Тема: Бібліотека і краєзнавство. Робота бібліотек з краєзнавчими документами

План

1. Поняття "край" і "краєзнавчий документ"

2. Фундація краєзнавчих документів

3. Організація і ведення КСБА

4. Задачі краєзнавчої роботи бібліотек

5. Використовування краєзнавчої бібліографії

6. Індивідуальне інформування в роботі бібліотек

7. Взаємозв'язки і координація діяльності краєзнавчих установ

8. Форми роботи бібліотек по краєзнавству. Історико-краєзнавчі читання

9. План проведення краєзнавчих читань

1. Поняття "край" і "краєзнавчий документ"

Теперішній час характеризується небувалим сплеском краєзнавчої діяльності. Краєзнавство переживає процес пошуку нових форм, постановки першорядних задач. Воно набуває яскраво вираженого соціально-політичного характеру, особливо у зв'язку із збільшеним інтересом до минулого окремих територій, а також - зважаючи на загострення національних, економічних, екологічних проблем. Про "малу батьківщину" заговорили багато представників наукових кругів, екологів, економістів, педагогів, учасники суспільних рухів.

З квітня 1990 року існує Союз краєзнавців Росії. Основним напрямом його діяльності стала довготривала комплексна програма, направлена на підтримку і розвиток краєзнавчої роботи в Росії, а також ряд цільових програм: "Теорія і історія краєзнавства", "Природна спадщина", "Шкільне краєзнавство" і багато інших.

Краєзнавство - це всестороннє вивчення певної частини країни, міста або села, інших поселень місцевим населенням, для якого ця територія вважається рідним краєм. Під краєм розуміється певна частина країни, виділена по самих різних ознаках і, перш за все на основі адміністративно-територіального розподілу. Також правомірним вважається розповсюдження поняття "край" на такі обширні природно-економічні зони як Урал, Сибір, Дальній Схід.

Задачі і зміст краєзнавства надзвичайно різноманітні. В його задачі входить вивчення етнічного складу місцевого населення, пошуки корисних копалин, облік, охорона пам'ятників архітектури, усної народної творчості, вивчення говоров і діалектів, художніх промислів краю. Тим самим краєзнавці створюють необхідну основу для наукових досліджень в різних галузях знання і вносять істотний внесок у формування патріотизму і любові до рідного краю у населення.

На регіональному рівні найбільш доречний варіант культурного розвитку з урахуванням місцевої специфіки і самобутності, можливостей території - інституційних, матеріальних, людських і т.д. Саме на локальному просторі досягається максимальна активність участі різних соціальних груп в культурних процесах, в суспільному житті в цілому. Краєзнавча складова в тій чи іншій мірі, напряму або побічно, пронизує всі галузі знання, ділянки і сфери інтелектуальної і фізичної праці людини, додаючи їм конкретність, близькість до людини, що читає і шукаючому.

Джерела вивчення краю вельми різноманітні по своєму характеру і змісту. До їх числа відносяться, так звані, речовинні джерела: результати археологічних розкопок, пам'ятники матеріальної культури, зразки місцевої флори і фауни, корисних копалин, вироби промислового і сільськогосподарського виробництва. Ці матеріали збираються і зберігаються в краєзнавчих музеях. Важливе значення для пізнання історії і культури краю, побуту його населення мають лінгвістичні матеріали (записи місцевих говоров і діалектів) і, особливо російська народна творчість (билини, оповіді, прислів'я, частушки і т.д.). Величезний інтерес для дослідників представляють архівні документи і джерела (мемуари, описи, накази і т.п.).

Кожна людина по своїй волі або під тиском життєвих обставин незалежно від віку, підлоги, приналежності до того або іншого етносу, наукового цензу, професії, місця проживання стикається з краєзнавством, займається ним, користується його результатами. Окрім спілкування з самим краєм ми неминуче маємо справу з документально зафіксованими підсумками краєзнавчих пошуків, представленими в творах друку, рукописах, відео-документах або, іншими словами, з "краєзнавчими документами".

