Практическая работа Патентные права
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-29Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Анализ судебного решения.
Справа № 2-1871/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 р. Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого – судді Мазниці А.А.
Секретаря – Ковальської Т.Г.
За участю:
Представника позивача – ОСОБА_1
Представника відповідача – ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Віріданс” до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Мікрос”, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державного підприємства “Український інститут промислової власності” про визнання недійсними свідоцтва на знак для товарів та послуг, патенту на винахід, правочину, рішення про передачу права власності, зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2009 р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обгрунтування заявлених вимог зазначив, що ТОВ «Віріданс» є власником патенту України від 15.10.2002 р. № 32120 на винахід «Біопрепарат для лікування і профілактики захворювань слизових оболонок і шкіряних покривів», що використовувався ним шляхом укладання з виробником ЗАТ «БІОЛІК» ліцензійного договору на виготовлення медичного препарату «А-Бактерин». Як стало відомо позивачеві, 15.03.2005 р. відповідачем ОСОБА_3 був отриманий патент України за № 53301 на винахід «Спосіб одержання пробіотику з аерококів», яким порушене право інтелектуальної власності позивача, оскільки зміст захищеного ним винаходу за винятком окремих деталей, що не є істотними, повторює зміст винаходу, захищеного патентом України від 15.10.2002 р. № 32120, та промисловий регламент ЗАТ «БІОЛІК» ПР-64-01973452 № 46-99 від 06.09.1999 р. на виготовлення препарату «АБактерин сухий», а технічний результат зазначених винаходів є ідентичним. Крім того, відповідачем ОСОБА_3 було отримане свідоцтво від 15.01.2003 р. № 29270 на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН», яке підлягає визнанню недійсним, оскільки відповідний товарний знак не використовувався власником на протязі більше, ніж трьох років, а також був виданий з порушенням права ЗАТ «БІОЛІК» на торгівельну назву лікарського засобу «А-БАКТЕРИН».
На підставі викладеного позивач в останній редакції заявлених вимог (т. 2 а.с. 92-95) просив суд визнати недійсними патент від 15.03.2005 р. № 53301 на винахід «Спосіб одержання пробіотику з аерококів», договір від 18.03.2008 р. про передачу права власності на зазначений винахід від ОСОБА_3 до ТОВ НВП «Мікрос» та відповідне рішення Державного департаменту інтелектуальної власності за № 2495, опубліковане 12.05.2008 р., свідоцтво від 15.01.2003 р. № 29270 на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН», договір від 18.03.2008 р. про часткову передачу права власності на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН», укладений між ОСОБА_3 та ТОВ НВП «Мікрос», та відповідне рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 12.05.2008 р. № 6632, зобов’язати ДП «Український інститут промислової власності» опублікувати інформації про визнання зазначених охоронних документів недійсними.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.
Представник відповідача ТОВ «Мікрос» проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.
Відповідач ОСОБА_4 департамент інтелектуальної власності просив суд розглянути справу без участі його представника (а.с. т. 2 а.с. 146).
Відповідачі ОСОБА_3 та ДП «Український інститут промислової власності» явку своїх представників до суду не забезпечили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином (т. 2 а.с. 145).
Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 20.06.2002 р. № 1359 право власності на винахід «Біопрепарат для лікування і профілактики захворювань слизових оболонок і шкіряних покривів», захищений патентом України № 32120А, перейшло до позивача ТОВ «Віріданс» (т. 1 а.с. 138).
15.01.2003 р. відповідачеві ОСОБА_3 було видане свідоцтво № 29270 на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН» (т. 1 а.с. 8).
15.03.2005 р. відповідачеві ОСОБА_3 був виданий патент України № 53301 на винахід «Спосіб одержання пробіотику з аерококів» (а.с. 16).
18.03.2008 р. відповідачами ОСОБА_3 та ТОВ НВП «Мікрос» був складений документ про передачу права (т. 2 а.с. 29), за яким рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності від 12.05.2008 р. № 2495 (т. 2 а.с. 28) право власності на патент № 53301 було передане ТОВ НВП «Мікрос».
Рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності від 12.05.2008 р. № 6632 право на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН» було частково передане власником ОСОБА_3 ТОВ НВФ «Мікрос» (т. 1 а.с. 246).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, згідно ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент може бути визнаний в судовому порядку недійсним повністю або частково зокрема у разі невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності, визначеним ст. 7 того ж Закону, а саме якщо він не є новим, не має винахідницького рівня або не є промислово придатним.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3, будучи співавтором винаходу «Біопрепарат для лікування і профілактики захворювань слизових оболонок і шкіряних покривів», захищеного патентом України від 15.12.2000 р. № 32120, у 2005 р. отримав як єдиний автор патент України № 53301 на винахід «Спосіб одержання пробіотику з аерококів», який відрізняється від попереднього винаходу тим, що вирощування штаму культури аерококів відбувається у декілька етапів, а також у всіх живильних середовищах перед засівом культур аерококів рН доводиться до значення 6,8-8,0 проти 3,8 у попередньому винаході (а.с. 65). Технічний результат за згаданими патентами є ідентичним і полягає в отриманні біопрепарату, 1 мл якого містить не менше 2*108 життєздатних аерококів (т. 1 а.с. 19/зв., 21/зв.).
Враховуючи, що винахід, захищений оспорюваним патентом № 53301, спрямований на досягнення технічного результату, що вже відомий з існуючого рівня техніки, а саме з патенту № 32120, немає підстав вважати, що він має винахідницький рівень.
Посилання відповідача на висновок фахівця від 25.09.2009 р. щодо наявності у винаходу, захищеного оспорюваним патентом України № 53301, винахідницького рівня (т. 2 а.с. 131-141), суд оцінює критично, оскільки при його складанні спеціаліст свідомо проігнорувала факт існування винаходу, захищеного патентом України № 32120, мотивуючи це тим, що відповідно до отриманих нею даних при зазначеному в описі винаходу за цим патентом рівні рН 3,8 клітини аерококів зовсім не ростуть, а отже задекларований результат взагалі не досягається. Втім враховуючи, що патент України № 32120 є чинним, суд вважає, що останній має враховуватися при визначенні винахідницького рівня винаходів, здійснених після його видачі, у зв’язку з чим оцінює висновок спеціаліста критично.
За викладених обставин суд оцінює позовні вимоги в частині визнання недійсним патенту України на винахід “Спосіб одержання пробіотику з аерококів” від 15.03.2005 р. № 53301 як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині визнання недійсним правочину щодо передання права власності на винахід, захищений зазначеним патентом, від ОСОБА_3 до ТОВ НВП «Мікрос», оформленого відповідним документом від 18.03.2008 р., та прийнятого на його підставі рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 12.05.2008 р. № 2495, також підлягають задоволенню, оскільки згідно ч. 4 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент, визнаний недійсним, вважається таким, що не набрав чинності, від дня публікації відомостей про його видачу, а отже ОСОБА_3 оспорюваним правочином розпорядився правом, що йому не належало.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» видане свідоцтво може бути визнане недійсним у судовому порядку зокрема у разі подання заявки з порушенням прав інших осіб. Враховуючи, що у зв’язку з поданням ОСОБА_3 заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН» було порушене право ЗАТ «Біолік» на використання на підставі ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» на протязі п’яти років відповідно до виданого за його заявкою сертифікату (т. 1 а.с. 9) торгівельної назви імунобіологічного препарату «А-бактерин», суд оцінює вимоги, заявлені щодо визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг № 29270 від 15.01.2003 р. як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині зобов’язання Державного підприємства “Український інститут промислової власності” здійснити публікацію про визнання недійсними оспорюваних охоронних документів суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки застосування такої процедури відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» є обов’язковим наслідком задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої постановлене рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 88, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов – задовольнити .
Свідоцтво на знак для товарів та послуг № 29270 від 15.01.2003 р. “А-БАКТЕРИН” – визнати недійсним.
Патент на винахід “Спосіб одержання пробіотику з аерококів” від 15.03.2005 р. № 53301 – визнати недійсним.
Документ від 18.03.2008 р. про передачу права на винахід за патентом України № 53301 від ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Мікрос” – визнати недійсним.
Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 12.05.2008 р. № 2495 про передачу права власності на винахід за патентом України № 53301 від ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Мікрос” – визнати недійсним.
Зобов’язати ОСОБА_4 підприємство “Український інститут промислової власності” здійснити публікацію інформації про визнання недійсними Свідоцтва на знак для товарів та послуг № 29270 від 15.01.2003 р. “А-БАКТЕРИН” та Патенту на винахід “Спосіб одержання пробіотику з аерококів” від 15.03.2005 р. № 53301.
