Курсовая на тему Особливості використання комп ютера під час вивчення розділу Жива природа у початковій школі
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2014-12-06Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Зміст
Вступ
Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі
1.1Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів
Розділ 2. Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Використання комп’ютера у процесі навчання молодших школярів на окремих уроках різного характеру передбачає покращення загального рівня знань учнів за рахунок певних умов.
Метою курсової роботи є дослідження таких умов використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для розробки дидактичних засобів.
Завдання роботи:
1. Ознайомитись із основними джерелами літератури.
2. Запропонувати своє бачення проблеми.
3. Розробити власні шляхи використання ППЗ на уроці природознавства.
Об’єкт – навчальна база змістової лінії «Жива природа».
Предмет – дослідження шляхів використання ППЗ у розробці засобів навчання.
Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі
1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
У 3–4 класах навчальний предмет "Я і Україна" реалізується через інтегрований курс (2 год) або окремі навчальні предмети (по 1 год).
"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах.
Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою "Природознавства" в 3–4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.
Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічне і творче мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також на розвиток емоційної сфери дітей; їх пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей, планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в сумісній діяльності.
Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
"Природознавство" – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.
Зміст і його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного і розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації кожного учня, розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний, краєзнавчий, українознавчий, планетарний, фенологічний),що реалізуються в єдності.
Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".
Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів
v неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт)
v живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина)
та зв’язки й залежності між ними. Природничі знання та вміння названих тем закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне – застосовуються у наступних темах як опора для розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, у темах "Наша Батьківщина – Україна" і "Рідний край" компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв’язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю.
Програма має екологічну спрямованість.
Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.
Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього курсу.
Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальний характер, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного учня.
Розглянемо докладніше, як досліджувана нами змістова лінія реалізується, які теми включає і в якому напрямку вони розглядаються.
Жива природа (22 год)
Зелене диво Землі – рослини. Різноманітність живих організмів на Землі. Значення рослин у природі. Цінність рослин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна). Види рослин.
Зовнішня будова рослин. Рослини – живі організми. Рослини – джерело поживних речовин і кисню на Землі.
Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Хвойні й листяні рослини. Однорічні, дворічні та багаторічні рослини.
Різноманітність рослин у природі (квіткові рослини, хвойні рослини, папороті, хвощі, мохи, водорості).
Розмноження рослин. Умови росту і розвитку рослин.
Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.
Охорона рослин.
Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю рослин у природі; пристосуванням рослин до різних умов життя; із збереженням і охороною рослин.
Досліди: визначення умов росту і розвитку рослин.
Практичні роботи: розпізнавання різних видів рослин; розпізнавання органів рослин; виявлення у рослин ознак пристосування до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.
Тварини – живі організми. Види тварин. Значення тварин у природі. Цінність тварин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна)
Різноманітність тварин у природі (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи).
Живлення тварин. Ланцюги живлення у природі Причини руйнування ланцюгів живлення.
Розмноження тварин у природі.
Довкілля тварин. Пристосування тварин до добування корму й захисту від ворогів.
Охорона тварин.
Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю тварин у природі, пристосуванням тварин до різних умов життя, з охороною тварин.
Практичні роботи: розпізнавання тварин різних груп.
Гриби. Дроб’янки. Значення грибів і бактерій у природі, їстівні та отруйні гриби. Корисні та хвороботворні бактерії. Правила гігієни.
Людина – живий організм. Відмінність людини від інших живих організмів. Місце людини в природі.
Органи тіла людини. Шкіра. її значення. Гігієна шкіри.
Скелет і м’язи. Постава. Зміцнення скелету і м’язів.
Органи травлення. Гігієна харчування. Догляд за зубами.
Органи дихання. Турбота про чистоту повітря.
Органи кровообігу. їх значення в організмі Зміцнення серця.
Нервова система та органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Гігієна органів чуття.
Практичні роботи: вивчення будови шкіри, роботи м’язів, об’єму легенів; значення органів чуття; підраховування пульсу залежно від фізичного навантаження; правила чищення зубів.
Основні навчальні досягнення на кінець року з досліджуваної нами змістової лінії:
Учні повинні знати :
– групи рослин (водорості, мохи, папороті, хвойні і квіткові; дерева, кущі, трав’янисті; однорічні, дворічні, багаторічні), їх окремі найхарактерніші ознаки;
– умови росту і розвитку рослин; деякі ознаки пристосування рослин до різних умов життя;
– групи тварин (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи; травоїдні, хижі, всеїдні), їх характерні ознаки;
– деякі ознаки пристосування тварин у природі;
– будову тіла людини, його найважливіші органи та їх значення; правила особистої гігієни;
– взаємозв’язки в неживій і живій природі, між неживою й живою природою; вплив людини на природу;
– норми і правила поведінки в природі.
Учні повинні вміти:
– розрізняти найпоширеніші у своїй місцевості рослини і тварин різних груп, їх найхарактерніші пристосування до умов життя;
– аналізувати, порівнювати окремі об’єкти природи, узагальнювати й робити висновки;
– планувати й вести спостереження за об’єктами природи;
– планувати й виконувати елементарні досліди на виявлення ознак і властивостей об’єктів природи;
– працювати з підручником та іншими навчальними посібниками;
– розв’язувати природознавчі практичні й теоретичні задачі;
– виконувати правила поведінки в природі; брати посильну участь в охороні природи своєї місцевості;
– висловлювати оцінні судження про предмети і явища природи, свою поведінку та поведінку інших людей у природі.
1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп’ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалізації процесу навчання.
Сучасні інформаційні технології здатні моделювати тривимірні віртуальні об'єкти, які, практично, не поступаються за своїми візуальним властивостям їх реальним прототипам. Технологія мультимедіа створює динамічний видовищний сюжет, на розвиток якого може впливати вчитель. Поєднання пізнавального і емоційного процесу може вирішувати ряд проблем, пов'язаних з вивченням курсу «Природознавства».
У цю систему повинні входити програмно-методичне забезпечення і засоби навчання, що функціонують на базі ПК, а також традиційні. Необхідність цього обумовлена спрощенням і здешевленням системи засобів навчання і специфічними функціями звичайних технічних засобів, які неможливо і недоцільно передати комп'ютеру з психолого-педагогічної точки зору.
Засвоєння інформації, формування необхідних знань при будь-якій формі навчання завжди пов'язане з психоемоційним навантаженням. Рівень її компенсації, і, отже, результативність процесу навчання визначається досвідом вчителя і стилем його роботи, а також використовуваними педагогічними прийомами.
Ефективність процесу навчання природознавству можна підвищити за рахунок певного зсуву існуючого акценту освітньої технології з логічно-знакових форм передачі інформації на асоціативні, природніші для сприйняття людським мозком. Наявність додаткового взаємозв'язку між елементами інформації, що проходять різними каналами або в різних режимах, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Орієнтація тільки на логічно-знакову систему представлення інформації вимагає інтенсивної роботи певних ділянок однієї з півкуль мозку для передачі і обробки виникаючих образів знаків.
Логічний взаємозв'язок, що реалізовується, направлений на створення умов періодичного перемикання типів сприймання інформації, максимальної активізації підсвідомого рівня її засвоєння.
Зважаючи на сказане вище, в програмах для курсу «Природознавства» необхідно використовувати в поєднанні з ігровими програмами, стимулюючими досягнення навчальної мети також і контролюючі програми, що моделюють природні процеси та явища і т.д.
Функціональне призначення програмного забезпечення полягає в представленні навчальної інформації і направленні навчання з урахуванням індивідуальних можливостей учня.
Однак, комп'ютер слід розглядати скоріше як елемент системи засобів навчання.
При розробці і використанні програмних засобів в навчальних цілях виникає необхідність в створенні комп’ютерних навчально-методичних і інструктивних матеріалів. У них повинні бути включені:
· програмні засоби навчального призначення;
· інструкції для користувача;
· методичні рекомендації з використання програмних засобів для вчителя;
· методичні рекомендації для учня.
До автоматизованих засобів навчання необхідно висунути наступні вимоги:
ü з одного боку, інструментальні програмні засоби повинні бути орієнтовані на широке коло користувачів, що мають спеціальну підготовку, так і непідготовлених;
ü з іншої — програмна реалізація повинна надавати можливість варіювати дидактичні моделі керування навчальним процесом;
ü система повинна бути оснащена ефективним зворотнім зв'язком, тобто адекватно реагувати на всі дії учня.
