МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій

Кафедра міжнародної економіки та маркетингу

ЗВІТ

З психолого-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

на базі:

Тернопільської спеціалізованої школи I-III ступенів №17 з поглибленим вивченням іноземних мов

Студентки : Тимочко Юлії Ігорівни

Факультету: МЕ

Керівник від бази практики: Чайка Б.Й.

Тернопіль – 2010 р.

План

Вступ

1. Розділ I. Загальні відомості про школу і навчальний процес

2. Розділ II. Характеристика сформованого класу та виявлення навчальних та психологічний можливостей учнів

3. Розділ III. Здійснення критичного аналізу та аналізу уроків навчальних занять в цілому

3.1 Теоретичні відомості та аналіз виховного аспекту уроку

3.2 Аналіз міжпредметного уроку алгебра-інформатика

3.3 Аналіз уроку економіки

3.4 Мій урок

Висновок

Вступ

Психолого-педагогічна практика для студентів ТісіТ є важливою ланкою в системі вищої освіти. В процесі практики не лише закріплюються і поглиблюються теоретичні знання, придбані студентом у ВУЗі, але і виробляються практичні навики і уміння, необхідні для економіста та педагога-психолога. В період практики студенти спостерігають і аналізує різні сторони повчально-виховного процесу освітньої установи, вчиться самостійно проводити діагностику.

Педагогічна практика є важливою частиною навчально-виховного процесу в ході якого проходить безпосереднє поєднання і реалізація теоретичних знань, що отримують студенти на заняттях з їх практичною діяльністю в якості педагогів. Це дозволяє з одного боку, закріпити і поглибити знання теорії, а з іншого – набути вміння і навички необхідні для майбутньої самостійної роботи.

Основна мета сучасної школи полягає в тому, щоб створити таку систему навчання, яка б забезпечувала задоволення освітніх потреб кожного учня відповідно до його схильностей, інтересів і можливостей.

Цілями практики стало те, щоб підвищити інтерес до економічної дисципліни; стимулювати учнів до пізнавальної діяльності; виховувати допитливість, доброзичливість, взаємоповагу та вміння спілкуватися.

Розділ I. Загальні відомості про школу і навчальний процес

До вашої уваги буде представлена оцінка навчального закладу м. Тернополя, а саме Тернопільської спеціалізованої середньої школи № 17 з поглибленим вивченням іноземних мов. Школа є однією із загальноосвітніх закладів нашого міста, плюсом також є те, що учні поглиблено вивчають іноземні мови, а саме німецьку та англійську.

Головним завданням практики є одержання певного досвіду в роботі з аудиторією, враховуючи її особливості (вік, рівень освіти, спеціальність і ін.), а також використання методів, прийомів і форм навчання на практиці. На основі знань, які я отримав з курсів “Методика викладання економіки “, Психологія і педагогіка” та інші дисципліни, я повинна вірно підібрати стиль спілкування з учнями, вибрати найефективнішу мотивацію, спираючись на вікові особливості групи; використати методи навчання таким чином, щоб саме навчання принесло задоволення учням. Це в свою чергу приведе до того, що матеріал уроку надовго залишиться в пам’яті учнів, що і є метою заняття.

Що стосується самої база практики, то школа функціонує з 1847 року спочатку як середня школа, а вже з 2002, як Школа з поглибленим вивченням іноземних мов. Це є комунальна власність Тернопільської Міської Ради. Школи створенні для того щоб кожен громадянин України, а зокрема Тернопільщини був освічений, набування певних знань з різних наук і був всесторонньо розвинутий. Даний навчальний заклад є безкоштовний і навчання в якому є необхідним і подальшому житті.

Щоб діти були зацікавленні у навчанні потрібно мати розроблені певні методи і стратегії у поводженні з учнями і в у вмінні правильно подати матеріал. Ось чому 50% знань учнів салежить саме від викладача, а інші 50% від самої дитини. На мою думку вчитель повинен робити все, щоб учні не “засинали” на уроках, тобто повинен застосовувати активні методи навчання, а потім оцінювати знання, і якщо потрібно-виправляти і доповнювати. Необхідно також приділяти увагу самостійній роботі учнів. Застосування активних методів навчання: дискусій, ділових ігор, зацікавить учнів ще більше. Паралельно з вивченням теоретичних питань, учні повинні вирішувати задачі, тим самим розвиваючи логічне мислення.

У складі фахівців Школи № 17 я можу виділити Директор школи, який і в свою чергу є викладачем, а також 67 вчителів. Всі вони є висококваліфікованими спеціалістами з вищою освітою.

Матеріально - технічна база школи має досить високий рівень. Усі кабінети оснащено згідно профілю тих предметів, які в них викладаються : є телевізор, магнітофон, екрани проектори, наочні посібники. Дуже добре обладнані кабінети фізики, хімії та біології. Творчо підійшли до оформлення своїх кабінетів учителі української мови та літератури. У школі є комп’ютерний клас з сучасною технікою та програмним забезпеченням; також школа має свою їдальню, спортивний і актовий зали. Що стосується вчителів, то деякі з них мають персональні комп’ютери, тому їм простіше і швидше працювати. Але сподіваюсь що незабаром ця ситуація буде виправлена дуже скоро.