В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Віріданс” з ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Мікрос”, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державного підприємства “Український інститут промислової власності” 41,50 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.А. Мазниця
В данном случае идёт речь о нарушениях одного субъекта хозяйствования по отношению к другому, предусмотренных Законом Украины «Об охране прав на изобретения и полезные модели», Законом Украины «Об охране прав на знаки для товаров и услуг».
В соответствии с законом защита прав на изобретение (полезную модель) осуществляется в судебном и ином установленном законом порядке. Также в законе указаны условия патентоспособности изобретения, полезной модели ,которые позволяют при их соблюдении пользоваться правом на защиту:
1. Изобретение - (полезная модель) - результат интеллектуальной деятельности человека в какой-либо сфере технологии отвечает условиям патентоспособности, если оно является новым, имеет изобретательский уровень и промышленно применимо.
· Патент (патент на изобретение, декларационный патент на изобретение, декларационный патент на полезную модель, патент (декларационный патент) на секретное изобретение, декларационный патент на секретную полезную модель) - охранный документ, удостоверяющий приоритет, авторство и право собственности на изобретение (полезную модель)
2. Полезная модель отвечает условиям патентоспособности, если она является новой и промышленно применима.
3. Изобретение (полезная модель) признается новым, если оно не является частью уровня техники. Объекты, являющиеся частью уровня техники, для определения новизны изобретения должны учитываться лишь отдельно.
4. Уровень техники включает все сведения, ставшие общедоступными в мире до даты подачи заявки в Учреждение или, если заявлен приоритет, до даты ее приоритета.
5. Уровень техники включает также содержание любой заявки на выдачу в Украине патента (в том числе международной заявки, в которой указана Украина) в той редакции, в которой эта заявка была подана сначала, при условии, что дата ее подачи (а если заявлен приоритет, то дата приоритета) предшествует дате, указанной в части четвертой настоящей статьи, и что она была опубликована на эту дату либо после этой даты.
6. На признание изобретения (полезной модели) патентоспособным не влияет раскрытие информации о нем изобретателем или лицом, получившим от изобретателя прямо либо косвенное такую информацию, в течение 12 месяцев до даты подачи заявки в Учреждение или, если заявлен приоритет, до даты ее приоритета. При этом обязанность доказывания обстоятельств раскрытия информации возлагается на лицо, заинтересованное в применении настоящей части.
7. Изобретение имеет изобретательский уровень, если для специалиста оно не является очевидным, то есть не следует явно из уровня техники. При оценке изобретательского уровня содержание заявок, указанных в части пятой настоящей статьи, во внимание не принимается
8. Изобретение (полезная модель) признается промышленно применимым, если оно может быть использовано в промышленности или в иной сфере деятельности.
Основываясь на предоставленной суду информации и доказательствам, следует сказать о процедуре и основаниях признания свидетельства недействительным.
Свидетельство может быть признано в судебном порядке недействительным полностью или частично в случае:
а) несоответствия зарегистрированного знака условиям предоставления правовой охраны;
б) наличия в свидетельстве элементов изображения знака и перечня товаров и услуг, отсутствующих в поданной заявке;
в) выдачи свидетельства вследствие подачи заявки с нарушением прав других лиц.
При признании свидетельства или его части недействительными Учреждение сообщает об этом в своем официальном бюллетене. Свидетельство или его часть, признанные недействительными, считаются не вступившими в силу с даты подачи заявки.
Свидетельство - свидетельство Украины на знак для товаров и услуг (документ, удостоверяющий авторское право на изобретение. Выдавался в СССР. В отличие от патента, авторское свидетельство не сохраняет за автором исключительное право на использование изобретения. Понятие было введено в «Положении об изобретениях» от 30 июля
В последующем судом отмечен Закон Украины «О лекарственных средствах»,а именно статья 9,которая предусматривает государственную регистрацию лекарственных средств. Лекарственные средства допускаются к применению в Украине после их государственной регистрации, кроме случаев, предусмотренных Законом.
Государственная регистрация лекарственных средств проводится на основании заявления, поданного в Министерство здравоохранения Украины или уполномоченный им орган. В заявлении о государственной регистрации лекарственного средства указываются:
· название и адрес производителя;
· название лекарственного средства и его торговое название; название действующего вещества (на латинском языке);
· синонимы;
· форма выпуска;
· полный состав лекарственного средства; показания и противопоказания;
· дозировка; условия отпуска;
· способы применения; срок и условия хранения;
· информация об упаковке;
· данные о регистрации лекарственного средства в других странах.
