Говорячи про спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, ми неодноразово підкреслювали, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення – роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування, волею мовця згідно із правилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.
Утворення фразеологічних одиниць, їх щоденна поява – це живий і постійний процес, викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується і спирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії, уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями.
Отже, фразеологізми і слова – відмінні одне від одного поняття, але їх можна характеризувати певними спільними рисами, а саме наявністю значення та здатністю виконувати синтаксичні функції.
1.2 Структура фразеологізмів та природа їх компонентів
Природа фразеологізмів та компонентів, що входять до їх складу – складна і суперечлива. Спробуємо з'ясувати деякі аспекти, пов'язані з цим питанням.
З проблемою стійкості ФО пов'язане питання фразеологічного прототипу. На думку В.М. Мокієнко, проблема стійкості фразеологізмів є однією з найгостріших [34, с. 9]. Узагальнюючи дослідження різних лінгвістів у сфері фразеології, український мовознавець М. П. Кочерган зазначає такі ознаки ФО як структурно-семантична стійкість та відтворюваність. Фразеологічна стійкість – це об'єм інваріантності, який властивий різним аспектам ФО, який обумовлює їх відтворюваність в готовому вигляді [31, с.43 – 44]. Пояснити це визначення можна таким чином: словосполучення стає фразеологізмом лише тоді, коли воно регулярно відтворюється в мовленні різних людей і зустрічається в багатьох контекстах. Передумовою виникнення фразеологізму є іноді несподіване сполучення слів. З цим пов'язане поняття фразеологічного прототипу, що означає мовні одиниці, сполучення слів, які стали підґрунтям для утворення ФО. В.М. Мокієнко також стверджує, що більшість фразе6ологізмів були вільними сполученнями [34, с. 16].
Від компонентного складу фразеологізмів залежить його значення. Порівнюючи морфемний склад слова і структуру ФО, В.П. Жуков зазначає, що морфеми у складі слова носять більш спеціалізований характер ніж компоненти фраземи.
На природу компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядають складові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж становлять переважну більшість, визнають слівну природу компонентів.
Незважаючи на те, що компоненти фразеологізму позбавлені основних ознак слова, вони так чи інакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вони наділені певною частиною семантичної самостійності. Словами, але специфічно вжитими, вважає компоненти ФО і О.І. Смирницький. Він із поняттям фразеологічна одиниця пов'язує термін "нарізнооформленість". Поняття "цілооформленість" та "нарізнооформленість" були запропоновані ним [39, с. 26 – 27]. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово і ФО, є "цілооформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму". Під нарізнооформленістю слід розуміти особливу будову синтаксичної єдності, яка полягає в тому, що її складові є окремими словами. Цілооформленість полягає в загальному граматичному оформленні всіх складових елементів [31, с.52].
У ході процесу переосмислення досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передує появі фраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входять до складу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення – це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чи фразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливіші типи переосмислення – це порівняння, метафора та метонімія [15, с. 54 – 56].
Порівняння та метафору В.М. Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності. Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціацій на основі схожості предметів чи явищ. Однак їх різницю слід вбачати перш за все у вираженні змісту. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений, багато слів набуває метафоричного значення.; те саме стосується і словосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення і вживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, що викликали їх до життя.
Іншим типом переосмислення є метонімія. Воно також слугує для створення образності. Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів [10, с. 5] Говорячи про різні типи переосмислення значення ФО, ми вже торкалися поняття образності та засобів її створення. Спробуємо з'ясувати, що ж є основою образності серед фразем. За словами В.М. Мокієнка, підґрунтям цього феномену є здатність створювати научно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв'язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеології виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища. Матеріальної дійсності, пов'язані з життям людини.
