Отчет по практике на тему Структура і діяльність Ощадбанку 2
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-05-31Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
ВСТУП
Я, Стасюк Катерина Петрівна, навчаюсь на ІІ курсі Міжрегіональної Академії управління персоналом, проходила навчальна практику в Білозерському відділенні ВАТ «Ощадний банк України».
Розпочинаючи свою практику я сподівалася поглибити свої теоретичні знання, ознайомитися зі структурою банку, здобути навичок економіста та бухгалтера. Також ставилося за мету перевірити правильність вибору майбутньої професії.
Основною задачею моєї навчальної практики було розглянути такі питання:
1. історію банку;
2. цілі та задачі банку, його роль та місце в економіці України;
3. структуру банку;
4. організація бухгалтерського обліку в банку;
5. організація роботи банкоматів.
Для розв’язання цих задач я співпрацювала з керуючою банку, бухгалтерами та економістами відділу бухгалтерського обліку та звітності та відділу наступного контролю. Вони надавали мені необхідні інструктивні матеріали та пояснення до них.
РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ
1.1 Історія Ощадбанку
Ощадна справа – це діяльність, безпосередньо пов’язана із заощадженням, накопиченням і використанням грошей. Кожна людина так чи інакше зацікавлена в розумному заощадженні коштів та збільшенні свого добробуту. З огляду на історію виникнення ощадних кас можна зробити висновок, що і два століття тому люди піклувалися про покращення свого життя так само, як і зараз, і не остання роль у цьому належала саме ощадній справі.
У Західній Україні заощадження приватних осіб приймали окружні каси губернаторства. В 1783 році такі ж каси було засновано в Галичині. Згідно зі спеціальним цісарським привілеєм у 1843 році у Львові започатковує діяльність Галицька ощадна каса, гаслом якої було "Працюй та заощаджуй". Гарантом повернення коштів на першу вимогу та своєчасної виплати процентів для вкладників був Крайовий Сейм.
Значний вплив на розвиток ощадних кас на Заході України мав Австро-Угорський державний банк. Так, у Статуті ощадної каси міста Тернополя було зазначено, зокрема, що "...метою її створення є надання заможним верствам населення можливості безпечного збереження коштів і отримання процентів...". Необхідно додати, що така мета була дуже доречною для того часу, оскільки послугами ощадкас користувалися заможні громадяни.
Війна 1914 року негативно позначилась на фінансово-банківській системі Західної України. Подальший розподіл території держави призвів до зруйнування єдиної мережі кас. Тільки після реформи 1924 року відновився розвиток ощадних кас на західних землях.
На відміну від західної частини України, на Сході ощадних кас було небагато і розміщувалися вони переважно у великих містах. В 1782 році, за рік до появи Галицької ощадної каси, було відкрито касу в Одесі - першу на східній території України. Примітною особливістю східноукраїнських ощадкас того часу було те, що вони не давали позик у приватні руки. Залучені у населення кошти ощадкаси направляли виключно на підтримку державного кредиту. Так тривало до 1895 року, коли було прийнято новий Статут (перший Статут – 1842 року), згідно з яким каси офіційно почали називати державними.
Цікаво, що клієнт мав право робити внески на книжку в будь-якій частині імперії. Право користування ощадкнижкою мали також й неповнолітні. Загалом на 1889 рік у Східній Україні діяло 125 ощадних кас (більшість – у Чернігівській губернії), які працювали при скарбницях. Як самостійні установи ощадкаси були лише у Києві, Харкові, Одесі та деяких інших великих містах.
У період 1917-1921 років ощадкаси Східної України було ліквідовано і відновлено після входження України до Союзу - в 1922 році.
Ощадні каси радянського взірця розміщували облігації, проводили вкладні операції, сприяли впровадженню червінців і їх обміну в 1924 році на карбованці. Крім цього, до повноважень ощадкас входило страхування заробітної плати робітників від знецінення.
Потрібно зазначити, що після 1932 року ощадкаси перетворились на монопольні кредитні установи, що різнобічно залучали грошові кошти населення для державних потреб. Подальшому розвитку ощадних кас завадила війна, яка спричинила закриття та евакуацію ощадних установ, втрату книжок вкладників та інших документів. Обмеження щодо видачі готівки з вкладів були зняті після 19 січня 1944 року, і вклади почали видавати на першу вимогу вкладника.
Істотні зміни в діяльності ощадкас відбулись у 1963 році, коли мережу Держтрудощадкас СРСР було передано Мінфіну у відання Держбанку. В результаті зміни підлеглості ощадкаси припинили передавати вклади у держбюджет і почали використовувати їх на створення єдиного союзного позичкового фонду (частка України в 1970 році – 19,6%). З 1972 року в ощадкасах запроваджується повний госпрозрахунок.
Наприкінці 70-х і особливо у 80-ті роки стрімко зростають доходи населення, і як результат, його заощадження. Інфляція зумовила реформування банківської системи 1988 року, і мережа ощадкас трансформувалась в установи Ощадбанку СРСР.
У 1991 році Україна виходить зі складу Радянського Союзу і проголошує свою незалежність. З проголошенням незалежності України Ощадбанк відокремлюється від Ощадбанку СРСР.
Після прийняття 20 березня 1991 року Закону України "Про банки та банківську діяльність" Ощадний банк України набув спеціального статусу.
31 грудня 1991 року Ощадбанк зареєстровано як самостійну банківську установу в Національному банку України –"Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"(скорочена назва - Ощадбанк).
На сьогодні Ощадбанк - єдиний серед українських банків, який має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою.
1.2 Програма розвитку Ощадбанку
Відтворення ідеї тривалого заощадження коштів населення на принципах справедливої дохідності та надзвичайної надійності, розвиток економіки України та забезпечення інтересів її громадян.
Ощадний банк відіграє важливу соціальну та економічну роль для держави і суспільства в цілому. Сутність Банку відтворюється у виконанні таких функцій:
1. отримання прибутку та збільшення цінності для свого акціонера;
2. задоволення потреб масової клієнтури, включаючи головним чином громадян України, в гарантованому заощадженні та накопиченні коштів;
3. реалізація попиту на банківські послуги з боку фізичних осіб, корпоративних клієнтів приватної та державної форм власності;
4. реінвестиція залучення коштів в українську економіку;
5. виконання функції агента державної гарантії повернення заощаджень;
6. підтримка державної функції забезпечення економічного суверенітету;
7. обслуговування державних програм соціального та економічного розвитку, базуючись на загальних засадах комерційної діяльності;
8. в межах державної програми соціальної підтримки обслуговування верств населення, як правило, з найнижчими доходами, що не мають альтернативної можливості отримувати банківські послуги.
Ощадбанк є однією з інвестицій держави, отже, вкладення додаткового капіталу мають бути так само прибутковими для держави, як і в інші напрями її інвестування.
На даний момент питання нарахування дивідендів є неврегульованим, тому Ощадбанком пропонується зафіксувати фіксований відсоток, що має нараховуватись щорічно на будь-яке поповнення капіталу. Це дасть змогу врегулювати механізм компенсаторних та інших виплат у рамках відносин із державою.
Банк провадить планування своєї роботи, розраховуючи на проведення повної реінвестиції прибутку та нарахованих дивідендів до власного капіталу.
Заборгованість за знеціненими вкладами колишнього Ощадбанку СРСР визнана державою та не відноситься до зобов’язань Ощадбанку України. Однак фактично виплати здійснюються через Ощадбанк, оскільки облікові реєстри цих вкладів зберігаються в базах даних та приміщеннях його філій. Проведення виплат є суттєвим навантаженням для операційних підрозділів Банку, оскільки забирає час операційних працівників і зменшує можливості Банку з продажу прибуткових продуктів.
Банк планує спростити та поліпшити процес обслуговування вкладів колишнього Ощадбанку СРСР, насамперед, за допомогою автоматизації. Також за окремим погодженням із державою планується проведення інвентаризації вкладів.
Ощадний банк є єдиним банком в Україні, в якому повернення вкладів фізичних осіб гарантується державою. Відносно інших банків діє система гарантування вкладів, яка забезпечує гарантії щодо дуже обмеженої суми, що робить її недостатньо ефективною. Ощадбанк бере активну участь у поліпшенні системи гарантування вкладів і розглядає варіанти приєднання до неї за умови її можливості захистити інтереси вкладників на достатньому рівні.
До 2010 року відбудувати державний Ощадний банк України як фінансово стійку установу, яка обслуговує своїх клієнтів на новому рівні якості і ефективно виконує функції, належні своїм місії, ролі та сутності в економічному просторі України.
Стратегічні завдання:
1. стати ефективним інструментом успішного просування державних пріоритетів, забезпечити реалізацію низки успішних проектів, пов’язаних з державними ініціативами;
2. забезпечити позиції лідера з обслуговування розрахунково-касових операцій;
3. утримати вагомі позиції на ринку роздрібних банківських послуг, при цьому збільшити портфель кредитів фізичним особам у 5 разів та наростити портфель залучень від фізичних осіб у 2.5 раза;
4. залишитись мінімальним джерелом ризику для держави, включаючись серед іншого, зменшення відношення суми розрахункового резерву до кредитного портфеля фізичних осіб до рівня 2.3% та утримання показника відношення суми розрахункового резерву за новими кредитами юридичним особам до відповідного портфелю на рівні не більше 4%;
5. забезпечити активну позицію Банку на ринку корпоративних клієнтів, насамперед, збільшити кредити юридичним особам 7.5 раза;
6. забезпечити стовідсоткове формування резервів відповідно до вимог Національного банку України;
7. забезпечити показник адекватності капіталу на рівні не менше 11% протягом усього періоду реалізації програми розвитку;
8. підвищити внутрішню ефективність шляхом удосконалення та впорядкування бізнес-процесів та банківських технологій. Зменшити відношення накладних витрат до чистого операційного доходу до рівня 77%;
9. збільшити показник чистого прибутку до оподаткування на одного працівника не менше 9000гривень.
1.3 Структура ТВБВ №10021/107 філії-обласного управління ВАТ «Ощадбанк»
1. Керуючий відділенням;
2. бек-офіс ( відділ бухгалтерського обліку та звітності): головний бухгалтер та бухгалтер І категорії;
3. відділ наступного контролю: бухгалтер;
4. відділ операційної частини: старший касир, старший контролер, касир-контролер підмінний;
5. відділ активно-писивних операцій: два економісти І категорії.
До складу обласного відділення входить 17 районних філій. В свою чергу Білозерська філія включає в себе 8 відділень в селах району.
