НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ

ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

ЯВОРСЬКА Уляна Петрівна

УДК 930+01+02](092)(477)Кревецький І. І.

БІБЛІОТЕЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ІВАНА КРЕВЕЦЬКОГО

Спеціальність 07.00.08 – книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

ГРЕТ ГАЛИНА ПЕТРІВНА,

Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри книгознавства та видавничої справи Офіційні опоненти: доктор історичних наук

КОВАЛЬЧУК ГАЛИНА ІВАНІВНА

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, заввідділом стародруків та рідкісних видань

кандидат історичних наук, доцент

СЕРЕДЯК АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА

Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри історичного краєзнавства

Захист відбудеться “28” лютого 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3).

Автореферат розіслано “26” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук . О. ЧЕКМАРЬОВ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми дослідження. Сучасний історичний етап розвитку суспільства кінця ХХ ст. докорінно впливає на розвиток науки, вимагає не лише посиленого наукового й громадського інтересу до виваженого, об’єктивного аналізу національної історії, історико-культурного надбання, а й зумовлює постановку перед науковцями завдання збереження національної спадщини, котра сприятиме використанню національно-культурних цінностей в умовах сьогодення, формуванню національно свідомого суспільства. За таких умов стає актуальним вивчення життя, діяльності та творчої спадщини визначних постатей української науки й культури, введення їхнього доробку до наукового обігу.

Увагу сучасних дослідників історії України привертають передусім імена тих українських діячів – учених, журналістів, письменників, політиків та ін., – діяльність яких у часи панування на українських землях радянського режиму фальшувалася або на загал була вилучена з наукового та суспільного обігу. З когорти таких імен – Іван Іванович Кревецький (1883–1940) – видатний український історик, книгознавець, бібліограф, публіцист, редактор, багаторічний директор бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові, постать якого до 90-х рр. ХХ ст. перебувала у науковому “затінку”.

Скасування ідеологічних заборон із теми історії української науки у кінці 1980-х років, відкриття доступу до фондів бібліотек та архівних установ зумовили появу декількох статей, присвячених ученому, які лише стисло окреслювали його життєвий шлях, наукові інтереси, подавали перелік основних праць, розглядали його внесок в окремі галузі науки. Дещо докладніше розкрито внесок І. Кревецького у сферу дослідження історії України, зокрема – Галичини, та проаналізовано спадщину як історика-державника. Натомість, бібліотечна та бібліографічна діяльність І. Кревецького ще досі не стала предметом окремого наукового дослідження.

Це дало підставу для виокремлення нового кола наукових завдань. Передусім – щодо реконструкції біографії І. Кревецького, висвітлення його творчого шляху та всебічного аналізу наукового доробку, більша частина якого ще не виявлена, не опублікована і не введена до наукового обігу, та популяризації імені видатного вченого серед науковців і громадськості.

Накопичений матеріал про І. Кревецького та його науковий доробок не має належного наукового узагальнення в контексті обраної нами теми. Отже, постала не лише теоретична, а й практична необхідність поглибленого вивчення проблематики та розв’язання низки питань, зокрема, обґрунтування та висвітлення багаторічної бібліотечної і бібліографічної діяльності І. Кревецького, з’ясування його ролі у формуванні книгозбірні НТШ та Всенародної бібліотеки України (ВБУ), потребою в докладнішому вивченні його бібліографічної спадщини, осмисленні місця діяча в національно-культурній історії України.

Стан наукової розробки теми. Аналіз розвитку наукової думки в контексті дисертаційного дослідження свідчить про незначну кількість наукових праць, що безпосередньо стосуються постаті І. Кревецького. Теоретичне осмислення наукових здобутків І. Кревецького розпочали його сучасники В. Гнатюк, О. Сушко, С. Томашівський, І. Крип’якевич, І. Джиджора, М. Залізняк і В. Дорошенко в низці своїх рецензій на праці вченого. Вагомим для окреслення цієї непересічної постаті бібліотекаря, історика, бібліографа стали спогади його співробітників В. Дорошенка, І. Борщака та М. Андрусяка. Суттєво збагатив знання про діяльність І. Кревецького Ф. Стеблій, який представив факти життя та наукової діяльності вченого, узагальнив його внесок у розвиток української науки, та все ж предметом детального вивчення автор обрав науковий доробок І. Кревецького в галузі історії Галичини. Продовжили огляд окремих напрямів діяльності вченого В. Качкан і Н. Черниш, у працях яких знаходимо біографічні відомості, перелік основних праць, факти журналістської, редакційно-видавничої та наукової діяльності дослідника, а також аналіз декількох розвідок, зокрема рецензій у “ЛНВ” та “Записках НТШ”. Незважаючи на висвітлення окремих аспектів теми, вивчення діяльності І. Кревецького як бібліотекаря і бібліографа не стало предметом окремого ґрунтовного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено в руслі виконання цільової комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), затвердженої Вченою Радою КНУКіМ (протокол № 12 від 27 грудня 2001 р.) та комплексної теми “Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України” (номер державної реєстрації 0107U009539), наукової теми кафедри книгознавства та менеджменту видавничої діяльності “Бібліографознавство в Україні: історія, сучасний стан, перспективи розвитку” і пов’язана з науковою темою Львівського національного університету імені Івана Франка “Українська історіографія на зламі ХХ–ХХІ століть” (номер теми ТС22Б), з науково-дослідною темою Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) “Розвиток української біографістики та проблеми формування вітчизняних біобібліографічних ресурсів ХХІ ст.” (номер теми 2.4.07–09).

Мета роботи – дослідження бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності І. Кревецького, введення до наукового обігу його доробку.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• з’ясувати рівень наукового вивчення проблематики, виявити та проаналізувати джерельну базу дослідження;

• здійснити історичний екскурс наукової діяльності І. Кревецького, реконструювати основні етапи його бібліотечної й бібліографічної діяльності;

• розкрити основні напрями, організаційні заходи та результати діяльності І. Кревецького щодо розвитку бібліотеки НТШ у Львові в контексті бібліотекознавчих питань акумуляції, формування, збереження й використання бібліотечних фондів з урахуванням специфіки суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку Галичини у складі Австро-Угорщини та Польщі;

• проаналізувати теоретико-методологічні дослідження, здійснені І. Кревецьким у ВБУ в Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки;

• виявити та проаналізувати науково-бібліографічний доробок ученого на сторінках трьох львівських часописів (“Записки Наукового товариства ім. Шевченка”, “Літературно-науковий Вістник”, “Нова зоря”) з метою відтворення наукової спадщини вченого;

• укласти бібліографічний покажчик наукових праць І. Кревецького та ввести їх до наукового обігу.

