№ з/п

Показник

Чинний стан

Удосконаленний стан

Відхилення

абсолютне

Відносне, %

1

Виробнича программа, тонн

2000

2200

200

0.90

2

Товарна продукція, грн.

35396.71

38936.38

-3539.67

0.94

3

Собівартість товарної продукції, грн.

506.74

547.28

40.53

0.92

4

Собівартість І тонни продукції, грн.

272.28

294.06

21.78

0.92

5

Витрати на 1 грн. Товарної продукції, грн. / грн.

45.25

41.90

3.35

0.92

6

Чисельність основних виробничих працівників, осіб

35396.71

38936.38

-3539.67

0.91

7

Чисельність виробничо-промислового персоналу, осіб

150.00

155.00

-5.00

0.97

8

Продуктивність праці основних виробничих працівників, грн. / люд.

450.00

455.00

-5.00

0.99

9

Продуктивність праці виробничо-промислового персоналу, грн./ люд.

416.40

445.55

-29.15

0.93

10

Фондовіддача, грн.. / грн.

386.40

415.06

-28.66

0.93

11

Фондоємність, грн.. / грн.

0.21

0.18

0.03

1.17

12

Фондоозброєність, грн.. / люд.

63.09

66.03

-2.94

0.96

13

Матеріалоємність, грн. / грн.

0.27

0.29

-0.02

0.93

14

Зарплатоємність, грн. / грн.

0.90

0.85

0.05

1.06

15

Рентабельність продукції, %

28.28

30.17

-1.89

0.94

Найменування продукції

План продажу продукції, тисгрн.

Ціна без

ПДВ,

Тис грн.

ПДВ,

Тис грн.

Виручка з ПДВ, тис. грн. ст2х х (стЗ+ст4)

Запаси готової продукції, тис.грн.

Виробнича

Програма

на початок періоду

на кінець періоду

Тис.грн. ст2-ст6+ст7

тис. грн. стЗ х хст8.

Феромарганець

1000

50

10

60,0

10

28

1018

50,9

Феросилікомарганець

1500

20

4

36,0

60

62

1502

30,0

Всього

-

-

-

96,0

-

-

80,9

Найменування продукції

Виробнича програма, од

Тривалість виробничого циклу, днів

Коефіцієнт готовності

Величина незавершеного виробництва, од

Валова продукція

на початок періоду

на кінець періоду

Од.

Грн..

Феромарганець

1018

10

0,5

20

14

1012

50600

Феросилікомарганець

1502

5

0,5

30

10

1482

29640

Всього

-

-

-

-

-

-

80240

країна

Роки

Відхилення

2006

2007

абсолютне

Відносне

Китай

13000

13500

500

1,04

Індія

8000

9500

1500

1,19

ЄС

20000

24500

4500

1,23

Росія

11000

2500

-8500

0,23

Всього

52000

50000

-2000

0,96

країна

Роки

відхилення

2006

2007

абсолютне

відносне

Китай

6000

5500

№ п/п

Компанія

Дохід, тис. грн.

Прибуток, тис. грн.

2005 р.

2006 р.

2005 р.

2006 р.

1

"Криворіжсталь"

5421435

4828036

762959

1099619

2

ММК ім. Ілліча

4895222

5094082

12813

719274

3

"Азовсталь"

3921295

3754516

346374

649294

4

"Запоріжсталь"

3038949

3553992

35293

603358

5

Алчевський МК

1887313

1921603

123872

89821

6

Дніпровський МК ім. Дзержинського

1842403

1792242

72506

-35589

7

Нікопольский ЗФ

1623738

1605326

76836

98742

8

ДМЗ ім. Петровського

1009658

828996

36821

38041

9

Донецький МЗ

953468

984361

57975

70156

10

"Дніпроспецсталь"

913651

965675

19921

111911

11

ЗАлК

883740

961047

23297

110925

12

Макіївський МК

786811

909511

97278

-112430

13

Запоріжський ЗФ

777082

740469

682

65755

14

Єнакіївський МЗ

597629

519858

197879

84510

15

СП "Метален"

476796

219061

121963

32684

16

Миколаївський глиноземний завод

458128

710983

1693

-5884

17

ММЗ "Істіл-Україна"

369238

457704

-40780

-17415

18

"Силур"

280294

256359

-17160

15476

19

Стахановський ЗФ

234545

278842

-15781

26648

20

Запоріжський титаномагневий комбінат

141671

126338

-11528

-151417

Протягом останніх років провідні металургійні підприємства України мали чітку тенденцію до щорічного нарощування обсягів виробництва.