Використання програмних засобів для курсу «Безпека життєдіяльності» дозволить формувати і корегувати навчальний план залежно від особливостей і вимог, що пред'являються індивідуально до кожного учня з урахуванням рівня його знань.
Програмне забезпечення дає можливість будувати навчальний процес залежно від індивідуальних адаптаційних властивостей учнів. Все це дозволяє зробити навчальний процес більш керованим і дає можливість варіювати дидактичні моделі управління процесом навчання. Вступ
Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі
1.1Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів
Розділ 2. Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Використання комп’ютера у процесі навчання молодших школярів на окремих уроках різного характеру передбачає покращення загального рівня знань учнів за рахунок певних умов.
Метою курсової роботи є дослідження таких умов використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для розробки дидактичних засобів.
Завдання роботи:
1. Ознайомитись із основними джерелами літератури.
2. Запропонувати своє бачення проблеми.
3. Розробити власні шляхи використання ППЗ на уроці природознавства.
Об’єкт – навчальна база змістової лінії «Жива природа».
Предмет – дослідження шляхів використання ППЗ у розробці засобів навчання.
Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі
1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
У 3–4 класах навчальний предмет "Я і Україна" реалізується через інтегрований курс (2 год) або окремі навчальні предмети (по 1 год).
"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах.
Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою "Природознавства" в 3–4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.
Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічне і творче мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також на розвиток емоційної сфери дітей; їх пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей, планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в сумісній діяльності.
Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
"Природознавство" – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.
Зміст і його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного і розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації кожного учня, розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний, краєзнавчий, українознавчий, планетарний, фенологічний),що реалізуються в єдності.
Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".
Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів
v неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт)
v живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина)
та зв’язки й залежності між ними. Природничі знання та вміння названих тем закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне – застосовуються у наступних темах як опора для розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, у темах "Наша Батьківщина – Україна" і "Рідний край" компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв’язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю.
Програма має екологічну спрямованість.
Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.
Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього курсу.
Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальний характер, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного учня.
Розглянемо докладніше, як досліджувана нами змістова лінія реалізується, які теми включає і в якому напрямку вони розглядаються.
Жива природа (22 год)
Зелене диво Землі – рослини. Різноманітність живих організмів на Землі. Значення рослин у природі. Цінність рослин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна). Види рослин.
Зовнішня будова рослин. Рослини – живі організми. Рослини – джерело поживних речовин і кисню на Землі.
Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Хвойні й листяні рослини. Однорічні, дворічні та багаторічні рослини.
Різноманітність рослин у природі (квіткові рослини, хвойні рослини, папороті, хвощі, мохи, водорості).
Розмноження рослин. Умови росту і розвитку рослин.
Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.
Охорона рослин.
Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю рослин у природі; пристосуванням рослин до різних умов життя; із збереженням і охороною рослин.
Досліди: визначення умов росту і розвитку рослин.
Практичні роботи: розпізнавання різних видів рослин; розпізнавання органів рослин; виявлення у рослин ознак пристосування до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.
Тварини – живі організми. Види тварин. Значення тварин у природі. Цінність тварин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна)
Різноманітність тварин у природі (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи).
Живлення тварин. Ланцюги живлення у природі Причини руйнування ланцюгів живлення.
Розмноження тварин у природі.
Довкілля тварин. Пристосування тварин до добування корму й захисту від ворогів.
Охорона тварин.
Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю тварин у природі, пристосуванням тварин до різних умов життя, з охороною тварин.
Практичні роботи: розпізнавання тварин різних груп.
Гриби. Дроб’янки. Значення грибів і бактерій у природі, їстівні та отруйні гриби. Корисні та хвороботворні бактерії. Правила гігієни.
Людина – живий організм. Відмінність людини від інших живих організмів. Місце людини в природі.
Органи тіла людини. Шкіра. її значення. Гігієна шкіри.
Скелет і м’язи. Постава. Зміцнення скелету і м’язів.
Органи травлення. Гігієна харчування. Догляд за зубами.
Органи дихання. Турбота про чистоту повітря.
Органи кровообігу. їх значення в організмі Зміцнення серця.
Нервова система та органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Гігієна органів чуття.
Практичні роботи: вивчення будови шкіри, роботи м’язів, об’єму легенів; значення органів чуття; підраховування пульсу залежно від фізичного навантаження; правила чищення зубів.
Основні навчальні досягнення на кінець року з досліджуваної нами змістової лінії:
Учні повинні знати :
– групи рослин (водорості, мохи, папороті, хвойні і квіткові; дерева, кущі, трав’янисті; однорічні, дворічні, багаторічні), їх окремі найхарактерніші ознаки;
– умови росту і розвитку рослин; деякі ознаки пристосування рослин до різних умов життя;
– групи тварин (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи; травоїдні, хижі, всеїдні), їх характерні ознаки;
– деякі ознаки пристосування тварин у природі;
– будову тіла людини, його найважливіші органи та їх значення; правила особистої гігієни;
– взаємозв’язки в неживій і живій природі, між неживою й живою природою; вплив людини на природу;
– норми і правила поведінки в природі.
Учні повинні вміти:
– розрізняти найпоширеніші у своїй місцевості рослини і тварин різних груп, їх найхарактерніші пристосування до умов життя;
– аналізувати, порівнювати окремі об’єкти природи, узагальнювати й робити висновки;
– планувати й вести спостереження за об’єктами природи;
– планувати й виконувати елементарні досліди на виявлення ознак і властивостей об’єктів природи;
– працювати з підручником та іншими навчальними посібниками;
– розв’язувати природознавчі практичні й теоретичні задачі;
– виконувати правила поведінки в природі; брати посильну участь в охороні природи своєї місцевості;
– висловлювати оцінні судження про предмети і явища природи, свою поведінку та поведінку інших людей у природі.
1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп’ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалізації процесу навчання.
Сучасні інформаційні технології здатні моделювати тривимірні віртуальні об'єкти, які, практично, не поступаються за своїми візуальним властивостям їх реальним прототипам. Технологія мультимедіа створює динамічний видовищний сюжет, на розвиток якого може впливати вчитель. Поєднання пізнавального і емоційного процесу може вирішувати ряд проблем, пов'язаних з вивченням курсу «Природознавства».
У цю систему повинні входити програмно-методичне забезпечення і засоби навчання, що функціонують на базі ПК, а також традиційні. Необхідність цього обумовлена спрощенням і здешевленням системи засобів навчання і специфічними функціями звичайних технічних засобів, які неможливо і недоцільно передати комп'ютеру з психолого-педагогічної точки зору.
Засвоєння інформації, формування необхідних знань при будь-якій формі навчання завжди пов'язане з психоемоційним навантаженням. Рівень її компенсації, і, отже, результативність процесу навчання визначається досвідом вчителя і стилем його роботи, а також використовуваними педагогічними прийомами.
Ефективність процесу навчання природознавству можна підвищити за рахунок певного зсуву існуючого акценту освітньої технології з логічно-знакових форм передачі інформації на асоціативні, природніші для сприйняття людським мозком. Наявність додаткового взаємозв'язку між елементами інформації, що проходять різними каналами або в різних режимах, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Орієнтація тільки на логічно-знакову систему представлення інформації вимагає інтенсивної роботи певних ділянок однієї з півкуль мозку для передачі і обробки виникаючих образів знаків.
Логічний взаємозв'язок, що реалізовується, направлений на створення умов періодичного перемикання типів сприймання інформації, максимальної активізації підсвідомого рівня її засвоєння.
Зважаючи на сказане вище, в програмах для курсу «Природознавства» необхідно використовувати в поєднанні з ігровими програмами, стимулюючими досягнення навчальної мети також і контролюючі програми, що моделюють природні процеси та явища і т.д.
Функціональне призначення програмного забезпечення полягає в представленні навчальної інформації і направленні навчання з урахуванням індивідуальних можливостей учня.
Однак, комп'ютер слід розглядати скоріше як елемент системи засобів навчання.
При розробці і використанні програмних засобів в навчальних цілях виникає необхідність в створенні комп’ютерних навчально-методичних і інструктивних матеріалів. У них повинні бути включені:
· програмні засоби навчального призначення;
· інструкції для користувача;
· методичні рекомендації з використання програмних засобів для вчителя;
· методичні рекомендації для учня.