Графіки навчального процесу подаються Міністерством Освіти України, і їх вказівок чітко дотримується кожен навчальний заклад, та інколи і Міністерство не може передбачити якихось екстремальний ситуацій, я маю на увазі цьогорічний карантин, який був довготривалим і трохи змістив графік роботи учнів.

Загалом, навчання поділяється на два семестри:

І семестр починається 1 вересня 2009 року і триває до 25 грудня 2009 року;

ІІ семестр починається з 11 січня 2010 року по 28 травня 2010 року.

Канікули мають також певні етапи:

• 26.10.09- 31.10.09—осінні канікули;

• 26.12.09-11.01.2010—зимові канікули;

• 22.03.10-31.03.10—весняні канікули;

• 29.05.10-01.09.10—літні канікули.

В Школі № 17 навчається 650 учнів, всі учні є здоровими і адекватними, та разом з тим в кожному класі є діти,яким навчання дається важче ніж іншим.

Базою моєї практики став 10-Б клас. Діти в ньому є активні і відкриті до пізнавання і знайомства з чимось новим.

Що стосується якихось допоміжних елементів у навчанні, то школа має свою бібліотеку, яка забезпечує учнів стандартним набором підручників, також можна взяти в користування літературу яка зацікавить дітей. Також на уроках використовується проектор з презентаціями, плакати і схеми. На уроках хімії можна зробити якісь реакції та змішувати якісь хімічні розчини згідно з лабораторних, тобто кабінет забезпечений всім необхідним.

Щодо оцінювання успішності учнів, то можна зазначити що в сучасних державних школах діє 12-ти бальна система оцінювання. Згідно якої вчитель повинен об’єктивно оцінити знання учня, його бажання до навчання, дисципліну, регулярність відвідування уроку та інші фактори.

Деякі вчителі,наприклад в контрольних, розділяють цих 12 балів на частини і оцінюють кожне завдання окремо. Інші перевіряючи роботу мають окрему думку по кожній роботі і зразу же ставлять оцінку.

Загалом, контрольні роботи проводяться 4 рази на рік, тобто перед кожними канікулами. Таким чином вчителі мають на меті перевірити знання учнів і подивитися як вони засвоїли матеріал, бо можливо якась тема була до кінці не розуміла і її потрібно глибше роз’яснити учнів. Зрештою контрольна робота здійснюється і для вчителів і для учнів.

Під час ознайомлення з навчальним процесом школи я дійшла висновку, що школа чітко справляється із своїм завданням (навчання учнів). Тільки за минулий рік було 5 золотих медаліста і 3 срібних.

Розділ II. Характеристика сформованого класу та виявлення навчальних та психологічний можливостей учнів

Як я вже казала, базою моєї практики став 10-Б клас, ЗОШ №17. Клас складається з 28 учнів. З них 17 дівчат і 11 хлопців.

Основний колектив сформовано дев’ять років назад, коли учні вперше переступили поріг школи та влилися в лави 1 класу. В цьому році в клас прийшли нові учні; Житников Владислав та Бродяна Анастасія.

В класі достатньо велика група лідерів: Ляшенко В, Варченко М., Міщенко В (між собою інколи конфліктують). Учні, які користуються повагою в колективі: Філатова А., Головня В., Рєзников І, Хуриленко В., Балашов Г. Доброзичливо зустріли Житникова Владислава та Бродяну Анастасію. Можливо вони також поповнять ряди лідерів.

Учні охоче беруть участь у громадському житті школи, активно боліючи за власний колектив, прагнучи не відставати від діяльності інших класів. Найменш активними в житті класу та школи є Хуриленко В. та Рєзніков І., але на проханням класу та класного керівника, приймають участь у заходах.

Участь у гуртковій роботі: Рєзников І., Хуриленко В..

Футбольна секція: Житников В..

Баскетбольна секція: Ляшенко В., Варченко М., Міщенко В..

Військово-патріотичний гурток: Ляшенко В., Варченко М., Міщенко В., Житников В..

Танцювальний гурток (СБК): Ляшенко В., Варченко М..

До вчителів ставляться з повагою, але мене турбує ставлення класу до вчительки української мови та літератури. В відношеннях «учитель – батьки» проблем не має. Працює дієвий батьківський комітет.

За роки навчання учнівський колектив згуртувався. Діти енергійні, жваві, прагнуть якнайшвидше пізнати навколишній світ.

Класний колектив має високий рівень самостійності. Органи самоврядування працюють на достатньому рівні. Десятикласники охоче трудяться, підтримуючи чистоту та порядок на шкільній території й у приміщенні класу.

Діти ставляться одне до одного зі взаємоповагою, допомагають однокласникам у будь-яких ситуаціях, між школярами нема вагомих суперечок, панує доброзичливість і культура поведінки. Але інколи виникають непередбачувані ситуації, як результат того, що більшість учнів мають виражений холеричний темперамент.