Рисунок 1 –– Обсяги виробництва феросилікомарганецю, феромарганцю та прокату в Україні, тис.т.

Позитивні тенденції минулих років зберігались як у 2006 році, так і на початку 2007, чому сприяла кон’юнктура світового ринку та стабільна ситуація на внутрішньому ринку України. Виробництво основних видів продукції у 2006 році перевищило аналогічні показники 2005 року в середньому на 3 - 9%, виробництво металовиробів збільшилось на 30%.

Аналіз основних чинників нарощування обсягів виробництва в галузі свідчить, що зростанню виробництва основних видів металопродукції у 2006 році сприяли:

- позитивна кон’юнктура на світовому ринку феромарганцю, що супроводжувалось світовим зростанням цін на металопрокат (зростання обсягів українського експорту в натуральному виразі за склало майже 11%, у грошовому виразі – 60%);

- зростання внутрішнього споживання металопрокату. В 2006 році темпи росту виробництва головних споживачів металургійної галузі – машинобудування (35,8%) та будівництва (23%) перевищили темпи росту виробництва феромарганцю (14%) [35].

Для того, щоб більш детально розглянути ємність ринку металопродукції проаналізуємо обсяги виробництва металургійними підприємствами України найбільш ліквідних видів товарів за період з 2003 по 2006 роки (див. рис. 2, рис. 3, рис. 4, рис. 5, рис. 6).

Рисунок 2 –– Структура середньорічних обсягів виробництва чавуна на Україні за 2003-2006 рр.

Рисунок 3 –– Структура середньорічних обсягів виробництва киснево-конвертерного феромарганцю на Україні за 2003-2006 рр.

Рисунок 4 –– Структура середньорічних обсягів виробництва прокату з нержавіючого феромарганцю на Україні за 2003-2006 рр.

Травневе падіння цін 2006 року на металопродукцію на світових ринках поставило українські підприємства металургійного комплексу у вкрай невигідне становище, оскільки собівартість виробництва досягла критичної межі. Ще з другого півріччя 2005 року постачальники залізорудної сировини підняли ціни на концентрат, руду та окатиші і станом на перший квартал 2006 року, ціни були непропорційно високими порівняно із зниженими цінами на металопрокат: 40-50 доларів США за тону. Ціна на кокс в Україні залишалася досить високою, в травні вона зрівнялася з ціною на чавун, що зробило нерентабельним виплавку продукції першої переробки.

Негативно вплинуло на металургію підвищення Кабінетом міністрів тарифів на вантажні перевозки, - на 50% з квітня 2006 року та політика ревальвації гривні, що призвело до скорочення доходів від експорту металу на 5%. Окрім цього, хронічне неповернення податку на додану вартість постійно вимиває обігові кошти з підприємств феросплавного комплексу.

Сукупність цих факторів призвела до того, що в травні підприємства феросплавного комплексу опинилися у вкрай важкій ситуації, у пошуку виходу з якої їм довелося скорочувати виробничі потужності. Порівняльні індекси виробництва продукції 2005 та 2006 років наведено на рисунку 5.

Рисунок 5 –– Індекс виробництва продукції у металургії та обробленні металу у % до попереднього року

Основним чинником погіршення ситуації є різке зниження попиту на світовому ринку феромарганцю, частка якого в загальному обсязі реалізації продукції України становить майже 80%. Зміна статусу Китаю з імпортера на експортера порушила баланс на ринку. З початку року зниження світових цін було в середньому 10%, на заготовку — 11%, на сляб — 12%, на сортовий прокат — 3,5%, на товстий лист — 7%. Водночас на роботі металургійних підприємств негативно позначається постійне зростання заборгованості з відшкодування ПДВ (станом на 1 січня 2007 року вона сягала 1,784 млрд. грн.).

Потенціал металургійної промисловості (феросплавного комплексу) України складається з виробничого (технічних і технологічного), ресурсних, фінансових, інвестиційних, трудових, соціальних, кадрових, інтелектуальних, наукових, управлінського потенціалів окремих підприємств галузі, а також потенціалу регіональної інфраструктури й держави в цілому. Загальний економічний потенціал вітчизняної металургії перевищує просту арифметичну суму потенціалів окремих підприємств завдяки їхній взаємодії.

За останні 15 років, на жаль, знизилися рівні кадрових, інтелектуальних, наукового потенціалів як окремих підприємств й установ, так і галузі в цілому. Уже сьогодні ми маємо дефіцит робітників й інженерів вищої кваліфікації. Підготовлені ще в часи СРСР висококваліфіковані кадри вибувають, а необхідної їхньої заміни не відбувається насамперед у результаті руйнування налагодженої системи навчання й підвищення кваліфікації персоналу, погіршення рівня утворення в цілому. Це може стати у швидкому майбутньому одним з факторів істотного зниження потенціалу української металургії, оскільки для виправлення ситуації із забезпеченням підприємств висококваліфікованими кадрами необхідні час і значні фінансові ресурси.

