Конфігурація системи під конкретний об’єкт господарювання

1. Короткі теоретичні відомості

Процес конфігурації комп’ютерної бухгалтерської системи є таке облаштування її функціональних можливостей, яке в повній мірі відповідає забезпеченню автоматизованого розв’язання бухгалтерських задач на конкретному підприємстві.

Цей процес умовно поділяється на дві частини. До першої частини відноситься:

• визначення структури і властивостей довідників та документів. Опис алгоритмів обробки даних, налагодження ведення синтетичного, аналітичного та кількісного обліку та ін.;

• створення набору прав доступу до даних;

• налагодження загальних інтерфейсних компонент системи: меню, панелей інструментів, комбінацій клавіш.

• створення декількох інтерфейсів різних типів користувачів (менеджерів, бухгалтерів, робітників відділів кадрів тощо).

До другої частини відносяться безпосередньо бухгалтерські процедури – наповнення створеної структури конкретними даними.

В першій лабораторній роботі розглядається перша частина – конфігурація.

Конфігурацією в системі «1С:Предприятие» називається сукупність трьох взаємозалежних складових частин: структури метаданих; набору інтерфейсів користувачів; набору прав.

Поняття метаданих – сукупність об'єктів метаданих, призначених для збереження й обробку інформації про господарську діяльність конкретного підприємства.

Об'єкт метаданих – формальний опис групи понять предметної області з тотожними характеристиками й однаковим призначенням.

Інтерфейс користувача – сукупність команд головного меню і панелей інструментів для роботи з конкретними об'єктами даних – документами, довідниками, журналами та ін. для конкретної категорії користувачів. Він надає можливість швидко і зручно отримати потрібну інформацію певного призначення.

Права – визначають повноваження користувачів на роботу з інформацією відповідно до кола їх обов’язків.

2. Хід роботи

2.1 Створення інтерфейсу, що призначається певній групі користувачів

1. Включити комп’ютер, ввійти в локальну мережу по особистому паролю (без цього подальша робота у комп’ютерному центрі ДАСОА неможлива!).

2. Виконати дії, які наведені в інструкціях 1 та 2 (див. пункт Додатки).

В подальшому результати поточних сеансів роботи будуть зберігатися у вигляді архівного файлу згідно методики наведеної в інструкціях 1 та 2. Доступ до даної інформації в наступних сеансах роботи можливий тільки автору.

З метою максимального наближення учбової конфігурації бази даних до реальної (згадайте попередження про наслідки її зміни, яке з’являлось на екрані під час виконання Інструкції №2), для подальшої роботи потрібно відновити стандартну конфігурацію. Для полегшення цих дій достатньо замінити папку Account з диску W: на папку з такою ж назвою, яка знаходиться за адресою \\SERVER\Works\APM_buh\3_kurs, та виконати пункти 3.1–3.5 Інструкції №1.

3. Завантажити Конфигуратор 1С: Предприятие. Якщо після відкриття вікна програми активізувалось вікно допомоги Совет дня, то для виконання подальших дій його потрібно відключити.

4. З головного меню програми Конфигуратор вибрати групу Конфигурация і виконати команду Открыть конфигурацию (рис. 1.) Після відкриття вікна Конфигурация перейти на вкладку Интерфейсы (рис. 2.).

Рис. 3. Вкладка Интерфейсы вікна Конфигурация

5. В результаті натискання на кнопку Интерфейсы вміст вікна зміниться (рис. 3).

6. Для створення нового інтерфейсу користувача потрібно звернутися до головного меню програми, вибрати групу Действия та виконати команду Новый интерфейс. В результаті на екран буде видано вікно для введення ідентифікатора нового інтерфейсу (рис. 4), в поле введення якого вводимо з клавіатури назву нового інтерфейсу, наприклад, «Бухгалтерський», ОК.

Рис. 4. Діалогове вікно для введення назви нового інтерфейсу

7. У вікні Конфигурация з’явиться назва нового інтерфейсу.

8. Виділити назву нового інтерфейсу, потім з головного меню потрібно обрати групу Действия і виконати команду Редактировать. На екран буде видано вікно-запит: «Що редагувати?» – меню чи панель інструментів (рис. 5).

Рис. 5. Запит на редагування інтерфейсу користувача

9. Обираємо рядок Меню. Відкривається Редактор меню. З головного меню обираємо групу Действия і виконуємо команду Конструктор. На екран буде видано Конструктор меню (рис. 6).

Рис. 6. Вікно конструктора меню користувача

10. Лівий список Колонки містить перелік типів даних, для яких можуть бути створеними додаткові пункти, назви яких наводяться в правому списку Пункты. В меню користувача назви типів даних будуть назвами пунктів головного меню. Для подальшої роботи потрібно відключити у списку Колонки вікна конструктора команди Отчеты, Обработки та Разные і натиснути кнопку Построить. Закрийте Редактор меню.

