РЕФЕРАТ З УКРАЇНОЗНАВСТВА

НА ТЕМУ:

„ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА В ШКОЛІ”

ПЛАН

1. Традиційні методи викладання народознавства в школі

2. Прийоми навчання

1. Традиційні методи викладання народознавства в школі

Неможливо перейти від принципів до методів викладання, не встановивши між ними логічного зв’язку. Принципи навчання є основоположними щодо ефективної організації педагогіки народознавства. Знання їх дають змогу вибрати необхідні методи навчання. Принципи викладання українського народознавства визначають його мету. Але ж треба знати спосіб, з допомогою якого можна досягти цієї мети, тобто - метод. Коріння методу бере свій початок у практичній діяльності людини з перетворення дійсності. Душею методу є людська внутрішня сила, природне почуття, природний і гострий розум. Але метод має й матеріалістичну основу, бо сплямований на творче ставлення до об’єкта діяльності. Тому він залежить не лише від бажань і дій учителя, а й від того, хто отримує знання і яка природа предмета що вивчається. Застосовуючи ті чи інші методи навчання, учитель сприяє пізнанню учнями об’єктивної реальності. Отже, методи навчальної діяльності є різновидами методів пізнання. У педагогіці народознавства всі компоненти навчально-виховного процесу закономірно пов’язані між собою. Методи, в свою чергу, визначають вибір засобів і форм організації навчальної діяльності. Мета, як закон, визначає зміст і методи навчання. Ця взаємопов'язана єдність усіх компонентів навчання забезпечує визначені результати навчання. Які ж головні завдання методів? 

1. Стимулювати навчання. 

2. Організовувати навчання. 

3. Контролювати навчання. 

Ці завдання не зводяться лише до навчання. Вони обов'язково включають виховання й розвиток. Тому можна стверджувати, що існує ще три завдання: навчальне, виховне, розвивальне. Досвід роботи показує, що вчителю слід спрямовувати увагу на якусь одну групу методів навчання, тоді результат буде найоптимальнішим. Відтак на кожному уроці та навіть на кожному етапі уроку завжди має бути певний домінуючий метод, то відповідає основній меті даного етапу чи уроку. Наприклад, коли на даному уроці увага приділяється відпрацюванню практичних навичок, то провідним буде метод практичної роботи, якому можуть допомогти словесний і репродуктивний. Таким чином: провідний метод педагогічного комплексу не дає всім іншим методам особливої специфіки та виконує функції всієї групи, всього комплексу. Усі інші методи теж не стоять окремо один від одного, а взаємодіють. Однак лише домінуючий метод утворює систему, що в ній всі інші теж виконують свої функції. Спинімось спочатку на методах, які пройшли багатовікову апробацію і можуть бути використані в процесі реалізації народознавства в школі. Без них навчально-виховний процес не досягатиме належних результатів. Їх не можна замінити якоюсь режисурою тому, що вони організовують і здійснюють навчально-пізнавальну діяльність. На досвіді перевірено, що без них учитель народознавства не може обійтися. Вони є старими, але не застарілими, а навпаки, поруч з новими методами створюють ефективні можливості уроку.

Словесні методи

Це методи передавання й слухового сприймання навчальної інформації.

 Метод розповіді. Його застосовують як розповідь, котру не треба записувати в зошиті. Тема уроку народознавства в сьомому класі „Вітряк. Використання сили вітру в господарстві українців. Народні пісні, легенди про вітряк”. 

Мета уроку: ознайомити учнів з використанням вітряка та працею людини в ньому, розвивати пізнавальні інтереси учнів, виховувати повагу до праці мірошника, хлібороба. 

Етап "Мотивація навчальної діяльності". 

Учитель розповідає: 

- коли 960-го року князь Володимир Святославич у Києві створював пантеон київських богів, то до найголовніших потрапив Стрибог - володар вітрів. Стрибог вважався дідом вітрів, бо мав на землі 67 численних намісників. Народ поділяв вітри на різні види: горішній, долішній, степовий, грозовий, буревій, смерч, лускавець, дмухач, шярпун, крутій тощо. 

