Особливості становлення ринку цінних паперів в Україні

По рівню свого розвитку український ринок цінних паперів знаходиться в початковій стадії розвитку. Це пов'язано з багатьма причинами, включаючи повільний темп приватизації і недоліки в роботі українських фінансових установ. Проте вже спостерігається поступове переміщення на фондовий ринок засобів з валютного ринку і ринку банківських депозитів. Отже, розглянемо ключові тенденції, оскільки їхній вплив із часом може позначитися і на характері функціонування ринку цінних паперів в Україні. Цими тенденціями є: інтернаціоналізація й глобалізація ринку; підвищення рівня організованості й посилення державного контролю; комп’ютеризація ринку цінних паперів; нововведення на ринку; сек’юритизація тощо. Особливістю ринку цінних паперів на Україні є його участь в приватизації. Так, в березні 1995 року був прийнятий закон "Про приватизаційні папери", що визначив порядок використовування і обігу на території України приватизаційних цінних паперів. Приватизаційні сертифікати є іменними цінними паперами, які підтверджують право власності на придбані об'єкти приватизації. Закон забороняє вільний обіг, продаж або інше відчуження приватизаційних паперів. Це обмежує участь в приватизації професійних учасників ринку цінних паперів. Проте недосконалість законодавства дозволяє в окремих випадках обходити обмеження. Інтернаціоналізація і глобалізація ринку цінних паперів означає, що національний капітал переходить кордони країн, формується світовий ринок цінних паперів, стосовно якого національні ринки цінних паперів стають вторинними. Інвестор з будь-якої країни дістає можливість вкладати свої вільні кошти у цінні папери, що обертаються в інших країнах. Національні ринки перетворюються на складові глобального ринку цінних паперів. Торгівля на такому ринку триває безперервно й повсюдно. Його підґрунтя становлять цінні папери транснаціональних компаній. ідвищення рівня організованості й посилення державного контролю за ринком цінних паперів має за мету забезпечення надійності ринку і довіри до нього з боку масового інвестора. Жодна держава сьогодні не може допустити, щоб віра в цей ринок похитнулася і маси людей, котрі вклали свої заощадження у цінні папери своєї або будь-якої іншої країни, раптом втратили їх унаслідок якихось катаклізмів або шахрайства. Комп’ютеризація ринку цінних паперів уможливила революцію в обслуговуванні ринку шляхом сучасних систем швидких розрахунків між учасниками ринку та способах торгівлі. Комп’ютеризація становить фундамент усіх нововведень на ринку цінних паперів. Сек’юритизація — це тенденція переходу грошових коштів зі своїх традиційних форм, якими є заощадження, готівка, депозити тощо, у форму цінних паперів. Це дістає вияв у тому, що дедалі більша маса капіталу набуває цієї форми, на місце одних цінних паперів заступають інші, доступніші для великої кількості інвесторів. Аналізуючи особливості ринку цінних паперів на Україні, про яких було сказано вище, можна сказати, що в даний час невисока активність на фондовому ринку зв'язана не тільки з невеликою кількістю, але і відсутністю надійних і високоліквідних цінних паперів. Аналізуючи ситуацію, що склалася, стає очевидним, з одного боку, невиконання такими емітентами своїх зобов'язань, наприклад виплати обіцяних дивідендів або термінів їх виплати, а з іншою періодична гра на пониження курсової вартості, скупка емітентом своїх паперів, іноді виплата дивідендів, знову падіння курсу і далі по старому сценарію. Торговці при роботі з паперами таких емітентів прагнуть максимально скоротити час обороту і віддають перевагу роботі з невеликими пакетами з метою мінімізації ризику. Отже, в цілому становлення і розвиток ринку цінних паперів України має однозначну спекулятивну тенденцію, проте з виходом на нього акцій промислових підприємств він почне набувати інший вигляд і інші пріоритети. Багато хто дилери припинив роботу із спекулятивними цінними паперами, а інвестиції в цінні папери приватизованих підприємств використовуються для участі в діяльності підприємств з подальшим можливим отриманням довгострокового прибутку від зростання курсової вартості.

Шляхи вдосконалення відносин на ринку цінних паперів в Україні

Досвід побудови національних фінансових ринків латиноамериканських країн і Росії не може бути кращим прикладом для України, оскільки неможливо впроваджувати однакові засоби боротьби з фінансовою кризою у всіх країнах. Коли світові ринки дедалі більше інтегруються, координація їхньої діяльності й забезпечення інституційних основ функціонування залишається національним пріоритетом. Оздоровлення фінансового ринку України нині вимагає розробки науково обґрунтованої стратегії випуску і обігу державних цінних паперів, що базується на довготермінових конструктивних інтересах держави.