На думку Л.П. Сміта, експресивність притаманна фразеологізмам та відіграє в мовленні не останню роль. Образність та метафоричність надають їм виразності, енергії. Англійський фразеолог також додає: "вони виконують необхідну функцію в мові. Ця функція полягає в тому, щоб повернути поняття від чистої абстракції до відчуттів, що їх породили, знову втілити їх в зорових образах і перш за все в динамічних відчуттях людського тіла…"
Теоретичне обґрунтування понять образності та експресивності знаходимо у О.В. Куніна. Вчений зазначає, що "образність мотивованої ФО створюється в результаті двопланового сприйняття ФО та значення її прототипа… Чим далі один від одного порівнювані об'єкти, тим яскравіший образ" [29, с. 71 – 74]. Поняття експресивності значно ширше, воно включає і інші категорії: "експресивність – це обумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивністю виражально-зображальні якості слова чи фразеологізму". Отже, на основне значення ФО накладаються і інші конотативні значення, які сприяють більш влучному вживанню фразем у мовленні. Нашу увагу, безумовно, привертає процес становлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічного коментаря, на думку В.М. Мокієнка, неможливо встановити мотивування. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування допоможе глибше вникнути в смисловий зміст ФО, науково уявити різні грані фразеологічного образу, оцінити зображальні можливості ФО.
1.3 Семантика фразеологічних одиниць
Особливий акцент слід зробити на тлумачення фразеологічного значення. Беззаперечним є той факт, що це явище досить складне, воно "обумовлено специфічним відношенням до означуваних предметів чи явищ дійсності, характером внутрішньої образної основи, надслівність, залежністю між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмисленим їх значенням." [14, с. 21 – 24].
Л.І. Ройзензон фразеологізми називав стійкими словесними комплексами (ССК): "Усі стійкі словесні комплекси характеризуються тим, що вони існують у мові як готові одиниці, здатні творити мовлення як його будівельний матеріал: тільки ця риса об'єднує всі без винятку одиниці, що входять до фонду ССК мови. Усі інші риси, якими б важливими вони не були, насправді не можуть бути об'єднуючими.
Деякі автори схильні приписувати фразеологізму лексичне значення або ж розглядати фразеологічне значення на рівні слова. Як зазначає Л.Г. Авксентьєв, "ФО і слово можуть бути близькими семантично, тобто виражати спільне поняття", однак така спільність є відносною. Фразеологізм і слово якісно відрізняються. Ця відмінність закладена в їх різній природній основі. "Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що включає їх тотожність" [20, с. 44].
Семантика ФО і його форма перебувають у діалектичній єдності. Процес фразеологізації для кожної такої одиниці мови був тривалим і складним. Особливості структури багатьох фразеологізмів не можна зрозуміти і пояснити, якщо не зіставити їх з відповідними словосполученнями – прототипами. Проте "розглядати той чи інший конкретний фразеологізм як словосполучення значить по суті підміняти якісну своєрідність фразеологізму якісною своєрідністю його генетичного джерела" [20, с. 45 – 46]. Це, безперечно не означає, що у фразеологізмі не можуть бути відбиті різні в минулому особливості словосполучення. Утворившись унаслідок багаторазового вживання в людському колективі, в тій чи іншій виробничій галузі вирази поступово часто мимоволі самих носіїв, розширювали свої функції, набували нового змісту, вузьке конкретне їх значення замінилося ширшим, узагальнюючим. Разом із новим значенням ці вирази набували і якісно нових семантичних ознак, ставали якісно новими мовними одиницями. У цьому легко переконатися, розглянувши семантику фразеологізмів, які утворилися у різних сферах виробничої діяльності людини: to give smb a crop – під одну гребінку підстригти (з мови перукарів); to put the screws on smb. – закрутити гайку, знімати стружку (з мови технічного персоналу); to set out on the path of – ставати на рейки (з мови залізничників) [49, с. 61 – 65].
Тут ми безпосередньо стикаємось із теорією еквівалентності. З одного боку, і слово, і ФО є мовними знаками. В. В. Виноградов також схиляється до думки, що слова та ФО тотожні. Підтвердження цьому знаходимо у визначеннях типів ФО: "основною ознакою фразеологічного зрощення є його семантична неподільність…, воно являє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом. Існує ще один аргумент на підтвердження теорії еквівалентності. Як слова, так і фразеологізми вносяться у мовлення в готовому вигляді. Але з іншого боку, ототожнюючи слово і фразеологізм, ми мимоволі відносимо останній до сфери лексикології. Але, як було з'ясовано вище ФО належать скоріше до синтаксичного рівня. Це визначається специфічними властивостями їх семантики та її узагальнено-абстрагуючим характером.
В.М. Мокієнко особливо акцентував увагу на експресивності, як характерній ознаці ФО. Як правило, рідко знаходиться слово-еквівалент, яке б такою ж мірою передавало ту виразність, що притаманна фразеологізма [34, с. 75 – 78].
