Роль і місце інвестиційних фондів в економіці України
 Сьогодні від ефективності інвестиційної політики залежать стан виробництва, положення і рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції являються основою для розвитку підприємств, окремих галузей і економіки в цілому. Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падало значно швидше чим виробництво валового продукту. Однієї з причин цього, було те що інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом  останнього років, незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частина довгострокових кредитів, наданих суб'єктам господарювання усіх форм власності в загальному обсязі кредитів в економіці країни. Якщо в 1991 році цей показник був дорівнює 12,8 %, то в 1994 році - 11,3 %, 1996 року - 11,1 %, а за січень-листопад 1997 року - близько 10,0 %. Це свідчить про відсутність у комерційних банків економічних стимулів кредитування виробничих інвестицій, наявності підвищеного ризику при наданні таких кредитів і обтяженні кредитних портфелів банків директивними кредитами, своєчасне повернення яких проблематично. Великі кредитні ресурси банків відтягаються також на ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВГЗ), де відсотки більш привабливі в порівнянні з кредитами для інвестиційних проектів.
У нинішньому році для підтримки будівництва великих інфраструктурних і виробничих об'єктів необхідно 2377 млн.грн. Ця сума значно перевищує бюджетні можливості держави і вимагає збалансованості по обсязі, джерелам і часу. 1998 рік може стати роком початку економічного відродження країни за умови відновлення випереджальної інвестиційної активності. З другої половини 1997 року спостерігається зниження темпів падіння валового внутрішнього продукту і промислового виробництва.
За 11 місяців минулого року обсяги промислової продукції зменшилися на 1,8 % проти 5,0 % за аналогічний період 1996 року. Рівень інфляції склав 8,6 %. Намітилися позитивні зрушення в структурі капітальних вкладень у напрямку збільшення частини обсягів, спрямованих на розвиток виробничого потенціалу. Уведено нову амортизаційну політику, що дає можливості акумулювати значні інвестиційні ресурси безпосередньо на підприємствах.
Український фінансовий ринок має ряд безумовних цінностей: стабільні гроші і стабільний ціни. З визначеною часткою впевненості можна сказати, що Україна, як демократична держава, сформувала свою грошову і банківську систему, а це надійний фундамент для фінансової стабілізації, що формує базові умови для розгортання інвестиційних процесів в Україні. Велике значення має той факт, що стабільність гривни - це результат дії ринкових механізмів саморегуляції економічних процесів суспільства. А результат стабільності гривни - це ряд якісно нових процесів на ринку капіталу, у тому числі реальне збільшення строкових вкладів населення України, що можуть стати важливим джерелом національних інвестицій.
В Україні досягнута нормалізація функціонування банківської системи. З 01 жовтня 2001 українська банківська система перейшла на міжнародні стандарти обліку і звітності. Рівень банківського капіталу на начало жовтня досяг 4,2 млрд.грн., і до кінця 2003 року банківська система країни буде працювати в рамках європейських стандартів щодо норми капіталу на один комерційний банк.
Стабільність - це один з основних застав розвитку валютного ринку. У травні 1997 року Україна стала 138-й країною, що підписала статтю 8 Угоди з Міжнародним валютним фондом про повний конвертабельности гривни в рамках поточних операцій. Цим були зняті всі проблеми репатріації виторгу інвесторів будь-якого типу з території України. З метою демонстрації стабільності національних грошей на 1997 рік була обрана тактика підтвердження курсового поводження в рамках валютного коридору 1,7 - 1,9 грн. за долар США.
У середині минулого року Національний банк України скасував 50-процентний обов'язковий продаж валюти на українському ринку. Результатом цього з'явився класично організований і відомий для інвесторів валютний ринок. В економічній політиці 1998 року стабільність грошей також буде важливим індикатором загального інвестиційного клімату, частиною відновлення економічного розвитку.
Найважливішою складовою частиною економічних реформ є великомасштабна приватизація. Наприкінці  1997 року майже завершилася мала приватизація, у значній мірі приватизовані середні підприємства і більш 50 % всіх активів держави, що підлягають приватизації, уже приватизовані.