До автоматизованих засобів навчання необхідно висунути наступні вимоги:
ü з одного боку, інструментальні програмні засоби повинні бути орієнтовані на широке коло користувачів, що мають спеціальну підготовку, так і непідготовлених;
ü з іншої — програмна реалізація повинна надавати можливість варіювати дидактичні моделі керування навчальним процесом;
ü система повинна бути оснащена ефективним зворотнім зв'язком, тобто адекватно реагувати на всі дії учня.
Використання програмних засобів для курсу «Безпека життєдіяльності» дозволить формувати і корегувати навчальний план залежно від особливостей і вимог, що пред'являються індивідуально до кожного учня з урахуванням рівня його знань.
1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів
Поняття про прикладні програми
Прикладні програми – це програми, які автоматизують процеси розв’язування задач з різних сфер практичної діяльності людей. їх є дуже багато. Це програми для опрацювання інформації виробничого, бухгалтерського, офісного чи іншого характеру. Виокремимо такі види програм:
o для опрацювання текстів (текстові редактори);
o для створення графічних образів (графічні редактори);
o для роботи з електронними таблицями;
o для створення і опрацювання інформації в базах даних;
o для підтримки функціонування комп’ютерних мереж;
o для автоматизації математичних обчислень.
Програмне забезпечення буває у вигляді окремих програм для певного виду роботи (наприклад, для редагування текстів чи опрацювання баз даних) або у вигляді інтегрованих систем – програмних комплексів, які забезпечують декілька видів діяльності. За допомогою інтегрованої системи можна написати листа, реферат, оформити звіт, виконати обчислення засобами електронної таблиці, знайти інформацію в базі даних, доповнити звіт графіками чи діаграмами та переслати його замовнику робіт через комп’ютерну мережу.
Прикладами таких систем є: Symphony, Smartware, Microsoft Works, Microsoft Office для Windows, Star Office для Linux.
Інтегрована система складається з таких основних компонентів:
1) редактора текстів;
2) електронної таблиці;
3) системи керування базами даних;
4) засобів телекомунікацій.
У них поєднані можливості роботи з текстовою, числовою та графічною інформацією, тобто з даними різних форматів.
Текстові редактори і видавничі системи.
Ще не так давно, під час підготовки листа, реферату чи твору, після змін у тексті доводилося не раз переписувати його. Сьогодні, використовуючи комп’ютер і текстові редактори, можна обійтися без ручки, гумки та витрачання паперу. Звичне уявлення про стіл журналіста, письменника чи інженера, завалений паперами, відживає. Тепер на їхньому письмовому столі стоїть комп’ютер.
Текстові редактори призначені для опрацювання текстів. За допомогою комп’ютера користувач створює тексти, редагує їх, форматує, зберігає і пересилає на відстань. У текст можна внести доповнення, вставити або викинути літеру чи абзац і записати його в пам’ять. І так – багато разів. Процес унесення змін у текст називається редагуванням. Текстові можна надати бажаного вигляду, наприклад, як ось у цій книжці. Це називається форматуванням тексту. Текст (незалежно від змісту) і відповідний файл, що опрацьовується текстовим редактором, прийнято називати документом.
Зручність і ефективність застосування комп’ютерів для опрацювання текстів, оформлення звітів, статей, книжок, листів та інших документів зумовили створення великої кількості текстових редакторів різної складності та призначення.
Є декілька десятків текстових редакторів. Найпоширеніші такі: WordPerfekt, Microsoft Word, WordStar, XyWrite тощо. Популярними також є редактори «Лексикон», «Твір», LaTeX.
Один з найпростіших – текстовий редактор «Лексикон» призначений для створення й опрацювання документів українською, російською чи англійською та іншими мовами. Можна вносити зміни у документ, автоматично формувати абзаци, заголовки, зміст, розбивати текст на сторінки, переносити фрагменти тексту з одного місця в інше.
Редактор LaTeX зручний для роботи з математичними формулами і підготовки до друку наукових статей та книжок.
Універсальними є редактори WordPerfekt та Microsoft Word.
Перерахуємо основні дії, які можна виконати за допомогою текстового редактора:
♦ створити текст, використовуючи різні гарнітури шрифтів;
♦ задати розміри і вигляд символів (товсті, підкреслені, курсив);
♦ задати потрібне розташування елементів тексту на сторінці;
♦ вилучити частину тексту, перенести текст в інше місце або в інший документ за допомогою буфера обміну;
♦ замінити у документі одні літери, слова чи фрази іншими;
♦ пронумерувати сторінки документа і скласти зміст;
♦ усунути граматичні та синтаксичні помилки;
♦ видрукувати текст;
♦ зробити текст, наприклад, таким, як у будь-якій книжці.
Для підготовки рекламних листівок, оформлення журналів і книжок використовують спеціальні видавничі системи. Вони дають змогу підготувати і якісно видрукувати на лазерних принтерах або вивести на фотонабірні автомати складні документи. Видавнича система PageMaker зручна у роботі з невеликим обсягом матеріалів (до тисячі сторінок), ілюстраціями, графіками, діаграмами. Системи Ventura Publisher та Corel Ventura використовують для підготовки великих документів, наприклад, багатотомних видань. За допомогою видавничої системи можна:
♦ виконувати всі дії, характерні для текстового редактора, тобто текст можна зробити таким, як у книжці;
♦ регулювати густину символів у рядку (у поліграфії це називається тренінгом);
♦ плавно регулювати густину рядків на сторінці, тобто відстань між рядками, що називається інтерліньяжем;
♦ враховувати ширину символів у попарних комбінаціях кернінг;
♦ регулювати ширину і висоту символів;
♦ створювати колонтитули, примітки, зміст книжки;
♦ автоматизовувати процес форматування і переформатовувати абзаци за допомогою стилів;
♦ друкувати сторінки не підряд, а у певній прийнятій у поліграфії послідовності, що називається створенням буклету;
♦ вставляти в текст картинки та інші об’єкти, обкладати їх текстом тощо. Програми-редактори автоматизують роботу з текстами. Сучасні програми-редактори, такі як Microsoft Word, мають риси видавничої системи.
Графічні та музичні редактори
Комп’ютерну графіку використовують для створення ілюстрованих журналів, палітурок книжок, емблем, етикеток, упаковок, візитних карток, рекламних оголошень, афіш тощо. Є різні програми для створення і опрацювання графічних зображень. Найпростішою є програма Paintbrush для MS-DOS або Paint для Windows. Обі дають змогу створити файл у форматі bmp, що містить рисунок, виконаний за допомогою панелі інструментів.
Панель інструментів має різні кнопки, що позначають інструменти: кнопку для введення тексту, кнопки для малювання прямої лінії чи лінії від руки, прямокутника, еліпса, для замальовування замкненої ділянки деяким кольором, ластик для витирання нарисованого, пензель для проведення широкої лінії, розпилювача для утворення «плям», кнопки для виокремлення об’єктів чи фрагмента рисунка. Малюють так:
1) спочатку в палітрі кольорів вибирають колір зображення і колір тла (клацають лівою і правою клавішами миші у палітрі кольорів);
2) клацають мишею на кнопці інструмента, наприклад, із зображенням прямої лінії;
3) встановлюють вказівник миші у потрібну точку в робочому полі і натискають на ліву клавішу;
4) ведуть мишу у потрібному напрямку і, відпустивши клавішу миші, отримують пряму і т. ін.
Таким способом, але вибравши олівець, можна нарисувати машину, будинок, ялинку, пейзаж, портрет друга тощо. Файл записують на диск і у разі потреби завантажують у редактор повторно для редагування – внесення змін. Такий файл у Windows-системах можна вставити, як об’єкт у текстовий документ через буфер обміну – отримаємо текстовий документ з рисунком. Рисунок у bmp-форматі складається з маленьких прямокутних кольорових точок-пікселів, які заповнюють деяку прямокутну ділянку, що називається растром. Тому така графіка називається растровою. її характерною особливістю є втрата якості зображення під час збільшення рисунка, оскільки прямокутні контури пікселів збільшуються і їхні прямі кути і стики стають очевидними.