Український фразеолог Л.Г. Скрипник виділяє таку рису ФО як "надслівність", що явно суперечить теорії еквівалентності. Термін "співвіднесеність фразеологізму і слова", запропонований О.В. Куніним, якнайкраще передає специфіку фразеологічних зворотів [29, с. 78 – 80].
Говорячи про наявність у ФО своєї семантики, не можна не сказати і про те, що подібне значення має кожне повнозначне слово. У цьому, безперечно, спільність, а разом з тим і відмінність слова і фразеологізму. Ґрунтовно опрацювавши у порівняльному аспекті семантику слова і фразеологічної одиниці, В. П. Жуков визначив основні типи фразеологічного значення і на великому фактичному матеріалі показав, що специфіка та особливості лексичного значення у слова і фразеологічного значення у фразеологізму обумовлені самою природою цих мовних одиниць.
У структурному плані значення фразеологізму виражаються не одним словом, а обов'язковим сполученням не менше двох компонентів. Складові частини слів – морфеми – не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути [24, с. 98 – 100]. Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди й антонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди із значенням "померти" – to go to glory – to pass away – to kick the bucket – to turn up one’s toes; антонімічні пари: bone idle – hard-working (лінивий – працьовитий); the naked truth – the sweet lie(гірка правда – солодка брехня) [49, с. 15 – 20].
Говорячи про значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрішньої та зовнішньої форми, які О. О. Потебня розрізняв у слові. Ці дві форми наявні і у фразеологізмі. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення. Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв, говорячи, що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикою переосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичною структурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття "значення фразеологізму", фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плану функціонування фразеологізмів і слів.
Отже, як бачимо, особливу увагу вимагає семантика фразеологізмів, оскільки сума значень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховувати надслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмислене їх значення.
1.4 Методи вивчення фразеологічних одиниць
Фразеологізм – це поняття, яке набагато важче пояснити, ніж слово. Особливості фразеологізмів потребують особливих методів вивчення. Метод вивчення фразеологічних одиниць (ФО) вперше запропонувала Н. М. Амосова. Вона розробила контекстологічний метод вивчення фразеологізмів [6, с. 8]. Основні його принципи повинні лягти в основу будь-якого методу вивчення фразеології: вивчення фразеологічних одиниць в умовах їхнього вживання у реченні, вивчення контекстуальної взаємодії слів, а також врахування специфіки мови.
Наступний метод вивчення ФО – варіаційний, який був запропонований В.Л. Архангельським [10, с. 10 – 12]. Особливостями цього методу є:
1) підхід до фразеології як до системи та вивчення реальних варіацій ФО;
2)комплексне вивчення особливостей компонентів ФО, виділення фразеологічного рівня мовної структури;
3) виділення фразеологічного значення як особливої лінгвістичної категорії.
Необхідно зазначити, що саме варіаційний метод має найбільше характерних особливостей. В.Л. Архангельський основне значення приділяв класифікації фразеологізмів і їх структурі зокрема.
Комплекативний метод дослідження фразеології розроблений С.Г. Гавриним. Згідно з цим методом виділяють три типи спеціалізованих комплікативів, або сполучення слів: 1) експресивно-образні, 2) еліптичні, 3) гносеологічні (афоризми, складні терміни) [14, с. 24 – 26]. С.Г. Гаврин виділяє також змішані типи комлекативів, які за своїми ознаками не відповідають жодному із трьох зазначених груп. Наприклад: like father like son - яблуко від яблуні недалеко падає.
В основу комплекативного методу покладені наступні принципи:
1) специфіка фразеологічних одиниць розкривається шляхом виявлення їх основної функції;
2) комплекативні фразеологічні якості мовних одиниць знаходяться в певних систематичних відношеннях, що є основою принципу системного опису фразеології.
Метод фразеологічної ідентифікації був вперше запропонований у 1964р. Він служить для виявлення фразеологічності того чи іншого сполучення слів та приналежністю його до ідіомів. Цей метод оснований на різних типах фразеологічних значень, співвідношенні елементів до всієї структури, а також допомагає виділяти фразеологізми серед складних слів та словосполучень.
В ідіомах семантична стійкість виражається в повному або частковому переосмисленні. Наприклад: by leaps and bounds – дуже швидко. Ні слово leap, ні слово bound не можуть входити до складу дефініцій і нарізно мають зовсім різні значення, не пов’язані із фразеологічним: leap – «стрибок, скачок», bound – межа, рубіж зона. Але to eat like a horse – дуже багато їсти [49, с. 70 – 72].