Тип темпераменту я визначила за допомогою психологічного тесту, який запропонований в Додатку 1. З нього ми получили таку «картину»:

Рисунок 1.

Розподіл учнів 10-Б класу за типом темпераменту.

Тобто судячи з діаграми,дійсно ми бачимо що за темпераментом,на першому місці переважають холерики, їх є 12 учнів, наступними є сангвініки, її кількість налічує 10 учнів. Також в класі присутні Флегматики - 4 учнів і меланхоліки – 2 учня.

Таким чином учителю потрібно детальніше ознайомитися з темпераментом дітей, бо як виявилось, більшість присутніх у класі є: наполегливими, образливими, неспокійними, агресивними, збудженими, імпульсивними, залежними від настрою. Але також і присутня інша більшість учнів, які є : товариськими, відкритими, говіркими, живими, безтурботними, ініціативними, схильними захоплюватися.

Та загалом рівень взаєморозуміння достатній, але частіше допомагають тільки друзям, а інколи тільки тоді, коли про це попросять, або коли вимагає вчитель.

Класний колектив, за розумовими здібностями дітей, вважається достатнього рівня. Мотивацією до навчання є «оцінка», а не «знання». Клас вчиться не розділяючи предмети на легкі та важкі. Хоча особливо захоплюються уроками фізкультури, співів. На уроках уважні, але матеріал уроку сприймають не стовідсотково. Поведінка учнів на уроках врівноважена. Але інколи зухвало поводиться Хуриленко Віктор, неуважний та інколи відволікається Рєзніков Іван. Як класний керівник, на даний момент, маю на них вплив (після бесід, на деякий час, поведінка суттєво змінюється на краще). Рівень уваги класу - достатній, рівень мислення класу посередній, але в останні два роки змінюється суттєво на краще.

Також, для цікавості учнів і власного дослідження я подала дітям миттєвий усний тест для визначення хто х тих о оптиміст, песиміст та реаліст. Результати були неочікуваними.

Рисунок 2.

Визначення відношення учнів до життя, навчання і навколишнього світу.

Схильність до оптимізму і песимізму має фізіологічну природу. Це зумовлено тим, що рівень гормону серотоніну, який відповідає за наш настрій, в організмі кожної людини - різний. Це не означає, що хтось кращий, а хтось гірше. У кожного типу характеру є свої плюси і мінуси. Дуже часто життєрадісні оптимісти можуть бути легковажними, а сумні песимісти - вдумливими і зосередженими.

Песимісти часто дивує, як оптиміст може настільки легко дивитися на речі, не заглиблюючись в них. Адже сам він зазвичай надовго "зациклюється" на таких проблемах, які оптиміст вирішує легко і швидко. У свою чергу, оптиміст, спілкуючись з песимістом, може бути розчарований його зануренням в деталі в тих ситуаціях, які, здавалося б, так просто вирішити.

Песимісти до того ж часто створюють для себе певні ритуали і живуть по них. Наприклад, дуже ґрунтовний підхід до навчання - з конспектами, випискою ключових слів. Оптимісти ж до роботи часто підходять ситуативно, а рішення приймають в залежності від особливостей кожної окремої ситуації. Вони гнучкіше, але ця гнучкість є їх і плюсом, і мінусом одночасно. Бо часом ритуал - чітка схема поведінки в тих чи інших ситуаціях - все-таки виправданий, оскільки перевірений досвідом і часом.

Спілкування з песимістом теж часто нагадує ритуал - наприклад, обов'язково за кавою або чаєм. На Як Сході, де в цілому більше ритуалізують відносини. Оптимісти ж і до спілкування теж підходять більш ситуативно.

До речі, хто є хто - хто оптиміст, а хто песиміст - може сказати хіба що сторонній спостерігач. Адже кожен у своїй шкірі може вважати себе об'єктивним, і будь-хто може називати себе реалістом.

Розділ III. Здійснення критичного аналізу та аналізу уроків навчальних занять в цілому

3.1 Теоретичні відомості та аналіз виховного аспекту уроку

Як я вже зазначила раніше, базою моєї психолого-педагогічної практики став 10- Б клас у школі, і протягом практики я звернула увагу на те, що потрібно керувалася такими аспектами для виховання учнів.

Аналіз виховного аспекту уроку

Сучасний загальноосвітній навчальний заклад покликаний навчати та виховувати таку молодь, яка би була спроможна активно включитись у всі сфери суспільного життя країни, забезпечити прогрес її становлення та розвитку, оволодіти позитивним досвідом старших поколінь і збагачувати його власними надбаннями.

Системний підхід, як методологічна основа організації виховання учнів на уроці, передбачає:

-постановку виховних цілей і завдань на уроці;

-виявлення та раціональну реалізацію виховного потенціалу навчального матеріалу;

-визначення комплексу домінуючих компонентів виховної системи та зосередження переважної уваги на ньому у процесі навчання;

-визначення та використання педагогічно доцільного комплексу принципів виховання, оптимальних шляхів їх реалізації;

-вибір і використання ефективних методів впливу на особистість учня у процесі навчання;

-забезпечення взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів;

-раціональність управління виховним процесом на уроці;

-оцінку ефективності виховання учнів на уроці, концепції змісту, форм і методів виховання учнів у процесі навчання.