Об’єктом дослідження є життєвий шлях, професійна та наукова діяльність І. Кревецького.

Предметом дослідження є зміст бібліотечної та бібліографічної діяльності І. Кревецького.

Методологічною основою дисертації слугували загальнонаукові принципи історизму й наукової об’єктивності, закони соціокультурного розвитку суспільства. З метою забезпечення вірогідності основних результатів використано комплекс взаємодоповнювальних наукових методів: історико-бібліотекознавчий, системний, хронологічний та порівняльний, адекватних меті й завданням дослідження. Використано методи джерелознавчого аналізу бібліотечних архівних документів.

Територіальні межі дослідження охоплюють Східну Галичину, де І. Кревецький народився і працював упродовж життя, а також м. Київ, де протягом 1920–1921 рр. учений працював у ВБУ.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1903–1939 – роки бібліотечно-бібліографічної діяльності І. Кревецького, що стало підставою для проведення порівняльного аналізу діяльності вченого в історичному зрізі та його внеску в розвиток бібліотечної справи і бібліографії.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

• акумульовано та проаналізовано значну джерельну базу, що дало змогу вперше відтворити цілісну картину бібліотечно-бібліографічної діяльності І. Кревецького;

• досліджено історію становлення І. Кревецького як бібліотекаря, вперше запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності вченого з урахуванням впливу суспільно-політичних обставин в країні;

• проведено детальний аналіз результатів бібліотечної діяльності І. Кревецького, здійснено їх узагальнення, виявлено специфічні особливості й основні проблеми, дано оцінку ролі І. Кревецького у розвитку бібліотечної справи;

• здійснено тематико-типологічний аналіз бібліографічної спадщини І. Кревецького, що дало змогу визначити його роль і місце у розвитку бібліографії та бібліографознавства;

• з’ясовано актуальність ідей та поглядів І. Кревецького, та його вплив на розвиток сучасного бібліотекознавства та бібліографознавства;

• опубліковано бібліографічний покажчик праць І. Кревецького;

• введено до наукового та суспільного обігу бібліотечно-бібліографічний доробок І. Кревецького.

Теоретичне та практичне значення дослідження. Дисертанткою проведено детальний аналіз бібліотечної та бібліографічної діяльності І. Кревецького, результати якого дали змогу заповнити прогалини в історичному бібліотекознавстві та бібліографознавстві й сприяли їхньому подальшому розвитку, а також стали певним внеском у вивчення персоналій української науки і культури. Отримані в дисертації результати поглиблюють та популяризують знання про видатного вченого; вони покладені в основу розробки курсів лекцій з дисциплін “Історія бібліотечної справи України”, “Бібліографознавство: теорія та історія”, “Бібліотечне краєзнавство”, “Загальне книгознавство”, що вивчаються студентами при підготовці фахівців бібліотечної справи КНУКіМ. Запропонований реєстр праць І. Кревецького вводить до наукового обігу значний масив його маловідомих досліджень, знайомить з багатовекторною діяльністю вченого.

Особистий внесок дисертанта. Результати дослідження, бібліографічний покажчик “Іван Кревецький: Біобібліографічний покажчик (1901–1938 рр.)”, наукові публікації, в яких викладено основні положення дисертації виконані автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Наукове дослідження тривало впродовж 2002–2007 рр. Основні положення та результати оприлюднені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів КНУКіМ (2003–2006 рр.), одинадцятій міжнародній конференції з проблем книгознавства “Книга и мировая цивилизация” (Москва, 21 квітня 2004 р.), першій і другій міжнародних науково-практичних конференціях “Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики” (Київ, 26 травня 2004 р., 18 травня 2005 р.), міжнародній науковій конференції “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (Київ, 13 жовтня 2004 р.), другій науковій конференції “Бібліотеки на західноукраїнських землях: сторінки історії” (Львів, 29 жовтня 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 9 одноосібних наукових публікаціях, з них 4 вийшли друком у фахових наукових виданнях, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України для опублікування результатів дисертаційних досліджень.

Структура й обсяг дисертації зумовлені її метою та науковими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і двох додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження: основний зміст – 180 сторінок, список використаних джерел включає 295 найменувань, з них 114 – архівні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано ступінь розробленості теми, визначено зв'язок з науковими програмами, об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи та подано відомості про апробацію і впровадження отриманих результатів.

Перший розділ – “Історіографія та джерельна база дослідження” – присвячений науковому висвітленню проблеми в українській історіографії, характеристиці найважливіших архівних та друкованих джерел.

Результати проведеного аналізу історіографії досліджуваного питання дають підставу для виокремлення чотирьох періодів: прижиттєві публікації про історика, спогади його сучасників, праці радянської доби, історичні дослідження за 1990–2006 рр.

Ще на початку ХХ ст. творчі здобутки І. Кревецького привернули увагу науковців і неодноразово ставали об’єктом наукового вивчення. Зокрема, на вихід у світ його перших історичних та літературних спроб схвально відгукнулися В. Гнатюк, О. Сушко, С. Томашівський, І. Крип’якевич, І. Джиджора, М. Залізняк і В. Дорошенко.

Значимим для висвітлення життя і багатогранної діяльності науковця є спогади його співробітників В. Дорошенка “Пам’яті товариша”, “Іван Кревецький: У 10-ліття його смерті”, М. Андрусяка “Ті, що знали І. Кревецького” (у співавторстві з В. Дорошенком) та І. Борщака “Пам’яті Івана Кревецького”.

У радянській історіографії оцінка діяльності І. Кревецького відсутня: на діяльність НТШ офіційна радянська наука наклала табу, а оскільки робота вченого була безпосередньо пов’язана саме з цією установою, його ім’я лише інколи згадувалося на сторінках монографій з історії української бібліографії, зокрема у працях М. Гуменюка та І. Корнєйчика.

Інтерес до особи І. Кревецького відновився з часу здобуття Україною незалежності та вільним доступом до архівних і бібліотечних фондів. Тому у пресі з’являються дві невеликі публікації І. Кіхтан про вшанування пам’яті відомого вченого на батьківщині, у м. Роздолі (Львівська обл.): “Вшанували славного земляка” (1990) – 50 років з дня смерті, “Іванові Кревецькому присвячується” (1993) – 110-ліття з дня народження. До 120-річчя з дня народження вийшла окрема книжечка цього автора “Іван-Мар’ян Кревецький – гордість Роздільської землі” (2003).