У житті людини вітри відігравали особливу роль. Toмy наші пращури відповідно й намагалися умилосердити їх. Старші люди застерігали, що нічний шарпун може накликати тяжку хворобу /мабуть, і термін "вітрянка" лікарі взяли неспроста/. А ще остерігалися вітрів улітку, коли проходили жнива. Бурі, які називали буревіями, буреломом, штормом, повітрицею, завдавали численних збитків - нищили хлібостої, ламали дерева, калічили людей. Небажаним явищем був і вихор що має різні діалектні назви: смерч, труба, бігун тощо. "Труба" захопить людину та й може завести її світ за очі. Бігун призводить до головного болю. Чималі незручності приносили людям і зимові вітри /студений, зимний горішнець, хайна, сіверний, москаль тощо/. Вони, намітаючи кучугури, паралізували шляхи, загрожували життю мандрівників. На морі ці шквали називали штурмою, накотом. Одначе вітер не завжди завдавав лиха. Двадцять восьмого липня в народі відзначали день святого Кирика, або день Кирика-Вітрогона. Влаштовували на його честь різноманітні ритуали - сценічні дійства, пісні, заклинання та благання, "щоб ні вітер, ні туча, ні блискавка, ні градобій не ушкоджували збіжжя, житло, тварин та людей". Цей день святкують на честь вітру: можна все робити, лише коло сіна не можна працювати, "бо вітер розмете його". Ще донедавна сталі люди відводили грозові хмари численними заклинаннями та молитвами. Перед тим, як з'явитися грозі, селяни обходили обійстя, житло й посіви з іконою та страсною свічкою. Деінде кидали коцюбу на поріг, або підпалювали свячену вербу, проказуючи молитву. Відзначали свято вітру люди тому, що вітер нерідко є добрим і безвідмовним помічником у господарській діяльності. Скажімо, а яким нетерпінням чекають хлібороби половію - легкого весняного відерця, що "провітрює грунт", "тужавіє землю", "пестить збіжжя", коли воно цвіте, а отже й самозапилюється /звідки й поетичний вислів жито половіє"/. На теплому весняному вітерцеві селяни сушили й вибілювали пряжу пряжу та полотно, провітрювали одяг, збіжжя, я влітку віяли зерно. Особливо бажаним був він, коли засіки повнилися зерном нового врожаю. Адже, крім млинів, які будували на річках, збіжжя здебільшого мололи у вітряках, що приводились у дію за допомогою "стрибожних онуків". 

Метод лекції. Сьомий клас. Тема уроку "Зовнішній вигляд українських поселень. Основні зони й типи поселень. Єдність і локальне розмаїття народного житла".

 Етап "Сприйняття й усвідомлення нових знань".

 Учитель викладає учням лекційний матеріал, який вони коротко занотовують. 

Метод бесіди. Сьомий клас. Тема уроку "День поминання. Культ предків у слов’ян. Обряд пошанування померлих у нашому краї". 

Етап "Актуалізація опорних знань".

 Бесіда проводиться за навідними запитаннями вчителя. Коли поминають померлих? Як проходять Проводи? Як готуються до поминок у вашій сім’ї? Які квіти насаджують на могилах? Як повинна людина поводитися на цвинтарі? Чи бачили Ви коли-небудь як люди нехтували правилами поведінки на цвинтарі? Чи засуджуєте Ви таку поведінку й чому? 

Наочні методи

Це методи наочної передачі та зорового сприйняття інформації. 

Метод ілюстрації. Восьмий клас. Тема уроку "Мисливство. Об'єкти мисливства. Способи полювання. Пристосування для полювання. Мисливство в обрядових піснях та переказах". 

Етап "Засвоєння нового матеріалу".

Учитель розповідає й показує пристосування для полювання.

 Метод демонстрації. Сьомий клас. Тема уроку "Лірники та кобзарі в Україні". 

Етап "Сприйняття й усвідомлення нових знань". 

