Міністерство аграрної політики України
Петрівський державний аграрний технікум
Використання інноваційних методів навчання при вивченні теми “Вади розвитку ”
з дисципліни
“Патологічна фізіологія та патологічна анатомія сільськогосподарських тварин”
Методична розробка
Петрівка 2009

Укладачі: Олійник Володимир Христофорович - викладач ветеринарних дисциплін, “спеціаліст першої категорії”.
Коломієць Юрій Анатолійович – викладач інформатики, “спеціаліст першої категорії”.
Рецензент : Стоянова Людмила Всеволодівна - викладач ветеринарних
дисциплін, “спеціаліст першої категорії”.

ПЕРЕДМОВА
 Тема даної методичної розробки дуже актуальна.
Нині перед суспільством, освітянами стоїть завдання формування в молодих українців таких якостей, як:
n  прагнення до навчання впродовж усього життя ;
n  постійний пошук найкращих шляхів розв’язання життєвих проблем;
n  готовність своєю фаховою працею закласти підмурівок власного соціального успіху і зробити внесок у громадську державну справу.
На відміну від традиційної освітньої моделі, що базувалася на пріоритеті простого засвоєння і відтворення інформації, головною метою навчання в наш час стає всебічний розвиток особистості. Кожен з викладачів старається „втиснути” в голови студентів як найбільше навчального матеріалу, що часто призводить до перевтоми, природної протидії. Адже людський розум, за висловом Плутарха, не глек для рідини, а вогонь, який треба запалити.
Викладач повинен пам’ятати, що в душі студентів борються різні мотиви. Наприклад, намагатися слухати пояснення і бажання тихенько обговорити з сусідом учорашній футбол, побачення, або просто помріяти. І завдання викладача – не примушувати вчитися, а заохочувати. Досягти цього можна лише вмілою організацією навчального процесу.
Основою на заняттях повинно стати не екстенсивне завантаження студентів якомога більшим обсягом матеріалу, а інтенсивний розвиток його здібностей. Тому традиційна система навчання знаходиться в протиріччі з сучасними вимогами.
Метою написання методрозробки було показати, як впливають на рівень засвоєння знань сучасні методи викладання. Так, при вивченні теми „Вади розвитку в сільськогосподарських тварин” на різних етапах заняття використав елементи таких технологій як:
 інтригуюче повідомлення з метою зацікавлення до теми;
використання комп’ютера;
демонстрація фрагментів з документального фільму „Жизнь до рождения”;
використання опор при поясненні;
тестовий контроль з метою виявлення рівня засвоєння знань на занятті.
З усних відповідей студентів під час закріплення матеріалу, тестової перевірки видно, що використання інноваційних методів сприяє не тільки розвитку творчих здібностей, а і підвищенню пізнавального інтересу до дисципліни, кращому засвоєнню матеріалу, формуванню цілісного світосприймання.