Викликає великий сумнів доцільність переходу України на Болонську систему підготовки інженерів для феросплавного комплексу. Рівень кваліфікації "болонських" інженерів, підготовлених за чотири роки, не зможе відповідати вимогам металургійної промисловості. Чи свідомо ні, але Болонська дорожня карта в сутності є акцією по підриві й знищенню в нашій країні ефективної системи підготовки інженерних кадрів для високотехнологічних галузей промисловості.

Зберігаючи й розвиваючи ФК, Україна збільшує свої екологічні проблеми. Не зупиняючись на цьому питанні детально, відзначимо лише, що обсяги переміщення гірської маси в результаті видобутку залізної руди в XX столітті можна зрівняти із природними геологічними процесами. Видобуток руди на шахтах Кривого Рогу ведеться на глибинах більш ніж 1000 м. Глибина відкритих кар'єрів уже перевищила 300 м. Накопичено понад 3 млрд. кубометрів відходів гірничорудного виробництва. Рівень наповнення хвістосховищ досяг критичної оцінки, але скидання шламів у них триває. Все це загрожує техногенною екологічною катастрофою.

Безумовно, одними з головних орієнтирів корінних змін у функціонуванні ФК на перспективу є екологічність його розвитку, припинення й недопущення в майбутньому хижацького відношення до розробки родовищ сировини для виробництва металу.

На питання, є чи резерви для значного збільшення виробництва залізорудної сировини в Україні, відповідь може бути винятково позитивним.

В останні п'ять років з'явилася зацікавленість ряду потужних іноземних компаній ("Миттал Стил", "Металоінвест" й ін.) у придбанні ГЗКОР для його добудування й наступної експлуатації.

4. Стратегія розвитку підприємства

Планування продукту.

Продовження життєвого циклу продукту компанії може забезпечуватися шляхом підвищення якості продукту або покращання його окремих техніко-економічних показників. Як визначалося вище, завод приділяє велику увагу якості своєї продукції. Так застосування на прошивному стані двохопорних грибоподібних валків і індивідуального без редукторного приводу на кожен валок забезпечує одержання гільз високої якості. У два рази підвищена твердість клітей, що забезпечує підвищення продуктивності агрегату і якості феросплавів. Оптимальне розташування основних станів значно скорочує технологічний час проходження заготівлі від печі і скорочення відходів. Вперше в практиці виробництва впроваджена технологія автоматичного регулювання швидкісними режимами редукування, що забезпечує одержання рівно товщинної стінки виробу. Створення і освоєння на заводі комплексу устаткування агрегату 140, що містить десятки технічних рішень на рівні винаходів, з’явилося якісно новим етапом у розвитку феросплавного виробництва.

Стратегія щодо використання торгової марки:

По-перше, торгова марка заводу завжди нагадує споживачу про якісні характеристики продукції, особливо про прочність та довговічність товару, про її низьку ціну, за яку він придбав на заводі якісні сплави.

По-друге, придбавши вироби виробництва у споживача виникає вигода у тому, що не буде потрібно через декілька років (3-4) займатися ремонтом або навіть заміною виробу, що треба підкреслити не є без проблемною діяльністю.

По-третє, індивідуальність торгової марки заводу. Завод є лідером у своїй царині, що повинно підсилюватися особистою торговою маркою.

По-четверте, ціннісні якості продукції ВАТ "Нікопольський завод феросплавів". Сортамент товарів постійно відновлюється і поширюється. Наприклад, зараз завод виробляє та реалізує більше 30 різновидів феросплавів.

По-п’яте, споживач продукції є визнаним. І виділений цільовий споживач товарів заводу. Це масштабні підприємства паливно-енергетичного та агропромислового комплексів.

Зараз сплави з торговою маркою заводу постачаються більш, ніж до 50 країн світу і експлуатуються у різних кліматичних умовах.

Планування ціни продукту.

Дуже важливим пунктом у діяльності підприємства є правильне визначення ціни товару, що буде продаватися споживачам. А відповідно і вибір правильної, виграшної і найкращої цінової політики. ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" обрало для себе найбільш простий метод розрахунку ціни – "середні витрати плюс прибуток". Вибір такого методу визначення ціни визначається тим, що витрати набагато простіше визначити, ніж попит при виборі маркетингового методу.