Першу вагому спробу представити оцінку наукової діяльності І. Кревецького, узагальнити його внесок у розвиток української науки здійснив Ф. Стеблій у низці розвідок, зокрема “Іван Кревецький – вчений і бібліотекар”, “Іван Кревецький – історик” тощо, які містили фактичний матеріал про наукові зацікавлення вченого, його роботу в історично-філософічній секції і комісіях НТШ, бібліотеці товариства. Однак предметом докладного вивчення автор обрав науковий доробок І. Кревецького в галузі історії Галичини, його діяльність як репрезентанта державницької школи української історіографії ХХ ст.

Основні напрями роботи вченого у ВБУ представлені у фундаментальному дослідженні Л. Дубровіної та О. Онищенка “Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1918–1941)”. Висвітлювали окремі аспекти наукової діяльності І. Кревецького, його наукового доробку, розглядали його внесок в окремі галузі науки В. Качкан та Н. Черниш.

Біографічні статті про І. Кревецького з’явилися у таких виданнях, як “Енциклопедія українознавства”, “Біографічний словник Прикарпаття”, “Довідник історії України”.

Оскільки життя та робота І. Кревецького були тісно пов’язані з НТШ, то для їхньої реконструкції як упродовж довоєнного, так і післявоєнного періодів інтерес становлять праці В. Кубійовича, І. Крип’якевича, Р. Кучера, видання вчених діаспори Л. Винара, В. Лева, Я. Падоха та матеріали львівських наукових конференцій про діяльність НТШ.

Містили згадки про І. Кревецького як учня Львівської історичної школи матеріали конференцій, присвячених М. Грушевському: “Михайло Грушевський: Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції”, “Грушевський Михайло і Західна Україна” тощо.

Також відомості про науково-дослідницьку діяльність І. Кревецького подавали статті науковців у збірниках праць Науково-дослідного центру періодики та Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, доповідях та повідомленнях, оприлюднених на наукових конференціях у Львові, присвячених формуванню репертуару української книги та дослідженням української періодики.

Необхідність ґрунтовного аналізу багатогранної діяльності І. Кревецького спонукала до пошуку відповідної джерельної бази.

Для дослідження наукової проблематики залучалися архівні матеріали Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, архіву НБУВ, відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та Інституту рукопису НБУВ, зокрема вивчалися протоколи засідань правління НТШ, листування керівництва НТШ з органами влади, українськими та зарубіжними науковими інституціями та членами товариства; рукописи вцілілої післявоєнної документації бібліотеки НТШ: бібліотечні й статистичні звіти, книги обліку, листування щодо обміну виданнями; протоколи засідань Тимчасового комітету для заснування Всенародної бібліотеки України та Ради бібліотекарів; документи особових архівних фондів (І. Калиновича, М. Гуменюка, С. Маслова, С. Постернака).

Важливим інформаційним масивом для висвітлення як бібліотечної, так і наукової сфер діяльності І. Кревецького стали опубліковані джерела, серед яких “Хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка” (1900–1939), праці В. Гнатюка, В. Дорошенка, М. Андрусяка з історії НТШ, розвідки і статті І. Кревецького, М. Возняка, В. Дорошенка, І. Свєнціцького, присвячені бібліотеці НТШ, опублікована епістолярна спадщина визначних постатей минулого, українська періодика першої половини ХХ ст.

Отже, аналіз історіографії досліджуваної проблеми свідчить про доцільність поглибленого вивчення з позицій системного підходу питання ролі видатного українського вченого у бібліотечній та науково-бібліографічній сферах життя України першої половини XX ст. та необхідність створення бібліографії його праць.

У другому розділі – “Основні етапи бібліотечної діяльності І. Кревецького” – розкрито становлення І. Кревецького як бібліотекаря, проаналізовано провідні напрями та результати його роботи у бібліотеці НТШ у Львові та ВБУ в Києві на тлі політичних і культурних процесів на українських землях першої половини ХХ ст.

Аналіз суспільно-політичних обставин у Галичині, що безпосередньо мали вплив на бібліотечну діяльність І. Кревецького, дозволив здійснити її періодизацію. Перший етап (1905–1914 рр.) охоплює період з початку роботи в бібліотеці НТШ до Першої світової війни, другий етап (1920–1939 рр.) – період роботи у ВБУ в Києві (1920–1921 рр.) та повернення вченого до керівництва бібліотекою НТШ і до ліквідації товариства (1922–1939 рр.).

І. Кревецький розпочав роботу в бібліотеці НТШ у 1905 р. з упорядкування бібліотечних збірок після свого попередника та організаційного забезпечення функціонування бібліотеки, що передбачало приймання й опрацювання нових надходжень документів, виокремлення їх дублетних примірників, розміщення книг, передання видань до оправи, обслуговування читачів тощо.

Призначений у 1909 р. на посаду директора бібліотеки, І. Кревецький, крім загального керівництва, займався цілеспрямованим комплектуванням бібліотечних фондів, що стало його першочерговим завданням, веденням каталогу й інвентарних книг, керівництвом відділу рукописів і стародруків, листування з науковими інституціями щодо обміну виданнями, формуванням окремих відділів. І. Кревецький укладав звіти про результати роботи бібліотеки за певний період (квартальні, річні), що, крім типової статистики, містили додаткову інформацію, завдяки якій простежено найважливіші моменти існування установи.

У дисертації досліджено, що у довоєнні роки І. Кревецький переважно виконував комплекс повсякденної бібліотечної роботи – каталогізування, інвентаризацію, комплектування, консервування видань та обслуговування читачів. Найважливіше завдання бібліотекаря полягало в підтримуванні уже налагоджених та встановленні нових контактів із українськими та європейськими науковими установами і приватними особами, книгарнями та антикварними магазинами, що давало можливість отримувати потрібну літературу й обмінюватися з ними виданнями НТШ та дублетними бібліотечними примірниками.

На основі аналізу архівних джерел встановлено, що в 1908 р. НТШ налагодило контакти з понад 200 науковими українськими та зарубіжними інституціями, зокрема з 16 Академіями наук, 145 науковими товариствами, 40 редакціями часописів. Вони надсилали свою літературу бібліотеці (18-ма мовами), за що в обмін отримували праці товариства. А 1911 р. до бібліотеки надходили видання вже від 335 наукових установ – 26 Академій наук, 196 наукових товариств, комітетів, комісій тощо, 113 редакцій часописів.