К заявлению прилагаются: материалы доклинического изучения, клинического испытания и их экспертиз; фармакопейная статья или материалы о методах контроля качества лекарственного средства, проект технологического регламента или сведения о технологии производства; образцы лекарственного средства; его упаковка; документ, подтверждающий уплату регистрационного сбора.
По результатам рассмотрения указанных материалов Министерство здравоохранения Украины или уполномоченный им орган в месячный срок принимает решение о регистрации или отказ в регистрации лекарственного средства. Решением о государственной регистрации утверждается фармакопейная статья или методы контроля качества лекарственного средства, осуществляется согласование технологического регламента или технологии производства, а также лекарственному средству присваивается регистрационный номер, который вносится в Государственный реестр лекарственных средств Украины.
В Государственном реестре лекарственных средств Украины указываются: торговое название лекарственного средства; производитель; международное непатентованное название; синонимы ; химическое название или состав; фармакологическое действие; фармакотерапевтическая группа; показания; противопоказания; меры предосторожности; взаимодействие с другими лекарственными средствами; способы применения и дозы; побочные действия; формы выпуска; условия и сроки хранения; условия отпуска. На зарегистрированное лекарственное средство заявителю выдается удостоверение, в котором указывается срок действия, на протяжении которого лекарственное средство разрешается к применению в Украине. Лекарственное средство может применяться в Украине в течение пяти лет с дня его государственной регистрации. По желанию лица, подавшего заявление о государственной регистрации лекарственного средства, срок, в течение которого оно разрешается к применению на территории Украины, по решению регистрирующего органа может быть сокращен.
В случае выявления не известных ранее опасных свойств лекарственного средства Министерство здравоохранения Украины или уполномоченный им орган может принять решение о полном или временном запрете на его применение.
По истечению срока, в течение которого зарегистрированное лекарственное средство было разрешено к применению в Украине, лекарственное средство может применяться при условии его перерегистрации. Решение об отказе в государственной регистрации лекарственного средства принимается, если не подтверждаются заключения относительно его эффективности и безопасности. Об отказе в регистрации лекарственного средства Министерство здравоохранения Украины или уполномоченного им органа в десятидневный срок направляет заявителю письменный мотивированный ответ. Решение об отказе может быть обжаловано в установленном законом порядке.
Порядок государственной регистрации (перерегистрации) лекарственного средства и размеры сбора за государственную регистрацию (перерегистрацию) лекарственного средства определяются Кабинетом Министров Украины.
Не подлежат государственной регистрации лекарственные средства, изготовляемые в аптеках по рецептам врачей и по заказу лечебно-профилактических учреждений из разрешенных к применению действующих и вспомогательных веществ.
Затем следует ст. ст. 203, 215 Гражданского Кодекса Украины, в которых указаны
Общие требования, соблюдение которых является необходимым для действительности сделки1. Содержание сделки не может противоречить этому Кодексу, другим актам гражданского законодательства, а также моральным основам общества.
2. Лицо, совершающее сделку, должно иметь необходимый объем гражданской дееспособности.
3. Волеизъявление участника сделки должно быть свободным и отвечать его внутренней воле.
4. Сделка должна совершаться в форме, установленной законом.
5. Сделка должна быть направлена на реальное наступление правовых последствий, обусловленных ею.
6. Сделка, которая совершается родителями (усыновителями), не может противоречить правам и интересам их малолетних, несовершеннолетних или нетрудоспособных детей.
А также Недействительность сделки
1. Основанием недействительности сделки является несоблюдение в момент совершения сделки стороной (сторонами) требований, установленных частями первой - третьей, пятой и шестой статьей 203 Кодекса.
2. Недействительным является сделка, если ее недействительность установлена законом (ничтожная сделка). В этом случае признания такой сделки недействительной судом не требуется.
В случаях, установленных Кодексом, ничтожная сделка может быть признана судом соответствующей действительности.
3. Если недействительность сделки прямо не установлена законом, но одна из сторон или другое заинтересованное лицо опротестовывает ее действительность на основаниях, установленных законом, такая сделка может быть признана судом недействительной (оспаримая сделка).
Таким образом, судом было восстановлено, нарушенное право в сфере интеллектуальной собственности.
