Практическая работа на тему Інженерний захист робітників та службовців промислового об єкта
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2013-11-10Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Державна податкова адміністрація України
Академія державної податкової служби України
Розрахунково-графічна робота
з курсу: Цивільна оборона
Теми:
1. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об’єкта.
2. Підвищення стійкості промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.
3. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті командиром зведеної рятувальної команди.
Варіант-8
Виконав: студент гр. ЕПБ – 12
Харченко Я.П.
Перевірив: Савінов Є.О.
Ірпінь 2007р.
І ЗАВДАННЯ
Дайте оцінку інженерному захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці № 1 машинобудівного заводу, до складу якої входять: столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро з комендатурою.
План машинобудівного заводу (ділянка № 1) приведений в додатку № 1.
2. Розрахункова частина
3.1. Оцінка захисних споруд за місткістю
Вихідні дані:
На об’єкті (дільниці № 1) є такі захисні споруди: два сховища й одне протирадіаційне укриття (ПРУ), а із виробничих приміщень – столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро.
а) чисельність найбільшої робочої зміни
б) характеристика захисних споруд
РОЗВ”ЯЗОК
1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам об’ємно-планових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає:
· ПРУ – задовольняє
· Сховище № 8 – задовольняє
· Сховище № 12 – задовольняє
Примітка: площа дорівнює 8 кв.м. – для продуктів, площа допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) по 0,12 кв.м на чол.: 200 * 0,12 = 24 кв.м.
Виділяється 2 кв.м на санітарний пост.
2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх.
ПРУ: Мпру = Sn / Sі = (28 - 2) / 0,5 = 52 чол.
Сховище № 8: М8 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.
Сховище № 12: М12 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.
3. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за об’ємом.
ПРУ: Мпру = (Sо / Yі ) * h = ((28+6) / 1,5) * 2,3 » 52 чол.
Сховище № 8: М8 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.
Сховище № 12: М12 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.
Фактична розрахункова місткість приміщень приймається за площею приміщень (менше за значенням): Мпру = 52 чол., М8 =396 чол., М12= 396 чол.
4. Визначаємо загальну розрахункову місткість всіх захисних споруд:
Мз = 52 + 396 + 396 = 844
5. Визначаємо коефіцієнт місткості:
Квм = Мз / N = 844 / 770 = 1,02
Висновки: захисні споруди, що є на дільниці № 1 вимогам СНіП задовольняють, дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни за наявністю резервних місць на 74 особи (844 – 770 = 74)
2.2. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
Вихідні дані:
1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:
а) за ударною хвилею розраховуємо Δ Рфмах, що очікується на об’єкті при ядерному вибуху.
Rx = Rm – rвідх = 2,4 – 0,2 = 2,2 км
При Rx = 2,2 км, q = 200 кТ для наземного вибуху (з додатка № 1) визначаємо Δ Рфмах = Δ Рфпотр = 50 кПа.
б) за іонізуючими випромінюваннями визначаємо потрібні коефіцієнти послаблення радіації за формулами:
Косл.рз.потр = Дрз / Ддоп = (5 * Рімах (tн -0.2 – tк -0,2) + Дпр) / Ддоп
Косл.пр.потр = Дпр / Ддоп = 150 / 50 = 3
Рімах - максимальний рівень радіації, що очікується на об’єкті
(за додатком 2), при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Vcв = 25 км/год,
Рімах = 19000 Р / г, tк = tн + 96г.
Коли tн = Rx / Vcв + tвип = 2,2 / 25 + 1 = 1,088, то tк = 1,088 + 96 = 97,088г.
По додатку 3, при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Дпр = 150 Р, то:
Косл.рз.потр = (5 * 19000 (1,088 -0.2 – 97,088 -0,2) + 150) / 50 » 1135,4
2. Визначаємо захисні властивості споруд:
а) від ударної хвилі відповідно вихідних даних
Δ Р фзах ПРУ = 20кПа
Δ Р фзах Сх. 8 = 100кПа
Δ Р фзах Сх. 12 = 100кПа
б) від радіоактивного зараження відповідно вихідних даних
Косл ПРУ = 400
Косл Сх. 8 = 2500
Косл Сх. 12 = 2500
3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:
а) за ударною хвилею
Δ Р фзах ПРУ < Δ Р фпотр ;
Δ Р фзах Сх. >Δ Р фпотр ;
б) за іонізуючим випромінюванням
Косл.зах ПРУ < Косл.потр ;
Косл.зах Сх. > Косл.потр ;
4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:
Кзт = (М8 + М12 ) / N = (396 + 396) / 770 = 1.028, тобто забезпечується 100% захист найбільшої зміни.
