МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КРАСНОАРМІИСЬКИИ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра економіки і управління підприємством

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Основи статистики”
на тему:
«Економічно-статистичні методи в аналізі економічних явищ і процесів»

Перевірила

ст. викладач Н.Д.Табачкова

Виконала

Студентка гр.МП-06

І.С. Лозова

2008

Зміст
Вступ
Розділ І. Групування статичних даних та обчислення статичних показників
1.1   Практичне застосування методики проведення статистичних групувань
1.2   Вивчення залежності на основі статистичних групувань
1.3   Визначення показників для перших десяти магазинів фірми
Розділ II. Аналіз рядів динаміки
Розділ III. Індексний аналіз
Розділ IV. Кореляційний аналіз
Розділ V. Визначення тенденції розвитку та прогнозування
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
З давніх часів людство здійснювало облік багатьох явищ і предметів, які виникали в процесі його діяльності. Життя людини, груп чи спілок людей, робота підприємців, менеджерів, економістів в умовах формування ринкових відносин сьогодні наповнюється новим змістом. Це не може не позначитися на дедалі зростаючий ролі статичної науки, оволодіння методологією якої є неодмінною умовою вивчення тенденцій попиту і пропозицій, наслідків підприємницької діяльності, прийнятті оптимальних рішень на всіх її рівнях.
Статистика – це наука, яка вивчає розміри й кількість співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному звязку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.
В даній курсовій роботі будуть розглянуті такі питання, як групування статичних даних; аналіз рядів динаміки; індексний аналіз; кореляційний аналіз; визначення тенденції розвитку.
Метою курсової роботи є закріпити навички використання методів статистичних досліджень.

Розділ І. Групування статичних даних та обчислення статичних показників
1.1           Практичне застосування методики проведення статистичних групувань
Статистика, як і будь-яка інша наука, має свої методи. За допомогою наукової системи правил збирання та опрацювання статистичних даних статистика забезпечує необхідний рівень вірогідності відображення фактів та можливість їх правильного аналізу. Групування є одним з найбільш ефективних методів дослідження, які розробляються статистикою та використовуються багатьма іншими науками. Розробка групувань є особливим способом оброблення та аналізу цифрових даних для виявлення та вивчення якісно різних типів явищ і процесів, а також встановлення зв'язку між ними. Групування є основним методом аналізу статистичних даних, за допомогою групових та комбінаційних таблиць цифрова інформація одержує економічну змістовність.
За допомогою групувань вирішують три важливі взаємопов'язані завдання: виділення різних соціально-економічних типів явищ (процесів) та всебічна їх характеристика; дослідження структури масової сукупності; вивчення взаємодії між окремими ознаками сукупності.
Групуванням називається розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою.
Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні; структурні; аналітичні.
Групування, що приводять до виділення у складі масових явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних частин за якістю та умовам розвитку, в яких діють одні ї тіж закономірності факторів) називають типологічними.
Структурні групування характеризують склад однорідної сукупності за будь-якою ознакою.
Групування, які спрямовані на виявлення зв'язку між окремими ознаками явища, називаються аналітичними.
Розглянемо практичне застосування методики проведення статистичних групувань та занесемо дані в таблицю 1.
Таблиця 1.

Номер магазину	Роздрібний товарообіг, тис.грн.		Витрати обігу, тис.грн.	%
	План	Факт
18	518	560	29	108,1
38	306	318	16	103,9
58	206	208	18	100,9
78	356	369	13	103,6
98	446	500	47	112,1
118	740	755	66	102,0
138	922	1000	72	108,4
158	890	902	62	101,3,3
178	754	754	50	100
198	248	360	40	145,1
218	327	420	32	128,4
238	452	452	20	100
258	303	325	19	107,2
278	446	500	37	112,1
298	200	245	15	122,5
318	850	870	42	102,3
338	620	629	36	101,4
358	215	219	17	101,8
378	462	490	29	106,0
398	470	512	31	108,9
418	615	626	32	101,7
438	748	790	35	105,6
458	583	590	37	101,2
478	200	200	17	100
498	748	710	62	94,9
518	600	620	17	103,3
538	906	933	42	102,9
558	960	982	70	102,2
578	186	185	10	99,4
598	495	518	33	104,6
∑	15772	16542	1046

