Визначаємо відповідність захисних характеристик сховищ ΔР_Ф і К₃ вимогам чинних норм. Відповідно до норм для основного класу сховищ А-4, що будуються в мирний час, ΔР_Ф= 22 кПа і К₃ = 1024. Таким чином усі сховища СРЗ задовольняють нормам по захисту від впливу ударної хвилі та по захисту від проникної радіації.
2.4. Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховвища ТДЦ.
Система повітропостачання (вентиляції).
Одним із чинників, що впливають на вибір режиму вентиляції й устаткування системи вентиляції в сховищах, є характер пожежі, яка може створитися при НС. Поширення пожежі залежить від щільності забудови.
На основі розрахунку щільності забудови СРЗ визначаємо:
1)  характер можливої пожежі, що може виникнути на СРЗ в НС. При
щільності забудови Щ = 24,5% > 20% можливе виникнення суцільних пожеж на всій території СРЗ.
2)  необхідний режим вентиляції. Існує 3 режими вентиляції:
-      1-й режим. Режим чистої вентиляції.
-      П-й режим. Режим фільтровентиляції.
- ІП-й режим. Режим ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря.
У нашому випадку можливе виникнення суцільних пожеж, що буде супроводжуватися сильною загазованістю приземного повітря шкідливими хімічними речовинами і продуктами горіння, тому повинний передбачатися режим регенерації внутрішнього повітря, тобто ІП-й режим.
Проведемо розрахунок необхідної потреби повітря для сховища (для другого режиму вентиляції - фільтровентиляції). Достатність подачі повітря в сховище перевіримо для 1-го й Ш-го режимів вентиляції.
Розрахунок потреби повітря за режимом фільтровентиляції для сховища, розташованого в 4-й кліматичній зоні, виконується виходячи з необхідної його кількості:
- на тих, що переховуються в сховищі:
Q_п = 2∙184= 368 м³/год.,
де 2 м³/(год∙чол.) - норма повітря на одну людину, що переховується в сховищі; N = 200-12-4 = 184 чол. – кількість людей, які переховуються в сховищі за винятком тих, що працюють на ЕРВ та в ПУ.
- на тих, що працюють на електроручних вентиляторах:
Q_в =10∙4 = 40 м³/год.,
де 10 м³/(год∙чол.) - норма повітря на одну людину, що працює на електроручних вентиляторах; 4 чол кількість людей, які працюють на електроручних вентиляторах (виходячи з того, що на кожному електроручному вентиляторі працює по 2 чол, а електроручних вентиляторів у сховище встановлено 2 шт).
-  на тих, хто працює в пункті управління
Q_пу = 5• 12 = 60 м³/год.,
де 5 м³/(год∙чол.) норма повітря на одного, хто працює в пункті управління; 18 чол. - кількість людей, які працюють у пункті управління.
Розрахунок потреби повітря за режимом фільтровентиляції (другим режимом) визначаємо:
Q_ІІ = Q_п + Q_в + Q_пу  = 368 + 40 + 60 = 468 м³/год.
Розрахунок потреби повітря для І режиму вентиляції визначається по формулі:
Q_І = N_п∙n = 13-200 = 2600 м³/год.
де n = 13м³/(год∙чол) - норма подачі повітря на одну людину, яка переховується в сховищі, N_П = 200 чол.- кількість тих, що переховуються в сховищі.
При І режимі система не забезпечує подачу необхідної кількості повітря Необхідно встановити 2 додаткових електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 (подача 900 м³/ч кожен).
Розрахунок потреби повітря для III режиму (режиму ізоляції та регенерації повітря), визначається продуктивність регенеративної установки. В нашому випадку в сховищі встановлено фільтровентиляційний комплект ФВК - 1, що не містить регенеративної установки.
Так як ФВК-1 не забезпечує III режим, то необхідно встановити регенеративну установку РУ-150/6, фільтр ФГ-70 й теплообмінники.
У нашому випадку можливе виникнення суцільних пожеж, що буде супроводжуватися   сильною   загазованістю    приземного   повітря    шкідливими
хімічними речовинами і продуктами горіння, тому повинний передбачатися режим
регенерації внутрішнього повітря, тобто Ш-й режим. Таким чином, у сховище
варто установити дві регенеративні установки РУ 150/6.
Проводимо аналіз достатності постачання повітря на відповідних режимах вентиляції устаткуванням, що встановлено у вбудованому сховищі ТДЦ.