Учитель показує кобзу й розповідає про будову цього музичного інструменту, демонструючи всі його деталі: - Кобза - дерев’яний інструмент, який робиться з верби, або з клену, і то з одного шматка. Спочатку виготовляють видовбану, великого розміру деталь з короткою ручкою, з потовщеними краями, що, власне, стає основою кобзи і зветься спідником. Спідняк, різко звужуючись, переходить у ручку, або гриф, на якому кріпляться струни та який часто буває також видовбаний. Боки ручки тек дерев’яні, звуться щоками. Верхня частина кобзи, що робиться з ялини, має назву верхняка, або дейки. а той круг, де сходяться верхняк зі спідняком - брямки. Від ручки на долину по правому боці брямки поставлені дерев’яні чи металеві кілочки, на які чіпляють приструнки. Нижня частина кобзи має зроблений з бляхи струнник, до якого зачіплюють баси та приструнки. Скінчується струнник двома, трьома й більше "хвостами", що утримують його при кобзі. "Хвости" прикріплені до спідняка одним чи кількома дерев’яними або металевими ґудзиками - "пупками". Посередині верхняка вирізується різної форми отвір - голосник, або рока. Між голосником і струнником лежить підставка, зроблена з міцного дерева, це "кобилка", через яку йдуть баси й приструнки. Під верхняком наклеюється кілька (2, 3 чи більше) тоненьких паличок з прукного дерева, які звуться пружинами. Вони передають вібрації по всьому верхняку. Між верхняком і спідняком, ставлять одну чи біліше дерев’яних підпірок - "душ", які об’єднують як спідняк, так і верхняк в одне вібруюче тіло. Кобзарі поділяють струни на баси - бунти, що йдуть по пучці, та приструнки, що з правого боку кобзи прикріплені до спідняка. Кобза має різну кількість струн, але здебільшого 20-30, хоч були колись кобзи тільки на 12 струн. 

Метод кінопоказу. Четвертий клас.

Тема уроку "Води свячене джерело. Обожнювання води у слов’ян. Назви річок, джерел, струмків, їх тлумачення. Охорона водоймищ. Легенди про воду".

 Етап "Сприйняття й осмислення знань".

 Вчитель показує відеофільм про сучасний стан річки Серет. 

Практичні методи

Метод вправи Восьмий клас.

Тема уроку "Народна метеорологія". 

Етап "Узагальнення й систематизація знань". Учитель перевіряє, як засвоїли учні на уроці народні прикмети зміни погоди. Учні виконують вправу на картці. Яскраві зірки взимку . . . /на мороз/. Миготять зірки на небі . . . /на сніг/. Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева й каркає, то ... /бути хурделиці/. Кімнатні птахи перед заметіллю ... /мовчать/. 

Метод лабораторного досліду. Сьомий клас. Тема уроку "Українські куманці. Використання глини в побуті, мистецтві. Гончарство в Україні. Вірші й пісні про гончарів".

 Етап "Сприйняття і осмислення нових знань". Учитель показує, як глинокопи визначали гончарну глину. Приносить на урок гончарну глину та звичайну й проводить дослід: гончарна глина не розчиняється у воді, якщо її не збовтувати. 

Метод трудові дії. Восьмий клас.

Тема уроку "Випікання паски. Малювання писанок". 

Етап "Формування творчих умінь і навичок учнів". Учитель учить готувати паску, малювати писанку. 

Репродуктивні методи

1.Метод інструктажу. Дев’ятий клас.

Тема уроку "Кушнірство. Вичинка шкір - стародавнє слов’янське ремесло. Способи вичинки шкіри. Вироби з натуральної шкіри. Умови праці кушніра". 

Етап "Сприйняття й осмислення нових знань". 