Наступний метод – це метод фразеологічного опису, який служить для виділення різних типів фразеологізмів. Класифікація типів фразеологічного значення основана на різних видах переосмислення з урахуванням структур. Прикладом цього методу можна навести такі ФО: pleased as a dog with two tails – дуже задоволений; drunk as a boiled owl – п'яний, як чіп [49, с. 75 – 78].
Відомо, що фразеологізм є одиницею мови. ФО фіксуються як у словниках загального типу, так і в фразеологічних словниках та довідниках. Отже, існують певні методи вивчення фразеологічних одиниць, тому їх потрібно знати і правильно застосовувати на практиці, тому що кожен метод має свої характерні особливості. Вони основані на різних типах фразеологічних значень. Вищезазначені методи вивчення фразеологічних одиниць мають свою специфіку та структуру, тому дуже важливо їх правильно застосовувати та розрізняти один від одного.

РОЗДІЛ II. Походження фразеологічних одиниць сучасної англійської мови та граматичні особливості ФО різних типів
Проблеми еволюції східнослов'янської фразеології розв'язували, а методику її історичного аналізу виробляли протягом двох останніх сторіч, хоча сама наука фразеологія як окрема дисципліна сформувалася десь 30 – 40 років тому.
Фразеологічні одиниці мають свої граматичні особливості. Вони нерозривно пов'язані із загальним значенням фразеологізмів. Існують випадки коли з граматичної точки зору фразеологічний вираз побудований неправильно, але саме в такому вигляді вони існують у мові і будь-які граматичні зміни можуть порушити загальний зміст фразеологічної одиниці.
2.1 Англійські фразеологічні одиниці не термінологічного та термінологічного походження
Більшість фразеологізмів в англійській мові є англійськими зворотами, автори яких невідомі. Прикладами подібних широко розповсюджених зворотів, створених народом, є: pay through the nose – платити величезні гроші; bite off more than one can chew – не розрахувати власних сил. [48, с. 16 – 18].
В процесі дослідження ми спробували класифікувати англійські фразеологізми, пов'язані з традиціями, звичаями та обрядами англійського народу, а також з реаліями та історичними фактами. Таким чином пропонуємо таку класифікацію:
1) Фразеологічні одиниці, які відображають звичаї та традиції англійського народу: baker's dozen – чортова дюжина (за старим англійським звичаєм торговці хліба отримували від булочників тринадцять хлібин замість дванадцяти, і тринадцята хлібина йшла на рахунок прибутку торговців).
2) Фразеологічні одиниці, пов'язані з англійськими реаліями: carry coals to Newcastle – возити вугілля в Ньюкасл, їхати в Тулу зі своїм самоваром.
3) Фразеологічні одиниці, пов'язані з іменами англійських письменників, вчених, королів та ін. Їх в свою чергу можна поділити на три підгрупи:
а) фразеологізми, до яких входять прізвища: according to Cocker – "як по Кокеру", правильно, точно за всіма правилами (Е. Кокер, 1631 – 1675, автор англійського підручника з арифметики, який був широко розповсюджений у XVII ст.); the Admirable Crichton – вчений, освічений чоловік (за ім'ям Джеймса Крайтона, відомого шотландського вченого XVI ст.);
б) фразеологізми, до яких входять імена: King Charles's head – нав'язлива ідея (вираз із роману Діккенса "Давид Копперфілд");
в) фразеологізми, до яких входять імена та прізвища: a Sally Lunn – солодка булочка (за ім'ям жінки кондитера кінця XVIII ст.); a Sherlock Holmes – Шерлок Холмс (герой творів А. К. Доля; названий за прізвищем О. У. Холмса, улюбленого письменника Доля).
4) Фразеологічні одиниці, пов'язані з прикметами: a black sheep – паршива вівця, ганьба у сім'ї (за старою прикметою чорна вівця означає знак диявола); an unlinked cub – молоко на губах не обсохло.
5) Фразеологічні одиниці, пов'язані з астрологічними забобонами. Астрологи стверджували, що розташування небесних світил впливає на долю людини. Наведемо приклади подібних фразеологізмів: be born under a lucky star – народитися під щасливою зіркою; believe in one's star – вірити у свою долю; curse one's star – проклинати свою долю; have one's star in the ascendant – бути успішним; the stars were against it – сама доля проти цього.