У результаті одержуємо, що для повітропостачання сховища необхідний
один комплект ФВК-1, що уже встановлений і включає в себе 2
електроручних вентилятори ЕРВ 600/300, 2 фільтри проти пилу ПФП-1000, 3 фільтри-поглиначі ФПУ-200; дві регенеративні установки РУ 150/6, електроручний вентилятор 9РВ-72-2.
Система водопостачання.
Виходячи з характеристики вбудованого сховища ТДЦ оцінимо відповідність системи вимогам ДБН:
1) водопостачання походить з 2-х джерел:
-      основне джерело - заводська мережа, що є частиною міської;
-      можливість подачі води для потреб заводу з ріки;
2)       водогінна система закільцьована, магістраль прокладена на глибині 1,2
м;
3)               мається запас води в обсязі 730 л.
Таким чином характеристики сховища відповідають нормам ДБН.
Визначаємо необхідну кількість аварійного запасу води:
V_в = N_п•n•t = 5•200•2 = 2000 л.,
де n = 5 л/(чол∙добу) - добова норма аварійного запасу води на одну
людину, яка переховується в сховищі; N_п = 200 чол. кількість тих, що
переховується в сховищі; і = 2 доби - мінімальний термін життєзабезпечення людини сховищем при роботі в автономному режимі.
Таким чином в сховищі недостатньо аварійного запасу води, потрібно встановити додатковий резервуар на 1270 л, а по всьому іншому сховище відповідає вимогам ДБН.
Система каналізації.
Виходячи з характеристик сховища ТДЦ і СРЗ у цілому, оцінимо відповідність системи вимогам ДБН:
1) каналізація в сховищі ТДЦ самопливна загальнозаводська, яка складається з 2-х мереж:
-      господарсько-фекальна;
-      зливна;
2)      відсутня станція перекачування стічних вод, що необхідна, тому що сховище знаходиться нижче рівня самопливної каналізації;
3)      трубопроводи заглиблені в землю більш ніж 1,2 м;
4) аварійний резервуар для збору стічних вод відсутній.
Таким чином, каналізаційна система не в усьому відповідає вимогам  ДБН.
Визначаємо необхідний об'єм аварійного резервуара:
V_рез. = N_п•n_ст•t = 200∙2∙2 = 800 л.,
де n_ст  = 2 л/(чол∙добу) - добова норма стоків на одну людину; N_п =200 чол. - кількість тих, що переховуються в сховищі, і = 2 доби мінімальний термін життєзабезпечення сховища при роботі його в автономному режимі.
Необхідно встановити станцію для перекачування стічних вод, установити аварійний резервуар для збору стоків у приміщенні санвузла, підготувати запасні ємності для збору нечистот.
Система електропостачання.
Виходячи з характеристик ТДЦ і СРЗ у цілому, оцінимо відповідність системи вимогам ДБН:
1)         електроенергією сховище ТДЦ забезпечується від підстанції заводської мережі та від групової захищеної дизель-електростанції (ДЕС);
2)        завод забезпечується електроенергією від декількох джерел: від ГЕС; у  випадку  припинення  подачі  електроенергії  від ГЕС,  завод забезпечується енергією від міський ТЕЦ і підприємства електромереж (ПЕС);
3)              електросистеми - підземні, заглиблені на глибину 0,7 м, закільцьовані.
4)      пристрою для автоматичного відключення електромереж немає;
5) електрозабезпечення  сховища  ТДЦ  можливе  від  групової захищеної  дизель-електростанції (ДЕС).
Виходячи з вище сказаного, в сховище ТДЦ необхідно встановити пристрій для автоматичного відключення електромережі в цілому і її окремих ділянок, також необхідно встановити місцеві засоби освітлення (акумуляторні світильники і т.д.).
Система опалення.
Повинна входити до мережі опалювальної системи об'єкта (будівлі) у вигляді самостійного відгалуження і мати вимикальну арматуру.
Сховище забезпечується теплом від заводської котельні, в усіх виробничих будівлях опалення центральне. Необхідно встановити пристрій відключення арматури при заповненні сховища людьми.
Система зв'язку.
Сховище необхідно обладнати телефонним зв'язком і гучномовцями, з'єднаними з міською і об'єктовою радіотрансляційними мережами. Так як в сховищі присутній пункт управління ЦО, то виникає потреба в радіозв'язку.
2.5. Розрахунок потреби ТДЦ у додатковому сховищі.