До основних компонентів виховного аспекту уроку ми відносимо: національне, моральне, розумове, трудове, фізичне, естетичне, економічне, екологічне та валеологічне виховання.

Національне виховання учнів у процесі навчання

Українська національна ідея виховання молоді тріумфально проходить у всіх працях останнього десятиріччя - уроки незалежності та суверенітету України. На основі вивчення й аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з питань національного виховання учнів школи, передового досвіду шкіл України В. Гнатюк у процесі дослідження проблеми управління системою національного виховання розробив теоретичну модель її змісту, виражену тріадою «громадянин - патріот - гуманіст». Автором розроблено характерні ознаки кожної складової:

-громадянин (громадянська відповідальність, обов'язок, свідомість, єдність);

-патріот (розуміння та сприйняття української ідеї, сприяння розбудові незалежної України, готовність до захисту своєї Батьківщини, пошана до історичної пам'яті українського народу);

-гуманіст (доброта, толерантність, справедливість, взаємоповага, принциповість, непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства).

Отже, національне виховання учнів на уроці засобами змісту навчального предмета та методами його викладання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути об'єктом переважного спостереження. Мета спостереження та аналізу - вивчення й оцінка стану національного виховання учнів на уроці та його результативності.

Моральне виховання учнів у процесі навчання

Одним із важливих завдань, що стоять перед сучасними загальноосвітніми навчальними закладами, є моральне виховання, відродження духовності молодого покоління. Мораль - особлива форма громадянської свідомості, вид соціальних відносин, що виражаються в поняттях добра і зла, справедливості, честі, гідності та ін.

Зміст морального виховання охоплює широку гаму відношень між людьми та людей до оточуючого світу, зокрема:

-ставлення до ідеології політики нашої держави; розуміння історії та перспективи розвиту світової цивілізації; правильна оцінка внутрішніх подій на міжнародній арені; пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими; непримиренність до ворогів народу;

-любов до Батьківщини, рідного краю, усіх народів, які її населяють; непримиренність до національної та расової ворожнечі; братерська солідарність із трудящими всіх країн світу, усіма народами;

-ставлення до праці - сумлінна праця на благо людини, на благо суспільства; прагнення принести більше користі Батьківщині; боротьба з порушниками дисципліни;

-ставлення до громадського надбання та матеріальних цінностей; турбота кожної людини про збереження та збільшення громадянського надбання; бережливе ставлення до природи;

-ставлення людини до інших людей - колективізм і товариська взаємодопомога; гуманне ставлення та взаємна повага між людьми; взаємна повага в сім'ї, турбота про виховання дітей;

-ставлення до себе; високе усвідомлення громадянського обов'язку, нетерпимість до порушень громадського порядку; чесність і правдивість, моральна чистота, простота та скромність у громадському й особистому житті; нетерпимість до несправедливості, дармоїдства, нечесності, кар'єризму, користолюбства.

Моральне виховання учнів у процесі навчання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження та аналізу: ефективність змісту, форм, методів і результатів морального виховання учнів на уроці.

Розумове виховання учнів у процесі навчання

Розумове виховання - один з основних компонентів виховного аспекту уроку. Навчання - це та сфера діяльності учнів, у якій найбільш повною мірою здійснюється розумовий розвиток дитини.

Мета розумового виховання - розвиток творчих здібностей учнів і формування світогляду. Основні завдання розумового виховання:

розвиток мислення, уміння пояснювати сутність явищ і використовувати їх у практичній діяльності;

- забезпечення гармонійної єдності розвитку мислення, почуттів, волі та діяльності;

- розвиток і формування дослідницьких умінь (спостереження, аналіз, синтез, узагальнення, проектування, прогнозування, моделювання тощо);

- розвиток допитливості, жадоби до знань;

- формування в учнів уміння активно сприймати світ, керуватись у практичній діяльності власними переконаннями.

Розумове виховання спрямоване, як говорилося раніше, на розвиток розумових здібностей учнів, зокрема таких рис особистості:

- спостережливості ;

-допитливості, збільшення місткості розуму, забезпечення системності знань;

-дисциплінованості, гнучкості та самостійності розуму;

-набуття знань і вмінь ними користуватись у практичній діяльності;

-способів запам'ятовування (цілеспрямоване, довільне).

Отже, розумове виховання учнів як компонент виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Трудове виховання та професійна орієнтація учнів у процесі навчання

У формуванні особистості учня трудове виховання посідає важливе місце. Воно забезпечує підготовку молодого покоління до активної участі у сфері виробництва матеріальних і духовних благ суспільства; формує свідомість, спрямовану на визнання високої соціальної значущості плідної праці людини.