2.2 Створення типових наборів прав

Права в системі 1С:Підприємство визначають повноваження користувачів на роботу з інформацією, що обробляється в системі. Сукупність наданих користувачу прав визначається, як правило, колом його обов'язків.

Призначення користувачу прав доступу здійснюється в 2 етапи. На першому етапі створюються типові набори прав на роботу з інформацією, що відрізняються, як правило, широтою наданих можливостей доступу. На другому етапі користувачу призначається у відповідність один з таких типових наборів прав.

1. Викликати відомим Вам способом вікно Конфигурация.

2. Перейти на вкладку Права. На екрані з’явиться колонка Наборы прав. З головного меню програми оберіть групу Действия і виконайте команду Новый. Введіть свій ідентифікатор у вікні запиту, наприклад, БУХГАЛТЕР і натисніть кнопку ОК.

3. З меню Действия виконати команду Редактировать. З’явиться вікно Редактора пользовательских прав, яке містить представлену у вигляді дерева структуру даних, створену для цієї конфігурації. Встановлення прав користувача відбувається через діалог Свойства элемента прав шляхом включення / виключення обраної функції. Для виклику цього діалогу потрібно двічі клацнути лівою кнопкою миші на обраному елементі (рис. 7). Послідовно відредагуйте елементи, перелічені в наступному пункті.

Рис. 7. Надання прав доступу користувачу

4. Виконайте дії над окремими елементами згідно списку:

• Елемент Константы – дозволити тільки чтение.

• Елемент Справочники – дозволити тільки чтение, ввод нового, пометка на удаление, снятие пометки на удаление.

• Елемент План счетов дозволити тільки чтение.

Решту елементів списку не модифікувати.

5. Закрийте вікна діалогів Редактор пользовательских прав та Конфигурация. На екран буде видано запит: «Данные были модифицированы. Сохранить?». Натисніть кнопку «ДА».

2.3 Призначення користувачу створеного набору прав (повноважень) та структури інтерфейсу

1. Відкрийте у головному меню групу Администрирование і виконайте команду Пользователи. На екран буде видано список користувачів (список може бути порожнім).

2. Призначте ідентифікатором користувача власне прізвище та ім’я, для чого з меню Действия оберіть пункт Новый. Після відкриття вікна діалогу Свойства пользователя на вкладці Атрибуты (рис. 8) введіть свої дані (робочий каталог – це каталог, де буде зберігатись «по замовчуванню» інформація користувача), на вкладці Роль (рис. 9) призначте права згідно наведеного малюнка. З учбовою метою для спрощення входження в мережеву версію програми бажано включити опцію Отключить контроль прав.

Рис. 8. Вікно реєстрації нового користувача

Рис. 9. Вкладка надання прав користувачу

2.4 Призначення паролів користувачам

1. Знаходячись у вікні Пользователи, є можливість призначити кожному користувачу пароль для забезпечення авторизованого доступу до бази даних. Це можна зробити з меню Действия виконанням пункту Изменить пароль, або кнопкою на панелі інструментів вікна Пользователи. В обох випадках на екрані з’явиться вікно, представлене на рис. 10, в якому потрібно ввести необхідний пароль.

Рис. 10. Вікно для зміни паролю користувача

2. Не забудьте спочатку занотувати призначений пароль в зошит для лабораторних робіт, а вже потім ввести його безпосередньо у вікно. Слід пам’ятати, що пароль – це символьний рядок довжиною не більше 10 символів без пропусків та спеціальних символів. Пароль, що вводиться, у вікні не показується, замість нього виводяться символи * по числу введених символів. Відновити загублений пароль неможливо, а без нього подальша робота в середовищі прикладної програми 1С: Предприятие неможлива!

3. Запит Смена пароля з’явиться на екрані другий раз для повторення дій введення паролю для виключення випадкових помилок користувача. Необхідно повторити введення пароля. Після натиснення кнопки OK користувачу призначається пароль, і в наступних сеансах робота як з Конфігуратором, так і з програмою 1С: Предприятие буде починатися із введення пароля. Для зняття паролю потрібно обидва рази в запиті Смена пароля лишити поле введення порожнім.

4. Враховуючи учбовий характер роботи, забезпечте входження в програму як Адміністратор без паролю, інакше користувач буде постійно мати проблему ідентифікації, оскільки деякі дії будуть вимагати розширення прав користувача.

5. Після закриття вікна Пользователи на екран виводиться запит «Сохранить список пользователей?», на який потрібно відповісти ствердно.

6. В подальших сеансах роботи з 1С: Предприятие при входженні під власним паролем уважно перегляньте Ваші можливості, що дає головне меню.

2.5 Створення об'єкту метаданих

Конфигуратор включає наступні конструктори об'єктів метаданих:

– довідника;

– документа;

– журналу документів;

– звіту;

– виду субконто;

– журналу розрахунків.