Вибір типу захисного спорудження по ступені захисту.
Тип захисних споруджень для конкретного об'єкту повинний задовольняти вимогам забезпечення надійного захисту виробничого персоналу й економії засобів. Вибір типу захисних споруджень для об'єкта зводиться до визначення зони можливих руйнувань, у якій може виявитися об'єкт. Для цього, використовуючи результати розрахунків попереднього етапу, за знайденим значенням максимального надлишкового тиску ΔР_Ф= 22 кПа, очікуваного на об'єкті, визначають, у якій зоні можливих руйнувань знаходиться об'єкт, і вибирають тип захисного спорудження. При цьому виходять з того, що в зоні дії ударної хвилі в залежності від надлишкового тиску будуються сховища чи протирадіаційні укриття, а за межами зони дії ударної хвилі - - тільки ПРУ.
Розміщення захисних споруджень.
Захисні спорудження на об'єкті необхідно розміщати з урахуванням своєчасного укриття людей і мінімальної вартості будівництва. Досягти цього можливо при виконанні наступних вимог:
-      захисні   спорудження   варто   розташовувати   в   місцях   найбільшого
зосередження виробничого персоналу; радіус збору тих, що вкриваються в
зоні дії ударної хвилі повинний бути таким, щоб забезпечувалося своєчасне
укриття робітників та службовців по сигналу «Повітряна тривога», а радіус
збору для ПРУ, розташовуваних за межами дії ударної хвилі, повинний
забезпечувати укриття людей по сигналу «Радіаційна небезпека» до підходу
радіоактивної хмари ядерного вибуху (до початку зараження);
-      сховище варто розміщати в підвальних і цокольних поверхах будівлів і
споруджень; сховище, що стоїть окремо   повинно будуватися тільки при
неможливості побудови вбудованих;
-      ПРУ в межах дії ударної хвилі варто розміщати в підвальних і цокольних
поверхах, а за межами її впливу - - у підвалах і підпіллях, а також на перших
і цокольних поверхах будинків і споруджень і т.п.;
- вбудовані  сховища варто розміщати  по  можливості  під  будинками
найменшої поверховості, а ті, що стоять окремо - - на відстані від будинків і
споруджень, рівній їх висоті;
- вбудовані сховища і ПРУ потрібно розміщати в будинках І і II ступеня
вогнестійкості з виробництвом категорій Г й Д по пожежній небезпеці;
- сховище необхідно розташовувати не ближче 15 м від водопровідних,
теплових і каналізаційних магістралей діаметром більш 200 мм і, крім того,
вони  повинні   бути  захищені   від  можливого   затоплення   ґрунтовими   і
дощовими водами, а також іншими рідинами при руйнуванні ємностей,
розташованих на поверхні чи землі в будинках і спорудженнях.
Розрахунок місткості захисних споруджень.
Загальна місткість захисних споруджень повинна відповідати кількості робітників та службовців об'єкта, що підлягають укриттю і визначається загальною сумою місць для сидіння і лежання. Місця по окремим сховищам розподіляються з урахуванням розташування робочих ділянок на території об'єкта і кількості тих, що вкриваються в радіусі збору, але, як правило, не менш 150 місць для одного сховища. Будувати сховище місткістю менше 150 місць економічно недоцільно.
Таким чином, проаналізувавши конкретний випадок і виходячи з всього вище сказанного, будуємо додаткове сховище класу А-ІV (відповідно до ДБН), що стоїть окремо (при неможливості побудови вбудованного) з мінімальною відстанню до найближчої будівлі 30 м. В данному випадку потрібно укрити 200 чоловік.
В сховищі повинно бути не менше двох входів, які розміщуються в протилежних кінцях сховища. При місткості сховища в 150 чол. допускається влаштовувати один вхід при ширині дверного прорізу 0,8x1,8 м, при цьому другим входом повинний бути аварійний (евакуаційний) вихід у виді тунеля з внутрішніми розмірами 1,2x2 м.
Для даного випадку (сховище на 200 чоловік) не передбачаються такі приміщення:
1)          медичний пункт (влаштовується в сховищах на 900... 1200 чоловік);
2)          тамбур-шлюз (влаштовується при одному із входів в сховищах місткістю 300 і більше чоловік).
Розрахунок площі основних приміщень.