Вперше цей термін був запропонований С.Н. Криворотенко в 1990 році. Краєзнавчим вона назвала документ, що містить і (або) формою пов'язаний з краєм; під змістом краєзнавчого документа розуміла тільки укладену в ньому інформацію про край, під формою - інформацію про місце видання, авторської приналежності і приналежності до краю інших осіб, що беруть участь в створенні документа. Це визначення враховує не тільки змістовний, але формальний аспекти явища, що дозволяє розширити круг документів, що мають відношення до краю і що включаються до краєзнавчого фонду.

Разом з поняттям "краєзнавчий документ" в публікаціях фахівців часто зустрічається термін "краєзнавча література" як поняття більш широкого плану. В що ж її відмінність від документа?

"Документ" і "література" - різноякісні поняття. Більшість фахівців називає краєзнавчою літературою твору друку, що відносяться до краю за змістом, незалежно від місця їх видання.

Для бібліотечного краєзнавства підходить визначення: краєзнавчий документ - це той же матеріальний об'єкт, який береже і передає інформацію. Відмітною ознакою, що виділяє краєзнавчий документ із загальної маси, є наявність в ньому описи фактів, подій, явищ, пов'язаних з певною територією, місцевістю (краєм).

Те ж саме можна сказати і краєзнавчій літературі, вона виділяється із загальної маси творів друку наявністю в ній тих же відомостей.

Слово "документ" позначає матеріальні джерела інформації: книги, газети, журнали, буклети, листівки, мазкі, плакати, відеофільми і т.д. А термін "література" об'єднує в собі тільки твори, тобто тільки ідеальну інформаційну складову. В "Положенні про краєзнавчу діяльність краєвих і обласних УНБ краєзнавчими документами" названі будь-які тексти: неопубліковані (рукописні, машиночитємі, графічні) і аудіовізуальні матеріали, машиночитаєми джерела інформації (магнітні стрічки, компакт-диски і т.д.), повністю присвячені даному краю або значні (за об'ємом і цінності) відомості, що містять, про нього, незалежно від вигляду і способу видання (виготовлення), тиражу, мови, місця видання або виготовлення, політичної і ідейної спрямованості. Під місцевими розуміються всі видання, опубліковані на території даного краю, незалежно від їх змісту, вигляду і способу видання, мови; у тому числі малотиражні, внутрівідомчі, видання групової обробки.

2. Фундація краєзнавчих документів

Основа всієї краєзнавчої діяльності бібліотеки - краєзнавча фундація. Краєзнавча фундація - ця впорядкована безліч зафіксованих в документальній формі відомостей про край. Він використовується читачами і співробітниками бібліотек в різноманітній меті: для задоволення краєзнавчих запитів читачів; для проведення бібліографічного інформування по краєзнавству; для виявлення необхідних матеріалів при підготовці і складанні допомог, збірок, альманахів і інших видань краєзнавчого змісту; для організації краєзнавчих заходів. Без повноцінної науково-організованої фундації серйозна краєзнавча робота бібліотеки неможлива.

Останнім часом все чітко виявляється тенденція до повернення культурних цінностей, створених за багато років кожним народом, в кожній місцевості, будь то край, область, місто або село. Все частіше люди звертаються до історії своїх предків, відновлюють традиції, забуті або знищені, щоб в майбутньому знову не довелося по крупицях збирати втрачені відомості про рідний край. Муніципальна бібліотека повинна не тільки збирати, організовувати, але і зберегти краєзнавчу фундацію для подальших поколінь, поповнюючи його новими документами про природу, історію, господарство, мистецтво, тобто про життєдіяльність краю.

Краєзнавча фундація МБ універсальна по своєму складу. Він повинен охоплювати всі проблеми краю, які можуть зацікавити читачів.