Висновок: ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається, захисні властивості сховищ № 8 і № 12 відповідають потрібним нормам і забезпечують захист робітників 100%.
2.3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.
Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітряпостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв’язку, санітарно-технічною системою.
Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітря– і водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються і можуть бути забезпечені повітрям (водою) за існуючими нормами протягом встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.
Вихідні дані:
а) оцінка повітряпостачання
1. визначаємо які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачаня. Так як на об’єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в двох режимах:
· „чистої вентиляції” (режим І )
· „фільтровентиляції” (режим ІІ)
Норма подавання:
У режимі І – 13 м3 / год. (середня температура найспекотнішого місяця до 25оС), у режимі ІІ - 2 м3 / год. на одну людину.
2. визначаємо можливості системи
а) у режимі 1 (чистої вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
у сховищі № 12 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
б) у режимі 2 (фільтри вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
у сховищі № 12 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
4. визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей в режимі 1 (з найменшими можливостями)
Кжоповітря = (N8 + N12) / N = (276 + 276) / 770 = 0,71
Висновки: системи повітряпостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання повітря в обох режимах. Необхідно встановити додаткові ФВК.
б) оцінка системи водопостачання:
1. норма запасу питної води на одну людину за добу W = 3 л.
2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:
У сховищі № 8 – Nо.вод.8 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
У сховищі № 12 – Nо.вод.12 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:
Кжовод = (N8 + N12) / N = (277 + 277) / 770 = 0,72
Висновки: водою аварійного запасу забезпечується 72% людей, що укриваються у сховищах;
системи водопостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання води. Необхідно встановити додаткові емності з водою:
У сховищі № 8 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
У сховищі № 12 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
Загальний показник по життєзабезпеченню дорівнює 0,71.
ІІ ЗАВДАННЯ
Підвищення стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.
Під стійкістю роботи промислового об’єкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об’ємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повенях, зараженні місцевості, а також при порушенні зв’язків по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
Критерієм стійкості об’єкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску (ΔРфгр), при якому будівлі, споруди і обладнання об’єкта ще не руйнуються або отримують не більше, ніж середнє руйнування.
ΔРфгр ≥ ΔРфмах – об”єкт стійкий до ударної хвилі.
ΔРфгр ≤ ΔРфмах – об”єкт не стійкий до ударної хвилі.
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Вихідні дані:
Надмірний тиск на відстані r, що очікується на об’єкті в разі вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тиску ΔРфмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, що у разі вибуху газоповітряної суміші формуються три фізичні зони:
Зона І – зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:
r1 = 17,53Öq, м
r1 = 17,53Ö400 = 17,5 * 7,37 = 128,97 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Зона ІІ – зона дії продуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продукти ГПС в результаті їх детонації. Радіус цієї зони становить:
r2 = 1,7 * r1 = 1,7 * 128,97 = 219,26 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) зі знайденими радіусами зон, робимо висновки, що цех знаходиться в ІІІ зоні ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск за формулою для зони ІІІ, приймаючи r3 = 800 м.
φ = 0,24 * r3 / r1
φ = 0,24 * 800 / 128.97 = 1.49 < 2, отже, ΔРф рахуємо за формулою:
ΔРф = 700 / 3 * (Ö 1 + 29,8 * φ3 - 1) = 25,9 кПа
Таким чином, при вибуху 400 Т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі ΔРф = 25,9 кПа.
Виділяємо основні елементи механічного цеху:
· будівлі – бетон;
· верстати – середні;
· трубопроводи – на металевих естакадах, наземні;
· кабельні мережі – наземні.
Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху. Значення надлишкового тиску беремо з додатку № 2
Результати стійкості об’єкту до ударної хвилі
ВИСНОВКИ:
1. Межа стійкості цеху 25 кПа.
2. Найуразливіші елементи цеху: верстати, кабельні мережі наземні.