РОЗДІЛ 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В ОЩАДНОМУ БАНКУ
2.1 Організація оперативної діяльності
Банк – відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України;
банківські операції – операції банків, що визначені статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
операційна діяльність – сукупність технологічних процесів, пов’язаних з документуванням інформації за операціями установи Банку, проведенням їх реєстрацій у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю з операційними ризиками;
операційний день – діяльність установи Банку протягом робочого дня, що пов’язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі приймання від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійснення їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у балансі філії Банку. Тривалість операційного дня встановлюється керівником філії Банку самостійно;
операційний ризик – ризик втрат внаслідок неадекватності або збоїв у внутрішніх процесах, інформаційних системах, дії людського фактора або, як наслідок, зовнішніх подій;
операційний час – частина операційного дня Банку, протягом якої відбувається обслуговування клієнтів, у тому числі приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані. Початок та кінець операційного часу встановлюються згідно з розпорядженням керівника (його заступника) Банку (філії Банку) з урахуванням режиму роботи платіжних систем і доводяться до відома клієнтів;
операція – дія, або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані установи Банку та яка відображається за балансовими та позабалансовими рахунками установи Банку;
первинний документ – документ, який містить відомості пор операцію та підтверджує її здійснення;
ТВБВ – територіально відокремлене без балансове відділення, яке не є юридично особою, діє від імені Банку на підставі положення про установу, не має окремого балансу та здійснює операції, передбачені положенням про цю установу на підставі письмового дозволу, наданого Банком, підпорядковане філії, на балансі якої відкрите;
Філії Банку – відокремлені структурні підрозділи, що виділені на окремий баланс: регіональні управління, філії-відділення.
1. Керівник Банку (філії Банку) організовує операційну діяльність таким чином, щоб забезпечити:
розподіл обов’язків та повноважень щодо здійснення операцій;
належне документування всіх операцій (складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку). Якщо документування операцій здійснюється з використанням інформаційних технологій, то відповідне програмне забезпечення має забезпечувати введення протоколу про всі операції та дії відповідальних працівників у захищеній від модифікації формі;
своєчасне, повне та достовірне відображення операцій у регістрах бухгалтерського обліку;
накопичення та надання докладної інформації за кожною операцією з обов’язковим зазначенням даних про її учасників, з визначенням балансових і позабалансових вимог та зобов’язань, можливих змін за цими операціями, сум нарахованих, отриманих або сплачених доходів та витрат, а також інших параметрів, що забезпечують складання звітності Банку; Я, Стасюк Катерина Петрівна, навчаюсь на ІІ курсі Міжрегіональної Академії управління персоналом, проходила навчальна практику в Білозерському відділенні ВАТ «Ощадний банк України».
Розпочинаючи свою практику я сподівалася поглибити свої теоретичні знання, ознайомитися зі структурою банку, здобути навичок економіста та бухгалтера. Також ставилося за мету перевірити правильність вибору майбутньої професії.
Основною задачею моєї навчальної практики було розглянути такі питання:
1. історію банку;
2. цілі та задачі банку, його роль та місце в економіці України;
3. структуру банку;
4. організація бухгалтерського обліку в банку;
5. організація роботи банкоматів.
Для розв’язання цих задач я співпрацювала з керуючою банку, бухгалтерами та економістами відділу бухгалтерського обліку та звітності та відділу наступного контролю. Вони надавали мені необхідні інструктивні матеріали та пояснення до них.
РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ
1.1 Історія Ощадбанку
Ощадна справа – це діяльність, безпосередньо пов’язана із заощадженням, накопиченням і використанням грошей. Кожна людина так чи інакше зацікавлена в розумному заощадженні коштів та збільшенні свого добробуту. З огляду на історію виникнення ощадних кас можна зробити висновок, що і два століття тому люди піклувалися про покращення свого життя так само, як і зараз, і не остання роль у цьому належала саме ощадній справі.
У Західній Україні заощадження приватних осіб приймали окружні каси губернаторства. В 1783 році такі ж каси було засновано в Галичині. Згідно зі спеціальним цісарським привілеєм у 1843 році у Львові започатковує діяльність Галицька ощадна каса, гаслом якої було "Працюй та заощаджуй". Гарантом повернення коштів на першу вимогу та своєчасної виплати процентів для вкладників був Крайовий Сейм.
Значний вплив на розвиток ощадних кас на Заході України мав Австро-Угорський державний банк. Так, у Статуті ощадної каси міста Тернополя було зазначено, зокрема, що "...метою її створення є надання заможним верствам населення можливості безпечного збереження коштів і отримання процентів...". Необхідно додати, що така мета була дуже доречною для того часу, оскільки послугами ощадкас користувалися заможні громадяни.
Війна 1914 року негативно позначилась на фінансово-банківській системі Західної України. Подальший розподіл території держави призвів до зруйнування єдиної мережі кас. Тільки після реформи 1924 року відновився розвиток ощадних кас на західних землях.
На відміну від західної частини України, на Сході ощадних кас було небагато і розміщувалися вони переважно у великих містах. В 1782 році, за рік до появи Галицької ощадної каси, було відкрито касу в Одесі - першу на східній території України. Примітною особливістю східноукраїнських ощадкас того часу було те, що вони не давали позик у приватні руки. Залучені у населення кошти ощадкаси направляли виключно на підтримку державного кредиту. Так тривало до 1895 року, коли було прийнято новий Статут (перший Статут – 1842 року), згідно з яким каси офіційно почали називати державними.
Цікаво, що клієнт мав право робити внески на книжку в будь-якій частині імперії. Право користування ощадкнижкою мали також й неповнолітні. Загалом на 1889 рік у Східній Україні діяло 125 ощадних кас (більшість – у Чернігівській губернії), які працювали при скарбницях. Як самостійні установи ощадкаси були лише у Києві, Харкові, Одесі та деяких інших великих містах.
У період 1917-1921 років ощадкаси Східної України було ліквідовано і відновлено після входження України до Союзу - в 1922 році.
Ощадні каси радянського взірця розміщували облігації, проводили вкладні операції, сприяли впровадженню червінців і їх обміну в 1924 році на карбованці. Крім цього, до повноважень ощадкас входило страхування заробітної плати робітників від знецінення.
Потрібно зазначити, що після 1932 року ощадкаси перетворились на монопольні кредитні установи, що різнобічно залучали грошові кошти населення для державних потреб. Подальшому розвитку ощадних кас завадила війна, яка спричинила закриття та евакуацію ощадних установ, втрату книжок вкладників та інших документів. Обмеження щодо видачі готівки з вкладів були зняті після 19 січня 1944 року, і вклади почали видавати на першу вимогу вкладника.
Істотні зміни в діяльності ощадкас відбулись у 1963 році, коли мережу Держтрудощадкас СРСР було передано Мінфіну у відання Держбанку. В результаті зміни підлеглості ощадкаси припинили передавати вклади у держбюджет і почали використовувати їх на створення єдиного союзного позичкового фонду (частка України в 1970 році – 19,6%). З 1972 року в ощадкасах запроваджується повний госпрозрахунок.
Наприкінці 70-х і особливо у 80-ті роки стрімко зростають доходи населення, і як результат, його заощадження. Інфляція зумовила реформування банківської системи 1988 року, і мережа ощадкас трансформувалась в установи Ощадбанку СРСР.
У 1991 році Україна виходить зі складу Радянського Союзу і проголошує свою незалежність. З проголошенням незалежності України Ощадбанк відокремлюється від Ощадбанку СРСР.
Після прийняття 20 березня 1991 року Закону України "Про банки та банківську діяльність" Ощадний банк України набув спеціального статусу.
31 грудня 1991 року Ощадбанк зареєстровано як самостійну банківську установу в Національному банку України –"Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"(скорочена назва - Ощадбанк).
На сьогодні Ощадбанк - єдиний серед українських банків, який має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою.
1.2 Програма розвитку Ощадбанку
Відтворення ідеї тривалого заощадження коштів населення на принципах справедливої дохідності та надзвичайної надійності, розвиток економіки України та забезпечення інтересів її громадян.
Ощадний банк відіграє важливу соціальну та економічну роль для держави і суспільства в цілому. Сутність Банку відтворюється у виконанні таких функцій:
1. отримання прибутку та збільшення цінності для свого акціонера;
2. задоволення потреб масової клієнтури, включаючи головним чином громадян України, в гарантованому заощадженні та накопиченні коштів;
3. реалізація попиту на банківські послуги з боку фізичних осіб, корпоративних клієнтів приватної та державної форм власності;
4. реінвестиція залучення коштів в українську економіку;
5. виконання функції агента державної гарантії повернення заощаджень;
6. підтримка державної функції забезпечення економічного суверенітету;
7. обслуговування державних програм соціального та економічного розвитку, базуючись на загальних засадах комерційної діяльності;
8. в межах державної програми соціальної підтримки обслуговування верств населення, як правило, з найнижчими доходами, що не мають альтернативної можливості отримувати банківські послуги.
Ощадбанк є однією з інвестицій держави, отже, вкладення додаткового капіталу мають бути так само прибутковими для держави, як і в інші напрями її інвестування.
На даний момент питання нарахування дивідендів є неврегульованим, тому Ощадбанком пропонується зафіксувати фіксований відсоток, що має нараховуватись щорічно на будь-яке поповнення капіталу. Це дасть змогу врегулювати механізм компенсаторних та інших виплат у рамках відносин із державою.
Банк провадить планування своєї роботи, розраховуючи на проведення повної реінвестиції прибутку та нарахованих дивідендів до власного капіталу.
Заборгованість за знеціненими вкладами колишнього Ощадбанку СРСР визнана державою та не відноситься до зобов’язань Ощадбанку України. Однак фактично виплати здійснюються через Ощадбанк, оскільки облікові реєстри цих вкладів зберігаються в базах даних та приміщеннях його філій. Проведення виплат є суттєвим навантаженням для операційних підрозділів Банку, оскільки забирає час операційних працівників і зменшує можливості Банку з продажу прибуткових продуктів.
Банк планує спростити та поліпшити процес обслуговування вкладів колишнього Ощадбанку СРСР, насамперед, за допомогою автоматизації. Також за окремим погодженням із державою планується проведення інвентаризації вкладів.
Ощадний банк є єдиним банком в Україні, в якому повернення вкладів фізичних осіб гарантується державою. Відносно інших банків діє система гарантування вкладів, яка забезпечує гарантії щодо дуже обмеженої суми, що робить її недостатньо ефективною. Ощадбанк бере активну участь у поліпшенні системи гарантування вкладів і розглядає варіанти приєднання до неї за умови її можливості захистити інтереси вкладників на достатньому рівні.
До 2010 року відбудувати державний Ощадний банк України як фінансово стійку установу, яка обслуговує своїх клієнтів на новому рівні якості і ефективно виконує функції, належні своїм місії, ролі та сутності в економічному просторі України.