Основна частина
 
Cоціальні умови існування сучасної людини характеризуються швидким розвитком наукових знань і технічних досягнень. Відповідно до цього спеціаліст в будь – якій галузі повинен бути відкритим до сприйняття інновацій, мати значний рівень самостійності. Традиційна система навчання знаходиться в протиріччі з сучасними вимогами до випускника.
Одне з таких протиріч полягає в тому, що студенти перевантажені великим обсягом навчальної інформації, що не дозволяє усвідомити її значення як для життя, так і для обраного фаху, втрачається особистість студента, так як в ньому вбачається тільки репродуктивний механізм щодо відтворення поданої під час занять інформації.
Ефективному вирішенню зазначених проблем, на мій погляд, сприятиме використання інноваційних технологій. Використання їх елементів на різних етапах аудиторного заняття сприяє не тільки розвитку творчих здібностей, підвищенню пізнавального інтересу до теми, що вивчається, а й кращому засвоєнню навчального матеріалу, формування цілісного світосприймання.
Не дивно, що для того, щоб студенти краще вчилися, необхідно зацікавити.
На своїх заняттях стараюся робити все, щоб показати студентам, що мій предмет цікавий, захоплюючий, але для цього треба бути уважним, зібраним, спостережливим. Але і не секрет, що зміст навчального матеріалу з патофізіології тварин не може бути завжди цікавим. І тут на допомогу приходять різні прийоми та методи. Так, з метою зацікавлення до теми, зразу ж після дзвоника розповідаю інтригуючий матеріал ( 4 січня 1950 року в одній із московських лікарень у Катерини Кривошляпової проходили важкі пологи. Довелося зробити кесарів розтин. Лікар, побачивши новонароджених, ледве стримала крик жаху. Мати, побачивши своїх дітей, два роки провела в психіатричній лікарні в стані важкої дипресії. Студенти, затаївши подих, уважно слухають, а що ж далі? Отже, уже з перших хвилин заняття вони включилися в роботу. Такою інтригуючою розповіддю зацікавлюю до вивчення даної теми і тільки після цього вітаюся, оголошую тему заняття, план роботи. Вміння кількома реченнями заінтригувати, зацікавити студентів до роботи слід віднести до сучасних технологій навчання.
Для підтримки інтересу, уваги до нового матеріалу важливо зберегти в собі інтерес до того,. що розповідаю. Лекцію потрібно давати емоційно, а не монолітно, переживати разом з групою про те, про що розповідаю. Тоді студенти почнуть відчувати в словах викладача привабливу щирість, яка допомагає зрозуміти найскладніші ази науки. Не дивно, що емоційність викладання є однією з вимог сучасної дидактики. Викладач повинен знати, що не варто захоплюватися лише своїми знаннями, більше приділяти уваги думкам і почуттям студентів. Лекція – це не „сольний номер” викладача, а дружня бесіда, ефективність якої залежить від його майстерності, вміння спілкуватися, здатності до діалогу. Потрібно постаратися створити такі умови для студентів, щоб вони зрозуміли, що без уміння думати, обговорювати, чути і бачити, їм не відчути своєї успішності, інтелектуальної спроможності. Отже, збудити інтерес до теми, до предмета ще замало, його треба розвинути, підтримати і зробити стійким. А це можна досягти використовуючи сучасні методи навчання та інноваційні технології у навчальному процесі.
Дуже часто можна побачити таку картину, коли студент відповідає, а потім зупиняється, тому що забув. І варто викладачеві підказати слово, або просто жест, як студент знову відповідає. Виходить, що студент зупинився при відповіді на „слизькому місці”, і якщо на таких місцях поставити маяки, опори то студент буде відповідати красиво, змістовно, не думаючи, а що ж далі. Опорний конспект повинен бути простим як для запам’ятовування, так і відтворення. Студенти повинні осмислити, що вивчити або скласти таку “картинку” легко і вони з охотою будуть працювати з конспектом.
При вивченні теми „ Вади розвитку “ студентам необхідно прослухати великий обсяг матеріалу, щоб знайти необхідну інформацію для занесення в конспект, засвоїти велику кількість нових термінів (акранія, ацефалія, акардія, анорхізм, гіпогенезія, полідактилія, полімастія, циклопія, атрезія, монорхізм, анорхізм, стернопаги і ін). Не секрет, що велика кількість студентів навіть не вміють працювати належним чином з літературою і переписують та вивчають усе підряд, що дуже важко та малоефективно. Тому при поданні лекції стараюся так викласти матеріал, щоб студенти вже на занятті засвоїли певну термінологію, назву хвороби, ознаки. Для цього використовую опорний конспект, адже поєднання слова викладача з опорним сигналом, схемою чи таблицею уже під час первинного сприйняття теми забезпечує логічну обробку, встановлення зв'язків між раніше вивченим матеріалом, побаченими деякими вадами розвитку тварин вдома, в господарстві, на ветеринарній клініці. Використання опор сприяє формуванню в уяві асоціацій із сигналами, що збуджують і спрямовують на себе діяльність. Отже, при викладенні даної теми, інновація представлена опорним конспектом, схемою. Опорний конспект, схема, таблиця – це засоби, які є вершками найнеобхіднішої інформації, що дає змогу вибудувати систему деякого блоку змісту, полегшуючи розуміння його структури, і сприяючи логічному впорядкуванню засвоєного матеріалу.
Використання опорних схем, а також конструювання їх з студентами на різних етапах заняття формують у них уміння та навички узагальнення та систематизації знань, сприяють міцному і швидкому запам'ятовуванню нового матеріалу, розвивають логічне мислення. Використання опор є важливим етапом роботи викладача в напрямі активізації мислення студентів і організації самостійної роботи.
 Опорні схеми не мають строго визначених вимог щодо форми їх подачі. Отже, тут відкривається широке поле творчої діяльності як для викладача, так і студентів. Після викладення матеріалу з питання “множинні вади розвитку у тварин” пропоную студентам зробити опору . В більшості студенти зробили так:
а) поодинокі вади розвитку