Нижче на прикладі довідника розглянута технологія створення об’єкту метаданих.

1. Для створення об’єкту метаданих «Довідник» за допомогою Конструктора потрібно завантажити програму Конфигуратор і в головному меню з групи Конструкторы виконати команду Новый Справочник.

В діалоговому вікні Конструктор справочника потрібно створити ідентифікатор довідника Автомобілі. Заповніть вікно згідно наведеного зразка (див. рис. 11).

На наступному кроці (кнопка Далее) Конструктор запропонує автоматично встановити вид субконто для можливості включення до аналітичного обліку цього типу довідника. Для цього необхідно включити опцію Создать новый вид субконто.

У наступному вікні потрібно передбачити включення створеного довідника до окремих інтерфейсів користувачів, які були попередньо створені, для чого достатньо включити опцію Вставить команду в пользовательское меню.

Рис. 11. Вікно створення ідентифікатора довідника

Призначення наступного вікна Конструктора – створення нового виду субконто. Його заповнення аналогічно наведеному на рис. 11. Для завершення введення натискають кнопку Готово, в результаті чого відкривається діалогове вікно створеного довідника для формування його змісту.

2. Заповнення вікна довідника для визначення списку й властивостей додаткових реквізитів довідника (рис. 12). Його заповнення відбувається в два етапи. Спочатку включають необхідні опції (як на малюнку), потім формують реквізити довідника.

Зауваження.

1. В полі введення Кол-во уровней вводиться кількість майбутніх груп, наприклад 3, щоб мати змогу розділити автомобілі на легкові, вантажні і спеціальні окремо.

2. В полі Длина кода вказується кількість позицій для коду елемента довідника. Як правило, достатньо мати 5 розрядів.

3. В полі Длина наименования потрібно ввести максимально можливу довжину елемента довідника. В залежності від його призначення це можуть бути достатньо довгі назви, тому вводимо число 25.

4. За допомогою перемикачів в групі Серии кодов обираємо Во всем справочнике, в групі Тип кода – Числовой, в групі Основное представление – В виде наименования, що не вимагає додаткових пояснень.

5. В полі введення Подчинен потрібно визначитись з майбутньою підпорядкованістю об’єкту вже існуючій структурі. Значення вибирається із списку. В нашому прикладі обираємо (не подчинено).

6. В полі введення Синоним визначаємо спрощений термін Машини.

7. Встановити прапорці в Размещать группы сверху, Автоматическая нумерация, Контроль уникальности, що не викликає необхідності внесення додаткових пояснень.

8. В нижній частині вікна для посилення універсальності потрібно у спису Редактировать обрати Обоими способами.

Рис. 12. Вікно формування властивостей довідника

3. Встановлення реквізитів довідника. 1С: Предприятие дозволяє встановити для елемента довідника додатковий набір характеристик, які називаються реквізитами.

Після натиснення кнопки Новый поля введення Реквизиты на екран буде видано вікно запиту Свойства реквизита з двома закладками – Общие і Дополнительные (рис. 13).

Рис. 13. Вкладки вікна Свойства реквизита

Технологію роботи з цими вкладками розглянемо на прикладі формування довідника «Автомобілі» з чотирма реквізитами (графами): «Назва», «Марка», «РікПридбання» (пропуски в словах не допускаються!), «Вартість».

Для кожного реквізиту потрібно відредагувати властивості на обох вкладках: крім визначення назви (идентификатор) правильно обрати тип значення для кожного реквізиту і достатню довжину реквізиту. Приклади наведені на рис. 14.

Рис. 14. Приклад заповнення реквізитів

На вкладці Дополнительные у вікні введення Использовать потрібно обрати Для элемента.

Тепер потрібно сформувати форми потрібних довідників, для чого призначені кнопки (див. рис. 12). Натискаючи їх по черзі, потрібно в кожному з вікон, що з’являться (див. рис 15 – 17), натискати кнопку Вставить

Рис. 15. Вікно для формування форми для введення елементів довідника (ліворуч) і сама форма (праворуч)

Рис. 16. Вікно для формування форми для введення назв груп довідника (ліворуч) і сама форма (праворуч)

Рис. 17. Вікно для формування форми для введення списку полів довідника (ліворуч) і сам список (праворуч)

4. Завершальні дії. Закрийте вікно Справочник – Автомобілі. У вікні Конфигурация на дереві метаданих Ви можете знайти щойно створений об’єкт Автомобілі» (рис. 18).

Рис. 18. Створений довідник Автомобілі з реквізитами

Закрийте вікно Конфигурация та виконайте запропоноване збереження модифікованих метаданих.

Вийдіть з Конфигуратора та завантажте 1С: Предприятие під власним ім’ям та паролем. З меню Операції пункт Справочники відкрийте довідник Машини, та створіть групи Легкові, Вантажні та Спеціальні і окремі елементи в кожній з груп.