Фундація формується з документів, відповідаючій основній меті і задачам конкретної бібліотеки, а також потребам користувачів. Така фундація, виділена в окремих залах або на окремих стелажах, в ідеалі повинен складатися з:

книг, брошур, листівок;

репродукцій, витворів образотворчого мистецтва, атласів, карт, фотографій;

нотних видань, грамплатівок, слайдів, діафільмів, аудіокасет, компакт-дисків, дискет;

машинописних і рукописних матеріалів;

тематичних тек з газетними і журнальними статтями, пов'язаними за змістом з краєм.

Краєзнавчі документи класифікуються по різних ознаках: часу видання, рівню насиченості краєзнавчими даними, видам документа, а також віку читача.

За призначенням документів, по їх семантичній складовій, краєзнавча фундація бібліотеки включає:

довідкову літературу;

науково-популярну літературу;

учбову літературу;

художню літературу.

Іноді фундація систематизувала на основі матеріальної конструкції видань: книги, газети, журнали, листівки, плакати, ноти, друкарська графіка і т.д.

Можна розділити документи по знаковій природі укладеної в них інформації: на текстові, нотні, картографічні, изоиздания.

По ознаці періодичності краєзнавчі документи можуть бути періодичними, неперіодичними, продовжуються, серійними.

ЦБ ведуть систематичну роботу по виявленню краєзнавчих документів і місцевих видань, використовуючи для цього тематичні плани издательств; бібліографічні допомоги, у тому числі і видавані ЛУНБ, СБА ОУНБ і інших бібліотек, книжкові збори приватних осіб і внебібліотечних установ (архівів, музеїв і т.д.). ЦБ ведуть поточне і ретроспективне комплектування фундації краєзнавчих документів і місцевих видань для своє системи шляхом покупки в обласному бібліотечному колекторі, в магазинах, у приватних осіб; відтворення відсутніх документів засобами копіювально-розмножувальної техніки; по підписці; в порядку книгообміну; в порядку дару. Для ЦБ бажано придбання кожного документа в 3-5 екземплярах; для філіалу в 1-2 екземплярах. В кожній бібліотеці бажано мати підписку на зональні і місцеві журнали, на обласні, районні, міські, багатотиражні газети.

В цілях підвищення ефективності діяльності і забезпечення раціонального використовування краєзнавчих документів і місцевих видань доцільно організовувати в ЦГБ, ЦРБ групи або читальні зали краєзнавства і збирати там по одному екземпляру краєзнавчих документів, виділивши для цього спеціальний стелаж.

Причинами виключення краєзнавчих документів і місцевих видань з фундації ЦБС можуть бути; ветхість видання (за наявності достатнього числа екземплярів) в ступені, що робить недоцільність спроби реставрації; надмірна кількість екземплярів видання. Єдині екземпляри краєзнавчих і місцевих документів не списуються. Місцеві періодичні видання зберігаються в ЦБ постійно, у філіалах - три роки.

Краєзнавча бібліографічна діяльність здійснюється в рамках загальної бібліографічної діяльності ЦБС, по загальних планах. Об'єми цієї діяльності в ЦБ і філіалах різні. Краєзнавча бібліографічна діяльність ЦБ включає:

організацію і ведення краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату (КСБА);

формування системи краєзнавчих бібліографічних допомог;

краєзнавче бібліографічне обслуговування, краєзнавче бібліографічне інформування, навчання основам краєзнавчих бібліографічних знань.

3. Організація і ведення КСБА

КСБА створюється як спеціалізована частина СБА центральної бібліотеки з метою максимально повного розкриття складу і змісту всіх видів краєзнавчих документів і місцевих видань. КСБА ЦБ відображає:

матеріали про край в цілому, про окремі місцевості і населені пункти;

матеріали про діячів і уродженців краю;

місцеві видання;

довідкові і бібліографічні джерела інформації про край.

КСБА ЦБ служить основою для обслуговування читачів краєзнавчими документами і місцевими виданнями; краєзнавчого бібліографічного і інформаційного обслуговування; бібліографічної пропаганди краєзнавчих видань; доукомплектования фундації краєзнавчих видань.