3. При надлишковому тиску ΔРфмах = 25,9 кПа, будівлі (бетон) отримують слабкі руйнування, верстати – середні, трубопроводи на металевих естакадах, наземні – слабкі, кабельні мережі, наземні – слабкі руйнування.
Заходи щодо підвищення стійкості:
· Провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установлення над ними захисних конструкцій (кожухів, камер);
· Прокладання кабельних мереж під землею, а також комунально-енергетичних і технологічних мереж;
· Збільшення відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним об’єктами;
· Зменшення кількості вибухонебезпечних речовин в сховищах.
Академія державної податкової служби України
Розрахунково-графічна робота
з курсу: Цивільна оборона
Теми:
1. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об’єкта.
2. Підвищення стійкості промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.
3. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті командиром зведеної рятувальної команди.
Варіант-8
Виконав: студент гр. ЕПБ – 12
Харченко Я.П.
Перевірив: Савінов Є.О.
Ірпінь 2007р.
І ЗАВДАННЯ
Дайте оцінку інженерному захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці № 1 машинобудівного заводу, до складу якої входять: столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро з комендатурою.
План машинобудівного заводу (ділянка № 1) приведений в додатку № 1.
2. Розрахункова частина
3.1. Оцінка захисних споруд за місткістю
Вихідні дані:
На об’єкті (дільниці № 1) є такі захисні споруди: два сховища й одне протирадіаційне укриття (ПРУ), а із виробничих приміщень – столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро.
а) чисельність найбільшої робочої зміни
| Столярний цех | Чол. | 120 |
| Шліфувальний цех | Чол.. | 275 |
| Механічний цех | Чол.. | 325 |
| Конструкторське бюро | Чол.. | 50 |
| Найбільша сумарна чисельність робочої зміни | Чол.. | 770 |
| Приміщення для людей, які укриваються | площа | |
| ПРУ | м2 | 28 |
| Сховище № 8 | м2 | 200 |
| Сховище № 12 | м2 | 200 |
| Висота | м | 2,3 |
| Допоміжні приміщення | площа | |
| ПРУ | м2 | 6 |
| Сховище № 8 | м2 | 70 |
| Сховище № 12 | м2 | 70 |
| Тамбури та аварійні виходи | є | |
1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам об’ємно-планових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає:
· ПРУ – задовольняє
· Сховище № 8 – задовольняє
· Сховище № 12 – задовольняє
Примітка: площа дорівнює 8 кв.м. – для продуктів, площа допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) по 0,12 кв.м на чол.: 200 * 0,12 = 24 кв.м.
Виділяється 2 кв.м на санітарний пост.
2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх.
ПРУ: Мпру = Sn / Sі = (28 - 2) / 0,5 = 52 чол.
Сховище № 8: М8 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.
Сховище № 12: М12 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.
3. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за об’ємом.
ПРУ: Мпру = (Sо / Yі ) * h = ((28+6) / 1,5) * 2,3 » 52 чол.
Сховище № 8: М8 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.
Сховище № 12: М12 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.
Фактична розрахункова місткість приміщень приймається за площею приміщень (менше за значенням): Мпру = 52 чол., М8 =396 чол., М12= 396 чол.
4. Визначаємо загальну розрахункову місткість всіх захисних споруд:
Мз = 52 + 396 + 396 = 844
5. Визначаємо коефіцієнт місткості:
Квм = Мз / N = 844 / 770 = 1,02
Висновки: захисні споруди, що є на дільниці № 1 вимогам СНіП задовольняють, дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни за наявністю резервних місць на 74 особи (844 – 770 = 74)
2.2. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
Вихідні дані:
| Віддалення об’єкту від точки прицілювання | км | 2,4 |
| Очікувана потужність вибуху | кТ | 200 |
| Вид вибуху | наземний | |
| Імовірне максимальне відхилення центру вибуху точки прицілювання | км | 0,2 |
| Допустима доза випромінювання (за 4 доби) | Р | 50 |
| Швидкість середнього вітру | км/год | 25 |
| Коефіцієнт послаблення радіації | раз |
| ПРУ | 400 |
| Сховище № 8 | 2500 |
| Сховище № 12 | 2500 |
| Витримують надмірний тиск | кПа |
| ПРУ | 20 |
| Сховище № 8 | 100 |
| Сховище № 12 | 100 |
а) за ударною хвилею розраховуємо Δ Рфмах, що очікується на об’єкті при ядерному вибуху.