Учитель пояснює способи обробки шкіри: Обробка овечої шкіри складається з кількох етапів: шкіра поосушується, вимочується в ямі з водою, очищається уламком коси від міздрі та знову вимочується 9 днів у розчині з борошна, висівок і солі. Потім шкіру просушують, намащують глиною та змочують розчином. Після цього її ключують /розгинають/, натирають крейдою й знову вичитають міздрю, для чого шкіра розтягується на дерев’яній рамі . Волові й конячі шкіри спочатку обробляють сумішшю вапна та попелу, потім з них здирають шерсть і вишкрібають міздрю. Шкіру видублюють у хлібному квасі з дубовою корою від одного до п’яти місяців. Після дубіння шкіра просушується, фарбується й змащується дьогтем.

 2. Метод ілюстрації. Сьомий клас.

Тема уроку "Млин, його використання й призначення. Умови праці мірошника. Пісні й легенди про мірошника".

 Етап "Сприйняття й осмислення нового матеріалу". Учитель малює схему будови млина та показує її на уроці, учні з’ясовують, як працюють різні деталі млина і як відбувається процес переробки зерна на борошно. 

3. Метод пояснення. Шостий клас.

Тема уроку "І рушник вишиваний на щастя дала". Вишивання, його види. Символічне значення рушника. Нитки для вишивання, кольори. Пісні про рушник". 

Етап "Сприйняття й осмислення нових знань". 

Учитель пояснює символіку вишивки, учні додають власні міркування. Приміром: Таємницю життя приховує в собі лілея - символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Якаю пильно придивитися до контурів геометричного узору рушника, то можна помітити силуети двох пташок - знак любові та парування. Крім квітів, невід’ємною частиною орнаменту є також листок і пуп’янок - нерозривна композиція триєдності. Вона символізує народження, розвиток та неперервність життя. В орнаменті лілею неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він - магічний, тому й благословляє пару на створення сім’ї. Адже хрест є прадавнім символом поєднання сонячної батьківської та вологої материнської енергій. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які теж символізують плідність. Чому саме лілея є жіночим символом? А тому, що вона сама є суттю вологої енергії. Це підтверджує й давня назва цієї квітки - крин. Порівняймо цю назву зі словом того самого кореня - криниця. 

4. Метод практичного тренування. П’ятий клас.

Тема уроку "Декоративна обробка дерева. Вирізування народних іграшок а дерева груші. Практичне заняття". 

Етап "Формування творчих умінь і навичок учнів".

Вчитель виявляє наявні в учнів уміння щодо обробки дерева й формує нові. 

Проблемно-пошукові методи

Метод проблемного викладу. П’ятий клас.

Тема уроку "Сей світ, як маків цвіт". Мак - улюблена рослина українців. Використання маку в господарстві. Оспівування його в народній творчості".

 Етап "Мотивація навчальної діяльності".

Учитель пояснює учням проблеми наркоманії, з’ясовує, що вони знають про ці проблеми, а потім звертається до них із таким, наприклад, закликом:

- людина, яка вживає наркотики, у більшості випадків потрапляє до них безповоротно в психічну і фізичну залежність. Статистичні дані свідчать, що найчастіше діти починають пробувати наркотики в 12 років, тобто з шостого класу. Чому? Та тому, то вони мало знають про трагічну долю наркомана. Адже спочатку вживання наркотиків - це спосіб провести час із задоволенням, а потім на них чекає неминуче погіршення стану здоров’я, сильні, часом смертельні больові шоки. Часто наркомани йдуть на злочин, адже треба десь добувати гроші для придбання наркотиків. А після злочину їх чекає страшне життя за в’язничними гратами. Отже, наркоман - це й нещасна, й небезпечна людина, як для своєї сім’ї, так і для суспільства. А які xвoрi діти народжуються в батьків-наркоманів - дебіли, шизофреніки, епілептики!.. Хоч як дивно, але нині з метою боротьби з наркоманією забороняють сіяти мак, скошують його. То скошується краса нашої землі. 

2. Евристичний метод. Восьмий клас.

Тема уроку "Підсумки літньої фольклорно - етнографічної практики. Проведення учнями екскурсії у шкільному кабінеті народознавства для учнів молодших класів". 

Етап "Перевірка домашнього завдання". Учні розповідають про знайдені експонати, про те, як саме знайшли їх на літніх канікулах, про записані фольклорні твори тощо. 