Краєзнавчий СБА ЦБ створюється в цілях задоволення потреб в краєзнавчій інформації не тільки читачів ЦБ, але і бібліотек-філіалів і бібліотек інших відомств.

Ведучим є принцип повноти віддзеркалення і глибини розкриття краєзнавчих документів, який виявляється в тому, що: включаються всі краєзнавчі документи і місцеві видання краю, незалежно від наявності їх в ЦБ і місця їх знаходження, від об'єму і цінності; не встановлюються хронологічні межі віддзеркалення краєзнавчих документів; широко застосовуються всі методи бібліографічного розкриття матеріалів (аналітичні описи частин тексту, детальне угрупування матеріалу, анотації і ін).

КСБА ЦБ включає:

центральний краєзнавчий систематичний каталог;

фундація довідкових і бібліографічних допомог.

Каталог включає картки на книги, брошури, альбоми, изоиздания, нотні видання, статті з журналів, збірок, видань, газет (центральних і місцевих), що продовжуються, атласи, діафільми, слайди і інші документи.

Матеріали в краєзнавчому систематичному каталозі систематизували по ББК. Картки за кожним роздільником стоять в зворотно-хронологічному порядку.

Фундація довідкових і бібліографічних допомог формується в читальному залі краєзнавства і на абонементі.

4. Задачі краєзнавчої роботи бібліотек

В даний час краєзнавча робота стає одним з найважливіших напрямів діяльності муніципальних бібліотек (ЦБС).

Краєзнавча діяльність бібліотек - частина професійної (державної) краєзнавчої діяльності, направленої на виявлення, збирання і розповсюдження знань про певну місцевість (край), зафіксованих, перш за все, в творах друку, а також аудіовізуальних матеріалах, машиночитаємих носіях інформації, неопублікованих документах. Краєзнавча діяльність здійснюється у формах, властивих бібліотечній діяльності в цілому.

Метою краєзнавчої діяльності муніципальних бібліотек є сприяння політичному, економічному, культурному розвитку краю, всесторонньому дослідженню краю, виявленню і розповсюдженню цінного місцевого досвіду в різних областях виробничо-практичної і суспільної діяльності, краєзнавчому руху в краю.

Бібліотечне краєзнавство як складова частина загального краєзнавства має мету виявити, зібрати, зберегти і надати в користування матеріали, пов'язані за змістом з певною місцевістю, яка є рідним краєм для її населення. Ця галузь краєзнавства в даний час активно розвивається.

В різний час деякі аспекти краєзнавства в бібліотеках розроблялися багатьма теоретиками, такими як Е.Н. Бурінськая, А.Н. Бученков, Л.М. Вадиковская і інші. Проте всі вони зачіпають бібліографічну сторону краєзнавчої діяльності. Краєзнавчі проблеми бібліотек автори практично не розглядали, за винятком питань формування фундацій.

Теоретичні підстави краєзнавчої діяльності бібліотек заклав Н.В. Здобнов.

Микола Васильович Здобнов наш земляк, він народився 9 жовтня 1888 року в місті Шадрінське Пермської губернії. В 1911-1915 роках він вчиться в Московському народному університеті ім.А.Л. Шанявського. Вже в студентські роки він захоплюється історією і бібліографією рідного краю. З 1919 року він працює в області краєзнавчої бібліографії, йдучи в цьому напрямі по шляху, наміченому ще минулому сторіччі В.І. Межовим. В 1925 році він закінчив і опублікував свою першу серйозну працю "Основи краєвої бібліографії", де вперше сформулював основні задачі краєзнавчої бібліографії, визначив її значення для науки і суспільно-політичного життя країни.

Слідуючи передовим традиціям російської бібліографії, Здобнов бачив головну задачу бібліографії, по його виразу, не в механічному книгоописании, а головним чином в розкритті значення книг, в знанні середовища, що породило книгу, її соціальної природи і її соціальної значущості.

Основу краєзнавчої діяльності бібліотеки складають: краєзнавча фундація; контингент користувачів видань і послуг з краєзнавства; бібліотечний персонал, включений в краєзнавчу роботу, і матеріально-технічна база бібліотеки.