6) Фразеологічні одиниці, взяті із казок та байок: Fortunatu's purse – повний гаманець (Fortunatus – казковий персонаж).
7) Фразеологічні одиниці, пов'язані з історичними фактами: the curse of Scotland – "прокляття Шотландії", бубнова дев'ятка (карта названа із-за схожості з гербом графа Далримпла Стейра, який викликав ненависть у Шотландії своєю про англійською політикою) [48, с. 25 – 35].
Отже, існує багато в англійській мові фразеологічних одиниць, які пов'язані з традиціями, обрядами, звичаями, іменами, прикметами та історичними фактами. Тому потрібно їх розрізняти та класифікувати до певної групи ФО.
Професійна мова – важливе джерело фразеологічних одиниць. У ній широко розповсюджені терміни та розмовні професіоналізми. Деякі ідіоми належать до професійної мови, наприклад: spick and span- елегантний. До його складу входять два некротизма. Некротизм – це застаріле слово у складі ФО [18, с. 65 – 68]. Спершу повна форма була spick and span new., але потім в результаті історичного розвитку вона скоротилася.
В. Скіт, видатний англійський етимолог, таким чином пояснює походження цього звороту: Literally "spike and spoon new", where spike means a point, and spoon a chip, new as a spike or nail just made and a chip just cut off.
Більшість термінів та професіоналізмів входять до складу ідіофразеоматизмів: come up to the scratch – бути готовим до боротьби, діяти рішуче; hit below the belt – порушувати правила; jump the gun – забігати наперед.
2.2 Шекспіризми
За кількістю фразеологізмів твори Шекспіра займають друге місце після Біблії. Їх кількість більше 100. Більшість шекспіризмів з'являються у його творах лише один раз. Наведемо деякі приклади із широко відомих ФО:
“Отелло”

To wear one’s heart upon one’s sleeve	- щира, відкрита душа
Moving accident(s)	- хвилюючі події
The head and front of	- найважливіше
The pity of it!	- Як шкода!
The green-eyed monster	- Ревнощі

“Король Генріх IV”

The wish is father to the thought	- бажання породжує думку
The better part of valour is discretion	- скромність – одна з прикрас хоробрості
Eat somebody out of house and home	- розорити людину, живучи за її рахунок

“Ромео та Джульєтта”

A fool's paradise	- світ фантазій
The be-all and end-all	- все в житті

У сучасній англійській мові до шекспіризмів можна вносити ті чи інші зміни. Деякі з них можна показати на наступних прикладах: wear one's heart upon one's sleeve for daws to peck at ("Othello") – виставляти напоказ свої почуття. У сучасній англійській мові зазвичай використовується більш скорочено: wear one's heart upon one's sleeve; at one fell swoop ("Macbeth") – одним ударом, в один момент [30, с. 25 – 28].
Багато фразеологізмів співпадають в українській, англійській та німецькій мовах. Наприклад: перелітній птах – a bird of passage (англ.), Zugvogel (нім.). Джерела звідки взяті ФО не завжди можна встановити з достатньою точністю. Наприклад: прислів'я a close mouth catches no flies – слово – срібло, мовчання – золото є перекладом італьянського прислів'я in bocca serrata non entro mai mosca.
Make love – залицятися згідно з Великим Оксфордським словником є перекладом французького вислову faire l'amour чи італьянського – far l'amore.
2.3 Фразеологічні одиниці американського походження
Багато ФО прийшло в Англію із США. У словниках навіть немає позначки, яка вказує на американське походження. До таких "американізмів" відносяться: bark up the wrong tree – помилитися;
do one's level best – зробити все можливе;
a green light – свобода дій;
in the soup – у біді, у тяжкому становищі;
spill the beans – видати таємниці.
У наведених вище та у багатьох інших фразеологізмах американського походження немає чисто американських слів і їх можна легко прийняти за англійські. Лише у деяких зустрічаються американські слова: the last of the Mohicans – останній із могікан (за романом Ф. Купера. Могікане – плем’я північноамериканських індійців, яке вимерло).
Як бачимо існують фразеологізми, які можна сплутати. Тому потрібно запам'ятати найбільш вживані ФО, які мають американське походження.
