Реферат

на тему

«Облік товарів і тари на підприємствах малого бізнесу»

Вступ

На мою думку, тема даного реферату: «Облік товарів і тари на підприємствах малого бізнесу» на сьогоднішній день є досить актуальною, оскільки, для здійснення господарської діяльності, підприємства всіх форм власності та галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, які діють в тісному взаємозв’язку, адже без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевому результаті дає новий продукт (товар) розвитку господарюючого суб’єкта. В сукупності ресурсів підприємства вагома частка належить матеріальним ресурсам – засобам та предметам праці, в результаті поєднання яких здійснюється процес виробництва підприємства.

Не дивлячись на те, що товари стали одним з перших об’єктів обліку і підлягали поряд з грошовими коштами та розрахунками досить ретельному їх контролю, окремі питання щодо обліку запасів залишаються недостатньо вивченими і потребують окремого розгляду.

Метою реферату є ознайомлення та теоретичне дослідження обліку товарів та тари на підприємствах малого бізнесу, зокрема, дослідження особливостей організації аналітичного, синтетичного та первинного обліку господарських операцій пов’язаних з товарами та тарою на підприємствах малого бізнесу.

У відповідності з зазначеною метою були поставлені наступні завдання щодо обліку товарів та тари на підприємствах малого бізнесу:

– встановити, що собою являють товари та тара;

– визначити на яких рахунках вони обліковуються;

– розглянути можливі кореспонденції рахунків щодо обліку товарів та тари, та їх особливості.

Об’єктом дослідження є господарська діяльність підприємств малого бізнесу пов’язана з товарами та тарою.

Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних та методологічних питань, пов’язаних з обліком товарів та тари на підприємствах малого бізнесу, а також, їхні господарські засоби та процеси.

Отже, розглянемо детально облік товарі та тари на підприємствах малого бізнесу.

1. Облік товарів

Товари – матеріальні цінності, які придбані і зберігаються на підприємстві з метою подальшого їх продажу.

Якщо торговельне підприємство використовує метод оцінки вибуття запасів за цінами продажу, то собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Цей метод застосовують підприємства, які мають значну і змінювану номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Метод за цінами продажу може застосовуватися окремо до кожної групи товарів із приблизно однаковою націнкою. Для кожної групи товарів буде обчислюватися окремий відсоток торгової націнки.

Аналітичний облік товарів ведеться за їх найменуванням (номенклатурою) або однорідною групою (видом). За журнальної форми аналітичний облік ведеться в розділі 4 журналу 5-а, за спрощеної форми – у відомості 2-м.

Синтетичний облік товарів ведеться за журнальної форми обліку у розділі 3 журналу 5-а; за спрощеної форми – у відомості 2-м.

Також, синтетичний облік товарів на малих підприємствах можна вести на рахунку 26 «Готова продукція», або на однойменному рахунку 28 «Товари». На окремому субрахунку обліковують торгові націнки і знижки на товари, призначені для дальшої реалізації в магазинах або інших торгових закладах. Торгову націнку визначають на підприємстві. Торгові знижки вказані в супровідних документах на одержані товари. Облік торгових націнок і знижок ведуть окремо.

Рахунок 28 «Товари», використовується для руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торговельні та заготівельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 «Товари» застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо[5].

Постачальницькі, збутові, торговельні підприємства та організації на рахунку 28 «Товари» ведуть облік також купованої тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» чи 20 «Виробничі запаси».

Рахунок 28 «Товари» має такі субрахунки:

• 281 «Товари на складі» – для обліку руху та наявності товарних-запасів, що перебувають на оптових та розподільних базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо;

• 282 «Товари в торгівлі» – для обліку руху та наявності товарів, що перебувають на підприємствах роздрібної торгівлі (у крамницях, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо);

• 283 «Товари на комісії» – для обліку товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до їх продажу;

• 284 «Тара під товарами» – для обліку наявності й руху тари під товарами й порожньої тари.

На субрахунках 281–284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом – зменшення.

На субрахунку 285 «Торгова націнка» підприємства роздрібної торгівлі під час ведення обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між купівельною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом – зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунку 282 або способом сторно зворотною кореспонденцією цих рахунків.

У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунка 28. За спрощеним Планом рахунків облік ведеться на рахунку 26 «Готова продукція».

