Війна завжди була для людей одним із найбільших лих на протязі всієї історії. Вона знищувала значні людські і матеріальні ресурси, приводила за собою інші лиха, гальмувала розвиток людства. З кожним роком сила зброї ставала все сильнішою і сильнішою, а наслідки її використання все жахливішими. Зараз, на рубежі тисячоліть, людство має ядерну зброю, яка може знищити все живе на планеті.

Отже в цій роботі зроблено спробу охопити і проаналізувати різні екстремальні та надзвичайні ситуації воєнного часу, як за локальних конфліктів, так і в разі глобальної війни.

Перш за все ми повинні визначити, джерела винекнення та види надзвичайних ситуацій, які небезпечні або шкідливі для життєдіяльності людини.

Джерела

Звісно першим і самим небезпечним джерелом є зброя. На даний час ми можемо виділити такі види зброї:

1. зброя масового ураження, яка в свою чергу розділяється на а)ядерну зброю, б)хімічну зброю, в)біологічну зброю. Вся ця зброя веде до масового ураження населення на великих територіях, а при ядерному ударі і до значних руйнацій.

2. звичайна зброя, яка застосовується при локальних і широкомаштабних бойових діях. Розрізняють багато видів звичайної зброї, але вся вона застосовується для знищення людей та матеріальних об’єктів. Наприклад при застосуванні системи залпового вогню на площі бизько 13 га будуть знищені всі споруди і майже 82% живої сили ворога.

3. засоби радіоелектронної боротьби, які не ведуть до знищення споруд, але надзвичайно шкідливі для людини.

Іншим джерелом небезпеки є надзвичайна антисанітарна обстановка під час ведення бойових дій. Перш за все це велика кількість трупів, які не завжди можна поховати (наприклад у містах ведення інтенсивних бойових дій), подруге порушується нормальна робота комунальних служб міст, що призводить до погіршення якості води, перебоїв каналізаційної системи і т.п. Також завжди спостерігається зріст популяції гризунів і інших тварин, які завжди є переносниками хвороб. Також відчувається недостатне медичне обслуговування, нестача медичних препаратів (більшість іде на фронт). Отже створюється сприятлива ситуація для винекнення епідемій, особливо в теплі місяці. Також багато людей можуть потерпати від звичайних хвороб які не зможуть ефективно лікуватися в умовах воєнного часу.

Третьою складовою є складна екологічна та техногенна обстановка. Треба враховувати, що сучасна війна не обходиться без значних руйнувань, які самі по собі являють загрозу життю людини і зазвичай супроводжуються пожежами.

Але ще більшу небезпеку несуть в собі підприємства, які й за мирних умов були джерелом небезпеки і шкідливих викидів. Хімічні підприємства, АЕС, нафтопереробні заводи у разі їх часткового або повного руйнування викличуть техногенну катастрофу і будуть становити значну небезпеку для життєдіяльності людей у районі розташування.

Розглянувши основні джерела надзвичайних ситуацій военного часу хочу перейти до опису їх видів і наслідків, та способів локалізації та ліквідації.

В сучасних умовах при винекнені широкомаштабної війни не викликає сумнівів викорисання зброї масового ураження і перш за все ядерної зброї. Розглянемо наслідки такого використаня для життєдіяльності людини.

Ядерна збоя має декілька факторів ураження: світловий удар, тепловий удар, ударна хвиля та променеве ураженя. Кожен з них становить велику небезпеку для життя і здоров’я людини. Світловий удар приводить до сліпоти, загорання одежі і предметів навколишньої обстановки, тепловий доповнює цей ефект. Ударна хвиля руйнує будівлі і споруди, а послідуюче радіоактивне ураження робить перебування на зараженій території небезпечним для здоров’я та життя. Ядерний удар характеризується великим радіусом дії (120 км для бомби середньої потужності), великими втратами серед людей (90% в радіусі 100 км) і ще більшою кількістю опромінених. Після нього територія непридатна для проживання, а виникші пожежі розносять за вітром радіоактивні елементи. Люди отримують опіки різного ступеня, механічні ушкодження від ударної хвилі і звичайно променеву хворобу. В залежності від її ступення наступає смерть або розвивається лейкемія, ракові захворювання, значно послаблюється імунітет. Звісно при ураженні поводяться евакуаційні заходи, люди переховуються в спеціальних сховищах з фільтрацією повітря і запасами води та їжі. Проводяться роботи по розбору завалів і локалізації та тушіння ядерних пожеж. Люди повині мати засоби індивідуального захисту, які призначені для таких випадків. Район ураження локалізується і очеплюється для запобігання розповсюдження радіоактивного забруднення. Проводиться повна евакуація людей, особового складу формувань та техніки та їх повна дезинфекція після виведення з зон ураження. Ядерна зброя представляє найбільшу загрозу для життя і здоров’я людини.