Підвищення конкурентоспроможності українського фондового ринку і цивілізована інтеграція до міжнародних ринків капіталу повинні стати пріоритетами державної політики на фондовому ринку України.

З цією метою можна сформулювати наступні пропозиції:

• впровадження в корпоративні відносини міжнародних стандартів корпоративного управління;

• трансформація українських торговців цінними паперами у повнофункціональні,

• фінансово стійкі інститути, що надаватимуть своїм клієнтам більш широкий спектр фінансових послуг та продуктів;

• стимулювання інститутів інфраструктури фондового ринку (організаторів торгівлі, прямих учасників Національної депозитарної системи) до впровадження нових фінансових послуг, фінансових продуктів і інструментів;

• здійснення кроків у напрямку інтеграції з фондовими ринками країн Східної Європи, Балтії та країн .ГУУАМ. (Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан, Молдова);

• впорядкування інтеграційних процесів до фондових ринків ЄС та Росії на засадах цивілізованості і врахування національних інтересів;

• міжнародне співробітництво в рамках IOSCO та інших міжнародних організацій як основа для створення позитивного іміджу українського фондового ринку.

Найбільшою проблемою в найближчі роки стане регуляторний арбітраж (різниця між витратами учасників ринку на дотримання комплексу регулятивних вимог у тій чи іншій країні), пов’язаний з процесом масштабного переміщення ринків в офшорні зони для створення ринку, паралельного внутрішньому. Економічне зростання України багато в чому залежить від зусиль держави і професійних учасників по концентрації ринку в країні та від здатності мобілізувати фінансові ресурси з метою інвестування в реальний сектор економіки. Важливою складовою державної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України є податкове стимулювання розвитку інфраструктури фондового ринку, професійної діяльності суб’єктів фондового ринку, операцій з цінними паперами та доходів по них.

Пріоритетними напрямками розвитку фондового ринку, з урахуванням необхідності змін у його податковому регулюванні, вважаємо:

• встановлення спеціального порядку ведення податкового обліку фінансових результатів та декларування доходів професійних торговців цінними паперами та прирівняних до них осіб (інституційних інвесторів) від операцій з цінними паперами та деривативами, відмінного від обліку аналогічних операцій та декларування доходів від таких операцій інших суб’єктів фондового ринку, які не мають статусу торговців цінними паперами;

• звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість некомерційних (неприбуткових) організацій фондового ринку (організатори торгівлі, Центральний депозитарій, добровільні об’єднання професійних учасників, фонди захисту прав інвесторів тощо), які забезпечують функціонування інфраструктури, діяльність яких спрямована на захист прав і законних інтересів інвесторів та здешевлення обліку та обігу цінних паперів;

• звільнення від оподаткування податком на додану вартість доходів від діяльності на фондовому ринку професійних учасників, чий статус встановлено відповідно до спеціального законодавства, та будь-яких операцій, пов’язаних з обігом цінних паперів (корпоративних прав) та деривативів.

Для створення ефективної ринкової системи необхідно також встановити ефективні механізми захисту, що стимулюватимуть інвесторів до захисту своїх прав, в тому числі запровадження норми колективного захисту прав та законних інтересів інвесторів можливе тільки за умови об’єднання зусиль законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, громадських організацій, засобів масової інформації, емітентів та самих інвесторів. З цією метою пропонуємо:

• привести українське законодавство щодо інвестиційної діяльності у відповідність до законодавства країн ЄС.

• прийняти відповідні зміни та доповнення до цивільно-процесуального та арбітражно-процесуального, валютного, банківського, податкового законодавства, а також законодавства, що регулює фондовий ринок.

Для подальшого розвитку інструментів фондового ринку України необхідно:

• створення ринку похідних.

• запровадження нових фінансових інструментів через застосування механізму пілотних проектів.

• законодавче запровадження системи андерайтингу.

• надання місцевим органам влади можливості здійснювати випуск муніципальних облігацій під певні пріоритетні прибуткові програми.

Цілісна інституційна інфраструктура фондового ринку повинна забезпечити його ефективне функціонування, слугувати національним інтересам, забезпечувати економічну безпеку і суверенітет України. Сьогодні торгова інфраструктура фондового ринку України, що складається з фондових бірж та інформаційно-торговельних систем, перш за все, обслуговує приватизаційні та постприватизаційні процеси розподілу і перерозподілу корпоративної власності. Фондовий ринок України не сприяє ефективному залученню та розподілу капіталу. Як наслідок:

• розміри організованого ринку корпоративних цінних паперів в Україні є незначними за обсягами ринкової капіталізації, за кількістю і обсягами угод з цінними паперами; неорганізований ринок значно перевищує організований;

• на неорганізованому ринку переважають угоди з векселями.

