Магистерская работа на тему Проблема управління якістю при виробництві і реалізації та оцінка конкурентоспроможності м яких куточків

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2014-07-26

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 25.12.2024

АНОТАЦІЯ
Магістерська робота охоплює широке коло питань, пов’язаних із проблемами управління якістю при виробництві і реалізації м’яких куточків, та оцінкою їх конкурентоспроможності. Розглянуто стан сучасного ринку м’яких меблів України, систему властивостей, що визначають якість м’яких меблів, нормативну документацію та технологію виробництва м’яких куточків. Велика увага приділяється вивченню організаційно-методичних принципів контролю, забезпечення якості та дослідженню якості меблів. Окремий розділ присвячений маркетинговим дослідженням конкурентоспроможності м’яких куточків. В роботі використано матеріали ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”.
Магистерская работа охватывает широкий круг вопросов, связанных с проблемами управления качеством при производстве и реализации мягких уголков, и оценкой их конкурентоспособности. Рассмотрено состояние современного рынка мягкой мебели Украины, систему свойств, которые определяют качество мягкой мебели, нормативную документацию и технологию производства мягких уголков. Большое внимание отводится изучению организационно-методических принципов контроля, обеспечения качества и исследованию качества мебели. Отдельный раздел посвящен маркетинговым исследованием конкурентоспособности мягких уголков. В работе использованы материалы ЗАО „Черкасская мебельная фабрика”.
There are wide range of questions comprised in this magister work, connected with the problems of quality management during production and offtake of cushiony corners, and estimation of their competitiveness. Condition of contemprorary ukrainian furniture market, system of attributes that determines the quality of cushiony furniture, normative documentation and tecnology of producing are also examined. Great attention have been payed to learning of management-methodical principles of control, providing and investigations of furniture’s quality. Detached partition is dedicated to marketing reserches in field of competitiveness of cushiony corners. There are materials and information of CSC “Cherkassy furniture factory” were used in this work.

ЗМІСТ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Літературний огляд
1.1. Стан ринку меблів в Україні
1.2. Систематизація властивостей, що визначають якість м’яких меблів
1.3. Аналіз нормативних документів, що регламентують якість м’яких меблів
1.4. Проблеми управління якістю на сучасному етапі
РОЗДІЛ 2. Об’єкти та методи досліджень
         2.1. Об’єкти досліджень
         2.2. Методи досліджень
РОЗДІЛ 3. Проблеми управління якістю при виробництві і реалізації меблів
         3.1. Формування споживчих властивостей та якості м’яких куточків в
                 технологічному   процесі їх виготовлення
         3.2. Організація контролю якості м’яких куточків на підприємстві
         3.3. Дослідження якості м’яких куточків
         3.4. Розробка системи управління якістю на підприємстві
         3.5. Проблеми управління якістю при реалізації м’яких меблів
РОЗДІЛ 4. Дослідження та оцінка конкурентоспроможності меблевих
                  виробів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”
         4.1. Критерії оцінки конкурентоспроможності м’яких куточків
                 ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”
         4.2. Аналіз результатів проведення маркетингових досліджень щодо
                 оцінки конкурентоспроможності меблевих виробів
         4.3. Напрями удосконалення товарного портфелю підприємства на
                 основі результатів дослідження
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
М’які меблі, м’які куточки, ринок, виробник, споживач, експлуатація, властивості, функціональність, довговічність, ергономіка, екологічність, надійність, ремонтопридатність, ціна споживання, гарантія, споживчі властивості, споживчі переваги, дослідження, продукція (процес, послуга), нормативний документ, відповідність, випробувальна лабораторія, технологія, сировина і матеріали, якість, показник якості, контроль якості, планування якості, забезпечення якості, управління якістю, служба якості, постачання, конкурентоспроможність продукції, критерії конкурентоспроможності, інтегральний показник конкурентоспроможності, мета управління, життєвий цикл продукції, петля якості, процесний підхід, система якості.

ВСТУП
Як казав класик, меблі – категорія вища, адже “об їх кожен день треться дума людини”. Меблі можуть багато розповісти про свого власника, про його внутрішній світ та естетичне освоєння дійсності.[1]
І справді, меблі – одні з найважливіших товарів народного споживання. Вони відіграють велику роль в організації побуту, відпочинку та праці. Покращення якості та підвищення рівня споживних властивостей меблевих виробів – важливий фактор підвищення добробуту сучасного суспільства вцілому. По мірі насичення сучасного ринку побутовими меблями питання про підвищення їх якості набуває першочергового значення. Крім того, необхідно враховувати, що в умовах розширення міжнародної торгівлі і все більшої інтеграції України в світове співтовариство, вітчизняна продукція повинна бути конкурентоспроможною на світовому ринку. Навіть у побуті ми все частіше згадуємо поняття якості, надійності, конкурентоспроможності та безпеки продукції, вимагаємо пред’явити сертифікати на продукцію, наполягаємо на дотриманні закону „Про захист прав споживачів” і т.д. Тому вже зараз із упевненістю можна казати: майбутнє, в якому вже нічого робити без якості, вже настало.[2]
Головною рисою сучасного ринку товарів і послуг України є реальна істина – умови диктує споживач. Тому господарювання, спрямоване на довгострокову перспективу повинно чітко орієнтуватися на принципах „невидимої руки” і вміло реагувати на них. Усвідомлений факт – в умовах ринкової економіки жодні інвестиції не врятують промислове підприємство, якщо воно не зможе забезпечити визначений обсяг продажу і головне конкурентоспроможність власної продукції, основою якої є перш за все якість. Хоча окрім показників якості до конкурентоспроможності відносять і такі фактори, як ціна, строки поставки, гарантії, сервісне обслуговування (що надає виробник) та ряд інших економічних і організаційних параметрів, все ж саме на її частку, за результатами спеціалізованих досліджень, припадає 70% вагомості серед усіх показників конкурентоспроможності. Цей фактор примушує українських товаровиробників змінити традиційне поверхневе ставлення до якості.
Управління якістю – основа досконалості, яка в свою чергу не має меж. Реалізація принципів управління якістю в повсякденній практиці здійснюється шляхом створення та впровадженням на підприємствах систем управління якістю (СУЯ). Можна говорити про те, що конкуренція фірм – це конкуренція їх систем управління якістю. Тому вдосконалення цих систем вважається одним із найважливіших напрямків підвищення конкурентоспроможності як окремих товарів, виробів, так і виробничих фірм і промислових об’єднань.[2]
Варто відзначити, що з кожним роком підвищується технічний рівень вітчизняних меблевих підприємств. Автоматичні або напівавтоматичні лінії, високопродуктивні агрегати, що залучаються в технологічні процеси виробництва, сприяють підвищенню продуктивності праці та якості кінцевого продукту. Наявність на вітчизняному ринку меблевих виробів, виготовлених із найсучасніших сировинних матеріалів та комплектуючих без перебільшення сприяють виходу на якісно новий рівень всієї галузі.
Підвищення попиту на меблеві вироби вітчизняного виробництва пояснюється появою сучасних наборів та окремих виробів прицільної якості, які не поступаються закордонним зразкам за показниками художньо-естетичного виконання та надійності.
Отже, враховуючи актуальність даної теми метою магістерської роботи є дослідження проблеми управління якістю при виробництві і реалізації, а також оцінка конкурентоспроможності м’яких куточків вітчизняного виробництва (за матеріалами ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”).

РОЗДІЛ 1. Літературний огляд
1.1. Стан ринку меблів в Україні
Найбільш влучно охарактеризувати стан справ на сучасному українському ринку м’яких меблів допоможе словосполучення „спокійний розвиток”. Причому, що важливо, – це справді розвиток, який видно неозброєним оком, судячи хоча б про кількість нових салонів м’яких меблів. Ще одна зовнішня ознака розвитку – поява нових виробників. Серед них присутні як новачки меблевої справи, так і відомі торговці, які вирішили збільшити ряди фабрикантів. За неповними даними Держкомстату (було враховано лише обсяги великих підприємств, з річним обсягом виготовлення продукції від $200 тис.) у 2004 році було виготовлено 274 480 крісел, 12 760 диванів та кушеток та майже 58 000 диванів-ліжок. До того ж, за даними Мінпромполітики (див. рис.1.1.), частка саме м’яких меблів складає домінуючі 30% від загального обсягу попиту на меблі для житлових приміщень. Подібні факти переконливо говорять на користь „інвестиційної” привабливості вітчизняного меблевого ринку.[5]

\s
Рис. 1.1. Сегментування попиту на меблі для житлових приміщень
Характеристика „спокійний”, говорить про те, що за попередні роки спостерігалися неквапливі тенденції розвитку. Так, у 2003 році обсяг ринку становив майже $67 млн. (за роздрібними цінами) або приблизно 130-140 тисяч комплектів (диван плюс два крісла). Наприкінці 2004, за оцінками національних операторів, вже $75 млн, що перевищує показник попереднього року на 12%. Рівень продажу м’яких меблів лишається стабільним протягом трьох років, що говорить про стійкість та стабільність попиту, змінюється лише співвідношення “вітчизняний/імпортний товар”. Причому даному показнику властива тенденція прогресивного збільшення, що говорить про неодмінне домінування “українських” меблів у структурі продажу на вітчизняному ринку. Так, у 1999 році на частку меблевих виробів вітчизняного виробництва припадало до 60% загального обсягу продажу, а сьогодні вже 80%. Оскільки стрімко розвивається збутова мережа українських виробників, розширився асортимент, підвищівся професійний рівень торговців.
Імпортерам недорогих меблів з кожним роком складніше конкурувати з реалізаторами вітчизняної продукції. Не виключено, що “під імпортерами” залишаться лише елітарні меблі, які скоріше відносяться до предметів розкошу, ніж до предметів побуту. А в грошовому покажчику вони будуть забезпечувати не більше 5% від загального обсягу реалізації м’яких меблів на вітчизняному ринку. [4]
Значним чином на закріплення позицій вітчизняних виробників м'яких меблів впливало держрегулювання, яке цілеспрямовано захищало інтереси внутрішніх операторів ринку. Так, наприклад, до січня 2000 року пільгові ставки ввізного мита становили 40% митної вартості товару. Але згідно постанови КМУ №40 від 15.01.2000 року ставки знижено до 25%. Можливо, зважаючи на те, що позиції вітчизняних виробників вже досить міцні. На сьогоднішній день пільгова ставка становить 15% митної вартості, а повна – 30% (див. табл. 1.1.)
До того ж, поряд із митними труднощями, у імпортерів виникає чимало турбот з приводу закупівлі товару. Головною причиною небажання формувати дилерські відносини для великих німецьких та італійських виробників є те, що український ринок перестає бути для них об’єктом перспективних економічних інтересів. Українські виробники м’яких меблів почали більш професійно та грунтовно підходити до питань щодо якості меблів та формування асортименту. Систематичні дослідження запитів споживачів надали можливість пропонувати власні оригінальні дизайнерські розробки.
Таблиця 1.1
Імпорт меблів за кодом УКТ ЗЕД 9401710000 "Меблі обиті (м’які)" у 2001 р. та 2002 р., тис.USD

Країна	2001 р.	2002 р.
Всього	2240,53	1721,63
Росія	563,91	105,48
Італія	842,11	575,07
Германія	140,76	41,76
Польша	159,69	666,17
Португалія		106,80
Франція	157,83	47,35

Офіційні дані Державної митної служби свідчать (див. табл. 1.2), що експортна діяльність українських меблевиків ще знаходиться на досить посередньому рівні. Навіть недивлячись на минулорічні успіхи в просуванні на зовнішній ринок крісел-ліжок (на суму майже у $4 млн ), загальні обсяги експорту лишаються незначними. В основному меблева продукція постачається до Російської Федерації, в той час як невиразна зовнішня діяльність спостерігається на інших європейських ринках.

Таблиця 1.2
Експорт меблів по коду У КТ ЗЕД 9401710000 "Меблі обиті (м’які)"
у 2001р. і 2002 р., тис.USD

Країна	2001 р.	2002 р.
Всього	5049,18	5053,15
Казахстан	107,28	381,60
Молдова	99,26	209,95
Росія	4560,83	3299,10
Узбекистан	47,64	126,65
Латвія	31,11	148,04
Литва	46,38	173,77
Германия	11,58	145,39
Словакія	35,12	138,65

Динаміка експорту м’яких меблів у 2003 та 2004 році ще остаточно не сформована, але за попередніми даними фахівці стверджують, що загальний приріст обсягу експорту виріс на 6-8%, у порівнянні з періодом 2002 року.[4]
Звернувшись до цінової структури продажу попередніх періодів слід відзначити, що понад 60% складають меблі середнього цінового сегменту. Найбільшим попитом користуються розкладні дивани у ціновій позиції 1300-2000 грн. (див. табл 1.3). Також це можна пов'язати із рівнем розвитку роздрібної мережі, оскільки реалізовувати товар по середній ціні, на відміну від дешевої та елітної продукції, можна у будь-якому типі торговельної точки – на ринку, у магазині, фірмовому чи спеціалізованому.

Таблиця 1.3
Характеристика цін на ринку м’яких меблів України, USD

Найменування	Дешеві	За середніми цінами	Дорогі	Елітні
Комплекти (м’які куточки або два крісла + диван)	250-400	400-600	600-2000	2000-15000
Дивани-ліжка	170-250	250-500	500-1000	1000-7000
Крісла-ліжка	130-150	150-250	250-800	-
Крісла	80-110	110-230	230-800	800-5000
Кушетки, тахти	160-200	200-300	300-500	-
Софи	170-250	250-500	500-2000	2000-10000

Меблевий бізнес має певні сезонні тендеції збуту, що не може не лишати відбиток на ритмічності продажу та відповідно на моделюванні маркетингової діяльності виробництва і збутових мереж. Так сезон продажу м’яких меблів „відкривається” у вересні і триває до середини весни. Найбільш прибутковий період припадає на період листопад-січень. Перед Новим роком попит різко зрозтає і подекуди неможливо його своєчасно задовольнити – запропонувати товар у необхідному асортименті та необхідному обсязі. В такій ситуації дрібні виробники змушені перенести виконання замовлень на січень. Фінансово потужні компанії, в свою чергу, користуються такою ситуацією. Заздалегідь збільшивши обсяги складських запасів вони здатні задовільнити „спрагу” покупців. Восени попит на меблі поступово зменшується, а влітку майже відсутній. Тому рівень продажу в цей період зменшується на дві третини у порівнянні із зимою.[6,7]
Згідно статистичних даних на сьогодні в України працюють майже 200 підприємств меблевої пормисловості, що спеціалізуються саме на виготовленні м’яких меблів. І найбільшу питому вагу у виробництві меблевих виробів для сидіння і лежання займають Київська, Львівська, Донецька, Закарпатська, Черкаська, Дніпропетровська та Івано-Франківська області. Сьогодні крупним оператором на ринку вважається фірма, що реалізує не менше як 120 – 140 одиниць м'яких меблів на місяць. На українському ринку широко представлені меблі таких компаний, як „Алекс-мебель”, „Ліга-Нова”, „Валтис”, „Газда”, „Евро-мебель”, „КМК”, „Лагода”, „ЛВС”, „Леон”, „ЛІВС”, „Меркс”, „Мирт”, „Нагель-Фенстер”, „Партнер 2000”, „Прогресс”, „Проун”, „Экми”, „Эталон”, „Яворина” та ін.
Характеризуючи напрямки збутової діяльності необхідно відзначити, що головні фігуранти меблевого ринку України акцентують увагу на розвитку мережі фірмових магазинів та на формуванні маркетингових комунікацій зі споживачем. Зросла питома частка рекламних витрат у інвестиційному бюджеті підприємств. Залюбки виробники використовують рекламу в друкованих виданнях та на транспорті. Більше реклами з’явилося на телебаченні. Найбільш ефективним рекламним засобом виробники м’яких меблів вважають саме зовнішню рекламу, причому не рекламні щити в центрі міст, а безпосередньо привабливо оформлені вітрини салонів. Спеціалісти формують думку про нові методи просування продукції рекомендаційним шляхом, оскільки довіра до відгуків друзів і знайомих у споживачів на порядок вищій, ніж до найдорожчого креативного рекламного звернення. До того ж далекоглядні підприємства значну увагу приділяють зміцненню зв’язків із клієнтом. Все частіше зустрічаємо наявність VIP-клубів, накопичувальних бонусних систем та дисконтних карток. Найбільш цікавим методом „приручання покупця” є пожиттєве обслуговування, що здійснюється у вигляді заміни обивочного матеріалу та здійснення сервісного обслуговування на замовлення клієнта.

Р1, Р2 і т.д. Р10 – Бальна оцінка респондентом 1, 2 і т.д. 10

Функціональність

„Патентна чистота” Економічність

Стандартизація
вузлів і деталей                                                                                          Естетичність
                                                              0   1   2   3   4   5   6   7   8   9

Ергономічність Безпечність і екологічність
Надійність

	„Мрія”
	„Болеро”
	„Вісла”

