Практическая работа

Практическая_работа на тему Інженерний захист робітників та службовців промислового обєкта

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-07-02

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.11.2024


Державна податкова адміністрація України

Академія державної податкової служби України

Розрахунково-графічна робота

з курсу: Цивільна оборона

Теми:

  1. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об’єкта.

  2. Підвищення стійкості промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.

  3. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті командиром зведеної рятувальної команди.

Варіант-8

Виконав: студент гр. ЕПБ – 12

Харченко Я.П.

Перевірив: Савінов Є.О.

Ірпінь 2007р.

І ЗАВДАННЯ

Дайте оцінку інженерному захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці № 1 машинобудівного заводу, до складу якої входять: столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро з комендатурою.

План машинобудівного заводу (ділянка № 1) приведений в додатку № 1.

2. Розрахункова частина

    1. Оцінка захисних споруд за місткістю

Вихідні дані:

На об’єкті (дільниці № 1) є такі захисні споруди: два сховища й одне протирадіаційне укриття (ПРУ), а із виробничих приміщень – столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро.

а) чисельність найбільшої робочої зміни

Столярний цех

Чол.

120

Шліфувальний цех

Чол..

275

Механічний цех

Чол..

325

Конструкторське бюро

Чол..

50

Найбільша сумарна чисельність робочої зміни

Чол..

770

б) характеристика захисних споруд

Приміщення для людей, які укриваються

площа

ПРУ

м2

28

Сховище № 8

м2

200

Сховище № 12

м2

200

Висота

м

2,3

Допоміжні приміщення

площа

ПРУ

м2

6

Сховище № 8

м2

70

Сховище № 12

м2

70

Тамбури та аварійні виходи


є

РОЗВ”ЯЗОК

  1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам об’ємно-планових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає:

  • ПРУ – задовольняє

  • Сховище № 8 – задовольняє

  • Сховище № 12 – задовольняє

Примітка: площа дорівнює 8 кв.м. – для продуктів, площа допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) по 0,12 кв.м на чол.: 200 * 0,12 = 24 кв.м.

Виділяється 2 кв.м на санітарний пост.

  1. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх.

ПРУ: Мпру = Sn / Sі = (28 - 2) / 0,5 = 52 чол.

Сховище № 8: М8 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.

Сховище № 12: М12 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.

  1. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за об’ємом.

ПРУ: Мпру = (Sо / Yі ) * h = ((28+6) / 1,5) * 2,3 » 52 чол.

Сховище № 8: М8 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.

Сховище № 12: М12 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.

Фактична розрахункова місткість приміщень приймається за площею приміщень (менше за значенням): Мпру = 52 чол., М8 =396 чол., М12= 396 чол.

  1. Визначаємо загальну розрахункову місткість всіх захисних споруд:

Мз = 52 + 396 + 396 = 844

  1. Визначаємо коефіцієнт місткості:

Квм = Мз / N = 844 / 770 = 1,02

Висновки: захисні споруди, що є на дільниці № 1 вимогам СНіП задовольняють, дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни за наявністю резервних місць на 74 особи (844 – 770 = 74)

2.2. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями

Вихідні дані:

Віддалення об’єкту від точки прицілювання

км

2,4

Очікувана потужність вибуху

кТ

200

Вид вибуху


наземний

Імовірне максимальне відхилення центру вибуху точки прицілювання

км

0,2

Допустима доза випромінювання (за 4 доби)

Р

50

Швидкість середнього вітру

км/год

25

Коефіцієнт послаблення радіації

раз

ПРУ

400

Сховище № 8

2500

Сховище № 12

2500

Витримують надмірний тиск

кПа

ПРУ

20

Сховище № 8

100

Сховище № 12

100

  1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:

а) за ударною хвилею розраховуємо Δ Рфмах, що очікується на об’єкті при ядерному вибуху.

Rx = Rm – rвідх = 2,4 – 0,2 = 2,2 км

При Rx = 2,2 км, q = 200 кТ для наземного вибуху (з додатка № 1) визначаємо Δ Рфмах = Δ Рфпотр = 50 кПа.