Мета й завдання трудового виховання учнів:

- формування в учнів органічної потреби у праці як джерела існування;

забезпечення позитивного впливу праці на інтелектуальний і фізичний розвиток дитини внаслідок їх інтеграції;

- формування в учнів трудових умінь і навичок в організації як навчально-пізнавальної діяльності, так і продуктивної фізичної праці;

виховання культури праці, сумлінного ставлення до матеріальних і духовних цінностей.

Трудове виховання учнів у процесі навчання як один із основних компонентів виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження й аналізу: зміст, форми та методи трудового виховання учнів на уроці та його ефективність.

Естетичне виховання учнів у процесі навчання

У більш широкому плані сутність естетичного виховання полягає у формуванні в учнів здібностей повноцінного сприйняття та правильного розуміння прекрасного в мистецтві та житті, засвоєнні естетичних понять, виробленні смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків і талантів у галузі мистецтва.

Розглядаючи естетичне виховання учнів у процесі навчання, як його органічну складову і в той же час як відносно самостійну, його можна вважати об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження аналізу: зміст, форми, методи та засоби естетичного виховання учнів на уроці, його ефективність.

Фізичне виховання учнів у процесі навчання

Складовою змісту фізичного виховання є формування в учнів санітарно-гігієнічних навичок організації праці та розумного відпочинку, правильного чергування розумових занять із фізичними вправами та різноманітною фізичною діяльністю. Зміст фізичного виховання учнів передбачає обов'язковий розвиток у них рухових умінь і навичок, фізичних здібностей до окремих видів фізкультури та спорту.

Фізичне виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів як складова виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета відвідування та спостереження: ефективність змісту, форм, методів, засобів фізичного виховання учнів у навчальному процесі.

Економічне виховання учнів у процесі навчання

В умовах державотворення незалежної України, переходу на ринковий шлях розвитку економіки особливої ваги набувають зміст і засоби економічної освіти та виховання молоді. В організації роботи зі здійснення економічної освіти та виховання учнів важливу роль відіграє рівень економічної компетентності керівників і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Мета формування економічної свідомості - перетворення суспільно-громадських інтересів і потреб в особистісно значущі мотиви діяльності та поведінки кожної людини.

Мета спостереження й аналізу - ефективність економічного виховання учнів у процесі навчання.

На допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів пропонується система оцінних параметрів стану економічного виховання учнів у процесі навчання:

- знання вчителями основних економічних понять, категорій, законів і закономірностей;

- володіння методами економічного виховання учнів у процесі навчання;

-розкриття засобом змісту навчального предмета особливостей ринкової економіки на сучасному етапі державотворення України;

- зміст і методи виховання в учнів економічного мислення, інтересу до економічних знань;

- здійснення економічного виховання в інтеграції з трудовим, моральним і фізичним вихованням;

- забезпечення засвоєння учнями таких економічних і трудових категорій, як «розподіл і кооперація праці», «планування», «нормування праці», «облік», «контроль», «матеріальне й моральне стимулювання», «тендер» та ін.;

- виховання бережливого ставлення до матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством; до шкільного майна, одягу, підручників та інших приладів навчання;

- виховання учнів у дусі раціонального використання людських ресурсів (фізичних, духовних та емоційних сил);

- навчання учнів у дусі економії часу, правильного його розподілу на навчальні заняття, позакласну діяльність за інтересами, спорт і дозвілля.

Екологічне виховання учнів у процесі навчання

Мета екологічної освіти та виховання - формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою. При цьому основними її складовими є:

- усебічні глибокі знання учнів про навколишнє середовище;

- наявність в учнів світоглядних цінностей орієнтації по відношенню до природи;

- екологічний силь мислення й відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я;

- набуття умінь і досвіду вирішення екологічних проблем місцевого та локального рівнів;

- безпосередня участь учнів у природоохоронній діяльності;

- сформованість передбачення можливих негативних наслідків природоперетворюючої діяльності людини.

Результати експериментального дослідження свідчать, що знання сутності основних компонентів виховного аспекту уроку, оволодіння методикою та технологією.

3.2 Аналіз міжпредметного уроку алгебра-інформатика

Під час проходження практики я відвідала кілька уроків, деякі мене вразили своєю неординарність, інші не цікавістю і стандартністю. Одним таким неординарним уроком став маж предметний урок з алгебри-інформатика (Див. Додаток 2).

Діти в 10- Б є активні і відкриті до пізнавання і знайомства з чимось новим.

Урок проходить в комп’ютерному класі, та такі уроки практикуються не дуже часто через навантаженність комп’ютерного класу.

Учителька ретельно готується до кожного свого заняття, розробляє стратегію викладу матеріалі і тим сам створює бажання учням охопити цей предмет.

Таким чином вона ставить на початку уроку конкретне ключове питання перед учнями : «Які переваги та обмеження математичного опису реальних життєвих ситуацій?», за ним йде тематичне питання: «Чи можна математично описати коливні процеси?».

Прогнозована діяльність учнів в той час :

1. Визначити разом з учнями Ключове питання: чи всі коливні процеси можна описати за допомогою алгебри?