Рис. 4.2. Багатокутник конкурентоспроможності
Аналізуючи візуальну інформацію побудованого багатокутника конкурентоспроможності можна зробити висновок, що м’який куточок „Мрія” виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” має найбільшу кількість переважних критерії конкурентоспроможності в порівнянні із зразками „Болеро” та „Вісла”. Лише за критерієм естетичності „Мрія”, за думкою респондентів, поступається дослідним зразкам. Необхідно відзначити високо оцінені респондентами критерії економічності, функціональності і ергономічності м’якого куточка. Саме завдяки цим високо оціненим критеріям головним чином і сформувалася конкурентна перевага дослідного зразка Черкаськаої меблевої фабрики.
4.3. Напрями удосконалення товарного портфелю підприємства на
основі результатів дослідження
Товарний портфель – сукуність усіх видів продукції, що випускає дане підприємство. Розробка та удосконалення товарного портфелю значним чином впливає на формування товарної політики промислового підприємства вцілому. Товарна політика, в свою чергу, передбачає курс дій та принципи діяльності, завдяки яким забезпечуються ефективне управління асортиментом товарів.
Мета товарної політики ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” багато в чому співпадає з метою діяльності підприємства – досягнення наміченого прибутку, його стабільності, збільшення частки ринку, підвищення конкуренто-спроможності продукції, забезпечення номентклатури продукції, що виготовляються та формування престижу фабрики. Тому аналіз товарного портфелю підприємства є важливим інструментом, за допомогою якого керівництво підприємства виявляє та оцінює з точки зору комерційної ефективності різні види власної продукції. Тобто результатами такої оцінки може бути прийняте рішення стосовно подальшого інвестування фінансових ативів підприємства у виготовлення певної привабливої товарної позиції, або навпаки – скорочення масштабів її виробництва.
Аналізуючи товарний портфель ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” та використовуючи результати проведених досліджень відзначимо, що головну увагу в розробці нових видів меблевих виробів необхідно приділяти функціональним, ергономічним та естетичним властивостям. Важливо прагнути оптимізувати показник ціна-якість, оскільки фактор вартості меблевого виробу також досить вагомий для споживача. Безумовно, не можна залишати без уваги екологічість м’яких куточків.
Специфічний критерій конкурентоспроможності „патентна чистота” свідчить про відносно невисоку репутацію підприємства та унікальність продукції. Саме розробка унікальних за естетичними, стильовими та ергономічними характеристиками виробів надає можливість промисловому підприємству виходити на якісно новий рівень в сфері дизайнерського проектування і споживач поступово стає більш лояльним до даної торгівельної марки.
Можливо, в галузі виробництва меблевої продукції важко спроектувати якісно новий товар (із 70% і більше новизни). Проте існують всі передумови до виготовлення виробу з новими чи відмінними від попередніх параметрами споживних властивостей, тобто можливо модифікувати чи модернізувати наявні вироби.
Для цього необхідно розробити концепцію нових товарів. Етапами розробки концепції нових товарів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” є генерація ідеї на основі вивчення потреб споживачів, дослідження недоліків продукції, вивчення думок експертів з приводу можливості модернізації меблів. Оцінка ідеї здійснюється за показниками конкуренції, рівня інвестицій, необхідних для випуску продукції, ступеня ризику та ринкової ціни готового виробу. Потім концепція перевіряється на основі опитування споживачів і у випадку позитивної реакції цільового сегменту здійснюється розробка, виробництво і ринкове тестування. На основі тестувань керівництво підприємства приймає рішеня щодо розробки плану розвитку виробництва та ефективного збуту продукції.
За останні роки підприємство поновило ряд контрактів із постачальниками сировини і матеріалів. Технологія виробництва м’яких меблів фабрики передбачає використання найсучасніших облицювальних, настилочних матеріалів, витривалих пружинних блоків. Сьогодні виробництво продукції ведеться на високоякісному обладнанні італійської фірми COPCAL.
Таким чином, асортимент меблевих виробів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” поступово розширюється шляхом розробки та виготовлення нових видів виробів та модифікації наявних. Адже, наприклад, зміна обивочного матеріалу суттєво впливає на естетичне та гігієнічні властивості виробу. Відповідно змінюється і ціна споживання. Вже у такому випадку підприємство має змогу запропонувати споживачу виріб одного функціонального призначення з різним набором споживних властивостей.
Необхідно відзначити, що одним з шляхів вдосконалення товарного портфелю підприємства є виконання індивідуальних дизайнерських розробок та комплектація наборів меблевих виробів.
Питання оптимізації товарного портфелю підкреслює важливість перегляду асортиментного переліку підприємства з метою виявлення нерентабельних зразків виробів. Оскільки з плином часу певний матеріал або суто архітектурно-художнє вирішення виробу піддається „моральному зносу”.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
За останні роки ринок м’яких меблів України набув значного розвитку, що обумовлений головним чином підвищенням попиту на меблеві вироби та ростом економіки країни вцілому. З’являються нові фігуранти меблевої промисловості та стабілізували свої позиції досвідчені виробники. Як наслідок з кожним роком валовий обсяг меблевої продукції, виготовленої вітчизняними підприємствами, зростає. Важливим є те, що крім підвищення рівня конкурентоспроможності м’яких меблів вітчизняного виробництва, спостерігається тенденція поступового витіснення з ринку України імпортованих. Досягнення високого рівня конкурентоспроможності зумовлене модернізацією виробничої бази меблевих підприємств, що проводилася протягом десяти останніх років. І звичайно підгрунтям підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції є кваліфікований, зацікавлений персонал та досконала організація виробництва.
Зважаючи на усі досягнення меблевої галузі досі невірішеними залишилися певні проблеми. Перш за все це стосується великого обсягу сировини і матеріалів, що імпортуються. Вітчизняні меблеві підприємства змушені укладати контракти з іноземними постачальниками деревини, різноманітних сучасних видів наповнювачів, пружинних блоків та інших матеріалів, що не виготовляються в Україні. Безумовно, це відбивається на формуванні ціні готового виробу.
Невирішеною на багатьох функціонуючих підприємствах залишається проблема кваліфікованого персоналу. У вимогливих умовах сучасної ринкової економіки українським виробникам необхідно розширювати та вдосконалювати товарний портфель. Процес розробки і проектування нових видів виробів повинен здійснюватися творчими, професійними дизайнерами. А сучасне високотехнологічне обладнання вітчизняних підприємств вимагає наявності штату кваліфікованих і майстерних працівників. Зважаючи на це зазначаємо, що вирішення цих питань надасть можливість розширити обсяги продажу вітчизняних м’яких меблів не лише в Україні, але й за її межами.
Питання нормативної документації, що регламентує якість м’яких куточків, породжує наступну актуальну проблему. Полягає вона в тому, що вже тривалий час національними органами зі стандартизації не проводилося оновлення та корегування наявних стандартів. Так, базовий нормативний документ ГОСТ 19917-93 “Мебель для сидения и лежания. Общие технические условия” датується 1993 роком видання. Звичайно, потужні виробничі підприємства з власної ініціативи розробляють велику кількість внутрішніх, більш відповідних сучасним вимогам нормативних документів – інструкцій, методик, настанов але оновлення державних стандартів вкрай необхідне.
Важливим принципом управління якістю при реалізації м’яких куточків є контроль високих показників екологічності та безпечності. Оскільки сьогодні меблева продукція, що не пройшла обов’язкову експертизу на відповідність цим вимогам та не отримала відповідний висновок санітарно-гігієнічної експертизи не допускається до продажу у роздрібній торговельній мережі.
Важливим видом контролю якості м’яких куточків є випробування готової продукції. Лабораторні випробування надають можливість дослідити показники якості, що неможливо визначити органолептичним чи і ншим шляхом (стійкість, міцність, довговічність). Крім того шляхом випробувань можна виявити причинивиникнення невідповідностей та розробити заходи щодо їх попередження. Зважаючи на те, що м’які куточки належать до виробів з тривалим строком споживання можна стверджувати, що цей аспект контролю і управління якістю безперечно є актуальним для ЗАТ «Черкаська меблева фабрика» та багатьох інших меблевих підприємств України.
Управління якістю пройшло низку етапів у своєму розвитку. Етап зародження окремих елементів управління якістю в загальному процесі управління підприємством змінився етапом інтеграції, комплексним, системним підходом до управління якістю. Переваги комплексного управління якістю сприяли розробці спочатку національних, а потім і міжнародних стандартів ІСО 9000 по створенню систем якості, які почали широко впроваджуватися на меблевих підприємствах.
З метою стимулювання підприємств в питанні постійного поліпшення якості продукції та послуг запроваджені національні премії з якості. Подібні заходи необхідні не лише для того, щоб відзначати провідні підприємства галузі, але й для того, щоб “підтягнути” інші. Шляхом проведення самооцінки за критеріями преміювання підприємства розробляють план заходів підвищення якості продукції, що виробляється.
Практичні спостереження постійно підтверджують, що для організації чіткої роботи в напрямку якості на виробничому підприємстві має бути впроваджена система управління якістю та забезпечене її чітке функціонування. В подальшому необхідно звертати увагу та реагувати на внутрішні та зовнішні умови діяльності підприємства, які постійно змінюються. Тому також важливо планувати періодичне вдосконалення системи управління якістю.
Отже, з метою підвищення конкурентоспроможності м’яких меблів вітчизняного виробництва не лише на українському ринку, а й на міжнародному, підприємствам галузі необхідно розробити, впровадити та сертифікувати систему якості у відповідності до нормативів ІSО серії 9000.
Проведені маркетингові дослідження надають підстави стверджувати, що при здійсненні купівлі споживач головним чином звертає увагу на естетичні, функціональні та економічні властивості м’якого куточка. До того ж, показники якості, що характеризують саме ці споживчі властивості, використовуються в розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності. Зважаючи на це, вітчизняним меблевим підприємствам, необхідно більше уваги приділяти формуванню у виробах комплексу вищезазначених споживних властивостей.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1.     Черепахина А.Н. Эстетика современной мебели. – 2-е изд, перераб. и доп. – М.: Лесная промышленность, 1990. – 244с.
2.     Огвоздин В.Ю. Управление качеством: Основи теории и практики: Учебное пособие. – 4-е изд., испр. И доп. - М.: Издательство „Дело и сервис”, 2002. – 160с.
3.     Дмитриева К.А. Конструирование мебельных изделий – М.: Лесная промышленность, 1996. – 146с.
4.     Осауленко О.Г. Україна в цифрах: Статистичний щорічник України. – К.: 2003.
5.     Войтко И. Провинция диванширь 2004 // Журнал „Бизнес” №12 (531), 24 марта 2003 года. – с. 45-47.
6.     Левичева Ю. "Здесь продается славянский шкаф?.." // Ukrainian Market Review. 2002 . №8. C. 25, 27
7.     Попель С. Мебельщики развивают новые направления // Деловая столица . 27 января 2003 (№ 3-4) . С. 20
8.     Грибановский А. Мебель будет дорожать // Деловая столица .15 декабря 2003 (№ 50) . С. 35
9.     Бубон С. В спину с Европой // Журнал „Бизнес” №11 (530), 17 марта 2003 года. – с.27-28.
10.           Додаток №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. №786. 1.
11.           Товароведение непродовольственных товаров: Учеб. Пособие для торг. Вузов/Агбаш В.Л., Елизарова В.Ф., Лойко Д.П. и др – 2-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1989. – 495с.
12.           Зіміна Н.К. Товарознавство меблевих товарів. Опорний конспект лекцій. – К.: КНТЕУ, 2001. – 62с.
13.           Сахаров В.В., Фурин А.И. Качество мебели. – М.: Лесная промышленность, 1990 – 153с.
14.           ГОСТ 19917-93 “Мебель для сидения и лежания. Общие технические
      условия”
15.           ГОСТ 19120-93 "Мебель для сидения и лежания. Метод испытания на
      прочность и долговечность каркасов дивана кровати и кресла кровати"
16.           ГОСТ 14314-94 "Мебель для сидения и лежания. Метод испытания мягких элементов на долговечность".
17.           ГОСТ 21640-91 "Мебель для сидения и лежания. Метод определения категории мягкости мягких элементов".
18.           Материалы мебельного производства: Учебное пособие для техникумов. – М.: Лесная промышленость, 1990. –144с.
19.           Фурин А.И. Производство мягкой мебели. Учебник для СПТУ. – 4-е изд, перераб. и доп. – М., Высшая школа, 1990 – 271с.
20.           Блехман А.Б. Проектирование и конструирование мебели – М.: Экономика, 1988. – 196с.
21.           Фомичев С.К. Основы управления качеством: Учеб. пособие – К.: МАУП, 2000. – 196с.
22.           Мережко Н.В. Сертифікація товарів і послуг: Підручник – К.: Київ. нац. торг. –екон. ун-т, 2002. – 298с.
23.           Бессмертный В.С., Зубенко С.Н. Стандартизация, сертификация, метрология. – Белгород, 1998. – Ч.1. Стандартизация товаров. – 68 с.
24.           Доманцевич Н. Проблемы обеспечения качества продукции на Украине // Jacosc wyrobow w gospodace rynkowey. – Krakow, 1998. – s. 168 – 171.
25.           Мюллер К. Деякі аспекти впровадження систем якості у промисловості // Інформ. бюл. з міжнар. Стандартизації. – 1998. - №3. – С.163 – 173.
26.           Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. – К.: ЄУФІСМБ, 2000. – 174с.
27.           Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. – Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. – К., 1999. – Т.3. – 480 с.
28.           Ясинська Н.С. Управління якістю товарів: Опорний конспект лекцій – К.: КНТЕУ, 2002. – 108с.
29.           ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управліня якістю. Вимоги
30.           ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положення та словник
31.           ДСТУ ISO 9001-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розробки, виробництва, монтажу та обслуговування
32.           Азгальдов Г.Г. Экспертные методы в оценке качества товаров. – М.: Экономика, 1974.
33.           Дудкин В.И. Конкурентоспособность продукции: сущность, анализ, оценка пути и меры повышения // Экономика и коммерция. – 998. – Вып № 3-4. –   с. 69-84.
34.           Герасимчук В.Г. Маркетинг: Теорія і практика. – К.: Вища шк., 1994.
35.           Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. – М.: Экономика, 1982.
36.           Мережко Н.В., Сім’ячко О.І. Товарознавчі аспекти маркетингу: Опорний конспект лекцій – К.: КНТЕУ, 2002 – 71с.
37.           Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. – М.: Юрайт – М, 2001. – 224с.
38.           Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика: Учебник. – 3-е изд., перераб . и доп. – М.: Издательство «Финпресс», 2003. – 496с.
39.             Ортинська В.В. Мельникович О.М. Маркетингові дослідження: Підручник. Частина 1. – К.: КНТЕУ, 2002. – 161с.
40.           Голик С.С., Ортинська В.В., Мельникович О.М. Основи маркетингових досліджень ринку: Навч. Посіб. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1995.         – 65 с.
41.           Беляевский И.К. Маркетинговые исследования: информация, анализ, прогноз. – М.: Финансы и статистика, 2001.
42.           Дайан А., Букерель Ф., Ланкар Р. и др. Академия рынка. Маркетинг. – М.: Экономика, 1993.

Додаток Г
Таблиця 1
Визначення категорії м’якості меблів для сидіння і лежання
за ГОСТ 21640-91

№ зразка	Показники м’якості
	загальна деформація м'якого зразка під навантаженням 70 даН,мм			Податливість, мм/Дан
	Норма		факт	Норма			Факт
1	Сидіння
	від 70 до 90 ІІ категорія	71			від 1,3 до 1,6 ІІ категорія	1,3
	Спинки
	від 70 до 90 ІІ категорія	86			від 1,3 до 1,6 ІІ категорія	1,5
2	Сидіння
	від 70 до 90 ІІ категорія	74			від 1,3 до 1,6 ІІ категорія	1,3
	Спинки
	від 70 до 90 ІІ категорія	85			від 1,3 до 1,6 ІІ категорія	1,2
3	Сидіння
	від 70 до 90 ІІ категорія	82			від 1,3 до 1,6 ІІ категорія	1,5
	Спинки
	від 70 до 90 ІІ категорія	87			від 1,3 до 1,6 ІІ категорія	1,4

* - зразок №1 – м’який куточок „Мрія” ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”;
- зразок №2 – м’який куточок „Болеро” смілянської меблевої фабрики „ЛІВС”;

Продовження дод. Г
- зразок №3 – м’який куточок „Вісла” (Польща).
Таблиця 2
Визначення стійкості, міцності та довговічності каркасів
за ГОСТ 19120-93

№ зразка	Стійкість, даН			Опір: навантаження даН/цикли навантаження	Міцність сидіння під ударним навантаженням: Висота падіння вантажу, мм/ цикли навантаження	Характер руйнувань
	вперед	вбік	назад
1*	41	22	стійка	40/10	140/10	Без руйнувань
2*	38	20
3*	37	21
норма	<55	<35	стійка	40/10	140/10	Без руйнувань

Таблиця 3
Визначення довговічності пружинних м’яких елементів за
ГОСТ 14314-94

№ зразка	Кількість циклів прокатування	Деформація (усадка зразка), нерівномірність усадки
№ зразка	Кількість циклів прокатування	максимальна	початкова		Кінцева
1	29000	17	7		10
2	29000	19	8	11
3	29000	14	6	8
норма	29000	не більше 22	не більше 15

Додаток Д
ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

„Черкаська меблева фабрика”

„Затверджую”
Директор_______________ Балачій Д.Ф.
Методика системи управління якістю
Призначення, область діяльності і сфера застосування:
Дані методики системи управління якістю є документом системи управління якістю ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, що розповсюджується на виробництво корпусних та м’яких меблів. Вимоги даної методики поширюються на усі види діяльності, що впливають на якість продукції підприємства. Методика та її принципи є обов'язковими для усього персоналу.

1 ВСТУПНА ЧАСТИНА

1.1 Загальні відомості про підприємство

Найменування – Закрите акціонерне товариство „Черкаська меблева фабрика” (в подальшому підприємство). Адреса - 18030, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11/1, телефон/факс - ( 0472 ) 31-02-44, 31-02-46. Метою діяльності підприємства є виконання робіт та надання виробничих, науково-технічних та комерційних послуг юридичним та фізичним особам на внутрішньому та зовнішньому ринках. Предметом діяльності Товариства є виробництво товарів народного споживання, а саме: корпусних та м’яких меблів, меблів на замовлення населення та їх відвантаження споживачам в Україні і за кордоном. Ведеться науково-дослідна діяльність в галузі покращення якості виробленої продукції, зниження витрат на її виробництво, проведення проектних, проектно-розвідувальних, будівельних та ремонтних робіт, організація власної торгівельної мережі і т.д.

1.2 Відомості про методику системи управління якістю

1.2.1 Дана версія методики системи управління якістю (МСЯ 1-2005) є першою.
1.2.2 Загальна відповідальність за підтримку настанови в робочому стані покладається на заступника директора.
1.2.3 Порядок перегляду і ведення методики системи управління якістю
Дані методики підлягають перегляду не рідше разу на рік у рамках загального аналізу системи управління якістю. Зміни в методиці вносяться в міру необхідності. Пропозиції по включенню змін у методику готують зацікавлені фахівці. Оформлення змін здійснює заступник директора. Затверджує методику і зміни до неї директор ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”.
1.2.4 Встановлення статусу і регулювання розповсюдження
Дані методики системи управління якістю є відкритим документом для усіх співробітників підприємства. Реєстр примірників методики ведеться керівником служби якості підприємства. Рішення про можливість видачі примірників методики системи управління якістю зовнішнім організаціям приймаються директором або його заступником.
2. ПОЛІТИКА З ЯКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Підприємство особливу увагу приділяє якості, як головному фактору забезпечення конкурентоспро-можності власної продукції та задоволеності споживача, від споживання продукції підприємства. У відповідності до загальної мети і політики підприємства приймає наступні напрямки, завдання і цілі в сфері якості.
Основні напрямки політики у сфері якості:
·                     Прагнення до безперервного підвищення показників якості та встановлення доступного рівня цін у виробництві конкурентоспроможної продукціїї, що відповідає все більш вимогливому попиту як на внутрішньому, так і на світовому ринку товарів і послуг;
·                     Розширення асортименту виробів і збільшення випуску готової продукції за рахунок використання передових технологій і постійного удосконалювання існуючих технологічних процесів;
·                     Нададання гарантій та широкого спектру додаткових послуг замовникам;
·                     Задоволення фінансових і соціальних потреб, та очикувань працівників підприємства, акціонерів і суспільства в цілому.
Основні цілі і завдання політики:
·                     Постійно вдосконалювати і розвивати результативність системи управління якістю відповідно до вимог стандартів ІСО серії 9000, включаючи вдосконалювання організаційної структури керування фабрикою та всіма процесами, необхідними для забезпечення і підвищення якості продукції;
·                     Впровадження у виробництво передових технологій з метою підвищення технології процесів та якості продукції, підтримки екобалансу в природі;
·                     Постійне дослідження і розширення ринків збуту меблевих виробів за рахунок освоєння нових видів продукції;
·                     Розвиток і підтримка взаємовигідних відносин з постачальниками;
·                     Проведення ефективної кадрової політики по формуванню висококваліфікованого персоналу за рахунок розвитку системи професійного навчання, створення умов для мотивації, розкриття творчого потенціалу персоналу і його всебічного розвитку;
·                     Систематичний аналіз досягнутих результатів з боку вищого керівництва і постійна діяльність по їхньому поліпшенню;
Роз'яснення Політики в області якості і її реалізація здійснюється на всіх рівнях керування і у всіх ланках — від керівників до робітників.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Функціональна структура підприємства та системи якості
SHAPE \* MERGEFORMAT

Науково-технічна рада

ДИРЕКТОР,
заст. ДИРЕКТОРА
Управління підприємством, загальне управління якістю

Бугалтерія

Юридичний відділ

Служба якості

Директор з якості
Управління якістю

ВТК

Відділ управління якістю

Відділ стандартизації

Метрологічний відділ

Випробувальна лабораторія

Головний інженер
Технічне забезпечення виробництва
Забезпечення якості

Відділ проектування

Технологічний відділ

Цех підготовки виробнництва

Відділ технічної документації

Служба сервісу

Директор з вироб-ництва

Відділ планув. та організ.
вир-ва

Виробничі цехи

Директор із закупівлі

Відділ закупівлі

Директор з продажу

Відділ договорів

Директор з
питань
персоналу

Відділ
кадрів

Директор з економічних питань

Планово-економічний відділ

Відповідальність співробітників щодо виконання робіт в рамках системи управління якістю (в розрізі процесів) описана у матриці відповідальності. Відповідальним представником керівництва з системи управління якістю є директор підприємства.