3. Дослідницький метод. Дев’ятий клас.

Тема уроку "Екологія та ми. Здоров’я природи - наше здоров’я". Етап "перевірка домашнього завдання". Учні проводять колективні дослідження екологічного стану своєї місцевості /річки, лісу, вулиці, повітря/. 

Логічні методи

1.Метод індукції. Сьомий клас.

Тема уроку "Український національний характер. Почуття честі та національної гідності.

Урок обміну думками. Практичне заняття".

 Етап "Актуалізація опорних знань". Учні узагальнюють свої поняття про український національний характер, використавши знання з трьох попередніх уроків про українських гетьманів. 

2. Метод дедукції. Восьмий клас.

Тема уроку "Діти України. Права дитини". 

Етап "Сприйняття й осмислення нового матеріалу". Кожен учень називає власні права, що з них він може практично скористатися в реальному житті, а не ті, що існують лише в писаних законах про права дитини. 

3. Метод аналогій. П’ятий клас.

Тема уроку "Рідне поле". Вивчення творчості народної художниці Катерини Білокур". 

Етап "Узагальнення й систематизація навчального матеріалу". Учні вчаться ставити себе на чуже місце /в даному випадку на місце квітів/ і, дивлячись на себе ніби збоку, помічати власні недоліки. Дівчинка, висока на зріст в комірці з пелюсток мальви, читає такий, наприклад, вірш:

Тягнуся віками до сонця, 

п’ю тепле проміння ясне, 

росту в квітнику під віконцем, 

звуть мальвою люди мене. 

Як свічки різнокольорові 

колись мої предки цвіли, 

як символ добра і любові 

до цеї святої землі. 

Ми вмієм привабити око – 

величні, високі, стрункі. 

Садіть, діточки, нас частіше, 

як оберіг долі садіть. 

Любіть нас від предків не гірше

 й нащадкам своїм збережіть. 

Методи самостійної роботи

1. Метод самостійної роботи з книгою . Дев’ятий клас.

Тема уроку "Княгиня Ольга". 

Етап "Актуалізація опорних знань". Учні, прочитавши вдома книги

Т. Бабицької "Княгиня Ольга", Р.Іванченко "Зрада, або як стати володарем", "Отрута для княгині" та іншу літературу про княгиню Ольгу, діляться в класі знаннями відповідних історичних фактів. 

2. Метод самостійної роботи з приладами. Восьмий клас.

Тема уроку "Народна астрономія". 

Етап "Узагальнення й систематизація знань". Учитель розповідає учням про сучасні й стародавні прилади для спостереження за нічним небом.

Метод самостійної роботи з об’єктами праці.

П’ятий клас. Тема уроку "Писанкарство. Яйце в міфології та обрядах. Розвиток писанкарства в Україні. Техніка виготовлення. Символіка орнаменту. Великодні іти з писанками. Малювання писанок.

Практичне заняття". 