Зараз у процесі продажу, крім середніх і малих підприємств, знаходяться близько 300 великих підприємств з основним капіталом більш 100 млн. доларів США.
Пріоритетними напрямками для залучення і підтримки стратегічних інвесторів можуть бути визначені ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції, а саме: виробництво легкових і вантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобудування; авiа і ракетобудування; суднобудування; замкнутий цикл виробництва палива для АЕС; розвиток энергогенерирующих потужностей; нефтегазодобича, зокрема  на Чорноморському шельфі; упровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій; переробка сільгосппродукції; транспортна інфраструктура.
Інвестиції є (в образному змісті) як би воротами науково-технічного прогресу. Науковий потенціал країни, що раніш відрізнявся світовим рівнем досягнень у різних областях фундаментальної науки і техніки, з поновленням інвестиційної активності одержить новий подих. Ефективно вирішити проблему зниження ресурсо- і енергоємності можна тільки шляхом широкого впровадження нових технологій сучасної техніки, зв'язавши воєдино інтереси наукових досліджень і практики через потреби ринку.
У ринкових умовах на нових технологіях і новій техніці можна тільки тоді заробити гроші, коли вони сприяють поліпшенню життя. При цьому вченим у новій для них середовищу міжнародної конкуренції на відкритих ринках варто пам'ятати, що час є головним чинником у сучасній економіці. Однак, як не дивно, багато хто розглядають час як нескiнчимий ресурс.
Сучасні умови економічного розвитку вимагають проведення активної політики по залученню прямих іноземних інвестицій. В Україні створена законодавча база в сфері регулювання інвестиційної діяльності, що поступово удосконалюється з метою досягнення більшого припливу іноземних інвестицій і підвищення ефективності їхнього використання.
Схваленим 19 березня 1996 року Законом України "Про режим іноземного інвестування" для закордонного інвестора в Україні встановлені рівні умови діяльності з вiтчизнянним інвестором. Зазначеним Законом іноземним інвесторам даються державні гарантії захисту їхніх капіталовкладень.
Зокрема , іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення надзвичайних заходів при стихійних лихах, аваріях, епідеміях, епізоотіях. При цьому закордонному інвестору гарантується адекватна й ефективна компенсація.
Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитку, включаючи упущену вигоду і моральний збиток, заподіяний їм у результаті дій,  чи бездіяльності неналежного виконання державними органами України або посадових осіб передбачених законодавством зобов'язань перед іноземним інвестором.
У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його капіталовкладень у натуральній  чи формі у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і терміновий переклад за кордон прибутків і інших засобів в іноземній валюті, отриманих на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій.
Якщо надалі  спеціальним законодавством про іноземні інвестиції будуть мінятися гарантії захисту закордонних інвестицій, визначені вищевказаним Законом, то протягом  десяти років із дня вступу в силу такого законодавства за вимогою іноземного інвестора застосовуються гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені Законом України "Про режим іноземного інвестування". Так говорить Закон.
Важливими правовими документами, що регулюють взаємини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є міждержавні угоди "Про сприяння і взаємний захист інвестицій". Такі договори є гарантом додання справедливого статусу інвестиціям і захисту їхній на території іншої держави. Вони підписані з 44 країнами світу. Цілий ряд проектів договорів перебуває в стадії узгодження.
Позитивно впливає на залучення іноземних інвестицій співробітництво і допомога Україні з боку Міжнародного валютного фонду й інших міжнародних організацій.
З метою підтримки розробки і реалізації державної політики по залученню іноземних інвестицій в економіку України, використання сучасного світового економічного досвіду прискорення інтеграції України в систему міжнародних господарських зв'язків Указом Президента України створена Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні.
Для пошуку фінансових ресурсів і реалізації інвестиційних проектів створена Українська державна кредитно-інвестиційна компанія. Компанія може здійснювати функції супроводу і фінансування інвестиційних проектів.
У липні 1996 року створене Національне агентство України по реконструкції і розвитку, основною метою діяльності якого є створення сприятливих умов для розвитку міжнародного економічного співробітництва, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, що відповідають міждержавними і регіональними організаціями, організаціями іноземних держав у сфері залучення і використання зовнішніх фінансових ресурсів.