Будь-яке зображення, що є на екрані, можна занести у bmp-файл. Для цього треба:
1) вивести зображення на екран;
2) натиснути на клавішу Print Screen, щоб створити копію екрана в буфері обміну;
3) запустити графічний редактор;
4) вставити вміст буфера обміну в робоче поле редактора;
5) зберегти файл з картинкою на диску, попередньо доопрацювавши зображення засобами редактора.
Є складніші системи для створення професійної графіки, наприклад, програми CorelDraw. Графічне зображення тут складається з ліній чи фігур, які програмно масштабуються під час збільшення чи зменшення зображення. Розмір пікселів при цьому не змінюється. Така графіка називається векторною. Вона не втрачає якості під час зміни розмірів картинки. Відповідні файли, що містять графічне зображення, мають розширення cdr тощо. Програма CorelDraw має велику бібліотеку рисунків, які можна використовувати як готові графічні образи або як заготовки для конструювання на їхній основі нових зображень. Замальовувати замкнені фігури можна різними кольорами, а також комбінаціями кольорів, які плавно переходять один в одний, що в графіці називається кольороподілом.
Для створення креслень автомобілів, літаків, будинків, окремих агрегатів є програми інженерної графіки, наприклад, AutoCad та ін.
Для ділової графіки є програма Visio. Вона дає змогу нарисувати організаційну схему виробництва, блок-схему алгоритму, схему розташування кімнат і меблів у помешканні, структуру комп’ютерної мережі тощо.
Числову інформацію можна графічно проілюструвати за допомогою графіків та діаграм. Такі можливості надають спеціалізовані програми для побудови графіків, а також засіб Chart у програмах Word, Excel тощо.
Є багато інших форматів графічних файлів. Графічні файли, наприклад, у форматі jpg, отримують під час сканування кольорових фотографій. Для перегляду графічних файлів у різних форматах і для перетворення їх з одного формату в інший, наприклад, з jpg в bmp, використовують спеціальні програми типу ACDSee32, Quick View Plus тощо.
Музичний редактор – це програма для введення нот, редагування нотних текстів і відтворення мелодій. Вікно музичного редактора складається з меню команд для створення, збереження, виконання музичних фрагментів; з меню нот, де можна вибирати ноти різної тривалості й робочого поля, де нанесені нотні ряди (по 5 ліній), туди слід вставляти ноти. Ноти можна вставляти у потрібне місце нотного ряду, вибираючи їх з меню. Щоб виконати мелодію, слід подати команду Run чи Play з меню команд. Зміни можна внести командою Edit. Зберегти файл можна командою Save, завантажити з диска – Open, тобто так, як і в інших програмах.
Прикладом музичного редактора є програма Music. Вона дає змогу не лише нанести ноти на нотні лінійки, а й відтворити мелодію з використанням різних (до 20) музичних інструментів. Створені програми зберігаються у файлах з розширенням not. Є велика бібліотека стандартних заготовок популярних мелодій усіх часів і народів.
Існують музичні редактори для професіоналів, які надають можливість здійснювати оранжування музики для оркестру чи ансамблю.
Сучасні музичні редактори типу DanceMachine дають змогу створювати оригінальні мелодії з голосовими вставками на базі готових фрагментів, тобто з використанням принципу конструювання мелодій.
Для відтворення звуку за допомогою комп’ютера треба мати звукову карту і динаміки. Для записування імпровізацій у файл потрібна спеціальна клавіатура, що нагадує клавіатуру фортеп’яно. Ці пристрої коштують порівняно недорого.
Безпосереднє зіставляння шляхом зв’язування об’єктів – це потужний засіб взаємодії різних програм і можливість примусити їх працювати разом для досягнення максимальної ефективності від використання комп’ютера і даних різних форматів.
Який спосіб застосовувати – залежить від умови конкретної задачі, що стоїть перед вчителем та конкретного плану її розв’язання.
Розділ 2. Конспекти уроків з «Я і Україна» із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера
Тема. Рослини - частина живої природи (3 клас)
Мета. Ознайомити дітей з різноманітністю рослинного світу, зовнішньою будовою рослин; ознаками, за якими їх відносять до живої природи; дати поняття про дикорослі і культурні рослини; розвивати у дітей пам’ять, спостережливість; виховувати любов до природи, до рідного краю, гуманне ставлення до всього живого.
Хід уроку
I. Хвилинка спостережень.
II. Повідомлення теми та завдань уроку.
Розмаїття рослинного світу. Проведення гри.
- Коли я йшла на урок, то до мене нагнулася гілочка дерева і простягнула мені конверт, а в ньому – гра. Хто буде активно брати участь у ній, той розкриє секрет, як це деревце називається, і в нагороду отримає листочок з нього.
У цій грі багато завдань, і для того, щоб їх виконати, потрібно бути дуже уважними. А гра називається "Рослини - частина живої природи».
ПІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Бесіда.
- У природі є багато видів рослин.
Ви були у лісі і бачили, що рослини дуже різні. І дерева, і кущі, і трави з ягодами й квітами. Яка краса! Є такі рослини, які ростуть самі. їх ніхто не садив, не доглядав, а вони виростають такими красенями. Такі рослини називаються дикорослими. А є такі, які вирощують люди, і деякі з них не можуть навіть обійтися без допомоги людей. Такі рослини ростуть у парках, садах, на полях і городах. І називаються вони культурними.
- Розгадайте перше завдання нашої гри.
2. Завдання 1 (використовуємо малюнки та слова на комп’ютері, діти переміщують відповідне слово та малюнок до певної групи, тим самим поділяючи всі слова на три групи: дерева, кущі та трави).
3. Продовження бесіди.
- Кожна рослина складається з частин, які називаються органами. Вона має корінь, стебло, листки, квітки, плоди.
- Дивіться на монітор (малюнок з позначенням органів рослин).
- Це – корінь рослини. Він знаходиться у ґрунті. За допомогою кореня рослина живиться поживними речовинами. А деякі рослини навіть розмножуються за допомогою кореня.
- Це – стебло. На ньому прикріплені листки, квіти і плоди. Вони знаходяться над поверхнею ґрунту. По стеблу поживні речовини рухаються до листків, квітів і плодів. Ці речовини підтримують життя рослин. Стебло може бути зеленого чи коричневого кольору.
- Це – листки, які найчастіше бувають зеленого кольору. Вони можуть бути гладенькі чи шорсткі, округлі чи зазубрені.
- Це – квітка. У кожної рослини вона різна за величиною, формою і кольором. За допомогою кольору квіти приваблюють до себе комах, які запилюють їх і збирають нектар, з якого виробляють мед.
Запилена квітка перетворюється на плід. Плоди також бувають різні за кольором і виглядом. Горішки, яблука, сливи – це плоди. За допомогою насіння з плодів рослини розмножуються.
4. Завдання 2. (бесіда за малюнком суниці)
Назвіть органи суниці.
5. Фізкультхвилинка.
6. Завдання 3. Загадки (при відгадуванні вчитель демонструє малюнок).
♦ У теплі кохається, під листком ховається, за хвіст припнутий, як його звати?
- Чому ви вирішили, що це огірок?
- Одежин зо двісті має, жодну з них не застібає.
- Чому капуста, а не цибуля?
♦ Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.
- Хто ця дівчина?
7. Завдання 4.
- Які частини названих рослин є їстівними? (Огірок, капуста, морква).
- Яка їстівна частина в огірка? Чому ви думаєте, що плід?
- Яка їстівна частина у капусти? Чому листя, а не стебло? (Стебло знаходиться всередині).
- Яка їстівна частина у моркви? (Корінь її може бути не тільки червоного кольору, але й оранжевого, білого).
8. Завдання 5.
- За якими ознаками рослини відносяться до живої природи?
(Вони не можуть рости без світла, тепла, води, повітря і поживних речовин, таких необхідних для їх життя).
Спостерігаючи за рослинами, ви помітили, що вони ростуть, змінюється їх зовнішній вигляд, вони рухаються, але по-своєму, корені ростуть і розгалужуються в ґрунті, листки і квітки повертаються до сонця, насіння розлітається в різні місця, з якого виростає нова рослина. Через деякий час рослина відмирає. За всіма цими ознаками ми відносимо рослину до живої природи.
9. Завдання 6. розгляд і обговорення презентації на тему «Чому рослини – це жива природа?»
IV. Підсумок уроку.
- Які рослини відносяться до культурних?