2. Застосовуючи "мозкову атаку" назвати приклади коливних процесів і обговорити:

- Як учні думають, чи всі ці процеси можна описати математично, чи ні.

- Яка інформація потрібна для того, щоб коливний (циклічний) процес описати математично.

3. Зробити дослідження веб-сайтів про коливний рух.

4. Вивчити основні характеристики функцій синуса та косинуса, включаючи параметри:

- Амплітуда

- Період

- Частота

- Горизонтальний зсув

- Вертикальний зсув

5. Виконати лабораторну роботу по вивченню коливання пружини (коливання

тіла під дією сили пружності)

• Учні використовують комп'ютерні технології для збору даних:

- Прилад CBL's

- Прилад Ti-graph Link

- Комп'ютер

- Електронні таблиці MS Excel; MS Publisher; MS PowerPoint

• Учні застосовують цифровий фотоапарат для зйомок коливних рухів та всього ходу виконання проекту.

• Учні визначають функцію, яка є моделлю отриманих даних реального коливного процесу.

• Кожна група планує і описує приклад з реального життя, щоб використати одержані знання.

Далі йтимуть Навчальні цілі/Очікувані результати:

• Визначити які типи коливань можуть бути описані математично (наприклад, коливання маятника; висота відбивача світла, закріпленого на спицях велосипедного колеса під час його руху в певний момент часу (t) ;координата тіла в будь який момент часу(t); об'єм легенів людини в будь-який момент часу(t) ; прибуток у бізнесі в будь-який час (t) впродовж року; висота води на пірсі під час приливу в час (t), і т. ін.

• Визначати математично рух тіла під дією сили пружності (рух пружини).

• Вивчити основні закони зміни синусоідальної/косинусоідальної функції.

• Вивчити, що таке параметри, і як їх можна визначити, підрахувати.

• Дослідити приклади коливних рухів в Інтернеті. Застосувати отримані знання до двох ситуацій з реального життя.

• Лабораторна робота з вивчення коливання тіл під дією сили пружності

• Провести експеримент та зібрати дані.

• Знайти затухання функції, моделюючи коливний процес.

• Викласти реальне запитання, відповідь на яке можна дати за допомогою функцій.

• Підготувати веб-сторінку чи брошуру/інформаційний бюлетень.

• Дослідити інші реальні ситуації, що можна описати функціями синуса (sin) чи косинуса (cos).

• Підготувати презентацію PowerPoint про ситуацію з реального життя.

Це є яскравим прикладом сучасного комп’юторизованого уроку, європейського зразку.

Ці уроки розробляються на основі практики-обміну вчителями в Німеччині. Ці практики допомагають вчителям відкрити для себе якісь новаторства у викладанні і перенести побачене до наших українських шкіл.

Ці 45 хвилин уроку були дійсно цікавими та навіть дещо незрозумілими для мене. Діти поводили спокійно, були зосередженні на інформації, яку дозволив їм учитель. Учні проявляли допитливість, адже матеріал складний і потребував розуміння. По зовнішньому вигляді і міміці класу можна було визначити, що такі уроки не є чимось надто новим для дітей, але і що така новітня методика подобається юному поколінню.

Учителька в свою чітко викладала матеріал, підтримувала тишину і спокій в класі, попри складний матеріал уміло відхилялася від теми на швидку розрядку,а потім знову поверталася до матеріалу. Вона в повній мірі проявила свій досвід педагога і провела хороший урок.

Урок також можна вважати міжпредметним, із застосуванням технічних засобів навчання і наочності,і також в якому висвітленні досягнення науки і техніки. Оцінки були виставленні за попередню самостійну роботу, майже всі бали були виставленні позитивні, з урахуванням заохочення до навчання.

3.1 Аналіз уроку економіки

Іншим уроком, який я відвідала був урок економіки (Див. Додаток 3). Урок розпочався вчасно, на мою думку вчителька не дуже ретельно готувалась до заняття, бо вже з віком і великою практикою це є не обов’язковим, щоденням пунктом. Тепер перейдемо безпосередньо до уроку…

Заняття з економіки почалося вчасно. Після взаємного привітання розпочалась перекличка хто є на уроці, і хто відсутній. Потім було опитано двоє учнів по попередній темі і далі учителька перейшла до теми опрацювання.

Тема уроку: Попит, від чого залежить попит ?

План уроку: 1 Поняття попиту, його визначення.

2.Закон попиту.

3. Фактори, що впливають на попит.

Мета уроку:

1 Повторити сутність попиту як економічної категорії;

2 Розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення;

3 Виховувати творчу активність, самостійність у формуванні нових знань, сприяти професійній орієнтації учнів;

На мою думку учні зрозуміли урок і те що вони мають освоїти в цій темі.

Отже переходимо до матеріалу…

I. Поняття попиту.

Що вам відомо про нього? (мозкова атака)

Чи завжди ви знаходите саме ті товари, які вам потрібні? (Якщо ні, то це свідчить про високий попит на них).