б) множинні виродливості
При такому підході до вивчення діє принцип:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую,
Я трохи пам’ятаю,
Те, що я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань і навичок.
Я вважаю, що використання опорних схем при вивченні багатьох тем предмету є одним з ефективних засобів організації самостійної пізнавальної діяльності студентів.
Одним із важливих чинників інтенсифікації навчального процесу є використання сучасних технічних засобів, передусім комп‘ютера. Комп’ютер – багатофункціональна машина. Його дидактичні можливості дають можливість підвищити інтерес і загальну мотивацію до навчання. Підвищується якість навчання, забезпечується наочність, адже студенти бачать кольорові зображення тварин з хворобами даної теми, бачать особливості будови і процеси життєдіяльності тварин, краще засвоюють термінологію, але, на жаль, комп’ютер використовується ще епізодично, так як не достатньо розроблена методика поєднання традиційної та інформаційної технологій. Комп’ютер можна використати лише при вивченні окремих питань.
А з яким задоволенням переглядають документальні кадри з фільму „Жизнь до рождения” !
Потік інформації даної теми дуже великий, тому проводжу закріплення після вивчення кожного питання ставлячи запитання ( чому?, як Ви думаєте...?, доведіть і ін.)
1. Яка відмінність вад розвитку від каліцтва?
2. Втрата ока – це вада чи каліцтво?
3. Вивих кінцівки при пологах - це ...
4. Наведіть свої приклади каліцтва ( збитий ріг, відкушене вухо ...)
Під час закріплення використав також матеріали з медичної літератури Було прочитано коротенькі замітки з преси ( Людина – рогоносець, Жінка – свиня, Баранячий ріг, Голова –паразит, Тіло –паразит, Маша і Даша, Сіамські близнюки). Студенти не тільки визначали де вади, а де каліцтво, але і між ними розгорнулася гостра дискусія активність була висока. Кожен з виступаючих доводив свою правоту і точку зору.
Закріплення проводилось різними традиційними і інноваційними методами. Це закріплення шляхом запитань-відповідей, робота з комп'ютером, з макропрепаратами, сухими препаратами, а також тестова перевірка знань. Тестування – це метод педагогічної діагностики. Моєю метою, проводячи тестування, було встановити рівень засвоєння даної теми на занятті. При складанні застосував тестові завдання:
закритої форми;
відкритої форми;
на відповідність.
Тестові завдання закритої форми з альтернативним вибором – це вибір однієї з двох відповідей. Найчастіше у формі відповіді „так –ні”. Наприклад: чи правильне твердження, що ацефалія – відсутність мозку у новонародженого?
Тестові завдання відкритої форми являють собою сукупність завдань з вільно конструйованою відповіддю. У таких завданнях на відповіді не накладаються ніякі обмеження.
Тестові завдання на відповідність – це сукупність завдань, в яких пропонується відновити відповідність між елементами двох стовпчиків, одним з яких є стовпчик відповідей. Стовпчик, з якого вибираються відповіді, найчастіше довший, ніж перший список, щоб зменшити вірогідність випадкового угадування.
Наприклад:
1. Гіпогенезія а) в одного індивідума є чоловічі і
жіночі статеві органи
2. Персистування б) недорозвинення органів, або частин тіла
3. Монорхізм в) злиття двох очей в одне око
4. Краніопат г) при гіперфункції гіпофіза у тварин
 спричиняє великий ріст
5. Гігантизм д) збереження тих частин тіла, які на момент
народження зникають
6. Циклопія е) близнюки, з’єднані головою
7. Гермафродит є) відсутність сім’яника при народжені
 ж) народження плоду без кінцівок
Із відповідей студентів під час закріплення, а також тестової перевірки було встановлено, що студенти дану тему засвоїли добре.

 Висновок
 Хочу сказати, що лекція мала виховний характер. Звернено увагу студентів на те, що виродливість ще до кінця не вивчена як у тварин, так і у людей. Головною причиною катастроф тіла є негативний вплив навколишнього середовища, ліків. А це в свою чергу наносить економічні збитки господарствам. Для людей однією з причин виродливості є дія алкоголю і наркотичних речовин. Тому, як майбутнім спеціалістам, потрібно грамотно використовувати ліки, бережно відноситися до навколишнього середовища, гуманно відноситись до хворих тварин, вести розумний спосіб життя.

 РЕЦЕНЗІЯ
На методичну розробку „Використання інноваційних методів навчання при вивченні теми “Вади розвитку” з дисципліни ”Патологічна фізіологія та патологічна анатомія сільськогосподарських тварин”, виконану викладачем ветеринарних дисциплін “спеціалістом першої категорії” Олійником Володимиром Христофоровичем.
Методична розробка написана на актуальну тему, адже світ останнім часом невпізнанно змінився. Інноваційний шлях розвитку суспільства можливо забезпечити, лише сформувавши покоління людей, які мислять і діють по – інноваційному. Проводячи заняття з даної теми, викладач використав елементи традиційних і нетрадиційних методів навчання, які розкрив в методичній розробці.
Тема заняття відповідає навчальній програмі. Матеріалом для написання роботи був особистий досвід викладача, а також літературні дані. Послідовність викладання інформації відповідає змісту теми.
Дана методична розробка заслуговує уваги і рекомендована для використання в роботі викладачів.

Використана література
1.  Волков Н П Педагогіка. – К.: ВЦ „Академія”, 2001 – 576с.
2.  Машбиц Е.И. Психолого–педагогические проблемы компьютеризации обучения (Пед. наука – реформа школы) – М.: Педагогика, 1988 –192с.
3.  Ніколаєнко С. Тези доповіді на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2006року.
4. Освіта. Технікуми. Коледжі. 2 (18)2007
 5. Освіта. Технікуми, коледжі. 3 (17) 2007
6. Освітні технології / За ред О. М . Пєхоти. Навчально–методичний
 посібник. – К.:А. С. К. 2002 –255с.
7.  Протесення Т. П. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія --К. : 1962.