Стратегічні завдання:
1. стати ефективним інструментом успішного просування державних пріоритетів, забезпечити реалізацію низки успішних проектів, пов’язаних з державними ініціативами;
2. забезпечити позиції лідера з обслуговування розрахунково-касових операцій;
3. утримати вагомі позиції на ринку роздрібних банківських послуг, при цьому збільшити портфель кредитів фізичним особам у 5 разів та наростити портфель залучень від фізичних осіб у 2.5 раза;
4. залишитись мінімальним джерелом ризику для держави, включаючись серед іншого, зменшення відношення суми розрахункового резерву до кредитного портфеля фізичних осіб до рівня 2.3% та утримання показника відношення суми розрахункового резерву за новими кредитами юридичним особам до відповідного портфелю на рівні не більше 4%;
5. забезпечити активну позицію Банку на ринку корпоративних клієнтів, насамперед, збільшити кредити юридичним особам 7.5 раза;
6. забезпечити стовідсоткове формування резервів відповідно до вимог Національного банку України;
7. забезпечити показник адекватності капіталу на рівні не менше 11% протягом усього періоду реалізації програми розвитку;
8. підвищити внутрішню ефективність шляхом удосконалення та впорядкування бізнес-процесів та банківських технологій. Зменшити відношення накладних витрат до чистого операційного доходу до рівня 77%;
9. збільшити показник чистого прибутку до оподаткування на одного працівника не менше 9000гривень.
1.3 Структура ТВБВ №10021/107 філії-обласного управління ВАТ «Ощадбанк»
1. Керуючий відділенням;
2. бек-офіс ( відділ бухгалтерського обліку та звітності): головний бухгалтер та бухгалтер І категорії;
3. відділ наступного контролю: бухгалтер;
4. відділ операційної частини: старший касир, старший контролер, касир-контролер підмінний;
5. відділ активно-писивних операцій: два економісти І категорії.
До складу обласного відділення входить 17 районних філій. В свою чергу Білозерська філія включає в себе 8 відділень в селах району.
РОЗДІЛ 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В ОЩАДНОМУ БАНКУ
2.1 Організація оперативної діяльності
Банк – відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України;
банківські операції – операції банків, що визначені статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
операційна діяльність – сукупність технологічних процесів, пов’язаних з документуванням інформації за операціями установи Банку, проведенням їх реєстрацій у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю з операційними ризиками;
операційний день – діяльність установи Банку протягом робочого дня, що пов’язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі приймання від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійснення їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у балансі філії Банку. Тривалість операційного дня встановлюється керівником філії Банку самостійно;
операційний ризик – ризик втрат внаслідок неадекватності або збоїв у внутрішніх процесах, інформаційних системах, дії людського фактора або, як наслідок, зовнішніх подій;
операційний час – частина операційного дня Банку, протягом якої відбувається обслуговування клієнтів, у тому числі приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані. Початок та кінець операційного часу встановлюються згідно з розпорядженням керівника (його заступника) Банку (філії Банку) з урахуванням режиму роботи платіжних систем і доводяться до відома клієнтів;
операція – дія, або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані установи Банку та яка відображається за балансовими та позабалансовими рахунками установи Банку;
первинний документ – документ, який містить відомості пор операцію та підтверджує її здійснення;
ТВБВ – територіально відокремлене без балансове відділення, яке не є юридично особою, діє від імені Банку на підставі положення про установу, не має окремого балансу та здійснює операції, передбачені положенням про цю установу на підставі письмового дозволу, наданого Банком, підпорядковане філії, на балансі якої відкрите;
Філії Банку – відокремлені структурні підрозділи, що виділені на окремий баланс: регіональні управління, філії-відділення.
1. Керівник Банку (філії Банку) організовує операційну діяльність таким чином, щоб забезпечити:
розподіл обов’язків та повноважень щодо здійснення операцій;
належне документування всіх операцій (складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку). Якщо документування операцій здійснюється з використанням інформаційних технологій, то відповідне програмне забезпечення має забезпечувати введення протоколу про всі операції та дії відповідальних працівників у захищеній від модифікації формі;
своєчасне, повне та достовірне відображення операцій у регістрах бухгалтерського обліку;
дотримання вимог Облікової політики Банку;
дотримання лімітів на здійснення окремих операцій;
визначення наявних та можливих операційних ризиків та управління ними;
виконання необхідних процедур внутрішнього контролю;
зберігання інформації про всі операції установи Банку;
цілісність та достовірність інформації усіх операцій;
формування та зберігання первинних документів, облікових регістрів, звітів відповідно до вимог законодавства України.
2. Керівник філії діє на підставі Положення про філію та довіреності, виданої Банком, у своїй діяльності керується актами законодавства України, нормативно-правовими актами Національного банку України, рішеннями наглядової ради та правління Банку, наказами та розпорядженнями керівництва Банку.
3. Банк відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу і додатка до дозволу, наданих Національним банком України, здійснює банківські та інші операції.
4. Посадова інструкція на кожного відповідального виконавця складається та затверджується відповідно до вимог Положення про посадову інструкцію працівника ВАТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління від 04.10.2004 № 116. Кожний відповідальний виконавець ознайомлюється зі своєю посадовою інструкцією під розпис.
5. У посадовій інструкції зазначаються функції, основні завдання та обов’язки, права, повноваження, взаємовідносини відповідального виконавця з іншими працівниками підрозділами Банку та його відповідальність.
6. З метою забезпечення первинного контролю за операціями визначені нижче документи підписуються в обов’язковому порядку:
а) керівником філії Банку або особою, на яку покладено відповідні повноваження:
заява на відкриття рахунку клієнтам – суб’єктам господарювання;
заява на видачу розрахункової чекової книжки;
розпорядження на видачу кредитів;
первинні документи, що є підставою для здійснення філією сплати коштів за фінансовою та господарською діяльністю тощо;
розрахункові відомості з нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам;
меморіальні ордери на загальну суму списків для зарахування коштів на рахунки клієнтів, що отримані безготівковим шляхом на рахунок установи Банку;
меморіальні ордери на переказ сум компенсації грошових заощаджень;
списки на зарахування пенсій та допомог на рахунки військовослужбовців;
видаткові позабалансові ордери на списання у встановленому порядку збиткової заборгованості з клієнтами;
розпорядження на здійснення розрахунків з передачі коштів між філіями Банку;
б) головним бухгалтером філії, його заступником або особою, на яку покладено відповідні повноваження:
заява на відкриття рахунку клієнтам – суб’єктам господарювання;
заява на закриття рахунку клієнтам – суб’єктам господарювання;
заява на видачу розрахункової чекової книжки;
розрахункові документи клієнтів, поверненні без виконання;
меморіальні ордери сум до з’ясування;
меморіальні ордери по виправних та корегуючи проведеннях;
документи з приймання та відправки готівки і цінностей, які зберігаються у сховищі цінностей;
розрахункові документи за операціями з основними засобами, нематеріальними активами та іншими необоротними матеріальними активами;
розрахункові відомості по нарахуванню заробітної плати та інших виплат працівникам;
розрахункові документи за операціями дебіторської та кредиторської заборгованості;
меморіальні ордери на переказ сум компенсації грошових заощаджень;
зведені довідки про касові обороти;
заява на купівлю-продаж безготівкової іноземної валюти;
списки на зарахування пенсій та допомог на рахунки військовослужбовців;
видаткові позабалансові ордери на списання у список заборгованості з клієнтами;
розпорядження на розподіл бланків суворого обліку між установами Банку.
7. Перелік операцій, що підлягають додатковому контролю, передбачено Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в установах ВАТ «Ощадбанк».
В обов’язковому порядку контролюючим працівником підписуються такі документи:
грошові чеки із чекових книжок клієнтів;
реєстри трансакцій за операціями з платіжними картками;
заявки на отримання підзвіт бланків суворого обліку (чистих бланків платіжних карток);
заяви на продаж іноземної валюти та банківських металів;
меморіальні ордери за транзитними рахунками;
заяви на терміновий переказ готівки в сумі понад 5000грн.;
розрахунково-касові документи за фінансовими операціями, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;
пенсійні листи військовослужбовців та доручення на виплату їм одноразової допомоги.
8. Керівник Банку(філії Банку) зобов’язаний забезпечити контроль за належним зберіганням використанням ключової інформації, печаток, штампів, ключів, пломбірів і бланків суворого обліку відповідальними особами таким чином, щоб уникнути їх втрат або використання метою зловживання.
9. Облік та збереження ключової інформації, засобів криптозахисту мають здійснюватися адміністраторами захисту інформації та відповідальними за використання засобів криптозахисту відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України та локальних нормативно-правових актів Банку.
10. Керівником установи Банку або особою, що визначається згідно з його розпорядженням (крім касирів, завідуючого касою і бухгалтерських працівників), здійснюється реєстрація печаток і ключів від сховища цінностей, пломбірів, кліше, іменних штампів касирів у книгах, передбачених Порядком організації касової роботи в установах ВАТ «Ощадбанк», затвердженим постановою правління від 29.01.2004 №11-1 (із змінами і доповненнями).
Передача пломбірів, печаток, ключів та штампів здійснюється в разі їх заміни або передачі в користування іншій особі, про що робиться запис у спеціальній книзі.
11. Наказом по установі Банку призначаються посадові особи, відповідні за зберігання готівки операційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей.
12. Ліміти залишків готівки національній валюті в касах установ Банку розраховуються згідно Методики розрахунку та встановлення лімітів залишків готівки в національній валюті в касах установ ВАТ «Державний ощадний банк України», затверджений протоколом КУАП №0111-19 від 22.11.2001 (із змінами і доповненнями).
2.2 Документування операцій
Операції, які здійснюються установами Банку, повинні бути належним тином задокументовані.
Підставою для відображення операцій в бухгалтерському обліку є первинні документи, оформлені та підписані у встановленому порядку.
Первинні документи повинні бути складені в момент проведення операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення в паперовій та/або електронній фермі.
Для контролю та впорядкування обробленої інформації за операціями на підставі первинних документів складаються зведені документи. Первинні документи класифікуються залежно від виду операцій та типу контрагентів за такими ознаками:
за місцем складання:
- зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків);
- внутрішні (оформлені в уставові Банку);
за змістом:
- касові;
- розрахункові (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).
Первинні документи, які складені з помилками або не містять вичерпної інформації, до виконання не приймаються.
Внесення виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, ще визначені нормативно-правовими актами Національного банку України,
У первинних документах, на основі яких здійснюються запис в бухгалтерському обліку, зазначаються:
номери кореспондуючих рахунків за дебетом та кредитом;
дата виконання операції;
зміст операції;
сума операції;
підпис відповідального виконавця;
підпис контролюючого працівника, якщо операція підлягає додатковому контролю;
підпис уповноваженої
До касових документів належать: заява на переказ готівки (додаток А), прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер(додаток В), видатковий касовий ордер, грошовий чек, рахунки на сплату платежів та документи, встановлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.