3.2 Матриця відповідальності за процеси системи управління

якістю

Перелік процесів системи управління якістю та відповідальність за них наведена у матриці відповідальності

Матриця відповідальності за процеси системи управління якістю

Процес системи управління якістю	Д	ЗД	Ю	ГІ	ГТ	Б	ДЕ	ДК	ДП
1. Управління підприємством	В	У	З	-	-	З	У	У	У
2. Маркетинг	В	У	З	-	-	-	У	-	В
3. Розробка методичних документів	У	В	У	У	У	-	-	-	-
4. Виконання договорів	В	У	У	-	-	З	З	-	З
5. Управління персоналом	В	У	З	-	-	З	-	В	У
6. Управління інфраструктурою	В	В	-	-	-	У	-	З	У
7. Управління інформаційними ресурсами	У	В	У	З	З	-	З	З	У
8. Управління виробництвом	У	В	-	У	В	-	У	З	З
9. Управління та забезпечення якості	У	В	-	У	В	-	З	-	З

Де, В – відповідальний за процес;
У – безпосередня участь у реалізації процесу;
З – залучення до реалізації процесу.
Д – директор підприємства;
ЗД – заступник директора;
Ю – головний юрист;
ГІ – головний інженер;
ГТ – головний технолог;
Б – головний бугалтер;
ДЕ – директор з економіки;
ДК – директор з питань кадрової політики;
ДП – директор з продажу.

4. ВИКОНАННЯ ВИМОГ СТАНДАРТУ ІСО 9001:2000 ДО

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

4.1. Загальні вимоги

На підприємстві розроблена, документовано оформлена система управління якістю (СУЯ), що відповідає вимогам стандарту IСO 9001:2000. Для того, щоб забезпечити її функціонування і постійне підвищувати її ефективність, підприємство:
а) визначило необхідні для СУЯ процеси; б) визначило послідовність і взаємодію цих процесів; в) визначило критерії і методи, необхідні для ефективності виконання процесів, і управлiння ними; г) забезпечило наявність ресурсів та інформації, необхідних для забезпечення, виконання і контролю цих процесів; д) здійснює контроль, вимірювання і аналіз цих процесів; е) виконує дії, необхідні для одержання запланованих результатів і постійного поліпшення цих процесів.

4.2. Вимоги до документації

4.2.1. Загальні положення

Документація в рамках СУЯ містить:
а) документально оформлені політику і цілі підприємства; б) настанову з якості; в) методику системи управління якістю; г) процедури СУЯ, що описують виконання окремих дій у рамках СУЯ; д) інші документи, які необхідні для забезпечення ефективності виконання процесів і управлiння ними, відповідно до Реєстру типів документів; є) записи з якості, відповідно до Реєстру форм записів. Потреба в розробці і перегляді документів і форм записів описана в процедурі "Управління підприємством".

4.2.2 Настанова з якості

Підприємство розробило і забезпечує супровід настанови з якості, що містить опис підприємства, його структури і процесів, політику підприємства в сфері якості, порядок виконання вимог стандарту IСO 9001:2000, посилання на процедури СУЯ.
Процедури СУЯ містять опис методик виконання окремих процесів, відповідальності за їхнє здійснення, їхнього зв'язку із суміжними процесами, пов'язаних з ними документів і записів про якість.

4.2.3. Управлiння документами

Підприємство управляє документами, зазначеними в пунктах а)-г) розділа 4.2.1. даної настанови. Управління включає: а) затвердження документів і їхніх змін уповноваженим персоналом до їх випуску; б) отримання актуальних зовнішніх
документів з надійних і контрольованих джерел; в) ідентифікацію документів, з вказанням їх статусу, дати видання, рівня затвердження; г) поширення примірників документів між зацікавленими користувачами і підтримка їх актуальності; д) збереження документів у визначених місцях, у належних умовах, що забезпечують їх придатність для читання та ідентифікацію; е) вилучення або відповідну ідентифікацію застарілих або анульованих документів.
Документ розроблений:
заступник директора Поляков Ю.Ф., головний інженер Мариневич Т.М., головний технолог Рудишина Л.М.,
провідний фахівець з систем якості Копитін А.П.

Додаток Е
Анкета. Частина1
З метою оцінки конкурентоспроможності продукції власного виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” проводить анкетування. Запевняємо Вас, що інформація, отримана з ваших відповідей буде використовуватися лише для удосконалення асортименту та задоволення різноманітних потреб споживачів.
Просимо дати відповіді на наступні запитання:
1)                Чи знайомі ви з продукцією підприємства, якщо „так”, то які види виробів ви придбали раніше___________
2)                Які характеристики мебевих виробів найбільш суттєво впливають на ваш вибір при здійсненні купівлі?
     (розташувати від 1 до 8 місця в порядку убування)
·                    Функціональні можливості
·                    Естетичні властивості
·                    Властивості екології і безпечності споживання виробу
·                    „Патентна чистота” виробу
·                    Стандартизація та уніфікація елементів виробу
·                    Транспортабельність
·                    Гарантійне та післягарантійне обслуговування
·                    Ціна виробу
3)                Зазначте будь ласка, вашу стать________
4)                Вік________
5)                Сімейне положення________
6)                Якщо працюєте, то вкажіть професію________
7)                Приблизний місячний прибуток вашої родини становить ____грн.

Продовження дод. Е
Частина 2
Оцініть кожен окремий критерій конкурентоспроможності м’яких куточків „Мрія”, „Болеро” і „Вісла” в балах (3 – найвищій бал, 2 – середній бал, 1 – низький бал).

Показник конкурентоспроможності	„Мрія”	„Болеро”	„Вісла”
Функціональність
Функціональні розміри
Категорія м’якості
Досконалість виконання основної та додаткової функції
Естетичність
Колір
Дизайн
Інформативна виразність
Економічність
Ціна виробу
Ціна на запасні деталі
Витрати на можливий ремонт
Безпечність та екологічність
Досконалість виробничого виконання та обробки лицьових поверхонь
Використання сировини з високими гігієнічними властивостями
Надійність
Міцність з’єднань елементів конструкції
Міцність ніжок, основи, боковин
Ергономічність
Раціональність форми і розмірів
Стійкість на горизонтальній поверхні
Зручність трансформування
Стандартизація вузлів і деталей
Широка доступність вузлів і деталей
Стандартні розміри і габарити
„Патентна чистота”
Унікальність моделі
Репутація виробника

Щиро вдячні за допомогу!

Приємно відзначати той факт, що значні зусилля провідні меблеві підприємства спрямовують на підвищення професійного рівня працівників. Позитивно, що це стосується представників виробничої і збутової сфери. В програму „кваліфікаційного озброєння” входять такі „дисципліни”, як місія компанії, асортимент, технологія виробництва, властивості, характеристики, детальна характеристика постачальників та гуртових замовників і т.д.
Але не можна не відзначити той факт, що, незважаючи на підвищення темпів вітчизняного виробництва і відповідно обсягів продажу, лишаються невирішеними певні проблеми. Головною з яких є здійснення поставок сировинних ресурсів з-за меж України, що не може не відбиватися на собівартості готового виробу. Щорічно на вітчизняні меблеві підприємства поставляється імпортованої сировини і матеріалів на суму понад $35 млн.
Провідні аналітики стверджують, що за період 2005 та 2006 років обсяг ринку м’яких меблів збільшиться на 8-10%. Причому продовжиться розвиток фірмових мереж, збільшиться частка вітчизняного продукту та суттєво зменшиться проміжок часу між появою модних новинок у Європі та їх появою в Україні.[9]
1.2.         Систематизація властивостей, що визначають якість м’яких
меблів
Найголовнішими класифікаційними ознаками м’яких меблів є функціональне призначення (для сидіння, для лежання) та наявність м’якого елементу (від І до IV категорії м’якості). Відповідно до м’яких меблів ставиться ряд вимог, виконання яких забезпечує задоволення конкретних споживацьких потреб згідно до їх призначення. Ці вимоги стосуються дотримання показників якості, що регламентує нормативна документація, та оцінки якості виробів за об’єктивними технічними, економічними та органолептичними властивостями, що об’єднуються у такі групи:
-                     архітектурно-художні (естетичні);
-                     економічність (ціна виробу, ціна споживання;
-                     комфортабельність та ергономічність (функціональне вирішення виробу);
-                     сучасність конструкції (конструктивні, техніко-економічні);
-                     рівень виробничого виконання (відповідність вимогам ДСТУ 16371 – 84);
-                     рівень стандартизації та уніфікації конструкції (наявність стандартних та уніфікованих елементів);
-                     безпечність (екологічність та гігієнічність);
-                     надійність, довговічність та ремонтопридатність.
Естетичні властивості м’яких меблів встановлюються шляхом аналізу дизайнерського рішення певного виробу та його відповідності сучасним запитам моди та стилю інтер’єру. Під час проектування меблі завжди оцінюють з двох сторін – споживної і виробничої. Ці дві оцінки властивостей можуть не збігатися. Майстерність конструктора і полягає в тому, щоб знайти оптимальний варіант, який би задовольнив обидві сторони. Комплекс вимог споживчого характеру, зумовлений потребою людей в меблях і поєднав утилітарну та естетичну функції.
         Поняття прекрасного , красивого має дві сторони:
-                     об’єктивну, яка існує незалежно від нашої оцінки;
-                     суб’єктивну, яка залежить від того середовища, в якому перебуває людина, від її смаку, рівня естетичного сприйняття і розвитку.
При проектуванні меблів досягають створення гарного виробу і саме проектування визначає естетичну цінність виробу. А красу виробу завжди визначають за його властивостями:
1) Зовнішньою формою
     Властивості форми такі:
·                   Геометрична (куля, куб, паралелепіпед і т.д., або також спряжіння тіл).
     Форма завжди межує з її сприйняттям.
·                   Сприйняття форми залежить від :
     а) розташування у просторі;
     б) величини;
     в) маси (поверхневої щільності матеріалу);
     г) розмірів форми; тут масу розглядають як сприйняття її важкості або   легкості;
    д) вигляду;
    е) щільності (фактури) заповнення, яка визначає характер будови поверхні
       (гладенький, шороховатий, матовий, ворсистий);
    є) а також форма буває симетричною і асиметричною.
2) Пропорційним рішенням, тобто співвідношення розмірів його елементів. Мірою гармонійості форм виступає пропорція “Золоте січення” (епоха Ренесансу ХV – XVI ст.). Пропорція “Золоте січення” – це розміщення листків на гілці, насіння в соняшнику, лусок в шипшині. В числах пропорція “Золоте січення” виражається відношенням великого відрізку А до меншого Б, як їх сум до великого відрізку, тобто:
А = (А+Б)/А;
1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34…
Кожен член цього ряду дорівнює сумі двох попередніх.
Пропорція є засобом художньої композиції.
Композиція – це побудова, розміщення, взаємозв’язок основних елементів і частин художнього витвору в певній системі та послідовності. Важливою якістю композиції є гармонія. Гармонія виражається в узгодженні та поєднанні багатьох складових частин виробу. Ритм – це послідовне чергування співвимірних елементів (наприклад дверей на фасаді шафної стінки). Завдання ритму – підкреслити статистику або динаміку виробу, виявити характер співпідпорядкованості елементів, визначаючи головне у звучанні. Ритм сприяє виразності, чіткості та строгості художнього виробу.
3) Колір і текстура – це важливий художньо-естетичний засіб вирішення виробу. Доцільно аналізувати гармонійне поєднання кольору фурнітури та обивочного матеріалу.
Ергономічні властивості в свою чергу розв’язують питання функціонального вирішення виробу та враховують антропометричні властивості цільового споживача:
а) доцільність параметрів;
б) раціональність використаних форм;
в) місткість сховища;
г) зручність зберігання та доступу до речей;
д) компактність сховищ.
Ергономічні вимоги включають відповідність меблів антропометричним, фізіологічним, гігієнічним і психологічним особливостям людини.[12]
Рівень виробничого виконання об’єднує комплекс технічних вимог і властивостей, передбачених нормативною документацією (ДСТУ 19917-93, ДСТУ 16371-84). Це показники якості вихідних матеріалів, механічної обробки поверхні, точність розкрою деревинних матеріалів, з’єднання елементів меблів, облицювання і обробки поверхні м’яких елементів меблів, забезпечення надійності роботи розсувних і рухомих елементів і т.д.
Гігієнічні властивості регламентують виділення токсичних сполук з тим, щоб вони не перевищували максимально допустимої концентрації їх в повітрі жилих приміщень.
Властивості надійності, довговічносіті і ремонтопридатності характеризується тим, що меблі – це предмет тривалого використання, тому вони повинні бути міцними та „витривалими”. Можливість ремонту меблів залежить від конструкції деталей меблів і способів їх сполучення.[9]
Отже, загальна систематизація властивостей, що визначають якість м’яких меблів наводиться у рис. 1.2. [11]
SHAPE \* MERGEFORMAT

Естетичність

Функціональність

Економічність

Безпечність та екологічність

Надійність

Якість м’яких меблів

Ергономічність

- функціональні розміри
(розмір місця для сидіння
або лежання);
- категорія м’якості
виробу;
- комфортабельність;
- показники досконалості
виконання основної та
додаткової функції.

- дизайн (зовнішня
форма, пропорційність
рішення, композиція,
гармонія, ритм, колір
і текстура);
- цілісність композиції;
- інформативна
виразність;
- стильова
спрямованість.

- ціна виробу;
- ціна на запасні деталі та
уніфіковані елементи;
- витрати на можливий
ремонт.

- концентрація токсичних
сполук;
- вміст токсичних сполук
чи матеріалів
виробництва;
- можливість утилізації
застарілого виробу;
- досконалість
виробничого виконання
та обробки лицьових
поверхонь;
- використання сировини і
матеріалів з високими
гігієнічними
властивостями.

- раціональність форми і
розмірів;
- відповідність
конструкції
фізіологічним потребам
людини;
- стійкість на
горизонтальній
поверхні;
- зручність
трансформування та
доступу до сховища
для білизни.

- міцність ніжок, основи,
   боковин та інших
   елементів конструкції
   виробу;
- довговічність м’яких
елементів.