- А які рослини – до дикорослих?
- Які органи є у рослин?
- Які їстівні частини в огірка, капусти, моркви?
- За якими ознаками рослини відносять до живої природи? (Найактивнішому учневі дозволяється відкрити заховане слово. Це – "дубок". Інші активні учні отримують листочки з "12").
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з підручником.
Опрацювання статті "Рослини - частина живої природи".
2. Відповіді на питання після тексту.
3. Робота з зошитом .
VI. Домашнє завдання.
Опрацювати статтю з підручника "Рослини - частина живої природи", дати відповіді на питання до неї.
Тема. Тварини - частина живої природи (4 клас)
Мета. Ознайомити учнів із ознаками подібності і відмінності між рослинами і тваринами. Дати поняття про різноманітність тварин, показати залежність їх життя від рослин, неживої природи. Удосконалювати вміння спостерігати за тваринами. Розвивати спостережливість, уяву, кмітливість. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення тварин.
Хід уроку
І. Хвилинка спостережень.
Підбиття підсумків погоди за тиждень. (Учень визначає, який стан неба переважав, чи були опади і скільки, який був вітер, порівнює довжину тіні від гномона з результати попереднього тижня).
П. Перевірка домашнього завдання.
1. Індивідуальне опитування:
Використовуємо тестування на комп’ютерах, які потребують замальовування учнями у певний колір правильної відповіді.
2. Фронтальне опитування.
- Пригадайте, що ми вчили на минулому уроці?
- Що таке рослини?
- Як вони поділяються?
- Що таке розмноження рослин?
- Які види розмноження ви знаєте? Поясніть і наведіть приклади.
3. Гра "Відгадай".
Вчитель називає рослини, а хтось з учнів відповідає, яким способом вони розмножуються. Чорнобривці, полуниці, картопля, часник, огірки, смородина, троянди, яблуня, фіалки, помідори, проліски, гладіолуси.
ПІ. Актуалізація опорних знань.
- Яка роль рослин у житті людини?
- Чому їх називають "легенями" Землі?
- Навіщо потрібно оберігати рослини?
- Що ви знаєте про Червону книгу? Які рослини сюди занесені? Чому?
- Які рослини потрібно охороняти?
Висновки. Розгляд презентації на тему: «рослини у житті людини».
IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
1. Відгадування загадок (показ відповідних малюнків на комп’ютері).
- Влітку наїдається, взимку висипляється. (Ведмідь).
- Маленький, сіренький на соняшник сів, надзьобався добре й далі полетів. (Горобець).
- Ніс, як у свинки, та колючі шерстинки. (їжак).
- По землі скаче, а в воді пливе. (Жаба).
- Є голова, та нема волосся, є очі, та немає брів, є крила, та не літає, в холоді не мерзне, спеки не боїться. (Риба). ‘
- По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (Вовк).
- Про кого всі ці загадки?
- Правильно, про тварин. На сьогоднішньому уроці, як ви вже здогадалися, ми будемо ознайомлюватися з різновидами тварин, відвідаємо зелений куток нашої школи.
2. Відповіді на питання.
- Скажіть, що таке нежива природа?
- Що ми відносимо до живої природи?
- Отже, тварини – це теж жива природа. А які ви знаєте тварини?
- Де вони живуть?
- А як ви думаєте, чи є щось спільного між тваринами і рослинами? А відмінного?
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Розгляд презентації.
Бесіда.
- Яка будова рослини? А тварини?
- Отже, вони відрізняються за будовою.
- Відмінність полягає і в тому, як рослини і тварини живляться, дихають, ростуть, розмножуються.
- Рослинам потрібна земля, вода, повітря.
- Тварини живляться рослинами, іншими тваринами. Рослини ростуть протягом усього свого життя, а тварини до певного часу.
- Як розмножуються тварини?
- Деякі тварини народжують малят (вовк, ведмідь, корова), деякі несуть яйця, з яких вилуплюються малята (птахи, змії), риби відкладають ікринки.
- Що є спільного між рослинами і тваринами? Що відмінного?
2. Робота над таблицями, ілюстраціями (використовуємо таблиці у текстовому редакторі).
- До тварин ми відносимо всіх тих, хто поїдає готову їжу. За способом живлення, тобто за тим, яку їжу вони вживають, їх поділяють на травоїдних, хижих і всеїдних.
- Які є травоїдні тварини? Травоїдні - це тварини, які живляться рослинною їжею (кози, косулі, лосі, жирафи, слони). Погляньте на таблицю (учні називають тварин і відразу кажуть, чим вони живляться).
- Отже, який висновок? Всі ці тварини - травоїдні.
- Які є хижі тварини? Це ті тварини, які поїдають інших тварин (щука, сова, лисиця, ласка).
- Прочитайте інформацію про тварин.
- За якими ознаками розділяють тварин?
- Що є спільного (відмінного) між рослинами і тваринами?
- Що ми розуміємо під словом тварини?
- Прочитайте, як треба спостерігати за тваринами.
- На що треба звертати увагу при спостереженні?
- Розкажіть про свої спостереження за мурашками.
3. Що таке Червона книга?
На чорних сторінках Червоної книги знаходяться ті тварини, які зникли з лиця землі: європейський тур (останній зник у зоопарку під Польщею), кінь Тарпан, птах стерв’ятник (поїдав падаль, гніздився в долині ріки Дністер та в Криму). (Показ ілюстрацій цих тварин). На червоних сторінках - тварини, що перебувають на грані знищення: лелека чорний (живе в глухих лісах, поблизу водойм, гніздо будує на деревах), риба стерлядь, ропуха очеретяна. (Показ таблиці).
На жовтих сторінках книги - тварини, які мають обмежену територію - гага звичайна (птах), перев’язка звичайна (близький родич тхора).
На зелених сторінках Червоної книги - тварини, яких вдалося врятувати. Це зубри, бобри, соболі. (Показ таблиці).
- А зараз ми відвідаємо зелений куток нашої школи і поспостерігаємо за тваринами, які там живуть.
4. Фізкультхвилинка.
1, 2 - всі пірнають;
З, 4 - виринають;
5, 6 - на воді кріпнуть крильця молоді;
7, 8 - що є сили всі до берега поплили;
9, 10 - обтрусились і за парти опустились.
- Діти, погляньте, що це за тварина? (їжачок).
- Давайте пригадаємо, на що потрібно звернути увагу при спостереженні за ним?
Діти відзначають, що звір невеликого розміру, тіло вкрите колючками. При небезпеці відразу згортається клубочком. Це всеїдна, дика тварина. Живиться як рослинною, так і тваринною їжею.
Дуже любить молоко, яким його годують. Багато цих тварин є в нашій місцевості. Вони живуть у лісах, населених пунктах. На зиму їжак впадає у сплячку. Аналогічно учні, з допомогою вчителя, характеризують інших тварин.
VI. Закріплення нового матеріалу.
1. Робота з підручником.
Опрацювання статей з підручника "Тварини - частина живої природи", "Як спостерігати за тваринами".
2. Хвилинка-цікавинка.
Чи знаєш ти?
3. Відповіді на питання після тексту.
4. Робота з зошитами.
VII. Підсумок уроку.
- Яка основна відмінність між тваринами і рослинами? Що спільного?
- Як поділяються тварини? Наведіть приклади.
- Чому до тварин потрібно ставитися з любов’ю?
- Як потрібно спостерігати за тваринами?
VIII. Домашнє завдання.
Прочитати статті у підручнику: "Тварини - частина живої природи", "Як спостерігати за тваринами", вміти переказувати їх, дати відповіді на питання.
Тема. Звірі. Охорона тварин (4 клас).
Мета. Ознайомити учнів з особливостями будови звірів, виявити характерні ознаки звірів, збагатити знання учнів про різноманітність звірів за способом живлення, ознайомити з умовами життя звірів, показати залежність життя звірів від рослин і явищ неживої природи, формувати поняття "звірі"; виховувати любов до тваринного світу; розвивати спостережливість, уміння бачити прекрасне, привчати до дбайливого ставлення до живого.
Хід уроку
1. Хвилинка спостережень.
- Який стан неба сьогодні?
- Яка погода сьогодні надворі?
- Один учень біля дошки позначає стан погоди.
- Інші діти позначать стан погоди в зошитах, в календарях природи.