Валютно-обмінні операції, а також операції з банківськими металами та платіжними картками здійснюються на підставі касових документів, визначених іншими нормативно-правовими актами Національного банку України.
Документи на отримання та видачу готівкових коштів складаються відповідно до вимог Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 № 337 (із змінами і доповненнями).
Касові документи за операціями юридичних та фізичних осіб відображаються в касовому журналі (операційному щоденнику), який формується автоматизовано або вручну.
Касові ордери за внутрішньобанківськими операціями виписуються відповідальними працівниками за фактом виконання операції.
Розрахункові документи застосовуються установами Банку для здійснення і відображення в обліку операцій за безготівковими розрахунками відповідно до вимог нормативне-правових актів Національного банку України.
До платіжних інструментів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери(додаток С); платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; акредитиви; інші документи, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України,
Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються установами Банку відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України, локальних нормативно-правових актів і процедур Банку.
Касовими документами оформлюються операції з приймання і видачі готівки. Вони діляться на приходні та видаткові. До приходних належать оголошення на внесення готівки в касу банку, приходний касовий ордер тощо; до видаткових — грошовий чек на отримання готівки і видатковий касовий ордер(додаток D). Меморіальні документи використовуються для безготівкових перерахувань за рахунками. Це розрахункові документи, що надаються банку клієнтами (платіжні доручення, вимоги-доручення, розрахункові чеки), меморіальні ордери та ін. До позабалансових документів належать приходні та видаткові позабалансові ордери (додаток Е). Цими документами оформлюються приймання та видача коштовностей і документів, що зберігаються в касі та сховищі.
1. З метою забезпечення здійснення операцій відповідно до розподілу обов’язків, своєчасного формування та одержання первинних документів, відображення інформації про операції в облікових регістрів та виконання процедури контролю встановлюються правила документообороту за операціями з урахування вимог нормативно-правових актів Національного банку України, умов договорів між Банком та клієнтом, у тому числі з банками-кореспондентами.
2. Правильна організація документообороту в установах Банку забезпечує ефективність внутрішнього контролю операцій, прискорення обіговості коштів у розрахунках, рівномірне навантаження працівників установ Банку, найкоротший шлях проходження документів без повторного їх передавання одному й тому ж виконавцеві.
3. Документообороту за операціями установ Банку включає такі етапи:
перевірка законності операції;
перевірка форми та звіту документів, визначення можливості виконання операції залежно від залишку коштів на рахунку;
оформлення (створення )документів;
правила виконання документа:
підписання документів відповідальним виконавцем, в окремих випадках – контролюючим працівником;
рух документа по структурних підрозділах і робочих місцях, його обробка і використання для облікових записів;
автоматизоване опрацювання документів та їх відображення в бухгалтерському обліку;
групування документів за балансовими та позабалансовими рахунками, брошурування в папки для здавання в поточний архів;
передача документів до архіву.
Перший примірник документа, на підставі якого здійснюється операція, зберігається в документах дня установи Банку.
4. Організація документообороту на стадії складання і руху включає вибір форм первинних документів за кожним об'єктом обліку, а також технічних засобів і способів складання первинних документів, визначення відповідальних осіб за правильне і своєчасне складання первинного документа, визначення часу на документування.
5. Схема документообороту має передбачати оптимальну кількість структурних підрозділів і виконавців, через яких проходить кожний первинний документ, термін знаходження його у підрозділі.
У схемі зазначаються час оформлення документа, правила його виконання та проходження через відповідні служби установи Банку, строки передавання документа від одного виконавця до іншого
6. Основні принципи побудови схеми документообороту:
документ складається в момент виконання операції, а якщо це неможливе - безпосередньо після її закінчення; час проходження документів від місця складання до бухгалтерської служби установи Банку має бути мінімальним, а надходження документів - рівномірним.
7. Схема документообороту розробляється структурними підрозділами установи Банку, що здійснюють супроводження відповідних операцій. Схема документообороту погоджується головним бухгалтером та затверджується керівником установи Банку.
2.3 Види рахунків та операції за ними
Поточні рахунки
1. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору банківського рахунку та вимог законодавства України, які не пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.
З цих рахунків забороняється перерахування коштів на будь-які рахунки фізичних осіб-нерезидентів, крім рахунків нерезидентів-інвесторів.
(Абзац другий пункту 4.1 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк" від 23.10.2006 №99-1) Видаткові операції за поточним рахунком, відкритим на користь третьої особи, здійснюються лише після ідентифікації особи, на користь якої відкрито рахунок.
2. На поточні рахунки у національній валюті фізичних осіб-нерезидентів зараховуються такі кошти:
• оплата праці, матеріальна допомога, відшкодування витрат власних коштів у відрядженні, авторські гонорари, премії, призи, одержані від юридичної особи-резидента та представництва юридичної особи-нерезидента (у тому числі готівкові кошти, одержані в Україні як авторська винагорода, за умови пред'явлення авторського договору (договору про передачу права на використання твору), укладеного відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права", та свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір відповідно до
частини п'ятої статті 11 цього Закону, копії яких уповноважений працівник банку має направити в документи дня;
в одержані в порядку спадкування;
в перераховані з інвестиційного рахунку іноземного інвестора юридичної особи, якщо іноземна інвестиція вносилася в готівковій формі;
(Абзац шостий пункту 4.2 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк" від 23.10.2006 №99-1)
• отримані на підставі рішень судів або рішень інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню;
• повернені надлишково сплачені суми податків і зборів (обов'язкових платежів);
• відшкодування страхових сум;
«і за погашені іменні ощадні (депозитні) сертифікати банку, у якому відкритий цей рахунок;
• з власних поточних і вкладних (депозитних) рахунків;
(Абзац одинадцятий пункту 4.2 зі змінами, внесеними згідно з постановою правління ПАТ,, Ощадбанк" від 23.08.2005 №83-1)
• кошти, що були раніше зняті готівкою власником з рахунків і не використані. Такі кошти можуть бути зараховані на цей рахунок у сумі, яка не перевищує раніше зняту, і тільки до закінчення дії відкритої візи, а в разі безвізового в'їзду в Україну - до закінчення терміну законного перебування в Україні;
• кошти, що були раніше помилково (надмірно) перераховані з цього рахунку. Зазначені кошти зараховуються на цей рахунок у сумі, що не перевищує раніше перераховану.
Готівкові кошти зараховуються на рахунок за наявності підтвердження джерел походження цих коштів. Документами, що підтверджують джерела походження готівкової національної валюти, є такі:
• оригінали договорів про продаж майна (за винятком цінних паперів);
• документи про одержання успадкованих коштів;
• довідка-підтвердження ВАТ "Ощадбанк" про наявність за станом на 2 січня 1992 року заощаджень в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, із зазначенням сум компенсації;
• касовий документ банку про видачу з рахунку фізичної особи-нерезидента коштів у гривнях;
• митна декларація на ввезення іноземної валюти та довідка за формою N377 про її продаж уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) за кошти в гривнях;
• довідка-підтвердження юридичної особи-резидента про одержані від неї фізичною особою - нерезидентом кошти в гривнях (як оплата праці, авторські гонорари, матеріальна допомога, премії, призи, відшкодування шкоди, заподіяної робітникам і службовцям унаслідок каліцтва, відшкодування за страховими випадками), На оригіналі документа уповноважений працівник установи Банку робить відмітку про зарахування національної валюти на рахунок. Копія підтвердного документа з відміткою Банку або оригінал залишається в документах дня установи Банку.
Ощадний (депозитний) сертифікат і документ банку про видачу фізичній особі-нерезиденту готівкової національної валюти України за переказом у межах України без відкриття поточного рахунку не може бути підтвердженням джерела походження коштів.
(Абзац останній пункту 4.2 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк" від 23.08.2005 №83-1) (Пункт 4.2 із змінами, внесеними згідно з постановою правління ВАТ„ Ощадбанк" від 01.09.2004 №93)
3. З поточних рахунків у національній валюті фізичних осіб-нерезидентів за розпорядженням власника чи за його довіреністю проводяться такі операції в грошовій одиниці України:
• видача коштів готівкою;
в видача платіжних документів для здійснення безготівкових розрахунків;
• перерахування з метою здійснення розрахунків за купівлю товару, отримання послуг на території України;
(Абзац четвертий пункту 4.3 в редакції постанови правління ВА Т „ Ощадбанк " від 23.08.2005 №83-1)
4. Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
Вкладні (депозитні) рахунки
5. На вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб-резидентів зараховуються;
• готівкові кошти;
• кошти, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку.
(Абзац третій пункту 4.6 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк" від 23.10.2006 №99-1)
6. На вкладні (депозитні) рахунки в національній валюті фізичних осіб-нерезидентів зараховуються:
• готівкові кошти за наявності підтвердження джерел походження цих коштів (копії підтвердних документів залишаються в документах дня установи Банку);
• кошти з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку;
• кошти, знесені іншого фізичною особою-нерезидентом, якщо це передбачено договором банківського вкладу;
• нараховані проценти (дохід в іншій формі) за вкладом (депозитом), якщо це передбачено договором.
(Абзац п'ятий пункту 4.7 в редакції постанови правління ВАТ,, Ощадбанк" від 23.10.2006 №99-1)
7. З вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб-резидентів у національній валюті кошти повертаються вкладнику шляхом:
• видачі готівкою;
в шляхом перерахування на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок,
(Абзац третій пункту 4.8 в редакції постанови правління ВАТ „ Оіцадбанк" від 23.08.2005 №83-1}
8. З вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб-нерезидентів у національній валюті кошти повертаються вкладнику шляхом:
• виплати готівкових коштів;
• виплати платіжними документами;
• перерахування на власний поточний або власний вкладний (депозитний) рахунок.
9. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на Ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.
10.Незалежно від того, на яких умовах укладався договір банківського вкладу (на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку чи на інших умовах повернення вкладу), установа Банку зобов'язана видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Інвестиційні рахунки
11. На інвестиційний рахунок у національній валюті зараховуються такі кошти:
а одержані під продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, то вносяться як іноземна інвестиція відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну
12. 3 інвестиційного рахунку в національній валюті за дорученням власника рахунку проводяться такі операції:
• здійснення інвестицій в Україну (уключаючи реінвестиції) відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну;
• розрахунки за купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України у випадках, визначених Правилами торгівлі іноземною валютою;
• розрахунки з митними, податковими та іншими органами у випадках, передбачених законодавством України;
• розрахунки з резидентами під час здійснення спільної інвестиційної діяльності;
• сплата послуг уповноваженому банку, який обслуговує рахунок (у порядку, визначеному законодавством України):
• перерахування коштів на власний інвестиційний рахунок, відкритий в уповноваженому банку України;
повернення помилково отриманих коштів. Зазначені кошти перераховуються з цього рахунку в сумі, що не перевищує раніше отриману.