Подані цифри свідчать про репутацію, яку мало НТШ у науковому світі і про успіхи директора бібліотеки, який зміг налагодити тісні обмінні зв’язки майже з усіма вагомими слов’янськими та іншими іноземними науковими інституціями.

У дослідженні виокремлені джерела надходження літератури до бібліотечних фондів, насамперед україніки, адже, саме в цьому полягало основне завдання бібліотеки НТШ – збирання всіх українознавчих друкованих та рукописних матеріалів. Представлена кількісна характеристика бібліотечних фондів засвідчила, що книжкові фонди бібліотеки впродовж 1905 р. – першої половини 1914 р. збільшилися майже в два з половиною рази порівняно з попереднім періодом (1893–1904 рр.).

З того часу бібліотека НТШ на чолі з І. Кревецьким стала центром наукової роботи українських та частково зарубіжних учених, що вимагало належної організації праці та комплектування фондів.

І. Кревецький забезпечував цілеспрямоване поповнення фондів книгозбірні, прагнув зібрати, передусім, максимально повний комплект україніки. Так, на кінець 1913 р. обсяг бібліотечних збірок окреслювався такими кількісними показниками: у відділі друків – 26.201 видання у 70.238 томах, у відділі рукописів – 460 справ. Для початку ХХ ст. це вже була велика бібліо­тека (порівняно з початковими 21.000 од. зб. на початок 1905 р.), але цінність її полягала не так у кількості зібрань, як у їх якості. Вона вигідно відрізнялася від інших книгозбірень саме добором книжкових раритетів, оскільки мала найповнішу збірку україніки.

Завдяки організаційній діяльності І. Кревецького з кожним роком збільшувалася кількість бібліотечних надходжень, і зокрема спеціальної наукової літератури з різних галузей знань, яка приваблювала все більшу кількість відвідувачів-науковців. Тому бібліотека швидко стала найбільшим на українських землях сховищем українознавчої літератури, скарбницею цінних рукописів й архівних матеріалів – єдиною, яка відповідала культурним потребам української суспільності.

Проведене дослідження показало, що незмінний, послідовний, успішний розвиток бібліотеки НТШ до Першої світової війни був досягненням багатолітньої наполегливої, добросовісної роботи директора бібліотеки як керівника та організатора її діяльності.

У розділі розглянуто короткотривалу (весна 1920 р. – осінь 1921 р.) діяльність І. Кревецького у ВБУ, де він завідував відділом україніки, а також займався постачанням – у різних установах підбирав літературу, призначену бібліотеці. Опрацьовані архівні матеріали дозволили встановити, що І. Кревецькому належали перші методичні розробки щодо виокремлення книжкового фонду у відділ україніки, завдяки яким розпочалося ведення каталогу книг з української тематики, та розробив нові правила каталогізації. Важливого значення набуло забезпечення бібліотекарем зв’язків із зарубіжними бібліотеками, науковими та видавничими установами і товариствами, антикварними магазинами щодо обміну виданнями.

За звітами про роботу та архівними матеріалами розглянуто повоєнну діяльність І. Кревецького (1922–1939 рр.) як директора бібліотеки НТШ, з’ясовано погляди І. Кревецького на комплектування, систематизацію фондів, використання коштів на придбання літератури, стан організації та збереження фондів, обслуговування читачів.

У ході дослідження встановлено, що цілковита налагодженість та стабільна плинність усіх напрямів бібліотечної роботи до Першої світової війни були практично зруйновані з її початком. Із завершенням військових подій, із зміною політичної ситуації існування книгозбірні значно ускладнилося. Також встановлено, що припинилася фінансова допомога товариству, у зв’язку з чим і бібліотека втратила засоби для функціонування. Митна служба Польщі утруднювала отримання видань з-за кордону, проводилися часті конфіскації зарубіжної літератури, надісланої бібліотеці, заборонялося передплачувати і отримувати видання з УРСР.

У повоєнні роки загострилася внутрішні проблеми – нестачі приміщень для бібліотеки та персоналу, що негативно впливало на розвиток книгозбірні й умови праці робітників. Незважаючи на значні труднощі І. Кревецькому вдалося відновити функціонування бібліотеки, продовжити її розвиток та зібрати 300.000 фонд.

Аналізування бібліотечної діяльності І. Кревецького на тлі культурно-історичних подій першої половини XX ст. дозволило засвідчити значний внесок ученого в розбудову бібліотеки НТШ та певну його роль у розвиток ВБУ. Отже, довоєнна діяльність І. Кревецького у бібліотеці НТШ відзначалася відповідальністю в реалізації систематичної бібліотечної роботи, організації формування бібліотечних фондів, налагодженні джерел комплектування, вирішенні організаційно-структурних питань, що дало можливість директору збільшити книжкові фонди бібліотеки майже в два з половиною рази порівняно з попереднім періодом (1893–1904 рр.), що нараховували вже 70.000 од. зб. Післявоєнний період роботи І. Кревецького у бібліотеці НТШ характеризувався складними як внутрішніми, так і зовнішніми політичними чинниками. Саме в цей час найяскравіше виявилися організаційні здібності та самовідданість бібліотекаря, завдяки чому остаточно нормалізувалося перерване війною функціонування книгозбірні. Зусилля І. Кревецького незмінно спрямовувалися на послідовне зростання бібліотечних фондів, встановлення професійних зв’язків із багатьма науковими установами, усвідомлення громадськістю значення книгозбірні, що виявлялося в її доволі численних дарах, а також – зростання кількості відвідувачів, для яких директор намагався розширити спектр бібліотечно-бібліографічних послуг та створити кращі умови обслуговування. Бібліотечна робота І. Кревецького у ВБУ виявила, крім організаторських, й науково-методичні навички вченого – він перший розробив проект організації спеціалізованого фонду “Україніка” та нову інструкцію з опра­цювання книжок під час каталогізації. Бібліотечна діяльність І. Кревецького засвідчила його високий професіоналізм, працелюбність, відповідальне ставлення та відданість улюбленій роботі, що є взірцем для сучасних представників бібліотечно-інформаційної сфери.

У третьому розділі – “Науково-бібліографічна спадщина І. Кревецького (1903–1934 рр.)” – охарактеризовано становлення вченого як бібліографа, висвітлено його участь у роботі бібліографічної комісії НТШ, здійснено тематико-типологічний аналіз бібліографічного доробку І. Кревецького на сторінках “Записок НТШ” (1903–1912, 1924), “ЛНВ” (1904–1907, 1909–1912) та “Нової зорі” (1928–1932), який нараховує понад 230 рецензій.