Етап "Сприйняття й осмислення нового матеріалу". Вчитель вибрав цей метод для того, щоб учні самостійно виготовили писанку. Діти приносять чисте біле куряче яйце, пензлик, віск, свічку, скляні баночки з широкими шийками, фарби, малий пензель, серветку, олівець, лак, гумові рукавички та стояк на яйця. Вимивають яйце, витирають серветкою. Вибирають узор і тупим олівцем геометрично ділять яйце впродовж. Набивають малу кількість воску в головку пензля й підігрівають над полум’ям свічки. Довгими й рівними лініями покривають гарячим воском усі частини узору, які мають залишатися білими. Віск охоронятиме шкаралупу яйця від інших фарб. Віск має вільно й гладко випливати з головки пензля /коли віск стане твердим, його треба знов нагріти/. Потім обережно кладуть яйце на ложку й опускають у баночку жовтої фарби. Яйце повинно залишитися у фарбі протягом трьох-п’яти хвилин. Відтак вибирають яйце з фарби й легенько витирають чистими серветками. На жовтій шкаралупі покривають воском усі ті частини узору, які мають залишитися жовтими, і кладуть яйце в жовто –гарячий колір. Так і продовжують - покривають послідовні частини узору воском5 і занурюють у фарбу - від найсвітлішої до найтемнішої /від жовтої до жовтогарячої, червоної, коричневої й чорної/. Якщо в узорі є маленькі частинки, які мають бути блакитними або зеленими, малим пензлем фарбують їх, витирають серветкою й покривають воском. Ціле яйце не можна класти в блакитну або зелену фарбу тому, що це зашкодить дальшому процесові. Наприклад, після зеленої дуже важко одержати бажаний відтінок червоної фарби. Після закінчення всього процесу занурюють яйце в найтемнішу фарбу, переважно чорну. Вибирають і витирають чистою серветкою. Тримаючи писанку над свічкою, розплавляють віск на малій частині яйця і витирають серветкою. Так продовжують частинами доти, доки на яйці не залишиться воску. Закінчену писанку покривають лаком і кладуть на стояк, щоб вона просохла. Стояком може бути просто дошка з набитими цвяхами. Лак зберігає кольори писанки і робить шкаралупу яйця менш крихкою.

 4. Метод самостійного виконання письмових вправ. Шостий клас. 

Тема уроку "Рослини-медоноси. Практичне заняття. Оформлення альбому. Значення меду в житті людини /їжа, ліки/. Легенди, вірші та пісні про бджільництво". 

Етап "Узагальнений й систематизація знань". Учні записують в альбом рецепти страв і ліків, виготовлених з меду. Перед записом учні перевіряють грамотність написаних рецептів один в одного, а потім оформляють альбом. 

5.Метод написання твору. Шостий клас.

Тема уроку: "До чого душа лежить. Практичне заняття. Оформлення реферату на вільну тему, одну з вивчених у шостому класі. Завдання на літо". 

Етап "Формування творчих умінь і навичок учнів". Учні пишуть твір на одну з тем, вивчених протягом року.

 6. Метод написання віршів. Четвертий клас.

Тема уроку "Макуша - богиня слов'янського роду. Повага до матері в давнину й тепер". 

Етап "Узагальнення й систематизація знань". Учні пишуть вірш про свою маму.

 7. Метод самостійного вирішення задач. Сьомий клас.

Тема уроку "Ой чий то кінь стоїть. Легенда про створення коня. Бойове й господарське значення коня в житті українців. Любов до коня в народі. Творчість Миколи Самокиша, присвячена коням". 

Етап "Повідомлення домашнього завдання". Учитель пропонує розв’язати задачу про те, скільки сіна з’їдає кінь за місяць, прагнучи прищепити учням уміння добре господарювати.

8. Метод самостійних, спостережень. П’ятий клас.

Тема утоку "Мій рід і моя батьківщина. Внесок роду в розвиток міста, села".

Етап "Актуалізація опорних знань". Учні розповідають про спостереження над активною життєвою позицією своїх родичів, внесок їх у життя міста. 

9. Метод самостійного виконання виробничих завдань. Восьмий клас.

Тема уроку "Народження хліба. Практичне заняття. Приготування тіста, вироблення хлібин".

Етап "Первинне застосування набутих знань". Учні вчаться вирішувати тісто, виготовляти хліб. 

Методи стимулювання й мотивації навчальної діяльності учнів 

 Методи навчальної дискусії та емоційного стимулювання формують інтерес до знань. Методи навчального заохочення, покарання та пред’явлення навчальних вимог формують обов'язок і відповідальність у навчанні. Метод пізнавальної гри формує інтерес до знань і є досить популярним на уроках народознавства. 

1. Метод пізнавальної гри. П’ятий клас.

Тема уроку "Котився віночок по полю. Вивчення обряду обжинок, обжинкових пісень, ігор". 

Етап "Узагальнення й систематизація знань". Учні проводять обжинкову гру "Спасова борода". 

2. Метод навчальної дискусії. Одинадцятий клас.

Тема уроку "Взаємоповага та взаємодопомога в сім’ї. Культура спілкування". 