2.4 Технологія здійснення операцій
1. Операційну діяльність установи Банку забезпечують працівники, які виконують функції фронт-офісу та бек-офісу, визначені посадовими інструкціями та розподілені між учасниками операційного процесу відповідно до внутрішніх процедур установи Банку.
1. Здійснення операції в установах Банку передбачає такі основовні етапи:
перевірка законності окремих операцій (відповідність операції чинному законодавству, статутній діяльності клієнта);
санкціонування окремих операції (надання/отримання дозволу на проведення операції);
проведення операції (виконання конкретних операційних процедур, передбачених технологічно та спрямованих на здійснення (супроводження) операції від її початку і до завершення, своєчасне та правильне відображення на рахунках бухгалтерського та управлінського обліку тощо);
здійснення внутрішнього контролю за операцією (протягом усього операційного процесу - від часу ініціювання до відображення інформації про операцію в облікових регістрах);
здійснення подальшого контролю за окремими операціями.
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ БАНКОМАТІВ В УСТАНОВАХ «ОЩАДБАНКУ» УКРАЇНИ
3.1 Терміни та визначення
Банкомат- програмно-технічний комплекс, що здійснює при доступі до нього за допомогою платіжної картки та особистого ідентифікатора її держателя видачу, приймання готівки, надання інформації щодо стану рахунків та інші операції згідно з його функціональними можливостями.
Міжнародна платіжна система - платіжна система, сфера діяльності якої поширюється на територію кількох країн. Платіжною організацією в такій системі може бути як резидент, так і нерезидент України.
Платіжна система - платіжна організація, члени платіжної системи та відносини, що виникають між ними при здійснені розрахунків за операції, що виконуються із застосуванням платіжних карток цієї системи.
Процесинг - діяльність, що включає в себе збір, оброблення, зберігання й надання членам системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками.
Персональний ідентифікаційний номер (ПІН-код) - цифровий код, відомий тільки держателю платіжної картки.
Платіжна картка - ідентифікаційний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, що містить обов'язкові реквізити, визначені платіжною організацією, які ідентифікують платіжну систему та його емітента.
Процесинговий центр - юридична особа, що здійснює процесинг.
Файл бізнес-дня - файл, що містить інформацію у вигляді текстових таблиць про проведені транзакції за попередню добу або кілька попередніх діб (святкові та вихідні дні); підсумкову інформацію за типами карток; аудит проведених транзакцій за проміжок часу між змінами касет банкомата та про суми, що заблоковані на картрахунках.
3.2 Організація роботи з банкоматом в установі Банку
1. Банкомат є складовою частиною системи автоматизації касових операцій у внутрішньобанківській або міжбанківській системах платежів.
2. Банкомати працюють у режимі періодичного (за необхідністю) встановлення зв'язку з процесінговим центром. При здійсненні транзакцій через банкомат відбувається обмін інформацією між клієнтом та платіжною системою (перевірка залишку на картрахунку клієнта, відповідність ПІН-коду номеру картки клієнта, поточна інформація про стан рахунку клієнта та друк цієї інформації). Всі транзакції по карткових рахунках виконуються процесінговим центром у реальному масштабі часу, що відображається в детальних звітах по операціях для кожного банкомата.
Організація роботи з банкоматом полягає у своєчасному його перезавантаженні, проведенні контролю за здійсненими через банкомат операціями та за його технічним станом. Взаємодію з процесінговим центром по отриманню даних про технічний стан банкомата, проведені через банкомат операції та передачу цих даних установі банку здійснює управління розрахунків з використанням пластикових карток.
3. Клієнти банківських установ здійснюють операції через банкомати із застосуванням банківських платіжних карток та ПІН-кодів. Після виконання операцій видачі готівки клієнту видається чек, в якому обов'язково вказуються назва банківської установи, що експлуатує банкомат, номер банкомата, дата, час, код операції, сума та валюта виданих коштів. Чек може містити інформаційні повідомлення, зміст яких обов'язково погоджується з управлінням розрахунків з використанням пластикових карток.
4. Для кожного банкомата, зважаючи на рівень захищеності та необхідність забезпечення безперебійної роботи, визначається ліміт коштів, що можуть бути одночасно завантажені та зберігатися в його сейфі. Визначена сума ліміту погоджується з головним бухгалтером та затверджується керівником банківської установи.
5.Розмір готівки, яку клієнт може отримати через банкомат за одну операцію, визначається по кожному банкомату окремо та затверджується розпорядженням по установі Банку.
6.Банкомати, залежно від рівня їх захищеності, можуть встановлюватись як на території банківської установи, так і за її межами. Управління банкоматами та доступ до рахунків клієнтів виконується програмно-технічними засобами - системою управління банкоматами.
7. Планування кількості банкоматів та місця їх установки погоджуються з управлінням розрахунків з використанням пластикових карток.
8. Відповідальним за організацію мережі банкоматів у Банку є начальник
управління розрахунків з використанням пластикових карток.
9. Відповідальний за організацію роботи банкоматів в установі Банку призначається керівником установи.
10.Керівник установи банку письмовим розпорядженням визначає основний, а також резервний персонал, що обслуговуватиме банкомати. До складу персоналу включаються такі фахівці:
• відповідальний за організацію роботи банкоматів - особа, яка відповідає за організацію роботи банкоматів в установі Банку;
•технічний працівник - оператор банкомата - стежить за його технічним станом, відповідає за модуль управління банкомата;
• бухгалтер - веде бухгалтерський облік операцій по банкомату;
• касовий працівник - виконує завантаження/розвантаження банкомата, якщо він встановлений в установі Банку;
• інкасатор - проводить завантаження/розвантаження банкомата при установці банкомата за межами установи Банку;
• працівник безпеки установи Банку або регіонального управління, який проводить розслідування по нештатних ситуаціях та арештованих картках.
При цьому функції оператора банкомату та функції працівника касового відділу (інкасатора, касира) не можуть покладатись на одну особу.
11. Для реєстрації банкомата ( присвоєння реєстраційного номера) в базі даних процесингового центру установа Банку через своє регіональне управління подає в управління розрахунків з використанням пластикових карток заявку, форма якої встановлюється процесінговим центром, та погоджує строки і порядок його інсталяції.
Мережеву адресу та електронний банкоматний ключ відповідальний працівник безпеки регіонального управління отримує під розпис в управлінні служби безпеки Банку.
a. Після завершення робіт з інсталяції банкомата установа Банку надсилає в управління розрахунків з використання пластикових карток повідомлення про дату початку його роботи.
b. При первинному розпакуванні банкомата складається акт про комплектність наявних ключів та їх відповідність опису банкомата. Акт підписується відповідальним за організацію роботи банкоматів та оператором банкомату.
c. Всі ключі мають бути зареєстровані у спеціальному зошиті (інструкція НБУ № 1, п.157), який ведеться керівником або особою, що визначається за його письмовим розпорядженням (крім касирів та завідуючого касою). При використанні ключів кількома працівниками порядок передачі ключів між ними встановлюється письмовим розпорядженням керівника установи Банку.
15. Комплект ключів від сейфа, касет та модуля управління банкомата
закріплюється за завідуючим касою. Ключі та «Книга обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів» зберігаються у сейфі завідуючого касою.
16. Дублікати ключів від банкомата зберігаються в порядку, який визначено для зберігання дублікатів ключів від грошових сховищ, сейфів, металевих шаф в цій установі Банку.
17. Для обліку роботи банкоматів заводиться «Книга обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів». Відповідальним за ведення цієї книги є завідуючий касою. Книга має бути пронумерована, прошнурована, підписана керівником, головним бухгалтером та скріплена печаткою банківської установи.
18. Залежно від моделі банкомата до комплекту ключів входять ключі від модуля управління банкоматом, ключі від сейфа і ключ від касет для готівки, касети відбраковки (якщо касети закриваються на ключ). Ключі видаються:
• від модуля управління банкоматом - оператору банкомата;
• від сейфа та від касет для готівки (якщо він є) - касиру або інкасатору.
19. При наявності у сейфі банкомата, крім металевих ключів, кодового замка кодування його здійснюється оператором банкомата за участю працівника безпеки. Оператор здає код в опечатаному конверті працівнику безпеки, який зберігає його в установленому порядку. Зміна коду замка сейфа проводиться не менше одного разу на З місяці і обов'язково у разі звільнення особи, відповідальної за кодування замка сейфа.
Якщо банкомат має кодовий замок, то при роботі з ним оператор повинен вжити необхідних заходів для захисту коду замка від розголошення.
20. Реєстрація операцій, здійснених банкоматом, та його системних повідомлень
здійснюється в процесінговому центрі та в електронному системному журналі банкомата.
По записах у системному журналі оператор банкомата може переглянути порядок дій та операцій, що відбулися при роботі банкомата, проаналізувати причини і наслідки аномальних ситуацій.
21. Технічне обслуговування банкоматів виконується з періодичністю, в обсязі та порядку, визначених в інструкціях з їх експлуатації (технічного обслуговування). Для технічного обслуговування та поточних операцій, що пов'язані із заміною витратних матеріалів, рекомендується визначити час між початком та закінченням операційного періоду роботи банкомата. Технічне обслуговування та ремонт модулів, розташованих у сейфі банкомата, здійснюються після його повного розвантаження. Всі порушення в роботі банкомата та способи їх ліквідації повинні фіксуватися у відповідному журналі обліку неполадок банкомата та методів їх ліквідації, який зберігається у відповідального за організацію роботи банкоматів.
22. При проведенні операцій завантаження і розвантаження банкомата для спілкування з центром управління мережею банкоматів Українського процесингового центру (ІІРС) та управлінням розрахунків з використання пластикових карток оператор банкомата повинен бути забезпечений засобами мобільного зв’язку.
3.3 Порядок завантаження та розвантаження банкоматів готівкою
1. Процесинговий центр щоденно проводить моніторинг банкоматної мережі Банку і надає дані авторизаційному відділу управління розрахунків з використанням пластикових карток. За результатами моніторингу готується інформація по кожному банкомату в розрізі установ Банку та банків-агентів і пересилається їм для аналізу та прийняття рішення про проведення завантаження/розвантаження банкомата. В таблицях по моніторингу відображається вся інформація про стан роботи банкомата та події, які виникали в процесі його роботи.
2. На відповідального за організацію роботи банкоматів в установі Банку покладається проведення аналізу отриманої інформації, складання заявки на підкріплення банкомата готівкою і подання її на візування керівнику установи Банку та головному бухгалтеру.
У заявці на підкріплення банкомата вказуються номінали купюр, їх кількість та обсяг готівки, яку необхідно завантажити в банкомат, у межах встановленого ліміту. Заявка передається відповідальному операційному працівнику. Відповідно до заявки складається видатковий касовий ордер. Ордер та заявка передаються в касу.