Дослідження плідної діяльності вченого у бібліографічній комісії товариства дозволила з’ясувати, що підґрунтям для створення національної бібліографії він вважав якнайповніше укомплектовані бібліотечні фонди.

Аналіз бібліографічних досліджень І. Кревецького в “Записках НТШ” за тематикою рецензованих праць (109 розвідок) дозволив виокремити такі їх групи: бібліотекознавство, бібліографія, персоналії, мемуари, літературознавство, історія української періодики, архівознавство, історія шкільництва, мистецтво, філологія, історія. Їхнє вивчення засвідчило, що за тематичною спрямованістю найбільша кількість рецензій бібліографа належить працям історичної проблематики. В дисертації представлено 34 рецензії на 40 історичних праць переважно українських та польських авторів (як книжкових видань, так і статей в періодиці), майже всі з яких присвячені історії України, більшість – історії Галичини. Серед видань цієї групи варто відзначити відгуки І. Кревецького на розвідки Ф. Свистуна, Ф. Яворського та Б. Павловського, що торкалися історичного минулого м. Львова, низку праць І. Свєнціцького з історії Східної Галичини та Закарпаття, зокрема, відносин краю з Російською імперією. Вченим ґрунтовно проаналізовано фундаментальні праці істориків С. Томашівського та В. Липинського.

На сторінках часопису бібліографом здійснено огляд 7 бібліографічних праць, аналіз яких дозволив ствердити, що повнота, систематичність, точність були основними вимогами, які ставив вчений до української бібліографії. Зокрема, це чітко простежено в його відгуках на покажчики А. Міловідова “Старопечатныя славяно-русскія изданія, вышедшія изъ западно-русскихъ типографій ХVІ–ХVІІІ вв.” та І. Свєнціцького “Опись музея Ставропигійскаго Института во Львовѣ” і “Каталогъ книгъ церковно-славянской печати”.

Численно представлено відгуки І. Кревецького на розвідки, присвячені особистостям – М. Бережкова “М. Е. Марковъ и его рукописный сборникъ о черниговской старинѣ”, О. Мончаловського “Письма П. А. Кулиша относящіяся къ времени и цѣли его пребыванія во Львовѣ”, Ф. Свистуна “Крил. о. Никита Ижакъ яко цензоръ галицко-русскихъ изданій въ 1852–1857 гг.”, “Письма Михайла Качковскаго”, “Пропамятное письмо о. Алексѣя Ступницкаго […]”, О. Маркова “Изъ кореспонденціи М. Малиновскаго”, І. Созанського “Олександер Духнович” та А. Петрова “Рукописные матеріалы о. А. Петрушевича”.

У “Записках НТШ” І. Кревецький опублікував і чимало оглядів періодичних видань різного тематичного спрямування (історичні, суспільно-політичні, педагогічні, літературні, економічні, релігійні), виокремлюючи найцікавіші й найважливіші статті, переважно наукові чи науково-популярні, присвячені питанням українознавства, тобто такі, які могли стати корисними для українських дослідників.

При опрацюванні матеріалу “ЛНВ” встановлено, що основу бібліографічних досліджень І. Кревецького становлять рецензії на художні твори. Зокрема, увагу привернув цикл відгуків на твори місцевого літератора С. Коваліва. Другу групу за кількістю рецензованих видань становлять історичні роботи, серед яких ученим проаналізовано розвідки Н. Карєєва, М. Лозинського, С. Ґінтера, А. Оляра, М. Філевича. Невелика кількість відгуків охоплювала праці громадсько-політичної тематики та бібліографічні розвідки (аналіз видання “Української бібліографії Австро-Угорщини” І. Левицького).

Також предметом досліджень І. Кревецького в “ЛНВ” були навчальні видання, представлені практичним посібником з рільництва Е. Жуковського, підручником української мови для поляків Е. Шайовського, низкою нових шкільних підручників, звітами дирекції тернопільської гімназії, матеріалами до історії галицько-руського шкільництва ХVІІІ і ХІХ ст. Про різноманітність тематики рецензованих видань та відповідно наукових інтересів І. Кревецького свідчить також наявність праць літературознавчого, мемуарного й етнографічного змісту.

У ході дослідження виявлено, що серед бібліографічних досліджень І. Кревецького на сторінках “Нової зорі” переважали рецензії на різнотематичну українську видавничу продукцію та статті бібліографічного характеру, яких нараховується понад 70. Праці І. Кревецького стали вагомим внеском у вивчення проблем мемуаристики, оскільки вчений провів значну роботу з дослідження спогадів, подорожей та подорожньої літератури, що і на сьогодні становить чималий інтерес для дослідників як багатий джерельний матеріал.

Тема мемуаристики представлена великим блоком, до якого належать 22 ґрунтовні бібліографічні розвідки І. Кревецького, в яких проаналізовано тогочасні новинки мемуарної літератури: 30 окремих видань, 2 публікації й один журнал, у яких представлені рецензії вченого на спогади про військові події початку ХХ ст. А. Луніва, Ю. Магалевського, В. Леонтовича, М. Гишкевича, С. Шухевича, Г. Коха, В. Петріва, М. Галагана, Т. Масарика, Є. Чикаленка, В. Юрченка, В. Приходька, К. Левицького, І. Калічака, О. Назарука. Дослідженню подорожньої літератури вчений присвятив 8 статей бібліографічного характеру і три рецензії, зокрема, проаналізував записки Пляно Карпіні, праці В. Кордта, С. Левинського, І. Мельника, О. Назарука.

Опрацьовано відгуки І. Кревецького на видання історичної тематики, перш за все – з історії України, серед яких праці А. Чоловського і Б. Януша, М. Голубця, Р. Зубика, В. Пархоменка, С. Томашівського, І. Крип’якевича, Д. Багалія, Ю. Бачинського, С. Єфремова, В. Липинського, О. Терлецького. Охарактеризовано бібліографічну працю вченого “Україна й Апостольська Столиця в українській історіоґрафії останнього десятиліття” та його рецензії на нові різногалузеві бібліографічні покажчики, серед них – О. Андріївського “Бібліографія літератури з українського фолькльору”, Ф. Максименка “Матеріяли до краєзнавчої бібліографії України 1847–1929”, фундаментальна праця В. Ігнатієнка “Бібліографія української преси 1816–1916” тощо.