Етап "Сприйняття й осмислення нового матеріалу". Учитель виявляє погляди учнів на сімейну культуру, сформовані в їхніх сім’ях, їхніми батьками, а класний колектив оцінює думки однокласників. 

3. Метод емоційного стимулювання. Сьомий клас.

Тема уроку "Національне вбрання мого етнікосу, етнічної групи".

 Етап "Сприйняття й осмислення нового матеріалу". Учитель дає можливість учням самим стати вчителями, які на уроці знайомлять однокласників із національним вбранням свого етнікосу чи етнічної групи, тобто одночасно формує й професійні навички педагога, і підвищує інтерес до навчання. 

4. Метод навчального, заохочення. Четвертий клас.

Тема уроку "Моя сім’я. Оформлення літопису своєї сім"ї, сімейного альбому. Практичне заняття". 

 Етап "Повідомлення домашнього завдання". Учитель, підбивши підсумки змагання учнів на створення кращого літопису, повідомляє, що наступного разу учні підуть на екскурсію на виробництво до тих батьків, діти яких найкраще виконали літопис.

5. Метод покарання. Дев’ятий клас.

Teмa уроку "Княжа Русь. Князь Володимир Великий". 

Етап "Підсумок уроку". Учні, які не приготувалися до уроку, не отримують податнику місцевої церкви - фоторепродукції образу Святого Володимира Великого 

6. Метод пред’явлення навчальних вимог. Дев’ятий клас.

Тема уроку "Етнічний склад населення нашого міста".

 Етап "Актуалізація опорних знань". Учитель перевіряє ставлення учнів до виконання творчого завдання попереднього уроку - написати реферат про життя одного етнікосу, що живе в Україні. Добросовісне ставлення відзначається подарунком - книгою поета чи письменника, який є представником даного етнікосу або етнічної групи. 

Методи контролю й самоконтролю у навчанні

Ці методи реалізуються періодичною перевіркою знань і вмінь у всіх учнів. 

1.Метод усного контролю. Дев’ятий клас.

Тема уроку "Моя держава. Чисельність і географічне розселення українців у світі". 

Етап "Узагальнення й систематизація знань". Одразу після вивчення нового матеріалу вчитель усно опитує учнів з метою перевірити рівень осмислення знань. Учні біля карти розповідають про розселення українців у світі. 

2.Метод письмового контролю. Сьомий клас.

Тема уроку "Жорна. Найпростіший домашній млинок, його конструкція. Використання жорен у господарстві, легенди про жорна". 

Етап "Перевірка домашнього завдання". Учні на дошці записують якого числа, яке осіннє свято відзначають в Україні. 

3.Метод лабораторно-практичного контролю. Сьомий клас.

Тема уроку "Соняшник. З історії культивування його в Україні. Використання соняшника в господарстві. Соняшник у піснях і легендах". Етап "Перевірка домашнього завдання". Учні виготовляють дріжджі з шишечок хмелю. 

 4. Метод самоконтролю. Дев’ятий клас.

Тема уроку "Весілля в нашому селі /місті". 

Етап "Перевірки домашнього завдання". Учні показують весільні обряди, вибравши собі на допомогу товаришів - виконавців ролей.

2. Прийоми навчання.

В педагогіці прийнято визначати метод як спосіб досягнення мети та як сукупність прийомів і операцій практичного й теоретичного засвоєння дійсності. Отже, прийоми діяльності вчителя й відповідні прийоми діяльності учнів, зливаючись в одне ціле, конструюють метод навчання. Кожен метод - це сукупність прийомів. Прийоми можна розділити на підгрупи, котрі: 

1. Забезпечують реалізацію загальнодидактичних принципів в їх сукупності; 

2. Відповідають особливостям змісту навчального матеріалу різного рівня відображення дійсності; 

З. Формують в учнів уміння; 

4. Організують навчальний процес. 