Вперше фразу «попит та пропозиція» використав Джеймс Денхем Стюарт у своїй праці «Принципи політичної економії», що була опублікована у 1767.

Варіанти визначень:

1 це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки.

2 це платоспроможна потреба населення або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за певний товар.

3 попит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом.

4 це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу.

Головна мета продавця : якомога дорожче продати товар.

Головна мета покупця : купити найдешевший товар, який має достатню або високу якість.

В народі ж кажуть: „Яка ціна, така й стіна”.

II. Закон попиту.

Закон попиту — величина попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність.

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший — товар субститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

Якщо показники падіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці: Ed=1.

У разі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний: Ed<1. Отже, еластичність попиту - показник ступеня чутливості споживачів до змін ціни товару.

Еластичність попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміною доходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та еластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною еластичністю. Це ситуація, за якої і дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток, отже загальний дохід залишається постійним у міру зміни ціни.

Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.

Як правило, існують товари з різною еластичністю за ціною. Зокрема, хліб та сіль є прикладами нееластичного попиту. Підвищення або зниження на них цін в цілому не впливає на кількість їх споживання.

Знання ступеня еластичності попиту на товар має велике практичне значення. Так, наприклад, продавці товару з високою еластичністю попиту можуть піти на зниження ціни з метою різко збільшити об'єм продажів і отримати прибуток більший, ніж якби ціна товару була вища.

За наявності великої кількості продавців попит на будь-який товар буде еластичним, бо навіть незначне підвищення ціни одним з конкурентів примусить споживачів звертатись за покупкою до інших продавців, що пропонують цей же товар дешевше.

Розрядка.

Анекдот:

Іноземець зайшов в магазин у Москві і запитує: - Чорна ікра є? – Ні, - відповіли йому. – Чому? – Немає попиту:

III. Фактори, що визначають попит.

Важливими неціновими факторами, які впливають на попит є:

* середній рівень доходу споживача - це ключовий детермінант попиту. Коли зростають доходи людей, збільшується попит майже на все;

* чисельність населення - збільшення кількості споживачів веде до підвищення попиту і навпаки;

* ціни і доступність споріднених товарів - існує залежність між взаємозамінними товарами, що виконують ті самі функції, як, наприклад, масло і маргарин, олівець і ручка, бавовна і вовна. Попит на товар А зменшується із зниженням ціни на взаємозамінний товар В.

Існують ще товари-доповнювачі (машина-бензин; зубна паста - зубна щітка; фотоапарат - фотоплівка), без яких наш основний товар не функціонує. Зі збільшенням ціни на товар-доповнювач, попит на основний товар падає.

Зрештою для індивідуальних товарів завжди існують особливі фактори, що стоять за попитом на них: кількість опадів сприяє попиту на парасольки, товщина снігового покриву впливає на продаж лиж. Крім того, сподівання щодо майбутніх економічних умов, особливо щодо цін, можуть істотно впливати на потреби.

Слід відзначити, що попит на різні товари постійно змінюється, бо економічне життя розвивається. Крива попиту ніколи не залишається на одному місці. Коли змінюються фактори, що лежать в основі попиту, окрім ціни на товар, крива попиту переміщується (праворуч або ліворуч).

Вправа на фокус уваги - (несподіване запитання)

Якщо ви хочете придбати модну куртку, але не можете її купити, через брак грошей, чи виникає попит? Відповідь поясніть. (У даному випадку, економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але якщо у вас є гроші, які ви готові витратити на купівлю куртки, то це вже попит. Бажання підкріплені грошовими можливостями, перетворюються на попит. Попит - це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит це платоспроможні потреби людей.)

Завдання для закріплення нової теми (10 хв.) -задіяти всіх учнів

Якщо перехресна еластичність попиту – це величина негативна (від’ємна), то аналізовані товари – це:

а) товари „Гіффена”;

б) товари „Веблена”;

в) товари субститути;

г) товари компліменти.

Назвіть товари субститути (взаємозамінні) та товари компліменти (взаємодоповнюючі).

Додаткові завдання

Цікаві факти:

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує спад світового попиту на нафту в 2009 році на 2,9%, проте наступного року, на думку експертів Агентства, цей показник зросте на 1,7%, повідомляє агентство Франс Прес з посиланням на щомісячний звіт МЕА.

Домашнє завдання (з урахуванням трьох рівней)

Джерела:

Підручник стор. 50-59;

Заключна частина уроку (Установчий слоган- “Як я люблю навчатися”; “Розум дає свободу”...)

Підсумки.

“ Гарно того вчити, хто хоче все знати.”. (укр. нар. мудрість)

Аналізуючи заняття з економіки, на мою думку, цей урок, як і попередній, також досить цікавим, наповнений доступною інформацією. Урок був добре організований. Тема була подана, мета визначена. Заняття відповідало програмі навчального процесу. І тема попиту є актуальною в сучасному середовищі. Урок почався вчасно і на кожен етап виділялася певна кількість часу.