Представлено також відгуки вченого у газеті “Нова зоря” на розвідки політичної, літературознавчої, художньої, освітньої, етнографічної тематики, на архівні, довідкові видання, праці з історії української преси, історії культури, Церкви та публікації, присвячені певним особистостям.

Аналіз бібліографічної діяльності І. Кревецького дозволив ствердити, що вона є вагомою складовою української бібліографії та бібліографознавства та констатувати, що: основу бібліографічної спадщини І. Кревецького становлять критико-бібліографічні дослідження, а саме – рецензії, які на той час розглядалися як одна із форм бібліографічної характеристики творів; рецензії вченого позначені ретельним бібліографічним опрацюванням: повнотою опису, оглядом історіографії питання, що розкривав ступінь дослідження теми, інформував читачів про останні досягнення в означеній галузі, використовуючи при цьому посилання і цитування як спосіб підтвердження висновків чи зауважень рецензента, що сприяло ґрунтовнішому викладу матеріалу, повнішому уявленню про зміст оцінюваного ним видання, розширювали наукову обізнаність читача та засвідчували бібліографічну культуру І. Кревецького. Розмаїття тематики критико-бібліографічних матеріалів І. Кревецького на сторінках означених часописів вказує на його багатогранні наукові інтереси, освіченість та ерудицію, окреслює його внесок у галузеву бібліографію. Систематичний аналіз нових українознавчих, у т. ч. періодичних видань, дозволяє констатувати, що вчений приділяв найбільшу увагу саме поточній бібліографії, розуміючи її важливу роль у науковій діяльності.

У ґрунтовних рецензіях на бібліографічні праці українських науковців І. Кревецький виступав і як бібліографознавець. За результатами його діяльності чітко простежуються обізнаність науковця з українською і зарубіжною бібліографіями та його особисті погляди на методику складання бібліографічних покажчиків, у яких засвідчено необхідність проведення ретельної підготовчої роботи: аналіз бібліографічного матеріалу, розв’язання дискусійних питань, критична перевірка результатів нових досліджень. У бібліографічних працях особливо цінував повноту і точність бібліографічного опису (збереження особливостей мови, перегляд видань “de visu”), повноту відбору документів; обов’язковим структурним елементом бібліографічної роботи вважав наявність передмови, докладних допоміжних покажчиків, дотримання чіткого структурування матеріалу (у загальних бібліографічних покажчиках вимагав детальної рубрикації), віддавав перевагу хронологічному принципу розташування матеріалу, сумлінному укладанню та якісному виконанню редакторсько-коректорських робіт.

ВИСНОВКИ

1. Вивчення життя та діяльності видатних особистостей минулого поглиблює сучасний розвиток історичної науки. Дослідження історіографії обраної теми, узагальнення джерельної бази, залучення широкого кола архівних документів показало відсутність спеціальних наукових досліджень постаті І. Кревецького і дозволило відтворити цілісну картину його наукової діяльності. Аналіз доробку вченого засвідчує, що в особі І. Кревецького вітчизняна наука визнає не лише видатного українського історика, одного із фундаторів української військової історії, а й високопрофесійного бібліотекаря та бібліографа.

2. Аналіз суспільно-політичної ситуації в Україні в досліджуваний період дозволив здійснити періодизацію бібліотечної діяльності І. Кревецького. Перший етап (1905–1914 рр.) охоплює період з початку його роботи в бібліотеці НТШ до Першої світової війни. Другий етап (1920–1939 рр.) – період роботи у ВБУ в Києві (1920–1921 рр.) та повернення до керівництва бібліотекою НТШ і до ліквідації товариства (1922–1939 рр.).

Історико-бібліотекознавчий екскурс діяльності І. Кревецького у бібліотеці НТШ у 1905–1914 рр. показав, що за цей період бібліотекар відновив й удосконалив основні напрями бібліотечної роботи, завдяки чому спостерігалося щорічне зростання фондів та збільшення кількості читачів книгозбірні. Успішне керівництво І. Кревецького бібліотекою засвідчили сформовані ним нові відділи (стародруків і приватного архіву НТШ при рукописному відділі бібліотеки, періодики, картографічний та Шевченківський), нові Правила користування бібліотекою, розширене бібліотечне приміщення, покращене обслуговування читачів. Виразним результатом цілеспрямованої бібліотечної діяльності директора у довоєнний період став 70.000-й фонд бібліотеки НТШ, який вирізнявся унікальністю не лише щодо повноти зібрання українських друків та галузевого розмаїття наукової літератури, а й раритетністю бібліотечних видань.

Повоєнний період позначений недовготривалою (квітень 1920 р. – жовтень 1921 р.) роботою І. Кревецького у ВБУ, яка припала на час становлення цієї бібліотеки, що характеризувався пошуком шляхів формування фондів, його структури, організації нових надходжень документів. За цих умов, маючи 9-річний бібліотечний досвід роботи, І. Кревецький сприяв комплектуванню бібліотечних фондів, розробив загальні правила каталогізації видань, що включали єдину топографічну нумерацію, детальний опис книг у каталозі тощо, основні принципи яких збереглися й сьогодні. Очоливши відділ україніки, І. Кревецький розробив перші методичні рекомендації щодо створення фонду “Україніка”, що дало змогу започаткувати виокремлення видань україніки із основного бібліотечного фонду шляхом включення видань про Україну, творів українських письменників, усіх матеріалів, виданих в Україні, та розпочав ведення каталогу книг з української тематики. Вищезазначене заклало фундамент для подальшого забезпечення функціонування бібліотеки, формування українознавчого фонду, організації каталогів, бібліографіч­ного репертуару україніки та дало можливість впевнено стверджувати про внесок І. Кревецького у розбудову ВБУ і актуальність його ідей сьогодні.

Повоєнна діяльність І. Кревецького у бібліотеці НТШ (1922–1939 рр.) була спрямована на відновлення функціонування книгозбірні. Розглянуто внутрішні та зовнішні проблеми, які супроводжували роботу директора протягом повоєнних років і мали безпосередній вплив на розвиток бібліотеки, проаналізовано шляхи їхнього вирішення. З’ясовано, що директор у важкий повоєнний час спромігся відновити та встановити нові зв’язки з науковими інституціями для обміну виданнями. Це не тільки сприяло розвитку бібліотеки, а й дозволило самостійно репрезентувати товариство в бібліотечному світі і здобути загальне визнання в наукових колах.