Також можливе широке використання хімічної зброї, в основному газів і отруйних речовин для зараження водних ресурсів. Хімічні бойові речовини уражають слизові оболонки людей, очі та відкриті участки шкіри і маючи в основному нервово-паралітичну дію приводять до їх смерті. При невиконанні заходів індивідуального захисту можливий великий процент втрат людей. Також слід зауважити, що строк дії цих речовин досить довгий і вони уражають тварин та рослини. Так при застосуванні бойового газу SD-12 залишиється тільки випалена земля і пусті споруди. Окремо стояь отруйні речовини якими забруднюють джерела води, як важливі стратегічні об’єкти. При такому диверсійному акті великі міста можуть залишитися без достатньої кількості водних ресурсів.

В разі подання сигналу “Хімічна тривога” необхідно відразу ж надягнути протигаз, а при необхідності і інші засоби захисту, і при першій можливості прибути до сховища. В той же час силими військ та підрозділів ГО розгортаються евакуаційні заходи, медична допомога постраждавшим і їх транспортуваня до сховищ, починаються перші етапи дегазації. Потрібно швидко ліквідувати загрозу для життя людей, локалізувати і очистити зони забруднення води, недопустити росповсюдження отруєння на великі території. Для цього існують спеціальні війська хімічного захисту та підрозділи ГО і МНС.

Ще складніше ліквідувати наслідки дії біологічної зброї. Звичайно біологічна зброя застосовується в вигляді штамів різних хвороботворних бактерій, зачасту генетично змінених, які прищеплюються гризунам, комахам, рослинам для викликання епідемій і ураження живої сили противника і підриву його тилів. Ознаки біологічної атаки виявити зразу складно і можливо пойде не меньше місяцядо цього. Тому важливо проводити попереджуючий контроль, а при перших ознаках біологічної атаки оголошується карантин і всі сили кидаються на виявлення збудників хвороби та їх преносчиків. Проводиться дезинфекція міст зараження, дератизація, відлов бродячих тварин, похоронення трупів. Можливе отруєння водних ресурсів бактеріями. В такому разі повинне бути забезпечене постачання незараженою водою з зовнішнього периметру. Складність заключається в тому, що наслідки біоатак можуть накластися на епідемії военного часу. Сполучення з зараженим районом строго обмежується і здійснюється тільки через КПП з відповідним санітарним контролем. Вся техніка та люди з зараженого району мають пройти встановлений карантин і дезінфекцію.

При приміненні звичайних видів зброї відбуваються значні руйнування та загибель великої кількості людей. При бомбардуванні і веденні бойових дій сучасною зброєю виникають пожежі які представляють значну загрозу життю та здоровю людей, особливо при застосуванні спеціальних запальних боеприпасів з напалмом та іншими горючими речовинами. Для таких випадків в підрозділах ГО та військ формуються спеціальні пожежні команди для допомоги в гасінні пожеж, недопущенні знащення матеріальних цінностей та людей. Головним завданням таких команд є зразу ж після нанесення удару виявити, локалізувати та погасити пожежі до того як ті завдали шкоди майну і людям. Цивільне неселення евакуюється з зони пожежі в першу чергу, а потім починається евакуація майна якщо зупинити вогонь на данному етапі неможливо.

Також при бойових діях і бомбардуваннях утворюються завали і під ними можуть бути заблоковані люди які не встигли сховатися в бомбосховища. Підрозділи ГО повинні розчищати завали, ліквідовувати небезпеку нових завалів, евакуювати населення з небезпечної зони. Але в першу черга повинна проводитися робота по вчасному евакуюванні населення в бомбосховища перед загрозою бомбардування. На цих роботах повинна в повній мірі застосовуватися спеціальна техніка МНС.