Для того, щоб визначити відсоток виконання плану скористаємося наступною формулою:
                  У_і
В_{в вик.пл.} = --------- * 100%
У_пл.
де В_{в вик.пл.} - відносна величина виконання плану
У і - фактичний рівень
У_пл. - плановий рівень
Відсотки, які ми отримали, наведені в табл.1.
За даними табл. 1. побудуємо нову табл. 1.1. за ознакою рівня виконання плану роздрібного товарообігу.
Таблиця. 1.1.

	Число магазинІв	Обсяг роздрібного товарообігу
Назва групи		План	Факт
Магазини, які не виконали план	2	934	895
Магазини, які виконали план на 100-100,99%	4	1612	1614
Магазини, які виконали план на 101% і вище	24	13226	14033
За сукупністю в цілому	30	15772	16542

Сума зверхпланового товарообігу складає: У_зв. = У_факт. - У_пл.
   У_зв. = 16542 – 15772 = 770

1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань
При використанні методу групування вирішують такі питання:
а)      вибір групувальної ознаки;
б)      визначення кількості груп та величини інтервалу;
в)      встановлення переліку показників, якими повинні характеризуватись виділені групи стосовно конкретного групування;
г)       складання макетів таблиць, де будуть представлені результати групування;
д)      обчислення абсолютних, відносних і середніх показників;
ж) табличне і графічне оформлення результатів групування.
Принципове значення при побудові групувань має вибір групувальної ознаки, на основі якої виділяють різні типи, групи і підгрупи. За групувальні приймають найістотніші ознаки. Групувальною ознакою може бути атрибутивна (якісна) або кількісна ознака.
Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворювальних груп та розмір інтервалу.
Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтерваліввизначають за формулою:
X_max - X_min
i = -----------------
n
де Х_mах – Х_min - відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки;
n - кількість груп.
Виходячи з цього, маємо:
Х_mах = 1000; Х_min =185; n = 5.

Звідси:
    1000 - 185
і =---------- = 163
       5
Складемо таблицю 1.2.
Табл.1.2.

Інтервал	Кіл-ть магази нів	Розмір товарообігу		Витрати обігу		Відносн. Рівень витрат рівень витрат(%)
	магазинів	Всього	В середн.	Всього	В середн.	рівень витрат (%)
185 - 348	7	1700	242,9	112	16	6,6
348 - 511	7	3091	441,6	218	25,9	7,1
511 – 674	7	4055	579,3	215	30,7	5,3
674 – 837	4	3009	752,3	213	53,3	7,1
837 – 1000	5	4687	937,4	288	57,6	6,1
∑	30	16542		1046		32,2

витрати обігу (всього)
Відносний рівень витрат (%) = -------------------------- * 100%
розмір товарообігу
1.3 Визначення показників для перших десяти магазинів фірми
а) відсоток виконання плану товарообігу
б) середній відсоток виконання плану товарообігу, використовуючи даніпро фактичний товарообіг та відсоток виконання плану по кожному магазину.

Таблиця 1.3.

№ пп.	№ магазину	Фактичний товарообіг, грн	Відсоток виконання плану товарообігу. (%)	Середн. відсоток виконання плану (%)
1	18	560	108,1	-
2	38	318	103,9	106,5
3	58	208	100,9	102,7
4	78	369	103,6	102,6
5	98	500	112,1	108,4
6	118	755	102,0	160,1
7	138	1000	108,4	105,6
8	158	902	101,3	105,0
9	178	754	100	100,7
10	198	360	145,1	114,6

Середній відсоток виконання плану обчислюється за формулою:
%_вик.пл. = (Факт _тов.1* % _{вик.пл.1} + Факт_тов.2 * % _{вик.пл.2})/ Ф_товоб.1+Ф_товоб.2
Таким чином, із проведення розрахунків бачимо, що серед десяти магазинів, які було обрано, всі магазини виконують план на 100% і більше.