Завдяки цілому комплексу заходів І. Кревецький домігся від органів державної влади вилучення бібліотеки як наукової з-під цензурного нагляду (бібліотека одержала дозвіл на безперешкодне отримання поштою по одному примірнику творів друку, виданих за кордоном як українською, так й іншими мовами і були заборонені в Польщі) та право на отримання безоплатного обов’язкового примірника усіх українських видань, що видавалися в Польщі. Це стало суттєвим джерелом поповнення бібліотечних фондів.

Безперечним внеском І. Кревецького у розвиток бібліотеки стало залучення громадськості до формування бібліотечних фондів. Звернення до громадян у бібліотечних звітах, видання реєстрів бібліотечних лакун сприяли поширенню відомостей про бібліотеку та її фонди, популяризували установу в найширших суспільних та наукових колах.

Підтвердженням значного внеску І. Кревецького в розбудову бібліотеки НТШ став 300.000-й унікальний бібліотечний фонд, більша частина якого становила дари і була сформована без державної підтримки у нелегкі повоєнні роки.

3. Бібліографічна діяльність вченого представлена його активною участю у роботі бібліографічної комісії НТШ та значним бібліографічним доробком, результати якого висвітлювалися в основному на сторінках періодичних видань.

Аналіз діяльності І. Кревецького у бібліографічній комісії НТШ засвідчив, що серед пріоритетів ученого разом із створенням бібліографії було виділено також і якнайповніше комплектування бібліотечного фонду.

У результаті опрацювання періодичних видань встановлено, що у різні роки найбільша кількість бібліографічних розвідок І. Кревецького була опублікована на сторінках трьох поважних львівських часописів – “Записок Наукового товариства ім. Шевченка”, “Літературно-Наукового Вістника” та “Нової зорі”. У дисертації виявлено і проаналізовано 233 критико-бібліографічні дослідження вченого, зокрема 109 – у “Записках НТШ”, 54 – у “ЛНВ” і 70 – у часописі “Нова зоря”.

Визначено основні критерії бібліографічних досліджень І. Кревецького: використання лише повних та достовірних фактів і даних, всебічна обізнаність з фактичним матеріалом. Такий підхід засвідчували історіографічні огляди, посилання на першоджерела чи наукову літературу, які використовувалися в рецензіях і засвідчували вірогідність його оцінок та висновків. З іншого боку зазначені елементи рецензій вказували на науковий рівень рецензента, його професіоналізм як бібліографа.

Відгуки І. Кревецького в деяких випадках були емоційно забарвлені та впливали на розум й почуття читача. Вони є ґрунтовним джерелом вивчення поглядів науковця, його міркувань з приводу тогочасних та історичних явищ, подій, наприклад, політики більшовиків в УРСР, державної незалежності України, історії української Церкви, актуальних проблем літератури, культури, мистецтва, суспільного життя країни. Водночас публікації висвітлюють рівень його знань щодо результатів досліджень різних аспектів історичної науки, розуміння політичної ситуації країни, що свідчить про чітко визначену громадянську, а загалом і життєву позицію вченого, характеризують його як патріота своєї держави.

Проведений у дисертації всебічний аналіз численної бібліографічної спадщини І. Кревецького на сторінках визначених періодичних видань засвідчив вагомий внесок ученого в розвиток галузевої бібліографії.

Рецензії на бібліографічні праці характеризують вченого як фахівця-бібліографа та є цінним матеріалом для усвідомлення першочергових завдань та вимог І. Кревецького до тогочасної бібліографії. Найактуальнішими потребами для української бібліографії він вважав створення повної бібліографії українських стародруків ХV–ХVІІІ ст., української бібліографії Росії ХІХ ст. та загальноукраїнської бібліографії ХХ ст. Основу методики складання бібліографічних покажчиків, за І. Кревецьким, мали становити: ретельна підготовча робота, повнота, точність, чітке структурування та сумлінне укладення.

4. Практичним результатом дослідження, зокрема, підсумком проведеного аналізу періодичних видань першої половини ХХ ст. та інших джерел, стало створення та видання біобібліографічного покажчика праць І. Кревецького “Іван Кревецький: Біобібліографічний покажчик (1901–1938 рр.)”, який налічує понад 500 позицій. Він дозволить вперше залучити до широкого наукового обігу творчий доробок ученого та є певним внеском у персональну бібліографію, історіографію, джерелознавство.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1. Яворська У. П. Бібліотечна діяльність Івана Кревецького (1905–1914) / Яворська У. П. // Вісник Книжкової палати.– 2005.– № 4.– С. 40–44.

2. Яворська У. П. Бібліотечна діяльність Івана Кревецького (1922–1939) / Яворська У. П. // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.– 2005.– № 2.– С. 45–53.

3. Яворська У. П. Бібліографічний доробок Івана Кревецького в “Літературно-науковому вістнику” / Яворська У. П. // Вісник Книжкової палати.– 2006.– № 2.– С. 35–39.

4. Яворська У. П. Бібліографічні дослідження Івана Кревецького на сторінках “Записок Наукового товариства ім. Шевченка” / Яворська У. П. // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.– 2006.– Вип. 16.– С. 380–388.

5. Яворська У. Науково-педагогічний журнал “Наша школа” за редакцією Івана Кревецького (1909–1912 рр.) / Яворська У. // Рідна школа.– 2004.– № 11.– С. 65–69.

6. Яворская У. П. Иван Кревецкий – исследователь украинской прессы / Яворська У. П. // Книга и мировая цивилизация: Материалы ХІ междун. науч. конф. по проблемам книговедения. Москва, 20–21 апреля 2004 г.: Тезисы доклада: В 4-х т.– Москва: Наука, 2004.– Т. 2.– С. 308–310.

7. Яворська У. П. Іван Кревецький – директор бібліотеки Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові / Яворська У. П. // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 25–26 трав. 2004 р. / М-во культури і мистецтв України. Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв.– К., 2004.– С. 182–185.

8. Яворська У. П. Іван Кревецький – бібліотекар та бібліограф / Яворська У. П. // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 17–18 трав. 2005 р. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв.– К., 2005.– Част. 1.– С. 78–81.

9. Яворська У. П. Участь Івана Кревецького в роботі бібліографічної комісії НТШ / Яворська У. П. // Бібліотеки на західноукраїнських землях ХVІІІ–ХХ ст.: Доп. та повідомл. другої наук. конф, Львів, 29–30 жовт. 2004 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника; Упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець.– Львів, 2006.– С. 166–174.