Глобальна тенденція розвитку фондових ринків вимагає концентрації торгівлі корпоративними цінними паперами на організованому ринку на засадах конструктивної конкуренції та інновацій: організатори торгівлі повинні забезпечити ефективну торговельну платформу разом з фінансовими продуктами, які потрібні клієнтам, та за ціною, яку ці клієнти готові платити. Зважуючи на вищевикладене пріоритетними вважаємо наступні заходи:

1. забезпечення прозорого ціноутворення, при якому ціни організованого ринку можуть бути основою для оцінки активів інститутів спільного інвестування і для цілей оподаткування;

2. створення через державне регулювання та саморегулювання професійних учасників ефективної системи контролю за торгівлею за участю афілійованих осіб;

3. встановлення обов’язковості укладання угод з великими пакетами цінних паперів українських емітентів на організованих ринках;

4. створення рівних умов вторинного обігу однотипних фінансових інструментів у різних організаторів торгівлі;

5. створення умов для торгівлі на організованому ринку акціями молодих компаній росту (венчурних компаній);

6. створення умов для торгівлі на організованих ринках іноземними цінними паперами;

7. запровадження заходів для розміщення українськими емітентами цінних паперів на організованих ринках.

8. розвиток технологій торгівлі похідними на організованих ринках;

9. здійснення організаторами торгівлі розрахунково-клірингової діяльності з похідними;

10. впровадження електронного документообігу при укладанні та виконанні угод з корпоративними цінними паперами, прийняття єдиних стандартів та сертифікації систем електронного цифрового підпису та шифруванні даних, придатних для використання у будь-яких технічних та технологічних системах, які будуть підтримувати функціонування інфраструктури фондового ринку України.

Висновки

З переходом України на ринковий шлях розвитку, інтеграцією у світове економічне співтовариство та з метою участі у міжнародних інтеграційних процесах виникла необхідність формування макросистем ринкової економіки в складних, суперечливих умовах непристосованих до ринку елементів колишньої соціалістичної економіки. Тому надзвичайно актуальним на сьогоднішній день є визначення проблем українського ринку цінних паперів та шляхів його поновлення і подальшого розвитку.

Цінний папір - така форма існування капіталу, яка може передаватися замість нього самого, обертатися на ринку як товар і приносити дохід; це документ, що засвідчує майнові права, ринок цінних паперів - це сукупність економічних відносин з приводу випуску і обігу цінних паперів між його учасниками. Рух курсів акцій українських емітентів часто не тільки не зумовлений фундаментальними мікроекономічними чинниками, а й відбувається в напрямку, що суперечить економічним передумовам.

Отже, для успішного вдосконалення ринку необхідне: по-перше підвищити довіру до ринку цінних паперів, по-друге необхідно удосконалити законодавчо-правову базу, по-третє необхідна така політика, яка б дозволила в короткі терміни завершити процес приватизації, оскільки з досвіду розвинених країн видно, що акції АТ виконують велику роль на ринку цінних паперів. У нашій же країні провідна роль належить державним цінним паперам. Є ще один істотний момент - український ринок цінних паперів відчуває серйозний брак капіталовкладень і є проблема із залученням іноземного капіталу, і як вже було відмічено причиною цього є політико-економічний стан країни. І н е дивлячись на всі зусилля Уряду і Міністерства фінансів, і банків український ринок ще далекий від світових стандартів, тому що вся група негативних чинників ще робить значний вплив на його розвиток . Поновлення українського фондового ринку безпосередньо залежить від того, наскільки швидко буде поновлено довіру вітчизняних та закордонних інвесторів до українських цінних паперів.

Використана література

1. Колесник В.В. Ринок цінних паперів і принципи правового регулювання. Київ, 1993 р.

2. В.В.Оскольський. Фондовий ринок України. Київ, УФБ - «Скарбниця», 1994 р.

2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу (1991)» Мінфін України № 04-305 від 30.09.1991 р.

3. Цінні папери в Україні. Київ, УФБ, 1993 р.

4. Алексеев Ю.И. Рынок ценных бумаг. Москва, 1992 г.

5. Постанова Кабміну від 29.04.1994 р. № 277 «Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні».

6. В.М.Опарін. Фінанси. Київ, 1999 р.

7. Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. Киев, ФЕНИКС, 1997 г.