Розділ ІІ. Аналіз рядів динаміки
Однією з особливостей суспільних явищ є їх безперервний розвиток у динаміці. Так, протягом певного часу (за годину, день, місяць, рік) мають місце відповідні зміни соціально-економічних явищ; кількість населення; споживання електроенергії; продуктивність праці; урожайність зернових культур тощо. Тому одним із важливих завдань статистики є вивчення суспільних явищ у їх розвитку за часом. Це завдання вирішують побудовою та аналізом рядів динаміки.
Рядом динаміки, називають ряд розміщених у хронологічній послідовності числових даних (статистичних показників), які характеризують величину суспільного явища на даний момент або за певний період часу.
Під час аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують такі аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного процента приросту.
Обчислення цих показників ґрунтується на абсолютному або відносному зіставленні рівнів ряду динаміки.
Рівень, який зіставляється, називають поточним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні, - базисним. Якщо кожний наступний рівень зіставляють з попереднім, то дістають ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взято за базу зіставлення, то знайдені показники називають базисними.
Маємо наступні дані (табл.2) про реалізацію товару у системі споживчої кооперації.
Таблиця 2.

Роки	18
і-й базисний	120
(і+1)-й	123
(і+2) - й	125
(і+3) - й	124
(і+4) - й	127
(і+5) - й	130

З метою аналізу ряду динаміки розрахуємо:
а)      середній рівень ряду;
б)      ланцюгові абсолютні прирости;
в)      базисні абсолютні прирости;
г) ланцюгові та базисні темпи росту (показати звязок між ними)
д) темпи приросту ланцюгові і базисні;
е) середньорічні темпи росту та приросту;
ж) абсолютне значення одного відсотку приросту;
з) середньо річний абсолютний прирости.
а) Оскільки ми маємо інтервальний ряд динаміки, то середній рівень ряду обчислимо за формулою середньої арифметичної простої:
у_і
у = ---------------,
n
де у_і – сума рівнів ряду; n - число рівнів.
         120 + 123 + 125 + 124 + 127 + 130         749
у = ------------------------------------------ = --------- = 124,8
 6                                            6
б) Абсолютний приріст ланцюговий обчислюють за формулою:
^лу = у_і - у_і-1

де у_і – поточний рівень ряду динаміки
у_і-1 – попередній рівень ряду динаміки
^л у₂ = 123 – 120=3
^л у₃ = 125 – 123=2
^л у₄ = 124 – 125=-1
^л у₅ = 127 – 124=3
^л у₆ = 130 – 127=3
в) Абсолютний приріст базисний обчислюють за формулою:
^бу = у_і - у₁
де у₁ – поточний (перший) рівень ряду динаміки
^бу₁ = 123 – 120=3
^бу₂= 125 – 120=5
^бу₃ = 124 – 120=4
^бу₄= 127 – 120=7
^бу₅ = 130 – 120=10
г) Темпи росту обчислюють за формулами:
ланцюговий:
   Т^л_р = у_і / у_і-1
де у_і – поточний рівень ряду; у_і-1 – попередній рівень ряду
Т ^л _р1 = 123/120 = 1,03
Т ^л _р2 =125/123 = 1,01
Т ^л _р3 =124/125 = 0,1
Т ^л _р4 = 127/124 = 1,02
Т ^л _р5 =130/127 = 1,02