Щоб уникнути споровши між іноземними інвесторами й органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, з метою сприяння їх оперативному позасудовому регулюванню Указом Президента України створена Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій при Президенті України.
Для сприяння рішенню спірних питань, що виникають у процесі реалізації інвестиційних проектів при участі американських компаній, у жовтні 1997 року Указом Президента України створена українська частина Спеціальної групи швидкого реагування (після скандальних результатів тендера на видачу ліцензій на право надання послуг мобільного зв'язку GSM-900 американська компанія Motorola пішла з ринку зв'язку України, що викликало визначений політичний дискомфорт у відносинах Київ-Вашингтон).
Однак, незважаючи на створену визначену законодавчу базу, інституційну інфраструктуру, привабливість економічного потенціалу України (порівняно багаті природні ресурси, вигідне географічне положення, наявність кваліфікованих "дешевих" робочих кадрів, досягнення в наукових дослідженнях, значна ємність внутрішнього ринку), надходження іноземних інвестицій в Україну - незначні. У порівнянні з країнами Східної Європи обсяг іноземних інвестицій, що надходять в економіку України, у 3-7 разів менше.
Дві третини світових капіталовкладень приходиться на 10 країн світу. Найбільші інвестори - США, Великобританія, Німеччина, Японія і Франція. У  країни, що розвиваються, (в основному азіатські) було інвестовано 100 млрд. дол. США. На частку ж 100 країн - найменших реципієнтів (включаючи Росію й Україну) - приходиться лише 1,0 % прямих іноземних інвестицій, що для нашої країни не може вважатися нормальною ситуацією.
Загальний обсяг прямих інвестицій, що фактично поступили в Україну (згідно квартальним даним Держкомстату України) починаючи з 1992 року, за станом на 01.10.97 року складає 1797 млн.дол. Це інвестиції зі США - 332,6 млн.дол. (18,5 %), Німеччини - 173,3 млн.дол. (9,6 %), Нідерландів - 180,5 млн.дол. (10,0 %), Великобританії - 140,5 млн.дол (7,8 %), Кіпру - 127,4 млн.дол. (7,1 %), Росії - 121,8 млн.дол (6,8 %), Ліхтенштейну - 103,5 млн.дол (5,8 %).
Найбільші обсяги іноземних інвестицій у млн. доларів: м. Київi - 555,1; Київська область - 170,6; Дніпропетровська область - 141,5; АР Крим - 119,8; Одеська область - 119,0; Черкаська область - 106,3. В інвестиціях однаковою мірою  гостро бідують усі регіони України.
Закордонні інвестори виявили найбільшу цікавість до таких галузей народного господарства (у млн. дол. США), як харчова промисловість - 366,5; внутрішня торгівля - 303,6; машинобудування і металообробка - 152,2; фінанси і кредит - 152,3; будівництво і промисловість будівельних матеріалів - 116,9; хімічна і нафтохімічна промисловість 114,1; що складає 67,1 % від загального обсягу. Іноземні інвестиції вкладені в 6247 підприємств, з яких лише 1854 (29,7 %) випускають продукцію.
Загальна потреба економіки України (прогнозована) составляэ більш 40 млрд. дол. В інвестиціях бідують практично всі галузі економіки: металургія - 7 млрд. дол., машинобудiвля - 8,5 млрд. дол., транспорт - 3,7 млрд. дол., хімія і нафтохімія - 3,3 млрд. дол.
Обсяги надходжень іноземних інвестицій у 1997 році склали близько 530 млн. дол., чи 100,7 % від вкладених іноземних інвестицій у 1996 році.
Інвестиції з України на 01.10.97 року здійснені в обсязі 137,8 млн. дол., у тому числі в країни СНД і Балтії - 52,2 млн. дол., інші країни світу - 85,6 млн. дол.
Приведені дані і тенденції, що з них випливають, кажуть про завершення короткого періоду романтичного від-носіння до інвестування в економіку України. У реальній ситуації склався і негативно впливає на поводження незалежних інвесторів цілий ряд проблем, що вимагають невідкладного врегулювання.