б) за іонізуючими випромінюваннями визначаємо потрібні коефіцієнти послаблення радіації за формулами:

Косл.рз.потр = Дрз / Ддоп = (5 * Рімах (tн -0.2tк -0,2) + Дпр) / Ддоп

Косл.пр.потр = Дпр / Ддоп = 150 / 50 = 3

Рімах - максимальний рівень радіації, що очікується на об’єкті
(за додатком 2), при
Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Vcв = 25 км/год,
Р
імах = 19000 Р / г, tк = tн + 96г.

Коли tн = Rx / Vcв + tвип = 2,2 / 25 + 1 = 1,088, то tк = 1,088 + 96 = 97,088г.

По додатку 3, при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Дпр = 150 Р, то:

Косл.рз.потр = (5 * 19000 (1,088 -0.2 – 97,088 -0,2) + 150) / 50 » 1135,4

  1. Визначаємо захисні властивості споруд:

а) від ударної хвилі відповідно вихідних даних

Δ Р фзах ПРУ = 20кПа

Δ Р фзах Сх. 8 = 100кПа

Δ Р фзах Сх. 12 = 100кПа

б) від радіоактивного зараження відповідно вихідних даних

Косл ПРУ = 400

Косл Сх. 8 = 2500

Косл Сх. 12 = 2500

  1. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею

Δ Р фзах ПРУ < Δ Р фпотр ;

Δ Р фзах Сх. >Δ Р фпотр ;

б) за іонізуючим випромінюванням

Косл.зах ПРУ < Косл.потр ;

Косл.зах Сх. > Косл.потр ;

  1. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

Кзт = (М8 + М12 ) / N = (396 + 396) / 770 = 1.028, тобто забезпечується 100% захист найбільшої зміни.

Висновок: ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається, захисні властивості сховищ № 8 і № 12 відповідають потрібним нормам і забезпечують захист робітників 100%.

2.3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.

Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітряпостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв’язку, санітарно-технічною системою.

Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітря– і водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються і можуть бути забезпечені повітрям (водою) за існуючими нормами протягом встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.

Вихідні дані:

Кількість і тип ФВК

ПРУ

немає

Сховище № 8

3 ФВК – ІІ

Сховище № 12

3 ФВК – ІІ

Кліматична зона

IV

Тривалість укриття (діб)

3

Зараження території чадним газом

Не очікується

Ємності аварійного запасу води (л)

ПРУ

немає

Сховище № 8

2500

Сховище № 12

2500

а) оцінка повітряпостачання

1. визначаємо які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачаня. Так як на об’єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в двох режимах:

  • чистої вентиляції” (режим І )

  • фільтровентиляції” (режим ІІ)

Норма подавання:

У режимі І – 13 м3 / год. (середня температура найспекотнішого місяця до 25оС), у режимі ІІ - 2 м3 / год. на одну людину.

2. визначаємо можливості системи

а) у режимі 1 (чистої вентиляції):

у сховищі № 8 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276

у сховищі № 12 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276

б) у режимі 2 (фільтри вентиляції):

у сховищі № 8 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300

у сховищі № 12 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300

  1. визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей в режимі 1 (з найменшими можливостями)

Кжоповітря = (N8 + N12) / N = (276 + 276) / 770 = 0,71

Висновки: системи повітряпостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання повітря в обох режимах. Необхідно встановити додаткові ФВК.

б) оцінка системи водопостачання:

1. норма запасу питної води на одну людину за добу W = 3 л.

2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:

У сховищі № 8 – Nо.вод.8 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277

У сховищі № 12 – Nо.вод.12 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277

3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:

Кжовод = (N8 + N12) / N = (277 + 277) / 770 = 0,72

Висновки: водою аварійного запасу забезпечується 72% людей, що укриваються у сховищах;

системи водопостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання води. Необхідно встановити додаткові емності з водою:

У сховищі № 8 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071

У сховищі № 12 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071

Загальний показник по життєзабезпеченню дорівнює 0,71.

ІІ ЗАВДАННЯ

Підвищення стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.

Під стійкістю роботи промислового об’єкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об’ємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повенях, зараженні місцевості, а також при порушенні зв’язків по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.

Критерієм стійкості об’єкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску (ΔРфгр), при якому будівлі, споруди і обладнання об’єкта ще не руйнуються або отримують не більше, ніж середнє руйнування.

ΔРфгр ≥ ΔРфмах – об”єкт стійкий до ударної хвилі.