Прийоми навчання можна також класифікувати за такими видами: 

Сплановані завдання, які визначають характер дії (випишіть незнайомі слова, складіть конспект, закінчіть речення, порівняйте, поставте запитання один одному); 

Сплановані зведення, як результат виконання дії вчителем (різного типу виклад інформації, побудова послідовної сукупності завдань, побудова розповіді, що потребує кінцівки, організація інсценування на уроці)

 Дія вчителя, що не передбачає виконання учнем будь-яких завдань, але веде до належної реакції учня (дорікання, заохочення, мімічний вираз свого ставлення, іронія). 

Які ж методи якими прийомами реалізуються? 

Проблемно-пошукові методи включають:

 1. прийоми створення проблемних ситуацій - постановка проблемних питань, проблемних завдань, проблемних дослідів: 

2. Прийоми формування навчальних гіпотез щодо розв’язування проблемних ситуацій - висловлення здогадок про причини явищ, про зв’язок між поняттями, величинами та і н.; 

3. Прийоми доказу навчальних гіпотез на основі порівнянь, логічних міркувань, проведення навчальних досліджень;

4. Прийоми формулювання нових навчальних висновків, узагальнень. 

Репродуктивні методи включають: 

1. Передачу вчителем і учнями та запам’ятовування учнями навчальної інформації - за асоціацією, заучуванням, повторенням навчального матеріалу. 

Логічні методи включають: 

Прийоми виділення найзначущішого в навчальному матеріалі 

Прийоми класифікації; 

Встановлення аналогії; 

Узагальнення; 

Систематизацію; 

Конкретизацію. 

Методи самостійної роботи включають:

1.Інструктаж щодо завдань і порядку їх виконання; 

2.Інструктаж щодо найраціональніших прийомів діяльності учнів; 

3.Складання плану, тез, конспектів.

Метод бесіди включає:

1.Постановку питання у визначеній логічній послідовності; 

2.Прийом постановки навідних питань;

3.Прийом активізації всіх учнів у бесіді;

4.Прийоми колекції помилкових відповідей;

5.Прийоми формулювання висновків, узагальнення, оцінки діяльності учнів. 

Метод вправ включає:

1.Прийом повідомлення умов завдання;

2.Прийоми запису умови завдання текстом чи у вигляді схем, замальовок;

3.Прийом планування виконання вправи,

4.Прийом фіксації ходу виконання вправи;

5.Прийом аналізу результатів виконання вправ;

6.Прийом самоконтролю, оцінки правильності виконаної відповіді.

Отже, кожен метод складається з певних видів діяльності вчителя й учнів. Важливо підкреслити що лише відповідність прийомів утворює той чи той метод навчання. При чому важлива й послідовність застосування відповідних прийомів. Не можна забувати того, що ті самі прийоми можуть входити до різних методів навчання, але, поєднуючись з іншими, вони створюють усю різноманітність навчальних методів. Наприклад, прийоми запам'ятовування входять як у репродуктивні, так і в проблемно-пошукові методи навчання. Але в репродуктивному методі вони домінують над усіма іншими, а в проблемно-пошукових вони вже не займають центрального місця й лише сприяють запам’ятовуванню проблемного матеріалу. Методи й прийоми навчання діалектично взаємопов'язані і за певних умов переходять один у другий, залежно від конкретних завдань і специфіки змісту навчання. Ознайомившись з усталеними методами та прийомами навчання, "новонародженими методами" народознавства, можна сформулювати загальну характеристику методів. Вони:

• є відображенням методів пізнання об'єктивної реальності в специфічних умовах навчального процесу, тому мають об’єктивно суб’єктивний характер; 

• є способами взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів для вирішення завдань навчання, виховання й розвитку учнів, засвоєння ними змісту навчального матеріалу, тісно пов’язані з матеріальними засобами навчання й відображають усі основні компоненти етапів здійснення діяльності - мотивацію, організацію дій і операцій, контроль і аналіз результатів; 

• є невичерпними так само, як невичерпні способи людської діяльності; 

• складаються з більш конкретних прийомів навчання;

• завжди застосовується у певних комплексах, при цьому домінує якийсь один метод.