на ім’я завідуючого нафтогосподарством на отримання паливо-мастильних матеріалів. Завідуючий нафтогосподарством виступає матеріально-відповідальною особою за отримання ПММ від постачальника. Транспортом нафтогосподарства на підставі довіреності завідуючий одержує нафтопродукти у постачальника. В свою чергу постачальник виписує завідуючому накладну загального призначення. У накладній постачальник вказує назву і кількість відпущених ПММ, їх ціну та загальну вартість.
Дану накладну завідуючий нафтогосподарством здає головному бухгалтеру. Ця накладна (рахунок-фактура) являється основним документом на отримання ПММ від постачальника.
Приймання паливо-мастильних матеріалів доставлених у господарство проводиться ревізійною комісією. При прийнятті провіряється кількість доставлених нафтопродуктів, згідно відповідних документів (товарно-транспортної накладної, рахунка-фактури) та їх якість. Тільки після перевірки кількості і якості паливо-мастильних матеріалів комісія дозволяє зливати пальне в резервуари нафтогосподарства. Облік руху і наявності паливо-мастильних матеріалів веде завідуючий. В кінці кожного місяця заправник подає у бухгалтерію „Книгу обліку ПММ”. На основі даних книги, у бухгалтерії проводяться оприбуткування і видача ПММ.
3.3 Контроль взаємовідносин господарства з постачальниками паливо-мастильних матеріалів
Поставка ПММ с/г господарствам постійно зростає. У зв’язку з цим повинне підвищуватись відповідальність постачальників перед господарствами за виконання своїх договірних зобов’язань.
В системі відносин с/г підприємств з організаціями постачальниками ПММ, застосовується переважна більшість діючих в АПК економічних санкцій, вони направлені на зміцнення договірної дисципліни, забезпечення та вирівнювання економічних інтересів партнерів. Сюди відносять, як поточні санкції (штрафи), так і санкції за кінцевим результатом. Тобто відшкодування постачальниками господарствам збитків, не покритих поточними санкціями. До таких збитків належать:
- недодержанням господарством доходів внаслідок невиконання постачальником договірних зобов’язань;
- втрати отримані господарством в зв’язку з невиконаннями або не належними виконаннями постачальником договірних зобов'язань.
Крім цього в умовах ринку підприємства на свій розсуд можуть за взаємною домовленістю підвищити санкції або встановити їх у довільній формі. Але це не означає, що можна відкинути діючі санкції, які вже значною мірою випробувані.

Висновки та пропозиції
Своєчасне і повне забезпечення паливо-мастильними матеріалами сільськогосподарських підприємств –це одне з найважливіших завдань, яке стоїть перед службою матеріально-технічного забезпечення. Адже щороку, під час використання техніки на виробництві сільськогосподарської продукції, господарства витрачають мільйони тон різноманітної продукції переробки нафти. А неритмічне постачання ПММ може привести до непередбачених наслідків.
Із короткої характеристики яку я подав в першому розділі курсової роботи, можна зробити висновок, що в господарстві велику увагу приділяють розвитку такої важливої галузі сільськогосподарського виробництва як рослинництво. Про це свідчить високий процент розораності земель та велика кількість різноманітних с/г культур, що вирощуються. Для своєчасного і якісного проведення всіх польових робіт необхідно мати і велику кількість с/г техніки. У ТОВ „Дружба” є достатня кількість комбайнів, але більшість з них вже відпрацювали понад 15 років і потребує постійного ремонту. На жаль,через нестачу коштів господарства не може придбати нових комбайнів. Кошів не вистачає також і на паливо-мастильні матеріали, а нестача пального в кінцевому результаті впливає на фінансові результати і стан господарської діяльності ТОВ „Дружба”.
Одним із важливих напрямків економії нафтопродуктів є своєчасний і вірний розрахунок потреби в них. Саме тому в другому розділі курсової роботи я виконав розрахунок потреби господарства в ПММ для роботи комбайнів, врахувавши при цьому всі необхідні статті витрат.
Щоб покращити організацію доставки паливо-мастильних матеріалів, господарству потрібно укласти договір з постачальником ПММ,зразок якого я навів в третьому розділі курсової роботи. Крім цього вказав основні положення чіткої організації доставки нафтопродуктів у господарство і описав економічні санкції, які направлені на зміцнення договірної дисципліни та вирівнювання економічних інтересів господарства і постачальника. Всі ці заходи на мою думку повинні покращити організацію забезпечення ТОВ „Дружба” ПММ, що в свою чергу дасть змогу своєчасно та якісно виконувати всі польові роботи комбайнами та іншими с/г машинами.

Список використаної літератури
1. Алферьев В.П. Повышение эффективности матеріально-технического снабжения сельского хозяйства. - М.: Экономика, 1984 р.
2. Гайдуцький П.І. Економічні взаємовідносини підприємств АПК в умовах ринку: Навчальний посібник. - Вища школа, 1992 р.
3. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю Ільченко, Ш. Карасьов, П.С. Лімонт, та інші;За редакцією В.Ю. Ільченка. - К.: Урожай, 1993 р.
4. Справочник экономиста-аграрника / Н.П. Коненко, Н.Я. Кушвид, П.Т. Саблук и др.; Под ред., Н.П. Кононенко, Н.Я. Кушвида. – К. Урожай, 1991р.