Робота над домашнім завданням не велася. Було опитано двоє учнів по попередній темі. Далі була подана нова тема, робота по новій темі велася колективно, якихось додаткових матеріалів, типу плакатів, технічних засобів не було. Якогось індивідуального підходу до учнів я не побачила, хіба що те, що можна було ставити запитання по незрозумілому. Виховний аспект уроку : “Хто робить кревно, той ходить певно”. Домашнє завдання було засвоєння нової теми, прочитати параграф в підручнику.

Що до викладацької діяльності, то мовлення вчителя була чітким і зрозумілим, не гласним. Дисципліна під час уроку була доволі врівноваженою з елементами галасу проблемних учнів, але вчитель уміло виправляв ситуацію. Загалом учні були зацікавленні в роботі. Оцінки виставлялися в кінці уроку за активність на уроці, багато учні хотіли отримати бали. 45 хвилин уроку були використані раціонально, висновки зроблені.

3.4 Мій урок

Після прослуханих уроків досвідчених вчителів, мені була дана можливість показати на практиці те, як я засвоїла аспекти спілкування з учнями, і показати що я вивчила під час прослухування уроків.

Темою уроку який я проводила стала : «Види грошей та їх функції» (Див. Додаток 4). В мене була змога підготуватись до заняття, тому в мене був заздалегідь розроблений урок.

Урок почався з привітання та організаційних моментів і зорієнтованості уваги учнів. Після того як я відмітила в журналі хто присутній на уроці ми почали повторювати і закріплювати матеріал попереднього уроку. Клас працював колективно. За допомогою декількох прикладів і завдань ми доволі таки успішно впорались з повторенням. Учні вели себе зацікавлено, та ще не вгамувавшись від перерва дещо шуміли.

Далі щоб перейти до вивчення нового матеріалу я мотивувала учнів за допомогою певної економічної інформації, яка була пізнавальна і корисна.

Нову тему ми почали не традиційно з плану, а із поставленого завдання і стратегічного запитання класу. Після декількох варіантів я почала викладання матеріалу.

Потім ми перейшли для практичного завдання щоб робота не була одноманітною і монотонною, а навпаки цікавою.

Після всієї інформації яка була мною подана, я також заслухала деякі відповіді учнів по зацікавленні мною темі.

Далі ми закріпила нові знання за допомогою методу : «Дайте відповіді на запитання. Відповіді обґрунтуйте.»

Наближався кінець уроку, тому я зробила деякі висновки у заключному слові, також задала домашнє завдання, яке записала на дошці.

Під час уроку учні поводили себе досить стримано, зацікавлено, трохи боязко, не були зовсім впевненні в собі, це пов’язано з тим, що їм не так легко зразу ж адаптуватись в новому середовищі, в даному випадку це була зміна вчителя. Під час уроку я спілкувалася з класом, як з єдиним цілим, не розмежовуючи учнів і не розділяючи їх на певні групи, бо ще не так добре їх знала, тому не хочеться нікого образити..

Щодо мене як викладача, то,на мою думку, я впоралась із поставленим перед мною завдання, тобто презентувала урок. З усіх сил намагалася донести матеріал учням, якось їх зацікавити. Колективно працювала з учнями, давала їм можливість виразити свою думку і бачення на дану тему. Під час цього моя мова була зрозуміла, я була спостережлива і доступна до запитань. Під час уроку дисципліна присутня, загалом клас поводив себе тихо, та були деякі випадки шуму, але я справилась з непосидючістю проблемних учнів за допомогою певних психологічних прийомів.

Таким чином я виконала завдання і в свою чергу набула досвід викладацької діяльності, що допоможе мені в майбутньому.

Висновок

Аналіз виховного аспекту уроку як його органічної складової передбачає більш глибоке вивчення й оцінку на «фоні» загального аналізу уроку, його виховного потенціалу та шляхів реалізації, тобто: змісту, принципів, форм, методів і засобів виховного впливу на особистість учня відповідно до поставлених виховної мети й завдань. У цьому випадку виховний аспект уроку виступає як об'єкт переважного спостереження й аналізу, а оцінка його ефективності - як синтез оцінок його основних компонентів.

Мета спостереження й аналізу: ефективність виховного потенціалу змісту уроку та його реалізації.

Щодо висновку самої ідеї практики, то:

1. Педагогічна практика поглибила, закріпила знання з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, здобуті в інституті, та дала змогу застосувати їх на практиці.

2. Виробила вміння проводити різні типи уроків, застосовувати різні методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів.

3. Закріпила впевненість у правильності вибору професії й фаху, викликала прагнення вивчати спеціальні та психолого-педагогічні дисципліни у вузі, вдосконалювати свої педагогічні здібності, розширювати свою ерудицію.

4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки, психології й фізіології проводити навчально-виховну роботу з дітьми середнього шкільного віку.

5. Дала змогу протягом всього часу спостерігати за навчально-виховною роботою в школі, аналізувати її й робити висновки.

Я навчилася розуміти дітей, формлулювати підхід до них. Перевірила себе в ролі викладача, також провела деякі тестування. Практика була цікавим моментом у навчальному процесі.