Головними основами державної інвестиційної політики на найближчу перспективу є: збільшення обсягів капiтальних вкладень суб'єктів господарювання за рахунок прибутку і нової амортизаційної політики; посилення впливу держави на активізацію інвестиційного процесу через збільшення обсягів бюджетного фінансування капітального будівництва великих інфраструктурних об'єктів і введення кредитних основ бюджетного фінансування інвестицій; створення умов для залучення довгострокових кредитів комерційних банків, упорядкування діяльності інвестиційних і інноваційних фондів, перехід від сертифікації до грошової приватизації; збільшення інвестиційних ресурсів, що формуються на фондовому ринку і за рахунок заощаджень населення; введення економічного механізму страхування ризиків внутрішніх і зовнішніх інвестицій; утворення відповідних інститутів з питань інтеграції промислового і банківського капіталу, мобілізації засобів під ефективні інвестиційні проекти в пріоритетні галузі економіки.
З метою полегшення пошуку ефективних об'єктів інвестування й інвесторів у багатьох міністерствах і відомствах України утворені банки даних об'єктів інвестування в розрізі галузей народного господарства і регіонів (наприклад, база даних Мінекономіки включає більш 2000 таких об'єктів).
На підставі інформації посольств, країн - потенційних інвесторів і матеріалів, що надходять в уряд, утворено базу даних іноземних інвестиційних фірм (їхній більш 200), що використовують українські виробники для пошуку іноземних інвесторів.
Збільшення надходжень іноземних інвестицій у економіку України сприяло б утворенню окремих экспортно-промислових зон (варіант вільних економічних зон).
Держава повинна додавати всі сили для реструктуризації економіки, стабілізації загальної політичної й економічної ситуації, що буде сприяти поліпшенню інвестиційного клімату в країні.
Успішно проведена грошова реформа монетарними способами призупинила інфляцію - за 11 місяців 1997 року її рівень - 8,6 %, скасовані нетарифні методи регулювання експортно-імпортних операцій, ведеться робота зі стабілізації і лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, збалансованості митної і цінової політики, здійснюється реформування податкової системи убік  зменшення тиску на виробника, удосконалюється нормативно-правова база.
Відповідно до  розпорядження Президента України від 18.08.97 року № 298 "Про невідкладні дії по прискоренню реформ і висновку економіки України з кризи" готується ряд законодавчих актів, спрямованих на стимулювання інвестиційної діяльності, поліпшення умов діяльності інвесторів, у тому числі закордонних, у конкретних сферах господарської діяльності, а саме:
"  - про зміни і доповнення до Закону України "Про режим іноземного інвестування", що припускає звільнення від увізного мита іноземних інвестицій у виді пристроїв, обладнання, що вносяться в статутний фонд підприємств із iноземного  капіталу;
"  - про зміни до Закону України "Про державний збір" у частині зменшення державного збору за нотаріальний огляд договорів застави;
"  - про відновлення пільг спільним підприємствам виробничої сфери з іноземними інвестиціями, зареєстрованих до 01 січня 1995 року;
"  - про зміни і доповнення до Земельного кодексу України щодо надання іноземному інвестору права власності на земельну ділянку під підприємства, а також можливості продажу йому об'єктів приватизації разом із земельними ділянками.
Планується прийняття закону України про угоди по поділі продукції, що повинна прискорити залучення іноземного капіталу для освоєння запасів нафти і газу в Україні.
Після прийняття закону про бухгалтерський облік і звітність буде проведена остаточна гармонізація національної системи звітності відповідно до міжнародних стандартів.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Список використаної літератури.
 
1.         Закон України "Про цінні папери і фондову біржу". 
2.         Закон України "Про інвестиційну діяльність". 
3.         Гiтман Л. Дж., Джонк М.Д. Основи інвестування. Пер. с англ. - М., 1997. 
4.         Інвестиції в Україні. Під ред. С.И.Вакарина (Международный валютний фонд). - К.: "Конкорд", 2001. 
5. Мертенс А.В. Інвестиції: Курс лекцій по сучасній фінансовій теорії. - К.: Київське інвестиційне агентство,2000.
6. Пересаду А.А. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Либра, 1999.