Краєзнавча функція бібліотеки є функція інтегральна, вона об'єднує в одне ціле всі елементи системи "бібліотека" і в той же час розкриває конкретне значення, зміст кожного елемента з урахуванням краєзнавчої специфіки. Краєзнавчий документ містить краєзнавчу інформацію; бібліотечний персонал обробляє краєзнавчі документи; читач користується краєзнавчими документами і обробленою інформацією про них; нарешті, краєзнавчий документ - це ще і матеріальний носій, об'єкт, що має ціну, придбаний бібліотекою за платню, тому він є частиною краєзнавчої фундації і матеріально-технічної бази бібліотеки. Всі ці елементи є загальносистемними, вони підлеглі одній функції - краєзнавчої. Але кожний елемент розкриває її зміст по-своєму. Краєзнавчий документ, виконуючи інформаційну функцію, надає користувачу бібліотеки краєзнавчу інформацію. Користувач, займаючись, наприклад, самоосвітою по краєзнавству, з одного боку, інтегрує навкруги себе краєзнавчі ресурси бібліотеки: документи, каталоги, картотеки, бібліографічні допомоги, а з іншою - тестує їх на відповідність власним запитам і потребам. Бібліотечний працівник, виконуючи виробничі функції, створює краєзнавчі ресурси, розкриваючи їх вміст в каталогах, картотеках, краєзнавчих покажчиках, базах даних, різних заходах. Матеріально-технічна база по краєзнавству, будучи єдністю приміщень бібліотеки, матеріальних предметів, місцевої архітектури, устаткування, без яких краєзнавча діяльність неможлива, характеризує рівень забезпеченості користувачів необхідними умовами для роботи.

У результаті виходить, що всі загальносистемні елементи інтегровані, підлеглі краєзнавству. Це не означає, що краєзнавча функція є основна сутнісна функція бібліотеки, просто вона пронизує всі елементи бібліотечної системи і виконується всіма ними одночасно.

Муніципальна бібліотека (ЦБС) є центром бібліотечного краєзнавства в своєму місті, районі, селі. Краєзнавча діяльність - один з головних напрямів роботи муніципальної бібліотеки; вона пронизує діяльність всіх підрозділів.

Для досягнення мети краєзнавчої діяльності муніципальна бібліотека: виявляє по широкому кругу джерел краєзнавчі документи і місцеві видання свого краю і зосереджує їх у фундаціях; з максимальною повнотою, незалежно від місця зберігання, відображає відомості про краєзнавчі документи і місцеві видання в СБА; формує систему краєзнавчих бібліографічних допомог і покажчиків місцевих видань; обслуговує краєзнавчими документами і місцевими виданнями читачів своєї і інших бібліотек; надає консультативну допомогу читачам у виділенні і використовуванні краєзнавчих документів і місцевих видань, при зверненні до краєзнавчого СБА бібліотеки; надає методичну допомогу в краєзнавчій роботі бібліотекам-філіалам.

Успіх краєзнавчої діяльності бібліотеки визначається, перш за все, відповідністю її змісту потребам користувачів, доступністю інформації, продуманістю напрямів і форма масової роботи.

5. Використовування краєзнавчої бібліографії

В даний час краєзнавчі знання і відповідно краєзнавча література як носій цих знань починають все сильніше виконувати крім традиційних функцій функції екологічні, наукові, виробничі. Тому виникає потреба в різних способах роботи з краєзнавчою літературою.

ЦБ є центром краєзнавчого довідково-бібліографічного обслуговування як для читачів власної бібліотеки, так і для читачів бібліотек-філіалів і інших бібліотек. Всі краєзнавчі запити, що не отримали задовільної відповіді в ЦБ, перенаправляються у відділ краєзнавчої літератури ОУНБ, а у разі потреби - в бібліотеки федерального рівня. Всі співробітники центральної бібліотеки беруть участь в краєзнавчому довідково-бібліографічному обслуговуванні і ведуть облік запитів і відповідей, що поступають.