Надходження товарів на малих підприємствах відображають на основі товарно-транспортних накладних типової форми, до яких можуть прикладатися інші документи: пакувальні ярлики, акти зважувань тощо. Якщо товари надходять від іногородніх постачальників залізницею чи водним шляхом, транспортні органи виписують залізничну (водну) накладну, яка видається при доставці товарів отримувачу, а він, у свою чергу, видає постачальнику вантажну квитанцію, яка засвідчує приймання товарів.

Супровідні документи, що надійшли з отриманими від постачальників товарами, після перевірки дотримання умов поставки за найменуваннями товарів, їх масою чи кількістю, асортиментом, ціною, якістю, скидками, транспортними витратами тощо записують у книгу реєстрації рахунків постачальників, за якою контролюють строки поставок.

Якщо трапилося т. зв. «роз'єднання» супровідних документів і товарів, що надійшли на підприємство, їх оприбутковують за актом приймання товарів, без рахунку постачальника. Цей акт складає комісія, у яку входять завідувач складу, товарознавці, представник адміністрації та громадськості. В акті вказують фактичну кількість (масу) прийнятих товарів, їх якість, ціну за прейскурантами. Один примірник акта висилають постачальнику, який повинен негайно надіслати товарно-транспортну накладну та податкову накладну.

Коли надійшли товари, які не замовляли або недоброякісні, що підтверджує акт санепідемстанції чи інших органів, і вони не можуть бути використані для реалізації, їх приймають на відповідальне зберігання, про що повідомляють постачальника.

Товари обліковують за видами, найменуваннями, сортами, сортаментом за купівельною вартістю, яка включає торгову націнку. Тому при оприбуткуванні товарів складають розрахунок націнки на них і під звіт матеріально відповідальним особам відносять їх повну вартість. Реалізацію товарів проводять на основі накладних, у яких зазначено назву, кількість (масу) товарів, ціну, ПДВ, загальну вартість. Якщо торгівлю проводять стаціонарно, застосовують електронні касові апарати. При реалізації товарів з лотків чи автомашин використовують товарно-касові книги.

За документами на отримання та реалізацію товарів матеріально відповідальні особи (продавці, зав. їдальнею) складають звіт про рух матеріалів, на основі якого проводять записи в реєстрах аналітичного і синтетичного обліку. При цьому складають розрахунок розподілу торгової націнки між реалізованими товарами і їх залишком.

При отриманні товарів торгові націнки і скидки, а також суму податку на додану вартість включають у вартість товару. Таким чином, за дебетом рахунка відображають повну вартість товару, яку заносять під звіт матеріально відповідальним особам [4].

Розглянемо типові операції за розрахунками 26 «Готова продукція» (28 «Товари») (табл. 1.).

Таблиця 1. Типові операції за рахунками 28 «Товари» (26 «Готова продукція»)

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1.	Збудовані основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи для продажу	26 (28)	15
2.	Передано виробничі запаси на торговий склад для реалізації або забезпечення процесу реалізації	26 (28)	20
3.	Внутрішнє переміщення товарів	26 (28)	26 (28)
4.	Нарахована торгова націнка	262 (282)	265 (285)
5.	Закуплені товари підзвітними особами за готівку	26 (28)	37
6.	Одержано товари від постачальників	26 (28)	68
7.	Нарахування зборів і платежів, що відносяться на вартість товарів	26 (28)	64
8.	Оприбутковано надлишки товарів	26 (28)	70
9.	Втрати від знецінення, псування товарів	84	26 (28)
10.	Втрати товарів від стихійного лиха, аварій	85	28
11.	Списана вартість реалізованих товарів	85	28

2. Облік і оподаткування тари і тарних матеріалів

При обліку тари основними проблемними моментами є:

• правильне і своєчасне документальне відображення операцій із заготівлі, надходження і відпуску тари;

• забезпечення контролю за збереженням тари;

• виявлення первинної вартості тари, що придбавається у таровиробників або тароремонтних підприємств і виготовляється безпосередньо підприємством;

• дотримання норм витрачання тари.

Відповідно до чинної класифікації тара поділяється на такі види:

• тара з деревини (ящики, бочки);

• тара з картону і паперу (ящики, мішки);

• тара з металу (бідони, бочки);

• тара з пластмаси (ящики, каністри);

• тара зі скла (пляшки, банки);

• тара з тканин і нетканих матеріалів (мішки).