базисний:
Т^б_р = у_і / у_і
де у₁ – початковий (перший) рівень ряду динаміки
Т ^б _р1 = 123/120 = 1,03
Т ^б _р2 = 125/120 = 1,04
Т ^б _р3 = 124/120 = 1,03
Т ^б _р4 = 127/120 = 1,06
Т ^б _р5= 130/120 = 1,08
Між ланцюговими і базисними темпами росту існує певний взаємозв’язок. Добуток ланцюгових темпів росту дорівнює базисному темпу росту за відповідний період, і навпаки, поділивши наступний базисний темп зростання на попередній, дістаємо відповідний темп росту. Наприклад:
Т^л_р *((і+1)й) * Т^р_л((і+2)й)=Т^б_р ((і+2)й)=1,03*1,01=1,04
Т^б_р *((і+1)й) : Т^б_р((і+1)й)=Т^л_б ((і+2)й)=1,04 : 1,03=1,01
д) Темпи приросту Т_пр визначають як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показують на скільки відсотків порівнюваний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння:
                              ^л_у
ланцюговий: Т^л_пр =------------, або Т_пр = (Т_з-1) *100
                             У_у-1  
Т^л_пр1 = 3/123 = 0,03
Т^л_пр2 = 2/125 = 0,02
Т^л_пр3 = -1/124 = -0,01
Т^л_пр4 = 3/127 = 0,02
Т^л_пр5 = 3/130 = 0,02
базовий : Т^б_пр = ^б_у / У₁,
Т^б_пр1 = 3/120 = 0,03
Т^б_пр2 = 5/120 = 0,04
Т^б_пр3 = 4/120 = 0,03
Т^б_пр4 = 7/120 = 0,06
Т^б_пр5 = 10/120 = 0,08
ж) Абсолютне значення одного відсотку приросту обчислюється як:
А% = у_і /100
А₂% = 123/100 = 1,23%
А₃% = 125/100 = 1,25%
А₄% = 124/100 = 1,24%
А₅% = 127/100 = 1,27%
А₆% = 130/100 = 1,3%
з) Середній абсолютний приріст розрахуємо як:
 = У_n - У_о / n,
 = 3+2-1+3+3-3-5-4-7-10/5 = -3,8
На базі обчислених даних побудуємо таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

Рік	Реаліз. продук..	Абсол.прир.		Темп росту			Темп приросту		Абсолют.знач.% приросту
		Ланц.	Базов.	Ланц.		Базов.	Ланц.	Базов.
2003	120	-	-	1,00	1,00		-	-	-
2004	123	3	3	1,03	1,03		0,03	0,03	1,23
2005	125	2	5	1,01	1,04		0,02	0,04	1,25
2006	124	-1	4	0,1	1,03		-0,01	0,03	1,24
2007	127	3	7	1,02	1,06		0,02	0,06	1,27
2008	130	3	10	1,02	1,08		0,02	0,08 SHAPE  \* MERGEFORMAT	1,3
Разом	749	10	X	5,18	X		X	X	X

Розділ III. Індексний аналіз
Серед узагальнюючих статистичних показників одне з найважливіших місць належить індексам. Слово іndех у перекладі з латинської означає «показник». В економіці та статистиці цей термін вживається як у більш широкому, так і у вузькому, спеціальному розумінні.
Індекс— відносна величина, визначена в результаті зіставлення рівнів складних соціально-економічних явищ в часі, просторі чи порівняно з планом. Індекси знаходять широке застосування в економічних розробках при вирішенні державних та відомчих завдань, надаючи можливості одержання характеристик зміни досліджуваних явищ у часі та просторі, оцінки виконання завдань та планів тощо.
За допомогою індексного методу вирішуються такі завдання:
- одержують порівняльну характеристику досліджуваного соціально-економічного явища (процесу) в часі, коли індекси виступають як показники динаміки;
характеризують виконання показника відносно встановленої бази (норми, стандарту, плану).
- оцінюють роль окремих факторів шляхові елімінування впливу інших факторів, що разом формують складне явище.
- одержують характеристику зміни явища в просторі: так звані територіальні індекси забезпечують можливість просторових порівнянь;
- вимірюють вплив зміни структури явища на індексовану величину.
Маються наступні дані (табл.3) про кількість реалізованої продукції на міських ринках області за два періоди (у тонах):
Таблиця 3.