ЦБ ведуть краєзнавче бібліографічне інформування, тобто систематично інформують читачів про краєзнавчі документи і місцеві видання, знов що поступили до її фондів.

Форми краєзнавчого бібліографічного інформування:

підготовка бібліографічних списків нових надходжень (ЦБ області випускають, наприклад, "Бюлетені нових надходжень", де дається інформація, у тому числі і про краєзнавчі документи);

організація виставок нових надходжень;

підготовка бібліографічних оглядів нових надходжень;

розсилка або передача сповіщень про окремі краєзнавчі документи і місцеві видання, що знов поступили.

ЦБ формує систему краєзнавчих бібліографічних допомог, яка охоплює всі сторони життя краю і задовольняє всі види потреб в краєзнавчій інформації. ЦБ виступає як укладач краєзнавчих рекомендаційних бібліографічних допомог про район, місто.

Типологія користувачів краєзнавчих документів.

Організувати належним чином обслуговування в бібліотеці неможливо без знання основних груп читачів, що користуються послугами бібліотеки. В основі диференціації читачів лежить, як відомо, облік їх загальноосвітнього рівня, професійних інтересів, психологічних і вікових особливостей.

В індивідуальній і масовій роботі з краєзнавчою літературою необхідно враховувати інтереси таких груп читачів, як:

керівники всіх рангів (тематичний діапазон інформаційних потреб їх відрізняється широтою, при цьому чим вище ранг керівника, тим многоаспектні його інформаційні потреби);

фахівці, зайняті в різних галузях народного господарства, науки, культури (на зміст інформаційних потреб фахівців істотний вплив надає область науки або галузь виробництва, в якій вони працюють, а також місце роботи, посада і т.д.).

Ведучи індивідуальну краєзнавчу роботу з користувачами бібліотеки, потрібно мати уявлення про їх рівні пізнання краю, бо це важливий показник краєзнавчого розвитку особи. Він виступає для бібліотекаря орієнтиром в здійсненні індивідуального підходу до кожного читача і у вдосконаленні всієї краєзнавчої роботи, направленої на формування і розвиток соціокультурних краєзнавчих потреб читачів. Можна виділити наступні рівні пізнання свого краю у читачів бібліотеки:

нульовий - про край немає ні емпіричних, ні теоретичних знань (наприклад, у тільки що що в'їхали на територію краю людей, ніколи раніше в ньому не проживаючих);

емпіричний - наявність лише житейських пізнань про край;

теоретичний - наявність лише теоретичних знань про край;

теоретико-емпіричний - поєднання і взаємодія в свідомості як теоретичних, так і емпіричних знань про край.

У різних категорій читачів інтерес до краю має різну спрямованість, зокрема, він викликаний таким чинником, як ступінь зв'язку з краєм. Специфіка, особливості цього інтересу виявляються не зовсім однаково у тих, хто:

народився і постійно живе в краю (бібліотечна задача - допомога у вивченні, осмисленні особливостей краю, його історії, економіки, культури);

прибув в даний край на деякий час (бібліотечна задача - забезпечувати ознайомлення з краєм і його визначними пам'ятками);

недавно переїхав в край на постійне місце проживання (бібліотечна задача - допомогти адаптації в нових умовах, знаходженню зв'язків, спільності з місцем, звідки людина приїхала);

повернувся на батьківщину предків після тривалої відсутності (бібліотечна задача - розвиток прагнення до відновлення знань про край).

Перераховані читацькі групи не вичерпують всіх можливих варіантів диференціації читачів і не виділяються в стабільні групи разом з тими основними категоріями читачів, відповідно до яких створюється в бібліотеці структура обслуговування.