У складі тари обліковуються також матеріали і деталі, призначені спеціально для її виготовлення або ремонту.

У бухгалтерському обліку тара обліковується на субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали». На даному субрахунку відображаються наявність і рух всіх видів тари, крім тари, що використовується як господарський інвентар, а також матеріали і деталі, що використовуються для виготовлення тари та її ремонту.

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відноситься до тари і обліковується на субрахунку 201 «Сировина й матеріали».

На торговельних підприємствах на субрахунку 284 «Тара під товарами» ведеться облік наявності та руху тари під товарами і порожньої тари. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, що встановлюються керівництвом підприємства з видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 «Торгова націнка».

Тара, що використовується як господарський інвентар, обліковується на субрахунку 115 «Інвентарна тара» рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи» або на субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» рахунка 10 «Основні засоби».

Затрати на виготовлення нової тари можуть обліковуватися на рахунку 23 «Виробництво».

Виготовлена тара здається на склад за приймально – здавальними накладними, оцінюється за первинною собівартістю і зараховується з кредиту рахунка 23 «Виробництво» в дебет субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали».

Вартість тари власного виробництва, а також покупної, використаної для упаковки продукції, за умови включення її вартості до ціни продукції, списується з кредиту субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» і відноситься:

• в дебет рахунка 23 «Виробництво» і включається до виробничої собівартості продукції, якщо процес упаковки продукції здійснюється в цехах основного виробництва і передбачений технологічним процесом;

• в дебет рахунка 93 «Витрати на збут» і включається в затрати звітного періоду, якщо упаковка продукції здійснюється після її здачі на склад.

Тара, що стала непридатною внаслідок природного її зносу, поломки (бою) або псування, оформлюється відповідним актом.

Непридатна тара підлягає обов’язковій здачі в утилізаційний цех підприємства, організаціям зі збору вторинної сировини або на інші підприємства для переробки.

Тара під продукцією (товарами) здійснює одноразовий або багаторазовий оборот. Умовами постачання продукції (товарів) можуть бути передбачені види багатооборотної тари, що підлягає обов’язковому поверненню постачальникам продукції (товарів).

За деякі види багатооборотної тари, що постачається з продукцією (товаром), постачальником справляється з покупця застава, яка йому повертається після отримання від нього порожньої тари у справному стані.

Справляння заставних сум за тару допускається у випадках, передбачених прейскурантами, особливими умовами постачання або іншими обов’язковими для сторін правилами.

Первинна вартість тари, що придбавається, складається з усіх витрат із заготівлі і доставки її на склад підприємства. На дату балансу тара відображається в обліку і звітності за найменшою з оцінок: або за первинною вартістю, або за чистою вартістю реалізації.

Багатооборотна тара (бочки, фляги, ящики, пляшки, сулії, банки тощо), на яку встановлені заставні ціни, обліковується за цими цінами.

Різниця між первинною собівартістю і заставною вартістю тари зараховується: у випадку збитків – на субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності», у випадку прибутку – на субрахунок 719 «Інші доходи операційної діяльності».

При відвантаженні продукції (товарів) у поворотній тарі, що обліковується за заставними цінами, вартість тари показується в рахунку – платіжній вимозі окремо й оплачується покупцем понад вартість продукції (товарів). Постачальником після оплати покупцем заставної вартості тари отримані суми зараховуються на рахунок 31 «Розрахунковий рахунок» у кореспонденції із субрахунком 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» без відображення за рахунками класу 7 «Реалізація».

При поверненні тари постачальнику в справному стані для повторного використання покупцю відшкодовується її вартість за заставними цінами.

Списання вартості тари, що стала непридатною, провадиться в сумі, нарахованій за ціною можливої реалізації та використання (за вирахуванням вартості отриманих матеріалів).

У податковому обліку тара підприємства підпадає під дію пункту 5.9 Закону про прибуток і Порядку ведення обліку приросту (зменшення) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції. Витрати, пов’язані з придбанням тари, також будуть входити до складу валових витрат підприємства.