Товарні групи	Ринок 18
	Базис	Звіт
М’ясо	47	55
Молоко	69	65
Овочі	86	99

Модальні ціни на продукти у базисному та звітних періодах відповідно за кг склали: м’ясо – 3,5 грн. та 4 грн, молоко – 1,0 грн. та 1,2 грн., овочі -1,5 грн. та 1,8 грн.
Визначити:
1. індивідуальні індекси цін та фізичного обсягу реалізованої продукції.
2. загальні індекси цін і фізичного обсягу товарообігу;
3. покажіть взаємозв’язок індексів;
4. розкладіть абсолютний приріст товарообігу за факторами.
 Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища. Позначають індивідуальний індекс буквою „і”. Біля основи індексу завжди ставиться символ того явища, зміну якого вивчають ознаку, зміни якої вивчають, називають індексованою її супроводжують індексом „1”, якщо це данні звітного періоду, і „0”, якщо їх наведено за базисний період. Тому індивідуальний індекс відповідає такій формулі:
          q₁
і_q = ---------
q₀
де q_1,q₀ – обсяг виробленої продукції певного виду відповідно в звітному і базисному періодах.
Індекс фізичного обсягу товарообігу має наступний вигляд:
          q₁ * p₀
I_q = --------------
          q₀ * p₀

Вид товару	Кількість проданих товарів, тони		Ціна одиниці в грн..		Вартість проданих товарів
	Базис	Звіт	Базис	Звіт	Базис	Звіт	У звітний період в цінах базис.періода
	q0	q1	p0	р1	q0 p0	q 1 p1	q1 p0
Мясо	47	55	3,5	4	164,5	220	192,5
Молоко	69	65	1,0	1,2	69,0	78	65,0
Овочі	86	99	1,5	1,8	129,0	126	148,5
Разом					362,5	424	406

Індекси цін:
і_р = р₁ / р₀
М’ясо
і_р = 4/3,5=4 або 114,3%
Молоко
і_р = 1,2 /1,0 = 1,2 або 120%
Овочі
і_р = 1,8 /1,5= 1,2 або 120%
Індекси фізичного обсягу реалізованої продукції:
і_q = q₁ / q₀
М’ясо

і_q = 55/47 = 1,17 або 117,0%
Молоко
і_q = 65/69= 0,94 або 94,2%
Овочі
і_q = 99/86= 1,15 або 115,1%
Показники свідчать, що ціни на всі товари підвищилися відповідно на 14,3; 20%
Водночас спостерігається процес підвищення обсягу реалізації окремих товарів: м’яса на 17% і овочів на 15,1%, і зниження обсягів реалізації молока на 6%.
Для характеристики зміни рівня цін і фізичного обсягу товарообігу обчислимо загальні індекси, використовуючи їхні агрегатні формули:
Індекс цін:
          р₁ q₁                            424
I_q = -------------- = ------------- = 1,04
          p₀ q₁                            406
Отже, ціни у звітному періоді зросли порівняно з базисним в 1,04 рази, або на 4%.
Індекс фізичного обсягу товарообігу:
          q₁ p₀                            406
I_q = ---------------- = --------------- =1,12 або 112%
          q₀ p₀                            362,5

Це означає, що товарообіг у всіх випадках за рахунок продажу в звітному періоді порівняно з базисним зріс на 12%.
Розрахуємо загальний індекс товарообігу:
          q₁ p₁            424
I_qp = -------------- = ------------- = 1,17 або 117%
          q₀ p₀                            362,5
Обчислений індекс свідчить про те, що обсяг товарообігу зріс на 17% і відбулося це за рахунок зростання рівня цін на товари, що реалізовувалися (4%), при цьому обсягу реалізації у фізичних одиницях зріс на 12%.
Визначимо абсолютний приріст за формулою:
pq =  p₁q₁ -  p₀q₀
pq = 424 – 362,5 = 61,5
і розкладемо його за факторами:
- за рахунок зміни ціни:
p =  p₁q₁ -  p₀q₁
p =424 – 406 =18
- за рахунок фізичного обсягу продажу:
q =  p₀q₁ -  p₀q₀
q = 406 – 362,5 = 43,5
Тобто, розклавши абсолютний приріст за факторами, бачимо, що за рахунок зміни ціни p відбуваються зміни на 18 грн., а за рахунок фізичного обсягу продажу q на 43,5 грн.