ΔРфгр ≤ ΔРфмах – об”єкт не стійкий до ударної хвилі.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Вихідні дані:

Відстань від цеху до сховища вуглеводневих продуктів

0,8 км

Цех розташований до сховища по азимуту

135о

Тип вуглеводневого продукту

Пропан

Маса продукту

400 Т

Характеристика механічного цеху

Будівля

Бетон

Верстати

Середні

Трубопроводи

На металевих естакадах, наземні

Кабельні мережі

наземні

Надмірний тиск на відстані r, що очікується на об’єкті в разі вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тиску ΔРфмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, що у разі вибуху газоповітряної суміші формуються три фізичні зони:

Зона І – зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:

r1 = 17,53Öq, м

r1 = 17,53Ö400 = 17,5 * 7,37 = 128,97 м

В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа

Зона ІІ – зона дії продуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продукти ГПС в результаті їх детонації. Радіус цієї зони становить:

r2 = 1,7 * r1 = 1,7 * 128,97 = 219,26 м

В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа

Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) зі знайденими радіусами зон, робимо висновки, що цех знаходиться в ІІІ зоні ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск за формулою для зони ІІІ, приймаючи r3 = 800 м.

φ = 0,24 * r3 / r1

φ = 0,24 * 800 / 128.97 = 1.49 < 2, отже, ΔРф рахуємо за формулою:

ΔРф = 700 / 3 * (Ö 1 + 29,8 * φ3 - 1) = 25,9 кПа

Таким чином, при вибуху 400 Т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі ΔРф = 25,9 кПа.

Виділяємо основні елементи механічного цеху:

  • будівлі – бетон;

  • верстати – середні;

  • трубопроводи – на металевих естакадах, наземні;

  • кабельні мережі – наземні.

Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху. Значення надлишкового тиску беремо з додатку № 2

Елементи цеху

Ступінь руйнування


Слабкі

Середні

Сильні

Повні

будівлі – бетон

25-35

80-120

150-200

200

верстати – середні

15-25

25-35

35-45

45

трубопроводи – на металевих естакадах, наземні

20-30

30-40

40-50

50

кабельні мережі – наземні

10-30

30-50

50-60

60

Результати стійкості об’єкту до ударної хвилі

Елементи цеху та їх характеристика

Ступінь руйнування при ΔРф , кПа


10 20 30 40 50 60 70 80  120  150 200

25,9

будівлі – бетон















верстати – середні

















трубопроводи – на металевих естакадах, наземні













кабельні мережі – наземні














Слабкі


Середні


Сильні


Повні


Елементи цеху та їх характеристика

Межа стійкості елементу

Збитки у %

Примітки

будівлі – бетон

35

30-50

Межа стійкості цеху 25кПа

верстати – середні

25

10-30


трубопроводи – на металевих естакадах, наземні

30

10-30


кабельні мережі – наземні

30

10-30


ВИСНОВКИ:

  1. Межа стійкості цеху 25 кПа.

  2. Найуразливіші елементи цеху: верстати, кабельні мережі наземні.

  3. При надлишковому тиску ΔРфмах = 25,9 кПа, будівлі (бетон) отримують слабкі руйнування, верстати – середні, трубопроводи на металевих естакадах, наземні – слабкі, кабельні мережі, наземні – слабкі руйнування.

Заходи щодо підвищення стійкості:

  • Провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установлення над ними захисних конструкцій (кожухів, камер);

  • Прокладання кабельних мереж під землею, а також комунально-енергетичних і технологічних мереж;

  • Збільшення відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним об’єктами;

  • Зменшення кількості вибухонебезпечних речовин в сховищах.


1. Реферат Сенсорное развитие детей раннего возраста 2
2. Курсовая на тему Локальная вычислительная сеть бухгалтерского отдела
3. Реферат Налоговая система государства. Ее развитие и совершенствование в условиях современной России
4. Реферат на тему Effects Of Music Essay Research Paper Effects
5. Реферат Право средневековых стран Востока
6. Реферат на тему Amphitryon Essay Research Paper AmphitryonThe play Amphitryon
7. Диплом на тему Социологический анализ гендерной асимметрии в языке
8. Реферат Творчество Эрнеста Хемингуэя
9. Реферат на тему Censorship Essay Research Paper CensorshipThe freedom to
10. Курсовая Анализ организации автосервис Профиль-НН