- Вже почалася осінь. Які зміни сталися в природі? Дні стали коротші чи довші? Надворі стало холодніше чи тепліше?
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Індивідуальне опитування.
2. Фронтальне опитування.
- З яких частин складається тіло птаха?
- Які ви знаєте характерні ознаки птахів?
- Чим вкрите тіло птахів?
- Нащо перетворилися передні кінцівки?
- Як називаються птахи, які відлітають на зиму?
- Чому з приходом осені птахи наближаються до житла людей?
- Як називають птахів, які на зиму не відлітають?
- Як поділяють птахів за способом живлення?
- Які птахи живуть у нашому краї?
- Яке значення птахів у природі?
- Яке значення птахів для людей?
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
- Відгадати загадки (відгадки вчитель демонструє на комп’ютері у вигляді яскравих малюнків).
- Летить дід, сів на цвіт, волосинки розгортає, солоденького шукає. (Джміль).
- Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а ніс довгенький, хто його вб’є, той свою кров проллє. (Комар).
- Тварина рогата і рогів багато. (Олень).
- Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, сам високий я на зріст, замість рота в мене хвіст. (Слон).
- Як можна назвати одним словом цих представників живого світу? Правильно, це тварини.
- Пригадайте, чому тварин називають свійськими?
- Яких тварин називають дикими? Чому?
- Чому тварини належать до живої природи?
- Що необхідно для життя тварин?
- Чому до тварин треба ставитися з любов’ю?
IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з частиною тваринного світу - з класом звірів, навчимося розрізняти їх за зовнішніми ознаками, ознайомимося з умовами життя, дізнаємося про їхні повадки і пристосування в певному середовищі; яке значення мають вони для людини, а також про те, як людина захищає звірів.
V. Вивчення нового матеріалу.
- Надзвичайно різноманітний тваринний світ нашої планети. Він дивує нас багатством видів, форм, чарує своєю неповторною красою, вабить нерозгаданими таємницями.
1. Робота з чучелом (якщо такого немає у наявності – використовуємо малюнок тварини, який вчитель за допомогою комп’ютера на очах учнів виокремлює на частинки).
- Відгадайте загадку і знайдіть відгаданого звіра серед наочних посібників:
- Хвіст трубою, спритні ніжки
- Плиг із гілки на сучок!
Носить все вона горішки
В золотий свій сундучок. (Білка).
- Так. А тепер подивіться на чучело білки уважніше.
- Який в неї розмір?
- Чим вкрите тіло?
- З яких частин воно складається?
- Якого кольору хутро?
- Де живе ця тваринка?
- Правильно. Білочка невелика за розміром, тіло її вкрите хутром. Тіло білки складається з голови, тулуба, передніх і задніх кінцівок, хвоста. Хутро в білки коричнево-рудого кольору. Вона живе в дуплі. Зверніть увагу на її лапки. На них є кігті, якими білка чіпляється за кору дерев.
Коли білка плигає по гілках, вона закидає хвіст на спину. Хвіст служить кермом. За його допомогою вона керує свій рух. У білки добре розвинений слух, її вуха нагадують китички.
- Подивіться уважно на чучела інших звірів.
- Чим вкрите їхнє тіло?
- З яких частин воно складається?
- Якого кольору хутро?
- Де живуть ці звірі?
- Чим годують своїх малят звірі?
- Отже, запам’ятайте, що тварини, тіло яких вкрите шерстю, які народжують малят і вигодовують їх молоком, називаються звірі.
2. Розповідь з елементами бесіди. Розгляд схеми.
- Пригадайте, чим живляться звірі?
- Так, вони живляться рослинною і тваринною їжею. Є тварини, які споживають тільки рослинну їжу. їх називають травоїдними. Звірі, які живляться тваринною їжею, – хижі (хижаки). А звірі, які живляться і тваринною, і рослинною їжею – всеїдні.
- Що ви знаєте про хижих звірів?
1-ий учень. Лисиця живиться не тільки дичиною: зимою найчастіше вона живиться мишами, літом – комахами, жуками і личинками хрущів. Вона виходить на полювання здебільшого уночі. Своїм тонким нюхом і слухом вона визначає, де є пожива. Підошви (подушечки) лап у неї густо вкриті шерстю, тому до жертви підкрадається нечутно. Але вранішній слід ситої лисиці інший, ніж голодної. Вранці, не цікавлячись здобиччю, іде вона короткими кроками туди, де кожного дня, згорнувшись клубочком, спить. За ніч лисиця обходить багато місць: її слід щоразу переривається стрибками вбік, туди, де вона чує шарудіння здобичі.
- Чим живляться звірі зимою?
2-ий учень. Сутужно доводиться взимку вовкові, лисиці, коли голод примушує блукати їх глибокими снігами. Зовсім інакше влаштовується наш могутній лісовий хижак - ведмідь. Восени він, як борсук, дуже жиріє і шукає в лісі зручне затишне місце. Там робить собі барліг, в якому й живе до весни. Зимою барліг заносить снігом, і ведмідь дрімає в ньому, поволі витрачаючи запаси осіннього жиру. Навесні, схудлий і голодний, він залишає "свій дім" і вирушає шукати корм.
3. Гра "Хто назве більше звірів-хижаків?".
4. Хвилинка-цікавинка.
- У давнину людина майже повністю залежала від природи, вона брала з тваринного світу багато. М’ясо звірів використовувала як їжу, а хутро служило одягом. В природі звірі виконують функцію санітарів лісу: вони знищують падаль, очищають ліс. Та згодом, з розвитком промисловості, господарської діяльності, вплив людини на природу стає все більш помітнішим, приводить до зміни звірів.
У наш час з усіх кінців земної кулі лунають голоси охоронців природи, які з тривогою повідомляють про значне зменшення тварин у природі. Охорона тваринного світу нашої планети, збереження її багатств хвилює усе людство. Уряди багатьох країн приймають закони про охорону тварин. В окремих країнах створено "Червоні книги", які містять відомості про різні види тварин і рослин. Тварини, які записані до "Червоної книги", охороняються законом.
VI. Закріплення нового матеріалу.
1. Робота з презентацією.
2. Відповіді на питання.
- Як готуються звірі до зими?
- Чому всеїдні звірі впадають в сплячку?
- Чому не запасають їжі зайці?
- Чому звірі змінюють колір хутра?
- Чим живляться зимою хижаки?
3. Динамічна фізкультхвилинка (під музику музичного редактора діти виконують фізичні вправи).
4. Бесіда з елементами розповіді.
- Яку користь приносять звірі людям?
- Яку користь вони приносять природі?
- Як використовує хутро звірів людина?
- Чим живиться людина?
- Чим допомагають звірі лісу?
5. Робота з зошитом (ст. 28).
VII. Підсумок уроку.
- Яку тему вивчили на уроці?
- Яку спільну ознаку мають звірі?
- Чому треба охороняти тварин?
- Які тварини занесені до "Червоної книги" України?
VІІ. Домашнє завдання.
Прочитати з підручника ст. 31-36. Дати відповіді на питання після кожної статті.
Висновки
Розділ програми «Жива природа», що належить до природознавства у початковій школі виокремлюється від інших змістових ліній саме тим, що учні 3-4 класу мають змогу характеризувати звичайні і знайомі їм об’єкти, з якими вони зустрічаються кожного дня.
За певних обставин, наприклад недостачі прикладного матеріалу, вчитель в змозі замінити його дидактичними засобами, створеними на комп’ютері.
Така зміна буде практично рівносильною. Також використання комп’ютера в навчанні зацікавить учнів до уроку і, за умови правильної побудови навчального процесу, забезпечить набагато краще засвоєння матеріалу.
Список використаної літератури
1. Андрієнко Л.В. Природа України та її охорона. – К: Наукова думка, 1983.
2. Жаркова І.І. Календарне планування 1-4 класи. – Тернопіль, 2004.
3. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підр. для ст. ВНЗ / За ред. О. І. Пушкаря. – К.: Освіта, 1998.
4. Кишик А.Н. Досье пользователя Microsoft Word. – К., Логос, 1988 – 128 с.
5. Мечник Л.А., Волошина О.М., Мечник І.І. Природа України. Посібник для вчителів початкових класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 40 с.
6. Пархоменко В. В. Охорона звірів і птахів України. – К., 1964.
7. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. – К.: Освіта, 1994. - 254 с.