Рис. 1.2. Дерево властивосей м’яких меблів
1.3.         Аналіз нормативних документів, що регламентують якість
м’яких меблів
Сьогодні небезпідставно можна стверджувати, що роль і значення якості постійно зростає під впливом потреб людини і розвитком технологій виробництва. Проблема якості є найважливішим фактором підвищення рівня життя, екологічної, економічної і соціальної безпеки країни. Ми часто згадуємо об’єктивні (конструкція виробу, технічний рівень виробничої бази, сировина, контроль і проведення випробувань) і суб’єктивні (рівень освіти, професійна майстерність, особиста зацікавленість і психологічний стан) фактори, що безпосередньо впливають на якість. Але дефект у виробі часто-густо може носити також і суто органічний характер, якщо він визначається помилкою, що була допущена в технічній документації. В такому випадку виробництво приречене на виготовлення дефектної продукції. Для вилучення такого роду помилки необхідний ретельний контроль документації, і в першу чергу проектно-конструкторської та технологічної. Однак для цього треба передбачити традиційні уявлення про проектування як виключно творчу діяльність. Фахівці стверджують, що сама природа дослідження або проектування несе пошуковий, творчий характер і дає виконавцю право на помилку. Але до того ж, розвиток науково-технічного прогресу давно вже призвів до індустріалізації методів проектування. Спеціалізація виконавців, диференціація та масовість проектних та технічних документів, стандартизація та уніфікація деталей, залучення типових технічних і технологічних рішень – все це в сукупності дозволяє сформулювати поняття дефекта в процесі проектування і розробки нормативної документації та відокремити його від творчої, пошукової помилки. Дефектом вважається помилка, допущена в процесі використання загальноприйнятих правил, норм та методів проектування або розробки нормативної документації.
Технологія виробництва м’яких меблів також не є виключенням. Тому сьогодні головним інструментом забезпечення якості є нормативні документи, які чітко регламентують технічні вимоги як до готових меблевих виробів, так і до сировини, матеріалів та експериментальних досліджень показників якості м’яких меблів. Доцільно дослідити головні нормативні документи, затверджені Державним комітетом України з питань технічного регулювання і споживчої політики, що діють в галузі виробництва м’яких меблів.
Отже, міждержавні стандарти ГОСТ 19917-93 „Мебель для сидения и лежания. Общие технические условия” та зміни №1 до нього та ГОСТ 16371-93 „Мебель. Общие технические условия” та зміни №1 до нього є базовими нормативними документами, на які спирається технологія виробництва м’яких меблів України. Поширюються вони на всі види меблів для сидіння і лежання будь-якого функціонального призначення. Наведемо головні положення вищезазначених стандартів.
Функціональні розміри виробів повинні відповідати вимогам ГОСТ 13025.1, ГОСТ 13025.2, ГОСТ 19301.2, ГОСТ 19301.3, ГОСТ 17524.2, ГОСТ 19178, ГОСТ 26682. Функціональні розміри виробів, не встановлені відповідними стандартами, повинні бути вказані у технічній документації на ці вироби.
До сировинних матеріалів та елементів конструкції виробів висуваються наступні вимоги:
-                     вологість деталей з деревини та деревинних матеріалів, міцність клеєного з'єднання, норми дефектів деревини для поверхонь, що підлягають облицюванню, визначається за ГОСТ 20400;
-                     на лицьових поверхнях деревини допускається наявність сучків, якщо це не знижує міцність виробу та передбачено технічною документацією на виріб (ГОСТ 19917-93);
-                     у шипових з'єднаннях і деталях площою поперечного перерізу менше 20х30мм, що несуть силові навантаження не допускаються жодні дефекти деревини;
-                     рекомендується, щоб розміри червоточин, гаманців та пробок для їх обробки в деталях з масивної деревини не перевищували 1/3 ширини або товщини деталі. Сучки в деталях допускаються розміром не більше 10 мм;
-                     сучки розміром більше 15 мм на деталях, призначених для облицювання або непрозорої обробки, повинні бути заховані вставками або пробками (вставки і пробки повинні виготовлятися з деревини тієї ж породи та мати однаковий напрям волокон);
-                     у виробах на лицьових поверхнях не рекомендується більше двох виправлень, що мають чітко відповідати кольору і текстурі основного матеріалу;
-                     на лицьових поверхнях, оброблених декоративним матеріалом виправлення не допускаються;
-                     при облицюванні деталей волокна деревини облицювання повинні бути розташовані під кутом 45-90° по відношенню до волокон деревини основи;
-                     спинка та сидіння меблів для сидіння і лежання можуть бути м'якими та жорсткими (до жорстких елементів меблів для сидіння і лежання відносяться елементи без настилу або з настилом товщиною до 10 мм включно). М'які елементи можуть бути відповідно 0, І, ІІ, ІІІ та ІV категорії м'якості   (ГОСТ 21640-91) ;
-                     у м’яких елементах меблів у якості настилів повинні застосовуватися еластичні рулонні і пластові матеріали;
-                     не допускається формувати настилочний шар із матеріалу типу деревинної стружки або крихіток еластичного пінополеуретану;
-                     м’які елементи, що облицьовані тканиною і сформовані з пінорезини або кількох видів настилочних матеріалів, де верхнім шаром є пінорезина, повинні мати додатковий настилочний шар товщиною не менше 3мм з рулонного пластового матеріалу типу ватина. Застосування додаткового настилочного шару з синтетичних матеріалів не допускається;
-                     м'які елементи на основі пружинного блоку при експлуатації не повинні створювати шуму, луску чи скрипу;
-                     на жорстку основу під пружинні блоки повинен прокладатися шар ватину, ватилену за ГОСТ 5679 або іншого рулонного матеріалу товщиною не менше 5 мм;
-                     облицювальний матеріал м'яких елементів повинен бути закріплений із дотриманням симетрії малюнка, без зморшок і перекосів (зморшки, що зникають після зняття навантаження не враховуються);
-                     у виробах, основа яких виготовлена із деревини, облицювальний матеріал необхідно прикріплювати скобами або клеєм;
-                     фурнітура, що знаходиться на поверхні елементів конструкції виробу повинна бути без заусенців, а ребра механізмів трансформації повинні бути притупленими;
-                     не припускається наявність швів на лицьовій поверхні облицювального матеріалу, крім випадків, коли шов передбачений художнім вирішенням виробу;
-                     конструкція виробів з відділеннями для зберігання постільної білизни повинна забезпечувати вільний доступ до них та провітрювання.
-                     елементи виробу, що підлягають трансформації, висуванню повинні мати вільний хід без перекосів;
-                     ребра виробів, з якими в процесі експлуатації стикається людина, повинні бути пом'якшені;
-                     граничні відхилення від габаритних розмірів виробів не повинні перевищувати ±5мм;
-                     показники міцності, стійкості, статичної міцності спинки, підлокітників та інших деталей меблів для сидіння та лежання повинні відповідати технічним умовам на даний вид виробу;
-                     синтетичні матеріали, що використовуються для виготовлення меблів повинні бути дозволені до застосування органами санітарно-епідеміологічного нагляду України;
-                     при виготовленні виробів не припускається використовувати клейові матеріали, які спричиняють змінення кольору поверхні із захисно-декоративним покриттям;
-                     не допускається використання у виробництві деталей з деревинно-стружкових плит, які не мають облицювального декоративного покриття, окрім у місцях конструкції з невидимими з’єднаннями;
-                     синтетичні матеріали і матеріали, виготовлені шляхом повторної переробки, що використовуються у виробництві меблів, повинні бути дозволені до застосування органами санепідемконтролю;
-                     маркування меблів для сидіння і лежання повинно відповідати вимогам ГОСТ 16371;
-                     спосіб нанесення маркування повинен забезпечувати його збереження протягом усього терміну експлуатації виробу;
-                     вироби, до яких не можна прикріпити паперові ярлики повинні мати тканеві ярлики.
Показники міцності виробів повинні відповідати вимогам:
ü    стійкість (під дією двох вантажів масою 60 кг. в напрямку вперед і назад – не менш як 15,0 даН, вбік – не менш як 15,0 даН);
ü    статистична міцність навісних боковин (при навантаженні 80,0 даН кількість циклів навантажувань – 10);
ü    міцність ніжок у поперечному і повздовжньому навантаженнях (при навантаженні 40,0 даН кількість циклів навантажувань – 10);
ü    довговічність (сидіння 5000 циклів, спинки 5000 циклів, боковинки 3000 циклів, спального місця 3000 циклів, при цьому залишкова деформація виробів не більше 10%);
ü    ударна міцність сидіння або спального місця (висота падіння вантажу – 140 мм при 10 циклах випробувань);
ü    міцність основи сховища для постільної білизни (не менше, як 40 даН)).
Вимоги гігієнічних нормативів СП №1042-73 «Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию», СанПіН №6027А-91 «Санитарные правила по применению полимерных материалов в строительстве и производстве мебели. Гигиенические требования» регламентують допустимі обсяги міграції хімічних речовин в повітря житлових приміщень з поверхні меблевого виробу (КДГ, мг/м³): формальдегід (0,01), аміак (0,04), дибутилфталат (0,05), диоктилфталат (0,05), стирол (0,002), фенол (0,003), толуол (0,6), капролактам (0,06).
Приймання м’яких меблів здійснюється партіями. Партією вважається певна кількість виробів одного найменування та артикула, що оформлена одним документом. Перевіряють зовнішній вигляд, якість обробки деталей, трансформацію рухомих елементів, якість збирання кожного виробу.
Розміри меблів та (або) деталей необхідно перевіряти універсальними вимірювальними приладами. Застосування матеріалів у виробництві меблів, вимоги до основи та формуванню м’яких елементів перевіряють за технічною документацією на виріб. Зовнішній вигляд, якість збирання та вимоги до фурнітури повинні перевірятися візуально. Показники м’якості визначають за ГОСТ 21640. Довговічність м’яких елементів меблів, сформованих на основі пружинних блоків, визначають за ГОСТ 14314. Міцність кріплення посадних ніжок визначають за ГОСТ 19194. Залишкову деформацію безпружиних м’яких елементів визначають за ГОСТ 19918.
Маркування та упакування меблевих виробів повинно відповідати ГОСТ 16371. Основною вимогою є чіткість посилань на виробника та нормативний документ, згідно якого виготовлений даний виріб. Вироби, до яких не можна прикріпити паперовий ярлик, повинні мати тканеві ярлики. До упакування виробу повинен бути прикріплений зразок облицювальної тканини.
Виробник повинен гарантувати відповідність меблів вимогам            ГОСТ 19917-93 при умові дотримання умов транспортування, зберігання, експлуатації і збирання. Гарантійний термін експлуатації виробів дитячих меблів і меблів для суспільних приміщень – 12 місяців, побутової – 18 місяців. Гарантійний термін при роздрібному продажу починає відлік від дати продажу виробу. [14]

1.4           . Проблеми управління якістю на сучасному етапі
ХХІ століття багатьма міжнародними організаціями названо століттям якості, оскільки справді існує велика кількість об’єктів, якість яких можна оцінити: це управлінська діяльність, організаційні структури, виробничі системи, кваліфікація персоналу, технологічні процеси, методи, операції, процедури і, відповідно, готові продукти та послуги. Саме якість продукції та послуг сьогодні пов’язана з усіма сторонами діяльності суспільства і виступає основним фактором, що забезпечує переваги підприємства на товарному ринку. На сучасному етапі розвитку промислового господарства України проблема якості та задоволеності споживача є визначальною перш за все для забезпечення економічної стабільності і стійкості підприємств на внутрішньому ринку держави. Більш того, вона поступово перетворюється на нове джерело зростання національного багатства. Тому під терміном „якість” необхідно розуміти таку сукупність характеристик об’єкта, які відносяться до його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби.[21]
Досвідченим практикам, що працюють у сфері виробництва, відомо, що саме необхідно для досягнення високої якості виробів. Якщо узагальнити та систематизувати усі фактори то можна стверджувати, що для забезпечення необхідного рівня якості потрібна не лише відповідна матеріальна база та зацікавлений, кваліфікований персонал, але й добре налагоджена організація праці, в тому числі чітке управління якістю (див. рис.1.3).

МАТЕРІАЛЬНА БАЗА

Управління підприємством в тому числі:

РОЗРОБКОЮ

ПОСТАЧАННЯМ

ВИРОБНИЦТВОМ

ЯКІСТЮ

ІНШИМИ СФЕРАМИ

ПЕРСОНАЛ

Результат:
Продукція визначеної якості

        Рис.1.3. Схема забезпечення якості продукції
Управління якістю визначає політику, мету і відповідність підприємства у сфері якості. Здійснюють її за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та покращення якості в рамках системи якості.
Приємно констатувати той факт, що вітчизняні меблевики засвоїли істину – навіть за наявності сучасної технологічної бази та кваліфікованих працівників неможливо розраховувати на стабільне забезпечення якості продукції без залучення чіткої системи управління якістю.
В чому ж саме полягає проблемність питання управління якістю? Насамперед річ у тому, що будь-якому підприємству для успішної та стійкої роботи необхідно налагодити випуск запланованого обсягу продукції, дотримати встановлені строки, досягти низької собівартості виробів і при цьому досягти високого рівня якості аби забезпечити вимогу цільового сегменту ринку. Проблемність одночасного досягнення цих цілей полягає в тому, що на практиці вони, як правило, протиречать один одному. Наприклад збільшення обсягів випуску продукції та зменьшення строків виробництва призводять до зниження якості виробу, а з іншого боку підвищення якості вимагає додаткових витрат та зниження темпів виробництва. В той самий час покращення якості процесу виробництва породжує „ланцюгову реакцію”: зменшуються втрати на невідповідну продукцію та рекламації, відповідно зменшується питома частка витрат, збільшується обсяг якісної продукці та різко збільшується ефективність праці. В свою чергу це призводить до збільшення частки продукції підприємства на ринках збуту, зміцнюються його позиції та швидше повертаються інвестовані кошти.[2]
Поняття управління якістю містить загальні, технічні, економічні і управлінські аспекти.
Загальні аспекти передбачають планування на рівні вищого керівництва; систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів та інструкцій керівництва; широке використання стандартизації, у тому числі й міжнародних стандартів в управлінні якістю; регулярні перевірки, вивчення зворотного зв’язку і коригування дій; безперервне навчання персоналу прийомам і методам управління якістю.
Технічні аспекти управління якістю – це використання у виробництві світових стандартів; діагностика обладнання; контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю; забезпечення скерованості усіма процесами й оглядання кожної одиниці продукції; регулярний перегляд технології.
Планування капіталовкладень в якість виступає економічним аспектом управління якістю. Це і затрати на функціонування системи якості, навчання персоналу, дослідження ринку, контроль, діагностика, переоснащення виробництва, залучення незалежних експертів, встановлення особистих премій персоналу та інше.
Управлінськими аспектами управління якістю є визначення політики у сфері якості та конкретне розширення обов’язків кожного співробітника; розробка формалізованої методології управління якістю і контроль за виконанням методик; планування необхідної системи капіталовкладень у річний бюджетний план щодо вдосконалення якості; орієнтація виробництва на використання найсучасніших науково-технічних розробок і вимог; контроль за виконанням норм екології і безпеки праці.
Поряд із головними аспектами управління якістю необхідно розгянути питання факторів, що впливають на якість товару. Безперечно існують фактори, що безпосередньо впливають на якість (нормативна документація, обладнання, сировина, комплектуючі, праця робітників і дотримання технологічних режимів) і ті, що її стимулюють (матеріальна зацікавленість робітників та санкції, за випуск продукції низької якості). Отже, ці фактори можуть бути об’єктивними або суб’єктивними.
         Об’єктивні (стабільні):
·                   конструкція виробу;
·                   технічний рівень виробничої бази;
·                   сировина;
·                   контроль і проведеня випробувань.
Суб’єктивні (пов’язані з діяльністю людини):
·                   професійна майстерність;
·                   рівень освіти;
·                   психологічний стан;
·                   особиста зацікавленість.[28]
         Важливим завданням в питанні управління якістю є досягнення кінцевої мети – задоволеності споживача. Вирогідно, що підвищення якості продукції – задача довгострокова і безперервна. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, модними до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.
Якість, як узагальнене поняття, являє собою сукупність проектної, виробничої та експлуатаційної якості. Послідовне відображення якості процесів на якості кінцевого результату наочно демонструє „петля якості” – концептуальна методика взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях: від визначення потреб до оцінки їх задоволеності    (див. рис.1.4). Основу моделі складає ланцюг послідовних видів діяльності, якість яких відображається на показниках якості продукції.[26]
Таким чином, проблеми якості та задоволеності споживача є   комплексними: науковими, технічними, економічними і соціальними. У вирішенні цих проблеми мають бути задіяні провідні висококваліфіковані спеціалісти, які вільно володіють сучасними методами управління якістю, незалежно від напрямку і галузі діяльності підприємства.

Сфера споживання

Сфера виробництва

Утилізация або повторна переробка після завершения строку експлуатації

Монтаж

Експлуатація

Технічне обслуговування

Обслуговування
і ремонт

Сдача в експлуатування

Маркетинг і вивчення ринку

Проектування і розробка продукції

Проектування і розробка процесів

Закупівля матеріалів

Виробництво або надання послуг

Перевірка

Упакування та зберігання

Виробництво

Експлуатація

Проектування

Збут

Рис. 1.4. Петля якості

РОЗДІЛ 2. Об’єкти та методи досліджень
2.1. Об’єкти досліджень
Об’єктами дослідження у магістерській роботі є м’які куточки та промислове підприємство ЗАТ «Черкаська меблева фабрика», що спеціалізується на виготовленні даного виду м’яких меблів.
Закрите акціонерне товариство “Черкаська меблева фабрика” засноване на базі ДП “Меблева фабрика” ЗАТ “Черкаський ДОК” шляхом реорганізації (поділу) суб’єкту підприємницької діяльності Закритого акціонерного товариства “Черкаський ДОК” на підставі рішення зборів акціонерів від 22 липня 1997 р. та створення на його основі таких суб’єктів підприємницької діяльності:
     ЗАТ ”Черкаський меблевий комбінат”
     ЗАТ “Черкаська меблева фабрика”
     ЗАТ “Черкаський завод деревностружкових плит”
     ЗАТ “Будищенська меблева фабрика”
     ЗАТ “Фабрика кухонних меблів “ с. Свідівок.
Місце знаходження ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” – м.Черкаси,     вул. Чигиринська, 11.
Метою діяльності підприємства є забезпечити потребу споживачів у високоякісних меблевих виробах. Предмет діяльності – виробництво товарів народного споживання, а саме: м’яких та корпусних меблів (див. дод. А), меблів на замовлення населення та їх відвантаження споживачам в Україні і за кордоном. Проводиться науково-дослідна діяльність в галузі покращення якості виробленої продукції, вивчення можливостей щодо зниження витрат на її виробництво, проведення проектних, проектно-розвідувальних, будівельних та ремонтних робіт, організація власної торгівельної мережі і т.д.
Статутний фонд ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” товариства становить 1 124 085 грн. Статутний фонд поділений на 74 939 простих іменних акцій номінальною вартістю 15 грн кожна (товариство має право змінювати розмір статутного фонду). Резервний фонд підприємства створюється в розмірі 25 відсотків статутного фонду.
Загальна площа підприємства – 4,3 тис. кв.м. Рік введення в експлуатацію – 1963. Кількість працівників – 160. Категорія з ЦО – ІІІ.
Продукція підприємства реалізується у фірмовому магазині ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” (знаходиьтся за тією ж адресою, що і саме підприємство) та через посередників. Постійним клієнтам та оптовим замовникам надається знижка та можливість придбання мебелвих виробів у кредит.
М’які куточки „Мрія”, „Бриз”, Леон”, „Офісний” входять до асортиментного переліку підприємства (див. дод. Б) та є широко розповсюдженим і важливим в сучасному побуті видом м’яких меблів . За експлуатаційною ознакою дані зразки придатні до застосування у житлових та офісних приміщеннях. Функціональні ознаки модельного ряду м’яких куточків фабрики – для сидіння, лежання і зберігання білизни. Всі моделі обладнані механізмом трансформації та здатні до трансформування в положення сидячі-лежачі. Куточки, в залежності від характеристики м’якого елементу, виготовляються I (тривалий відпочинок в положенні лежачі) та II (короткочасний відпочинок в положенні лежачі та відпочинок в положенні сидячи) категорій м’якості.
Отже, базвим об’єктом дослідження магістерської роботи виступає м’який куточок „Мрія” виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”. Детальна товарознавча характеристика досліджуваного зразка наводиться у пункті 3.3.

2.2. Методи досліджень
Методологія дослідження якості м’яких меблів представлена у відповідних нормативних документах. Таким чином, показники категорії м’якості м’яких елементів визначаються за ГОСТ 21640-91; стійкість, міцність, довговічність каркасів м’яких куточків визначають за ГОСТ 19120-93; міцність з’єднання опорних спинок та міцність основи визначають за ГОСТ 17340; довговічність м’яких елементів мебів, сформованих на основі пружинних блоків, визначають за ГОСТ 14314-94. Обов’язковою умовою проведення випробувань є температура приміщення 18–25 ⁰С та відносна вологість повітря не вище 70%.
Отже, категорія м’якості меблевого виробу визначається методом навантаження у 70 даН на зразок м’якого елемента (спинка або сидіння), що здійснюється на спеціальному випробувальному стенді (ГОСТ 21640-91). Таким чином визначається загальна деформація зразка та його податливість до деформації. Отриманий результат випробування порівнюється із показниками, зазначеними у нормативному документі, і встановлюють категорію м’якості меблевого виробу.
Визначення стійкості, міцності та довговічності каркасів проводиться експериментальним методом, зміст якого полягає у здійсненні циклічних навантажень силою у 40 даН. Це надає можливість визначити стійкість дослідного виробу вбік, вперед і назад. Міцність зразка перевіряється методом ударного навантаження на сидіння. Вантаж циклічно опускають на м’який елемент з висоти 140 мм і визначають характер руйнувань. Результати дослідження зразка порівнюють із нормою стандарту. У випадку відсутності ознак руйнування зразок вважається міцним (ГОСТ 19120-93).
Методом багаторазових циклічних навантажень (засобом шестигранного барабану з бобишкаим) на м’який елемент меблевого виробу встановлюється його довговічність. Високоякісний зразок витримує навантаження у 29 тисяч циклів і свідчить про високий рівень сировини, матеріалів та виробничого виконання.
Якість збирання меблевого виробу, якість маркування та упакування, якість фурнітури та загальний зовнішній вигляд визначається органолептичним методом відповідно до вимог нормативних документів (ГОСТ 19917-93).
В даній магістерській роботі конкурентоспроможність м’якого куточка „Мрія”, виготовленого ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, визначалася методом експертної оцінки якості з подальшим розрахунком інтегрального показника конкурентоспроможності та методом побудови многокутника конкуренто-спроможності. Обидва методи передбачали проведення анкетування респондентів з метою визначення найвагоміших, з точки зору споживачів, критеріїв конкурентоспроможності м’яких куточків.