2.4 Граматичні особливості дієслівних фразеологічних одиниць
Згідно Рецкера існування слова в складі ФО в якості лексеми, має ряд особливостей у порівнянні з існуванням того ж слова з самостійним лексичним значенням поза ФО [31, с. 87 – 91].
Характерною ознакою дієслівних ФО є зміна форми дієслівного компонента, або дієслівних компонентів у зворотах з сурядною структурою. Наприклад, формоутворення фразеологізму pull smb's leg – морочити комусь голову. Дієслово у складі цього фразеологічного звороту вживається у наступних формах: Present Continuous, Present Perfect Continuous, Past Continuous, Past Perfect Continuous, Passive Voice. Безсумнівно, що наведені вище форми є найпоширенішими. Отже, дієслово в даній ФО вживається переважно в деяких формах, тоді як самостійне дієслово pull може вживатися в усіх формах. Наказовий спосіб можливий, але зустрічається тільки в заперечній формі. Наприклад, do not pull my leg.
У деяких дієслівних ФО дієслово вживається лише в пасивному стані: to be thrown on one's beam-end – бути в тяжкому, безвихідному становищі; to be gathered to one's fathers (бібл.) відправитися до прабатьків, померти.
У інших ФО дієслово ніколи не використовується в пасивному стані. Наприклад, take the wrong turning – звернути з праведного шляху; make bricks without straw – марно старатися.
У англійській мові велика кількість дієслівних ФО з прийменниками. Наприклад, cut the ground from under smb's feet – вибивати землю із-під ніг; to have millstone about (або round) one's neck – надіти камінь на шию; kill two birds with one stone – убити двох зайців одним пострілом. Безприйменникових зворотів значно менше. Наприклад, put one's foot down – зайняти тверду, рішучу позицію; hold one's head high – високо тримати голову.
У багатьох дієслівних ФО, в складі яких є іменники, цим іменникам притаманні нормативні форми однини і множини в залежності від однини чи множини позначуваних ними явищ дійсності. До таких зворотів належать, наприклад, set one's cap at smb. – "полювати на жениха", вішатися комусь на шию; keep one's head above water – "триматися на поверхні", боротися з труднощами [49, с. 101 – 105].
У деяких дієслівних фразеологізмах множини суттєво залежить не від кількості осіб, що здійснюють дію, а від кількості об'єктів, на які направлена дія в даному фразеологізмі. Наприклад, they have just been pulling our legs very wittly – вони просто дуже дотепно морочили нам голову.
Багато лексем у складі ФО, яким притаманна висока ступінь абстрагування від буквального значення, в тій чи іншій мірі втрачають притаманні їм властивості. Так, іменники, що вживаються в якості окремих слів як у однині так і в множині, в складі ряду фразеологічних зворотів вживаються лише в однині або тільки в множині, тобто їх словоформи залишаються фіксованими в будь-якому контексті. Наприклад, ФО, що вживаються лише в однині: cost a divtty penny – коштувати купу грошей; cook smb's goose – загинути, звести в могилу [48, с. 65 – 68].
У багатьох дієслівних ФО іменники вживаються лише в множині, так як дію, яку вони позначають, здійснюється не однією особою. Прикладом таких ФО можуть бути: burn one's fingers – обпектися на чомусь; be on pins ad needles – бути як на голках.
У дієслівних компаративних фраземах перші компоненти вживаються в буквальному значенні, а решта – переосмислені компоненти, що виступають інтенсифікаторами і уточнювачами семантичного значення перших компонентів. Оскільки дієслівні компаративи не вживаються у пасивному стані і тому не можуть трансформуватися у речення, вони завжди залишаються фраземами. У зворотів цього типу завжди підрядна структура. Наприклад, to lie like a trooper – бреше, як гребінцем чеше; to laugh like a hyena – пронизливо, верескливо реготати; to sell like hot cakes – ідуть нарозхват. У деяких дієслівних компаративах артикль не вживається.
2.5 Граматичні особливості субстантивних фразеологічних одиниць
Найхарактерніша структурна модель субстантивних ФО є прийменниково-іменникове утворення, тобто поєднання іменника з іменником з препозитивним означенням (або без нього) за допомогою прийменникового підрядного зв'язку. З цією метою використовуються наступні прийменники: about, among, at, before, behind, between, for, from, in, of, on, out of, to, with, within, without. Наприклад, the skeleton at the feast – "скелет на бенкеті", тобто те, що затьмарює свято; crumbs from the rich man's table – крихти з барського столу; the power behind the throne – "влада за троном", невидима влада [41, с.32 – 36].