8. Фигурнов В. IBM PC для пользователя. – М.: Финансы й статистика, ЮНИТИ. 1992. – 365 с.
1. Робота з підручником.
Опрацювання статті "Рослини - частина живої природи".
2. Відповіді на питання після тексту.
3. Робота з зошитом .
VI. Домашнє завдання.
Опрацювати статтю з підручника "Рослини - частина живої природи", дати відповіді на питання до неї.
Тема. Тварини - частина живої природи (4 клас)
Мета. Ознайомити учнів із ознаками подібності і відмінності між рослинами і тваринами. Дати поняття про різноманітність тварин, показати залежність їх життя від рослин, неживої природи. Удосконалювати вміння спостерігати за тваринами. Розвивати спостережливість, уяву, кмітливість. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення тварин.
Хід уроку
І. Хвилинка спостережень.
Підбиття підсумків погоди за тиждень. (Учень визначає, який стан неба переважав, чи були опади і скільки, який був вітер, порівнює довжину тіні від гномона з результати попереднього тижня).
П. Перевірка домашнього завдання.
1. Індивідуальне опитування:
Використовуємо тестування на комп’ютерах, які потребують замальовування учнями у певний колір правильної відповіді.
2. Фронтальне опитування.
- Пригадайте, що ми вчили на минулому уроці?
- Що таке рослини?
- Як вони поділяються?
- Що таке розмноження рослин?
- Які види розмноження ви знаєте? Поясніть і наведіть приклади.
3. Гра "Відгадай".
Вчитель називає рослини, а хтось з учнів відповідає, яким способом вони розмножуються. Чорнобривці, полуниці, картопля, часник, огірки, смородина, троянди, яблуня, фіалки, помідори, проліски, гладіолуси.
ПІ. Актуалізація опорних знань.
- Яка роль рослин у житті людини?
- Чому їх називають "легенями" Землі?
- Навіщо потрібно оберігати рослини?
- Що ви знаєте про Червону книгу? Які рослини сюди занесені? Чому?
- Які рослини потрібно охороняти?
Висновки. Розгляд презентації на тему: «рослини у житті людини».
IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
1. Відгадування загадок (показ відповідних малюнків на комп’ютері).
- Влітку наїдається, взимку висипляється. (Ведмідь).
- Маленький, сіренький на соняшник сів, надзьобався добре й далі полетів. (Горобець).
- Ніс, як у свинки, та колючі шерстинки. (їжак).
- По землі скаче, а в воді пливе. (Жаба).
- Є голова, та нема волосся, є очі, та немає брів, є крила, та не літає, в холоді не мерзне, спеки не боїться. (Риба). ‘
- По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (Вовк).
- Про кого всі ці загадки?
- Правильно, про тварин. На сьогоднішньому уроці, як ви вже здогадалися, ми будемо ознайомлюватися з різновидами тварин, відвідаємо зелений куток нашої школи.
2. Відповіді на питання.
- Скажіть, що таке нежива природа?
- Що ми відносимо до живої природи?
- Отже, тварини – це теж жива природа. А які ви знаєте тварини?
- Де вони живуть?
- А як ви думаєте, чи є щось спільного між тваринами і рослинами? А відмінного?
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Розгляд презентації.
Бесіда.
- Яка будова рослини? А тварини?
- Отже, вони відрізняються за будовою.
- Відмінність полягає і в тому, як рослини і тварини живляться, дихають, ростуть, розмножуються.
- Рослинам потрібна земля, вода, повітря.
- Тварини живляться рослинами, іншими тваринами. Рослини ростуть протягом усього свого життя, а тварини до певного часу.
- Як розмножуються тварини?
- Деякі тварини народжують малят (вовк, ведмідь, корова), деякі несуть яйця, з яких вилуплюються малята (птахи, змії), риби відкладають ікринки.
- Що є спільного між рослинами і тваринами? Що відмінного?
2. Робота над таблицями, ілюстраціями (використовуємо таблиці у текстовому редакторі).
- До тварин ми відносимо всіх тих, хто поїдає готову їжу. За способом живлення, тобто за тим, яку їжу вони вживають, їх поділяють на травоїдних, хижих і всеїдних.
- Які є травоїдні тварини? Травоїдні - це тварини, які живляться рослинною їжею (кози, косулі, лосі, жирафи, слони). Погляньте на таблицю (учні називають тварин і відразу кажуть, чим вони живляться).
- Отже, який висновок? Всі ці тварини - травоїдні.
- Які є хижі тварини? Це ті тварини, які поїдають інших тварин (щука, сова, лисиця, ласка).
- Прочитайте інформацію про тварин.
- За якими ознаками розділяють тварин?
- Що є спільного (відмінного) між рослинами і тваринами?
- Що ми розуміємо під словом тварини?
- Прочитайте, як треба спостерігати за тваринами.
- На що треба звертати увагу при спостереженні?
- Розкажіть про свої спостереження за мурашками.
3. Що таке Червона книга?
На чорних сторінках Червоної книги знаходяться ті тварини, які зникли з лиця землі: європейський тур (останній зник у зоопарку під Польщею), кінь Тарпан, птах стерв’ятник (поїдав падаль, гніздився в долині ріки Дністер та в Криму). (Показ ілюстрацій цих тварин). На червоних сторінках - тварини, що перебувають на грані знищення: лелека чорний (живе в глухих лісах, поблизу водойм, гніздо будує на деревах), риба стерлядь, ропуха очеретяна. (Показ таблиці).
На жовтих сторінках книги - тварини, які мають обмежену територію - гага звичайна (птах), перев’язка звичайна (близький родич тхора).
На зелених сторінках Червоної книги - тварини, яких вдалося врятувати. Це зубри, бобри, соболі. (Показ таблиці).
- А зараз ми відвідаємо зелений куток нашої школи і поспостерігаємо за тваринами, які там живуть.
4. Фізкультхвилинка.
1, 2 - всі пірнають;
З, 4 - виринають;
5, 6 - на воді кріпнуть крильця молоді;
7, 8 - що є сили всі до берега поплили;
9, 10 - обтрусились і за парти опустились.
- Діти, погляньте, що це за тварина? (їжачок).
- Давайте пригадаємо, на що потрібно звернути увагу при спостереженні за ним?
Діти відзначають, що звір невеликого розміру, тіло вкрите колючками. При небезпеці відразу згортається клубочком. Це всеїдна, дика тварина. Живиться як рослинною, так і тваринною їжею.
Дуже любить молоко, яким його годують. Багато цих тварин є в нашій місцевості. Вони живуть у лісах, населених пунктах. На зиму їжак впадає у сплячку. Аналогічно учні, з допомогою вчителя, характеризують інших тварин.
VI. Закріплення нового матеріалу.
1. Робота з підручником.
Опрацювання статей з підручника "Тварини - частина живої природи", "Як спостерігати за тваринами".
2. Хвилинка-цікавинка.
Чи знаєш ти?
3. Відповіді на питання після тексту.
4. Робота з зошитами.
VII. Підсумок уроку.
- Яка основна відмінність між тваринами і рослинами? Що спільного?
- Як поділяються тварини? Наведіть приклади.
- Чому до тварин потрібно ставитися з любов’ю?
- Як потрібно спостерігати за тваринами?
VIII. Домашнє завдання.
Прочитати статті у підручнику: "Тварини - частина живої природи", "Як спостерігати за тваринами", вміти переказувати їх, дати відповіді на питання.
Тема. Звірі. Охорона тварин (4 клас).
Мета. Ознайомити учнів з особливостями будови звірів, виявити характерні ознаки звірів, збагатити знання учнів про різноманітність звірів за способом живлення, ознайомити з умовами життя звірів, показати залежність життя звірів від рослин і явищ неживої природи, формувати поняття "звірі"; виховувати любов до тваринного світу; розвивати спостережливість, уміння бачити прекрасне, привчати до дбайливого ставлення до живого.
Хід уроку
1. Хвилинка спостережень.
- Який стан неба сьогодні?
- Яка погода сьогодні надворі?
- Один учень біля дошки позначає стан погоди.
- Інші діти позначать стан погоди в зошитах, в календарях природи.
- Вже почалася осінь. Які зміни сталися в природі? Дні стали коротші чи довші? Надворі стало холодніше чи тепліше?
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Індивідуальне опитування.