3. Порядок проведення операцій завантаження/розвантаження банкомата залежить від місця його встановлення - на території установи банку чи за її межами. При проведенні операцій завантаження і розвантаження банкомата оператор банкомата керується Тимчасовим регламентом взаємодії установи Банку з управлінням розрахунків з використанням пластикових карток та Українським процесінговим центром (ІІРС) по роботі банкомата та інструкціями з експлуатації даної моделі банкомата .
4. Касети з готівкою та касета відбраковки, які завантажуються в банкомат,
повинні замикатися на ключ (при наявності замків на касетах) , опломбовуватись і споряджуватися ярликом. На ярлику вказується штамп установи Банку, номінал, кількість купюр, сума вкладених коштів, дата, підпис та іменний штамп касира, який здійснював завантаження грошей у касети. Касета відбраковки також опломбовується. У разі відсутності можливості опломбування касети відбраковки при проведенні операції завантаження/розвантаження банкомата складається акт про вилучення вмісту касети відбраковки та арештованих карток. У зв’язку з цим банкомати, в яких касета відбраковки не опломбовується, рекомендується встановлювати на території установи Банку.
3.4 Робота з арештованими платіжними картками клієнтів
1. Арештовані картки вилучаються з банкомата оператором банкомата при
проведенні операції підкріплення готівкою.
На вилучені з банкомата картки заповнюється акт, який підписується оператором банкомата і касиром (інкасатором). Акт складається в трьох примірниках - завідуючому касою, працівнику безпеки, бухгалтеру банкоматів. Примірник акта і картки передаються працівнику безпеки, який входить до складу обслуговуючого персоналу банкомата, під розпис на інших двох примірниках акта.
2. Контроль за арештованими картками здійснюється на підставі файла моніторингу, що надається процесінговим центром і пересилається в установу Банку управлінням розрахунків з використанням пластикових карток у вигляді «Списку карток, затриманих банкоматами»
3. Працівник безпеки, який відповідає за банкомат, отримує у відповідальної особи роздрукований список арештованих карток та аналізує причини арешту. Наприклад: некоректні дії клієнта при роботі з банкоматом, технічна несправність банкомата, пошкодження платіжної картки, її несанкціоноване використання та інше.
4. Якщо арешт картки здійснено через некоректні дії клієнта або технічні проблеми роботи банкомату, то співробітник безпеки, який входить до обслуговуючого персоналу банкоматів, повертає платіжну картку клієнту. Для цього клієнт повинен надати письмову заяву на повернення картки (додаток 8), з поясненням своїх дій та документи, що посвідчують особу.
5. При відсутності заяви на повернення картки або, якщо мало місце несанкціоноване використання платіжної картки (картка підроблена, занесена до стоп-списку), вона повинна бути направлена до управління безпеки для передачі її банку-емітенту згідно з правилами міжнародних платіжних систем.
6. Письмові заяви на повернення картки та пояснення клієнтів зберігаються у працівника безпеки, який входить до складу обслуговуючого персоналу банкоматів.
7. Контроль відповідності даних щоденного звіту арештованих карток по кожному банкомату здійснюється за даними "Звіту аудиту АТМ" з файлу бізнес дня.
3.5 Документообіг по здійснених через банкомат операціях
1. Звітність про проведені операції по банкомату для мережі банкоматів Банку складає процесинговий центр.
2. Процесинговий центр один раз протягом доби автоматично отримує від банкомата інформацію про здійснені операції (якщо робочий день закривається після вихідних або святкових днів, то минула доба може включати декілька календарних діб). Інформація обробляється та направляється в платіжну систему для проведення розрахунків по виданих коштах.
3.Наступного робочого дня інформація про здійснені через банкомати операції за минулу добу надходить від процесінгового центру до управління розрахунків з використанням пластикових карток Банку, обробляється і надається регіональному управлінню в розрізі банкоматів у вигляді добового файла бізнес-дня. Регіональне управління передає отриману інформацію відповідній установі Банку.
4. Установа Банку з добових файлів бізнес-дня роздруковує «Звіт про проведені транзакції станом за день». На підставі «Звіту про проведені транзакції станом за день»сума виданих по банкомату коштів заноситься в операційний день установи Банку.
Для контролю за інформацією, що надавалась процесінговим центром у «Звітах про проведені транзакції станом за день», оформляється «Звіт аудиту АТМ». «Звіт аудиту АТМ» складається при проведенні операції завантаження/розвантаження банкомата готівкою і надається установі Банку в черговому добовому файлі бізнес-дня (на наступний день після формування його в процесінговому центрі). При формуванні «Звіту аудиту АТМ» база даних банкомата обнуляється та підготовлюється до приймання інформації про завантаження нової партії купюр. Дані «Звіту аудиту АТМ» повинні дорівнювати сумі даних по здійснених через банкомат операціях за період від останнього завантаження/розвантаження банкомата. В іншому випадку створюється комісія, яка проводить перевірку та аналіз контрольної стрічки банкомата і детального звіту за визначений період. Результати перевірки оформляються актом, до якого додається копія контрольної стрічки банкомата і детальний звіт за визначений період.
5. Розрахунки по операціях, проведених через банкомат, проводяться відповідно до Порядку обміну інформацією між учасниками розрахунків по банківських пластикових картках, затвердженого рішенням Правління № 39 від 30.07.98, розділ 2 «Кліринг (розрахунки) по операціях видачі готівки по БПК міжнародних платіжних систем, які емітовані Ощадбанком та іншими банками-емітентами».
6.Суми коштів, виданих через банкомат, надходять установі Банку у вигляді відшкодування по касовому платіжному авансу від установ Банку або від інших банків, які є учасниками платіжної системи.
Інформація про відшкодування виданих через банкомат коштів надходить від платіжних систем та процесінгового центру у вигляді звітів по операціях видачі касового платіжного авансу. Ця інформація обробляється в розрахунково-емісійному відділі і надається установам Банку у вигляді Реєстрів видачі касового платіжного авансу , як розшифровка сум, проведених по рахунках установ банку, відкритих для розрахунків по картках.
7. Для контролю за наданням відшкодування по коштах, виданих через банкомат, використовується «Зведений звіт проведених транзакцій по типах карток станом за день».
3.6. Бухгалтерський облік операцій, проведених через банкомати
1. Облік операцій з готівкою, проведених за допомогою банкоматів, здійснюється на балансових рахунках:
1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
1004 «Банкноти та монети в банкоматах»;
1007 «Банкноти та монети в дорозі»;
1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України»;
1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках»;
2605 «Кошти суб’єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»;
2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;
2809 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»;
ВИСНОВКИ
По закінченню навчальної практики можна зробити підсумок, що задачі поставлені на цей період виконані майже повністю. Я дізналася історію банку, його структуру, цілі і задачі та плани розвитку Ощадного банку.
За допомогою співробітників банку я навчилась працювати з бухгалтерськими документами, у відділі наступного контролю відпрацювала навики обробки документів, їх систематизацію та архівацію.
Важним аспектом діяльності банку є організація роботи системи банкоматів. Дедалі більше населення користується їх послугами. Тому для мене була дуже цінна інформація про порядок роботи банкоматів в установі Банку, документообіг по здійснених через банкомат операціях.
Практика підтвердила правильність вибору майбутньої професії. Дізналась багато нового та цікавого про Державний ощадний банк України.
На сьогоднішній день, банк має суттєві переваги перед комерційними банками у сфері обслуговування населення регіонів країни через розгалужену мережу. Та нині й інші установи, передусім – найбільші й великі банки активно розвивають свою мережу та опановують цей напрям діяльності, конкуруючи з банком не лише щодо процентних ставок і тарифів, а й щодо просування послуг на регіональному рівні через розвиток власної мережі. Тому головним завданням банку залишається збереження завойованих позицій на регіональних ринках з метою підвищення прибутку як банку в цілому, так і його філій шляхом проведення виваженої політики щодо оптимізації мережі установ. Банк проводить цілеспрямовану роботу з оптимізації та розвитку мережі установ. При цьому банк, як і раніше, залишається системоутворюючим з найрозгалуженішою мережею установ, які охоплюють найвіддаленіші куточки країни.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бабичева Ю.А. Банковское дело. – М., 1994.
2. Мороз А.Н. Основы банковского дела. – К., 1998.
3. Банківський нагляд: Навч. Посіб./В.І. Грушко, С.М. Лаптєв, О.С. Любунь, К.Є. Раєвський. – К.: Центр навч. Літ., 2004.
4. Одеський державний економічний університет. – О., 2008.
5. Іванченко А.Р. Організація роботи банкоматів в установах «Ощадбанку» України – К., 2007
• оригінали договорів про продаж майна (за винятком цінних паперів);
• документи про одержання успадкованих коштів;
• довідка-підтвердження ВАТ "Ощадбанк" про наявність за станом на 2 січня 1992 року заощаджень в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, із зазначенням сум компенсації;
• касовий документ банку про видачу з рахунку фізичної особи-нерезидента коштів у гривнях;
• митна декларація на ввезення іноземної валюти та довідка за формою N377 про її продаж уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) за кошти в гривнях;
• довідка-підтвердження юридичної особи-резидента про одержані від неї фізичною особою - нерезидентом кошти в гривнях (як оплата праці, авторські гонорари, матеріальна допомога, премії, призи, відшкодування шкоди, заподіяної робітникам і службовцям унаслідок каліцтва, відшкодування за страховими випадками), На оригіналі документа уповноважений працівник установи Банку робить відмітку про зарахування національної валюти на рахунок. Копія підтвердного документа з відміткою Банку або оригінал залишається в документах дня установи Банку.
Ощадний (депозитний) сертифікат і документ банку про видачу фізичній особі-нерезиденту готівкової національної валюти України за переказом у межах України без відкриття поточного рахунку не може бути підтвердженням джерела походження коштів.
(Абзац останній пункту 4.2 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк" від 23.08.2005 №83-1) (Пункт 4.2 із змінами, внесеними згідно з постановою правління ВАТ„ Ощадбанк" від 01.09.2004 №93)
3. З поточних рахунків у національній валюті фізичних осіб-нерезидентів за розпорядженням власника чи за його довіреністю проводяться такі операції в грошовій одиниці України:
• видача коштів готівкою;
в видача платіжних документів для здійснення безготівкових розрахунків;
• перерахування з метою здійснення розрахунків за купівлю товару, отримання послуг на території України;
(Абзац четвертий пункту 4.3 в редакції постанови правління ВА Т „ Ощадбанк " від 23.08.2005 №83-1)
4. Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
Вкладні (депозитні) рахунки
5. На вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб-резидентів зараховуються;
• готівкові кошти;
• кошти, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку.