У ТПЦ-5 економістом цеху здійснюється облік витрат, які відносять на даний цех, і калькуляція собівартості вироблених цехом феросплавів. Однак статистичний і динамічний аналіз більшості цих витрат не проводиться, часто не з’ясовуються причини їхнього збільшення чи зменшення (табл. 10).

Таблиця 3.10. Калькуляція собівартості феросплави, що складається в ТПЦ-5

В таблиці 11 наведемо аналіз собівартості продукції, прибутку, рентабельності.

Таблиці 11 Аналіз собівартості продукції, прибутку, рентабельності

Вибрана методика ціноутворення вважається заводом найбільш правильною і найбільш точно придатною для існуючої виробничої ситуації на заводі.

Планування розподілу продукту

Політика розподілу для стандартизованої продукції мало чим відрізняється від споживчого маркетингу:

• організаційна політика;

• логістика.

Специфіка феросплавної продукції така, що при виборі каналу розподілу підприємству необхідно розглядати наступні варіанти:

1. ТПЦ-5 → Дистриб’ютор → Споживач;

Даний канал підприємство може використовувати на умовах середньооптової торгівлі. За таких умов як правило ТПЦ-5 здійснює постачання на умовах 100% передплати, що саме по собі дуже вигідно.

2. ТПЦ-5 > Споживач;

Даний канал підприємств необхідно використовувати в умовах велико-оптової торгівлі. За таких умов ТПЦ-5 здійснює постачання на умовах 30-80% передплати в залежності від обсягу замовлення.

Усім споживачам продукції підприємство робить передпродажні і після продажні послуги, з цією метою на ТПЦ-5 спеціально створений інженерно-економічний відділ. Тому, що підприємство віддає перевагу якості вище за середній рівень, необхідно забезпечити усунення інформаційної невизначеності.

Поліпшити роботу каналів розподілу можна шляхом проведення політики стимулювання збуту.

Можливі канали збуту:

• підприємства, зв’язані з ремонтом і виготовленням залізничного транспорту (у даний час попит перевищує пропозиції);

• нафтогазовидобувні і переробні підприємства (збут коливається через конкуренцію інших виробників);

• машинобудівні підприємства (пропозиція перевищує попит);

Збільшення обсягів збуту заводської продукції значною мірою залежить від розвитку цих підприємств у різних регіонах.

Заводський транспорт:

Потоковий і безупинний характер виробництва і велика потужність основних агрегатів заводу вимагають постійного переміщення величезних кількостей різних вантажів. Тому внутрішньозаводський транспорт є необхідною і важливою ланкою підприємства. без чіткої роботи внутрішньозаводського транспорту немислимий безперебійний план виробничих процесів.

Хоча в даний час основним видом внутрішньозаводського транспорту є залізничний, роль інших видів транспорту безупинни зростає. Автомобільний транспорт використовується в основному для доставки на цехи допоміжних матеріалів і дрібного устаткування.

ЖДЦ заводу складається з наступних служб, тісно пов’язаних між собою:

1. служба руху, безпосередньо організуючий перевізний процес. У цю службу входять працівники диспетчерського апарату, станцій і посад (чергові по станціях і посадам, оператори, укладачі потягів, зчіплювачі вагонів, стрілочники й ін.);

2. локомотивна служба, що забезпечує експлуатацію і ремонт локомотивів. У неї входять машиністи локомотивів (помічники машиністів, працівники локомотивних депо, майстерень, екіпірувальних пунктів, машиністи-інструктори й ін.);

3. вагонна служба, покликана підтримувати в справному стані власні вагони заводу, а також стежити за тим, щоб у цехах і на фронтах навантаження і розвантаження вагони не ушкоджувалися. У складі цієї служби – оглядачі вагонів, працівники вагонних депо і ін.;

4. служба шляху, відповідальна за справний стан залізничних колій і споруджень;

5. служба зв’язку, що забезпечує безперебійну роботу відповідних пристроїв. У цій службі працюють електромеханіки, фахівці з електроніки, радіозв’язку й ін.;

6. вантажна (комерційна) служба, працівники якої виконують операції, зв’язані з урахуванням прибуття, відправлення і простою вагонів, обміном вагонами з залізницею, забезпечують можливість у будь-який час відшукати будь-який вантаж, стежать за правильністю навантаження і кріплення вантажів у вагонах;

7. служба навантаження-розвантаження, у котру входять вантажники, машиністи вантажно-розвантажувальних механізмів.

Планування просування продукту

1. Розроблення плану реклами з застосуванням правила AIDA

Реклама - це цілеспрямований інформаційний вплив опосередкованого характеру на споживача для просування товарів і послуг на ринки збуту.