2. Фронтальне опитування.
- З яких частин складається тіло птаха?
- Які ви знаєте характерні ознаки птахів?
- Чим вкрите тіло птахів?
- Нащо перетворилися передні кінцівки?
- Як називаються птахи, які відлітають на зиму?
- Чому з приходом осені птахи наближаються до житла людей?
- Як називають птахів, які на зиму не відлітають?
- Як поділяють птахів за способом живлення?
- Які птахи живуть у нашому краї?
- Яке значення птахів у природі?
- Яке значення птахів для людей?
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
- Відгадати загадки (відгадки вчитель демонструє на комп’ютері у вигляді яскравих малюнків).
- Летить дід, сів на цвіт, волосинки розгортає, солоденького шукає. (Джміль).
- Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а ніс довгенький, хто його вб’є, той свою кров проллє. (Комар).
- Тварина рогата і рогів багато. (Олень).
- Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, сам високий я на зріст, замість рота в мене хвіст. (Слон).
- Як можна назвати одним словом цих представників живого світу? Правильно, це тварини.
- Пригадайте, чому тварин називають свійськими?
- Яких тварин називають дикими? Чому?
- Чому тварини належать до живої природи?
- Що необхідно для життя тварин?
- Чому до тварин треба ставитися з любов’ю?
IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з частиною тваринного світу - з класом звірів, навчимося розрізняти їх за зовнішніми ознаками, ознайомимося з умовами життя, дізнаємося про їхні повадки і пристосування в певному середовищі; яке значення мають вони для людини, а також про те, як людина захищає звірів.
V. Вивчення нового матеріалу.
- Надзвичайно різноманітний тваринний світ нашої планети. Він дивує нас багатством видів, форм, чарує своєю неповторною красою, вабить нерозгаданими таємницями.
1. Робота з чучелом (якщо такого немає у наявності – використовуємо малюнок тварини, який вчитель за допомогою комп’ютера на очах учнів виокремлює на частинки).
- Відгадайте загадку і знайдіть відгаданого звіра серед наочних посібників:
- Хвіст трубою, спритні ніжки
- Плиг із гілки на сучок!
Носить все вона горішки
В золотий свій сундучок. (Білка).
- Так. А тепер подивіться на чучело білки уважніше.
- Який в неї розмір?
- Чим вкрите тіло?
- З яких частин воно складається?
- Якого кольору хутро?
- Де живе ця тваринка?
- Правильно. Білочка невелика за розміром, тіло її вкрите хутром. Тіло білки складається з голови, тулуба, передніх і задніх кінцівок, хвоста. Хутро в білки коричнево-рудого кольору. Вона живе в дуплі. Зверніть увагу на її лапки. На них є кігті, якими білка чіпляється за кору дерев.
Коли білка плигає по гілках, вона закидає хвіст на спину. Хвіст служить кермом. За його допомогою вона керує свій рух. У білки добре розвинений слух, її вуха нагадують китички.
- Подивіться уважно на чучела інших звірів.
- Чим вкрите їхнє тіло?
- З яких частин воно складається?
- Якого кольору хутро?
- Де живуть ці звірі?
- Чим годують своїх малят звірі?
- Отже, запам’ятайте, що тварини, тіло яких вкрите шерстю, які народжують малят і вигодовують їх молоком, називаються звірі.
2. Розповідь з елементами бесіди. Розгляд схеми.
- Пригадайте, чим живляться звірі?
- Так, вони живляться рослинною і тваринною їжею. Є тварини, які споживають тільки рослинну їжу. їх називають травоїдними. Звірі, які живляться тваринною їжею, – хижі (хижаки). А звірі, які живляться і тваринною, і рослинною їжею – всеїдні.
- Що ви знаєте про хижих звірів?
1-ий учень. Лисиця живиться не тільки дичиною: зимою найчастіше вона живиться мишами, літом – комахами, жуками і личинками хрущів. Вона виходить на полювання здебільшого уночі. Своїм тонким нюхом і слухом вона визначає, де є пожива. Підошви (подушечки) лап у неї густо вкриті шерстю, тому до жертви підкрадається нечутно. Але вранішній слід ситої лисиці інший, ніж голодної. Вранці, не цікавлячись здобиччю, іде вона короткими кроками туди, де кожного дня, згорнувшись клубочком, спить. За ніч лисиця обходить багато місць: її слід щоразу переривається стрибками вбік, туди, де вона чує шарудіння здобичі.
- Чим живляться звірі зимою?
2-ий учень. Сутужно доводиться взимку вовкові, лисиці, коли голод примушує блукати їх глибокими снігами. Зовсім інакше влаштовується наш могутній лісовий хижак - ведмідь. Восени він, як борсук, дуже жиріє і шукає в лісі зручне затишне місце. Там робить собі барліг, в якому й живе до весни. Зимою барліг заносить снігом, і ведмідь дрімає в ньому, поволі витрачаючи запаси осіннього жиру. Навесні, схудлий і голодний, він залишає "свій дім" і вирушає шукати корм.
3. Гра "Хто назве більше звірів-хижаків?".
4. Хвилинка-цікавинка.
- У давнину людина майже повністю залежала від природи, вона брала з тваринного світу багато. М’ясо звірів використовувала як їжу, а хутро служило одягом. В природі звірі виконують функцію санітарів лісу: вони знищують падаль, очищають ліс. Та згодом, з розвитком промисловості, господарської діяльності, вплив людини на природу стає все більш помітнішим, приводить до зміни звірів.
У наш час з усіх кінців земної кулі лунають голоси охоронців природи, які з тривогою повідомляють про значне зменшення тварин у природі. Охорона тваринного світу нашої планети, збереження її багатств хвилює усе людство. Уряди багатьох країн приймають закони про охорону тварин. В окремих країнах створено "Червоні книги", які містять відомості про різні види тварин і рослин. Тварини, які записані до "Червоної книги", охороняються законом.
VI. Закріплення нового матеріалу.
1. Робота з презентацією.
2. Відповіді на питання.
- Як готуються звірі до зими?
- Чому всеїдні звірі впадають в сплячку?
- Чому не запасають їжі зайці?
- Чому звірі змінюють колір хутра?
- Чим живляться зимою хижаки?
3. Динамічна фізкультхвилинка (під музику музичного редактора діти виконують фізичні вправи).
4. Бесіда з елементами розповіді.
- Яку користь приносять звірі людям?
- Яку користь вони приносять природі?
- Як використовує хутро звірів людина?
- Чим живиться людина?
- Чим допомагають звірі лісу?
5. Робота з зошитом (ст. 28).
VII. Підсумок уроку.
- Яку тему вивчили на уроці?
- Яку спільну ознаку мають звірі?
- Чому треба охороняти тварин?
- Які тварини занесені до "Червоної книги" України?
VІІ. Домашнє завдання.
Прочитати з підручника ст. 31-36. Дати відповіді на питання після кожної статті.
Висновки
Розділ програми «Жива природа», що належить до природознавства у початковій школі виокремлюється від інших змістових ліній саме тим, що учні 3-4 класу мають змогу характеризувати звичайні і знайомі їм об’єкти, з якими вони зустрічаються кожного дня.
За певних обставин, наприклад недостачі прикладного матеріалу, вчитель в змозі замінити його дидактичними засобами, створеними на комп’ютері.
Така зміна буде практично рівносильною. Також використання комп’ютера в навчанні зацікавить учнів до уроку і, за умови правильної побудови навчального процесу, забезпечить набагато краще засвоєння матеріалу.
Список використаної літератури
1. Андрієнко Л.В. Природа України та її охорона. – К: Наукова думка, 1983.
2. Жаркова І.І. Календарне планування 1-4 класи. – Тернопіль, 2004.
3. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підр. для ст. ВНЗ / За ред. О. І. Пушкаря. – К.: Освіта, 1998.
4. Кишик А.Н. Досье пользователя Microsoft Word. – К., Логос, 1988 – 128 с.
5. Мечник Л.А., Волошина О.М., Мечник І.І. Природа України. Посібник для вчителів початкових класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 40 с.
6. Пархоменко В. В. Охорона звірів і птахів України. – К., 1964.
7. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. – К.: Освіта, 1994. - 254 с.
8. Фигурнов В. IBM PC для пользователя. – М.: Финансы й статистика, ЮНИТИ. 1992. – 365 с.