РОЗДІЛ 3. Проблеми управління якістю при виробництві і реалізації меблів
3.1. Формування споживчих властивостей та якості м’яких
куточків в технологічному процесі їх виготовлення
Технологія виробництва м’яких куточків, відповідно як і багатьох інших видів м’яких меблів, передбачає ретельну підготовку сировини і матеріалів, що використовуються у виготовлені певного виробу. Причому головна увага приділяється саме деревинним матеріалам, які формують основу конструкції меблевого виробу – каркас.
Отже, базовим етапом підготовки матеріалів є сушіння деревини, технологічне призначення якого – попередження зміни деталей за формою і розміром у готовому виробі, покращення якості зклеювання та обробки, зменшення маси, підвищення міцності, застереження деревини від гниття та псування.
Основними способами сушіння є: конвективне (атмосферне та камерне), кондуктивне, у полі струмів високої частоти, індукційне, у гідрофобних рідинах, вакуумне, радіаційне і ротаційне.
Атмосферне сушіння в меблевій промисловості самостійного значення не має, оскільки при його використанні не можна досягти необхідної кінцевої вологості деревини. Тому атмосферне сушіння використовується лише разом із камерним.
Камерне сушіння – головний спосіб сушки деревини для виготовлення меблів, проводиться в спеціально обладнаних сушильних камерах при підвищенній температурі і вологості, яку можна регулювати, та інтенсивній циркуляції агента сушіння.
Кондуктивне сушіння використовується для сушіння шпона, фанери, гнутих та вигнутоклеєних деталей і проводиться у пресах або пристроях з плитами, що отоплюються, або іншими елементами, що безпосередньо дотикаються з деревиною.
Сушіння в полі СВЧ в меблевій промисловості не є розповсюдженим способом, оскільки процес супроводжується великими витратами електроенергії. Цей спосіб використовується для порід великого перерізу, що важко висушуються.
Інші способи сушіння використовувати не доцільно в силу таких причин:
-                     індукційне – через нерівномірність кінцевої вологості матеріалу;
-                     сушіння у гідрофобних рідинах – через забруднення матеріалу і нерівномірність кінцевої вологості;
-                     вакуумне – внаслідок високої вартості та складності обладнання;
-                     ротаційне – через високу кінцеву вологість та нерівномірність її розподілення.
Технологія виготовлення м’яких меблів на ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” передбачає використання процесу камерного сушіння. Цей технологічний процес включає в себе: визначення вологості деревини, укладку матеріалу в штабель, вибір режимів сушки, вибір тепловологообробки, проведення процесу сушіння, перевірка якості сушки.
Значення температури і вологості агента сушіння, а також час їх дії, визначається значенням вологості деревини. В процесі сушіння визначають початкову, поточну та кінцеву вологість деревини. Кінцева вологість після сушіння повинна бути на 2-3% нижче вологості, зазначеної технічними умовами для деталей в готових виробах.[18,19]
Наступним етапом сушіння є укладка деревини у штабель, що забезпечить рівномірність омивання матеріалу агентом сушіння та попередить короблення деревини при найбільшій місткості штабеля. Допустимі дефекти при цьому: сучки здорові, темні та просмолені діаметром не більше 12 мм; хімічні зафарбування і пліснява у вигляді окремих полос та п’ятен шириною не більше 5мм; нахил волокон, що не перевищує 10%; тріщини шириною не більше 0,5 мм та глибиною не більше 5 мм. Способи укладки матеріалу залежать від виду циркуляції повітря у камері. На ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” використовується спосіб укладки суцільними рядами без проміжків.
Вибір режиму сушіння проводиться в залежності від типу сушильних камер, породи, товщини і виду висушувальних матеріалів. Порода та товщина матеріалу зумовлює жорсткість режиму сушіння.
Тепловологообробка застосовується для зняття напруг та зниження перепадів вологості, що виникають в деревині при сушінні. Вид та режим тепловологообробки визначають в залежності від стану матеріалу, що підлягає сушінню, та обраного режиму сушки. Існують такі види тепловологообробок: а) початкова; б) проміжна; в) кінцева; г) підсушка верхніх шарів; д) кондиціонуюча; є) охолодження матеріалу.
Безпосередньо сам процес сушіння проходить наступним чином: перед початком сушіння перевіряють стан психрометра, прогрівають камеру, перевіряють правильність укладки штабелів, закладають контрольні зразки, закривають та герметизують двері. Прогрівання матеріалу проводять згідно з обраним режимом при подачі зволожуючої пари. При закінченні прогрівання зупиняють подачу пари на зволоження та регулюють вологість агента сушіння. Після того, як вологість матеріалу досягне 30 %, збільшують подачу пари в калорифер і переходять до наступної сходинки режиму. Під час сушіння через певні проміжки часу визначають вологість матеріалу за контрольними зразками. Після досягнення кінцевої вологості проводять кінцеву обробку, перевіряють шляхом вирізки секцій кінцеву вологість, перепад вологості по товщині та внутрішню напруженість. У разі необхідності дають додаткову обробку. Кінцевим етапом сушіння є перенесення штабеля в приміщення для охолодження.
Контроль якості сушіння (в кінці його проведення) полягає у визначенні показників якості сушіння та порівнянні їх з допустимими. До показників якості сушіння відносяться:
- відповідність середньої кінцевої вологості партії матеріалу заданій кінцевій вологості;
- відхилення кінцевої вологості окремих сортиментів від середньої кінцевої вологості партії матеріалу;
- перепад вологості по товщині матеріалу;
- залишкові напруження у висушеному матеріалі.
Помітні дефекти сушіння (короблення, виплавлення смоли, випадіння сучків) не допускається крім випадків, вказаних у технічних умовах на вироб.
Наступнимими етапами в технології виробництва м’яких куточків є різного роду обробка вже підготовлених, у відповідності до вимог нормативної документації, деревинних матеріалів. Отже, розкроювання пиломатеріалів (досок, брусків) може бути груповим або індивідуальним. При груповому всі доски незалежно від якості деревини розкроюють по одній і тій самій встановленій схемі. В такому випадку доски можна розкроювати одночасно по декілька штук – пачками. Все це дозволяє застосувати найвищий ступінь автоматизації всього процесу розкроювання. Але ж груповий розкрій застосовується у випадках, коли якість деревини досок збігається з якістю заготовок, що виробляються з них. При високій якості досок або низьких вимогах до якості заготовок, що підлягають розкрою, не має сенсу вирізати пороки деревини.
У виробництві меблів найширше застосовується індивідуальний розкрій, при якому кожну доску розкроюють в залежності від якості деревини та розміщенні пороків за найбільш вигідною схемою. Звичайно, такий розкрій ускладнює механізацію і автоматизацію, але за умов високоії якості досок та жорстких вимогах до якості заготівок забезпечує значне підвищення корисного виходу.
Схеми індивідуального розкрою:
1.                Торцювання доски – розпилювання відрізків вздовж.
2.                Розпилювання доски вздовж – торцювання реєк.
3.                Торцювання доски – розмітка відрізків – розпилювання відрізків вздовж.
4.                Розмітка доски – торцювання доски – розпилювання відрізків вздовж.
5.                Строгання доски – торцювання – розмітка відрізків – розпилювання вздовж; розмітка – торцювання доски – розпилювання відрізків.
Розкроювання ДВП, ДСП, столярних плит та фанери ведеться за трьома схемами: вздовжнє, поперечне і змішане.
Вздовжнє розкроювання, як самостійний вид, використовують рідко. Загалом його використовують під час розкрою заготовок, що підлягають зклеюванню, з подальшою їх обробкою або для виготовлення різного виду заглушок.
Поперечне, так як і вздовжне, окремо зустрічається також рідко і застосовується в аналогічних випадках. Найчастіше віно є продовженням розкроювання вздовжних полос на форматні заготівки.
Зазвичай використовується схема змішаного розкроювання, що включає в себе дві попередні схеми і виконується на тому ж обладнанні без переоснащення.
Пасля якісного розкроювання отримані попередні заготовки піддаються механічній обробці. Механічна обробка попередніх заготовок – це створення базових поверхонь, обробка заготовок у розмір, калібрування за товщиною і торцювання.
Створення базових поверхонь характерне лише для брускових заготовок. Отримана в результаті розкрою заготовка в переважній більшості випадків має неправильну форму. У досок та чорнових заготовок спостерігається поперечне і вздовжне короблення. Внаслідок виникнення нерівномірної напруги в процесі сушіння дещо деформуються доски. Крім того пилки, що використовуються для розкрою, зазвичай крупні, з великим кроком зубця не дають гладкої поверхні. Для необхідної обробки деталей треба в першу чергу надати заготовці досить правильної форми, точних розмірів та гладкої поверхні. Для створення у заготовок чистих базових поверхонь використовують, в основному, фуговальні станки.
Обробка заготовок у розмір – надання брусковим заготовкам кінцевої (необхідної) форми і розміру. Їх обробка проводиться на фрезерувальних станках з наступним торцюванням. Оброблювати заготовки у розмір по товщині та досягати паралельності протилежних сторін можна на реймусових або чотирьохсторінних станках. У виробничих цехах ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” використовуються саме останні, які дають можливість досягати високої продуктивності та якості процесу обробки. Ці станки мають механічну подачу і не менше чотирьох ножових валів: два горизонтальних та два вертикальних.
З усіх листових матеріалів, що підлягають розкроюванню та застосовуються у меблевій промисловості, додатковій обробці за розміром підлягають лише заготівки із ДСП. Ця обробка полягає у калібруванні за товщиною.
Для надання деталі точної довжини і отримання торцевих площин достатньо рівними та розміщеними перпендикулярно або під конкретно заданим кутом до бокових граней, деталь після строгання повинна пройти операцію торцювання. Для цього використовують круглопильні торцовочні станки з одним, двома або кількома пильними дисками.
Якісне виконання технологічних процедур, розглянутих вище, надають деревинним матеріалам ознак чистових заготовок. Тому доцільно розглянути особливості механічної обробки чистових заготовок, що є наступним кроком в технології виготовлення м’яких меблів:
Формування прямокутних рамних шипів. Рамні прямокутні шипи можна формувати на одно- або двосторонніх шипорізних станках. Ріжучий інструмент шипорізних станків складається з пильного диску для торцювання за розміром, двох горизонтальних ножових голівок для нарізання шипа і горизонтально встановлених прорізних дисків або пилок для прорізання проушин.
Формування шипів із закругленими гранями. Шипи, що нарізаються на рамних шипорізних станках з брусків прямокутного перерізу, також мають форму прямокутника. Проте в більшості випадків для відбору гнізд під шипи застосовують свердла або кінцеві фрези. Для отримання щільного з’єднання без зазорів вимагається підрізання кутів гнізда або закруглення кромок шипа.
Фрезерування – обробка ріжучим інструментом, що обертається, матеріалу, що переміщується. Це обстругуваня різного роду профілей на прямих та криволінійних кромках брусків та вузлів, виборка фальців, шпунтів.
Свердління круглих отворів здійснюється шляхом використання одно- і багатошпиндельних вертикальних або горизонтальних станків. В меблевих виробах круглі отвори і гнізда можуть мати різне призначення: від шкантового з’єднання деталей до установки різної фурнітури.
Окремими видами обробки чистових заготовок є гнуття та пластифікація, що надають деталям ряд певних властивостей, необхідних для виготовлення конкретного виробу і втілення у життя архітектурно-художнього задуму.
Пластифікація деревини застосовується для збільшення еластичності масивної деревини перед обробкою гнуттям та пресуванням. Існують такі методи пластифікації: пропарювання, проварювання, обробка аміаком, прогрівання в полі струмів високої частоти, пропитка різноманітними розчинами. Пропарювання набуло найбільшого розповсюдження. Перед пропаркою деревина повинна бути доведена до вологості, близької до 25%. В залежності від початкової вологості це досягається сушкою, зволоженням, кондиціонуванням.
Пропарка ведеться в пропарочних котлах, насичених паром низького тиску – 0,2 – 0,5 гкс/см² (105 ⁰С). Оптимальною кінцевою температурою нагрівання деревини на осі в момент гнуття є приблизно 100 ⁰С.
Гнуття брусків, масивної деревини може здійснюватися наступним чином: в станках з холодними формами; в станках з обігрівом; з одночасним пресуванням. Гнуття без руйнування деревини можна проводити при визначеному відношенні товщини h бруска, що підлягає гнуттю до радіуса R вигину. Гнуття без використання шин можна здійснювати лише при великих радіусах гнуття при відношенні h/R=1/20 і використовується рідко, в основному для тонких рейок. При цьому способі не припускається наявність сучків на опуклій стороні деталей. Потім здійснюється сушіння для стабілізації форми заготовок.
Облицювання є особливим видом обробки чистових заготовок, оскільки в процесі облицювання створюється облагороджена поверхня та підвищується міцність деталей. Деталь, що підлягає облицюванню може бути виготовлена з плити столярної, ДВП, ДСП, фанери клеєної, масивної деревини. Процес облицювання складається з наступних основних операцій: підготовки основи, підготовки облицювальних матеріалів та наклеювання облицьовки на основу.
Підготовка основи включає в себе очистку від пилу, при необхідності шпатлювання або порозаповнення.
Підготовка облицьовочних матеріалів передбачає виготовлення облицьовок з лущеного або строганого шпону, виготовлення та розкрій плівок та ін.
Наклеювання облицьовки на основу проводиться горячим або холодним способами за допомогою клеїв на основі синтетичних смол або дисперсійних клеїв. При цьому в цеху повинні підтримуватися: температура не нижче 18 ⁰С, відносна вологість не вище 65 %.
Облицювання деталей проводиться, як правило, з двох боків. При облицюванні масивних деталей в один шар напрям волокон облицьовок зі шпону повинен збігатися з напрямком волокон основи. При облицюванні в два шари напрям волокон зовнішнього (лицьового) шару повинен збігатися з напрямком волокон основи.
Облицювання натуральним шпоном включає в себе наступні операції:    а) розкрій та фуговання шпону; б) підбір і формування облицьовок зі шпону; в) облицювання в багатопролітному пресі або швидкісне облицювання в одно- та двупролетних пресах.
Місця спряження ділянок при обробці шпоном повинні бути щільними у вигляді прямої волосяної нитки. Не припускається розходження і накладання кромок шпону, зміщення текстурного малюнка, відставання та зморшки клеєвої смужки, зміщення “зиг-заг” нитки.
Доцільно розглянути технологію загальної обробки деталей меблевих виробів. Підготовка до обробки та безпосередньо сама обробка елементів та виробів меблів розділяється на наступні самостійні стадії: шліфування деревини; окрашування; грунтування; лакування; шліфування лакових покриттів; полірування лакових покриттів.
Поверхню деревини шліфують для зменшення нерівностей (шероховатості), викликаних її анатомічною будовою або механічною чи іншою обробкою.
Фарбування деревини застосовується для посилення природнього кольору деревини, надання їй кольору або однакового тону деталі або виробу. За глибиною проникнення розчинів фарби в деревину фарбування може бути поверхневим або глибоким. При поверхневому фарбуванні деревина фарбуєьтся на глибину до 0,5 мм; глибоке фарбування може змінювати колір деревини.
Грунтування деревини і деревинних матеріалів застосовують для зниження витрат більш дорогих лаків та забезпечення більш міцного щеплення наступних видів покриття з деревиною.
Для створення на поверхні деревини і деревинних матеріалів захисно- декоративного покриття їх лакують. Виділяють такі види покриття: поліефірні, поліуретанові, мочевиноалкідні та нітроцелюлозні.
Вище ми охарактерузували підготовчі і завершальні опреції обробки матеріалів та деталей з деревини. Кожна з них є важливою і безпосередньо впливає на якість наступної технологічної операції, а відповідно і на якість готового виробу. Проте необхідно зазначити, що з розвитком технології виробництва м’яких меблів частка деревинних матеріалів також поступово зменьшується. Недивлячись на сьогоденне домінування сировини натурального (деревини) походження,   сучасні конструкції меблів для сидіння і лежання все більше передбачають використання металевих та пластикових матеріалів.
Отже, після базових операцій підготовки і обробки деревинних матеріалів вирішальними процедурами виготовлення м’яких куточків є: виготовлення каркасу, виготовлення м’яких елементів, збирання елементів конструкції і обробка вузлів виробу.
Каркаси із деревинних матеріалів виготовляють з цільної деревини різних порід у вигляді брусків, рамок, коробок, зібраних між собою традиційними столярними з’єднаннями або за допомогою різноманітних металевих стяжек, болтових з’єднань і т.д. Крім того, каркаси можуть бути виготовлені з ДВП чи ДСП у поєднанні з брусковими елементами з деревини, а також з відходів деревини, зпресованих із зв’язуючими добавками та наповнювачами.
Зазначимо, що м’які меблі, виготовлені з використанням пружинних блоків, більш еластичні, комфортабельні, вимагають менших витрат матеріалу, зменшують трудомісткість виробу. При використанні пружинних блоків скорочуються номенклатура та кількість метизів, настилочних та прошивочних матеріалів
Крім того, пружинні блоки дозволяють виготовляти м’які меблі нової конструкції без основи; в цьому випадку м’який елемент формується по пружинному блоку.
За конструктивними і технологічними особливостями можна виділити три процеси виготовлення м’яких елементів з використанням пружинних блоків:
-                     безперервного плетіння на основі; з двоконусних пружин, з’єднаних спіралями на основі;
-                     без основи.
Технологія виробництва м’яких куточків на ЗАТ ”Черкаська меблева фабрика” передбачає саме застосування схеми виготовлення м’яких елементів з використанням пружинних блоків без основи. При виготовленні меблів за цією технологічною схемою пружинний блок сам є основою для формування настилочних шарів і бортів м’якого елементу, тому пружинні блоки з двох сторін по периметру обрамляють рамками з полосової сталі.
М’який елемент виготовляється в такій послідовності. Підготування пружинного блоку – його кладуть на робочий стіл та оглядають з метою винайдення дефектів та перевірки розмірів. Винайдені дефекти виправляють вручну слюсарским інструментом; одночасно при необхідності виправляють розміри і форму блоку. Наступною операцією є покриття пружинного блоку тканиною. Блок може бути покритий тканиною, пошитою заздалегідь у вигляді чохла, або тканиною, розкроєною за розмірами блоку. Настилочний шар розміщується на пружинному блоці і на деякий час прикріплюється до нього з обох сторін вручну шпагатом, кнопками або чимось іншим. Потім до прикріпленого шару з двох боків прикріплюють рулонну вовну. Другий шар з рулонної високоякісної вовни формують по пружинному блоку, але вже без прошивки бортів. У високоякісних виробах останній настилочний шар пришивається вручну. Облицювальну тканину для покриття м’якого елементу ш’ють у вигляді чохла. Обов’язкова вимога при цьому – збереження малюнка тканини та прошивка без перекосів.
Виготовлення м’яких елементів без використання пружин та пружинних блоків. Меблі з такими м’якими елементами можуть бути виготовлені на жорсткій та еластичній основі або без них.
Технологія робіт з обивки елементів конструкції може змінюватися в залежності від конструкції основи та настилочного матеріалу, що застосовується. Сьогодні широко використовується технологія м’якого елементу при використанні синтетичних настилочних матеріалів: поролону, губчастої гумки та гумованих матеріалів.
Використання поролона та губчастої гуми у виробництві меблів дало можливість створювати легкі економічні конструкції різних форм. Особливо змінилися конструкції меблів без використання пружин і пружинних блоків ( крісла, крісла-ліжка, кушетки і т.д.). З’явилася можливість виготовляти меблі зі з’ємними подушками невеликих розмірів, з металевими та пенополістерольними каркасами всіляких архітектурно-художніх форм та конструкцій.
Процес збирання м’яких куточків найбільш матеріало- та трудомісткий. М’які елементи (спинки та сидіння) з’єднують між собою або за допомогою механізмів трансформації і фурнітури, або міцною тканиною.
Збирання виробів виконують в такій послідовності: готова спинка та сидіння розвертаються таким чином, щоб рамки основи знаходилися зверху, а м’яка їх частина знизу; на спинку та сидіння рамок встановлюються пластини механізму трансформації та закріплюють шурупами на обох сторонах виробу до рамок основи, з’єднуючи їх в одне ціле. Після монтажу перевіряють роботу механізму трансформації в положенні диван-ліжко. Потім до коробки основи в залежності від конструкції виробу прикріплюють роликові або шарові опори. Бокові щити болтами прикріплюють до поперечних царг коробки основи. Потім знову перевіряють роботу механізму трансформації. При цьому особливу увагу приділяють на рівномірність величини зазору м’яких елементів міжбоковими щитами, які мають бути однаковими, забезпечуючи вільне пересування м’яких елементів по відношенню до бокових щитів. Спинки і сидіння тканиною з’єднуються скобами за допомогою пневмопістолету. М’які елементи куточків з’єднують між собою петлями або відкидними опорними вузлами, що використовується в положенні “ліжко”. У бокових щитах вибирають пази встановленої конфігурації, що дозволяють змінювати положення спинки. До нижньої частини спинки на шурупах прикріплюють металеві обойми зі штирями, що виступають. Спинка, переміщуючись штирями по пазах боковин, змінює своє положення. В місцях, де спинка повинна фіксувати своє положення, пази оснащуються металевими упорними пластинами, що прикріплюються до бокових щитів шурупами.[3,20]
Основні вимоги до конструкції м’яких куточків і технології зборки наступні: конструкція виробу повинна забезпечувати можливість заміни облицьовочного матеріала м’якого елемента; конструкція з відділеннями для зберігання білизни повинна забезпечувати вильний доступ до них. Трансформуємі, видвижні та задвижні елементи повинні мати вільний хід без заєдань та перекосів. Розбірні конструкції повинні забезпечувати можливість багаторазового збирання та розбирання і т.д.
3.2. Організація контролю якості м’яких куточків на підприємстві
Контроль якості – це одна з найважливіших функцій в процесі управління якістю. Під контролем якості розуміємо перевірку відповідності кількісних або якісних характеристик продукції чи процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим технічним вимогам. Також контроль якості можна розглядати, як безперервний та систематичний вплив на виробничій процес з метою забезпечення відповідної якості продукції. Як і будь-який інший процес, контроль якості здійснюється шляхом дублювання ряду управлінських функцій – планування, виконання, мотивації і контролю (оскільки здійснюється визначення пормативів, співставлення запланованих і отриманих результатів та прийняття коригуючих заходів). [21]
Процес контролю якості на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” розпочинається із взаємодії з зовнішнім середовищем, в першу чергу із замовниками та ринками збуту, оскільки саме воні визначають властивості та якість продукції, що їм необхідна. Виходячи з даних вимог, підприємство аналізує власні технологічні можливості та визначає політику в області якості, а також вимоги до субпідрядників та постачальників комплектуючих елементів. На базі цієї політики здійснюється загальне планування якості. Потім у межах організації робіт на підприємстві здійснюється підготовка та мотивація персоналу. В подальшому, безпосередньо при управлінні процесом виробництва, здійснюється поточний контроль якості та аналізується інформація, яка виникає у разі випадків невідповідності. За результатами отриманої інформації розроблюють відповідні заходи стосовно управління якістю продукції. Заключним етапом є саме реалізація даних заходів, спрямованих на виявлення розбіжностей між наміченими та отриманими характеристиками продукції та поліпшення виробничого процесу. Крім того, вони можуть бути спрямовані на коригування раніше затверджених планів, зміну організації виробництва, покращення підготовки та підвищення мотивації персоналу, а також налагодження нових зв’язків із постачальниками сировини та комплектуючих матеріалів. Після реалізації заходів контролю якості продукція виходить на ринки збуту, де цикл управління якістю закінчується і починається з самого початку – взаємодією із зовнішнім середовищем.
Необхідно відзначити, що на ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” комплексна система управління якістю продукції (КС УЯП) застосовувалася ще з 1986 року, коли підприємство функціонувало як підрозділ ЗАТ “Черкаський ДОК”.
Отже, сьогодні об’єктом контролю є якість продукції, що виготовляється (м’які та корпусні меблі); керівним органом контролю якості – заступник директора, головні технологи, майстри, контролери відділу технічного контролю. Засобами контролю виступає система нормативної документації та засоби технічного контролю якості продукції.
Основними завданнями контролю якості, що здійснюється головним чином відділом технічного контролю ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, є:
-                     встановлення та формування необхідних показників якості продукції на стадії дослідження та проектування;
-                     забезпечення встановлених показників якості продукції на стадії виготовлення продукції;
-                     збереження досягнутих показників якості продукції на стадії виробництво – споживач;
Безпосередньо рівень якості продукції ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” визначається відділом технічного контролю, структура та штат якого розроблені з урахуванням об’ємів і характеру виробництва підприємства. Очолює відділ технічного контролю – заступник директора фабрики та головний технолог. Бригадири звітують за якість виконання роботи цехового персоналу у журналі якості продукції та виконаних робіт. Кожен бригадир має індивідуальну печатку підпорядкованого цеху. Печатка та особистий підпис бригадира гарантують наступному виробничому цеху якість виконання попереднього етапу технологічного процесу і т.д. Прямим обов’язком працівників є здійснення постійного самоконтролю, оскільки якість їх роботи прямопропоційно впливає на рівень оплати праці. Адже керівництво             ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” затвердило розпорядження „.Про стимулювання роботи цехового персоналу”. А при виявленні невиправного дефекту виконавець має відшкодовувати нанесені підприємству збитки. Також до головних обов’язків технологів та контролерів якості належать перевірка якості вхідних матеріалів (деревини, тканин, фурнітури, настилочних матеріалів, пружинних блоків і т.д.), нормативної документації, якості ескізних проектів, стану цехового обладнання та контроль якості готових виробів.
Отже, при виробництві м’яких куточків на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” застосовують наступні види контролю якості:
-                     контроль проектування;
-                     вхідний контроль матеріалів і комплектуючих;
-                     контроль за станом технічного обладнання;
-                     операційний контроль при виготовленні;
-                     приймальний контроль готової продукції;
Контроль якості м’яких куточків на підприємстві здійснюється як руйнівними, так і неруйнівними методами:
-                     дослідження на удар;
-                     дослідження на стійкість;
-                     дослідження жорсткості;
-                     дослідження на розтяг та стискання;
-                     дослідження при повторно-змінних навантаженнях;
-                     органолептичні дослідження якості.
Критерієм досягнення мети контролю якості є забезпечення та підвищення якості готової продукції підприємства, найбільш повне задоволення потреб споживачів при мінімальних витратах на виготовлення і використання продукції.
3.3. Дослідження якості м’яких куточків
Особливим видом контролю якості є випробування готової продукції. Це визначення або дослідження однієї або кількох характеристик виробу під дією сукупності фізичних, хімічних та експлуатаційних факторів та умов. Дослідження якості м’яких куточків доцільно розпочинати із вивчення нормативної документації та систематизації найважливіших показників якості даного виду виробів (див. пункт 1.2 та 1.3).
На ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” функціонує випробувальна лабораторія, в якій проводяться періодичні типові дослідження м’яких куточків з метою визначення якості готових виробів, аналізу можливих дефектів та подальшої розробки заходів щодо їх попередження. Лабораторія обладнана сдендами для випробування меблів на міцність і довговічність, для випробування м’яких елементів на остаточну деформацію, для випробування меблів на стійкість та іншими засобами технічного контролю. Методологія проведення дослідження якості куточків наведена у пункті 2.2.
Необхідно надати детальну товарознавчу характеристику зразків, що досліджувалися у випробувальній лабораторії ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” з метою подальшого визначення конкурентоспроможності (див. пункт 4.2) продукції власного виробництва.
Отже, базовим зразком виступає м’який куточок „Мрія” виготовлений на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” з механізмом трансформації в положення „лежачи” (див. дод. А). Габаритні розміри 2500х1800 мм. Категорія м’якості – І. Є відділ для зберігання білизни. Матеріал основи - соснові бруски закріплені шиповим, гвинтовим та клеєвим методами спряжіння, а також столярні плити ДВП та ДСП. Деревинний матеріал зовнішнього декорування – бук. М'який елемент виготовлений з використанням пружинного блоку та настилочних матеріалів натурального (рулонна вовна) та синтетичного (рулонний ватин та поролон) походження. Облицювальним матеріалом є велюр світло-сірого кольору з фантазійним квітковим орнаментом. Роздрібна ціна м’якого куточка – 1890 грн.
Іншими зразками, що досліджувалися у випробувальній лабораторії ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, виступають м’який куточок „Болеро”       (І категорія м’якості) виробництва смілянської фабрики м’яких меблів „ЛІВС” та імпортний м’який куточок „Вісла” (ІІ категорія м’якості), виготовлений у м. Краків (Польща). Механізм трансформації обох представлених зразків – типовий „єврокнижка” (висувається наполовину сидіння та опускається спинка). Каркаси м’яких куточків виготовлені з деревини (сосна та бук). М’який елемент „Болеро” виготовлений з використанням пружинного блоку та синтетичних наповнювачів – пінополеуретану та холлофайберу (екологічно безпечний і нетоксичний наповнювач, пустотіле силіконізоване волокно, одиничний елемент якого має вигляд спіральної пружини. Ці одиничні елементи, сплітаючись між собою, створюють потужну пружну структуру, що дозволяє волокну, на відміну від інших матеріалів, швидко відновлювати свою форму. Характеристиками цього матеріалу – є м’якість, легкість, об’ємність і вологостійкість. Цей матеріал не вбирає стороннього запаху і є антиалергеном). Обивочний матеріал – шеніл (стійкий до стирання) темно-синього кольору. Розміри моделі – 2700х1800 мм. Ціна виробу – 2050 грн. Зразок представлений фірмовим магазином мережі „ЛІВС” в м.Черкаси, вул Смілянська, 56. М’який куточок „Вісла” представлений роздрібним підприємством „Будинок меблів”, що знаходиться за адресою м.Черкаси, вул. Благовісна 162. Обивочним матеріалом є темно-коричнева жакардова тканина. М’який елемент виготовлений з використанням пружинного блоку та синтетичних набивочних матеріалів. Габаритні розміри куточку 2500х1800 мм. Ціна 2150 грн.
Всі запропоновані зразки володіють подібними товарознавчими характеристиками (метеріали виробництва, технічно-конструкторські рішення та цінова позиція) і виготовленні відповідно до вимог, передбачених нормативними документами. Зазначаємо, що на вироби ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” представлені висновки санітарно-гігієнічної експертизи, отримані в результаті проходження процедури державної санітарно-епідеміологічної експертизи на вітчизняну продукцію в головному санепідемуправлінні Міністерства охорони здоров'я України – тому вироби визнані нешкідливими та допускаються до реалізації у роздрібній торговельній мережі та застосування за призначенням (Див. дод. В).
Витяги з протоколів дослідження якості м’яких куточків „Мрія”, „Болеро” та „Вісла” містяться у дод. Г магістерської роботи. Результати досліджень свідчать про відповідність показників якості куточів вимогам нормативних документів. Дані протоколів будуть використані в методиці визначення конкурентоспроможності виробу ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” (див. пункт 4.2.).
Зважаючи на те, що м’які меблі відносять до виробів із тривалим строком споживання та аналізуючи модель поведінки споживача (показник довговічності меблевого виробу має високий ступінь вагомості при здійсненні купівлі), треба зазначити, що серед усіх показників якості, чи не найважливішим, є саме показник довговічності. Ґрунтуючись на вищезазначе вважаємо за необхідне детально охарактеризувати методику дослідження м’яких елементів м’якого куточка «Мрія» на довговічність та нерівномірність усадки, що проводилися у випробувальній лабораторії Черкаської меблевої фабрики.
Отже, відповідно ГОСТ 14314-94 „Мебель для сидения и лежания. Метод испытания мягких элементов на долговечность” сутність методу полягає у багаторазовому циклічному навантаженні на м’які елементи меблів засобом вздовжного прокатування по них барабана з бобишками. Дослідний зразок встановили на стіл і закріпили по довжині та ширині. Додатково закріпили у кутах. Потім зразок помітили фарбою у шести зонах (див. рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема розмітки м’якого елементу фарбою
В наступному етапі вимірюють початкові показники висоти зразка (Н_поч ) відповідно до схеми розмітки. Результати занесли до журналу випробувань з метою отримання можливості порівняння значень висоти до та після випробувань. Встановилили рівень навантаження силою у 50 даН. Навантаження на зразок обирали в залежності від ширини м’якого елемента. Лічильник циклів встановили на нуль.
Проведення випробування: на підготовлений зразок опустили шестигранний барабан і вмикнули стенд. Через кожні 2,5 тис циклів стенд зупиняють, піднімають барабан, прокручують навколо осі на одну грань та продовжують далі. Після кожних 10 тис циклів, а потім після кожних 2,5 тис (тобто 10 тис., 12,5 тис., 15,0 тис., … 29,0 тис.) стенд зупиняють, встановлюють наявність чи відсутність дефектів. Потім вимірюють висоту зразків (Н_е), визначають усадку (α) та її нерівномірність (β). Після випробування зразок розкривають, і у випадку негативних результатів випробувань, встановлюють можливі причини руйнування зразка.
Зразок вважається зруйнованим, якщо при випробувані з’явиться один з таких дефектів:
-                     вихід на поверхню досліджуваного м’якого елемента одного або кількох кінців зламаних пружин, або рамки пружинного блока;
-                     усадка зразка у будь-якій точці, що вимірюються більше за норму, встановленої у ДСТУ 19917;
-                     нерівномірність усадки поверхні зразка більше норми, встановленої в ДСТУ 19917 (не більше 15 мм).
Табл. 3.1 та 3.2 містять витяги з протоколів проведених випробувань на довговічність та нерівномірність усадки м’якого елемента куточка „Мрія” виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”. На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що зразок витримав випробування на довговічність м’якого елементу, оскільки показник нерівномірності усадки не перевищив величини максимально допустимого значення у 15 мм та витримав навантаження у 29 тисяч циклів, зазначеного у ГОСТ 14314-94.[15,16]