Реклама має на меті не тільки зародити думку про потребу споживача в якомусь товарі, а й викликати палке бажання купувати, вдаватися в разі необхідності до послуг банків для отримання кредитів, шукати заробітків. Успіх супроводжує тих підприємців, яким вдалося знайти найтонші, найгнучкіші методи впливу на розум, почуття і поведінку людей через рекламу. Існують відомості про механізм психологічного впливу рекламних звернень, в яких останні розглядаються з точки зору їхньої здатності привернути увагу, викликати інтерес, збудити бажання, спровокувати дію. Відома формула вираження цього механізму: AIDA (А – attention, увага; І- interest, інтерес; D – desire, бажання; Ф – action, дія).

ПП "Акцент" застосовує зовнішню рекламу, а також рекламу своєї продукції через Інтернет. Продукція бере участь у різноманітних виставках-ярмарках, таких як "Нафта і Газ", "Промтранс" і ін. не залишається без уваги спеціалізована друкована продукція журнали, газети. Також одним із засобів реклами є приміщення самого підприємства. на складі якого виставлені зразки різних сортаментів феросплави, коліс і бандажів, тобто зацікавлений споживач може ознайомитись з цими зразками.

2. Політика стимулювання продаж продукції заводу.

Спонсорство – представлення підприємством (спонсором) коштів, матеріальних об’єктів, надання послуг визначеним особистостям, групам людей, організаціям (одержувачам) в обмін на право використання у своїй комунікативній політиці дій одержувачів на основі оформленої домовленості.

Види:

• спортивне;

• в області мистецтва;

• соціальне;

• екологічне.

Вплив здійснюється в два етапи:

• інформаційний вплив одержувача;

• формування іміджу спонсора за рахунок встановлення асоціації одержувач-спонсор.

Етапи менеджменту спонсорства:

1. Визначення мети.

В основному переслідуються психографічні цілі:

- підвищення рівня популярності;

- демонстрація цивільної відповідальності підприємця;

- чи виправлення поліпшення іміджу.

2. перевірка можливості використання спонсорства (треба використовувати чи ні).

3. визначення в якій області, яких масштабах і формах здійснювати спонсорство:

- загальні властивості, чим повинен володіти одержувач;

- фактичний і можливий ступінь популярності одержувача;

- імідж одержувача і цільової аудиторії;

- його готовність до довгострокового співробітництва;

- попередній досвід спонсора;

- комунікативні права спонсора;

- витрати на спонсорство;

- використання комунікативних прав;

- різноманітні ризики.

4. висновок договору спонсорства: усе попереднє + спосіб популяризації спонсора (4 види):

- маркірування предметів устаткування;

- присутність під час проведення заходів;

- використання оголошень, що випереджають (офіційний спонсор матчу);

- оголошення одержувача після спонсора + тимчасові і змістові рамки використання популярності одержувача.

5. реалізація заходів.

6. контроль ефективності.

ТПЦ-5 необхідно при проведені політики стимулювання збуту використовувати систему знижок у залежності від обсягу продажів.

Практика ринку феросплавів показує, що традиційно знижки

• для середньо оптових покупців підприємства встановлюють у розмірі 0,8-1,2%;

• для крупно оптових покупців підприємства 2-3,5% від ціни угоди.

З огляду на невисокі ціни на продукцію ТПЦ-5, достатнім буде прийняття як стимулюючі методи низьких рівнів знижок:

• для середньо оптових покупців підприємства встановлюють у розмірі 0,8%;

• для крупно оптових покупців підприємства 2% від ціни угоди.

На підприємстві виробляється найбільш ефективна стратегія і тактика виробничих відносин з партнерами. З цією метою розширюються торгові зв’язки з далеким зарубіжжям, створюються представництва в різних регіонах Росії і Білорусі. Продукція з торговою маркою заводу поставляється фірмам більш ніж 50 країн світу, країн СНД, що саме по собі є вагомим стимулом збуту.

Список літератури

1. Гуменюк К.В. Світовий ринок металу: стан та перспективи для України // Економіка і прогнозування (укр.).- 2001.- № 2.- C.128-139

2. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. - К.: Знання України, 2002. -326 с.

3. Марек О.Б. Державне регулювання і стратегія розвитку галузі феросплавів України // Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2002.- № 11.- C.3-7

4. Сірик О.М. Процеси концентрації виробництва сталі в Україні та особливості конкуренції на українському ринку чорних металів // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2005.- № 11.- C.63-67

5. Соколенко С. И. Глобальні ринки XXI століття: Перспективи України. Київ: Логос, 2007. . — 349с.