Існує певний порядок податкового обліку на підприємствах – виробниках, які відвантажують свою продукцію у поворотній заставній тарі:

• сума податку на додану вартість за покупною тарою включається до суми податкового кредиту з ПДВ;

• при продажу продукції в тарі, яка згідно з договором або умовами постачання є поворотною заставною, її вартість до складу валового доходу не включається, оскільки така тара не об’єктом купівлі – продажу;

• п. 4.6 Закону про ПДВ визначено, що вартість поворотної заставної тари не є об’єктом обкладення податком на додану вартість. Але якщо протягом терміну позовної давності з моменту отримання поворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

Розглянемо кореспонденцію рахунків, які можуть використовуватись у бухгалтерському обліку при операціях з тарою (табл. 2).

Таблиця 2. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій з тарою

№ з/п	Зміст операції	Дт	Кт
1.	Придбано склотару: – оприбутковано тару на склад – сума податкового кредиту – проведено розрахунок грошовими коштами	204 641 631	631 631 311
2.	Транспортні витрати, пов’язані з доставкою тари – сума податкового кредиту з ПДВ – проведено розрахунок грошовими коштами	204 641 631	631 631 311
3.	Витрати, пов’язані з виробництвом мінеральної води	23	661, 651–653, 20 та інші
4.	Передано тару для розливу води, до вартості включено транспортні витрати з її доставки: (1500+200):10000*8000	23	204
5.	Передано готову продукцію на склад	26	23
6.	Відвантажено готову продукцію: – сума податкових зобов’язань з ПДВ	361 701	701 641
7.	Списано собівартість реалізованої продукції	901	26
8.	Визначення фінансового результату	701 791	791 901

Висновок

В результаті написання даного реферату, можна сказати, що товари – це матеріальні цінності, які придбані і зберігаються на підприємстві з метою подальшого їх продажу.

Якщо торговельне підприємство використовує метод оцінки вибуття запасів за цінами продажу, то собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Цей метод застосовують підприємства, які мають значну і змінювану номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Метод за цінами продажу може застосовуватися окремо до кожної групи товарів із приблизно однаковою націнкою. Для кожної групи товарів буде обчислюватися окремий відсоток торгової націнки.

Аналітичний облік товарів ведеться за їх найменуванням (номенклатурою) або однорідною групою (видом). За журнальної форми аналітичний облік ведеться в розділі 4 журналу 5-а, за спрощеної форми – у відомості 2-м.

Синтетичний облік товарів на малих підприємствах можна вести на рахунку 26 «Готова продукція», або на однойменному рахунку 28 «Товари». На окремому субрахунку обліковують торгові націнки і знижки на товари, призначені для дальшої реалізації в магазинах або інших торгових закладах. Торгову націнку визначають на підприємстві. Торгові знижки вказані в супровідних документах на одержані товари. Облік торгових націнок і знижок ведуть окремо.

Також, синтетичний облік товарів ведеться за журнальної форми обліку у розділі 3 журналу 5-а; за спрощеної форми – у відомості 2-м.

Відповідно до чинної класифікації тара поділяється на такі види:

• тара з деревини (ящики, бочки);

• тара з картону і паперу (ящики, мішки);

• тара з металу (бідони, бочки);

• тара з пластмаси (ящики, каністри);

• тара зі скла (пляшки, банки);

• тара з тканин і нетканих матеріалів (мішки).

У складі тари обліковуються також матеріали і деталі, призначені спеціально для її виготовлення або ремонту.

У бухгалтерському обліку тара обліковується на субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали». На даному субрахунку відображаються наявність і рух всіх видів тари, крім тари, що використовується як господарський інвентар, а також матеріали і деталі, що використовуються для виготовлення тари та її ремонту.

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відноситься до тари і обліковується на субрахунку 201 «Сировина й матеріали».

Список використаної літератури

1. Закон України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій малого підприємства. Затверджений наказом міністерства фінансів України 19.04.2001. р., №186.

3. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Указ президента України від 03.07.98 р. «727/98.

4. Матвіїв М.Я., Хомин П.Я. Бухгалтерський облік на малих підприємствах за різними формами: Навчальний посібник – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 352 с.

5. Свідерський Є. І., Свідерський Д. Є. Облік діяльності суб’єктів малого підприємництва: Навч. Посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – 472 с.

6. Левицька С.О., Зінкевич О.В. Організація обліку на підприємствах малого бізнесу: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. – Рівне, 2008. – 158 c.