6. Індивідуальне інформування в роботі бібліотек

Не можна не враховувати тієї обставини, що в бібліотеках немає і не може бути читачів, що цікавляться тільки краєзнавчою літературою у відриві від інтересу до певної галузі знання або галузі народного господарства, від певної наукової або суспільної проблеми. Належна увага слідує уділити особливостям керівництва читанням краєзнавчої літератури в тих випадках, коли йдеться про читання в цілях самоосвіти. Об'єднуючої всі категорії читачів є в даному випадку самоосвітня мета читання, прагнення дізнатися про своє краю все найголовніше і цікаве, природне бажання гордитися своєю малою батьківщиною, її місцем і роллю в житті країни. Проте в цьому загальному інтересі, викликаному цілком зрозумілими причинами, слід розрізняти і виділяти основні мотиви, мету і характер читання краєзнавчої літератури.

Увага до всіх характеризуючим читача ознак особливо необхідна в індивідуальних формах роботи в допомогу самоосвіті читачів - при складанні планів читання, в бесідах з читачами, у визначенні змісту індивідуальної інформації, в залученні і підготовці читачів до участі в масових заходах і т.д. В індивідуальній роботі з читачами важливо не тільки орієнтуватися на вужі існуючі інтереси читачів, але і сприяти їх формуванню і розширенню. Особливо важливо враховувати особливість читання літератури, в якій йдеться про конкретні факти, що мали або мали місце на території і в обстановці, добре знайомій читачу, про людей, що проживали і жили в рідному місті, селі, що працював і працюючому на відомому читачу підприємстві, природі, безпосередньо оточуючої читача. Інтерес до такого роду літератури може бути легко викликаний у читача з обліком, звичайно його схильностей і смаків, його загальної підготовки. І річ не лише в тому, щоб краєзнавча книга зайняла постійне місце в читанні кожного жителя краю, але і в тому, щоб ця книга допомогла підвести читача до читання літератури з самих різних питань і тем, важливих у формуванні правильного світогляду, у вихованні всесторонньо розвинутої людини.

7. Взаємозв'язки і координація діяльності краєзнавчих установ

Успішна діяльність муніципальної бібліотеки по пропаганді краєзнавчих знань можлива лише у взаємодії з бібліотеками інших систем і відомств, державними організаціями, провідними професійну краєзнавчу роботу: музеями, архівами, редакціями газет, школами, вузами, позашкільними установами; з суспільними краєзнавчими організаціями: відділеннями Всеросійської фундації культури, Всеросійського суспільства охорони пам'ятників історії і культури, Всеросійського суспільства охорони природи, суспільними музеями, клубами, кухлями, з краєзнавцями-любителями. Що проводяться спільно з іншими установами всілякі заходи мають, безумовно, велику аудиторію, більш цікаві і обширні за змістом, більшою мірою реалізується виховна функція краєзнавчої діяльності бібліотек.

Масовим бібліотекам необхідно виходити за межі чисто бібліотечних форм роботи, ставати центрами краєзнавчого руху, об'єднувати його учасників в організації народних музеїв, в зборі матеріалів про своє місто, сель, підприємство, про людей краю, в підготовці фольклорних свят, етнографічних виставок, в проведенні різних обрядів. При цьому необхідно активно використовувати книги, бібліотечно-бібліографічні методи їх просування.

8. Форми роботи бібліотек по краєзнавству. Історико-краєзнавчі читання

В інформуванні читачів про краєзнавчу літературу використовуються всі форми цієї роботи - індивідуальні, групові, масові. Здійснюється ця робота на загальних для інформаційно-бібліографічної діяльності методичних основах і направлена на задоволення як професійних, так і загальноосвітніх потреб читачів. В практиці краєзнавчої роботи масових бібліотек такі заходи, як цикли виставок, лекції, бесіди, краєзнавчі читання, що проводяться з певною періодичністю і за певною програмою, тобто така організація роботи, при якій відбувається послідовне і всестороннє розкриття найважливіших краєзнавчих тим в їх взаємозв'язку із загальнодержавними проблемами

Важливо, щоб при організації виставок-переглядів, Днів інформації, при складанні бюлетенів нових надходжень була представлена і краєзнавча література у вигляді спеціальних розділів виставки або підрозділів, якщо йдеться про галузевий принцип розкриття фундації, у вигляді оглядів, розділів надходження нових надходжень, бібліографічних списків і т.д. Розуміє, всі ці заходи, і допомоги можуть бути повністю присвячений краєзнавчій літературі, адресованій читачам, широко використовуючим краєзнавчі видання в своїй професійній діяльності.