У складнопідрядних фраземах по типу an iron hand in a velvet glove – "залізний кулак у оксамитовій рукавичці", невблаганність, прихована зовнішня м'якість; a big fish in a little pond – "велика риба у маленькому озері", місцевий пан. Дві комбінації лексем з підрядною структурою пов'язані способом підрядності за допомогою прийменника in.
У зворотах the end of one's tether – межа (сил, можливостей); the villain of the piece – головний винуватець; the long arm of coincidence – чиста випадковість, за допомогою прийменника of поєднуються лексеми. У складних підрядних фраземах по типу the old lady of Thradneedle Street (жарт.) – стара леді із Треднідл-стріт, Англійський банк [49, с. 25 – 30].У цьому випадку два підрядних сполучень лексем поєднані засобом підрядності за допомогою прийменника of. Найпоширеніші прийменники в субстантивних ФО – це прийменники of, in.
Існує також невелика кількість субстантивних ФО з підрядною структурою, що використовуються лише у заперечній формі. Наприклад, not a ghost of a chance – не мати ніякої можливості, ніяких шансів; not the only pebble on the beach – на ньому світ клином не зійшовся. ФО з підрядною структурою можуть бути також і безприйменникові.
А) Субстантивні фраземи з сурядною структурою
Серед фразем з сурядною структурою субстантивні звороти найбільш багаточисленні. Переважна більшість має в своєму складі сполучник and. У структурному відношенні вони поділяються на дві групи:
1. Двокомпонентні субстантивні фраземи: oil and vinegar – "як масло та оцет" (про непримиримі протилежності).
Компоненти як правило, належать до однієї частини мови, за винятком звороту enough and to spare – більш ніж достатньо; більш ніж потрібно.
З точки зору числа, в якому вживаються компоненти, вони поділяються на наступні групи:
1) обидва компоненти вжиті в однині: Jack and Gill – хлопець і дівчина; ebb and flow – припливи і відпливи, мінливість долі;
2) обидва компоненти вжиті у множині: ins and outs – всі ходи і виходи;
3) перший компонент в однині, а другий у множині: dust and ashes – порох і тлінь; beer and skittles – розваги; fox and hounds – "лисиця і собаки" (дитяча гра, в якій один бігає, а всі інші його ловлять);
4) перший компонент у множині, а другий в однині: cakes and ale – гуляння, розваги.
Число, в яких стоять компоненти цих фразеологізмів є фіксованим. Єдиний зворот, що допускає як однину так і множину, це lord and master – а) чоловік і повелитель; б) володар, цар і бог. Можливе також вживання цього звороту в родовому відмінку з додаванням флексії 's до останнього компонента.
2. Трьохкомпонентні і багатокомпонентні субстантивні фраземи. Існує невелика кількість трьохкомпонентних субстантивних фразем із сурядною структурою: the Red, White and Blue – англійський, державний прапор; the long and the short of it – коротше кажучи.
Б) Особливості субстантивних фразеологічних одиниць з підрядною структурою
Чималій кількості субстантивних ФО притаманне нормативне утворення однини і множини іменників в залежності від однини чи множини означуваних предметів, явищ: a devil's advocate (devil's advocates) – затятий критикан; a white elephant (white elephants) – власність, подарунок, якого не знаєш, як позбутися.
Зазвичай флексію множини має один іменник, навіть при наявності двох іменників в ФО: we found ourselves regular knights of the road, before we knew where we were. (W. Thackeray)
Однак зустрічаються випадки, коли два іменники стоять в множині: you know that T am plain Roebuck Ramsden when other men who have done less have got handles to their names (B. Shaw)
У складі субстантивних ФО з підрядною структурою є іменники, що вживаються лише в множині, тоді як ці ж іменники в якості окремих лексем можуть вживатися як в однині, так і в множині [36, с. 78 – 82].
ФО з іменниками в множині розділяють на наступні групи:
1) ФО, що відображають об'єктивно існуючу множинність і не допускає однини: creature comforts – земні блага; birds of feather – люди одного складу один одного варті;
2) ФО, що традиційно означають тільки множину, хоч об'єктивно існує і однина: sheep without a shepherd (бібл.) – "вівці без пастуха", безпорадний натовп; the lungs of London – "легені Лондона", сквери та парки Лондона;