Розділ IV. Кореляційний аналіз
За даними таблиці оцінюємо тісноту зв’язку між фондоозброєністю (в тис.грн./чол.) та середньомісячного продуктивністю праці (в тис.грн./чол.)
Будуємо таблицю 4.
Таблиця 4.

Фондоозброєність (х)	Продуктивність (у)
456 465 645 654 564 546 540 560 406 605	899 925 1256 1275 1254 1246 1236 1249 813 1209

У поняття "тіснота зв'язку" вкладується оцінка впливу факторної ознаки на результативну та встановлення адекватності теоретичної залежності між ознаками фактичним даним. Тісноту зв'язку між ознаками оцінюють за допомогою таких характеристик: коефіцієнт детермінації; коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення) та ін.
Коефіцієнт детермінації показує, якою мірою варіація результативної ознаки У визначається варіацією факторної ознаки х.
Коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення) показує, наскільки значним є вплив ознаки х на У.
Такий звязок називається парним кореляційним звязком, або простою кореляцією, яка надана в таблиці 4. В нашому випадку факторною ознакою є продуктивність праці, а результативною – фондоозброєність.
Одним із видів кореляційного аналізу є графічне зображення. За допомогою графіків можна встановити наявність зв’язку між явищами, які вивчаються, і характер цих зв’язків. Для побудови графіку використовують прямокутну систему координат.
Будуємо таблицю 4.1.
Таблиця 4.1.

Фондо-озброєння	Продук-тивність	х2	ху	У	(у-У)	(у-У)2
456	899	207936	1355	462,1	436,9	190881,6
465	925	216225	1390	482,5	442,5	195806,3
645	1256	416025	1901	891,1	364,9	133152
654	1275	427716	1929	911,6	366,4	132059,6
564	1254	318096	1818	707,3	546,7	298880,9
546	1246	298116	1792	666,4	579,6	335936,2
540	1236	291600	1776	652,8	583,2	340122,2
560	1249	313600	1809	698,2	550,8	303380,6
406	813	164836	1219	348,6	464,4	215667,4
605	1209	366025	1814	800,3	408,7	167035,7
 5441	11362	3020175	16722		4744,1	5042922,5

Загальний вид рівняння регресії:
Y = a + bx
 у*х² - ху*х
а =------------------------;   (х)² =29604481
  nх² – (х)²
         n*ху - х * у
b =------------------------    ;       
         n*х² – (х)²

11362*3020175 - 16722*5441 34315228350-90984402
а =---------------------------------------- =----------------------------------=    573,02
                    10*3020175 – 29604481 597269
                   10*16722–5441* 11362 61653422
b =------------------------------------ =-------------------= 2,27
                    10*3020175- 3020175 27181575
У =2,27х – 573,02
 у   11362
у =----------- = ----------- = 1136,2
          n       10
Залишкова дисперсія:
  (у-У)  4744,1
G_у² = ---------- = ------------ = 474,4
  n     10
Загальна дисперсія:
          (у-У)² 5042922,5
G₀² = ---------- = --------------- = 504292,25
                    n      10
Факторна дисперсія:
G_у1² = G₀² + G_у² =504292,25+ 474,4 = 504766,65

Індекс кореляції.
  G_у²  474,4
R =  ------- = ----------------- = 0,03
 G₀²  504292,25
Оскільки коефіцієнт детермінанту (R) може приймати значення від 0 (при відсутності зв’язку) до 1 (при функціональному зв’язку), можемо зробити висновок, що в нашому випадку існує слабкий зв’язок.