В практику краєзнавчої роботи масових бібліотек давно і міцно ввійшли цикли виставок, лекцій, бесід, краєзнавчі читання, що проводяться з певною періодичністю і за певною програмою, тобто така організація роботи, при якій на зміну випадковим епізодичним заходам приходить послідовне і всестороннє розкриття найважливіших краєзнавчих тим в їх взаємозв'язку із загальнодержавними проблемами. Ефективною формою пропаганди краєзнавчої літератури виявилися, як показує практика, Всесоюзні заочні читацькі конференції, розраховані на довгий час і об'єднуючі багато шляхів і методи рекомендації книги (виставки, вечори, усні журнали, читацькі конференції і т.д.), вони сприяють створенню системи в пропаганді краєзнавчої літератури.

У пошуках нових шляхів пропаганди краєзнавчих матеріалів масові бібліотеки нерідко виходять за межі чисто бібліотечних форм. Відносно краєзнавчої роботи це закономірно.

Бібліотеки, обслуговуючі невеликі території, часто є центрами краєзнавчого руху в організації народних музеїв, зборі матеріалів про свій сель, район, в створенні літопису міста, сіла, району, в оформленні альбомів, в організації екскурсій, зустрічей з видатними людьми і т.д.

Важливо, щоб при цьому бібліотеками не був забутий основний матеріал, з яким вони повинні працювати, - література (списки літератури, посилання на неї в альбомах, літописах, підбірки, виставки літератури до занять кружків, до вечорів-зустрічам). Слід мати зважаючи на, що література містить відомості, що є відправною крапкою для краєзнавчого пошуку, складання маршрутів для краєзнавчих експедицій по рідному краю.

Особлива роль в пропаганді краєзнавчих знань відводиться дитячим бібліотекам. Дитяча бібліотека сприяє духовно-етичному вихованню юних читачів, оскільки, привертаючи до читання дітей і молодь, вони переслідують мету збереження духовної спадщини, дбайливого відношення до Батьківщини, у тому числі "малої".

Краєзнавча дія місцевої дитячої бібліотеки посилюється при оформленні приміщень предметами побуту, прикрасою стін картинами місцевих художників, по можливості, художнім розфарбовуванням стін дитячої бібліотеки. Оформити інтер'єр дитячої бібліотеки в місцевому колориті можна за допомогою читачів і їх батьків. Вони можуть подарувати бібліотеці старовинну прядку, самовар або вишитий бабусь рушники і безліч інших старовинних предметів. Дух краєзнавства може пронизувати всю наочну частину діяльності дитячої бібліотеки: виявлятися в оформленні краєзнавчих каталогів, оголошень, афіш, планів бібліотеки і бібліотечних стелажів. Слід широко використовувати засоби візуальної символіки. Наприклад, в дитячих бібліотеках Орла - це символічний образ Дедушки-Краєведушки, знавця і любителя краю. Його зображення присутнє на рекламних краєзнавчих буклетах і купонах-заявках учасників обласних краєзнавчих свят, на проспектах книжкових виставок, на стелажах з книгами і на краєзнавчих бібліографічних допомогах для дітей.

Таким чином, в цілях популяризації літератури про краю в масовій роботі використовуються все різноманіття форм і методів бібліотечної пропаганди. На підтвердження цього можна привести огляд діяльності бібліотек ЦБС р. Кургану по краєзнавству за 2006 рік (см. приложение).

9. План проведення краєзнавчих читань

Розсилка запрошень. Відправка інформації в ЗМІ.

Читання запрошеним краєзнавчої літератури.

Відповіді на питання учасників.

Змагання на тему: "Хто краще знає свій край?"

Анкетування.

Вручення буклетів і запрошення на інші заходи.