Особливу увагу слід приділяти техногенним катастрофам які можуть виникнути від руйнування у ході бойових дій екологічно небезпечних об’єктів. Візьмемо гіпотетичний приклад: бойові дії йдуть поблизу Києва. Для послаблення обороноздатності міста противних знищує Київську ГЕС. Наслідки для столиці катастрофічні – затоплені багато районів, перервані комунікації, знищені або в непрацездатному стані багато підприємств, зникла електрична енергія і звісно значні людські жертви. Іншим прикладом може стати знищення під час бомбардування крупного хімічного підприємства з виробництва небезпечних для людей хім. речовин (тієї ж хімічної зброї). Можна тільки уявити до яких жертв це приведе. Ще більш непредбачуваними будуть наслідки удару по АЕС. Треба взяти до уваги, що противник завжди намагатимется знищити або захопити важливі стратегічні об’єкти, як то електростанції, крупні промислові підприємства і т.п. Варто сказати що першочерговою задачою для військ є недопущення цього, але війна є війна і тому підрозділи ГО, особливо у великих промислових центрах, завжди повинні бути готові мінімізувати наслідки будь-яких таких ситуацій.

Особливою статею слід виділити загрозу винекненя епідемій у звязку з антисанітарними умовами. Як було сказано вище не завжди є можливість поховати останки загиблих під час военних дій, що приводить до значного зростаня ризику спалаху інфекційних захворювань. До того ж бродячі тварини, гризуни та комахи які мають контакт з тілами можуть стати переносниками інфекцій. В умовах війни та неможливості дотримуватися правил гігієни, бруду спостерігається розквіт вошів, блох та інших паразитів які є переносником такої небезпечної інфекції як тиф, чесотка і т.п. Також вода та продукти можуть бути заражені різними бактеріями у звязку з попаданям у них тіл та продуктів життедіяльності зі збудниками інфекцій. Особливо небезпечною ситуація стає в теплі пори року, коли всі мікроорганізми розмножуються надзвичайно швидко.

При загрозі винекнення епідемій мають запроваджуватися слідуючі невідкладні заходи:

1. повне захоронення тіл та останків загиблих, а при неможливості, їх спалення

2. поведення комплексів дезинфікуючих заходів східних з аналогічними при біологічній атаці

3. контроль за гігіеною в військах та у цивільного населення, ліквідація міст розносу педікульозу та інших подібних захворювань

4. ретельний контроль за станом здоровя населення, станом води та продуктів харчування

5. карантин у місцях спалаху епідемій

Отже ми розглянули основні на мою думку надзвичайні ситуації военного часу. Я намагався дати лише типові приклади і слід розуміти, що їх може бути набагато більше. Слід памятати, що я зосередився на розгляді ситуацій які виникають в тилу, і не зачепив саме ведення бойових дій, тому що там діють зовсім інші правила.

Основні висновки які я можу зробити такі:

1. в період війни небезпека для життя і здоровя людини значно підвищується, незалежно чи в тилу чи на фронті

2. сучасне тилове забезпечення включає в себе цілу сітку заходів, які необхідно виконувати в необхідному об’ємі для досягнення максимальної безпекидля людини

3. мінімізація наслідків екстемальних ситуацій описаних вище залежить від злагоджених дій військ, підрозділів ГО та цивільного населення. Тільки при таких діях можливе повне виконання планів ГО і збереження населення та майна

4. навики ГО повинні бути добре засвоені кожним громадянином. Повинен бути розроблений план ГО для кожної конкретної ситуації, для кожного міста і підприємства в цьому місті

Але основним являється те, що краще не доходити до війн!

Реферат

з дисципліни “Безпека життєдіяльності”

На тему:

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ВОЕННОГО ЧАСУ

Виконав: студент ІІІ курсу

Група Е-62

Лисенко Олег

Прервірила:

Саулова Л.В.

Список літератури

1. “Гражданская оборона», Москва 1989г., учебное пособие для офицеров запаса

2. Кириленко В.И. «Подготовка офицеров запаса», Москва 1988г.