Розділ V. Визначення тенденції розвитку і прогнозування
Екстраполяція – розрахунок (прогноз) показників, які можуть знаходитись за межами досліджуваного ряду динаміки. Такі розрахунки здійснюють, виходячи з припущення, що виявлена тенденція у фактичному досліджуваному динамічному ряді матиме місце і надалі. Такі прогнозні розрахунки можна двома способами:
1.Використати для прогнозних розрахунків середньорічний абсолютний приріст:
У_{прогноз.} = У_п + АП * t
          де У_{прогноз.} – прогнозний рівень:
          У_{п -} останній (звітний) рівень динамічного ряду;
          АП - середньорічний абсолютний приріст;
          t - кількість річних приростів, які визначаються як різниця між порядковим номером кінцевого рівня динамічного ряду і прогнозного.
2. Використати для прогнозних розрахунків рівняння прямої:
         У = а + b* t
де t – порядковий номер прогнозного періоду.
Спрогнозувати значення середньомісячної з/плати в 2003 та 2005 роках за даними таблиці 5.
Таблица 5.

роки	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
разова	68	84	126	144	184	244	323	520

Використаємо спосіб 2 і побудуємо таблицю 5.1.

Таблиця 5.1.

Рік	з/плата (грн.) (у)	Розрахунок параметрів
		t	t2	уt	Уt
1995	68	-7	49	-476	43,8
1996	84	-5	25	-420	100,4
1997	126	-3	9	-378	157
1998	144	-1	1	-144	213,6
1999	184	1	1	184	270,2
2000	244	3	9	732	326,8
2001	323	5	25	1615	383,4
2002	520	7	49	3640	440
	1693		168	4753	1935,2

У_t = а + b _* t
          у   1693
а = ---------= ----------- = 241,9
          n                7
           t у          4753
b = ---------= --------- = 28,3
           t² 168
Середній рівень з/плати становить : 419.5 грн.
Середньомісячна з/плата у 2003 та 2005 р. становитиме:
У₂₀₀₃ = 241,9 + 28,3 * 5 = 383,4 (грн.)
У₂₀₀₅ = 241,9 + 28,3 * 7 = 440 (грн.)
Отже, зробивши розрахунки, можна сказати, що з кожним роком середньомісячна заробітна плата зростає.

Висновки
Отже, можемо зробити висновок, що статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин. Вона також вивчає вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.
На підставі вивчення застосування методів статистичного дослідження в курсовій роботі розкрито такі елементи економічно-статистичного аналізу, як зведення і групування матеріалів статичного спостереження, середні величини та показники варіації, ряди динаміки, статистичні індекси та кореляційний метод аналізу.
Із проведеного аналізу, бачимо, що статистична наука є одним із основних напрямків, який допомагає детальніше розглянути і обчислити явище, зробити необхідний аналіз, простежити динаміку розвитку того чи іншого явища, яке необхідно дослідити.

Реферат
Предмет дослідження – статистичні методи.
Мета курсової роботи – закріплення знань в області методів статистичних досліджень.
Для досягнення цієї мети розв’язано такі задачі:
§     розкрито теоретичні аспекти методів статистичних досліджень;
§     розглянуті групування статистичних даних та обчислення статистичних показників;
§     проаналізовані ряди динаміки;
§     проведен індексний аналіз;
§     зроблен кореляційний аналіз;
§     визначена тенденція розвитку.
Ключові слова: показники, ряди динаміки, індекси, кореляція, тенденція.

Список використаної літератури
1.     Бек В.Л. Теорія статистики: курс лекцій. Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2003р.
2.     Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П. Теорія статистики: Навч.посібник. - Київ: Либідь,2001 р.
3.     Ковтун Н.В., Столяров Г.С. Загальна теорія статистики: Курс лекцій – К.: Четверта хвиля, 1996р.
4.     Лугінін О.Є Статистика. Підручник. 2-е видання,перероблене та доповнене – К.: Центр учбової літератури, 2007р.
5.     Овчарук Р.Ю. Теорія статистики : Навч. посібник. – К.: Вікар, 2003
6.     Статистика: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчання дисциплини / А.М. Єрина, Р.М. Моторин, А.В. Головач та інш.; за заг.ред. А.М. Єриної, Р.М.Моторина – К.: КНЕУ, 2001р.
7.     Тарасенко І.О. Статистика: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2006р.
8.     Уманець Т.В. Економічна статистика : Навч.посіб. - К.: Знання, 2006р.