Таблиця 3.1
Дослідження м’якого елементу на довговічність.

Кільк. циклів прокату-вання, тис	Висота м’якого елемента в точках вимірювань, мм						Усадка в точках, мм α =(Н_поч-Н_е)						Нерівно-мірність усадки, мм β = α_мах - α_мін
Кільк. циклів прокату-вання, тис	1	2	3	4	5	6	1	2	3	4	5	6
0	20,1	20,2	20,1	20,2	20,1	20,2	-	-	-	-	-	-	-
10	19,9	20,0	20,0	20,0	20,0	20,0	2	2	1	2	1	2	1
12,5	19,8	20,0	19,9	19,9	19,9	20,0	1	0	1	1	1	0	1
15,0	19,8	19,8	19,9	19,9	19,8	19,9	0	2	0	0	1	1	2
17,5	19,7	19,7	19,8	19,8	19,6	19,8	1	1	1	1	2	1	1
20	19,6	19,6	19,7	19,7	19,5	19,7	1	1	1	1	1	1	0
22,5	19,5	19,5	19,6	19,6	19,5	19,6	1	1	1	1	0	1	1
25	19,5	19,5	19,5	19,5	19,4	19,5	0	0	1	1	1	1	1
29	19,3	19,4	19,4	19,4	19,3	19,4	2	1	1	1	1	1	1

Таблиця 3.2
Дослідження м’якого елементу на нерівномірність усадки

№ зразка	Кількість циклів прокатування	Деформація (усадка зразка) нерівномірність усадки, мм
№ зразка	Кількість циклів прокатування	максимальна	Початкова	Кінцева
1	29000	8	1	8
норма	29000	не більше 22	не більше 15

Необхідно зазначити, що систематичне проведення експериментальних досліджень відкриває можливість до формування комплексу оптимальних показників якості конкретного меблевого виробу. В свою чергу контроль за дотриманням якості виробництва призводить до підвищення окремих показників якості виробу в цілому. В результаті підвищується споживна вартість продукції і здатність задовольняти обумовлені потреби, тобто виріб набуває ознак високоякісного як такого.

3.4. Розробка системи управління якістю на підприємстві
Організація роботи з управління якістю продукції на підприємствах передбачає створення систем якості та прийняття необхідних заходів по забезпеченню їх ефективного функціонування.
Під створенням системи якості розуміють їх розробку та впровадження в діяльність підприємства. Зазвичай рішення про створення системи якості приймає керівницво підприємства під дією вимог конкретних замовників або ситуацій на ринках збуту. При створенні систем якості, що відповідають міжнародним стандартам ІСО 9000, необхідно звернутися до рекомендацій цих стандартів, що містять перелік функцій та елементів діяльності, які рекомендуються для організації управління якістю.[21]
Необхідно зауважити, що система якості на підприємствах може розроблятися з „нуля” або шляхом доробки все існуючої системи управління якістю. На практиці ми частіше стикаємося з доробкою існуючої системи якості до рівня вимог стандартів ІСО 9000. Як вже зазначалося вище, на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” з 1986 року існувала комплексна система управління якістю продукції. Тому, під фактором впливу сучасних умов ринкової економіки, на підприємстві 20 листопада 2004 року була проведена інформаційна нарада за участю керівництва підприємства. Відповідно членами наради було затверджено наказ про створення системи якості. Також було прийнято рішення про створення служби якості на чолі із заступником директора фабрики (далі директор з якості), який є відповідальною особою за створення системи якості і її подальше впровадження. До складу служби якості включено відділ технічного контролю, відділ управління якістю, метрологічна служба, а також дослідницька лабораторія фабрики. Строк розробки, залучення та сертифікації системи якості – до лютого 2006 року. Обсяг робіт з розробки системи якості та тривалий час їх проведення пояснюється відмінністю між існуючої системою управління якістю на підприємстві та вимогами стандарту ІСО 9001. Саме модель розробки системи якості за стандартом ІСО 9001 призначена для підприємств, що охоплюють своєю діяльністю весь життєвий цикл продукції, тобто всі стадії проектування, виробництва і експлуатації. Служба якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” в процесі розробки системи якості керується саме цим нормативним документом, оскільки вимоги стандарту відносяться до усіх стадій петлі якості (див. рис 1.4) та ринковою пропозицією підприємства є товари власного розроблення (м’які та корпусні меблі).
Отже, сформована служба якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” та Черкаський державний центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї (далі – консалтингова організаціія) затвердили план робіт, необхідних для розробки системи якості (див. таблиця 3.3).
Таблиця 3.3
План розробки системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” у відповідності до вимог ДСТУ ISO 9001 – 2001

№ з/п	Найменування робіт	Підтвердження виконання
1	Подання підприємством заявки на здійснення послуг з розробки системи як	Заявка
2	Інформаційна нарада з керівництвом та управлінським персоналом підприємства	Нарада
3	Прийняття рішення керівництвом підприємства про створення системи якості і призначення керівника служби якості	Наказ
4	Перевірка консалтинговою організацією стану робіт з якості	Звіт
5	Заключення договору на здійснення послуг з розробки системи якості	Договор
6	Розробка, узгодження та затвердження графіка робіт з розробки системи яко	Графік
7	Розробка програми з навчання персоналу по управлінню якістю	Программа
8	Проведення занять у відповідності до затвердженої програми	Журнал
9	Розробка політики в галузі якості	Політика
10	Визначення функцій і завадань системи якості	Розпорядження
11	Визначення виконавців функцій і завдань системи якості	Розпорядження
12	Аналіз наявності і відповідності ІСО 9001 нормативній документації системи якості	Документи
13	Розробка і коректування нормативних документів	Документи
14	Розробка „Настанови з якості”	Настанова
15	Подання системи якості керівництву підприємства і розробка рекомендацій з її залучення та сертифікації	Акт про виконання робіт