Площа приміщення для тих, що переховуються:
S_п = N_п∙n_п + S_сп = 200∙0,5+2 = 102 м²,
де N_п=200 чол. - кількість тих, що переховуються в сховищі; n_п =0,5 м /чол.. (при 2-х ярусних лавках-нарах) - норма площі підлоги приміщення на одну людину, яка переховується в сховищі; S_сп =2 м² - площа санітарних постів (СП).
Площа пункту управління:
S_{п у}= N_пу∙n_пу  = 12∙2 = 24  м²,
де N_пу =12 чол. - кількість людей, що працюють у ПУ;
n_пу =2 м²/чол. - норма площі підлоги приміщення на одну людину, що працює в ПУ.
Загальна площа основних приміщень (з урахуванням необхідної площі для санітарного поста):
S_осн. = S_п  + S_{п у} = 102+24=126 м²
В приміщенні для тих, що переховуються необхідно встановити 2-ярусні лавки-нари, які забезпечують 80% місць для сидіння (200∙0,8=160 місць) і 20% місць для лежання ( 200∙0,2=40 місць). При нормі 0,45x0,45 м на одне місце для сидіння в сховищі необходимо встановити 200∙0,2 = 40 2-ярусних лавок-нар довжиною 1,8 м (нижній ярус для сидіння на 4 місця, верхній -одне місце для лежання).
Розрахунок площі допоміжних приміщень.
Площа приміщення для зберігання продуктів:
S_пр. = 5+(212-150)/50 = 6,24  м².
Площа всіх інших допоміжних приміщень:
S_ін. = 212∙0,15 = 31,8 м²,
Загальна площа допоміжних приміщень = 38,04 м².
Визначення необхідної висоти приміщень сховища.
Загальна площа сховища = 164,04 м²
Об'єм приміщень сховища = 212∙0,15 = 318 м³
Висота приміщень сховища = 318/164,04 = 1,94 м.
Отримана висота приміщень нас не задовольняє, так як відповідно до норм при встановленні 2-ярусних лавок-нар висота має бути в межах від 2,15 до 2,9м.
Отже приймаємо висоту 2,15 м. по нормам.
2.6. Схема додаткового сховища приведена в Додатку В.
РОЗДІЛ 3.
Визначення необхідних обсягів, сил і засобів щодо виконання ремонтних та відбудовних робіт на ОГД
При плануванні й організації  РВР на ОГД потрібно визначити види і обсяги робіт, розробити проект відновлення зруйнованих елементів, підготувати робочу силу та матеріально-технічне забезпечення. Роботи виконуються на базі внутрішніх можливостей і місцевих ресурсів з урахуванням змушених відхилень від прийнятих будівельних, технічних та інших норм мирного часу.
РВР зводяться до середнього відбудовного ремонту й орієнтовано можуть бути проведені протягом 1-4 тижнів.
Для нашого випадку ми обираємо строк проведення РВР - чотири тижні.
Визначимо обсяг ремонтно-відбудовних робіт:
W = GF тис.грн.;
W = 1760∙0,3 = 528 тис.грн.;
де G – відносна величина збитку в залежності від характеру руйнувань;
F – балансова вартість основних виробничих фондів (F = F_б + F_т + F_е, де F_б – виробничі будівлі; F_т – технологічне устаткування; F_е – енергетичне устаткування).
Кількість робочої сили, необхідної для виконання РВР, визначається із залежності:
R = W/N = G F/N;
R = 528/7*12=912 чол.
Завод може виділити робочої сили:
R=3015*0,3=905 чол.
де N – норма виробітку на одного працівника за рік, тис.грн.;
N = 7000 грн./рік.
Час, необхідний для виконання РВР, визначаємо наступним чином:
T₁ =12 R/R₁ при T₁>T,
T₁ =12∙912/905 = 12,1 год.
де  Т –директивний час, необхідний для виконання РВР, встановлений відповідним міністерством (відомством), год.; R₁ – кількість робочої сили, яка виділяється для виконання РВР; 12 – тривалість робочої зміни воєнного часу, год.
Потреба в матеріалах, виробах, устаткуванні для проведення РВР визначається:
Q = Wg,
Q = 528∙0,65 = 343,2 тис.грн.
де g – норма витрат матеріалів, виробів, устаткування (будівельне, сантехнічне, технологічне устаткування, електротехнічні матеріали за довідковими нормами) на 1 млн.грн.
Рівень задоволення потреб ОГД у матеріалах, виробах, устаткуванні визначимо:
Q₁ = Q₂ / Q ∙ 100,