Rx = Rm – rвідх = 2,4 – 0,2 = 2,2 км
При Rx = 2,2 км, q = 200 кТ для наземного вибуху (з додатка № 1) визначаємо Δ Рфмах = Δ Рфпотр = 50 кПа.
б) за іонізуючими випромінюваннями визначаємо потрібні коефіцієнти послаблення радіації за формулами:
Косл.рз.потр = Дрз / Ддоп = (5 * Рімах (tн -0.2 – tк -0,2) + Дпр) / Ддоп
Косл.пр.потр = Дпр / Ддоп = 150 / 50 = 3
Рімах - максимальний рівень радіації, що очікується на об’єкті
(за додатком 2), при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Vcв = 25 км/год,
Рімах = 19000 Р / г, tк = tн + 96г.
Коли tн = Rx / Vcв + tвип = 2,2 / 25 + 1 = 1,088, то tк = 1,088 + 96 = 97,088г.
По додатку 3, при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Дпр = 150 Р, то:
Косл.рз.потр = (5 * 19000 (1,088 -0.2 – 97,088 -0,2) + 150) / 50 » 1135,4
2. Визначаємо захисні властивості споруд:
а) від ударної хвилі відповідно вихідних даних
Δ Р фзах ПРУ = 20кПа
Δ Р фзах Сх. 8 = 100кПа
Δ Р фзах Сх. 12 = 100кПа
б) від радіоактивного зараження відповідно вихідних даних
Косл ПРУ = 400
Косл Сх. 8 = 2500
Косл Сх. 12 = 2500
3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:
а) за ударною хвилею
Δ Р фзах ПРУ < Δ Р фпотр ;
Δ Р фзах Сх. >Δ Р фпотр ;
б) за іонізуючим випромінюванням
Косл.зах ПРУ < Косл.потр ;
Косл.зах Сх. > Косл.потр ;
4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:
Кзт = (М8 + М12 ) / N = (396 + 396) / 770 = 1.028, тобто забезпечується 100% захист найбільшої зміни.
Висновок: ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається, захисні властивості сховищ № 8 і № 12 відповідають потрібним нормам і забезпечують захист робітників 100%.
2.3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.
Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітряпостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв’язку, санітарно-технічною системою.
Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітря– і водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються і можуть бути забезпечені повітрям (водою) за існуючими нормами протягом встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.
Вихідні дані:
| Кількість і тип ФВК | |
| ПРУ | немає |
| Сховище № 8 | 3 ФВК – ІІ |
| Сховище № 12 | 3 ФВК – ІІ |
| Кліматична зона | IV |
| Тривалість укриття (діб) | 3 |
| Зараження території чадним газом | Не очікується |
| Ємності аварійного запасу води (л) | |
| ПРУ | немає |
| Сховище № 8 | 2500 |
| Сховище № 12 | 2500 |
1. визначаємо які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачаня. Так як на об’єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в двох режимах:
· „чистої вентиляції” (режим І )
· „фільтровентиляції” (режим ІІ)
Норма подавання:
У режимі І – 13 м3 / год. (середня температура найспекотнішого місяця до 25оС), у режимі ІІ - 2 м3 / год. на одну людину.
2. визначаємо можливості системи
а) у режимі 1 (чистої вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
у сховищі № 12 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
б) у режимі 2 (фільтри вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
у сховищі № 12 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
4. визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей в режимі 1 (з найменшими можливостями)
Кжоповітря = (N8 + N12) / N = (276 + 276) / 770 = 0,71
Висновки: системи повітряпостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання повітря в обох режимах. Необхідно встановити додаткові ФВК.
б) оцінка системи водопостачання:
1. норма запасу питної води на одну людину за добу W = 3 л.
2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:
У сховищі № 8 – Nо.вод.8 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
У сховищі № 12 – Nо.вод.12 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:
Кжовод = (N8 + N12) / N = (277 + 277) / 770 = 0,72
Висновки: водою аварійного запасу забезпечується 72% людей, що укриваються у сховищах;
системи водопостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання води. Необхідно встановити додаткові емності з водою:
У сховищі № 8 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
У сховищі № 12 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
Загальний показник по життєзабезпеченню дорівнює 0,71.