Основна діяльність у напрямку розробки системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” полягає у визначенні функцій і задач (елементів) системи якості та визначення складу структурних підрозділів системи якості, які будуть виконувати дані функції. Після цього необхідно розробити нові або відкоригувати наявні нормативні документи для виконання всіх функцій системи якості підприємства.
На стадії визначення елементів системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” спочатку необхідно провести аналіз процесу виробництва м’яких меблів та представити його у вигляді ретельного переліку етапів робіт. Основу переліку складають стадії життєвого циклу виробу, який охоплює проектування, постачання, підготовку виробництва, виготовлення, дослідження якості меблів та сервісне обслуговування споживачів.
Тому елементами системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” є:
1) Відповідальність керівництва, що передбачає обов’язок керівництва фабрики визначити політику та цілі у сфері якості (див. дод. Д), а також обов’язок створити та впровадити систему якості;
2) Система якості – елемент, що забов’язує організацію розробити, документально оформити та підтримувати в робочому стані систему якості як засіб для забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам. При цьому повинні бути розроблені усі необхідні процедури для виконання функцій системи якості та загальний опис системи якості – „Настанова з якості”;
3) Аналіз контракту – елемент, що забов’язує організацію оцінити свою спроможність щодо його виконання, а у процесі виконання – регулярно перевіряти та документально підтверджувати досягнення характеристик, що вимагаються контрактом;
4) Управління документацією. Елемент необхідний для встановлення порядку розробки, затвердження, випуску та зміни всіх необхідних документів. До документів першого рівня відноситься „Настанова з якості”, „Методика системи управління якістю” та „Політика в сфері якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”. Документація другого рівня – це методики та інструкції, які описують процедури виконання умов стандартів ІСО серії 9000 і в основному призначені для керівників середньої ланки (Методики системи якості, стандарти підприємства, технічні умови). Документація третього рівня призначена для конкретних підрозділів та окремих працівників, тобто документація метрологічного та інструктивного характера (робочі інструкції, методики проведення випробувань, протоколи якості);
5) Коригувальні та запобіжні заходи. Вимоги стандарту ІСО 9001 розповсюджуються на розробку методик виконання коригувальних та запобіжних заходів на виробництві, пов’язаних з ліквідацією фактичних або потенційних невідповідностей. Джерелом інформації про невідповідність може бути рекламації покупців, результати аудитів, перевірок і т.д. Методика коригувальних та запобіжних дій ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” передбачає розгляд скарг споживачів та повідомлень о невідповідності, обробка рекламацій та вивчення причин невідповідності продукції, процесу або системи якості, проведення корегувальних заходів та контроль за їх проведенням;
6) Управління протоколами якості. Побудова системи якості передбачає складання методик, що забезпечують реалізацію вимог стандарту ІСО 9001. Виконання цих методик і складання протоколів їх виконання є важливою частиною функціонування системи якості. Протоколи якості ведуться для підтвердження ефективності функціонування системи якості;
7) Підготовка персоналу. Виконавці, від яких залежить якість продукції повинні проходити спеціальне навчення стосовно функціонування системи якості та вдосконалювати власний кваліфікаційний рівень. Документи, що регулюють процес професійної підготовки – план і програма навчання, повинні бути також внесені в реєстр документів сисеми якості фабрики;
8) Ідентифікація та простежуваність продукції, що проводиться шляхом маркування продукції та її упакування (серійний номер виробу, шифр даних, номер партії і т.д.). Наприклад: у двох функціонально різних виробах із зовні схожими елементами конструкції можна використовувати маркування різного кольору на упаковці.
9) Статус продукції за результатами інспекції та випробувань. Стан перевіреної та випробуваної продукції ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” необхідно відзначати, для демонстрування статусу продукції (пройшла контроль, містить дефекти, очикує прийняття рішення стосовно виправлення невідповідності);
10) Управління продукцією, що не відповідає встановленим вимогам з метою запобігання потраплянню невідповідної проміжної або готової продукції до використання. У вигляді внутрішніх інструкцій на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” розроблені вказівки стосовно якісної продукції, невідповідної продукції («Місце зберігання та порядок утилізації») та продукції, що потребує доопрацювання. («Порядок проведення допрацювання»);
11) Контроль та випробування. Вимоги стандарту ІСО 9001 полягають у виборі методів та розробці методик контролю та випробувань, що дозволяють встановити відповідність продукції встановленим вимогам. На ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” функціонують такі види контролю – вхідний, у процесі виробництва та контроль готової продукції. Методики контролю розроблені і документально оформлені службою якості аідприємства;
12) Управління контрольним, вимірювальним та випробувальним обладнанням, без чого неможлива об’єктивна оцінка якості продукції. На ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” запроваджено методику регулювання, перевірки а також технічного обслуговування контрольного, вимірювального та випробувального обладнання. Встановлено графік перевірки обладнання з зазначенням методів та відповідальних осіб за їх проведення;
13) Управління проектуванням, в результаті якого повинен встановлюватися та підтверджуватися рівень якості продукції, що відповідає запитам споживачів і вимогам законодавства стосовно безпеки та захисту навколишнього середовища;
14) Закупівлі, при яких головна увага звертається на вибір кваліфікованих постачальників та вхідний контроль якості сировини і матеріалів. ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” проводить оцінку субпідрядників, оцінку даних на закупівлю та перевірка закупленої продукції (сировини і матеріалів);
15) Управління процесами з метою дотримання вимог конструкторської документації при виготовленні продукції. Для цього на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” розроблена технологія виробництва мебелвих виробів, застосувається та контролюється виконання встановлених параметрів виробництва;
16) Внутрішнє обслуговування, складування, упакування, зберігання та поставка продукції. Відповідно до вимог розроблених методик відповідальні особи (контролери ВТК, працівники складу готової продукції підприємства, маркувальники) забезпечують відповідність приміщень складів, упаковки, маркування, процесу зберігання та транспортування продукції. Ретельно ведеться документація складського господарства підприємства;
17) Технічне обслуговування. На ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” діє розпорядження стосовно здійснення сервісної діяльності та здійснення технічного обслуговування споживачів продукції підприємства. Методика здійснення технічного обслуговування передбачає чітке розмежування обов’язків між підприємством та споживачем, планування діяльності в напрямку технічного обслуговування та гарантійного ремонту, забезпечення відповідного рівня підготовки персоналу відповідного за здійснення гарантійного обслуговування
Після визначення елементів системи якості, необхідних для управління якістю на всіх етапах створення продукції, потрібно визначити структурні підрозділи, які будуть виконувати ці функції. Для цього служба якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” проаналізувала функції, що виконуються існуючими підрозділами та порівняла їх з переліком елементів, що будуть включатися в нову систему якості з урахуванням рекомендацій стандартів ІSО серії 9000. В результаті встановлено підрозділи – виконавці кожної функції. Структурна схема управління і забезпечення якості представлена у рис. 3.2.
SHAPE \* MERGEFORMAT

Науково-технічна рада

ДИРЕКТОР
Управління підприємством, загальне управління якістю

Бугалтерія

Юридичний відділ

Служба якості

Директор з якості
Управління якістю

ВТК

Відділ управління якістю

Відділ стандартизації

Метрологічний відділ

Випробувальна лабораторія

Головний інженер
Технічне забезпечення виробництва
Забезпечення якості

Відділ проектування

Технологічний відділ

Цех підготовки виробнництва

Відділ технічної документації

Служба сервісу

Директор з вироб-ництва

Відділ планув. та організ.
вир-ва

Виробничі цехи

Директор із закупівлі

Відділ закупівлі

Директор з продажу

Відділ договорів

Директор з кадрових питань

Відділ
кадрів

Директор з економічних питань

Планово-економічний відділ

Рис. 3.2 Структурна схема управління і забезпечення якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”
Наступним етапом розробки системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” є визначення складу нормативних документів системи якості. Тобто, визначивши який підрозділ що повинен робити в створюваній системі якості, необхідно казати як, якими методами це повинно здійснюватися, за якими документами. Так, службою якості підприємства розроблено „Політику в сфері якості”, „Настанову з якості” та „Методика системи управління якістю” (див. дод. Г). Відділ якості разом із відділом стандартизації та іншими відповідними підрозділами переглянув склад всіх нормативних документів підприємства і визначив ті, які використовуються підрозділами для виконання своїх функцій (елементів) в системі якості. Відповідно відділ стандартизації фабрики розробив стандарт по аналізу, обліку та ізоляції невідповідної продукції, вказівки щодо задоволенню скарг споживачів і т.д. Найбільша кількість нормативних документів необхідна для проведення операційного контролю у виробничому процесі, тому головними документами виробничого процесу є ГОСТ 19917-93 та ГОСТ 16371-63, що містять повний перелік посилань на нормативні документи, що застосовуються на усіх етапах технології виробництва і контролю якості меблевих виробів. Проекторним відділом розроблена велика кількість технологічних карт, процедур та методик виконання операцій. Вся документація розроблена у відповідності до вимог ІСО 9001 та пристосована до структури управління якістю підприємства.
Для ефективного функціонування системи якості ЗАТ „Черкаська мебелва фабрика” визначила числені взаємопов’язані види діяльності. Діяльність, у якій використовують ресурси і якою можна управляти для перетворення входів на виходи може вважатися процессом. Причому часто вихід одного процесу безпосередньо становить вхід наступного.
Під „процесним підходом” розуміють застосування у межах організації системи процесів разом з їх визначенням та взаємодіями, а також управління ними. Перевагою процесного підходу є забезпечуваний ним неперервний контроль над зв’язками окремих процесів у межах системи процесів, а також над їхніми сполученнями та взаємодією.
Зображена на рис.3.3 модель системи управління якістю, в основу якої покладено процес, ілюструє зв’язки між процесами аналізу задоволеності споживача, системи управліня документацією, відповідальністю керівництва, управління ресурсами та випуском продукції. Зазначимо, що для всіх процесів можна застосувати методологію „Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій”.
Розглянемо випуск продукції ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, як окремий процес системи управління якістю підприємства. Отже, керівництвом та науково-технічною радою підприємства розроблено процеси, необхідні для випуску продукції. Планування випуску продукції узгоджене з вимогами до інших процесів системи управління якістю. Основні процеси – це процес встановлення вимог до м’яких куточків і формування зв’язків із замовниками, проектування та розроблення виробів, затвердження проекту та розробки, закупівля сировини і матеріалів (інформація стосовно закупівлі та піревірка закупленої продукції), управління виробництвом та наданням послуг, збереження виробів.
SHAPE \* MERGEFORMAT

Вхід

Постійне поліпшення системи управління якістю

Замовники
Вимоги

Замовники
Задово-леність

Відповідальність керівництва

Управління ресурсами

Вимірювання, аналізування, поліпшення

Випуск продукції

Продукція

Вихід

Види діяльності, що створюють додаткові цінності

Інформаційний потік

Рис. 3.2. Модель системи управління якістю, в основу якої покладено процес
Отже, процес встановлення вимог до якості м’яких куточків полягає у вивченні і аналізі вимог, що висуваються до м’яких куточків з боку нормативної документації та замовників (опрацювання стандартів, запитів, контрактів, замовлень та зворотній зв’язок із замовниками, у тому числі реагування на їх скарги). Всі вимоги на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” оформлені документально. Потім, повноважні працівники планують етапи проектування та розробки м’яких куточків. Вхідні дані проектування містять функціональні та експлуатаційні вимоги, законодавчі вимоги та інщу інформацію про даний виріб. Вихідні дані подаються у вигляді ескізних проектів, креслень, технологічних карт та підлягають схваленню з боку керівництва. Вихідні дані відповідають вхідним вимогам проектування куточків, забезпечують необхідною інформацією процеси закупівлі та виробництва, містять критерії щодо приймання продукції (сировини і матеріалів), встановлюють характеристики продукції, які є істотними для її належного та безпечного використання. Нарешті здійснюється перевірка вихідних даних (проектів і розробок) та їх затвердження.
Важливим процесом є процес закупівлі. Служба якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” та відділ закупівлі детально оцінює та обирає постачальників, виходячи з їхньої здатності постачати відповідну продукцію. На всі види вхідної сировини і матеріалів розроблені та документально оформлені критерії вибору, тобто проводиться перевірка закупленої продукції, що використовується в технології виробництва м’яких куточків. Процес управління виробництвом на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” здійснюється засобом використання необхідних робочих інструкцій, документів з описом характеристик м’яких куточків, використанням нормативних документів та придатного обладнання. На підприємстві здійснюється поточний контроль якості куточків та дослідженя якості готових виробів. Впроваджено заходи стосовно подальшого осбслуговування меблевих виробів фабрики – затверджено розпорядження та інструкції про гарантійне обслуговування. Звичайно ведеться чітке та охайне складське господарство, що забезпечує захист і охорону власності замовника і є заключним етапом в процесі випуску продукції.
Отже, вирішення проблем якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” буде залежати не тільки від того, як розроблена система якості, але й від того, як вона функціонує, тобто як виконуються на практиці функції і завдання системи всіма її учасниками: від керівництва до рядового виконавця. Тому після завершення процедури розробки системи якості, що згідно плану має бути здійснена у лютому 2006 року, керівництво підприємства планує розпочати активну діяльність стосовно впровадження системи якості.

3.5. Проблеми управління якістю при реалізації м’яких меблів
Аналіз сучасних тенденцій розвитку меблевого ринку України говорить про наявність стабільного попиту та прогресивний розвиток обсягу ринку. Ці економічні явища сприяють збільшенню темпів і обсягів реалізації м’яких меблів. Реалізація промислової продукції, як один з важливих процесів петлі якості, є безпосереднім засобом отримання інформації щодо запитів, вимог споживачів та визначення рівня їх задоволеності. Відповідно процес управління якістю при реалізації м’яких меблів має певні проблеми та труднощі.
Необхідно зазначити, що м’які меблі (куточки) не входять до переліку тих видів промислової продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. Але в Україні у рамках Системи УкрСЕПРО передбачена обов’язкова сертифікація продукції на відповідність вимогам, що стосуються охорони здоров’я людини, її безпеки, охорони довкілля та сумісності. І лише за результатами проведення експертизи на відповідність цим вимогам компетентні органи Державної санітарно-епідеміологічної служби України видають висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи. Цей документ свідчить про відповідність продукції вищезазначеним вимогам і без його наявності здійснення реалізації меблевої продукції є неможливим (незаконним) (Див. дод. В).
Проте досвідчені підприємці розуміють, що орієнтація на споживача це водночас складний шлях та життєво необхідний. Сьогодні всі суб’єкти ринкового господарювання функціонують в умовах “ринку покупця”, тобто саме споживачі формують вимоги та перелік властивостей, якими має бути наділений певний виріб. Саме відповідність поставленим вимогам обумовлює в кінцевому результаті рівень задоволеності споживача.
Потужні виробничі меблеві підприємства (діяльність яких спрямована на довгострокову перспективу) виготовляють великі за обсягами партії виробів, велику кількість уніфікованих деталей і елементів конструкції. З одного боку розширення масштабів виробництва та виготовлення стандартних елементів призводить до зменшення частки витрат обертання в ціні готового виробу, тобто зменшується собівартість продукції. А з іншого – великі капіталовкладення це великий ризик. Навіть дрібна помилка у документації, не говорячи вже про можливий прихованих дефектів у вихідній сировині або несправність обладнання, може призвести до визнання невідповідною всієї партії продукції. Тому за умов серійного виробництва м’яких меблів підприємствам доцільно звертатися до компетентних органів з сертифікації, акредитованих в системі УкрСЕПРО та занесених до реєстру системи з метою сертифікації продукції власного виробництва. Процедура проведення сертифікації продукції передбачає аналіз документації підприємства, обстеження виробництва, сертифікацію системи якості та технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва. Виробниче підприємство, яка здійснило сертифікацію власної продукції та системи якості, значно знижує рівень ризику на вкладений капітал та гарантовано постачає на ринок високоякісну відповідну продукцію. Таким чином долається проблемний “бар’єр недовіри” до продукту з боку споживача та контролюючих державних органів, знижується частка невідповідних виробів, формується позитивна репутація фірми-виробника.
Окремо необхідно розглянути проблему яка виникає при реалізації м’яких куточків, що імпортуються. Законом “Про захист прав споживачів” введена обов’язкова сертифікація продукції, що імпортується на безпеку та екологічність. Відповідно сертифікація товарів, що підлягають ввезенню в Україну, повинна проводитися, як правило, до їх поставки в Україну. Підставою для дозволу ввезення товару на територію України є сертифікат відповідності, поданий разом з вантажною митною декларацією до митних органів. Тому торговельне підприємство, що представляє на ринку України меблеві вироби іноземного виробництва, повинно заздалегідь здійснювати відповідні дії для отримання сертифіката. Тобто мати контракт на поставку, інвойс, транспортні документи, оформлені відправником, гігієнічний сертифікат, сертифікат якості від фірми-виробника, сертифікат безпеки (виданий уповноваженим органом країни-експортера), протокол випробувань від акредитованої випробувальної лабораторії та заявку на сертифікацію в Системі УкрСЕПРО.
Поряд із документальними труднощами виникають суто організаційні питання в управлінні якістю при реалізації м’яких меблів. Підприємствам, що здійснюють реалізацію м’яких куточків необхідно забезпечити та контролювати дотримання відповідних умов при транспортуванні та зберіганні виробів. Дійсно, фактор “людини” безпосередньо впливає на якість виконання робіт, пов’язаних із транспортуванням і монтажем. Працівники складів та торгівельної зали повинні чітко контролювати відносну вологість приміщення та температуру повітря, оскільки сировинними матеріалами виробів є деревина, тканини, синтетичні чи натуральні (більш гігроскопічні) наповнювачі – матеріали, що легко піддаються шкідливому впливу навколишнього середовища.

Розділ 4. Дослідження та оцінка конкурентоспроможності меблевих
виробів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”
4.1. Критерії оцінки конкурентоспроможності м’яких куточків
ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”
„Конкуренція” у перекладі з латині означає „зіткнення”. Вона є формою взаємного суперництва суб’єктів ринкової економіки, тобто фірм-виробників. Об’єктом конкурентної боротьби є потреби споживачів та їх обмежений платоспроможний попит, задоволення якого гарантує підприємству отримання цільового прибутку. Конкуренція забов’язує фірм-виробників створювати конкурентоспроможний товар чи послугу, тобто такий, що володіє більшою здатністю до задоволення потреб споживача в порівнянні з аналогічним товаром фірми-конкурента.[38]
В загальному вигляді аналіз оцінки конкурентоспроможності продукції має алгоритм, наведений у рис. 4.1, що містить загальні етапи проведення досліджень. Зрозуміло, що всі етапи є важливими та їх ретельне виконання кваліфікованими спеціалістами в галузі маркетингових досліджень надасть можливість чітко визначити конкурентоспроможність певного виду виробу промислового підприємства. Але чи не найважливішим етапом проведення досліджень є підготовчі дослідження з визначення переліку найвагоміших критеріїв конкурентоспроможності. Критерій конкурентоспроможності – це якісна або кількісна характеристика продукції, яка є підставою для оцінки її конкурентоспроможності. Оскільки множина оцінюваних характеристик (критеріїв конкурентоспроможності) м’яких меблів значно ускладнює процедуру оцінки їх конкурентоспроможності, тому вважаємо за доцільне визначити лише найвагоміші характеристики виробів, що найбільше впливають на рівень конкурентоспроможності. Для цього необхідно розробити анкету та провести індивідуальне анкетування.[39]
Анкетування відноситься до опитувального методу збору інформації та є однією з його форм. Оскільки опитування полягає у збиранні первинної інформації (достовірної) шляхом визначення певної думки споживача – тому перевагою даного методу є високий рівень стандартизації (всім респодентам ставляться однакові питання), легкість реалізації та можливість проведення глибокого аналізу (наприклад задаючи послідовні питання з уточненнями).

Розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності

Формулювання вимог до виробу

Аналіз проекту, оцінка вартості, визначення місткості ринку

Аналіз нормативних параметрів, розрахунок показника конкуренто-спроможності

Аналіз ціни споживання

Визначення переліку параметрів, які підлягають оцінці

Визначення показника конкурентоспроможності за економічними показниками

Розрахунок контрольного показника конкурентоспроможності

Висновок про конкурентоспроможність

Визначення цілей аналізу конкурентоспроможності

Вибір бази порівняння

Визначення показника конкуренто-спроможності за технічними параметрами

Вивчення ринку

Запити потенційних покупців

Збір даних про конкурента

Рис. 4.1. Алгоритм оцінки конкурентоспроможності продукції
Отже, з метою визначення найвагоміших характеристик меблевих виробів, на основі яких буде проводитися оцінка конкурентоспроможності м’якого куточка виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, ми розробили анкету в двох частинах (див. дод. Е).
В першій частині анкети зазначили мету анкетування, поставили кілька запитань з метою отримання інформації для визначення цільової аудиторії підприємства та запропонували респондентам розташувати від 1 до 8 місця в порядку убування характеристики м’яких куточків. Тобто 1 місце – найважливіша характеристика, 2 – менш важлива і т.д. до 8 місця.
Для подальшої зручності обробки результатів введемо умовні позначення кожної характеристики м’якого куточка, як:
Х₁ – функціональні властивості;
Х₂ – естетичні властивості;
Х₃ – властивості екології і безпечності споживання виробу;
Х₄ – „патентна чистота” виробу;
Х₅ – стандартизація та уніфікація елементів;
Х₆ – транспортабельність;
Х₇ – гарантійне та післягарантійне обслуговування;
Х₈ – ціна виробу.
Друга частина анкети (див. дод. Е) має більш розгорнутий вигляд і кожен критерій конкурентоспроможності розглянуто детально. На відміну від першої частини, інформація з якої є підставою для оцінки конкурентоспроможності м’якого куточка ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” більше в товарознавчому аспекті маркетингу, друга містить суто маркетингову інформацію, що надасть можливість визначити конкурентоспроможність куточка „Мрія” методом побудови многокутника конкурентоспроможності. Отже, засобом бальної оцінки респонденту пропонується оцінити кожний окремий критерій конкурентоспроможності (3 - найвищій бал, 2 – середній бал, 1 – низький бал).
Анкетування було проведене у фірмовому магазині підприємства, що знаходиться за адресою м. Черкаси,   вул. Чигиринська 11. Всі досліджувані зразки м’яких куточків були розміщені у спеціально відведеному відділі торгівельної зали.
4.2. Аналіз результатів проведення маркетингових досліджень
щодо оцінки конкурентоспроможності меблевих виробів
На підготовчому етапі збирання маркетингової інформації виникає необхідність отримати дані про параметри „групи”, серед членів якої буде проводитися дослідження. Така група називається генеральною сукупністю. Інколи така сукупність виявляється досить незначною за своєю чисельністю, і менеджер з легкістю може вивчити всіх її членів. А інколи це зробити просто неможливо. У такому випадку, коли неможливо визначити думку усіх членів генеральної сукупності, необхідно дослідити лише частину сукупності, що називається виборкою. Виборка є базовим рівнем досліджень, що проводяться. Проанкетувавши пядесят респондентів (генеральна сукупність) ми скористалися методом „випадкового відбору”. Він передбачає, що вирогідність потрапляння у виборку відома і є однаковою для всіх одиниць сукупності. В нашому випадку вирогідність включення у виборку визначається відношенням обсягу виборки виборки до розміру генеральної сукупності і складає 1/5, оскільки встановлений обсяг виборки – 10 анкет (думок), а кількість респондентів – 50 осіб. Таким чином усі заповнені анкети ми помістили у непрозорий ящик та випадковим чином витягнули десять анкет, маркетингова інформація з яких буде використана в подальших дослідженнях.
Отже, отримані дані першої частини анкети заносимо до розрахункової таблиці результатів анкетування (див. табл. 4.1) та визначаємо коефіцієнти значущості окремих характеристик меблевих виробів для споживача за наступною методикою:
1.                Розраховуємо сумарний ранг R_i кожної характеристики виробу;
2.                Розраховуємо середню величину кожного сумарного рангу W_i за формулою:

W =	R
	N

, де R – сумарний ранг; N – кількість респондентів;

S = å	R
	N

3. Розраховуємо суму отриманих середніх сумарних рангів S за формулою

4. Визначаємо коефіцієнт К_i значущості кожної окремої характеристики виробу використавши формулу:

К =	W
	S

Таблиця 4.1
Розрахункова таблиця результатів анкетування

Респонденти	Х₁		Х₂		Х₃		Х₄		Х₅		Х₆		Х₇	Х₈
1	1		2		4		6		7		8		5	3
2	1		2		3		6		8		7		5	4
3	2		1		3		6		8		7		5	4
4	2		1		3		5		8		7		6	4
5	1		2		4		6		7		8		5	3
6	1		2		4		5		7		8		6	3
7	2		1		4		5		7		8		6	3
8	1		2		4		6		7		8		5	3
9	1		2		4		5		8		7		6	3
10	1		2		4		6		8		7		5	3
Сумарний ранг	13		17		37		56		74		75		54	33
Середня величина сумарних рангів, W_i	1,3		1,7		3,7		5,6		7,4		7,5		5,4	3,3
Сума середніх сумарних рангів, Si	35,9
Коефіцієнт значущості, K_i	0,04	0,05		0,1		0,16		0,20		0,21		0,15		0,09

Розрахунки таблиці дають підстави стверджувати, що при виборі м’яких меблів споживач в першу чергу звертає увагу на функціональність виробу (вагомість даної характеристики виробу в оцінці конкурентоспроможності відіграє головну роль), потім аналізує естетичні властивості виробу і ціну його споживання. Вважаємо, що саме ці три характеристики меблевих виробів найбільшим чином впливають на формування моделі поведінки споживача та на конкурентоспроможність певного виробу. Тому в подальшій частині маркетингових досліджень оцінку конкурентоспроможності м’яких куточків ЗАТ „Черкаська мебева фабрика” будемо проводити саме за цими критеріями.
Оцінку конкурентоспроможності зразків м’яких куточків (див. розділ 3.3) доцільно розпочати з методології розрахунку інтегрального показника якості кожного окремого м’якого куточка. Для цього необхідно звернутися до протоколів проведених випробувань якості м’яких куточків з метою встановлення відповідності отриманих показників нормативній документації та виявлення споживчих переваг.
Отже, за результатами дослідження (див. дод. Г табл. 1) на визначення міцності, стійкості та довговічності каркасів всі експериментальні зразки відповідають вимогам нормативної документації на даний вид виробів.
Таблиця 2 додатку Г містить результати експериментальних досліджень базових зразків на визначення категорії м'якості м'яких елементів м’яких куточків.
Отже, співставивши дані протоколів випробувань з показниками технічної документації ГОСТ 19917-93 можна зробити висновок, що всі представлені зразки м’яких куточків слід відносити до другої категорії м'якості, а відповідно й використовувати їх у повсякденному побуті в житлових чи офісних приміщеннях.
Дані протоколів випробувань, що представлених в табл. 3 дод. Г, відображають результати проведених досліджень на визначення довговічності пружинних м'яких елементів меблів для сидіння і лежання. М'які елементи з пружинними блоками експериментальних зразків м’яких куточків "Мрія", "Болеро" та "Вісла" відповідають нормам ГОСТ 14314-94. Усі м'які елементи витримали завдане навантаження без пошкодження пружинного блоку та за жодним з виробів не було помічено перевищення дозволеної норми нерівномірності максимальної усадки після зняття навантаження. Звертаючи увагу на те, що м’які куточки є предметами тривалого терміну користування, на даний показник якості звертаємо окрему увагу.
Отже, на підставі затверджених результатів випробувань, отримані дані підлягають подальшому опрацюванню. Експертна комісія у складі 5 працівників відділу якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” встановила коефіцієнти вагомості показників якості в колегіальному порядку та затвердила шкалу бальної оцінки, що становила 2 (мінімально), 3, 4 та 5 (максимально) балів відповідно. У таблиці 4.2 подано результати проведеної експертної оцінки якості досліджуваних зразків м’яких куточків.
Таблиця 4.2
Експертна оцінка якості меблів для сидіння і лежання

Показник якості	Коеф. вагомості, К_в	Бали експерта №₁, Е₁	Бали експерта №₂, Е₂	Бали експерта №₃, Е₃	Середній бал, В	Pi=(B-p_бр)/(p_ет-р_бр), відносний показник* якості	Pi * Кв
М’який куточок „Мрія”
Міцність та довговічність каркасів	0,3	5	4	5	4,6	0,86	0,26
Категорії м’якості м’яких елементів	0,1	5	5	5	5	1	0,1
Залишкова деформація безпружинних м’яких елементів	0,2	5	5	5	5	1	0,2
Довговічність пружинних м’яких елементів	0,4	4	4	5	4,3	0,76	0,3
Інтегральний показник якості**							0,86
М’який куточок „Болеро”
Міцність та довговічність каркасів	0,3	5	4	5	4,6	0,86	0,26
Категорії м’якості м’яких елементів	0,1	5	4	5	4,6	0,86	0,09
Залишкова деформація безпружинних м’яких елементів	0,2	5	5	4	4,6	0,86	0,17
Довговічність пружинних м’яких елементів	0,4	5	5	4	4,6	0,86	0,34
Інтегральний показник якості**							0,86
М’який куточок „Вісла”
Міцність та довговічність каркасів	0,3	5	5	4	4,6	0,86	0,26
Продовження табл. 4.2
Категорії м’якості м’яких елементів	0,1	5	5	5	5	1	0,1
Залишкова деформація безпружинних м’яких елементів	0,2	4	4	5	4,3	0,76	0,15
Довговічність пружинних м’яких елементів	0,4	4	5	4	4,3	0,76	0,3
Інтегральний показник якості**							0,81

* - відносний показник якості розраховується P_i = (B – p_бр)/(p_ет– р _бр),
де В – середній бал експертів по даному показнику якості,
p_бр – балова оцінка показника якості бракованого зразка (2 бали),
p_ет -балова оцінка показника якості еталонного зразка (5 балів);
** - інтегральний показник якості розраховується як Σ P_i*К_в по кожному
з досліджуваних показників якості даного зразка;
За результатами методу експертної оцінки і розрахунку інтегрального показника якості досліджуваних зразків м’яких куточків встановили, що зразки „Мрія” та „Болеро” мають вищій показник 0,86, на відміну від зразка "Вісла", імпоротованого з Польщі (інтегральний показник якості – 0,81). Підбиваємо підсумок і встановлюємо, що перші два зразки, відповідно черкаської та смілянської меблевих фабрик, мають вищій інтегральний показник якості, у порівнянні з імпортним зразком, наданим „Черкаським будинком меблів”. Тому для визначення найбільш конкурентоспроможного зразка необхідно і достатньо (оскільки роздрібна ціна куточка "Вісла" не менша за ціну конкуруючих вітчизняних зразків) проаналізувати інтегральні показники конкурентоспроможності м’яких куточків "Мрія" та "Болеро".
Конкурентоспроможність може бути визначена, як відношення корисного ефекту від споживання до сумарних затрат, які включають витрати на придбання та експлуатацію (споживання товару), тобто до ціни споживання. Оптимальні умови конкурентоспроможності товару (К) можна подати як вираз:

К =	Е _кор	Мах
	_______________________________________
	Ц _спож

Отже, для проведення оцінки конкурентоспроможності м’якого куточка „Мрія” виробництва ЗАТ "Черкаська меблева фабрика" необхідно розрахувати інтегральний показник конкурентоспроможності даного виробу у порівнянні з товаром-конкурентом. Перед цим потрібно визначити відносні показники якості конкуруючих зразків та визначити збірний параметричний індекс функціональних, естетичних та економічних характеристик базового зразка, та занести необхідні дані до розрахункової таблиці 4.3. Зразком-конкурентом виступає м’який куточок "Болеро" виробництва сілянської меблевої фабрики АТ „ЛІВС”.
Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності дослідного зразка:

К =	Рф + Рест	=	0,83 + 0,73	=	1,69
	______________________________		_____________________________
	G		0,92

К = 1,69 та К > 1. Висновок: дослідний зразок – м’який куточок "Мрія" за результатами проведених досліджень має вищу конкуренто-спроможність порівняно з товаром-конкурентом „Болеро”.
Таблиця 4.3
Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності
м’яких куточків

Показники якості	Коеф. вагом, Кв	Середній бал досл. зразка, B1	Середній бал конк зразка, B2	Відносний показник якості, g = B1/B2	*P = Kв g**
Функціональні (технічні)
Міцність та довговічність каркасів	0,3	4,6	4,6	1	0,3
Категорії м’якості м’яких елементів	0,1	5	4,6	1,09	0,1
Залишкова деформація безпружинних м’яких елементів	0,2	5	4,6	1,09	0,18
Продовження табл. 4.3
Довговічність пружинних м’яких елементів	0,4	4,3	4,6	0,9	0,25
Збірний параметричний Індекс, Pф					0,83
Естетичні
Інформативна виразність	0,25	4,6	5	0,92	0,2
Дизайн	0,4	5	4,3	1,16	0,28
Цілісність композиції	0,35	5	4,6	1,09	0,25
Збірний параметричний індекс, Рест					0,73
Економічні		Досл. зразок, С₁	Конкур. зразок, С₂		G = C₁/C₂
Ціна, грн		1890	2050		0,92

Метод визначення інтегрального показника конкурентоспроможності спирається не лише маркетингову інформацію, отриману шляхом анкетування, але й на певні товарознавчі аспекти (відповідність показників якості вимогам нормативних документів, думки експертів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”). Можна стверджувати, що даний метод не є вичерпним в питанні дослідження конкурентоспроможності м’якого куточка „Мрія”. Тому необхідно провести дослідження споживацької оцінки кожного конкуруючого зразка та побудувати багатокутник конкурентоспроможності, який надасть можливість візуально виявляти сильні і слабкі сторони досліджуваного куточка „Мрія” за усіма критеріями конкурентоспроможності.
Методика розрахунків полягає наступному: спочатку необхідно зібрати дані другої частини анкети у вигляді розрахункової таблиці (табл. 4.4). Визначити сумарний бал окремих характеристик куточків. Потім розрахувати середній бал кожної характеристики, просумувати та отримати узагальнений бал головних критеріїв конкурентоспроможності кожного м’якого куточка. Узагальнений бал всіх куточків необхідно нанести на координатні осі багатокутника конкурентоспроможності, з’єднати відповідні характеристики відповідного зразка. В результаті отримаємо візуальну інформацію щодо конкуренто-спроможності м’якого куточка „Мрія” (виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”) (рис. 4.2)
Таблиця 4.4
Розрахункова таблиця результатів другої частини анкетування

Критерії конкуренто-спроможності	Р₁	Р₂	Р₃	Р₄	Р₅	Р₆	Р₇	Р₈	Р₉	Р₁₀	Сума	Сер	Заг
М’який куточок „Мрія”
Функціональність
Функціональні розміри	3	3	2	3	3	2	3	3	3	3	28	2,8	8,8
Категорія м’якості	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	30	3,0
Досконалість виконання основної та додаткової функції	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	30	3,0
Естетичність
Колір	2	2	2	3	3	2	2	2	2	2	22	2,2	6,5
Дизайн	2	2	2	2	2	3	3	3	2	2	23	2,3
Інформативна виразність	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	20	2,0
Економічність
Ціна виробу	3	2	2	2	3	2	2	3	3	2	26	2,6	8,5
Ціна на запасні деталі	3	3	3	3	2	3	3	3	3	3	29	2,9
Витрати на можливий ремонт	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	30	3,0
Безпечність та екологічність
Досконалість виробничого виконання та обробки лицьових поверхонь	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	30	3,0	5,5
Використання сировини з високими гігієнічними властивостями	3	2	3	2	2	3	3	3	2	2	25	2,5	5,5
Надійність
Міцність з’єднань елементів конструкції	3	3	3	3	3	3	2	3	3	2	28	2,8	5,7
Міцність ніжок, основи, боковин	3	3	2	3	3	3	3	3	3	3	29	2,9	5,7
Ергономічність
Раціональність форми і розмірів	2	3	3	3	3	2	2	3	3	3	27	2,7	8,4
Стійкість на горизонтальній поверхні	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	30	3,0
Зручність трансформування	3	2	2	3	3	3	3	2	3	3	27	2,7
Продовження табл. 4.4
Стандартизація вузлів і деталей													5,7
Широка доступність вузлів і деталей	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	30	3,0
Стандартні розміри і габарити	2	2	2	3	3	3	3	3	3	3	27	2,7
„Патентна чистота”
Унікальність моделі	2	3	2	2	2	3	3	2	3	3	25	2,5	5,0
Репутація виробника	2	2	2	3	2	3	3	3	2	3	25	2,5	5,0
М’який куточок „Болеро”
Функціональність
Функціональні розміри	3	3	3	3	2	2	3	2	3	3	27	2,7	7,7
Категорія м’якості	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	30	3,0
Досконалість виконання основної та додаткової функції	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	20	2,0
Естетичність
Колір	3	2	2	3	3	3	3	2	3	2	26	2,6	7,8
Дизайн	3	3	3	2	3	2	2	3	2	3	26	2,6
Інформативна виразність	3	2	3	2	3	2	2	3	3	3	26	2,6
Економічність
Ціна виробу	3	3	3	3	2	3	2	2	2	2	25	2,5	7,5
Ціна на запасні деталі	3	2	3	2	2	3	3	3	2	2	25	2,5
Витрати на можливий ремонт	3	2	2	2	2	2	3	3	3	2	25	2,5
Безпечність та екологічність
Досконалість виробничого виконання та обробки лицьових поверхонь	3	3	3	3	2	2	3	2	3	3	27	2,7	5,5
Використання сировини з високими гігієнічними властивостями	2	3	3	3	3	3	3	2	3	3	28	2,8	5,5
Надійність
Міцність з’єднань елементів конструкції	3	3	3	2	2	3	2	3	2	3	26	2,6	5,1
Міцність ніжок, основи, боковин	3	2	2	2	3	3	2	2	3	3	25	2,5	5,1
Ергономічність
Раціональність форми і розмірів	3	2	3	3	3	3	2	2	3	3	27	2,7	7,5
Стійкість на горизонтальній поверхні	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	30	3,0	7,5

Продовження табл. 4.4
Зручність трансформування	2	2	2	2	2	2	1	2	2	1	18	1,8
Стандартизація вузлів і деталей
Широка доступність вузлів і деталей	3	3	3	3	2	3	2	3	2	2	26	2,6	5,2
Стандартні розміри і габарити	2	3	2	2	2	3	3	3	3	3	26	2,6	5,2
„Патентна чистота”
Унікальність моделі	2	2	2	3	3	3	2	3	3	3	26	2,6	5,4
Репутація виробника	3	3	3	3	2	3	3	2	3	3	28	2,8	5,4
М’який куточок „Вісла”
Функціональність
Функціональні розміри	3	2	3	3	2	2	3	3	3	3	27	2,7	5,6
Категорія м’якості	1	1	2	1	2	1	1	1	2	1	13	1,3
Досконалість виконання основної та додаткової функції	1	1	2	1	2	1	2	2	2	2	16	1,6
Естетичність
Колір	3	3	3	2	3	2	3	3	3	3	28	2,8	8,1
Дизайн	3	3	2	2	3	3	3	3	2	3	27	2,7
Інформативна виразність	2	2	3	3	2	3	3	3	2	3	26	2,6
Економічність
Ціна виробу	2	2	2	2	2	2	1	2	2	2	19	1,9	5,4
Ціна на запасні деталі	2	2	2	2	1	1	1	1	2	1	15	1,5
Витрати на можливий ремонт	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	20	2,0
Безпечність та екологічність
Досконалість виробничого виконання та обробки лицьових поверхонь	2	3	3	3	2	2	3	3	3	3	27	2,7	4,5
Використання сировини з високими гігієнічними властивостями	2	2	2	1	2	2	1	2	2	2	18	1,8	4,5
Надійність
Міцність з’єднань елементів конструкції	3	3	3	2	3	3	3	3	3	3	29	2,9	5,7
Міцність ніжок, основи, боковин	3	3	3	3	2	3	2	3	3	3	28	2,8	5,7
Ергономічність
Раціональність форми і розмірів	2	3	3	3	2	3	3	2	3	2	26	2,6
Стійкість на горизонтальній поверхні	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	30	3,0	8,0
Зручність трансформування	2	2	2	2	3	3	3	2	3	2	24	2,4	8,0
Стандартизація вузлів і деталей
Широка доступність вузлів і деталей	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	20	2,0	4,8
Стандартні розміри і габарити	3	3	3	3	2	3	3	2	3	3	28	2,8	4,8
„Патентна чистота”
Унікальність моделі	3	2	3	3	3	3	3	2	2	3	27	2,7	4,7
Репутація виробника	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	20	2,0	4,7