(Абзац третій пункту 4.6 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк" від 23.10.2006 №99-1)
6. На вкладні (депозитні) рахунки в національній валюті фізичних осіб-нерезидентів зараховуються:
• готівкові кошти за наявності підтвердження джерел походження цих коштів (копії підтвердних документів залишаються в документах дня установи Банку);
• кошти з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку;
• кошти, знесені іншого фізичною особою-нерезидентом, якщо це передбачено договором банківського вкладу;
• нараховані проценти (дохід в іншій формі) за вкладом (депозитом), якщо це передбачено договором.
(Абзац п'ятий пункту 4.7 в редакції постанови правління ВАТ,, Ощадбанк" від 23.10.2006 №99-1)
7. З вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб-резидентів у національній валюті кошти повертаються вкладнику шляхом:
• видачі готівкою;
в шляхом перерахування на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок,
(Абзац третій пункту 4.8 в редакції постанови правління ВАТ „ Оіцадбанк" від 23.08.2005 №83-1}
8. З вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб-нерезидентів у національній валюті кошти повертаються вкладнику шляхом:
• виплати готівкових коштів;
• виплати платіжними документами;
• перерахування на власний поточний або власний вкладний (депозитний) рахунок.
9. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на Ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.
10.Незалежно від того, на яких умовах укладався договір банківського вкладу (на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку чи на інших умовах повернення вкладу), установа Банку зобов'язана видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Інвестиційні рахунки
11. На інвестиційний рахунок у національній валюті зараховуються такі кошти:
а одержані під продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, то вносяться як іноземна інвестиція відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну
12. 3 інвестиційного рахунку в національній валюті за дорученням власника рахунку проводяться такі операції:
• здійснення інвестицій в Україну (уключаючи реінвестиції) відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну;
• розрахунки за купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України у випадках, визначених Правилами торгівлі іноземною валютою;
• розрахунки з митними, податковими та іншими органами у випадках, передбачених законодавством України;
• розрахунки з резидентами під час здійснення спільної інвестиційної діяльності;
• сплата послуг уповноваженому банку, який обслуговує рахунок (у порядку, визначеному законодавством України):
• перерахування коштів на власний інвестиційний рахунок, відкритий в уповноваженому банку України;
повернення помилково отриманих коштів. Зазначені кошти перераховуються з цього рахунку в сумі, що не перевищує раніше отриману.
2.4 Технологія здійснення операцій
1. Операційну діяльність установи Банку забезпечують працівники, які виконують функції фронт-офісу та бек-офісу, визначені посадовими інструкціями та розподілені між учасниками операційного процесу відповідно до внутрішніх процедур установи Банку.
1. Здійснення операції в установах Банку передбачає такі основовні етапи:
перевірка законності окремих операцій (відповідність операції чинному законодавству, статутній діяльності клієнта);
санкціонування окремих операції (надання/отримання дозволу на проведення операції);
проведення операції (виконання конкретних операційних процедур, передбачених технологічно та спрямованих на здійснення (супроводження) операції від її початку і до завершення, своєчасне та правильне відображення на рахунках бухгалтерського та управлінського обліку тощо);
здійснення внутрішнього контролю за операцією (протягом усього операційного процесу - від часу ініціювання до відображення інформації про операцію в облікових регістрах);
здійснення подальшого контролю за окремими операціями.
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ БАНКОМАТІВ В УСТАНОВАХ «ОЩАДБАНКУ» УКРАЇНИ
3.1 Терміни та визначення
Банкомат- програмно-технічний комплекс, що здійснює при доступі до нього за допомогою платіжної картки та особистого ідентифікатора її держателя видачу, приймання готівки, надання інформації щодо стану рахунків та інші операції згідно з його функціональними можливостями.
Міжнародна платіжна система - платіжна система, сфера діяльності якої поширюється на територію кількох країн. Платіжною організацією в такій системі може бути як резидент, так і нерезидент України.
Платіжна система - платіжна організація, члени платіжної системи та відносини, що виникають між ними при здійснені розрахунків за операції, що виконуються із застосуванням платіжних карток цієї системи.
Процесинг - діяльність, що включає в себе збір, оброблення, зберігання й надання членам системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками.
Персональний ідентифікаційний номер (ПІН-код) - цифровий код, відомий тільки держателю платіжної картки.
Платіжна картка - ідентифікаційний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, що містить обов'язкові реквізити, визначені платіжною організацією, які ідентифікують платіжну систему та його емітента.
Процесинговий центр - юридична особа, що здійснює процесинг.
Файл бізнес-дня - файл, що містить інформацію у вигляді текстових таблиць про проведені транзакції за попередню добу або кілька попередніх діб (святкові та вихідні дні); підсумкову інформацію за типами карток; аудит проведених транзакцій за проміжок часу між змінами касет банкомата та про суми, що заблоковані на картрахунках.
3.2 Організація роботи з банкоматом в установі Банку
1. Банкомат є складовою частиною системи автоматизації касових операцій у внутрішньобанківській або міжбанківській системах платежів.
2. Банкомати працюють у режимі періодичного (за необхідністю) встановлення зв'язку з процесінговим центром. При здійсненні транзакцій через банкомат відбувається обмін інформацією між клієнтом та платіжною системою (перевірка залишку на картрахунку клієнта, відповідність ПІН-коду номеру картки клієнта, поточна інформація про стан рахунку клієнта та друк цієї інформації). Всі транзакції по карткових рахунках виконуються процесінговим центром у реальному масштабі часу, що відображається в детальних звітах по операціях для кожного банкомата.
Організація роботи з банкоматом полягає у своєчасному його перезавантаженні, проведенні контролю за здійсненими через банкомат операціями та за його технічним станом. Взаємодію з процесінговим центром по отриманню даних про технічний стан банкомата, проведені через банкомат операції та передачу цих даних установі банку здійснює управління розрахунків з використанням пластикових карток.
3. Клієнти банківських установ здійснюють операції через банкомати із застосуванням банківських платіжних карток та ПІН-кодів. Після виконання операцій видачі готівки клієнту видається чек, в якому обов'язково вказуються назва банківської установи, що експлуатує банкомат, номер банкомата, дата, час, код операції, сума та валюта виданих коштів. Чек може містити інформаційні повідомлення, зміст яких обов'язково погоджується з управлінням розрахунків з використанням пластикових карток.
4. Для кожного банкомата, зважаючи на рівень захищеності та необхідність забезпечення безперебійної роботи, визначається ліміт коштів, що можуть бути одночасно завантажені та зберігатися в його сейфі. Визначена сума ліміту погоджується з головним бухгалтером та затверджується керівником банківської установи.
5.Розмір готівки, яку клієнт може отримати через банкомат за одну операцію, визначається по кожному банкомату окремо та затверджується розпорядженням по установі Банку.
6.Банкомати, залежно від рівня їх захищеності, можуть встановлюватись як на території банківської установи, так і за її межами. Управління банкоматами та доступ до рахунків клієнтів виконується програмно-технічними засобами - системою управління банкоматами.
7. Планування кількості банкоматів та місця їх установки погоджуються з управлінням розрахунків з використанням пластикових карток.
8. Відповідальним за організацію мережі банкоматів у Банку є начальник
управління розрахунків з використанням пластикових карток.
9. Відповідальний за організацію роботи банкоматів в установі Банку призначається керівником установи.
10.Керівник установи банку письмовим розпорядженням визначає основний, а також резервний персонал, що обслуговуватиме банкомати. До складу персоналу включаються такі фахівці:
• відповідальний за організацію роботи банкоматів - особа, яка відповідає за організацію роботи банкоматів в установі Банку;
•технічний працівник - оператор банкомата - стежить за його технічним станом, відповідає за модуль управління банкомата;
• бухгалтер - веде бухгалтерський облік операцій по банкомату;
• касовий працівник - виконує завантаження/розвантаження банкомата, якщо він встановлений в установі Банку;
• інкасатор - проводить завантаження/розвантаження банкомата при установці банкомата за межами установи Банку;
• працівник безпеки установи Банку або регіонального управління, який проводить розслідування по нештатних ситуаціях та арештованих картках.
При цьому функції оператора банкомату та функції працівника касового відділу (інкасатора, касира) не можуть покладатись на одну особу.
11. Для реєстрації банкомата ( присвоєння реєстраційного номера) в базі даних процесингового центру установа Банку через своє регіональне управління подає в управління розрахунків з використанням пластикових карток заявку, форма якої встановлюється процесінговим центром, та погоджує строки і порядок його інсталяції.
Мережеву адресу та електронний банкоматний ключ відповідальний працівник безпеки регіонального управління отримує під розпис в управлінні служби безпеки Банку.
a. Після завершення робіт з інсталяції банкомата установа Банку надсилає в управління розрахунків з використання пластикових карток повідомлення про дату початку його роботи.
b. При первинному розпакуванні банкомата складається акт про комплектність наявних ключів та їх відповідність опису банкомата. Акт підписується відповідальним за організацію роботи банкоматів та оператором банкомату.
c. Всі ключі мають бути зареєстровані у спеціальному зошиті (інструкція НБУ № 1, п.157), який ведеться керівником або особою, що визначається за його письмовим розпорядженням (крім касирів та завідуючого касою). При використанні ключів кількома працівниками порядок передачі ключів між ними встановлюється письмовим розпорядженням керівника установи Банку.
15. Комплект ключів від сейфа, касет та модуля управління банкомата
закріплюється за завідуючим касою. Ключі та «Книга обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів» зберігаються у сейфі завідуючого касою.
16. Дублікати ключів від банкомата зберігаються в порядку, який визначено для зберігання дублікатів ключів від грошових сховищ, сейфів, металевих шаф в цій установі Банку.
17. Для обліку роботи банкоматів заводиться «Книга обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів». Відповідальним за ведення цієї книги є завідуючий касою. Книга має бути пронумерована, прошнурована, підписана керівником, головним бухгалтером та скріплена печаткою банківської установи.
18. Залежно від моделі банкомата до комплекту ключів входять ключі від модуля управління банкоматом, ключі від сейфа і ключ від касет для готівки, касети відбраковки (якщо касети закриваються на ключ). Ключі видаються:
• від модуля управління банкоматом - оператору банкомата;
• від сейфа та від касет для готівки (якщо він є) - касиру або інкасатору.
19. При наявності у сейфі банкомата, крім металевих ключів, кодового замка кодування його здійснюється оператором банкомата за участю працівника безпеки. Оператор здає код в опечатаному конверті працівнику безпеки, який зберігає його в установленому порядку. Зміна коду замка сейфа проводиться не менше одного разу на З місяці і обов'язково у разі звільнення особи, відповідальної за кодування замка сейфа.
Якщо банкомат має кодовий замок, то при роботі з ним оператор повинен вжити необхідних заходів для захисту коду замка від розголошення.
20. Реєстрація операцій, здійснених банкоматом, та його системних повідомлень
здійснюється в процесінговому центрі та в електронному системному журналі банкомата.