ІІ ЗАВДАННЯ
Підвищення стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.
Під стійкістю роботи промислового об’єкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об’ємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повенях, зараженні місцевості, а також при порушенні зв’язків по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
Критерієм стійкості об’єкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску (ΔРфгр), при якому будівлі, споруди і обладнання об’єкта ще не руйнуються або отримують не більше, ніж середнє руйнування.
ΔРфгр ≥ ΔРфмах – об”єкт стійкий до ударної хвилі.
ΔРфгр ≤ ΔРфмах – об”єкт не стійкий до ударної хвилі.
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Вихідні дані:
| Відстань від цеху до сховища вуглеводневих продуктів | 0,8 км |
| Цех розташований до сховища по азимуту | 135о |
| Тип вуглеводневого продукту | Пропан |
| Маса продукту | 400 Т |
| Характеристика механічного цеху | |
| Будівля | Бетон |
| Верстати | Середні |
| Трубопроводи | На металевих естакадах, наземні |
| Кабельні мережі | наземні |
Зона І – зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:
r1 = 17,53Öq, м
r1 = 17,53Ö400 = 17,5 * 7,37 = 128,97 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Зона ІІ – зона дії продуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продукти ГПС в результаті їх детонації. Радіус цієї зони становить:
r2 = 1,7 * r1 = 1,7 * 128,97 = 219,26 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) зі знайденими радіусами зон, робимо висновки, що цех знаходиться в ІІІ зоні ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск за формулою для зони ІІІ, приймаючи r3 = 800 м.
φ = 0,24 * r3 / r1
φ = 0,24 * 800 / 128.97 = 1.49 < 2, отже, ΔРф рахуємо за формулою:
ΔРф = 700 / 3 * (Ö 1 + 29,8 * φ3 - 1) = 25,9 кПа Таким чином, при вибуху 400 Т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі ΔРф = 25,9 кПа.
Виділяємо основні елементи механічного цеху:
· будівлі – бетон;
· верстати – середні;
· трубопроводи – на металевих естакадах, наземні;
· кабельні мережі – наземні.
Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху. Значення надлишкового тиску беремо з додатку № 2
| Елементи цеху | Ступінь руйнування | |||
| Слабкі | Середні | Сильні | Повні | |
| будівлі – бетон | 25-35 | 80-120 | 150-200 | 200 |
| верстати – середні | 15-25 | 25-35 | 35-45 | 45 |
| трубопроводи – на металевих естакадах, наземні | 20-30 | 30-40 | 40-50 | 50 |
| кабельні мережі – наземні | 10-30 | 30-50 | 50-60 | 60 |
| Елементи цеху та їх характеристика | Ступінь руйнування при ΔРф , кПа | |||||||||||||||
| 10 20 30 40 50 60 70 80 120 150 200 25,9 | ||||||||||||||||
| будівлі – бетон | ||||||||||||||||
| верстати – середні | ||||||||||||||||
| трубопроводи – на металевих естакадах, наземні | ||||||||||||||||
| кабельні мережі – наземні | ||||||||||||||||
| Слабкі | |
| Середні | |
| Сильні | |
| Повні |
| Елементи цеху та їх характеристика | Межа стійкості елементу | Збитки у % | Примітки |
| будівлі – бетон | 35 | 30-50 | Межа стійкості цеху 25кПа |
| верстати – середні | 25 | 10-30 | |
| трубопроводи – на металевих естакадах, наземні | 30 | 10-30 | |
| кабельні мережі – наземні | 30 | 10-30 |
ВИСНОВКИ:
1. Межа стійкості цеху 25 кПа.
2. Найуразливіші елементи цеху: верстати, кабельні мережі наземні.
3. При надлишковому тиску ΔРфмах = 25,9 кПа, будівлі (бетон) отримують слабкі руйнування, верстати – середні, трубопроводи на металевих естакадах, наземні – слабкі, кабельні мережі, наземні – слабкі руйнування.
Заходи щодо підвищення стійкості:
· Провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установлення над ними захисних конструкцій (кожухів, камер);
· Прокладання кабельних мереж під землею, а також комунально-енергетичних і технологічних мереж;
· Збільшення відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним об’єктами;
· Зменшення кількості вибухонебезпечних речовин в сховищах.