Анотація

Яворська У. П. Бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Кревецького.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.– Київ, 2008.

У дисертації на основі архівних та друкованих джерел здійснено комплексне дослідження основних етапів і напрямів формування творчої спадщини та бібліотечної діяльності І. Кревецького. Відтворено основні сторінки біографії вченого, простежено процес становлення І. Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Розкрито провідні напрями та результати роботи І. Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві в контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини вченого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів – “Записок НТШ”, “ЛНВ” та “Нової зорі”. Створено бібліографічний покажчик праць І. Кревецького, яких зареєстровано і систематизовано у хронологічному порядку понад 500 позицій. З’ясовано історичну роль ученого у науковій і бібліотечно-бібліографічній сферах діяльності та загалом визначено місце І. Кревецького у національно-культурному житті західноукраїнських земель першої половини ХХ ст.

Ключові слова: І. Кревецький, Галичина, бібліотечна і бібліографічна діяльність, НТШ, ВБУ, бібліотека, “Записки НТШ”, “ЛНВ”, “Нова зоря”.

Аннотация

Яворская У. П. Библиотеко-библиографическая деятельность Ивана Кревецкого.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.08 – книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского.– Киев, 2008.

В диссертации на основе архивных и печатных источников проведено комплексное исследование главных этапов и направлений формирования творческого наследия, а также библиотечной деятельности И. Кревецкого. Воспроизведены основные страницы биографии ученого, прослеживается процесс становления И. Кревецкого как научного работника, библиотекаря и библиографа. Раскрыты главные направления и результаты работы И. Кревецкого в библиотеке Научного товарищества им. Т. Шевченка (НТШ) во Львове и Всенародной библиотеке Украины (ВБУ) в Киеве в контексте общеполитических, экономических и культурных процессов, которые происходили в регионе. Проведен тематико-типологический анализ научно-библиографического наследия ученого, которое в общей сложности насчитывает более 230 рецензий, опубликованного на страницах трех львовских периодических изданий – “Записок НТШ”, “ЛНВ”, “Новой зари”. Создан библиографический указатель работ И. Кревецкого, которых обнаружено и систематизировано в хронологическом порядке в количестве 500. Исследована историческая роль ученого в научной и библиотечно-библиографической сферах деятельности, определено место И. Кревецкого в национально-культурной жизни на западноукраинских землях первой половины ХХ века.

Ключевые слова: И. Кревецкий, Галичина, библиотечная и библиографическая деятельность, НТШ, ВБУ, библиотека, “Записки НТШ”, “ЛНВ”, “Новая заря”.

Annotation

U. P. Javorska – The library and bibliography activity of Ivan Kreveckyі’s.– The manuscript.

The dissertation to obtain Candidate of historical science on 07.00.08 speciality – knowledge of books, librarianship, bibliography. The Vernadsky National Library of Ukraine.– Kyiv, 2008.

In the dissertation the complex research of the main stages and directions of forming of creative heritage and library activity of I. Krevetskyi was accomplished basing on the archival and printed sources. The main pages of the scientist’s biography were recreated, the process of Krevetskyi’s formation as a scientist, librarian and bibliographer was followed.

Special attention was paid to opening of the main directions and results of Krevetskyi’s work in the library of Naukove tovarystvo named after T. Shevchenko (NTSH) in Lviv and Vsenarodna library of Ukraine (VLU) in Kyiv in political, economical and cultural process context which were taking place in the country during the beginning of the XX-th century.

It was ascertained that the librarian work of Krevetskyi was signified by commonness and stability till the First World War as well as filled with fighting with inner and difficult outer factors in the post war period.

The determinant factors that had a negative influence on librarian work of NTSH in the post war period were characterized, namely: a) lack of necessary number of librarian staff; b) lack of librarian area; c) prohibition to receive Ukrainian publication from out of the border (as well as Ukrainian edition in Poland); d) lack of state funding; f) introduction of covered books or edition that had illustrations, notes, maps, catalogues etc. duty; g) lack of connections with Russia and Great Ukraine which lasted from late 1914 till 1922.

The research of Krevetskyi’s librarian activity in the background of social and political changes gave the opportunity to define that the director carried out great and successful organizing work in collecting librarian materials, especially Ukrainian, according to the main task of the library. It was ascertained that thanks to Krevetskyi’s hard and prolonged work, his connections with Ukrainian, foreign institutions and private people in particular, library became an exclusive institution – the only centre of knowledge of Ukrainian literature collection in Western Ukraine.

In the research Krevetskyi’s short work (April 1920 – October 1921) in VLU was considered. Having already 9 year work experience in NTSH library, Krevetskyi helped in book acquisition, moreover he developed new general methodical recommendations and rules for cataloguing editions. Being a head of “Ukrainika” department, Krevetskyi propounded first methodical suggestions concerning creating of the fund “Ukrainika” and began to catalogue Ukrainian books. All this provided the foundation of further work of VBU, for creating Ukrainian-speaking literature fund and bibliography of Ukrainika.

In the dissertation detailed thematic-typological analysis of numeral bibliographical heritage of Krevetskyi was carried out which includes more than 230 opinions in general, published in magazines – “Zapysky NTSH”, “Literaturno-naukovyj Vistnyk”, “Nova zoria”.

The analysis of Krevetskyi’s bibliographical heritage proved, that the scientist was engaged in writing reviews of new publication and systematical viewing of periodical, working in library gave the opportunity to become acquainted with novelties of literature and the scientist’s high cultural and intellectual level – to view polythematic works. Systematical viewing of new publication proved that the scientist paid great attention to periodical bibliography, understanding its importance as a valuable source of material.

As a result of the dissertation, especially the sum up of periodicals of the beginning of the XX century and other sources, bibliographical guide of Krevetskyi’s works was created, more than 500 works were registered and systematized in chronological order. The creation of the bibliographical guide let introduce bibliographical research of the scientist for the first time and acquaint with his various activity in scientific field in general.

Key words: I. Kreveckyі, Galychyna, library and bibliography activity, Naukove tovarystvo named after T. Shevchenko (NTSH), Vsenarodna library of Ukraine (VLU), library, “Zapysky NTSH”, “Literaturno-naukovyj Vistnyk”, “Nova zoria”.

Підписано до друку 21. 12. 2007.

Формат 60х90/16. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. Замовл. № 5.

Надруковано в відділі оперативної поліграфії

Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України

79000, Львів, вул. Дудаєва, 15