По записах у системному журналі оператор банкомата може переглянути порядок дій та операцій, що відбулися при роботі банкомата, проаналізувати причини і наслідки аномальних ситуацій.
21. Технічне обслуговування банкоматів виконується з періодичністю, в обсязі та порядку, визначених в інструкціях з їх експлуатації (технічного обслуговування). Для технічного обслуговування та поточних операцій, що пов'язані із заміною витратних матеріалів, рекомендується визначити час між початком та закінченням операційного періоду роботи банкомата. Технічне обслуговування та ремонт модулів, розташованих у сейфі банкомата, здійснюються після його повного розвантаження. Всі порушення в роботі банкомата та способи їх ліквідації повинні фіксуватися у відповідному журналі обліку неполадок банкомата та методів їх ліквідації, який зберігається у відповідального за організацію роботи банкоматів.
22. При проведенні операцій завантаження і розвантаження банкомата для спілкування з центром управління мережею банкоматів Українського процесингового центру (ІІРС) та управлінням розрахунків з використання пластикових карток оператор банкомата повинен бути забезпечений засобами мобільного зв’язку.
3.3 Порядок завантаження та розвантаження банкоматів готівкою
1. Процесинговий центр щоденно проводить моніторинг банкоматної мережі Банку і надає дані авторизаційному відділу управління розрахунків з використанням пластикових карток. За результатами моніторингу готується інформація по кожному банкомату в розрізі установ Банку та банків-агентів і пересилається їм для аналізу та прийняття рішення про проведення завантаження/розвантаження банкомата. В таблицях по моніторингу відображається вся інформація про стан роботи банкомата та події, які виникали в процесі його роботи.
2. На відповідального за організацію роботи банкоматів в установі Банку покладається проведення аналізу отриманої інформації, складання заявки на підкріплення банкомата готівкою і подання її на візування керівнику установи Банку та головному бухгалтеру.
У заявці на підкріплення банкомата вказуються номінали купюр, їх кількість та обсяг готівки, яку необхідно завантажити в банкомат, у межах встановленого ліміту. Заявка передається відповідальному операційному працівнику. Відповідно до заявки складається видатковий касовий ордер. Ордер та заявка передаються в касу.
3. Порядок проведення операцій завантаження/розвантаження банкомата залежить від місця його встановлення - на території установи банку чи за її межами. При проведенні операцій завантаження і розвантаження банкомата оператор банкомата керується Тимчасовим регламентом взаємодії установи Банку з управлінням розрахунків з використанням пластикових карток та Українським процесінговим центром (ІІРС) по роботі банкомата та інструкціями з експлуатації даної моделі банкомата .
4. Касети з готівкою та касета відбраковки, які завантажуються в банкомат,
повинні замикатися на ключ (при наявності замків на касетах) , опломбовуватись і споряджуватися ярликом. На ярлику вказується штамп установи Банку, номінал, кількість купюр, сума вкладених коштів, дата, підпис та іменний штамп касира, який здійснював завантаження грошей у касети. Касета відбраковки також опломбовується. У разі відсутності можливості опломбування касети відбраковки при проведенні операції завантаження/розвантаження банкомата складається акт про вилучення вмісту касети відбраковки та арештованих карток. У зв’язку з цим банкомати, в яких касета відбраковки не опломбовується, рекомендується встановлювати на території установи Банку.
3.4 Робота з арештованими платіжними картками клієнтів
1. Арештовані картки вилучаються з банкомата оператором банкомата при
проведенні операції підкріплення готівкою.
На вилучені з банкомата картки заповнюється акт, який підписується оператором банкомата і касиром (інкасатором). Акт складається в трьох примірниках - завідуючому касою, працівнику безпеки, бухгалтеру банкоматів. Примірник акта і картки передаються працівнику безпеки, який входить до складу обслуговуючого персоналу банкомата, під розпис на інших двох примірниках акта.
2. Контроль за арештованими картками здійснюється на підставі файла моніторингу, що надається процесінговим центром і пересилається в установу Банку управлінням розрахунків з використанням пластикових карток у вигляді «Списку карток, затриманих банкоматами»
3. Працівник безпеки, який відповідає за банкомат, отримує у відповідальної особи роздрукований список арештованих карток та аналізує причини арешту. Наприклад: некоректні дії клієнта при роботі з банкоматом, технічна несправність банкомата, пошкодження платіжної картки, її несанкціоноване використання та інше.
4. Якщо арешт картки здійснено через некоректні дії клієнта або технічні проблеми роботи банкомату, то співробітник безпеки, який входить до обслуговуючого персоналу банкоматів, повертає платіжну картку клієнту. Для цього клієнт повинен надати письмову заяву на повернення картки (додаток 8), з поясненням своїх дій та документи, що посвідчують особу.
5. При відсутності заяви на повернення картки або, якщо мало місце несанкціоноване використання платіжної картки (картка підроблена, занесена до стоп-списку), вона повинна бути направлена до управління безпеки для передачі її банку-емітенту згідно з правилами міжнародних платіжних систем.
6. Письмові заяви на повернення картки та пояснення клієнтів зберігаються у працівника безпеки, який входить до складу обслуговуючого персоналу банкоматів.
7. Контроль відповідності даних щоденного звіту арештованих карток по кожному банкомату здійснюється за даними "Звіту аудиту АТМ" з файлу бізнес дня.
3.5 Документообіг по здійснених через банкомат операціях
1. Звітність про проведені операції по банкомату для мережі банкоматів Банку складає процесинговий центр.
2. Процесинговий центр один раз протягом доби автоматично отримує від банкомата інформацію про здійснені операції (якщо робочий день закривається після вихідних або святкових днів, то минула доба може включати декілька календарних діб). Інформація обробляється та направляється в платіжну систему для проведення розрахунків по виданих коштах.
3.Наступного робочого дня інформація про здійснені через банкомати операції за минулу добу надходить від процесінгового центру до управління розрахунків з використанням пластикових карток Банку, обробляється і надається регіональному управлінню в розрізі банкоматів у вигляді добового файла бізнес-дня. Регіональне управління передає отриману інформацію відповідній установі Банку.
4. Установа Банку з добових файлів бізнес-дня роздруковує «Звіт про проведені транзакції станом за день». На підставі «Звіту про проведені транзакції станом за день»сума виданих по банкомату коштів заноситься в операційний день установи Банку.
Для контролю за інформацією, що надавалась процесінговим центром у «Звітах про проведені транзакції станом за день», оформляється «Звіт аудиту АТМ». «Звіт аудиту АТМ» складається при проведенні операції завантаження/розвантаження банкомата готівкою і надається установі Банку в черговому добовому файлі бізнес-дня (на наступний день після формування його в процесінговому центрі). При формуванні «Звіту аудиту АТМ» база даних банкомата обнуляється та підготовлюється до приймання інформації про завантаження нової партії купюр. Дані «Звіту аудиту АТМ» повинні дорівнювати сумі даних по здійснених через банкомат операціях за період від останнього завантаження/розвантаження банкомата. В іншому випадку створюється комісія, яка проводить перевірку та аналіз контрольної стрічки банкомата і детального звіту за визначений період. Результати перевірки оформляються актом, до якого додається копія контрольної стрічки банкомата і детальний звіт за визначений період.
5. Розрахунки по операціях, проведених через банкомат, проводяться відповідно до Порядку обміну інформацією між учасниками розрахунків по банківських пластикових картках, затвердженого рішенням Правління № 39 від 30.07.98, розділ 2 «Кліринг (розрахунки) по операціях видачі готівки по БПК міжнародних платіжних систем, які емітовані Ощадбанком та іншими банками-емітентами».
6.Суми коштів, виданих через банкомат, надходять установі Банку у вигляді відшкодування по касовому платіжному авансу від установ Банку або від інших банків, які є учасниками платіжної системи.
Інформація про відшкодування виданих через банкомат коштів надходить від платіжних систем та процесінгового центру у вигляді звітів по операціях видачі касового платіжного авансу. Ця інформація обробляється в розрахунково-емісійному відділі і надається установам Банку у вигляді Реєстрів видачі касового платіжного авансу , як розшифровка сум, проведених по рахунках установ банку, відкритих для розрахунків по картках.
7. Для контролю за наданням відшкодування по коштах, виданих через банкомат, використовується «Зведений звіт проведених транзакцій по типах карток станом за день».
3.6. Бухгалтерський облік операцій, проведених через банкомати
1. Облік операцій з готівкою, проведених за допомогою банкоматів, здійснюється на балансових рахунках:
1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
1004 «Банкноти та монети в банкоматах»;
1007 «Банкноти та монети в дорозі»;
1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України»;
1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках»;
2605 «Кошти суб’єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»;
2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;
2809 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»;
ВИСНОВКИ
По закінченню навчальної практики можна зробити підсумок, що задачі поставлені на цей період виконані майже повністю. Я дізналася історію банку, його структуру, цілі і задачі та плани розвитку Ощадного банку.
За допомогою співробітників банку я навчилась працювати з бухгалтерськими документами, у відділі наступного контролю відпрацювала навики обробки документів, їх систематизацію та архівацію.
Важним аспектом діяльності банку є організація роботи системи банкоматів. Дедалі більше населення користується їх послугами. Тому для мене була дуже цінна інформація про порядок роботи банкоматів в установі Банку, документообіг по здійснених через банкомат операціях.
Практика підтвердила правильність вибору майбутньої професії. Дізналась багато нового та цікавого про Державний ощадний банк України.
На сьогоднішній день, банк має суттєві переваги перед комерційними банками у сфері обслуговування населення регіонів країни через розгалужену мережу. Та нині й інші установи, передусім – найбільші й великі банки активно розвивають свою мережу та опановують цей напрям діяльності, конкуруючи з банком не лише щодо процентних ставок і тарифів, а й щодо просування послуг на регіональному рівні через розвиток власної мережі. Тому головним завданням банку залишається збереження завойованих позицій на регіональних ринках з метою підвищення прибутку як банку в цілому, так і його філій шляхом проведення виваженої політики щодо оптимізації мережі установ. Банк проводить цілеспрямовану роботу з оптимізації та розвитку мережі установ. При цьому банк, як і раніше, залишається системоутворюючим з найрозгалуженішою мережею установ, які охоплюють найвіддаленіші куточки країни.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бабичева Ю.А. Банковское дело. – М., 1994.
2. Мороз А.Н. Основы банковского дела. – К., 1998.
3. Банківський нагляд: Навч. Посіб./В.І. Грушко, С.М. Лаптєв, О.С. Любунь, К.Є. Раєвський. – К.: Центр навч. Літ., 2004.
4. Одеський державний економічний університет. – О., 2008.
5. Іванченко А.Р. Організація роботи банкоматів в установах «Ощадбанку» України – К., 2007
